Путівник з Академічної Доброченості

Путівник з академічної доброчесності для позашкілля
Методичні рекомендації
Київ-2022
–1–
Путівник з академічної доброчесності для позашкілля створено в межах
проєкту «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти» — Academic IQ
(https://academiq.org.ua/), що впроваджується Американськими Радами
з міжнародної освіти за підтримки Посольства США в Україні, у партнерстві з
Малою академією наук (https://man.gov.ua/).
Авторка:
Любов Терехова — кандидатка філософських наук, завідувачка лабораторії інновацій-
ного змісту освіти Національного центру «Мала академія наук України»
Верстка: Андрій Чернявський

Літературна редакторка: Мар’яна Добоні
Авторки концепції:
Яна Чапайло — координаторка проєкту Academic IQ (вересень 2020 — серпень 2021)
Катерина Костогриз — координаторка проєкту Academic IQ (серпень 2021 — червень
2022)
Головні редакторки:
Марта Томахів — координаторка проєкту Academic IQ
Євгенія Москалевич — асистентка проєкту Academic IQ
Анастасія Сидорук — асистентка проєкту Academic IQ
В оформленні публікації використано іконки case study, foco, example by Flaticon.com.
Ця публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу відповідно до гранто-

вого договору № SUP30020CA0215 з Посольством США в Україні. Думки, висловлені тут, належать
авторам і не обов’язково відображають точку зору Посольства США в Україні чи Уряду США.
ЗМІСТ
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
Розділ 1. Що таке академічна доброчесність і чому вона важлива? . . . . . . . . 6

Чи не є дискусія про академічну доброчесність минущою модою? . . . . . . . 6
Морально-етична та правова природа академічної доброчесності . . . . . . 10
Цінності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
Норми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
Чи становить інтернет додаткову загрозу для академічної доброчесності? . 15
Роль позашкілля у формуванні культури академічної доброчесності:
місток між школою та університетом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
Список літератури і джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
Розділ 2. Порушення академічної доброчесності та шляхи запобігання їм . . . 21

Академічний обман . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
Академічний плагіат . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
Програми «антиплагіату», або Скільки відсотків можна? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28
Самоплагіат . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
Фабрикація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
Фальсифікація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
Контрактне виконання або аутсорсинг завдань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
Хто суб’єкти дії в цій історії? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
Яка допомога є порушенням доброчесності? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
Конфлікт інтересів і хабарництво . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38
Тиск . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
Необ’єктивне оцінювання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40
Саботаж . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42
Розділ 3. Формування культури академічної доброчесності в закладі

освіти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46
Як змусити положення про академічну доброчесність «працювати»? . . . . . 46
–3–
Положення про академічну доброчесність і навчання педагогів . . . . . . . . . . 47
Робота з цінностями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
Кодекс цінностей або кодекс честі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50
Атмосфера доброчесності: баланс між вимогами й діями . . . . . . . . . . . . . 50
Керівництво закладом освіти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50
Взаємодія з вихованцями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
Доброчесність у взаєминах з колегами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
Академічна доброчесність у роботі гуртка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
Співпраця з батьками або особами, які їх замінюють . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
Соціальні мережі закладу освіти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54
Етичність фотографування неповнолітніх . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54
Розділ 4. Доброчесне керівництво учнівським дослідженням . . . . . . . . . . . . . 58

Вибір педагогічної стратегії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58
Ризики хибного тлумачення ролі наукового керівника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
Робота з мотивацією . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60
Навчання академічного читання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62
Надійність джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63
Науково-популярні ресурси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64
Де шукати наукові джерела? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66
Навчання академічного письма . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68
Опрацювання джерел і складання списку літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70
Цитати . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
Оформлення посилань на текстові джерела . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73
Посилання на візуальні джерела . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75
Посилання на аудіовізуальні джерела . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77
Навчання креативного письма . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82
Зворотний зв’язок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84
–4–
ВСТУП
Задумуючи цей путівник з академічної доброчесності, ми прагнули дати від-

повіді саме на ті питання, які турбують педагогів позашкілля, тому розіслали на
електронні адреси закладів освіти анкету із запитаннями про те, яким має бути
це видання. Упродовж 20 днів на початку лютого 2022 року анонімне опитування
пройшли 238 осіб з усіх областей і столиці України. Ми глибоко вдячні всім, хто
поділився своїми запитами, дилемними ситуаціями, які спонукали вас задума-
тися про доброчесність, та історіями з професійної практики.
У жодному разі результати цього опитування ми не тлумачимо як репрезен-

тативні для галузі, радше як конкретні потреби адміністрації закладів позашкіль-
ної освіти, педагогів, керівників гуртків та інших фахівців, залучених до освітнього
процесу, щоб реалізувати академічну доброчесність у власній професійній та
освітній діяльності закладу.
За відповідями з анкет ми зрозуміли, що найбільший запит респонденти ма-

ють на пояснення видів недоброчесності, хоча окремий розділ на цю тему не
планували в початковій концепції видання.
Усі випадки недоброчесності — це реальні кейси педагогів, які дали згоду на

публікацію на правах анонімності. Подробиці історій змінені на прохання рес-
пондентів.
Академічна доброчесність передбачає увагу до процесу, як і до результа-

ту. Саме це і є засадничою настановою видання — доброчесність у всіх прак-
тиках і діях.
Це не книга готових рішень, радше мандрівна карта або книга рецептів, за

допомогою якої ваш заклад освіти може прокладати власний шлях.
–5–
Розділ 1.
ЩО ТАКЕ АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ
І ЧОМУ ВОНА ВАЖЛИВА?
Академічна доброчесність — це усталений переклад англійського терміну

«academic integrity». До 2016 року це поняття в українських текстах могли тлума-
чити як академічну порядність або ж чесність, оскільки дискусія про нього була
новою для нашого простору. Ішлося саме про пошук відповідника принципам
дотримання етичних норм під час навчання, викладання, дослідницької діяльно-
сті та управління закладом освіти.
«Integrity» — слово не з повсякденного обігу, в англійській його відносять до

рівня володіння мовою С1, тому що воно передбачає розуміння складних про-
фесійних текстів. У цьому вбачаємо певний символізм, адже термін має кіль-
ка значень, одне з яких тісно пов’язане з фаховими спільнотами. Онлайн-слов-
ник Меріам Вебстер серед значень «integrity» наводить як «дотримання кодексу
цінностей, особливо моральних чи мистецьких», так і «здатність бути неподіль-
ним, цілісним»1. Можна проінтерпретувати значення ширше: доброчесним є
той, хто має сильні моральні принципи, дотримується кодексу цінностей і стій-
ко (цілісно) відмовляється його порушувати. Таке трактування пропонує Кемб-
риджський словник2. Наявність кодексу передбачає існування спільноти, яка ці
цінності сповідує та реалізовує. У випадку академічної доброчесності до про-
фесійної спільноти належать усі ті, хто навчається, викладає, адмініструє на-
дання освітніх послуг. Отже, академічна доброчесність — це дотримання всіх
необхідних правил задля добробуту академічної спільноти.
Чи не є дискусія про академічну доброчесність

минущою модою?
Коротка відповідь — ні. Доброчесність з нами давно й назавжди. Принайм-
ні доки ми хочемо бути впевнені в компетентності хірурга, який оперує, чи бан-
ківського працівника, якому довіряємо свої заощадження, політика, який роз-
робляє закони тощо. Ми хочемо бути впевнені в тому, що люди, які ухвалюють
рішення, ті, від кого залежить наш добробут, компетентні це робити, отже, воло-
діють знаннями й навичками. Вищесказане впирається в довіру до освіти, тож
1 Integrity // Merriam Webster: [Website]. URL: https://www.merriam-webster.com/dictionary/integrity

(viewed on: 14.06.2022).
2 Integrity // Cambridge Dictionary: [Website]. URL: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/
integrity (viewed on: 14.06.2022).
–6–
утвердження академічної доброчесності в академічному середовищі позитив-
но вплине й на функціонування інших суспільних інституцій.
Вимога до тих, хто навчається, бути чесними й відповідальними, безумовно,

не нова. Дослідники погоджуються, що від появи формалізованої освіти праг-
нення учнів спростити собі життя й обійти правила відразу стало викликом для
педагогів. Так, одній з найдавніших спроб схитрувати на екзамені на держслуж-
бовця в Стародавньому Китаї вже 1400 років3.
Сучасне ж розуміння академічної доброчесності, її важливості та бачення

того, яким має бути здорове академічне середовище, сформувалося через
аналіз причин і наслідків студентської нечесності в США.
Розуміння того, що студентська нечесність — системна проблема, відпові-

дальність за яку лежить як на викладачах і керівництві закладів освіти, так і сту-
дентстві, формувалося повільно.
Найбільш масштабні дослідження, результати яких лягли в основу поняття

«академічна доброчесність» і прояснили те, якими мають бути чесні правила в
освіті та науці, такі:
(1) Вивчення причин обману Г’ю Гартшорном і Марком Меєм (1928)4

Психологи моделювали ситуації, які давали можливість дітям від 10 до 13 ро-
ків брехати, красти, обманювати, піддаватися або опиратися факторам, які від-
вертають увагу. Як і передбачала гіпотеза, вплив особистого й освітнього досвіду
виявився низьким — діти не були завжди тільки чесними або нечесними. Найпо-
тужніше на їхню поведінку впливало те, що робили інші діти навколо5.
Висновок для нас з цього дослідження: середовище важливе; нечесність

процвітає, якщо діти спостерігають, що люди навколо поводяться негідно.
3 Zachek A. The History, Evolution, and Trends of Academic Dishonesty: A Literature Review // The Nebraska
Educator: A Student-Led Journal. 2020. No. 53. Vol. 5. P. 105–120.
4 Studies in the nature of character / Hartshorne H. et al. New York: The Macmillan Company in 3 volumes.
5 Trait theories // Britannica: [Website]. URL: https://www.britannica.com/topic/personality/Trait-
theories#ref415086 (viewed on: 14.06.2022).
–7–
(2) Дослідження університетських систем запобігання студентській
нечесності (1935)6
Вільям Кемпбелл порівняв ефективність двох систем, які співіснували на той
момент у США та були покликані забезпечити чесність студентів під час оціню-
вання результатів навчання.
У системі честі (honor system) при вступі студенти підписували обітницю не

надавати й не отримувати допомогу при виконанні жодного з видів завдань, а
також повідомляти про порушення правил, свідками яких вони стали. Якщо сту-
дента/ку звинувачували в нечесності, він/вона мав/ла відбути суд ради честі, до
якого в тому числі входили інші студенти.
У сиcтемі прокторингу (proctor system) уся увага зосереджувалася на зов-

нішньому контролі — під час іспитів студенти мали сидіти достатньо далеко
одне від одного, під наглядом багатьох інструкторів і тьюторів. Саме такі нагля-
дачі — проктори — вважалися гарантами чесного результату іспиту.
Результати порівняння двох систем виявилися дещо несподіваними. Дослід-

ник зафіксував більшу схильність студентів до нечесності та більшу толерант-
ність до нечесності однокурсників саме в системі прокторингу7. І навпаки —
студенти менше схильні шахраювати, якщо академічна спільнота апелює до
їхньої честі. Система честі формує більшу нетерпимість до спроб порушити
правила та більше бажання розвивати моральний академічний простір.
Висновок для нас: більше довіри до учнів, менше «стояти над душею», декла-
рації академічної доброчесності працюють, їх слід запровадити в закладі освіти
задля усвідомлення вихованцями відповідальності.
(3) «Cornell Value Study» (1960)8

Із самим текстом нам не вдалося ознайомитися, тому скористаємося згад-
ками про результати в інших джерелах. Опитування в межах дослідження охо-
пило 4585 чоловіків-студентів і 245 жінок-студенток. Дослідницьку групу цікави-
ли цінності молоді, тому співбесіди проводили за найширшою тематикою: про
освіту в коледжі, кар’єру; відносини з протилежною статтю; політичні, економіч-
ні та міжнародні погляди й релігійні вірування. Так, вдалося встановити зростання
рівня студентського шахрайства з 32 % у 1952 році до 49 %9 у 1960 році, коли до-
слідження завершили й оприлюднили.
6 Campbell W. A. Comparative Investigation of the Behavior of Students under an Honor System and a Proctor
System in the Same University : Monograph. Los Angeles: University of Southern California Press, 1935. 95 p.
7 Ibid. Р. 74.
8 What college students think / Goldsen R. et al. N. J: Princeton, Van Nostrand, 1960. 240 p.
9 Davis S. F. Academic dishonesty in 1990s. The Public Perspective, 1993. September / October. P. 26–28.
–8–
(4) Дослідження Вільяма Бовера про студентську нечесність і контроль
коледжів за нею (1963–1964)10
Тріша Бертрам Галлант11, відома дослідниця академічної доброчесності,
менеджерка з впровадження освіти в різних країнах, припускає, що саме до-
слідження Вільяма Бовера про студентську нечесність дало поштовх рухові за
академічну доброчесність в університетах і коледжах, адже встановило стрімке
зростання кількості студентів-хитрунів порівняно з попередніми даними12. Бовер
підрахував, що 75 % студентів вчиняють порушення, отже, порівняно із зазначени-
ми вище висновками «Cornell Value Study» рівень шахраювання в студентській
спільності зріс на 26 %.
Дослідження Бовера мало кілька етапів, що включали різну кількість учасників.

На фінальному етапі вчений зосередився на 99 університетах США та 5000 сту-
дентах, уже маючи анкети, заповнені 600 деканами, 500 головами студентсько-
го самоврядування.
Дослідник вказав на важливий аспект недоброчесності — тотальний про-

граш для всіх учасників освітнього процесу, а саме:
y університети не досягають освітніх цілей, які ставили перед собою;
y адміністрація змушена витрачати час та енергію на виявлення й аналіз не-
чесних практик;
y студенти не отримують знань, втрачають частину досвіду;
y порядні студенти страждають від тих, хто чинить зле;
y викладачі перебувають у фрустрації, оскільки замість того, щоб розвивати
критичне мислення в студентів, мусять ставати наглядачами, які не допуска-
ють списування13.
Окрім того, дані засвідчили, що більш ймовірно до нечесності вдадуться ті,

кому тяжко звикнути до ролі студента через невміння вчитися, ніж ті, хто має на-
вички навчатися, а також те, що й успішні студенти обманюють. Загалом чинник
успішності / неуспішності студента менше впливає на доброчесність, ніж ото-
чення14. Поведінка однолітків (осуд чи толерування академічного обману) знову
виявилися важливішими в ухваленні рішення шахраювати або ні, ніж нормативні
регулювання факультету чи особисті моральні настанови студентів.
Висновки для нас: доброчесність — запорука досягнення мети освітнього

процесу.
10 Bowers W. J. Student dishonesty and its control in college. Bureau of Applied Social Research, New York:
Columbia University Press,1964. 273 p.
11 Tricia Bertram Gallant // National Agency for Higher Education Quality Assurance: [Website]. URL: https://
en.naqa.gov.ua/?page_id=1119 (viewed on: 14.06.2022).
12 Gallant T. Moral panic: The contemporary context of academic integrity // ASHE Higher Education
Report, 2008. No 33(5). P. 1–12.
13 Bowers W. J. Student dishonesty and its control in college. Bureau of Applied Social Research, Columbia
University, 1964. P. 1–3.
14 Ibid. Р. 195.
–9–
(5) Лонгітюдне дослідження студентського шахраювання в коледжах
Дональда МакКейба і Лінди Клеб Тревіно (1990–1993)15
Упродовж кількох років Дональд МакКейб і Лінда Клеб Тревіно опита-
ли 6000 студентів з 31 університету США. Учені простежили тривалі тренди прак-
тик студентського обману й «нововведення», порівнявши дані з результата-
ми 1964 року. Як і Бовер, вони запитували про академічний обман, екзамени й
тести. Попри 30 років часу між дослідженнями, автори визнали, що дійшли схо-
жих висновків, що й попередник, а саме:
y попри те, що 80 % студентів погоджуються з твердженням, що шахрайство
не можна виправдати за жодних обставин, порушення доброчесності все ж
надзвичайно поширені;
y поведінка однолітків має вирішальний вплив на ймовірність шахраювання
студентів;
y у тих закладах освіти, де основна відповідальність за академічну доброчес-
ність покладається на студентів (переважно через кодекс честі), рівень шах-
раювання нижчий. Так, у закладах освіти, де не було кодексів честі, 53 % сту-
дентів визнавали, що обманюють під час тестів, і 66 % опитаних хитрували під
час виконання письмових завдань, у закладах освіти, які мали такий доку-
мент, показники були 29 % і 42 % порушників доброчесності16.
Несподіваним для дослідників виявилося те, що, хоча зменшилася загальна

кількість порушників доброчесності (63 % студентів зізналися в шахраюванні по-
рівняно з понад 70 % студентів у дослідженні Бовера 1964 року), кількість пору-
шень у кожному з окремих видів недоброчесності зросла. Усе більше студентів
стали списувати одне в одного, допомагати іншим шахраювати, використову-
вати шпаргалки, плагіатити, фальсифікувати бібліографію, виконувати разом
індивідуальні завдання17. Розвиток технологій також урізноманітнив способи не-
доброчесності, наприклад шпаргалки почали завантажувати в калькулятори
тощо.
Морально-етична та правова природа

академічної доброчесності
Цінності
Підсумком вивчення тривалої історії студентського шахрайства став рух за
позитивні зміни. У 1992 році Дональд МакКейб заснував Міжнародний центр
академічної доброчесності (The International Center for Academic Integrity, ICAI).
ICAI утворили як коаліцію 85 коледжів й університетів США, Мексики й Канади,
покликану розвивати цінності академічної доброчесності в середовищі студен-
тів через залучення студентів, адміністрації факультетів до розвитку різних шляхів
15 McCabe D., Klebe Trevino L. What We Know About Cheating In College Longitudinal Trends and Recent
Developments // Change: The Magazine of Higher Learning, 1996. Issue 1. Volume 28. P. 28–33.
16 Ibid. Р. 30.
17 Ibid. Р. 31.
– 10 –
впровадження доброчесності. «Немає єдиної стежини до академічної добро-
чесності. Центр поважає і цінує різноманітність традицій, цінностей, студентів і
особливостей факультетів закладів освіти»18.
ICAI не присвоює академічній доброчесності словникового тлумачення19, а

визначає її як дотримання шести20 засадничих, на його погляд, цінностей:
y чесність;
y довіра;
y справедливість;
y повага;
y відповідальність;
y відвага.
ICAI застерігає, що мало просто декларувати ці цінності. Слід ініціювати ді-

алоги «довкола них» в академічній спільноті задля поширення інформації про
академічну доброчесність. Наклавши міркування експертів21 на нашу реаль-
ність, можемо розширити тезу. Студенти / учні, педагоги, адміністрація мають
проговорювати між собою, як вони розуміють ці цінності. Соціальні норми —
«як прийнято в нашому» закладі освіти — мають збігатися з фундаментальними
цінностями та реалізовуватися в інституційних практиках — «як ми чинимо» в на-
шому закладі освіти (загальної середньої чи позашкільної освіти, університеті), у
позашкіллі, в освіті загалом: «Коли суспільні освітні установи «просякнуті» добро-
чесністю, вони допомагають у створенні міцнішої громадянської культури су-
спільства як цілого»22.
Видання «Фундаментальні цінності академічної доброчесності» від

ICAI 2019 року доступне в українському перекладі. Третє видання «Fundamental
Values of Academic Integrity» 2021 року є онлайн англійською. Книгу можна ви-
користати для тематичної педагогічної ради, щоб проговорити в колективі розу-
міння академічної доброчесності та формування її цінностей.
Іноді розмову про цінності в колективі складно розпочати, адже не завжди

зрозуміло, від чого відштовхуватися. У пригоді може стати «Абетка фасиліта-
ції «ТОБТО», що пропонує тлумачити цінності як «те, що особливо важливо для
людини, чому вона надає особливий, позитивний життєвий сенс»23. Тренерська
група «Інша освіта» вирізняє три форми представлення цінностей:
18 Фундаментальні цінності академічної доброчесності // Міжнародний центр академічної добро-

чесності. 2019. С. 32. URL: https://academiq.org.ua/resursy/fundamentalni-tsinnosti-akademichnoyi-
dobrochesnosti-ukrayinskyj-pereklad/?fbclid=IwAR3XkkxXKWf1g5MtFnPyzdpkPq-48xPdBgozy-
yFwyTdTVD1CtEoEu8poDo (дата звернення: 16.09.2022).
19 Там само.
20 Fundamental Values of Academic Integrity (3rd ed.) // International Center for Academic Integrity. 2021.
URL: https://academicintegrity.org/images/pdfs/20019_ICAI-Fundamental-Values_R12.pdf (viewed
on: 02.09.2022).
21 Фундаментальні цінності академічної доброчесності. С. 17.
22 Абетка фасилітації «ТОБТО». Київ, 2017. 48 с.
23 Там само.
– 11 –
(1) суспільні ідеали, абстрактні уявлення про належне в різних сферах сус-
пільного життя — загальнолюдські цінності або конкретно-історичні;
(2) предметні втілення суспільних цінностей та ідеалів;
(3) особисті цінності, що входять до психологічної структури особистості та є

джерелом її мотивації та складовою будь-якої компетенції24.
Важливо обговорювати цінності академічної доброчесності в контексті тре-

тьої форми представлення цінностей. Прояснити мотивацію педагогів і здобува-
чів освіти можна, наприклад, за допомогою таких питань:
y Що для мене важливо?
y Що спонукає мене прокидатися зранку?
y Що приводить мене на роботу / на навчання?
y Заради чого я там, де я є?
Через відповіді на ці питання можна зрозуміти цінності особистості та як вони

корелюють з цінностями академічної доброчесності.
Важливо усвідомити, що тут немає правильних чи хибних відповідей, голов-

не — вони мають бути щирими. Для роботи над цінностями слід застосовувати
практики неформальної освіти. Принципи роботи та вправи й методики, які до-
поможуть провести роботу з цінностями, можна знайти в посібнику для трене-
рів неформальної освіти «Ідеї, натхнення, рішення…»25.
Норми
У більшості країн академічна доброчесність і відповідальність за її порушен-
ня закріплена у внутрішніх документах закладів освіти. Україна мало не єдина
країна, де вимогу дотримуватися академічної доброчесності в освітній діяльно-
сті зафіксували в законодавстві про освіту у 2017 році26 та поглибили у 2020 році,
зробивши академічну доброчесність складовою системи забезпечення якості
освіти27.
Чому так? Академічна культура українських університетів до Революції Гідно-

сті толерувала корупцію й недоброчесність. Норми моралі — прийнятного / не-
прийнятного — в академічному середовищі значним чином деформувалися.
Без примусу закону зруйнувати стару культуру видавалося неможливим.
Чітке розуміння картини академічного шахрайства та ставлення до нього в

українських закладах вищої освіти оприявнилося після комплексного досліджен-
ня «Академічна культура українського студентства: основні чинники формування
24 Там само.
25 Ідеї, натхнення, рішення..: посібник для тренерів неформальної освіти / Трамбовецька Н. та ін.
Київ, 2015. 104 с.
26 Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. Ст. 42. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/2145–19 (дата звернення: 08.09.2022).
27 Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16.01.2020 № 463-IX. Ст. 42, 43. URL: https://zakon.
rada.gov.ua/laws/show/463–20 (дата звернення: 08.09.2022).
– 12 –
та розвитку»28. Цей проєкт реалізував у період з грудня 2014 по липень 2015 року
Східноукраїнський фонд соціальних досліджень спільно з Інститутом соціаль-
но-гуманітарних досліджень Харківського національного університету імені
В. Н. Каразіна. Робота передбачала масове соціологічне опитування 1928 сту-
дентів і 374 викладачів з різних університетів, а також фокусовані групові інтерв’ю
зі студентами (вісім фокус-груп у різних регіонах України). Висновки проєкту
були тривожні: попри феномен масовізації вищої освіти в Україні (79 % випус-
кників шкіл вступають до закладів вищої освіти), 41 % вступників не міг визначи-
тися з причиною вступу, 26 % опитаних хотіли порадувати батьків або отрима-
ти стипендію і лише 33 % респондентів справді прагнули здобувати професійні
знання. Тобто тільки третина молодих людей опинилася в університеті не випад-
ково, а «для себе». Автори дослідження вважали мотивацію до навчання в закла-
дах вищої освіти одним з ключових чинників академічної культури, тому не здиву-
валися, що 54 % опитаних не планували працювати за фахом29.
Мотивація також ключовий чинник і для академічної доброчесності. Автори

згаданого вище дослідження виявили, що 76 % студентів були залучені до нечес-
них колективних практик під час екзаменів. При цьому підказування, списуван-
ня, спільну підготовку шпаргалок сприймали як норму, а уникання таких взає-
модій — як відхилення від норми. Лише 12 % опитаних студентів складали іспити
заради знань, решті була важлива оцінка.
90 % студентів плагіатили, при цьому чітко усвідомлюючи свої дії. Така ж кіль-
кість студентів не мали досвіду навчання за кордоном, 40 % опитаних і не плану-
вали його здобувати30.
Чому досвід навчання за кордоном важливий? Тому що ті 10 % студентів, які

його отримали, долучилися до цілковито іншої академічної культури, у якій:
y списувати неприйнятно;
y усі завдання студенти виконують сумлінно, у тому числі ті, що винесені на са-
мостійне опрацювання;
y викладачі ретельно готуються до занять, проводять їх цікаво, спонукаючи сту-
дентів міркувати й висловлювати власну думку;
y підготовка шпаргалок позбавлена сенсу, оскільки завдання щороку нові та
побудовані на аналізі практичних кейсів;
y студенти усвідомлюють користь навчання, бо хочуть бути конкурентними на
ринку праці та бачать прямий зв’язок між виконуваними завданнями й май-
бутнім фахом.
Проте дослідники встановили, що, повернувшись у рідний університет з про-

грам академічної мобільності, студенти знов вливаються в традиційне середо-
28 Академічна культура українського студентства: основні чинники формування та розвитку: Матеріали

для ознайомлення з результатами проекту № 49169. Східноукраїнський фонд соціальних досліджень
та Інститут соціально-гуманітарних досліджень ХНУ імені В. Н. Каразіна. 2015. URL: https://surgery-four.
pdmu.edu.ua/storage/common/docs/R1vyfIum4hNfJntUrILfR6KRh1FhLdBWxXuD6Amv.pdf (дата звернен-
ня: 08.09.2022).
29 Там само. С. 16–18.
30 Там само. С. 30.
– 13 –
вище, вдаючись до плагіату й списування, оскільки «спроба дотримуватися єв-
ропейських традицій академічної порядності стикається з нерозумінням з боку
наших студентів»31.
Важливо розуміти, що академічна мобільність студентів не примха, а одна із

суттєвих підвалин Болонської системи освіти. Формально Болонська система в
Україні була ухвалена у 2005 році, а фактично буксує й нині, оскільки викладачі
продовжують озиратися на п’ятибальну систему оцінювання32. Стаття 42 Закону
України «Про освіту»33 визнає подвійність природи доброчесності, що поклада-
ється на мораль і закон:
«Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначе-

них законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під
час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою
забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досяг-
нень».
З одного боку, наявність норми в законі робить дотримання академічної до-

брочесності обов’язковим для всіх учасників освітнього процесу, з іншого —
може сприяти викривленому тлумаченню. Ідеться про випадки, коли порушни-
ки доброчесності апелюють до того, що якщо саме такий випадок не описано
в законі, значить це не порушення. Прикладом такого парадокса є ситуація,
коли суд спершу підтвердив хабарництво викладача, якому студент заплатив
за дипломну роботу34, а потім визнав право педагога заробляти інтелектуаль-
ною працею, проігнорувавши етичну сторону конфлікту — написання диплом-
ної роботи за гроші замість свого студента.
Водночас у самому визначенні доброчесності, закріпленому в законі, та-

кож ідеться про етичні принципи. Стежити за їх розумінням і дотриманням усіма
учасниками освітнього процесу має сам заклад освіти, плекаючи академічну
культуру та розробляючи власні політики академічної доброчесності, зокрема /
наприклад через ухвалення внутрішніх документів щодо академічної доброчес-
ності, реалізацію доброчесних практик викладання і навчання, своєчасне реа-
гування на порушення, наявність прозорого механізму ухвалення рішень тощо.
Нині в роботі проєкт окремого закону «Про академічну доброчесність»35.
31 Там само. С. 31.

