Методичні рекомендації

«Поради щодо виживання

в дикій місцевості»

________________________Передслово________________________
Методичне видання «Поради щодо виживання в дикій місцевості». містить корисний досвід людей, які
вміють виживати та адаптуватися до життя в дикій природі. Книга містить перелік найважливіших навичок, які
забезпечують виживання в небезпечних ситуаціях, де може знадобитися досвід із виживання в природних
умовах.
Успішне виживання в незнайомій обстановці або в екстремальних умовах вимагає володіння рядом
навичок, серед яких можна виділити знання про те, де знайти їжу та воду, як підготувати вогонь, де знайти
безпечне укриття та як надавати першу допомогу у разі потреби. Всі ці елементи є важливими для успішного
виживання в природних умовах, і можуть стати ключовими для того, щоб повернутися додому живим та
здоровим. Для визначення їхньої пріоритетності використовується абревіатура ПЛАН:
П - протекція (захист);
Забезпечення захисту від можливих подальших небезпек, тобто, повторних поштовхів з обвалами, лісової
пожежі чи вибуху пального. Завжди залишатись на місці події так довго, наскільки це безпечно, а потім
забезпечити захист від дії негативних факторів навколишнього оточення. Це означає організацію укриття та
нерідко розпалювання вогню.
Л - локалізація (визначення місцезнаходження);
Виставлення сигналів, що локалізують ваше місцезнаходження. Ви повинні привернути увагу до вашого
місця перебування. Робіть це якнайшвидше, щоб допомогти вашим рятувальникам.
А - адаптація (пошук їжі та води);
Пошук води та їжі для поповнення аварійних запасів.
Н - навігація (вибір маршруту);
Визначення потрібного напрямку шляху – щоб вийти з небезпечної ситуації. Але є обмеженння для цього -
залишатися на місці.
Медицина;
Постійно контролювати свій стан. Відразу обробляти подряпини, мозолі, пухирі, не доводячи їх до
інфікування та запалення. Слідкувати за станом товаришів і вирішувати проблеми по мірі їх виникнення. Якщо
вони кульгають, відстають або дивно поводяться - зробити зупинку і здійснити відповідні заходи.

Методичка НЕ включає в себе специфічні кліматичні зони чи місцевості такі як високогірська місцевість,
пустелі, відкрита вода тощо.
Методичка НЕ включає в себе поради щодо дій в екстремальних ситуаціях авіакатастроф, аварій кораблів,
автомобільних аварій, сходження снігових лавин, землетрусів, цунамі, лісових пожеж, нападу хижаків.
Методичка НЕ містить в собі рекомендацій щодо надання медичної допомоги.
Методичка НЕ є матеріалом претендуючим на абсолютну точність.
Методичка НЕ є навчальним засобом, а лише збірка інформативних рекомендацій.
Бережіть себе!
 __________________________Зміст___________________________
1. Види місцевості ______________________________________________
2. Засоби виживання ____________________________________________
2.1. Мінімальний набір виживання __________________________
2.2. Список тривожної валізи цивільному _____________________
3. Алгоритм виживання 48 годин
3.1. Психологія виживання
3.2. Алгоритм
4. Пошук укриття. Побудова прихистку ____________________________
4.1. Легкі укриття __________________________________________
4.2. Довгострокові укриття __________________________________
5. Розведення вогню ______________________________________
Пошук води ___________________________________________________
Пошук та приготування їжі _____________________________________
Список використаних джерел та рекомендована література __

