Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Вінницький торговельно-економічний інститут
Кафедра туризму та готельно-ресторанної справи

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
на тему:
«Дослідження і прогнозування розвитку туристичного ринку Вінницької області»

(на матеріалах «Санаторно-туристичного підприємства «Свіжий вітер»)

Здобувача вищої освіти Прізвище,

ІV курсу, групи Т-41д, ім’я,
спеціальності 242 «Туризм» по батькові
______________ підпис здобувача

Науковий керівник Прізвище,

науковий ступінь ______________ ім’я, вчене звання
підпис керівника по батькові

Науковий консультант Прізвище,

науковий ступінь _______________ ім’я,
вчене звання підпис консультанта по батькові

Гарант освітньої програми

науковий ступінь ________________ Прізвище, вчене звання
підпис гаранта ім’я,
по батькові
 2

ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………. 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ 6

ТУРИСТИЧНОГО РИНКУ
1.1. Поняття і сутність туристичного ринку 6

1.2. Стан та перспективи розвитку туристичнго ринку в Україні 10

1.3. Дослідження туристичного ринку Вінницької області 21

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ «САНАТОРНО-ТУРИСТИЧНОГО 27

ПІДПРИЄМСТВА «СВІЖИЙ ВІТЕР» ……………………………………
2.1. Організаційно-економічна характеристика «Санаторно- 27
туристичного підприємства «Свіжий вітер»
2.2. Значення та місце «СТП «Свіжий вітер» в регіональному розвитку 37
туристичного ринку у Вінницькій області
2.3. Оцінка якості надання послуг «Санаторно-туристичним 38
підприємством «Свіжий вітер» …………
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПОЗИЦІЙ 42
«САНАТОРНО-ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА «СВІЖИЙ
ВІТЕР» НА ТУРИСТИЧНОМУ РИНКУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
3.1. Проблеми організації туризму на базі «Санаторно-туристичного 42
підприємства «Свіжий вітер» ………………………………….
3.2. Шляхи підвищення конкурентноспроможності «Санаторно- 47
туристичного підприємства «Свіжий вітер» на туристичному ринку
Вінницької області
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 52
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 54

ВСТУП
 3

Актуальність теми випливає з того, що Вінниччина має всі передумови для

інтенсивного розвитку як внутрішнього, так і зовнішнього туризму. Ця область
володіє особливостями географічного положення та рельєфу, сприятливим кліматом,
а також розмаїттям природних, історико-культурних та туристично-рекреаційних
потенціалів.
З кожним днем інтерес до туристичних можливостей регіону зростає, що
відкриває нові можливості для його подальшого розвитку. Сьогодні на Вінниччині
виявляють особливий інтерес до різноманітних видів туризму, зокрема культурно-
пізнавального, лікувально-оздоровчого, рекреаційного, сільського зеленого,
спортивного, активного, релігієзнавчого та паломницького.
Орієнтуючись на досвід провідних європейських країн та інших країн з
розвиненим туризмом, Україна повинна розробити стратегічні заходи з метою
ефективного використання свого туристичного потенціалу. Ці заходи включають
збереження та підтримку природно-рекреаційних ресурсів та історико-культурної
спадщини, стимулювання розвитку суміжних галузей економіки, покращення якості
довкілля, маркетингову підтримку, приваблення кваліфікованих кадрів та сприяння
розвитку туристичної індустрії з боку державних та місцевих влад. Такий
комплексний підхід сприятиме створенню привабливого іміджу регіону та
привертанню уваги як вітчизняних, так і іноземних туристів.
Останнім часом значення економіки регіонального туризму виявилося високим у
зв'язку з розвитком ринкових відносин. Сьогодні завдання в сфері туризму необхідно
вирішувати як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях. Розвиток
туристичної галузі у Вінницькій області визначено як один з пріоритетних шляхів
для забезпечення економічного зростання та збільшення надходжень до місцевих та
Державного бюджету України. Це сприятиме підвищенню якості життя населення,
зменшенню рівня безробіття та стабілізації економічного зростання регіону, що
робить цю тему актуальною.
 4

Мета дослідження полягає в дослідженні та прогнозуванні розвитку

туристичного ринку Вінницької області на прикладі санаторно-туристичного
підприємства «Свіжий вітер».
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання:
- розглянути поняття і сутність туристичного ринку ;
- дослідити стан та перспективи розвитку туристичнго ринку в Україні;
- здійснити дослідження туристичного ринку Вінницької області;
-проаналізувати організаційно-економічну характеристику Санаторно-
туристичного підприємства «Свіжий вітер»;
-охарактеризувати значення та місце «СТП «Свіжий вітер» в регіональному
розвитку туристичного ринку у Вінницькій області;
-здійснити оцінку якості надання послуг «Санаторно-туристичним
підприємством «Свіжий вітер»;
-розглянути проблеми організації туризму на базі «Санаторно-туристичного
підприємства «Свіжий вітер»;
-дослідити шляхи підвищення конкурентноспроможності «Санаторно-
туристичного підприємства «Свіжий вітер» на туристичному ринку Вінницької
області.
Об’єктом роботи є дослідження діяльності суб’єктів туристичного ринку
Вінницької області.
Предметом дослідження є санаторно-туристичне підприємство «Свіжий
вітер».
Для досягнення цілей, визначених у роботі, були застосовані різноманітні
методи, зокрема:
-Узагальнення було використано для забезпечення послідовності у проведенні
наукового дослідження та формування висновків.
-Критичний аналіз став основою теоретичних досліджень, спрямованих на
визначення напрямів розвитку туристичної галузі.
 5

-Аналіз та синтез допоміг визначити передумови розвитку туризму у

Вінницькій області.
-Абстрактно-логічний метод був використаний для визначення шляхів
оптимізації розвитку рекреаційного туризму у регіоні.
Наукова новизна. Результати дослідження дозволять ідентифікувати
потенційні можливості для розвитку туристичного ринку Вінницької області та
розробити рекомендації для підприємств і управлінців галузі щодо ефективного
використання цих можливостей.
Інформаційну базу дослідження становлять різноманітна література,
включаючи навчальні посібники, наукові статті, монографії вітчизняних та
зарубіжних авторів, а також документація підприємства з даної тематики.
Практична цінність дослідження виявляється в:
-Розробці рекомендацій: на основі проведеного дослідження будуть розроблені
конкретні рекомендації для підприємства «Свіжий вітер» щодо стратегій розвитку та
підвищення конкурентоспроможності на туристичному ринку;
-Підтримці прийняття управлінських рішень: отримані результати дослідження
нададуть керівництву підприємства інформацію для прийняття обґрунтованих
управлінських рішень щодо розвитку та маркетингових стратегій.
-Загальній підтримці туристичної галузі: робота також може стати корисною
для інших санаторно-туристичних підприємств та організацій, які працюють в сфері
туризму, надаючи їм цінні інсайти щодо розвитку і вдосконалення своєї діяльності.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ

ТУРИСТИЧНОГО РИНКУ
 6

1.1. Поняття і сутність туристичного ринку

Різноманітність у розроблених науковцями методологічних основ та

термінологічного апарату щодо вивчення ринку туристичних послуг вимагає
дослідження та уточнення сутності цієї концепції. Дане питання має важливе
значення як для теоретичного та методологічного аспекту, так і для практичного
вдосконалення економічних відносин у сфері підприємництва. Необхідно розкрити
організаційно-економічну сутність та структуру ринку туристичних послуг.
Ринок туристичних послуг, як наукова категорія, пов'язаний з рядом спільних
та взаємопов'язаних термінів, таких як «туризм», «туристична індустрія», «ринок
послуг», «сфера туристичних послуг» та інші. Основним поняттям у цій системі є
«туризм».
У визначенні туризму, яке міститься у законодавстві України, туризм
розглядається як тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в
оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення
оплачувальної діяльності в місці перебування. Туризм розглядається як система, що
складається з трьох взаємопов'язаних компонентів:
 географічний компонент (регіон появи туристів, транзитний регіон та
туристична дестинація);
 турист;
 туристична індустрія.
Розвиток туристичної галузі як економічної системи залежить від задоволення
потреб туристів, які є основою попиту на туристичні послуги. Цей попит
задовольняється через систему пропозиції туристичних продуктів на ринку.
Згідно з інтерпретацією Міжнародної системи рахунків у сфері туризму (IRTS)
2008, «туризм» є частиною поняття «подорож» і відноситься до діяльності осіб, які
здійснюють поїздку до основного місця призначення поза звичайним середовищем
 7

на період менше року з будь-якою основною метою, за винятком пошуку роботи на

підприємстві, що зареєстроване в країні або місці відвідування.
Отже, «туризм» являє собою конкретний вид економічної діяльності, що
реалізується через відповідні конституційні права (на відпочинок, освіту, лікування
тощо) та залучає відповідних суб'єктів і колективи. Ці суб'єкти подорожують у місця
поза своїм звичайним середовищем протягом періоду до одного року без мети
отримання комерційного прибутку. «Туристична індустрія» виступає як організована
система взаємодії міжпромислового господарства, чия діяльність спрямована на
створення, збут і споживання туристичного продукту з метою отримання значного
економічного та соціального впливу для національної економіки шляхом
задоволення специфічних потреб населення в проведенні дозвілля під час подорожей
тощо [1, c.45].
Дослідження поняттєво-термінологічної системи «ринок туристичних послуг»
потребує аналізу термінів «сфера туризму» та «сфера туристичних послуг».
С. Ковальчук та В. Миколишина розглядають сферу туристичної діяльності за
різними напрямами, такими як функціонування туристичного підприємства, надання
готельних послуг, туристсько-екскурсійне обслуговування, організація транспортних
подорожей, організація спеціалізованого відпочинку і розваг, екологічна діяльність.
У той же час, Т. Ткаченко вважає, що до сфери туризму слід віднести всі
підприємства й організації, що здійснюють діяльність у межах певної галузі або
визначеного виду економічної діяльності, виробляють, реалізують і організовують
споживання різноманітних послуг і товарів туристу незалежно від ролі, яку відіграє
туризм у формуванні доходів цих підприємств.
Основне поняття «ринок туристичних послуг» ґрунтується на категорії
«ринок». Ринок розглядається як система економічних відносин та зв'язків, що
стосуються обміну товарів і послуг, а також як територію, де відбувається купівля-
продаж цих товарів і послуг відповідно до учасників ринку. Предметом обміну на
ринку туристичних послуг є саме такі послуги, які надаються різними
 8

підприємствами туристичної індустрії, такими як готелі, ресторани, перевізники,

розважальні заклади, турагентства тощо.
Отже, була проаналізована низка асоційованих та відносних термінів для
визначення «туристичного ринку». Туристичний ринок у великому світовому
господарстві формується і функціонує у відповідних формах, включаючи і
територіальні. Географічні структури туристичного ринку формуються під впливом
загального механізму світового ринку і ринку послуг, що є частковим виявом
світового організаційного механізму суспільного виробництва і споживання.
Туристичний ринок визначається як сфера задоволення потреб населення у
послугах, пов'язаних з відпочинком, розважальним проведенням часу або
оздоровленням (за визначенням О. Любіцевої).
Згідно з М. Мальською, туристичний ринок розглядається як комплекс
організаційно-економічних взаємозв'язків, що стосуються організації та торгівлі
туристичними послугами. Цей ринок, схожий на будь-який інший, об'єднує покупців
(попит) і продавців (постачальників). Однак він відрізняється від інших ринків тим,
що самі покупці пересуваються до місця надання послуг для отримання
зарезервованих послуг.
Узагальнюючи це поняття у контексті аналітичного дослідження та в рамках
системного підходу, можна трактувати «ринок туристичних послуг» як систему
економічних або соціально-економічних зв'язків.
Аналізуючи туристичний сектор, ключовим вважається внутрішній ринок
туристичних послуг, оскільки його розвиток сприяє виконанню зовнішніх функцій,
визначає спеціалізацію та участь у глобальному туристичному процесі. Важливо,
щоб методика дослідження національного туристичного ринку відображала всю
складність його функціонування як на міжнародному, так і на внутрішньому рівнях.
Дослідження зовнішніх функцій національного ринку передбачає оцінку його
позиції в глобальному туристичному контексті та на рівні макрорегіонального
ринку.
 9

