ПЛАСТ

Національна скаутська організація України

Напрямні
з організації та проведення
пластових таборів УПЮ
(методичні рекомендації)

під редакцією Миколи Бігуса

Київ 2021
 ЗМІСТ
Що таке пластовий табір.
Дефініції
Види пластових таборів.
Класифікація таборів за статусом
Короткотривалі таборування
Місце таборування в виховній системі Пласту
Концептуальні засади успішного табору
Справи коменданта.
Підбір проводу
Зголошення таборів в КТК
Оголошення про табори та зголошення учасників.

Обов’язкові дозволи для проведення таборів.

Звітування таборів.

Діловоди на таборі. Загальні твердження.

Алгоритм організації табору.
Перелік основних тактичних завдань членів проводу
Прикмети таборового провідника.
Виховна праця на таборі.
Гурткова система на таборі.
Впорядник гуртка на таборі.
Точкування на таборі.
Програма табору.
Як створити якісну програму табору.
Засадничі складові виховної програми пластового табору.
Навчальний план
Рамова програма
Рекомендації до поодиноких ділянок програми.
Таборові книговедення.
Правильник табору.
Таборові накази
Картотека занять гуртків.
 Картотека таборового виряду
Таборова хроніка, фото- та відеовисвітлення.
Посвідка і відзначка про відбуття табору
Звіт з табору
Лист до пластових осередків і повідомленням про висліди табору.
Традиції табору.
Духовна опіка на таборі.
Таборові комісії.
Медичне забезпечення.
Ресурсно-фінансове забезпечення.
Додатки:
1. Склад аптечки (рекомендації)
2. Санітарно-гігієнічні вимоги до наметового табору
3. Безпека на пластовому таборі
4. Положення про таборову комісію
5. Виряди
- Загальнотаборовий виряд табору (рекомендації)
- мандрівний виряд (рекомендації)
- Виряд учасника стаціонарного табору (рекомендації)

Бонус:
Історія пластового таборування.

В основі цієї редакції Напрямних лежать:

- «Напрямні для організації та проведення пластових таборів» 2010

року, 2002 року
- Правильник «Пластові табори» 1963 року за ред. Ю. Крижанівського
- Досвід проведення таборів за 2010-2020 роки
Що таке пластовий табір.
Дефініції.
Пластовий табір – це таборовий збір в польових умовах із конкретною
виховною, вишкільною метою, із визначеною тривалістю, місцем чи маршрутом
проведення, організований пластовою частиною (гуртком, куренем, станицею і
т.д.), зголошений та зареєстрований в таборовій комісії (крім гурткового табору),
що відбувається згідно приписів пластових статуту, правильників, положень.
Обов’язкові умови пластового табору:
- зголошення організаторами табору в таборову комісію;
- комендант, затверджений наказом відповідного рівня;
- провід, затверджений пластовим проводом відповідного рівня;
- чітка мета та завдання, з якими він проводиться;
- таборовий правильник, що регулює основні питання таборового
життя; мету, завдання таборування, взаємовідносини учасників з
проводом, між собою, та з оточуючим середовищем;
- чітка програма згідно пластової виховної методики та ідейних засад.
- Кваліфіковані інструктори;
- Чітка система зголошення та відбору учасників;
- Рівень безпеки, визначений до пластових таборів.
Основні функції, які виконує пластовий табір:
- Освітня - вироблення пластових компетентностей, яка деталізується
у наступних функціях:
- Навчальна – на таборі відбувається цілеспрямований процес
засвоєння певних знань та вмінь;
- Виховна – на таборі відбувається цілеспрямований виховний та
самовиховний процес формування пластових цінностей;
- Розвиваюча – на таборі в учасників розвиваються фізичні, розумові
вміння та навички, здобувається соціальний та трудовий досвід,
формуються лідерські якості, відбувається духовне зростання;
- Оздоровча – сприяє зміцненню фізичного, емоційного, духовного
здоров’я дітей та молоді;
- Комунікативна – поширення ідей Пласту серед місцевого населення,
української молоді, не залученої до організації.
 - Екологічна – табір сприяє вихованню екологічної культури в
учасників, відбувається очищення постійних стоянок від забруднень,
спричинених туристами.
- Соціалізаційна - сприяє активній соціалізації особистості, дає їй
навички командної взаємодії в групі (гуртку, цілому таборі), а також
через комунікацію з місцевим населенням, зокрема через
суспільно-корисну працю - привчає до активного громадянства.
Пластовий табір є:
- Підсумком річної пластової підготовки
- Тереном для кращого пізнання Творця у його творах;
- Вишколом практичного життя в природі;
- Місцем відпочинку від школи, вулиці, буденної рутини через зміну
способу життя;
- Місцем для реалізації надлишку юнацької енергії;
- Нагодою для переживання пригод і романтики;
- Тереном для нав’язування братерства й розвиток суспільного смислу
і для життя серед спільноти;
- Нагодою для вияву власної ініціативи, самодіяльності і творчості;
- Заправою до впорядкованого способу життя, порядку й дисципліни;
- Місцем для вироблювання позитивних пластових і громадських
чеснот, гартування характеру та волі;
- Обов’язковим місцем побуту кожного пластуна кожного року.
Пластовий табір не є:
- Курортом для хворих
- Табором, куди батьки віддають дітей, аби позбутися їх на час канікул;
- Виправною чи карною інституцією для нечемних дітей;
- Місцем відпочинку й безділля, де кожний робить собі, що хоче;
- Джерелом доходів пластових осель коштом таборів;
- Школою українознавства і взагалі школою;
- Школою для солдатів і підстаршин, під проводом сержантів і
офіцерів (тобто зайвою муштрою);
- Місцем, де таборовик вперше зустрічається з Пластом;
- Місцем, де таборовик деморалізується.
Види пластових таборів.

Пластові табори розрізняються:

Залежно від способу проведення:

- стаціонарні
- мандрівні
- стаціонарно-мандрівні

Залежно від спеціалізації:

- морські, водні
- мистецькі
- летунські
- військово-патріотичні (військового пластування)
- лещетарські (лижні)
- кінні
- спелеологічні
- альпіністські
- спортивні
- екологічні
- радіоекспедиційні
- археологічні
- народознавчі, краєзнавчі
- велосипедні
- рольового руху
- інше

Залежно від виховного призначення:

- виховно-вишкільні (табори, спрямовані на реалізацію виховних цілей
Пласту, пластової програми відповідно до проб та здобуття вмілостей)
- вишкільні - табори на ІІ-ІІІ пробу УПЮ та для УСП/УПС, спрямовані на
перевірку пластової виробленості (напр. КВТ), підготовку таборових
провідників (напр. ЛШ/ШБ), підготовку у певній спеціалізації.
- вишкільно-інструкторські (спрямовані на підготовку інструкторів різних
пластових ділянок та спеціалізацій)
- табори з особливим завданням (напр. Вирій - табір для упорядкування
українських могил на Закерзонні).

Залежно від адміністративно-територіального устрою організації:

- курінні, міжкурінні (на рівні виховних осередків)
- окружні, міжокружні, міжстаничні і станичні (на рівні місцевих
адміністративних підрозділів)
 - крайові, крайові спеціалізаційні та із спеціальним завданням
(всеукраїнського рівня)
- міжкрайові вишкільні (міжнародного рівня)

Залежно від проби, на програму якої орієнтується табір:

- На першу пробу - прихильників/иць (це зазвичай курінні табори, окружні чи
станичні для прихильників).
- На другу пробу - учасників/иць (переважно - крайові табори, які
передбачають на ІІ та ІІІ пробу програму).
- На третю пробу - розвідувачів/чок. Зараз це КВТ в Україні.

Залежно від статі учасників:

- хлоп'ячі
- дівочі
- змішані

Залежно від віку учасників:

- новацькі, пташачі, новацько-пташачі
- юнацькі
- старшопластунські
- сеньйорські
- мішані

Залежно від пори року

- літні
- зимові

Кожен рід табору має власні характеристики і свій спосіб проведення,

пристосований до програми і рамового порядку дня.

Класифікація таборів за статусом.

Міжкрайові вишкільні табори.
В Україні на постійній основі такими є 4 табори – «Лісова школа», «Школа
Булавних», “Життя в Пласті” (для УСП та УПС, в окремих випадках і для
старшого юнацтва) та «Золота булава» (для УПЮ). Такий статус визначається
тим, що опікується їх проведенням ГПБ. Але абсолютна більшість учасників
останніх років з України.
Крайові табори.
Крайовим пластовим табором є спеціалізаційний табір, чи табір з спеціальним
завданням, організований референтурою табору та потверджений Крайовим
пластовим проводом.
Основні характеристики крайового табору:
- Наявність референтури, яка його організовує;
- Всеукраїнський статус проведення (на рівні крайової організації із
затвердженням комендантів в КТК та наказом КПС);
- Широка географія учасників;
- Наявність чіткої мети проведення, яка сприяє розвитку спеціалізацій
та ІІ-ІІІ проби програми УПЮ;
- Фінансування може відбуватись при підтримці КПС;
Учасниками крайових таборів УПЮ можуть бути розвідувачі та скоби, в окремих
випадках старшопластуни, але не більше 1/3 від складу учасників. Участь
пластунів-учасників, додаткові вимоги щодо учасників КТ встановлюються або
потверджуються кожного року рішеннями КБ УПЮ та КТК.
Для УСП/УПС відповідні ініціативні групи (спеціалізації) можуть проводити крайові
табори, які мають пройти процедуру потвердження в КТК.
Фінансування крайових таборів може здійснюється при підтримці керівних органів
Пласту. Кожного року КПС встановлює чи потверджує критерії фінансування не
пізніше 1 грудня на наступний рік.
Основними з них є такі:
- Якість подання звіту з попереднього року;
- Якість подання зголошення та всіх необхідних документів на наявний
рік;
- Рівень технічних витрат, пов’язаних виконанням програми;
- Кількість зголошених учасників.
Граничні розміри вкладки на крайові табори визначаються кожного року КТК в
співпраці із КПС та крайовими булавами не пізніше 1 квітня. Кожен табір для
учасників може встановлювати на свій розсуд додаткову вкладку.
Статус "крайового апробаційного пластового табору" надає КТК в погодженні з
крайовими булавами організаторам таборів, що мають тяглість впродовж останніх
3-ох років, усталену виховну програму, в останні 3 роки чітко подавали
зголошення і звіти з таборів. Крім того організатори подали до Булави УПЮ:
- обгрунтування мети, завдань, спеціалізації табору;
- детальну виховну та рамову програму табору, а також детальні плани
занять з кожної таборової ділянки;
- склад команди та орієнтовний провід табору.
Комендант чи заступник коменданта табору, що претендує на статус крайового,
повинні мати ступінь в Кадрі виховників УПЮ/УПН, та успішно перейдений вишкіл
ЛШ/ШБ (Лісова школа для хлопців, Школа булавних - для дівчат) і крайовий
вишкіл таборових провідників. Комендантом крайового пластового табору може
бути дійсний член Пласту віком від 21 року.
Для членів проводу крайового табору УПЮ затверджені вимоги МРСК . Див.
нижче в розділі «Підбір проводу».
Після 3 років успішної апробації табір за рішенням МРСК може набути статус
крайового.
Статус "крайового пластового табору" не є постійним та потребує щорічного
потвердження в КТК (подання добрих звітів та вчасного зголошення на
наступний рік).
Окружні табори.
Окружний табір – це табір, організований на рівні округи чи регіону. Міжстаничні і,
навіть, станичні табори краще проводити у форматі окружних, тобто відкритих
для інших осередків, запрошуючи їх до співпраці (для посилення табору чи для
допомоги тим осередкам, які не мають змоги провести свій табір).
Основні характеристики окружного табору:
- наявність оргкомітету, який його організовує;
- обласний, міжстаничний, міжобласний чи регіональний рівень;
- наявність учасників принаймні з 3 пластових осередків однієї області
чи 2 населених пунктів (осередків) 2 областей;
Базово окружний табір – це табір на ІІ пробу із елементами спеціалізацій та
провідницьким вишколом курінних діловодів.
Інший варіант - окружні табори на рівні прихильників (І проба) для осередків, які
тимчасово не здатні організувати курінних чи станичних таборів. Метою такого
табору є допомогти здобути пластовий і таборовий досвід цим пластовим
частинам. Важлива умова - такі окружні табори мають відбуватися по моделі, яка
максимально відтворює ідею курінних таборів, націлювати учасників на розвиток
їхніх виховних частин, щоб вони були здатні в майбутньому самостійно
проводити курінні табори.
Місцеві табори.
Місцевими таборами можуть бути курінні, станичні табори.
Вони відбуваються як підсумок річної програми УПЮ для юнацтва якоїсь виховної
частини, в основному зорієнтовані дати добрий таборовий вишкіл
пластунам-прихильникам, хоча і можуть мати елементи програми різних проб.
Курінний табір є обов’язковим для здобуття ступеня пластуна-учасника, в
особливому випадку його може замінити табір іншого рівня.
Варіантами місцевих таборів є міжкурінні та міжстаничні табори.
Міжкурінні – це табір, організований кількома хлопчачими чи дівочими куренями,
або в рідких випадках – хлопчачо-дівочий.
Міжстаничні – це табори малих станиць, що об’єднують зусилля для кращого
таборування.
Важлива умова - міжкурінні, станичні та міжстаничні табори на першу пробу
мають відбуватись із відтворенням моделі, максимально наближеної до
курінного табору. Організатори таких таборів мають націлювати їх учасників
розвивати свої виховні частини, щоб в майбутньому вони були здатні самостійно
проводити свої курінні табори.
Гурткові короткочасні таборування та мандрівки
Короткочасні мандрівки одного гуртка протягом якогось часу - з таборуванням на
нічліг чи для відпочинку - не є окремими самостійними таборами, а внутрішніми
заходами куреня, затверджуються Радою гурткових, погоджуються зв’язковим
куреня. Мають за мету сприяти розвитку гурткового співжиття, сприяти розвитку
спеціальних зацікавлень і захоплень юнацтва, пізнанню основ практичного
пластування.
Такі таборування проводяться переважно для старших гуртків для їх додаткового
пластового вишколу. Мандрівки чи мандрівні табори для молодших гуртків краще
проводити разом із усім куренем. Де старше юнацтво може навчити молодше, а
молодше юнацтво зможе набратись пластового вироблення від своїх старших
друзів, братів/сестер по куреню.
Найкращою практикою такого таборування є кількаденні курінні вилазки на
природу, напередодні Свята Весни (передлітнього кількаденного таборування
всім осередком). Таку традицію мають більшість потужних куренів і таким чином
вони посилюють спроможність куреня, гуртків (в тому чилі нових, які ніколи ще не
таборували) напередодні першого показу сил - перед літнім таборуванням.
Задля кращої безпеки (мандрівки окремих гуртків потребують кваліфікованої
участі щонайменше двох повнолітніх пластунів) і для здруження куреня важливо
практикувати щомісячні курінні мандрівки упродовж навчального року, де кожен
гурток міг би максимально себе проявити (через ігри та змаги, чергування,
теренівки). Потрібно пам’ятати, що ціллю мандрівки не є сама мандрівка, а
передусім пластове вироблення юнацтва і посилення внутрішніх команд куреня,
тобто гуртків. Під час курінних мандрівок потрібно плекати самостійне
таборування гуртків, із приготуванням їжі включно (хоч і на одній спільній
території, щоб забезпечити контроль і безпеку з боку зв’язкового та впорядників
куреня)
Гурткові польові таборування та мандрівки є дуже бажаним для гуртка, але не
можуть бути альтернативою курінного табору чи курінної мандрівки.
Коротко про зимові табори.
Зимовий табір – це пластове таборування, організоване з ініціативи якоїсь
пластової частини в зимову пору року (грудень - лютий, або й до квітня), при
середніх температурах нижче 0 градусів за Цельсієм, тривалістю не менше 4 днів
і має за мету розвиток зимових спеціалізацій.
Зимовий табір потрібно зголосити в КТК не пізніше ніж за 2 місяці до проведення.
Форма зголошення типова, як і для інших пластових таборів.
Рівень проведення зимового табору – курінний, станичний, окружний, крайовий.
Основні спеціалізації, які розвивають зимові табори – лещетарство (лещата -
лижі) різних видів, зимове мандрівництво, зимова альпіністка із використанням
кішок та льодорубів, зимове виживання тощо.
Таборування зимою, не пов’язані із спеціалізаціями, не можуть називатись
зимовими пластовими таборами, а є радше зимовими мандрівками, вишколами в
таборових умовах.
Коротко про спеціальні табори
Це табори, які організовуються із спеціальною метою, мають нетиповий
територіальний, чи кількісно-якісний склад, не мають прив’язки до пластових
проб чи спеціалізацій.
Загальні вимоги:
- чітко окреслені спеціальна мета і завдання і обґрунтування чому
потрібний такий табір;
- наявність програми табору;
- тривалість не менше 1 тижня;
- дотримання загальних правил щодо впоряду, пластових
церемоніалів, одностроїв, техніки безпеки;
Приклади таких таборів: культурно-екскурсійний табір «Стежками культури»,
краєзнавчо-історичний табір із відновлення могил «Вирій», пластовий табір на
масових довготривалих заходах – релігійних прощах, фестивалях тощо.
Спеціальні табори зголошуються до КТК не пізніше як за 1 місяць до проведення.
Короткотривалі таборування за моделлю повноцінного табору.
Такі заходи характеризуються показниками:
- Тривалість менше 5-7 днів;
- Мають чітку обмежену мету;
Приклади: Дні Пласту в Києві, Свято Весни, курінний вишкіл в польових умовах
тощо.
Ці таборування мають відбуватись із дотриманням загальних ознак пластового
табору, зокрема наявність проводу, таборового правильника, церемоніалів
відкриття-закриття, чіткої програми таборування тощо.
Дещо відрізняються від короткотривалих таборувань великі масові таборування у
формі «Джемборі». Вони можуть в часі охоплювати більше 1 тижня. Особливістю
такого заходу є велика автономія частин у плануванні часу та занять, виховна
мета - це знайомство та здруження пластунів із різних регіонів чи країн,
демонстрація пластового вироблення та вправності, веселе та пізнавальне
дозвілля.
РОЛЬ ТАБОРУВАННЯ У ВИХОВНІЙ СИСТЕМІ ПЛАСТУ.
Пластова методика включає кілька основних елементів – ідея та закон, гурткова
система, життя в природі, система відзнак і символів, навчання дією, прогрес
особистості через програми саморозвитку, підтримка з боку дорослих,
громадська активність, а також плекання дисципліни, ігрова методика, націлення
на самовиховання, всебічний розвиток, знання юнацьких притаманностей та
особливостей.
Все це якнайповніше, може бути зреалізоване та зліплене до купи на пластовому
таборі.
Місце таборування в житті пластуна чи пластунки можна виразити так – цілий рік
він/вона готується, щоб успішно випробувати себе на таборах, закріпити здобуті
знання розвитком вмінь та навичок в польових умовах, сформувати відповідні
компетентності. В відсотковому відношенні – це десь 50 % часу, знань, умінь і
навичок. Якщо взяти, що ідеальний гурток проводить щотижня сходини по 2 год,
то за 9 місяців навчального року він проведе близько 80 годин. Тривалість табору
навіть 10 днів – це 240 год, з них 100 - 160 активної взаємодії (10-16 год в день).
Табір є по суті зрізом, іспитом на зрілість пластуна/пластунки. Саме табір
закріплює основи світогляду, риси характеру, міць сили волі та пластові
знання, вміння та навички, що здобуваються протягом року.
Табір виконує чимало функцій та завдань, які перераховані вище, з них варто
наголосити на таких:
- Табір соціалізує юнака/юначку, дає йому/їй можливість
повправлятись у взаємодії з однолітками, щоб краще навчитись жити
в суспільстві та в групі.
- Табір гармонізує єство дитини із оточуючим середовищем,
спільнотою, самим собою. Відновлюються правильні біоритми, цикли
в організмі. Хоча варто зазначити, що повноцінний період для таких
змін – це більше 14-18 днів. Лише після двох тижнів наступає
справжня радість від життя в природі та таборування. В 20-30 роки
ХХ століття табори тривали 3-4 тижні.
 - Табір дає змогу відчути могутність та любов Творця, споглядаючи
природу та досконалість організації всього сущого.
- Табір створює якнайкращі умови для самовиховання, адже
екстремальні умови заставляють боротись із труднощами, а це
гартує дух, волю, характер. Табір відразу виявляє, хто є хто, і дає
змогу виховнику краще пізнати своїх юнаків, і допомогти їм
розвиватись.
- Табір для юнацтва творить модель суспільства, де є права і
обов’язки, де привчаєшся до дисципліни та порядку, де
усвідомлюєш, що праця є основою права, і обов’язок іде перед
правом.
- Табір виховує любити працю, допомагати іншим в потребі;
- Табір є дуже хорошою школою провідництва та командної взаємодії
через гурткову систему. Створені можливості суперництва,
конкуренції, боротьби за кращість і якість сприяють вихованню в
юнацтва лідерських якостей.
- Табір загалом є дуже хорошим місцем плекання точок пластового
закону, особливо таких потрібних для українців як словність,
точність, сумлінність.
Як підсумок, можна сказати, що табір є немовби містком між особистістю, що
розвивається і суспільством та майбутнім, де вона зможе себе зреалізувати,
знайти своє покликання та стати щасливою.
Концептуальні засади успішного табору
В правильнику “Пластові табори” Юліан Крижановський пише:
Пластовий табір буде мати повний успіх під виховним оглядом, коли будуть
виконані такі передумови (детальніше на ст. 5-34 “Пластові табори”, 1963 рік):
1. Повна ізоляція від усього, що не є тісно зв’язане із табором;
2. Добре вишколений і повний посвяти провід табору;
3. створення вповні українського середовища;
4. Докладно опрацьована, запланована, розкладена, переведена і
перевірювана програма і пластова атмосфера життя табору як
цілости, дисципліна, точність, відповідальність, опіка, гармонійна
співпраця адміністративних чинників тощо.

Кілька коментарів, виходячи із сучасних реалій, нових технологій, особливостей

комунікації.

По першому, то найперше варто вирішити із мобільними телефонами дітей.

Перевірена практика - за попередньою згодою батьків - вилучати в учасників і
зберігати в герметичному ящику проводом табору. Дозволяти кілька разів за табір
дзвінки додому.
Для старшого юнацтва можна дозволити користуватись мобільними телефонами
як виняток у випадку потреби застосування під час реалізації програми -
проведення теренової гри, ватри тощо (на телефонах може бути корисне
програмне забезпечення).

Це ж стосується інших медіа пристроїв, які під час перебування на лоні природи є
відволікаючими та недореченими.

Батьківські візити. Все залежить, як у вас побудована праця із батьками

протягом року. Якщо візит мами чи тата спичинить в дитини стрес, бажання їхати
додому, плачі - то краще відмовитись від цього, погодивши це із батьками. Якщо
батьківський день планувати, то він має бути в дусі пластового таборування і в
ніякому випадку - відпочинковий від інтенсивної пластової програми. І ще краще
залишити батьківський день на кінець табору, коли найслабші учасники пройдуть
гартування характеру і будуть себе зовсім по іншому почувати.

