ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................2
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ РНР..........4

1.1. Теоретичні засади вивчення РНР (основні поняття, загальна

характеристика.....................................................................................................4
1.2. Аналіз основних наукових праць щодо дослідження РНР.....................8

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ ІВАНО-

ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.................................................................................13

2.1. Оцінка туристично-рекреаційного потенціалу регіону...........................13

2.2. Сучасний стан туристичної галузі в регіоні.............................................20

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ ІВАНО-

ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.................................................................................28

3.1. Перспективні центри розвитку гірськолижного туризму в Івано-

Франківській області..........................................................................................28
3.2. Пропозиції заходів щодо розвитку туристичної галузі в Івано-
Франківській області..........................................................................................29

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ...........................................................................35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................37
 2

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Туризм є однією з найбільш

розвинених галузей економіки. Завдяки інтенсивному розвитку ця галузь
була визнана економічним феноменом століття. Це явище прискорило
розширення економічних, політичних і культурних відносин між країнами та
народами. Таким чином, масовий розвиток туристичної діяльності дозволяє
мільйонам людей розширити свій кругозір, пізнати історію та традиції різних
країн, а також дізнатися про досягнення світової культури.
Значення туризму у світі постійно зростає. Це пов'язано з важливістю
його ролі в розвитку економіки регіонів і цілих країн, у розвитку
міжнародних відносин, а також у валютних надходженнях. Завдяки
правильній культурній та економічній політиці туризм є фактором
стабільності та зміцнення міждержавних відносин і має позитивне значення у
формуванні іміджу та репутації країни у світовому масштабі.
Івано-Франківська область займає важливе місце в туристичній сфері
України. Цей регіон є одним із найперспективніших туристичних регіонів
країни. Важливою умовою розвитку туризму є потужна сировинна база, яка
також впливає на розвиток туристичної інфраструктури. Це свідчить про те,
що розвиток туризму в регіоні посідає важливе місце і є надзвичайно
актуальним і сьогодні.
Івано-Франківська область вже давно є одним із найпривабливіших
туристичних регіонів України. Сьогодні тут розвиваються багато видів
туризму, а також мережа компаній, які обслуговують туристичну сферу.
Потужний потенціал соціально-економічних, історико-культурних та
природних ресурсів визначає пріоритетне завдання розвитку туризму в Івано-
Франківській області. .
Об’єкт дослідження: туризм в Івано-Франківській області. Предмет
дослідження: сучасний стан та можливості розвитку туризму в Івано-
Франківській області.
 3

Мета роботи: вивчити стан, проблеми та можливості розвитку туризму

в Івано-Франківській області.
Для досягнення мети роботи були поставлені наступні завдання:
- охарактеризувати теоретико-методологічні аспекти дослідження
розвитку туризму;
- огляд нормативно-правового забезпечення туристичної діяльності в
Україні;
- проаналізувати туристично-рекреаційний потенціал Івано-
Франківщина;
- проаналізувати розвиток туризму в регіоні та сучасні тенденції
діяльності туристичних підприємств Івано-Франківської області;
- визначити проблеми та перспективи розвитку туризму в Івано-
Франківщина;
- розробити інноваційний туристичний продукт Івано-Франківської
області.
Методи, використані при написанні дипломної роботи: аналіз, аналогія,
синтез, статистичний, порівняльний, моделювання, картографічний.
 4

РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ РНР

1.1. Теоретичні засади вивчення РНР (основні поняття, загальна
характеристика)

Постійно зростаюча роль індустрії туризму в соціальній, політичній і

економічного життя суспільства вимагає науково-теоретичного осмислення
феномена туризму. Відповіддю такий соціальний запит є поступове
формування теорії туризму. З його допомогою можна узагальнити та
систематизувати досягнення у вивченні туризму як явища.
Центральним процесом, навколо якого формується вся система
туризму, є подорожі, переміщення людей у просторі між певними місцями,
що характеризуються певними географічними параметрами.
Одне з перших визначень туризму було прийнято ООН і
характеризується як активний відпочинок, що позитивно впливає на
зміцнення здоров'я, фізичний розвиток людини, пов'язаний з переміщенням
за межі постійного проживання [7, с. 34].
Інше, оновлене формулювання було запропоновано Організацією
Об'єднаних Націй у 1992 р., згідно з якою під туризмом розуміється
«подорож та перебування в місцях за межами звичайного місця постійного
проживання мандрівника на термін, що не перевищує дванадцяти місяців, з
метою отримання задоволення та відпочинку, в рекреаційних цілях ». цілях,
виїзних, освітніх чи професійно-ділових цілях, але без здійснення там
оплачуваної діяльності» [30]
Згідно з визначенням, сформульованим експертами Всесвітньої
туристичної організації (ЮНВТО), туризм — соціальне, культурне та
економічне явище, зумовлене діяльністю людей, які подорожують та
зупиняються в місцях за межами їхнього звичайного середовища з метою
відпочинку, бізнесу та інших цілей. Люди, які подорожують, називаються
приїжджими, а для відбору з них туристів використовуються додаткові
критерії: тривалість перебування (не більше одного року поспіль, але більше
 5

одного дня); пріоритет туризму перед іншими видами діяльності за місцем

проживання (метою поїздки не повинно бути виконання оплачуваної
діяльності за місцем проживання).
У Законі України «Про туризм» зазначено, що «туризм – це
тимчасовий виїзд (подорож) осіб з їхнього постійного місця проживання в
освітніх, рекреаційних, професійних, ділових, спортивних, релігійних та
інших цілях на строк від 24 годин до одного року на рік . лінії, без
провадження оплачуваної діяльності за місцем тимчасового проживання». [2]
Для деяких країн туризм є важливим джерелом доходу державної
скарбниці та є надзвичайно перспективною галуззю національної економіки.
В Україні туризм визнано галуззю випереджального розвитку.
Сьогодні є безліч інтерпретацій туризму. Не лише серед вчених, а й
серед туристичних організацій існує різниця у підходах до визначення того,
що таке туризм.
Туризм - це система, галузь, структура, що включає в себе різні види
діяльності, послуги та характеристики:
- діяльність турфірм - організаторів турів та туристичних агенцій;
- засоби проживання та харчування;
- послуги особистого транспорту (включаючи оренду автомобілів та
спеціалізованого транспорту);
- рекреаційна, розважальна, спортивна, культурна та ін.;
- додаткові та допоміжні послуги (охорона здоров'я, банківські
послуги, страхування, організація виставок та конгресів, екскурсійне
обслуговування та менеджмент, сувенірний магазин та ін.)
Для точного аналізу терміна «туризм» вважаємо, що види туризму слід
класифікувати за найважливішими ознаками.
І. За національністю туризм буває національний (або внутрішній) і
міжнародний (або зовнішній). У міжнародному туризмі розрізняють в'їзний
(або активний) і виїзний (або пасивний) туризм.
II. Ось кілька прикладів за мотивами подорожі:
 6

1. Лікувальний туризм. Основним мотивом поїздки є потреба в

лікуванні. У цьому виді виділяють бальнеотерапію, кліматотерапію,
грязелікування та інші види залежно від методу впливу.
2. Рекреаційний туризм. Головний мотив – потреба відпочити та
відновити фізичні та духовні сили.
3. Спортивний туризм. У цьому виді туризму спонукають два мотиви:
потреба в спорті (активний спортивний туризм) і інтерес до спорту,
наприклад участь у змаганнях чи іграх (пасивний спортивний туризм).
4. Освітній туризм. Головний мотив – бажання поширювати знання та
ідеї.
5. Діловий туризм (MICE). До цього виду належать поїздки для ділових
зустрічей, участі в конгресах, симпозіумах, виставках, конференціях тощо.
6. Релігійний туризм. Основою цього типу є задоволення релігійних
потреб.
Відвідування святих місць, храмів, паломництво тощо.
7. Ностальгічний туризм. Метою цього виду туризму є відвідування
батьківщини.
8. Екологічний туризм. Це поїздки до заповідних територій або місць із
збереженою незайманою природою.
ІІІ За способом організації: організований (відпочинок, організований
туристичними компаніями) та самодіяльний (самостійні поїздки) туризм.
IV Залежно від виду транспорту, що використовується в дорозі,
розрізняють такі види:
1. Автомобільна промисловість
2. Залізничний
3. Вода
4. Авіація
5. Автобус
6. Колесо
7. Автомобільний туризм
 7