Теоретико-методологічні аспекти та організаційно-економічні засади

функціонування туристичних ринків розкриваються в наукових працях дослідників,
таких як В. Данильчук, Ю. Забалдіна, Н. Коніщева, Т. Ткаченко, а також в аспектах
управління туристичною діяльністю й суб’єктами туристичного сектора, які
представлені у працях І. Зоріна, В. Квартальнова, С. Мельниченко, В. Ткач та інших.
Однак, в сучасних умовах складної військово-політичної ситуації, соціально-
економічних труднощів та ринкових змін української економіки, а також на тлі
зростаючої конкуренції на світових ринках та їх глобалізації, виникає потреба у
дослідженні проблем регіональних ринків туристичних послуг. Тому необхідно
провести глибокий аналіз різних аспектів формування, функціонування та розвитку
ринку туристичних послуг [8, c.61] .
Таким чином, туристичний ринок можна розглядати як систему, що включає у
себе процеси формування та реалізації туристичного продукту з метою задоволення
попиту на туристичні послуги. Процеси виробництва, комплектування, реалізації та
споживання туристичного продукту є важливими складовими частинами
туристичного бізнесу. Регіон, включаючи Вінничину та всю Україну в цілому, має
потенціал для активного розвитку туристичного ринку, який охоплює як внутрішній,
так і міжнародний туризм.
Давайте проаналізуємо структуру туристичного ринку з точки зору його
територіальної організації.
Ринок туристичних послуг складається з ряду компонентів, які відповідають
особливостям споживання туристичних послуг. Основними елементами цієї
структури є ринок споживача (де формується попит на туристичний продукт) та
ринок виробника (де суб’єкти діяльності спрямовані на задоволення цього попиту).
Територіальна організація ринку споживача включає в себе територіальні утворення,
які мають певний рівень концентрації попиту та залежать від нього радіусом
обслуговування. Ця концентрація та спеціалізація становлять основу для виділення
пунктів, центрів та вузлів у територіальній структурі ринку.
 10

Пункти територіальної структури ринку туристичних послуг формуються

наявністю туристичних підприємств, які задовольняють практично
неструктурований попит. Зростання кількості подібних підприємств призводить до
структурування пропозиції та попиту в регіоні і сприяє формуванню центрів
територіальної структури ринку споживача. Подальше різноманіття попиту,
обумовлене поліпшенням соціально-економічних умов і наявністю великих
туроператорів, сприяє формуванню вузлів.
З іншого боку, елементи територіальної структури виробника включають
екскурсійні пункти, туристичні центри та туристсько-рекреаційні вузли. Екскурсійні
пункти з'являються там, де є історичні та культурні пам'ятки, які приваблюють
туристів. Збільшення кількості таких ресурсів може призвести до формування
туристсько-екскурсійного центру. Якщо ж екскурсійна діяльність охоплює велику
територію, це може призвести до формування туристично-рекреаційного вузла.
Місцевий ринок туристичних послуг є базою для більш високорівневих
туристичних ринків. Його діяльність можлива лише завдяки співпраці комерційних
підприємств, владних структур та місцевого населення у сфері туризму.

1.2. Стан та перспективи розвитку туристичнго ринку в Україні

Протягом понад п'яти років світова туристична індустрія переживала
економічну кризу через пандемію коронавірусу та пов'язані з нею епідеміологічні
обмеження. Проте наприкінці 2021 та на початку 2022 року відбулось певне
відновлення туризму в світі.
У зв'язку з Україною, зниження туристичних потоків розпочалося ще у 2014
році внаслідок окупації Автономної Республіки Крим і частин Донецької та
Луганської областей Російською Федерацією. З 2019 року наступила пандемія
COVID-19, а з 24 лютого 2022 року туристичні потоки раптово зменшилися, багато
українців виїхали за кордон, шукаючи притулку від війни, а деякі туристичні
 11

підприємства припинили свою діяльність або переключилися на волонтерську

допомогу.
Початок війни призвів до катастрофічного спаду туристичного сектора в
Україні, перетворивши його на масову міграцію внутрішньо переміщених осіб,
заморожуючи діловий туризм і повністю зупинивши місцевий туризм у центральних,
східних і південних регіонах країни.
Війна спричинила величезні збитки для туристичного сектора, руйнування
фінансових, енергетичних та харчових індустрій, спричинила економічну
нестабільність у всьому світі та повністю припинила туризм у центральних, східних і
південних регіонах України [12, c.45].
У 2021 році було зафіксовано збільшення надходжень податків від туристичної
діяльності у деяких областях, зокрема:
 Львівська область (273 млн. грн. порівняно з 215 млн. грн. у 2020 році);
 Київська область (164 млн. грн. проти майже 125 млн. грн.);
 Івано-Франківська область (159 млн. грн. проти майже 131 млн. грн.).
Проте в Києві та Одеській області спостерігався значний спад надходжень, а саме на
46% та 58% відповідно.
У 2022 році бюджет України зазнав втрати третини надходжень від
туристичної галузі. Надходження до держбюджету від туристичної галузі
зменшилися майже на 31%. Пансіонати та гуртожитки, які використовувалися як
тимчасовий притулок, сплатили на 46% більше податків. Проте від діяльності
турбаз, кемпінгів та дитячих таборів відпочинку сплачена сума податків зменшилася
на 57%, склавши лише 141 млн. грн. порівняно з 328 млн. грн. у 2021 році.
У 2022 році туристичні оператори сплатили до державного бюджету на 35%
менше, ніж у попередньому році, конкретно 167 мільйонів 858 тисяч гривень,
порівняно з 259 мільйонами 5 тисяч гривень у 2021 році [17, c.15] .
Наразі в Україні офіційно зареєстровано 99 пошкоджених туристичних
об'єктів, але ця інформація не є повною, оскільки є райони, особливо на сході та
 12

півдні країни, до яких неможливо дістатися та оцінити збитки. Зараз можна

відзначити, що найбільше пошкоджених об'єктів туристичної інфраструктури
розташовано в таких областях, як Донецька – 25, Херсонська – 21, Харківська – 16,
Київська – 13.
За військовий 2022 рік сума туристичного збору склала 178 мільйонів 948
тисяч гривень, що становить на 24% менше, ніж у 2021 році, коли загальна сума
турзбору становила 235 мільйонів 461 тисяч гривень. Спад зафіксовано у 14 регіонах
України, основним чином в тих областях, які перебували або перебувають у зоні
бойових дій або тимчасово окуповані. Наприклад, на Херсонщині сума турзбору
скоротилася на 99%, на Миколаївщині – на 99%, на Донеччині – на 100%, на
Луганщині – на 100%.
Також відбувся значний спад у таких областях як Одеська (88%), Запорізька
(87%), Харківська (71%), Сумська (78%), м. Київ (54%), Чернігівська (53%), Київська
(43%) та Житомирська (24%). Спад на 15% було зафіксовано в Дніпропетровській та
Рівненській областях.
Завдяки внутрішній міграції українців з окупованих та прифронтових
територій у більш безпечних регіонах спостерігається зростання туристичного збору.
Наприклад, Львівщина стала лідером по сумі туристичного збору у 2022 році,
набравши 41 мільйон 430 тисяч гривень, що становить зростання на 79% порівняно з
2021 роком. Столиця поповнила свій бюджет на 31 мільйон 474 тисячі гривень.
Однак, порівняно з 2021 роком ця сума менша майже вдвічі. Серед лідерів по
сплаті туристичного збору також виступають Закарпаття – 19 мільйонів 471 тисяч
гривень, Івано-Франківщина – 17 мільйонів 956 тисяч гривень та Черкащина – 12
мільйонів 555 тисяч гривень.
На жаль, південь України як туристичний напрямок наразі тимчасово
втрачений. Щодо Карпат, хоча спостерігається певне зростання, але воно
залишається приблизно на тому ж рівні, що й у попередній рік.
 13

У цьому році туроператори планують розширити можливості українців щодо

відпочинку, включаючи подорожі до центральних регіонів України, з метою
«відновлення сил» та «психологічного відпочинку».
Війна фактично призвела до припинення туристичних потоків до України;
страх перебування у більшості районів країни, значні руйнування туристичної
інфраструктури, пам'яток, музеїв, а також обмеження польотів в повітряному
просторі.
Наразі туристична сфера в Україні обмежена, і туристичні підприємства
враховують шляхи, які обов'язково включають мапу бомбосховищ та інші захисні
споруди. Також беруться до уваги маршрути, які уникнуть значних державних та
військових об'єктів [16, c.98] .
Дослідження з оцінки збитків від війни в Україні, зокрема у туристичній
галузі, на сьогодні проводять широкий коло як вітчизняних, так і зарубіжних
науковців. Хоча робота іноземних науковців переважно спрямована на вивчення
впливу війни в Україні на світову економіку та туристичну індустрію, деякі
дослідження містять оцінки збитків від російської агресії проти України та
рекомендації щодо відновлення економічного потенціалу країни у короткостроковій
та довгостроковій перспективах.
Джастін-Дамієн Генетт, Філіп Кенворті та Коллетт Вілер розглядають наслідки
війни в Україні для світової економіки та передбачають, що Україна може зазнати
серйозних втрат у ВВП на 45% через знищення виробничої інфраструктури,
пошкодження транспортних шляхів, а також втрату доступу до Чорного моря. Вони
вважають, що в майбутньому Україні знадобиться додаткова зовнішня фінансова
допомога, ймовірно, потрібна буде реструктуризація боргів для підтримки надійної
реконструкції та відновлення, а також для забезпечення фіскальної стійкості.
У свою чергу, Василь Астров, Махді Годсі, Річард Грівсон та інші
досліджують вторгнення Росії в Україну з погляду гуманітарних, економічних та
фінансових наслідків у короткостроковій та середньостроковій перспективі. Вони
 14

оцінюють збитки та руйнування фізичної інфраструктури на суму 62,6 мільярда

доларів США. Автори зазначають, що на регіони України, що постраждали від
конфлікту, припадає 53% ВВП. Приблизно третина промислового та
сільськогосподарського виробництва та чверть експорту припадають на конфліктні
регіони, де ділова активність припинилася. Оскільки чорноморські порти були
атаковані Росією, Україна втратила можливість експортувати більше половини свого
експорту, особливо сільськогосподарських товарів і металів, хоча у 2021 році
експорт товарів склав понад третину ВВП країни.
А. Піо, А. Біт і Р. К. Куо, у своєму дослідженні про вплив війни в Україні на
світову торгівлю та інвестиції, а також на глобальний туризм, вказують, що в'їзний
туризм до України значно постраждав і, можливо, залишатиметься низьким
протягом тривалого часу, навіть після завершення конфлікту. Вони наголошують,
що у 2019 році туризм складав 6,3% економіки України та 6,9% загальної зайнятості,
а витрати міжнародних відвідувачів становили 3,7% від загального експорту. За
аналогією з іншими постконфліктними країнами, дослідники припускають, що
українському туристичному сектору можуть знадобитися роки на відновлення після
завершення війни.
Засідання Ради Безпеки ООН, згідно з Арріа-формулою, було започатковане
Світовою Організацією Об’єднаних Націй з метою обговорення теми про знищення
культурної спадщини внаслідок російської агресії проти України. Учасниками
засідання були представники країн-членів ООН, а також делегати від ЮНЕСКО та
Міжнародної ради пам’яток та видатних місць (ICOMOS), які недавно відвідали
Україну. З початку воєнної агресії російськими силами було скоєно 423 акти
вандалізму проти української культурної спадщини, а ця кількість продовжує
зростати внаслідок продовжуючогося конфлікту. Зазначено, що пошкоджені як
історичні, так і природні об'єкти спадщини, у тому числі понад сто об'єктів, які
мають офіційний статус пам'яток культури. Головні об'єкти знищення включають
культові споруди, пам'ятники, музеї, театри, бібліотеки, інші культурні центри, які
 15

