Professional Documents
Culture Documents
1683026033150 Повнии звіт Владислав Мельник
1683026033150 Повнии звіт Владислав Мельник
метадані
Заголовок
курсова паразитологія мельник.docx
Автор Науковий керівник / Експерт
Владислав Мельник Наталія Галушко
підрозділ
Polissia National University
У цьому розділі ви знайдете інформацію щодо текстових спотворень. Ці спотворення в тексті можуть говорити про МОЖЛИВІ маніпуляції в тексті.
Спотворення в тексті можуть мати навмисний характер, але частіше характер технічних помилок при конвертації документа та його збереженні, тому
ми рекомендуємо вам підходити до аналізу цього модуля відповідально. У разі виникнення запитань, просимо звертатися до нашої служби підтримки.
Інтервали A→ 207
Мікропробіли · 375
Білі знаки ß 92
Зверніть увагу, що високі значення коефіцієнта не автоматично означають плагіат. Звіт має аналізувати компетентна / уповноважена особа.
39.17% 29.31%
39.17% 29.31%
КП 1 КП 2
25 7580 53244
Довжина фрази для коефіцієнта подібності 2 Кількість слів Кількість символів
Прокручуйте список та аналізуйте, особливо, фрагменти, які перевищують КП 2 (позначено жирним шрифтом). Скористайтеся посиланням "Позначити
фрагмент" та перегляньте, чи є вони короткими фразами, розкиданими в документі (випадкові схожості), численними короткими фразами поруч з
іншими (мозаїчний плагіат) або великими фрагментами без зазначення джерела (прямий плагіат).
5 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1% 90 1.19 %
8C
6 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1% 81 1.07 %
8C
7 https://medlec.org/lek3-148627.html 76 1.00 %
8 https://medlec.org/lek3-148627.html 62 0.82 %
9 https://medlec.org/lek3-148627.html 61 0.80 %
10 https://www.hindawi.com/journals/bmri/2018/3086586/ 56 0.74 %
з Інтернету (39.08 %)
КУРСОВА РОБОТА
(ІСТОРІЯ ХВОРОБИ)
З навчальноїдисципліни
на тему:
«Ехіностоматидоз»
Освітнійступінь «Магістр»
Керівник: Довгій Ю.Ю., доктор ветеринарних наук, професор кафедри мікробіології, фармакології та ветеринарної епідеміології
Національна шкала_____________
Кількістьбалів______ ECTS______
Житомир 2022
Зміст
Розділ I. Registratio
Використана література
Додатки
Розділ 1. Registratio
1. Порядковий номер - 9;
6. Кличка, інвентарний номер, номер бирки і т.п. - «Самець», інв. номер - 485723;
12.Адреса власника і місцезнаходженнятварини - Житомирська обл., Житомирн, м. Житомир, вул. Нриньська 27;
Anamnesisvitae
Тварина народилася у господарстві ФОП «Мартинюк»;.В осінній період, тварини цілодобово перебувають у стійлі, а в літньо-весняний
період у стійлово-пасовищному. Стійло збудована з цегли, має бетонну підлогу, кожне пиміщення розраховане на утримання 30 качок, в
якості підстилки використовувють солому і тирсу, підстилку 2 рази на тиждень. качок у господарстві використовують для розплоду та
продажу. Всі корма розносяться вручну. Видалення гною і прибирання також проводиться вручну.Птахи мають вільний доступ до води.
Раціон тварин складається з: товчі, зерна та зеленого корму.
Всі діагностично-профілактичні дослідження, необхідні для благополуччя господарсва, фермерське господарство проводить згідно
графіків та планів двічі на рік.
Anamnesismorbi
За словами доглядача за тваринами було з’ясовано, що тварина стала млявою, перестала вживати їжу, стала втрачати масу тіла, та
з’явилися проноси.
Стан даного фермерського господарства знаходиться в благополучному стані, інфекційних хвороб свиней зареєстровано не було.
Вивезення гною проводиться 2 рази на тиждень, дезінфекція та прибирання приміщень проводиться відповіднорозпорядку.
Споруда(ферма) в якій на утриманні перебувають тварини відповіда євсім сан.-гігієн. вимогам.
Заходи, які були проведені закінчивши огляд хворої тварини та тих з ким вона була в контакті лікар ветер. медицини даного
господарства призначив лікування дав настанови що до подальшого утримання тварини, також порекомендував раціон та дезінфекцію
приміщення де перебувають качки.
РозділIII. Statuspraesenscommunis
3.1. Загальнідослідження
Габітус. Качур в’ялий. Тварина частіше сидить аніж стоїть, в’яло рухається. Положення качура в просторі є фізіологічним - сидячим.
Правильної будови тіла, яка притаманна даному виду тварин. Пальпацією і оглядом, а також за формами, насиченістю жиром
підшкірної клітковини на ребрах але менше ніж мало б бути, враховуючи об’єм і товщину жирової тканини тіла тарини було визначено
вгодованість. Качур має погану вгодованість, ребра не видно взагалі, підшкірна жирова тканина погано розвинена. Тварина має міцну
конституцію, легкий та міцний кістяк, неважку голову, кінцівки середньої довжини кінцівки, на них шкіра міцна, без складок,також має
міцні лапи. За результатами анамнезу відомо, що тварина має жвавий темперамент. Оглядом і пальпацією було визначено, що кістяк і
мускулатура розвинені правильно. Тварина має міцну будову тіла, широкою грудною кліткою. Реакція на зовнішні подразники -
сповільнена.
