МІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ІВАНА ФРАНКА

Галузь знань 24 Сфера обслуговування

Спеціальність 242 «Туризм»

ЗВІТ
з виробничої практики

здобувача вищої освіти ІІІ курсу групи ГРТЛ-31с

_______________________________________________________
(прізвище, ім’я, по-батькові)

період практики з 12.01.2023 р. по 08.02.2023р.

база практики ____________________________________________

Керівник практики
від університету ________________ _________________________
підпис ПІП

________________ _________________________
підпис ПІП

________________ _________________________
підпис ПІП

Оцінка захисту звіту:

за національною шкалою __________________________
кількість балів __________________________
за шкалою ECTS __________________________

ЛЬВІВ – 2023
 ЗМІСТ
ВСТУП

1. РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА

1.1.Загальна характеристика туристичної фірми «Відвідай»
1.2.Характеристика зовнішнього середовища туристичної фірми «Відвідай»
1.3.Характеристика внутрішнього середовища туристичного підприємства.
2. РОЗДІЛ 2 ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
НА ТУРИСТИЧНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
2.1.Теоретичні основи Управління інноваційною діяльністю     на
туристичному підприємстві.
2.2.Вітчизняна та світова практика управління іноваційною діяльністю.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

2
 ВСТУП
Туризм- це тимчасові переміщення громадян, іноземнців та осіб без
громадянства с постійного місця проживання в лікувально-оздоровчих,
рекреаційних, пізнавальних, професійно-ділових цілях, без права заняття
оплачуваемою діяльністтю[1].
Туризм є однією з провідних галузей економіки, що найбільш розвиваються.
За швидкі темпи його визнано економічним феноменом століття. Його розвитку
сприяє розширення політичних, економічних, наукових та культурних зв'язків між
державами та народами світу. Основою для розвитку туризму є туристські
ресурси (природні, культурні, історичні. Метою виробничої практики є
закріплення та поглиблення знань, отриманих на лекційних та лабораторно –
практичних заняттях, набуття практичних навичок. Завдання практики: –
закріплення теоретичних та вивчення практичних туристичних навичок; –
оперування актуальними даними про туристичні послуги, що входять до
турпродукту, та розраховувати різні його варіанти, Методичною та
методологічною основою даної роботи є спеціалізована література, а також
методичні посібники та рекомендації щодо проведення досліджень у сфері
туризму та готельного бізнесу.

3
РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА

1.1.Загальна характеристика туристичної фірми «Відвідай»

У 2020 році за підсумками конкурсу Ukraine Tourism Awards 2020

туроператор «Відвідай» став найкращим в Україні. Нині «Відвідай» — це
велика команда професіоналів, а наші тури та екскурсії відбуваються по всій
Україні. Звання «Найкращий туристичний оператор України» — це показник
того, що наша робота зроблена недаремно. Історія туристичного оператора
«Відвідай» розпочалася у 2008 році. Його засновник Ігор Губіліт працював
викладачем на кафедрі «Електричні станції» Львівської політехніки, серед
багатьох його інтересів була організація балів. Якось під час відвідин
Віденського балу йому подарували гарну безкоштовну карту Відня. У хлопця
виникла ідея зробити таку туристичну карту Львова. Для цього якраз випала
гарна нагода — у 2006 році місто святкувало 750 років, тому, заручившись
підтримкою міської влади, а також зібравши рекламу, Ігор випустив
безкоштовну картку тиражем понад 100 000 екземплярів. Проект був настільки
успішним, що Губіліт вирішив видавати таку картку двічі на рік. Іноді туристи
питали, куди ще можна поїхати, окрім Львова, тоді Ігор вирішив випускати ще
й туристичну мапу Львівщини. Управління туризму Львівської
облдержадміністрації підтримало цю ідею, і світло побачила вже
«Більшотиражна карта Львівщини». Під час роботи над цією картою Ігор був
вражений величезною кількістю пам'яток області та тим, що про них майже
нічого не відомо українцям, які часом їдуть за тридев'ять земель, а своє не
знають та не поважають. Тоді у нього виникла ідея розробити одноденні
екскурсії, щоб самому подивитись рідний край та іншим показати. Таким
чином, за одну ніч на кухні гуртожитку Львівської політехніки з'явилися 10
перших одноденних подорожей Львівщиною. Аби організувати роботу якісно,
Ігор Губіліт долучив до справи студента факультету електроніки ЛНУ ім. І.

