Питання:

1. Які аспекти охоплює поняття «інноваційний менеджмент»?

2. У чому полягає особливість формування інноваційних цілей?

Процес формування ІЦ є однією з найважливіших процедур ІМ і
складовою всіх планових розрахунків в інноваційній сфері. ІЦ пов'язані з
місією фірми, стратегіями, життєвим циклом інновацій та організації в
цілому та є орієнтиром інноваційної діяльності на задані періоди.
Для формулювання цілей інн. розвитку необхідно дотримуватись
певних правил:
 формування цілі повинно починатися з дієслова в неозначеній і
наказовій формі, що характеризує виконання дій ("розробити", "покращити",
"підвищити")
 цілі повинні бути вимірювальними;
 цілі повинні мати науковий, технічний, економічний, соціальний
або політичний характер і бути орієнтованими на вирішення виробничих,
кадрових, соціальних, екологічних, технічних тощо завдань розвитку
організації;
 цілі мають бути достатньо точно орієнтованими в часі з позиції
досягнення певних результатів;
 цілі мають бути затвердженим як управлінське рішення і
зафіксованим письмово в певному документі.
 3. Які завдання виконує інноваційний менеджмент?
Відповідно до цілей формуються завдання інноваційного менеджменту,
основними з яких є такі:
1. Вироблення стратегічної інноваційної політики і механізмів її
здійснення.
2. Формування стратегічних, довго- і короткострокових цілей
інноваційної діяльності.
3. Розроблення планів, програм, проектів та їх виконання.
4. Створення організаційно-виробничої структури і структури
управління інноваційною діяльністю.
5. Планування організації процесів розроблення інновацій
(інноваційного процесу).
6. Спостереження (контроль) за виконанням етапів, стадій
інноваційного процесу в часі та синхронізацією всіх видів діяльності.
7. Підбір і розміщення кадрів, створення творчої атмосфери та
мотивації інтелектуальної праці.
8. Календарне планування роботи і контроль її виконання.
9. Комплексне формування та використання інноваційного потенціалу
підприємства.
10. Організація і кооперація інноваційних програм, прискорення їх
розроблення;
11. Створення тимчасових цільових груп для комплексного вирішення
інноваційних проблем – від ідеї до серійного виробництва продукції.
12. Спостереження й оцінка світових тенденцій науково-технічного
розвитку.
4. Що розуміється під функціями інноваційного менеджменту і за
якими ознаками їх розрізняють?
До функцій, які відображають зміст інноваційної діяльності, належать:
прогнозування (передбачення);
 формування інноваційних цілей;
  планування;
 координація;
 організація;
 стимулювання (активізація);
 контроль.
5. Розкрийте сутність функції прогнозування.
Виділення функцій в інноваційному менеджменті зумовлене
різноманітністю управлінської діяльності в ланцюзі: ідея – наукові
дослідження – розробки – проектування – виробництво – реалізація
інновацій.
Під функціями менеджменту розуміється вид діяльності, яка необхідна
для реалізації загальних завдань управління інноваціями.
6. Яке значення має метод написання сценарію для розвитку
інновацій?
Метод написання сценаріїв. Сценарій означає сюжетну схему, тобто
заздалегідь підготовлений план дій чого-небудь.
Сценарій інновацій – це упорядкована в часі послідовність епізодів
вибору інноваційної політики, методів її реалізації, тобто логічна
послідовність подій, які показують крок за кроком, як будуть розгортатись
події у майбутньому. Метод написання сценаріїв полягає у підборі колективу
спеціалістів для складання сценарію майбутнього розвитку процесів, які
можуть виявляти й оцінювати потенційні наслідки, що при цьому можуть
виникнути. Мета написання сценарію – створити гіпотетичну майбутню
ситуацію з інноваційного розвитку. Цінність сценарію тим вища, чим
менший рівень невизначеності, тобто чим більший рівень узгодженості
поглядів експертів на майбутні події.
7. Що таке метод Дельфі, у чому полягає його особливість?
Метод Дельфі – це метод прогнозу, під час використання якого у
процесі дослідження виключається безпосереднє спілкування між членами
групи і проводиться індивідуальне опитування експертів з використанням
анкети для з’ясування їхньої думки відносно майбутніх гіпотетичних подій.
Назву цей метод дістав від назви знаменитого в античному світі оракула
Дельфійського храму (Дельфійський оракул).
Метою методу Дельфі є одержання прогнозів, надійніших порівняно з
аналізом, проведеним одним спеціалістом. Опитування експертів
проводиться в кілька турів за допомогою анкет – спеціальних опитних
листків. Анкети аналізуються і дані статистично обробляються з
урахуванням зауважень експертів. Головна позитивна особливість цього
методу розроблення сценарію полягає в тому, що він дає змогу уникати дії
психологічних чинників, таких як, наприклад, тиск з боку іншої особи,
особиста антипатія до будь-кого, надзвичайна увага до думки певних осіб і т.
д. Метод Дельфі вважається найефективнішим у прогнозі майбутніх подій
8. У чому сутність «вправ Мерліна»?
Останнім часом у корпораціях значного поширення набуває цікавий і
ефективний засіб продумування (прогнозування) проблем інноваційного
(стратегічного) характеру – так звані вправи Мерліна. Вони являють собою
комбінацію вільної форми моделювання і планування сценарію. Вправи
Мерліна починаються з прохання до учасників спроектувати себе в будь-
який період майбутнього, наприклад, через 10 років. Вони уявляють, що їхня
фірма стане провідною з науково-технічного прогресу в країні (або світі) і
успішно конкуруватиме на ринку. У перший день виконання вправи
учасники гри пишуть сценарії, створюють картини майбутнього, ведуть
розмови один з одним про те, як це все реально буде виглядати і як цього
досягти, шукають напрями, шляхи, щоб успіх був реальним. На другий день
учасники команди можуть писати про стратегічні наміри для уявного
майбутнього – реальну гру, в яку вони гратимуть протягом наступних 10
років з тим, щоб це майбутнє реально було досягнуто. Надалі учасники
повертаються в сучасні умови, знаходячи основні віхи, з якими вони
матимуть справу в період десятиріччя, щоб передбачений ними успіх став
реальністю. Коли віхи позначені, групи оцінюють їх сильні та слабкі сторони
і те, як вони будуть конкурувати, щоб їх бажане майбутнє здійснилось. На
підприємстві з метою проведення «вправ Мерліна» виділяються спеціальні
зони для тренування. Команди в «навчальній зоні» вивчають ситуацію в
комплексі: виробниче середовище, стартові позиції, проводять моделювання
кількох варіантів ідей. Такі моделі включають усі аспекти виробничої
системи, інновації, ризики, ресурси, інноваційну політику, стратегії,
соціальні аспекти. Зони для тренування сприяють розвитку системного
мислення, ініціюють творчість, потяг до знань, прагнення до перемоги.
9. Розкрийте сутність функції планування.
Планування як функція інноваційного менеджменту полягає в
обґрунтуванні основних напрямів і пропорцій інноваційної діяльності
відповідно до прийнятих прогнозів та цілей розвитку, можливостей
ресурсного забезпечення, інноваційного потенціалу організації, попиту
ринку. Функція планування охоплює весь комплекс заходів як з розроблення
планових завдань в інноваційному процесі, так і з упровадження їх
практично.