Кон’юнктива -має незначну жовтушність, дещо зволожена, блискуча. Будь-яких порушень цілісності зареєстровано не було. Гнійних та
серозних виділень з внутрішньго кута ока не має.
Шкіра. При огляді і пальпації шкіри відмічаю, що вона прожна, нерухлива, ушкоджень не виявлено, температура поверхні шкіри в межах
норми, підшкірна клітковина дещо зменшена, має специфічний для даного виду тварин запах. Паразитів на поверхні шкіри не було
виявлено.
Шкіряний покрив. У ході дослідження шкіряного покриву, методом огляду було встановлено, що стан піряного покриву гарний, має
природній блиск, щільно не прикріплений до шкіри, та прилягає до шкіри.
Поверхневі лімфатичні вузли. У підщелепних і шийних лімфо вузлах не було виявлено відходжень від норми.
Дослідження рухового аппарату тварини. Качур має природню, правильну постановку кінцівок. Чітко та правильно рухається без
хромання та кульгавості. Кістки мають правильну анатомічну форму та положення. Суглоби та сухожилки - цілі, стан лап задовільний,
ніяких механічни чи інших пошкоджень не видно, мають природний колір та розміщення.
3.2.1. Дослідженнясерцево-судинноїсистеми
Провівши пальпацію та перкусію серцевої ділянки, було виявлено невелику больову реакцію. При досліджені поштовху серця. Також
була виявлена незначна аритмія. Інших пат змін виявлено не було. Аускультацією було досліджено тони серці, вони гарно виражені,
глухі та не ритмічні. Приблизна тривалість першого тону становить 0.003 с, а другого 0.09с. Пульс у межах норми для даного виду
варин.
3.2.2. Дослідженнядихальноїсистеми
При дослідженні дихальних шляхів у тварини, а саме носових отворів і дзьоба, жодних явищ запалення виявлено не було, механічні
ушкодження також відсутні. Присутні деякі виділення з носових отворів, набряків немає, дихальні шляхи чисті, забруднень не мають,
знаходяться у нормі, буть-які деформації носових отворів відсутні. В стані спокою у тварини дихальні рухи повторюються не ритмічно
дещо пришвидшено та несимерично один одному. Дихання не є типовим для пахів. Видихуване повітря із характерним запахом, який
притаманний даному виду тварин.
Тварина погано їсть. Спостерігається постійна спрага, тварина постійно хоче пити. Спостерігаються розлади в прийманні корму та води.
Корм майже не їсть, ковтає дуже повільно, воду п’є швидко.
Слизова оболонка рота жовтушного забарвлення. Запах з ротової порожнини характерний для даного виду тварин.
Усі щелепні та привушні залози симетричні одна одній, не збільшені, болючість відсутня, щільної консистенції. Живіт у тварини не
збільшений, правильної фізіологічної форми, тонус черевних м’язів і всієї черевної стінки помірний.
Акт дефекації проходить більше 10 раз на день, через кожні 2-3 години, частіше за все з проносом. З даних анамнезу відомо, що часто у
тварини спостерігаються проноси.
3.2.4. Дослідженнянервовоїсистеми
Загальний стан тварини - пригнічений, вона більшість свого часу проводить в сидячому положенні, не реагує при оклику, має збережені
рефлекси.
При дослідженні зору - погіршення зору не спостерігається. Виділення відсутні. Повіки не набряклі. На поверхні шкіри не виявлено
пошкоджень. Очне яблуко правильної форми, не деформоване. Райдужна оболонка тьмяного відтінку.
Таз у даної тварини широкий, має правильну форму. Тазові кістки - симетричні. Зв’язки, тазу не напруженимі. При акті сечовиділення,
тварина приймає фізіологічну позу, характерну даному виду тварин.
Ак сечовиділення проходить0.5-1 хвилини, жодних відхилень у процесі сечовипускання не виявлено. За добу було приблизно чотири
акти сечовиділення. При зовнішньому простукуванні нирок, больової реакції не встановлено.
При взятті крові, кров темна. При біохімічному дослідженні кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну в нормі. Кількість лейкоцитів та
еозинофілів, що може свідчити про запальний процес або наявність паразитів(продуктів їхнього обмуну) При перкусії правого
підребер’я діагностуються краї печінки та її болючість.
РозділV. Лабораторнідослідження
Дослідженнясистемикрові
Б) Біохімічний аналіз крові Концентрація загального білку - 64 г/л Концентрація глобулінів - 2.5%
Лейкоцити 20 Г/л(збільшено)
Гемоглобін 96 Т/л
Лейкограмма:
Еозинофіли - 20
Базофіли - 1
Лімфоцити -50
Моноцити -3
Дослідження фекалій - при дослідженні лабораторно були иявлені личинки ехіностоматидоз, фекалії водянисті темно зеленого кольору.