4
 Франка Юрія Пірча, який на той час організував два «Велотури по Галичині»
та добре орієнтувався у пам'ятниках, які Ігор

1.2 Характеристика зовнішнього середовища туристичної фірми «Відвідай»

Зовнішнє середовище (зовнішнє макрооточення) - включає всі сили, які
можуть вплинути на існування та добробут фірми. Ці сили зазвичай
аналізуються за допомогою моделі STEP-аналізу (PEST-аналізу). Цей метод є
описовим і у найпростішому вигляді полягає у послідовному описі факторів
чотирьох груп: соціальних, технологічних, економічних, політичних. (табл.1.1)
Таблиця 1.1 Аналіз соціальних, технологічних, політичних та економічних
факторів турператора «Веселка»
PEST фактори Що дає можливість Що дають загрози
Політичні і 1. Стабільну політичну 1. Недосконалість
правові ситуацію в країні державної
2. Створення політики в галузі
конкурентноспроможност інвестування
і туроператора, що 2. Візові режими
забезпечує задоволення між странами
потреб вітчизняних та 3. Неефективна
іноземних туристів в практика
різноманітних якісних виконання
послугах існуючого
законодавства
Економічні 1. Уповільненя темпів 1. Зменшення
інфляції купівельної
2. Ріст купівельної спроможності
спроможності 2. Підвищення цін
на транспортні
послуги
3. Не досконалість
податкового
5
 обліку
Соціальні 1. Ріст доходів населення 1. Ріст сумарної
2. Ріст схильності населеня к заборгованості
заощадженню. по з/п
3. Ріст кваліфікованих 2. Соціальна
спеціалістів. захищеність
4. Вивчення та застосування населення
іноземного досвіду і 3. Відсутність
використання ефективних економічних
методів управління. умов, які
5. Удосконалення системи дозволяють
трудових відносин на громадянам
основі соціального високий рівень
партнерства і реформації соціального
трудового споживання
законадательства. 4. Рівень
соціального
споживання
Технологічні та 1. впровадження програм 1. Можливість
техноческие інформатизації та використання
розвитку економічної конкурентами
діяльності на основі сучасних
інтернет- технологій та технологій.
інших сучасних
інформаційних
технологій, систем
електронної комерції.

На підставі SWOT-аналізу можна говорити про те, що маркетингова

діяльність, що здійснюється турфірмою «Веселка», може бути в цілому оцінена

6
позитивно. Фірма має як сильні, так і слабкі сторони, і при цьому, на
сьогоднішній день, сильних сторін поки що більше. Але з урахуванням зростання
та щоденного насичення ринку туристських послуг компанія «Веселка» повинна
безперервно вдосконалювати свою діяльність, незважаючи на те, що займає
лідируючі позиції.
1.3 Характеристика внутрішнього середовища туристичної фірми «Відвідай»
Внутрішнє середовище підприємства - це сукупність агентів, які
усередині підприємства, та його відносин, що виникли у процесі фінансово-
господарської діяльністі. Визначається внутрішнє середовище фірми
безліччю чинників, які теж називаються внутрішніми, оскільки формуються
самим підприємством у його діяльності, впливаючи і її результати, і
перспективи розвитку.
До складових внутрішнього середовища підприємств малого бізнесу,
у тому числі туристичних підприємств можна віднести:
1. Основні фонди - це сукупність засобів праці, та частина виробничих
фондів, які беруть участь у процесі виробництва тривалий час (не менше
одного року) застосовуються в декількох виробничих циклах, поступово
зношуються і переносять свою вартість на продукт частинами протягом
усього терміну служби, не втрачаючи у своїй своєї натуральної форми,
тобто. які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі (машини,
обладнання, верстати тощо), або створюють умови для виробничого
процесу (виробничі будівлі, трубопроводи тощо) тривалий час, зберігаючи
при цьому свою натуральну форму.
2. Співробітники – тобто. сукупність всіх членів організації (робітників,
управлінців і т.д.) які перебувають із нею у трудових відносинах і
виконують певні функції задля досягнення поставленої мети.
3. Фінанси - економічна категорія, що відбиває економічні відносини у
процесі створення та використання фондів коштів.
4.Матеріали - збірний термін, що позначає різноманітні речові елементи
виробництва, що використовуються, головним чином, як предмети праці:

