МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет «Львівська політехніка»

Інститут адміністрування та післядипломної освіти
Кафедра теоретичної та прикладної економіки

КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Аналіз ринкової поведінки суб’єктів господарювання»
на тему:
«Розробка програми стимулювання розвитку бізнесу в Заболотцівській
ОТГ»

Виконала:
Студентка групи УАРА-11з
Беринда М.В.
Керувала:
Доц.каф. ТПЕ Михальчишин Н.Л.

Львів-2022
 2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут адміністрування та післядипломної освіти
Кафедра теоретичної та прикладної економіки

ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри_______________ Поплавська Ж.В.

ЗАВДАННЯ
на виконання курсової роботи з дисципліни «Аналіз ринкової поведінки
суб’єктів господарювання» студенту групи УАРА-11з
________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Виконати курсову роботу на тему: «Розробка програми стимулювання

розвитку бізнесу в __ Заболотцівській ОТГ ________________________».
(вказується назва громади/території)

2. Основні вихідні дані:

2.1. Громада/територія__Заболотцівська ОТГ____________________________.

2.2. Метод аналізу бізнес-середовища __ SWOT-аналіз __________________.

Виконати завдання до:__30.01.2023______________

Дата отримання завдання: _04.10.2022____________

Підпис студента, який отримав завдання _____________________

Завдання видав __доц.каф. ТПЕ Михальчишин Н.Л.____________

(посада, ПІБ керівника курсової роботи, підпис)
 3

Анотація

В даній роботі проведено аналізу бізнес-середовища в Заболотцівській

об’єднаній територіальній громаді.
Досліджено поведінку ринкових учасників, проаналізовано методи
взаємодії влади та бізнесу. Визначено інструменти, з використанням яких
органи місцевого самоврядуванння розвивають підприємництво у громаді та
інструменти розвитку та підтримки існуючого бізнесу, стимули щодо
залучення нового бізнесу у громаду. Розроблено програму стимулювання
розвитку бізнесу у громаді.
Аnnotation

This paper analyzes the business environment in the Zabolottsivka United

Territorial Community.
The behavior of market participants was studied, the methods of interaction between
government and business were analyzed. The tools used by local self-government
bodies to develop entrepreneurship in the community and tools for the development
and support of existing business, incentives for attracting new business to the
community have been determined. A program to stimulate business development in
the community has been developed.
 4

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА У ЗАБОЛОТЦІВСЬКІЙ ОТГ…….

1.1 Аналіз ринкового попиту…………………………………………………………

1.2 Аналіз ринкової пропозиції………………………………………………………
1.3 Аналіз поведінки ринкових учасників…………………………………………..
1.4 Аналіз бізнес-середовища………………………………………………………..

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВЛАДИ ТА БІЗНЕСУ У ЗАБОЛОТЦІВСЬКІЙ ОТГ………..

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ПРОГРАМИ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ

В ЗАБОЛОТЦІВСЬКІЙ
ОТГ………………………………………………………….

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………..

 5

ВСТУП
Обгрунтування обраного об’єкта дослідження. Заболотцівська
об’єднана територіальна громада- це одна з «громад-першопрохідців» у
реформі з децентралізації та розробила спільно з польськими експертами
стратегію громади до 2025 року.

Метою написання куросової роботи є розробити програму

стимулювання розвитку бізнесу в Заболотцівській ОТГ.
Завданнями в курсовій роботі визначено такі:
1. Проаналізувати ринковий попит
2. Проаналізувати ринкову пропозицію
3. Проаналізувати поведінку ринкових учасників
4. Проаналізувати бізнес-середовище
5. Проаналізувати взаємодію влади та бізнесу в Заболотцівській ОТГ
6. Розробити програму стимулювання розвитку бізнесу в Заболотцівській ОТГ
Особливості конкретної територіальної громади/ території,
Заболотцівська об’єднана територіальна громада розташована у
Бродівському районі Львівської області.
«Візитівка» Заболотцівської громади – молочні ферми, проте це не єдині
підприємства. Також у ОТГ є сільськогосподарські, державні, фермерські
підприємства. Зокрема, одна велика та дві малі птахофабрики і сонячна
електростанція потужністю близько 7 МВт.
Проте виклики, які постають перед громадою сьогодні та будуть мати
місце в майбутньому, залишаються все ж значними та вимагають негайних
відповідей.
Характеризується ступінь важливості створення/покращення бізнес-
середовища в певній громаді/ території.
В громаді є потреба співпраці з соціальними партнерами. Для мешканців
Заболотцівської громади важливо об’єднатись та мати рівні можливості у
підвищенні життєвого рівня. Оскільки бізнес-середовище є основою для
розвитку громади та посилення рівня життя мешканців громади, то через
бізнес-середовище стає можливим досягати цілей розвитку громади.
 6

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА У ЗАБОЛОТЦІВСЬКІЙ ОТГ

1.1 Аналіз ринкового попиту

Модель формування попиту характеризує мислення індивідуума в особі

окремого споживача. В агрегованому вигляді сукупність індивідуальних
попитів окремих споживачів формує масовий попит. Найвідомішою моделлю
процесу ухвалення рішення про покупку складається з чотирьох етапів: 1)
нестачі; 2) мотиви; 3) потреби; 4) попит.
1. Нестачі - дана стадія розглядається як відчуття нестачі в чому-небудь
необхідному (їжа, безпека, відпочинок, вища освіту і т.д.), пов'язана з потребою
його усунути через внутрішні рушійні індивідуумом мотиви (сили), що
відповідає теорії мотивації . Також справедливо застосовувати термін "сенс
споживання".
2. Мотиви - являє собою процес формування рішення споживача під
впливом комплексу чинників, що спонукають його до певних дій. Мотиви
спрямовують його діяльність у процесі придбання продукції.
3. Потреба - бажання, спрямоване на конкретний продукт. На цьому етапі
вибирається конкретний продукт з конкретними параметрами вираженості
властивостей.
4. Попит - потреба, підкріплена купівельною спроможністю або
забезпечена ресурсами.
Таблиця 1.1.
Особливості формування споживчого попиту в Заболотцівській громаді
за моделлю «нестачі-мотиви-потреби-попит»