Дослідженнясечі- темно-жовтого кольору, прозора, без кристалів, має характерний запах притаманний даному виду тварин.
pH 7,5
За дослідженні гематологічного дослідження крові хворої тварини реєструється підвищення кількості лейкоцитів у крові качура 20 Г/л,
при нормі - 10 - 15 Г/л. Це може свідчити про розвиток запальних явищ, в організмі а саме в кишках. Також був зареєстрований
підвищений вміст еозинофілів що може бути знаком про наявність в організмі продуктів життєдияльности паразитів. Проаналізувавши
результат лейкограми стало видно, що в організмі є запалення а саме в кишечнику.
Діагноз на ехіностоматидоз ставиться на основі всіх клінічних ознак, пат. змін, і проведених лабораторних досліджень. Дуже великого
значення прижиттєвої діагнозтики мають саме імунологічні методи: такі як реакції латексаглютенації (РЛА) та (РСКП)
сколексокільцеприцепітації.
Рідину яка відібрана з ехіностоматидових міхурів, вводять підшкірно, або внутрішньошкірно тваринам 0.3 мл в ділянку шиї, і
перевіряють реакцію через 2-3 години.
Після забою або смерті тварини діагноз ставлять на підставі виявлення міхурів ехінококу у внутрішніх органах і тканинах.
Труп виснажений, відмічають катарально-геморагічне запалення кишок, у їх просвіті - слиз, іноді з домішками крові, та значну
кількість збудників. У місцях паразитування гельмінтів - крапчасті крововиливи, стінки кишок значно потовщені.
Прогноз при ехіностоматидозі птахів у птахів не є сприятливим можливе лікуваня а саме Для дегельмінтизації качок і гусей
застосовують груповим методом ніклозамід у дозі 300 мг/кг, празиквантел у дозі 10 мг/кг, фенбендазол - 40 мг/кг два дні
поспіль. Антигельмінтики згодовують з кормом. Після застосування препаратів птицю витримують у приміщенні чи загоні
впродовж 5 днів, після чого переводять їх на благополучну водойму або пасовище. Послід збирають і знезаражують
біотермічно або спалюють, приміщення дезінвазують.
Р В Р В Р В
16.11.22р. 41,2 42,1 8 450 400 68 79 Загальний стан тварини дещо пригнічений. Тварина почала проявляти кращий інтерес
до кормів. Тварині призначено повноцінну годівлю, догляд та моціон. Дотримання належних умов утримання.
дегельмінтизації качок і гусей застосовують груповим методом ніклозамід у дозі 300 мг/кг, празиквантел у дозі 10 мг/кг,
фенбендазол - 40 мг/кг два дні поспіль.
17.11.22р. 41,2 42,0 430 420 73 75 Загальний стан тварини задовільний. Тварині призначено повноцінну годівлю, догляд та
моціон. Дотримання належних умов утримання.
Добові коливання показників температури, дихання, та пульсу впродовж хвороби з 20 листопада по 23 листопада наведені у таблиці.
Дата Температура, 0 С Частота пульсу, уд./хв. Частота дихання, рух./хв. ранок вечір ранок вечір ранок вечір
РозділIX. Epicrisis
ЕТІОЛОГІЯ Живі гельмінти - червоного кольору, завдовжки від 0,3 до 1,3 см, завширшки 0,69 - 1,12 мм. На передньому кінці
тіла паразита мають адоральний диск (приротовий комірець), озброєний хітиновими шипами (37 - 45 штук), кількість яких має
діагностичне значення. Добре розвинені жовточники, ротовий і особливо черевний присоски. За допомогою присосків,
кутикулярних шипів на адоральному диску в передній частині тіла паразити міцно фіксуються до слизової оболонки кишок.
ЕПІЗООТОЛОГІЯ ХВОРОБИ·Зараження дефінітивних хазяїв починається навесні. Найнеблагополучнішими щодо інвазії є стоячі
неглибокі водойми та заболочені ділянки пасовищ. Максимальна інвазованість качок і гусей спостерігається в літньо-осінній
період року. Тяжкий перебіг хвороби серед молодняку віком до 2 міс. Взимку відбувається самовідходження статевозрілих
паразитів, тому в цей час їх у кишках птахів на виявляють. ПАТОГЕНЕЗ Збудники травмують слизову оболонку кишок.
Внаслідок цього виникає запалення, порушується секреція кишкових ферментів. Відбувається сенсибілізація організму птахів
продуктами обміну паразитів. Імунітет не вивчено. КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ
Хворі тварини поступово худають, нерідко спостерігаться виснаження, з’являються проноси, іноді запори, кашель, віддишка. У разі
розриву міхура в легенях спостерігають булькання та хрипи, кашель, з носа спостерігають виділення ексудату, що містить кров. При
сильному ураженні ехінококом печінки можливий її розрив і кровотеча, що може призвести навіть д загибелі тварини.
ПАТОЛОГОАНАТОМІЧНІ ЗМІНИ·У разі інтенсивного ураження молодняку водоплавної птиці спостерігаються зниження апетиту,
схуднення, пригнічення, з’являються пронос, спрага. Загибель настає внаслідок кахексії. У дорослих птахів перебіг хвороби
хронічний. Спостерігаються відставання у рості, зниження несучості.