_____________________1. Види місцевості____________________

Місцевості можна класифікувати за двома основними характеристиками: переважаючими формами
рельєфу та рослинним покривом. Залежно від цих характеристик, місцевість може бути рівнинною, горбистою
або гірською. Також, в залежності від рослинного покриву, можуть бути виділені пустельна, степова, лісиста
(лісна), болотиста та лісисто-болотиста місцевості. Ця інформація може бути корисною для тих, хто планує
поїздки чи подорожі в різноманітні регіони, де можуть зустрічатися різні типи місцевості. Знання про ці типи
місцевості може допомогти у плануванні маршруту, виборі екіпірування та знаходженні різноманітних ресурсів
для виживання в дикій природі.
1. Лісова місцевість.
Лісова місцевість - це зона мішаних, широколистих та хвойних лісів, а також лісостепів, які мають
різноманітний рельєф, такий як височини, низовини та западини. Лісостеп є перехідною зоною між мішаними та
широколистими лісами та степом.
У лісах рослини формуються у яруси. Верхній ярус складають дерева, такі як сосна, дуб, граб, береза, липа,
осика, клен та вільха, які потребують багато світла. Середній ярус складають кущі, а нижній ярус - трав'янисті
рослини та гриби.
В лісовій місцевісті мешкають зубри, лосі, олені, сарни, зайці, мишоподібні, ведмеді, вовки, лисиці, рисі,
тхори, куниці, кабани, борсуки, гризуни та їжаки. Біля лісових водойм можна знайти бобрів, видр та ондатр.
2. Степова місцевість.
Степова місцевість - це переважно рівнинні території з теплим і сухим кліматом, що мають поклади солі,
глини та вапняків. Головним рослинним покривом є густа трав'яна рослинність. Однак, у долинах річок та
балках можуть рости ліси з невисоких дерев та чагарників.
Рослинний світ степової місцевості можна описати як густий трав'яний покрив. Він включає в себе різні
види трав та трав'янистих рослин, таких як барвінок, деревій, лобода, розхідник, шавлія та чебрець. Також
можна знайти різноманітні види кущів та чагарників, таких як бузок, глід, калина, кизил, кипарис, кульбаба та
бузина.
У степовій місцевості можна зустріти гризунів, таких як хом'як, білка та миші. Також на цій території
живуть ласки, лисиці, вовки, борсуки, козулі, зайці, жайворонок, перепілки, дрохви, соваи та орли. У водоймах,
можна знайти гусей, чапель, ондатр та різноманітні види риб, таких як щука, окунь, короп та сом.
3. Гірська місцевість.
Гірські масиви - це ділянки земної поверхні, що значно вищі за рівнину. Хребти гірських масивів
простягаються кількома рядами на багато кілометрів, між ними розташовані долини. У гірських долинах течуть
бурхливі річки та можуть бути озера з різноманітною рибою. На схилах гір зазвичай ростуть ліси, а на найвищих
точках можуть бути льодовики та снігові вершини.
Рослинний світ гір залежить від висоти та кліматичних умов. У гірських лісах можна зустріти смереку,
ялицю, дуба, ясен, явір та багато інших деревних видів. У гірських луках ростуть трав'янисті рослини, серед
яких можна знайти траву золотарник, барвінок гірський, зірочник карпатський та інші види.
 У гірському тваринному світі можна зустріти оленів, лосів, косул, дикі свині, вовків, лисиць, борсуків та
інших хижих та травоїдних тварин. Також можна побачити різноманітних птахів, комах та плазунів, які
адаптувалися до життя в гірських умовах.
4. Болотиста місцевість.
Болото – ділянка зумної поверхні з надмірним зволоженням, на якій зростає специфічна вологолюбна
рослиннійсть. Утворюються внаслідок заростання озер чи перезволоження суходолу. Розташовані з заплавах
річок чи на місці колишніх озер.На болотах накопичується торф.
Різноманітна рослінність боліт: мохи, латаття, осока, очерет, хвощі, береза, вільха, сосна, чагарники.
Підвищена вологість забезпечує умови для життя прісноводних тварин, амфібій і плазунів, ракоподібних,
безхребетних, молюсків. Також є вужі, гадюки, куниці, лисиці, норки, борсуки, бобри, видри, ондатри, жаби,
тритони, черепахи, куріпки, сови, качки, кулики, журавлі, хижі птахи, павуки, бабки, водяні клопи.
5. Тропічна місцевість.
Тропічний ліс – найвологіше середовище планети. Під впливом пасатів випадають рясні опади.
Вирізняється найбільшою видовою рослинною та тваринною різноманітністю. У такій місцевості панують
високі температури та висока вологість.
Ростуть манго, динне і хлібне дерево, червоне і чорне дерево, гвоздичне дерево, мускатний горіх,
багаторічні трави, трапляються зарості бамбука, бобові, миртові, пальмові, поширені також деревоподібні
папороті.
Поширені мавпи, гризуни і білки, лінивці, хамелеони, деревні змії, деякі гекони, ігуани, агами, деякі жаби
(багато плазунів отруйні), тапіри, носороги, пекарі, бегемоти, слони, жирафи, буйволи, мурахи, терміти,
багатоніжки, метелики та інші, папуги, дятли, тукани, колібрі, гоацини та інші.
6. Тундра
Тундра — це найпівнічніша природна зона, яка простягається на смузі від декількох десятків до 1000 км на
північ від зони лісів. Це безлісна ландшафтна зона з вічною мерзлотою і не затопленими морськими та
річковими водами. У тундрі коротке літо, довга зима з сильними вітрами і нерівномірним розподілом снігового
покриву.
Тундра має характерну мохово-лишайникову рослинність, низькорослі трави і рідкісні чагарники. Серед
видів рослин, які можна знайти в тундрі, належать полярні берізки та верби, лохина, брусниця, вороніка, багно,
деякі види злаків, осок, пухівок, мохи, лишайники. У долинах річок можна знайти луки зі злаків, осок і
різнотрав'я, звичайно заболочені.
Тваринний світ тундри складається з видів, які постійно живуть тут, і видів, які на час довгої, холодної
зими переселяються далеко на південь. Основними жителями тундри є північні олені, заєць-біляк, землерийки-
бурозубки, тундрова і біла куріпки, кречет, пуночка, лапландський подорожник та рогатий жайворонок (рюм).
Подекуди постійно живуть вовки, білі сови, круки. Часто в тундру заходить білий ведмідь.
7. Арктична місцевість.
Арктична місцевість характеризується переважно рівнинним рельєфом континентальної суші і наявністю
вічної мерзлоти, а також різкими вітрами, хуртовинами та низькими температурами влітку. У зимовий період тут
настає полярна ніч. На узбережжі, де панує арктичний клімат, температури є теплішими, але снігопади більш
інтенсивні, ніж у більш холодних та сухих внутрішніх районах.
У зоні арктичних пустель переважають різні види мохів, лишайників, водоростей та полярних маків.
Серед тварин можна виділити білого ведмедя, песця, полярного зайця, вівцебика та північного оленя. У
морському середовищі зустрічаються тюлені, моржі, нерпи, північні кити та деякі види риб, такі як оселедець,
тріска, нельма та інші. На суходолі можна зустріти білу куріпку, білу сову, різні види чайок, лебідя
чорнодзьобого, гагару, кречета, білоспинного альбатроса та інші види птахів.
8. Сава́на.
Савана - це місцевість, що характеризується поєднанням трав'яного покриву з окремими деревами, групами
дерев або чагарниками. Є сухою місцевістю з періодами тривалої посухи, тому тут досить поширена рослинність
з короткими і жорсткими листками.
Рослинний світ савани складається переважно з злаків висотою від 1 до 3 метрів, з вузьким і жорстким
листям. Деякі з них мають велику гіллястість, що дозволяє їм захищатися від сонця. Також серед рослин можна
зустріти групи кущів і дерев, які створюють затінок та додаткові зони життєдіяльності для різноманітних тварин.
Деякі дерева, такі як баобаби та деревоподібні лілії, досягають гігантських розмірів і мають здатність запасати
воду в стовбурах.
 Можна зустріти антилоп, зебр, слонів, жираф, левів, гепардів, шакали, гієн і безліч інших видів. Багато з
них здатні на міграції за їжею та водою. Також на саванах можна знайти багато видів птахів, рептилій та комах.
9.Пустелі.
Пустелі - це місцевості, які відрізняються відсутністю великих масивів рослинного покриву та повітряної
вологості.
Найбільш поширені рослини, які здатні пристосуватися до жорстких умов пустелі шляхом накопичення
води в органах, які знаходяться на поверхні ґрунту. Це кактуси, алое, агави, різні види напівчагарників та
чагарників. Вони забезпечують харчову базу для тваринного світу пустелі, зокрема для гризунів, змій, птахів та
комах. Також зустрічаються різноманітні плазуни, такі як ящірки, агами та варани Багато з цих тварин мають
адаптивні механізми, які допомагають їм виживати в умовах низької вологості та високих температур.
Наприклад, деякі гризуни можуть відкладати жир в хвіст, щоб використовувати його як джерело енергії в
періоди посухи. Інші тварини, як от койоти та лисиці, активно полюють на гризунів, а також можуть
харчуватися різноманітними безхребетними. У пустелі також можна зустріти копитних тварин, таких як
верблюди та антилопи.