Показни Ситуація для аналізу

к аналізу Централізоване Дорожня Розвиток Історико-
водопостачання та інфраструктура переробної та архітектурні
водовідведення харчової пам’ятки
промисловостей
Нестачі Незадовільний Незадовільний Нові робочі місця, Занедбаність
стан питної води. стан дорожнього розвиток значної частини
полотна економіки історико-
архітектурних
пам’яток,
 7

Мотиви Забезпечення Забезпечити Відтік населення за Відродження

населення якісною комфортний і межі України та не історико-
питною водою безпечний рух надходження архітектурної
пішоходів та грошей в бюджет спадщини
автотранспорту громади через
доїзд мешканців в
обласний центр
Потреби Побудова Відновлення або Подолання Відновлення/
централізованого капітальний безробіття, реставрація
водопостачання та ремонт доріг збільшення пам’яток
водовідведення надходжень у архітектури
місцевий бюджет
Попит Споживання води Покращення Мала пропозиція Історична
з центрального дорожньої на ринку праці обізнаність
водопостачання інфраструктури жителів громади
для жителів
громади

1.2. Аналіз ринкової пропозиції

На території громади функціонують 24 підприємці. Основні напрямки

діяльності - торгівля, деревообробка, транспортні послуги, IT (дистрибуція
продуктів), виробництво пластикових вікон і дверей. Найбільшу частину
доходів до бюджету громади дає податок від фізичних осіб та земельний
податок.
Найбільшими платниками податків є Агрофірма Лугове, ПП "Шостак",
підприємство "Щедрий врожай", Заболотцівське лісництво. Приватне
підприємництво приносить до бюджету громади 5 % доходів. У
сільськогосподарському секторі домінують малі приватні господарства та
індивідуальні господарства.
Аграрні господарства в середньому володіють по 10 га. угідь, вирощують
в основному овочі. Кооператив "Покрова" має 280 членів, 600 корів, збирає і
охолоджує близько 3000 літрів молока щодня, займається реалізацією. Рівень
автоматизації виробництва у малих аграрних господарствах дуже низький -
відсутність необхідного устаткування, нестача коштів для купівлі, високі
відсотки за кредити тощо. В середніх господарствах рівень автоматизації робіт
в сільському господарстві досить високий, але недостатній.
 8

Підприємство Ряжнівська птахофабрика займається вирощування

бройлерів, має власний переробний цех. Кількість працюючих - 105 осіб.
Приватне аграрне господарство „Щедрий врожай "- обробляє 56 га для
вирощування хмелю, 16 га - для вирощування ягід, працюючих, - 16 осіб.
Місцевих приватних підприємств на території громади на даний час - 34.
У тому числі: 12 продовольчих магазинів, 3 кав'ярні, 1 магазин будматеріалів, 4
підприємці-перевізники, 5 підприємців, які займаються виробництвом і
реалізацією металопластикових вікон і дверей, 4 підприємці займаються
деревообробкою і виробництвом меблів, 2 - ІТ технологіями, 3 мережевою
торгівлею.
1.3. Аналіз поведінки ринкових учасників

Сфера внутрішньої торгівлі, громадського харчування та побутового

обслуговування населення є важливою складовою внутрішнього ринку і
відіграє значну роль як у формуванні загального економічного потенціалу, так і
у забезпеченні потреб населення в товарах і послугах на території об’єднаної
громади. Політика у сфері внутрішньої торгівлі спрямована на забезпечення
стабілізації споживчого ринку для задоволення соціальних потреб населення,
підвищення ефективності правового захисту комерційних відносин між
товаровиробниками, продавцями і споживачами на всіх етапах просування
товарів. Потреба населення в основних продовольчих та господарських групах
товару забезпечується в недостатній мірі за прийнятними цінами.
До основних проблем у Заболотцівській громаді у сфері внутрішньої
торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування є: відсутність
належних торгівельних закладів в селах Ражнів , Руда-Брідська , Велин,
Вовковатиця,Малі Переліски та Великі Переліски; відсутність побутових
послуг на території об’єднаної громади; низький рівень послуг об’єктами
громадського харчування.
На території сільської ради працюють такі підприємства:
-ПП «Шостак» , площа орендованих паїв – 721.02 га , спеціалізується
на вирощуванні зернових та технічних культур,
 9

-ПП «Агрофірма»Лугове»»,площа орендованих паїв 1489.92 га ,

спеціалізується на вирощуванні зернових та технічних культур,молочному
скотарстві.
-ПАТ «Птахофабрика Ражнівська» спеціалізується на відгодівлі курей-
бройлерів
-ПА «Щедрий урожай»-спеціалізується на вирощуванні хмелю, площа
орендованих земель – 85.64 га
-ФГ «Липник», ФГ «Мрія» вирощування овочевих культур -10.0 га, ФГ
«Марія» вирощування овочевих культур-10.0 га
-ТЗОВ «Зубр»- вирощування гусей
-СОК «Покрова» - заготівля та реалізація молока від селянських та
фермерських господарств.
Існує низка проблем в агропромисловому комплексі, з якими стикаються
підприємці, а саме:
-Недостатність фінансових ресурсів;
-Постійне зростання диспаритету цін на матеріально-технічні ресурси та
продукцію сільського господарства, що неуможливлює застосування сучасних
систем господарювання в аграрному секторі;
-Низький рівень заробітної плати та доходів, зайнятих у сільському
господарстві та власному селянському господарстві;
-Недостатній рівень ефективності виробництва в сільськогосподарських
підприємствах та її низький інноваційний рівень;
-Зниження родючості ґрунтів за рахунок відсутності сівозмін;
-низький рівень галузі тваринництва;
-зниження поголів’я корів у приватному секторі через низьку
закупівельну ціну на молоко та м’ясо;
-в структурі виробництва валової продукції сільськогого сподарства
переважає дрібнотоварне виробництво , що характеризується низьким рівнем
застосування сучасних технологій;
-обмеження в забезпеченні інвестиційними та кредитними ресурсами в
 10

аграрномусекторі;
-фізична, технологічна та моральна зношеність основних виробничих
фондів.
Задля ефективної конкуренто-спроможної економіки потрібно:
- розвивати інфраструктури підтримки підприємництва, а саме
виконання програми підтримки малого бізнесу, створення прозорих, лояльних
умов для ведення бізнесу, пошук інвесторів для створення інфраструктури
агропромислового ринку;
-підвищувати рівень знань та професійних навичок сільського
населення, а саме створення нових та легалізація існуючих робочих місць,
сприяння у працевлаштуванні зареєстрованих безробітних;
-розвивати інфраструктуру зберігання, сільгосппереробки та дистрибуції
сільгосппродукції.