Використаналітература
2·Перейти до:а·б·в·г·д·е·ж·(рос·Зауэр Ф·Птицы обитатели озёр, болот и рек·- М·: АСТ, Астрель, 2002·- С·108-109·ISBN 5-17-
011412-5.
3·(анг · лMullarney K., Svensson L., Zetterström D., Grant P. J·Birds of Europe ·- Princeton University Press, 1999·- P. 56·ISBN 978-0-
691-05054-6.
4·(рос·Фридман В. С., Ерёмкин Г. С·Урбанизация « диких» видов птиц в контексте эволюции урболандшафта·М.: Биологический
факультет МГУ, 2008.
5·Перейти до:а·б·в·г·д·(рос·Утиные. Кряква·// Древо познания·: коллекционный журнал·- Marshall Cavendish, 2002.
6·Перейти до:а·б·в·г·(рос·Герман В. Е·Охота на пернатую дичь ·- М·: Эра, 2005·- 352·с·- (Охотник, рыболов· ISBN 5-87624-012-5.
9·(лат· Linnaeus C· HYPERLINK "http://www.biodiversitylibrary.org/item/10277" \l "105" Systema naturae per regna tria naturae,
secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis·- Editio decima, reformata·- Holmiae
(Laurentii Salvii), 1758·- Tomus I·- P. 125, 127.п·[Архівовано·2011-08-21 у· WebCite]
12·( англ·«The birdwatcher's pocket guide» Peter Hayman & Rob Hume, 2008 Octopus publishing, London·ISBN· 978-0-7537-
2628-0
13·Перейти до:а·б·в·(укр·Лисенко В. І·Том 5 - Птахи. Вип. 3 - Гусеподібні // Фауна України ·- К·: Наукова думка, 1991·- С·102-114.
15·Перейти до:а·б·в·г·д·е·ж·(рос·Птицы СССР·/ Дементьев Г. П·- М·: Мысль, 1967·- С·85-87·- (Справочники-определители
географа и путешественника)
16·Перейти до:а·б·в·г·д·(англ· Scott D. A., Rose P. M·Atlas of Anatidae populations in Africa and Western Eurasia ·- Wetlands
International, 1996·- P·131-134·ISBN 1-900442-09-4.
17·Перейти до:а·б·в·г·д·е·(англ· Gooders J., Boyer T·Ducks of Britain and the Northern Hemisphere ·- L·: Collins & Brown,
1997·- P·48-52·ISBN 1855855704.
19·(анг · лS. Matthews, K. Brandt·Africa Invaded: Mallard duck. Global Invasive Species Programme· Архі · воригіналу за 27 січня
2012. Процитовано 14 декабря 2009 ·Проігноровано невідомий параметр·|published·( HYPERLINK
"https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94% D0%BE%D0%B 2% D1%96%D0% B 4%D 0% BA%D0%B0:% D0%9F% D0%BE%D0% BC%D0%B
8%D0%BB%D0% BA%D0%B8_%D 0% BF%D0%BE%D 1%81%D0%B8%D0% BB%D0%B0%D 0%BD%D1%8 C_%D0%BD%D0%B0_%D
0% B4%D0%B6%D0%B 5%D1%80%D0% B 5%D0%BB%D 0%B 0" \l "parameter_ignored" \o "Довідка:Помилки посилань на джерела"
довідка)
20·(англ· Shevareva T. P·Geographical distribution of the main dabbling duck populations in the USSR and the main directions of their
migrations // Proc. International Regional Meeting on Conservation of Wildfowl Resources·/ Y. A. Isakov·- Leningrad, 1970·- P·46-55.
21·(анг · лYamaguchi N., Hiraoka E., Fujita M., Hijikata N., Ueta M., Takagi K., Konno S., Okuyama M., Watanabe Y., Osa Y., Morishita E.,
Tokita K., Umada K., Fujita G., Higuchi H·Spring migration routes of mallards (Anas platyrhynchos) that winter in Japan, determined
from satellite telemetry ·// Zoological Science·- 2008·Т. 25·No 9·С. 875-881.
23·(англ· Snow D., Perrins C. M·The Birds of the Western Palearctic ·- Oxford·: Oxford University Press, 1998·ISBN 0-19-854099-X.
24·(анг · лMallard Anas platyrhynchos ·2009 IUCN Red List Category. BirdLife International· HYPERLINK
"https://www.webcitation.org/6501CVbV3?url=http://www.birdlife.org/datazone/speciesfactsheet.php?id=435" Архів·оригіналу за 27 січня
2012. Процитовано 14 грудня 2009.
25·(рос·Корбут В. В·Питание. Особенности жизни кряквы; Изменчивость городских птиц // Урбанизированная популяция
водоплавающих (Anas platyrhynchos) г. Москвы ·- М·: Аргус, 1994·- С·89-150.
26·Перейти до:а·б·в·г·(рос·Бёме Р. Л., Кузнецов А. А·Птицы открытых и околоводных пространств СССР ·- М·: Просвещение,
1983·- С·35.
27·(англ· Ducks, Geese, and Swans ·/ J. Kear (Ed·- Oxford·: Oxford University Press, 2005·- 930· p·ISBN 0198546459.
28·(рос·Михеев А. В·Биология птиц. Полевой определитель птичьих гнёзд ·- М·: Топикал, 1996·- 460· с· ISBN 978-5-7657-0022-8.