8. Пішохід
9. Комбінований
В.Туризм за сезонністю буває сезонним і постійним.
VI. Залежно від тривалості розрізняють такі види туризму:
довгостроковий і короткостроковий (до 5-7 днів).
VII. Залежно від складу учасників розрізняють масовий та
індивідуальний туризм.
VII. Залежно від джерел фінансування розрізняють комерційний і
соціальний (субсидований) туризм.
їм. За віком: діти, молодь, люди середнього віку, похилого віку.
Тому туризм вважається комплексним, багатоаспектним поняттям і
водночас є галуззю економіки, видом діяльності, способом проведення
вільного часу, а також формою відпочинку, бізнесу та науки. Усі ці підходи
не суперечать один одному, а навпаки, показують різні аспекти цього
багатогранного явища. Туризм не можна охарактеризувати однозначно, тому
що неможливо абсолютизувати будь-який його структурний аспект. До
основних функцій туризму відносять [23]:
а) відпочинок, який відповідає за відновлення фізичних та духовних
сил;
б) здоров'я, пов'язане з результуючим покращенням стану здоров'я
туристична діяльність;
в) виховна функція, що виникає внаслідок позитивного впливу на
формування загального розвитку у процесі туристичної діяльності;
г) економічні, що випливають із того, що туризм є важливим фактором
економічний розвиток;
д) освітні або освітні, пов'язані з пізнанням світу та підкоренням нових
досвід;
е) охорона природи, що є наслідком охорони об'єктів природної
спадщини
 8

згодом у розвиток туризму, і навіть на формування екологічного

свідомості;
ж) політична, яка проявляється у формуванні іміджу країни, у її
зміцненні міжнародні зв'язки;
ж) міська функція, що виникає внаслідок туристичної урбанізації та
міський розвиток;
з) етнічний, що є результатом повернення (емігрантів або їх нащадків)
прабатьківщина.
Туризм дуже впливає на такі важливі галузі економіки, як транспорт,
будівництво, торгівля, освіта, зв'язок, виробництво товарів народного
споживання, сільське господарство та ін.
Туризм сприяє інтенсивному розвитку окремих районів, спільнот,
регіонів та країн. Туризм має бути джерелом доходів бюджету, доступним
для всіх засобом відпочинку та оздоровлення, а також засобом залучення
населення до багатої історико-культурної спадщини народів та країн.

1.2. Аналіз основних наукових праць щодо дослідження РНР

Туризм має значний вплив на якісний розвиток суспільства, а

туристично-рекреаційна діяльність відіграє важливу роль в економіці країни
та окремих її регіонів. Дослідження туристично-рекреаційного потенціалу
території розпочинається у більшості наукових праць з питань розвитку
туризму, а про оцінку рівня туристичного потенціалу регіону та
забезпеченості рекреаційними ресурсами найчастіше йдеться в наукових
публікаціях. Це свідчить про беззаперечну важливість проблеми.
Незважаючи на численні наукові досягнення, ряд важливих теоретичних і
практичних питань залишається невивченим. У вітчизняній та зарубіжній
науковій літературі немає єдиного, загальновизнаного змісту поняття
«туристсько-рекреаційний потенціал». У табл. 1.1 наведено висловлювання
різних авторів щодо його тлумачення.
 9

Таблиця 1.1
Тлумачення терміна «туристично-рекреаційний потенціал» різними
вченими
№ Автор Визначення
Туристичними ресурсами України є пропоновані або такі, що можуть
Закон України
1 пропонуватися, туристичні пропозиції на основі та з використанням
«Про туризм»
об'єктів державної, комунальної чи приватної власності [1].
Туристичні ресурси – сукупність природно-кліматичних, оздоровчих,
історико-культурних, пізнавальних та соціально-побутових ресурсів
2 Вікіпедія
відповідної території, які задовольняють різноманітні потреби
туриста.
Туристичний потенціал території – ємне, багатоаспектне поняття, що
охоплює сукупність природних, етнокультурних та соціально-
П.Ф. Коваль,
3 історичних ресурсів, а також наявної господарської і комунікаційної
Г.П. Андрєєва
інфраструктури території, що служать чи можуть служити
передумовами розвитку певних видів туризму [8].
Туристично-рекреаційні ресурси – це сукупність як безпосередньо
рекреаційнотуристичних ресурсів, так і всіх наявних ресурсів
(природно-ресурсні, виробничі, трудові, фінансово-інвестиційні,
технологічні, інформаційні та екологічні) і можливостей відповідного
4 Г.В. Горин регіону, які можуть використовуватися або використовуються в цілях
виконання фізіологічного існування людини (відпочинок,
оздоровлення та туризм), забезпечення діяльності суб’єктів
рекреаційно-туристичної сфери економіки, досягнення стійкості
регіонального розвитку [2].
Туристичний потенціал території – це сукупність належних до нього
Т.І. Ткаченко, природних та створених людиною явищ, умов, можливостей та
5
К.О. Соколова засобів, придатних до формування туристського продукту та
здійснення відповідних турів, екскурсій та програм [3].
Туристично-рекреаційний потенціал – це сукупність туристично-
Н. В. рекреаційних ресурсів, їхніх територіальних поєднань і умов, що
6
Шабаліна сприяють задоволенню потреб населення в туристичній та
рекреаційній діяльності.
Ресурсний потенціал регіону – інтегрована система взаємозв’язків та
властивостей, що характеризується здатністю використовувати
природні ресурси, реалізовуючи при цьому можливості, через призму
7 Ю.Є. Дащук
умов, які продукують готовність до ведення рекреаційної діяльності,
що здійснюється під впливом комплексу засобів для задоволення
потреб рекреанта у відпочинку та відновленні [5].
Туристично-рекреаційний потенціал – сукупність пов’язаних із
певним об'єктом (територією) природних і рукотворних тіл та явищ, а
8 А.В. Дроздов також умов, можливостей і засобів, придатних для формування
туристичного продукту та здійснення відповідних турів, екскурсій,
програм.
Туристичні ресурси – сукупність природних і соціально-культурних
9 І.В. Смаль
 10

комплексів та їхніх елементів, що сприяють задоволенню

фізіологічних та соціальних потреб людини, відновленню її
працездатності й які за сучасної та перспективної структури
рекреаційних потреб і техніко-економічних можливостях
використовуються для прямого й опосередкованого споживання та
виробництва туристичного продукту [9].
Туристично-рекреаційний потенціал території – сукупність
Т.В. природних, культурно- історичних, соціально-економічних,
10
Ніколаєнко геополітичних та інших передумов для організації рекреаційної
діяльності на певній території.
Туристичний потенціал – це сукупність різних матеріальних і
нематеріальних потенцій, які формують туристичний інтерес до
певної території і стають основою діяльності з виробництва та
Г.Н.
11 споживання туристичного продукту, а також є необхідними для
Захаренко
здійснення управління, контролю і розвитку виробництва і
споживання продуктів туристичного комплексу території відповідно
до принципів стійкого економічного розвитку [6].
Туристичні ресурси – це частина туристсько-рекреаційного
О.О.
12 потенціалу певної території, яка включена до складу туристичного
Любіцева
продукту і підлягає реалізації з туристичною метою [7].