______________2. Засоби виживання______________

Девіз бойскаутів "БУДЬ ГОТОВИЙ!" підкреслює важливість бути готовим до викликів, які можуть
зустріти на шляху під час подорожі, експедиції або в інших непередбачуваних ситуаціях. У таких ситуаціях
доведеться зіштовхнутись з випробуваннями своїх сил та навичок. Аварійний набір є необхідним, щоб
спростити та забезпечити перевагу виживання в природних умовах. Він може бути використаний як фора у
непередбачуваних обставинах. Але необхідно пам'ятати, що відсутність або брак спорядження не означає, що
ви не зможете вижити. Важливо використовувати свій досвід та вміння. Крім того, необхідно зберігати спокій
та стійкий моральний стан не лише у себе, але й у всіх учасників групи.
Однак, під час складання аварійного комплекту необхідно бути обережним та не надто перевантажуватися
ручною поклажею, оскільки це може стати причиною незручностей, які не завжди необхідні.
Перед збором необхідно провести аналіз списку необхідних речей, використовуючи контрольні
питання, такі як:
• Як довго я буду відсутній? Скільки їжі потрібно на цей період і чи необхідно мати при собі воду?
• Чи відповідає мій одяг кліматичним умовам та погоді і чи достатньо його? Чи необхідно мати
додаткову пару взуття через характер грунту?
• Яке спеціальне спорядження необхідне для цієї місцевості?
• Що та у якій кількості має бути в аптечці?
Багато людей думають, що вони знають, як вижити в дикій природі. Однак, сучасні умови вимагають,
щоб ваша фізична форма відповідала вашим планам і діяльності. Чим краще ваша фізична форма, тим
легшою і комфортнішою буде ваша діяльність. Для того, щоб підтримувати хорошу фізичну форму, потрібно
тренуватись, носити рюкзак, навчитись надавати першу допомогу, проходити регулярні медичні обстеження,
зробити щеплення, зібрати похідну аптечку.
Якщо ви не впевнені у своїх здібностях (підготовці, обладнанні), то необхідно заздалегідь продумати
свої дії в непередбачуваних ситуаціях. Наприклад, ви повинні знати, що робити в різних обставинах, які
перешкоди можуть заважати досягненню вашої мети, яку кількість людей може бути з вами, і як надавати
допомогу, якщо когось з членів вашої групи захворіє. Вважайте свій комплект виживання невіддільним від
аптечки першої допомоги.
2.1. Мінімальний набір виживання
В мінімальному наборі виживання майте при собі лише те, що дійсно може знадобитись вам для
виживання:
 Клейка стрічка на тканинній основі. Може прилипати до всього, можна використовувати як
скріплювальний матеріал, перекривати рани, що потребують швів, фіксувати переламані кінцівки.
 Кровоспинний бинт. Використовується при наданні першої допомоги для обродки сильно
кровоточучих ранах, просочений кровоспиннимм засобами.
 Індивідуально-перев'язувальний пакет. Марлевий бинт + два ватно-марлевих бинти призначений для
зупинки кровотечі при травматичних ранах.
 Турнікет-джут. Для тимчасової зупинки кровотечі з кінцівок.
  Свічки. Стабільне джерело світла, яке не потребує джерела живлення. Є індикатором рівня кисню (при
миготінні потрібно влаштувати приток свіжого повітря). Може підігріти воду чи їжу.
 Протиалергенний засіб від укусів комах. Допомагають впоратись з анафалітичним шоком.
 Водостійкі сірники. Запальнички можуть непрацювати на холоді, сирості, після контакту з водою.
 Презерватив. Використовуйте без змазки. Може вміщувати до 2-х літрів води. Водонепроникні для
зберігання труту, документів тощо. Імпровізована медична перчатка.
 Мультитул. Містить в собі складаний ніж та багато корисних інструментів (пилка, пласкогубці,
кусачки, відкривачка, викрутка, напилок для дерева/металу, декілька різних лез ножів) при малих габаритах.
 Нескладаний ніж. Буде виконувати всі передбачувані завдання, від зрізання дерев до свіжування
тварин і чищення овочів. Цілісний кусок металу з монолітним руків'ям.
 Кремінь, кресало та гніт. Для розведення вогню.
 Хімічне джерело світла. Працюють відносно довго (від декіькох годин), не боїться сирості.
 Маленький моток проволоки. Для фіксації чи ремонту будь-чого.
 Маленький ліхтарик. Напрямлене джерело світла, зручніше за хімічне джерело та не боїться вітру як
свічка.
 Свисток. Краще чути чим голос, голос можу сісти чи пропасти.
 Маленький компас. Розміром як монета, не дасть великої точності, але може вказати напрямок.
 Гермопакет. Можна використати як контейнер для цих речей чи води.
 Непромокаючий гермомішок. Для зберігання чи транспортування речей, захищає від вологи.
Для того, щоб бути готовим до будь-якої надзвичайної ситуації (без прив'язки до дикої природи), такої
як стихійне лихо, війна, катастрофа, аварієя чи іншою обставиною непереборної дії, що можуть змусити
кардинально змінити вашу поведінку та спосіб життя рекомендується мати тривожну валізу (рюкзак) її
список та розмір можуть дещо відрізнятись в залежності від ваших потреб. Єдиних правил не існує, все
залежить від обставин. Далі буде наведений перелік речей для тривожної валізи поділений за принципом 3-х
рівнів (поділ речей до різних потреб). Цей список може підходити як для природи так і для міста. Враховуйте,
що кожну річ вам необхідно нести на собі, кожен лишній грам при переході з часом буде суттєвим, тому
обирайте лише найважливіше та максимально ефективне спорядження:

2.2. Тривожна валіза цивільному

І рівень - тривожна барсетка (в кожного своя)
№ Категорія Назва Коментар
Паспорт (внутрішній/закордорнний)
Ідентифікаційний код/свідоцтво про соціальне страхування Скласти в міцний герметичний
пакет.
1 Документи Студентський квиток/службове чи пенсійне посвідчення
Копії документів класти окремо.
Права водія, техпаспорт автомобіля Легкий доступ до док-тів
Свідоцтво про народження дітей
Готівка
Коштовнос Ювелірні прикраси/дорогоцінні метали
2 Розмістити в окремих місцях
ті Банківські карти
Цінні папери
Мобільний телефон На кожний гаджет свій
Засоби
3 Зарядний пристрій зарядний пристрій/ комплект
зв'язку
Павербанк/акамулятор (маленький) жилення
Короткоствольна травматична/вогнепальна зброя, газовий Мати ліцензію на зброю при
4 Зброя
балончик тощо собі
ІІ рівень - тривожний рюкзак (стоїть біля виходу)
№ Категорія Назва Коментар
1 Засоби Зарядний пристрій На кожний гаджет свій
зв'язку Павербанк/акамулятор (великий) зарядний пристрій або комплект
Радіоприймач/рація (кожному своя) жилення
Комплект батарейок/джерело живлення (динамо
 машини/сонячної батареї)
Інші гаджети/електроніка необхідні Вам
Диплом про освіту Скласти в міцний герметичний
Свідоцтва про право власності пакет.
2 Документи
Медичні картки/лікарькі заключення/медичні Копії документів класти окремо.
рецепти/карточка з ім'ям і номером телефону лікаря Легкий доступ до док-тів
3 Одяг Плащ-дощовик Як пончо
4 Вода Пляшка питної води Кожному мін. на 1 день
Бинти
Вата
Лейкопластир
Джгут
Йод/зеленка
Або інші лікарські засоби
5 Аптечка Антисептик
аналогічні за дією
Активоване вугілля
Парацетамол (від жару)
Пентальгін (від болю)
Нашатирний спирт
Ліки, що потрібно особисто Вам (мінімум на 7 діб)
Ліхтарик
Компас
Інше Карта місцевості (України)
6 споряджен Годинник  
ня Багатофункціональний ніж (мультитул)
Блокнот та олівці
Комплект масок (распіратори)
ІІІ рівень - тривожна валіза (стоїть в коридорі/кладовій)
№ Категорія Назва Коментар
2 пари вовняних/звичайних/термошкарпеток
Штани
Сорочка 2 шт.
Одяг підбирати залежно від
1 Одяг Кепка/шапка
пори року
Шарф та рукавиці
Пара взуття
Спідня білизна
Зубна щітка та паста
Мило
Дзеркальце
Гребінець
Засоби
2 Рушник  
гігієни
Туалетний папір та серветки сухі/вологі
Манікюрний набір та бритва
Засоби особистої гігієни для жінок
Вологі серветки
3 Їжа М'ясна тушкована Запас має бути розрахований
Рибні консерви мінімум на 3 доби.
Суповий концентрат Продукти мають довго
Макарони і крупи зберігатись, забеспечувати
Галети, сухарі, печиво, хлібці максимальне відтворення
Згущене молоко енергії та потребують
 Чорний шоколад
Енергетичні батончики типу "Снікерс"
Льодяники
Суль, цукор, спеції мінімального приготування
Чай та кава
Горілка/медичний спирт
Вода для пиття
4 Вода З розрахунку 3 літри на особу
Вода для приготування їжі
Ліхтарик (ручний/стаціонарний + налобний)
Невелика сокира
Казанок
Фляга/термос
Ложка, миска, кружка металеві
Голки і нитки
Інше
Спальний мішок
5 споряджен  
Каремат
ня
Шнур синтетичний на 150-200 кг довжиною 20 метрів
Декілька великих сміттєвих пакетів
Рулон скотчу (краще армований)
Засоби догляду/гігієни для тварин
Стяжки
Протигаз (кожному)
Сірники
Запальнички
Тримати в сухому місці, без
Джерела Свічки
6 доступу до прямих сонячних
вогню Сухий спирт
променів
Легкозаймиста рідина
Газова лампа