зазнали пошкоджень у результаті військових дій в 15 регіонах України, охоплюючи

практично всю її територію від сходу до заходу.
Природні туристичні призначення на тимчасово окупованих територіях були
втрачені, включаючи Олешківські піски, Асканія-Нова, Кінборську косу, Джарилгач,
а також узбережжя Азовського моря, такі як Генічеськ та Рожеві солоні озера, міста
Кирилівка, Скадовськ, Бердянськ, Очаків, а також частково Скіфський курган. Також
прикордонні райони України з Білоруссю тимчасово мінували, що перешкоджало
відпочинку біля озер Волині та сплавам по річках Прип’ять – Стохід [9, c.101] .
Російська армія, яка проводить агресію, не має поваги до релігійних споруд на
території України, що свідчить про їхнє повне ігнорування моральних принципів та
загальнолюдських цінностей. З моменту початку повномасштабного вторгнення
російські окупанти пошкодили принаймні 183 релігійні споруди в Україні за даними
прес-служби Міністерства культури та інформаційної політики. З цих 183 руїн, 5 є
мусульманськими, 5 – єврейськими, а решта 173 – християнськими. Найбільше
зруйнованих релігійних споруд знаходиться в Донецькій (45) та Луганській (40)
областях, за ними ідуть Київська (34) та Харківська (25) області.
Найбільш відомими місцями сакрального туризму, які постраждали внаслідок
воєнних дій, є такі: Святогірська лавра та собори Чернігівщини, включаючи
Чернігівський дитинець та історичні оборонні стіни, Спасо-Преображенський собор
XI століття, Катерининська церква XVIII століття, Борисоглібський собор XII
століття, Єлецький Успенський монастир XI століття та інші.
Чорнобильська зона стала недоступною, хоча раніше приваблювала велику
кількість іноземних та внутрішніх туристів, які проявляли інтерес до тематики
«темного туризму».
Готельна інфраструктура в Чернігові, Одесі, та Бахмуті сильно пошкоджена.
Однак найскладніша ситуація наразі склалася з транспортною
інфраструктурою, яка є важливою складовою туристичної індустрії. Без належної
 16

функціональності транспортної системи будь-яка туристична діяльність, крім пішої,

стає неможливою.
Об'єкти транспортної інфраструктури в Київській, Житомирській,
Чернігівській, Сумській, Харківській та інших областях пошкоджені і не можуть
забезпечити належний рівень обслуговування туристів.
Згідно з оцінкою KSE, яка була підтримана Офісом Президента України,
Міністерством економіки, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово
окупованих територій, Міністерством інфраструктури та Міністерством розвитку
громад та територій, пошкодження інфраструктури складають [18]:
-23,8 тис. кілометрів доріг, для ремонту яких необхідно виділити 29,8 мільйонів
доларів;
-11 аеропортів (6,8 мільйонів доларів);
-6,6 тисяч кілометрів залізничних колій та 41 залізничний міст (3,6 мільйонів
доларів);
-295 автомобільних дорожніх переходів та мостів (1,6 мільйонів доларів), а також
інша транспортна інфраструктура, така як водний транспорт, ще не оцінена.
Особливо це стосується водних портів Одеси та тимчасово окупованих
територій, які зазнали пошкоджень і негативно впливають на міжнародні експортні
потоки, оскільки вони переважно обслуговувались морським транспортом.
Економіка країни зазнала майже повного паралізу, майже всі галузі
промисловості перебувають у стані стагнації. Туризм як внутрішній, так і
міжнародний, припинив своє існування. Туризм стане однією з останніх галузей, яка
відновиться після закінчення війни. Спочатку потрібно відновити інфраструктуру та
регулярні польоти, а потім думати про приваблення туристів.
Руйнування культурних та інфраструктурних об'єктів під час військових дій
негативно впливає на всю сферу туризму в Україні та відбивається на економічній її
продуктивності.
 17

Один із ключових економічних показників у сфері туризму - туристичний збір,

який сплачують в готелях та інших місцях розміщення. Обсяг цього збору прямо
залежить від кількості туристів у регіоні [18, c.27].
Надходження від сплати туристичного збору в Україні зменшилися під час
пандемії коронавірусу в 2019-2020 роках. Проте у 2021 році розпочався процес
відновлення туристичної галузі, і спостерігалися позитивні тенденції зростання
прибутку у туристичних підприємствах. Однак, 24 лютого 2022 року будь-яка
туристична діяльність, крім розміщення внутрішньо переміщених осіб, була
припинена.Як бачимо з рисунку 1.1, до ТОП-5 лідерів за сплатою туристичного
збору за перші чотири місяці 2022 року увійшли місто Київ та 4 області: Львівська,
Закарпатська, Івано-Франківська і Київська.

Рис. 1.1 – Структура надходжень до бюджету туристичного збору за областями

України з 01.01.2022 р. по 01.05.2022 р. (складено на основі [20)
 18

У регіонах, які найбільше постраждали від російської окупації, частка

сплаченого туристичного збору є незначною або наближається до нуля. Це
пояснюється тим, що з початком окупації багато українців переселилися зі східних,
центральних та південних областей у більш безпечний західний регіон. Саме завдяки
потоку внутрішньо переміщених осіб туристичний збір за перші чотири місяці 2022
року сягнув 64 мільйони 611 тисяч гривень, що майже на 65% більше в порівнянні з
аналогічним періодом 2021 року – тоді до бюджету надійшло 39 мільйонів 206 тисяч
гривень туристичного збору. Таким чином, зростання туристичного збору у перші
чотири місяці 2022 року не свідчить про успішність туристичного бізнесу в Україні,
а лише відображає сумні реалії примусового переселення великої кількості
українських громадян.
Щодо загальної суми сплачених податків суб'єктами туризму в Україні
протягом січня-квітня 2022 року, вона становила 645,8 мільйонів гривень і була на
18% меншою, ніж у відповідному періоді минулого року.
З рисунку 1.2 видно, що найбільшу частку надходжень до бюджету
забезпечили готелі і санаторії - 57%. Надходження від діяльності туристичних
агенцій займають друге місце (19%), а туристичні оператори - третє (11%).
Турбази, кемпінги і дитячі табори відпочинку, а також приватні садиби посіли
менш значущі позиції в рейтингу сплати податків, становлячи відповідно 9% і 4%.
 19

Рис. 1.2 – Структура надходжень до бюджету різних суб’єктів у галузі туризму з

01.01.2022 р. по 01.05.2022 р. (складено на основі [20])
Згідно з Державним агентством розвитку туризму (ДАРТ), спостерігається
зниження на 24% у сумі надходжень від сплати податків протягом перших чотирьох
місяців 2022 року у порівнянні з відповідним періодом 2021 року. Особливо велике
зниження було зафіксоване у секторі турбаз, кемпінгів та дитячих таборів
відпочинку (на 58%). У той же час, спостерігалося значне зростання у сфері
туристичних агенцій (на 85%) і туристичних операторів, а також приватних садиб
(на 5% щодо обох категорій) [17, c.45].
Аналітики пов'язують цей факт з тим, що у звітний період увійшли два перші
місяці року, коли зазвичай відбувається попереднє бронювання на новорічні та
різдвяні свята. Варто також врахувати, що на зменшення суми сплачених податків
вплинуло зменшення кількості суб'єктів туризму в Україні у 2022 році порівняно з
2021 роком.
Згідно з висловленням голови ДАРТ Мар'яни Олеськів, туристична галузь
України знаходиться на межі серйозних економічних втрат, особливо у лютому та
 20

березні, які завжди вважаються періодом з низькою активністю у туристичній сфері.

Сезон туризму зазвичай розпочинається у травні-червні, досягає піку у липні-серпні,
а потім починається бізнес-сезон у вересні-жовтні. Зниження в динаміці сплати
податків, так само як і зменшення кількості суб'єктів туризму, є важливими
показниками втрат у туристичній галузі України через російське вторгнення.
Важливо також визначити прямі збитки від руйнування об'єктів туристичної
інфраструктури, а також непрямі втрати, що включають зменшення доходів у
туристичній галузі, та провести попередню оцінку потреб у її відновленні.
Загальні непрямі збитки туристичної галузі, що проявляються у зменшенні
доходів від туризму, оцінюються в 110,8 мільярдів гривень, що становить 3% від
загальних непрямих збитків економіки України від російського вторгнення. Крім
того, для відновлення туристичної галузі України буде потрібно здійснити витрати.
Загальна попередня потреба у відновленні туристичної галузі оцінюється у
16,80 мільярдів гривень, що складає лише 0,26% від загальної потреби у відновленні
економіки України. Насправді, в структурі загальних збитків економіки України,
загальні потреби у відновленні складають 43%, непрямі збитки економіки - 33%, а
прямі збитки через руйнування активів - 24%. (рис. 1.3).
 21

Рис. 1.3 – Структура загальних втрат економіки України (з урахуванням потреби у

ідноленні) станом на 13.06.2022 р. (складено на осноі [23])

1.3.Дослідження туристичного ринку Вінницької області

Розвиток туристичної галузі у Вінницькій області стає все більш вагомим
фактором для економічного та соціального прогресу. Потенціал у внутрішньому та
міжнародному туризмі має перспективи стати ключовим стимулом для соціально-
економічного зростання регіону. Головною метою є формування сучасної та
конкурентоспроможної туристичної індустрії Вінницької області, яка зможе
задовольнити потреби як іноземних, так і вітчизняних туристів у відпочинкових та
рекреаційних послугах.
Вінниччина має всі передумови для активного розвитку внутрішнього та
міжнародного туризму, зокрема завдяки своєму географічному положенню, рельєфу,
сприятливому клімату та різноманітному природному, історико-культурному та
 22

рекреаційному потенціалу. Фізичні можливості туристичної інфраструктури регіону

визначаються кількістю суб'єктів туристичної діяльності.
Туристичні послуги у Вінницькій області станом на кінець 2020 року надавали
79 туристичних підприємств, з них: юридичних осіб – 19 од, фізичних осіб
підприємців – 60 од., зведена інформація представлена у табл.1.1.
Таблиця 1.1
Кількість туроператорів та турагентів Вінницької області у 2016–2020 рр. (одн)

З них:
Роки
Кількість туроператорів та туроператори турагенти Кількість турагентів -
турагентів - юридичних осіб фізичних осіб -
підприємців

2016 30 8 22 38

2017 27 6 21 42

2018 25 7 18 62

2019 23 6 17 64

2020 19 6 13 60

Джерело: побудовано авторами за даними [44;49 ]

Як бачимо з даних у таблиці 1.4 кількість юридичних осіб – суб’єктів
туристичної діяльності з кожним роком скорочується (у 2020 році порівняно з 2016
р. – на 11 од. (36,7 %).
Ця тенденція спостерігається також у всій Україні через значні зміни на
глобальному рівні та нові умови ліцензування, що випливають з прийняття нової
редакції Закону України «Про туризм» у 2010 році.
Щодо фізичних осіб-підприємців, які надають туристичні послуги у
Вінницькій області, спостерігається зростаюча кількість. Наприклад, їхнє число
збільшилось з 38 у 2016 році до 60 у 2020 році, що становить зростання на 22
одиниці (на 57,9%). Однак, у порівнянні з 2019 роком, у 2020 році кількість суб'єктів
туристичної діяльності (фізичних осіб-підприємців) зменшилась на 4 одиниці (на
 23

6%). Якщо порівняти ці дані з загальною кількістю суб'єктів туристичної діяльності

в Україні, то загальна кількість аналізованих підприємств зменшилась на 338
одиниць (на 12,7%).
Різке змінення кількості туристичних підприємств у Вінницькій області
пов'язане з пандемією COVID-19, але, незважаючи на це, інтерес туристів до об'єктів
архітектури залишається стійким.
Важливо зазначити, що одним із ключових факторів, що визначає найбільшу
частку (83%) культурно-пізнавального туризму на Вінниччині, є наявність значної
кількості об'єктів культурної спадщини, а основною умовою для створення
позитивного враження про область є наявність розвиненої туристичної
інфраструктури. У 2020 році частка подієвих турів значно зменшилась, склавши
9,2%, що було пов'язано зі складною пандемічною ситуацією в світі та в Україні.
Відсоток зеленого, релігійного та ділового туризмів у структурі видів туризму був
менше ніж 1% [21, c.78].
Безумовно, обговорюючи різні види туризму, не можна оминути увагою
засоби розміщення, такі як готелі, мотелі, хостели, колективні заклади та інші
варіанти. Стан готельного господарства Вінницької області дозволяє забезпечити
обслуговування туристів у найбільш відвідуваних туристичних центрах з повним
спектром послуг.
В області добре розвинена соціальна інфраструктура, що включає значну
кількість колективних засобів розміщення, закладів оздоровлення, харчування тощо,
що забезпечує комфортні умови для подорожуючих.
Загалом слід зауважити, що на сьогодні готельний сектор, так само як і багато
інших галузей, переживає складні часи. З урахуванням оцінок різних експертів
можна зробити висновок, що третина таких підприємств, мабуть, не зможе пережити
цю кризу і припинить свою діяльність. Цю ситуацію можна вирішити шляхом
пошуку напрямків диверсифікації готельного бізнесу у регіонах.
 24

На основі аналізу основних показників розвитку туристичної сфери у

Вінницькій області за період з 2016 по 2020 роки було виявлено сповільнення темпів
росту туристичної галузі за всіма показниками, згідно з рисунком 1.4.