7
сировина, основні та допоміжні матеріали, паливо, енергія, покупні вироби
та напівфабрикати, спецодяг, запасні частини для ремонту, інструменти,
малоцінні та швидкозношувані предмети .
5. Інформація - це відомості про об'єкти та явища навколишнього
середовища, які зменшують наявний про них ступінь невизначеності,
неповноти знань і є об'єктом збору, переробки, аналізу, використання та
зберігання. Її вартість включає: час керівників і підлеглих, що витрачається
на збір інформації, а також фактичні витрати, пов'язані з її аналізом,
оплатою машинного часу, використанням послуг зовнішніх консультантів і
т.д.
6. Ціль - це генеральний імператив дій, що описує майбутній стан або
процес як об'єкт, бажаний для досягнення і вимагає певних зусиль та
організованих дій.
Інформація про внутрішнє середовище фірми необхідна менеджеру,
щоб визначити внутрішні можливості, потенціал, на які фірма може
розраховувати у конкурентній боротьбі задля досягнення поставленої мети.
Аналіз внутрішнього середовища дозволяє також краще усвідомити
цілі та завдання організації. Важливо те, що окрім виробництва продукції,
надання послуг організація забезпечує можливість існування своїм
працівникам, створює певні соціальні умови для їхньої
життєдіяльності.Внутрішнє середовище аналізується за такими напрямами:
- кадри (їх потенціал, кваліфікація; підбір, навчання та просування; оцінка
результатів праці та стимулювання; збереження та підтримка відносин між
працівниками тощо);
- організація управління (комунікаційні процеси; організаційні структури;
норми, правила, процедури; розподіл правий і відповідальності; ієрархія
підпорядкування);
- Фінанси (підтримка ліквідності, забезпечення прибутковості, створення
інвестиційних можливостей);

8
- маркетинг (стратегія туристського продукту; цінова стратегія; збутова
стратегія; комунікаційна стратегія).
Мета дослідження внутрішнього середовища - виявлення сильних та
слабких сторін туристичного підприємства. Розкриті сильні сторони
служать базою, яку підприємство спирається на конкурентної боротьби і яку
має розширювати і зміцнювати. Об'єктом найпильнішої уваги мають стати
слабкі сторони. Необхідно постаратися, щоб позбавитися більшості з них.
Внутрішнє середовище визначає можливості ефективного функціонування
туристичного підприємства. Але вона також може бути джерелом проблем,
якщо не забезпечує необхідних умов комплексного використання концепції
маркетингу.
Якщо дії різних служб та персоналу турфірми не об'єднані єдиною
маркетинговою стратегією, може виникнути ефект «лебедя, раку та щуки»,
коли, наприклад, окремі підрозділи та співробітники не зацікавлені у
реалізації спільних цілей маркетингу. Подібної ситуації можна уникнути,
якщо спробувати підняти культуру підприємства, яка має зазнавати
найсерйознішого аналізу в процесі маркетингових досліджень.
Культура підприємства складається з безлічі норм, правил та
цінностей, якими воно керується у своїй діяльності. Культура охоплює
існуючу для підприємства систему відносин для людей, розподіл влади,
стиль управління, кадрові питання, визначення перспектив розвитку.
Досягнутий рівень культури може допомогти підприємству грамотно
працювати, відсутність культури, навпаки, перешкоджатиме нормальній
реалізації його ділової поведінки. Все тут має значення - починаючи від
оформлення офісу і закінчуючи тим, яку реакцію співробітників викликає
той чи інший варіант маркетингової стратегії. Оскільки культура
підприємства немає явно вираженого прояви, її досить складно вивчати.
Проте є кілька стійких моментів, які важливо прояснити.
По-перше, для підприємств із високою культурою характерне
підкреслення важливості людей, які працюють на них. Такі підприємства