___________3. Алгоритм виживання 48 годин_____________

3.1. Психологія
Воля до життя є основополагаючим фактором у критичній ситуації. Відомо, що розум може впасти
раніше, ніж тіло, але коли людина налаштована на виживання, вона набуває величезних можливостей для
виборуся з складного становища.
У нашому власному розумі таємничить два великі небезпечні фактори для життя. Це прагнення до
комфорту та пасивне спостереження. Якщо їх не приборкати вчасно, вони можуть призвести до деморалізації
та загибелі. На щастя, з обома цими загрозами кожен може легко впоратися. Прагнення до комфорту є
наслідком сучасних умов життя. Більшість людей захищені від агресії природних сил та оточуючого
середовища. У екстремальній ситуації, ймовірно, ви не матимете жодного захисту від цього, принаймні
спочатку.
По-перше, важливо зрозуміти для себе, що цінності сучасної цивілізації не є принциповими для
вирішення проблеми виживання. Просто відкиньте їх. По-друге, вам потрібно усвідомити, що дискомфорт,
який ви відчуваєте, - ніщо порівняно з труднощами, які навалитися на вас у випадку, якщо ви впадете в
безнадію і почнете співчувати собі.
Пасивне спостереження також є наслідком залучення до благ цивілізації. Суспільство позбавляє людину
ситуацій, в яких необхідно прийняти життєвоважливе рішення. Практично всі рішення, які ми приймаємо, є
повсякденними і банальними. Ініціатива згасає, і більшість людей схильні до пасивного, майже
вівцеподібного спостереження. Однак, опинившись у надзвичайній ситуації, ви мусите діяти незалежно,
абсолютно самостійно приймати всі рішення. Якщо щось вас тут хвилює, подумайте, що результатом
пасивності, бездіяльності, ймовірно, буде ваша загибель. Альтернативою є взяття ситуації під свій контроль і
- довге життя. Що вам більше подобається?
 Не варто випереджати себе заздалегідь, вибирайте мету і дійте!
Існують і інші загрози вашому виживанню, які є більш матеріальними, і вам потрібно застосовувати
відповідні заходи проти них.
БОЛЬ: біль - це мова вашого тіла, якою воно говорить вам, що з ним щось не так. Він суттєво заважає
вам і може підорвати вашу волю до життя. Але він стає значно більш переносимим, якщо ви виявите його
джерело і природу, розумітимете, що це щось, що потрібно подолати, і сконцентруєтеся на інших завданнях.
Запам'ятайте, що біль здається набагато сильнішим, якщо ви нічого не робите, просто лягаєте і думаєте про
те, як вам болить.
ХОЛОД: він сповільнює кровообіг і викликає сонливість. Холод також затуплює розум. Це дуже
небезпечно, вам негайно потрібно знайти притулок від холоду і розпалити вогнище.
ЖАГА: так само, як і голод, вона затуплює розум. Важливо вміти контролювати кількість вживаної
води. Якщо вода дефіцитна, зменште споживання їжі, оскільки організму потрібна вода для самоочищення
від шлаків.
ГОЛОД: цей стан може призвести до втрати ваги, слабкості, запаморочення, затуманення свідомості,
сповільнення серцебиття, підвищеної чутливості до холоду, посилення спраги. Єдиний спосіб боротьби -
прийом їжі.
УПАДОК СИЛ: може призвести до коми. Це також може завершитися такими душевними станами, як
відчай, безцільність і апатія. Для людини, що бореться за виживання, важливий хороший відпочинок.
АПАТІЯ: може призвести до втрати інтересу до життя, байдужості і депресивного стану (особливо в
разі відсутності надії на зовнішню допомогу). Щоб перемогти апатію, вам потрібно зрозуміти своє основне
пріоритет - вижити - і усвідомити, як ваші дії вписуються в основний план виживання.
САМОТНІСТь: тривала ізоляція від людей може привести до почуття самотності, яке, в свою чергу,
викличе почуття безпорадності і відчаю. Одиночість подолається постійним зайняттям себе якоюсь справою,
а також розвитком самодостатності.
ПОЧУТТЯ БЕССИЛЛЯ: подолається спрямованістю на досягнення корисної та об'єктивно досяжної
цілі. Ставте і виконуйте менш складні завдання, перш ніж переходити до складніших. Крім того, вам потрібно
правильно оцінювати ситуацію, в якій ви опинилися, і діяти відповідно до неї. Не ставте перед собою
недосяжні цілі. І не сидіть без діла - працюйте!
3.2. Алгоритм дій
Цей алгоритм спрямований на встановлення пріоритетів для задоволення невідкладних потреб у
виживанні, а потім, враховуючи місцевість, в якій ви опинилися, пристосуватись до неї та її ресурсів.
У перший день слід зосередитись на створенні укриття, забезпеченні води, вогню та сигналів для
виклику допомоги.
Спочатку важливо забезпечити укриття як один з найвищих пріоритетів, окрім надання медичної
допомоги. Укриття повинно бути сухим, захищеним від стихійних лих і місцем, де людина буде в безпеці та
зможе відновити свої сили. Особливу увагу слід приділити створенню надійного укриття для хворих та
поранених.
Другим пріоритетом має бути доступ до води, особливо для поранених або в разі крововтрати, особливо
в спекотних або вологих кліматичних умовах.
Третім пріоритетом є наявність вогню, який може бути використаний для приготування їжі, очищення
води, подачі сигналу, зігрівання, освітлення та позитивного впливу на психологічний стан.
Подача сигналу є останнім пріоритетом і може бути здійснена за допомогою ліхтарів, вогнів, хімічного
освітлення, свистків, дзеркал тощо.
У другий день, використовуючи наявні предмети та свій набір речей, слід створити інструменти для
задоволення основних потреб у виживанні, наприклад, пастки для тварин, риболовельні снасті. Пріоритетом є
також забезпечення захисту за допомогою зброї.
На наступному етапі варто встановити систему оповіщення, яка буде раннім попередженням. Цю
систему слід розташовувати на стежках, де рухаються тварини, а також поблизу укриття. Це допоможе
своєчасно виявити наближення тварин і прийняти відповідні заходи для захисту або відступу.
Якщо вам вдастися зберігти спокій, це дасть свої плоди пізніше.