3000 2593.2

2500

2000

1500
894.1
1000 483.8
310.4 394.7
500

0
2016 2017 2018 2019 2020

Рис.1.
4. Надходження туристичного збору до місцевого бюджету
м. Вінниця за 2016-2020 роки
Джерело: побудовано авторами за даними [44;50 ]
На основі рис. 1.4 можна зауважити, що сума надходжень до місцевих
бюджетів від туристичного збору зменшилась у 2020 році і склала 894,1 тис.
гривень, що на 2,9 рази менше, ніж у 2019 році. Однак загальна тенденція протягом
періоду з 2016 по 2020 роки показує позитивний зріст, і навіть у 2020 році
спостерігається збільшення надходження збору до місцевого бюджету на 583,8 тис.
гривень.
Найбільш пріоритетними напрямками, які можуть привернути увагу туристів,
є розвиток внутрішнього та в’їзного туризму у Вінницькій області. Особливо
відзначається популярність таких видів туризму, як «Зелений», екологічний та
агротуризм - це 44%, пізнавальний історико-культурний туризм - 66%, рекреаційний
туризм - 64%, а також інші.
З метою популяризації області варто також акцентувати увагу на розвитку
родинного туризму, але з урахуванням періоду пандемії і наразі воєнного стану,
 25

більш доцільною є стратегія розвитку локального туризму, спрямованого на

відвідування видатних місць. Важливим елементом туристичної інфраструктури
Вінницької області є музейна мережа, яка складається з понад 120 національних,
громадських та приватних музеїв.
Відомі музеї Вінницької області, такі як Вінницький обласний краєзнавчий
музей та Вінницький обласний художній музей, розташовані у колишніх келіях
єзуїтського монастиря, формуючи музейний квартал, що є зручним для відвідування.
На жаль, частка відвідувачів музею за досліджуваний період зменшилась, як
показано на рисунку 1.5.

512.4 514.5 522.7

600
397.8
500

400

300
120.8
200

100

0
2016 2017 2018 2019 2020

Рис. 1.5. Кількість відвідувачів музеїв Вінницької області

за період 2016-2020 роки
Джерело: побудовано авторами за даними [44;49 ]
У сучасний час розвиток сільського зеленого туризму спрямований на
створення умов для сталого розвитку та формування довгострокових можливостей
для місцевих громад у вирішенні майбутніх викликів.
Садиби сільського зеленого туризму, які діють у Вінницькій області,
пропонують різноманітні можливості: проживання у сільській хаті, смакування страв
української кухні, приготованих за старовинними рецептами, відвідування домашніх
 26

музеїв, участь у місцевих обрядах, ознайомлення з місцевими народними майстрами

та їхньою продукцією.
Наразі у Вінницькій області діє близько 32 сільських садиб, які пропонують
комфортне проживання, сімейний відпочинок, традиційну національну кухню,
екологічно чисті продукти харчування та цікаві розваги. З них 2 садиби мають
найвищу категорію «Українська гостинна садиба» у системі категоризації сільських
нічліжних баз.
В регіоні популярні такі форми активного відпочинку, як водний, конний та
велосипедний туризм. Особливо привабливим видом активного відпочинку на
Вінниччині є рафтинг - сплав на спеціальних надувних човнах річками Південний
Буг, Згар та Мурафа, де проводяться екстремальні марафони[31, c.79] .
В регіоні активно ведеться робота щодо залучення грантових коштів у сфері
туризму. Наприклад, Вінницька районна рада отримала грант від Європейського
Союзу на проект «Туризм як засіб динамічного соціально-економічного розвитку
сільської громади» на суму 289,8 тис. євро.
За ці кошти була відремонтована зовнішня частина палацу Грохольських-
Можайських, який є пам'яткою національного значення 18 століття, а також був
запущений інформаційний центр та проведені навчальні та інформаційні заходи.
Для забезпечення якісного розвитку туристичної інфраструктури міста Вінниці
місцевою владою активно впроваджується система туристичної навігації,
встановлюються туристичні вказівники та розробляються туристичні маршрути. В
області часто проводяться заходи, спрямовані на розвиток подієвого туризму.
Муніципальна компанія туристичної галузі «Подільський туристично-
інформаційний центр» успішно надає свої послуги.
 27

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ «САНАТОРНО-ТУРИСТИЧНОГО

ПІДПРИЄМСТВА «СВІЖИЙ ВІТЕР»
2.1. Організаційно-економічна характеристика «Санаторно-туристичного
підприємства «Свіжий вітер»
Товариство "Санаторно-туристичне підприємство «Свіжий вітер»" було
створене у місті Євпаторія у 1999 році, згідно з положеннями Закону України "Про
господарські товариства" та "Про підприємства в Україні". У 2006 році була
заснована філія цього товариства, яка наразі знаходиться за адресою: Україна, м.
Вінниця, вул. Соборна, 66, офіс 202.
Підприємство діє відповідно до свого статуту. Право на підприємницьку
діяльність підтверджує Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи,
видане Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради 30.08.2004 року, а також
Ліцензія на туроператорську діяльність з внутрішнього та виїзного туризму АА
№840976, видана Державною туристичною адміністрацією України.
Правове середовище, в якому діє ТОВ "СТП "Свіжий вітер", формують
законодавчі акти України, такі як "Про туризм", "Про захист прав споживачів", "Про
ліцензування певних видів господарської діяльності", а також Господарський,
Податковий, Цивільний, Адміністративний кодекси та інші нормативно-правові
акти, що регулюють функціонування підприємств у сфері туристичної індустрії.
Основними напрямками діяльності товариства є організація туристичного
продукту, надання та реалізація туристичних послуг з метою отримання прибутку
відповідно до свого Статуту.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторно-туристичне
підприємство «Свіжий вітер»" здійснює туроператорську діяльність на підставі
ліцензії, що охоплює формування, рекламування та реалізацію туристичних
продуктів. Основним напрямом діяльності є організація турів до Автономної
Республіки Крим.
 28

У своїй функціональній області як туроператор, ТОВ "СТП «Свіжий вітер»"

виконує наступні завдання:
-Складання та комплектація турів;
-Пропаганда туристичних маршрутів;
-Оптова реалізація турпродукту;
-Забезпечення обслуговування туристів в межах програми туру;
-Контроль та оперативна підтримка у виконанні турів;
-Відповідальність за якість послуг.
Основними функціями як туроператора є:
-Аналіз попиту на тури та розробка туристичних програм;
-Взаємодія з постачальниками послуг;
-Визначення вартості турів та формування цін;
-Маркетингова діяльність та реклама туристичного продукту;
-Забезпечення необхідним спорядженням та інформаційними матеріалами;
-Підготовка кваліфікованих кадрів для супроводження туристів;
-Контроль за якістю та безпекою турпослуг.
Крім того, ТОВ "СТП «Свіжий вітер»" також здійснює турагентську діяльність
на основі агентських договорів з іншими туристичними операторами, що передбачає
просування та реалізацію туристичного продукту за умови згоди, доручення та
винагороди відповідно до умов договору [14, c.78].
Управління в ТОВ "СТП "Свіжий вітер" здійснюється за допомогою різних
методів, одним з яких є метод непрямого впливу. Зазначений метод полягає у
створенні умов для досягнення цілей керівником, а працівники підприємства
досягають результатів. Основною метою організації є задоволеність клієнтів якісним
продуктом та високим рівнем обслуговування при одержанні прибутку.
На ТОВ "СТП "Свіжий вітер" застосовуються різні напрями впливу, зокрема:
 економічний метод управління, який базується на матеріальній мотивації
менеджерів і торгових представників. Менеджери використовують різні підходи для
 29

досягнення результатів, і економічний метод є найбільш ефективним, оскільки він

передбачає пряму залежність між обсягом продажу та прибутком. Оплата праці
таких фахівців здійснюється за схемою: фіксована зарплата плюс відсоток від
продажів;
 організаційно-розпорядчий метод, який полягає в наданні вказівок та
розпоряджень від керівництва. Процес виробництва організовується на основі
наказів і розпоряджень вищих посадових осіб.
Люди є одним з ключових аспектів у функціонуванні ТОВ «СТП «Свіжий
вітер», тому ефективне управління персоналом відіграє важливу роль у досягненні
цілей організації.
На сьогоднішній день "Свіжий вітер" активно працює у галузі внутрішнього та
виїзного туризму, прийому та розміщенні відпочиваючих. За цей період компанія
здобула значний досвід у організації колективного та індивідуального відпочинку, а
також лікування. Туроператор "Свіжий вітер" гордиться можливістю пропонувати
споживачам незабутні подорожі та різноманітні тури. Завдяки роботі туроператора,
клієнти мають можливість відкривати нові міста, країни та вивчати культури інших
народів. "Свіжий вітер" ставить перед собою завдання забезпечити надійність,
ексклюзивність та високу якість для своїх клієнтів. Різноманітність турів та багатий
досвід на туристичному ринку гарантують відмінне сприятливе середовище для
відпочинку.
Туроператор "Свіжий вітер" пропонує лише найкращі курорти світу, такі як
пляжі Італії та Іспанії, Кіпру, Туреччини, Греції, Тунісу, Таїланду, Шрі-Ланки, які
забезпечать клієнтам незабутні відчуття райського відпочинку. Клієнт може вибрати
те, що відповідає його смаку, та вирушити в подорож, вже знаючи, куди і що варто
відвідати. "Свіжий вітер" діє як туристичний агент, що продає турпродукцію інших
туристичних туроператорів.
 30

За даними Мінекономрозвитку, частка компанії на ринку виїзного туризму

серед туроператорів становить близько 30%, а у 2019 році ТОВ «СТП «Свіжий
вітер» відправив на відпочинок за кордон понад 1 млн туристів.(Таблиця 2.1)
Таблиця 2.1
Послуги, які надає ТОВ «СТП «Свіжий вітер»
Основні послуги Додаткові послуги
-групові екскурсії; -вибір місця на борту;
-факультативні екскурсії; -каскадні програми;
-екскурсії з пляжних готелів; -fast track;
-МІСЕ конференції; -ski-сервіс;
-комбіновані тури; -vip-сервіс;
-екскурсії; -оренда машин;
-екскурсійні тури; -гала-вечірки;
-екскурсійні програми під перельоти; -аквапарк;
-сафарі програми; -харчування;
-трансфери; -послуги швейцара;
-новорічні банкети; -допомога з проходженням міграційного
-новорічні тури; контролю;
-дитячий відпочинок;
-оренда замків;
-весільні церемонії;
-круїзи;
-оренда вілли

Одним із основних напрямків діяльності ТОВ «СТП «Свіжий вітер» є

організація корпоративних турів, що включає бізнес-зустрічі, брифінги, конференції
та семінари на різній складності рівні [26]. Місія компанії полягає в роботі над тим,
щоб забезпечити доступність подорожей для більшої кількості українців і розкрити
Україну світу. Зараз в компанії близько 20 власних чартерних напрямків [29].
 31

