ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ІНЖЕНЕРА

ХІМІКА
Корчуганова О. М., к.т.н., доцент,
Любимова-Зінченко О. В., к.т.н., доцент,
Заіка Р. Г., к.т.н., зав. кафедри,
Східноукраїнський національний
університет ім. Володимира Даля
olena.korch@gmail.com

Швидкий розвиток інформаційних технологій сприяє їх всебічному

проникненню в усі галузі техніки. І, якщо раніше хіміки-технологи
вдовольнялись автоматизацією виробничих процесів одержання хімічної
продукції, то в останні десятиріччя мова все більше йдеться про автоматизацію
наукової та проектної діяльності, у тому числі такої, яка заснована на обробці
великих масивів даних та проведенні розрахунків складних виробничих систем.
Найбільш поширеними серед проектувальників хімічної та нафтохімічної галузі
промисловості є такі відомі системи автоматичного проектування як Pro, Hysys,
ChemCad. Отже, досить гостро стоїть проблема підготовки й безперервного
навчання інженерів задля отримання стійких навичок роботи з такими
системами.
Наприклад, ChemCad (подібні функції є і в інших відомих САПР)
пропонує користувачам широкий спектр термодинамічних розрахунків
(близько 50 видів) з вкладеною базою даних про властивості хімічних речовин.
Також дуже привабливим є гнучкість побудування моделей хіміко-
технологічних систем та їх налагодження. Отже, завдяки САПР рутинні
розрахунки в хімічній технології лишаються в минулому. Але, сама по собі
будь-яка САПР не будує моделі хіміко-технологічних схем. Налагодження
моделей також лишається функцією користувача. Для підготовки якісних
кадрів для сучасної хімічної промисловості важливим стає розвиток
креативного мислення майбутніх інженерів, навичок використання
відповідного програмного забезпечення ще в період навчання в університеті та,
за потреби. підвищення кваліфікації знання англійської за професійним
спрямуванням.
Оскільки розрахунки окремих видів хімічної апаратури завдяки модулям
програмного забезпечення займають досить небагато часу, можливо при
викладанні відповідних курсів у технічних вишах слід більше уваги приділяти
розвитку навичок проектування обладнання за допомогою сучасних
програмних комплексів. Такий підхід зміг би осучаснити процес навчання в
технічних вишах, збільшити зацікавленість молоді у виборі професії хіміко-
інженерного напряму.
Для ведення такої діяльності університети України потребують
забезпечення ліцензійним програмним забезпеченням, хоча б у вигляді
навчальних версій. Непогано було б також організація і проведення підвищення
кваліфікації викладачів відповідного фаху з ознайомлення з сучасним
програмним забезпеченням та його оновленням.