1.4. Аналіз бізнес-середовища

Таблиця 1.2
SWOT- аналіз Заболотцівської ОТГ

Сильні сторони Рейтинг Слабкі сторони Рейтинг

-самостійна і господаровита 4,8 -відсутність централізованого 4,7
територіальна громада, водопостачання та
-сприятливі природно- кліматичні 4,8 водовідведення,
умови
-активна аграрна політика, 4,9 -низька якість дорожньої 4,1
матеріально- технічне забезпечення інфраструктури,
сільськогосподарського виробництва, -недостатній рівень 4,3
розвиток переробної та харчової інфраструктури бюджетних
промисловостей, закладів (освіти та культури),
-хороші природні ресурси 4,7
(землі, водні ресурси), -недостатній фінансовий стан 4,7
громади,
-високий потенціал для 4,7
розвитку туризму, -нестача кадрів у виконавчих 4,2
-високий рівень громадянської 4,6 органах громади,
активності, -низький рівень доходів у 4,4
громаді
-досвід міжнародної співпраці, 4,8 -недостатній розвиток сфери 4,5
послуг,
 11

-досвід реалізації проектів, 4,9 -занедбаність значної частини 4,7

фінансованих з зовнішніх історико-архітектурних пам’яток,
коштів, -недостатній розвиток малого і 4,8
-відносна близькість кордону з 4,9 середнього бізнесу.
ЄС,

-досвід проведення культурно- 4,5

масових заходів,
-близькість до Львова. 4,9
Можливості Рейтинг Загрози Рейтинг
-збереження та відродження 4,4 -недосконалість і нестабільність 4,4
культурних цінностей, розвиток податкового законодавства та
туризму; бюджетної системи;
-нестабільна політична і 4,7
економічна ситуація в країні;
-можливості розвитку 4,6
виробництва екологічно чистих -міграція мешканців до великих 4,7
продуктів, міст (Львова) та за кордон.
-використання можливостей 4,8
вільної торгівлі з ЄС.

-реалізація невідкладних завдань 4,8 -екологічне забруднення, яке може 4,6

соціальної сфери, досягнення зробити район непривабливим для
Відчутних зрушень у піднесенні проживання і розвитку туризму.
життєвого рівня населення;
-формування інноваційної стратегії 4,9
економічного розвитку, активна
підтримка процесу входження
підприємств у ринкову економіку;
-здійснення активної аграрної 4,9
політики, зміцнення матеріально-
технічного забезпечення
сільськогосподарського виробництва,
пріоритетний розвиток переробної та
харчової промисловості;
-Раціональне використання 4,8
природних ресурсів та охорона
довкілля;

-активізація громади і розвиток 4,7

громадських організацій.
 12

Висновки

Стратегія розвитку Заболотцівської громади повинна опиратися на такі

її сильні сторони:
-сприятливі природно- кліматичні умови
-активна аграрна політика, матеріально- технічне забезпечення
сільськогосподарського виробництва, розвиток переробної та харчової
промисловостей,
-наявність хороших природних ресурсів (земля, водні ресурси),
-високий потенціал для розвитку туризму,
-високий рівень громадянської активності,
-досвід міжнародної співпраці,
-досвід реалізації проектів, фінансованих з зовнішніх коштів,
-відносна близькість кордону з ЄС,
-досвід проведення культурно-масових заходів,
-близькість до Львова.
Необхідно передбачити ліквідацію таких слабких сторін, як:
-відсутність централізованого водопостачання та водовідведення,
-низька якість дорожньої інфраструктури,
-недостатній рівень інфраструктури бюджетних закладів (освіти та
культури),
-недостатній фінансовий стан громади,
-нестача кадрів у виконавчих органах громади,
-низький рівень доходів у громаді
-недостатній розвиток сфери послуг,
-занедбаність значної частини історико-архітектурних пам’яток,
-недостатній розвиток малого і середнього бізнесу.
Комплексний аналіз загроз і можливостей з врахуванням впливу на них
сильних і слабких сторін міста показує, що основними можливостями для
Заболотцівської є:
-збереження та відродження культурних цінностей, розвиток туризму;
 13

-можливості розвитку виробництва екологічно чистих продуктів,

-використання можливостей вільної торгівлі з ЄС.
-реалізація невідкладних завдань соціальної сфери, досягнення
відчутних зрушень у піднесенні життєвого рівня населення;
-формування інноваційної стратегії економічного розвитку, активна
підтримка процесу входження підприємств у ринкову економіку;
-здійснення активної аграрної політики, зміцнення матеріально-
технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва, пріоритетний
розвиток переробної та харчової промисловості;
-Раціональне використання природних ресурсів та охорона довкілля;
-активізація громади і розвиток громадських організацій.
Стратегічні загрози полягають в:
-недосконалість і нестабільність податкового законодавства та
бюджетної системи;
-нестабільна політична і економічна ситуація в країні;
-міграція мешканців до великих міст (Львова) та за кордон.
-екологічне забруднення, яке може зробити район непривабливим для
проживання і розвитку туризму.
Саме ці загрози є основним фактором формування «інерційного»
сценарію розвитку у його найкритичнішому варіанті. Проведений аналіз
факторів впливу визначає вибір типу стратегії як відкритої, динамічної,
конкурентної, яка ґрунтується на поєднанні використання сильних сторін міста
та можливостей, які виходять з оточення або виникають в середині громади з
високою долею ймовірності.
«Точками зростання» в економічному розвитку міста на стратегічну
перспективу можна визначити наступне:
 вигідне географічне розташування;
 місто з добре розвиненою активною аграрною політикою,
матеріально- технічним забезпеченням сільськогосподарського виробництва,
розвитком переробної та харчової промисловостей;
 14