Для страхування туристів, що подорожують з компанією ТОВ «СТП «Свіжий

вітер», використовуються послуги страхових компаній, таких як «USI» та «Рідна».
Це забезпечує туристам безпеку при покупці будь-якого турпродукту компанії,
захищаючи від різноманітних страхових ситуацій, таких як скасування рейсів,
відмова в візі, хвороба, нещасний випадок та інші непередбачені обставини [50].
Організаційна структура туристичної фірми ТОВ «СТП «Свіжий вітер»
(рис.2.1) складається з різних підрозділів.
Найвищим рівнем в ієрархії у компанії є керівництво, до якого входять
генеральний директор, заступник директора та директор розвитку. На наступному
рівні ієрархії розташована бухгалтерія. На нижчому рівні робочих відносин існує
значна кількість відділів, які мають однакові повноваження в ряді аспектів.(Рис.2.2)

Рис.2.1.Організаційна структура туристичної фірми ТОВ «СТП «Свіжий

вітер»
 32

Рис.2.2 Організаційна структура управління ТОВ «СТП «Свіжий вітер»

На 2023 рік штатна чисельність туристичного оператора ТОВ «СТП «Свіжий
вітер» становить близько 1000 осіб. Персонал компанії складається з фахівців різних
напрямків, включаючи менеджерів з продажу, маркетологів, фахівців з бронювання,
бухгалтерів та ін.
Компанія постійно проводить навчання та підвищення кваліфікації персоналу.
Це дозволяє компанії підтримувати високий рівень якості обслуговування клієнтів.
За 2022 рік туристичний оператор ТОВ «СТП «Свіжий вітер» отримав дохід у
розмірі 10 млрд. грн., що на 20 % більше, ніж у 2021 році. Чистий прибуток компанії
за цей період склав 1 млрд. грн.
Компанія має позитивний фінансовий стан і є одним із найбільш успішних
туристичних операторів України.
Туристична галузь є однією з найдинамічніших галузей економіки.
Конкурентне середовище в цій галузі є досить жорстким.
Основними конкурентами туристичного оператора ТОВ «СТП «Свіжий вітер»
є такі компанії, як «TEZ Tour», «PEGAS Touristik», «TUI Україна» та ін.
Компанія ТОВ «СТП «Свіжий вітер» успішно конкурує з іншими операторами
за рахунок широкого спектру туристичних послуг, високої якості обслуговування
клієнтів та ефективної маркетингової діяльності.
 33

Туристичний оператор ТОВ «СТП «Свіжий вітер» є одним із найбільших і

найуспішніших туристичних операторів України. Компанія має сильну
організаційну структуру, кваліфікований персонал та позитивний фінансовий стан.
Компанія успішно конкурує з іншими операторами за рахунок широкого спектру
туристичних послуг, високої якості обслуговування клієнтів та ефективної
маркетингової діяльності.
Починаючи з 2004 року, туроператор ТОВ «СТП «Свіжий вітер» успішно
розширює свої напрямки, включаючи Домініканську Республіку, Таїланд, Об'єднані
Арабські Емірати та Єгипет. Завдяки наполегливій роботі та бажанню стати
визнаним лідером українського туроперейтингу, команда Join UP! досягла значних
успіхів, включаючи відкриття напрямків для зимової відпустки на гірськолижних
курортах, організацію зимових подорожей до країн вічного літа, а також проведення
весільних церемоній за кордоном України з особливими умовами для молодят та
гостей.
Напрямки подорожей з ТОВ «СТП «Свіжий вітер» також включають
Хорватію, Словенію, Швейцарію, Чехію, Індію, Чорногорію, Болгарію та багато
інших країн. Додатково, туристи мають можливість обрати подорож Україною [51].
У 2020 році туроператор ТОВ «СТП «Свіжий вітер» обслужив 449,35 тис.
туристів (з них 427,9 тис. туристів з України), що практично вдвічі менше, ніж у
попередньому році (1,015 млн у 2019 р.).
Подібно зменшилась не лише кількість туристів, але й кількість доступних
туристичних пропозицій. Якщо в 2019 році українці мали вибір із 50 напрямків, то в
2020 році ця кількість скоротилась до 13 (рис. 2.3). Внаслідок карантину компанія
втратила кілька дуже перспективних ринків, особливо Італію, куди раніше регулярно
відбувалися рейси авіакомпанії SkyUp. Тим не менше, компанія продовжує
залишатися одним із лідерів на інших напрямках.[52]
 34

Рис.2.3 Доступні туристичні напрями туроператора ТОВ «СТП «Свіжий вітер»

у 2019 та 2020 роках

Строгі обмеження, пов'язані з подорожами до багатьох країн, вплинули на

популярність різних напрямків. Наприклад, у 2020 році перелік п'яти найбільш
популярних країн для відпочинку українців виглядає наступним чином:
1. Єгипет — 272,9 тис. туристів
2. Туреччина — 93 тис. туристів
3. ОАЕ — 11,2 тис. туристів
4. Чорногорія — 8,03 тис. туристів
5. Україна — 6,9 тис. туристів (рис. 2.4)

Рис.2.4.Топ-5 країн, куди відправлялись клієнти туроператора ТОВ «СТП

«Свіжий вітер»
При порівнянні з 2019 роком можна відзначити, що перші дві позиції
залишились незмінними, а кількість поїздок до Туреччини навіть збільшилась: у
 35

2020 році було 93 тис. туристів, що порівняно з 88 тис. у 2019 році. Хоча подорожі
до Єгипту зменшились (272,9 тис. у 2020 р. проти 665,9 тис. у 2019 р.), вони
залишаються основним пріоритетом для українських туристів (рис. 2.5).

Рис.2.5.Топ країн, куди відправлялись клієнти туроператора ТОВ «СТП

«Свіжий вітер»
Внаслідок закриття кордонів внутрішні подорожі стали надзвичайно
популярними, призвівши Україну до входження у п'ятірку найбільш популярних
країн, хоча в 2019 році вона займала лише сьоме місце. Суворі обмеження на
подорожі до численних країн і регіонів значно вплинули на популярність
туристичних напрямків. З врахуванням того, що правила перетину національних
кордонів часто змінюються, туристи швидше вирішують, чи відвідувати певну
країну. Якщо раніше рішення щодо бронювання подорожі зазвичай займало не
більше 27 днів у 2019 році, то до 2020 року цей процес скоротився до 13 днів.
 36

За кількістю бронювань турів у туроператора ТОВ «СТП «Свіжий вітер» на

2021 рік можна визначити, що острів Занзібар (Танзанія) поступово переходить з
категорії унікальної екзотики до масового напрямку.
На даний момент серед найпопулярніших країн, для яких українці заздалегідь
купують тури, залишаються Єгипет та Туреччина, а до них приєдналася Танзанія.
Генеральний директор ТОВ «СТП «Свіжий вітер» Дмитро Сероухов покладає великі
надії на відкладений попит, оскільки багато українців чекають на відкриття своїх
улюблених напрямків [55].
Туроператор акцентує увагу не лише на зовнішньому туризмі, а й на
внутрішньому туризмі, що стає особливо актуальним у сучасному світі. За останні 4
роки компанії ТОВ «СТП «Свіжий вітер» та «SkyUP» завдяки внутрішньому
туризму в Україні згенерували майже пів мільярда гривень. ТОВ «СТП «Свіжий
вітер» реалізував пакетні тури всередині країни на суму 270 млн грн, а стратегічний
партнер, авіаперевізник «SkyUp», продавав квитки на внутрішні напрямки на суму
300 млн [56].
Підбиваючи підсумки діяльності туроператора, можна стверджувати, що ТОВ
«СТП «Свіжий вітер» є одним із провідних учасників туристичного ринку за
обсягом обслугованих подорожуючих. Незважаючи на виклики, пов'язані з
епідеміологічною обстановкою та воєнними конфліктами, компанія залишається
ключовим гравцем на ринку, обслуговуючи у 2020 році 449,35 тис. туристів.
Також варто відзначити, що як у 2019 році, так і в 2020 році Єгипет та
Туреччина лишаються найбільш популярними напрямками серед клієнтів
туроператора ТОВ «СТП «Свіжий вітер». Спостерігається збільшення інтересу
подорожуючих до України; якщо в 2019 році країна посідала сьому позицію серед
популярних напрямків, то в 2020 році вона піднялася на дві сходинки вгору.
 37

2.2. Значення та місце «СТП «Свіжий вітер» в регіональному розвитку

туристичного ринку у Вінницькій області
Сучасний туристичний ринок відображає багатогранність культурного,
історичного та природного потенціалу країни чи регіону. У контексті Вінницької
області одним із ключових структурних елементів розвитку туризму є СТП "Свіжий
вітер". Цей комплекс відіграє значну роль у створенні та розвитку туристичного
продукту регіону.
СТП "Свіжий вітер" представляє собою унікальний об'єкт туристичної
інфраструктури, який поєднує в собі елементи природного та культурного туризму.
Розташований у мальовничому місці на березі річки Південний Буг, він приваблює
як мандрівників, бажаючих насолодитися природними красотами області, так і
шукачів культурних вражень.
Одним із ключових аспектів значення СТП "Свіжий вітер" полягає у створенні
робочих місць та розвитку місцевої економіки. Інфраструктура комплексу сприяє
розвитку туризму як галузі, що прямо впливає на підвищення зайнятості та
соціально-економічний розвиток регіону. Крім того, СТП сприяє привабленню
інвестицій у туристичну інфраструктуру та послуги, що є важливим стимулом для
розвитку інших галузей області [49, c.78].
Окрім економічного аспекту, СТП "Свіжий вітер" має велике культурне
значення для області. Він стимулює збереження та просування місцевої культурної
спадщини, включаючи традиційні ремесла, кулінарію та фольклор. Таким чином,
комплекс сприяє утриманню та розвитку культурної ідентичності регіону.
Необхідно також відзначити важливість СТП "Свіжий вітер" у збереженні
природного середовища. Інтеграція екологічних принципів у розвиток туризму
допомагає зберегти унікальні екосистеми та природні ландшафти області, що
важливо для подальшого приваблення туристів та забезпечення сталого розвитку
туристичної галузі.
 38

Отже, СТП "Свіжий вітер" відіграє ключову роль у розвитку туристичного

ринку Вінницької області. Його значення полягає у створенні робочих місць,
розвитку економіки, збереженні культурної спадщини та природного середовища.
Продовження інвестицій та підтримка з боку влади та громади допоможе
забезпечити подальший успіх і розвиток цього важливого туристичного об'єкту.

2.3. Оцінка якості надання послуг «Санаторно-туристичним підприємством

«Свіжий вітер»
Оцінка якості надання послуг є важливим аспектом в управлінні туристичними
підприємствами, оскільки від неї залежить репутація підприємства, задоволеність
клієнтів та їхнє повторне звернення. У даному науковому дослідженні проводиться
оцінка якості надання послуг Санаторно-туристичним підприємством «Свіжий
вітер» з метою виявлення сильних і слабких сторін їхньої діяльності та
запропонування заходів щодо покращення якості обслуговування.
Для проведення оцінки якості надання послуг були використані наступні
методи дослідження:
-Аналіз зворотного зв'язку від клієнтів.
Процес збору зворотного зв'язку може бути здійснений через різноманітні
канали зв'язку, такі як анкети, опитування, відгуки на веб-сайті, коментарі в
соціальних мережах, а також особистий контакт з клієнтами. Ці засоби дозволяють
отримати різноманітну інформацію про задоволеність клієнтів, їхні враження та
пропозиції щодо покращення сервісу [60, c.43] .
Отримана від клієнтів інформація підлягає подальшому аналізу та обробці.
Цей етап передбачає систематизацію даних, виявлення ключових проблем або скарг,
а також визначення тих аспектів обслуговування, які відповідають очікуванням
клієнтів, а також тих, що потребують покращення.
На основі результатів аналізу зворотного зв'язку приймаються рішення щодо
впровадження змін та поліпшень у роботі підприємства. Ці зміни можуть
 39

