МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА ТЕХНОЛОГІЙ

КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

Факультет «Інфраструктура і рухомий склад залізниць»

Розрахунково-графічна робота

з дисципліни «Метрологія, стандартизація та технічні вимірювання»

Виконав: студент 1-АКІТ

ск

Білоус А. О.

Перевірив: доцент

Кульбовський І.І.
 Київ-2023

Варіант 2
Питання:
2.Що таке фізична величина? Види фізичних величин. Наведіть приклади
величин, що належать до різних груп фізичних величин.

Фізична величина - це властивість, яку можна виміряти і виразити

чисельно. Її можна використовувати для опису властивостей матерії, енергії
та їхньої взаємодії. Фізичні величини зазвичай поділяють на дві основні
категорії: скалярні та векторні.
Скалярні величини мають лише величину і не мають напрямку.
Прикладами скалярних величин є маса, температура, енергія, тиск, об'єм і
час.
Векторні величини мають як величину, так і напрямок. Прикладами
векторних величин є переміщення, швидкість, прискорення, сила, імпульс та
електричне поле.
Фізичні величини також можна класифікувати на інші категорії, такі як
 Базові величини: Це фундаментальні фізичні величини, які не можуть
бути виражені через інші фізичні величини. Приклади включають
довжину, масу, час, електричний струм, термодинамічну температуру,
кількість речовини та інтенсивність світла.
 Похідні величини: Це фізичні величини, які виводяться з базових
величин за допомогою математичних операцій. Прикладами є
швидкість, прискорення, сила, енергія, потужність і тиск.
 Масштабовані величини: Це фізичні величини, які можна збільшувати
або зменшувати на постійний коефіцієнт, не змінюючи їхнього
фізичного значення. Приклади включають масу, довжину, час і
температуру.
  Безрозмірні величини: Це фізичні величини, які не мають одиниць
вимірювання і є чистими числами. Прикладами є кути, відношення та
коефіцієнти тертя.
Деякі приклади фізичних величин, що належать до різних груп
 Маса (базова величина, скаляр)
 Швидкість (похідна величина, вектор)
 Енергія (похідна величина, скаляр)
 Сила (похідна величина, вектор)
 Густина (похідна величина, скаляр)
 Температура (базова величина, скаляр)
 Прискорення (похідна величина, вектор)
 Тиск (похідна величина, скаляр)
 Електричний струм (базова величина, скаляр)
 Сила світла (базова величина, скаляр)

12.Що таке еталон одиниці фізичної величини? Які типи еталонів вам
відомі? Що таке повірочна схема і для чого вона призначена? Що таке
повірка засобів вимірювань і якими способами вона може здійснюватись?

Стандартна одиниця фізичної величини - це визначена величина, яка

використовується як еталон для вимірювання цієї фізичної величини. Це
узгоджена на міжнародному рівні система одиниць, яка забезпечує
узгодженість і точність наукових вимірювань. Міжнародна система одиниць
(СІ) є найбільш поширеною системою стандартних одиниць у світі.
Існують різні типи стандартів, такі як
 Первинні еталони: Це найвищий рівень стандартів, який базується на
фундаментальних фізичних константах. Їх використовують для
калібрування вторинних еталонів.
  Вторинні еталони: Використовуються для калібрування вимірювальних
приладів і простежуються до первинних еталонів.
 Робочі еталони: Використовуються для рутинних вимірювань і
простежуються до вторинних еталонів.
Схема повірки - це набір процедур, що використовуються для
перевірки того, що вимірювальний прилад працює точно і в заданих межах.
Вона включає в себе порівняння показань вимірювального приладу з
відомими еталонами і внесення коригувань, якщо це необхідно.