Досліджуючи категоріальні поняття, помічаємо, що у своїх працях

науковці пропонують різні підходи до вивчення поняття «туристсько-
рекреаційний потенціал», використовують взаємовиключні рішення щодо
його сутності, змісту та функцій. Теоретики розкривають характеристики
туристично-рекреаційного потенціалу, пояснюють широке поняття
«потенціал» різними об’єктами, до яких воно відноситься. Головне, що
об'єднує різні потенціали в інтерпретаціях науковців, — це певний набір
здібностей або здібностей у сфері, до якої належить потенціал. Слід
зазначити, що весь спектр наявних варіантів визначення туристичного
потенціалу спрямований на досягнення конкретних цілей, тому під
трактуванням потенціалу розуміється наявність прихованих можливостей або
здатність діяти та розвиватися на певних територіях. У фаховій літературі
поняття «потенціал» і «ресурс» часто ототожнюють.
Наприклад, академік Л.І. Абалкін зазначає, що «потенціал»
(економічний, підприємницький, промисловий) є загальною, сукупною
характеристикою ресурсів, пов'язаною з місцем і часом [4].
 11

Під потенціалом у М. Архангела розуміються наявні ресурси, резерви,

які можна використати для досягнення певної мети чи вирішення певної
проблеми, тобто сума фактично зібраних ресурсів.
Пан Н. Захаренко [6] доводить, що «туристичний потенціал» — це
сукупність різноманітних матеріальних і нематеріальних потенціалів, які
формують туристичний інтерес до певної території та стають основою для
виробництва та споживання туристичного продукту та необхідні для
управління, контролю та розвитку. продуктів виробництва та споживання в
туристичному комплексі території відповідно до принципів сталого
економічного розвитку та пропонує оцінку туристичного потенціалу на
основі цінності туристичної привабливості, інфраструктурних можливостей
та максимальної антропогенності.
Слід зважати на позицію О.О. Любіцева, у дослідженні якої
стверджується, що туристські ресурси – це частина «туристично-
рекреаційного потенціалу певної території, яка входить до складу
туристичного продукту і є предметом реалізації з туристичною метою» [7].
Туристські ресурси за своєю суттю є природними, історичними, соціально-
культурними об'єктами, об'єктами туристичної експозиції, а також іншими
об'єктами, здатними задовольнити духовні потреби туристів, сприяти
оновленню та розвитку їх фізичних сил. Такі об'єкти можуть мати природне
або антропогенне походження, але їх локалізація у певній місцевості
викликає у туристів інтерес до поїздок у цю місцевість, тому їх можна
коротко охарактеризувати як об'єкти, що становлять інтерес для туристів.
Якщо узагальнити висловлювання вчених, можна дійти невтішного
висновку, що принципове відмінність термінів «ресурси» від «потенціала» у
тому, що ресурси існують незалежно від суб'єктів економічної діяльності,
тоді як потенціал окремої компанії та суспільства загалом невіддільний від
суб'єкти діяльності. Це означає, що потенціал, крім матеріальних і
нематеріальних активів, включає здатність працівника, колективу, фірми,
суспільства загалом ефективно використовувати наявні ресурси [8].
 12

Розглянувши концепції різних вчених, ми пропонуємо розрізняти

поняття «туристські ресурси» та «туристський потенціал» і розглядати їх з
погляду можливості та здатності суб'єктів туристичної діяльності
використовувати ресурси як потенційні. Формування туристського
потенціалу регіону залежить від можливості використання туристських
ресурсів при організації та розвитку туристичної діяльності на певній
території. Здатність туроператорів ефективно використовувати туристський
потенціал регіону забезпечить успішний розвиток туристичної економіки та
регіону [10]. Тому можна стверджувати, кожен регіон з урахуванням аналізу
туристських ресурсів створює туристський потенціал, який відповідає
можливості суб'єктів туризму використовувати туристські ресурси регіону.
Потенціал туризму сприяє привабливості території для туристів, а регіони
обіцяють розвиток туризму.
Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що поняття «туристсько-
рекреаційний потенціал» є багатоаспектним, суперечливим і значно ширшим,
ніж просто загальна характеристика ресурсних можливостей певної сфери
діяльності. Це системне утворення, зміст і функції якого розкриваються в
процесі з’єднання і взаємодії окремих його частин, реалізація яких у процесі
життєдіяльності людини призводить до певних особистих досягнень, що
мають велике значення для суспільства в цілому. і для особистості зокрема.
 13

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1. Оцінка туристично-рекреаційного потенціалу регіону

Івано-Франківська область знаходиться на заході України, на

території Передкарпаття та Українських Карпат. На півдні область межує з
Румунією. Площа області —13,9 тис. кв. км (2,4% території України). [27]

Рис.2.1. Карта Івано-Франківської області

Розвиток туризму в регіоні є причиною сприятливих та сприятливих

помірно-континентальних кліматичних умов. Однак особливості
 14

кліматичних умов у різних районах області, а також особливості

мікрокліматичних умов окремих районів зумовлюють різні нюанси у
здійсненні рекреації.
Майже вся територія повіту має комфортні та сприятливі умови для
цілорічного відпочинку, але найкращі умови для зимового відпочинку у
південно-західних та південно-східних районах, а для літнього – у
північно-східній центральній частині повіту. Східний, Північний та
Південно-Західний регіон.
Водні ресурси області представлені поверхневими та підземними
водами, джерелами мінеральних вод. За запасами води область посідає
третє місце у країні. В Івано-Франківській області протікає понад 8300
річок та струмків, тут знаходяться основні стоки таких великих річок, як
Дністер та Прут. У районі багато озер різного походження (найбільші —
озеро Несамовите та озеро Маричейка). Озера, річки і навіть мальовничі
водоспади (на річках Прут, Росточа, Женець та ін) привабливі для
туризму та відпочинку. Важливим рекреаційним ресурсом є мінеральні
води - йодобромні та сульфідні (Городенківський, Рогатинський райони),
кальцієво-натрієві та хлоридно-натрієві (Косівський, Калуський,
Долинський, Верховський та Рожнявський райони), вуглекислі
(Косівський район). Мінеральні води використовуються не повністю,
рівень розробки набагато нижчий від їх потенціалу.Великий спектр
цілющих властивостей мінеральних вод, а також наявність термальних
вод і пелоїдів у регіоні (Рогатинський район) дозволяють лікувати та
оздоровлювати здоров'я понад 80 000 осіб на рік у регіоні. .
Івано-Франківська область також багата на лісові ресурси (лісність
становить 39,6%, місцями ця кількість досягає 60-65%), вони є основою
багатьох видів відпочинку та туризму. На жаль, внаслідок стихійної та
неорганізованої рекреації місцеві види рослинності збереглися лише на 10
% території області, а кількість видів диких тварин значно скоротилася.
При цьому в регіоні налічується понад 1500 видів різних рослин, зокрема
 15

велика кількість реліктових та ендемічних рослин. Охороняється близько

13,4% території області, 438 територій та об'єктів ПЗФ є об'єктами
рекреації та туризму [45].
З урахуванням норм екологічно допустимого навантаження регіонів
встановлено, що в Івано-Франківській області середнє допустиме
навантаження на територію становить 36 осіб/га. Найбільша потужність
рекреаційно-туристичних зон у Галицькому (19 чол/га), Надвірнянському
(18 чол/га), Долинському (17 чол/га), Косівському (16 чол/га) та
Верховинському (15 чол/га) райони.
Тектонична та геологічна будова регіону дуже різноманітна. Його
мальовничий ландшафт, рельєф, клімат, біотичний світ є міцною основою
для розвитку багатьох видів відпочинку та туризму.В Івано-Франківській
області налічується 5 рекреаційно-туристських зон, в яких описані види
відпочинку та туризму, найсприятливіші умови для розвитку. [46].
Територія району надзвичайно сприятлива для успішного розвитку
екологічного, пізнавального, зеленого та спортивного туризму, а гірська
частина відкриває можливості для спелеотуризму, альпінізму та ін. Івано-
Франківська область також багата багатьма соціальними та культурно-
історичними туристичними ресурсами, зокрема:
- понад 3,5 тисячі культурно-історичних пам'яток - старовинних
замків та унікальних церков та інших виняткових пам'яток;
- 5 давньоруських міст, де знаходяться цілі комплекси пам'яток, це
міста Галич, Коломия, а також Тисмениця, міста Снятин та Тлумач;
- біосоціальні ресурси, пов'язані з життєдіяльністю та народженням
значних діячів національної історії та культури;
- Місця, де відбувалися виняткові історичні події;
- проведення різних фестивалів у регіоні, особливо етнографічних
та мистецьких (Коломия, Шешори та ін.);
 16

