You are on page 1of 5

Лабораторні роботи №2-3

ТЕМА: Планування розробки програмного забезпечення з побудовоюсіткового


графіку та діаграми Ганта
МЕТА РОБОТИ: Виробити навички проектування та реалiзацiї сіткових графіків
та побудови діаграм Ганта

ЗАВДАННЯ:
1. Побудувати сітковий графік згідно варіанту.
2. Визначити критичний і мінімальний шлях отриманого сіткового графіку.
3. Проаналізувати отримані шляхи, розробити оптимальний шлях отриманого
сіткового графіку.
4. Побудувати діаграму Ганта згідно варіанту сіткового графіку.
5. Проаналізувати календарний план отриманої діаграми Ганта.

Основні теоретичні поняття:

Сітковий графік
Велика складність і комплексність науково-дослідних і дослідно-
конструкторських робіт, одночасна участь багатьох виконавців, необхідність
паралельного виконання робіт, залежність початку багатьох робіт від результатів
інших, значно ускладнює планування розробки. Найбільш зручними в цих умовах є
системи сіткового планування і управління, які базуються на застосуванні сіткових
моделей планованих процесів, що допускають використання сучасної
обчислювальної техніки, дозволяють швидко визначити наслідки різних варіантів
дій, що управляють, і знаходити найкращі з них. Вони дають можливість керівникам
своєчасно отримувати достовірну інформацію про стан справ, про виниклі затримки
і можливості прискорення ходу робіт, концентрують увагу керівників на "
критичних" роботах, що визначають тривалість проведення розробки в цілому,
примушують удосконалювати технологію і організацію робіт, що безпосередньо
впливають на терміни проведення розробки, допомагають складати раціональні
1
плани робіт, забезпечують узгодженість дій виконавців.
Планування науково-дослідних робіт із застосуванням сіткового методу
ведеться в наступному порядку:
1) складається перелік подій і робіт;
2) встановлюється топологія мережі;
3) будується сітковий графік по темі;
4) визначається тривалість робіт;
5) розраховуються параметри сіткового графіку;
6) визначається тривалість критичного шляху;
7) проводиться аналіз і оптимізація сіткового графіку, якщо це
необхідно.

Процес розробки підрозділяється на п'ять етапів:


1. Підготовчий етап.
2. Вибір методів і засобів рішення.
3. Розробка алгоритмів програм.
4. Відладка програм і аналіз результатів.
5. Оформлення документації і підготовка до здачі розробки.

У таблиці 2.1 приведений перелік подій і робіт, що мають місце при розробці
програмного продукту. На підставі переліку подій і робіт будується сітковий графік
робіт.
Після побудови графіку і вибору необхідних початкових даних розраховують
параметри сіткового графіку, наприклад, тривалість критичного шляху. Критичний
шлях (Ткр) - максимальний шлях від вхідної події 1 дозавершальної події С.

2
Таблиця 2.1. Перелік подій і найменування робіт
№ № Подія Код Найменування роботи
етапу події роботи
I 0 Перший варіант ТЗ отримано 0-1 Узгодження і уточнення першого варіанту
ТЗ
0-3 Складання переліку матеріалів за тематикою
1 Проміжній варіант ТЗ погоджено 1-2 Складання кінцевого варіанту ТЗ
2 Остаточний різновид ТЗ затверджений 2-5 Проведення аналізу існуючих методів
рішення і отримання порівняльних
характеристик
3 Список матеріалів по тематиці 3-4 Вивчення матеріалів по тематиці
Складений
II 4 Матеріали по тематиці завдання 4-8 Вибір остаточного методу рішення
вивчені
Аналіз існуючих методів рішення
5 проведено, порівняльні 5-6 Попередній вибір методу рішення
Характеристики отримані
6 Метод рішення попередньо обраний 6-7 Уточнення і узгодження обраного методу
рішення
7 Вибраний метод рішення узгоджений 7-8 Затвердження остаточного методу рішення
III Остаточний метод рішення 8-9 Вивчення літератури з мови програмування
8 затверджений 8-10 Складання ескізного варіанту алгоритму
8-11 Аналіз вхідної і вихідної інформації
9 Література з мов програмування 9-14 Вибір мови програмування
вивчена
10 Ескізний різновид алгоритму складений 10-12 Уточнення алгоритму рішення
11 Аналіз вхідний і вихідний 11-12 Уточнення алгоритму рішення
інформації проведено
12 Алгоритм рішення опрацьований 12-13 Розробка блок-схеми алгоритму
13 Блок-схему алгоритму складено 13-14 Вибір мови програмування
14 Мова програмування обрано 14-15 Визначення структури програми
14-16 Робота над модулями програми
15 Структура програми розроблена 15-17 Робота над текстами програм
16 Модульна структура розроблена 16-17 Робота над текстами програм
17 Тексти програм складені 17-18 Логічний аналіз програми і її корекція.
17-19 Компіляція програм
18 Логічний аналіз програм, їх 18-20 Виправлення помилок в програмах
коригування завершено
IV 19 Компіляція програм завершено 19-21 Редагування програм у єдиний модуль
20 Виправлення помилок завершено 20-21 Редагування програм у єдиний модуль
Редагування програм у єдиний 21-22 Виконання програм
21 завантажувальний модуль завершено 21-23 Аналіз результатів виконання
22 Виконання програм завершено 22-24 Перевірка функціонування програм в
різних умовах роботи
Аналіз результатів виконання 23-24 Перевірка функціонування програм в
V 23 програм завершено різних умовах роботи
23-25 Випуск документації
24 Перевірка функціонування програм в 24-26 Підготовка звіту про роботу
різних умовах роботи завершено
25 Випуск документації завершено 25-26 Підготовка звіту про роботу
26 Звіт про роботі підготовлений