 наявність вільних земельних ділянок;

 досвід міжнародної співпраці;
 вигідне транспортне сполучення.
Це наводить на висновки про перспективи Заболотцівської громади у
розвитку активної аграрної політики, зміцнення матеріально-технічного
забезпечення сільськогосподарського виробництва, пріоритетний розвиток
переробної та харчової промисловості.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВЛАДИ ТА БІЗНЕСУ У ЗАБОЛОТЦІВСЬКІЙ ОТГ

Заболотцівська об’єднана територіальна громад створена 25 жовтня 2015

року ( Постанова ЦВК № 232 від 07.09.2015). Площа об'єднаної територіальної
громади: 105.65 км 2 . Чисельність населення громади на 1 січня 2019 року:
2997. До складу громади входять 10 сіл: Великі Переліски; Велин; Висоцько;
Вовковатиця; Заболотці; Лугове; Малі Переліски; Мамчурі; Ражнів; Руда-
Брідська.
У Заболотцівській громаді відсутні інституції оточення бізнесу, хоча,
володіючи досвідом створення молочно-промислового кооперативу, і
розраховуючи на його розвиток, мешканці та керівництво громади зацікавлені
розвитком цього напряму і підвищення якості управління в цій галузі.
У планах керівництва громади створення при Центрі Надання
Адміністративних Послуг структурного підрозділу, що надаватиме послуги
бізнес- і сільськогосподарського консалтингу.
У грудні 2021 року завершився перший етап ініціативи «Громада,
дружня до бізнесу. Інструменти сприяння бізнесу в громадах», яку
впроваджує Клуб Ділових Людей Україна за підтримки ULEAD з Європою /
ULEAD with Europe.
 Львівську область в ініціативі представляла також і Заболотцівська
громада. Завдяки пройденому навчанню представники громад значно
 15

покращили свої знання та навички щодо підтримки підприємництва в громадах,

а саме:

-стали краще розуміти потреби підприємців та методи роботи із ними;

- ознайомилися із моделлю налагодження системної комунікації із
локальним бізнесом;
-дізналися про види організаційної структури та інструменти підтримки
бізнесу та рекомендований план роботи відповідального фахівця;
-оволоділи методиками базового аналізу доцільності впровадження
інструментів підтримки бізнесу;
-ознайомилися із видами інвесторів та навчилися визначати фактори
інвестиційної привабливості своїх громад;
-дізналися про структуру інвестиційних пропозицій та інвестиційного
паспорта;
- навчилися формувати «портрети» потенційних інвесторів та визначати
канали комунікації з ними;
-опрацювали інструменти супроводу інвестора на різних етапах «шляху
інвестора».
Словенія у грудні минулого року приєдналася до команди Програми «U-
LEAD з Європою», яка допомагає втілювати реформу децентралізації в Україні.
Програма з 2016 року працює безпосередньо з представниками українських
органів місцевого самоврядування та має регіональні офіси в кожній області.
Заболотцівська громада Львівської області разом з муніципалітетом Словенії
Гайдіна два роки тому підписали договір про наміри співпраці, але через
пандемію COVID-19 та повномасштабне вторгнення ще не змогли повною
мірою його реалізувати. Все ж, після настання перемоги планують взаємні
візити для обміну досвідом.
Громада у грудні 2015 року стала учасником проекту "Разом будуємо
заможну громаду". Проект реалізувався Фондом "Стара Волинь" з коштів
Фонду Східна Європа і був направлений на оптимізацію процесу об'єднання
 16

сільських громад за допомогою розробки і впровадження он-лайн курсу

моделювання заможної громади.
За фінансової підтримки Фонду Міжнародної Солідарності у рамках
Програми Підтримки Демократії, реалізованої Міністерством Закордонних
Справ Республіки Польща і Канади для Заболотцівської громади був створений
Документ Стратегії як елемент реалізації проекту "Українська Адміністрація
Майбутнього" Фундації Менеджерських Ініціатив.
Стратегія розвитку Заболотцівської об’єднаної територіальної громади є
ключовим документом, прийнятим владою громади та визначає довгострокову
політику суспільно-економічного розвитку.
«Візитівка» Заболотцівської громади – її молочний кооператив
«Покрова». Ще у 2008 році сільрада випадково довідалася про канадський
проект розвитку молочного бізнесу в Україні і почала вивчати можливості і
зважилися прийняти участь. У 2009 році закупили перші аналізатори молока,
холодильне обладнання та зареєстрували кооператив. Поступово виробництво
молока стало основним місцевим бізнесом. Лише за останні 5 років у громаді
з’явилося 23 сімейні ферми, кожна з яких має від 10 і більше корів.
У сільськогосподарському секторі домінують малі приватні господарства
та індивідуальні господарства.
Минулого року у Бродах громада відкрила власний фірмовий молочний
магазин, а також стала співзасновником молочного заводу, який споруджується
з ініціативи низки кооперативів у передмісті Красного – у сусідньому районі.
Вартість проекту – близько 40 мільйонів гривень. Половину суми надає Уряд
Канади, іншу половину – мають зібрати кооперативи-співзасновники із
Львівщини і Тернопільщини.
Молочні ферми – не єдині підприємства. Є ще два три
сільськогосподарських, 5 державних, 6 фермерських, 23 ФОПи. За останні два
роки у громаді зареєструвалися 4 підприємства: одна велика та дві малі
птахофабрики і сонячна електростанція потужністю близько 7 МВт, яка дасть
20 робочих місць.
 17

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами,

установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності
відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості,
підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування на місцях.
Заболотцівська громада здійснює свою діяльність, керуючись
принципами відкритості та прозорості. З метою забезпечення інформаційної
відкритості цього органу місцевого самоврядування, створення прийнятних
умов для доступу до публічної інформації, заохочення місцевої громади до
участі в процесі прийняття рішень, працівниками виконкому наповнюється
відповідними матеріалами веб-сайт міста та соціальна мережа Фейсбук.
Систематично та оперативно на офіційному сайті розміщується інформація чи
відеозапис засідання виконкому, оприлюднюються проекти та рішення міської
ради і виконкому, що не обмежує доступ до них як мешканців громади, так і
потенційних інвесторів.