Українське середовище. В Незалежній Україні його також треба плекати із

великими зусиллями. Адже різних чужинських впливів є чимало. Першочергово -
це спілкування українською мовою. Чи на Закарпатті, чи на Харківщині чи в Одесі.
Друге - назовництво, легенда, деталі програми. Є негативна тенденція, що
проникають чимало іншомовних слів, культурних елементів, які перетворюють
пластовий табір на розвагу замість національно-патріотичного вишколу та
формування української культурної ідентичності. Провід має подбати, щоб
українське наповнення пластової програми не витіснялось ініціативами юнацтва,
яке може попадати під неукраїнський культурний та ідейний вплив.

Про вишколений провід і підготовлену програму - нижче.

 СПРАВИ КОМЕНДАНТА.
Комендантом пластового табору може бути особа:
- дійсний член Пласту;
- повнолітній громадянин (старше 18 років), для таборів крайового рівня - 21
року;
- З достатнім таборовим досвідом, здобутим в ролі члена проводу, учасника
інших таборів, різних вишколів (напр. провідників таборів) чи вишкільних
таборів (ЛШ/ШБ). Детальніше КТК може уточняти кожного року необхідний
таборовий досвід для критеріїв відбору на комендантів таборів;
- Із зразковою пластовою поставою;

Підбір проводу.
Міжкрайові табори.
Цими таборами опікуються їхні референтури, які мають свої критерії відбору до
проводу кандидатів. Переважно це є простий принцип – кращі вихованці
поступово зростають в таборовій ієрархії. Референтури цих таборів як постійно
діючі утворення формують екс-організатори табору, котрі дбають про збереження
тяглості, традицій, архіву, майна.
Крайові табори.
З 2009 року були оформлені референтури крайових таборів в Україні. Кожна з
них виробляє своє бачення формування проводу.
Основні принципи:
- Відбір з кращих вихованців свого табору, які проходять додатково
вишкіл підстаршин (або інші вимоги);
- Підбір з числа куренів УСП/УПС, які традиційно організовують той чи
інший табір.
- Залучення професійних спеціалістів.
Обов’язкові мінімальні кваліфікації, затверджені МРСК у 2009 році для членів
проводу (крім лікаря та духівника):
o Зарахований КВВ УПЮ (вишкіл впорядників);
o Перейдений МВТ ЛШ/ШБ або 3 роки бездоганної праці в проводі
крайового табору в кількості 2/3 від загального числа
Процес підготовки крайового табору розпочинається вже після закінчення
попереднього. Згідно Положення про порядок зголошення і проведення крайових
таборів до 1 листопада в КТК подаються попередні зголошення КТ на наступний
рік, де вже визначаються кандидатури комендантів та можливий склад проводу,
орієнтовний кошторис, якщо табір очікує фінансування від крайового проводу.
Протягом зими до 1 березня, терміну подання остаточного зголошення,
формується остаточний склад проводу, відбувається розподіл основних завдань
та обов’язків.
Якщо підбір команди з організації якогось заходу не зробити вчасно, то це
ставить під загрозу успіх цілого проекту.
Окружні табори.
На цьому рівні процес підготовки починається переважно з весни, тому склад
проводу потрібно сформувати десь в березні.
Критерії та вимоги до членів проводу визначаються безпосередньо із прив’язкою
до кожного табору.
Важливо пам’ятати про наступне:
- якомога більша кількість осіб із вишколом ЛШ/ШБ;
- наявність в коменданта і кількох членів проводу крайового вишколу
провідників таборів;
- досвід організації в минулому таборів курінного чи станичного рівня;
- досвід виховницької праці не менше 2 років.
Ці вимоги допоможуть сформувати висококваліфіковану команду, готову якісно
провести табір.
Якщо в окрузі важко знайти достатню кількість кваліфікованих осіб, то потрібно
звертатись активно до інших осередків за допомогою через крайовий провід.
На сьогоднішньому етапі розвитку Пласту є дуже важливим розвинути
систему окружних таборів, охопивши всі регіони України. Це дасть змогу
посилити всі дрібні осередки, дати їм досвід організації якісних таборів.
Місцеві табори.
Ситуація з станичними таборами подібна до окружних. Провід підбирається із
осіб, які мають кращі кваліфікації.
Але варто пам’ятати, що інколи варто залучити талановитих молодших друзів,
потенційних майбутніх організаторів, щоб дати їм можливість росту та здобування
досвіду.
Зголошення таборів.
Крайові табори мають два терміни – 1 листопада – попереднє зголошення, 1
березня – остаточне, згідно визначеної форми. Ті, які подаються на фінансування
в КПС, можуть мати додаткові умови зголошення (повідомляються кожного року).
Всі інші табори подають загальне зголошення згідно визначеної форми в
таборовій книзі – до 15 квітня (кожного року КТК може змінювати цей термін).
Детальніше це описано в Положенні про КТК.
Оголошення таборів та зголошення учасників.
Рекомендовані терміни оголошень та зголошень учасників на крайові табори – 15
квітня – 1 червня.
1 – 10 червня – опрацювання КТК зголошень.
10 – 30 червня – передача зголошень проводам таборів.
1 – 10 липня – запрошення організаторами таборів учасників, яких вони
відібрали.
Детальну процедуру кожного року визначає КТК.
Терміни для місцевих таборів встановлюються організаторами самостійно.
Кожен табір може здійснювати самостійну інформаційну кампанію щодо
залучення на свій табір потенційних учасників.
Обов’язкові дозволи для проведення таборів.
Коменданту будь-якого табору треба подбати про узгодження проведення табору
на певній території з такими структурами:
- місцева влада. Можна звернутись із листом-повідомленням в сільську
раду, що буде проводитись в такий то час в такому місці пластовий
табір. Якщо табір окружний чи крайовий, то варто також повідомити
обласну і районну адміністрацію через управління молоді чи
секретаріат, що буде проводитись такий захід. Це корисно для
розвитку нашої організації в цілому. Владу потрібно запросити на
відкриття чи закриття табору.
- лісництво. Слід надіслати лист-прохання про дозвіл на проведення
таборування в такому то лісовому масиві. Якщо територія має
заповідній статус, то слід звертатись до адміністрації охоронної
структури (заповідник, національний парк тощо). Зараз ліси мають
багатьох різних відповідальних – від приватних структур до
Міноборони. Тому перш ніж вибирати місце, варто з’ясувати, в чиєму
підпорядкуванні територія.
- Санепідемстанція (або інший орган який виконує її функції). З цією
структурою складно співпрацювати, оскільки пластові вимоги до
проведення таборів не співпадають із вимогами цієї служби. Але
варто пробувати налагоджувати контакт. Ця служба має визначити, які
конкретні санітарні та протиепідемні заходи слід вжити – від простої
перевірки питної води із основного джерела на території, аж до
забезпечення табору ящиками для утилізації твердих відходів,
туалетів, умивальників та стерильних вимог приготування їжі. Щодо
мандрівних таборів в умовах туристичного походу, то влади над ними
санстанція має дуже мало. Ці заходи підпадають під вимоги «Правил
проведення походів із учнівською та студентською молоддю» та
 «Правил проведення туриських походів», виданих Федерацією
спортивного туризму України. Якщо немає можливості узгодити своє
таборування із санітарною службою, то подавайте офіційно свій табір
як мандрівний табір в умовах туриського походу. З таким підходом
можна 3 дні перебувати стаціонарно на одному місці.
Ці вимоги до всіх таборів. В окремих випадках можуть виникати додаткові
обставини.

Діловоди на таборі. Загальні твердження.

В пластовій традиції є такі назви для рівнів управління:
Провід - загальна назва осіб, які виконують управлінську функцію на
таборі, є провідниками щодо учасників (членів гуртків та гурткових провідників).
До них відносять старшину, булаву, інструкторів, впорядників.
Старшина - інколи використовують як синонім до провід. Хоча в таборовій
традиції це вужче поняття. Це особи, які мають провідні функції, без яких табір би
не функціонував - комендант, заступник з програми, бунчужний, інтендант, писар,
суддя, інколи лікар і капелан (якщо пластун і обізнаний із таборовою методикою).
В правильнику Крижанівського “Пластові табори” до старшини відносились тільки
комендант, заступник, духівник та лікар.
Булава - в старішій таборовій традиції - це виконавчі діловоди проводу -
бунчужний, інтендант, писар, суддя, начальник кухні тощо. Зараз булава - це ці ж
діловодства, перераховані вище, на які покликаються досвідчені юнаки, які таким
чином здобувають більше практики у провідництві. Інколи є так, що в старшині є
дорослі діловоди, а в булаві їх дублюють юнаки, які кожного дня по ротації
змінюються. Завдання дорослих діловодів - запустити процес і навчити наказну
булаву цих функцій.
Інструктори - це залучені спеціалісти з різних дисциплін, які проводять
заняття на таборі.
Впорядники - це можуть бути окремі дорослі пластуни, які виконують
виховну функцію для гуртків. Координуються таборовим суддею або заступником
коменданта. Часто впорядниками є діловоди старшини.
Детальніше про окремих діловодів:
Комендант:
1. Є юридично відповідальним за підготовку та проведення табору.
Затверджується наказом пластової старшини (СПС, ОПС, КПС).
2. Керує роботою по плануванню та підготовці табору.
3. Полагоджує всі справи з органами влади.
4. Затверджує діловодства на таборі.
 5. Відповідає за зв'язок з батьками та громадськістю.
6. Готує таборовий правильник.
7. Підбирає учасників та звільняє їх з табору.
8. Відповідає за фінансове забезпечення табору.
9. Є найвищою керівною особою на таборі.
10. Подає характеристику діяльності членів проводу.
Заступник коменданта (Суддя, може бути як окремий діловод):
1. Складає та погоджує з комендантом усю програму табору
(навчально-виховний план та рамову програму на кожен день).
2. Підбирає інструкторів та інших осіб для виконання програми.
3. Організовує впорядників щодо виховної праці, веде точкування учасників в
співпраці із провідниками відділів (гуртків, роїв). На деяких таборах додатково
варто ввести посаду судді для виконання цього завдання (переважно крайового
рівня).
4. Виконує інші доручення коменданта.
5. Якщо відсутній комендант, заступає його в правах та обов’язках.
Бунчужний:
1. Дбає про точне та правильне виконання рамового порядку дня та втілення
в життя таборової програми.
2. Втілює всі розпорядження коменданта.
3. Здійснює безпосереднє керівництво учасниками табору через провідників
відділів (гуртків/роїв, чот чи підтаборів).
4. Проводить всі таборові збірки.
5. Відповідає за розтаборування та згортання табору.
6. Наглядає за роботою чергового гуртка.
7. Виконує інші доручення коменданта.
8. Дбає за плекання таборового духу, позитивної атмосфери та легенди
табору
Писар:
1. Організовує інформаційну кампанію табору, готує та поширює оголошення
про табір.
2. Виготовляє, розсилає та збирає зголошення на табір.
3. Пише, разом з комендантом, та відчитує таборові накази.
4. Веде хроніку табору та займається таборовою бібліотечкою.
 5. Відповідає за дошку оголошень.
6. Виготовляє посвідки та відзначки про відбуття табору та здобуті здані
вмілості.
7. Готує таборовий звіт.
8. Подає дописи про табір в пресу. Веде висвітлення в соцмережах.
9. Проводить іншу канцелярську роботу за дорученням коменданта.
Інтендант (інколи використовується термін - обозний):
1. Готує загальний кошторис табору.
2. Працює над пошуком ресурсів, зокрема фінансових для організації та
проведення табору.
3. Проводить передтаборову роботу зі складання меню та закупівлі і
доставці харчів.
2. Видає харчі для чергової групи (гуртка).
3. Слідкує за якістю харчів, умовами їх зберігання та приготуванням страв.
4. Стежить за своєчасним поповненням харчових запасів табору.
5. Дбає про технічне спорядження табору та загальний виряд.
6. Виконує інші доручення коменданта.
Для потреби на великих таборах може вводитись начальник кухні, який
координує черговий гурток під час приготування їжі, а функції опіки над
продуктовим складом і обліком таборового інвентарю - додаткові діловоди.
Також варто передбачати, щоб на великих таборах був автомобіль і хтось
виконував функцію таборового водія. Це довіз харчів, привіз інструкторів,
медичний автомобіль на всяк випадок тощо.
Таборовий лікар.
1. Формує та відповідає за таборову аптечку.
2. Збирає картки медичного огляду учасників та веде картотеку стану
здоров'я кожного учасника. Може звільняти від таборової програми учасників.
3. Дає поради щодо відповідності програми табору фізичній підготовці та
стану здоров'я учасників.
4. Надає першу допомогу при різних пораненнях та захворюваннях.
Опікується таборовим лазаретом. При потребі транспортує потерпілого до
лікарні.
5. Слідкує за дотриманням гігієнічних вимог на таборі та при зберіганні
продуктів.
6. Виконує інші доручення коменданта.
 До діяльності проводу потрібно обов’язково залучати капелана – з
найближчого села священника чи спеціально запрошеного, або ж семінариста,
диякона чи піддиякона. Детальніше дізнайтесь про Капеланську службу Пласту, і
з якими християнськими конфесіями співпрацює організація. Духовна опіка є
дуже важливою. Але вводити в склад проводу капелана зараз не є доцільним,
оскільки він фактично не може включатись в процес підготовки.
Провід на курінних таборах.
Організатором курінного табору мала б бути Рада гурткових при допомозі
зв'язкового/вої та членів КВ.
Зазвичай, зв’язковий/ва мав/ла би ставати комендантом/кою,
заступником/цею з програми – член/киня КВ, впорядник/ця із досвідом, або
найдосвідченіший юнак/чка - скоб чи вірлиця.
Бунчужний – курінний провідник, заступник курінного – суддею, писар –
писарем, скарбник – інтендантом. Для допомоги останньому може бути
визначений хтось із повнолітніх членів КВ, оскільки тут потрібно оперувати
великими коштами та домовлятись з постачальниками тощо.
Діючі гурткові мали б бути провідниками таборових гуртків. Якщо гурток вже
більше одного року існує, з досвідом принаймні одного табору, то тоді можна
застосувати ідею щоденної ротації гурткового, якого обирає гурток щодня, або
призначає провід табору. Метою є дати змогу проявити себе у формальному
керівництві всім членам гуртка, здобути навички провідництва.
Якщо гуртковими провідниками є досвідчені старші юнаки куреня, то тоді для
таких гуртків не потрібно додаткової опіки впорядників. На якусь кількість днів на
таборі у таких гуртках можна застосувати ідею щоденної ротації гурткового, щоб
ці юнаки спробували себе в ролі гурткового провідника.
Рекомендується, щоб кожного дня ввечері Рада гурткових у формі
таборового проводу з гуртковими збиралась для аналізу таборування, щоденного
точкування та планування на наступний день.
Для кращого результату варто застосувати постійний міжгуртковий змаг, щоб
гурткові провідники старались, щоб саме їхній гурток був найкрашим.
Оптимально, щоб таборовий провід з числа УПЮ був на ступінь вище за
рядових учасників табору, відповідно досвіду та авторитету більше.
Впорядники гуртків на курінному таборі є ті ж самі. Якщо є об'єктивні
труднощі із присутністю їх на таборі, то виконання обов’язків впорядника треба
покласти на вільного члена проводу.
Це є актуальним для гуртків прихильників. Якщо гурток переважно учасників
чи розвідувачів – особливої опіки впорядника не потрібно.
На курінних таборах ідеально є, коли діючі гуртки в повному складі
приїжджають на табір і разом таборують. Краще навіть дати змогу
трьом-чотирьом юнакам разом пластувати на таборі, щоб плекати свій гуртковий
дух, командну співпрацю, ніж обєднювати їх із іншим гуртком. Таке “механічне
об'єднання” буде руйнувати їхню ідентичність гуртка.
Провід на станичних, окружних таборах.
Більші станичні табори можуть організовуватись спеціально покликаним
СПС проводом.
Повнолітні особи – комендант, заступник, а також дуже бажано мати лікаря.
В кращому випадку варто створювати виконавчу булаву з числа
розвідувачів/чок чи скобів/вірлиць для виконання обов’язків бунчужного, писаря,
інтенданта (якщо табір потребує, то можуть бути додатково начальник кухні,
обозний), судді. Вони можуть щодня по ротації змінювати обов’язки, або ж
виконувати їх постійно – залежно, яка виховна і вишкільна ціль.
Якщо немає достатньої кількості розвідувачів/чок і скобів/вірлиць, то провід
формується в звичайному режимі – всі основні діловодства беруть на себе ті
особи, які готові і погодились їх виконувати.
Дуже добре на станичний табір залучити капелана, з яким варто перед тим
співпрацювати протягом року.
Впорядники гуртків визначаються відповідно по потребі. Обов’язково для
гуртків прихильників з числа членів проводу, гуртки учасників можуть
координуватись відразу суддею.
Щодо кількості в проводі табору, то має бути баланс між потребою та
кількістю. Один адміністративний діловод може мати одну основну та одну
додаткову функцію інструктора з якоїсь ділянки. Забагато дорослих, які не
завантажені таборовою працею - це не добре, як і їх обмаль. Впорядники гуртків
можуть бути членами старшини, але так, щоб повноцінно виконувати свої основні
функції.
Окружний табір може мати різні цілі проведення.
- Табір для менших осередків, які кооперуються, щоб провести для
свого юнацтва табір на І пробу.
- Табір на ІІ пробу як вишкіл курінних діловодів, основи спеціалізації
тощо (напр. як був започаткований табір «Вовча школа» Львівської
округи).
- Табір із спеціальним характером для виконання якоїсь поставленої
мети (як напр. табір Ів-Франківської округи в Польщі на
впорядкування могил в 2009)
В першому випадку провід формують дорослі члени осередків, або при
допомозі сильної станиці з обласного центру.
 В другому випадку варто працювати за моделлю, коли є булава (наказний,
змінний провід) з членів УПЮ, адже це можливість для юнацтва повправлятись у
провідництві.
В третьому випадку найкраще підбирати провід по потребі, але звісно, чим
більше буде з УПЮ, тим краще.
Впорядники гуртків потрібні для прихильників, для інших може бути опікуном
таборовий суддя.
Провід на крайових таборах.
Крайові табори організовуються їхніми Референтурами і переважно команда
готується завчасно, з числа осіб, вихованих на тих же таборах.
В більшості випадків усі члени проводу є дорослими членами.
Багато крайових таборів вводять другий рівень вишколу для учасників -
вишкіл підстаршин, переважно для тих, хто уже другий рік на цьому таборі,
поглиблює свої знання і вміння із спеціалізації табору, бажає пройти вишкіл
провідництва на крайовому таборі.
Спосіб залучення УПЮ в підстаршину може бути різний – через систему
загального зголошення, через запрошення проводом.
Інколи специфіка табору така, що в підстаршину запрошуються і члени УСП.
Щодо впорядників гуртків, то їх визначають із членів проводу, або ці функції
виконують підстаршини.
Також є практика проведення ще одного рівня вишколу на крайових таборах
– вишкіл інструкторів та організаторів. Його можуть реалізовувати не кожного
року, а по потребі.
Але завжди слід пам’ятати, що крайові табори проводяться найперше для
УПЮ.
Загальне побажання щодо балансу кількості між юнацтвом та дорослими
пластунами на таборах - один до шести. Для курінного табору на 30 учасників
достатньо 5 дорослих, які постійно перебувають на місці, щоб забезпечити якісне
проведення.
Дещо про субординацію.
Пластовий табір має чіткі ієрархічні риси, де кожен має знати своє місце.
Основним критерієм є теза: «Обов’язок іде перед правом, праця є підставою
права, хто найбільше працює, той веде, хто не веде – повинується».
Комендант загалом має авторитарну (одноосібну) владу, проте його провід – це
команда, яка є його «руки і ноги, а він голова». Це зумовлено великою
відповідальністю, яку він несе перед Пластом, батьками, суспільством.
Основне призначення коменданта – це організувати роботу інших, чітко
делегувати обов’язки та завдання, надихнути на працю, контролювати та
унапрямлювати. Він працює до табору. Під час його проведення – він спостерігач,
що споглядає за результатами своїх старань, перебуває в тіні і переважно мало
робить безпосередньо.
Його головний консультант і порадник – заступник з програми. Його права
рука – бунчужний, котрий реалізовує програму табору.
На курінних таборах зв’язковий та інші дорослі пластуни, залучені для
допомоги, мають пам'ятати, що варто дати змогу Раді гурткових, зокрема
курінному максимально проявити себе у провідництві та віддати в їхні руки
підготовку та організацію, допомагаючи їм порадами та досвідом. Тоді осягнемо
максимальну мету пластового самовиховання.
 Алгоритм організації табору.
Організація табору - складний процес,- який вимагає багато часу та вмінь.
Планування табору слід розпочинати не пізніше ніж за 6 місяців до початку
проведення.
Пропонуємо наступний алгоритм організації табору:
1. Формування групи організаторів табору (3-5 осіб).
Для крайових таборів цим займаються референтури таборів або
спеціалізацій. Для окружного чи станичного рівня - ініціативні групи або місцеві
старшини.
Зазвичай, спочатку визначається комендант, опісля він формує решту склад
організаційної групи, опісля проводу.
Для курінного табору інша схема - організаторами виступає Рада гурткових
при підтримці зв’язкового як коменданта та кадри виховників.
До обов'язків цієї групи входить передтаборова робота.
2. Визначення ключових цілей табору.
В першу чергу - на яку пробу табір, які пріоритети відповідно до пластової
програми.
Відповідно до неї – формування концепції програми табору і визначення
кількості таборовиків (учасників та проводу). В концепції табору зазначаємо ті
теми гутірок та занять, які дозволять досягнути цілі табору.
3. Обрати час проведення табору та його тривалість.
Тривалість прямо залежна від мети та програми. При цьому слід
враховувати, що в день може бути не більше 8-10 год. занять, решта часу - це
сон (8 год), гігієна, побут та харчування (до 4 год), 2-4 год - церемоніали, дозвілля,
резервний час.
4. Підбір місця проведення табору.
Це один з найважливіших, етапів, передтаборової організаційної роботи. Від
нього в значній мірі залежить успіх чи невдача табору. Підбір місця табору
проводиться комендантом особисто і обов'язково з виїздом на заплановане
місце. Базова вимога до місця розташування табору - безпека. Не можна
розбивати табір біля підніжжя берегових та гірських схилів, небезпечних
можливістю падіння каміння, обвалами землі чи потоками води під час дощу. Не
рекомендується розкладати намети в улоговинах, на дні ярів і вузьких долин, по
яких протікають струмки. Потрібно уникати також окремих підвищень та гребенів
хребтів. Не бажано розбивати табір в безпосередній близькості від населених
пунктів, залізничних доріг, шосе, на пасовищах, під лініями електропередач.
Слід врахувати такі фактори як мурашники, миші та інші гризуни, дикі
бджоли, оси чи шершні, кубла плазунів, гнізда птахів, нори більших тварин. Це як
мінімум може створити дискомфорт. З одного боку варто уникнути впливу цих
загроз, з іншого боку не слід руйнувати біосферу, щоб облаштувати собі місце під
намети.
При підборі місця обов'язково необхідно врахувати:
· наявність поблизу питтєвої води;
· наявність поблизу лісу (для дров та інших потреб);
· особливості рельєфу (можливість зручного розміщення наметів
та інших елементів табору);
· зручність добирання до місця таборування;
· наявність поблизу річки чи озера;
· загально-естетичне враження, чи місце подобається.
5. Якщо місце таборування вибране, то необхідно повідомити листом, що
ви б хотіли проводити у вибраному місці наметовий табір та просите згоду на
проведення табору в:
· органах місцевого самоврядування, на території яких проводиться
табір (сільська рада/об’єднана територіальна громада тощо). Якщо
територія має інше підпорядкування - то до відповідного
землерозпорядника (приватна або в оренді, військові угіддя, в
межах міста тощо);
· місцевій санепідемстанції, на території якої проводиться табір (або
іншому органу, який виконує її функції). Найперше варто з ними
співпрацювати щодо перевірки джерела питної води;
· місцевому лісництві на таборування в лісовому масиві, рубання та
збирання дров. Лісники мали б визначити що і де як можна робити
в лісі.
· В разі потреби звернутись про автосупровід до поліції, якщо
відбувається організоване перевезення неповнолітніх автобусом.
Треба потурбуватись за відповідні документи згідно вимог щодо
організованих поїздок дітей.
6. Необхідно визначити розташування найближчого до табору:
· житла, яке можна використати при гострій потребі. Варто ввійти в
контакт із господарями і домовитись про співпрацю;
· стаціонарного телефону. Це потрібно на екстраординарні ситуації,
коли мобільний зв’язок може не працювати;
· медпункту чи лікарні:
· продуктового магазину;
· автобусного та залізничного вокзалу/зупинки.
 7. Розшукати, а при відсутності – скласти мапу місцевості.
Варто підготувати собі карти під різні потреби різного масштабу - для
мандрівок на довші відстані, для теренових ігор, для змагів із орієнтування.
8. Визначити, які на даній території є шкідливі (отруйні) рослини, зокрема
ягоди та гриби, а також хижі звірі.
9. Визначити шляхи фінансового забезпечення табору.
Необхідно заздалегідь сформувати бюджет табору.
Основні витрати потрібні на:
· Підготовку табору (виїзд на огляд місця проведення, наради
проводу, канцелярські витрати, розсилка листів і т.д.).
· Закупівля харчів.
· Оренду чи купівлю спорядження.
· Транспортне забезпечення.
· Виготовлення відзначок, таборових футболок, посвідок і т.д.
· Непередбачувані затрати (їх сума не повинна перевищувати 10%
від загальної вартості табору).
Джерела надходжень до бюджету можуть бути такими:
· Вкладка учасників табору.
· Спонсорська допомога.
· Допомога органів влади (відділів у справах молоді і т.д.).
· Надходження від благодійних організацій, фондів тощо.
11. Підбір інструкторів таборової програми.
Інструктори повинні бути професіоналами в своїй ділянці та володіти
необхідними для викладення матеріалу педагогічними знаннями.
12. Підбір учасників.
Цей етап включає в себе наступні пункти:
· Оголошення про табір із формою зголошення;
· збір зголошень та визначення кандидатів;
· розсилання запрошень до участі в таборі.
Всі ці пункти вимагають затрат часу – врахуйте це, оскільки запрошення на
табір повинні отримати учасники не пізніше ніж за 2 місяці до початку крайового
табору, для місцевих таборів - 1-2 місяці.
13. Формування виряду - особистого та загально-таборового. Необхідно
визначити шляхи отримання спільного виряду.
14. Створення програми.
 Необхідно визначити скільки годин відводиться на заняття взагалі. Та скільки
на проведення окремих ділянок зокрема, а також сформувати рамовий порядок
дня.
Практичні теми потрібно ставити першими під час проведення табору,
оскільки вони мають важливе значення для розтаборування. Решту часу можна
використати на спеціалізовані гутірки, мандрівки, теренові ігри та інше. Слід
також пам'ятати, що працездатність найбільша зранку (8-11 год.), а потім
поступово йде на спад.
Необхідно щоб усі інструктори подали до табору заступнику коменданта з
програми письмові конспекти тез занять, що дасть змогу контролювати якість
проведення.
Детальніше про формування програми читайте в окремому розділі.
15. Виготовлення меню та створення списку необхідних продуктів.
Є два варіанти дій:
- Кожен учасник табору повинен отримати разом із запрошенням на табір
список необхідних харчів для участі в таборі. Це дає змогу створити умови
для повноцінного харчування таборовиків (добре підходить для місцевих,
невеликих таборів).
- збір вкладки із розрахунком на харчі, чи залучення додаткових коштів,
централізоване придбання харчів.
16. Обов'язково потрібно створити так звану "дощову програму".
Нерідко несприятливі погодні умови (літом переважно дощ) можуть перекреслити
усі ваші плани. Тому до цього потрібно бути завжди готовими і мати в запасі
відповідну паралельну програму.
17. Особливе місце в підготовці табору займає робота з батьками.
(Це стосується тих випадків, коли учасникам не виповнилося 18 років).
Розуміння та сприяння з їхнього боку - запорука успіху табору. Необхідно
письмово проінформувати батьків (а при можливості, зібрати їх на збори), про
захід, що планується.
Це потрібно зробити заздалегідь і подати наступну інформацію:
- час початку та закінчення табору;
- місце проведення;
- спосіб добирання та відбуття з табору;
- ціль та характер табору;
- вкладка на табір, харчовий та інший виряд;
- інформацію про організаторів табору;
- іншу інформацію, що цікавить батьків.
 Без якісного проведення підготовки табору ви не зможете осягнути
поставленої мети. Ваш успіх на 75% залежить від передтаборової роботи.
18. По можливості подбати про транспорт для спільного доїзду учасників
та доставки групового спорядження.
19. Провести передтаборовий вишкільний курс для члені таборового
проводу. Познайомити між собою (якщо незнайомі) та перевірити, щоб всі були
готові перевести свою частину програми на високому рівні. Перевірити, чи
взяті до уваги правила безпеки.
20. Перед від’їздом зібрати медичні довідки учасників (перевірте їх на
справжність та достовірність), дозволи батьків, вкладку (грошовий внесок).
До цього слід уважно поставитись таборовому лікарю, який має зробити
висновок про навантаження, які можна покладати на тих чи інших людей та
вияснити чи немає протипоказань до даних осіб.
 Перелік основних тактичних завдань членів проводу