32 Зубченко Я. Болонська система «по-українські»: мімікрія, лінь та відверта маніпуляція // ДМ Media
Sapiens. 03.10.2016. URL: https://ms.detector.media/zhurnalistska-osvita/post/17558/2016–10–03-bolonska-
systema-po-ukrainski-mimikriya-lin-ta-vidverta-manipulyatsiya/ (дата звернення: 19.05.2022).
33 Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145–
19 (дата звернення: 13.09.2022).
34 Родак К. Суд у Жовкві визнав право викладачів писати наукові роботи замість студентів // ZAXID.
NET. 09.12.2021. URL: https://zaxid.net/sud_u_zhovkvi_viznav_pravo_vikladachiv_pisati_naukovi_roboti_
zamist_studentiv_n1531927 (дата звернення: 13.09.2022).
35 Про академічну доброчесність : проєкт Закону України. URL: https://naqa.gov.ua/wp-content/uploa
ds/2021/01/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%BA%D1%82-%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD
%D1%83-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%90%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%
BE%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_4.pdf (дата звернення: 02.09.2022).
– 14 –
Чи становить інтернет додаткову загрозу
для академічної доброчесності?
У цьому розділі багато йшлося про наукові дослідження студентської нечес-
ності. Такий підхід обрано, щоб підкреслити, що наші особисті спостережен-
ня й освітянський досвід не завжди відповідають дійсності. Необхідний науковий
підхід для того, щоб з’ясувати, якою є реальність. Педагогам часто здається, що
саме через розповсюдження інтернету учні стали частіше плагіатити, адже їм
легко завантажити готові роботи з інтернету або списати інформацію з Вікіпедії.
Дослідниці з університету Сіракуз Лаура Панніг Девіз і Ребека Мур Говард спро-
стовують страхи про те, що інтернет стимулює розвиток плагіювання36: «Усупе-
реч поширеним побоюванням щодо Інтернету як причини плагіату або його
сприятливого впливу, жодне емпіричне дослідження не підтверджує цей зв’я-
зок»37.
Звинувачуючи у всьому лише інтернет, на думку дослідниць, ми плутаємо

причину й наслідок. Інтернет — це лише інструмент для роботи та навчання. Так,
авторки статті визнають, що він змінив підхід до того, як студенти і викладачі про-
водять дослідження, як комунікують та збирають дані. Проте, оскільки інтернет
просте знаряддя, він не вплинув на основні чинники плагіювання, а саме:
y нестачу дослідницьких навичок у студентів;
y слабкі навички читання та письма38.
Дослідниці вважають, що найкращою профілактикою онлайн-плагіювання

є навчання учнів практик критичного читання текстів, адже плагіат — це не тіль-
ки «проблема письма». Також слід навчити «професійного» пошуку в інтерне-
ті. Ідеться про те, щоб не обмежуватися просто запитом у гуглі, а вміти шукати
статті на сайтах онлайн-бібліотек, спеціалізованих пошукових систем для нау-
ковців39.
Роль позашкілля у формуванні культури

академічної доброчесності: місток між школою
та університетом
Позашкілля виконує роль додаткової освіти. Тож значною мірою, окрім пред-
метних знань або вмінь за спрямуванням гуртка, має розвинути так звані м’які
навички:
y ефективну комунікацію;
y уміння ставити цілі та досягати їх;
y уміння розподіляти час — тайм-менеджмент;
36 Davies L. P., Howard R. M. Plagiarism and the Internet: Fears, Facts, and Pedagogies // Handbook of
Academic Integrity. Singapore, 2016. P. 591–606.
37 Ibid. Р. 591.
38 Ibid. Р. 593–594.
39 Ibid. Р. 600–601.
– 15 –
y здатність працювати в команді;
y нетворкінг (уміння налагоджувати та підтримувати корисні зв’язки);
y уміння навчатися й опановувати нове;
y емоційну стабільність, що передбачає вміння впоратися з поразкою та ра-
діти успіхам інших.
Ті студенти-першокурсники, які додатково відвідували спортивні секції, мис-

тецькі школи або наукові гуртки, їздили на змагання, значно легше пристосову-
ються до вимог університету, уміють краще розподіляти свій час й ухвалювати
самостійні рішення. Ті, хто брав участь у конкурсі-захисті, незалежно від місця,
яке посіли, чи етапу, до якого дійшли, визнають, що простіше звикають до се-
мінарської системи роботи, не бояться висловлювати свою думку і виявляти іні-
ціативу, не мають труднощів з написанням курсових робіт, огляду літератури,
оформленням списку джерел чи публічними виступами.
Кейс «Чого вчить МАН»40

МАН — це дуже класна штука. У часи школярства ніхто не розпові-
дав, що звідти брати. Пишеш роботу — цікаво, захищаєшся — супер,
але усвідомлення прийшло пізніше. Три речі, які дає МАН, які я виніс
для себе і рекомендував би звертати увагу учням:
1. Презентаційні навички.
2. Критичне мислення.
3. Ведення обґрунтованої дискусії.
Презентаційні навички передбачають кілька етапів:

а) написання дослідницької роботи: розлогий текст, який розкриває, що ти знай-
шов, що проаналізував, як це ґрунтовно оформити з правильними посилан-
нями;
б) як з того всього взяти «вижимку» на кілька хвилин, щоб усі зрозуміли, що ти
робив, навіщо, у чому класність твоїх результатів;
в) як ти подаєш цю інформацію. Ти можеш добре підготувати «вижимку», але
дуже погано її розказати. Треба так презентувати, щоб усім було зрозуміло,
щоб нікого «не втратити».
Критичне мислення — те, що допомагає нам у житті щодня. Нас оточує дуже
багато інформації. Важливо розуміти, що вона означає й до чого веде: чи з ін-
формації А випливає інформація Б. Усе це дуже важливо в сучасному світі.
Ведення обґрунтованої дискусії дуже допомагає в кар’єрному шляху, коли

маєш ідею й можеш її грамотно відстояти, або якщо ідея погана, можеш аргу-
ментовано пояснити, чому вона погана, без образ, чітко й конструктивно, тоді
40 СУПЕРМАНИ. Історія успіху: Юрій Ганиченко // Facebook. Мала академія наук України. 28.10.2020.
URL: https://www.facebook.com/173702716011695/posts/pfbid0AYAHLajkBsv6rdswehx7JGa4pJN7WVhn1
qoJNsGi1eKQD8RooJPCqAkVcvRPz94ml/?sfnsn=mo (дата звернення: 08.09.2022).
– 16 –
з’являється успіх. Коли йде дискусія, це добре, але недостатньо для успіху. Тре-
ба, щоб дискусія була конструктивна.
Юрій Ганиченко,
канд. фіз.-мат. наук, керівник ключових проєктів,
ст. дослідник департаменту економіко-політичних
досліджень Kyiv School of Economics
Кейс «МАН як вікно можливостей»41

МАН дозволила реалізувати мої інтереси, навчила обирати науко-
ві джерела, опрацьовувати їх, писати тексти в науковому стилі. Робо-
та над темою дала мені легітимне право читати книги поза шкільною
програмою, через що я засвоїв важливі знання зі свого майбутнього фаху. В уні-
верситеті я не мав страху перед написанням курсової роботи, добре знаючи,
що саме і у якій послідовності треба робити.
Я маю дві освіти, філософську та психологічну, і вже в моїй шкільній роботі

проявився інтерес до обох дисциплін. Упевнений, що без написання МАНівської
роботи я б потрапив до університету без багатьох знань і навичок, які дозволили
мені швидше і якісніше опанувати навчальну програму обох факультетів.
Після школи студенти вкрай рідко мають уявлення про те, як шукати джере-
ла, робити їхній огляд та аналіз, застосовуючи критичне мислення. Цього необ-
хідно вчити окремо, що забирає час у предметів, які безпосередньо стосуються
фаху. Студенти, які в шкільні роки писали МАНівські роботи, набагато краще за
інших підготовлені до роботи з літературою, швидко знаходять якісну інформа-
цію, відсіюють зайве та, як наслідок, продуктивніше працюють і витрачають мен-
ше часу на якісну підготовку до занять. Утім, це залежить не стільки від самого
факту наявності МАНу в біографії, а від того, чи серйозно людина поставилася
до МАНівської роботи, скільки самостійних зусиль вона доклала до її написан-
ня. Зрештою, МАН навчає докладати концентровані інтелектуальні зусилля, при-
чому на довгій дистанції, що робить її внесок у раннє становлення фахівця уні-
кальним.
Написання МАНівської роботи дозволить отримати цінний досвід глибокого

занурення в питання, яке цікавить людину, кропіткої, проте цікавої праці, якій не-
має аналогів серед інших активностей у межах шкільної освіти.
Ілля Ягіяєв,
магістр релігієзнавства, канд. психолог.
наук, асистент кафедри прикладної та експериментальної психології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
41 СУПЕРМАНИ. Історія успіху: Ілля Ягіяєв // Facebook. Мала академія наук України. 15.10.2020. URL: https://
www.facebook.com/173702716011695/posts/pfbid0yf9Gb7LgoDRrSHLzo26VdNWpTiJEgmmspmDHL5Fhp6s
D6EarisaBE2rxJuVpanzQl/?sfnsn=mo (дата звернення: 21.09.2022).
– 17 –
Кейс «Раннє занурення в науку»42
Насправді цінність МАНу не у винагородах. МАН створює умови,
де можна безпечно помацати межі своїх можливостей. Дізнатися, де
вони, необхідно ще в школі, поки поразка загрожує лише ілюзорни-
ми проблемами. Коли спиш по п’ять годин, до скрипу в мізках копирсаєшся в
справді наукових книжках, раз за разом виправляєш помилки в експеримен-
ті, здається, що це занадто. Але в МАНі я була в цьому не самотня, і ми були на-
лаштовані оптимістично, тому напруження сприймалося як належне. Тепер я
часто звертаюся до цих буремних часів, коли мені потрібно оцінити свої сили, і
знаю, що головне — це хороша компанія. Окрім цього, навички чесного напи-
сання наукової роботи сильно спрощують життя в університеті. Поки інші студен-
ти тільки усвідомлюють, що курсова за їх темою якось погано «гуглиться», колиш-
ні МАНівці вже читають наукові статті. Участь у МАНі виробляє лаконічність мови,
послідовність подачі думки, уміння сформулювати актуальність роботи й зроби-
ти ОБҐРУНТОВАНІ висновки. Досвід підготовки доповідей та їх обговорення з ау-
диторією безцінний для подальших захистів студентських робіт. У майбутньому
вміння обґрунтувати й подати свою думку потрібне всім і повсякчас.
Галина Стецун,
молодша наукова співробітниця відділу
систематики ентомофагів та екологічних основ біометоду
Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України
Кейс «Розвиток наукового мислення»43

Коли мої одногрупники в університеті вперше почули про науко-
ві джерела, структуру роботи, для мене це був уже пройдений шлях.
До цього часу моя найбільша цінність у праці — наукова обґрунтова-
ність та наявність підтвердженого джерела інформації [...].
Чи вплинула МАН на моє життя? Без сумніву, це один зі стовпів мого світогля-
ду. Пошук істини, цікавість до світу стали й персональними цінностями.
МАН підказує підлітку, що наука, наукове мислення — цінне, воно підтриму-

ється дорослими та однолітками. Не знаю іншої спільноти, де твоя крутість ви-
значалася б кількістю винаходів чи вмінням інтелектуально жартувати.
Щоб стати класним професіоналом, треба вчитися думати й вести внутріш-

ній діалог з дитинства. Якщо людина може домовитися із собою, вона зможе
адаптувати реальність для втілення своїх мрій. Треба вчитися користуватися ін-
формацією. Ми живемо в часи, коли не так важливо знати щось напам’ять,
проте надважливо розуміти, як формується інформація, за якими законами
42 СУПЕРМАНИ. Історія успіху: Галина Стецун // Facebook. Мала академія наук України. 03.11.2020.
URL: https://www.facebook.com/events/264199151550454/permalink/279318713371831/ (дата звернен-
ня: 21.09.2022).
43 СУПЕРМАНИ. Історія успіху: Олександра Азархіна // Facebook. Мала академія наук України. 18.10.2020.
URL: https://www.facebook.com/events/264199151550454/permalink/ 267968261173543/ (дата звернен-
ня: 21.09.2022).
– 18 –
живе, де шукати першоджерела. Треба вчити і вчитися бачити крізь інформацій-
не сміття. Наукові методи в цьому сенсі — чудова вправа для розуму.
Олександра Азархіна,
заступниця міністра інфраструктури України
Недарма здобувачів освіти в позашкіллі називають вихованцями, адже їхні

особистості тільки формуються, і педагоги-позашкільники можуть допомог-
ти юнакам і дівчатам знайти свій шлях. Виховання в дусі цінностей академічної
доброчесності — це важлива складова, щоб допомогти формуванню не тіль-
ки хорошої людини, громадянина, а й професіонала, доброго фахівця своєї
справи. Агітувати потенційних відвідувачів гуртків прийти на навчання до закла-
ду позашкільної освіти чи брати участь у змаганнях слід саме через пояснення
практичної користі, яку отримають юнаки і дівчата, а не через обіцянки слави й
перемог.
Список літератури і джерел

1. Абетка фасилітації «ТОБТО». Київ, 2017. 48 с.
2. Академічна культура українського студентства: основні чинники формування та розвитку:
Матеріали для ознайомлення з результатами проекту № 49169. Східноукраїнський фонд со-
ціальних досліджень та Інститут соціально-гуманітарних досліджень ХНУ імені В. Н. Каразі-
на. 2015. URL: https://surgery-four.pdmu.edu.ua/storage/common/docs/R1vyfIum4hNfJntUrILfR6
KRh1FhLdBWxXuD6Amv.pdf (дата звернення: 21.09.2022).
3. Зубченко Я. Болонська система «по-українські»: мімікрія, лінь та відверта маніпуля-
ція // ДМ Media Sapiens. 03.10.2016. URL: https://ms.detector.media/zhurnalistska-osvita/
post/17558/2016–10–03-bolonska-systema-po-ukrainski-mimikriya-lin-ta-vidverta-manipulyatsiya/
(дата звернення: 19.05.2022).
4. Ідеї, натхнення, рішення..: посібник для тренерів неформальної освіти / Трамбовецька Н. та
ін. Київ, 2015. 104 с.
5. Про академічну доброчесність : проєкт Закону України. URL: https://naqa.gov.ua/wp-content/
uploads/2021/01/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%BA%D1%82-%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D
0%BE%D0%BD%D1%83-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%90%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%94%D0%
BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_4.
pdf (дата звернення: 02.09.2022).
6. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/
7. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16.01.2020 № 463-IX. URL: https://zakon.
8. Родак К. Суд у Жовкві визнав право викладачів писати наукові роботи замість студентів //
ZAXID.NET. 09.12.2021. URL: https://zaxid.net/sud_u_zhovkvi_viznav_pravo_vikladachiv_pisati_
naukovi_roboti_zamist_studentiv_n1531927 (дата звернення: 21.05.2022).
9. СУПЕРМАНИ. Історія успіху: Галина Стецун // Facebook. Мала академія наук України. 03.11.2020.
URL: https://www.facebook.com/events/264199151550454/permalink/279318713371831/ (дата
звернення: 21.09.2022).
10. СУПЕРМАНИ. Історія успіху: Ілля Ягіяєв // Facebook. Мала академія наук України. 15.10.2020.
URL: https://www.facebook.com/173702716011695/posts/pfbid0yf9Gb7LgoDRrSHLzo26VdNWpTi
JEgmmspmDHL5Fhp6sD6EarisaBE2rxJuVpanzQl/?sfnsn=mo (дата звернення: 21.09.2022).
– 19 –
11. СУПЕРМАНИ. Історія успіху: Олександра Азархіна // Facebook. Мала академія
наук України. 18.10.2020. URL: https://www.facebook.com/events/264199151550454/
permalink/267968261173543/ (дата звернення: 21.09.2022).
12. СУПЕРМАНИ. Історія успіху: Юрій Ганиченко // Facebook. Мала академія наук Украї-
ни. 28.10.2020. URL: https://www.facebook.com/173702716011695/posts/pfbid0AYAHLajkBsv6r
dswehx7JGa4pJN7WVhn1qoJNsGi1eKQD8RooJPCqAkVcvRPz94ml/?sfnsn=mo (дата звернен-
ня: 08.09.2022).
13. Фундаментальні цінності академічної доброчесності // Міжнародний центр академічної
доброчесності. 2019. URL: https://www.donnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/8/2019/08/
Fundam.czinnosti-Akad.dobroch_.pdf (дата звернення: 15.06.2022).
14. Bowers W. J. Student dishonesty and its control in college. Bureau of Applied Social Research,
New York: Columbia University Press,1964. 273 p.
15. Campbell W. A comparative investigation of the behavior of students under an honor system and
a proctor system in the same university: monograph. Los Angeles: University of Southern California
Press, 1935. 95 p.
16. Davies L. P., Howard R. M. Plagiarism and the Internet: Fears, Facts, and Pedagogies // Handbook
of Academic Integrity. Singapore, 2016. P. 591–606.
17. Davis S. F. Academic dishonesty in 1990s. The Public Perspective, 1993. September / October.
P. 26–28.
18. Fundamental Values of Academic Integrity (3rd ed.) // International Center for Academic
Integrity. 2021. URL: https://academicintegrity.org/images/pdfs/20019_ICAI-Fundamental-
Values_R12.pdf (viewed on: 02.09.2022).
19. Gallant T. Moral panic: The contemporary context of academic integrity // ASHE Higher Education
Report, 2008. No 33(5). P. 1–12.
20. Integrity // Merriam Webster: [Website]. URL: https://www.merriam-webster.com/dictionary/
(viewed on: 14.06.2022).
21. Integrity // Cambridge Dictionary: [Website]. URL: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/
english/integrity (viewed on: 14.06.2022).
22. McCabe D., Klebe Trevino L. What We Know About Cheating In College Longitudinal Trends and
Recent Developments // Change: The Magazine of Higher Learning, 1996. Issue 1. Volume 28.
P. 28–33.
23. Trait theories // Britannica: [Website]. URL: https://www.britannica.com/topic/personality/Trait-
theories#ref415086 (viewed on: 14.06.2022).
24. Tricia Bertram Gallant // National Agency for Higher Education Quality Assurance: [Website].
URL: https://en.naqa.gov.ua/?page_id=1119 (viewed on: 14.06.2022).
25. What college students think / Goldsen R. et al. N. J: Princeton, Van Nostrand, 1960. 240 p.
26. Zachek A. The History, Evolution, and Trends of Academic Dishonesty: A Literature Review // The
Nebraska Educator: A Student-Led Journal. 2020. No. 53. Vol. 5. P. 105–120.
– 20 –
Розділ 2.
ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
ТА ШЛЯХИ ЗАПОБІГАННЯ ЇМ
Академічну доброчесність іноді хибно визначають тільки через порушення. Зо-

крема, 28 із 238 (11,8 %) опитаних педагогів відповіли, що розуміють академічну
доброчесність як недопущення плагіату в академічних текстах. Зрозуміти, що не
так з цим твердженням, допоможе метафора: мета лікаря — здоров’я пацієнта.
Виявляти хвороби й боротися з ними доводиться саме тому, що здоров’я порушу-
ється, а не тому, що лікувати хворого було початковою ціллю. Так і з академічною
доброчесністю: нам доводиться розумітися на її порушеннях, але ми прагнемо
здорового академічного середовища. Саме на цьому позитивному сенсі — як
бути академічно доброчесним — варто загострювати увагу. Закладу освіти слід
розбудовувати політики доброчесності не як систему заборон, а шляхом обґрун-
тування переваг доброчесної академічної культури, зокрема таких:
y досягнення цілей освітньої діяльності;
y хороша репутація закладу освіти;
y екологічне середовище роботи та навчання — відповідно ментальний до-
бробут усіх учасників освітнього процесу.
Саме тому Закон України «Про освіту»44 визначає позитивні практики добро-
чесності в освітньому процесі. Деякі позиції збігаються як для педагогічних пра-
цівників, так і здобувачів освіти:
y посилатися на джерела інформації, використовуючи ідеї, розробки, твер-
дження, відомості;
y дотримуватися норм законодавства про авторське право й суміжні права;
y надавати достовірну інформацію про методики й результати досліджень,
джерела використаної інформації та власну навчальну / педагогічну (науко-
ву, творчу) діяльність.
Здобувачі освіти повинні самостійно виконувати навчальні завдання, а педа-

гоги — об’єктивно оцінювати результати навчання (у тому числі конкурсні зма-
гання, які проводяться в освіті й науці) і контролювати дотримання академічної
доброчесності здобувачами освіти.
44 Про освіту: Закон України.
– 21 –
У виданні «Академічна доброчесність у середній освіті. Методичні рекомен-
дації» (2021)45 можна знайти аналіз і приклади позитивної реалізації зазначених
вище приписів.
Порада
Типові галузі, де ризик недоброчесності залишається високим, і які
вимагають посиленої уваги й розроблення політик доброчесності в
позашкіллі:
y методична діяльність;
y атестація та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
y конкурсна активність — як для дорослих, так і вихованців.
Практичні кейси, якими проілюстровано розділ, можна використати для об-

говорення питань доброчесності на педагогічних конференціях, педрадах за-
кладу освіти та заняттях гуртка з вихованцями.
Можливі питання для початку дискусії:

y Чи цей випадок є порушенням доброчесності; що дає підстави нам про це
говорити?
y Чи в цій ситуації порушені цінності академічної доброчесності?
y Що слід було зробити інакше?
y Як виправити завдану шкоду?
y Якби наш заклад освіти опинився в такій ситуації, як слід було б вчинити педа-
гогам, адміністрації, учнівському самоврядуванню, вихованцям?
y Як можна запобігти такому порушенню?
Наведений перелік питань у жодному разі не претендує на вичерпність, а

радше пропонує початкові пункти для розмови.
Практики запобігання порушенням доброчесності:

y розроблення і впровадження політик доброчесності через внутрішні доку-
менти системи якості освіти, у тому числі наявність дієвого механізму реагу-
вання на звернення щодо академічної недоброчесності: встановлення й до-
ведення фактів порушень, санкцій за порушення доброчесності й способів
оскаржити це рішення;
y реалістичні вимоги до персоналу й здобувачів освіти (не слід вимагати, щоб
кожен член гуртка писав МАНівську роботу, чи вимірювати ефективність ро-
боти педагога та/або закладу освіти призовими місцями на конкурсах);
45 Академічна доброчесність у середній освіті: методичні рекомендації. Київ, 2021. С. 43–57. URL: https://
academiq.org.ua/wp-content/uploads/2021/07/Akademichna-dobrochesnist-u-serednij-osviti.-
Metodychni-rekomendatsiyi.pdf (дата звернення: 15.06.2022).
– 22 –
y плекання академічної свободи навчання і викладання;
y делегування ухвалення рішень (якщо керівники гуртків, відділень не уповно-
важені ухвалювати рішення самостійно про те, що стосується їхніх безпосе-
редніх обов’язків, вони уникатимуть брати відповідальність на себе в усьому);
y інформування про академічну доброчесність і механізми покарань за по-
рушення;
y розвиток внутрішньої мотивації в тих, хто навчає й навчається;
y систематичне навчання на тему вдосконалення академічного письма для
педагогів і вихованців, включення відповідних курсів до річного плану закладу з
підвищення кваліфікації педагогічних працівників (детальніше про академіч-
не письмо в четвертому розділі);
y дотримання правил доброчесності в усій діяльності закладу освіти, у тому
числі в публічній комунікації (сайт, соцмережі, спілкування з вихованцями й
батьками тощо);
y дотримання «золотого правила доброчесності»: посилайтеся на все, що ви
взяли в когось чи десь, і на те, чого не знали раніше; просіть дозвіл на те, щоб
використати чиїсь напрацювання у своїй діяльності.
Наприклад, якщо, пишучи текст, ви згадуєте про Музей ван Гога в Амстер-
дамі, чи потрібно додавати посилання? З одного боку, загальновідомо, що му-
зей цього художника розташований у столиці Нідерландів. Водночас, якщо ви не
знали цього раніше або уточнили ім’я людини, яка обіймає посаду директора,
і хочете згадати про це у своїй статті, слід зазначити джерело, з якого ви взяли ін-
формацію. Зробити це потрібно не тільки тому, що це знання для вас нове, а й
тому, що керівництво інституції може змінитися, а ті, хто читатиме ваш текст, не
перевірять, наскільки застарілим джерелом ви користувалися та чи актуальна
ця інформація.
Не всі викладачі одностайні в тому, що вважати загальновідомим знанням:

теорема Піфагора ніби загальновідоме знання — немає тексту Піфагора, на
який ви можете послатися, але ж ви не народилися з цим знанням, ви десь про-
читали цю теорему. Якщо текст, який ви пишете, стосується одного зі способів
доведення теореми, тоді точно слід послатися на джерело, у якому ви про ньо-
го прочитали.
У цьому розділі доцільно пояснити найбільш поширені види порушення ака-

демічної доброчесності через трансформації, яких вони набувають у позаш-
кіллі. Правила цитування й способи посилання на візуальні джерела інформа-
ції розглянуті в розділі 4 про наукове керівництво й академічне письмо. Перелік
порушень у нашому випадку ширший, ніж у законодавстві про освіту, оскільки
там наведено кілька видів порушень, а видів обману, як і варіацій шахраюван-
ня, — не злічити. Визначення порушень академічної доброчесності включатиме
інформацію з курсу «Академічна доброчесність для викладачів» (на платформі
«Prometheus») та останні світові публікації за тематикою.
– 23 –
Академічний обман
В англомовній літературі на позначення недоброчесних практик в академіч-
ному середовищі зазвичай використовують термін «cheating». Перекласти його
можна як «обман» або «шахраювання». Ви могли чути його від своїх учнів і вихован-
ців як варваризм «читерство» чи що вони вважають когось «читером» — хитруном,
який прагне обійти правила. Таке пряме запозичення прижилося в середовищі
онлайн-ігор. Читер — це той, хто прагне здобувати преференції, яких не заслужив
своїми зусиллями: перескочити кілька рівнів і викрасти віртуальну зброю, для здо-
буття якої інші гравці довго вправляються; зрадити, підставити інших гравців, щоб
перемогти / пройти рівень. Геймерська спільнота таку поведінку не вітає, а того,
хто дозволяє собі таке, — засуджує. Концепцію читерства в іграх розуміють навіть
дошкільнята. У їхньому словничку вже є це слово, адже в будь-якому віці засмучу-
ють ситуації, коли ти чесно старався, але твої зусилля марні, бо хтось просто по-
рушив правила і вкрав перемогу. Пояснення доброчесності дітям через онлайн-і-
гри може стати дієвим способом «вступу до теми» — важливий не тільки сам
результат, а й шлях і способи, якими він досягається.
Можна спробувати включати елементи спільної онлайн-гри в гурткові занят-

тя. Попросіть ваших вихованців навчити вас грати в «Minecraft», «Roblox» або інші
ігри. Запропонуйте дітям поміркувати, які читерські методи є в цих іграх, як вони
почуваються, коли хтось так робить, і таким чином вивести на розмову про до-
брочесність.
«Cheating» в академічному середовищі охоплює інші види недоброчесно-

сті, як-от плагіат чи фабрикацію даних. Водночас може описувати й такі практи-
ки, для яких ще не вигадали назви.
Українське законодавство закріплює поняття «обман» — надання заздалегідь

неправдивої інформації про власну освітню (наукову, творчу) діяльність чи ор-
ганізацію освітнього процесу46. Водночас як шахрайство можна описати спро-
би подати на конкурсне змагання роботу, яка не відповідає вимогам, профілю,
секції, виду роботи (наприклад, на конкурс есе на екологічну тематику — твір
про природу) тощо.
Академічний обман може бути обтяжений змовою — домовленістю діяти

спільно задля порушення правил доброчесності47.
Сью Макгован вважає, що для того, щоб стверджувати, що йдеться саме

про змову, необхідні кілька складових:
y соціальність — домовленість саме кількох людей діяти спільно;
y таємність — співпрацю або угоду приховують, оберігають від розголосу;
y намір — зазвичай спільники розуміють, що збираються робити дещо нечес-
не / незаконне, ввести в оману48.
46 Про освіту: Закон України. П. 4, ст. 42.