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ПРОГРАМИ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ

В ЗАБОЛОТЦІВСЬКІЙ ОТГ

1)Розвиток тематичного туризму.

Заболотцівська об’єднана територіальна громада володіє дуже добрими
умовами до розвитку туризму. важливими є сприятливі природні умови, чисте
повітря, прекрасні краєвиди, численні озера і ріки. Ключове значення має
чисельна історична спадщина, зокрема об’єкти, що знаходяться поблизу
громади - прекрасні пам'ятки, такі як замок в Олеську, Підгорецький замок,
Золочівський замок, монастир у селищі Підкамінь чи Підгірцях, Почаївська
Лавра і джерело святої Анни.
Крім того, у адміністративному центрі громади, у Заболотцях,
знаходиться унікальна дерев'яна церква - Собору Пресвятої Богородиці,
побудована у 1746 році. У громаді систематично відбуваються художні
пленери, пов'язані з особою видатного художника Івана Труша. Всі ці елементи
 18

сприяють тому, щоб робити акцент на розвиток комплексних туристичних

пропозицій, у рамках яких ключове значення повинен мати освітньо-
історичний туризм. Варто подумати про цікаві та привабливі шляхи і
туристичні продукти, які притягували б туристів не тільки з регіону, але також
з усієї України та сусідньої Польщі.
Аспект історичної освіти може притягувати аматорів замково-палацових
пам'яток, сакральних об'єктів. Популяризацію громади і заохочення до її
відвідування повинні супроводжувати багаті освітні пропозиції, пристосовані
до очікувань і прагнень сучасного туриста, доповнені сучасними досягненнями
техніки та інформаційних технологій (розміщення інформації на галузевих
порталах, активність громади в соціальних мережах, розробка аплікацій на
планшети і смартфони). Слід розвивати чудову традицію художніх пленерів.
Важливою була б їх реклама і запрошення до участі дедалі ширшого кола
аматорів художнього мистецтва. Доповненням до вищезгаданих пропозицій
мають бути також пропозиції для осіб, які прагнуть активно проводити час. У
цьому напрямку варто продумати організацію туристичних продуктів та
пропозицій у сфері, наприклад, рибальства, збору грибів, велосипедної або
кінної їзди (цьому повинне передувати професійне проектування трас).
До завдань влади громади у цій сфері відноситься:
 створення і кадрове посилення структурного підрозділу,
відповідального за розвиток туризму,
 започаткування контактів з туристичними агенціями та мережами
туристичних Інтернет-порталів,
 вироблення (у співпраці з суспільними партнерами та підприємцями
туристичної галузі) детальних туристичних пропозицій (шляхи, продукти,
програми, розваги).
2) Підтримка і розвиток агротуризму та виробництво екологічно чистих
продуктів.
Розвинуті туристичні пропозиції передбачають створення можливостей,
щоб туристи могли затриматись у громаді на декілька днів. На даний час у
 19

громаді не існує розвинутої готельної інфраструктури. Цікавим і вартим уваги

задумом видається розвиток мережі агротуристичних господарств, які
пропонували б туристам, крім можливостей нічлігу, також туристичні,
кулінарні та інші послуги, розваги з культивуванням місцевих звичаїв і
народних традицій, доповнених також туристичними пропозиціями інших
господарств з території громади. Проживання у агротуристичних господарствах
було б проявом активного туризму, а отже варто продумати створення
можливостей для верхової їзди, велосипедні маршрути, риболовлі чи збору
грибів. Вагомим доповненням має бути також пропонування гостям екологічно
чистих продуктів.
Природні умови сприяють цьому виду діяльності. Крім пропонування цих
продуктів гостям агротуристичних господарств, їх також варто продавати, як у
традиційній формі, так і висилаючи. Слід подумати про різносторонні канали
дистрибуції (Інтернет, участь в мережах продажу екологічно чистого
продовольства тощо). Дана форма торгівлі не була донедавна розвинена, проте
стрімко набирає популярності, особливо серед забезпечених клієнтів.
Завданнями влади громади у цій сфері є ментальна і організаційна
підтримка (інформування про принципи заснування агротуристичних
господарств, можливості залучення фінансування, реклама цієї діяльності та
мережування з іншими господарствами в селі, громаді, області і Україні
загалом.
До завдань громади у цій сфері належить:
 ментальна підтримка мешканців у започаткуванні нових форм
професійної активності,
 створення системи консалтингу для мешканців, зацікавлених
створенням агротуристичних господарств і виробництвом та продажем
екологічно чистих продуктів,
 організація для зацікавлених навчальних візитів до агротуристичних
господарств, що досягли успіху в Україні і Польщі.
 20

3) Підтримка кооперації між селянами за посередництвом розвитку

кооперативів.
Вагомим бар'єром для розвитку господарств є проблема зі збутом
продуктів та низькі закупівельні ціни які селянами пропонують закупівельники.
Великим шансом і майбутнім є розвиток ефективної і прозорої системи
співробітництва між аграрними виробниками. Йдеться про розвиток існуючої
кооперації та створення нових виробничих кооперативів з метою отримання від
бізнес-партнерів (посередників в торгівлі, отримувачів продукції) вищих
закупівельних цін з огляду на факт збільшення масштабів виробництва і
спільного ведення переговорів щодо закупівельних цін. Це вимагає
солідарності і чесності між партнерами, об’єднаними у рамках кооперативів,
але дає великі шанси на збільшення доходів і забезпечення собі циклічності
продажу вироблених продуктів.
У громаді уже існують традиції співробітництва серед мешканців що
проявляється у успішному функціонуванні кооперативу "Покрова", закупівлі
сільськогосподарського устаткування для продукції запасів кормів,
охолодження молока і вимірювання його якості. Відтак, необхідно
підтримувати добрі традиції і надавати всебічну підтримку місцевим селянам у
розбудові системи кооперації.
Самоврядування громади у цій сфері повинне:
 популяризувати (у співробітництві з осередком сільськогосподарського
консалтингу) створення нових виробничих кооперативів усіх форм діяльності
(сільськогосподарської, плодоовочевої, тваринницької) як у сфері продажу
продукції як сировини, так і перероблених продуктів,
 здійснювати поточний моніторинг виробничих кооперативів і у рамках
потреб та можливостей - надавати підтримку, у тому числі бути посередником
у переговорах як між членами кооперативів, так і між кооперативами і їх
бізнес-підрядниками.
4) Створення і розвиток системи послуг сільськогосподарського та бізнес
консалтингу.
 21