Основні завдання членів проводу

Хто що коли має зробити

посада завдання термін примітки

комендант Концепція табору. Вона є За 6-3 Мета, завдання,

напрямним документом для міс легенда, спрямування,
всіх членів проводу ідеї до програми,
символіка, очікуваний
результат та ін.

Зголошення в КТК у визн. Заповнити форму

термін.

Підбір та організація За 3-6 Формування команди,

проводу: визначення міс. націлення зробити
обов’язків і завдань якісний проект

Таборовий правильник За 1-2 Деталізація концепції,

міс. визначення прав та
обов’язків учасників

Місце проведення. За 3 Виїзд на місце.

Уточнене місце, маршрут міс. Спілкування з місцевою
походу, якщо мандрівний владою, міс.
табір може і розробляти і населенням.
заступник по програмі.

Дозволи місцевої влади, За 1 Домовлення з

заповідників міс лісництвом, сільською
радою, санстанцією (по
можливості)

Співпраця з цікавими За 1-2 Листи звернення,

установами, закладами в міс (з прохання про екскурсію,
місці проведення (музей, військо навчання
військова частина, вими -
заповідник тощо) завчас
но)

Визначення До Напр.
суспільно-корисних справ, табору Впорядкування могил
пов’язані із місцевим екологічна акція
регіоном
Виїзд на місце. За 1 за участю ключових
Уточнення точних місць міс – 2 членів проводу
проведення всіх складових тижні
(таборування, мандрівка,
теренова гра)

Організація написання У Залучення додаткових

проекту на грант, фінансову визнач коштів окрім вкладки
підтримку з боку КПС, ені
місцевої влади термін
и

Затвердження кошторису За 6-1 Перевірити дані.

(різна специфіка курінного і міс Готує інтентант
крайового табору)

Затвердження кінцевої За 1 Готує заступник по

програми міс програмі

Наказ на проведення За 1 Наказ надає

табору від пластової міс - 1 юридичного статусу
старшини (отримання на тижден пластовому табору
руки) ь

Організація нарад проводу До і під Варто вести протокол

час писареві
табору

Поточний контроль та постійн забезпечення

мотивація членів проводу о виконання функцій та
ефективно виконувати свої завдань
діловедення

Спілкування із батьками Протяг Налагодження

ом позитивного і
табору конструктивного
сприйняття батьками
участі своїх дітей в
пластовому таборі.

Подяки всім, хто допомагав 1 міс гарні презентабельні, в

в організації табору після рамочці.
табору

Подання на 1 міс В місцеву старшину, в

відзначення/перестороги після КБ УПС/УСП/УПЮ
відповідних осіб табору
 Контроль за підготовкою 1 міс Вчасне подання
звіту. після
Подача звіту. табору

Аналіз проведення табору 1 міс Аналіз для наступних

після організаторів а також
табору КТК

Організація архіву табору. 1-2 міс Архів допомагає

передача його на зберігання після зберігати традиції та
табору тяглість табору

Заступник Легенда табору за 1 Легенда має

з міс спрямовувати основу
програми
програми, мати
прив’язку до місцевості.

Навчальний план За 6-2 Визначає перелік

міс всього, що варто
закласти в програму із
розрахунку на кількість
годин

Рамова програма по днях За 1 упорядковує на кожен

міс. день заплановані
заняття та активності

Підбір інструкторів до За 1-2 Контроль підготовки та

програми міс якісне, безпечне
проведення занять

Краєзнавча довідка про За 1 Допомагає покращити

місце проведення міс змістовне наповнення
програми, посилює
легенду

Координація втілення Протяго Щоденні наради по

програми під час табору м програмі, уточнення
табору змістовного наповнення

Бунчужний Впровадження Протяг сприяє формуванню

національних, пластових та ом національної та
таборових традицій табору пластової ідентичності
Реалізація програми по Протяг Координація
днях ом провідників частин,
табору інструкторів, чергового
гуртка, стійкових, членів
проводу

Щоденні короткі наради із протяг уточнення змін,

провідниками відділів по ом постановка та
реалізації програми табору роз’яснення завдань

Забезпечення охорони протяг Визначення заходів

території табору, ом забезпечення охорони
функціонування стійки табору від диких звірів,
непроханих гостей тощо

Проведення інструктажу з Протяг інструктаж має висіти на

техніки безпеки та контроль ом дошці оголошень,
за його дотриманням табору уточнятись перед
заняттями з
підвищеними ризиками

Розробка системи зв’язку та За 1 система свистків,

правил комунікації під час міс – 2 жестів,
табору тижні особливості впоряду,
система зв’язку через
телефон, радіостанції,
тощо

Навчання впоряду на Протяг кожен день, регулярно,

таборі. ом невелика тривалість
Церемоніали з прапором табору

Співпраця з іншими Протяг В разі присутності

таборами ом поряд інших таборів -
табору організація спільних
точок програми, правил
взаємодії

Карти місцевості За 2 Для навчання

(рекомендовано 1:100 000, тижні орієнтування на
1:25000, карта-схема для місцевості
спортивного орієнтування, Для теренових ігор
знімки з Google maps) Для мандрівок

Контакт із місцевим Протяг Налагодження дружніх і

населенням, гостями ом партнерських стосунків.
табору Пропаганда ідей Пласту
Інтендант Розробка детального За 3-1 Детальні статті витрат,
кошторису міс джерел доходів

робота зі спонсорами За 1-2 Листи звернення про

міс матеріальну та
фінансову підтримку

Оформлення фінансових по меню

документів для ситуаці накладна
СПС/ОПС/КПС ї акти списання харчів
документи на футболки

Список загального виряду За Збір заявок від всіх

1міс-2 членів проводу щодо
тижні потрібних речей в
списку

Закупівля харчів За 1-2 Можна здійснювати в

дні до кілька етапів протягом
табору табору

довіз харчів по потребі По Домовленість із

потреб місцевим населенням
і або наявність власного
автомобіля

Забезпечення зберігання та протяг Створення

видачі харчів черговим на ом холодильника в
кухні табору польових умовах,
журнал видачі харчів

Вирішення транспортних За 1 Доїзд, від’їзд з табору,

потреб тижден Виїзд на екскурсії
ь

виготовлення таборової За 2 футболки

символіки тижні відзначки
банер з назвою табору
інше за потребою

Призи першунам (кращим За 1 Лист до спонсорів.

учасникам табору) тижден Закупівля за готівку.
ь
 Індивідуальний та гуртковий За 1-2 Розсилається із
виряд міс запрошенням на табір

Контроль за дотриманням протяг Робота із черговим

гігієни та норм приготування ом гуртком чи кухарями
їжі на кухні, ями для табору
відпадків, на території
табору

Суддя відбір учасників з тих, які За 2-1 затвердження списку

(можна зголосилися відповідно до міс в співпраці із писарем
об’єднувати із
заступником
критеріїв (на курінний табір
або писарем) їдуть всі члени куреня)

Система точкування За 1 Найважливіші критерії:

міс пластова постава,
провідництво

Щоденні подання в протяг Збір інформації від

таборовий наказ щодо
вирізнень/відзначень та
попереджень/пересторог.
Розробка візуального
відображення (стрічки на
палицю тощо)
ом бунчужного, провідників
табору відділів (гуртків),
впорядників,
інструкторів та ін.

Організація роботи Протяг щоденні короткі

впорядників ом наради, збір інформації
табору про
морально-психологічни
й стан, командний дух,
наявність конфліктів,
рекомендації щод
можна поправити

До таборові завдання За 1-2 Розробка в співпраці з

міс писарем та
заступником із
програми

Опитники: За 1 Допомагають більше

- до таборовий тижден розуміти рівень знань,
- на початку ь очікувань та
табору психологічний стан
- в кінці табору учасників
Писар Оголошення про табір, за 3-2 Інформування
інформаційна кампанія міс потенційних учасників

Розсилання запрошень За 1-2 Листи на електронну

після відбору учасників. міс пошту або в інший
спосіб.

Списки учасників на підставі За 1-2 В співпраці із суддею

зголошень міс

Розробка макетів символіки За 1 Футболки, відзначки,

міс банер, інша символіка

таборова документація. Протяг Накази кожного дня

Ведення таборової книги ом
табору

Ведення протоколів нарад До і під

проводу час
табору

Дошка оголошень на таборі Протяг Варто дбати за яскраве

ом її оформлення,
табору залучити писарів гуртків

Таборова пошта Протяг Зв'язок із іншими

ом таборами
табору Гра «Таємний друг»

посвідки учасника табору та За 1 Важливо чітко

посвідки здобуття вмілостей тижден прописувати, які точки
ь проб учасник виконав,
які вмілості здобув

оформлення звіту з табору 1

місяць
після
табору

Фото та відео зйомка протяг Варто до цього

ом підключити учасників,
табору зокрема писарів гуртків

Робота з інформаційним За 1 прес-анонс, статті в

висвітленням тижень ЗМІ, запрошення
журналістів
 Хроніка табору Протяг Варто залучати
ом юнацтво до написання,
табору гурткових хронік

Лікар Таборова аптечка За 2 Список, закупівля

(особа, що дні
виконує ці
функції)

Медичні книжки для членів За 2 Виробити

проводу тижні централізовано

Перевірка медичних довідок На Варто завчасно з

учасників початк батьками це
у пропрацювати, щоб на
табору самому таборі не було
казусів

Перевірка стану здоров’я протяг Бажані щоденні вечірні

учасників ом короткі огляди та
Допуск на заняття табору самоогляди на
наявність кліщів, укусів,
подряпин, загальне
самопочуття

Таборовий лазарет протяг Спеціально обладнане

ом місце (намет, кімната)
табору для перебування
хворих

Організація довезення по Можливість мати під

хворого чи потерпілого потреб рукою автомобіль для
учасника табору до і цих цілей
медичного закладу

Проведення занять з Протяг

домедичної допомоги, ом
гігієни на таборі табору

Контакт з найближчою Протяг

медустановою, аптекою, ом
сільським лікарем табору

Санітарний звіт таборового 1 міс

лікаря після
табору
 Капелан Проведення духовної опіки Протяг щоденна присутність
на таборі ом серед учасників,
табору неформальне
спілкування,
індивідуальні бесіди,
моральна підтримка

Організація Служб Божих на Протяг польова літургія серед

свята ом галявини чи в лісі
табору справляє дуже
позитивне враження

популяризація пластових Протяг Практикування

молитов ом пластових молитов,
табору створених за десятки
років

Впорядник Організація виховної праці з Протяг щоденне ненав’язливе

гуртком ом перебування з гуртком,
табору допомога гуртковому
провіднику,
спостереження, гурткові
вогники

Проведення щоденного Протяг передання даних

точкування ом таборовому судді
табору

Проведення підсумкового В кінці в співпраці із суддею

точкування табору

Інструктор Проведення якісних занять Протяг Завчасний вибір

зі своєї ділянки на таборі. ом локації навчального
табору місця

Організація спорядження та За 1 Придбання в разі

матеріалів для проведення тижден потреби через
своєї навчальної ділянки ь інтенданта

Організація роздаткових За 1
матеріалів тижден
ь
 Звіт про проведену працю 1 день Подання інформації,
заступнику з програми та після кому і які вмілості чи
судді (точкування учасників окремі точки
на предмет освоєння зараховано.
навч.ділянки)

Прикмети таборового провідника.

