Професійна компетентність педагога і її роль

у формуванні людини майбутнього

Прізвище, ім’я, по батькові: Римар Наталія Євгеніївна

Посада: вчитель хімії
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії,
педагогічне звання «старший учитель»
Інформація про науковий ступінь автора: не має
Назва установи: Лиманський навально-виховний комплекс «загальноосвітня
школа І-ІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» №1 Лиманської міської
ради Донецької області
Електронна пошта: natarym8@gmail.com

Коли освіта і технології зливаються — добре.

Коли це збільшує ефективність здобуття знань — ще краще
.
Людина майбутнього. Якою вона повинна бути? Це питання хвилює не
тільки науковців, педагогів, політиків, роботодавців а й пересічних громадян.
Бо завтра не настає. Воно вже настало. І це так природно для сучасності.
«В Україні, як і в усьому світі, набирає ваги так зване покоління Y, або
«діти тисячоліття», які народилися між 1990 і 2000 роками. Їхні погляди, спосіб
життя кардинально відрізняються від старших поколінь. Досить поглянути на
організацію офісів провідних технологічних корпорацій, щоб зрозуміти, на що
орієнтується креативний клас, який визначає обличчя сучасної економіки. Для
них немає чіткого розмежування між роботою, навчанням і відпочинком.
Робота не обов’язково має бути серйозною і нудною. Життя для них – це
постійне творення, гармонія між зароблянням коштів, пізнанням нового,
самовдосконаленням, грою та розвагою.
 На підході покоління Z. Сучасні діти значно відрізняються від попередніх
поколінь. Вони не обов’язково будуть поділяти погляди старших. Яке життя
оберуть сьогоднішні першокласники? Якою б не була відповідь, маємо
запропонувати майбутнім поколінням українців школу, яка буде для них
сучасною». Ці тези є тією опорою, від якої відштовхується ключові постулати
Концепції «Нової Української школи», щоб рухатися вперед, формуючи
людину майбутнього.
І, як це було б не дивно, а диктує нам перспективи молоде покоління, що
підростає сьогодні в школі. Це вони хочуть нового, інноваційного. Вони вже
вимагають, а ми не повинні відставати, повинні випередити час, щоб бути
Вчителями ...
Сучасний світ змінюється дуже швидко і кожному з нас потрібно за ним
встигати. Розвиток комп’ютерів і роботів ставить нас перед іншим викликом
часу – необхідністю вчитися постійно і впродовж всього життя.
Як і чому вчитися, щоб стати успішним?
 Основна навичка ХХІ століття ‒ вміти самостійно вчитися. Сучасна
людина не може припинити навчатися після закінчення вишу чи школи.
Сьогодні знання застарівають кожні 5 років. Тож вчитися потрібно
постійно.
 Критично мислити. Освіта орієнтована на майбутнє, яке не може бути на
перед визначеним. Тому, першочерговим є розвиток того типу мислення,
що дає змогу адекватно оцінювати нові обставини та формувати
стратегію подолання проблем, які можуть виникнути.
 Не здаватися, якщо щось не вдається. Адже невдача ‒ це досвід.
 Розуміти, що талант – це міф! Адже чудо-хімічному сну Менделєєва
передували десятки років напруженої праці.
Отже, сучасний вчитель повинен володіти широким спектром
теоретичних знань, постійно підвищувати кваліфікацію, професійно зростати,
бути здатним до аналізу та прогнозування результатів власної роботи. Педагог
в умовах конкуренції повинен вміти швидко отримувати науково-методичну
інформацію, володіти прийомами її обробки, вміти заощаджувати час на
виготовлення дидактичних матеріалів, презентабельно оформляти їх, що в свою
чергу сприятиме його переходу на новий рівень педагогічної майстерності.
Переконливою є думка: «Творчу людину може виховати лише творчий
педагог». Використання нових педагогічних технологій в освітньому процесі
дозволяє вчителям реалізувати свої педагогічні ідеї, а учням дає можливість
самостійно вибирати освітню траєкторію - послідовність і темп вивчення тем,
систему тренувальних завдань і задач, способи контролю знань. Так