__________4. Пошук укриття. Побудова прихистку___________

Людина може прожити без їжі до 45 днів, без води - від 3 до 10 діб. У разі відсутності укриття навіть
перша ніч може бути фатальною. Тому вміння швидко звести укриття є однією з перших пріоритетних речей,
про які потрібно подбати, залежно від обставин та нагальних потреб. Найпростішим рішенням буде знайти
готове сховище як печера, нора, землянка, впавше дерево чи гілки, шо тягнуться до землі.
Печери є найзручнішою основою для створення укриття. В печерах, що розташовані над долиною,
завжди буде сухо, навіть якщо зверху в кількох місцях просочується вода. Вони захищають від погодних
умов і не потребують великих будівельних робіт - зазвичай достатньо зробити бар'єр, щоб закривати вхід.
Його можна зробити з каменів, колод, стебел в'юну, соломи та майже будь-якого іншого матеріалу.
Дослідіть ймовірність обвалу як всередині, так і ззовні печери. Можливо, вам дуже потрібен притулок,
але ваша ситуація може стати значно гіршою, якщо ви опинитеся замурованими або пораненими
обвалившимися каменями.
Але варто пам'ятати, що такі укриття приваблюють хижих та небепечних звірів, тому перед тим як
облаштовуватись там варто пересвідчитись, що місце не несе потенційної загрози і наявні шляхи відступу
при появі загрози.
В залежності від погодних умов, наявних матеріалів, а також того, наскільки довго вам воно буде
потрібне та вашого фізичного стану чи членів вашої групи, може залежати тип укриття, яке ви будете
створювати. Для того, щоб захиститися від негоди, ви можете зробити тимчасове укриття, поки не побудуєте
щось більш підходяще та надійне.
Використовуйте наявні природні елементи як можливості захисту від погодних умов, наприклад,
використовуйте нависаючі скелі або схили, щоб укритися від вітру або дощу. Зверніть увагу на природні
вітроломи, які можна використовувати в якості захисту. Якщо місцевість рівнина, сядьте спиною до вітру і
складіть ззаду все екіпірування в якості щита.
4.1. Прості укриття
Легкі та компактні матеріали,
такі як пончо, термоковдра,
брезент, плівка або сміттєвий
пакет, можуть бути використані для
зведення укриття. Наприклад, їх
можна розтягнути між гілками чи
стовбурами дерев. Це забезпечить
захист від опадів та вітру, Рис.4.1. Рис.4.2.
дозволить відпочити та спланувати
подальші дії в умовах виживання.
Існують різні види
облаштованння тентів:
4.1) забезпечує зручне місце
для сидіння та максимальний
простір;
4.2) великий простір,
захищений від вітру з одного боку;
4.3) досягаючий землі тент Рис.4.3. Рис.4.4.
буде захищати від дощу;
4.4) можна лежати на натягнутому гамаку, захищеному від дощу і вітру, а не на сирій та холодній землі.
Якщо не маєте з собою тросів
та брезенту чи інших матеріалів
для тенту, то доцільно
використовувати природні
матеріали: стовбури, гілки, високі
трави, хвою, мох, кору тощо.
Необхідно пам’ятати, що дренаж
та вентиляція є необхідною
умовою.- ваше укриття не
затопить, та завжди буде доступ
свіжого повітря.
Навіс можна зробити, прив'язавши поперечну
перекладину між двома деревами. До нього
притуляються інші невеликі
деревця і закріплюються за
допомогою ліан або гнучких
гілок. Для каркасу можуть
підійти молоді деревця.
Зігнувши верхівки деревець та
зв’язавши між собою вийде
каркас для покриття (пончо,
брезент тощо). Аналогічно
можна використати гілки дерев,
пригнувши їх до землі. Якщо
немає покриття, то обирайте
деревця, які ростуть ближче один до одного, або розташовуйте деревця ближче і переплетіть їх гілками. В
подальшому ущільніть стінки листям, мохом, дерном тощо.
Щоб захистити курінь від води (дощу) покрийте каркас хвоєю. Починати укладати гілки хвої потрібно
знизу, як черепицю, тобто таким чином, щоб кожен наступний шар закривав нижній приблизно до половини.
Додатково можна покрити мохом, листям та грунтом. По такому даху вода стікатиме, не потрапляючи
всередину куреня. Підстилку можна облаштовувати з гілок хвойних дерев, сухої трави, або зробити підмісток
з товстих гілок. Так ви не будете знаходитись на холодній та сирій землі і не переохолоджуватиметесь.
Додатково прокопайте по периметру укриття канавку. Дощова вода буде стікати в цю канаву, а не в середину
укриття.
Для будівництва вігваму
установіть три чи більше жердини
під кутом одна до одної та
зв’яжіть їх верхівки таким чином,
щоб вони утворювали конус.
Можна жердини зв’язати на землі
й потім встановити в потрібному
місці. А можна повередньо
вкопати жердини, а потім їх
зв’язати, щоб утворити більший
кут, таким чином більшиться
площа, але буде гірше стікати
дощова вода. Вгорі залишіть отвір
для вентиляції.

