Схема морфологічного розбору іменника:

1. Аналізована словоформа.
2. Початкова форма.
3. Назва загальна чи власна.
4. Назва істоти чи неістоти.
5. Значення: конкретне (предметне, речовинне, збірне, одиничне) чи абстрактне.
6. Рід, засоби його вираження.
7. Число, засоби його вираження.
8. Відмінок, засоби його вираження.
9. Відміна і група.
10. Морфемний аналіз.
11. Словотвірний аналіз.
12. Наголос (сталий чи змінний), його місце.
13. Синтаксична роль.

Схема морфологічного розбору прикметника:

1. Аналізована словоформа.
2. Початкова форма.
3. Лексичне значення (ознака за розміром, кольором, зовнішніми чи внутрішніми властивостями;
за відношенням до предмета чи явища, до людини чи тварини, до місця, часу; за приналежністю
тощо).
4. Розряд за значенням.
5. Ступінь порівняння (для якісних прикметників), засоби його вираження.
6. Форма за флексією: повна (стягнена, нестягнена), коротка.
7. Група за кінцевим приголосним основи.
8. Рід і засоби його вираження.
9. Число і засоби його вираження.
10. Відмінок і засоби його вираження.
11. Морфемний аналіз.
12. Словотвірний аналіз.
13. Наголос (сталий чи змінний), його місце.
14. Синтаксична роль.

Схема морфологічного розбору займенника:

1. Аналізована словоформа.
2. Початкова форма.
3. Група за співвіднесеністю з іменними частинами мови.
4. Розряд за значенням.
5. Рід і засоби його вираження; особа.
6. Число і засоби його вираження.
7. Відмінок і засоби його вираження.
8. Морфемний аналіз.
9. Словотвірний аналіз.
10. Наголос (сталий чи змінний), його місце.
11. Синтаксична роль.

Схема морфологічного розбору числівника:

1. Аналізована словоформа.
2. Початкова форма.
3. Розряд і група за значенням.
4. Група за будовою.
5. Рід, засоби його вираження.
6. Число.
7. Відмінок, засоби його вираження.
8. Морфемний аналіз.
9. Словотвірний аналіз.
10. Наголос (сталий чи змінний), його місце.
11. Синтаксична роль.

Схема морфологічного розбору прислівника:

1. Аналізоване слово.
2. Початкова форма (для якісно-означальних).
3. Розряд і група за значенням.
4. Ступінь порівняння і засоби вираження його (для якісно-означальних).
5. Морфемний аналіз.
6. Словотвірний аналіз.
7. Місце наголосу.
8. Синтаксична роль.

Схема морфологічного розбору дієслова:

1. Аналізована словоформа.
2. Початкова форма.
3. Лексичне значення (трудовий процес, переміщення в просторі, фізичний
стан, становлення чи зміна ознаки, виявлення ознаки, процеси мислення, чуттєва діяльність
тощо).
4. Вид, засоби вираження його.
5. Перехідність, засоби вираження її.
6. Стан, засоби вираження його.
7. Час, засоби вираження його.
8. Спосіб, засоби вираження його.
9. Особа чи рід, число; засоби вираження їх.
10. Основа інфінітива і основа теперішнього часу.
11. Дієвідміна.
12. Клас дієслова.
13. Морфемний аналіз.
14. Словотвірний аналіз.
15. Наголос (сталий чи змінний), його місце.
16. Синтаксична роль.

Схема морфологічного розбору дієприкметника:

1. Аналізована словоформа.
2. Початкова форма.
3. Стан і засоби вираження його.
4. Вид і засоби вираження його.
5. Час і засоби вираження його.
6. Рід і засоби вираження його.
7. Число і засоби вираження його.
8. Відмінок і засоби вираження його.
9. Морфемний аналіз.
10. Словотвірний аналіз.
11. Наголос (сталий чи змінний), його місце.
12. Синтаксична роль.
 Схема морфологічного аналізу дієприслівника:
1. Аналізована словоформа.
2. Вид і засоби вираження його.
3. Час і засоби вираження його.
4. Яку додаткову дію виражає щодо дієслова-присудка — одночасну чи попередню?
5. Перехідність, засоби вираження її.
6. Стан, засоби вираження його.
7. Морфемний аналіз.
8. Словотвірний аналіз.
9. Місце наголосу.
10. Синтаксична роль.
.

