Практична робота №5

1. Державне агентство розвитку туризму в Україні (ДАРТ) відповідає за

регулювання та підтримку розвитку туризму в країні. Основними
напрямками роботи ДАРТ можуть бути такі:

Приваблення іноземних туристів: ДАРТ може активно співпрацювати з

туристичними агентствами, готелями та іншими гравцями туристичного
ринку для привертання більше іноземних туристів в Україну. Це включає в
себе маркетингові кампанії, участь в міжнародних туристичних виставках
та підтримку створення комфортних умов для іноземних гостей.

Розвиток інфраструктури: Покращення інфраструктури в туристичних

областях, таких як дороги, готелі, ресторани та розваги, може зробити
Україну більш привабливою для туристів. ДАРТ може сприяти розвитку
проєктів інфраструктури в співпраці з регіональними урядами та іншими
партнерами.

Підтримка розвитку малого та середнього бізнесу: Малі та середні

підприємства грають важливу роль у туристичній галузі. ДАРТ може
надавати фінансову підтримку, консультації та навчання для підприємців,
які працюють в сфері туризму.

Збереження природного та культурного спадку: Охорона природи та

культурних пам'яток є важливою частиною туристичного розвитку. ДАРТ
може сприяти збереженню цих цінностей та популяризації їх серед
туристів.

Стимулювання внутрішнього туризму: Розвиток внутрішнього туризму

може зміцнити господарство країни та підвищити якість життя громадян.
ДАРТ може створювати програми та ініціативи для стимулювання
внутрішнього туризму.

Якісна робота ДАРТ може підтримати зростання туристичної галузі в

Україні, що в свою чергу призведе до економічного зростання та
створення нових робочих місць. Заохочуються інновації, використання
технологій та збереження природного середовища під час розвитку
туризму.

2. Модель державного регулювання у сфері туризму в Україні базується на

поєднанні законодавчих та регуляторних рамок, а також на наявності
спеціалізованих органів та агентств, відповідальних за розвиток та
регулювання туристичної галузі. Зокрема, Державне агентство розвитку
туризму відіграє ключову роль у координації та підтримці розвитку
туризму в Україні.

Чи доцільно змінювати цю модель регулювання, це питання, яке вимагає

обгрунтування на основі аналізу і розгляду конкретних проблем і
можливостей. Ось деякі аргументи, які можуть слугувати основою для
обговорення змін у моделі державного регулювання туризму в Україні:

Ефективність і координація: Державні органи та агентства, які

відповідають за регулювання туризму, повинні ефективно співпрацювати
та координувати свої дії для досягнення спільних цілей. Якщо існуюча
модель не забезпечує необхідної ефективності та координації, то можливо
варто розглянути зміни.

Стале вдосконалення стандартів і нормативів: Особливо в контексті

змінюваної туристичної ситуації і вимог туристів, держава повинна
постійно оновлювати та адаптувати нормативи та стандарти для
відповідності сучасним стандартам безпеки, якості і сталості.

Підтримка та стимулювання розвитку: Державне регулювання повинно

сприяти стимулюванню інвестицій в туризм, розвитку інфраструктури та
підтримці малого та середнього бізнесу в галузі туризму.

Збереження природного та культурного спадку: Державні органи повинні

бути активними у збереженні природних і культурних цінностей, які є
об'єктом туристичного інтересу.

Зміна моделі державного регулювання варта розгляду, якщо існуюча

система не відповідає вищезазначеним принципам і завданням.
Обговорення цього питання має включати у себе усі зацікавлені сторони,
включаючи уряд, громадські організації, туристичні підприємства та
громадян, з метою забезпечення кращого розвитку туризму в Україні.

3. Туристичні подорожі під час війни є дуже складним та контроверсійним

питанням, і їх доцільність може значно варіюватися залежно від
конкретних обставин та контексту. Нижче наведено деякі важливі аспекти,
які варто враховувати при розгляді цього питання:

Безпека: Першочерговим питанням є безпека та загрози, які можуть

існувати під час війни або конфлікту. Військові конфлікти можуть
призвести до значних ризиків для життя і здоров'я туристів. Подорожі в
такі області можуть бути небезпечними і недоцільними.
Моральні питання: Існує моральний аспект щодо того, чи доцільно
відвідувати місця, де триває війна. Подорожі до таких областей можуть
викликати критику і висловлювання неповаги до людей, які переживають
важкі моменти через конфлікт.

Політичні та правові аспекти: Деякі країни можуть запроваджувати

обмеження для іноземних подорожуючих під час війни або конфлікту.
Туристи повинні дотримуватися всіх місцевих законів та вимог.

Підтримка господарства: З іншого боку, деякі люди можуть вважати, що

туризм може сприяти відновленню господарства після війни. Туризм може
створювати робочі місця, підтримувати місцевий бізнес та сприяти
відновленню інфраструктури.