4.2. Довгострокові укриття

Якщо обставини
складаються, що потрібно
провести в дикій природі більше
декількох ночей, то варто подбати
про більш надійне сховище. Ваше
укриття має забезпечувати захист
від несприятливих сезонних змін
погоди та добових змін
температури. Найкращими
матеріалами можуть бути дерево,
глина, каміння, піщанники. Для
зведення укриття можна комбінувати матеріали та технології будівництва.
 Одним з можливих укриттів
є дерев’яна хатина, її завжди
можна розширити додаючи нові
кімнати. Для стін можна
використовувати жерди або
палиці, які розміщуються між
парними стійками, увігнаними в
землю. Якщо можливо, верхівки
стійок зв'язуються між собою.
Щоб уникнути проникнення вітру та дощу, рекомендується заповнити щілини мохом або глиною. Але краще
з'єднати кінці в кутах так, щоб вони точно прилягали один до одного. Не обрізайте виступаючі кінці колод –
вони надають конструкції жорсткості.
Таку конструкцію можна
використовувати як бічні стіни для
укриття, щоб закривати вхідну
ділянку або як екран, що захищає
від вогню. Якщо немає великого
каменю, таку конструкцію можна
використовувати для перекриття
водного потоку.
Підберіть рівну ділянку для
вашої хатинки або вирівняйте під
неї площу. Якщо потрібно,
зрівняйте схил - основа для стін
повинна бути горизонтальною.
Дотримуйтесь форми
майбутнього будинку, коли кладете перший ряд брусів. Вирізи на кінцях колод повинні бути точними, щоб
вони могли чітко з'єднуватися один з одним. На наступному ряді зробіть вирізи так, щоб бруси лягли
акуратно зверху.
Так як колоди мають
неоднакову товщину,
розташовуйте їх так, щоб верхні
та нижні кінці чергувалися в
одному куті. Коли наземна
частина рубленої будівлі готова,
залиште місце для входу на
протилежному боці від
преобладаючих вітрів - для
бічних дверей можна
використовувати обрізки брусків.
Зробіть рівні кінці і закріпіть
дверну коробку на місці
Виготовляйте плетені
панелі для стін або даху з
гнучких матеріалів, таких як
лозина, стебла, трава та листя
достатньої довжини. Спочатку
зробіть каркас із менш гнучких
матеріалів – або безпосередньо в
каркасі укриття, або як окрему
панель для наступної установки.
Зв'яжіть основні несучі елементи
між собою і вплетіть в
конструкцію інші гнучкіші
матеріали. Якщо матеріали для зв'язування відсутні, вставте вертикальні стійки в землю та вплетіть між ними
гнучкі лозини. Після цього ущільніть землею та травою. Якщо жорстких перекладин недостатньо, вплітайте
гнучкі стебла рослин між стійками.
Для створення плетенки з
довгої трави потрібно зібрати її
пучками та по черзі переплітати,
накладаючи кінці пучків один
на одного, щоб утворювалася
жорстка конструкція.
Як альтернативу
черепиці, хвої та моху можна
використовувати березову кору.
На березі зробіть горизонтальні
надрізи в корі, розміщені на
однаковій відстані один від
одного, а потім обережно
зніміть кору. На каркасі закріпіть пари близько розташованих паличок або стебел в'ющоїся рослини. Верхні
кінці такої структури вставляються між парними перекладинами, а нижні лежать на верхніх краях.
Такі укриття вже більш
стійкі до вітру, надають більше
простору та є надійнішими
сховищами від непогоди чи
диких звірів. Відносно прості у
зведенні, хоч і потребують
більше вмінь та зусиль чим
тенти та курені
Замість суцільного даху з
цільних колод можна
використовувати більш легкі
матеріали і глину поверх
зробленого з колод каркаса.
Кору з колод добре
використовувати як покрівлю,
якщо укладати її як черепицю.
Її можна «приколоти»
невеликими лозинами, поки
бруд ще не застиг.
Для виготовлення
черепиці, цегли та глиняної суміші використовують наявну в місцевості глину замішану з соломою (сухою
травою) та золою. Таку суміш можна використовувати для обмазування стін плетеного чи іншого укриття або
даху. Потім за допомогою дощечок виробу (цеглі або черепиці) надають потрібну форму та дають
просохнути. Після просихання виріб необхідно опалити в печі (від декількох годин). Опалений і охолоджений
виріб готовий до використання.
Якщо у вас недостатньо
досвіду не намагайтеся рубати
великі дерева, оскільки це може
бути небезпечним.
Щоб зрубати дерево,
встаньте з одного боку дерева
на відстані, що дорівнює повній
довжині сокири. Переконайтеся, що у вас є можливість відійти, коли дерево падатиме, що поруч немає
сторонніх предметів тощо.
Зробіть два надрізи так, щоб створити вісь падіння дерева. Воно має падати рівно, не зміщуючись,
інакше воно може відскочити і поранити вас.
Перший надріз робиться на зовнішній стороні дерева в напрямку його передбачуваного падіння. Така
насічка перпендикулярна знизу, а зверху має кут 45°. Висота її становить приблизно половину діаметра
дерева, а глибина – приблизно одну третину від стовбура.
Другий надріз робиться
за допомогою пилки чи сокири,
на задній стороні дерева в
протилежному напрямку від
передбачуваного падіння
приблизно на 5 см вище, ніж
передня насічка. Це створить
вісь, якою дерево падатиме
вперед. Розмір заднього різу
повинен дорівнювати одній
третині діаметра стовбура.
Коли ви зрубали дерево і
воно починає падати в
потрібному напрямку, помістіть
клин у надріз і постукайте
тупою стороною сокири. Робіть
це акуратно і ніколи не стійте за
деревом.
Коли колите цільну колоду,
використовуйте кілька клинів
після нанесення початкових
надрізів для розколу. Клини
допоможуть вам розколоти
колоду рівно вздовж осі.
Розташуйте клини в тріщині і
злегка вдарте по кожному, коли
колода почне розколюватися.
Так можна заготовлювати півколоди та дошки.
Такі укриття вже повністю захищають від непогоди, можуть витримувати легкі морози, набагато
довговічніші чим курені. Але потребують значних зусиль, вмінь та чаму для виготовлення глиняної суміші,
цегли, черепиці, заготівлі колод та дошок.
Одним з варіантів укриття
є землянка. Для неї не потрібно
будувати фундамент, в якості
зовнішніх стін у неї земля,
укріплена дошками чи
колодами.
Місце для землянки
потрібно вибирати,
враховуючи: розу вітрів,
орієнтацію по сторонах світла,
рівень залягання ґрунтових вод,
особливості ландшафту. Як
правило землянка
розташовується на вершинах схилу з м’яким грунтом без каменів та коріння, де грунтові води знаходяться
досить глибоко.
Будується землянка так само як і хатинка. Але спочатку очищається ділянка і викопується яма
(котлован) під землянку. Потім стіни землянки укріплюються деревом. Дах землянки слід виконати у вигляді
одного ската, який буде дивитися в одну сторону ухилу пагорба. Це убезпечить вас від задувань і підтоплень і
збереже тепло всередині.
Як і попередні приклади захищають від непогоди, витримують легкі морози, довговічні. Але так само
потребують багато зусиль, вмінь та часу для виготовлення – викопування ями, заготівля колод, побудова
каркасу укриття, улаштування покриття схованки.

