ДЗ №3.

Знайдемо площу основи:

"
𝑆о = ∙ 16 ∙ 15 = 120; 𝐻 = 20.
#
" "
𝑉= 𝑆𝐻
$ о
= $ ∙ 120 ∙ 20 = 800.

Нехай сторони прямокутника 2𝑥 і 3𝑥.

𝑆о = 2𝑥 ∙ 3𝑥 = 6𝑥 # .
𝐻 = 5.
" "
𝑉 = 𝑆о 𝐻; 90 = ∙ 6𝑥 # ∙ 5; 𝑥 # = 9; 𝑥 = 3.
$ $
Сторони прямокутника 6 і 9, отже, периметр основи 30.
 %√$
1) 𝑀𝑂 = ' як радіус вписаного кола.
З прямокутного трикутника 𝑆𝑀𝑂:
() () %√$
cos 𝛼 = *) ; 𝑆𝑀 = +,- . = ' +,- . – Б.
2) І спосіб
% √$
𝑂𝐵 = $
як радіус описаного кола;
%√$
𝑂𝑆 = tg 𝛼 (див. пункт 3).
'
З прямокутного трикутника 𝑆𝐵𝑂 за теоремою Піфагора:
# #
% √$ %√$ %! %!
𝑆𝐵 = √𝑂𝑆 # + 𝑂𝐵 # = :; tg 𝛼< + ; < = : tg # 𝛼 + =
' $ "# $
% % % "
=# $
=tg # 𝛼 + 2 = # $
=tg # 𝛼 + 4 = # :
+,-! .
+3=
√ √ √$
%
=# √1 + 3 cos # 𝛼.
√$ +,- .
ІІ спосіб
% %√$
𝑀𝐵 = #; 𝑆𝑀 = ' +,- ..
З прямокутного трикутника 𝑆𝑀𝐵 за теоремою Піфагора:
#
%√$ % # %! %!
𝑆𝐵 = √𝑀𝑆 # + 𝑀𝐵 # = :; < + ;#< = :"# +,-! . + =
' +,- . /
% " %
=# : +3=# √1 + 3 cos # 𝛼.
√$ +,-! . √$ +,- .
%√$
3) 𝑀𝑂 = ' як радіус вписаного кола.
З прямокутного трикутника 𝑆𝑀𝑂:
(* % √$
tg 𝛼 = (); 𝑂𝑆 = 𝑂𝑀 tg 𝛼 = '
tg 𝛼 – Д.
%√$
4) 𝑂𝐶 = $
як радіус описаного кола – А.
На рисунку 𝑂𝐻 – відстань від точки 𝑂 до грані (𝐷𝐸𝐶 ).
(𝐴𝐵𝐶 ) ∩ (𝐷𝐶𝐸 ) = 𝐶𝐷;
𝑂𝐾 ⊥ 𝐶𝐷 як радіус вписаного кола, 𝐸𝐾 ⊥ 𝐶𝐷 як апофема.
∠I(𝐴𝐵𝐶 ), (𝐷𝐶𝐸 )K = ∠(𝑂𝐾, 𝐸𝐾 ) = ∠𝐸𝐾𝑂 = 60°.
$ $ $∙#
З прямокутного трикутника 𝐻𝑂𝐾: sin 60° = (0; 𝑂𝐾 = -12 '3° = = 2√3.
√$
𝑂𝐾 – радіус вписаного кола, тому 𝐴𝐷 = 2𝑂𝐾 = 4√3.
#
𝑆о = I4√3K = 48.
З прямокутного трикутника 𝐸𝑂𝐾:
6(
tg 60° = ; 𝐸𝑂 = 𝑂𝐾 tg 60° = 2√3 ∙ √3 = 6.
(0
" "
𝑉= 𝑆 𝐻=$ ∙ 48 ∙ 6 = 96.
$ о
𝐴𝑂 – проєкція 𝑆𝐴 на (𝐴𝐵𝐶 ).
∠I𝑆𝐴, (𝐴𝐵𝐶 )K = ∠(𝑆𝐴, 𝐴𝑂) = ∠𝑆𝐴𝑂 = 30°.
З прямокутного трикутника 𝑆𝐴𝑂:
7(
cos 30° = "# ; 𝐴𝑂 = 12 cos 30° = 6√3.
%√$
𝐴𝑂 = $
як радіус описаного кола
%√$
$
= 6√3; 𝑎 = 18.