9
приділяють багато уваги роз'ясненню своєї фірмової філософії, пропаганді
своїх цінностей.
По-друге, про культуру підприємства можна судити з того, як воно
будує взаємини з конкурентами і ставиться до своїх клієнтів.
По-третє, уявлення про культуру підприємства дає спостереження
того, як співробітники працюють на своїх робочих місцях, як побудовано
систему кар'єри та які критерії використовуються для просування
співробітників по службі.
По-четверте, розумінню культури сприяє вивчення того, чи існують
на підприємстві стійкі заповіді, неписані норми поведінки, наскільки про це
поінформовані всі співробітники і наскільки серйозно вони ставляться до
них. Якщо співробітники добре обізнані про історію фірми, серйозно і з
повагою ставляться до її правил і символів, то можна з великим ступенем
ймовірності припустити, що підприємство має високу культуру.

10
2. РОЗДІЛ 2 ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
НА ТУРИСТИЧНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
2.1.Теоретичні основи Управління інноваційною діяльністю     на
туристичному підприємстві.
У сучасних умовах інноваційність є характерною ознакою розвитку
суспільства. У туристичний бізнес цей аспект вносить особливе значення.
Створений туристичний продукт не можна залишати постійним, його
необхідно постійно модернізувати. Зростання потреб громадян, які, у свою
чергу, стають все більш вимогливими, зобов'язують до використання
сучасних досягнень науки і техніки, впровадження нових технологій
харчування та обслуговування. Для ефективного ведення туристичного
бізнесу необхідно розкрити сутність поняття «інновацій у туризмі» та
визначити основні напрямки інноваційної діяльності у цій сфері. Туризм як
особливий соціально-економічний та культурний феномен виник відносно
недавно і переріс подорожі і в кількісному та якісному планах. В даний час
подорож є важливою, але далеко не єдиною, а найчастіше і не головним
елементом туризму. Термін «інновація» в сучасному його розумінні
першим став застосовувати Й. Шумпетер, який наголошував, що інновація
- це істотна зміна функції виробленого, яка полягає в новому поєднанні та
комерціалізації всіх нових комбінацій, заснованих на використанні нових
матеріалів та компонентів, впровадженні нових процесів, відкритті нових
ринків, запровадження нових організаційних форм. До основних функцій
інновацій можна віднести:
1.залучення у виробництво нових продуктивних сил, підвищення
продуктивності праці та ефективності виробництва, скорочення
різноманітних витрат; підвищення рівня життя кожної людини і
суспільства в цілому за рахунок різноманітності та якості виробленої
продукції та послуг, задоволення потреб населення;