стосуватися різних аспектів діяльності, включаючи процеси обслуговування,

персонал, інфраструктуру тощо.
-Опитування клієнтів.
Опитування клієнтів є ефективним методом збору інформації про
задоволеність та потреби споживачів. Для забезпечення об'єктивності та
достовірності отриманих даних, методика опитування повинна бути ретельно
розроблена. Спочатку необхідно визначити основні аспекти якості послуг, які будуть
оцінюватися, такі як рівень обслуговування, якість харчування, комфортність
проживання та інші. Наступним кроком є розробка опитувальника, який містить
питання, спрямовані на оцінку кожного аспекту.
Підприємство "Свіжий вітер" може проводити опитування клієнтів шляхом
надсилання анкет електронною поштою або SMS-повідомленнями. Важливо
забезпечити анонімність опитування, щоб клієнти відчували вільність у висловленні
своєї думки та побоювання щодо можливих наслідків.
Отримані результати опитування підлягають комплексному аналізу з метою
виявлення сильних та слабких сторін надання послуг. Відмічені недоліки дозволять
визначити пріоритетні напрямки для вдосконалення роботи підприємства. Крім того,
позитивні аспекти можуть бути використані для рекламної кампанії та підвищення
рівня конкурентоспроможності.
Опитування клієнтів є важливим інструментом для оцінки якості надання
послуг санаторно-туристичним підприємством "Свіжий вітер". Цей метод дозволяє
отримати об'єктивну інформацію про задоволеність клієнтів та їхні потреби, що в
свою чергу дозволяє підприємству ефективно вдосконалювати свою діяльність та
забезпечувати високу якість обслуговування.
-Аналіз діяльності підприємства.
Аналіз діяльності підприємства полягає в комплексному вивченні всіх аспектів
його функціонування. Для "Санаторно-туристичного підприємства «Свіжий вітер»"
 40

це може включати оцінку ефективності маркетингових стратегій, фінансового стану,

управлінської діяльності, якість обслуговування та задоволеність клієнтів.
Аналіз діяльності підприємства може проводитися за допомогою
різноманітних методів, таких як фінансовий аналіз, SWOT-аналіз, аналіз показників
ефективності та інші. Наприклад, оцінка фінансового стану дозволить визначити, чи
належним чином алоковані ресурси для підтримки якості обслуговування. SWOT-
аналіз дозволить виявити сильні та слабкі сторони підприємства, а також можливості
та загрози, які впливають на якість надання послуг [31, c.78] .
Отримані результати аналізу діяльності підприємства слід використовувати
для прийняття стратегічних рішень щодо вдосконалення якості надання послуг.
Наприклад, якщо аналіз показав недостатню ефективність маркетингових стратегій,
можливими заходами можуть бути розробка нових промо-акцій або покращення
існуючих каналів реклами. Якщо аналіз виявив низький рівень задоволеності
клієнтів, підприємство може впровадити програми навчання та підвищення
кваліфікації персоналу, а також акцентувати увагу на вирішенні виявлених проблем.
Аналіз діяльності підприємства є важливим методом оцінки якості надання
послуг "Санаторно-туристичним підприємством «Свіжий вітер»". Цей підхід
дозволяє глибоко проаналізувати всі аспекти функціонування підприємства та
виявити можливості для вдосконалення. Отримані результати дозволять
підприємству покращити свою діяльність та задовольнити потреби та очікування
своїх клієнтів.
Шляхом аналізу різноманітних аспектів діяльності підприємства, включаючи
ефективність маркетингових стратегій, фінансовий стан, управлінську діяльність та
рівень задоволеності клієнтів, було виявлено ключові аспекти, які впливають на
якість обслуговування.
Отримані результати свідчать про те, що підприємство має свої сильні
сторони, такі як високий рівень комфорту проживання та різноманіття наданих
 41

послуг. Однак були виявлені й слабкі сторони, такі як нестабільність фінансового

стану та потреба у покращенні маркетингових стратегій.
На підставі отриманих даних рекомендується підприємству «Свіжий вітер»
зосередитися на покращенні управлінських процесів, вдосконаленні фінансової
стабільності та розробці ефективних маркетингових стратегій. Такі заходи
допоможуть підприємству забезпечити стабільну якість надання послуг та
задовольнити потреби своїх клієнтів, що в свою чергу сприятиме підвищенню його
конкурентоспроможності та успішності на ринку туристичних послуг.
 42

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПОЗИЦІЙ

«САНАТОРНО-ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА «СВІЖИЙ ВІТЕР» НА
ТУРИСТИЧНОМУ РИНКУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
3.1. Проблеми організації туризму на базі «Санаторно-туристичного
підприємства «Свіжий вітер»
Розглянемо деякі з найбільш актуальних проблем організації туризму на базі
«Санаторно-туристичного підприємства «Свіжий вітер».
1.Низька конкурентоспроможність
Однією з основних проблем, з якими стикаються санаторно-туристичні
підприємства, є низька конкурентоспроможність порівняно з іншими гравцями на
ринку.
Фактори низької конкурентоспроможності
1. Застаріла інфраструктура: недостатня модернізація та поновлення
інфраструктури може призвести до зниження привабливості підприємства для
клієнтів та обмежити рівень комфорту та задоволення від відпочинку.
2. Недостатня пропозиція послуг: обмежений асортимент та рівень наданих
послуг порівняно з конкурентами може призвести до втрати клієнтів та низького
попиту на послуги підприємства.
3. Неефективна маркетингова стратегія: недостатня просування та реклама
послуг може призвести до обмеженого залучення нових клієнтів та втрати поточного
підтримки з боку існуючих клієнтів.
4. Високі ціни: надмірно висока вартість послуг порівняно з якістю та
конкурентами може призвести до втрати конкурентоспроможності підприємства на
ринку [39, c.45] .
Шляхи подолання проблеми низької конкурентоспроможності:
1. Модернізація інфраструктури: інвестування в поновлення та розвиток
інфраструктури для підвищення рівня комфорту та якості обслуговування.
 43

2. Розширення асортименту послуг: розробка та впровадження нових та

унікальних туристичних продуктів для залучення нових та утримання існуючих
клієнтів.
3. Розвиток ефективної маркетингової стратегії: використання інноваційних
методів просування та реклами для підвищення свідомості та привабливості бренду.
4. Оптимізація цін: адаптація цінової політики до рівня конкурентів та
врахування потреб цільової аудиторії.
Низька конкурентоспроможність є серйозною проблемою для «Санаторно-
туристичного підприємства «Свіжий вітер», але вона може бути подолана шляхом
ефективного управління та стратегічного планування. Підприємство повинно
активно працювати над покращенням своєї інфраструктури, розширенням
асортименту послуг, вдосконаленням маркетингових стратегій та оптимізацією
ціноутворення, щоб забезпечити свою конкурентоспроможність на ринку
туристичних послуг.
2.Фінансові труднощі
Багато санаторно-туристичних підприємств зіткуються з фінансовими
проблемами, такими як недостатні оборотні кошти для покриття витрат або
відсутність інвестицій для модернізації і розвитку інфраструктури.
Причини фінансових труднощів:
-Нестабільність доходів: зміна сезонності та економічних умов може призвести
до коливань в доходах підприємства, що ускладнює планування та управління
фінансами.
-Високі витрати на утримання: санаторно-туристичні комплекси мають високі
витрати на утримання інфраструктури, персоналу та обслуговування, що може
перевищувати прибуток в певний період.
-Необхідність інвестицій в розвиток: здатність конкурувати на ринку туризму
вимагає постійного вдосконалення та розвитку, що вимагає значних інвестицій.
Шляхи подолання проблеми фінансових труднощів:
 44

-Ефективне фінансове планування: ретельне планування доходів та витрат

допоможе забезпечити стійкість фінансового стану підприємства та попередити
негативні наслідки.
-Розширення джерел доходів: розгляд альтернативних джерел доходів, таких
як розвиток додаткових послуг або співпраця з іншими бізнесами, може допомогти
розширити потенційний дохід підприємства.
-Ефективне управління ресурсами: оптимізація витрат та підвищення
ефективності управління ресурсами дозволить знизити витрати та підвищити
прибутковість.
-Пошук фінансової підтримки: розгляд можливостей отримання фінансової
підтримки від державних або приватних інвесторів, банківських кредитів або
програм грантів.
Фінансові труднощі є серйозною проблемою для «Санаторно-туристичного
підприємства «Свіжий вітер», але вона може бути подолана за допомогою
ефективного фінансового планування, розширення джерел доходів, ефективного
управління ресурсами та пошуку фінансової підтримки. Вирішення цих проблем
сприятиме стабільності та успішному розвитку підприємства в умовах сучасного
туристичного ринку.
3.Неякісне обслуговування
Якість обслуговування є ключовим фактором, що визначає задоволення
клієнтів та їхню лояльність до підприємства в галузі туризму. Неякісне
обслуговування може значно підірвати репутацію та вплинути на успішність
діяльності санаторно-туристичного підприємства. Розглянемо причини та наслідки
неякісного обслуговування та шляхи його подолання на прикладі «Санаторно-
туристичного підприємства «Свіжий вітер»[56, c.87].
Причини неякісного обслуговування:
-Недостатній персонал: недостатня кількість або непідготовлений персонал
може призвести до неефективного обслуговування клієнтів та низької якості послуг.
 45

-Відсутність стандартів обслуговування: відсутність чітких стандартів та

процедур може призвести до непослідовного та неоднакового обслуговування
клієнтів.
-Недостатня увага до потреб клієнтів: неврахування та ігнорування
індивідуальних потреб та побажань клієнтів може призвести до невдоволеності та
втрати лояльності.
-Погане управління комунікаціями: недостатня комунікація між персоналом та
клієнтами може призвести до непорозумінь та конфліктів.
Наслідки неякісного обслуговування:
Втрата репутації: Негативні відгуки та репутація низької якості
обслуговування можуть відлякати потенційних клієнтів та підірвати довіру
існуючих.
Втрата клієнтів: Незадоволені клієнти можуть відмовитися від подальших
послуг та обрати конкурентів, що призведе до втрати доходів.
Погіршення фінансових показників: Негативний вплив на фінансові
показники, такі як прибуток та оборот, через втрату клієнтів та репутації.
Шляхи подолання проблеми неякісного обслуговування:
-Підготовка персоналу: проведення тренінгів та підвищення кваліфікації
персоналу для забезпечення високого рівня обслуговування.
-Впровадження стандартів обслуговування: розробка та впровадження чітких
стандартів та процедур для забезпечення послідовності та якості обслуговування.
-Уважне врахування потреб клієнтів: активне слухання та реагування на
потреби та побажання клієнтів для забезпечення їхнього задоволення.
-Покращення комунікації: забезпечення ефективної комунікації між
персоналом та клієнтами для запобігання недорозумінь та конфліктів [24, c.76].
Неякісне обслуговування є серйозною проблемою для санаторно-туристичного
підприємства «Свіжий вітер», але вона може бути подолана за допомогою
підготовки персоналу, впровадження стандартів обслуговування, уважного
 46

врахування потреб клієнтів та покращення комунікації. Розв'язання цієї проблеми

сприятиме збереженню репутації та лояльності клієнтів, а також підвищить
конкурентоспроможність підприємства на ринку туризму.
4.Неефективне управління
Неефективне управління є серйозною проблемою для санаторно-туристичних
підприємств, включаючи «Санаторно-туристичне підприємство «Свіжий вітер».
Поганий менеджмент може призвести до втрати ефективності, зниження
прибутковості та недоліків у наданні послуг. Розглянемо причини неефективного
управління та можливі шляхи вирішення цієї проблеми.
Причини неефективного управління:
-Недостатня стратегічна візія: відсутність чіткої стратегічної візії може
призвести до втрати напрямку та неспроможності досягти поставлених цілей.
-Недостатні ресурси: неадекватне виділення ресурсів, таких як фінанси,
персонал та інфраструктура, може призвести до недофінансування та неефективного
використання ресурсів.
-Слабке управління персоналом: недостатня мотивація, погане керівництво та
відсутність комунікації можуть призвести до незадовільної продуктивності та
низької ефективності персоналу.
-Відсутність системи контролю: недостатня система контролю та звітності
може призвести до втрати контролю над процесами та виявлення проблем пізно.
Можливі шляхи вирішення проблеми неефективного управління:
-Розробка стратегічного планування: розробка чіткої стратегічної візії та
планування дій допоможе забезпечити напрямок розвитку та досягнення цілей
підприємства.
-Ефективне використання ресурсів: виділення ресурсів у відповідності з
потребами та можливостями підприємства для максимізації ефективності та
прибутковості.
 47

-Покращення управління персоналом: розвиток системи мотивації, яка сприяє

підвищенню продуктивності та залученню персоналу до досягнення цілей.
-Впровадження системи контролю та звітності: створення ефективної системи
контролю за процесами та результатами для вчасного виявлення проблем та
прийняття необхідних заходів [34, c.101].
Неефективне управління є серйозною проблемою для санаторно-туристичного
підприємства «Свіжий вітер», але вона може бути подолана за допомогою розробки
стратегічного планування, ефективного використання ресурсів, покращення
управління персоналом та впровадження системи контролю та звітності. Вирішення
цієї проблеми сприятиме підвищенню ефективності та конкурентоспроможності
підприємства на ринку туризму.
Проблеми організації туризму на базі «Санаторно-туристичного підприємства
«Свіжий вітер» є складними та многогранними. Для їх вирішення необхідна
комплексна стратегія, яка включатиме в себе модернізацію інфраструктури,
підвищення якості обслуговування, ефективне управління та маркетингові заходи.
Тільки таким чином підприємство зможе покращити свою конкурентоспроможність
та забезпечити стабільний розвиток у сучасних умовах ринку туристичних послуг.