"/
𝑂𝐾 – радіус вписаного кола, тому 𝑂𝐾 = # = 7.
З прямокутного трикутника 𝐸𝑂𝐾 гіпотенуза 𝐸𝐾 = 25.
𝐴𝑂 – проєкція 𝐴𝐸 на (𝐴𝐵𝐶 ).
∠I𝐴𝐸, (𝐴𝐵𝐶 )K = ∠(𝐴𝐸, 𝐴𝑂 ) = ∠𝐸𝐴𝑂 = 45°.
З прямокутного рівнобедреного трикутника 𝐸𝐴𝑂:
𝐴𝑂 = 𝐸𝑂 = 4√2.
𝐴𝑂 – радіус описаного кола квадрата 𝐴𝐵𝐶𝐷.
%√# %√#
𝐴𝑂 = ; = 4√2; 𝑎 = 8.
# #
𝑂𝐾 – радіус вписаного кола квадрата 𝐴𝐵𝐶𝐷.
% 8
𝑂𝐾 = # = # = 4.
З прямокутного трикутника 𝐸𝑂𝐾:
𝐸𝐾 = √32 + 16 = √48 = 4√3.
" "
𝑆о = 8# = 64; 𝑆б = # 𝑃о ∙ 𝐸𝐾 = # ∙ 32 ∙ 4√3 = 64√3.
𝑆п = 𝑆о + 𝑆б = 64 + 64√3.
З прямокутного трикутника 𝐷𝑂𝑀 катет 𝑂𝑀 = 6.
𝑂𝑀 – радіус вписаного кола трикутника 𝐴𝐵𝐶.
%√$
𝑂𝑀 = = 6; 𝑎 = 12√3.
'
!
% √$ "//∙$√$
𝑆о = = = 108√3.
/ /
" "
𝑆б = #
𝑃 о ∙ 𝐷𝑀 = #
∙ 36√3 ∙ 10 = 180√3.
𝑆п = 𝑆о + 𝑆б = 288√3.
" "
𝑉 = $ 𝑆о 𝐻 = $ ∙ 108√3 ∙ 8 = 288√3.

" "
𝑆б = # 𝑃о 𝑙; 300 = # 𝑃о ∙ 15; 𝑃о = 40.
𝑃о = 5𝑎 = 40; 𝑎 = 8.

Повна поверхня такої піраміди складається з чотирьох граней, площа

% ! √$
кожної з яких: 𝑆о = = 4√3.
/
𝑆п = 4 ∙ 4√3 = 16√3.
𝐴𝑂 – проєкція 𝐴𝑆 на (𝐴𝐵𝐶 ).
∠I𝐴𝑆, (𝐴𝐵𝐶 )K = ∠(𝐴𝑆, 𝐴𝑂 ) = ∠𝑆𝐴𝑂 = 45°.
З прямокутного рівнобедреного трикутника 𝑆𝐴𝑂:
𝐴𝑂 = 𝑆𝑂 = 8.
Діагональ основи 𝐴𝐶 = 16.
"
𝑆о = # 𝐴𝐶 # = 128.
" " "3#/
𝑉 = 𝑆о 𝐻 = ∙ 128 ∙ 8 = .
$ $ $

𝐴𝑂 = 𝐴𝐵 = 5 – радіус описаного кола шестикутника.