Задача 5.
Керівництву підприємства необхідно прийняти рішення, щодо
придбання нового обладнання для проведення НДДКР. Для цього потрібно
провести оцінювання інноваційного потенціалу підприємства на етапі
освоєння інновацій. На основі даних табл. визначте ступінь фізичного зносу,
коефіцієнт оновлення та коефіцієнт вибуття обладнання та зробіть висновок
щодо можливості його подальшого використання.
Показник Значення
Середньорічна первісна вартість обладнання для проведення НДДКР, тис. 654,2
грн.
Середньорічна залишкова вартість обладнання для проведення НДДКР, тис. 478,8
грн.
Вартість обладнання для проведення НДДКР, що надійшло протягом року, 122,1
тис. грн.
Вартість обладнання для проведення НДДКР, що вибуло протягом року, 165,5
тис. грн.
Вартість обладнання для проведення НДДКР, на початок поточного року, 675,9
тис. грн.
Вартість обладнання для проведення НДДКР, на кінець поточного року, 632,5
тис. грн.
Розв’язок:
1) Фізичний знос обладнання для проведення НДДКР = (654,2 – 478,8) /
654,2 = 0,268
2) Коефіцієнт оновлення обладнання для проведення НДДКР = 122,1 /
632,5 = 0,193
3) Коефіцієнт вибуття обладнання для проведення НДДКР = 165,5 /
675,9 = 0,245.
Для проведення НДДКР обладнання підприємства не є застарілим, про
що свідчить показник його фізичного зносу. Однак коефіцієнт вибуття
обладнання є вищим за коефіцієнт оновлення, що може свідчити про
можливість швидкого його морального зношування.