Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

5059 Методичні вказівки

до оформлення курсових і кваліфікаційних робіт
для студентів спеціальності 035 «Філологія»
денної та заочної форм навчання

Суми
Сумський державний університет
2021
1
 Методичні вказівки до оформлення курсових і
кваліфікаційних робіт / укладачі: О. І. Єгорова, І. К. Кобякова,
А. В. Прокопенко, М. В. Черник. – Суми : Сумський державний
університет, 2021. – 109 с.

Кафедра германської філології

2
 ЗМІСТ
С.
ВСТУП......................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ
КУРСОВИХ І КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ........................... 7
1.1 Базові визначення та зміст понять...................................... 7
1.2 Етапізація науково-дослідної роботи................................. 11
1.3 Порядок призначення та затвердження наукових
керівників.................................................................................... 13
1.4 Порядок визначення та затвердження тематики
курсових і кваліфікаційних робіт............................................. 14
1.5 Технічні вимоги до оформлення курсових
і кваліфікаційних робіт.............................................................. 15
1.6 Технічні вимоги до структурного оформлення робіт…... 16
1.6.1 Оформлення титульного аркуша..................................... 17
1.6.2 Оформлення змісту роботи............................................... 17
1.6.3 Оформлення переліку умовних позначень..................... 17
1.6.4 Оформлення основної частини......................................... 18
1.6.4.1 Оформлення вступу........................................................ 22
1.6.4.2 Оформлення розділів, підрозділів, пунктів
і підпунктів тексту основної частини роботи.......................... 23
1.6.4.3 Оформлення висновків................................................... 24
1.6.4.4 Правила здійснення та оформлення цитувань
у тексті......................................................................................... 25
1.6.4.5 Правила оформлення ілюстративного матеріалу
та його цитування....................................................................... 29
1.6.4.6 Оформлення ілюстрацій, таблиць і формул................ 31
1.6.4.7 Правила оформлення списку використаних джерел.. 34
1.6.4.8 Правила оформлення додатків...................................... 38
1.6.4.9 Корисні онлайн-сервіси для підготовки
кваліфікаційних робіт…………………………………………. 39

3
РОЗДІЛ 2 ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ТА СТРУКТУРИ
РІЗНИХ ВИДІВ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОБІТ................. 43
2.1 Вимоги до структури та змісту курсової роботи............... 43
2.2 Вимоги до структури та змісту кваліфікаційної роботи... 50
РОЗДІЛ 3 ПІДГОТОВКА, ПОРЯДОК ТА ПРОЦЕДУРА
ЗАХИСТУ КУРСОВИХ І КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ…... 61
3.1 Підготовка курсових і кваліфікаційних робіт до захисту 61
3.2 Відгук наукового керівника................................................. 67
3.3 Рецензування науково-дослідних робіт.............................. 68
3.4 Технічний нормоконтроль................................................... 68
3.5 Захист курсових і кваліфікаційних робіт........................... 69
3.6 Оцінювання курсових і кваліфікаційних робіт.................. 70
3.7 Порядок зберігання курсових і кваліфікаційних робіт…. 72
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................... 73
Додаток А. Зразок оформлення титульного аркуша
курсової роботи........................................................................... 74
Додаток Б. Зразок оформлення титульного аркуша
кваліфікаційної роботи .............................................................. 76
Додаток В. Зразок оформлення змісту роботи........................ 78
Додаток Г. Зразки оформлення бібліографічного опису
в списку використаних джерел.................................................. 79
Додаток Д. Зразок рецензії на курсову роботу ....................... 86
Додаток Е. Зразок рецензії на кваліфікаційну роботу ……... 90
Додаток Ж. Зразок відгуку на курсову роботу ....................... 94
Додаток И. Зразок відгуку на кваліфікаційну роботу ……... 98
Додаток К. Акт про додержання вимог до технічного
оформлення................................................................................. 102
Додаток Л. Критерії оцінювання захисту курсової
роботи……….……………………………………………......... 105
Додаток М. Критерії оцінювання захисту кваліфікаційної
роботи.......................................................................................... 107