З прямокутного рівнобедреного трикутника 𝑆𝐴𝑂 катет 𝑆𝑂 = 12. 𝐻 = 12.
%! √$ ;! √$ <;√$
𝑆о = 6 ∙ =3∙ = .
/ # #
" " <;√$
𝑉 = $ 𝑆о 𝐻 = $
∙ # ∙ 12 = 150√3.
1) 𝑂𝑀 – радіус вписаного кола трикутника 𝐴𝐵𝐶.
%√$ '√$
𝑂𝑀 = ' = ' = √3.
З прямокутного трикутника 𝐷𝑂𝑀 катет 𝐷𝑂 = 1. 𝐻 = 1.
2) (𝐴𝐵𝐶 ) ∩ (𝐷𝐶𝐵) = 𝐶𝐵;
𝑂𝑀 ⊥ 𝐵𝐶 як радіус вписаного кола, 𝐷𝑀 ⊥ 𝐵𝐶 як апофема.
∠I(𝐴𝐵𝐶 ), (𝐷𝐶𝐵 )K = ∠(𝑂𝑀, 𝐷𝑀) = ∠𝐷𝑀𝑂.
=( "
sin ∠𝐷𝑀𝑂 = =) = #; ∠𝐷𝑀𝑂 = 30°.
" "
3) 𝑆б = # 𝑃о 𝑙 = # ∙ 18 ∙ 2 = 18.
(𝐴𝐵𝐶 ) ∩ (𝐷𝐶𝐵 ) = 𝐶𝐵;
𝑂𝑀 ⊥ 𝐵𝐶 як радіус вписаного кола, 𝐷𝑀 ⊥ 𝐵𝐶 як апофема.
∠I(𝐴𝐵𝐶 ), (𝐷𝐶𝐵 )K = ∠(𝑂𝑀, 𝐷𝑀) = ∠𝐷𝑀𝑂 = 45°.
З прямокутного рівнобедреного трикутника 𝐷𝑀𝑂:
𝑀𝑂 = 5; 𝐷𝑀 = 5√2.
%√$
𝑀𝑂 = '
як радіус вписаного кола.
%√$
= 5; 𝑎 = 10√3.
'
𝑃о = 30√3.
" "
𝑆б = # 𝑃о ∙ 𝐷𝑀 = # ∙ 30√3 ∙ 5√2 = 75√6.
𝐴𝑂 – проєкція 𝑆𝐴 на (𝐴𝐵𝐶 ).
∠I𝑆𝐴, (𝐴𝐵𝐶 )K = ∠(𝑆𝐴, 𝐴𝑂) = ∠𝑆𝐴𝑂 = 𝛽.
З прямокутного трикутника 𝑆𝐴𝑂:
*(
sin 𝛽 = > ; 𝑆𝑂 = 𝑏 sin 𝛽; 𝐻 = 𝑏 sin 𝛽;
7(
cos 𝛽 = > ; 𝐴𝑂 = 𝑏 cos 𝛽.
𝐴𝑂 – радіус описаного кола трикутника 𝐴𝐵𝐶.
%
𝐴𝑂 = $; 𝑎 = 𝐴𝑂√3 = 𝑏√3 cos 𝛽.
√
!
% ! √$ ?>√$ +,- @A √$ $√$>! +,-! @
𝑆о = / = /
= /
.
" " $√$>! +,-! @ √$>" +,-! @ -12 @
𝑉 = 𝑆о 𝐻 = ∙ ∙ 𝑏 sin 𝛽 = .
$ $ / /
𝐴𝑂 – проєкція 𝑆𝐴 на (𝐴𝐵𝐶 ).
∠I𝑆𝐴, (𝐴𝐵𝐶 )K = ∠(𝑆𝐴, 𝐴𝑂) = ∠𝑆𝐴𝑂 = 𝛼.
𝐴𝑂 – радіус описаного кола квадрата 𝐴𝐵𝐶𝐷.
%√#
𝐴𝑂 = ; 𝐴𝐶 = 𝑎√2.
#
З прямокутного трикутника 𝑆𝐴𝑂:
*( %√#
tg 𝛼 = 7(; 𝑆𝑂 = 𝐴𝑂 tg 𝛼 = #
tg 𝛼.
" " %√# %! CD .
𝑆7*B = 𝐴𝐶 ∙ 𝑆𝑂 = ∙ 𝑎√2 ∙ tg 𝛼 = .
# # # #
(𝐴𝐵𝐶 ) ∩ (𝐷𝐶𝐵 ) = 𝐶𝐵;
𝑂𝑀 ⊥ 𝐵𝐶 як радіус вписаного кола, 𝐷𝑀 ⊥ 𝐵𝐶 як апофема.
∠I(𝐴𝐵𝐶 ), (𝐷𝐶𝐵 )K = ∠(𝑂𝑀, 𝐷𝑀) = ∠𝐷𝑀𝑂 = 𝛼.
І спосіб
% ! √$ о * %! √$
𝑆о = / ; 𝑆б = +,- ∠=)( = / +,- ..
ІІ спосіб
"
𝑆б = # 𝑃о ∙ 𝐷𝑀;
𝑃о = 3𝑎;
З прямокутного трикутника 𝐷𝑀𝑂:
%√$
𝑀𝑂 = як радіус вписаного кола.
'
$√"
() () %√$
cos 𝛼 = ; 𝐷𝑀 = = &
= ' +,- ..
=) +,- . +,- .
" " %√$ %! √$
𝑆б = # 𝑃о ∙ 𝐷𝑀 = # ∙ 3𝑎 ∙ ' +,- . = / +,- ..
 "
𝑆о = ∙ 12 ∙ 12 ∙ sin 30° = 36; 𝐻 = 6.
#
" "
𝑉= 𝑆𝐻 = ∙ 36 ∙ 6 = 72.
$ о $