11
2. приведення у відповідність структури виробництва зі структурою
змінних потреб, підтримання рівноваги між попитом та пропозицією, між
виробництвом та споживанням;
3. кінцевий результат застосування творчих можливостей та знань
конкретної особистості, людського інтелекту, що, своєю чергою, стимулює
подальше зростання творчої діяльності. Вивчення тенденцій та
закономірностей комплексного освоєння інновацій, планування позитивних
результатів та управління ними - складна методологічна проблема у сфері
туризму, пов'язана насамперед із класифікацією нововведень [2].
Як значущих визначення суті інновацій у туризмі виділяють такі
класифікаційні ознаки: джерело ідеї (потреби туристів, відкриття,
винаходу); вид інновації (інфраструктура туризму, турпродукт, способи та
засоби розподілу турпродукту/послуги, управління тощо); ступінь новизни
(що покращують, проривні); широта впливу, масштабність, зв'язність
(локальні, глобальні, системні); інвестиційне наповнення (некапіталомісткі,
малокапіталомісткі, капіталомісткі).Інновації в туризмі слід розглядати як
системні заходи, що мають якісну новизну та призводять до позитивних
зрушень, що забезпечують стійке функціонування та розвиток галузі
регіону. Так, ідея створення та реалізація туристських проектів, що навіть
не приносять суттєвого прибутку, може дати поштовх розвитку туризму і,
тим самим, активно сприяти створенню додаткових робочих місць і
зростанню доходів населення. Інноваційний процес у туризмі досить
специфічний. Він отримує своє визнання, з одного боку, через туристичний
ринок та ступінь задоволеності клієнта, а з іншого боку, в основному
завдяки ухваленню спільних рішень туристськими організаціями, органами
управління галуззю в регіоні, органами місцевого самоврядування та
громадськими організаціями, діяльність яких пов'язана з туризмом , і навіть
завдяки оцінці галузі місцевим населением[2].
Базуючись на положеннях угоди з торгівлі послугами (ГАТС), у туризмі
інноваційна діяльність розвивається за трьома напрямками: впровадження

12
 нововведень (організаційні інновації), пов'язаних з розвитком підприємства
та туристичного бізнесу у системі та структурі управління; маркетингові
інновації, що дозволяють охоплювати потреби цільових споживачів або
залучати не охоплених на цей час клієнтів; періодичні нововведення
(продуктові інновації), спрямовані на зміну споживчих властивостей
туристського продукту, його позиціонування та конкурентні
переваги.Дещо інший підхід до визначення основних напрямів
інноваційної діяльності в туризмі у своїх роботах показав Г.А. ЯковлєвНа
його думку основними напрямками інноваційної діяльності туристських
підприємств є використання нової техніки та технологій у наданні
традиційних послуг, впровадження нових послуг з новими властивостями,
зміни в організації виробництва та споживання традиційних туристських
послуг, залучення раніше не використаних туристських ресурсів, виявлення
та використання нових ринків збуту туристських послуг та товарів.
Г.А. Яковлєвим не зазначено, за яким принципом проведено класифікацію.
2.2.Вітчизняна та світова практика управління іноваційною діяльністю
Туризм - сфера господарського комплексу, що забезпечує десяту частину
світового валового продукту. Ця галузь розвивається швидкими темпами і в
найближчі роки може стати найбільш важливим сектором підприємницької
діяльності.
Прогнози експертів Всесвітньої туристичної організації щодо розвитку
туризму у світі повною мірою стосуються й України. Адже вона має
надзвичайно вигідне географічне та геополітичне розташування, розвинену
транспортну мережу, володіє значними природно-рекреаційними та історико-
культурними ресурсами, населена працелюбним і гостинним народом.
Забезпечити належну віддачу від цього потужного потенціалу, використати
його в інтересах активного відпочинку та оздоровлення можна лише за умови
чіткої організації туристичної діяльності, зміцнення існуючої та створення
нової матеріально-технічної бази, залучення досвідчених і кваліфікованих
кадрів, тобто за умови правильної організації та ефективного управління