47 McGowan S. Breaches of Academic Integrity Using Collusion // Handbook of Academic Integrity.
Sigapore, 2016. P. 221–248.
48 Ibid. P. 222.
– 24 –
Накладаючи цю схему на академічне середовище, дослідниця описує низ-
ку практик, які, на її думку, точно є змовою:
y копіювати роботу іншого учня/иці з дозволу іншого учня/иці;
y платити комусь за виконання завдання49;
y обмінюватися інформацією під час складання тесту чи іспиту;
y виконувати разом, а подавати окремо завдання, які задавали як індивідуаль-
ну роботу;
y дозволити учню/иці, який/а не брав/ла участі у виконанні завдання, включити
його у звіт або статтю як автора/ку, виконавця/ицю тощо;
y дозволити, щоб інший/а учень/иця склав/ла іспит замість тебе50.
Звичайно, такі порушення трапляються не тільки серед учнівства. Освітяни та-

кож, на жаль, можуть вдаватися до недоброчесної співпраці, що включає прак-
тики, описані вище.
Академічний плагіат
Плагіювання може бути усвідомленим («крадіжка» ідей, текстів або іншого
візуального джерела) або ненавмисним, через порушення правил цитування,
відсутність коректних посилань на матеріали. Незалежно від наявності чи відсут-
ності умислу плагіат є порушенням доброчесності. Педагоги й адміністрація
зобов’язані інформувати вихованців про норми академічної доброчесності та
повідомляти, як не допустити порушень, і самі дотримуватися всіх правил.
Форми, яких може набувати плагіат в академічному середовищі:

y оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отри-
маних іншими особами, як своїх власних;
y відтворення опублікованих текстів / оприлюднених творів мистецтва інших ав-
торів без зазначення авторства51;
y завантаження з інтернету та подання як своїх готових рефератів, есе, творів
чи вплетення шматків таких текстів у свої;
y використання теми, тексту, плану дослідження дослідницької роботи одного/
ієї учасника/ці конкурсного змагання іншим/ою без посилань чи уточнень;
y дослівне використання одного тексту з посиланням на інше джерело;
y рерайт / видозміна тексту (зміна порядку слів або підбір синонімічних зна-
чень) без посилання на джерело;
y некоректне перефразування — «розлапкована цитата»;
y переклад тексту без посилань на оригінал;
49 Про це порушення більш детально розповідаємо в підрозділі про контрактне виконання завдань.
50 McGowan S. Breaches of Academic Integrity Using Collusion. P. 222.
51 Про освіту: Закон України. Ст. 42.
– 25 –
y переказ тексту своїми словами або використання ідеї іншого/ї автора/ки
без посилання на нього/неї52;
y плагіат даних (результатів експериментів, емпіричних досліджень, розрахун-
ків, програмного коду);
y плагіат зображень (фото, малюнків, діаграм, схем, графіків);
y плагіат ідей, моделей, конструкцій, технологій, методик, відеоматеріалів;
y копіювання театральних постановок, хореографії номера тощо;
y відсутність належних посилань.
У позашкіллі плагіат ― найпоширеніше порушення доброчесності. Майже

половина педагогів, які пройшли наше опитування, визнають, що вони або їхні
учні постраждали через плагіювання колегами їхніх ідей і текстів.
Кейси «Плагіат ідей»

— Мої судження колега використав у статті без покликань.
Публікується анонімно з дозволу авторки
— Керівник гуртка використав малюнки мої та вихованців під час проведен-

ня своїх занять.
Кейси «Наукове керівництво та плагіат»

— Дитина подала на конкурс-захист курсову роботу, яку багато
років тому хтось з родичів писав в університеті.
Публікується анонімно з дозволу автора
— Учителі, бувало, направляли на конкурс МАН минулорічні роботи, лише

змінюючи прізвище виконавця або оновлюючи числа в дослідженні.
— Науковець, який керував учнівською роботою, дозволив використати фраг-

мент своєї дисертації й не розумів, чому це вважається плагіатом, адже він сам
дозволив... Хоча ніяких посилань у роботі на джерело не було.
52 Академічна культура українського студентства: основні чинники формування та розвитку: Матеріали

для ознайомлення з результатами проекту № 49169. Східноукраїнський фонд соціальних досліджень
та Інститут соціально-гуманітарних досліджень ХНУ імені В. Н. Каразіна. 2015. URL: https://surgery-four.
pdmu.edu.ua/storage/common/docs/R1vyfIum4hNfJntUrILfR6KRh1FhLdBWxXuD6Amv.pdf (дата звернен-
ня: 08.09.2022).
– 26 –
Кейси «Атестація й педагогічне навантаження»
— Колега разом з науковцем підготувала методичку. Через кілька
років інша людина, непричетна до роботи, перевидала цю методич-
ку, назвавшись співавторкою (мовляв, я атестуюсь, мені потрібно).
— На платформі дистанційних курсів підвищення кваліфікації виставляють-

ся модулі, розроблені одним викладачем, а в розкладі напроти цього модуля —
інше прізвище (цій людині зараховують години). Пояснення: ви продали інститу-
ту свій інтелектуальний продукт — модулі, а цьому викладачу не вистачає годин
до навантаження.
— Мою історію про вчителювання «запозичили».

— Мій опис досвіду роботи повністю скопіювали та присвоїли собі.

Кейси «Урочистості та святкування в позашкіллі»

— За дорученням свого екскерівника написала вірш-посвяту міс-
цевому письменнику, знаній в області і за її межами шанованій люди-
ні. Вийшло непогано, бо в строфах поезії були вплетені назви творів юві-
ляра… Випадково, у розмові з дочкою поета, дізналася, який ЧУДОВИЙ вірш склав
мій начальник, що іменинник аж зронив сльозу. Були здивовані — і вона, і я.
— Ми з вихованками підготували до конкурсу художній номер на пісню «Go-

A» «Шум». Солістка співала, четверо дівчаток танцювали, інші гуртківці робили
«шум» і «сіяли-віяли конопелечки». Номер вийшов чудовий — водночас іроніч-
ний і стильний, усім дуже сподобався. Нас запрошували виступити з ним ще
кілька разів на святкуваннях у місті. Діти були задоволені й пишалися результа-
том. Проте через рік інша педагогиня презентувала цей номер з меншими діть-
ми, не запитуючи в нас дозволу, навіть не поставивши до відома. Дівчатка дуже
обурилися, підбігли до мене зі сльозами на очах, казали, що так не можна, що
вони самі придумали, а хтось повторив, що діти ще маленькі, тому номер вий-
шов не такий гарний. Педагогиня-організаторка їхніх прикрощів не сприйняла,
а накричала, що пісня ― не їхня власність. Діти нічого не розуміли, вони були на-
лякані й обурені тим, що начебто нічого поганого не зробили, а лише прийшли
запитати, чому інші діти повторили ту ж саму композицію, яку вони придумали
САМІ, чому вчителька САМА не зробила ІНШИЙ номер на цю ж пісню. Цей кон-
флікт тривав кілька тижнів: спочатку дісталося дівчатам, потім педагогиня-орга-
нізаторка жалілася заступникові директора на дітей і на мене: бач, які правдо-
– 27 –
люби знайшлися. Зрештою, мені вдалося переконати колег, що вони не мають
рацію, що вчинили нечесно, ще й тим самим образили дітей.
Колеги вибачилися перед дітьми. Мені пробачити не змогли, бо стала на бік

дітей, на бік доброчесності.
Програми «антиплагіату», або Скільки відсотків можна?

Найпоширеніше питання про виявлення плагіату в учнівських дослідженнях
чи інших академічних текстах: «А який відсоток — допустима норма? Чи мож-
на 15–20 % плагіату?»
Саме питання помилкове, адже в ньому сплутані поняття плагіату та унікаль-

ності тексту. Так звані системи антиплагіату — лише інструмент, що допомагає
боротися з недоброчесністю, вказуючи на текстуальні збіги. Вони не виявляють
плагіат автоматично. Усе, що позначено як схожість у програмі, — саме собою
не є плагіатом, але може ним виявитися. Звіт про перевірку тексту має аналі-
зувати фахівець у галузі. Дослідники академічної доброчесності поділяють дум-
ку, що припустимий рівень плагіату — 0 %53, якою б не була унікальність тексту,
адже якщо посилання коректні — плагіату немає.
Відповідне тлумачення знаходимо і в «Методичних рекомендаціях для закла-

дів вищої освіти з підтримки принципів академічної доброчесності щодо сту-
дентських робіт»: «...допустимий відсоток академічного плагіату в дипломних
роботах дорівнює нулю»54.
Мінімальний відсоток «унікальності», за словами Володимира Бахрушина,

дуже різнитиметься залежно від спеціальності чи навчальної дисципліни. Так,
юридичні тексти містять багато сталих формулювань із законодавства, які не
можна переказати іншими словами. У технічних науках часто бувають стан-
дартні методики, які видаватимуться програмі збігом, а не фахівцеві — плагіа-
том. «Хоча, якщо є посилання на методику, плагіату там немає», — говорить до-
слідник55.
Кейс «Перевірка на плагіат»

— На конкурсі есе всі тексти учасників перевіряли спершу анти-
плагіатною програмою, а потім надсилали членам журі разом зі зві-
том. Оскільки для всіх, хто зареєструвався, попередньо проводили навчання з
академічного письма й доброчесності, про незнання правил цитування й пе-
53 Бахрушин В. Академічна доброчесність в точних науках // YouTube. Ініціатива Academic IQ. 07.05.2020.
URL: https://www.youtube.com/watch?v=cZMrTb3VOEc&t=1849s (дата звернення: 15.06.2022).
54 Методичні рекомендації для закладів вищої освіти з підтримки принципів академічної доброчесності :
лист МОН від 23.10.2018 № 1/9–650. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v-650729–18#Text (дата
звернення: 08.09.2022).
55 Бахрушин В. Академічна доброчесність в точних науках.
– 28 –
рефразування не йшлося. Коли журі аналізувало звіти, то було прикро враже-
не тим, що деякі учасники подавали на конкурс «есе», дослівно списані з сай-
тів, приклади шкільних творів чи власних висловлень на ЗНО, часом ігнорували
задану тему й надсилали просто той текст, який уже мали. Були й складніші ви-
падки — у члена журі закралася підозра, що одне есе недоброчесне: звіт пере-
вірки чистісінький, але сам стиль напрочуд важкий, близький до пропагандист-
ської публіцистики зразка соловйова-кісєльова. Спробували загуглити ключові
слова й особливо знакові конструкції російською — так і є, половина тексту ви-
явилася дуже ретельним, літературно відредагованим перекладом з книги ро-
сійського політолога, без жодних згадок його імені чи посилань на видання.
Володимир Бахрушин говорить про пошук за ключовими словами як поки

що єдиний варіант встановити плагіат неопублікованого перекладу, оскільки
жодна автоматизована програма ще не вміє виявляти переклад з іншої мови
автоматично56.
Якщо у звіті про перевірку вказано 2 % чи 5 % збігу з іншим джерелом, це

може здаватися дрібницею. Однак, якщо збігом виявляється списана гіпотеза
дослідження, завдання дослідження або висновки, це стає критичною пробле-
мою. У контексті конкурсу дослідницьких робіт це достатня підстава для дисква-
ліфікації. Хибною є практика окремих закладів освіти і навіть редакцій наукових
видань видавати / вимагати довідку про відсутність плагіату чи встановлювати по-
ріг допустимої норми неунікальності тексту — це все спроба уникнути відпові-
дальності або зманіпулювати питанням доброчесності.
Чи бувають безкоштовні системи для перевірки на плагіат?

Перевірка тексту на унікальність має велике значення для маркетингу та про-
сування сайтів, тому в інтернеті ви знайдете багато «безкоштовних» ресурсів, за-
точених саме під копірайтинг і націлених на перевірку невеликих фрагментів.
Але часто їх безоплатність дуже умовна. Переважно ви розраховуєтеся з ними
своїми даними, адже, завантажуючи текст на перевірку на їхньому ресурсі, ді-
литеся ним добровільно. Такі сайти часто нечесні — фішингові (буквально — ви-
вуджують дещо). Вони можуть шахраювати, копіюючи ваш текст і продаючи на
сайті платних рефератів і дисертацій або навмисне уповільнюючи перевірку,
щоб пропонувати зареєструватися чи придбати платну підписку. Здебільшого
ці сайти — російські, тому це ще й питання громадської безпеки. На ресурсах
з розширенням .ru не варто реєструватися, ділитися своїми контактними дани-
ми чи текстами.
56 Там само.
– 29 –
Порада
Якщо у вас як педагога виникають сумніви в тому, чи текст не вкра-
дено з інтернету, найпростіше вставляти в пошуковий рядок по окре-
мому реченню чи невеликому абзацу. Такий спосіб дозволить виявити дослів-
ний або мозаїчний плагіат, коли з різних джерел насмикано по реченню.
Закладу освіти, що шукає комплексне рішення — інструмент для перевір-

ки великої кількості текcтів, зокрема для конкурсних змагань, найліпше уклада-
ти договір з перевіреними організаціями, які підтверджують, яким чином будуть
використовувати ваші дані. Оплату послуг таких сервісів слід включати в бюджет
заходів й обґрунтовувати їхню необхідність перед місцевими органами управ-
ління освіти.
Найвідомішими з таких сервісів, що надають послуги перевірки унікальності

саме академічних текстів, водночас гарантуючи конфіденційність, є «Unicheck»
і «StrikePlagiarism.com». Ці компанії укладали меморандуми про співпрацю з Мі-
ністерством освіти і науки України і мають пропозиції для закладів освіти й інди-
відуальних клієнтів, тобто окремих педагогів або учнів. Окрім того, у них є певна
кількість безкоштовних сторінок для ознайомлення з тим, як працює сервіс.
Водночас слід пам’ятати, що будь-яка з таких систем — це лише інструмент.

Іноді студенти й учні переживають панічний жах перед перевіркою текстів сис-
темою антиплагіату, хвилюючись, що вона «знайде плагіат», і замість того, щоб
приділити час уважному прочитанню й редагуванню тексту, шукають, де його
перевірити, щоб побачити відсотки оригінальності. Якщо текст написано корек-
тно, то хвилюватися нема чого. Завдання педагога/ині — навчити академічного
письма та послідовного підходу до роботи, що мінімізує плагіат через незнан-
ня. Для запобігання ненавмисному плагіату слід приділяти увагу цьому питанню
постійно впродовж роботи гуртка, у тому числі обґрунтувати, що найкраща пі-
гулка від страху — доброчесне виконання завдання. Звичайно, педагог/иня має
сам/а показувати приклад та не плагіювати.
Самоплагіат
Питання самоплагіату в багатьох авторів викликає труднощі. Деякі дослідни-
ки доброчесності, як, наприклад, Наталія Шліхта, вважають «самоплагіат» неко-
ректним терміном, адже «вкрасти думку в себе не можна»57. Натомість Володи-
мир Бахрушин пропонує не зловживати метафорою плагіату-крадіжки, адже
плагіатор/ка не позбавляє справжнього/ю автора/ку його/її авторства ― автор/
ка не втрачає майна чи прав: «Самоплагіат є некоректним використанням ра-
ніше опублікованих власних наукових результатів»58.
57 Шліхта Н. Мистецтво академічного письма: практичні поради [00:46:47–00:52:31] // YouTube. Ініціатива

Academic IQ. 04.04.2020. URL: https://www.youtube.com/watch?v=TYtYgZDEVpE&t=1310s (дата звернен-
ня: 04.09.2022).
– 30 –
Отже, самоплагіат — це оприлюднення (частково або повністю) власних ра-
ніше опублікованих наукових результатів як нових. Деякі вчені ради із захисту дис-
ертацій хибно тлумачили це положення, вимагаючи від аспірантів, які виходять на
захист, 100 % унікальності тексту дисертації. Міністерство освіти і науки України ви-
давало лист-роз’яснення59, пояснюючи, що, оскільки дисертанти оприлюднюють
статті та виступи на наукових конференціях, де обстоюють свої наукові результа-
ти, вони не мають займатися рерайтом за забаганкою вчених рад. Ці фрагмен-
ти тексту можуть входити до фінального варіанту дисертації, яка виноситься на за-
хист, але на опубліковані матеріали слід зробити посилання на самого/у себе,
згадавши, у якій із публікацій дисертант/ка писав/ла про це раніше.
За Володимиром Бахрушиним, самоплагіат завдає такої шкоди науковим

дослідженням:
y створення дуплікації публікацій;
y звітування старими даними за новими проєктами;
y змішування в публікації старих і нових даних, що ускладнює їхнє оцінювання
та інтерпретацію60.
Володимир Бахрушин переконаний, що самоплагіат стосується лише нау-

кових публікацій. Хотілося б не погодитися — в освітній діяльності також можли-
вий самоплагіат, а саме:
y повторна публікація педагогічної розробки без належного посилання на те,
що це повторне видання;
y подання тих самих матеріалів на конкурс педагогічної майстерності повтор-
но;
y подання здобувачем/кою освіти кілька разів однієї й тієї ж академічної робо-
ти на різні освітні проєкти з метою досягнення різних результатів навчання (на-
приклад, одного й того ж есе як залікового завдання з історії та літератури);
y подання дослідницької роботи на різні секції або два роки поспіль на одну
секцію, без суттєвого доопрацювання (постановки принаймні ще одного
завдання та його розв’язання, представлення нового способу практично ре-
алізувати проєкт чи демонстрації його суспільної користі). Учасник/ця має
чітко зазначити, що дослідження вже подавалося на конкурс (указати, у яко-
му році), і наголосити, що нового зроблено.
Фабрикація
Фабрикація61 — вигадування даних чи фактів, що використовуються в освіт-
ньому процесі або наукових дослідженнях, наведення результатів дослідження,
яке насправді не виконувалося.
59 До питання уникнення проблем і помилок у практиках забезпечення академічної доброчесності :

лист МОН від 20.05.2020 № 1/9–263. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/do-pitannya-uniknennya-problem-i-
pomilok-u-praktikah-zabezpechennya-akademichnoyi-dobrochesnosti (дата звернення: 05.09.2022).
61 Визначення за Законом України «Про освіту» і Володимиром Бахрушиним.
– 31 –
Кейс «Фабрикую, бо не встигаю»
Олена вирішила написати дослідницьку роботу про дистанцій-
ну зайнятість під час пандемії. Ретельно опрацювала літературу за
темою, проаналізувала законодавство про працю, результати до-
слідження соціологічної служби Центру Разумкова та звіти Київського міжнарод-
ного інституту соціології. Усе це зайняло більше часу, ніж вона передбачала.
Тому провести власне опитування, як планувала початково, — не встигла. Вирі-
шивши, що вже добре розбирається в темі, Олена уявила, якими могли бути від-
повіді респондентів. Вона заповнила кілька анкет, орієнтуючись на інтерв’ю в біз-
нес-медіа, ще кілька попросила заповнити друзів.
Фабрикація також може стосуватися незаконного отримання даних, напри-

клад:
y дані є секретними, а той, хто їх використав, не має доступу до таємниці;
y дослідження описує роботу з речовинами чи доступ до лабораторії, куди
юного/у здобувача/ку освіти не могли допустити з огляду на вік і з міркувань
безпеки (робота з деякими хімічними реактивами, у тому числі радіоактив-
ними)62;
y дані насправді отримав/ла інший/а дослідник/ця або ціла наукова група,
якій здобувач/ка освіти лише асистував/ла, але в дослідницькій роботі при-
писав/ла відкриття собі без належної вказівки цієї інформації.
Часто до фабрикації даних вдаються недоброчесні надавачі послуг підви-

щення кваліфікації педагогів — одну й ту ж освітню програму з дуже узагаль-
неним описом результатів навчання та плану роботи надають для різних курсів,
змінюючи тільки назву й автора/ку; видають сертифікат про навчання всім, хто
сплатив кошти, незалежно від зусиль.
Педагогічній раді треба бути пильною, затверджуючи результати підвищення

кваліфікації, а саме:
y уважно дивитися зміст освітньої програми, а не тільки формальну відповід-
ність вимогам постанови Кабінету Міністрів України про затвердження ре-
зультатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників63;
y зв’язуватися із суб’єктом підвищення кваліфікації та уточнювати, які вимоги
отримання документа про навчання, який відсоток тих, хто навчався на курсі,
отримали сертифікати тощо.
62 Вдячні науковиці Ірині Бей та науковцю Олександру Толстову за це спостереження.

63 Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників : постано-
ва КМУ від 21.08.2019 № 800. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800–2019-п (дата звернення:
21.09.2022).
– 32 –
Порада
Нижче наведено кілька історій професійної недоброчесності жур-
налістів. Їх можна використати для обговорення або рольової гри на
заняттях гуртків мистецького й гуманітарного спрямування, запропонувавши
учасникам поставити себе на місце різних персонажів ― репортера / практи-
кантки, редактора медіа, героя / респондентки репортажу, які зрозуміли, що
їхні слова викривили. Залежно від профілю вашого закладу освіти ви можете пі-
дібрати інші історії порушення професійної етики, які мають в основі фабрика-
цію даних, або запропонувати зібрати такі історії колегам чи слухачам гуртка.
Кейс «Фабрикація в журналістиці»

У 2018 році німецьке видання «Der Spiegel» опинилося в центрі гуч-
ного скандалу. Репортер і редактор Клаас Релотіус, який за сім ро-
ків співпраці підготував для цього авторитетного медіа 60 матеріалів,
принаймні в 14 з них допустив фальшування і фабрикації. В одних історіях він ви-
гадував героїв, в інших — створював зовсім інші характери для людей, з якими
говорив, вкладав їм в уста слова, яких вони не казали64. За окремі з цих мате-
ріалів він отримував нагороди і навіть був визнаний журналістом року за версі-
єю CNN65. Згодом виявилося, що Релоціус часом перебільшував трагедії геро-
їв, щоб організувати збір коштів для жертви, даючи реквізити власного рахунку66.
У 2022 році український медіаресурс «Zaxid.net» потрапив у халепу. Практи-

кантка видання готувала матеріал про туризм у Львові. Не додзвонившись до лю-
дини в міській раді, у якої вона мала взяти коментар, студентка погуглила схожу
інформацію і вигадала «правдоподібну» цитату для посадовиці. Матеріал про-
був на сайті кілька годин, перш ніж мерія помітила, що статистика і звітність ви-
гадані, і з’ясувала, що чиновниця не давала коментарів. Редакція вирішила звіль-
нити практикантку й більше не брати студентів на роботу67.
Фальсифікація
Фальсифікація — свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що сто-
суються освітнього процесу або наукових досліджень.
64 Журналіста німецької Spiegel спіймали на вигадуванні текстів // BBC News. Україна. 19.12.2018.
URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-46627790 (дата звернення: 15.06.2022).
65 Журналістом року за версією CNN став Клаас Релотіус // ДМ media sapiens. 31.03.2014. URL: https://
ms.detector.media/presa-u-sviti/post/1239/2014–03–31-zhurnalistom-roku-za-versiieyu-cnn-stav-klaas-
relotius/ (дата звернення: 15.06.2022).
66 Екс-журналіст Der Spiegel, який придумував тексти, збирав з читачів пожертви «для сиріт» // Європей-
ська правда. 23.12.2018. URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2018/12/23/7091022/ (дата
звернення: 15.06.2022).
67 Рябоштан І. Український Стів Гласс чи Клаас Релотіус: реакція соцмереж на історію практикант-
ки Zaxid.net, яка вигадала новину // ДМ media sapiens. 14.01.2022. URL: https://ms.detector.media/
sotsmerezhi/post/28813/2022–01–14-ukrainskyy-stiv-glass-chy-klaas-relotius-reaktsiya-sotsmerezh-na-istoriyu-
praktykantky-zaxidnet-yaka-vygadala-novynu/ (дата звернення: 15.06.2022).
– 33 –
Володимир Бахрушин зазначає, що зміни в дані найчастіше вносять, щоб
приховати ті, які не підтверджують гіпотези або спростовують висновки, які обсто-
ює дослідник/ця68.
Поширеною практикою фальшування даних є підміна змісту значень, напри-

клад коли дослідження впливу певної речовини на організм проводилося на ми-
шах, а недоброчесний/а автор/ка бере ті ж значення і пише статтю про корів.
Жонглювання даними досліджень матиме катастрофічні наслідки у фар-

макології, медицині, архітектурі, фізиці та інших галузях, пов’язаних з ухвален-
ням рішень про людське життя чи суспільний добробут. Якщо воно стосується
випробувань фармакологічних препаратів, побічні ефекти яких не будуть на-
лежним чином задокументовані, наслідки можуть бути летальними, якщо дані
стосуватимуться максимально безпечної дози або пропонуватимуть як пана-
цею ліки, які не допомагають при цьому захворюванні.
Кожен/на науковець/иця, який/а сфальшував/ла свою дисертацію, неза-

конно отримує надбавки з державного бюджету, отже, з податків громадян; ко-
жен/на педагог/иня, який/а примушує вихованців брати участь у конкурсах або
сам/а подає роботи замість учнів без їх відома заради позачергової атеста-
ції, — чинить зле й домагається того, на що не заслужив/ла. Іноді педагоги не
можуть упоратися з навантаженням і вимогами керівництва і фальсифікують
свої досягнення: вигадують публікації, які вони буцімто кудись подали, чи заходи,
які вони насправді не проводили.
Кейс «Фальсифікований Еверест»

Еверест (8 849 м) — найвища гірська вершина світу. Сходження на
неї дуже небезпечне й дороге. Альпіністи, які наважуються на підйом,
мають оплатити дозвіл, роботу кількох місцевих провідників і взяти від-
повідальність за ризик. У випадку травми, іншої непередбачуваної події туристів
не будуть рятувати, щоб не наражати на небезпеку решту групи.
Христина Мохнацька прагнула стати першою українкою, яка зійде на Еве-

рест без кисневої маски. Фінансування експедиції, за одними даними, станови-
ло 48 тисяч доларів, ще 7 тисяч — спорядження, за іншими, жінка зібрала 117 ти-
сяч доларів, у тому числі завдяки підтримці міської ради Івано-Франківська69.
Розпочала сходження на гору 10 квітня 2021 року. Багато людей спостерігали

за звітами в соцмережах і вболівали за успіх рекорду.
24 травня Христина провела онлайн-лекцію для студентів з найвищого льодо-

вика світу Хумбу (5 362 м)70.