Здійснення сільськогосподарської діяльності на сучасних принципах з

використанням сучасних технологій для багатьох мешканців громади є великим
викликом з огляду не лише на нестачу сучасного обладнання, але також через
відсутність відповідних знань у цій сфері. Щоб знівелювати ці недоліки, влада
громади повинна докласти зусиль для створення у громаді (або ініціювати
ширшу акцію, охоплюючи декілька громад на території району) осередку
професійного сільськогосподарського консалтингу. Такий осередок
виконуватиме консультаційно-дорадчі функції для всіх селян, зацікавлених
започаткуванням або розвитком діяльності у сільськогосподарській сфері,
тваринництві, садівництві та інших формах сільськогосподарської або
супутньої діяльності.
Зокрема, осередок консалтингу надаватиме підтримку особам, які
прагнуть розвинути діяльність у сфері послуг для інших мешканцям (ремонтні
майстерні, послуги сільськогосподарською технікою і т. п.). Послуги осередку
матимуть як характер виключно технологічного консалтингу (наприклад:
характер обробітків, засоби захисту рослин, удобрювання ґрунтів, харчування
тварин) так і організаційно-маркетингового, що стосується реклами діяльності
чи застосування конкретної бізнес-моделі або залучення ресурсів на розвиток
діяльності (банківські кредити, позики на преференційних засадах,
співробітництво з фінансовими фондами, інфраструктурні чи дослідницькі
проекти).
Схожий консультаційний характер повинен виконувати осередок бізнес-
консалтингу, який був би підтримкою та надавав би експертну допомогу для
місцевих фірм. Консалтингові осередки можуть функціонувати при Центрі
Надання Адміністративних Послуг або як самостійні організації.
Влада громади з цією метою:
 створить та встановить принципи і порядок діяльності та форми
фінансування осередків сільськогосподарського і бізнес- консалтингу
(самостійно або у співробітництві з сусідніми громадами, що було б
вигіднішим з огляду на зниження коштів утримання),
 22

систематично співпрацюватиме з осередком, підтримувати його

діяльність та контролювати результати роботи,
 започаткує контакти з аналогічними осередками
сільськогосподарського консалтингу в країнах Європейського Союзу (напр.
Польщі) та підтримуватиме систему навчальних виїздів працівників осередку та
фермерів метою набуття досвіду в цій сфері.
5) Використання Відновлювальних Джерел Енергії.
У зв'язку із сільськогосподарським характером громади, існує можливість
використання відходів сільгоспвиробництва (напр. соломи, підстилки, стебел
рослин, випорожнення тварин, інших відходів) для виробництва
відновлювальної енергії. На території громади вирощується також енергетична
верба.
Завданням самоврядування було б створення мотиваційно-освітньої
системи, яка б заохочувала селян до використання відходів з господарств на
потреби відновлювальних джерел енергії. У селі Високе колись функціонувала
мала гідроелектростанція. Варто розглянути можливість відновлення її
діяльності. Проте, варто враховувати загальнодержавну стратегію у сфері
гідроенергетики (зокрема, щодо малих гідроелектростанцій).
З цією метою влада громади:
 проведе підготовку для працівників виконавчих органів громади (у
співпраці з осередком сільськогосподарського консалтингу) для комплексної
підтримки зацікавлених розвитком ВДЕ селян,
 допомагатиме консалтингом у сферах: аналізу рентабельності
використання відходів, вибору відповідного устаткування з визначеними
параметрами, у фінансових питаннях.
6) Всебічна підтримка існуючих громадських організацій та місцевих
активістів у їхній діяльності для блага громади.
На території громади спостерігається висока громадянська активність
мешканців. Варто докладати всіх зусиль для підтримки існуючого ангажування
та заохочення до активності більшої кількості мешканців. З цією метою варто
 23

визначити працівника виконавчих органів громади, відповідального за постійну

співпрацю з громадськими організаціями. Така співпраця може мати як
фінансову так і нефінансову форми. До нефінансової належить, наприклад,
допомога в пошуку джерел фінансування діяльності організацій і підтримка при
написанні проектів на залучення цих ресурсів, надання патронатів громади для
заходів, що реалізовуються громадськими організаціями чи логістична
допомога у діяльності (надання приміщення, устаткування).
Варто продумати модель делегування громадським партнерам реалізації
публічних завдань, що перебувають у компетенції виконавчих органів громади.
Ці завдання й надалі залишатимуться завданнями місцевого самоврядування, -
місцева влада й надалі здійснюватиме нагляд над їх виконанням. Натомість,
якби окремі завдання (послуги) напр. у сферах: культури, спорту і рекреації чи
соціального захисту громадські організації могли б виконати краще, швидше
або дешевше, то варто розважити реалізацію такого підходу. Слід виробити
юридично-фінансову формулу такої співпраці. Делегування завдань
громадським організаціям повинно відбуватись на конкурсній основі.
Природно, це залежить від загальнодержавних законодавчо-нормативних
регуляцій у цій сфері. Цікавою є також ідея започаткування форуму - циклічних
зустрічей місцевих громадських організацій, місцевих активістів з метою
обміну досвідом, а також - визначення нових напрямків активності. Активність
і ангажування мешканців мають величезне значення для розбудови суспільного
капіталу і збільшення взаємної довіри в міжлюдських стосунках, що є
необхідною передумовою розвитку спільноти у рамках громади.
До завдань місцевої влади у цій сфері належить:
 визначити працівника для постійної співпраці з суспільними
партнерами,
 визначати нові напрями і сфери цієї співпраці,
 підтримувати громадські організації як у фінансовій, так і нефінансовій
формах,
 24