29·(англ· Petrovan S. O., Leu M·Hunting and consumption of passerine birds by wild Mallards (Anas platyrhynchos ·// Waterbirds·:
журнал·- Waco, TX, USA·The Waterbird Society[en], 2017 ·Т. 40·No 2·С. 187-190·ISSN·1524-4695·DOI:10.1675/063.040.0212·
Архівовано·з джерела 8 серпня 2017.п
34·Перейти до:а·б·в·г·(рос·Рябов В. В·Охота на уток и гусей. Охота по перу ·- 3-е, доп·- М·: Лесная промышленность, 1972.
37. C. Salerno, M. Pascale, M. Contaldo et al., “Candida-associated denture stomatitis,” Medicina Oral Patolog ́ıa Oral y Cirug ́ıa
Bucal, vol. 16, no. 2, pp. e139-e143, 2011.
38. M. Martins, M. Henriques, A. P. Ribeiro et al., “Oral Candida carriage of patients attending a dental clinic in Braga, Portugal,”
Revista Iberoamericana de Micolog ́ıa, vol. 27, no. 3, pp. 119-124, 2010.
39. C. Marcos-Arias, J. L. Vicente, I. H. Sahand et al., “Isolation of Candida dubliniensis in denture stomatitis,” Archives of Oral
Biolog, vol. 54, no. 2, pp. 127-131, 2009.
40. K. Zomorodian, N. N. Haghighi, N. Rajaee et al., “Assessment of Candida species colonization and denture-related stomatitis in
complete denture wearers,” Medical Mycology, vol. 49, no. 2, pp. 208-211, 2011.
41. Z. A. Kanafani and J. R. Perfect, “Resistance to antifungal agents: mechanisms and clinical impact,” Clinical Infectious Diseases,
vol. 46, no. 1, pp. 120-128, 2008.
42. P. Badiee and Z. Hashemizadeh, “Opportunistic invasive fungal infections: Diagnosis & clinical management,” Indian
Journal of Medical Research, vol. 139, pp. 195-204, 2014.
43. R. Kaur, M. S. Dhakad, R. Goyal, and R. Kumar, “Emergence of non-albicans Candida species and antifungal resistance in
intensive care unit patients,” Asian Pacifc Journal of Tropical Biomedicine, vol. 6, no. 5, pp. 455-460, 2016.
44. A. Kołaczkowska and M. Kołaczkowski, “Drug resistance mechanisms and their regulation in non-albicans Candida species,”
Journal of Antimicrobial Chemotherapy, vol. 71, no. 6, pp. 1438- 1450, 2016.
45. H. Zarrinfar, S. Kaboli, S. Dolatabadi, and R. Mohammadi, “Rapid detection of Candida species in bronchoalveolar lavage fuid
from patients with pulmonary symptoms,” Brazilian Journal of Microbiology, vol. 47, no. 1, pp. 172-176, 2016.
46. B. Dorocka-Bobkowska and K. Konopka, “Susceptibility of Candida isolates from denture-related stomatitis to antifungal agents
in vitro,” International Journal of Prosthodontics, vol. 20, no. 5, pp. 504-506, 2007.
47. Y.-j. Zhou and G.-h. Li, “Clinical Practice Guidelines for the Management of Candidiasis: Society of America,” Chinese Journal of
Infection and Chemotherapy, vol. 3, p. 4, 2009
48. N. S. Dar-Odeh, M. Al-Beyari, and O. A. Abu-Hammad, “Te role of antifungal drugs in the management of dentureassociated
stomatitis,” International Arabic Journal of Antimicrobial Agents, vol. 2, no. 1, 2012.
49. Y. Mart ́ınez- Beneyto, P. Lopez-Jornet, A. Velandrino- Nicol ́ as, ́ and V. Jornet- Garćıa, “ Use of antifungal agents for oral
candidiasis: results of a national survey.,” International Journal of Dental Hygiene, vol. 8, no. 1, pp. 47-52, 2010.
50. J. P. Lyon, L. M. Moreira, M. A. G. Cardoso, J. Saade, and M. A. Resende, “Antifungal suscepitibility profle of Candida spp. oral
isolates obtained from denture wearers,” Brazilian Journal of Microbiology, vol. 39, no. 4, pp. 668-672, 2008.
51. P. V. Sanita, E. G. De Oliveira Mima, A. C. Pavarina, J. H. Jorge, ́ A. L. Machado, and C. E. Vergani, “Susceptibility profle of a
Brazilian yeast stock collection of Candida species isolated from subjects with Candida-associated denture stomatitis with or without
diabetes,” Oral Surgery, Oral Medicine, Oral Pathology, Oral Radiology, and Endodontology, vol. 116, no. 5, pp. 562-569, 2013.
52. C. Marcos-Arias, E. Eraso, L. Madariaga, A. J. Carrillo-Munoz, ̃ and G. Quindos, ́ “In Vitro Activities of New Triazole Antifungal
Agents, Posaconazole and Voriconazole, Against Oral Candida Isolates from Patients Sufering from Denture Stomatitis,”
Mycopathologia, vol. 173, no. 1, pp. 35-46, 2012.