69 Еверест не стерпів брехні // Галицький кореспондент. 10.06.2021. URL: https://gk-press.if.ua/everest-ne-
sterpiv-brehni/ (дата звернення: 06.09.2022).
70 Еверест не стерпів брехні.
– 34 –
1 червня Університет Короля Данила (Івано-Франківськ) оприлюднив пові-
домлення: «Викладачка Університету Короля Данила Христя Мохнацька здійсни-
ла успішне сходження на Еверест! Добралась до вершини Христина сьогодні
о 7:04 за місцевим часом»71.
Про сходження проректора закладу повідомила сама альпіністка, вона та-

кож опублікувала у фейсбуку фото начебто з вершини.
Повідомлення про успішність сходження відразу зазнало критики від альпі-

ністів, які бачили, як Христина, по-перше, використовувала кисень, по-друге, по-
верталася до табору замість того, щоб йти до вершини. Пізніше виникли підоз-
ри у фотошопі світлини буцімто з вершини.
Засновник альпіністського клубу «Кулуар», група якого піднялася на Еверест,

Тарас Поздній підтвердив, що за інформацією організаторів сходження та про-
відників Христина Мохнацька не вийшла на Еверест: «Насправді я би хотів, щоби
Христина піднялася. Але щоби це було по-чесному».
Христина спершу заперечувала всі звинувачення, потім визнала, що скори-

сталася киснем, але заявляла, що не дійшла 10–15 метрів, тому що стало зле
одному з її гідів. Проректора ж повідомила, бо була впевнена, що сходження за-
рахують. Зрештою, на пресконференції в Університеті Короля Данила визнала,
що відредагувала зображення, прифотошопивши своє фото до фото провід-
ника на вершині, бо боялася розчарувати спонсорів, які збирали кошти на схо-
дження72.
Міністерство туризму Непалу суворо стежить за випадками підроблення да-

них про сходження. Двом туристам з Індії, які фальсифікували світлину з верши-
ни у фотошопі, заборонили відвідувати Непал для альпінізму на 6 років. Христи-
на не отримає заборону, бо їй не видавали сертифікат про сходження73. Однак
усі її попередні сходження та рекорди тепер теж викликають підозру. Універси-
тет Короля Данила розірвав співпрацю з Христиною Мохнацькою, проректор
вибачився за її обман.
Списування
Списування — виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел ін-
формації, окрім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання ре-
зультатів навчання.
Списування, напевне, найменш поширена з недоброчесних практик у по-

зашкіллі. Про шкоду цього виду порушення академічної доброчесності з учасни-
71 Захарук І., Каразуб І. Без рекорду та вершини. Франківка Христина Мохнацька про підкорення Евере-
сту // Суспільне. Новини. 17.06.2021. URL: https://suspilne.media/140280-bez-rekordu-ta-versini-frankivka-
hristina-mohnacka-pro-pidkorenna-everestu/ (дата звернення: 06.09.2022).
72 Вершини не було: Христина Мохнацька розповіла про свою спробу сходження на Еверест //
YouTube. Канал 402. 17.06.2021. URL: https://www.youtube.com/watch?v=W6Lfn-hKkk8 (дата звернення:
06.09.2022).
73 Еверест не стерпів брехні.
– 35 –
ками освітнього процесу більше говорять у закладах загальної середньої освіти.
Педагогам позашкілля слід пам’ятати, що доброчесними мають бути всі здо-
бувачі освіти. Тобто під час власного навчання на курсах підвищення також не
можна списувати.
Загалом поширенню цього виду порушення доброчесності дуже посприяла

радянська культура писання шпаргалок і її толерування як методу навчання. Ви-
кладачі, які дозволяли тричі написати шпаргалки, а потім ними ж користуватися,
дарували оцінки за креативні шпаргалки й лише заохочували учнів шукати спосо-
би ошукати викладача/ку, оскільки апелювали до ігрового елементу. Важливо по-
стійно наголошувати на меті освіти — знаннях і компетентностях, цінності не лише
результату, а й процесу: яким чином здобуто оцінку, чи вона заслужена.
Контрактне виконання
або аутсорсинг74 завдань
Контрактне виконання завдань — домовленість про те, що роботу замість
здобувача/ки освіти виконає хтось інший за матеріальну чи нематеріальну ви-
нагороду. Слід розрізняти аутсорсинг завдань як вид недоброчесності та реда-
гування як етап роботи над текстом. Проаналізуймо на прикладі анонімної істо-
рії від учасниці опитування.
Кейс «Допомога чи недоброчесність»

— Завжди є дилема: тебе просять допомогти (написати за когось
дипломну, магістерську або підготувати разом, вичитати помилки, бо
недосконало володіють українською), потім здійснити супровід на за-
хисті (підготувати промову, презентацію), позайматися у свій вільний час, навчи-
ти цю людину писати та представляти роботу. Інколи людина сама написала
непогану наукову статтю, але через недосконалість мовлення вона виглядає ко-
струбато. Коли ти її вичитуєш, стаття стає кращою і в науковому сенсі, бо це не
технічний переклад. Звісно, за це тобі заплатять, бо ти витратила багато часу й
навіть сама опрацювала проблему. Людина рада, що її надбання так опрацьо-
вані або вона гарно захистилася, чогось навчилася. Під час постійного онлайну
інколи це єдиний спосіб реального навчання.
Це академічний плагіат? (Курсив наш ― Л. Т.)

Щоб проаналізувати цю історію і з’ясувати, чи йдеться тут про недоброчес-

ність, варто з’ясувати кілька речей:
74 Ніколаєв Є. Як запобігати аутсорсингу завдань? // Академічна доброчесність: інформаційний бюле-

тень. Квітень 2021. № 14. URL: https://academiq.org.ua/wp-content/uploads/2021/04/Integrity-bulletin-14.
pdf (дата звернення: 21.09.2022).
– 36 –
Хто суб’єкти дії в цій історії?
Особа 1. Здобувач/ка освіти, який/а просить допомогти з академічним тек-
стом.
Особа 2. Людина, яка володіє навичками академічного письма. Готова на-

дати оплачувану допомогу, але переймається етичною стороною питання.
Варіанти допомоги: про які практики йдеться?

y Написати дипломну роботу / статтю замість здобувача/ки освіти.
y Підготувати промову й презентацію замість здобувача/ки освіти (зміст, не ди-
зайн).
y Навчити Особу 1 академічного письма.
y Відредагувати текст.
y Допомогти з перекладом / редагуванням перекладу.
y Стати бетарідером/кою тексту (як сприймається текст).
Яка допомога є порушенням доброчесності?

Перші дві практики, які передбачають виконання сутнісної роботи замість ко-
гось, порушують доброчесність, адже йдеться про академічне дослідження й
уміння описати й представити його результати. Якщо здобувач/ка не здатний/а
провести дослідження й описати його самостійно, зробити креслення, розв’я-
зати задачі тощо — він/вона не опанував/ла освітню програму. Цю ж ситуацію
можна екстраполювати на конкурсні змагання в позашкіллі — виконувати до-
слідницьку роботу замість вихованця/ки неприйнятно. Завжди є варіант не бра-
ти участі в змаганні.
Щоб виснувати, чи є порушеннями доброчесності інші практики, якщо вони

виконуються за винагороду, треба з’ясувати, чи не перебувають Особа 1 і Осо-
ба 2 у відносинах підпорядкування:
y студент/ка і викладач/ка;
y підлеглий/а і начальник/ця.
Якщо так, то вказані практики є порушеннями доброчесності, де до контрак-

тного виконання завдань додається ще й конфлікт інтересів і, можливо, хабар-
ництво.
У випадку, якщо суб’єкти дії не залежать одне від одного, редагування тексту,
попереднє вичитування, переклад — нормальні практики для будь-якого/ї авто-
ра/ки, який/а хоче зробити свої думки зрозумілішими для читачів. Редагування —
це складна робота, що вимагає професійних знань, тому вона оплачується.
Водночас науковий/а керівник/ця має вказати на помилки в тексті студента/ки
або учня/иці, адже це його/її посадові обов’язки, а не додаткове навантажен-
ня. Будь-яка форма допомоги в роботі, яку має виконувати здобувач/ка освіти,
– 37 –
повинна фіксуватися. Наприклад, здобувач освіти не володіє португальською
мовою, але для дослідження йому потрібний переклад статті на вузькоспеці-
алізовану тему. Цитати з цієї статті він хоче подати у своєму в тексті, тому слід
обов’язково вказати, хто робив цей переклад. Навчання академічного письма ―
загалом обов’язок закладу освіти. Водночас здобувач/ка освіти вільний/а вдо-
сконалювати свої навички на платформах масових онлайн-курсів і різноманіт-
них тренінгах, деякі з них можуть бути приватними, а отже, платними. Важливо,
щоб у будь-якому з видів роботи йшлося саме про навчання, а не виконання ро-
боти замість іншої людини. Якщо редагування статті стає її дописуванням — це
вже співавторство.
Найкраще укласти договір з редактором/кою чи тренером/кою, щоб унор-

мувати обов’язки й не порушувати законодавство. Гарним тоном вважається по-
дякувати всім, хто редагував, вичитував, перекладав, у передмові до досліджен-
ня. Така практика поки малопоширена в Україні, але в Європі та США майже
обов’язкова.
Шахраювання щодо конкретного виконання завдань може стосуватися не

тільки письмової роботи. Проходження онлайн-курсів замість педагогів «на серти-
фікат» стало надзвичайно поширеним порушенням доброчесності. На педаго-
гічних радах закладу освіти слід обговорювати неприйнятність таких маніпуляцій,
аналізувати доброчесність надавачів послуг підвищення кваліфікації, відповід-
ність сертифіката освітній програмі курсу. Педагогічна рада в жодному разі не
має зараховувати підвищення автоматично, бо в суб’єкта є відповідний КВЕД або
«курс був платний — ви мусите зарахувати». Варто заслуховувати педагога/иню зі
звітом про навчання або просити його/її провести тематичну педраду за резуль-
татами навчання, щоб переконатися в здобутих компетентностях.
Конфлікт інтересів і хабарництво

Цінності чесності та справедливості не можуть реалізовуватися, якщо ті, хто
ухвалюють рішення, упереджені, а обставини ухвалення рішення — потенційно
небезпечні.
Два порушення доброчесності, які найчастіше зринають у такому разі, —

конфлікт інтересів і хабарництво. Задля боротьби з ними слід створити середо-
вище, яке має мінімізувати можливість зловживань і звести до мінімуму підозри
в справедливості ухвалення рішень.
Конфлікт інтересів — це вплив приватних інтересів особи на її професійні

обов’язки як члена академічної спільноти.
Відповідно до законодавства про освіту освітній управлінець, наприклад, не

може займати дві керівні посади (завідувача кафедри й декана тощо), мати в
прямому підпорядкуванні близьких родичів. Для позашкілля особливо дражливи-
ми питання конфлікту інтересів стають під час проведення конкурсів і змагань. З
метою уникнення конфлікту інтересів слід дотримуватися кількох правил вибору
членів журі. Член/киня не може оцінювати конкурс, якщо:
– 38 –
y у ньому беруть участь його/її родичі;
y він/вона — науковий/а керівник/ця когось з учасників або керівник/ця гуртка,
де учасники навчаються;
y був/була членом/кинею журі попереднього етапу (оскільки не всі учасники
будуть у рівних умовах — деякі роботи будуть знайомі журі);
y є рецензентом/кою роботи принаймні когось з учасників.
Хабарництво часто є логічним наслідком конфлікту інтересів — прагнення

скористатися становищем задля отримання зиску провокує корупцію.
Хабарництво — це надання / отримання учасником/цею освітнього проце-

су або пропозиція надання / отримання коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких
інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання
неправомірної переваги в освітньому процесі.
Кейс «Корупційна схема»

— Член журі обласного етапу конкурсу запропонував призеру до-
помогти поліпшити дослідницьку роботу за гроші й «посприяти» на на-
ціональному рівні, бо він, мовляв, і там член журі.
Виявили ситуацію випадково: ті, кому пропонували сприяння, подзвонили

спитати, що робити, якщо не вистачає грошей на платну консультацію. Негідник
був такий переконливий, що батьки дитини навіть не зрозуміли, що їх втягують у
корупційну схему ще й обманюють. Консультувати заради покращення робо-
ти — обов’язок члена журі, частина його роботи. Коли дізналися, організатори
примусили його повернути гроші й вибачитися. Для себе ж я зробила висновок,
що не слід покладатися на доброчесність викладачів за замовчуванням. Прави-
ла доброчесності треба проговорювати з журі напередодні оцінювання або на-
віть на етапі формування складу журі. Так само — з учасниками конкурсу. Тим
же, хто переслідує зиск, — вказувати на двері.
Тиск
Серед порушень академічної доброчесності законодавство про освіту наво-
дить вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушу-
вання тощо) педагога/ині з метою здійснення ним/нею необ’єктивного оціню-
вання результатів навчання / сприяння необ’єктивному оцінюванню результатів
навчання75. Хоча це слово не звучить у документі, вірогідно, ідеться про тиск.
75 Про освіту : Закон України. П. 4, ст. 42.
– 39 –
У позашкіллі це порушення простежується досить часто як з боку вихованців,
так і серед педагогів. При цьому здобувачі освіти, їхні батьки, педагоги можуть
не усвідомлювати, що чинять тиск, і виправдовуватися:
y «Дитина старалася»;
y «Це така золота дитина ― усі олімпіади виграє, он у Європі медаль дали, а
ви не цінуєте»;
y «Краще б підтримали дітей у пандемію, а не критикували»;
y «Що вам, шкода призового, у секції всього п’ять дітей»;
y «Учителька сказала без призового місця не повертатися, дайте хоч третє»;
y «Як ви смієте дискваліфіковувати за плагіат, якщо в неї мама хворіє! Це така
травма»;
y «Це ж випускник! Йому більше треба, ти в 10 класі, поїдеш на фінал у наступ-
ному році»;
y «Моя доповідь була краща».
Кейс «Вдаване благо дитини»

— Я була членом журі на конкурсі-захисті в одній з гуманітарних
секцій кілька років поспіль.
Упізнала минулорічну роботу — слово в слово. Учасниця та ж сама. У роботі

й першого разу були цілі шматки запозичень без посилань, але оргкомітет тоді
ухвалив рішення «на користь дитини», попросили допустити до захисту й поясни-
ти, у чому проблема. Через рік, таким чином, до плагіату додався самоплагіат,
адже посилання в роботі так і не з’явилися попри наші пояснення. Я повідомила
оргкомітет, що вимагаю дискваліфікації. Коли учасниці розказали про рішен-
ня, вона почала ридати й оголосила, що присвятила цю роботу щойно помер-
лій матері. Оргкомітет знову почав говорити про благо дитини, просити від мене
співчуття до її горя й вимагати призового місця, бо дитина ж страждає. Огидна
ситуація. Як можна говорити про благо, заохочуючи брехню і маніпуляції? Біль-
ше в журі ні ногою.
Необ’єктивне оцінювання
Закон України «Про освіту»76 визначає необ’єктивне оцінювання як свідоме
завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти. Також
порушенням є надання здобувачам освіти під час проходження ними оціню-
76 Там само.
– 40 –
вання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбачених
умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання77.
Оцінювання ― один з інструментів контролю за досягненням результатів нав-

чання здобувачами освіти. Тому заангажоване чи непрозоре оцінювання навіть
з одного предмета — загроза для доброчесності всього закладу, а не тільки до-
бробуту окремого/ї вихованця/ки. Це руйнує цінності довіри та справедливості.
Упередженість під час оцінювання може перетворити його на каральне знаряд-
дя — інструмент заохочення фаворитів й упокорення неугодних учнів. Не слід до-
пускати такого. Важливо не перетворювати оцінювання на самоціль та інстру-
мент маніпуляції.
Доброчесне оцінювання передбачає таке:

y наявність чітких критеріїв, за якими відбувається оцінювання;
y своєчасне ознайомлення здобувачів освіти з критеріями та результатами
контролю;
y неупередженість педагога/ині (стать, вік, зовнішність, сімейні обставини здо-
бувача/ки освіти не повинні впливати на оцінювання, тільки якість виконання
завдань).
Існує різниця між оцінюванням виконання завдання чи успішності опануван-

ня програми гуртка, профільної школи та конкурсу або олімпіади. Змагальна
складова морально пригнічує дітей і педагогів. Одні й ті ж критерії до написання
есе сприймуть зовсім по-різному на конкурсі есе та в профільній школі з ака-
демічного письма. Тобто, окрім розуміння критеріїв, слід ще чітко роз’яснювати
мету виконання завдання, участі в конкурсі. За можливості треба уникати кількіс-
ного оцінювання в позашкіллі, намагатися надавати учасникам якісний зворот-
ний зв’язок, робити акцент на тому, що можна покращити в роботі, м’яко вка-
зуючи на помилки.
Порада
Важливо пам’ятати, що в конкурсному змаганні всі не можуть бути
переможцями. Знизити хвилювання перед інтелектуальним змаган-
ням вихованцям допоможе вправа, яка передбачає пропозицію виступити в
ролі журі. Можна організувати внутрішній конкурс: знайти приклади текстів на
певну тему або підготувати свої, пояснити, як їх оцінювати відповідно до критеріїв
змагання, і дати дітям заповнити протоколи оцінювання. Завдяки такому завдан-
ню вони навчаться більш критично дивитися на свої тексти й менше демонізува-
тимуть журі, бо зрозуміють, як складно оцінювати чиюсь роботу, не тільки отри-
мувати оцінку.
77 Там само.
– 41 –
Саботаж
Саботаж у вузькому сенсі — це перешкоджання або втручання в чужу ака-
демічну роботу з метою поліпшення свого результату, навмисне знищення чи
пошкодження роботи іншого/ї здобувача/ки освіти.
Саботаж у широкому сенсі — це будь-яка поведінка, навмисно спрямова-

на негативно вплинути на надання освітніх послуг, реалізацію академічних ро-
лей, виконання академічних обов’язків78.
Група вчених провела серію фасилітаційних сесій у Національному універ-

ситеті Ірландії, застосувавши методологію інтерактивного менеджменту для ви-
значення складових і причин саботажу в середовищі університету79.
Інтерактивний менеджмент застосовують для того, щоб з’ясувати управлін-

ські проблеми в робочому колективі. Висновки дослідників можуть бути корис-
ними для закладів як вищої, так і позашкільної освіти. Можливо, ви впізнаєте про-
блеми своєї організації й спробуєте їх розв’язати.
Елейн Волес, Майкл Гоган, Кріс Нун і Дженні Гроарк, узагальнивши роботу
груп фасилітації, виділили такі складові саботажної поведінки80:
(1) Навмисна антиколегіальна поведінка:

y вибіркова комунікація (непередавання знань / інформації колегам);
y опортунізм зусиллями інших (отримання похвали за тяжку роботу, виконану
іншими людьми);
y навмисне невиконання завдань (запізнення, пропуски занять, зустрічей зі здо-
бувачами/ками освіти або колективом).
(2) Професійна нечесність:

y перебільшення роботи / можливостей (створення образу, а не змісту; зосе-
редження на «гламурних аспектах» професії одночасно з нехтуванням по-
всякденними обов’язками / чорновою роботою);
y міжособистісна нещирість (підлаштовування під співрозмовника/цю, ви-
словлення різних поглядів у розмовах з різними людьми);
y брехня про роботу (використання напрацювань студентів або колег як влас-
них);
y аб’юз (узурпація) ресурсів;
y зливання кореспонденції (демонстрація іншим конфіденційної інформації
або документів колег).
(3) Непоступливість / відмова змінюватися:
78 Investigating components and causes of sabotage by academics using collective intelligence analysis /
Wallace E. & others // Studies in Higher Education, 2019. Issue 12. Vol. 44. P. 2113–2131.
79 Ibid. P. 2119.
80 Ibid. P. 2120–2123.
– 42 –
y стратегічний саботаж (неідентифікування себе із загальним напрямом ін-
ституції через переконання, що це хибний шлях, — саботаж як таємний опір,
коли пряма опозиція неможлива);
y стагнація / упертість (опір ініціюванню або впровадженню змін).
(4) Аб’юз владою:

y стосовно колег (без поваги або несправедливе ставлення до персоналу;
навмисне використання своєї позиції в ієрархії задля необґрунтованих вимог
до інших);
y неправильне поводження зі здобувачами освіти (делегування надміру робо-
ти адміністраторам та аспірантам).
(5) Негативізм:
y відкрите / приховане критиканство (злослів’я щодо колег перед іншими ко-
легами або здобувачами освіти; знецінення роботи колег перед здобувача-
ми освіти; негативізм щодо успіху колег);
y негативне ставлення до викладання;
y переконання, що робота інших не варта уваги.
(6) Неефективність:
y як риса поведінки (необов’язковість у виконанні завдань; витрачання більшої
кількості часу, ніж планувалося, на виконання завдання);
y погане лідерство (брак досвіду чи компетентностей для позиції влади).
Внутрішні причини саботажу81:

y низькі самооцінка та емпатія;
y особистий стрес і відчуття тиску;
y брак мотивації;
y низька залученість у професію (залишатися в освіті за інерцією, бо так без-
печно, а не тому, що любиш цю роботу);
y невписування в культуру та цінності організації (розходження цінностей / по-
треб працівника/ці);
y конфлікт ролей (намагання досягнути кількох суперечливих цілей одночас-
но);
y переслідування власних цілей, у тому числі захланність до влади і грошей.
81 Ibid. P. 2123.
– 43 –
Зовнішні причини саботажу — структурна, культурна та лідерська
дисфункція82:
y погане керівництво / лідерство (переделегування роботи, відсутність повно-
важень / влади в керівників підрозділів);
y відсутність відповідальності та реальної системи підзвітності;
y брак належних мотивувальних стимулів;
y нечітка система підвищень;
y відсутність прозорих і демократичних інституційних практик;
y нестача чітко визначених цілей і пріоритетів;
y норми та «завчена поведінка» (незнання іншого способу працювати в цьо-
му середовищі; правила закладу освіти не перешкоджають саботажній по-
ведінці);
y персональна й групова конфліктність, змагання за визнання.
Виправити системні проблеми досить складно, але можливо. Тому перш

ніж перейти до обговорення проблем на засіданнях педагогічної ради / збо-
рах колективу закладу можна домовитися провести домашню роботу. Роздру-
кувати риси саботажної поведінки й чесно позначити, які з них проявляються у
вас; пригадати й записати поряд кілька ситуацій, у яких вони проявилися. Ці за-
писи не варто нікому показувати, але бажано зробити роботу над помилками,
виправити шкоду, завдану саботажем, наприклад перепросити колегу, якщо
ви знецінили її/його роботу. Слід поміркувати, якою була основна причина ва-
шої саботажної поведінки, і запропонувати зміни, які допоможуть виправити-
ся. Оскільки тема дуже чутлива — пропозиції можна зібрати анонімно через
гугл-форму або скриньку довіри. На педагогічній раді або зборах колективу об-
говорити анонімні пропозиції, розробити дорожню карту змін та почати їх впро-
ваджувати.