3
Таблиця 2.2. Параметри часу виконання робіт сіткового графіку

Варіант
Подія 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
0-1 25 30 27 27 27 29 27 27 30 27 27 30
0-3 10 15 12 12 12 32 12 12 15 12 12 15
1-2 15 25 19 46 46 27 46 19 25 46 19 25
2-5 30 40 34 80 80 46 80 34 40 80 34 40
3-4 40 50 44 56 56 44 56 44 50 56 44 50
4-8 50 60 54 56 60 50 56 54 60 56 54 60
5-6 20 35 26 80 35 20 80 26 35 80 26 35
6-7 15 25 19 19 25 15 19 19 25 19 19 25
7-8 15 20 17 17 20 15 17 17 20 17 17 20
8-9 55 60 57 57 60 55 57 57 55 57 57 55
8-10 50 60 54 54 60 50 54 54 50 54 54 50
8-11 35 45 39 39 45 35 39 39 35 39 39 35
9-14 45 55 49 49 55 45 49 49 45 49 49 45
10-12 15 25 19 19 25 15 19 25 15 19 25 15
11-12 15 20 17 17 17 15 17 20 15 17 20 15
12-13 15 20 17 17 17 15 17 20 15 17 20 15
13-14 10 15 12 12 12 10 12 15 10 12 15 10
14-15 50 60 54 60 54 50 60 60 50 60 60 50
14-16 25 40 31 40 31 31 25 40 25 25 40 25
15-17 140 160 148 160 148 148 140 160 140 140 160 140
16-17 100 120 108 120 100 108 100 120 108 100 120 108
17-18 40 80 56 80 40 56 40 80 56 40 80 56
17-19 20 25 22 25 20 22 20 25 22 20 25 22
18-20 25 40 31 40 25 31 25 40 31 25 40 31
19-21 30 40 34 40 30 34 30 40 34 30 40 34
20-21 15 20 17 20 15 17 15 20 17 15 20 17
21-22 10 15 12 27 10 12 10 15 12 10 15 12
21-23 15 20 17 46 80 17 15 20 17 15 20 17
22-24 20 30 24 12 56 44 20 30 24 20 30 24
23-24 10 15 12 15 12 10 10 15 12 10 15 12
23-25 30 40 34 40 34 30 30 40 34 30 40 34
24-26 25 30 27 30 27 25 25 30 27 25 30 27
25-26 15 25 19 25 19 15 15 25 19 15 25 19

4
Діаграма Ганта
Якщо в мережевому графіку наочно видно, як залежать роботи одна від одної,
(наприклад, робота може початися тільки після завершення деяких попередніх
робіт), то діаграма Ганта показує, що відбувається кожного конкретного тижня.
Наприклад, видно де перерва в роботі між роботами. Саме тому керівники проектів
віддають перевагу діаграмі Ганта: у кінці кожного тижня видно, які роботи
проводились, що повинно закінчитися, а що розпочатися. Також на діаграмі Ганта
прийнято над кожним відрізком роботи зазначати, скільки співробітників бере
участь у цій роботі (на мережевому графіку це можливо, але не дуже зручно,
оскільки треба зазначати ще й тривалість роботи). Ця властивість важлива для
керівника проекту.
Технічні менеджери частіше використовують мережеві графіки, оскільки їм
важливіша інформація про взаємну залежність робіт. Окрім цього за мережевим
графіком можна перераховувати критичні шляхи, що доводиться робити досить
часто.

Список використаних джерел:


1. Збаразька Л.О., Рижиков В.С., Єрфорт І.Ю., Єрфорт О.Ю. Управління
проектами: Навч. посібник – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 168 с
2. Graphviz – open source graph visualization software.
3. https://app.diagrams.net/
4. Відображення даних на діаграмі Ганта в Excel.
5. Спільний доступ до відомостей про розклад і завдання за допомогою
діаграми Ганта у Visio

You might also like