Соціокультурний вимір: Деякі туристи можуть відвідувати зони конфлікту

з метою розуміння ситуації, підтримки гуманітарних зусиль або надання
допомоги жертвам війни. У таких випадках мета подорожі може бути
позитивною, але важливо дотримуватися всіх вимог безпеки.

Комунікація та свідомість: Інформація та свідомість щодо ситуації в

обраній області є ключовими. Туристи повинні ретельно досліджувати
поточну ситуацію, отримувати актуальні поради від місцевих влад та
міжнародних організацій, а також дотримуватися рекомендацій безпеки.

Загальний висновок полягає в тому, що туристичні подорожі в зони

конфлікту є вельми складними і потребують дуже ретельної підготовки та
обговорення. Вони не підходять для всіх і можуть вимагати великих жертв
з точки зору безпеки та етики. У більшості випадків безпека та
доброзичливість до людей вразливих становлять основні аспекти, які
визначають доцільність таких подорожей.

4. Туристичний договір є важливим юридичним документом, який

регулює права і обов'язки туриста та туроператора або турагента. Ось
деякі пункти, які варто внести до типової структури туристичного
договору на сьогодні, і їх обгрунтування:

Інформація про сторони договору: В договорі повинна бути чітка

інформація про туроператора або турагента і туриста. Це включає їхні
повні імена, адреси, контактні дані і ідентифікаційні номери.

Опис послуг та тур: Договір повинен містити детальний опис послуг, які
надаються туристові, включаючи маршрут, дати подорожі, типи
транспорту, клас готелів, харчування та інші елементи туру.
Вартість та оплата: Вказання вартості туру, умов оплати, терміни та
способи оплати. Це важливо для уникнення непорозумінь та конфліктів.

Скасування і повернення коштів: Умови щодо скасування туру та

повернення коштів туристу в разі скасування або змін. Це важливо для
захисту прав туриста в непередбачуваних обставинах.

Страхування та медична допомога: Інформація щодо страхування та умови

медичної допомоги під час подорожі, які можуть бути важливими для
туриста в разі нещасних випадків чи хвороб.

Правила поведінки та обов'язки сторін: Цей розділ може включати

правила поведінки та вимоги до туриста під час подорожі, а також
обов'язки туроператора або турагента.

Претензії та скарги: Положення щодо подачі претензій та скарг та

процедури їхнього розгляду.

Інформація про відповідальність сторін: Інформація про відповідальність

та обмеження відповідальності туроператора або турагента в разі
порушення договору.

Контактні дані для екстрених випадків: Надання туристові контактних

даних для виклику в екстрених випадках.

Заключні положення: Загальні умови, такі як рішення суду та інші правові

аспекти.

Внесення цих пунктів до структури туристичного договору важливо для

забезпечення ясності та прозорості у відносинах між туристом і
туроператором або турагентом. Це допомагає уникнути недорозумінь і
конфліктів, а також захищає права та інтереси туриста.

5. Для підтримки вітчизняного туристичного бізнесу в Україні можна

вжити ряд заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності
та розвиток цієї галузі. Ось три ключові заходи з обгрунтуванням:

Фінансова підтримка та стимули для малого та середнього туристичного

бізнесу:

Обгрунтування: Малий та середній туристичний бізнес грає важливу роль

у розвитку туризму, а також сприяє створенню нових робочих місць і
росту господарства. Для багатьох підприємств це основний джерело
доходу.

Заходи:

Надання низькопроцентних кредитів та фінансових грантів для розвитку

малого та середнього бізнесу в галузі туризму.
Спрощення процедур отримання фінансової підтримки та зменшення
бюрократичних обмежень для туристичних підприємств.
Маркетингова підтримка та просування туристичного продукту України:

Обгрунтування: Підтримка маркетингових ініціатив та просування

туристичних атракцій України допоможе привернути більше іноземних
туристів, а також підвищити інтерес внутрішніх туристів.

Заходи:

Розробка та впровадження маркетингових кампаній для просування

українських туристичних продуктів на міжнародному ринку.
Підтримка участі українських туристичних компаній у міжнародних
туристичних виставках та ярмарках.
Розвиток інфраструктури в туристичних регіонах:

Обгрунтування: Покращення інфраструктури в туристичних регіонах,

включаючи транспортну доступність, готелі, ресторани та розважальні
об'єкти, робить Україну привабливішою для туристів.

Заходи:

Інвестиції в розвиток та покращення транспортної інфраструктури в

туристичних областях.
Сприяння будівництву та модернізації готелів, ресторанів та розважальних
закладів.
Ці заходи сприяють стимулюванню туристичної галузі в Україні,
збільшенню числа туристів та створенню нових можливостей для місцевих
підприємств. У результатах це може призвести до збільшення доходів
туристичного бізнесу, створення нових робочих місць та підвищення
привабливості України як туристичного напрямку.