Повірка вимірювальних приладів важлива для забезпечення точних і

надійних вимірювань. Вона може здійснюватися різними способами, такими
як
 Калібрування: Це порівняння показань вимірювального приладу з
відомим еталоном і внесення будь-яких необхідних коригувань.
 Міжлабораторні порівняння: Це порівняння вимірювань, виконаних
різними лабораторіями з використанням одного і того ж
вимірювального приладу.
 Дослідження повторюваності та відтворюваності: Вимірювання однієї і
тієї ж величини кілька разів за допомогою одного і того ж приладу
(повторюваність) або різних приладів (відтворюваність) для оцінки
точності і правильності приладу.
 Періодичні перевірки: Передбачають регулярну перевірку
характеристик вимірювального приладу, щоб переконатися, що вони не
виходять за встановлені межі.
Отже, стандартна одиниця фізичної величини - це визначена величина,
яку використовують як еталон для вимірювання цієї фізичної величини.
Існують різні типи еталонів, такі як первинні, вторинні та робочі еталони.
Схема повірки - це сукупність процедур, що використовуються для
підтвердження того, що засіб вимірювальної техніки працює точно і в
заданих межах. Верифікація засобів вимірювальної техніки може
здійснюватися шляхом калібрування, міжлабораторних порівнянь,
досліджень повторюваності та відтворюваності, а також періодичних
перевірок.

Задача 1
Визначити методичну похибку вимірювання опору, зроблену
опосередкованим методом за допомогою амперметра та вольтметра при двох
схемах їх включення, рис. 1 рис. 2. Дані схеми наведені в таблиці 1.
Варіанти завдань наведені в табл. 1

Рис. 1. Перша схема вимірювання опору за допомогою амперметра та

вольтметра

Рис. 2. Друга схема вимірювання опору за допомогою амперметра та

вольтметра

Хід роботи

Покази приладів вольтметра та амперметра відповідно рівні

UV;IA.
Характеристики вольтметра: клас точності дорівнює UV шкала від 0 до UvH
(UVH - номінальне значення шкали вольтметра, яке відповідає
максимальному відцифрованому значенню); у разі вимірювання повної
напруги номінальне значення току вольтметра. ІVH.
Характеристики амперметра: клас точності дорівнює γA шкала від 0 до ІAH;
номінальний опір дорівнює RАН.
Передусім достаємо додаткові відомості про вольтметр та амперметр.
Граничне значення основної абсолютної похибки вольтметра
γ V ∙U VH 1∗7.5
∆V= = =7.5
100 % 100 %

Номінальний опір амперметра

U AH =R AH ∙ I AH =2 ∙0,15=0,3

Граничне значення основної відносної похибки вольтметра

γ A ∙ U AH 0.5∗0.3
∆ A= = =0.15
100 % 100 %

Звідси результат вимірювання напруги

U p =U V ± ∆V =6.5 ±7.5=14

Номінальний опір вольтметра

U VH 7.5
RVH = = =7500
I VH 0.001

Оскільки граничне значення похибки обчислення цього опору

γ V ∙U VH
∆ RV = =7.5
100 %
То
RV =RVH ± ∆ Rv=7500 ±7.5=7507.5

Граничне значення основної абсолютної похибки амперметра

γ V ∙U AH 1∗0.3
∆ RА= = =0.3
100 % 100 %

Звідси, результат вимірювання струму

I p=I AH ± ∆ I A =0.015 ± 0.12=0.135
Оскільки граничне значення похибки обчислення опору амперметру
γ V ∙U AH
∆ RА= =0.3
100 %
Обчислюємо результат опосередкованого вимірювання опору Rx за схемою
рис. 1
R A =R AH ± ∆ R A =2 ± 0.3=2.3
Знаходимо напругу амперметра
U A =I A ∙ R A =0,12 ∙2,3=0,276

Формула абсолютної похибки опосередкованого вимірювання, яка одержана

за допомогою розкладу співвідношення в ряд Тейлора має вигляд
n
dF
∆≈∑ ∆
i=1 dx x
Величину ∆j=(δF/δXj)∙∆xj - називають частковою похибкою результату
опосередкованого вимірювання.
З урахуванням наведеного загальну похибку результату об числения Uu/Iv
обчислюємо за формулою
UV
√( )( )
∆V 2 ∆ A 2 6.5
√
2 2
7.5 0.15
∆ ' x= + = ( ) +( ) =69
IA UV UA 0.12 6.5 0.276

Загальна похибка результату обчислення буде

√ 2 2
∆ R x= (∆ ' x ) +( ∆ R A ) ≈ ∆ ' x
Оскільки, як правило ∆R A<<∆x
Результатами вимірювання за схемою рис.1 буде

R x =( R¿ ¿ x ± ∆ x ' )=2.3+ 69=71.3 ¿

Обчислюємо результат опорядкованого вимірювання опору Rx за схемою
рис.2
UV 6.5
RX= = =−2.4
I A −U V /R A 0.12−6.5/2.3
Визначаємо загальну похибку результату обчислення U V/RV
UV
√( )( )
∆V 2 ∆ R V 2
√
2 2
6.5 7.5 7.5
∆ ' x= + = ( ) +( ) =0.001
RV UV RV 7507.5 6.5 7507.5

