Тетяна

Частина Грицан
1. АР-КА: Хто?  Ч
- Де ?онка
Коли ? Як ?

ЖИВІ ДВЕРІ, або Я – спіле Яблуко віків.Я – Жінка...

«...Тут навіть Сонце водить смич-
ком, тут навіть вітер розріджує
звуки, тут навіть Я, навіть Ти на ка-
мені терпко замішуєш глину, під
радісним синім туманом прони-
зуєш краплі із Винограду і Сливи.
Тут всі ми – копії Завтра, тут всі –
ми образки Вчора. Тут всі ми, тут
все інакше – не так, як до того.
Не так, як по тому. І ґрунт терпко
пругкий, і вітер при днині, і сонце
на дуги ділить долини й верши-
ни. Тут все Инак, не так, як до
мене, не так, як коли мене вже не

ЖИВІ ДВЕРІ,
Т. Грицан

буде».

або Я – спіле Яблуко віків.

290 Я – Жінка...
291