Proceedings of the 12th International

Scientific and Practical Conference

«International Forum: Problems No
and Scientific Solutions»
174
(October 16-18, 2023).
Melbourne, Australia

INTERNATIONAL ECONOMICS
AND INTERNATIONAL RELATIONS

Особливості управління туристичними

дестинаціями в Туреччині

Тимощук Олександр Олександрович1

1
к. ю. н., докторант кафедри математики та економіки;
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка; Україна

За останні кілька десятиліть туризм став одним із

найбільших і найшвидше зростаючих секторів економіки,
генеруючи загальний світовий дохід понад 5,3 трильйона
доларів США, що становило майже 7 % світового ВВП у 2019.
Туреччина була і залишається одним із найпопулярніших
туристичних напрямків для подорожуючих у Європі та й в усьому
світі. У 2019 році країна прийняла майже 52 мільйони
відвідувачів, що на 21 % більше, ніж у попередньому році,
забезпечивши дохід у розмірі 29,5 мільярдів доларів США, тобто
збільшення майже на 12,5 %. Природа та ландшафти Туреччини є
основними факторами розвитку туризму в цій
трансконтинентальній країні, розпочинаючи від гір Качкар і
закінчуючи спокійним узбережжям Турецької Рив’єри. Загальний
внесок туризму і подорожей у ВВП Туреччини сягнув понад 525
мільярдів турецьких лір у 2021 році. Однак ця цифра зросла
приблизно на 61% порівняно з 2020 роком. Тим не менш, вона
залишилася нижче допандемічного рівня. Подорожі та туризм
сприяли забезпеченню зайнятості в Туреччині, яка лише
частково відновилася у 2021 році, причому близько 2,4 мільйона
робочих місць у цьому секторі було створено прямо чи
опосередковано. У березні 2023 року кількість відвідувачів
Туреччини зросла на 12,3 % порівняно з аналогічним періодом
минулого року до 2,3 мільйона. Загальна кількість туристів із
січня по березень 2023 року сягнула понад 7,7 мільйонів [3].
Оскільки країна визначила туризм як одну з ключових
економічних галузей, необхідно охарактеризувати методи
управління туристичною індустрією Туреччини [2, с. 57],
вказавши на значимість організацій з управління туристичними
напрямками, її туристичні продукти, потреби відвідувачів і
переваги конкурентів. Процесом управління туристичними
дестинаціями займаються у Туреччині відповідні організації,

This work is distributed under the terms of the Creative

Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License 41
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).
 Proceedings of the 12th International
Scientific and Practical Conference
«International Forum: Problems No
and Scientific Solutions»
174
(October 16-18, 2023).
Melbourne, Australia

INTERNATIONAL ECONOMICS
AND INTERNATIONAL RELATIONS
котрі беруть на себе ініціативу з координації функцій усіх
зацікавлених сторін туристичної індустрії з метою
синхронізації усіх аспектів розвитку дестинації, включаючи
дослідження матеріальних і нематеріальних продуктів, надання
послуг, маркетинг та формування сталого розвитку галузі. У
минулому організації з управління напрямками здебільшого були
державними установами; однак на тепер вони часто функціонують
у формі державно-приватного партнерства для зменшення витрат
і підвищення ефективності. Організації з управління
туристичними напрямками виконують кілька ключових ролей.
По-перше, вони розробляють загальну стратегію сталого
туристичного розвитку території. Для цього організаціям
необхідно дізнатися про потреби всіх відповідних гравців у
сфері через спілкування та обговорення. У Туреччині в даний
час існує кілька організацій, які відповідають за розвиток і
управління туризмом, включаючи Міністерство культури і
туризму, Національну раду з туризму (з підлеглими на
державному та місцевому рівнях), Національну службу туризму
тощо. Окрім того, вони також можуть проводити вторинні
дослідження, щоб зібрати всю інформацію про туристичну
дестинацію з точки зору її продуктів, конкурсів, партнерства,
орієнтацій розвитку та стратегій [1, с. 14].
По-друге, організації з управління туристичним напрямком
розробляють загальну туристичну маркетингову стратегію та
стратегію брендингу. Брендинг включає встановлення та
передачу характеристик, цінностей та інших атрибутів
туристичного місця потенційним клієнтам, заохочуючи їх
відвідати його та відрізняючи одне місце від іншого. Окрім
того, бренд має бути унікальним, інтригуючим і сприяти
зміцненню позитивного іміджу та досвіду, який відвідувачі
мають до та після відвідування місця. Після консолідації
стратегії брендингу слідуватиме маркетингова стратегія, яка
окреслює часові межі, бюджет, засіб і реалізацію
маркетингової кампанії. Залежно від цільових ринків і
ціннісного позиціонування можна використовувати різні
маркетингові канали, такі як онлайн-канали, соціальні мережі,
маркетинг електронною поштою, реклама, офлайн-медіа тощо.
Дотримуючись глобальної тенденції оцифрування, останніми
роками турецькі організації з управління напрямками також
намагалися використовувати все більше і більше цифрових
платформ, таких як Instagram, Facebook, Twitter, YouTube,
Pinterest і Vine. Водночас, використовуються канали онлайн-
реклами та бронювання, такі як Google Ads, TripAdvisor, Agoda
[4, с. 151].

This work is distributed under the terms of the Creative

42 Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).
 Proceedings of the 12th International
Scientific and Practical Conference
«International Forum: Problems No
and Scientific Solutions»
174
(October 16-18, 2023).
Melbourne, Australia

INTERNATIONAL ECONOMICS
AND INTERNATIONAL RELATIONS
Організації з управління дестинаціями повинні постійно
контролювати та оцінювати ефективність туристичної індустрії
місця, щоб забезпечувати координацію та зворотній зв’язок між
різними зацікавленими сторонами та вносити зміни до планів,
якщо це необхідно. Для цього їм спочатку потрібно розробити
цілі S.M.A.R.T, тобто конкретні (з акцентом на деяких
детальних цілях), вимірні (з кількісними показниками або
критеріями), досяжні (можуть бути досягнуті за допомогою
наявних ресурсів), релевантні (що стосуються та підтримують
бажані результати) і своєчасні (протягом певного періоду
часу, як короткострокового, так і довгострокового). Так
Туреччина може збільшити кількість міжнародних туристичних
прибуттів на 20 %, диверсифікувавши свої туристичні продукти
за 5 років [5, с. 132]. Тому організація управління
туристичним напрямком має прогнозувати, пропагувати та
пропонувати туристичну політику, правила та практику
відповідним органам для зміцнення правової бази туризму та
рекомендувати інвестиційні стимули.

References:
[1] Demir, C., and Sarıbaş, Ö. (2017). Luxury Tourism in Turkey.
International Journal of Contemporary Economics and Administrative
Sciences, 4(1-2), 1-20.
[2] Güzeloğlu, F., and Gulc, A. (2021). Sustainable tourism projects in
Turkey. Academy of Management Learning and Education, 5(1), 55-74.
[3] OECD Tourism Trends and Policies 2022. – 362 Р.
[4] Savage, A., and Cerf, D. (2018). Financial management to support
sustainability. Creating Sustainable Work Systems (2nd edn), 147-
163.
[5] (UNWTO ). Compendium of Tourism Statistics Data 2017 – 2021. 2023
Edition. Madrid, Spain, – 835 р.

This work is distributed under the terms of the Creative

Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License 43
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).