- центри традиційних ремесел (різьба, килимарство, розпис,

гончарство та ін.), якими відомі такі населені пункти, як Коломия, Кути,
Шешори, Косів, Яворів;
Усі зазначені джерела є міцною основою для розвитку багатьох
видів рекреації та туризму, особливо пізнавального, сентиментального і,
що важливо, не лише місцевого, а й національного та міжнародного
значення. Розглянемо ближче туристичний потенціал області в розрізі
терористичних територій:
північний регіон
У північній туристичній зоні багато різноманітних туристичних
ресурсів. До складу цього району входять Галицький, Рогатинський та
частина Калуського районів. Тут розташований Галицький національний
природний парк, де багато рідкісних і взагалі унікальних видів флори і
фауни. До об’єктів ПЗФ входять ботанічна пам’ятка «Чертова гора», а
також комплекс «Касова гора» в Рогатинському та Галицькому районах.
Надзвичайно сприятливі умови для розвитку оздоровчо-
рекреаційного відпочинку. У Рогатинському районі є джерела
мінеральних вод, насичених сірководнем, а також поклади лікувальних
торфових грязей. У Галичині є родовища йодо-бромних вод
(Підмихайлівське родовище корисних копалин на території сіл Пуків,
Черче, Букачевці).
Тим не менш, найважливіші культурно-історичні джерела
знаходяться тут. Це пам’ятки археології та архітектури, місця історичних
подій, біосоціальні пам’ятки.
Одним із таких видатних об’єктів є давньоруське місто Галич, яке
вперше згадується в літописах у 898 р. Зараз це національний заповідник
«Давній Галич», на території якого знаходиться цілий комплекс пам’яток:
костел кармелітів з с. 17 в селі Більшівці, церква Різдва Богородиці XIV -
XVI ст., церква Успіння Марії з XVI ст., церква св. Пантелеймона 12 ст.,
митрополичі зали 18-19 ст.у Крилосі фундаменти 14 церков ХІІ-ХІІІ ст.
 17

ст., згадувана в старих літописах галицька могила, а також залишки

галицького замку 13-18 ст. століття та інші 231 археологічні пам’ятки, що
охоплюють період з кінця палеоліту.
Спираючись на такий комплекс різноманітних видів рекреаційно-
туристичних ресурсів: природних, культурно-історичних, біосоціальних,
туристичний регіон Півночі має значний потенціал для успішного
розвитку багатьох видів туризму, насамперед оздоровчо-рекреаційного,
культурно-історичного туризму. . . і звичайно науково-освітній.
Північно-східний регіон
Це другий район за туристичними можливостями, включаючи
Тлумацький, Городенківський і частину Тисменицького районів.
Дуже привабливим рекреаційним ресурсом тут є долина Дністра. У
Тисменицькому районі розташований об’єкт ПЗФ «Урочище Казакова
Долина» – це ландшафтний заказник. А також на Городенківщині є
ботанічна пам’ятка «Урочище Масьок».
Основу рекреаційного комплексу області складають джерела
сірководневої та соснової мінеральної води, розташовані в
Городенківському районі.
Культурно-історична спадщина включає величезну кількість
археологічних та архітектурних пам’яток місцевого та всеукраїнського
значення.Північно-Східна рекреаційна зона має всі передумови для
розвитку водного туризму, а також пізнавального, лікувального та
рекреаційного туризму.
Цей район займає всю територію Косівського району, а також
частини Снятинського та Коломийського районів. Кліматичні умови тут
приємні, південно-східний регіон лежить біля підніжжя Покутсько-
Буковинських Карпат.Тут знаходиться національний природний парк
«Гуцульщина», який займає всю Косівщину, а також Княжвірський
ландшафтний заказник і декілька пам’яток парку на Коломийщині.
 18

Рекреаційний комплекс області представлений джерелами

мінеральних вод залізистого та йодобромного складу, а також вод,
багатих на органічні речовини, родовища яких знаходяться в Косівському
районі. У Коломийському районі є поклади гідрокарбонатних
мінеральних вод.
Культурно-історичні ресурси Північно-Східного округу включають
велику кількість археологічних, архітектурних та мистецьких пам'яток
місцевого та всеукраїнського значення.
Туристські ресурси південно-східного регіону можуть брати
активну участь у розвитку переважно пізнавального, оздоровчого, а також
гірськолижного та екологічного туризму.
Південь
Це багатство цікаве й у туризму. Територія Південного вихідного
району практично збігається із адміністративними кордонами
Верховинського району. Геоморфологія включає три зони: передгір'я
Покутсько-Буковинських Карпат, а також Гринавські і Чичинські гори.
Район багатий на родовища сірководневих мінеральних вод, також є
джерела з високим вмістом органічних речовин.
Культурно-історичні ресурси включають велику кількість пам'яток
архітектури місцевого та всеукраїнського значення. Село Криворівня
відоме музеєм Франка I.
Тут рекомендується розвивати гірськолижний спорт, також буде
успішним екстремальний, екологічний та пізнавальний туризм.
Південно-Західний округ
До нього входять частина Надвірнянського, Богородчанського та
частина Рожнятівського районів. Існують різні види рекреаційних
ресурсів для розвитку багатьох видів відпочинку та туризму. Район
розташований на території Ґорґана та охоплює частину Покутсько-
Буковинських Карпат. Клімат тут відноситься до прохолодних та
холодних зон. На території цього району є найбільша кількість об'єктів
 19

ПЗФ в області, а в східній частині розташований Карпатський природний

парк.Рекреаційний комплекс розроблено на базі родовищ мінеральних
вод, представлених такими типами: сірчано-водневі, йодобромні,
гідрокарбонатні, а також з підвищеним вмістом органічних речовин.
Культурно-історична спадщина складається насамперед із
архітектурних, біосоціальних пам'яток та музеїв.
Південно-західний регіон має всі передумови розвитку таких видів
туризму, як рекреаційний, пізнавальний, і навіть гірськолижний і
екологічний туризм.
Західний округ
Займає частину Долинського та Рожнятівського районів. Кліматичні
зони району холодні та прохолодні. Є велика кількість об'єктів ПЗФ, а
саме заповідники: Яйковський та Турова дача; природні пам'ятки:
урочище Осія, скелі Довбуша, болота Ширковець та Лисок. Також
поблизу є джерело мінеральної води із високим вмістом органічних
речовин. Місто Магура (1365 м) цінне для туризму.
У районі 175 пам'яток, у тому числі 89 пам'яток історії, 63 пам'ятки
архітектури, 8 пам'яток археології та 15 пам'яток мистецтва. Церква
Успіння Богородиці XVII ст. є пам'яткою сакральної архітектури. у селі
Бенефіт, церква Святої Трійці 18 століття. у селі Максимівка Цікавою
пам'яткою архітектури є Долинські соляні промисли – (18-19 ст.), а також
ратуша (19 ст.).
Сьогодні тут діють санаторій «Жерело Прикарпаття» та санаторно-
курортний комплекс «Бісер Карпатів». У комплексі також знаходиться
база відпочинку «Високий первал», де є всі умови для катання на лижах
та зимового туризму в цілому.Найпопулярніші маршрути в цьому районі
проходять через знамениті скелі Довбуша, цікавим об'єктом також є
Гошівський монастир, популярним у туристів є урочище Шандра, а до
програми входить відвідування гірських річок Свіча, Прут, озеро
 20

Синевир, безперечно, також є популярним об'єктом, а родзинкою району є

"Карпатський трамвайчик".
У районі «Скелі Довбуш» туристам пропонуються кінні чи санні
прогулянки. Табірна організація «Пласт» пропонує відпочинок для дітей у
туристичних та місцевих таборах.
Західний округ може успішно розвивати пізнавальний, релігійний та
медичний туризм.
центральний район
Займає частини Коломийського, Тисменицького, Богородчанського,
Калуського, Рожнятівського, а також Надвірнянського районів. Туризм
тут розвинений порівняно менше. Клімат має три пояси: комфортний,
теплий і холодний. Серед об’єктів ПЗФ – урочище Старуня. Є джерело
мінеральної води гідрокарбонатного складу. Головна річка – Лімниця, а
справжньою окрасою краю є ліси, які займають 28% території.
Винятковими пам'ятками є церкви в адміністративних центрах.
Район має важливі передумови для успішного розвитку
оздоровчого, екологічного, сакрального, а також пізнавального та
гірськолижного туризму.
Величезна кількість туристично-рекреаційних ресурсів в Івано-
Франківській області зумовлює розвиток багатьох видів туризму.
Туристичний потенціал геоморфологічних ресурсів сприяє розвитку
гірськолижного та спелеологічного туризму, кліматичних та
бальнеологічних ресурсів – розвитку оздоровчої рекреації, ландшафтних
ресурсів – розвитку зеленого та екологічного туризму. Перспективним
також є пізнавальний туризм.