реалізується найважливіша вимога сучасної освіти - вироблення в суб'єктів
освітнього процесу, індивідуального стилю діяльності, культури
самовизначення, відбувається їхній особистісний розвиток.
Освітяни творять світ, у якому кожна людина планети не лише має доступ
до знання всього людства, а й може зробити власний внесок у нього. Окрім
того, вони сіють зерна нової педагогіки – разом з учнями, студентами,
слухачами створюють знання, поглиблюючи власні компетенції і розуміння.
На сьогоднішній день проблема використання сучасних педагогічних
технологій набуває особливої гостроти і значимості. Стрімко розвиваються
нові педагогічні технології, що засновані на ефективному використанні в
навчальному процесі сучасних засобів і методів передачі знань.
Однак навчати сучасних дітей як і раніше не просто. Під час навчального
процесу зі школярами може трапитись багато ситуацій, у результаті яких вони
матимуть прогалини в знаннях. Це і відсутність на уроках, і не розуміння з
першого (і навіть з другого) разу пояснення вчителя, це і такий настрій коли не
хочеться працювати. Діти легковажно думають, що батьки їм зможуть все
пояснити. Але чим доросліші діти, тим важче батькам пригадати матеріал і
правильно пояснити своїм дітям. В даній ситуації є тільки один, але
ефективний вихід – вчити дітей працювати самостійно. Існує декілька методик
організації самостійного навчання учнів, але однією з найкращих є
«Перевернутий клас». Перевернутий клас – це така педагогічна модель, у якій
типова подача навчального матеріалу і організація домашніх завдань
представлені навпаки. Учні переглядають удома короткі відеолекції, у той час
як у класі відведено час на виконання вправ, обговорення проектів і дискусії.
Відеолекції часто розглядають як ключовий компонент у перевернутому
підході, такі матеріали або створено вчителем і розміщено в інтернеті, або
збережено в якомусь онлайн-файлообміннику. Доступність перегляду відео в
наші дні поширилася настільки, що дозволяє зробити його невід’ємною
частиною концепції перевернутого навчання. Поняття перевернутого навчання
спирається на такі ідеї, як активне навчання, залучення школярів до спільної
діяльності, комбінована система навчання. Цінність перевернутих класів у
можливості використовувати навчальний час для групових занять, де учні
можуть обговорити зміст лекції, перевірити свої знання і взаємодіяти один з
одним у практичній діяльності. Під час навчальних занять роль учителя –
виступати тренером або консультантом, заохочуючи дітей на самостійні
дослідження і спільну роботу.
Дія об’єктивного закону інформатизації суспільства зачепила і освіту. В
наш час усі форми навчання (очна, заочна, тощо) широко використовують
засоби ІКТ. Експансія ІКТ в освіту не тільки природним чином активує
розвиток традиційної педагогіки, яка описує, пояснює, а й призвела до появи
нових типів учнів, що по-різному орієнтовані на ІКТ. В реаліях сучасності
панує думка, що без електронного навчання немає взагалі ніякого навчання.
Тому тільки педагог, що володіє новою педагогічною культурою, може
організувати навчальний процес у ІКТ-насиченому середовищі. Діти сьогодні
хочуть сучасних, креативних учителів, учителів, які в першу чергу розуміють
їх.
Щоб дійсно зрозуміти дітей, навчити їх, вчитель не тільки повинен вміти
користуватися електронною поштою, друкувати текст, створювати таблиці та
діаграми, а вміти працювати з Інтернет-сервісами, навчальними платформами,
тобто володіти технологіями Веб 2.0.
Хмарні технології або технології Веб 2.0 в навчанні надають ряд переваг.
А саме: дають можливість економії засобів на придбання програмного
забезпечення (використання технології Office Web Apps (Office онлайн);
знижують потребу в спеціалізованих приміщеннях; різні види роботи, контроль
і оцінку знань можна здійснювати on-line; є економія дискового простору;
забезпечують антивірусну, безрекламну, антихакреську безпеку та відкритість