Таборовий провідник матиме успіх лише тоді, коли любить і вміє працювати з
молоддю. Добрий таборовий провідник виконує значно більше, ніж просто
формальний обов’язок.
Таборовими провідниками є комендант щодо членів проводу і всіх учасників
табору, старшина щодо впорядників, булави та ланки інструкторів, провід
відносно інших членів табору, провідники відділів щодо їх членів.
Кваліфікація
Найкраща кваліфікація на члена проводу, інструктора чи виховника - це знання і
досвід у своїй ділянці та практика в їй переведенні під час таборування.
Варто також прагнути здобути наявні в Україні можливості підвищення
кваліфікації - вишкільні табори “Лісова школа” та “Школа булавних”, вишколи
практичного пластування різних куренів УСП/УПС, вишколи для комендантів
таборів, позапластові заходи, які можуть бути корисні для таборових провідників
(навчання організаторів таборів інших ГО, курси з першої допомоги, тренінги із
фандрейзингу, туристичної підготовки тощо).
Провідник перший у стремлінні до висот.
Перше і найважливіше, про що таборовий провідник повинен пам’ятати, це те, що
він, як і кожен учасник табору, зобов’язаний дотримуватися правил та порядку.
Він не наказує таборовикам виконувати завдання, він виконує все разом з ними.
Провідник на руханку встає першим і останнім отримує харчі.
Дотримання порядку.
Таборовий провідник пам’ятає, що таборовий правильник і таборовий режим дня
стосуються в першу чергу його самого
Приклад для таборовиків.
Таборовий провідник у всьому повинен бути прикладом для таборовиків. Його
зовнішній вигляд - бездоганний. Зовнішня форма - охайність, чистота тощо - речі
добрі, але поза ними повинна бути внутрішня вартість пластуна. Слова
таборового провідника ніколи не можуть йти у розріз з його вчинками, бо, як
сказано в одній скаутській книжці: “Те, чим ти є, кричить до мене так голосно, що
я не чую того, що ти говориш.”
Таборовики наслідують провід
Поведінка проводу табору - це приклад для таборовиків. Якщо учасники бачать
дружність проводу, це викличе їх повагу і бажання наслідувати. Коли бачать
незгоду - не матимуть поваги і, крім того, будуть схильні до конфліктів між собою.
Вимоги провідника до таборовика
Таборовий провідник ніколи не сміє вимагати від учасників більше, ніж він сам
знає або може зробити.
Дисциплінарні справи
Не раз доводиться притягнути учасника до відповідальності за провину. До
прийняття рішення провідник повинен упевнитися, що таборовик справді винний і
що він розуміє свою провину. За дрібні порушення робить учаснику зауваження та
повідомляє, як варто виправитись. За серйозну провину провідник інформує
старшину табору. Попередження та пересторогу таборовику може надати лише
комендант.
Відзначення учасника
Якщо таборовик відзначився, провідник висловить йому своє признання або
зголосить його до публічної подяки. Справедливість у цьому має бути на
високому рівні. Варто помічати найменші здобутки, прояви зростання таборовика
і це відзначати. Щоденним інструментом для цього є таборові вирізнення та
відзначення у таборовому наказі. Добре є відображати це у формі вручення
якихось символів, наприклад стрічечок на пластову палицю.
Ставлення до старшини табору.
Табір без дисципліни не є пластовим табором, це в першу чергу стосується
таборового провідника та його ставлення до старшини табору. Провідник
пам’ятає, що наказ можна критикувати лише після його виконання на сходинах
проводу, але ніколи в присутності таборовиків. Вся критика повинна мати
відповідну форму і місце.
Провід - таборова родина та команда.
Провід в таборі - це одна родина та сильна команда. Суперечку між членами
проводу заборонено виносити на терен табору. Відносини коменданта і проводу
повинні бути дружніми і бути прикладом для учасників.
Старшина все знає про місце перебування провідника.
Якщо провідник хоче вийти за межі табору, навіть під час дозвілля, то ставить до
відома бунчужного або коменданта.
Таборова ієрархія.
Таборовий провідник добре пам’ятає, що він підлягає коменданту і тільки від
нього приймає накази і доручення. Комендант може визначити іншу особу, якій
підлягає даний провідник. Зазвичай в таборовому правильнику зазначається
таборова субординація та правила взаємодії між членами проводу, між проводом
та учасниками табору (провідниками відділів та рядовими пластунами)
Ставлення до таборовиків.
Практично вся діяльність провідника в таборі - це різного роду заняття з
учасниками табору. Провідник повинен заслужити довір’я учасників, якого досягає
своєю поведінкою та знанням ділянки. Провідник повинен цікавитися учасниками
і намагатися пізнати їх краще. Провідник-інструктор служить таборовику порадою
і своїм пластовим знанням. Не проходить байдуже, коли бачить, що таборовик
безпорадний в якійсь ситуації або виконує надто важке для нього завдання.
Провідник не авторитарний.
Коли таборовий провідник проводить заняття з гуртком, не вимагає, щоб група
виконувала сліпо його накази, без розуміння. Намагається вести заняття чи
дискусію так, щоб учасники самостійно зробили позитивні висновки. Він сприяє
якомога більшому вияву їхньої ініціативи і дозволяє їм робити навіть невеликі
помилки.
Амбіції таборовика.
У юнацтва сильно розвинена амбітність, яку провідник не сміє вразити. Свої
зауваження дає тоді, коли це необхідно для самого учасника, а не тоді, коли хоче
показати власне красномовство та статус у таборі. Провідник слідкує, щоб
особиста гідність таборовика не була вражена.
Таборовик - не слуга.
Провідник не може доручати учаснику завдання, які або сам повинен виконати,
або виконання яких є у його власному інтересі.
Як піднести авторитет.
Авторитет плекається сумлінною працею, власним прикладом та доброзичливим
та ввічливим налаштуванням до оточуючих. Провідник не підносить власний
авторитет за рахунок дисциплінарних засобів, часто несправедливих і
перебільшених.
Планування.
Всі заняття та активності повинні бути докладно заплановані на кожну годину.
Провідник повинен проводити їх згідно затвердженого плану. Кожного дня варто
переглядати рамовий порядок на наступний день, уточняти при потребі і
доносити зміни кожному в таборі. Проте таборовому провіднику, зокрема
бунчужному варто бути винахіднивим і гнучким, якщо трапляються форс-мажори і
збої в програмі.
Немає інших занять під час релігійних справ.
Під час Богослужіння, молитви вранці і ввечері та інших релігійних практик у
таборі, учасники повинні бути звільнені від усіх інших занять (крім стійки і опіки
над хворими).
Як проводити заняття.
Найкраще - це безпосереднє включення кожного у процес навчання, здобуття
нових знань, умінь, навичок. Інструктор уникає сухих викладів теми. Він
проводить заняття, повні руху і життя. Інструктор намагається щоб кожен брав
участь у заняттях. Цілогодинний виклад інструктора, монотонний та ще й
академічним стилем, ніколи не буде мати успіху в таборі.
Точність у заняттях.
Інструктор починає і закінчує заняття точно, згідно з розкладом занять. Це
допомагає виробляти точність у таборовиків.
Життя серед природи.
Таборовий провідник намагається у всіх заняттях наблизити учасників найближче
до природи. Одна з найголовніших цілей табору - навчити практичного життя
серед природи. З іншого боку пам’ятаємо, що маємо плекати гармонійні стосунки
з оточуючим середовищем, не смітити, не руйнувати екосистему.
Заохочення доброї поведінки таборовика.
Таборовий провідник звертає пильну увагу на добру поведінку таборовиків.
Жоден вчинок, що йде врозріз з основами доброї поведінки не пройде повз увагу
таборового провідника. Провідник слідкує за власною поведінкою і мовою.
Накази та інструкції.
Накази подаються впевненим, спокійним, твердим голосом, лаконічно та
структуровано. Особливо в екстремальних ситуаціях, коли люди можуть
передбувати у стресовому стані. Таборовий провідник не кричить і не підвищує
голосу, коли видає інструкції таборовикам.
Не залишати таборовика без опіки.
Таборовий провідник ніколи не залишає таборовиків без опіки, навіть під час
дозвілля. Провід табору відповідає за все, що з таборовиком станеться на таборі.
Але опіка має бути ненав’язлива, а інколи - прихована через спостереження,
неформальне та жартівливе спілкування. Важливо дати юнацтву певну свободу
дій, можливість проявляти ініціативу, самостійність у прийнятті рішень та власну
відповідальність за них.
Проблеми провідника.
Якщо інструктор має певні проблеми при переведенні занять, яких сам не в силі
розв’язати, то не вагаючись звертається за порадою до коменданта чи когось із
членів проводу, для кращого пізнання справи запросить його на свою гутірку з
юнаками.
Інструктор не ставиться байдуже до поведінки тих таборовиків, які не належать
до його гуртка і в разі потреби, коли є порушення пластового закону чи засад
безпеки реагує по ситуації.
Порядок під час нічної тиші.
Провідник шанує нічну тишу. Після її початку таборовий провідник має вільний
час, але коли він не використовується як належить, старшина табору повинна
обмежити цей привілей.
Підсумки.
Пластовий провідник завжди пам’ятає, що основа суть виховання провідника в
Пласті - це пластовий світогляд і характер. Тому всі виховні заняття повинні мати
перед собою цю ціль. Всі обговорення, всі дії і вся діяльність повинні бути
спрямовані на ці дві основні речі. Бути таборовиком легше, ніж бути
інструктором-провідником, але це найкраща нагода випробувати своє пластове
вміння і передати хоча б частково іншим те, що впродовж років сам набув у
Пласті і на пластових таборах, наполегливою працею і посвятою інших таборових
провідників.
Кожний член проводу повинен до початку виконання своїх таборових
обов’язків перейти лікарський огляд і пред’явити довідку про стан здоров’я
таборовому лікарю (медичну книжку).
 ВИХОВНА ПРАЦЯ НА ТАБОРІ
Гурткова система на таборі. Об’єднання учасників у групи (гуртки, рої).
Від того, наскільки вдало будуть підібрані групи таборовиків (за віковими,
статевими, фізичними та інтелектуальними особливостями), залежить рівень
ефективності роботи в них. Є два основних способи: всіх рівномірно
перемішувати, або згрупувати за певними критеріями (досвідченість,
територіальна приналежність, знайомство тощо. Перший варіант підходить для
таборів, коли учасники з різних регіонів та малознайомих між собою. Другий
варіант - для роботи із вже досвідченішими пластунами, які можуть формувати
сталі зв'язки співпраці між собою і завдяки такому групуванню можуть творити
сильні команди.
Вже в першому наказі табору зачитується склад гуртків та їх гуртковий
провідник. Вам вирішувати, чи гурткового призначити, чи дозволити самим
учасникам обрати його. Це залежить як від специфіки програми, так і рівня проби,
на яку спрямований табір. Гурток повинен жити разом і, по-можливості, дещо
відокремлено від інших.
Слід пам’ятати, щодо статей, що якщо табір мішаний, то гуртки на І чи ІІ
пробу мають бути статево роздільними. Для крайових таборів, таборів на ІІІ пробу
та для УСП/УПС допускається формування змішаних гуртків, якщо це необхідно
відповідно до програми.
На курінному таборі найкраще зберегти ті ж гуртки, які існують в курені,
навіть якщо на табір не всі з гуртка приїхали.
Дуже добре коли, на таборі існує дух здорового суперництва між гуртками.
Проте, провід завжди повинен контролювати ситуацію. Необхідно об'єктивно
вести точкування гуртків. До уваги слід брати наступні критерії:
- точне виконання наказів та завдань;
- здобутки гуртка у заняттях, ватрах, змагах;
- порядок та чистота у наметах та охайність одягу учасників;
- сумлінність у виконанні обов'язків чергового гуртка;
- ініціативність, творчість, командність, згуртованість та інші критерії, які
вважаєте за потрібне;
- провідництво гурткового чи когось із членів гуртка під час таборування.
Важливо пам’ятати, що половина успіху гуртка – це який в нього провідник.
Відповідно здобутки гуртка – це слава гуртковому. Це взаємопов’язаний зв'язок -
про це варто пам’ятати.
Впорядник гуртка на таборі.
Завдання впорядників гуртків – допомагати гуртковому провідникові
організувати працю гуртка якнайкраще, стати для інших авторитетом та добрим
прикладом. Самому ж впоряднику треба бути в тіні гурткового, в жодному випадку
не підміняти його (детальніше в гуртковій системі).
Роль впорядника для юнацтва різних проб є різною.
1 проба. Якщо це перший табір, то впорядники гуртків протягом перших 3-ох
днів мають особливо допомагати дітям сприйняти навантаження, стрес,
переживання. Для них сам факт того, що все впорядковано, розписано, «немає
вільного часу» - це вже верх можливостей. Звісно це не всі так переживають, але
більшість. Поступово протягом табору впорядник має відійти від безпосередньої
опіки над гуртком, працюючи напряму з гуртковим. Його мета – навчити їх
самостійно жити в таборі, сприймати його розпорядок, правила, навчитись
підпорядковуватись і виконувати накази. Гурток як мала група має рухатись від
збірної окремішніх осіб до команди особистостей, що зростають.
Якщо праця добра, то в кінці табору юнаки мали б бути уже самостійні і якщо
виконали вимоги 1-ої проби та пройшли практичні випробування по них – пройти
церемоніал заприсяження.
2 проба. Для такого юнацтва – пластування якраз в розпалі. Це їхній зоряний
час. Тому їм треба дати можливість пожити гуртковим життям. Для них реальним
провідником має бути гуртковий, він має приймати остаточні рішення і вести за
собою. Впорядник залишається в тіні гурткового, але саме через нього і здійснює
вплив на життя гуртка. Він є добрий порадник, приклад, авторитет. Інколи тут
достатньо не виділяти окремого дорослого пластуна для такого гуртка як
впорядника, а щоб лиш хтось із членів проводу табору був тим впорядником як
додаткове навантаження.
3 проба. Для таких гуртків прямого впливу впорядника непотрібно. Вони вже
стоять на фінальному шляху свого юнацького вишколу, мають показати, що
самостійні, свідомі, відповідальні. Проте впорядник необхідний як сторонній
спостерігач, який системно фіксує розвиток гуртка третьопробників як малої
групи, вміє проаналізувати конфліктні і складні психологічні ситуації. Може
оцінити кожного на предмет його пластової постави.
Безпосередньо впорядник може ввійти в життя гуртка, коли є складна
ситуація міжособистісної взаємодії, для того, щоб своїм авторитетом та досвідом
допомогти відновити стосунки та порядок. Його роль - це ментор, порадник,
індивідуальний коуч для тих, кому це потрібно.
Загалом впорядник тоді успішно спрацював, коли його практично було
непомітно, а гурток став кращим проявив успішні прояви гурткової співпраці,
дружби, команди.
Вечірній гуртковий вогник. Це важливий виховний засіб для вечірньої
рефлексії, підведення підсумків дня, фізичного та емоційного відпочинку,
плекання гурткового духу. Місце проведення - окреме затишне місце, де
збирається лиш цей гурток, їхнє “гніздо” чи “печера”. Намету, де всі сплять, краще
для таких цілей уникати.
На цьому місці гуртковий має зібрати всіх в колі, запалити маленький вогонь,
поспілкуватись з кожним, почути кожного. Впорядник може бути присутнім і
спостерігати за гуртком, і в разі потреби - дати певні поради, ідеї, підказки. Вогник
- це хороша можливість для спостереження та фіксації даних для точкування.
Точкування на таборі.
Мета точкування – визначення рівня пластової виробленості учасників
(світогляд та характер), відповідності пластовим пробам та вмілостям, створення
психологічної характеристики учасника для допомоги у виховній праці з ним.
Під час усього перебування на таборі учасники повинні бути під прихованим
спостереженням проводу.
На таборі використовується групове і особисте точкування.
Оцінювання гуртків є потрібне, оскільки сприятиме формуванню команд,
вмінню працювати в них.
Критерії оцінювання:
- змаги між різними гуртками. Краще виконання різноманітних завдань,
проектів;
- виконання обов’язків – чергування на кухні, виконання гурткових завдань
тощо.
- Порядок в шатрі і території гуртка;
- Гуртковий дух, стан співпраці та командного духу;
- Зовнішній вигляд гуртка, стан одностроїв.
Згідно провідницького підходу – успіхи гуртка, це успіхи його провідника. Тому,
якщо гурток успішний, то і високий результат в точкуванні гурткового.
Крім групового точкування проводиться також і особисте.
Основними параметрами для точкування є пластова постава і провідництво,
для старших юнаків – ще інструкторство або досвід практичного пластування.
Пластову поставу можна деталізувати на кілька ключових елементів
відповідно до пластового закону.
Провідництво може бути різноманітним – перемога у змазі, виконання
обов’язків гурткового провідника чи діловода, проявлення себе на алярмі чи іншій
стресовій ситуації, ініціативність, першість у змагах, здатність до організації
інших, вміння вести їх за собою.
 Система балів може бути довільна. Хорошим прикладом є класична схема –
незадовільно, задовільно, добре, дуже добре, визначно. Вона подібна до системи
точкування Лісової Школи і показала свою ефективність.
Важливими є вирізнення і відзначення. Вирізнення - це одноразовий
незначний здобуток чи осяг. Відзначення - це одноразовий значний здобуток чи
осяг, або сума стабільної тривалої доброї пластової постави та праці на таборі
без суттєвих яскравих проявів. Зазвичай 3 вирізнення – 1 відзначення. Добре є
його унаочнювати стрічкою, шнурочком чи іншим зовнішнім виявом успіху.
Попередження та перестороги є нагадуванням учаснику, що він вчинив
помилку, недопрацював, проявив погану поставу.
Пересторога – це систематичне порушення (3 попередження), чи разове
грубе порушення правильника чи Пластового закону.
І перші і другі зачитуються в таборовому наказі.
Кожного дня впорядники гуртків, інструктори, що проводили заняття, та
бунчужний виставляють юнакам бали (за вибраною шкалою). Суддя узагальнює,
уточнює усним опитуванням деталі та подає писарю результати після
затвердження комендантом. В таборовому наказі підсумки точкування
зачитуються, опісля відкриття дня писар вивішує результати точкування на дошці
оголошень (або як вважаєте за потрібне).
За результатами точкування визначається кращий учасник та учасниця
табору (першуни), кращий гурток. Це є хорошим стимулом до праці, але при
неправильному використанні це травмує учасників. Кращих мають визнати також
і інші таборовики (варто проводити підсумкове опитування серед них).
Слідкуйте, щоб точкування проходило об'єктивно.
 ПРОГРАМА ТАБОРУ
Процес підготовки програми проходить такі етапи:
1). створення концепції табору на основі генерування ідей, цікавинок, мрій,
мети та завдань, організаційних, ідейних засад, структури тощо
2). Формування навчального плану на основі концепції - все, що потрібно
провести у формі навчально-розвиваючих занять з чітко визначеним таймінгом
(відведеним часом)
3). Рамовий порядок дня - це формування погодинної програми на кожен
день для всіх учасників табору - різних гуртків, враховуючи черговий гурток, який
займається кухнею та таборовими справами і не може паралельно бути на
заняттях, а також задіяність членів проводу.
Для зручності можна додатково зробити план програми табору по днях як
спрощений додаток Рамової програми по днях, яка більш детальна (дивіться
нижче)
4). Щоденні наради проводу для уточнення рамової програми на наступний
день.
Концепція табору формується замовниками табору (референтура табору,
організаційний провід відповідного рівня, ініціативна група) разом із комендантом.
Вона є орієнтиром для для всіх членів проводу у підготовці табору, основою для
створення таборового правильника.
Найкраще на початку планування провести інтенсивний мозговий штурм,
генерування ідей, щоб організатори накидали чимало цікавинок, мрій, пропозицій,
які потім проаналізувати, відсортувати і найбільш вартісні взяти за основу до
втілення.
Навчальний план – основа навчально-виховної та розвиваючої програми
на таборі. Ці три педагогічні процеси (виховання, навчання та розвиток
особистості) завджи ідуть нога в ногу.
В ньому ви маєте викласти всі ділянки, вмілості, змаги, ватри тощо, що
вважаєте за потрібне проводити на таборі із підрахунком годин, потрібних для їх
успішної реалізації, а також визначення відповідальних інструкторів, інші
побажання до проведення.
Опісля складається рамова програма табору, денна, загальна по днях.
Вам запропоновано апробовану на багатьох таборах схему використання годин
протягом дня. Користуйтесь неї творчо, на власному досвіді переконайтесь, як
краще. Але пам’ятайте, що «хто рано встає, тому Бог дає», та про післяобідній
відпочинок не менше 30 хв, «щоб сало зав’язалось».
Детальніше дивіться в Таборовій книзі.
Як створити якісну програму табору.
Планування – основа успіху. Залежно від рівня табору, підготовка програми
розпочинається в різний час. Рекомендуємо такий алгоритм:
- Визначення ключових «стратегічних» напрямків (блоків) програми
відповідно до мети і завдань табору. Слід пам’ятати, що є класичні складові
(практичне пластування, ідеологічна, фізична, домедична підготовка,
впоряд, тощо);
- Проведення наради проводу, де провести «мозковий штурм» щодо ідей та
цікавинок табору. Заступник з програми має все ретельно записати;
- Заступник з програми на основі накопичених ідей і пропозицій готує проект
навчального плану і кістяк рамової програми по днях;
- Подання проекту на обговорення членам проводу (найкраще в
електронному вигляді через інтернет);
Затвердження комендантом кінцевого варіанту.
Програма в цілому має мати системний і спланований характер, не бути
хаотичною, нелогічною, перенасиченою.
Програма - це зміст і шлях реалізації мети і завдань табору.
Також слід пам’ятати, що процес планування програми – це творче заняття, не
треба підходити до цього сухо і прямолінійно.
Структура має бути гнучкою, динамічною. Ви маєте мати змогу в разі потреби
переставляти блоки тем і занять, комбінувати в разі необхідності під час
проведення табору. Але такий механізм має бути передбачений наперед.
Основні недоліки, які виникають при невдалому плануванні:
- Не всі учасники табору проходять однакову програму (випадає часто
черговий гурток).
- Не виконується весь навчальний план через накладки, неправильне
визначення потрібного часу на певні заняття чи заходи.
- Запізнення гуртків під час таборування через затягування в часі
попереднього заняття.
Рекомендуємо активно залучати юнацтво до планування таборів (це
найперше стосується таборів на І пробу, де старше юнацтво, досвідченіше, яке
залучили до булави табору, може суттєво проявити себе у формуванні програми
та її реалізації. Для них це є хороша школа провідництва та плекання
інструкторських навичок).
Варто не забути про запасну програму на випадок дощу, стихії, спеки та ін.
Це можуть бути заняття під великим тентом, у великому наметі, у будинку
тощо.
Як підсумок, наголошуємо на такому: всі елементи програми мають
завершуватись здобуттям конкретних знань, виробленням умінь, відпрацюванням
навичок, формуванням ціннісних та світоглядних орієнтирів.
Також добре було, щоб за підсумком певних напрямків програми учасники
здобували відповідні вмілості чи виконували вимоги точок проб.
Будівництво тину заради тину – це погане виховання.
 Легенда табору.
Легенда - це та оболонка чи павутинка, яка надає проведенню табору
родзинки, особливостей, інколи навіть більше запам'ятовується ніж елементи
навчальної програми.
Легенда формується відповідно до концепції табору, чому він присвячений.
Це може бути якась визначна постать чи група осіб, річниця якось великої події,
якесь історичне чи культурне явище тощо. Головне, щоб вона мала виховуючий
сенс відповідно до ідейних засад Пласту.
Як можемо втілювати легенду?
1). Відобразити в назовництві - табору, членів проводу, предметів та речей.
2). Члени проводу та учасники використовують псевда відповідно до легенди
3). Гуртки чи частини табору мають таборові назви відповідно до легенди.
Відповідно її розвивають, створюючи емблему, гасло, пісеньку чи танець,
представлення на ватру.
4). кожен день є присвята якомусь важливому елементові відповідно до
легенди - подіям, особам, речам, ідейним елементам.
5). Учасники проводять гутірки по гуртках та разом на важливі теми,
відповідно до легенди
6). Великі заходи на таборі - спортивні чи теренові ігри, мандрівки, алярми
тощо проводяться із врахуванням легенди.
7). Легенду провід максимально візуалізує на терені табору. Можуть
вводитись певні слова чи жести в спілкування між учасниками табору.
8). Учасники можуть змінювати свій зовнішній вигляд відповідно до легенди -
зачіска, одяг, поведінка.

Засадничі складові виховної програми пластового табору.

Пластовий табір виконує велику суспільно значущу місію. Адже він творить
маленьку країну для юнака чи юначки, де він чи вона соціалізуються, набувають
рис відповідальних, свідомих і повновартісних громадян, тренуються бути
добрими виконавцями-спеціалістами чи провідниками в звичайному житті.
Для успішного досягнення цієї місії потрібно подбати про такі складові
елементи, які мають наповнювати усі заняття, загалом життя табору:
- Формування волі та характеру, ідеалістичного світогляду;
- Елементи пластового (скаутського) методу (присяга та закон, гурткова
система, життя в природі, навчання дією, підтримка з боку старших,
прогрес особистості, символічна основа, громадянська активність,
всебічність виховання, знання юнацьких особливостей (вікова психологія
та фізіологія), націленість на самовиховання, гра);
- Бог та Україна - Національно-патріотичне і духовно-моральне виховання;
- Добре діло;
Ці елементи випливають із мети Пласту чи скаутінгу. Вони є червоною
ниткою, яка має проходити крізь програму табору.
 Кожне заняття, навіть будування брами може містити ці елементи. Адже таку
важливу справу треба починати з молитви, по ходу співати для підбадьорення
пісень, допомагати один одному, щоб легше було, давати юнацтву проявляти
ініціативу в кращому плануванні конструкції, працю здійснювати гуртками на чолі
з їхніми провідниками, дбати за збереження живих дерев, використовуючи тільки
сухі, будувати злагоджено, за чітким планом, стимулюючи змагання між гуртками,
хто краще.
В такому довгому реченні показано, що одна справа – будування брами має
багато важливих супровідних виховних елементів, які формують Пластуна
справді з великої букви.

Навчальний план (рекомендації)

Напрямок підготовки (вмілості та знання) Год. Заплан/вик.

Базові

Духовно-моральне та патріотичне виховання,

україноознавство (Бог, Україна )
Стройова підготовка (Впоряд, обов’язки стійкового,
церемоніали із прапором)

Фізична підготовка (спортивні ігри, плавання, загально

фізичний розвиток)
Тактична підготовка (теренові ігри та змаги, лисячий біг,
алярми (медичний, пожежний, відбиття нападу).

Життя в природі - практичне пластування (табірництво,

піонірка, куховарення, мандрівництво, картографія,
природознавство, самозарадність І, ІІ пера, сигналізація та ін)
Основи здоров’я (перша допомога, гігієна на таборі, лікарські
рослини в разі потреби)

По легенді (приклад):
Народознавство (вивчення народних традицій, звичаїв,
культурних проявів, календарно-обрядових дійств)

Спеціалізації (летунська, морська, інші)

Мистецькі ділянки (хенд-мейд, ліплення, різьблення,
вишивання і т.д.)

Разом:
 Духовно-моральна підготовка та українознавство. інструктор
Всього: год. Год

1 Гутірки-бесіди:

2 Ватри

«Ватра знайомств».

Прощальна ватра

3 Наприклад: Реконструкція народних обрядів та звичаїв

Стройова підготовка. Всього: _____год. інструктор Год

1 Загальні ствердження.

Головні команди впоряду, впоряд на місці

Впоряд з палицями

Команди в русі

Звертання, звіти, накази

Ранкова та вечірня збірки

Впоряд хорунжого

Обов’язки стійкового

разом

Фізична підготовка. Всього: ____год. інструктор Год

Ігри командні:

Копанка (футбол)

Відбиванка (Волейбол)

Штовханка (регбі)
 Інші

Ігри народні

Руханки – загально фізичне оздоровлення, знання про

дихання, здоровий режим тощо

Плавання (якщо є водойма). Безпека поводження на воді.

Смуга перешкод

Разом

інструктор Год.
Практичне пластування. Всього: ____год.

1 Табірництво.

2 Піонірка

3 Куховарення

4 Мандрівництво. Тактика та техніка походу. Виряд.

5 Картографія та орієнтування на місцевості

6 Самозарадність:

Фізико-географічні умови. Фактори ризику: голод, холод,

страх, самотність

Тактика виживання: послідовність дій у випадку

екстремальних ситуацій

Аварійний виряд. Корисні поради щодо використання

підручних матеріалів

Вода. Пошук джерела, витовлення фільтру, зберігання

Вогонь. Засоби, способи добування, типи ватр, зберігання

Їжа, приготування їжі з знайдених продуктів.

Житло. Будівництво схронів чи шелестів із підручних мат-лів

Природознавство. Корисні рослини та тварини вашої околиці.

Сигналізація. Жести руками. Знаки в терені. Радіозв’язок.
Азбука Морзе і семафор. Основи аварійної сигналізації

Разом:
 Тактична підготовка всього: _____ год. інструктор год
Підготовка та проведення теренових ігор та змагів під час
табору.
Види теренових ігор. Загально скаутська теренова гра
(Узгоджені “напади” один на інший табір)

Практичні заняття

Теренова гра

Тереновий змаг

Лисячий біг

Тренувальні алярми (медичний, пожежний, відбиття нападу)

Підсумковий тереновий змаг

Разом:

Основи здоров’я всього: _____ год. інструктор год

Домедична підготовка на 1 та 2 пробу

Гігієна в таборі та в мандрівці

Лікарські рослини

Основи масажу та самомасажу.