2.2. Сучасний стан туристичної галузі в регіоні

Івано-Франківська область давно займає лідируючі позиції серед

найпривабливіших регіонів України. Сьогодні тут розвивається багато видів
 21

туризму, тому існує розвинена мережа компаній, що обслуговують

туристичну галузь. Потужний туристичний потенціал свідчить у тому, що
розвиток туризму одна із пріоритетних напрямів економіки регіону.
Відповідно до наказу Управління міжнародного співробітництва,
європейської інтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської
облдержадміністрації Учбово-науковий центр соціологічних досліджень
Прикарпатського регіону ім. Василя Штефаника Прикарпатського
національного університету імені Василя Стефаника провів широке
аналітичне дослідження гостей Івано-Франківської області [19].
У статистичному опитуванні взяли участь 109 партнерів туристичної
галузі регіону. У дослідженні взяли участь 56 готелів, 29 садів, 12 музеїв,
туристично-інформаційні центри, а також гірськолижні курорти,
заповідники, наметові містечка, туристичні компанії та гіди. [51].
Дослідження проводилося у всіх 14 районах області, а також у 6 містах
обласного значення. [51].
Методологія дослідження заснована на використанні кількісного
(анкетування та інтерв'ю) та якісного підходів. Статистична вибірка
дослідження становить 1200 одиниць та відображає одноденників та
туристів, які відвідали Івано-Франківську область за такими
характеристиками, як громадянство та характер перебування.
Географія дослідження.
88,1% гостей області становлять громадяни України або 10,1% –
іноземці (рис. 2.2).Найбільше їх було з Києва (22,5%), Львівської області
(10,2%) та Дніпропетровської області (6,4%). Частка мешканців Прикарпаття,
які вирішили відвідати Івано-Франківську область, становить 6,9%. З-за
кордону найбільше відвідувачів було з Польщі, Чехії, Румунії, США, Литви,
а також були гості з Росії, Італії, Канади, Молдови та Німеччини.
55% респондентів були туристами, 45% - туристами. Туристи
відпочивають у регіоні щонайменше три-чотири дні, а туристи максимум
один день. Розглянемо докладніше на прикладі музею «Писанка» та готелю
 22

«Писанка» у Коломиї: музей продає 140 000 квитків на рік, а готель у

середньому 12 000 ночівель.
Серед основних тенденцій мандрівників можна назвати (рис. 2.2.):
- 88% приїхали з рекреаційною метою;
- 52% зупинилися у готелі;
- 51% вирішили вирушити у подорож, орієнтуючись на соціальні
мережі;
- 56% віддають перевагу екскурсійному вільному часу;
– 79% рекомендують Івано-Франківську область як туристичний
напрямок.

Рис.2.2. Географія відвідувачів області

Джерело: [19]

Структура мотивів поїздок до Івано-Франківської області виглядає так

(рис. 2.3.). Обираючи напрямок, вітчизняні туристи здебільшого враховували
інформацію з соціальних мереж (53%), ЗМІ (35%), а також приїжджали
завдяки порадам друзів, родичів чи колег (31%); спеціалізовані сайти також
спонукали приїжджати в регіон (24%).
 23

Іноземні туристи користувалися порадами колег, друзів чи родичів

(37%), брали до уваги інформацію з соціальних мереж (36%), а також
приїжджали завдяки послугам турфірм (26%). Також важливими були
спеціалізовані сайти (22%).
значення мали спеціалізовані сайти (22%).

Рис.2.3. Мотиваційна структура прийняття рішення

Джерело: [19]

При виборі місця подорожі, серед альтернативних місць гості

зазначали Закарпатску (36,2%), Львівську (31,6%), Чернівецьку (6,8%)
області. Як альтернативу також розглядали подорож за кордон (11,8%).
(Рис.2.4.)
 24

Рис.2.4. Альтернативні місця відпочинку

Джерело: [19]

Розташування Івано-Франківська область.

На думку відвідувачів, Івано-Франківська область є регіоном,
який спеціалізується на рекреаційному туризмі. Проте серед видів
туризму відпочиваючі відзначили пізнавальний (39%) та
гірськолижний (34%) туризм.
Соціальний портрет гостя.
Портрет гостя регіону виглядає так – це молоді люди віком від
18 до 35 років – 49%, 55% подорожують парою, 63% перебувають у
шлюбі. 43% працевлаштовано. 82% мешкають у містах. Важливо, що
64% були в Івано-Франківській області не вперше.
Тривалість перебування.
Зазвичай вони перебувають на території області 3-4 дні (35%).
17% залишаються на тиждень і довше, 16% на 5 днів, 12%
приїжджають на вихідні.
Витрати (рис. 2.5).
Середньодобові фінансові витрати на одного гостя – 1260
гривень. В середньому, денний екскурсант витрачає 1100 гривень, а
турист 1400 гривень на день. Українці витрачали в середньому 1200
гривень за день, іноземці 2200 гривень.
 25

Рис.2.5. Фінансова карта витрат

Джерело: [19]

Якщо брати до уваги витрати по сезонах, то найбільше витрачають за

день взимку – 1600 грн. Через саму структуру витрат більше витрачається на
проживання - 480 грн, харчування - 420 грн. Найменше вони витрачають на
сувеніри – 250 грн.
Важливо, що 41% відвідувачів взагалі не витрачали гроші на розваги,
43% не робили покупки, а 30% не купували сувеніри.
Щоденні практики (рис. 2.6.).
Гості Івано-Франківської області при виборі місця проживання обирали
готелі (52%), приватну нерухомість (26%). Харчувалися в ресторанах (53%),
пробували домашню кухню на фермах (30%). Найпопулярнішим видом
транспорту для поїздок в Івано-Франківську область став автомобіль (36,6%),
на другому місці – залізниця (30,7%). Найпоширенішими видами дозвілля
респонденти визначили екскурсії (56%), відвідування розважальних закладів
(53%) та активний відпочинок на природі (45%).
 26

Рис.2.6. Повсякденні практики

Джерело: [19]

Невтішна статистика для подієвого туризму в області. Його частка

всього 5,8%, але 83% гостей знали як мінімум про одну подію, що була на
території області
Серед подій та фестивалей області найчастіше називали: міжнародний
гуцульський фестиваль, фестивалі мистецтв "Карпатський простір" і «Porto
Franko», міжнародний форум «Via Carpatia», фестиваль «Свято ковалів».
 27

Рис.2.7. Мета подорожі

Джерело: [19]

На Івано-Франківщині туристична сфера основується на потужній

матеріальній базі: 274 закладів проживання, оздоровлення та відпочинку
можуть одноразово вмістити 14656 відпочиваючих (табл..2.2.)
Таблиця 2.2.
Ємність закладів рекреації різних типів Івано-Франківської області 2021р
Тип закладу Одиниць Кількість місць
Туристичні заклади, в т.ч. 244 11 082
готелі 145 8 224
мотелі 16 330
хостели 2 71
кемпінги 3 138
гуртожитки 1 85
туристичні базі, студентські літні табори,
інші місця 77 2 234

Рекреаційні заклади, в т.ч. 30 3 574

санаторії 12 1 585
пансіонати 6 825
бази відпочинку 12 1 164
Всього по області 274 14 656
Джерело:[50]
Стратегія розвитку туризму має враховувати, що ефективність цього
розвитку залежить від рівня загальної інфраструктури регіону, а також від
гнучкості та здатності швидко реагувати на нові тенденції та запити ринку.
Інфраструктура є своєрідним мостом між туристичним продуктом та
туристом. Ефективність роботи та можливості туристичної інфраструктури,
безсумнівно, є визначальними факторами рівня та якості туристичних послуг
та продуктів. Також необхідно пам'ятати, що компоненти довкілля
створюють довгострокову перспективу успішного розвитку інфраструктури,
а динаміка довкілля вимагає постійного детального аналізу.
Розвиток сфери туризму та соціально-економічний розвиток регіону
загалом залежать не в останню чергу від постійного підвищення рівня
 28

надання послуг. Різноманітна структура та рівень потреб, їх сучасні тенденції

та тенденції, а також територіальна структура визначають необхідність
гармонійного поєднання різних галузей та видів послуг, а також зміцнення
міжгалузевих зв'язків.

