Морфологічний розбір прикметника.

1. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду).

2. Постійні морфологічні ознаки: розряд (якісний, відносний, присвійний);
3. Ступінь порівняння (для якісних прикметників): вищий; найвищий.
4. Тип відмінювання — група: тверда; м’яка.
5. Непостійні морфологічні ознаки: рід (в однині); число; відмінок.
6. Синтаксична роль у реченні.
Приклад:
Смужка далеких просторів повільно забарвлювалась світлом заходу (О. Довженко).
Далеких (просторів) — прикметник, початкова форма далекий (простір), відповідає на
питання який?, якісний, звичайний ступінь, тверду групу відмінювання, чоловічий рід,
множина, родовий відмінок, у реченні виконує роль  означення.

Морфологічний розбір іменника

1. Частина мови.
2. Початкова форма іменника (називний відмінок однини).
3. Власна чи загальна назва.
4. Назва істоти чи неістоти.
5. Змінний чи незмінний.
6. Назва речовини, матеріалу, ознаки, предмета, дії, процесу, стану.
7. Конкретне поняття чи абстрактне.
8. Можливо, збірний.
9. Число (однина, множина).
10. Рід (у множині рід не визначається!) – чоловічий, жіночий, середній.
11. Відмінок – називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний.
12. Відміна (І, ІІ, ІІІ, ІV).
13. Група – тверда, м’яка, мішана.
14. Синтаксична роль.

Зразок
У кімнаті не вистачало стільця.
Стільця – іменник, поч.ф. – стілець, заг. назва, неістота, змінний, назва предмета,
конкретне поняття, однина, чол. рід, родов. відмінок, ІІ відміна, м’яка група, додаток.