Схема морфологічного розбору прийменника:

1. Аналізоване слово.
2. Значення в реченні (просторове, часове, причинове, мети, міри, межі, знаряддя, способу дії
тощо).
3. Група за походженням: первинний (непохідний), вторинний (похідний).
4. Група за морфемним складом: простий, складний, складений.
5. Значення якого відмінка уточнює в реченні?
6. До складу якого члена речення входить?

Схема морфологічного розбору сполучника:

1. Аналізоване слово.
2. Група і підгрупа за значенням.
3. Група за функцією в реченні (з'єднує однорідні члени речення, частини складносурядного чи
складнопідрядного речення тощо).
4. Група за походженням: первинний (непохідний), вторинний (похідний).
5. Група за морфемним складом: простий, складний, складений.
6. Група за вживанням: одиничний, повторюваний, парний.
7. Написання (для складних і складених).

Схема морфологічного розбору частки:

1. Аналізоване слово.
2. Група за місцем і роллю в мовних одиницях (фразова, словотворча, формотворча).
3. Група і підгрупа за функціонально-семантичними особливостями.
4. Препозиційна, постпозиційна чи вільнопозиційна?
5. Група за походженням: первинна (непохідна), вторинна (похідна).
6. Правопис.

Схема морфологічного розбору вигука:

1. Аналізоване слово.
2. Група і підгрупа за значенням.
3. Група за походженням: первинний, вторинний.
4. Як пишеться?
 Схема повного фонетичного аналізу

1. Записати слово (орфографічно, фонетичною і фонематичною транскрипціями).

Визначити в ньому кількість звуків і фонем.
2. Поділити слово на склади, охарактеризувати їх: за кінцевим звуком, за
початковим звуком, за відношенням до наголосу, за кількістю звуків.
3. Визначити основний і побічний наголоси; з'ясувати тип основного наголосу за
здатністю переміщуватися з одного складу на інший.
4. Охарактеризувати голосні звуки: ряд, піднесення, лабіалізація, наголошеність,
яким варіантом фонеми є.
5. Охарактеризувати приголосні звуки: за співвідношенням голосу і шуму, за
участю голосу, за активним мовним органом, місцем творення, способом творення,
участю носового резонатора, палатальністю, акустичним сприйманням, довготою;
вказати, яким алофоном фонеми є.
6. З'ясувати зміни в слові: позиційні і комбінаторні.
РЕЧЕННЯ ДЛЯ СИНТАКСИЧНОГО АНАЛІЗУ

Виконайте повний синтаксичний аналіз поданих нижче речень за схемою.

Схема синтаксичного аналізу складного речення

1. Характеристика речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне).

2. Характеристика речення за відношенням до дійсності (стверджувальне, заперечне).

3. Характеристика речення за емоційним забарвленням (окличне, неокличне).

4. Характеристика речення за будовою.

5. Тип складного речення.

а) Якщо речення складносурядне, слід вказати характер відношень між предикативними

частинами (єднальні, протиставні, розділові, перелічувальні), а також засоби зв’язку між
предикативними частинами (сполучники, інтонація, характер смислових відношень).

б) Якщо речення складнопідрядне, слід вказати, яке воно (мінімальної структури чи

багатокомпонентне).

Якщо речення мінімальної структури, вказуємо тип підрядного речення (розчленованої

структури або нерозчленованої структури).

Якщо речення багатокомпонентне, визначаємо спосіб зв’язку між підрядними предикативними

частинами і головною: супідрядний зв’язок (однорідна, неоднорідна, різночленна супідрядність
або супідрядність змішаного типу), послідовна підрядність, підрядність змішаного типу.
Встановлюємо характер зв’язку кожної предикативної частини з головною.

в) Якщо речення безсполучникове, слід вказати тип (з однотипними чи різнотипними

предикативними частинами), засоби зв’язку (смислові, інтонаційні).

6. Аналіз однієї предикативної частини (аналізуємо як просте речення).

а) односкладне чи двоскладне (якщо односкладне, необхідно вказати його тип – означено-

особове, неозначено-особове, узагальнено-особове, безособове, інфінітивне, номінативне,
генітивне);

б) поширене, непоширене;

в) повне, неповне;

г) ускладнене, неускладнене (якщо ускладнене, то чим – однорідні члени речення, вставні чи

вставлені слова, конструкції, відокремлювані другорядні члени речення, звертання);

ґ) підмет – вказати тип і спосіб морфологічного вираження, охарактеризувати групу підмета,

(означення – узгоджене, неузгоджене);

д) присудок – вказати тип і спосіб морфологічного вираження, охарактеризувати групу

присудка, (додаток – прямий, непрямий, обставина – назвати тип обставини).

7. Пояснити вживання розділових знаків.