1. Академічна доброчесність у середній освіті: методичні рекомендації. Київ, 2021. 105 с.
URL: https://academiq.org.ua/wp-content/uploads/2021/07/Akademichna-dobrochesnist-u-
serednij-osviti.-Metodychni-rekomendatsiyi.pdf (дата звернення: 15.06.2022).
2. Академічна культура українського студентства: основні чинники формування та розвитку:
Матеріали для ознайомлення з результатами проекту № 49169. Східноукраїнський фонд со-
ціальних досліджень та Інститут соціально-гуманітарних досліджень ХНУ імені В. Н. Каразі-
на. 2015. URL: https://surgery-four.pdmu.edu.ua/storage/common/docs/R1vyfIum4hNfJntUrILfR6
KRh1FhLdBWxXuD6Amv.pdf (дата звернення: 08.09.2022).
3. Бахрушин В. Академічна доброчесність в точних науках // YouTube. Ініціатива Academic
IQ. 07.05.2020. URL: https://www.youtube.com/watch?v=cZMrTb3VOEc&t=1849s (дата звернен-
ня: 15.06.2022).
4. Вершини не було: Христина Мохнацька розповіла про свою спробу сходження на Еверест //
YouTube. Канал 402. 17.06.2021. URL: https://www.youtube.com/watch?v=W6Lfn-hKkk8 (дата
звернення: 06.09.2022).
82 Ibid. P. 2123.
– 44 –
5. Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників : по-
станова КМУ від 21.08.2019 № 800. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800–2019-п (дата
звернення: 15.06.2022).
6. До питання уникнення проблем і помилок у практиках забезпечення академічної добро-
чесності : лист МОН від 20.05.2020 № 1/9–263. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/do-pitannya-
uniknennya-problem-i-pomilok-u-praktikah-zabezpechennya-akademichnoyi-dobrochesnosti
7. Еверест не стерпів брехні // Галицький кореспондент. 10.06.2021. URL: https://gk-press.if.ua/
everest-ne-sterpiv-brehni/ (дата звернення: 06.09.2022).
8. Екс-журналіст Der Spiegel, який придумував тексти, збирав з читачів пожертви «для си-
ріт» // Європейська правда. 23.12.2018. URL: https://www.eurointegration.com.ua/
news/2018/12/23/7091022/ (дата звернення: 15.06.2022).
9. Журналіста німецької Spiegel спіймали на вигадуванні текстів // BBC News. Україна. 19.12.2018.
URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-46627790 (дата звернення: 15.06.2022).
10. Журналістом року за версією CNN став Клаас Релотіус // ДМ media sapiens. 31.03.2014. URL:
https://ms.detector.media/presa-u-sviti/post/1239/2014–03–31-zhurnalistom-roku-za-versiieyu-
cnn-stav-klaas-relotius/ (дата звернення: 15.06.2022).
11. Захарук І., Каразуб І. Без рекорду та вершини. Франківка Христина Мохнацька про підкорен-
ня Евересту // Суспільне. Новини. 17.06.2021. URL: https://suspilne.media/140280-bez-rekordu-
ta-versini-frankivka-hristina-mohnacka-pro-pidkorenna-everestu/ (дата звернення: 06.09.2022).
12. Методичні рекомендації для закладів вищої освіти з підтримки принципів академічної добро-
чесності : лист МОН від 23.10.2018 № 1/9–650. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v-
650729–18#Text (дата звернення: 08.09.2022).
13. Ніколаєв Є. Як запобігати аутсорсингу завдань? // Академічна доброчесність: інформацій-
ний бюлетень. Квітень 2021. № 14. URL: https://academiq.org.ua/wp-content/uploads/2021/04/
Integrity-bulletin-14.pdf (дата звернення: 08.09.2022).
show/2145–19#Text (дата звернення: 15.06.2022).
15. Рябоштан І. Український Стів Гласс чи Клаас Релотіус: реакція соцмереж на історію
практикантки Zaxid.net, яка вигадала новину // ДМ media sapiens. 14.01.2022. URL: https://
ms.detector.media/sotsmerezhi/post/28813/2022–01–14-ukrainskyy-stiv-glass-chy-klaas-relotius-
reaktsiya-sotsmerezh-na-istoriyu-praktykantky-zaxidnet-yaka-vygadala-novynu/ (дата звернен-
ня: 21.09.2022).
16. Шліхта Н. Мистецтво академічного письма: практичні поради // YouTube. Ініціатива Academic
IQ. 04.04.2020. URL: https://www.youtube.com/watch?v=TYtYgZDEVpE&t=21s (дата звернен-
ня: 15.06.2022).
17. Investigating components and causes of sabotage by academics using collective intelligence
analysis / Wallace E. & others // Studies in Higher Education, 2019. Issue 12. Vol. 44. P. 2113–2131.
18. McGowan S. Breaches of Academic Integrity Using Collusion // Handbook of Academic Integrity.
Singapore, 2016. P. 221–248.
– 45 –
РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ АКАДЕМІЧНОЇ
ДОБРОЧЕСНОСТІ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ
Як змусити положення про академічну

доброчесність «працювати»?
Наявність у закладу освіти внутрішнього документа, що регулює питання ака-
демічної доброчесності, є вимогою законів України «Про освіту»83 та «Про повну
загальну освіту»84. Більшість закладів позашкільної освіти вже підготували такі до-
кументи та оприлюднили на своїх вебсайтах. На жаль, до цього завдання іноді
підходять формально, лише переписуючи зміст статті 42 Закону України «Про
освіту» та перелічуючи порушення доброчесності. Такий документ не сприяти-
ме формуванню культури доброчесності, бо сам собою в певному сенсі є «чи-
терством». Буває навіть гірше, коли один заклад списує положення в іншого за-
кладу. Не треба так робити.
У виданні «Академічна доброчесність у середній освіті» (2021) Іван Шемели-

нець пояснив, як підготувати якісний нормативний документ про академічну до-
брочесність85. Ці поради допоможуть і закладам позашкілля розробити власне
положення про академічну доброчесність або внести питання доброчесності в
положення про забезпечення внутрішньої системи якості освіти. Водночас, щоб
положення не залишилося тільки на папері, усі учасники освітнього процесу ма-
ють чітко розуміти принципи академічної доброчесності, правила її реалізації в
закладі та їх спільність для всіх. Тому найкраще для роботи над положенням від-
вести достатню кількість часу та створити робочі групи, до яких би ввійшли пред-
ставники всіх учасників освітнього процесу — адміністрації, педагогічних праців-
ників, вихованців, їхніх батьків.
Варто розробити анонімне опитування для збору випадків недоброчесності,

висвітлення «больових точок» конкретного закладу освіти. Проаналізувати їх і на
основі цього з’ясувати, як розробити механізми реагування на випадки недо-
брочесності, щоб не перетворити їх на формальність. Можна навіть організува-
ти електронні форми голосування за ті або інші норми, які мають увійти в поло-
ження. Адже, наприклад, у закладі освіти з маленьким колективом неможливо
створити комісію з академічної доброчесності та апеляційну комісію, бо одні й
ті ж люди будуть змушені розглядати і скарги, і апеляції. Слід обговорити, як за-
83 Про освіту : Закон України.

84 Про повну загальну середню освіту.
85 Шемелинець І. Розробка закладом освіти внутрішніх нормативних документів про академічну добро-
чесність // Академічна доброчесність у середній освіті: методичні рекомендації. Київ, 2021. С. 23–30.
– 46 –
клад може розв’язати цю проблему: наприклад, залучати зовнішніх експертів, як
їх обирати, залучати представників органів управління освіти, збільшувати пред-
ставництво батьків і здобувачів освіти тощо.
Положення про академічну доброчесність

і навчання педагогів
Майже 60 % з 238 педагогів позашкілля, які взяли участь у нашому опитуванні,
не проходили жодного навчання з академічної доброчесності. Решта 96 педа-
гогів навчалися на курсах підвищення кваліфікації чи принаймні слухали окре-
мі вебінари на цю тему.
Відповідно до Закону України «Про освіту» (ст. 54) педагогічні працівники зо-
бов’язані постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та
педагогічну майстерність, а також дотримуватися академічної доброчесності
та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі86. Для
реалізації цих обов’язків та формування коректного розуміння того, як впрова-
джувати академічну доброчесність у закладі освіти, освітянам слід пройти відпо-
відне навчання. Особливо доречним воно буде для колективу перед розроблен-
ням внутрішнього документа про академічну доброчесність. Також доцільно
підготувати інформацію для учнів і батьків, чому заклад потребує їхньої допомо-
ги та співпраці в цьому напрямі.
Найбільш комплексним і наближеним до потреб педагогів закладів позаш-

кільної освіти дослідницько-експериментального напряму є видання «Акаде-
мічна доброчесність: онлайн-курс для викладачів» проєкту «Ініціатива акаде-
мічної доброчесності та якості освіти» (Academic Integrity and Quality Initiative,
Academic IQ), який впроваджувався Американськими Радами з міжнарод-
ної освіти. Цей курс на два кредити ЄКТС може також зараховуватися як під-
вищення кваліфікації, він розміщений на платформі масових онлайн-кур-
сів «Prometheus». Його великою перевагою на відміну від інших курсів є те, що
завдання для оцінювання побудовані як практичні ситуації, а не тестові теоретич-
ні питання, як часто буває.
Для тих, хто зовсім не знайомий з темою доброчесності й потребує коротко-

го вступу, радимо два невеличкі курси:
y «Академічна доброчесність» — онлайн-курс для вчителів старших класів на
«EdEra»;
y «Академічна доброчесність в університеті» на «ВУМonline».
Після того, як увесь колектив орієнтуватиметься в тематиці академічної до-

брочесності, можна приступати до обговорення положення про академічну до-
брочесність чи іншого внутрішнього документа, що регулюватиме ці питання в
закладі освіти. Після ухвалення документа весь колектив слід ознайомити з ним у
86 Про освіту : Закон України.
– 47 –
форматі питань-відповідей. Можна зібрати тематичну педраду, на яку підготува-
ти гру з картками із ситуаціями, які слід проаналізувати відповідно до положення.
Порада
Приклад обговорення положення про академічну доброчесність у
форматі питань-відповідей на педраді: педагог виявляє, що його ме-
тодичні матеріали передрукувала колега.
Варіанти дій:
y промовчати;
y поговорити з колегою;
y повідомити комісію з доброчесності.
Слід запропонувати проаналізувати короткострокові й довгострокові наслід-

ки вибору кожної з позицій.
Як скликати комісію з доброчесності:

y зібрати друзів;
y зібрати керівників підрозділів;
y застосувати механізм з положення (для кожного закладу він буде свій).
Педагогам слід постійно вдосконалювати своє викладання та аналізувати,

які особливості реалізації академічної доброчесності саме в їхній галузі, у їхній
аудиторії. Тому періодично на педагогічній раді доцільно обговорювати питання
доброчесності, відповідні зміни в законодавстві, нові наукові публікації, вебінари
та конференції. Водночас темами обговорення можуть стати й ширші питання
професійної етики, адже академічна етика тісно пов’язана з етикою загальною.
Порада
Варто розглядати на внутрішніх тренінгах чи освітянських конфе-
ренціях питання мотивації до навчання і викладання, можливо, навіть
художні книги та фільми, де йдеться про професійну етику й авторство. Такі від-
сторонені, на перший погляд, приклади більш розлогої етичної проблематики
допоможуть побачити проблеми академічної доброчесності в ширшому кон-
тексті.
– 48 –
Пропозиції для обговорення
Гостросюжетний роман швейцарця Жоеля Діккера «Правда про справу
Гаррі Квеберта», окрім основної детективної інтриги, порушує питання чесності
автора перед своїм творінням й аудиторією:
y Чи можна скористатися текстом того, хто його не оприлюднив, і приховати,
що завдячуєш своїм успіхом іншій людині?
y А якщо цієї людини вже нема на світі й ніхто не дізнається?
y Чи успіх виправдовує все?
Серіал «Suits», відомий у нас під назвою «Форс-мажори», особливо перша

серія, — добра нагода поговорити в колективі про таке:
y Чи дає талант, наприклад геніальна пам’ять, право знехтувати правилами й
умовностями?
y А якщо ти бідний, і єдиний спосіб трохи заробити — складати екзамени за
інших?
y Рамки для ординарних людей, а якщо ти геніальний юрист, тобі можна не
зважати на правила компанії?
y Чи можна ухвалити рішення одноосібно там, де передбачалося колегіальне
рішення й групова взаємодія?
y А якщо ти бачиш, що група помиляється, і точно знаєш, як правильно?
Робота з цінностями
Доречно організувати спільні зустрічі для педагогів, вихованців, батьків, на яких
у змішаних групах обговорити цінності академічної доброчесності. Такі зустрі-
чі можна проводити також і онлайн, у будь-якому разі на роль модератора/ки
краще запрошувати людину ззовні з досвідом фасилітації87.
Темою зустрічі можна обрати одну з цінностей академічної доброчесності й

опрацювати її через комплекс вправ, об’єднавши учасників у групи. Вправами,
спільний результат яких будуть представляти різні групи, можуть бути такі:
y вибрати асоціації з цінністю та записати їх;
y скласти для цінності портфоліо, ніби вона людина, і змоделювати її співбесі-
ду на роботу у ваш колектив;
y знайти позитивне тлумачення цінності та негативні прояви її нестачі, придума-
ти сценку, яка ілюструє один та інший варіант;
y пояснити цінність без слів — мовою тіла;
y розповісти, як би різні тварини (кіт, лисиця, кінь тощо) пояснили, що таке чес-
ність і довіра тощо.
87 Супровід групового процесу, спрямованого на ефективну комунікацію, прояснення та досягнення

поставлених групою цілей. Цю техніку використовують у багатьох різних галузях — освіті, психології,
бізнесі, миротворчості.
Абетка фасилітації «ТОБТО». Київ, 2017. 44 с.
– 49 –
Кодекс цінностей або кодекс честі
Може виявитися, що для вашого закладу важливі ще й інші цінності, окрім
довіри, справедливості, поваги, відповідальності, чесності, відваги, визначених
Міжнародним центром академічної доброчесності. Важливо разом прокому-
нікувати пріоритети для кожного/ї в колективі, дослухатися одне до одного й го-
ворити про те, що непокоїть.
Коли група людей, пов’язаних спільним навчанням і викладанням, прояснила

цінності для себе, важливо розробити простий кодекс, яким керуватися, щоб ці
цінності реалізовувати.
Це може бути 10–15 простих правил, що корелюють з цінностями, але не

повторюють їх, — кодекс цінностей або кодекс честі. Ці правила можна виро-
бити для закладу освіту, якщо він невеликий, або адаптувати для кожного гуртка,
проговорюючи спільно важливі принципи роботи.
Наприклад, цінність поваги може закріпитися в таких формулюваннях:

y «Я шаную гідність людей довкола мене, тому ставлюся до них як до особи-
стостей незалежно від віку, гендерної ідентичності, кольору шкіри»;
y «Я ніколи не критикую саму людину, а тільки її розробку / текст»;
y «Я не критикую, щоб самоствердитися»;
y «Я шукаю, за що похвалити роботу, перш ніж розкритикувати»;
y «Я ціную час моїх колег і прагну від них того ж, тому не запізнююся й дотри-
муюся реченців».
Ці правила тільки орієнтовні і в жодному разі не наводяться як репрезента-

тивні для цінності. Коли ви обдумаєте свої цінності та виробите власний кодекс,
пізніше можете розмістити його в аудиторіях чи холах закладу, щоб члени ко-
лективу постійно про них пам’ятали. Можна креативно оформити їх разом з ви-
хованцями, але в жодному разі не спускати списком згори як розпорядження
керівництва. Будь-яка робота такого типу має проводитися спільно групою з ви-
хованцями, але не нав’язуватися педагогом/инею і точно не вивішуватися як ви-
мога від директора/ки на стіні, як це робила Долорес Амбридж у фільмі «Гар-
рі Поттер і Орден Фенікса».
Атмосфера доброчесності:
баланс між вимогами й діями
Керівництво закладом освіти

Керівництву закладу позашкільної освіти, директору/ці та заступникам ди-
ректора/ки слід пам’ятати, що встановлення правил чесної гри необхідне для
всіх. Якщо працівники спостерігають, що премії, підвищення та інші заохочення
отримують не ті, хто наполегливо й якісно працює, а друзі, родичі, підлабузники
– 50 –
або імітатори роботи, на конкурсах перемагають за домовленістю завдяки сво-
їм родинним або дружнім зв’язкам, а не освітнім результатам — вони не сприй-
муть жодних дискусій про доброчесність чи діяльність з розбудови цінностей.
Керівництво закладу, педагогічний колектив, як не банально, мають демон-

струвати приклад доброчесної поведінки й дотримання вимог чинного законо-
давства України.
Кейс «Недоброчесність — убивця мотивації»

— Після очевидного підтасовування результатів під час захисту нау-
ково-дослідних робіт у МАНі відмовилася від подальшої роботи з учня-
ми в цьому напрямі.
Усі призові місця члени журі поділили між своїми учасниками. Усі інші діти
були використані як масовка. Не допомогла навіть апеляція. Соромно…
Деякі заклади позашкільної освіти, женучись за призовими місцями на різ-

номанітних конкурсах, проводять відбір у наукові гуртки, змушуючи писати
контрольні роботи, у результаті відмовляють у прийомі тим, хто не впорався із
завданням. Така практика суперечить законодавству про освіту — діти приходять
учитися добровільно та мають право на здобуття позашкільної освіти відповідно
до своїх здібностей, обдарувань, уподобань та інтересів88. Тобто принаймні чо-
гось одного з цього списку досить для зарахування в гурток — хто не вміє малю-
вати чи грати на сцені, приходить вчитися, і його/її щирого бажання має бути до-
сить, щоб почати навчання.
Рівні правила для всіх, чесна організація конкурсів і змагань, доброчесне оці-
нювання через вибір компетентного журі та уникнення конфлікту інтересів —
фундамент для розбудови доброчесного академічного середовища. Керів-
ництву слід робити акцент на позитивних аспектах дотримання доброчесності,
а не покараннях, порушеннях або санкціях.
Позиціонування академічної доброчесності як найкращого спільного добро-

буту для всього колективу принесе більше користі, ніж атмосфера покори й
страху — згадайте фінал кар’єри гогвордської директорки Долорес Амбридж
у книзі «Гаррі Поттер і Орден Фенікса».
Важливо також ставити реалістичні вимоги до підлеглих. Наприклад, якщо

о 10 ранку у вас нарада, на якій ви даєте завдання керівникам відділів за дві го-
дини подати аналітичну довідку про роботу закладу за рік з порівнянням з не-
формальною освітою природничого напряму в Сінгапурі та рекомендаціями
для вашого закладу, — не дивуйтеся, що ваші підлеглі сплагіатять, і користі з цьо-
88 Про позашкільну освіту : Закон України від 22.06.2000 № 1841-III. Ст. 6. URL: https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/2145–19 (дата звернення: 21.09.2022).
– 51 –
го завдання не буде. Бажаєте хороший результат — дайте час та умови для ви-
конання цього завдання.
Взаємодія з вихованцями
Дослідники академічної доброчесності одностайні в тому, що перш ніж ви-
магати дотримуватися чогось слід навчити правил і пояснити, що є позитивними
практиками доброчесності.
Велику ефективність у донесенні принципів академічної доброчесності для

університетів США та Європи показали ознайомчі посібники — тобто книги чи
брошури для першокурсників, у яких описано, як працює цей новий для них світ:
y як слід готуватися до занять;
y який механізм виконання письмових завдань;
y як користуватися бібліотекою;
y куди звертатися, якщо виникли проблеми з навчанням;
y що робити, якщо захворів/ла і потрібно відпрацювати заняття.
Академічна доброчесність у таких брошурах найчастіше розкривається че-

рез дилеми — опис типових ситуацій, які можуть трапитися зі студентами, і варі-
антів дій. Студенти не отримують правильної відповіді, що саме є порушенням
доброчесності. Таким чином, університети вчать їх самостійно ухвалювати рі-
шення.
У Національному центрі «Мала академія наук України» ми спробували за-

стосувати цей досвід, готуючи до кожного курсу чи літньої школи гід слухача/ки.
У цьому документі прописані:
y кодекс честі курсу — правила роботи, що ґрунтуються на академічній до-
брочесності;
y чітко визначені вимоги, що слід зробити для отримання сертифіката про нав-
чання і як це завдання буде оцінюватися;
y інформація про викладачів;
y навчальна програма;
y список літератури та джерел для опрацювання;
y завдання для самостійної роботи.
Така форма комунікації була особливо ефективною в дистанційному фор-

маті роботи, оскільки допомагала здобувачам освіти спланувати свій час і ви-
значитися з цілями — чи вони бажають виконувати всі завдання, чи хочуть просто
слухати курс для власного задоволення. Формат гіда більш персоналізований,
ніж програма гуртка, складена відповідно до формальних вимог.
Такий гід для окремих гуртків, який, окрім навчальної програми, містив пояс-
нення положень внутрішнього документа про академічну доброчесність, прави-
– 52 –
ла роботи з дисципліни, посилання на джерела зображень, коректне оформ-
лення літератури тощо, був доброю підказкою для гуртківців.
Доброчесність у взаєминах з колегами

Найкоротша формула, якою можна описати, як реалізувати доброчесність
у роботі з колегами, — взаємність і дотримання кордонів:
y ставитися до колег так, як бажаєш, щоб ставилися до тебе;
y якщо прагнеш, щоб твою роботу цінували й шанували, — хвалити колег, коли
добре виходить у них;
y не нехтувати власними обов’язками;
y не перекладати свою роботу на інших;
y не боятися брати на себе відповідальність і чекати того ж від людей поряд;
y завжди запитувати дозвіл, якщо потрібно використати чужі напрацювання.
Академічна доброчесність у роботі гуртка

Академічну доброчесність у роботі гуртків слід вплести наскрізною лінією, а
не робити окремим заняттям чи темою.
Зайве нагадувати, що під час написання та адаптації програм гуртка сам/а

педагог/иня має дотримуватися цінностей доброчесності та коректно посила-
тися на джерела, чітко розмежовуючи свою роботу й чужі матеріали.
Більш детально про викладання й керівництво учнівськими дослідженнями

розкажемо в наступному розділі.
Співпраця з батьками або особами, які їх замінюють

Родина — первинний агент соціалізації. Норми поведінки, які засвоює ди-
тина, традиції, яких дотримується, форми взаємодії зі світом передусім ідуть
із сім’ї. Якщо хтось з родичів маніпулює, щоб добитися результату, зловживає
емоційним шантажем — сльозами чи криками або навпаки обіцянками виго-
ди — таку поведінку перейме й дитина. Закладові освіти буде вкрай складно
прищепити академічну доброчесність, якщо в родині дитина перебуває геть під
іншим впливом — її бажань і прагнень не чують, хвалять тільки за перемоги, сти-
мулюють досягати першості за будь-яку ціну, навіть з порушенням правил, кара-
ють за промахи. Тому закладу освіти варто проводити також роботу з батьками,
щоб пояснити, що освіта і виховання — це спільна справа, і прагнення дитини
слід ставити вище за уявний добробут престижності професії. Психолог/иня за-
кладу може розробити вебінари для батьків або збірники порад для соцмереж
/ сайту. Керівники гуртків можуть розіслати лінки на матеріали з доброчесності
на пошти або в чат батькам.
Так, багато батьків забороняють підліткам зосереджуватися на будь-чому, ок-

рім вивчення предметів ЗНО. Це насправді дуже вузьке завдання, яке обмежує
– 53 –
юну людину й не дає розвинутися креативності й умінню розв’язувати пробле-
ми, які так цінуватимуть роботодавці майбутнього. Можна започаткувати читаць-
кий клуб для батьків, який збиратиметься раз на місяць онлайн, щоб обговорити
книги про виховання й наукпоп. Бібліотекар/ка закладу освіти може підготувати
опис такої літератури для соцмереж з коротким конспектом чи анотацією книг.
Соціальні мережі закладу освіти

Багато закладів освіти використовують соцмережі Facebook, Instagram,
Telegram тощо тільки як інформаційні майданчики, пишуть класичні дуже дов-
гі замітки про заходи, які відбулися, таким чином дублюючи сайт і марнуючи
безцінний медійний ресурс.
Соцмережі мають великий освітній потенціал, у тому числі для розвитку до-
брочесності. Академічна доброчесність може стати постійною темою, яку пе-
ріодично варто висвітлювати на сторінці, орієнтуючись на різні цільові аудиторії:
y колегам будуть цікаві новинки законодавства та публікації з теми;
y здобувачам освіти — поради, як бути доброчесними, яскраві українські та
світові кейси порушень та їхні наслідки;
y батькам — поради з виховання й освітні тренди.
Існує певний етикет поведінки в соцмережах: не можна красти контент, тоб-

то брати текст, який вам сподобався, і передруковувати його в себе на сторін-
ці без посилань на автора. Для закладу освіти це взагалі сором. Те саме стосу-
ється використання зображень — фотографій, відео, малюнків, колажів, навіть
мемів (кумедних картинок — так, у них теж є автор). Досить поставити емодзі —
маленький малюнок фотоапарата чи відеокамери — і написати ім’я людини,
у якої взято це зображення чи яка фотографувала захід (навіть якщо це хтось з
дітей або колега), або написати «текст Олени Іваненко», щоб бути доброчес-
ними в соцмережах. Якщо ви використовуєте авторський малюнок, можна по-
ставити знак авторського права © і додати ім’я художника/ці.
Найчастіше людину тегають — прив’язують її сторінку до підпису. Так може

постраждати узгодження слів у реченні, але доброчесності буде дотримано.
Для тегу на сторінку треба надрукувати значок @ і почати писати ім’я людини
або назву сторінки / організації, у якої ви скопіювали контент; коли фейсбук за-
пропонує правильну сторінку — натиснути на неї. Якщо не вдалося, не засму-
чуйтеся — ви можете дати покликання на сторінку автора/ки в коментарі.
Якщо ви хочете оприлюднити інформацію, яку отримали в приватному лис-

туванні (навіть діловому) чи в розмові, слід запитати дозволу респондента/ки.
Те саме стосується поширення матеріалів із семінарів чи тренінгів.
Етичність фотографування неповнолітніх

Оприлюднення фотографій на сайті чи в соцмережах закладу — складне
етичне та юридичне питання. Існує колізія між тим, що таким чином заклад до-
водить ефективність і прозорість своєї роботи, і тим, що це відбувається шляхом
– 54 –
оприлюднення фото неповнолітніх. Педагогам складно буде переконати вихо-
ванців у щирості бесід про цінності довіри та поваги, якщо вони змушують дітей
фотографуватися, коли ті не бажають.
Під час курсу «Академічна доброчесність для педагогів» Національного цен-

тру «Мала академія наук України» (25–26 березня 2021 року) ми намагалися ро-
зібратися в тому, як законодавство регулює питання фотографування дітей у за-
кладі освіти.
Видання «Абетка для директора. Внутрішня система забезпечення якості

освіти»89 пропонує таке роз’яснення:
«Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфі-

денційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом,
і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав лю-
дини (частина 2 статті 32 Конституції України). Таким чином, за загальним прави-
лом перед зйомкою та розміщенням фото- чи відеоматеріалів закладом осві-
ти, наприклад, на своєму вебсайті, слід отримати дозвіл на це від батьків чи
інших законних представників дитини (бажано у письмовій формі).
Проте такий дозвіл не потрібен у разі:

y проведення заходів публічного характеру в закладі та відсутності прямої за-
борони батьків, інших законних представників дитини на зйомку та розмі-
щення матеріалів (частина 1 та 3 стаття 307 Цивільного кодексу України);
y здійснення зйомки та розміщення матеріалів в інтересах національної без-
пеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 2 ст. 32 Конституції Украї-
ни);
y якщо відзняті матеріали не дають можливості ідентифікувати особу дити-
ни (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Kahn vs. Germany
від 17 березня 2016 року)»90.
Пані Валентина Краснікова, заступниця директора Глевахівського ЗЗСО, по-

ділилася досвідом проведення акції на тему безпеки дітей в інтернеті: «Акція
проводилася ГО «Безпека дитини в інтернеті» | #stop_sexтинг, МОН та офісом
Уповноваженого з прав дитини. Ми відправили фото з уроку із закритими облич-
чями дітей (замість облич були смайлики)», — і навела лист-відповідь від коман-
ди Уповноваженого з прав дитини:
«Звертаємо Вашу увагу, що фізична особа може бути знята на фото чи ві-
део тільки за її згодою (стаття 307 ЦКУ). Стосовно неповнолітніх, така згода нада-
ється їх батьками/опікунами (статті 31, 32, 237 та 242 ЦКУ). Тому просимо робити
фотопідтвердження проведеного уроку без фотографування дітей незалежно
від ракурсу та інших засобів забезпечення їх конфіденційності».
89 Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О. Внутрішня система забезпечення якості освіти:
Абетка для директора. Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у
закладі загальної середньої освіти. Київ: Державна служба якості освіти, 2019. С. 51–52. URL: https://
tinyurl.com/abetka19 (дата звернення: 21.09.2022).
90 Там само.
– 55 –
Отже, на курсі ми дійшли висновку про різницю між фотографуванням на
уроці й знимкуванням публічних заходів у закладі освіти. Окрім згоди на фото-
графування від батьків, слід запитувати і дітей, чи можна їх сфотографувати.
Етично також запитати в дітей, чи не заперечують вони проти того, щоб їхні
фото були на сайті, у соцмережах закладу. Підлітки дуже вразливі до власної
репрезентації в соціальних мережах, тому поцікавитися їхньою думкою буде
доброчесно.
Кейс «Як зрадити довіру»

— На попередньому місці роботи я відповідала за соцмережі за-
кладу освіти. Досвіду smm у мене не було. Керівництво мало лише
одне побажання: щоб мелькали усміхнені лиця студентів у різній об-
становці, а на щось складніше в мене й досвіду не вистачало. Ми ходили то в
театр, то в музей, то в кіно, то в парк на тренажери. Скрізь я їх фотографувала
для контенту. Студенти сприймали культурну програму дуже по-різному — для
когось і фільми про супергероїв видавалися каторгою, бо це ж з викладачкою.
Але були дві дівчинки, які отримували насолоду від кожного заходу. Спілкувати-
ся з ними було легко й приємно. Я цінувала ці стосунки. Проте ніколи не питала
дозволу на те, щоб виставляти фото. Тільки зараз розумію, як це неправильно.
Одного разу я виставила фото, де обличчя однієї з дівчат трошки розмило.