Разом:

Пам'ятайте, що один день має 8-10 навчально-виховних, вишкільних годин

(3-4 до обіду, 3-4 після обіду, дві після вечері). Мінімальна тривалість табору - 10
днів. Отже, у вас буде 80 год на навчальний план. Але якщо в день приїзду і
відїзду втрачається на це час, то менше. Але якщо табір 14 днів - то це 112 і
більше год.
Інші точки програми можете формувати на ваш розсуд. Важливо, щоб це
відповідало меті і завданням табору.
Наведений приклад – це основа для навчального плану програми курінного
табору. Спеціалізаційні табори вибудовують програму відповідно до потреб змісту
конкретної спеціалізації.
 Типовий рамовий порядок дня на таборі “_____________”
година
День №____ тижня_____________ дата______________ Відповідальний

Зроблено/ не
зроблено

6.00/7.00 Вставання, вмивання, руханка, перевірка учасників та

(відповідно наметів, відкриття дня, сніданок
і далі +1
год.)

8.00 таборові роботи (облаштування, прибирання, будівництво)

9.00 гутірки, інструктажі та заняття

12.00 Обід

13.00 Вільний час. Пообідній півгодинний відпочинок.

14.00 праця, заняття по зацікавленнях

16.00 фізична підготовка або інше за задумом

18.00 Організоване дозвілля (Купання, миття, прання) або

таборові роботи

19.00 Вечеря

19.45 закриття дня

20.00 гурткові
вогники

20.30 ВАТРА
 21.45 Підготовка до нічної тиші. Миття. Гігієна. Розподіл
нічної стійки.

22.00 Нічна тиша

--/-- Нічні заняття

Алярм за табір досить і 1-2 нічних алярмів, які

можна проводити після денних.

Спеціальні Нічне орієнтування, вивчення зоряного

вправи неба

Примітка. Рамовий порядок можете змінювати досить довільно. Але важливо,

щоб протягом дня були витримані пропорції (типовий варіант):
4-6 теоретично-практичних обов’язкових занять, 2-3 год на спорт та
активне фізичне дозвілля, 1 год на післяобідній відпочинок, навіть 30 хв. сон в
жарку погоду, 2 год на таборові роботи та організоване дозвілля, 2 год на вечірні
відпочинково-розважальні, духовно-ідейні заходи (ватри, вогники, співи, бесіди), 8
год на сон.
На таборі варто мати резервні години (5-10 % навчального часу) на
випадок різних форс-мажорів.
Якщо день не типовий - мандрівка, велика теренова гра, то тоді рамовий
порядок буде специфічним, виходячи із доцільності.
Пам’ятайте, зловживати алярмами не можна! Не більше 3 великих алярмів
за табір, денний має передувати нічному. Тривалість не більше 0,5-1 год.
Також на більшості таборів початок дня з 7.00. Проте влітку дуже рано
встає сонце, і тому в липні–серпні варто все таки вставання робити в 6.00 чи 6.30.
Відповідно до цього і зміщуються всі години.
Запропонований варіант – це цикл, пристосований до біоритмів та
активності сонця протягом дня.
Цей бланк можете творчо доопрацювати на кожен день табору та
об’єднати все в одному документі, щоб мати цілісну картину.
 План проведення основних занять на таборі по днях (зразок)
План проведення табору

Де
№ нь
д ти
н жн
я Дата я Основні точки примітки

Прибуття. Відкриття. Змаг «Перша

кров»
Розтаборування (щогла, кухня,
лятрина, намети)
Інструктаж з техніки безпеки та
правильника табору
Вступна гутірка по легенді
ПН Перші вогники по гуртках

Розтаборування
Гутірки, заняття
ВВ Ватра знайомств

Розтаборування
Гутірки, заняття
Змаг
СР Алярм 1

Свято Купала
Гутірки, заняття
ЧТ Купальська ватра

Мандрівка в село. Служба Божа

Тереновий змаг на шляху назад
Спортивні ігри та змагання між
ПТ гуртками

Розтаборування.
Виконання вимог вмілостей
Мала теренова гра.
СБ Лисячий біг

Приїзд священника. Служба Божа.

День батьків і гостей (не обов'язково)
Великі забави за участю приїжджих.
НД Весела ватра.
 Розтаборування.
Заняття із самозарадності.
ПН Вихід на 2 пера.

Теренова гра на 1 добу із

ВВ елементами самозарадності.

Мандрівка на гору на 2 дні з

ночівлею. Відпрацювання
орієнтування, топографії та тактики і
техніки мандрівництва, ночівлі без
СР наметів

Мандрівка на гору. Повернення.

ЧТ Ватра по Легенді.

Підсумкові змагання по програмі.

ПТ Таборові “Олімпійські” ігри

Виконання вимог вмілостей та точок

проб.
Добре діло цілого табору для
місцевості
СБ Прощальна ватра

Служба Божа. Закриття. Згортання

НД табору.
План є орієнтовний. Він є кістяк на основі якого має бути підготовлено детальний
рамовий порядок дня.

Рекомендації до поодиноких ділянок програми

Впоряд
Заняття проводяться практично - щоденно орієнтовно разом до півгодини як
окремо по гуртках, так і з усіма таборовиками одночасно, зокрема зранку і ввечері
до чи після церемоніалів.
Можна влаштувати і змаг на краще виконання впоряду між гуртками, бажано із
пластовими палицями.
Не забудьте про заняття з впоряду під час маршу по дорозі в церкву чи просто в
село, зокрема на хорошій дорозі. Звісно що із піснями.
Щоранку на перевірці одностроїв плекайте в учасників охайність та повагу до
однострою, який є лицем пластуна.
Пластун вірний Богові
Цикл гутірок про пластовий світогляд і характер, які найкраще переведе
таборовий духівник на основі пластових матеріалів з релігійним
християнсько-моральним підґрунтям. Не включаючи сюди науки релігії, як такої,
слід наперед узгодити з духівником тематику гутірок, щоб вони практично
ілюстрували щоденне християнське життя пластуна в світлі і релігії, і пластових
законів і приписів, та користі, які з цього випливають для пластуна особисто і для
людства зокрема.
Пластун вірний Україні
Патріотичне виховання варто здійснювати різноманітними деталями. Важливе
виховання ставлення хорунжих до прапора, підняття його на щоглі, спів
Державного гімну. Цікавими можуть бути кілька гутірок на тему
національно-визвольної боротьби із прив’язкою до місцевості – козацький хрест
чи могила, повстанська криївка, скеля Довбуша чи камінь Кармелюка, Дуб
Залізняка.
Варто запрошувати цікавих осіб, які можуть через свій життєвий приклад,
засвідчити патріотизм - ветеранів війни, успішних бізнесменів, які ведуть чесний
бізнес в Україні та ін.
Багато допомагають у формуванні любові до рідного краю правильно проведені
ватри із співами, імпрезами.
Провідникам треба на постійному дрібному прикладі виховувати повагу і любов
до свого, до українського. Особиста постава – найкращий засіб.
Ватри і вогники
Ватра відкриття, закриття, весела, стрілецька чи повстанська або інші, відповідні
до тематики та назви табору. Підшукати матеріали до програми або навіть
підготувати детально цілі програми. Визначити приблизне число вогників, для
кожного визначити тему й підготувати матеріали.
Типові частини проведення ватри:
- Будівництво – потрібно в середньому 30 хв. конструкції – стіжок,
криничка, складна.
- Запалювання. Просте, чи спеціальне (стрільба луком запаленою стрілою,
запалювання чистим вогнем, здобутим нештучним способом та ін.).
Супроводжується співами пісні «Горить ватра…», пусканням ракети,
загальним танцем довкола вогню, що розгорається. Особливість –
спільна загальна дія.
- Вступне слово ведучого, чому присвячена ватра, коротка оповідь, історія.
- Основна частина – представлення гуртків, імпрези, виступи.
- Довільна частина – ігри, співи пісень, веселі історії.
 - Сіріння та іскра – треба закінчувати коли ще всі на піднесенні, але вже
час вичерпався. Всі стають в коло співають «Сіріли у сумерках» і
пускають іскру.
- Молитва.
Вечірній гуртковий вогник. Це важливий виховний засіб для вечірньої
рефлексії, підведення підсумків дня, фізичного та емоційного відпочинку,
плекання гурткового духу. Місце проведення - окреме затишне місце, де
збирається лиш цей гурток, їхнє “гніздо” чи “печера”. Намету, де всі сплять, краще
для таких цілей уникати.
На цьому місці гуртковий має зібрати всіх в колі, запалити маленький вогонь,
поспілкуватись з кожним, почути кожного. Впорядник може бути присутнім і
спостерігати за гуртком, і в разі потреби - дати певні поради, ідеї, підказки.
Народні звичаї
На час літнього таборування випадають принаймні два традиційно-звичаєві
свята: Івана Купала (7.07) та Спаса (19.08). Ці свята повинні бути використані для
вивчення і практичного проведення звичаїв.
Теренова гра з відповідною тематикою до Івана Купала може бути дуже цікавою.
Можна кожен день табору присвячувати якомусь народному святу із річного
циклу.
Спів
Дуже важлива ділянка на таборі. Інструктору потрібно чергувати вивчення
обов’язкових пластових пісень з народними, сучасними, повстанськими. Якщо
можливо, спробуйте організувати з таборовиками хор, включивши до нього членів
проводу. Тексти пісень або таборові співаники підготуйте заздалегідь.
З таборовиків, що грають на музичних інструментах спробуйте створити оркестр.
Можна створити й жартівливий оркестр, де інструментами слугуватимуть казани,
гребінці, пусті бляшанки тощо.
Варто заохочувати співати учасників побільше – під час мандрівки, праці, ігор. Це
розвиває голос, дихальні шляхи, легені, діафрагму, наповнює дух енергією,
плекає патріотичні та інші почуття.
Історія та краєзнавство
Гутірки на цю тему повинні мати романтичний підхід. Слід обов’язково дітям
розповісти про місцевість, в якій відбувається табір, відвідати визначні та яскраві
місця. Цікаво організувати зустріч із місцевим дідом, що ще пам’ятає старі часи і
може щось цікаве розказати, або з вчителем історії чи працівником музею.
Самодіяльність (творчо-мистецькі точки)
Для цього найкраще мати власного інструктора, який би допомагав гурткам
готувати точки на ватру та провокував би у них бажання проявити себе
самостійно. Інструктор повинен допомогти таборовикам у реалізації ідей, надати
їх задумам естетичної та довершеної форми. Зазвичай такі функції виконують
впорядники юнацьких гуртків.
Куховарення
Куховарення проводиться тільки практично згідно до вимог юнацьких вмілостей
та додаткових вимог виховної програми табору. Варто максимально перекласти
приготування їжі на самих учасників, адже цей процес є серйозним
дисциплінуючим та виховним чинником
Спортивні заняття
За основу брати вимоги пластових проб, ВФВ та вмілості “Легка атлетика”,
«Спортивні ігри» та інші.
Цікавими складовими програми можуть бути:
- веселі старти (командні ігри із розважальною метою)
- олімпійські ігри чи спартакіада (таборові спортивні змагання з видів
спорту, що можна організувати на таборі – футбол, волейбол, фрізбі,
легка атлетика, плавання тощо)
- козацькі забави – командні ігри з козацькою легендою, змістом та
формою проведення.
- лицарський турнір – змагання між хлопцями на військово-спортивну
тематику, знання етикету, виготовлення обладунків, декламація віршів
дамі тощо.
Оптимальний час із фізіологічної точки зору для проведення спортивних занять
на таборі – 16-18.30 год.
Природознавство
Ставити не лише як програму вимог до проб та вмілості “Природознавство”, але
розглядати в контексті правильної поведінки серед природи. Для цієї точки
необхідно мати добре підготованого інструктора. Дуже корисно пов’язати цю
ділянку з природознавчими мандрівками. Найкраще робити такі мандрівки в лісі з
окремими гуртками удосвіта, ще до вставання.
Мандрівки
Під час кожного табору повинно бути близько 1-2 коротші мандрівки (південні), 1 -
цілоденна та 1 - кількаденна, з нічлігом у лісі. На мандрівках добре проводити
змодифіковану таборову програму (куховарення, сигналізація, піонірка, теренові
ігри і змаги, екскурсії, відвідування визначних місць, інше). Найкраще, щоб
учасники рухались гуртками, коли кожен міг би спробувати свої сили в
орієнтуванні та провідництві гуртка на терені.
Таборова бібліотека
У таборі варто мати бібліотеку. В бібліотеці повинні бути, по можливості, короткі
історичні оповідання, довідкова та пластова література, можливо щось із
періодики. Підбірка формується відповідно до легенди та тематики табору.
Відповідальний писар за збереження.
Теренові ігри та змаги
Найкраще об’єднувати з мандрівками або сполохами (денними чи нічними).
Кожного тижня у таборі повинно відбуватися 2-3 теренові гри чи змаги, в останній
тиждень додати нічні. Теренові ігри на таборі повинні тематично пов’язуватися з
назвою та загальними напрямними програми. Майже кожну відому гру можна
змоделювати так, щоб вона доповнювала виховну програму табору.
Ці форми занять виконують переважно підсумкову чи завершальну функцію в
освоєні знань, умінь, навичок.
Спеціальні змаги
«Перша кров». Змаг проводиться в перший день, як правило до чи відразу після
відкриття з метою перевірки залишкових навичок, знань та вмінь, які є в
учасників. Окрім того це дає змогу налаштувати учасників на активне
таборування відразу на початку табору.
«Підсумкові змаги» із певних ділянок програми. Якщо була точка програми
стрільба чи скелелазіння, то варто провести змагання.
«Загальнотаборовий підсумковий змаг». Може включати в себе точки з
елементами різних напрямків таборової програми. Має за мету виділити кращих
учасників, а також закріпити в них здобуті знання, вміння, навички
Спортивний туризм
Найлегше для юнацтва проводити заняття з пішохідного, водного туризму,
скелелазіння. Зараз все більше є можливостей для популяризації
веломандрівництва, оскільки в кожного другого є велосипед.
Якщо є можливість, то проведіть заняття із туртехніки, завершивши смугою
перешкод.
Азимутний хід, Лисячі біги, заняття з орієнтування
Ці форми є цікавими і захоплюючими, оскільки це є хороший гарт
емоційно-вольових якостей, вміння приймати швидко рішення, орієнтуватись в
складних ситуаціях.
Нічні алярми.
Ціль алярму - перевірити справність таборовиків або підняти табір на ноги, коли
табору справді загрожує небезпека. Алярмами не можна зловживати. Кожен
запланований алярм повинен мати підтримку коменданта табору. Без його
дозволу сполох проводити забороняється. Винятком може бути лише ситуація,
коли йдеться про безпеку табору.
Рекомендується спочатку провести денний алярм, а вже потім і нічний. Також
варто відпрацювати із учасниками тренувальні алярми, детально роз’яснивши їм,
що робити в надзвичайних ситуаціях.
Типові теми алярмів:
- “медичний”, коли хтось із проводу чи спеціально залучений гість вдає
потерпілого, а учасники мають зорієнтуватись із надати допомогу
- “пожежний”, коли поблизу табору провід вчиняє “безпечну” пожежу, яку учасники
мають виявити і вжити заходів із її нейтралізації. Слід пам'ятати, щоб
тренувальна пожежа не перетворилась у справжню. Найкраще підходить такий
матеріал, який швидко можна загасити (трава, сіно).
- “захист від нападу”. Відпрацювання дій із оборони табору в разі приходу диких
звірів, агресивних місцевих жителів чи в рамках пластової гри “Захопи прапор
табору”, яка може відбуватись лише за згодою комендантів двох таборів на із
дотриманням безпеки.

Все інше, що можна проводити на таборі і що не було наведено вище, можна

проводити, якщо знайдуться інструктори, які зможуть запропонувати щось
нове.
Головне, щоб все було підготовлено і проведено на належному рівні.
Щодо імпровізацій у виховній програмі табору є різні думки. Можна
запропонувати такий варіант – імпровізувати можна в межах, визначених до
табору.
Увага! Щоб на високому рівні провести табір, комендант, має стільки роботи, що
рекомендовано, щоб одна особа була комендантом не більш як одного
пластового табору на сезон.
 ТАБОРОВІ КНИГОВЕДЕННЯ
Таборове книговедення є обов’язковим для правильно веденого пластового
табору. Які саме книговедення мають вестись на таборі, у якій формі
визначається характером табору та кількістю учасників табору. Очевидно, що
малі табори не потребують великого книговедення і можуть обмежитись
головними: книга наказів, звітів, господарські книги, анкети зголошень, медичні
картки, інше. Великі табори, як правило, мають більш складне книговедення.
Для спрощення таборового книговедення пропонуємо користуватися
розробленою КБ УПЮ Таборовою книгою УПЮ. Залишаємо за вами право
вносити зміни і доповнення до неї.
Особливістю сучасної епохи є те, що більшість документообігу відбувається в
електронному вигляді. Інколи документи є лише он-лайн. В таборових умовах не
завжди є інтернет та інколи зникає заряд в батареї. Тому варто на час табору
роздрукувати необхідні частини таборової книги для ведення записів вручну.
Опісля табору, під час створення звіту, дані можна перенести в електронні копії
документів. А деякі речі просто засканувати.
Але для історії, для архіву друковані документи є цікавими. Уявіть, що ваш курінь
існує десятки років, і ваші наступники відкрили шафу з архівами, і змогли
переглянути чудово виконані “таборові привіти”, чи побачили карту-схему
легендарної теренової гри.
Таборовий правильник
Таборовий правильник зобов’язує всіх, від коменданта до наймолодшого
таборовика.
Таборовий правильник на основі концепції табору складає комендант при
допомозі бунчужного, судді й писаря. Таборовий правильник повинен бути
постійно вивішеним на дошці оголошень. Правильник табору повинен бути
написаний без двозначностей, щоб не було сумніву, що і як повинно бути на
таборі.
Зразок правильника наведений в «Таборовій книзі». Відповідальним за його
дотримання є бунчужний.
Основні складові правильника є наступні:
- Загальні засади, де з’ясовано мета, завдання, назовництво, легенда,
символіка, межі табору тощо;
- Учасники та структура;
- Права та обов’язки на таборі проводу, учасників, стійкових;
- Кінцеві зауваження.
Ви можете доопрацьовувати правильник на ваш розсуд, але пам’ятайте, що
це є офіційний документ для учасників, і він є виховним засобом у Великій грі.
 Детальніше дивіться в Таборовій книзі.
Таборові накази
Книгу наказів табору веде таборовий писар у тісній співпраці з комендантом
табору та бунчужним.
Наказ відчитується на ранковій збірці, тому треба його писати вже ввечері, а
вранці тільки закінчити.
Книга наказів - це одна з найважливіших книг табору. Вона реєструє всі важливіші
події табору офіційно (неофіційно це робить таборова хроніка) і подає щоденний
розклад занять для таборовиків. Накази можуть бути й надзвичайні, наприклад, з
нагоди відвідин табору вищої пластової влади, теренової гри чи алярму, тому
числа наказів не обов’язково повинні співпадати з днями таборування.
Кожен розділ наказу має своє порядкове число і тому наказ завжди має від однієї
і більше точок.
Час у наказі варто подавати від часу відкриття дня до наступного відкриття дня,
тобто від 8.00 до 8.00 наступного ранку або від вставання до вставання.
Перший таборовий наказ повинен включати наступне:
Ø Шапка табору (Пласт - Національна скаутська організація України, далі
пластовий орган, яке несе відповідальність за табір ( напр. станиця), назва
пластової частини, що організовує табір (напр. курінь УПЮ), назва табору)
Ø Наказ число 1.
Ø В чиєму імені комендант приймає провід табору (організаторів табору). “Від
імені крайової булави УПЮ, комендантом табору стає …”)
Ø Характер і рівень табору, а в спеціалізаційних таборах ще й ціль табору та
завдання учасників. “Крайовий (рівень) мандрівний (спеціалізація) вишкільний
(характер) табір “Говерля”
Ø Таборовий правильник.
Ø Які ділянки чи напрямки спеціалізацій включає в себе програма табору.
Ø Склад старшини табору, булави і ланки інструкторів та хто веде яку ділянку
і за що відповідає.
Ø Список учасників табору по гуртках, їх назви (якщо вже є) та розміщення.
Ø Визначення гурткового провідника (якщо визначено до першого наказу).
Ø Рамовий порядок дня в таборі.
Ø Нагадування про різного роду формальності (реєстрація, здача харчів,
сплата таборової вкладки тощо).
Ø Порядок занять на даний день, з поданням годин занять та назви
інструкторів, що їх переводять.
Ø Означення меж табору та регуляція різних таборових ділянок (що дозволено,
а що не дозволено робити).
Ø Чисельний стан табору на час відкриття.
Ø Черговий табору, черговий гурток.
Ø Хто виступає до звіту (звичайно цілий провід та черговий).
Ø Різне.
Ø Привіт “СКОБ!” та дата наказу.
Ø Хто підписав, прізвища (псевда) та виконувані функції на таборі.
Звичайний щоденний наказ табору :
Ø Шапка табору.
Ø Число наказу.
Ø Черговий гурток на наступні 24 години.
Ø Рамовий порядок дня (розклад занять) табору на наступних 24 години.
Ø Хто прибув або вибув з табору, чисельний стан табору.
Ø Хто отримує прапорець чистоти чи який гурток у таборі впродовж останніх
24 годин був найкращим.
Ø Важливіші події за останні 24 години.
Ø Біжучі доручення і завдання для табору, якщо вони настільки важливі, що
повинні ввійти до наказу. Вони можуть бути короткотривалі або зобов’язувати
до кінця табору, як додаток до таборового правильника.
Ø Загальні інформації для таборовиків (перегляд табору, прання, пошта
тощо).
Ø Хто виступає до раннього звіту.
Ø Хто виступає до карного звіту (якщо такий є).
Ø Похвали, призначення, відзначення для гуртків чи таборовиків. У випадку
особистих відзначень, відзначений виступає до звіту та дістає відзначення.
Ø Різні завваги для гуртків та індивідуальні, якщо такі є.
Ø Привіти іменинників.
Ø Привіт СКОБ! та дата наказу.
Ø Хто підписав, прізвища та виконувані на таборі функції.
Наказ, який відчитується при кінці табору, додатково включає в себе
наступні пункти:
Ø Шапка табору, число наказу і все, що має звичайний наказ.
Ø Список учасників, які відбули табір та яким табір зараховано, а кому - ні.
Першуни табору
Ø Осяги таборовиків - відзначення, іспити вмілостей, перестороги.
Ø Спосіб ліквідації табору.
Ø Спосіб від’їзду учасників (чим, коли, куди).
Ø Різні додаткові інформації.
Ø Слово коменданта до учасників і проводу на закінчення табору.
Ø Хто виступає до звіту (звичайно всі - таборовики для отримання посвідок і
відзначки табору, члени проводу теж). Подяки коменданта за співпрацю.
Ø Офіційне закриття табору.
Ø Привіт, дата, підписи.
Картотека занять гуртків.
Дуже важливо контролювати скільки з наміченої програми уже перейдено, а
скільки ще залишається. Це особливо важливо для великих таборів. Допоможе
вам чітко провести заплановану програму і “не погубити” запланованих занять
“Картотека занять гуртків”. Ведеться для кожного гуртка окремо.
Картотека занять гуртків ведеться на основі щоденних звітів інструкторів з
переведених ними таборових занять.
Варто відзначити, що ведучи таку картотеку вам буде легко виготовити кінцевий
таборовий звіт з переведеної програми. Картотека занять гуртків ведеться на
основі коротких усних звітів інструкторів за кожен день табору.
Картотека таборового виряду.
Кожна річ, яка є власністю табору або його організаторів мусить мати свою
карточку в картотеці з вказанням хто за неї відповідає. Звичайно, інвентар
ділиться за категоріями вжитку (піонірський, спортивний, картографічний тощо) і
роздається під опіку відповідним інструкторам. Привчити до відповідального
користування майном - це один із побічних цілей табору.
Таборова хроніка.
Таборова хроніка - справжній таборовий “літопис” написаний у легкій, часто
веселій формі. Завданням її є у хронологічному порядку змалювати цілий перебіг
таборування, відзначаючи всі важливіші події з життя табору.
Книгу для хроніки треба роздобути перед табором. На першій сторінці хроніки
повинна бути зазначена повна назва табору, час і місце таборування, таборова
відзначка.
Хроніку веде писар табору. До його обов’язків належить заохотити до співпраці
якнайбільшу кількість таборовиків.
У хроніці повинно бути багато малюнків, карикатур, фото, зразки таборового
розкладу занять, оголошення. До хроніки повинні вписувати привіти визначні гості
табору.
Обов’язково повинні ввійти в хроніку фото проводу і всіх гуртків, підписи всіх
учасників.
Крім різних коротких статей, вражень з таборового життя, віршів, таборових
пісень хроніка повинна мати в кінці течку, де можна сховати різні цікаві таборові
думки, оголошення, які краще зберігати в таборовій хроніці ніж у таборовому
архіві.
Якщо в таборі виходить газетка загальна чи гурткові, кожне число її повинно
ввійти до хроніки.
Посвідка і відзначка про відбуття табору.
У кінці табору таборовик обов’язково повинен отримати посвідку про відбуття
табору і таборову відзначку. Так як посвідка є документом, виготовити її треба
дбайливо та естетично, бо свідчитиме вона своїм виглядом про табір і його
провід. Розмір посвідки має бути формату А5 або А4. Інколи організатори таборів
експериментують і роблять посвідки у формі пластикового посвідчення чи
випускного атестату. Рекомендуємо дотримуватись бренд-буку Пласту щодо
зображень та тексту.