13
туризмом. Туристичний бізнес приваблює підприємців невеликим стартовим
капіталом, швидким терміном його окупності, постійним зростанням попиту на
туристичні послуги, високим рівнем рентабельності.
Світова туристична індустрія пережила справжній бум у ювілейному
2000 році та утримує темпи зростання кількості туристів і надходжень від
туристичної діяльності в наступних роках XXI століття. Щорічно кількість
подорожуючих збільшується на 5-7% і вже досягла 700 млн. чоловік на рік.
Надходження від туризму також сягнули рекордної позначки і щороку
складають близько 500 млрд. дол. Вражаючі результати 2000 і наступних років
були досягнуті завдяки численним знаменним подіям, таким як ювілей
християнства, літні Олімпійські ігри в Сіднеї та зимові в Солт-Лейк-Сіті,
Європейський та Світовий чемпіонати з футболу та ін.
Феноменальний успіх туризму зумовлений ще й тим, що в його основі
лежить задоволення постійних прагнень людства пізнати навколишній світ. Це
пізнання через туризм уможливило підвищення в багатьох країнах життєвого
рівня населення, розвитку транспорту, інформаційних та інших технологій,
глобалізації в цілому.
Відбувається зміщення в моделях споживання - для багатьох туризм уже
не розкіш, а природна необхідність. В деяких, особливо європейських, країнах
навіть сформувалось таке поняття, як "право на туризм", відображене в
Глобальному етичному кодексі туризму, прийнятому Всесвітньою
туристичною організацією [4,с.3]. Проте із популяризацією туризму в рамках
проведення Євро-2012 дана галузь для України залишається складною, хоча
має низку сильних сторін (зручне територіальне (географічне) розташування,
велику кількість історичних пам’яток, багату національну кухню тощо).
У 2011 році організація «Всесвітній економічний форум» склала рейтинг
конкурентоспроможності туристичного ринку. Оцінювалися 139 країн. Україна
на вісім позицій спустилась у міжнародному туристичному рейтингу
порівняно з 2009 роком: із 77-го на 85-те (між Гватемалою та Намібією). У
європейському регіоні Україна випередила тільки Вірменію, Боснію і

14
Герцеговину та Молдову. Причинами такої ситуації вітчизняні туроператори
вважають брак інформації про Україну закордоном, зависоку вартість харчів та
житла, малорозвинену інфраструктуру та відсутність належної кількості
фахових екскурсоводів. Законодавство, що регулює туристичну галузь, не дає
Україні піднятися вище 64-го місця по цій позиції. Ще гірше йдуть справи з
безпекою (82-е місце). Міжнародні експерти розвіяли ілюзії і з приводу
багатого людського, культурного і природного потенціалу нашої країни. За
цим показником Україна посіла 118 місце. Проте автори рейтингу виставили
Україні високий бал за таким показником як «здоров'я і гігієна» (17-е місце) і
«доступність ринків» (20-е). Україна потрапила в другу сотню як за
ефективністю роботи митниці, так і за прозорістю діяльності прикордонників.
В рейтингу наголошується, що хоча європейський регіон в цілому відкритий
для торгівлі і переміщення людей, деякі країни відстають. Серед таких країн
згадані Боснія і Герцеговина та Україна. Для порівняння, Грузія - 73-є, а трійку
лідерів склали Швейцарія, Німеччина і Франція [9]. Тому, в умовах
конкуренції одним із напрямів розвитку туристичної галузі країн з перехідною
економікою (Україна) є впровадження інноваційних технологій, які на нашу
думку відіграють різну роль. Складністю дослідження даної теми є відсутність
трактування поняття «інноваційні технології» не тільки у туризмі, але і у
інших галузях. На нашу думку, під цим поняттям доцільно розуміти -
радикально нові або удосконалені технології, які суттєво поліпшують умови
формування туристичного продукту чи послуги або самі виступають товаром.
На відміну від інновації, інноваційні технології є вужчим поняттям, тому що
ще Й. Шумпетер визначав п’ять напрямів формування новизни: виготовлення
нового продукту, реорганізація, впровадження нового методу виробництва,
освоєння нового ринку, освоєння нового джерела сировини або
напівфабрикатів [3,с.48]. Тоді, як Жураєва К.А. при дослідженні сутності цього
поняття розуміє здебільшого Інтернет-технології, які є лише одним із видів
інноваційних технологій у туризмі [3]. Адже туризм як галузь включає різні