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
3.1. Перспективні центри розвитку гірськолижного туризму в Івано-
Франківській області

Перспективними напрямками розвитку туризму в області є:

– скоординоване ведення туристичного господарства;
- залучення іноземних та вітчизняних фінансових інвестицій у розвиток
туризму;
– створення нової та вдосконалення існуючої туристичної, сервісної та
інформаційної інфраструктури вздовж доріг;
– раціональне та ефективне використання туристичних ресурсів;
- удосконалення та розширення пропозиції туристично-рекреаційних
послуг;
– створення конкурентоспроможних туристично-рекреаційних
продуктів;
- забезпечити сферу туризму кваліфікованими кадрами;
– зміцнення міжнародних зв’язків у сфері туризму;
- проведення маркетингових опитувань та заходів.
Аналіз туристичних ресурсів Івано-Франківської області дозволяє
визначити основні напрямки їх раціонального та ефективного використання:
- створення нових та реконструкція діючих санаторіїв і баз відпочинку;
 29

- покращення туристичної інфраструктури та загальної комфортності

туристичних об’єктів;
- забезпечення умов для розвитку гірськолижного туризму, особливо
через розвиток міжнародного туристичного центру поблизу міста.Ворохта;
- сприяння розвитку екологічного туризму на заповідних територіях,
особливо шляхом розробки та облаштування екологічних маршрутів і
пішохідних доріжок та запровадження механізму надання платних
туристичних послуг;
– збільшення потоку туристів, особливо зеленого туризму, в усьому
регіоні;
- сприяння розвитку екстремального туризму, а також спелеологічного,
велосипедного, верхового, водного та інших видів туризму, особливо в
гірській місцевості;
- залучення традиційних ремесел до системи привабливих туристичних
локацій;
- створення природних історико-етнографічних рекреаційних зон, де
здійснюється комплексне використання природних і соціокультурних
туристичних ресурсів.
Враховуючи туристичний потенціал регіону, цей регіон має
розвиватися енергійно, тобто шляхом розширення пропозиції та підвищення
якості послуг, що має супроводжуватися відповідним економічним
зростанням. Загалом економіку регіону було б доцільно спрямувати на
реформування туристичного комплексу, розвиток індустрії відпочинку та
розваг з урахуванням особливостей видів туризму, що вже розвиваються, та
нових, ще не популярних видів туризму. відпочинок.

3.2. Пропозиції заходів щодо розвитку туристичної галузі в Івано-

Франківській області

Є дві можливості розвитку туристсько-курортної діяльності.

 30

Варіант 1: розвиток туризму відбувається стихійно, на засадах

саморегулювання.
Недоліки:
- Значні витрати бюджетів усіх рівнів, пов'язані з необхідністю
ліквідації наслідків нераціонального використання туристських ресурсів,
порушення екологічного балансу;
- поглиблення негативного впливу туризму на довкілля, погіршення
стану більшості об'єктів культурної спадщини та втрата найцінніших
природних ресурсів;
- уповільнення динаміки розвитку туристично-відомчої діяльності,
поглиблення процесів «тінізації» та регіональних соціально-економічних
відмінностей, зниження частки очікуваних доходів у державному та місцевих
бюджетах;
- Створення негативного туристичного іміджу країни на ринку
міжнародного туризму, що знижує приплив туристів;
- подальше зниження якості обслуговування туристів та безпеки у
сфері туризму, погіршення якості життя мешканців, недовіра громадян до
спроможності держави забезпечити врахування інтересів соціально слабких
верств населення у сфері туризму; зниження довіри до держави та
збільшення дефіциту демократії.
Варіант 2: забезпечення сталого розвитку за рахунок активізації та
впровадження ефективних механізмів державного регулювання.Переваги:
- подолання негативних тенденцій у сфері туризму та відомчої
діяльності;
- Підвищення якості життя населення, забезпечення доступності
туристських ресурсів для всіх верств населення;
- збереження унікальних природних та історико-культурних ресурсів;
- Зміцнення позитивного туристичного іміджу країни на міжнародному
туристичному ринку, збільшення припливу туристів;
 31

- прискорення динаміки розвитку, збільшення частки очікуваних

доходів від туризму та туристичної діяльності у бюджетах усіх рівнів;
- Зниження існуючих регіональних соціально-економічних
відмінностей, посилення «прозорості» туристичної діяльності.
У зв'язку з практичним вичерпанням можливості саморегулювання у
сфері туризму та неможливістю у перспективі забезпечення його сталого
розвитку без шкоди для природних, культурних національних багатств та
виконання соціальних функцій держава має забезпечити заходи, спрямовані
на обмеження природного розвитку туризму.
Пропонований варіант забезпечує сталий розвиток туристично-
рекреаційної зони за рахунок створення та підтримки балансу між
збереженням природних та історико-культурних ресурсів, економічними
інтересами та соціальними потребами, а також розвитком туризму та
створенням сприятливих умов для розвитку туризму. створення якісних
національних та регіональних туристичних продуктів. Ефективне
використання наявного ресурсного потенціалу забезпечується
впровадженням комплексного управління туристичними ресурсами,
зонуванням туризму, встановленням системи пріоритетів, як за видами
туризму, так і територіальними, максимального рівня розвитку туризму на
певних територіях за рахунок так звані аналіз їхньої вантажопідйомності,
максимально допустимого завантаження об'єктів туризму та оцінки впливу
туристської діяльності на довкілля.
Пропонуємо тур вихідного дня по Івано-Франківській області.
Маршрут туру (Рис.3.1.) - Рогатин (церква Святого Духа), Галич,
Шевченкове, Крилос, ІваноФранківськ, Яремче, Микуличин (водоспад
"Гук"), Буковель.
1 день: Рогатин (церква Святого Духа) – Галич – Шевченкове –
Крилос – Івано-Франківськ.
2 день: Яремче – Микуличин (водоспад "Гук") – Буковель.
 32

Рис.3.1. Маршрут туру

Рогатин
Рогатин – батьківщина Насті Лісовської, легендарної Роксолани. Це
мальовниче галицьке місто з дивовижними пам'ятками сакральної
архітектури. Церква Святого Духа, побудована в 1598 році, є прекрасним
зразком дерев'яної архітектури, входить до числа найцінніших релігійних
пам'яток світу і охороняється ЮНЕСКО. Тут знаходиться один із трьох
найстаріших іконостасів України.
Галич
Це колишня столиця Галицько-Волинського князівства. Свого часу
Галич був найбільшим містом Європи з розмірами 8,5 на 11 кілометрів.
Місто було відоме як Великий Галич і було більше за Константинополь,
 33

