Проєкт

Вноситься народними депутатами

України

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих
питань пов’язаних із проходженням військової служби під час дії
воєнного стану
__________________________________________________________________

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Законі України «Про соціальний і правовий захист

військовослужбовців та членів їх сімей» (Відомості Верховної Ради України,
1992 р., № 15, ст.190 із наступними змінами):

1) статтю 9 доповнити частиною дев’ятою такого змісту:

«9. Під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно

виплачується додаткова винагорода від тридцяти до ста тисяч гривень
пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань в порядку,
розмірах та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям строкової військової служби щомісячно

виплачується додаткова винагорода у розмірі шість тисяч гривень
пропорційно часу проходження військової служби.

Військовослужбовцям, які отримали травму (поранення, контузію,

каліцтво) пов’язану із захистом Батьківщини під час ведення бойових дій, та
які зараховані у розпорядження відповідного командира під час тимчасової
непридатності до військової служби, встановленою військово-лікарською
комісією, щомісячно виплачується додаткова винагорода у розмірі шість тисяч
гривень протягом всього часу перебування у розпорядженні.

Курсантам вищих військових навчальних закладів, а також вищих

навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути,
факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки щомісячно
 2

виплачується додаткова винагорода у розмірі дві тисячі триста п’ятдесят

гривень пропорційно часу навчання»;

2) пункт 18 статті 101 викласти в такій редакції:

«18. В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям

можуть надаватися частина щорічної основної відпустки тривалістю 30
календарних днів, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших
поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не
більше як 10 календарних днів. Кожна із зазначених відпусток надається без
урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця
проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Частина
щорічної основної відпустки може бути надана частинами не більше трьох
протягом календарного року за умови одночасної відсутності не більше 30
відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії
відповідного підрозділу».

2. Внести до частини восьмої статті 34 Закону України «Про дорожній

рух» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 31, ст. 338 із наступними
змінами) такі зміни:

абзац перший після слів «Служби безпеки України» доповнити словами

«Управління державної охорони України»;

після абзацу восьмого доповнити новим абзацом такого змісту:

«транспортних засобів, які належать Управлінню державної охорони

України, - уповноважений підрозділ Управління державної охорони України».

У зв’язку з цим абзаци дев’ятий - дванадцятий вважати відповідно

абзацами десятим - тринадцятим.

3. Статтю 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та

мобілізацію» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 44, ст.416 із
наступними змінами) доповнити частиною сьомою такого змісту:

«7. Громадяни України, призвані на військову службу за призовом під

час мобілізації, які раніше не проходили військову в Збройних Силах України
та/або службу в інших військових формуванням та правоохоронних органах,
проходять курс базової військової підготовки та підготовку за військово-
обліковою спеціальністю».

4. Статтю 59 Статуту внутрішньої̈ служби Збройних Сил України,

затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних
 3

Сил України» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22-23, ст. 194;
2015 р., № 13, ст. 92; 2020 р., № 3, ст. 24 із наступними змінами) після абзацу
вісімнадцятого доповнити абзацами такого змісту:

«особисто направляти на спеціальні курси підготовки до навчальних

частин (центрів) військовослужбовців, які прибули для доукомплектування
частин під час дії воєнного стану, раніше не проходили військову службу в
Збройних Силах України та/або службу в інших військових формуваннях та
правоохоронних органах;

не допускати до участі у веденні бойових дій військовослужбовців з

числа призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, які не
пройшли курс базової військової підготовки».

5. Частину другу статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і

військову службу» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324
із наступними змінами) доповнити абзацом такого змісту:

«Громадяни України, призвані на військову службу за призовом під час

мобілізації, на особливий період, які раніше не проходили військову в
Збройних Силах України, інших військових формуванням чи правоохоронних
органах, проходять курс базової військової підготовки та підготовку за
військово-обліковою спеціальністю. Термін проходження базової військової
підготовки не може бути меншим ніж один місяць. Особливості та тривалість
підготовки за окремими військово-обліковими спеціальностями визначається
Генеральним штабом Збройних Сил України».

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його

опублікування.

2. Кабінету Міністрів України:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними

органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із
цим Законом.
 4

3. Керівникам сектору безпеки і оборони України під час визначення

військовослужбовцям розміру додаткової винагороди під час дії воєнного
стану передбачити виплату такої винагороди для інструкторів диференційно в
залежності від рівня, інтенсивності та напрямків підготовки.

Голова Верховної Ради України Р. СТЕФАНЧУК