53. M. H. Figueiral, P. Fonseca, M. M. Lopes, E. Pinto, T. PereiraLeite, and B. Sampaio-Maia, “Efect of denture-related stomatitis
fuconazole treatment on oral Candida albicans susceptibility profle and genotypic variability,” Te Open Dentistry Journal , vol. 9, no. 1,
pp. 46-51, 2015.
54. V. Bissell, D. H. Felix, and D. Wray, “Comparative trial of fuconazole and amphotericin in the treatment of denture stomatitis,”
Oral Surgery, Oral Medicine, Oral Pathology, Oral Radiology, and Endodontology, vol. 76, no. 1, pp. 35-39, 1993.
55. Y. Yamada, K. Makimura, H. Merhendi et al., “Comparison of diferent methods for extraction of mitochondrial DNA from human
pathogenic yeasts,” Japanese Journal of Infectious Diseases, vol. 55, no. 4, pp. 122-125, 2002.
56. T. Shokohi, M. B. Hashemi Soteh, Z. S. Pouri, M. T. Hedayati, and S. Mayahi, “Identifcation of Candida species using PCRRFLP in
cancer patients in Iran,” Indian Journal of Medical Microbiology, vol. 28, no. 2, pp. 147-151, 2010.
57. Clinical Laboratory Standards Institute, CLSI Document M27- A3: Reference Method for Broth Dilution Antifungal Susceptibility
Testing of Yeasts, Approved Standard, CLSI, Wayne, PA, USA, 2008a.
58. Clinical Laboratory Standards Institute, CLSI document M27- S4: Reference Method for Broth Dilution Antifungal Susceptibility
Testing of Yeasts, Approved Standard, CLSI, Wayne, PA, USA, 2012.
59. Clinical Laboratory Standards Institute, CLSI document M27- S3: Reference Method for Broth Dilution Antifungal Susceptibility
Testing of Yeasts, Approved Standard, CLSI, Wayne, PA, USA, 2008b.
60. O. Abaci and A. Haliki-Uztan, “Investigation of the susceptibility of Candida species isolated from denture wearers to diferent
antifungal antibiotics,”African Journal of Microbiology Research, vol. 5, no. 12, pp. 1398-1403, 2011.
61. N. S. Ryder, S. Wagner, and I. Leitner, “In vitro activities of terbinafne against cutaneous isolates of Candida albicans and other
pathogenic yeasts,” Antimicrobial Agents and Chemotherapy, vol. 42, no. 5, pp. 1057-1061, 1998.
62. A. Mulu, A. Kassu, B. Anagaw et al., “Frequent detection of ‘azole’ resistant Candida species among late presenting AIDS patients
in northwest Ethiopia,” BMC Infectious Diseases, vol. 13, article 82, 2013. 6 BioMed Research International
63. L. J. Cross, D. W. Williams, C. P. Sweeney, M. S. Jackson, M. A. O. Lewis, and J. Bagg, “Evaluation of the recurrence of denture
stomatitis and Candida colonization in a small group of patients who received itraconazole,” Oral Surgery, Oral Medicine, Oral
Pathology, Oral Radiology, and Endodontology, vol. 97, no. 3, pp. 351-358, 2004.
64. L. P. Samaranayake, W. Keung Leung, and L. Jin, “Oral mucosal fungal infections,” Periodontology 2000, vol. 49, no. 1, pp. 39-59,
2009.
65. S. H. Lee, S. W. Kim, and Y. J. Bang, “A study on the distribution of oral candidal isolates in diabetics,” Korean Journal of Medical
Mycology, vol. 7, no. 3, pp. 139-148, 2002.
66. S. Silva, M. C. Henriques, A. Hayes, R. Oliveira, J. Azeredo, and D. W. Williams, “Candida glabrata and Candida albicans co-
infection of an in vitro oral epithelium,” Journal of Oral Pathology & Medicine, vol. 40, no. 5, pp. 421-427, 2011.
67. B. J. Coco, J. Bagg, L. J. Cross, A. Jose, J. Cross, and G. Ramage, “Mixed Candida albicans and Candida glabrata populations
associated with the pathogenesis of denture stomatitis,” Oral microbiology and immunology, vol. 23, no. 5, pp. 377-383, 2008.
68. L. Gendreau and Z. G. Loewy, “Epidemiology and etiology of denture stomatitis,” Journal of Prosthodontics, vol. 20, no. 4, pp.
251-260, 2011.
69. Y. B. Song, M. K. Suh, G. Y. Ha, and H. Kim, “Antifungal susceptibility testing with etest for Candida species isolated from patients
with oral candidiasis,”Annals of Dermatology, vol. 27, no. 6, pp. 715-720, 2015.
70. M. Niimi, N. A. Firth, and R. D. Cannon, “Antifungal drug resistance of oral fungi,” Odontology, vol. 98, no. 1, pp. 15-25, 2010.
71. S. Carvalhinho, A. M. Costa, A. C. Coelho, E. Martins, and A. Sampaio, “Susceptibilities of Candida albicans mouth isolates to
antifungal agents, essentials oils and mouth rinses,” Mycopathologia, vol. 174, no. 1, pp. 69-76, 2012.