 делегувати суспільним партнерам виконання вибраних публічних

послуг.
7) Розвиток міжнародного співробітництва за посередництвом
використання досвіду в сфері реалізації проектів.
У громаді існують хороші традиції стратегічного планування та
ефективного залучення фінансових ресурсів у важливих сферах і галузях, як
наприклад, виробництво молокопродуктів, енергозбереження чи підтримка
розвитку громади. Слід продовжувати цей напрямок, постійно розвиваючи
кваліфікації працівників виконавчих органів громади у сфері проектної
діяльності.
Багато з дій та заходів, вказаних у даній Стратегії розвитку громади
вимагатиме підготовки проектних заявок на залучення зовнішніх ресурсів, як
вітчизняних, так і міжнародних. Крім підготовки власного персоналу в цій
сфері, слід також думати про стратегічне проектне співробітництво з місцевими
громадськими організаціями, досягаючи тим самим ефекту синергії. Значна
частина програм грантодавців адресована громадським організаціям і нерідко
безпосередньо стосуються важливих для громади сфер. А отже, тісна співпраця
керівництва громади з громадськими організаціями, спільна подача проектів,
або подача громадськими організаціями проектів, що будуть реалізовуватись
спільно з владою громади на благо розвитку територій — один з пріоритетних
напрямків. З огляду на велику конкуренцію за ці донорські кошти, ефективна
діяльність колективу, що працює в рамках відділу проектної діяльності може
забезпечити громаді в майбутньому сталий розвиток. Вагомим є також досвід
міжнародної співпраці громади. Варто подумати про започаткування
партнерських стосунків, наприклад, з польською гміною. Крім тісної співпраці
у сфері молодіжного обміну, спорту, туризму, культури і т. д., важливою була б
також проектна співпраця наприклад, у рамках транскордонних програм. Це
створювало б можливість організації навчальних візитів, постійного обміну
досвідом у сфері проектів.
У цій сфері до завдань громади відноситься:
 25

 професійний розвиток кваліфікацій працівників відділу проектної

діяльності виконавчих органів громади,
 тісна проектна співпраця (координація дій) з громадськими
організаціями,
 започаткування співпраці (партнерства) з польською гміною.
8) Вдосконалення пропозицій публічних послуг, пристосованих до
потреб мешканців.
Ключовим для задоволення мешканців діяльністю виконавчих органів
громади є елемент безпосереднього обслуговування у сфері поточних справ, з
якими жителі звертаються до місцевої влади. Загальноприйнятим розв’язання є
створення Центру Надання Адміністративних Послуг. Це модельний приклад
створення установи, приязної до мешканців, де вони у одному місці можуть
вирішити усі справи, які перебувають у компетенції місцевої влади. Офіс
обслуговування мешканців повинен виконувати психологічну функцію
(створювати атмосферу відкритості і доброзичливості зі сторони службовців, а
не замкнутої і бюрократичної структури), а також бути раціональним
(піклування про оптимальне використання кадрового потенціалу і наявної
інфраструктури). Можливість вирішення переважної більшості
адміністративних справ у одному приміщенні, заощаджує час мешканців і
дозволяє службовцям присвятити більше часу на складні справи. У ЦНАПі
повинні працювати досвідчені службовці, які чудово орієнтуються у сукупності
завдань місцевого самоврядування.
Наступним елементом після створення ЦНАПу має бути підготовка
переліку всіх публічних послуг, що надаються виконавчими органами громади.
Це дозволить мешканцям повністю ознайомитись з сукупністю завдань,
реалізованих громадою та детальними вимогами, що стосуються вирішення
конкретної справи. На практиці, виконавчі органи громади повинні опрацювати
детальні Інформаційні картки послуг як у паперовій, так і електронній формі,
розмістити їх на офіційному сайті громади. Опис такої Інформаційної картки
 26

послуги повинен включати: назву послуги, законодавчу підставу, спосіб і

термін розгляду справи, порядок оскарження, можливо додаткову інформацію.
Також дуже високі запити слід ставити перед працівниками освіти,
зокрема, у найменших школах, де освітні можливості для дітей і молоді нижчі
від їхніх міських ровесників. Це має бути предметом розмов як з директорами,
так і батьками. Влада громади повинна вимагати від директорів освітніх
закладів запровадження менеджерської моделі управління, а від вчителів —
високої активності та постійного підвищення власних компетенцій. Варто
запрошувати до роботи у школах молодих вчителів, будуючи таким чином
педагогічні колективи, у яких поєднується досвід з молодістю і запалом. Слід
також збільшити автентичне ангажування батьків у проблеми школи. Варто
дивитись на батьків як на осіб, відповідальних за благо і розвиток дітей, а не
лише тих, хто пасивно схвалює пропозиції, що надходять від керівництва шкіл.
Схожі зауваження стосуються також працівників закладів культури
(будинки культури, бібліотеки). Відповідний структурний підрозділ повинен
розробляти спільно з закладами культури річні, квартальні і місячні плани робіт
та здійснювати моніторинг їх виконання. Слід поширювати серед мешканців та
самих працівників культури переконання, що у новій громаді всі ми є
господарями, а кошти на культуру необхідно витрачати продумано і з
максимальним ефектом. Відтак, не можна виправдовувати відсутність
активності та творчості. Заклади культури повинні бути справжніми центрами
життя спільноти в громаді.
У зв'язку з вищевказаним, влада громади повинна:
 вибрати оптимальне місце розташування на території громади для
створення Центру Надання Адміністративних Послуг,
 створити ЦНАП та забезпечити його обладнання необхідною офісно-
комп'ютерною інфраструктурою,
 провести навчання для працівників ЦНАПу, у разі необхідності —
відрядити на такі навчання,
 розробити необхідні формуляри до дослідження рівня задоволеності
 27