15
об’єкти з різним рівнем сервісу, різним видом туристичних продуктів та
послуг, можливостями його розвитку та роллю в економіці країни.
Відповідно до перебігу суспільного розвитку країн, якому притаманна
поляризація економічних та соціальних процесів, відбувається перехід від
моделі життєзабезпечення до моделі урізноманітнення вільного часу, коли
роль туризму зростає і розширюються його функції. За цими ознаками країни
світу можна поділити на такі групи:
- країни, де туризм розвивається еволюційно, органічно вплітаючись у стиль
життя, і забезпечений розвиненою індустрією туризму, яка здатна створювати
інноваційний туристичний продукт (це переважно країни високорозвинуті);
- країни привнесеного туризму, де він розглядається тільки як сфера
прикладання праці, а індустрія туризму формується зусиллями
транснаціонального капіталу при державному сприянні (країни, що
розвиваються);
- країни, де туризм входив до стилю життя значного прошарку населення за
умов його соціалізації і за умов стабілізації соціально-економічного розвитку і
зростання рівня прибутків населення одразу відновлюється (постсоціалістичні
країни).
Тобто, розвиток туризму як суспільного феномену та індустрії туризму як
складової господарського комплексу країни, забезпечується загальним рівнем
соціально-економічного розвитку країни, і залежність ця обопільна. Отже, за
частковим дослідженням ринкових процесів у туризмі можна відстежити
глобальні соціально-економічні та соціокультурні зміни, притаманні
сучасному етапові розвитку людської цивілізації та визначити їх регіональні
особливості [6, c. 43-45]. Адже для країн, які мають розвинену ринкову та
туристичну інфраструктуру, інноваційні технології нині використовують для:
підтримання інтересу до окремих туристичних об’єктів, залучення нових
туристів, підвищення рівня їх комфорту та створення ексклюзивних послуг.
Тоді як для України інноваційні технології важливі з позиції вирішення
нагальних проблем у туристичній галузі (підвищення рівня сервісу,

16
удосконалення матеріально-технічної бази, збереження пам’яток культури
тощо).
ВИСНОВОК
Аналіз діяльності туристичної компанії «Веселка» показав, що компанія
досить вдало працює на ринку туризму, реалізує тури як країною, так і за
кордоном. Основний прибуток підприємства одержує від реалізації
індивідуальних турів (78%); від коштів, що надійшли від реалізації послуг.
Визначився цільовий сегмент "Соната", який відповідає наступним
характеристикам:

Вік – від 20 до 50 років;

Рівень доходу – середній та вище середнього;

Освіта – зазвичай вища, але не грає;

Сімейний стан – традиційно сім'я з двох-чотирьох осіб;

Робота, професія – найчастіше – приватні підприємці;

Географія – зарубіжний туризм та туризм по Україні;

Життєвий стиль – енергійна, активна людина, зайнята підприємницькою

діяльністю або працююча за наймом, сприйнятлива до новинок;
Мотив подорожі: бажання відпочити із сім'єю, бажання відпочити за
кордоном, бажання отримати лікування за кордоном, бажання відвідати
екзотичну країну, бажання відвідати відомі місця України, бажання брати
участь у річкових та морських круїзах. На сьогоднішній день турфірма
«Соната» реалізує дуже вузький перелік турів, що ґрунтуються на культурно-
історичному потенціалі.

17
 Список літератури

1. Офіційний сайт туроператора «Відвідай» [Електронний

ресурс]:https://vidviday.ua/blog/ru/istoriya-turoperatora-vidviday/
2. 3. Жураєва К.А. Інноваційні технології у туризмі.
URL: http://www.geograf.com.ua.
4. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. Чернівці:
Книги-ХХІ, 2003. 300 с.
5. Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник.
Краснокутська Н.В. К.: КНЕУ, 2003. 504 с.
6. Любіцева О. Ринок туристичних послуг як об’єкт географії туризму
// Український географічний журнал. 2003. № 2. C. 43-51.

18