Звіт з табору.
Звіт з проведеного табору разом з додатками - це документ, за яким пластовий
провід буде оцінювати рівень, успіхи і вартість відбутого табору. Свої звіти в
загальному випадку коменданти таборів подають протягом 1 місяця після
проведення до КТК, а таборові книги та інші матеріали здають в архів пластової
частини, на рівні якої проводяться.
Для крайових таборів кожного року можуть визначатись особливі вимоги щодо
звіту, зокрема терміни подання фінансових документів (накладних, актів
виконаних робіт тощо), творчих звітів. Також і на місцевому рівні пластові
старшини можуть визначати додаткові умови звіту. Найбільше це пов’язано з
фінансуванням.
Звіт мусить бути об’єктивним, не лише підкреслювати добрі й гарні сторінки, але
й так само подавати різні труднощі й невдачі. Кожен звіт складається з 4 частин:
організаційної, програмної, фінансово-господарської та зауважень і побажань на
майбутнє.
Основні складові звіту (ст. вказані в таборовій книзі УПЮ редакції 2010 року):
- список проводу, ст. 18
- список учасників, ст. 19-22
- копії всіх таборових наказів, ст. 39-43
 - навчальний план та рамова програма по днях, ст. 30-31, 33
- підсумкова таблиця таборових осягів учасників, ст. 36
- фінансовий звіт, ст. 45
- меню, ст. 51
- висновки коменданта ст. 54
- санітарний звіт таборового лікаря ст. 16
- десяток фотографій, які всебічно висвітлюють інформацію про ваш
табір, відзначка.
Оптимально звіт в КТК подавати в електронному вигляді. Для крайових таборів
КПС може встановлювати додаткові вимоги, пов’язані із фінансовою звітністю.
Неподання звіту з табору – це порушення 10 точки пластового закону. Наслідок –
пластова пересторога коменданту. Особи, які були членами проводу такого
табору, не можуть подавати його для зарахування КВВ УПЮ чи інших цілей.
Лист до пластових осередків і повідомленням про висліди табору.
Табір не можна вважати закінченим, доки старшина табору не повідомить
проводи частин, від яких пластуни були учасниками табору, про їх осяги. Листи до
пластових осередків робляться узагальнені на всіх членів одного осередку. Ці
листи потрібно розіслати в двотижневий термін після закінчення табору. (Зразок
див. Таборову книгу УПЮ)
 ТРАДИЦІЇ ТАБОРУ.
Хороші традиції табору свідчать про його славну історію. Навіть на рівні
гуртка чи куреня варто зберігати і плекати певні таборові традиції та звичаї, які
могли б бути присутні на різних таборах різних років і з різними легендами чи
тематиками.
Традиції є елементом романтизму, ідеалістичності та лицарськості. Вони є
хорошим засобом плекання характеру чи світогляду.
Дотримання традицій прилучає таборовика до славної історії попередників, і
навіть часто є більш вагомим авторитетним впливом, ніж наказ бунчужного.
В цілому Пласті за десятки років виплекались чимало унікальних таборових
традицій, звичаїв та обрядів, більших чи менших, загальних чи локальних.
Це і церемоніали відкриття і закриття, проведення збірок, і особливості
таборових споруд, це і ватра з усіма деталями, іскрою в кінці та «сірінням»,
ранкова руханка із купанням в холодній воді, це спів пісні перед прийняттям їжі та
ін.
Рекомендуємо вам записати ваші традиції і вносити їх в таборовий
правильник кожного року.
Звісно, традиції тоді справжні, коли вони передаються усно і є написані, як
звичаєве право.
Проте інколи можна і штучно створити певні речі, якщо це потрібно з
виховною метою.
Славні своїми звичаями, обрядами морські та летунські табори, Лісова
Школа, Легіон тощо.
Деякі із загальнопластових таборових традицій:
- На вечірній збірці може співатись гімн табору замість Гімну закарпатських
пластунів;
- на таборовій щоглі вивішується поряд із державним прапором, прапор
табору (знамено куреня, спеціалізації) або бойовий прапор
(червоно-чорний);
- таборові футболки як елемент пластового однострою замість пластової
сорочки в жарку погоду або під час активностей;
 Духовна опіка на таборі.
На станичних, окружних, крайових таборах рекомендовано в проводі мати
капелана.
Загалом варто місцевим пластовим старшинам налагодити тісну співпрацю із
Церквами , з якими має угоду Пласт (Капеланською службою Пласту). Предметом
тіснішої співпраці можуть якраз і бути таборування.
Для цього слід звертатись із листами від станиці чи округи до місцевої єпархії
якоїсь із традиційних церков, із проханням надати для духовної опіки вільного
священика чи студента духовної семінарії старших курсів.
В переважній більшості вам підуть на зустріч.
Форми духовної опіки на таборі: постійна присутність капелана серед
таборовиків у щоденній праці та турботах разом із ними, неформальне
спілкування про все, що цікавить юнацтво, але з точки зору Церкви, щоденні
кількахвилинні роздумування на духовні теми, організація заходів на релігійні
свята, бесіди капелана із окремими таборовиками, катехизації у формі гутірок,
бесіди цілим табором на духовно-релігійні теми та ін.
Не терені табору варто спорудити хрест або польову капличку як цікаву
таборову споруду (на Лісовій школі в Україні збудували капличку і постійно її
добудовують).

Таборові комісії.
Крайова таборова комісія діє на підставі Положення, затвердженого КПР.
Щорічно Крайова пластова рада створює КТК на новий таборовий сезон до 1
березня (або в інший час, виходячи із обставин).
Місцеві таборові комісії створюються за потребою старшинами відповідних
рівнів і діють на підставі їхніх рішень, а також рішень КТК. За зразок своєї
діяльності беруть Положення про крайову таборову комісію.
В своїй діяльності місцеві таборові комісії підпорядковуються КТК. Щорічно
подають звіти про свою діяльність після завершення літнього таборового сезону
не пізніше 1 жовтня (або інший термін, визначений крайовим проводом).

Медичне забезпечення
Курінні табори – в проводі табору має бути особа, що виконує обов’язки
санітара, опікується аптечкою, надає першу домедичну допомогу в разі потреби.
Комендант має подбати, щоб цей пластун чи пластунка пройшла відповідні курси.
Станичні, окружні табори – в проводі рекомендовано, щоб була особа з
медичною освітою (студент старших курсів медвузу, діючий лікар різних рівнів,
медсестра).
Крайові табори – обов’язкова наявність особи з медичною освітою.
 Рекомендовано на великих за чисельністю таборах (більше 50 осіб) мати
таборовий шпиталик (обладнаний намет із лежачим місцем для можливого
хворого, аптечкою).
Під час проведення табору варто мати контакт з найближчою лікарняною
установою (фельдшерсько-акушерський пункт, лікарня, сільський лікар).
Для екстреної допомоги варто мати на контакті автомобіль в найближчому
населеному пункті, чи транспортний засіб на терені табору.
ТАБОРОВА АПТЕЧКА
В ідеальному варіанті аптечок повинно бути декілька:
- особиста;
- загальна;
- спеціальна.
Рекомендовано кожному учаснику табору мати ОСОБИСТУ АПТЕЧКУ з
набором потрібних ліків, залежно від індивідуальних потреб організму.
Особисту аптечку комплектує кожен учасник табору для своїх потреб. Тому
речі і ліки, які туди входять, повинні бути знайомі і не викликати труднощів при
використанні.
В особисту аптечку входять:
- ліки, які ви приймаєте систематично;
- протиалергійні засоби;
- специфічні препарати.
Можете скористатися наступними порадами, виділяючи актуальні для вас
моменти:
Лейкопластир (антибактерицидний, звичайний) - мозолі, дрібні порізи.
Антисептичний, антибактерицидний засіб, наприклад “Хлоргексидин”.
Дитячий крем для запобігання потертостям. При опрілостях та потертостях.
Як антисептик при дрібних пошкодженнях, як засіб від легких подразнень і для
пом’якшення шкіри.
Шлункові препарати. Потрібні тим, хто важко звикає до нової їжі, води іншого
складу і зібрався дуже далеко. Для полегшення періоду адаптації скористуйтеся
ліками, до яких ви звикли.
Активоване вугілля адсорбує шкідливі речовини, при поносах – 2-3 таблетки
3-4 рази на день, при отруєннях 20 таблеток, розчинених у воді.
Фестал допомагає при важкості і газоутвореннях.
Легкий антибіотик протизапальної та протиінфекційної дії.
Еластичний бинт - для допомоги при травмах м'язів, легких розтягненнях,
реабілітації, захисті суглобів. Або інші подібні засоби для фіксації суглобів та
м'язів.
Крем від опіків, спричинених сонячним промінням.
Засіб від комарів.
 Особиста аптечка дозволяє вам самим впоратися з дрібними
неприємностями, але про них потрібно повідомляти коменданта табору і лікаря!
За комплектацію ЗАГАЛЬНОЇ АПТЕЧКИ для табору відповідає таборовий
лікар. Усі медичні препарати потрібно тримати в водонепроникних упаковках. Їх
потрібно підписати, вказавши дозування, термін придатності і коротко в яких
випадках застосовувати. Виходячи з найбільш частих медичних випадків, можна
дати приблизний набір загальної аптечки для 10 людей. Аптечка медичної
допомоги повинна бути укомплектована медикаментами відповідно до кількості
учасників табору. Однак збільшувати весь об’єм ліків, перемножуючи на
відповідну кількість, не потрібно. Потрібно лише в 2-3 рази збільшити кількість
знеболюючих, жарознижуючих, шлункових, матеріалів для перев’язки,
протизапальних.
СПЕЦІАЛЬНА АПТЕЧКА містить засоби і препарати для ін’єкцій, які
використовуються при складних травмах, шоковому стані, інших тяжких випадках.
Усі засоби повинні правильно зберігатися і транспортуватися. На таборах чи
мандрівках із підвищеним ризиком серед проводу обов’язково повинна бути
людина, яка має відповідну кваліфікацію і вміє надавати першу допомогу.
За склад загальної і спеціальної аптечки відповідає відповідний член проводу.

Ресурсно-фінансове забезпечення табору

Джерелами фінансування табору можуть бути:

- батьки учасників;
- самі учасники через організацію власного заробітку для вкладки на табір та
плекання точки «бути ощадним». Найкраще практикувати пластовий
заробіток гуртками чи цілим куренем;
- Залучення коштів від органів молодіжної політики, освіти чи соціального
забезпечення через відповідні програми «молодь» чи
«національно-патріотичне виховання» на конкурсній основі або через
цільове фінансування;
- Кошти від спонсорів чи меценатів;
- Кошти через грантові програми різноманітних фондів, що підтримують
екологічні, культурологічні, освітні ініціативи;
- Інші джерела, що не суперечать пластовим цінностям та законодавству
України.

Також варто організовувати залучення не фінансових ресурсів, якщо є така

можливість, наприклад:

- Спорядження від партнерських організацій, клубів, магазинів (безкоштовна

оренда чи як подарунок)
- Харчі від фермерів чи постачальників;
 - Транспортні послуги від перевізників;

Для таборів, які мають історію щорічного проведення і тяглість, варто подбати
про стабільний фонд для фінансування перед таборової підготовки,
магазинування таборового інвентарю та спорядження для збереження на
наступний рік. Цим мала б опікуватись відповідна референтура.

А для куренів варто створити курінне майно, про яке має дбати Рада
гурткових і постійно примножувати (розвивається економічна і господарська
зарадність)

Дуже корисним є включення самих учасників (юнацтво) в залучення

необхідних фінансів чи ресурсів для організації табору. Це буде плекати в них
підвищену цінність і особливе ставлення до цієї події.

Приклади залучення коштів на майбутній табір:

- Колядування і вертеп;
- Виготовлення печива, іграшок, інших виробів і реалізація через
ярмарки;
- Тимчасові роботи, де дозволена праця неповнолітніх;
- Реалізація якихось крутих ініціатив типу міні стартапів;
- Збір урожаю

Якщо є потреба знайти кошти, то завжди можна знайти можливості.

 Додаток 1.
ПЕРЕЛІК ВКЛАДЕНЬ В ЗАГАЛЬНУ АПТЕЧКУ
(рекомендації з розрахунку на 10 осіб)
ЗАСТОСУВАННЯ НАЗВА ДОЗУВАННЯ КІЛЬКІСТЬ

При пораненнях Ватно-марлеві - 5 шт.

Обов’язково на пакети
чисту, оброблену
рану! Бинти - 2-3 шт.
нестерильні
(вузькі і широкі)

Бинти стерильні - 6 шт.

(вузькі і широкі)

Лейкопластир - 4 рулона
(вузький і широкий)

Клей БФ-6 Тонким шаром 1 тюбік

При розтягненні Еластичний бинт 8-кова пов’язка 1 шт.

При виснаженні Глюкоза, вітаміни - 30 шт.

Для зупинки Гумовий джгут 1 шт.

кровотечі

Допоміжні засоби Англійські шпильки - 10 шт.

Термометр - 1 шт.

Ножиці - 1 шт.

Пінцет - 1шт.

Голка Для витягання заноз 2 шт.

Піпетка - 2 шт.

Вата стерильна - 200 г

Дезинфекція, Спирт медичний - 100 г

компреси

При втраті Спирт Нюхати (на ватці) 25 г

свідомості нашатирний
Дезинфекція Розчин йоду 5% Навколо рани 50 г

Перманганат Розчин 1 уп.

калію

Перекис водню 3% Заливають рану 100 г

Зеленка Навколо рани 1 флакон

Ран, обмороження, Синтоміцинова Зовнішньо 1 баночка

опіків мазь

Знеболювальні Анальгин 1 таблетка 3-4 рази 30 табл.

в день

При головніому Цитрамон 1 таблетка 20 табл.

болю

При головному, Амідопірин 1 таблетка 3-4 рази 10 табл.

зубному болю, в день
травматичних (жарознижуюче)
пошкодженнях

При болях, Бесалол 1 таблетка 3-4 рази 20 табл.

пов’язаних з в день
харчовим
отруєнням, болючих Но-шпа 1 таблетка при 20 табл.
місячних спазмах

Жарознижуючі, Аспірин, 1 таблетка 3 рази в 20 табл.

протизапальні парацетамол день після їжі

При ангінах, як Стрептоцид 1 таблетка 3-4 рази 30 табл.

порошок на рани в день

Таблетки від 1 таблетка 3-4 рази 30 шт.

кашлю в день

При нежиті Санорін, піносол Капати в ніс по 2-3 1 тюбик

краплі

При застудах горла Септефріл 1 таблетка 3-4 рази 30 табл.

в день

Сердечні Валеріанові краплі. 15-20 крапель у 1 флакон

Заспокійливе, при Карвалол невеликій кількості
серцебитті води 3-4 рази в день
 При болях в області Валідол 1 таблетка під язик 10 табл.
серця 2-3 рази в день

Шлункові Пурген, екстракт 1 таблетка 2-3 рази 20 табл.

При закрепах крушини в день

При проносах, Фталазол 1 табл.3 рази в день 20 табл.

отруєннях після їжі

При дезинтерії, Левоміцетин 1 таблетка 3-6 разів 20 табл.

отруєннях під час їжі

Антигістамінні Супрастін, 1 таблетка 2 рази в 20 табл.

Проти алергії, від папольфен, день після їжі
укусів комах діазолін

Даний перелік є одним із варіантів таборової аптечки. Таборовий лікар

особисто та безпосередньо перед табором визначає потрібний перелік
ліків та медичних препаратів, потрібних в таборовій аптечці.
 Додаток 2.
САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ
НАМЕТОВИХ ТАБОРІВ
1. ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ТЕРИТОРІЇ
1.1. Територія табору повинна бути достатньо просторою для влаштування
наметів і всіх таборових споруд.
1.2. Таборова територія повинна знаходитись на сухому, підвищеному, добре
провітрюваному місці.
1.3. Табір можна розміщувати не ближче 100 м від ліній електропередач і 40-50 м
від проїжджих доріг.
1.4. Навколо території табору повинна бути достатня кількість сухих дерев для
піонірки, дров.
1.5. Місце для купання дітей потрібно розміщувати поза зоною забруднення
водоймища. Берег повинен бути без обривів і ям; дно - без гострих каменів.
Варто перевірити на наявність битого скла, дроту. Глибина - безпечна для
початківців. Купання проводити тільки при присутності двох дорослих, що вміють
надавати допомогу на воді.
1.6. Навколо палаток викопати рівчаки для стоку дощових вод (якщо грунт
піщаний). Якщо сучасні моделі наметів не передбачають обкопування, то тоді
цього не потрібно робити.
1.7. Дно наметів повинно бути утепленим (солома чи гілки дерев для старих
моделей, надувні матраци чи туристичні каремати - для сучасних).
1.8. Намети і спальники щодня провітрюються. В наметах кожного дня ведеться
прибирання.
2. ДЖЕРЕЛО ВОДОПОСТАЧАННЯ
2.1. При виборі джерела питної води необхідно звертати увагу на:
- достатню кількість води;
- відсутність забруднення води вверх по течії;
- добру доступність;
- невелику віддаленість від табору.
2.2. Не пізніше як за 14 днів перед табором необхідно провести забір води на
бактеріологічний аналіз (якщо є така можливість)
2.3. Без обмежень і попереднього бактеріологічного аналізу можна
використовувати підземні джерела, стаціонарні, облаштовані водозабори, якими
користуються місцеві жителі.
2.4. В крайньому разі можна домовлятись за привозну воду у цистерні , але це
тоді не свідчить, що пластуни самозарадні.
3. ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ
3.1. Кухня повинна мати відведені місця для:
- вогнища для варіння;
- складу дрів;
- приготування і прийому їжі;
- зберігання продуктів та посуду;
- миття посуду;
- ями для відпадків.
3.2. Страви готуються на кожен прийом і споживаються протягом 2-ох годин.
Категорично забороняється використання залишків їжі від попереднього
приготування, а тим більше їжі, приготованої напередодні.
3.3. На таборі забороняється вживати продукти:
- із закінченим терміном зберігання;
- гриби;
- некип’ячене молоко;
- ковбаси.
3.4. При приготуванні других страв з вареного м’яса (консерви) або при закладці
цього м’яса в перші страви, його необхідно кип’ятити протягом 10 хв.
3.5. Рекомендується наступний розподіл калорійності добового раціону:
- сніданок - 35% добового раціону,
- обід - 40% від добового раціону,
- вечеря - 25% від добового раціону.
- якщо є підвечірок - то 5 % за рахунок вечері або обіду.
3.6. Прийом їжі повинен бути в одні і ті ж години. Інтервал між прийманням їжі
3-4,5 годин.
3.7. Меню потрібно складати перед початком табору на весь період табору.
3.8. Контроль за якістю харчування повинен здійснювати таборовий лікар разом із
інтендантом.
3.9. Обсяг їжі повинен відповідати вікові дитини.
3.10. На таборі повинна бути ємність для пиття із свіжою кип’яченою водою.
3.11. Для збереження смакових і вітамінних якостей картоплю і овочі нарізають
перед варінням, закладають в кип’ячену воду і варять в закритій кришкою
посудині. Зелень закладається в готові страви.
3.12. Для гарантії епідеміологічної безпеки води її необхідно кип’ятити протягом
10 хвилин з моменту закипання.
3.13. Миття посуду:
- видалення залишків їжі в ями для відпадків, зливу;
- миття в теплій воді з содою (1 склянка кальційної соди на відро
води);
- полоскання в чистій воді.
3.14. Інші миючі засоби до використання не рекомендуються, оскільки вони
вимагають кількаразового полоскання, крім того вони не є екологічно чистими.
3.15. Щодня ввечері необхідно проводити замочування посуду на 10 хвилин в
0,2% розчині хлораміну (2 ст. ложки на відро води), після чого посуд необхідно
добре прополоскати.
Склад продуктів необхідно розміщувати в сухому затіненому місці, захищаючи від
мух, мурах та інших шкідників.
ДОБОВИЙ РАЦІОН ПРОДУКТІВ З РОЗРАХУНКУ НА ОДНОГО ТАБОРОВИКА

№ ПРОДУКТИ
ВАГА В ГРАМАХ

1. Хліб (чорний, білий) 350-450

2. Сухарі, печиво 200-250

3. Крупи, макаронні вироби 150-200

4. Супові концентрати 30-40

5. Масло вершкове 40-50

6. М’ясні консерви 100-150

7. Цукор 90-110

8. Цукерки, шоколад, халва, мед 70-100

9. Овочі свіжі 100

10. Згущене молоко 50

11. Сир плавлений 30-40

12. Фрукти свіжі, сухофрукти, сік 100

13. Чай 2

14. Какао порошок, 3

15. Сіль, спеції 10-12

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ ОБ'ЄМНИХ ВАГ ДЕЯКИХ ПРОДУКТІВ
(за С.В. Обручовим)

ПРОДУКТИ ГОРНЯТКО СТОЛОВА ЧАЙНА

0,5 л ЛОЖКА ЛОЖКА

вага у грамах

Мука пшенична 320 10-50 5-20

Цукор-пісок 400-450 15-25 5-10

Молоко згущене — 15-25 5-10

Макарони 300-250 — —

Сіль 500-650 15-40 5-10

Крупа гречана 370-420 — —

Крупа перлова 370-460 — —

Крупа манна 335-400 10-25 4-8

Пшоно 390-400 — —

Вівсянка 300-400 — —

Рис 410-460 — —

Горох 390-460 — —

4. ЗБІР СМІТТЯ
4.1. Не ближче 25 м від наметів влаштовують ями: на зливи, на відпадки, на
сміття.
Ями на зливи і на відпадки повинні бути не глибші 1м, тому що саме на цій
глибині найінтенсивніше відбувається знезараження органічних речовин.
Ями на злив і відпадки розміщують поблизу кухонного вогнища.
Яма на злив повинна мати надземну частину у вигляді гілок, трави для
затримання відпадків і жиру. Надземну частину потрібно щодня спалювати.
Яма на відпадки використовується для відходів кухні.
Яму на відпадки потрібно два рази на день знезаражувати 0,5% розчином
хлораміду (2 ст. ложки на 10 л води), розчином “Білизна” з розрахунку 0,5 л
засобу на відро води або присипати попелом чи грунтом.
4.2. Під час таборування все сміття, яке горить (крім поліетиленових та
пластмасових виробів), необхідно спалювати, а решту - вивозити. Якщо це
неможливо, тоді сміття закопують в окремій ямі.
4.3. Металеві банки потрібно обпалити, сплющити і закопати.
5. ВЛАШТУВАННЯ ТУАЛЕТІВ
5.1. Туалети розміщують не ближче 25 м від наметів, кухні і 50 м від джерела
питної води.
5.2. Туалети повинні мати захист від дощу і бути легкодоступними в нічний час.
5.3. Необхідно тричі на день проводити знезараження туалету 0,5% розчином
хлораміду (2 ст. ложки на 10 л води). Можна використовувати засіб “Білизна” з
розрахунку 0,5 л засобу на відро води, а з наступним присипанням грунтом.
5.4. У місцях короткочасного (1-3 доби) розміщення наметового табору, туалети
влаштовують у вигляді рівчаків шириною 25-30 см, глибиною 30-50 см. Умови
дезинфікації як у п.5.3.
5.5. При відсутності дезрозчинів необхідно після кожного відвідання туалету
присипати його грунтом та попелом.
6. ОСОБИСТА ГІГІЄНА
6.1. Для дотримання особистої гігієни на кухні і при виході з туалету
влаштовують умивальники. Тут же повинно бути мило загального користування.
6.2. Умивальники влаштовуються на ділянці, покритій піском або робиться рівчак
для стоку води.
6.3. Не проводити миття посуду і прання синтетичними миючими речовинами чи
милом, які є поверхнево-активними речовинами, безпосередньо в річці, тому що
це призводить до її забруднення.
 Додаток 3.