мешканців роботою ЦНАПу,

 здійснювати систематичні дослідження рівня задоволеності клієнтів
ЦНАПу і аналізувати дані результати,
 здійснити інвентаризацію усіх адмінпослуг, що надаються
виконавчими органами громади на основі аналізу законодавства,
 розробити Інформаційні картки послуг, розміщуючи їх на сайті
громади, а роздруковані примірники повинні бути у розпорядженні працівників
ЦНАПУ, доступні для мешканців,
 здійснювати циклічний перегляд актуальності Інформаційних карток
послуг,
 створити комплексну систему підвищення кваліфікацій та аналізу і
оцінки результатів роботи працівників підлеглих громаді закладів (культура,
освіта, соціальний захист).
9) Виконання необхідних інфраструктурних інвестицій (модернізація
водопровідно-каналізаційної мережі, будівництво і ремонти доріг; значні
інвестиції у бюджетних установах).
Важливою проблемою, і одночасно бар'єром для розвитку громади є
недостатня якість дорожньої та водопровідно-каналізаційної інфраструктури.
Великою проблемою є також значний дефіцит інвестицій у публічних
установах. Паралельно до ставлення високих вимог перед працівниками
підлеглих установ, необхідно докладати усіх зусиль для систематичного
підвищення комфорту роботи в цих закладах. Хороші дороги, водопровідно-
каналізаційна мережа і відповідний стандарт функціонування і обладнання
бюджетних закладів - це необхідні передумови для розвитку, цивілізаційні
виклики та прагнення мешканців.
З цією метою влада громади повинна:
 здійснити інвентаризацію стану доріг, будівель публічних установ (у
тому числі з точки зору проведення комплексної термомодернізації),
водопровідно-каналізаційної мережі та устаткування,
 28

 здійснити пріоритетизацію інвестицій і ремонтно-модернізаційних

робіт
 закупити устаткування для ремонту дорожнього покриття або
розглянути рішення про делегування цих завдань зовнішнім суб'єктам
(outsourcing),
 здійснити перегляд кадрів у відповідальних за дорожну інфраструктуру
структурних підрозділах виконавчих органів громади і, можливо, зміцнити
колектив фахівцями зі сфери законодавства і держзамовлень,
 розробити та прийняти власні антикорупційні регуляції, провести
освітньо-роз’яснювальні заходи у цій сфері серед працівників і вимагати їх
виконання.
 29

ВИСНОВКИ

У роботі проаналізовано основні аспекти діяльності Заболотцівської

об’єднаної територіальної громади щодо предмету ефективного розвитку
бізнес-середовища.
У першому розділі здійснено аналіз бізнес-середовища у громаді, виявлено
основні товарні ринки, які розвинуті в громаді. Проаналізовано сильні та слабкі
сторони, можливості та загрози, оцінено рівень конкурентоспроможності
території громади.
У другому розділі визначено інструменти, з використанням яких органи
місцевого самоврядуванння розвивають підприємництво, підтримують та
стимулюють бізнес, залучають новий бізнес.
У третьому розділі для стимулювання розвитку бізнесу у громаді на
місцевому рівні запропоновано ряд заходів для сприяння розвитку
підприємництва. Ключовим вектором розвитку економіки майбутньої
Заболотцівської ОТГ буде здійснення активної аграрної політики, зміцнення
матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва,
пріоритетний розвиток переробної та харчової промисловості.
 30

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЗАБОЛОТЦІВСЬКОЇ ОБ’ЄДНАНОЇ

ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ на 2017-2025 роки
[Електронний ресурс] // FUNDACJA INICJATYW MENEDŻERSKICH–– Режим
доступу:https://drive.google.com/file/d/1efNfYvLnoEMYZYp2ZhXwDYD7bUVQu
ixn/view
2. П Л А Н економічного і соціального розвитку Заболотцівської сільської
об’єднаної територіальної громади Бродівського району Львівської області на
2017-2020 роки [Електронний ресурс] // село Заболотці. – 2017. – Режим
доступу:https://drive.google.com/file/d/1VCiW56E_946FYe1NoKqxQgbJAfNCwB
7x/view
3. Заболотцівська об'єднана територіальна громада [Електронний ресурс]
–– Режим доступу: https://zabolotcivska-gromada.gov.ua/
4. Заболотцівська сільська громада [Електронний ресурс] // Вікіпедія––
Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB
%D0%BE%D1%82%D1%86%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA
%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA
%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B0
5. Заболотцівська сільська рада [Електронний ресурс] // Facebook – Режим
доступу до ресурсу: https://www.facebook.com/zabolotcivska.rada/?locale=ru_RU.
6. ТРИ ОТГ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ОБРАНІ ДО УЧАСТІ В ПРОЕКТІ ІЗ
РОЗВИТКУ МІСЦЕВОГО БІЗНЕСУ [Електронний ресурс] – Режим доступу до
ресурсу: https://bc-club.org.ua/news/bc-club/try-otg-lvivskoji-oblasti-obrani-do-
uchasti-v-proekti-iz-rozvytku-miscevogo-biznesu.html.
7. Успішні приклади – це найкраща агітація для об’єднання [Електронний
ресурс] // Децентралізація – Режим доступу до ресурсу:
https://decentralization.gov.ua/news/12008?page=4.
8. На Львівщині зареєстровано за новим законодавством першу в Україні
територіальну громаду [Електронний ресурс] // DailyLviv. – 2015. – Режим
 31

доступу до ресурсу: https://dailylviv.com/news/polityka/na-lvivshchyni-

zareiestrovano-za-novym-zakonodavstvom-pershu-v-ukrayini-terytorialnu-hromadu-
26234.
9. Чому така важлива для нас реформа децентралізації? [Електронний
ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://zaxid.net/chomu_taka_vazhliva_dlya_nas_reforma_detsentralizatsiyi_n15029
88.
10. Громади України й Словенії: обмін досвідом і партнерством
[Електронний ресурс] // Укрінформ – Режим доступу до ресурсу:
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3316573-gromadi-ukraini-j-slovenii-obmin-
dosvidom-i-partnerstvom.html.
11. НА ЛЬВІВЩИНІ ОФІЦІЙНО ЗАРЕЄСТРУВАЛИ ПЕРШУ В
УКРАЇНІ ТЕРИТОРІАЛЬНУ ГРОМАДУ [Електронний ресурс] // Твоє місто. –
2015. – Режим доступу до ресурсу:
https://tvoemisto.tv/news/na_lvivshchyni_ofitsiyno_zareiestruvaly_pershu_v_ukraini
_terytorialnu_gromadu_74995.html.
12. Заболотцівська громада в дії [Електронний ресурс] // Асоціація міст
України – Режим доступу до ресурсу: https://auc.org.ua/uspihy/zabolotcivska-
gromada-v-diyi-chomu-v-seli-de-zyavyvsya-vulychnyy-vay-fay-perestaly-krasty.