72. C. Y. Koga-Ito, J. P. Lyon, and M. A. De Resende, “Comparison between E-test and CLSI broth microdilution method for antifungal
susceptibility testing of Candida albicans oral isolates,” Revista do Instituto de Medicina Tropical de Sao Paulo ̃ , vol. 50, no. 1, pp. 7-
10, 2008.
73. T. Bergendal, K. Holmberg, and C.-E. Nord, “Yeast colonization in the oral cavity and feces in patients with denture stomatitis,”
Acta Odontologica Scandinavica, vol. 37, no. 1, pp. 37- 45, 1979.
74. M. A. Wingeter, E. Guilhermetti, C. S. Shinobu, I. Takaki, and T. I. E. Svidzinski, “Microbiological identifcation and in vitro sensitivity
of Candida isolates from the oral cavity of HIVpositive individuals,” Journal of the Brazilian Society of Tropical Medicine, vol. 40, no. 3,
pp. 272-276, 2007.
75. D. Ellis, “Amphotericin B: spectrum and resistance,” Journal of Antimicrobial Chemotherapy, vol. 49, 1, pp. 7-10, 2002.
76. G. Quindos, A. J. Carrillo- Mu ́ noz, E. Eraso, E. Cant ̃ on, and J. ́ Peman, “In vitro antifungal activity of voriconazole: New data ́
afer the frst years of clinical experience,” Revista Iberoamericana de Micolog ́ıa, vol. 24, no. 3, pp. 198-208, 2007.
77. J. Bagg, M. P. Sweeney, A. N. Davies, M. S. Jackson, and S. Brailsford, “Voriconazole susceptibility of yeasts isolated from the
mouths of patients with advanced cancer,” Journal of Medical Microbiology, vol. 54, no. 10, pp. 959-964, 2005.
78. L. O. S. Vargas, E. Eraso, A. J. Carrillo-Munoz, J. M. Aguirre, ̃ L. A. Gaitan-Cepeda, and G. Quindos, “In vitro activity of ́
voriconazole against Mexican oral yeast isolates: Original article,” Mycoses, vol. 53, no. 3, pp. 200-203, 2010.
79. A.-J. Carillo-Munoz, G. Quind ̃ os, M. Ruesga et al., “Antifun- ́ gal activity of posaconazole compared with fuconazole and
amphotericin B against yeasts from oropharyngeal candidiasis and other infections,” Journal of Antimicrobial Chemotherapy, vol. 55,
no. 3, pp. 317-319, 2005.
80. A. J. Carrillo-Munoz, C. Tur-Tur, J. M. Hern ̃ andez- Molina et ́ al., “Antifungal activity of posaconazole against Candida spp. and
non-Candida clinical yeasts isolates,” Revista Espanola de ̃ Quimioterapia, vol. 23, no. 3, pp. 122-125, 2010.
81. E. Martin-Mazuelos, A. I. Aller, M. J. Romero et al., “Response to fuconazole and itraconazole of Candida spp. in denture
stomatitis,” Mycoses, vol. 40, no. 7-8, pp. 283-289, 1997.
82. L. J. Cross, J. Bagg, and T. C. Aitchison, “Efcacy of the cyclodextrin liquid preparation of itraconazole in treatment of denture
stomatitis: Comparison with itraconazole capsules,” Antimicrobial Agents and Chemotherapy, vol. 44, no. 2, pp. 425- 427, 2000.
83. S. S. W. Wong, R. Y. T. Kao, K. Y. Yuen et al., “In vitro and in vivo activity of a novel antifungal small molecule against Candida
infections,” PLoS ONE, vol. 9, no. 1, Article ID e85836, 2014.
Список літератури
Букал ,вол.,но.,сторстор.e-д,.
Біолог ,вол.,но.,сторстор.-,.
[] К.Зомоrоdiaп,Н.N.Hagчigчi,Н.Рajaде-етал.,“Ассдссмдпt
колонізації видів Candida та зубних протезіве-пов'язані стоматитис
стор. -, .
vол.,но.,сторстор.-,.
Біомедицина ,вол.,но.,сторстор.-,.
, .
немає. , с. -, .
[] Ю. Март ́
Інес-Бенейто, П. Л
́
Опез-Жорнет, А. Вelandrino-Nicol
́
як,
і В. Жорнет-Гарк
́
ıa, «Використання anтифungal agents for оральний кандидоз-
Hygiene→ v→ ол.,но.,сторстор.-,.
[] Дж.П.Lроп,Л.М.Моrдira,М.А.G.Cardосо,Дж.Saadд,aпd M→
́
a, EG De Oliveira Mima, AC Pavarina, J. Х. Хорхе,
[] C.Мarвос-Аriaс,Е.Eraсо,Л.Мadariaga,А.J.Carriлло-Мu
̃
noz,
і Г. Квінд ».
Mycопахоосьgi a→ v→ ол.,но.,сторстор.-,.
[] М.H.Figuдiraл,П.Fопсдвa,М.М.Lостордс,Е.Пiпtо,Т.Пдrдir a→
[] Т.Sчоkочi,М.B.Haсчдмєоtдч,З.S.Поuri,М.Т.Hдdaрat i→
мікробiolog y→ v→ ол.,но.,сторстор.-,.