БЕЗПЕКА ТАБОРУ
Кожний член проводу табору відповідає за безпеку та здоров’я довірених йому
таборовиків. Тому розумні провідники табору завжди перевірять, які заходи для
безпеки вже зроблені, а які ще треба зробити. Рекомендації:
НА ТАБОРІ:
- Переконайся, що табір захищений від загроз, що можуть спричинити
нещасні випадки.
- Переконайся, що всі таборовики мають відповідні щеплення.
- Зроби докладний перелік виряду кожного таборовика.
- Переглянь медичні картки учасників та переконайся, що всі вони здорові і
можуть брати участь у таборових заняттях.
- Переконайся, що фізичні навантаження не заважкі для віку учасників.
- Ніколи не доручай таборовикам ніяких небезпечних завдань.
- Ніколи не залишай без опіки і нагляду учасників табору.
- Завжди май на таборі аптечку для першої допомоги.
- Не давай таборовикам у руки гострого знаряддя, не навчивши їх ним
користуватися.
- Будь обережний з вогнем і вимагай цього ж від інших учасників табору.
- Перевір терен для теренової гри наперед.
- Визнач точно початок і кінець усіх таборових занять та перевір, скільки
учасників бере у них участь і чи всі повернулися.
- Ніколи не роби нічних теренових ігор на небезпечному терені.
- Заборони учасникам кидати ножами, камінням та іншими подібними
речами.
- Заборони всякі “дикі жарти”, які можуть зашкодити здоров’ю.
- Переведи з таборовиками гутірку на тему таборової безпеки.
НА МАНДРІВЦІ:
- Не плануй мандрівку головними дорогами.
- Знай точно чисельний стан своєї групи.
- Переконайся, що мандрівники мають відповідний виряд і відповідний одяг.
- Ніколи не йди невідомим тереном без мапи.
- По шосейній дорозі йди лівою стороною, в одноряді.
- У сутінках або вночі перший і останній в ряді несе світло (ліхтар).
- Якщо йдеш нерівним тереном, дивись під ноги. Йдучи похилим тереном не
тримайся непевних гілок, тонких деревин, слабких кущів. Коли йдеш лісом,
не йди надто близько до свого попередника.
- Провідник завжди йде першим, а його заступник останнім. Ніколи не
допусти, щоб віддаль між вами збільшилась так, що ви не змогли
порозумітися (перегукнутися).
- Не ходіть вдовж залізничної колії.
 - Пам’ятай про достатню кількість відпочинку.
- Завжди май при собі аптечку.
НА ВОДІ:
- Переконайся, що учасники мають медичний дозвіл купатися.
- Оглянь місце купання і його дно.
- Признач спостерігачів для тих, хто купається.
- На водних заняттях повинен бути присутній вишколений водний рятівник.
Завжди мусить бути готовим човен для рятування, а також рятівниче
колесо на довгій линві (де це можливо).
- Запровадь так звану двійкову систему (кожні два таборовики отримують
доручення пильнувати один одного).
- Вимагай безоглядної дисципліни у заняттях на воді.
- Ніхто не може йти до води раніше години після їжі.
- Не дозволяй тим, хто не вміє плавати, йти на глибину більшу ніж один
метр.
- Слід звернути увагу на довге перебування у воді. Переохолодження у воді
може призвести до ослаблення серця.
Увага! Поміркованість у плаванні!
Крім цих засобів безпеки, водні табори мають ще й свої водні приписи, що
нормують вживання плавзасобів, їх забезпечення і інше.
ПІД ЧАС СПОРТИВНИХ ЗАНЯТЬ:
- Ніколи не починай спортивних змагань без попередньої медичної перевірки
всіх учасників.
- Спортивні заняття повинен проводити професійний тренер, або інструктор,
який добре опанував дану ділянку.
- Не можна проводити точок до ВФВ, якщо немає відповідного терену: біг не
можна здавати, якщо немає твердої, рівної площі. Для стрибків у довжину
потрібна обов’язково яма з піском. Для стрибків у висоту потрібно
застосовувати стояки з поперечкою, яка злітає при дотику (не натягувати ні
в якому разі між стояками линви).
- Будьте особливо обережними з юнацтвом, що займається активно спортом
лише під час пластових таборів. Фізичне навантаження, у такому випадку,
потрібно збільшувати поступово.
- Перед кожним спортивним змагом провести невелику руханку (розминку).
- Не варто влаштовувати на таборі частих спортивних змагів (досить 2 на
тиждень). Молодь - амбітна і під час змагань витрачає максимум фізичних
сил.
- Під час змагу не можна пити холодної води. Після змагу варто утриматись
від холодного душу.
- Спортивні змаги можуть відбуватися не раніше як через 2 години після їжі.
Після змагу вживати їжу можна через пів години.
 Додаток 4.
Положення про Крайову таборову комісію.
(див. рішення КПР щодо оновленого Положення про КТК)
 Додаток 5

Загально-таборовий ВИРЯД

Точний перелік визначається відповідно до кількості учасників табору.

Подаємо приблизний рекомендований склад загального виряду:

Кухня:

- Засоби для облаштування вогнища: решітка, тринога, ланцюжки

тощо.
- Ємності для рідин: фляги, каністри, відра.
- Ємності для приготування їжі:
1. Варіант 1. Казанки (великі і малі);
2. Варіант 2. Баняки (великі і малі) – зручніше, якщо
використовується решітка на вогні.
3. пательня
4. Чайник. Для проводу – турка або кавоварка
5. Великі та малі миски та інша потрібний посуд;
- Хохлі, великі ложки;
- Для нарізання: дошки для нарізання овочів, тертка, ножі, засоби
для нарізання;
- Рукавиці (прихватки) для убезпечення від попечення, фартух,
ковпаки при потребі.
- Для розпалювання вогню: сірники, спеціальні засоби. Для гасіння.

- Ящики для зберігання продуктів

Засоби для миття та гігієни:

- Рукомийники
- Миски для миття посуду
- Миючий засіб (екологічний)
- Мило (рідке або тверде)
- Губки, дротики
- Туалетний папір
- Рушники на кухню

- Польовий душ

Намети та тенти:
- Намети для проживання учасників
- Намети для занять в дощову погоду;
- Інтендантський намет (два намети – харчі, спорядження);
- Штабний намет (засідання проводу, документація, робочі місця);
- Санітарний намет;
 - Тенти для занять;
- Тенти на кухню;

- Церати та тенти для тимчасового накриття.

Інструменти:
- Лопати великі, лопати малі;
- Сокири – велика, середні, малі;
- Пили: велика, пилка, ножовки;
- Джиган, лом, молот, молотки – при потребі

- Столярні Інструменти (скобель, долото, свідерок та ін.)

Засоби для ремонту і піонірки:

- Линви: для спортивного туризму, для піонірки (не менше 25 м на
одного учасника табору), для спортивних занять;
- Скотч: паперовий, прозорий, армований;
- Клей;
- Цвяхи різних розмірів

- Ремонтний набір для дрібних цілей (голки, нитки, шпильки, латки,

ґудзики, суперклей тощо)

Канцелярка (мінімальний набір. Решта – ваша фантазія):

- Папір для фліпчарту;
- Маркери різних кольорів;
- Папір А-4, білий, різних кольорів та товщини;
- Письмові ручки, олівці (прості, кольорові)
- Ножиці

- Файлики, папки для проводу

Різне:
- Ліхтарі кілька штук (великий, об’ємний, налобні) плюс батарейки;
- Генератор - на великі табори при потребі. Плюс переноски довгі.
- Радіостанції – кількість за потребою.
- Свічки, смолоскипи;
- Сміттєві пакети, ящики на всячину;
- Робочі рукавиці, робочі окуляри;
- Маркувальна стрічка
- Фотоапарат/відеокамера (якщо мобільних телефонів не
достатньо);
- Мегафон, сигнальна труба (сурма);
- Щогла: Прапор державний, інші. Білі рукавички. Карабінчики для
кріплення линви на щоглі.
 - Банер. Із емблемою Пласту, куреня, чи осередку. Хоча можна і
напис зробити з допомогою піонірки.

Спорядження для реалізації програми:

- М’ячі: футбол, волейбол, інші;
- Сітка волейбольна, маскувальна сітка;
- Для стрільби: пневматична зброя, лук, стріли, цілі.
- Спорядження для спортивного туризму і тур техніки: линви,
карабіни, системи, вісімки тощо. Засоби для спортивного
орієнтування
- Боксерські рукавиці, шоломи тощо
- Безпечна піротехніка
- Для мистецьких точок програми (інструктори складають)
- Карти місцевості для орієнтування, теренових ігор, мандрівок
- Компаси, можливо і GPS пристрій
- Прапорці, стрічки для теренових ігор
- Музичні інструменти для ватр та вивчення пісень
- Співаники
- Засоби для втілення легенди табору

Рекомендований мандрівний виряд

(на прикладі рекомендацій для учасників змагань «Стежками Героїв»)
https://pro.gorgany.com/stezkamy-geroiw/ - рекомендації щодо мандрівного виряду
від магазину “Горгани”
Рекомендації щодо виряду від сайту “Пропоходи”
https://propohody.com/summer-gear-list-2019/
Список склав Юрко Полевий, допрацювали Богдан Яцун, Юрій Юзич, Микола
Бігус

Загальні зауваги:
- Вага наплічників до 9 кг в кожного учасника (урівноважена в кожного). До
слова, ввесь виряд українського повстанця, включно із зброєю, пересічно
важив 16 кг.
- Весь виряд вміщається в наплічнику (частина харчів для перекусу на ногах
– в кишенях), або одягається на тіло (черевички, штани, головний убір
тощо).
- Всі речі складаються по групах в окремих кульках (водонепроникних
ємкостях, яких кілька штук корисно мати в запасі під час мандрівки).

Речі особисті
1. Наплічник (на весь виряд), анатомічний, водостійкий, легкий, з поясним
ременем, об'ємом близько 50 літрів. Наплічний має мати також бічні лямки, якими
можна фіксувати наприклад дощовик чи інший верхній одяг без вкладання його
до середини наплічника.
2. Палиці мандрівні (туристичні), складні. Сприяють безпеці на спусках і
траверсах, полегшують підйоми вгору, а також активізують м'язи рук і грудної
клітки (чим покращують і систематизують дихання). В разі чого їх може замінити
пластова палиця.
3. Гігієнічні речі:
1. Серветки вологі (особливо актуальні під час ночівлі без джерела води,
коли ними можна протерти тіло, зокрема ноги).
2. Серветки сухі (можна використати як туалетний папір). Носовичок, щось
витерти тощо.
3. Зубна щітка (зуби треба чистити і в мандрівці!).
4. Рушник з мікрофібри (швидко сохне, легкий).
4. Речі до їжі:
1. Ложка легка, алюмінієва або пластмасова. Добре мати туристичну
багатофункціональну ложку з виделкою, сторовим ножем на собі. І
достатньо довгу.
2. Тарілка і горнятко (з легких металічних сплавів або пластикові).
3. Фляга на воду, 1-1,5 л (пластикова).
5. Одяг:
1. Штани легкі, міцні з дихаючої тканини, широкі (трекінгові, інші винаходи
цивілізації).
2. Футболка (а ще краще – лляна сорочка на довгий рукав, який можна
закотити), 1-2 шт. Є спеціальні трекінгові футболки, які витримують
кілька днів інтенсивного використання
3. Штурмова/трекінгова куртка (одягається на футболку при потребі).
Також може бути і плюс суперлегка вітрівка.
4. Светр флісовий.
5. Покриття голови, з дашком відлогами на вуха (від сонця і від вітру).
6. Шапка для ночівлі та на випадок холодної погоди (може замінити баф).
7. Трекінгові черевики, легкі, з грубшою підошвою із м'якої гуми (для
зменшення «відбитості» стопи), шкіряні або з вставками з тканини
(головна вимога – щоб швидко сохли).
8. Легкі сандалики (як змінне взуття, бажано).
9. Легкий пояс.
10. Бандана або баф (на шию від сонця, як рушничок). Як заміна шапки
при потребі.
11. Рукавиці легкі (для захисту від вітру, холоду, роботи)
12. легкі шорти на випадок теплої погоди
13. термобілизна на випадок холодної погоди (верх і низ). найтонший
варіант
 14. Труси, придатні для мандрівки (2 шт). Додаткові футболки - 2 шт.
15. Шкарпетки:
a. вовняні теплі на ніч, 1 пара.
b. трекінгові на мандри, 2 пари.
c. запасні, 2-3 пари.
6. Дощовик легкий, з можливістю накриття наплічника (якщо немає рейнкавера).
7. Аптечка індивідуальна:
1. Пластир бактерицидний - 20 шт. різних розмірів.
2. Еластичний бинт - 1-2 шт.
3. Індивідуальні ліки.
4. мазь гігієнічна при натиранні і т.д.
8. Посвідчення особи.
9. Спальник легкий, але теплий.
10. Килимок або надувний матрас.
11. Мобільний телефон + пауер банк при можливості, зарядка.
12. Сірники у водонепроникній упаковці/запальничка
13. Компас рідинний – на шнурку, причеплений до пояса.
14. Ліхтарик («налобник») плюс батарейки чи зарядка через павербанк
15. Бахіли
16. Гроші на доїзд, харчі, груповий внесок.
сонцезахисні окуляри - по бажанню, піддупник - по бажанню
Речі групові
1. Маршрутна книжка (у випадку випуску на маршрут в день початку походу –
довідки про туристичну кваліфікацію; для неповнолітніх також медичні довідки).
2. Ніж складаний – якнайлегший, бажано на шнурку причеплений до пояса, 2 шт.
(при можливості варто брати кожному в групі)
3. Намети легкі з розрахунку по 60+ см ширини на кожного.
4. Інструменти для кемпінгу: туристична сокирка, пилка, лопата - беремо,
залежно від особливостей мандрівки.
5. Пальник плюс балони, якщо не буде змоги готувати на відкритому вогні.
6. Казанки, з розрахунку 0,4 - 0,5 л. на 1 особу плюс із розрахунку приготування 2
страв паралельно. Ємність для набирання води (складний бурдюк, фляга) - 5-6 л.
7. Фотоапарат (по бажанню)
8. Мило, шампунь
9. Зубна паста (невеликий тюбик) на всіх.
10. Аптечка групова.
11. Ремнабір груповий:
1. Скотч армований/латки самоклейки.
2. Дратва і голка, можливо легеньке шило, для подертого взуття.
3. Чорна і біла нитки на малих котушках з голкою.
 4. Тканина джинсового типу на латку.
5. Запасні шнурівки до взуття.
12. Засоби для розведення вогню: свічка воскова, сухий спирт, 2-3 шт.
запальничка, 1 шт тощо.

Індивідуальний таборовий виряд

(за досвідом табору «Легіон»)

Загальні зауваження
Немає поганої погоди, є поганий виряд

Англійське прислів’я

1. Виряд — все, що маємо при собі. Виряд поділяється на однострій,

обладунки та харчі.
2. Добрий виряд має бути легким, зручним і надійним.
3. Барви однострою та обладунків — захисні (сіра, зелена, світлокоричнева
або мішана — камуфляж).
4. Обладунки та харчі зберігається в однострої або в наплічнику. Руки мають
бути вільними!
5. Найкращий одяг з вовни (навіть мокрою продовжує гріти) і льону, найгірший
— з бавовни.
6. Водопроникні речі вміщуються у водонепроникні ємності (кульки, інше).
7. Якщо чогось немає, воно замінюється чимось подібним. Залишай лиш те,
що вкрай потрібне.

Однострій
В одностроях солдати виглядають одноманітно —
хай же буде різним, що вони під одностроями ховають
Ніцше

1. таборова футболка
2. Сорочка (згідно з правильником, з усіма відзнаками на відповідних місцях).
3. Хустка (барви куреня або самостійного гуртка).
4. Свисток (на зеленій/білій линвочці; бажано металевий і щоб в русі менше
калатався).
5. Шорти/спідниці. Допускається використання і штанів кольору сорочки за
потребою.
6. Пояс (з пластовою символікою).
7. Пластовий головний убір (беретка, капелюх, мазепинка тощо, з пластовою
відзнакою та щитиком).
8. Наручний годинник (бажано водонепроникний, з секундоміром і
будильником).
 9. Штуци (барви куреня або зелені/коричневі).
10. Взуття (шнуроване, на міцній підошві; бажано трекінгові півчеревики,
коричневого чи чорного кольорів).
11. Пластова палиця (варто відроджувати традицію її використання на всіх
таборах)
12. Білі рукавички (до однострою, для щоденного використання).

Обладунки
Не виряд прикрашає лицаря, а лицар прикрашає свій виряд
Давньоримське прислів’я
1. Речі першої необхідності:
– Наплічник (анатомічний, не яскравого кольору, 45-65 літрів). Можна мати ще
маленьку торбу чи маленький наплічник для транспортування різної всячини на
таборі під час ігор, занять, радіальних виходів.
– пластовий ніж (бажано складний чи мультітул). Також інколи варто мати і
великий ніж для піонірки;
– компас (бажано рідинний; час встановлення стрілки — якнайменший);
– дощовик-куртка (колір не яскравий);
– фляги (пластикові, на 1,5-2 л та 0,5 л);
– ліхтарик (змінний комплект батарейок), бажано, щоб надівався на голову;
– кулькова ручка (герметична. плюс олівець) та записник;
– линва (діаметр 4 мм, довжина 25 м) Передбачаються піонірські роботи;
2. Речі для сну та комфорту:
– легкий спимішок.
– водотеплонепроникний килимок (карімат).
– сідачка (піддупник)
3. Речі для приготування їжі:
– сірники (2 коробки: “робоча” — змотана в целофан і постійно зберігається в
кишенях однострою; “аварійна” — законсервована і зберігається в наплічнику)
Плюс можуть бути інші засоби для розведення вогню: кресало, запальничка;
– казанок-менашка з двох частин для групового чи індивідуального
приготування їжі;
– ложка (легка, багатофункціональна).
4. Додаткові елементи однострою (змінний одяг):
– велика польова хустка зеленого кольору (бандана). Використовується як
захист голови від перегріву, додатковий рушничок;
– польовий головний убір на повсякдень - військовий каптур (мазепинка),
панама тощо;
– одяг для активних занять на терені – штани+ легка куртка (типу
військовий камуфляж зеленого чи зелено-сірого відтінку кольору);
– спортивне взуття та одяг;
– теплий одяг для літніх умов (светр, фліс тощо).
– запасна білизна (не менше 3 комплектів);
– шкарпетки відповідно до взуття (не менше 4 пар);
 – змінне взуття (сандалі),
– шотри/спідниця додаткова для щоденного побутового використання
протягом дня
– одяг та засоби для купання
– національний одяг (вишиванка та ін.) – якщо в програмі табору
передбачаються такі точки програми.
5. Засоби особистої гігієни:
– мило (добре мати рідке мило, бо можна обійтись без мильниці); зубна паста
та щітка (вибір довільний); рушник, шампунь; гребінець; туалетний папір
(захищений від вологи), вологі серветки та інші гігієнічні засоби;
6. Особиста аптечка:
– лейкопластирі (широкий, один моток, багато одинарних, різних розмірів);
– “перев’язувальний пакет” (комплект з бинта і вати);
– Дезинфікуючий засіб (1 флакон);
– інші ліки (при особистій потребі або рекомендовані лікарем).
7. Ремонтний набір (шнурівки, широкий скотч, голки, нитки, гудзики, латки,
шпильки, клей, дріт тощо)..
8. Аварійний набір для виживання
– детально дивіться гутірку від Торвальда про НАЗ або подібні ресурси
9. Інші обов’язкові речі:
– вологонепроникна течка (для зберігання нижче вказаних документів);
– документ, що посвідчує особу
– записник (для ведення таборового щоденника, інших записів).
– медична довідка
– страхівка
10. Побажані речі:
– мобільний телефон (із зарядним пристроєм, павербанком, який не шкода
розбити чи намочити) – використання – за дозволом проводу.
– фотоапарат (із запасними батарейками та плівкою);
– сонцезахисні окуляри (якісні)
 Історія пластового таборування
(акцент на таборах УПЮ, УСП та УПС)

Перші таборування, тобто піші виходи в польову місцевість із розкладанням

наметів, приготуванням їжі в польових умовах відбулись відразу ж із заснуванням
Пласту.

Пластовим провідникам і виховникам важливо розуміти, як зароджувалась така

форма активності серед дикої природи і розвиток до наших днів. Щоб з
максимальною ефективністю розвивати потенціал пластового руху, зокрема
життя в природі та у злагоді з природою.