Загальна похибка результату результату обчислення I A-UV/RV буде

∆ } rsub {x} = sqrt {{left ({∆} rsub {A } right )} ^ {2} + {left ({∆'} rsub {X } right )} ^ {2}} = sqrt {{0.15
Загальна похибка результату вимірювання за схемою рис. 2 буде
 Знайд
іть
абсол

√( )( )
√ ( )
∆V 2 2

( )
∆ ' 'V 7.5
2
0.150003
2

ютну ∆ ' ' ' x =R X UV

+
I A −U V / RV
=−2.4
6.5
+
6.5
=−4.1
0.12−
та 7507.5

відно вимірювання за цією схемою буде

Результат
сну Rx = (Rx ± ∆’’’)
метод Rx = -2.4 + 4.21 = 1.81
ичні Задача 2
похиб
Електричний ланцюг; що складається з двох резисторів R 1 i R2 (рис. 3),
ки,
живиться напругою U. Напруга U2 вимірюється вольтметром з верхньою
вимір вимірювання UN (нормуюче значення), класом точності γ та вхідним
межею
юван RV.
опором
ня
напру
ги U2
а
Рис. З, Схема підключення .вольтметра до резистора R2
також
мінім
альне Опори Характеристики Напруга
резисторів, кОм вольтметрів живлення
значе
ння R1 R2 UN, В γ Rv, кОм U, В

вхідн
ого
опору
Rv,
при
якому
метод
ично
ю
похиб
кою
можн
а
 №
варіанту
2| 30 30 15 0,5 60 24

Хід роботи

Напруга на послідовно з'єднаних резисторах пропорційна їх опорам.

До підключення вольтметра виконуються рівняння:

Після підстановки U1 = U-U2 в перше рівняння, одержимо

Після приєднання вольтметра паралельно резистору R2, еквівалентний опір

цієї ділянки ланцюга стане рівним

R V ∗R 2 60∗30
Re = = =20
(R V + R2) ( 60+30)
а вимірювальна вольтметром напруга

U Re 24∗20
U '2= = =9.6
(R 1+ R e ) (30+20)

Відповідним чином змінюється напруга U1 стане рівною

U1’=U-U2’=24-9.6=14.4
Методична абсолютна похибка дорівнює
∆=U2’-U2=9.6-12=-2.4
а відносна похибка
δ=(∆/U2)∙100%=(-2.4/12)*100%=-0.2
Мінімальне значення вхідного опору RVmin при якому методичною
похибкою можна знехтувати, відповідає умові ******
∆≤0,2∆д, -2.4≤2
де ∆д — границя допустимої абсолютної основної похибки вольтметра,
яка визначається за його класом точності та нормуючим значенням UN.
 Щоб знайти допустиме мінімальне значення вхідного опору
вольтметра RVmin, необхідно спочатку задатися мінімально допустимою
напругою U2 min на резисторі R2 тобто
U 2 min =U 2−0.2 ∆ Д =12−2=10
U ∙ R emin
Потім, з рівняння U 2 min= R + R знайти мінімально допустиме значення
1 emin

еквівалентного опору

10 ( 30+ Remin ) =24 Remin =¿ 14 R emin=300=¿ R emin=21.4

Збільшити вхідний опір вольтметра RV у десять разів, визначити нові

значення ∆ та δ, порівняйте їх зі значеннями розрахованими раніше.
Підведіть підсумки про вплив вхідного опору вольтметра на методичну
похибку вимірювань.

R V ∗R 2 600∗30
Re = = =28.6
(R V + R2) ( 600+ 30)
' U Re 24∗28.6
U 2= = =11.7
(R 1+ R e ) (30+28.6)

U1’=U-U2’=24-11.7=12.3
∆=U2’-U2=11.7-12=-0.3
δ=(∆/U2)∙100%=(-0.3/12)*100%=-0.025
∆≤0,2∆д, -0.3≤2

Висновок: якщо збільшити вхідний опір вольтметра RV у десять разів

то ∆ виросте з -2.4 до -0.3, а δ з -0.2 до -0.025, тобто ∆ і δ виростуть в 8 разів.