Мені зображення видавалося цілком прийнятним. Там був дальній план театраль-
ної ложі і основне — студентки в театрі. Але дівчата дуже засмутилися, їм не по-
добалося все: пози, у яких вони сидять, як виглядають обличчя. Я спробувала від-
махнутися, що вони вигадують. Але вони сказали: ви не знаєте, як довго й злісно
люблять пліткувати наші однокурсники. Нам це фото довго пригадуватимуть.
Я подумала, що вони драматизують, і не видалила зображення. Зараз ро-

зумію, як це було нечесно й нечутливо до них. Я мала узгодити публікацію й не
бентежити їх.
Кейс «Як відбити охоту до читання»

— Знаю, що багатьом територіальним громадам складно заку-
повувати книги для сільських бібліотек. Тому коли бачу бібліотекарів,
які беруть участь розіграшах або шукають старі книги, намагаюся за-
питати, якої саме літератури бракує, і купую потрібне. Часто бібліотеки ведуть
свої соцмережі й роблять пост вдячності за подарунок, фотографуючи краси-
во нові надходження з квітами або на полицях — залежить від фантазії. Це, зви-
чайно, дуже приємно, але іноді викликає гіркоту.
– 56 –
Одного разу я подарувала сільській бібліотеці популярну серію дитячих книг.
Я уявляла, як діти приходять у бібліотеку й радіють, що можуть почитати новинку.
Але в пості вдячності я побачила насуплені обличчя дітей, які на витягнутих руках
тримали книги подалі від себе, і зрозуміла, що швидше за все їх відірвали від ці-
кавих справ і змусили позувати. І точно вони не прийдуть у бібліотеку за цією кни-
гою. У тексті мені дякували, але було чомусь соромно й боляче, я ж хотіла пора-
дувати дітей, а не показухи за кошт дитячого добробуту.

1. Абетка фасилітації «ТОБТО». Київ, 2017. 53 с.
2. Академічна доброчесність в університеті // ВУМonline. URL: https://vumonline.ua/course/
academic-integrity-at-the-university/ (дата звернення: 16.06.2022).
3. Академічна доброчесність: онлайн-курс для викладачів // Prometheus. URL: https://courses.
prometheus.org.ua/courses/course-v1:Prometheus+AI101+2021_T2/about (дата звернен-
ня: 16.06.2022).
4. Академічна доброчесність: онлайн-курс для вчителів старших класів // EdEra. URL: https://
courses.ed-era.com/courses/course-v1:AmericanCouncils+AcIn101+AcIn2019/about (дата
звернення: 16.06.2022).
5. Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О. Внутрішня система забезпечення яко-
сті освіти: Абетка для директора. Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпе-
чення якості освіти у закладі загальної середньої освіти. Київ: Державна служба якості осві-
ти, 2019. 240 с. URL: https://tinyurl.com/abetka19 (дата звернення: 21.09.2022).
6. Діккер Ж. Правда про справу Гаррі Квеберта: роман. Переклад з франц. Леоніда Кононо-
вича. Львів: Видавництво Старого Лева, 2021. 704 с.
8. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16.01.2020 № 463-IX. URL: https://zakon.
9. Про позашкільну освіту : Закон України від 22.06.2000 № 1841-III. URL: https://zakon.rada.gov.
ua/laws/show/2145–19 (дата звернення: 21.09.2022).
10. Шемелинець І. Розробка закладом освіти внутрішніх нормативних документів про академіч-
ну доброчесність // Академічна доброчесність у середній освіті: методичні рекомендації.
Київ, 2021. С. 23–30.
11. Suits // IMDb. URL: https://www.imdb.com/title/tt1632701/ (viewed on: 21.09.2022).
– 57 –
Розділ 4. ДОБРОЧЕСНЕ КЕРІВНИЦТВО
УЧНІВСЬКИМ ДОСЛІДЖЕННЯМ
Вибір педагогічної стратегії

Позашкілля пропонує додаткову освіту. Навчатися сюди приходять діти та під-
літки, які відчувають, що не можуть реалізуватися повною мірою в закладі загаль-
ної середньої освіти, тому увесь освітній процес має бути більш орієнтованим
на особистість. Між педагогом/инею і вихованцем/кою формується тісний зв’я-
зок, особливо якщо, окрім гурткової роботи, викладач/ка виконує роль науково-
го/ї керівника/ці, спрямовує дослідницьку діяльність вихованця/ки.
Важливо в цій справі орієнтуватися на діалогічну, а не монологічну комуніка-

цію в навчальній аудиторії, навчити вихованців прислухатися до особистих праг-
нень, а не тиснути викладацьким авторитетом. Вибір педагогічної стратегії має
значний вплив на формування культури академічної доброчесності в закладі
освіти.
Венді Сазерленд-Сміт, дослідниця проблем плагіату в академічному пись-

мі, застерігає педагогів від використання підходів, що можуть створити «про-
моцію культури копіювання»91. До таких вона відносить трансмісивний підхід, за
яким навчання розглядається як передача знань (трансмісія)92. Педагог/иня при
цьому виступає як носій знання, «криниця мудрості», а учні мають тільки запи-
сувати за ним/нею та некритично «вивергати інформацію, намагаючись дати
«правильну» відповідь»93. Такий підхід концентрується тільки на змісті та фактич-
них знаннях, що робить його інструментальним і передбачає заздалегідь відо-
мий результат — відтворення знань учителя/льки94.
На думку Сазерленд-Сміт, якщо ми чекаємо тільки відтворення знань, то при-

вчаємо учнів копіювати тексти, а не ставити до них питання95. Дослідниця, вида-
ється, навіть іронізує над тим, що ця правильність відповіді — сконструйована
учителем/лькою. На противагу цьому застарілому баченню взаємодії вчителя/
льки та учня/иці вона відстоює трансформативний підхід як «промоцію інтелек-
туальної еволюції в класі»96.
91 Sutherland-Smith W. Plagiarism, the Internet and Student Learning. Improving Academic Integrity. New
York: Routledge, 2008. P. 198.
92 Ibid. Р. 29.
93 Ibid. Р. 198.
94 Ibid. Р. 29.
95 Ibid. Р. 203.
96 Ibid. Р.198.
– 58 –
У трансформативному освітньому середовищі висока взаємодія учнів з іде-
ями, одне з одним і практиками читання дослідницької літератури та джерел.
Базові принципи цього підходу:

y взаємодія між однолітками як ключовий елемент роботи;
y запитування й критика ідей як фундамент навчання.
Трансформативний підхід для учнів передбачає:

y активну участь у навчальних заняттях, навіть у ролі лідерів групи;
y конструювання власного розуміння питань і проблем з джерел, які вони чита-
ють на занятті, і дискусій у форматі критичної рефлексії;
y відкритість і зацікавлення ділитися думками й розвиватися.
За трансформативного підходу вчителі:

y дотримуються принципів демократичного навчання та викладання;
y спрямовують і полегшують шлях учнів у предметних дисциплінах, допомага-
ючи їхньому зростанню;
y діють тільки як частина групи, а не її центр (голос учителя/льки не є вирішаль-
ним на занятті, він навіть обмежений)97.
Ризики хибного тлумачення ролі

наукового керівника
Завдання керівника/ці — наставництво й спрямування вектора досліджен-
ня. Він/вона має показати, як правильно допомогти роздробити велике завдан-
ня наукового дослідження на дрібніші підзавдання (вибір тематики, окреслення
предмета, об’єкта, методології), а не виконати роботу замість учня/иці.
Кожен вид роботи здобувачі освіти мають навчитися робити самостійно:

від вибору теми, пошуку літератури до написання тексту та його редагування,
оформлення списку джерел, підготовки доповідей і презентацій.
У жодному з цих видів робіт, якщо йдеться про конкурсні роботи, науковий/а
керівник/ця не може розглядатися як співавтор/ка, тільки як наставник/ця.
Іноді педагоги настільки приростають до наукових проєктів, якими керують,

що розчиняються в цій роботі, починають плутати свою роль і вважати досліджен-
ня своїм, а себе співавтором/кою. Якщо педагог/иня виконує дослідження за-
мість учня/иці чи вихованця/ки — це порушення доброчесності й професійних
кордонів.
Керівник/ця має нагоду поділитися способом взаємодії й змалювати шлях,

який пройшов/ла учень/иця, у відгуку наукового/ї керівника/ці, якщо конкурсне
змагання передбачає такий документ. Знову ж таки, у ньому не варто хвалити
себе чи оцінювати виконане учнем/ицею дослідження, а краще описати шлях,
97 Ibid. Р. 198–203.
– 59 –
який пройшов/ла учень/иця, як ставив/ла завдання та досягав/ла мети, яких до-
даткових зусиль доклав/ла.
Педагог/иня ніколи не може ставити свій добробут вище за благо вихован-

ця/ки, використовувати підопічного/у як засіб досягнення мети: у жодному разі
не можна силувати до участі в конкурсах, змушувати писати дослідницьку ро-
боту чи нав’язувати тему дослідження. Усе перелічене вище є порушенням до-
брочесності — тиском.
Позашкільна освіта — це право дитини, а не обов’язок.
Робота з мотивацією
Науковий/а керівник/ця у позашкіллі має допомогти визначитися зі справою
до душі. Ідеться не тільки про майбутній фах, а загалом про речі, які приносять
насолоду, ― подорожі, волонтерство, екоактивізм чи аніме та K-Pop тощо. Існує
багато способів, завдяки яким педагог/иня може допомогти вихованцям знайти
мотивацію. Один з них — порекомендувати підписатися на сторінки топових ме-
діа в соцмережах, де часто пропонують стажування для початківців, тематичні
групи в месенджерах на кшталт «Можливості»98. Педагог/иня зі свого боку може
стежити за офіційними листами від Міністерства освіти і науки України про ого-
лошення конкурсів й олімпіад і пропонувати брати в них участь. Це може здава-
тися значною додатковою роботою, але якщо домовитися з колегами включати
ці практики в проведення гуртків з різних предметів, ділитися спостереженнями,
то справа виявиться не такою складною.
Важливо сприяти розвитку внутрішньої мотивації вихованців, а не зовнішньої.

Внутрішня мотивація — задоволення від самого процесу діяльності. Зовнішня —
керування винагородами. Педагог/иня може допомогти дитині знайти внутріш-
ню мотивацію через намацування того, що їй цікаво, щоб у результаті викриста-
лізувати тематику майбутніх досліджень.
Порада
Розглянемо алгоритм «намацування» теми дослідження на при-
кладі творчості Лесі Українки відповідно до прагнень і цінностей вихо-
ванок.
Деякі старшокласниці нині свідомо позиціонують себе як феміністки. Підка-

жемо, як поєднати світоглядні пошуки з навчанням: один і той же ідейний напрям
«Фемінізм і Леся Українка» можна досліджувати з погляду історії, літературознав-
ства, філософії або мистецтвознавства. Вибором галузі знань будуть зумовлені
уточнення предмета дослідження (це позначиться на формулюванні теми), дже-
рельна база та методи дослідження, обґрунтування його актуальності.
98 «МОЖЛИВОСТІ» — освітній телеграм-канал, що публікує пропозиції розвитку, освіти, кар‘єри, подоро-

жей, самовдосконалення для української молоді. URL: https://t.me/+O91rmx6Gwvk5OGU6 (дата звер-
нення: 21.09.2022).
– 60 –
Керівнику/ці слід пояснити, які аспекти можна досліджувати з погляду різних
наук.
В історичному дослідженні слід аналізувати історичний контекст, який оточував

Лесю Українку, документи (ними можуть бути архівні джерела, листи, статті пись-
менниці), які б дали уявлення про її зв’язок і ставлення до руху за права жінок.
У літературознавчій розвідці варто звернутися до інтерпретації жіночих обра-

зів у драматургії і/або прозі Лесі України. Джерелами також можуть стати не
тільки самі твори, а й різноманітні варіанти редактури чи листи, у яких авторка
міркує над образами.
Філософське дослідження передбачає з’ясування філософського підґрунтя

творчості: кого з філософів читала Леся Українка, як інтерпретувала їхні ідеї в
контексті вказаної теми, як ці філософські ідеї вплинули на її творчість.
З погляду мистецтвознавства (історії мистецтв) можна, зокрема, проаналі-

зувати, як фемінізм у творчості Лесі Українки був інтерпретований у перформа-
тивних практиках мисткинь ХХІ ст.
Критична література також має відповідати обраній галузі знань. Досить див-
но бачити в історичному дослідженні лише літературознавчі праці й навпаки.
Схожий алгоритм можна застосувати до будь-якої популярної теми, яка ціка-

вить учня/ицю, — стендапу, аніме, блогерства, соцмереж тощо.
При цьому не варто боятися, якщо вихованець/ка запропонує досліджувати

феномен, поки не знайомий педагогу/ині. Такий ентузіазм варто заохочувати
(саме тоді внутрішня мотивація учня/иці буде найсильнішою). Можливо, дослід-
жуючи нове, педагог/иня зможе вдосконалити власні форми викладання.
Важливе завдання керівника/ці — правильно визначити межі дослідження,

щоб формат був посильним для учня/иці. Найкраща тема — вужча тема.
На етапі підготовки до презентації дослідження також варто працювати з вну-

трішньою мотивацією учасника/ці. Доцільно звернутися до результатів дослі-
джень мотивації психологині Ґебріел Еттінґен і картки-нагадування БРПП (бажан-
ня ― результат ― перешкода ― план) для учнів, яку вона пропонує99. На основі
власних 20-річних досліджень психологиня спростовує популярну ідею позитив-
ного мислення про те, що для досягнення результату основне — візуалізувати
успіх. Еттінґен доводить, що практика «мрійництва» може бути шкідливою й ста-
не перешкодою для досягнення мети. Найкращих результатів у навчанні й кар’є-
рі досягають саме ті люди, які розглядають варіанти перешкод, які трапляться на
шляху до мети, і продумують план дій на такі випадки. Схему БРПП можна про-
працювати з учнями під час підготовки до змагання. Важливо орієнтувати їх на
здорову конкуренцію й гідне суперництво. Не підказувати питання до опонентів.
99 Еттінґен Ґ. Перегляд позитивного мислення. Київ: Наш формат, 2015. 208 с.
– 61 –
Навчання академічного читання
Дослідники в галузі освіти стверджують, що учні й студенти потребують нав-
чання академічного читання — критичного аналізу джерел — так само, як і пись-
ма. Саме компетентності читання академічних текстів створюють підґрунтя для
розвитку академічного письма.
У 2009 році аналіз есе студентів, які перший рік вивчали курс академічного
письма, показав труднощі з вибором належних джерел, зловживання випадко-
вими ресурсами з інтернету. Навіть якщо студентам вдавалося віднайти справ-
ді академічні джерела, більшість з них не розуміли, наскільки авторитетні та ак-
туальні ці праці для нашого часу, чи не були заангажованими автори роботи100.
Це дуже знайома ситуація для вчителів та університетських викладачів України.
Дослідження 2013 року вказують на те, що студентам важко взаємодіяти з дже-

релом цілісно: незалежно від обсягу публікації, яку опрацьовують, «три сторінки
чи 400», у своїх есе вони все одно цитують лише перші дві сторінки джерела101.
Венді Сазерленд-Сміт узагальнила педагогічні практики, які допомагають

учителям розвивати культуру доброчесності, у тому числі через навчання акаде-
мічного читання102. Дослідниця радить таке:
y розробляти (дизайнувати) завдання таким чином, щоб студенти могли вико-
ристати свій досвід. Байдуже, чи це лабораторна робота, чи польове дослі-
дження — співвідношення теорії з власним практичним досвідом зменшує
ризик плагіату й обману103;
y пропонувати виконати не одне велике, а різноманіття менших завдань, які
вибудовують різні навички. Наприклад, одне велике завдання — рецензуван-
ня статті — розбити на дрібніші й не загадувати відразу писати рецензію на
статтю. Спершу можна запропонувати учням вдома критично прочитати дві
різні журнальні статті на певну тему, виділити в них ключові моменти, порівня-
ти їх, а потім обговорити на занятті з групою. Подібні завдання, вважає Сазе-
рленд-Сміт, дадуть змогу педагогу/ині перевірити, чи учні схоплюють ключові
ідеї та чи здатні сформулювати (або переформулювати їх) своїми слова-
ми; якщо навички читання в групи слабкі, можна починати з читання коротких
академічних текстів уголос на занятті, щоб обговорювати незрозумілу термі-
нологію в ході читання, а вже потім переходити до більш складної форми са-
мостійного читання з подальшим обговоренням. Щоправда, бажано утри-
муватися від того, щоб відразу пояснювати дітям значення незнайомих слів.
Найкраще — підібрати лінки на тематичні онлайн-енциклопедії й пропонува-
ти шукати визначення там;
y обговорювати використання технологій виявлення плагіату та розповідати сту-
дентам, що ви готові зробити, якщо підозрюєте плагіат;
100 Davies L. P., Howard R. M. Plagiarism and the Internet: Fears, Facts, and Pedagogies // Handbook of
Academic Integrity. Singapore, 2016. P. 601.
101 Ibid.
102 Sutherland-Smith W. Plagiarism, the Internet and Student Learning. P. 224.
103 Більше про доброчесний дизайн освітніх програм можна дізнатися з курсу «Академічна доброчес-
ність: онлайн-курс для викладачів» на «Prometheus».
– 62 –
y чітко пояснювати процеси та процедури, які ви застосовуєте для виявлення
недоброчесності, та обговорювати, чому саме ви підтримуєте їх;
y забезпечувати відкрите обговорення та моделювання власних цінностей ви-
кладача/ки щодо взаємодії з етичними практиками: чи відзначаєте ви всі по-
силання на ваших PowerPoint-презентаціях до занять, у посібниках і реко-
мендаціях чи в роздатковому матеріалі;
y обговорювати плагіат з учнями та запитувати, як вони розуміють або намага-
ються уникнути його. Наприклад, Сазерленд-Сміт підтримує практику педа-
гогів, які розпочинають семестр з опрацювання з учнями нещодавньої жур-
нальної статті. Варто звернути увагу на те, як учні вирішують, яка інформація
важлива, а яка ні, і як вони викладають ідеї усно та письмово. Цитування та по-
силання також доцільно обговорити під час цієї роботи;
y допомогти учням зрозуміти, що їм необхідно критично використовувати ін-
формацію з інтернету, й обговорити критерії оцінювання вебресурсів104.
Надійність джерел
Навчання академічного читання з вашої дисципліни доцільно поєднувати з
обговоренням того, які джерела можна вважати вартими довіри й придатними
для наукового дослідження, а які — ні.
Загальні поради, чим користуватися як надійними ресурсами:

y наукові статті в журналах із хорошою репутацією, українські та міжнародні
(мають практику сліпого рецензування статей, не публікують авторів за гро-
ші);
y книги авторитетних видавництв — академічні дослідження та наукпоп;
y збірки тез і виступів на наукових конференціях;
y якісні науково-популярні блоги та портали.
Вікіпедія, сайти, у тому числі новинні, — це джерела інформації, але не авто-

ритетні для власного академічного дослідження.
Сайти готових рефератів і дипломних — це зло, з яким треба боротися.
Сайти з підручниками у «вільному доступі» так само є тільки маскуванням

для торгівлі студентськими роботами.
Найкраще опрацювати питання надійності джерел у межах практичного за-

няття. Педагог/иня може вибрати кілька варіантів ресурсів з переліку вище й за-
пропонувати учням визначити, чому джерело варте довіри. Потім надати свої по-
ради залежно від профілю гуртка.
Орієнтовний алгоритм роботи з джерелом, який можна запропонувати ви-

хованцям:
y прочитати статтю (удома або на занятті, якщо вона невелика);
104 Sutherland-Smith W. Plagiarism, the Internet and Student Learning. P. 197–198.
– 63 –
y визначити жанр тексту (науковий, науково-популярний, публіцистичний
тощо);
y поміркувати, чи можна довіряти джерелу, що дає нам підставити припусти-
ти, що автор/ка фахівець/чиня у темі;
y виділити основні тези, які обстоює автор/ка;
y перелічити аргументи, наведені, щоб переконати читача/ку;
y виділити ключові слова в статті;
y подумати, чи текст маніпулює увагою, можливо, тисне на емоцію або в ньо-
му наведені непідтверджені дані;
y переконатися, чи немає в тексті ознак когнітивних упереджень105, голослівних
тверджень, псевдонауковості;
y з’ясувати, чи зрозумілі завдання, які ставив перед собою автор/ка, чи вдало-
ся їх досягнути;
y поміркувати, чи пропонує стаття досі не відоме знання;
y визначити, що нового вони дізналися для себе, чого не знали раніше, як змо-
жуть використати це нове знання.
Науково-популярні ресурси
Важливо дати інструменти пошуку джерел, у тому числі в інтернеті.
За новими відкриттями в науці, тим, що актуально в цікавій галузі знань, зруч-

но стежити в блогах. З ресурсів, перелічених нижче, також можна брати статті
для тренування навичок читання.
Куншт
https://kunsht.com.ua/
«Куншт» — це медіа, що пояснює, як наука визначає людське життя від по-

всякдення до глобальних змін. Таким чином воно культивує новий світогляд і про-
суває самоосвіту. Містить тексти з біології, медицини, психології, суспільствоз-
навства, фізики, хімії, технологій, подкасти з медіаграмотності тощо. Окремий
розділ присвячено руйнуванню псевдонаукових міфів.
МАН. Платформа
https://platform.man.gov.ua/
Це медіа Малої академії наук України, що позиціонує свій формат як

едутеймент ― від англійських слів «education» (освіта) та «entertainment» (розва-
105 Біла О. Когнітивні упередження: лекція // Facebook. Всеукраїнська олімпіада з філософії. 04.12.2021.
URL: https://www.facebook.com/PhilosophyOlympiadUkraine/videos/596293951586159 (дата звернення:
10.06.2022).
– 64 –
ги). Ресурс розповідає про відкриття та цікавинки світу науки. Містить статті, ін-
терв’ю з науковцями, відеокурси та конспекти лекцій учених.
Класичні лекції науковців та навчальні курси за різними напрямами доступ-

ні на ютуб-каналі МАН.
Моя наука
https://my.science.ua/
Це ініціатива вчених НАН України. Сайт, на якому справжні науковці з різних

напрямів ― фізики, біології, медицини, психології, гуманітарних наук ― розпові-
дають про цікаві наукові факти, відкриття світової та української науки.
Команда «Моєї науки» започаткувала щорічне проведення «Днів науки» у

різних містах України. На порталі також можна знайти інформацію про лекції,
екскурсії та інші науково-популярні заходи.
WAS
https://was.media/uk/
«WAS» — історичний онлайн-журнал, що «розповідає про історію без ака-

демічності»106. Головний редактор застерігає, що посилатися в учнівських до-
слідженнях на них не слід. Хоча матеріали є правдивими, фактчекінг (перевір-
ку фактів) роблять кілька редакторів, але видання не наукове, оскільки автори
лише цікаво переказують уже відомі відкриття й самі переважно не є історика-
ми107. Водночас матеріали медіа можна читати для натхнення й пошуку темати-
ки власного дослідження.
Медіа «WAS» також має свій ютуб-канал.
Пломінь
https://plomin.club/category/articles/
Це медіа про культуру, філософію, мистецтво, політику та ін.
Самі автори заявляють, що вони пишуть про метафізичне, історичне, містич-

не, контексти та сенси.
Цікава наука
https://www.youtube.com/c/cikavanauka
Канал популяризує наукову грамотність, дублюючи науково-популярні та освіт-

ні відео з фізики, астрономії, біології, географії та математики українською мовою.
106 Вишницька А. Як працює редакція WAS.media // Media.Lab. 24.07.2018. URL: https://medialab.online/

news/was/ (дата звернення: 21.09.2022).
107 Там само.
– 65 –
Довколаботаніка
https://www.youtube.com/c/Довколаботаніка
«Довколаботаніка» — це канал ученого-ботаніка Олексія Коваленка, співро-

бітника Національного науково-природничого музею НАН України. Містить на-
укові лекції та науково-популярні відео із зоології й ботаніки, оповідає про ос-
танні відкриття в цих науках, а також пояснює, за що присудили Нобелівську
премію 2020–2021 рр. у різних галузях.
Клятий раціоналіст
https://www.youtube.com/channel/UCioz7pLeEpBNrFfwHb2m-pA
Це науково-популярний канал, що просуває критичне мислення, раціона-

лізм і спонукає користуватися науковим методом.
Блогер Артем Албул розвінчує псевдонауки та міфи про здоров’я, дієти,

ГМО, «здорове» харчування і навіть кулінарію. На каналі є ціла серія матеріалів
«Наукою по ковіду». До всіх відео подані посилання на наукові джерела.
Твоя підпільна гуманітарка
https://www.youtube.com/c/ТвояПідпільнаГуманітарка
«Твоя підпільна гуманітарка» — науково-популярний канал з лекціями, диску-

сіями, що стосуються гуманітарних наук. Письменники та перекладачі Остап
Українець і Євген Лір розповідають про філологію, знакові тексти й процеси сві-
тової та української літератури, пояснюють резонансні теми ― фемінітиви, деко-
лонізацію та багато іншого.
Історія без міфів
https://www.youtube.com/c/ІсторіяБезМіфів
Це популярно-історичний канал, що бачить своїм завданням спростуван-

ня антинаукових міфів, фейків і стереотипів про Україну та українців. Експерти
випусків — фахівці в галузі різних періодів і розділів історичної науки — політич-
ної, військової, економічної історії, міжнародних відносин, історії культури, мис-
тецтва і спорту тощо. На каналі є відео, присвячені середньовічній Русі, періоду
Козаччини, Української революції 1917–1921 рр., Другої світової війни, видатним
українським діячам, польсько-українським взаєминам та викриттю маніпуляцій
російської пропаганди.
Де шукати наукові джерела?