На початок ХХ століття найбільше у справі

табірництва було зроблено у США, де ще з
середини 19 століття відбувались такі заходи, як
ми потім назвемо наметові табори з освітньою
метою. Їх розвивали християнські релігійні
організації для молоді своїх церков1, зокрема
поштовхом були перипетії громадянської війни.
Опісля - романтичні захоплення індіанською
тематикою, популярність відповідної художньої
літератури в ті часи.

Перед початком появи скаутингу в США та Європі було чимало спроб запустити
польові табори з певною навчально-розвиваючою програмою, але була одна
суттєва трудність - методика проведення. Військова муштра не підходила, бо це
були діти, а не дорослі і цілі були зовсім інші - не вишколити солдата як частину
військового колективу, а сприяти розвитку особистості.

В Україні перші паростки сучасного “життя в природі” (таборування, мандрівного

табірництва) можна віднести до проникнення ідей гірського туризму та
пішохідного мандрівництва з Австрії в Галичину. Це були часи, коли ширився
спортивно-руханковий рух “Сокіл”, поява “Січей”, загалом національне
відродження. До розвитку туризму певне відношення мав і Іван Франко, батько
майбутнього співзасновника Пласту Петра Франка, який студентом, а потім і
молодим науковцем обходив Галичину і Карпати - вздовж і впоперек.

У підросійській Україні, в Кам’янці Подільському, ще в 1895 році була створена

організація “Січ Запорозька”, члени якої практикували польові виходи, пробували
“козакувати”. Один із вихованців цієї організації - Павло Богацький - згодом став
ключовим організатором Пласту в УНР, а відтак у Чехії та Австралії.

Після появи Пласту - українського скаутингу, перший пластовий табір відбувся в

Чорногорі у 1912 році (або в 1913 р.), зорганізований І. Чмолою та П.Франком. А в

1
http://nationalhumanitiescenter.org/tserve/nineteen.htm
1914 році перший стаціонарний табір, який організував Петро Франко на схилах
Чорногори, застала війна, і пластуни - через хребет - подались записуватись в
січові стрільці у Закарпаття.

Наступною суттєвою віхою розвитку пластового таборування можемо вважати

створення таборових осель на Соколі (так називався потік; сама ж оселя
розміщувалась на схилі ґорґанської гори Сехліс) та у Підлютому (недалеко від
Сокола) при підтримці митрополита Шептицького в 1924 році. Там завдяки
вишкільній праці Івана Чмоли було розвинуто методику пластових стаціонарних
таборів на оселях. Цікаво, що в той час табори тривали по 3 тижні + для багатьох
учасників ще з тиждень-два йшло на добирання пішки до табору і з табору (це
була нормальна практика в ті часи)
Відзначимо, що Олександер Тисовський публічно критикував мілітарне
таборування під проводом І.Чмоли на Соколі. На думку “Дрота” більш
по-пластовому таборування мало б відбуватись у той спосіб, що на оселю мали б
приїздити самодостатні гуртки (із своїм вирядом) та проходити вишкіл повним
своїм складом. Цю ідею О.Тисовського було реалізовано аж у 2009 році через
впровадження гурткової системи на таборах “Говерля” і “Легіон”, які - як не дивно
- плекають чмолівську таборову традицію.

Окрім розпорядку дня, встановлення щогли та інших типових для нас елементів
таборування (які поширились з Пласту у різні молодіжні організації: СУМ, МНК,
Національний Альянс, ФРІ тощо) Чмола запровадив одну дуже важливу практику.
Обов’язковий похід на Службу Божу до місцевої громади, а також обов’язкові дві
мандрівки із стаціонарного табору - спершу коротка (одноденна), а опісля з
ночівлями. Додамо, що у другу мандрівку Чмола відбирав добровольців, які йшли
з ним інтенсивним маршем “Ведмежу туру”, а всі інші - мандрували спокійним
темпом.

Окрім чмолівських таборів в Галичині розвивались й інші форми таборів.

Найбільшу активність в цьому напрямку проявили станиславівські (тепер -
івано-франківські) пластуни. Курінь ім. І.Мазепи, почав першим в Пласті
практикувати свій власний щорічний курінний табір. На початках ця ініціатива
навіть мала опір з боку пластового проводу, бо вважалось, що таборування на
“Соколі” є ключовим і всі мають проходити саме табірну школу І.Чмоли. Однак,
ідея “Дрота” про таборування цілісних гуртків тут реалізовувалась значною мірою,
хоч і не повною (без змагальності з
потужними гуртками інших потужних
куренів).

Табір на “Соколі” називався обласним

(сучасними словами - крайовим). Різні
пластові округи пробували
мультиплікувати цей досвід. Так, з
ініціативи бережанських пластунів,
з’явився окружний табір під Лисонею, а
золочівські пластуни започаткували
традицію проведення ще одного окружного
табору - в Якторові-Уневі. Були й інші
спроби закласти свої окружні табори,
наприклад львівсько-стрийський поблизу
с.Гребенова, де комендантом був
С.Левицький. Усі ці табори проходили,
скоріш за все у наметах. Спроба закласти
ще один вишкільний центр (у Гуцульщині,
біля Косова) реалізувалась лиш у
1930-1940-х роках, коли таємний пласт
розвинув цілу мереже таборових осель із Закерзонням включно (в т.ч. у м.
Криниці, що біля Кракова)

Після заборони Пласту, підпільні табори як на оселях, так і наметові та мандрівки

відбувались до початку і, навіть, під час Другої світової війни (на один із таких
таборів Роман Шухевич привіз свого сина Юрка). Відбувались вони головним
чином на вище згаданих оселях.

Вважається, що перший мандрівний водний табір відбувся

на Дністрі біля с. Монастирок в 1927 році з ініціативи куреня
“Чорноморці”. Хоч, насправді, водні табори почали
практикувати раніше стрийські пластуни, які потім створили
загін “Червона Калина”. А першу водну мандрівку
організували взагалі пластуни під опікою І.Чмоли з Яворова.
Перші летунські і спортивні табори почали проводити вже в
діаспорі у 1960-1970-х роках. Інші спеціалізовані табори
практикувались переважно під час ЮМПЗ. Із 1996 року
(друга хвиля була ще у 2005 році) спеціалізовані табори в
Україні стали щорічними: від військового до мистецького.

Перші наметові стаціонарні табори системно почали

проводиться ще в Закарпатті на початку 1920-х років (під впливом чеських
скаутів, які плекали посилено “індіанський” стиль скаутингу). Галицькі пластуни
цю практику системно переняли лише в кінці 1930-х років (якщо не рахувати
спроб окружних таборів, які теж проводились в наметах); називались ці табори
“гуцульськими”, бо проводились в горах Гуцульщини для дорослого активу
таємного Пласту. У діаспорі наметові, переважно курінні, табори практикували
переважно в Канаді. У США домінувала і домінує дотепер модель обласних
чмолівських таборів на оселях (курінні табори там рідкість).
 В 1934 році був написаний перший пластовий посібник з
табірництва - “Як таборувати” скаутмайстром Д. Козіцьким,
який починав Пластувати ще на Волині за часів УНР, а
відтак пройшов підготовку в чеському Пласті, зокрема
успішно відбув їхню “Лісову школу” (чеський аналог
Вуд-Бейджу). Цей посібник і досі є єдиним автентичним
україномовним виданням щодо польового скаутського
таборування (не організації програми табору, а саме
таборування, життя - організація побуту - в природі).
http://proba.plast.te.ua/books/yak-taboruvaty/

В 1935 році поблизу с. Солочин відбулась перша українська “Лісова школа” за

прикладом і за дозволом з Чехії, метою якого була підготовка пластових, зокрема,
таборових провідників.http://www.lsh.plast.org.ua/history/lsh-1935-1936/ Це по-суті
була перша імплементація в Пласті вудбейджівського вишколу Бі-Пі. Чеські
провідники, які проходили Вуд-бейдж під Лондоном скопіювали британський
вишкіл і запустили в себе його під іншою назвою. Табір той включав опцію
сучасного КВТ - його мали проходити всі потенційні скоби і вірлиці.
Після лихоліть другої світової війни, пластуни зібрались в таборах українських
переселенців в Німеччині та Австрії (табори ДіПі). Тут вони кілька років прожили у
стаціонарних таборах, часто у колишніх касарнях СС. Відтак головною формою
пластування в цьому таборовому житті було мандрівництво. Пластуни в той час
облазили всі ключові гори Баварії і Тіролю. Після роз’їзду по різних країнах,
постало питання підтримання якості пластового вишколу та виховання. І кожен
край практикував якусь свою модель. Варто згадати і таборову зустріч “Свято
Весни” у Міттенвальді 1947 року, про яку зберігся фільм, в якому можна побачити
стан табірництва тих часів
Особливістю було те, що почали створювати пластові оселі, оскільки вільних
земель не було так як в Україні. Відомі з них: в США - Вовча тропа, Новий Сокіл,
Писаний камінь, Бобрівка (перестала зараз функціонувати), в Канаді - “Пластова
січ”, “Батурин”, “Український парк”, в Німеччині оселя Гохлянд біля села
Кеніґсдорф (це не пластова земля, але надається в оренду під умовою, що
пластуни там щорічно таборуватимуть - без перерви), в Австралії - “Новий Сокіл”
під Мельбурном, у Великій британії оселя “Верховинка” у Валлії, у Аргентині -
оселя “Ненаситець”. Для унормування в 1950-х роках було створено “Правильник
пластових осель”, зорієнтований на Пласт в США..

В 1957 році на оселі “Бобрівка” відбувся перший Крайовий вишкільний табір,

метою якого було дати розвідувачам знання, вміння та навички на ІІІ пробу в
ділянках практичного пластування, пластової постави та провідництва. До його
створення приклався легендарний гурток “Беркути” з 3 куреня ім. Мазепи з
Нью-Йорка, члени якого всі стали скобами і захотіли допомогти іншим юнакам це
осягати. Комендантом був Микола Кравців, бунчужним - Петро Содоль.

В кінці літа того ж таки 1957 року в США під час нічної мандрівки загинуло двоє
пластунів (збив п’яний автомобіліст). Пластовий провід лиш через два роки
зреагував публікацію про безпеку під час нічних мандрівок. Однак, у 1960 році на
таборі “Великий луг” у США, знову під час нічної мандрівки, загинуло 6 юнаків. Під
час переправи річкою...

В 1963 році Юліан Крижановський, ключовий творець сучасної “Лісової школи”,

написав книгу чи то більше напрямні-правильник - “Пластові табори” (Напрямні з
організації та проведення пластових таборів). яка була визначальною щодо
методики проведення таборів в діаспорі на десятки років. Її основні принципі
діють і до сьогодні. Включно з тим. що на пластових таборах не можна
використовувати, наприклад, радіо. Тільки тоді це обмеження було для того, щоб
максимально занурити юнацтво в україномовне середовище. А тепер в Україні -
для кращого пізнання природи.

В США поблизу м. Гантер в 1964 році з ініціативи ряду пластових провідників

було започатковано вишкільний табір “Лісова школа” (ЛШ) - для хлопців. Метою
його стала підготовка таборових провідників-бунчужних. Первинною цільовою
групою, як і колись у Закарпатті було старше юнацтво, переважно
пластуни-розвідувачі. До розвитку табору приклались - Юліан Крижановський із
“Лісових чортів” і Тарас Дурбак (до війни - один із лідерів ОЗО) та Петро Содоль,
офіцер американської армії, ветеран війни у В’єтнамі, військовий інструктор Вест
Пойнту.

Комендантом першої ЛШ був пл.сен. Василь Палієнко, вихованець польського

харцерства у Варшаві, дивізійник і майбутній голова ГПБ, а теж головний
редактор легендарного “Посібника зв’язкового”. Важливо розуміти, що ті перші
органзатори ЛШ мали за плечами не лише пластовий досвід. Вони активно
вивчали досвід бойскаутів Америки, включно з тим, що деякі з них попроходили
американський Вуд-бейдж (вишкіл скавтмайстрів)

Для дівчат подібний за метою табір з’явився в 1969 році під назвою “Школа
булавних” (ШБ) на оселі Бобрівка, Коннектикут, США. Організаторами цього
міжкрайового вишкільного табору були Ольга Кузьмович та Дора Горбачевська
разом із куренем “Ті, що греблі рвуть”. Саме тому відзначки ШБ і гребель мають
ідентичні кольори до сьогодні. Д.Горбачевська вже в 2000-х допомогла розшукати
в США і переслала в Україну книжечку Р.Філіпса “Гурткова система”, яка дала
краще розуміння первинної ідеї Дрота про таборування гуртками.
Розвиток спеціалізаційного пластування, а отже і відповідних таборів
започаткований ще в 20-х роках, про що згадувалось раніше. Але в 1960-х роках
в США було унормовано засади морського та летунського пластування, і з того
часу відбувались час від часу спеціалізовані табори морського, летунського чи
гірського пластування (найбільше - в часі ЮМПЗ), організовані силами куренів
УСП/УПС, які практикували відповідні напрямки.

В 1970 році з ініціативи Цьопи Паліїв в Канаді зароджується ще один вишкільний

табір - “Золота булава”, метою якого є підготовка юнацьких провідників (гурткових
та курінних). Первинним був запит на те, що в більшості куренів Канади рада
гурткових, як така, не працювала. Відповідно спершу був вишкільний табір, який
посприяв запуску ради гуртккових. А відтак цей табір розвинувся у відому нам ЗБ.

В 1980-х роках відбувався певний занепад таборування, ЛШ певні роки не

проводилась через брак учасників. Хоча в 1986 році було відроджено КВТ.

В 1989 році відбувається перший пластовий табір в Україні під час відродження
організації, який зазнає нападу з боку працівників КДБ. Цей табір проходив у
наметах, як це звично було для більшості його організаторів і учасників - вірян
катакомбної греко-католицької церкви (практикувала свої нелегальні табори й
раніше), яка лише через два місяці заявить про вихід із підпілля. В серпні 1991
року, під час путчу в Москві і за кілька днів до проголошення незалежності
України, відбувалось одночасно вже 5 таборів із сотнями учасників.

З того часу в Україні проводяться чимало пластових таборів за методикою, яка на

початку 1990-х років була цілком передана як зі США (ЛШ, ШБ, КВТ, окружні
табори), так і Канади (ЗБ і практика курінних таборів). Пласт в Україні цілком
увібрав в себе всі досягнення таборування з цих обох країв, а також поєднав її з
досвідом радянського спортивного туризму. Багато лідерів відродженого Пласту -
як от Олесь Криськів, Богдан Генега - були знаними спортивними туристами чи
альпіністами із значними досягненнями.

У 1993 році в Україні відбувається перша “Лісова Школа” і далі незмінно в урочищі
Гнилий Потік поблизу смт. Славське на Львівщині. Петро Содоль особисто
приїжджав вибирати місце. Також в 1993 році в Україні поблизу с. Антонівці на
Тернопільщині вперше відбулась і “Золота Булава”.

До середини 1990-х з'являються крайові табори в Україні, які визначатимуть

рівень таборування на майбутнє - Крайовий вишкільний табір (1992), Мандрівний
табір “Заграва” (1992) Спортивно-вишкільний табір “Калиновий оберіг”, Крайовий
морський табір (1993). У 1996 році стартанули мистецький табір “Метаморфози” ,
табір військового пластування “Легіон”, крайовий летунський табір “Чота
Крилатих” .
В 2005 році з ініціативи Юрія Юзича започатковано ще три табори: крайовий
мандрівний табір “Говерля”, який останніми роками є найбільшим по чисельності
в Україні (інколи понад 100 учасників) та крайовий, а згодом міжкрайовий, табір
УСП “Життя в Пласті” (ЖвП). Цей останній табір згодом призвів до того, що у
2009 році була сформульована концепція лінійки таборів УСП, які не вдалось
вибудувати ані в міжвоєнний період, а теж в діаспорі. Відтак тепер в Україні
щорічно відбувається близько 10 таборів для УСП (із ЛШ, ШБ та ЖвП включно).
Як і в діаспорних країнах, в Україні були створені таборові оселі. Зокрема,
відроджена оселя-музей “Сокіл”. Поблизу, в ур. Остодір залишився фундамент від
новацької оселі 20-х років, але тепер там відбуваються наметові табори, зокрема
багато років КВТ. В середині 1990-х започаткована оселя “Чота крилатих” поблизу
с. Луквиця Богородчанського району Івано-Франківської області як центр розвитку
летунського пластування. Створити постійно діючі оселі намагались і у інших
областях, зокрема на Рівненщині на початку 2000-х було започатковано оселю
завдяки старанням Олі Ткаченко з Німеччини. В 2016 році з ініціативи ст.пл. Юрія
Шадия у с. “Волошки” недалеко від Рівного відкрито пластову оселю з
однойменною назвою, яка стала дуже зручна для новацьких таборів. Було ще і
ряд дрібніших проектів - наприклад оселя “Салатрук” у Горганах (власність
станиці Надвірна) чи оселя під умовною назвою “Магура” в Бескидах (власність
станиці Болехів), оселя “Левурда” (власність станиці Самбір) і т.д..
З початку 1990-тих років багато місць стали традиційними для таборувань. Хоч
вони не були перетворені на повноцінні оселі чмолівсько-діаспорного взірця, але
практично кожного року там відбуваються таборові заходи. Серед них варто
згадати той же Гнилий потік, де окрім ЛШ відбуваються курінні табори і один раз і
КВТ. Це Левурда на Самбірщині, галявини поблизу с. Кострин на Сколівщині,
околиці с. Ямельниця, де таборує “Золота булава” та багато куренів. Також
поблизу г. Ключ та г. Лопата та с. Кам’янка того ж Сколівського району, де діяла
старшинська школа УПА “Олені”. Напевно саме Сколівські Бескиди стали
найбільш “таборовими” - з огляду на логістику і легкість добирання зі Львова та
Львівської області (найбільш чисельні осередки Пласту в Україні).
В інших регіонах варто згадати околиці с. Базниківка біля Саранчук
Бережанського району на Тернопільщині, які продовжують традицію окружного
Низового табору ще 1920-х років. Тут з 1991 року відбуваються табори курінні,
станичні, окружні і в 2018-19 роках - Крайовий вишкільний табір. Тут 2018 року
створюється таборова оселя “Соколиця”, яка згідно плану зможе приймати до 200
осіб в стаціонарно-польових умовах (дерев'яних будиночках) та кілька сотень в
умовах наметового табору. Ще на Тернопільщині відомі такі місця як “Панські
озера”, околиці с. Тростянець та табір-музей підстаршинської школи УПА поблизу
с. Слов’ятин, а також околиці с. Антонівці та Стіжок Шумського району, де був
кілька разів табір “Легіон”, “Клич лицарів” та курінні табори.

На Івано-Франківщині - це Золота та Осова Поляна на Рогатинщині, де таборують

пластуни на місцях старшинських шкіл УПА. Також є кілька цікавих місць біля
Галича, біля Солочина Богородчанського, Ясенева Косівського району, Осмолоди
Рожнятівського району. Останніми роками “Школа булавних” переїхала із
галявини поблизу Скель Довбуша на г. Яворину Долинського району поблизу
криївки-музею “Бункер Роберта”. Ще одне часте місце таборувань - урочище
“Чорний ліс” поблизу с. Грабівка Калуського району.

Кілька слів про методичне забезпечення таборування. З початку 1990-х пластуни

в Україні користувались діаспорними посібниками. Але вже в другій половині 90-х
з’являються “Посібник практичного пластування” від “Лісових чортів” та матеріали
“Іди за мною” від куреня “Вовча ліга”, які в 2002 році були видані під назвою
“Життя в природі (Посібник вовченяти)” ч. 1.

В 2002 році з ініціативи КПС в Україні з'явилися

“Напрямні для організації та проведення пластових
таборів”, авторства Оксани Заліпської та Анатолія
Смаглюка (голова Крайової таборової комісії у 2001
році). У 2009-2010 роках створюються оновлені
“Напрямні з організації таборів” та “Таборова книга
УПЮ”, автором яких стає ст.пл. Микола Бігус. Також
ним разом із Юрієм Юзичем в 2010 році було зібрано
збірник матеріалів для організаторів таборів та
практичного пластування та видано в електронному
вигляді (на компакт-дисках).

Порядок зголошення та проведення таборів

визначається Крайовою таборовою комісією, яка кожного року створюється КПР
на основі Положення, оновленого в 2008 році.

Однак, попри наявність Напрямних з проведення таборів, так і не вдалось

вибудувати (та прописати) повноцінної таборової політики Пласту в Україні, яка
системно включала би всі улади і актуалізувала найважливіші напрямки розвитку
таборування в організації (наприклад акцент на курінних та окружних таборах
УПЮ із відповідними рекомендаціями)

В 2010-х роках з’явились чимало нових спеціалізованих таборів. Загалом

тематика потребує глибшого дослідження, зокрема, який від них результат для
Пласту так і України. В 2013 році в Україні було започатковано створення булави
спеціалізацій - органу, який би координував розвиток та вимоги до спеціалізацій
Пласту, значною частиною діяльності яких є табори. Детальніше
https://spec.plast.org.ua/

За останні роки щороку відбувається на всеукраїнському рівні - близько 20

крайових таборів, які представляють 13 спеціалізацій: морська, летунська,
спортивна, військове пластування, мистецька, мандрівна, екологічна, кінне
пластування, велопластування, альпінізм із скелелазіння, етнопластування,
лещетарство та сноубординг, рольовий рух. Назви таборів: Крайовий морський
табір, Морська Академія, Морська школа, Чота крилатих, Льотна школа,
Спортивно-вишкільний табір, Легіон, Метаморфози, Клич Лицарів, Говерля,
Незвіданими Стежками, Герць, Кавалерія, Вовча школа, Побурлакуємо Світами,
Квест, Ревор, Етноколесо, Світанкові Віхи.

Окрім крайових - 10-15 - окружних та міжокружних, 70 - курінних, 10-15 -

станичних та міжкурінних. Новацьких таборів - до 30. А ще з'явилися і пташачі
табори, яких відбувається до 10-ти різного рівня.

Окрема сторінка - це зимові табори. Вони тривають в основному 3-5 днів,

спеціалізація - лещетарство та сноубординг. Зародились ще у 1929-1930 роках за
активної участі Івана Чмоли та його вихованців на Соколі (з акцентом на бігових
лещатах), розвинулись в діаспорі (з акцентом на альпійський стиль), а зараз
відбуваються щороку в Україні, США, Австралії, а також в Німеччині або Австрії
на гірських зимових курортах. Основні курені УСП/УПС, які їх розвивають -
“Бурлаки”, “Червона калина”, “Лісові чорти”, “Целібат мурлики” в Україні та ін.
Пластуни в Австралії, залучаючи українську громаду, вибудували навіть свою
лещетарську оселю на найвищій горі материка (г.Костюшко), яка - окрім
лещетарських пластових таборів - є також непоганим бізнес-проектом, відкритим
для різних відпочивальників.

В останні роки до організації долучається чимало нових людей, Пласт взяв курс
на велике розширення. Загалом пластове таборування потребує більш
детальнішого опису методики, особливостей, традицій, деталей. Адже багато
речей є на рівні усного передання і часто існує в закритій групі людей.

Можемо підсумувати, що саме табори та мандрівки - це ті форми пластування, які

дають молоді найбільше чару, радості, пригод та справжніх друзів, і протягом всієї
столітньої історії Пласту були найбільш її яскравими сторінками.

2019 рік, Автори статті - Микола Бігус, Юрій Юзич