освітнього середовища для вчителів і для учнів.
Вже зараз вчителі активно використовують в освітньому процесі Office
Web Apps-додатки (Office 365), електронні журнали і щоденники
(http://shodennik.ua/), он-лайн сервіси для учбового процесу, спілкування,
тестування; системи дистанційного навчання, бібліотеки, медіатеки; сховища
файлів, до яких є спільний доступ (Dropbox, SkyDrive), проводять або беруть
участь у відеоконференціях; використовують електронну пошту з доменом
навчального закладу; активно застосовують сервіси Google: Google Apps,
Google ArtProject (інтерактивно-представлені популярні музеї світу), Google
Docs (онлайновий офіс), Google Maps (набір карт), Google Sites (безкоштовний
хостинг, який використовує вікі-технологію), Google Translate (перекладач),
YouTube (відеохостинг), Google Диск (єдиний простір для зберігання файлів і
роботи з ними).
Без тестів сьогодні не обходиться жоден викладач, будь то шкільний
вчитель чи професор багатотисячного онлайн-курсу. Та і тести в наш час мають
зовсім інший вигляд. Сьогодні – це здебільшого опитування за допомогою
інтернет-ресурсів. В опитування можна вставляти картинки та відео, змінювати
формати завдання майже до безкінечності. Існують різноманітні платформи, які
допомагають здійснити контроль та корекцію знань за допомогою on-line
опитування. Наприклад, Google Форми (частина офісного інструментарію
Google Drive), Quizlet, Proprofs, Kahoot, ClassMarker, Plickers (мобільний
додаток), Easy Test Maker тощо. Використання тестових комп’ютерних
технологій дає можливість здійснювати діагностику і моніторинг навчальної
діяльності учнів. Крім того, вони мають переваги над іншими методами. А
саме:
 за певний, досить невеликий проміжок часу можна продіагностувати
численну групу опитуваних;
 здійснити контроль за навчальними досягненнями учнів на потрібному,
заздалегідь визначеному рівні, допускаючи зміну ступеня складності
 запитань, беручи за варіанти відповіді типові помилки, які трапляються
на даному рівні;
 провести самоконтроль на попередньому етапі з метою підготовки чи
апробації;
 отримати об’єктивні результати;
 створити умови для постійного зворотного зв’язку;
 здійснити статистичну обробку результатів .
Навчити оволодівати знаннями, застосовувати їх у нестандартних
ситуаціях, не за шаблоном, а творчо, оригінально вирішувати поставлені
завдання, вміти виділяти головне, бачити і пропонувати різні шляхи вирішення
проблеми – ось ці цілі, які ставить перед собою творчий вчитель. Йти до цієї
цілі за шаблоном «розповів - пояснив – перевірив – оцінив», коли головне
завдання – заповнити комірки пам’яті в головах учнів, не можливо. Постійно
шукати і знаходити нове, використовувати успішний досвід - це доля вчителя.
«Гарний лише той учитель, у якому ще не вмер учень» (Тойшибеков Бауржан).
Питання про те, як стати добрим учителем, завжди було предметом
дискусій. Така постановка питання створює досить багато проблем, оскільки
просто не існує, та й не може існувати універсального рецепту для успіху
вчителя, тому що різні підходи спрацьовують тільки в конкретних фахівців і
для певних учнів класу.

Список використаних джерел

1. Концепція Нової української школи [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: https://mon.gov.ua/tag/nova-ukrainska-shkola
2. Сисоєва С. Педагогічні технології визначення, структура, проблеми
впровадження [Електронний ресурс] / С. Сисоєва. – Режим доступу:
http://www.archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/npo/2002_4/Sysoyeva.pdf
3. Юрко О.Р. Методичні орієнтири [Електронний ресурс] / О.Р. Юрко. –
Режим доступу: http://geddiscovery.net/novyny/13-nashi-publikatsii/207-
suchasnij-urok-vid-uchnivskogo-ne-khochu-do-znayu-vmiyu-zastosuyu
4. Сім платформ для створення тестів [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://infosvit.if.ua/sim-platform-dlya-stvorennya-testiv/