Поширеною помилкою учнів і студентів на початку дослідницької діяльності є
спроба користуватися загальними пошуковими сервісами для того, щоб знай-
– 66 –
ти наукові джерела. Такий спосіб видає сотні тисяч результатів, серед яких прак-
тично неможливо знайти необхідне. Навички пошуку онлайн також належать до
компетентностей дослідника/ці, їх слід розвивати під час занять.
Варто пояснити, що більш ефективно працювати в онлайн-бібліотеках. Мож-

на провести це заняття у формі пошуку за тематикою гуртка або перетвори-
ти його на гру, запропонувавши пошукати наукові джерела за ключовими сло-
вами, які не сподіваєшся побачити в академічних текстах («зомбі», «вампіри»
тощо), або за назвами популярних серіалів чи музичних гуртів.
Онлайн-бібліотеки108
Електронний каталог Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського
https://cutt.ly/TXduq1T
Каталог дозволить відшукати й завантажити автореферати дисертацій, на-

укові статті українських фахових журналів, знайти описи книг за тематикою по-
шуку з фондів бібліотеки.
Електронна бібліотека «Україніка»
https://cutt.ly/lXduS9r
Цей ресурс створений до 100-річчя НАН України та НБУ ім. В. І. Вернадського.

Містить джерела з різних галузей знань. Тут є повнотекстові книги, журнали, ру-
кописи, карти і навіть ноти.
Google Scholar (Гугл-академія)
https://scholar.google.com/
Google Scholar — інструмент Google, що дозволить знайти в пошуковій сис-

темі саме наукові публікації (українські й закордонні), у тому числі відсортува-
ти найновіші.
Електронна бібліотека «Культура України»
https://elib.nlu.org.ua/
Це проєкт Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого. Містить

оцифровані аналоги друкованих видань з культурології, мистецтвознавства, ет-
нографії та творів мистецтва, зокрема велику колекцію книг про український
модернізм і твори авторів «Розстріляного Відродження». Тут також можна знайти
видання, що стосуються методологій дослідження.
108 За основу взято перелік онлайн-бібліотек з видання «Академічна доброчесність у середній освіті: ме-
тодичні рекомендації» (2021) з доповненнями.
– 67 –
Academia.edu
https://www.academia.edu/
Academia.edu — соцмережа для науковців, куди самі вчені викладають

власні оприлюднені статті, уривки книг або й повні тексти, презентації доповідей
на конференціях. Слід бути уважними, оскільки платформа пропонує скори-
статися платною версією, водночас у безкоштовній версії також можна шука-
ти статті.
JSTOR
https://www.jstor.org/
Це диджитал-бібліотека, що надає доступ до журнальних наукових статей,

книг і зображень із 75 дисциплін. Можна зареєструватися за допомогою пошти
@gmail.com і безоплатно читати до 100 статей на місяць, а більші обсяги вима-
гають платної підписки.
Навчання академічного письма

Формування навичок академічного читання, пошуку в інтернеті в освітньо-
му процесі мають відбуватися паралельно з навчанням академічного письма.
Завдання, спрямовані на розвиток цих навичок, не слід виносити в окрему тему,
вони мають бути вплетеними в навчальну програму гуртка наскрізно, як і обго-
ворення принципів академічної доброчесності.
Порада
Іноді педагоги вважають, що на фізиці чи хімії вони мають дати
тільки предметні знання, а основи дослідницької діяльності виносять у
програмі в окрему тему чи взагалі окремий гурток, проте так роби-
ти не слід. Наприклад, у програмі гуртка з астрономії є тема «Галактика Чу-
мацький шлях». Можна побудувати роботу таким чином: запропонувати гурт-
ківцям знайти науково-популярну статтю на «Куншті» й наукову статтю у каталозі
НБУ ім. В. І. Вернадського, що стосуються теми; прочитати їх і порівняти стилі
викладу, виділити основні думки, ключові слова; написати рецензію на одну зі
статей, коректно оформивши бібліографічне посилання на джерело, або ака-
демічне есе, у якому проаналізувати, як змінилося бачення нашої галактики зав-
дяки науковим відкриттям.
В українській освіті поширене упередження, що пишуть есе тільки в гумані-

тарних науках, що це те, до чого людина має або не має хист. Наслідки тако-
го стереотипу часто пожинають члени журі конкурсів екологічного спрямуван-
ня, на яких змушені читати твори про природу й пафосні заклики не смітити
– 68 –
замість оригінальних міркувань і рефлексій про проблеми довкілля. Насправ-
ді написання есе потребує навчання й практики, послідовності значно більше,
ніж таланту. Уміння писати есе, анотації, рецензії, огляди літератури необхідне в
кожній галузі знань. Управляння в цих дрібних формах роботи дозволить краще
впоратися з більшою ― дослідницькою. Адже найчастіше проблеми з текстами
конкурсних робіт виявляються у страхові сказати своїми словами, надмірному
триманні за авторитети, на які посилаєшся. Плагіат часто чатує там, де бояться
мислити й говорити самостійно.
Багато викладачів радять як найкращий вступ до академічного письма книгу

Умберто Еко «Як написати академічну роботу»109. Це справді дуже добра пра-
ця не тільки для старшокурсників, а й усіх, з ким академічне дослідження трапля-
ється вперше. Професор Еко пояснює, як:
y обрати тему й не розгубитися в ній;
y зібрати матеріал;
y розрізнити першоджерела та вторинні джерела;
y працювати в бібліотеці та складати бібліографію;
y писати текст;
y цитувати й робити парафраз, не допустити плагіату;
y дотримуватися дослідницької етики.
Попри те, що від часу виходу оригіналу минуло 45 років, книга має репута-
цію класики, яка не старіє, її прочитання справді дає відповіді на більшість пи-
тань. Проте педагогам треба накладати висловлене в ній на сучасність, зокре-
ма зважати на те, що переважно здобувачі освіти працюватимуть з цифровими
бібліотеками.
Дослідниця кіно та візуальної культури Ольга Брюховецька викладає в Націо-

нальному університеті «Києво-Могилянська академія» курс «Наукове письмо»,
багато лекцій з якого у вільному доступі на однойменному ютуб-каналі. Для тих,
хто хоче навчитися писати без плагіату, вправно перефразовувати, коректно ци-
тувати та обирати тему дослідження, відео каналу будуть дуже корисними.
У випадку бажання педагога/ині орієнтувати учасника/цю на написання тек-

стів для конкретного конкурсу чи олімпіади слід уважно вивчити правила й ви-
моги до текстів у цьому змаганні, переглянути вебінари з підготовки до участі та
прищеплювати вихованцям такий самий підхід: спершу правила і навчання —
потім текст.
Наприклад, у конкурсі-захисті МАН учасники пишуть кілька видів академіч-

них текстів:
y дослідницька робота;
y анотація до неї;
y мотиваційний лист;
109 Еко У. Як написати дипломну роботу. Тернопіль: Мандрівець, 2007. 224 с.
– 69 –
y текст для постера;
y доповідь для наукової конференції (її не подають, а тільки виголошують у від-
повідному розділі змагання).
Особливості написання кожного з цих видів текстів пояснено на ютуб-кана-

лі МАНу:
Академічна доброчесність у конкурсі-захисті
Анотація дослідницької роботи
Мотиваційний лист у конкурсі-захисті
Наукова конференція
Постерний захист у природничих науках
Постерний захист у гуманітарних і соціальних науках
Постерний захист у точних і технічних науках
Що робить дослідження актуальним?
Опрацювання джерел і складання списку літератури

Типовою порадою для ознайомлення з літературою за темою є конспекту-
вання джерел та укладання бібліографічних карток. Звичайно, можна ознайо-
мити вихованців з такою практикою, але скористаються нею одиниці. Оскільки
нині здобувачі освіти переважно працюють з електронними варіантами текстів,
слід більше уваги приділити способам систематизації власної електронної бі-
бліотеки, які дають можливості спільної роботи та коментування.
Найпростішим способом може бути створення папки з джерелами на

гугл-диску, конспектування в гугл-документах, що мають можливість коменту-
вання. Цей спосіб зручний для колективної роботи, або коли вихованець хоче на-
дати доступ науковому/ій керівникові/ці до своїх матеріалів.
Корисним інструментом є сайт та розширення Diigo110 для браузера, що

дозволяє працювати з онлайн-документами, завантажувати свої файли, фор-
муючи бібліотеку, підкреслювати в них важливі тези, робити примітки, ділитися
результатом роботи.
Важливо взяти за правило, що в будь-якій формі конспектування спершу по-

трібно робити бібліографічне посилання на джерело. У випадку, якщо джерела
опрацьовуються не просто для заняття, а в процесі роботи над певним акаде-
мічним текстом ― краще відразу створювати файл зі списком джерел до ньо-
го, копіювати посилання туди, це мінімізує шанси щось загубити.
110 Diigo: сайт. URL: www.diigo.com (дата звернення: 15.09.2022).
– 70 –
Важливо не заплутатися в тексті автора, якого читаєш, його думках і своїх мір-
куваннях, на які він надихнув.Варто виробити свої правила та дотримуватися їх.
Правила конспектування можуть бути такі:

y завжди вносити дослівний текст з джерела в конспект у лапках як пряму ци-
тату, обов’язково зазначати автора, назву джерела, рік, конкретну сторінку;
y переказ думки автора джерела своїми словами подавати без лапок, але
так само вказувати сторінку, звідки перефразовано текст;
y свої міркування підсвічувати іншим кольором фону або давати коментарем
до документа.
Список джерел оформлюють за певним уніфікованим стилем зі стандар-

тизованими правилами. Якщо ви подаєте статтю, тези на конференцію, стиль
оформлення джерел вказаний або на сайті редакції, або в інформаційному
листі конференції. Неналежне оформлення списку джерел може стати під-
ставою для відхилення роботи, так само як фальсифікація цього списку. Відпо-
відальні редактори звіряють кожне посилання в тексті.
Навіщо в тексті мають бути посилання?
По-перше, щоб відрізнити думки автора тексту від інших міркувань і точно
розуміти, хто що сказав.
По-друге, щоб той, хто читає академічний текст і зацікавлюється певною те-
мою, якої ви торкаєтеся лише побіжно, міг ознайомитися з нею глибше, віднай-
шовши джерело за посиланням.
Іноді юні дослідники та дослідниці хибно вважають, що якщо посилаються

на когось, то зменшують оригінальність своєї роботи. Євген Кудрявець у вебіна-
рі «Що робить дослідження актуальним»111 пояснює, що якісний аналіз джерел і
посилання на інших науковців лише посилюють учнівське дослідження ― завдя-
ки цьому можна чітко вказати, який саме новий аспект проблеми вдалося ви-
світлити.
Цитати
Академічний тлумачний словник української мови пояснює цитату як точ-
ний, дослівний уривок з якого-небудь тексту112. Це визначення видається дуже
важливим, оскільки багато педагогів, а відповідно й учнів плутають цитати та
крилаті вислови, афоризми, які приписують відомим людям (часто безпідстав-
но й хибно).
Навчання того, що саме є цитатою, для розвитку академічного письма не

менш важливе, ніж навчання правильних способів цитування й перефразування.
111 Кудрявець Є. Що робить дослідження актуальним? // YouTube. Мала академія наук України. 14.12.2020.
URL: https://www.youtube.com/watch?v=Yl5PN9cyIl0&t=2411s (дата звернення: 15.08.2021).
112 Цитата. Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970–1980). URL: http://sum.in.ua/s/
cytata (дата звернення: 09.09.2022).
– 71 –
Цитатою є тільки ті слова, які були записані / зафіксовані на відео, саме тому
ми знаємо, кому вони належать, і можемо точно вказати джерело походжен-
ня ― інтерв’ю, книгу, статтю, відеосюжет, блог чи твіттер цієї особи. Сайти з афо-
ризмами чи картинки із соцмереж з портретом відомої персоналії не є цитата-
ми, їх не треба використовувати у своїх текстах, вони не підсилюють вашу думку.
Часто такі картинки навпаки є фальсифікацією і вказують на неперебірливість
у джерелах.
Одні й ті ж вислови також можуть приписувати різним відомим людям ― то

Черчиллю, то Бісмарку, а насправді виявляється, що ніхто з них не казав такого.
Тому загалом слід відмовитися від використання сайтів з афоризмами або ви-
словлювань будь-яких авторитетів без надійного джерела. Наприклад, фактче-
кери неодноразово спростовували афоризм буцімто Альберта Айнштайна:
«Найбільша дурниця — робити те ж саме та сподіватися на інший результат»113.
Якщо важливо передати особливий стиль автора, на чиє дослідження тре-

ба послатися у власному тексті, жарт або надзвичайно влучне формулювання,
вдаються до прямого цитування. Текст слід відтворювати дослівно, саме так, як у
джерелі, яке цитується. Навіть якщо туди закралася помилка. Початок і кінець ци-
тати позначається лапками. Бібліографічний опис джерела цитування вносять у
список літератури в порядку згадування в тексті або алфавітному. Після цитати
зазначають номер джерела зі списку, яке цитують, і сторінку, з якої взято цита-
ту. Якщо повна цитата надто велика, можна процитувати частково, тоді вилучені
фрази, слова передають комбінацією [...].
В академічному тексті ― дослідницькій роботі, есе тощо ― у пріоритеті пере-

каз своїми словами ідеї чи твердження дослідника. Перефразування не беруть
у лапки, але воно також вимагає посилання на джерело.
Приклади того, як цитати, перефразування слів автора можуть виглядати у

вашому тексті, — нижче. Останній приклад — фейковий афоризм, який не-
можливо ані перевірити, ані спростувати, а отже, такі ненадійні фрази не вар-
то вживати у своїх текстах.
Перефразування
Відомий вчений-ботанік і популяризатор науки Олексій Коваленко у своїй
книзі «Фрукти проти овочів» пояснює, що в повсякденному мисленні люди часто
припускаються помилок щодо розрізнення фруктів та овочів, оскільки користу-
ються кулінарною, а не ботанічною класифікацією [5, c. 9–12].
Список джерел
5. Коваленко О. Фрукти проти овочів. Київ: Віхола, 2020. 224 с.
113 Фрейд не казав, що «день можна врятувати коньяком» — розбираємо фейкові цитати відомих людей
// Громадське радіо. 14.12.2021. URL: https://hromadske.radio/podcasts/detoks/970831 (дата звернен-
ня: 12.06.2022).
– 72 –
Цитата
«Мало що на побутовому рівні викликає стільки суперечок, як класифікація
фруктів та овочів [...] Відповідно до кулінарної класифікації фрукт — це будь-яка
солодка частина рослини. Якщо чесно — це жахливе визначення [...] ми отри-
маємо парадокс, що лимон — це овоч…» — зазначає вчений-ботанік і популя-
ризатор науки Олексій Коваленко [5, c. 9].
Список джерел
Приклад того, як міг би розвинутися фейковий афоризм

«З вегетаріанцями завжди так: спочатку вони тебе не помічають, потім смі-
ються з тебе, потім борються з тобою. А потім ти перемагаєш».
Олексій Коваленко
Можна запропонувати вихованцям разом на занятті пройти тест від

«WAS» «Вони такого (не)казали»114, щоб пересвідчитися, наскільки переконливи-
ми можуть бути вигадки про відомих людей та їхні слова.
Оформлення посилань на текстові джерела

У вимогах до дослідницьких робіт МАН прописано оформлення за
ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. За-
гальні положення та правила складання»115. Такий стиль цитування зручний для
україномовних видань.
Для академічних досліджень англійською мовою найбільш популярні стилі

APA Style та Chicago Manual of Style.
Залежно від обраного стилю слід оформлювати і внутрішні посилання в тек-

сті. Для того, щоб розібратися, з яким стилем оформлення вам зручніше пра-
цювати, можна більше почитати про них.
Нині є багато онлайн-інструментів, що автоматизують і спрощують оформ-

лення бібліографічного опису, де в тому числі пояснюють й особливості стилів.
Україномовні сервіси:
ONTU4Ref
https://4ref.ontu.edu.ua/
114 Тест. Вони так (не) казали // WAS. URL: https://was.media/uk/2022–05–25-vony-tak-ne-kazaly-test/ (дата
звернення: 12.06.2022).
115 ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та пра-
вила складання». — Чинний від 01.07.2016. Вид. офіц. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2016. 16 с.
– 73 –
Grafiati
https://www.grafiati.com/uk/
Англомовні:
Scribbr
https://www.scribbr.com/citation/generator/
Citation Machine
https://www.citationmachine.net/
Одне й те ж посилання для списку літератури та джерел у різних стилях ви-

глядатиме так:
ДСТУ 8302:2015
Атамась Н. Пташина історія. Скандали, інтриги і мистецтво виживання. Київ:

Віхола, 2021. 320 с.
APA
Атамась, Н. (2021). Пташина історія. Скандали, інтриги і мистецтво виживан-

ня. Віхола.
Chicago
Атамась, Наталія. Пташина Історія. Скандали, Інтриги і Мистецтво Виживан-

ня. Київ, Віхола, 2021.
Деякі викладачі наполягають, що посилатися можна лише на опубліковані

джерела — книги, статті тощо. Тому, наприклад, роблять зауваження, якщо ба-
чать у дослідницьких роботах посилання на тексти дисертацій чи авторефера-
ти до них, оскільки ці документи вважаються рукописами. Такий підхід виглядає
явно застарілим. Посилатися слід на всі джерела, думки чи цитати, які ви вико-
ристовуєте у своєму тексті.
На генераторах посилань, наведених вище, є варіанти оформлення поси-

лань навіть на пости в соцмережах, фільми, картинки, блоги та електронні ли-
сти, оскільки на кожну думку, яка не є вашою, слід послатися.
Для того, щоб опанування навичок коректного посилання на джерела, зокре-

ма, та академічної доброчесності загалом легше сприймалося учнями / вихо-
ванцями, теми можна презентувати в ігровій формі. Наприклад, коли група вже
– 74 –
ознайомлена з теоретичними азами академічного письма та основними вида-
ми порушень доброчесності, для практики підійде гра «Плагіатні детективи».
Гра «Плагіатні детективи»

Одна частина групи отримує завдання підготувати текст чи презентацію
з кількома порушеннями академічної доброчесності. Це може бути плагіат,
фальсифікація дат або фактів, вигадані персоналії, помилкові неточні підписи
під зображеннями тощо. Водночас можна підготувати й цілком доброчесний
текст ― це залишається на розсуд учасників.
Решта групи ― детективи, що мають проаналізувати, чи наданий їм текст або

презентація доброчесні. Якщо ні, то знайти порушення і кваліфікувати їх.
На занятті гуртка можна організувати гру так, щоб детективи аргументува-

ли знайдені порушення і навели докази. Після обвинувачувальної частини авто-
ри тексту можуть оскаржити аргументи, а детективи ― прийняти їх або ні. Після
того, як детективи ухвалили рішення, автори мають розповісти про всі порушен-
ня, які заховали в тексті чи презентації.
Посилання на візуальні джерела

У тексті дослідження, на постері або на слайдах презентації може виникнути
потреба проілюструвати текст фотографією, малюнком чи картиною відомо-
го/ї художника/ці. На всі зображення слід посилатися, незважаючи на різновид
продукту, який ви створюєте. Нехтування посиланнями призводить до порушень
доброчесності і/або авторського права.
Варто пам’ятати, що можливості використання авторських матеріалів в освіт-

ньому процесі дуже широкі, але за умови некомерційного використання. Тоб-
то якщо ви хочете оприлюднити методичні матеріали в закладі освіти, то можете
використати ілюстрації чи фото, пославшись на авторів зображень або пра-
вовласників, але за умови, що це видання не продаватиметься й не буде при-
носити вам прибуток.
Фото
Якщо ви бажаєте використати своє фото або фото, зроблене кимось з ва-
ших рідних, на презентації для неформального заходу, можете додати підпис
«Фото з особистого архіву», «Фото із сімейного архіву».
Якщо це презентація для конференції, або конкурсного змагання, такий під-

пис не підійде. Слід вказати автора/ку фото.
– 75 –
Наприклад, ваша сестра сфотографувала певну подію, а ви хочете викори-
стати це фото в додатках до дослідницької роботи. Ви маєте вказати:
y опис події чи процесу (що зображено на фото);
y фото: ім’я, прізвище авторки;
y дату зйомки.
Якщо ви використовуєте з освітньою метою фото з журналу, іншого видання,

сайту чи соцмереж фотографа/ині, можете поставити знак авторського права.
Наприклад, фотограф Іван Голуб зробив фото пам’ятника Шевченку в м.

Харків для сайту Укрінформу. Якщо ви використовуєте це фото в дослідницькій
роботі, можна написати: «Пам’ятник Тарасові Шевченку в Харкові, 2022. Фото:
Іван Голуб для Укрінформу», у презентації можна додати © Іван Голуб, Укрін-
форм.
Якщо ви використовуєте фото з мережі, слід вказати назву сайту та дати пов-
не посилання на зображення або гіперпосилання. Для презентації лінк можна
зробити більш блідого кольору, ніж основний текст.
Твір мистецтва
Якщо ви використовуєте репродукцію твору мистецтва, то маєте вказати

таке116:
y ім’я авторка/ки;
y назву твору мистецтва;
y рік, коли твір було створено;
y розміри;
y засіб вираження (мистецька техніка, матеріал тощо);
y поточне місце перебування (музей, приватна колекція).
Приклад: Всеволод Максимович, «Поцілунок» (1913), 100×100 см,

полотно, олія, Національний художній музей України (Київ, Україна).
Якщо ви взяли зображення з певного вебресурсу, то треба додати:

y назву сайту;
y повне посилання з адресного рядка;
y дату, коли було оприлюднено зображення (якщо вона є).
116 How to Cite a Painting or Artwork in APA, MLA, or Chicago // EasyBib. URL: https://www.easybib.com/
guides/citation-guides/how-do-i-cite-a/how-to-cite-a-painting-you-see-in-person-or-online/ (viewed on:
07.09.2022).
– 76 –
Приклад: Вінсент ван Гог (1890) Квітучий мигдаль [полот-
но, олія]. Музей ван Гога, Амстердам, Нідерланди. Instagram @
vangoghmuseum, 06.06.2022: https://www.instagram.com/p/
Cea6LJcI6Pz/ (дата звернення: 11.06.2022).
Посилання на аудіовізуальні джерела

У сучасному світі люди отримують інформацію з дуже різних джерел. Опиту-
вання117 «Think With Google» 2017 року показало, що користувачі YouTube одна-
ково часто дивляться відео на цій платформі задля розваги (57 %) і щоб дізнати-
ся щось нове (56 %). Найбільше користувачів — 67 % — користуються ютубом як
довідником для розв’язання проблем з ремонтом машини, техніки тощо. Медіа
стали освітнім інструментом.
Водночас оформити коректно посилання на такі джерела може бути склад-

но. Загалом культура цитування аудіовізуальних джерел перебуває в процесі
формування не тільки в Україні, а й усьому світі.
«Learning on Screen» — благодійна організація, що співпрацює з університе-

тами й школами задля дослідження, цитування й відповідального використання
аудіовізуальних матеріалів у світі. Команда «Learning on Screen» наголошує, що
попри зростання використання такого контенту в освітньому процесі навіть най-
відоміші системи цитування, як Harvard та Chicago, не встигають за різноманіт-
тям форматів118.
У своїх «Методичних рекомендаціях щодо посилань на рухомі зображен-

ня та звук»119 фахівці організації пропонують таку класифікацію аудіовізуальних
джерел, на які потрібно посилатися:
(1) Фільм:
y художній / ігровий, документальний;
y уривок з фільму;
y уривок з фільму на DVD;
y невиданий кіноматеріал;
y трейлер фільму.
(2) Телебачення:
y телевізійна програма;
117 O’Neil-Hart C. Why you should lean into how-to content in 2018 // Think With Google. 2017. URL: https://
www.thinkwithgoogle.com/intl/en-ca/marketing-strategies/video/self-directed-learning-youtube/ (viewed
on: 07.09.2022).
118 Hewett R., Barber S. Audiovisual Citation. Learning on Screen Guidelines for Referencing Moving Image
and Sound // Learning on Screen. 2018. URL: https://learningonscreen.ac.uk/guidance/citation-guidelines/
(viewed on: 06.09.2022)
119 Ibid. Р. 4.
– 77 –
y уривок телевізійної програми;
y уривок телевізійної програми на DVD;
y нетрансльований телевізійний матеріал;
y телереклама;
y телевізійні заставки — ідентифікатори каналів.
(3) Радіо:
y радіопрограма;
y уривок радіопрограми;
y невидана в ефір радіопрограма;
y радіореклама.
(4) Інше аудіо:

y повний аудіозапис;
y саундтрек;
y подкаст;
y архівний запис.
(5) Нові медіа:

y контент, генерований користувачами;
y водкаст;
y вебкаст;
y подкаст;
y вебінар;
y гра;
y застосунок;
y прямий ефір / стрімінг.
ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. За-

гальні положення та правила складання» не наводить прикладів посилання на ві-
део чи фільми.
Проте у вказаному стандарті є два визначення, які допоможуть, ― електронні

ресурси локального та віддаленого доступу.
Електронний ресурс віддаленого доступу — електронний ресурс, що має

електронну адресу, потенційно доступний через глобальні телекомунікаційні
мережі (зокрема, інтернет) необмеженому колу користувачів120. Тобто всі ма-
теріали, які розміщені на вебсайтах.
120 ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація».
– 78 –
Електронний ресурс локального доступу — електронний ресурс, що має
вихідні відомості, розміщені на електронному носієві, призначеному для вико-
ристання в режимі прямого доступу. Тобто всі матеріали, розміщенні на дис-
ках, у закритих мережах, як, наприклад, бібліотечні тощо.
Посилаючись на аудіовізуальний контент у тексті, презентації, власному ві-

део, важливо завжди вказувати автора/ку твору й правовласника/цю. Для філь-
мів це, наприклад, режисер/ка і кіностудія, яка випустила стрічку, для музики —
автор/ка і/або виконавець/иця та студія або компанія, що випустила альбом.
Не можна посилатися на піратські сайти чи контрафактні диски, тільки на ліцен-
зійні або офіційні онлайн-кінотеатри (Megogo, Oll.tv, Sweet.tv, Takflix тощо) і стрі-
мінгові платформи (Netflix, Disney+, Amazon Prime тощо).
Проаналізуймо, якими можуть бути посилання на аудіовізуальні джерела,

зважаючи на поради експертів121.
Фільм
Річард Г’юїтт і Шан Барбер виділяють такі обов’язкові елементи, які слід згада-
ти в посиланні на кінострічку122:
y назва фільму або заголовок кліпу;
y тип, формат;
y дані про виробника;
y країна виробництва;
y рік виходу;
y тривалість.
Додатково можна вказати:

y час початку та кінця використовуваного уривка;
y продюсерську компанію;
y номер у каталозі (для ліцензійних DVD, VHS це унікальний номер, який вказу-
ють збоку на коробці);
y дату спецвидання (для дисків) або спосіб доступу;
y колекцію — архівну або приватну;
y URL та дату звернення.
121 Hewett R., Barber S. Audiovisual Citation.

