1.

Основні Закони, що регламентують проведення подорожей з

активного туризму в Україні:
1) У статті 24 «Загальної декларації прав людини», прийнятій
Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році, записано: «…кожна людина має
право на відпочинок і вільний час, включаючи розумне обмеження робочого
часу й оплачувані відпустки кожного року».
2) Хартія туризму прийнята в 1985 році на VI сесії Генеральної
асамблеї Всесвітньої туристської організації (ВТО). У цьому документі
проголошено право кожної людини на відпочинок та дозвілля, що передбачає
вільне, без обмежень, пересування, окрім забороненого законом. Таке право
визнається в усьому світі. Також наводяться права та обов’язки туриста
3) «Конституція України» (1996);
4) Закон «Про туризм» (1995 рік, з доповненнями 2004 року).
«Національна програма розвитку туризму до 2010 року»;
5) «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (1992);
6) Закон «Про фізичну культуру і спорт» (1993);
7) Закон «Про охорону навколишнього середовища» (1991);
8) Закон «Про природно-заповідний фонд України» (1992).
До нормативних документів, що регламентують процес розвитку
активного туризму, належать:
1) Правила проведення туристських подорожей з учнівською і
студентською молоддю України;
2) Єдина спортивна класифікація України з видів спорту, що не
входять до програми Олімпійських ігор;
3) Положення про систему підготовки кадрів спортивного туризму;
4) Типове положення про спортивний туристський клуб;
5) Положення про туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії
навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України та інші.
 2. Правила проведення туристських подорожей з учнівською і
студентською молоддю:
1) Навчальні заклади під час підготовки та проведення туристських
подорожей керуються Положенням про туристські маршрутно-кваліфікаційні
комісії навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України,
Єдиною спортивною класифікацією України з видів спорту, що не входять до
програми Олімпійських ігор, а також цими Правилами.
2) Туристський досвід і вік керівників, заступників керівників та
учасників експедицій без активних способів пересування мають відповідати
вимогам. Порядок оформлення документів і випуск групи на маршрут з
активними способами пересування відбуваються за тих самих умов, що й для
походів відповідної складності.
3) Категорійні, дальні ступеневі туристсько-спортивні походи, а
також місцеві ступеневі походи 2-3 ступенів складності проводяться за умови
позитивного висновку після розгляду маршрутних документів у туристській
МКК навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України, що
мають відповідні повноваження.
4) Для місцевих некатегорійних походів тривалістю до 4 днів
включно, у яких не передбачається подолання категорійних перешкод, а
також екскурсій отримання позитивного висновку МКК не потрібне.
5) Під час проведення експедицій і туристсько-спортивних походів з
учнівською та студентською молоддю забороняється безпідставний поділ
груп на підгрупи.
6) Адміністрація навчальних закладів, яка здійснює туристські
подорожі, приймає рішення про їхнє проведення самостійно без погодження з
органами державного управління освітою та несе відповідальність за
підготовку, успішне проведення туристських подорожей, їхню педагогічну
доцільність та результативність. У разі прийняття рішення про проведення
туристської подорожі адміністрація навчального закладу зобов’язана:
  Сприяти успішній роботі туристської групи з підготовки та
проведення подорожі, систематично контролювати хід її підготовки.
 Видати наказ про проведення туристської подорожі, у якому:
– визначити мету, район, термін проведення, категорію, ступінь
складності експедиції або туристсько-спортивного походу;
– призначити керівника туристської групи та його заступника
(заступників, помічника, помічників);
– обумовити відповідальність керівника та його заступника за
збереження життя і здоров’я учасників протягом усього часу подорожі;
– затвердити персональний склад учасників, маршрут та план
проведення подорожі;
– визначити, у разі потреби, порядок дій керівника групи при
плановому поділі групи на підгрупи, а також кандидатури керівників підгруп,
їхніх заступників (помічників).
 Для місцевих експедицій з активними способами пересування і
туристсько-спортивних походів тривалістю більше 4 днів, дальніх походів та
відповідних експедицій з активними способами пересування наказ видається
після отримання позитивного висновку МКК.
 Провести інструктаж керівника туристської групи та його
заступника (заступників) з питань охорони праці та техніки безпеки під час
подорожі з дітьми згідно з вимогами Положення про організацію роботи з
охорони праці учасників навчальновиховного процесу в установах і закладах
освіти, з обов’язковою реєстрацією в журналі встановленого зразка.
 Після отримання висновку МКК про можливість проведення
туристської подорожі видати керівникові підписані і завірені печаткою:
 наказ про проведення туристської подорожі;
 посвідчення про відрядження керівника та його заступника, а
також завірити печаткою закладу туристські маршрутні документи групи:
– маршрутний лист – для некатегорійних туристськоспортивних
походів;
 – маршрутну книжку – для категорійних походів.
 Контролювати відправлення керівником туристської групи
повідомлення до відповідної аварійно-рятувальної служби, яка обслуговує
територію, де проводиться експедиція або туристсько-спортивний похід, не
пізніше ніж за 10 днів до виїзду групи на маршрут (за наявності рекомендації
МКК) і вести контроль за дотриманням групою термінів проходження
маршруту.
 У разі порушення туристською групою встановлених
контрольних термінів проходження маршруту терміново встановити зв’язок з
територіальними органами управління освітою та відповідною аварійно-
рятувальною службою для з’ясування місцезнаходження групи та надання їй,
за потреби, допомоги.
 Після завершення туристської подорожі заслухати повідомлення
керівника туристської групи та його заступника, оформити відповідні
документи на присвоєння спортивних розрядів учасникам походів, результати
діяльності керівників урахувати при їхній атестації та заохоченні.
8) Туристські групи формуються з числа учнів загальноосвітніх,
позашкільних, професійно-технічних і студентів вищих навчальних закладів,
які об’єднуються на добровільних засадах за спільними інтересами, мають
відповідний туристський досвід і підготовку для участі в запланованій
туристській подорожі.
9) Досвід та вік учасників екскурсій, експедицій і походів,
керівників, їхніх заступників мають відповідати вимогам.
10) Кількісний склад туристської групи, яка бере участь у
туристській подорожі, визначається керівником групи спільно з
адміністрацією навчального закладу з урахуванням вимог.
11) Кількість заступників (помічників) керівників туристських груп
визначається адміністрацією навчального закладу, що проводить подорож.
 12) Учасники комбінованих туристсько-спортивних походів, що
включають ділянки маршруту з різних видів туризму, повинні мати
відповідний туристський досвід для проходження таких ділянок.
13) При проходженні вертикальних печер, починаючи з II категорії
складності, та горизонтальних печер, починаючи з III категорії складності, у
групі повинно бути не менше одного керівника або його заступника на
чотирьох учасників.
14) Учасники категорійних походів із будь-якого виду туризму, а
також учасники ступеневих водних походів повинні вміти плавати.