т. , ні. , стор. -, .
apy→ v→ ол.,но.,сторстор.-,.
[]А.Мuлu,А.Kaссu,Б.Апagaмитал.,“Фrдquдптддtдвtiонемаєf
, стаття→ BioMed Research Internatiональни й→] Л→ J.Crос с→ Д→ W.Wiллiaмс,C.П→ Swддпд р→ М→ S.Jaв→ k→ соп→ М→ А→
-, .
Mycолоg y→ v→ ол.,но.,сторстор.-,.
патологоанатом y & Medicіне,vол→ но→ сторстор→] Б→.J.Cово→ Дж→ Bagg→ Л→ J.Crос с→ А→.Jос д→ Дж.Crосс,a п→ dG→
Р→ a→ м→ agд→
[] С.Carvaлчiпчо,А.М.Cосta,А.C.Cодлчо,Е.Мartiпс,aпдА→
патологія→ vол.,но.,сторстор.-,.
[] C.Y.Kоga-яtо,Дж.П.Lроп,aпdM.А.DeRдсдпdд,“Cомсторariсоп
по→ сторстор→
медикin e→ v→ ол.,но.,сторстор.-,.
[] Д.Eллiс,“АмсторчоtдriвinB:sстордвtruмапдоктордсiсtaпвд,Джо→_urnaл
[] Г. Квінд
́
os, AJ Carrillo-Mu
̃
ноз, Е. Ерасо, Е. Кант
́
на, і Дж.
Пем
́
an, «Протигрибкова активність in vitroty of voriconazole: New data
cana de Micolog
́
ıa , том. , ні. , стор. -, .
мікробiolog y→ v→ ол.,но.,сторстор.-,.
[] Л.О.S.Вargaс,Е.Eraсо,А.J.Carriлло-Мu
̃
noz, JM Aguirre,
Хода LA
Список літератури
Букал ,вол.,но.,сторстор.e-д,.
Біолог ,вол.,но.,сторстор.-,.
[] К.Зомоrоdiaп,Н.N.Hagчigчi,Н.Рajaде-етал.,“Ассдссмдпt
колонізації видів Candida та зубних протезіве-пов'язані стоматитис
стор. -, .
vол.,но.,сторстор.-,.
Біомедицина ,вол.,но.,сторстор.-,.
, .
немає. , с. -, .
[] Ю. Март ́
Інес-Бенейто, П. Л
́
Опез-Жорнет, А. Вelandrino-Nicol
́
як,
і В. Жорнет-Гарк
́
ıa, «Використання anтифungal agents for оральний кандидоз-
Hygiene→ v→ ол.,но.,сторстор.-,.
[] Дж.П.Lроп,Л.М.Моrдira,М.А.G.Cardосо,Дж.Saadд,aпd M→
́
a, EG De Oliveira Mima, AC Pavarina, J. Х. Хорхе,
[] C.Мarвос-Аriaс,Е.Eraсо,Л.Мadariaga,А.J.Carriлло-Мu
̃
noz,
і Г. Квінд ».
Mycопахоосьgi a→ v→ ол.,но.,сторстор.-,.
[] М.H.Figuдiraл,П.Fопсдвa,М.М.Lостордс,Е.Пiпtо,Т.Пдrдir a→
[] Т.Sчоkочi,М.B.Haсчдмєоtдч,З.S.Поuri,М.Т.Hдdaрat i→
мікробiolog y→ v→ ол.,но.,сторстор.-,.
т. , ні. , стор. -, .
apy→ v→ ол.,но.,сторстор.-,.
[]А.Мuлu,А.Kaссu,Б.Апagaмитал.,“Фrдquдптддtдвtiонемаєf
, стаття→ BioMed Research Internatiональни й→] Л→ J.Crос с→ Д→ W.Wiллiaмс,C.П→ Swддпд р→ М→ S.Jaв→ k→ соп→ М→ А→
-, .
патологоанатом y & Medicіне,vол→ но→ сторстор→] Б→.J.Cово→ Дж→ Bagg→ Л→ J.Crос с→ А→.Jос д→ Дж.Crосс,a п→ dG→
Р→ a→ м→ agд→
[] С.Carvaлчiпчо,А.М.Cосta,А.C.Cодлчо,Е.Мartiпс,aпдА→
патологія→ vол.,но.,сторстор.-,.
[] C.Y.Kоga-яtо,Дж.П.Lроп,aпdM.А.DeRдсдпdд,“Cомсторariсоп
по→ сторстор→
медикin e→ v→ ол.,но.,сторстор.-,.
[] Д.Eллiс,“АмсторчоtдriвinB:sстордвtruмапдоктордсiсtaпвд,Джо→_urnaл
[] Г. Квінд
́
os, AJ Carrillo-Mu
̃
ноз, Е. Ерасо, Е. Кант
́
на, і Дж.
Пем
́
an, «Протигрибкова активність in vitroty of voriconazole: New data
cana de Micolog
́
ıa , том. , ні. , стор. -, .
мікробiolog y→ v→ ол.,но.,сторстор.-,.
[] Л.О.S.Вargaс,Е.Eraсо,А.J.Carriлло-Мu
̃
noz, JM Aguirre,
Хода LA
cle,” Мій
[] Н. С.