Рим і Вавилон. Це місто Данила Галицького, його іменем названа ціла

українська область. Це було серце української державності. Тут писалися
літописи, Євангеліє, складалися важливі державні документи. Тут були
побудовані унікальні білокам'яні храми, рівних яким не було у світі.
Також прославили місто архітектори та ювеліри.
Шевченково
Село Шевченкове відоме церквою св. Пантелеймона з 12 ст. Це
єдиний і найстаріший храм Галицько-Волинської держави. Храм був
збудований у 1194 році відомим волинським князем Романом
Мстиславовичем. Церкву назвали на честь його діда князя Ізяслава, у
хрещенні Пантелеймона. Церква являє собою гармонійне поєднання
романської та давньоруської архітектури і чудово оздоблена.
Крилос
Це центр Княжого Галича, який сьогодні входить до складу
національного заповідника «Давній Галич». Тут збереглися стародавні
пам’ятки – усипальниця князя Галицького (10 ст.), церква Успіння Діви
Марії (16 ст.).).
Івано-Франківськ
Первісна назва міста – Станіслав. Це місто перетворилося на
величезне після перенесення зі Львова столиці ЗУНР. У той час місто
почало активно розвиватися, тут проводилися різноманітні з’їзди, сюди
приїжджала вся українська інтелігенція, а також поважні гості з Європи.
Місто стало справжнім культурним центром, де згодом з'явилися
бібліотеки, читальні, музеї та пам'ятники.
До найвідоміших споруд належать: Палац Потоцьких (XVII ст.),
Ратуша (XX ст.), Костел Єзуїтів (XIX ст.), Костел Діви Марії (XVII ст.)
Яремче
Яремче – відомий курорт, розташований над річкою Прут, серед
мальовничих гір. У цьому місці перетинається більшість туристичних
маршрутів Карпат. Цікаво буде оглянути унікальну дерев’яну церкву св.
 34

Еліас. А головним місцем тут є водоспад Пробой, це справжнє диво

природи з каскадом водоспадів.
«Звуковий» водоспад
Мальовничий водоспад «Звук Женецький» розташований на
території Карпатського національного парку. Назва походить від
природного кордону Женець, що протікає на висоті 900 м над рівнем
моря. в Горганах. Вважається, що водоспад виник у післявоєнні роки
внаслідок повені. Висота водоспаду 15 м. Водоспад називається «Звук»,
тому що сильний шум падаючої води чути на багато сотень метрів.
Уздовж маршруту обладнані зручні павільйони, де можна зупинитися
відпочити або перечекати гору. Всі підходи до водоспаду обладнані
перилами для безпеки туристів.Для кращого огляду побудували
майданчик, але можна спуститися і до «купелі». Водоспад каскадом
перетворюється на природний курорт, де можна зануритися в кришталеву
гірську воду.
Буковель
Це найвідоміший гірськолижний курорт України, розташований
поблизу с. Поляниця. Це найбільший і найсучасніший курорт країни.
Покататися можна на 65 трасах загальною протяжністю понад 50 км. А
для зручності лижників і сноубордистів працюють крісельні підйомники.
Цей тур вихідного дня стане чудовим способом провести вихідні з
родиною чи друзями. Ви можете помилуватися природою краю, побачити
цікаві історичні та культурні пам'ятки, а також покататися на лижах.
 35

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Туризм сприяє інтенсивному розвитку окремих територій,

муніципалітетів, регіонів та країн. Туризм має бути джерелом доходу для
бюджету, засобом відпочинку та оздоровлення, доступним кожному, а також
засобом залучення населення до багатої історико-культурної спадщини
народів та держав.
Туризм є важливим каталізатором розвитку регіону. З економічної
точки зору туризм потребує стратегії розвитку та ефективного управління на
різних рівнях. Стратегія управління туристським ринком визначається
загальними тенденціями розвитку економіки в цілому, а також
інноваційними технологіями та системами та загалом диктується сучасними
знаннями. Знання у актуальному вимірі сучасності забезпечує
конкурентоспроможність туризму на арені галузей економіки.
Івано-Франківська область розташована на заході України, на території
Прикарпаття та Українських Карпат. На півдні регіон межує із Румунією.
Площа району складає 13,9 тис. кв. км (2,4% території України).
Розвиток туризму в регіоні є причиною сприятливих та комфортних
помірно-континентальних кліматичних умов. Однак специфіка кліматичних
умов на різних територіях області та специфіка мікрокліматичних умов
окремих районів визначають різні нюанси у здійсненні рекреації.
Величезна кількість туристично-рекреаційних ресурсів Івано-
Франківської області визначає розвиток багатьох видів туризму.Туристський
потенціал геоморфологічних ресурсів сприяє розвитку гірськолижного та
спелеологічного туризму, кліматичних та бальнеологічних ресурсів –
розвитку лікувально-оздоровчої рекреації, ландшафтних ресурсів – розвитку
зеленого та екологічного туризму, перспективний та пізнавальний туризм.
Згідно зі статистичними даними, у 2018 році область відвідали понад
4,1 млн. абонентів мобільного зв'язку з 23 областей України (+1% зростання
порівняно з минулим роком), з них 2,3 млн. короткострокових відвідувачів, а
 36

також 1,8 млн. гостей області тільки один день. Основними туристичними
напрямками (для тих, хто зупинявся в області на 2-7 днів) були громада
Яремчан (понад 400 000 мешканців), м. Яремче (130 000 мешканців), м.
Івано-Франківськ (200 000 мешканців), Косівщина. (понад 100 тис. жителів)
Популярні туристичні об'єкти: Манявська пустель (Богородчанський
район); Гошівський монастир (Долинський район); а також високогірні озера
– озеро Маричейка, Озеро Несамовите, Озеро Бребенескул (Хребет
Чорногорії); Говерла (Герб Чорногорії); «Скелі Довбуша» (с. Бубнище);
обсерваторія на горі Піп Іван; заповідник "Давній Галич"; Музей Писанки та
Музей народної творчості Гуцульського краю та м. Покутська (Коломия);
Музей І. Франка (с. Криворівня); вузькоколійна дорога "Карпатська
електричка" (Долинський, Рожнятівський райони); Скелі "Письмовий камінь"
(Верховинський р-н); залишки Пнівського (Надвірнянського) замку; "Срібні
водоспади" (с. Шешори); Сокільська гряда (Косівський р-н).Аналіз розвитку
туристичної інфраструктури Івано-Франківської області свідчить, що вона
відповідає певному рівню соціально-побутових потреб туристів. При цьому
він відстає від стандартів майже за всіма показниками. Особливо це
відчувається у сфері громадського харчування, надання послуг з
господарства, а також системи зв'язку. Позначені проблеми розвитку туризму
давно присутні у туристичній галузі регіону, а тому їхнє усунення потребує
значних зусиль. Ці проблеми залежать не лише від слабкої матеріально-
технічної бази, а й від державної туристичної політики, яка зберегла деякі
риси радянських часів.
Враховуючи туристичний потенціал регіону, цей регіон має
розвиватись енергійними темпами, тобто. Дж. шляхом розширення
пропозиції та покращення якості послуг, що має супроводжуватися
адекватним економічним зростанням. У цілому нині економіку регіону
доцільно спрямувати реформування туристського комплексу, розвиток
індустрії відпочинку та розваг з урахуванням особливостей різних видів
туризму, як вже розвиваються, і нових, ще популярні види.
 37

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про туризм"//

Офіційний вісник України.- 2003.- 26 грудня (№50).- С.34-56.
2. Закон України “Про особисте селянське господарство”Постанова КМУ:
"Про внесення змін до Положення про Національну раду по туризму"//
Офіційний вісник України.- 2003.- 23 трав. (№18-19).- С.128-130.
3. Про затвердження заходів щодо розвитку іноземного і внутрішнього
туризму// Офіційний вісник України.- 2003.- 18 лип. (№27).- С.207.
4. Про затвердження Методики розрахунку обсягів туристичної
діяльності// Офіційний вісник України.- 2003.- 26 грудня (№50).- С.189-
258.
5. Про затвердження Положення про центр, будинок, клуб, бюро туризму,
краєзнавства, спорту та екскурсійучнівської молоді, туристсько-
краєзнавчої творчості учнівської молоді, станцію юних туристів//
Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України.- 2003.- квіт.
№7.- С.16.
6. Про затверждення Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов
провадження господарської діяльності з організації
іноземного ,внутрішнього, зарубіжного туризму , екскурсійної
діяльності// Офіційний вісник України.- 2002.- № 50.- С.157-172.
7. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. „Туризм, готельний та ресторанний
бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання”, Київ 2002,
„Знання України”
8. Апілат О. Економіко-організаційна модель механізму якістю послуг у
туризмі// Наукові записки: Серія: Економіка.- 2002.- №12.- С.220-223.
9. Беркович В. І. Тенденції та перспективи розвитку
туристично-
 38