__________________5. Розведення вогню___________________

Чотири основи виживання: прихисток; вогонь; вода; їжа.
В екстремальній ситуації необхідно вміти розводити вогонь у будь-яких умовах. Вогонь дозволяє
зігрітись, висушити одяг, закип'ятити воду, приготувати їжу, відлякати хижих тварин та комах, освітити
шлях, подати сигнал. Вогонь навіть може допомогти у будівництві, у виготовленні чи обробці матеріалів та
інструментів. Додатково вогонь допомагає не впасти духом.
5.1. Складові багаття та його підготовка
Для розведення вогню необхідно 3 елементи: повітря, трут та джерело тепла.
Перед розпалюванням вогнища потрібно зібрати достатню кількість трута, розтопки та палива і
підготувати місце для багаття, де можна буде його слідкувати, оскільки вогонь може спричинити лісову
пожежу, яка є небезпечною.
Оберіть місце, що не
задувається вітром і очистіть землю
від гілок, листя, моху, сухої трави
та іншого сміття в радіусі декількох
метрів до самої землі. Не можна
розводити вогонь поблизу дерев або
чагарників. Якшо земля сира чи
покрита снігом розводити багаття
варто на підкладкі, зробленій з зелених гілок або стовбурів дерев, засипавши їх слоєм землі або каміння.
Обов'язково обкладіть багаття камінням.
Важливо! Не кладіть поруч з вогнем мокре чи пористе каміння – волога в камінні при кипінні
розшириться та розірве його.
При сильному вітрі краще
розводити вогонь в заглибленні з
основним заглибленням для
багаття та додатковим для доступа
повітря, або використати стінку-
відбивач вогню - жердини або
палиці, розміщені між парними
стійками, увігнаними в землю.
Трут – будь-який матеріал з
низькою температурою займання.
Краще всього якщо це
волокнистий і обов'язково сухий
матеріал. Він має легко займатись,
хорошому труту достатньо одної іскри. Для кращої підготовки рекомендується завжди мати при собі
підготовлений трут у водонепроникному контейнері, щоб забезпечити наявність необхідного матеріалу для
розпалювання вогню навіть у вологих умовах.
Перетерта кора, суха трава, листя, тирса, тонкі дерев'яні стружки, тріски, підстилка з пташиних гнізд та
гнізд гризунів, перетерті шишки та сушені гриби, тваринний послід, вата, шерсть, папір, дрібний пил після
комах, що поїдають деревину, обвуглені бавовняні та льняні клаптики, сухий мох та лишайники.
 Коли трут загорівся необхідно потрохи додавати розпал – це матеріал, який повинен загорятись від
труту. Ним може бути сухе листя, дрібне гілля, сухі шишки, хвойні голки, деревна стружка, тонке гілля,
шкарлупа горіхів. Поступово додаючи в багаття все більші і більші дрова - паливо. Найкраще паливо – сухі
висушені дрова з внутрішньої частини впавшого дерева (мертві дерева зазвичай сухі всередині, навіть якщо
дощ намочив зовнішню частину). Можна використовувати сухий послід тварин, вугілля, торф.
Варто пам'ятати, що сирі дрова гірше загораються, дають менше тепла і сильно димлять.
5.2. Методи добування вогню

5.3. Види багаття