122 Ibid. Р. 6.
– 79 –
Приклад посилання на художній фільм
ДСТУ 8302:2015 (з доповненнями)
Доктор Стрендж у мультивсесвіті божевілля: худ. фільм. Реж. С. Ре-

ймі. Marvel Studios. США, 2022. 121 хв. // Megogo. URL: https://megogo.net/ua/
view/17271815-doktor-strendzh-u-multivsesviti-bozhevillya.html (дата звернен-
ня: 07.09.2022).
Chicago
Doctor Strange in the Multiverse of Madness [feature film] Dir. Sam Raimi. Marvel
Studios. USA, 2022. 121 mins.
APA
Raimi, S. (Director). (2022). Doctor Strange in the Multiverse of Madness [Feature

film]. 121 mins. Marvel Studios.
Дані про фільм, якщо у вас немає ліцензійного диска, не варто брати з Вікі-
педії, там можуть бути неточності. Слід користуватися сайтом про кіно IMDb123 —
Internet Movie Database.
Приклади посилань
Фільм на DVD
The Lord of the Rings: The Motion Picture Trilogy: Extended Edition
[feature film, DVD] Dir. Peter Jackson. New Line Cinema/Wingnut Films, USA/*New
Zealand, 2003. 681 mins. [New Line Home Entertainment, EDV 9254, 2004]124.
Трейлер
Спіймати Кайдаша [трейлер серіалу, онлайн] Реж. Олександр Тіменко. Про

кіно, СТБ, Україна, 2020. 2 хв. 19 сек. URL: https://www.youtube.com/watch?v=j2d-
luSrGGA (дата звернення 07/09/2022).
Фрагмент фільму
Inside the Mind of a Cat [documentary extra, Netflix] Dir. Andy Mitch-
ell. Netflix, Canada, 2022. 67 mins. 00:02:35–00:23:31. URL: https://www.net-
flix.com/watch/81447086?trackId=251923488&tctx=0%2C0%2C3b209b54–
6a 6 b - 4 c 5 c-b5 2 8 –8 9 3 e5 8 7 a da3f - 16050272%2C %2CGPS_705C 4DA6FB9E-
19212D45068E48279E_p_1662555565894%2C%2C%2C%2C (accessed 07/09/2022).
Серіал
‘Chapter 1: The Vanishing of Will Byers’, Stranger Things. Creat. Matt & Ross Duffers.
Season 1, episode 4 [television programme, online] USA, Netflix, 2022. URL: https://
www.netflix.com/watch/80077368?trackId=255824129 (accessed 08/09/2022).
123 IMDb: сайт. URL: https://www.imdb.com/ (дата звернення: 15.09.2022).
124 Приклад наводиться за Hewett R., Barber S. Audiovisual Citation. P. 8.
– 80 –
Для посилання на аудіозаписи обов’язкові такі елементи125:
y заголовок або назва треку;
y назва альбому;
y дані про виробника;
y країна виробництва;
y рік виходу;
y тривалість.
Додатково можна вказати:

y час початку та кінця використовуваного уривка;
y номер у каталозі;
y інформацію про реліз (продюсерську компанію; дату запису, якщо вона ві-
дома тощо);
y колекцію — архівну або приватну;
y URL та дату звернення.
Посилання на аудіозаписи онлайн слід робити на ресурси, які легально роз-

міщують контент, не порушуючи права правовласників. Такими легальними
платформами є YouTube Music, Spotify, iTunes.
Приклади посилань
Вебінар
Все, що ви хотіли знати про плагіат, — Євген Ніколаєв. Онлайн-ве-

бінар 07.04.2020 / Ініціатива Academic IQ. URL: https://www.youtube.com/watc
h?v=0qOrDesHH0Q&list=PLZWbvfmP-Z9F8XajOzEGYwE-oHnxnxZCZ&index=13 (дата
звернення: 09.09.2022).
Музичний трек
Гуси [музичний трек, онлайн] Wellboy. PaF Music. Україна, 2021. 2 хв. 53 сек.
YouTube Music. URL: https://music.youtube.com/watch?v=QDgBasydtsg&feature=
share (дата звернення — 08.09.2022).
Stefania [music track, online] Kalush Orchestra. Columbia under exclusive license
of ENKO, Ukraine, 2022. 3 mins 00 secs. URL: https://music.apple.com/ua/album/
stefania-kalush-orchestra/1614859010?i=1614859013&l=uk (accessed 08/09/2022)126.
‘Velvet’, The Duchess [music track, CD] Fergie. Will.i.am Music Group, A&M
Records, USA. 4 mins 53 secs [Ukrainian Records under License from UMG Recording
Services, 2006. Ukraine, 0602517065390]127.
125 Hewett R., Barber S. Audiovisual Citation. Р. 14.
126 Вдячні за посилання педагогині Ані Мельниченко.
127 Вдячні за надання диска для оформлення посилання менеджерці освітніх проєктів Дар’ї Кириченко.
– 81 –
Архівний аудіозапис
Матеріали, записані в с. Чайкине Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської

області // АА ДНЦЗКСТК, Ф. Семенівка–2019, Од. зб. Д. Анцибор, АФ–Д. 10128.
АА — архів автора;
ДНЦЗКСТК — Державний науковий центр захисту культурної спадщини від

техногенних катастроф;
АФ — архівний фонд;
Од. зб. — одиниця збирання.
Д — день.
Подкаст
Епізод ІІІ. Теорія пласкої Землі: «кролячі нори» YouTube, ракета з паровим
двигуном та коронавірус / До ворожки не ходи [аудіоподкаст онлайн] Пред-
ставлений Дар’єю Кузявою, Кирилом Безкоровайним та ін. Куншт, Украї-
на, 12.09.2021. 30 хв. 5 сек. URL: https://do-vorozhki-ne-hodi.simplecast.com/
episodes (дата звернення: 08.09.2022).
Гра
The Witcher 3: Wild Hunt — Blood and Wine [game, Playstation]. 2016. Warsaw:
CD Projekt RED129.
Prince of Persia. Warrior Within [game, Playstation]. 2004. Creat. USA; [Ubisoft
52822 0181497]130.
Навчання креативного письма

Навіть якщо не ви керуєте гуртком літературної творчості, усе ж можете спо-
нукати вихованців більше практикуватися в написанні різних текстів, щоб допо-
могти знайти свій голос і не ховатися за авторитетами інших. Саме страх, що
немає чого сказати, часто спонукає до недоброчесності.
Навчання учнів креативного письма:

y розвиває творче мислення;
y виховує сміливість висловити власну думку;
y розвиває уміння зв’язно викладати свої думки;
y сприяє розумінню принципів побудови оповіді та різниці стилів.
128 Посилання та пояснення абревіатур люб’язно надала дослідниця фольклору Дар’я Анцибор.
Детальніше з правилами оформлення посилань на архівні документи можна ознайомитися тут:
Правила оформлення посилань на архівні документи у дисертаціях. Бюлетень ВАК України // Київ-
ський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2010. № 3. С. 17–20. URL: https://
kneu.edu.ua/ua/scientists/nauk_doslid_robot_21/prav_posyl_arhiv_doc/?fbclid=IwAR1Na_kepD0zPTnS_
DX4wS6_LMkRZ5lC03hoz1TONIpkpLSGw1eJVuxyqv8 (дата звернення: 09.09.2022).
129 На основі даних про гру з інтернету.
130 Диск для посилання люб’язно надала менеджерка освітніх проєктів Дар’я Кириченко.
– 82 –
Блоги на ютубі та тиктоки, пости в інстаграмі, рецензії на фільми, книги на
Goodreads131 тощо ― це все способи розвинути навички письма.
Щоб зрозуміти, яку стратегію для розвитку креативного письма обрати, мож-
на прочитати книги Таїс Золотковської «Пиши. Легкий шлях від ідеї до книжки»132,
«Писати як дихати. 62 дні творчої свободи»133 або книжку-зошит Катерини Бабкі-
ної «Звичка писати»134.
Важливим для сучасної людини є вміння оповідати історію — сторітелінг. Для

розуміння того, як принести динаміку в тексти, не обов’язково художні, а навіть у
тексти виступів перед аудиторією, корисною буде книга Марка Лівіна «Сторіте-
лінг для очей, вух і серця»135.
Підлітки оцінять ютуб-блог «Влад Сторітелер».
Влад Сторітелер
https://www.youtube.com/c/ВладСторітелер
Це канал сценариста й письменника Владислава Лєнцева, чиї поради до-

поможуть навчитися оповідати історії, покращити стилістику текстів, порадять, як
розвивати сюжет і персонажів. Автор дотепно розповідає, як підступитися до чи-
стого аркуша, які типові помилки початківців не варто повторювати тощо.
Можна також ввести як форму роботи вправи з розвитку креативного мис-

лення загалом, щоб стимулювати розвиток письма у вихованців і бажання тво-
рити136.
Есе
Існує велике різноманіття форм есе, але жодне з них не пишеться, як шкіль-
ний твір на уроці літератури. Власне висловлення на ЗНО ― варіант есе, але тіль-
ки один з них. Досить часто педагоги орієнтують вихованців тільки на таку форму
есе. Тому потім навіть в есе, які мали бути філософськими, учні мислять дуже
вузько та наводять приклади лише з «Кайдашевої сім’ї».
Поради педагогам, як навчити дітей писати есе, можна знайти в майстерні

есеїстики «Освіторії» від письменниці й викладачки УКУ Марії Титаренко:
Як писати есе?
Як навчити дітей писати есеї: практичні вправи та лайфхаки
131 Goodreads: сайт. URL: https://www.goodreads.com/ (дата звернення: 15.09.2022).

132 Золотковська Т. Пиши. Легкий шлях від ідеї до книжки. Дніпро: Моноліт, 2019. 288 с.
133 Золотковська Т. Писати як дихати. 62 дні творчої свободи. Чернівці: Книги — XXI, 2021. 304 с.
134 Бабкіна К. Звичка писати. Київ: Комора, 2020. 136 с.
135 Лівін М. Сторітелінг для очей, вух і серця. Київ: Наш формат, 2020. 184 с.
136 Титаренко М. Креативне мислення: тренінг // Facebook. Всеукраїнська олімпіада з філософії. 06.12.2021.
URL: https://www.facebook.com/PhilosophyOlympiadUkraine/videos/452000782948231 (дата звернен-
ня: 12.06.2022).
– 83 –
Якщо ви спонукаєте вихованців брати участь у конкурсі есе, насамперед
потрібно вивчити критерії того, яке саме есе очікує оргкомітет конкурсу чи
олімпіади:
y класичне аргументативне137;
y літературне / креативне письмо138;
y філософське139;
y суспільно-політичне;
y мистецтвознавче140.
Перш ніж опрацьовувати тему есе, варто пошукати вебінари, які пояснюють
особливості кожного з видів текстів. Якщо таке навчання проводять організатори
конкурсу — узяти в ньому участь.
Ігнорувати вимоги конкурсу, тему чи надсилати просто той текст, який здобу-
вач/ка освіти писав/ла раніше як конкурсне есе, — це порушення доброчесно-
сті під час участі вихованців в інтелектуальних змаганнях. Писати есе на загаль-
ну тему інтелектуального змагання, наприклад «Екологія», ігноруючи конкретну
тему, запропоновану для есе, також варіант академічного обману.
Зворотний зв’язок
Початківцям, які вчаться писати, важливо отримувати зворотний зв’язок — тут
треба зберегти баланс між чесністю й критикою.
Перш ніж висловити зауваження, скажіть, що в роботі вийшло добре:

y «Тобі вдалося якісно проаналізувати джерельну базу / багатий словниковий
запас / добра стилістика»;
y «Твої ідеї / думки про… цінні і важливі».
Намагайтеся подати критику як пораду, у м’якій формі:

y «Текст вийшов емоційний, це добре написано, але треба більше раціональ-
ності в обґрунтуванні. Чому б тобі не повернутися до нього за кілька днів?
Можливо, вдасться знайти більше «холодних» аргументів?»
Не хваліть і не критикуйте саму людину:

y «Гарна робота» краще, ніж «ти молодець», тому що відзначено саме зусилля.
137 Як написати аргументативне есе? — Короткі поради ― Марта Томахів // YouTube. Ініціатива
Academic IQ. 27.08.2020. URL: https://www.youtube.com/watch?v=3c9pDxOkiJQ&t=352s (дата звернен-
ня: 12.06.2022).
138 Любка А. Особливості авторського голосу в українській есеїстиці: лекція // YouTube.
PEN Ukraine. 28.01.2021. URL: https://www.youtube.com/watch?v=qpWoo3Lenyg&list=PLEdQdM6QbvjFP
MibqCmPrfLcA3fwOhkh8&index=2 (дата звернення: 12.06.2022).
139 Брюховецька О. Цитата як поштовх до есе // Facebook. Всеукраїнська олімпіада з філософії. 19.11.2021.
URL: https://www.facebook.com/PhilosophyOlympiadUkraine/videos/263231815862123 (дата звернен-
ня: 12.06.2022).
140 Клочко Д. Візуальне. Навіщо писати про мистецтво просто і суб’єктивно // YouTube. PEN Ukraine. 28.01.2021.
URL: https://www.youtube.com/watch?v=hvN5kchoOBE&list=PLEdQdM6QbvjFPMibqCmPrfLcA3fwOhkh8&
index=4 (дата звернення: 12.06.2022).
– 84 –
Не кажіть неправди: якщо текст слабкий, треба знайти ввічливу й коректну
форму зворотного зв’язку, пояснити, що слід виправити.
Важливо, щоб вихованці гуртка читали й обговорювали роботи одне одно-

го — підлітки ефективніше вчаться від ровесників. Також таким чином вони опа-
новують навички самоаналізу, коректної конструктивної критики.

1. Академічна доброчесність у середній освіті: методичні рекомендації. Київ, 2021. 105 с.
URL: https://academiq.org.ua/wp-content/uploads/2021/07/Akademichna-dobrochesnist-u-
serednij-osviti.-Metodychni-rekomendatsiyi.pdf (дата звернення: 15.06.2022).
2. Бабкіна К. Звичка писати. Київ: Комора, 2020. 136 с.
3. Брюховецька О. Цитата як поштовх до есе // Facebook. Всеукраїнська олімпіада з фі-
лософії. 19.11.2021. URL: https://www.facebook.com/PhilosophyOlympiadUkraine/videos/
263231815862123 (дата звернення: 12.06.2022).
4. Вишницька А. Як працює редакція WAS.media // Media.Lab. 24.07.2018. URL: https://medialab.
online/news/was/ (дата звернення: 21.09.2022).
5. ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положен-
ня та правила складання». — Чинний від 01.07.2016. Вид. офіц. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2016. 16 с.
6. Еко У. Як написати дипломну роботу. Тернопіль: Мандрівець, 2007. 224 с.
7. Еттінґен Ґ. Перегляд позитивного мислення. Київ: Наш формат, 2015. 208 с.
8. Золотковська Т. Пиши. Легкий шлях від ідеї до книжки. Дніпро: Моноліт, 2019. 288 с.
9. Золотковська Т. Писати як дихати. 62 дні творчої свободи. Чернівці: Книги — XXI, 2021. 304 с.
10. Клочко Д. Візуальне. Навіщо писати про мистецтво просто і суб’єктивно // YouTube.
PEN Ukraine. 28.01.2021. URL: https://www.youtube.com/watch?v=hvN5kchoOBE&list=PLEdQdM
6QbvjFPMibqCmPrfLcA3fwOhkh8&index=4 (дата звернення: 12.06.2022).
12. Кудрявець Є. Що робить дослідження актуальним? // YouTube. Мала академія наук Укра-
їни. 14.12.2020. URL: https://www.youtube.com/watch?v=Yl5PN9cyIl0&t=2411s (дата звернен-
ня: 15.08.2021).
13. Лівін М. Сторітелінг для очей, вух і серця. Київ: Наш формат, 2020. 184 с.
14. Любка А. Особливості авторського голосу в українській есеїстиці: лекція // YouTube.
PEN Ukraine. 28.01.2021. URL: https://www.youtube.com/watch?v=qpWoo3Lenyg&list=PLEdQdM
6QbvjFMibqCmPrfLcA3fwOhkh8&index=2 (дата звернення: 12.06.2022).
15. «МОЖЛИВОСТІ» — освітній телеграм-канал, що публікує пропозиції розвитку, осві-
ти, кар‘єри, подорожей, самовдосконалення для української молоді. URL: https://t.
me/+O91rmx6Gwvk5OGU6 (дата звернення: 21.09.2022).
16. Найпопулярніші стилі цитування: їх використання та приклади // Unicheck. 07.09.2020.
URL: https://unicheck.com/ua/blog/najpopulyarnishi-stili-czituvannya-yih-vikoristnnya-ta-prikladi
17. Підготовка до ІІІ етапу: цикл вебінарів // YouTube. Мала академія наук України. URL: https://
youtube.com/playlist?list=PLffzypciL6QI43eWhtdTkLb_gxSG0pLTx (дата звернення: 21.09.2022).
18. Правила оформлення посилань на архівні документи у дисертаціях. Бюлетень ВАК Украї-
ни // Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2010. № 3.
С. 17–20. URL: https://kneu.edu.ua/ua/scientists/nauk_doslid_robot_21/prav_posyl_arhiv_
– 85 –
doc/?fbclid=IwAR1Na_kepD0zPTnS_DX4wS6_LMkRZ5lC03hoz1TONIpkpLSGw1eJVuxyqv8 (дата
звернення: 09.09.2022).
19. Тест. Вони так (не) казали // WAS. URL: https://was.media/uk/2022–05–25-vony-tak-ne-kazaly-
test/ (дата звернення: 12.06.2022).
20. Титаренко М. Креативне мислення: тренінг // Facebook. Всеукраїнська олімпіада з фі-
лософії. 06.12.2021. URL: https://www.facebook.com/PhilosophyOlympiadUkraine/videos/
452000782948231 (дата звернення: 12.06.2022).
21. Фрейд не казав, що «день можна врятувати коньяком» — розбираємо фейкові цита-
ти відомих людей // Громадське радіо. 14.12.2021. URL: https://hromadske.radio/podcasts/
detoks/97083 (дата звернення: 12.06.2022).
22. Цитата. Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970–1980). URL: http://
sum.in.ua/s/cytata (дата звернення: 09.09.2022).
23. Чуканова С. Оформлення списків джерел. Цитування та посилання. Короткі поради // YouTube.
Ініціатива Academic IQ. 11.06.2020. URL: https://www.youtube.com/watch?v=u4zVfStfpPs (дата
звернення: 21.09.2022).
24. Як написати аргументативне есе? — Короткі поради — Марта Томахів // YouTube. Ініціатива
Academic IQ. 27.08.2020. URL: https://www.youtube.com/watch?v=3c9pDxOkiJQ&t=352s (дата
звернення: 12.06.2022).
25. Davies L. P., Howard R. M. Plagiarism and the Internet: Fears, Facts, and Pedagogies // Handbook
of Academic Integrity. Singapore, 2016. P. 591–606.
25. Hewett R., Barber S. Audiovisual Citation. Learning on Screen Guidelines for Referencing Moving
Image and Sound // Learning on Screen. 2018. URL: https://learningonscreen.ac.uk/guidance/
citation-guidelines/ (viewed on: 06.09.2022).
26. How to Cite a Painting or Artwork in APA, MLA, or Chicago // EasyBib. URL: https://www.easybib.
com/guides/citation-guides/how-do-i-cite-a/how-to-cite-a-painting-you-see-in-person-or-
online/ (viewed on: 07.09.2022).
27. O’Neil-Hart C. Why you should lean into how-to content in 2018 // Think With Google. 2017. URL:
https://www.thinkwithgoogle.com/intl/en-ca/marketing-strategies/video/self-directed-learning-
youtube/ (viewed on: 07.09.2022).
28. Sutherland-Smith W. Plagiarism, the Internet and Student Learning. Improving Academic Integrity.
New York: Routledge, 2008. 224 p.
– 86 –

Путівник з Академічної Доброченості

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Путівник з Академічної Доброченості

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Путівник з академічної доброчесності для позашкілля

Верстка: Андрій Чернявський

В оформленні публікації використано іконки case study, foco, example by Flaticon.com.

Ця публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу відповідно до гранто-

Розділ 1. Що таке академічна доброчесність і чому вона важлива? . . . . . . . . 6

Розділ 2. Порушення академічної доброчесності та шляхи запобігання їм . . . 21

Розділ 3. Формування культури академічної доброчесності в закладі

Розділ 4. Доброчесне керівництво учнівським дослідженням . . . . . . . . . . . . . 58

Задумуючи цей путівник з академічної доброчесності, ми прагнули дати від-

У жодному разі результати цього опитування ми не тлумачимо як репрезен-

За відповідями з анкет ми зрозуміли, що найбільший запит респонденти ма-

Усі випадки недоброчесності — це реальні кейси педагогів, які дали згоду на

Академічна доброчесність передбачає увагу до процесу, як і до результа-

Це не книга готових рішень, радше мандрівна карта або книга рецептів, за

Академічна доброчесність — це усталений переклад англійського терміну

«Integrity» — слово не з повсякденного обігу, в англійській його відносять до

Чи не є дискусія про академічну доброчесність

1 Integrity // Merriam Webster: [Website]. URL: https://www.merriam-webster.com/dictionary/integrity

Вимога до тих, хто навчається, бути чесними й відповідальними, безумовно,

Сучасне ж розуміння академічної доброчесності, її важливості та бачення

Розуміння того, що студентська нечесність — системна проблема, відпові-

Найбільш масштабні дослідження, результати яких лягли в основу поняття

(1) Вивчення причин обману Г’ю Гартшорном і Марком Меєм (1928)4

Висновок для нас з цього дослідження: середовище важливе; нечесність

У системі честі (honor system) при вступі студенти підписували обітницю не

У сиcтемі прокторингу (proctor system) уся увага зосереджувалася на зов-

Результати порівняння двох систем виявилися дещо несподіваними. Дослід-

(3) «Cornell Value Study» (1960)8

Дослідження Бовера мало кілька етапів, що включали різну кількість учасників.

Дослідник вказав на важливий аспект недоброчесності — тотальний про-

Окрім того, дані засвідчили, що більш ймовірно до нечесності вдадуться ті,

Висновки для нас: доброчесність — запорука досягнення мети освітнього

Несподіваним для дослідників виявилося те, що, хоча зменшилася загальна

Морально-етична та правова природа

ICAI не присвоює академічній доброчесності словникового тлумачення19, а

ICAI застерігає, що мало просто декларувати ці цінності. Слід ініціювати ді-

Видання «Фундаментальні цінності академічної доброчесності» від

Іноді розмову про цінності в колективі складно розпочати, адже не завжди

18 Фундаментальні цінності академічної доброчесності // Міжнародний центр академічної добро-

(2) предметні втілення суспільних цінностей та ідеалів;

(3) особисті цінності, що входять до психологічної структури особистості та є

Важливо обговорювати цінності академічної доброчесності в контексті тре-

Через відповіді на ці питання можна зрозуміти цінності особистості та як вони

Важливо усвідомити, що тут немає правильних чи хибних відповідей, голов-

Чому так? Академічна культура українських університетів до Революції Гідно-

Чітке розуміння картини академічного шахрайства та ставлення до нього в

Мотивація також ключовий чинник і для академічної доброчесності. Автори

Чому досвід навчання за кордоном важливий? Тому що ті 10 % студентів, які

Проте дослідники встановили, що, повернувшись у рідний університет з про-

28 Академічна культура українського студентства: основні чинники формування та розвитку: Матеріали

Важливо розуміти, що академічна мобільність студентів не примха, а одна із

«Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначе-

З одного боку, наявність норми в законі робить дотримання академічної до-

Водночас у самому визначенні доброчесності, закріпленому в законі, та-

Нині в роботі проєкт окремого закону «Про академічну доброчесність»35.

31 Там само. С. 31.

Звинувачуючи у всьому лише інтернет, на думку дослідниць, ми плутаємо

Дослідниці вважають, що найкращою профілактикою онлайн-плагіювання

Роль позашкілля у формуванні культури

Ті студенти-першокурсники, які додатково відвідували спортивні секції, мис-

Кейс «Чого вчить МАН»40

Презентаційні навички передбачають кілька етапів:

Ведення обґрунтованої дискусії дуже допомагає в кар’єрному шляху, коли

Кейс «МАН як вікно можливостей»41