Історія виникнення хокею на траві

Найдавнішою знахідкою пов’язаною з хокеєм на траві прийнято вважати зображення двох

гравців із ключками, що борються за м’яч, на піраміді поблизу містечка Бені Хасан (долина
Нілу). Подібні ігри були і японці з індіанцями-ацтеками. На склі вітража в північному хоралі
Кентерберійського кафедрального собору в Англії намальований хлопчик, що тримає ключку і
м’яч, а це говорить нам, що зображення датується 1200 роком до н.е.

Свій нинішній вигляд хокей на траві набув у середині 19 століття, у нього грали у
школах та університетах Англії. Перші правила було сформульовано 1952 року. У 1861 році в
Лондоні був утворений перший хокейний клуб “Блекхіт”, а пізніше почали з’являтися й інші
клуби: “Теддінгтон”, “Сурбітон”, “Річмонд”, “Іст Суррей”.

18 січня 1886 року була утворена перша офіційна національна Асоціація хокею на траві,
а разом з нею було зібрано зведення правил.

Правила Хокею на траві

Розглянемо основні правила гри у хокей на траві. Як уже говорилося раніше, мета гри –
закинути якнайбільше м’ячів у ворота суперника. За рівного рахунку оголошується нічия, на
деяких турнірах може застосовуватися додатковий час, а після нього – буліти. Торкатися
м’яча руками чи ногами заборонено, робити це може лише воротар. У кожній команді по 11
гравців.

Гра складається з двох таймів, кожен із яких триває 35 хвилин із перервою 10 хвилин між
ними. У EHL (європейська хокейна ліга) 4 тайми по 17 з половиною хвилин із п’ятихвилинними
перервами між таймами.

Якщо м’яч виходить за межі поля від гравця атакуючої команди, то виконується удар від
воріт. Якщо м’яч йде від гравця команди, що захищається, то розігрується кутовий удар. Якщо
гравець команди, що обороняється, порушив правила в колі удару, то атакуюча команда
виконує кутовий.

Обов’язки головного судді на полі

Матч із хокею на траві обслуговують два судді. Кожен із суддів відповідає за ухвалення
рішень на своїй половині поля протягом усього матчу:

 призначення вільних ударів у колі, штрафних кутових ударів, штрафних кидків;

 запис забитих або зарахованих м’ячів та показаних гравцям карток;
 контроль тривалості всього матчу та кожного періоду окремо.

Судді дають свисток:

 на початку та наприкінці кожної половини матчу;
 під час розіграшу спірного м’яча;
  для винесення покарання за порушення правил;
 на початку та наприкінці виконання штрафного кидка;
 при взятті воріт;
 при відновленні гри після взяття воріт;
 при відновленні гри після штрафного кидка;
 при замінах;
 для зупинення часу матчу в інших випадках та поновлення гри;
 для позначення виходу м’яча межі поля, якщо необхідно.


Штрафи

 за незначне порушення правил суддя показує гравцеві зелену картку-попередження (у

EHL зелена картка – це видалення з поля гравця на 2 хвилини);
 у звичайних чемпіонатах з хокею на траві жовта картка – це видалення гравця з поля
на 2-5 хвилин на розсуд суддів, і в залежності від величини порушень (EHL – 5-10
хвилин);
 червона картка – це видалення до кінця гри, і в залежності від порушень можлива
перепустка наступних матчів.

Поле для гри в хокей на траві

Ігрове поле має прямокутну форму з розмірами 91,4 метра завдовжки та 55 метрів
завширшки. Вся лінія розмітки на полі має ширину 75 мм і є частиною ігрового поля. На полі є
наступна розмітка:

 бічні лінії проводяться довжиною периметра поля;

 лицьові лінії проводяться за шириною периметра поля;
 частина лицьової лінії між стійками воріт називається лінією воріт;
 центральна лінія ділить поле навпіл;
 23-метрові лінії проводяться поперек поля на відстані 22,90 м від кожної лицьової лінії;
 зона кола удару знаходиться всередині поля довкола воріт по центру лінії воріт;
 у кожному кутку поля розташовані прапорці заввишки від 1,2 до 1,5 метра.
У хокей з м’ячем грають на різних покриттях, але найкраще з них і визнане Міжнародною
Федерацією Хокею (FIH) – штучна трава.