3. Суб’єкти діяльності, які займаються розвитком активного

туризму в Україні:
1) Міжнародну федерацію спортивного туризму - громадську
структуру, покликану безпосередньо здійснювати практичні заходи,
спрямовані на розвиток спортивного туризму на цьому просторі. Основні
положення цієї концепції розроблені на принципах, що відповідають
Міжнародній хартії спортивного туризму і забезпечують безумовну
доступність проведення категорійних спортивних походів та подорожей на
туристсько-рекреаційній території держав СНД і Балтії.
2) Міжнародна хартія спортивного туризму та вищезгаданої
концепції більшість членських організацій МТСС (у тому числі
українських) прагнуть застосувати єдиний підхід для оцінки спортивної,
суддівської, інструкторської та інших видів кваліфікації туристів за
допомогою створення сучасної нормативної та вдосконалення вже існуючої
бази спортивно-оздоровчого туризму. Розроблено та затверджено "Правила
змагань зі спортивного туризму" і "Єдину спортивну класифікацію".
3) На сьогодні в Україні сформовано висококваліфікований
кадровий корпус працівників активного туризму, а також громадського
активу. Організаційними та методичними центрами розвитку оздоровчо-
спортивного туризму є туристські клуби та секції.
 4) Комітет Верховної Ради з питань молоді, спорту і туризму.
Завдання комітету: підготовка проектів законів, висновків до профільних
законопроектів, контроль за виконавчими органами.
5) Положенні про туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії
визначено, що туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії навчальних
закладів системи Міністерства освіти і науки України (далі - МКК)
створюються на громадських засадах при навчальних закладах системи
Міністерства освіти і науки України з метою надання теоретичної та
практичної допомоги керівникам туристських груп учнівської та студентської
молоді, а також адміністраціям навчальних закладів з питань організації
спортивних туристських походів.
6) Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту –
центральний орган виконавчої влади. Розробляє спільно з Національною
федерацією спортивного туризму концепцію розвитку спортивного туризму,
цільових комплексних програм. Спільно організовують та проводять
Всеукраїнські змагання за Єдиним календарним планом спортивних змагань
України з видів спортивного туризму, де виконуються розрядні нормативи та
присвоюється звання “Майстер спорту України” згідно з ЄСКУ.
7) Пошуково-рятувальні служби відповідно до покладених на них
завдань розробляють та реалізують спеціальні вимоги безпеки для туристів,
що використовують активні форми пересування.
8) Федерація спортивного туризму України (ФСТУ). Основна
мета діяльності – всебічно сприяти розвиткові спортивно-оздоровчого
туризму в Україні, підвищенню ролі фізичної культури і спорту для
гармонійного розвитку людини, зміцнення здоров’я населення, формування
здорового способу життя.