рекреаційної галузі в Закарпатській області / Беркович В. І. // Стратегічні

пріоритети. – 2009. - № 2. – С. 218-224
10. Бондаренко В. Пік українського туризму// Дзеркало тижня.- 2003.- №9.-
С.23.
11. Валентюк І. Формування та реалізація державної туристичної політики в
Україні// Збірник наукових праць Української Академії державного
управління при Призедентові України.- 2002.- №2.- С.68-75.
12. Ведмідь Н.І.С.Т.В. (Ведмідь, Н.І. Сахарова Т.В.) Оптимальна організація
комунікаційної взаємодії суб"єктів туристичного ринку// Актуальні
проблеми економіки.- 2005.- №2.- С.53-57.
13. Вінський Й. Аналіз проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом
державного регулювання господарських відносин / Вінський Й. /
[електронний ресурс]. – режим доступу до ресурсу :
http://mtu.gov.ua/en/alias_165/8620.html
14. Географія і клімат[Електронний ресурс]. – Режим
доступу / / www.turatlas.com
15. Гірські лижі / / Турбізнес для професіоналів. - 2006. - № 15. - С.6-72.
16. Князєва Е. Куди навострить лижі / / Туристичний Олімп. - 2005. - № 7. -
С.22-27.
17. Геншафт Л. Особливості функціонування туристичного ринку//
Регіональна економіка.- 2005.- №4.- С.287-294.
18. Гопкало Л. Соціальний туризм у контексті розвитку ринкової
економіки// Вісник Київського національного торговельно-
економічного університету.- 2004.- №2.- С.39-48.
19. ГОСТ 28681.3-95 Межгосударственный стандарт.
Туристскоэкскурсионное обслуживание. Требования по обеспечению
безопасности туристов и экскурсантов. Дата введения в Украине
1997.01.01 //Уніфіковані технології готельних послуг: Навч. посіб./ За
ред. проф. В. К. Федорченка, Л. Г. Лук’янова, Т. Т. Дорошенко, І.М.
Мініч. — К.: Вища школа, 2001. — 237 с.
 39

20. Готелі України: яким буде завтрашній день. //Готельний і ресторанний

бізнес №6/2008
21. Гуменюк В. Страхування діяльності туристичних підприємств// Фінанси
України.- 2010.- №4.- С.128-136.
22. Живицький О. Тараканов М. Проблеми і перспективи створення
курортно-рекреаційних ВЕЗ в українському Причорномор’ї. “Економіка
України” № 1, 2010
23. Іванух Р, Жученко В. Стратегічні проблеми розвитку
рекреаційнотуристичного комплексу України. “Економіка України” № 1,
2005
24. Калитюк В, Ніколаєв В. Управління санаторно-курортними
підприємствами: нові реалії. “Економіка України” № 1, 2011
25. Кифяк В. Ф. Організація туристичної діяльності в Україні : підручник
/ Кифяк В. Ф. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2003. - 300 с.
26. Ключова роль освіти в новому столітті туризму// Освіта України.- 2004.-
23 січня (№6).- С.10-11.
27. Ковальова В. Важкий шлях інвестора.// Готельний і ресторанний бізнес
№5/2011
28. Ковешніков В.С. Вплив світової глобалізації на економічну безпеку
індустрії туризму в Україні// Формування ринкових відносин в Україні.-
2008.- №11.- С.86-94
29. Концепція підготовки працівників туристичної галузі// Освіта України.-
2004.- 20 квітня (№30).- С.6-7.
30. Коржунова Н. Курортно-рекреаційне господарство Причорномор’я.
//Економіка України.- № 2,- 2008
31. Кравців B.C., Гринів Л.С., Копач М.В., Кузик С.П.
Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери: Наукове
видання.- Львів: НАН України. - ІРД НАН України. - 1999. - 78
32. Л.І. Нечаюк, Н.О. Телеш “Готельно–ресторанний бізнес: менеджмент”,
Київ 2003, Центр навчальної літератури.
 40

33. Левковська Л. Стан і перспективи розвитку туризму та готельного

бізнесу в Україні// Економіка України.- 2008.- №6.- С.31-36.
34. Леш. М. Пріянчук І. Індустрія гостинності //Готельний і ресторанний
бізнес №2/2009:
35. Лихоманова О.В. Вплив туризму на соціально-економічний розвиток
регіонів України// Формування ринкових відносин в Україні.- 2008.-
№10.- С.74-78.
36. Маркелов В.Л. Основні аспекти проектування і контролю якості послуг
як один з головних важелів підвищення конкурентоздатності індустрії
гостинності України/ В.Л.Маркелов, Р.В.Чабан// Формування ринкових
відносин в Україні.- 2008.- №7-8.- С.91-98.
37. Мунін Г.Б. Стан та перспективи створення інвестиційної інфраструктури
туристичної індустрії/ Г.Б.Мунін, Р.В.Чабан// Формування ринкових
відносин в Україні.- 2008.- №7-8.- С.110-115.
38. Муковський Міжнародний туризм як форма інтеграційних процесів
України. Науковий вісник Київського гуманітарного інституту. Серія:
економічні науки. - 2008. - №1. - С.14-17.
39. Панкова Є. В. Туристичне краєзнавство: навчальний посібник / Панкова
Є. В. - К. : Альтерпрес, 2003. - 352 с.
40. Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство
Навчальний посібник. За редакцією проф. Заставного Ф.Д. - К.: Знання,
2006. - 575 с.
41. Пріорітети туризму вирішуватимемуться системою підготовки кадрів//
Освіта України.- 2007.- №22.- С.9-11.
42. Романюк Д. М. Невідповідність технічного стану Івано-Франківського
міжнародного аеропорту міжнародним стандартам / Романюк Д. М.,
Єфименко Б. В., Лопата М. О. – [Аналітична записка] / [електронний
ресурс]. – режим доступу до ресурсу :
http://www.ipas.org.ua/doc/pr/05/18.pdf
 41

43. Судова-Мізюк Н. Управління інвестиційними процесами в

туристичнорекреаційному комплексі України// Регіональна економіка.-
2008.- №3.- С.260-266.
44. Статистичні дані/ Головне управління статистики у Тернопільській
області/ [електронний ресурс].- режим доступу до ресурсу:
http://www.ternstat.tim.net.ua/statinfo.html
45. Статистичні дані/ Головне управління статистики у Івано-Франківській/
[електронний ресурс].- режим доступу до ресурсу: http://stat.if.ukrtel.net
46. . Статистичні дані/ Головне управління статистики у Чернівецькій
області/ [електронний ресурс].- режим доступу до ресурсу:
http://www.oblstat.cv.ukrtel.net/operinf.html
47. Статистичні дані / Державна служба туризму та курортів / [електронний
ресурс]. – режим доступу до ресурсу : http://www.tourism.gov.ua
48. Туристичний та курортно-рекреаційний комплекс Тернопільської
області / Тернопільська обласна державна адміністрація – [Стаття] /
[електронний ресурс]. – режим доступу до ресурсу : http://who-is-
who.com.ua/bookmaket/ukrtour2009/24/79.html
49. De Villiers D. Strategies for overcoming the crisis: Building confidence
through security, communications and promotion // The Guardian — Tuesday
July 6, 2004.
50. Kariuki J. EA to Offer Tourists Anti-Terror Cover // Regional — Monday,
May 10, 2004
51. About the World Tourism Organization (WTO). Mission for the New
Millennium // http://www.world-tourism.org/aboutwto/eng/menu.html
52. Ministero delle Attivit? Produttive. Direzione generale per il turismo
(DGThttp://www.minindustria.it/organigramma/index.php?
sezione=organigram ma&tema_dir=tema2&nodo=179
53. Ottaviani: Foreign tourism better than forecast in 2004. Italian State Tourist
Board http://press.enit.it/press/default.asp?lang=en&sel=news&cana=varie
 42

54. Trade in figures: business review: [ Електронний

доступ ]/ - http://www.world-tourism.org