3.2. Шляхи підвищення конкурентноспроможності «Санаторно-туристичного

підприємства «Свіжий вітер» на туристичному ринку Вінницької області
Результати аналізу діяльності ТОВ «СТП «Свіжий вітер», як вказано у
попередньому розділі, свідчать про наявність економічних проблем на підприємстві.
Зате, для забезпечення подальшого росту та розвитку, належить постійно
удосконалювати бізнес-процеси та розширювати асортимент послуг і продуктів.
Отримані результати аналізу можна використовувати як основу для прийняття
планових рішень щодо майбутнього розвитку.
Завдяки вірним стратегіям і врахуванню фінансових показників, можна значно
підвищити ефективність діяльності ТОВ «СТП «Свіжий вітер» та зміцнити
 48

організаційно-економічний механізм компанії, що допоможе підвищити її

конкурентоспроможність на ринку.
Зазначимо, що результати фірми в значній мірі залежать від ефективності
управління. Кадровий потенціал, включаючи робочу силу, досвід та управлінські
навички, є важливим ресурсом. Однак, враховуючи індивідуальність працівників та
можливий вигорання, менеджерам важливо розуміти сильні та слабкі сторони
персоналу для ефективного розподілу ресурсів і уникнення перевантаження.
В сучасних умовах ключовим аспектом управління є розробка надійних
теоретичних та методологічних засад для ефективного управління, особливо на рівні
підприємства. Створення системи стратегічного управління передбачає суттєві зміни
в цілях, функціях та організаційній структурі існуючої системи управління [35, c.74].
Організаційна структура підприємства визначається як система відділів, служб
і підрозділів у системі управління, їх взаєморозташування, взаємодія та
підпорядкування вищому рівню управління. Вона включає також координаційні та
інформаційні зв'язки, розподіл функцій управління на різних рівнях та в ієрархії
підрозділів управління. Організаційна структура служить засобом для розподілу
різних видів діяльності між її компонентами та для координації їх зусиль для
досягнення спільних цілей. У межах цієї структури розташовані всі процеси та
функції управління, які забезпечують виробництво продукції, участь в якому беруть
менеджери різних рівнів, категорій та професійних спеціалізацій, а також робітники.
Організаційна структура є основою для оптимізації функціонування
підприємства та використання його виробничо-технологічного потенціалу. Структура
управління туристичним підприємством повинна постійно адаптуватися до змін
зовнішнього та внутрішнього середовища. Успіх створеної структури управління
визначається її ефективністю.
Основним завданням стратегічного управління є розробка механізмів, що
дозволяють пристосовувати кожного працівника до зовнішніх умов з урахуванням
особистих особливостей, будуючи систему управління персоналом підприємства з
 49

високим рівнем реагування на сучасні потреби. Для вирішення цієї проблеми

пропонується вдосконалити існуючу гнучку організаційну структуру для
стратегічного управління людськими ресурсами в системі управління підприємством
[21, c.71].
Отже, для забезпечення ефективного використання персоналу ТОВ «СТП
«Свіжий вітер» необхідно вдосконалити організаційну структуру. Пропонується
внести зміни у відділ кадрів та створити посаду менеджера з навчання та розвитку
персоналу (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Рекомендована оновлена організаційна структура ТОВ «СТП «Свіжий

вітер»
Це сприятиме зменшенню витрат часу та коштів на підвищення кваліфікації
персоналу. Навчання одного працівника, який потім зможе передавати свої знання
іншим, виявиться економічніше, ніж навчання кожного окремо та на віддалених
курсах. Також пропонується створити посаду менеджера з партнерських зв'язків,
який буде відповідати за розвиток нових точок і франчайзинг.
 50

Управління туристичною структурою включає в себе розподіл завдань між

різними департаментами та персоналом, а також надання дозволу на здійснення
певних видів туристичної діяльності для забезпечення ефективного функціонування
організації. Кожен керівник, який прагне досягти успіху у діяльності свого
підприємства, має організувати роботу таким чином, щоб всі ресурси
спрямовувалися на досягнення поставлених цілей. Це включає інтеграцію
матеріальних та людських ресурсів в одну систему і координацію зусиль всього
персоналу.
Ключовою відповідальністю щодо персоналу є перевірка робочих місць на
предмет відповідності службовим обов'язкам та завданням. У посадовій інструкції
перераховані завдання та обов'язки, які виконує працівник. Для багатьох вітчизняних
організацій посадова інструкція стала основним документом, що визначає завдання,
на які спрямовуються зусилля працівників. Вона перетворилася з офіційного
документа управління, що використовується лише для юридичних аспектів, на
інструмент, який регулює діяльність як керівників, так і працівників в організаціях.
В той самий час, добре структуровані інструкції дозволяють чітко визначити
обов'язки, права та відповідальність персоналу, систематизувати взаємини між
керівниками та підлеглими, а також спрощують потік інформації в компанії. Крім
того, вони є важливим інструментом підбору працівників на вакансії та впливають на
ефективність управління людськими ресурсами в організації [28, c.45].
З розгалуженням організаційної структури та появою нових посад виникають
нові функції для працівників. Деякі з цих функцій можуть бути делеговані іншим
підрозділам, які не входять до складу структурного підрозділу управління
персоналом. Наприклад, технічний спеціаліст з підрозділу розвитку може виконувати
деякі з цих функцій. Після визначення функціональної структури персоналу для
кожної її складової частини (відділу, бюро) складається перелік завдань,
визначаються їх функції, чисельний склад, посадові обов'язки кожного з них, а також
 51

встановлюються відносини між підрозділами та іншими частинами підприємства з

урахуванням вхідної та вихідної інформації.
У зв'язку з поточною ситуацією в світі, пропонується додати певні завдання
для робітників, включаючи:
 Постійний моніторинг ситуації з пандемією для швидкого реагування та
адаптації, що забезпечить значну перевагу над конкурентами.
 Безпосередня перевірка відповідності готелів їх категоріям.
 Розробка нових та цікавих маршрутів турів.
 Надання альтернативних варіантів розваг чи екскурсій у випадку неможливості
включення запланованих раніше в тур програм через пандемію.
 Контроль за станом здоров'я та певними обставинами персоналу, які можуть
ускладнити повноцінне виконання роботи.
Щодо маркетингового відділу, з появою нового менеджера, відділ буде виконувати
такі функції:
 Здійснення представницьких функцій від імені підприємства у зовнішніх
організаціях, що пов'язані з виконанням завдань підрозділу.
 Удосконалення роботи з наявними партнерами.
 Пошук нових партнерів та точок збуту пропонованих послуг.
 Виконання функцій, пов'язаних із залученням громадськості та співпрацею з
засобами масової інформації [32, c.34].
Узявши до уваги викладене, підсумуємо, що у процесі управління необхідно
реалізувати функції системи управління персоналом, які включають різноманітні
заходи для підвищення кваліфікації та навчання персоналу, використання
інноваційних методів у роботі, формування їх як однієї команди. Це дозволить
підприємству досягати своїх цілей у майбутньому.
 52

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Дослідження та прогнозування розвитку туристичного ринку Вінницької
області, проведене на матеріалах «Санаторно-туристичного підприємства «Свіжий
вітер», виявилося важливим етапом у розумінні потенціалу та перспектив розвитку
туристичної галузі регіону.
У першому розділі дослідження було розглянуто теоретико-методологічні
аспекти розвитку туристичного ринку, визначено поняття та сутність туристичного
ринку в цілому та в контексті України.
Таким чином, туристичний ринок можна розглядати як систему, що включає у
себе процеси формування та реалізації туристичного продукту з метою задоволення
попиту на туристичні послуги. Процеси виробництва, комплектування, реалізації та
споживання туристичного продукту є важливими складовими частинами
туристичного бізнесу. Регіон, включаючи Вінничину та всю Україну в цілому, має
потенціал для активного розвитку туристичного ринку, який охоплює як внутрішній,
так і міжнародний туризм.
Окрім цього, проведено аналіз стану та перспектив розвитку туристичного
ринку в Україні, що дозволило зробити висновки про загальні тенденції та
можливості галузі на макрорівні.
Початок війни призвів до катастрофічного спаду туристичного сектора в
Україні, перетворивши його на масову міграцію внутрішньо переміщених осіб,
заморожуючи діловий туризм і повністю зупинивши місцевий туризм у центральних,
східних і південних регіонах країни.
Дослідження туристичного ринку Вінницької області, яке було проведено у
третьому підрозділі першого розділу, дозволило отримати детальний огляд
сучасного стану та основних проблем розвитку туризму в регіоні.
 53

Розвиток туристичної галузі у Вінницькій області стає все більш вагомим

фактором для економічного та соціального прогресу. Потенціал у внутрішньому та
міжнародному туризмі має перспективи стати ключовим стимулом для соціально-
економічного зростання регіону. Головною метою є формування сучасної та
конкурентоспроможної туристичної індустрії Вінницької області, яка зможе
задовольнити потреби як іноземних, так і вітчизняних туристів у відпочинкових та
рекреаційних послугах.
Вінниччина має всі передумови для активного розвитку внутрішнього та
міжнародного туризму, зокрема завдяки своєму географічному положенню, рельєфу,
сприятливому клімату та різноманітному природному, історико-культурному та
рекреаційному потенціалу. Фізичні можливості туристичної інфраструктури регіону
визначаються кількістю суб'єктів туристичної діяльності.
У другому розділі був проведений аналіз діяльності «Санаторно-туристичного
підприємства «Свіжий вітер». Значення та місце комплексу в регіональному
розвитку туристичного ринку виявилися важливими аспектами, які впливають на
подальший розвиток та конкурентоспроможність галузі в області.
Оцінка якості надання послуг «Санаторно-туристичним підприємством
«Свіжий вітер» виявилася однією з ключових складових аналізу діяльності
комплексу. Виявлені недоліки та проблеми дають можливість вироблення
конкретних рекомендацій щодо подальшого удосконалення діяльності.
У третьому розділі були проаналізовані проблеми організації туризму на базі
«Санаторно-туристичного підприємства «Свіжий вітер» та запропоновані шляхи
підвищення конкурентоспроможності комплексу на туристичному ринку Вінницької
області.
Загалом, проведене дослідження надало важливі висновки та рекомендації
щодо подальшого розвитку туристичного ринку Вінницької області з урахуванням
ролі та значення «Санаторно-туристичного підприємства «Свіжий вітер». Ці
 54

висновки та рекомендації можуть бути використані вирішенні актуальних завдань у

галузі туризму та регіонального розвитку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Антонишин А. Становлення та розвиток історико–рекреаційного туризму в
місті Вінниця. URL: http://reposit.uni
sport.edu.ua/bitstream/handle/787878787/2052/Antonushun_KNLU1.pdf?
sequence=1&isAllowed=y
2.Антонишин А. Становлення та розвиток історико–рекреаційного туризму в
місті Вінниця. URL: http://reposit.uni
3.Бейдик О.О. Самко О.О. Розвиток туризму в України як індикатор рівня
використання її туристичного потенціалу. Інноваційна економіка, 2013. № 2. С.26-32.
4.Беспала О.А. Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку
туристичного ринку в Україні. Економіка: реалії часу. 2017. № 6(34). С. 9–17.
5.Благун І., Лещук Г., Кифор М. Прогностична модель оцінки туристичних
потоків з урахуванням фактора адитивної сезонності на прикладі Вінницької області.
Проблеми економіки. 2019. № 4(42). С. 250-256.
6.Бондаренко Л. А. Міжнародний туризм в Україні: проблеми та перспективи
подальшого розвитку. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5289.
7.Брич В.Я., Мазур В.С. Управління якістю туристичних послуг в сучасних
умовах господарювання. Стратегія економічного розвитку України. 2014. № 35.С.
161-172.
8.Бучко Ж., Антоняк Е. Аналіз туристичних потоків України – Румунії у
контексті транскордонного туризму. Географія та туризм: Науковий збірник / Ред.
кол.: Я.Б. Олійник (відп. ред.) та ін. К.: Альфа-ПІК, 2016. Вип. 35. С. 26-35.
9.Вінницька область. Адміністративно-територіальний устрій. URL:
https://cutt.ly/ub7Oh65
 55

10.Вінницька область. Географія. URL: https://cutt.ly/Kb7OtZE.

11.Вінницька область. Історія. URL: https : //cutt.ly/ub7DUyt
12.Вінницьке історичне товариство. URL: http://ua.siew.org.pl/news,567,--.html
13.Головне управління статистики у Вінницькій області. URL:
https://www.vn.ukrstat.gov.ua/
14.Горбань Г.П. Економіка і управління. Управління регіональним розвитком
туристичної галузі: світовий досвід. URL: http://www.tourspain.es.
15.Горіна Г.О. Характерні особливості та специфіка взаємодії туристичних
підприємств. Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2016.
Вип. 4(1). С. 76–81.
16.Губанова О.Р., Шуптар-Пориваєва Н.Й., Андрущенко О.С. стимулювання
туристичної діяльності в умовах коронавірусної кризи. URL:
http://tnveconom.ksauniv.ks.ua/index.php/journal/article/view/126/123
17.Гудзевич А. В., Баюрко М. В. Особливості сільськогосподарського
природокористування та формування природно-заповідного фонду на Вінниччині.
Екологія і раціональне природокористування : збірник наукових праць Сумського
державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка. 2006. С. 73–78.
18.Департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради.
URL:https://www.vmr.gov.ua/departament-marketynhu-mista-ta-turyzmu
19.Державна служба статистики України. URL : http://www.ukrstat.gov.ua/
20.Державне агенство розвитку туризму в Україні. URL :
https://www.tourism.gov.ua/
21.Дехтяр Н. А. Світовий ринок туристичних послуг і пріоритети розвитку
туризму в Україні: монографія. Харків : ФОП Лібуркіна Л. М., 2021. 470 с.
22.Джинджоян В. В. Сучасні інноваційні технології в менеджменті туризму та
гостинності. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/6_2021/7.pdf/
 56

23.Доповідь про стан навколишнього природного середовища у Вінницькій

області. URL: http://www.vin.gov.ua/images/doc/vin/departament
apk/doc/OperMonitor /Dopov/ VinnDopov2019.pdf
24.Доповідь про стан навколишнього природного середовища у Вінницькій
області. URL: http://www.vin.gov.ua/images/doc/vin/departament
apk/doc/OperMonitor /Dopov/ VinnDopov2019.pdf
25.Доповідь про стан навколишнього природного середовища у Вінницькій
області. URL: http://www.vin.gov.ua/images/doc/vin/departament
apk/doc/OperMonitor /Dopov/ VinnDopov2019.pdf
26.Дружиніна В. В., Луценко Г. П, Рижак А. І. Економетричний аналіз
чинників впливу на туристичні потоки регіону. Економіка і суспільство. Випуск №
15. 2018. С. 528-534. URL : http://economyandsociety.in.ua/journal/15_ukr/81.pdf
27.Економетричний аналіз інноваційної діяльності підприємств / В. І. Єлейко,
Ю. Б. Миронов, М. Я. Демчишин, Р. Д. Боднар. Львів: Вид-во ЛТЕУ, 2016. 220 с.
28.Зайцева В.М., Корнієнко О.М. Міжнародний туризм та глобалізація в
сучасному світі. Вісник Запорізького національного університету. 2012. № 2(8). С.
55-65.
29.Заячковська Г.А. Ринок міжнародних туристичних послуг: конструювання
категорії та класифікація. Інноваційна економіка. 2015. №1. С. 153-157.
30.Кальченко О.М. Теоретичні аспекти інноваційної діяльності підприємств
туристичної галузі. Вісник Чернігівського державного технологічного університету.
2011. № 4(54). С. 147–155.
31.Кифор М. Аналіз сезонності та мінливості туристичних потоків на прикладі
західних регіонів України. Бізнес Інформ. 2020. № 5. С. 154-160.
32.Кифор М. Місце туристичного регіону в туристичному просторі.
Моделювання регіональної економіки. 2018. Вип. 1 (31). С. 474-480.
33.Кифяк О.В. Ресурсний потенціал розвитку туристичних дестинацій.
Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2019. № 4. С. 60–70.
 57

34.Ключкович Н. Історія та сучасний стан розвитку туристичної

інфраструктури в України. URL : http://eehb.dspu.edu.ua/
35.Комліченко О. О., Ротань Н. В. Стратегічне управління регіональним
розвитком туризму на основі кластерного підходу. Науковий вісник Херсонського
державного університету. Серія: Економічні науки. 2014. Вип. 6. Ч. 3. С. 110–112.
36.Коржилов Л. І. Розвиток туризму в Україні в регіональному контексті.
Вісник Одеського національного університету. Серія : Економіка. 2015. Т. 20, Вип.
1(2). С. 131-134.
37.Кравченко В. О. Менеджмент: навчальний посібник. Одеса: Атлант, 2013,
165 с.
38.Красовський С. О. Дослідження міжнародного туризму в дисертаційних
роботах українських науковців. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи
розвитку. Культурологія. 2017. Вип. 25. С. 208-213.
39.Лось В. О., Очеретін Д. В. Когнітивне моделювання розвитку туристичної
сфери. Бізнесінформ. №10. 2017. С. 166-173
40.Мазур В.С. Сучасні аспекти розвитку туристичного бізнесу в Україні.
Бізнес Інформ. 2019. № 2. С. 224–230.
41.Маковей Ю. Розвиток сфери туризму в Україні. Збірник наукових праць
«Ефективність державного управління». 2015. Вип. 44. С. 87-93.
42.Мальська М., Паньків Н., Ховалко А. Історія розвитку туризму. Навчальний
посібник. 2016. 233 с.
43.Мальська М.П., Худо В.В. Туристичний бізнес: теорія та практика :
навчальний посібник. Київ :Центр учбової літератури, 2007. 424 с.
44.Масляк П. О. Рекреаційна географія : навчальний посібник. Київ : Знання,
2008. 343 с.
45.Международные рекомендации по статистике туризма, 2008 год
(International Recommendations for Tourism Statistics 2008)]. Издание Организации
 58

Объединенных Наций. Мадрид и Нью-Йорк. 2010. 167 с. URL:

https://unstats.un.org/unsd/publication/SeriesM/Seriesm_83rev1r.pdf
46.Національний інститут стратегічних досліджень. URL :
https://niss.gov.ua/sites/default/files/2020-06/vnutrishniy-turyzm-v-ukraini.pdf/
47.Погуда Н.В., Розметова О.Г. Сучасний стан туристичного ринку України:
оцінка та перспективи розвитку. Ефективна економіка. 2018. № 10. URL:
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6608
48.Полковниченко С.О., Мурай А.О. Оцінка конкурентоспроможності України
на європейському ринку туристичних послуг. Ефективна економіка. 2018. № 12.
49.Презентація «Природокористування. Об’єкти природно-заповідного фонду
Вінницької області». URL: https://vseosvita.ua/library/prezentacia– prirodokoristuvanna–
obekti–prirodno–zapovidnogo–fondu–vinnickoi–oblasti–131186.htm.
50.Про туризм : Закон України від 15 вересня 1995 № 324/95 / Верховна Рада
України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80#Text
51.Редько К. Ю., Фурс О. С. Основні тенденції розвитку туризму в україні.
Економічний вісник НТУУ «КПІ». 2020. №3. С. 7-13.
52.Руденко В.П., Вацеба В.Я., Підгірна В.Н. Менеджмент туристичної
індустрії : підручник : у 3-х ч. Чернівці : Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича,
2019. 504 с.
53.Рябєв А. А. Досвід стратегії розвитку туризму в регіонах України на основі
державної підтримки. Моделювання регіональної економіки. 2016. Вип. 2(28). С. 23-
56.
54.Стратегія розвитку туризму міста Вінниці до 2030 року.
URL:https://www.vmr.gov.ua/Branches/Lists/Tourism/ShowContent.aspx?ID=45
55.Судук Н., Кифор М. Мотиви і цілі співпраці в туристичному регіоні.
Моделювання регіональної економіки. 2017. Вип. 1 (29). С. 142-150.
 59

56.Судук Н., Кифор М. Система взаємозв’язків як детермінанта розвитку

туризму в регіоні. Вісник Хмельницького національного університету. Серія
“Економічні науки”. 2016. № 5. Т.2. С. 249-253.
57.Теребух А.А., Мороз О.І. Оцінювання туристичного потенціалу дестинацій.
Актуальні проблеми економіки. 2016. №7(181). С. 335-343.
58.Тонкошкур М. В. Міжнародний туризм. Навчальний посібник. 2013. 348 с.
59.Туристичні ресурси області. URL:
https://mykrai.wordpress.com/%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD
%D0%B0%D1%87%D0%BD%D1%96–%D0%BC
%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F–%D0%BE%D0%B1%D0%BB
%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96/
60.Цесьців Д. С., Волошин І. М. Рекреаційно-туристичні об’єкти Вінницької
області. Інноваційні технології в освіті, науці й виробництві : ІІ Наук.-практ. конф.
17–18 травня 2016 р.). Луцьк. 2016. С. 53–56.
61.Цимбал О.І. Туристична сфера України як плацдарм до розвитку
національної економіки та міжнародного туризму. Сталий розвиток економіки.
2012. №2. С.133-136.
62.Чаркіна Т. Ю., Зайцева В. М., Пікуліна О. В., Реукова А. О. Сучасні тренди
розвитку та нові напрями туристичної індустрії. Агросвіт. 2022. № 3. С. 12-17.
63.Шамара І. М., Гапоненко Г. І., Кривулькіна Д. І. Проблеми та перспективи
розвитку туристичного ринку України в контексті загальносвітових тенденцій.
Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм. 2020. № 11. С. 32-36.
64.Шупик І. І. Розвиток туризму як один із перспективних напрямів подолання
макроекономічних проблем країни в умовах трансформації суспільства. Вісник
Полтавської державної аграрної академії. 2014. № 2. С. 140–143. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2014_2_30
65.Юхновська Ю. О., Нечипоренко В. В., Куреда Н. М. Соціально-економічна
характеристика сучасного ринку лікувально-оздоровчого туризму в Україні.
 60

66.Яремчук О. Я. Туризм як соціо-еколого-економічна система. Наукові праці:

науково-методичний журнал. Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. Вип.
130. Т. 143. Комп’ютерні технології. С. 45–48.
67.Axelrod R. The Structure of Decision: Cognitive Maps of Political Elites.
Princeton, N. J.: Princeton Univ. Press, 1976. 404 p.
68.Cooper C., Hall M. Tourism and Development: Concepts and Issues. Toronto;
Sydney: Channel View Publications, 2002. 398 p.
69.Eurostat. URL : https://ec.europa.eu/eurostat/
70.Innovations in the development of socio-economic systems: microeconomic,
macroeconomic and mesoeconomic levels: Collective monograph. Lithuania: Izdevnieciba
«Baltija Publishing», 2016. Vol. 2. P. 311–326
71.UNWTO Tourism Highlights, 2020 Edition. URL: https://www.e-unwto.org/