4
 ВСТУП

Наука – це океан, відкритий як для тури, так і для

фрегата. Один перевозить по ньому злитки золота, інший
вудить у ньому оселедців.
Едвард Бульвер-Літтон

Щоб цілком правильно проводити наукову роботу за

допомогою систематичних дослідів і точних демонстрацій,
потрібне стратегічне мистецтво.
Джеймс Максвелл

Науково-дослідна робота студентів є невід’ємною

складовою сучасних висококваліфікованих фахівців у закладах
вищої освіти, з перших курсів навчання студент поступово
засвоює елементи методики організації науково-дослідної
роботи (підготовку доповідей, рефератів, тез), апогей якої настає
під час підготовки та написання курсових і кваліфікаційних
робіт, до завдань яких належать:
1) закріплення, поглиблення та реалізація знань і вмінь,
набутих студентами в процесі навчання;
2) індивідуалізація науково-дослідної роботи студентів;
3) набуття та розвиток умінь наукового академічного
письма;
4) розвиток критичного й креативного мислення
студентів, умінь аналізувати, синтезувати, інтерпретувати та
робити висновки.
Виконання кваліфікаційних робіт та їх захист перед
екзаменаційною комісією є фактом перевірки індивідуальної
підготовки фахівця до самостійної діяльності з обраної
спеціальності, його здібностей самостійно аналізувати стан
проблем у певній галузі науки, синтезувати доробки інших,
робити власні висновки, розробляти пропозиції та ухвалювати
конкретні рішення.
5
 Оформлення курсових і кваліфікаційних робіт за
Державним стандартом України (ДСТУ) є важливим для
узгодження формальної сторони та реального змісту наукового
дослідження. Пропоновані методичні рекомендації для
студентів факультету іноземної філології та соціальних
комунікацій спеціальності 035 «Філологія» спеціалізації 035.041
«Германські мови та літератури (переклад включно), перша –
англійська» призначені ознайомити з порядком написання й
захисту наукових робіт, а також імплементувати єдині критерії
оформлення та оцінювання наукових робіт здобувачів вищої
освіти за освітніми ступенями (ОС) «бакалавр» і «магістр».

6
 РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ
І КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ

1.1 Базові визначення та зміст понять

Відповідно до навчальних планів підготовки фахівців

освітніх ступенів «бакалавр» та «магістр» спеціальності 035
«Філологія» спеціалізації 035.041 «Германські мови та
літератури (переклад включно), перша – англійська» на
факультеті іноземної філології та соціальних комунікацій
Сумського державного університету студенти четвертого,
п’ятого та шостого курсів виконують курсові та кваліфікаційні
роботи, що містять науково обґрунтовані теоретичні або
практичні результати й положення, винесені на публічний
захист.
У вимогах стандартів вищої освіти зазначено, що курсові
та кваліфікаційні роботи встановлюють відповідність набутих
здобувачами результатів навчання (компетентностей). Серед
компетентностей розрізняють загальні та спеціальні (фахові). До
загальних компетентностей, що формує курсова робота,
належать:
1) здатність до пошуку, опрацювання та аналізу
інформації з різних джерел;
2) здатність до абстрактного мислення, аналізу та
синтезу;
3) навички використання інформаційних і
комунікаційних технологій;
4) здатність проведення досліджень на належному рівні.
До фахових компетентностей курсової роботи належать:
1) здатність використовувати в професійній діяльності
знання про мову як особливу знакову систему, її природу,
функції, рівні;
2) здатність вільно оперувати спеціальною термінологією
для розв’язання професійних завдань;
7
 3) здатність до збирання й аналізу, систематизації та
інтерпретації мовних, літературних, фольклорних фактів,
інтерпретації і перекладу тексту (залежно від обраної
спеціалізації);
4) здатність здійснювати лінгвістичний,
літературознавчий та спеціальний філологічний (залежно від
обраної спеціалізації) аналіз текстів різних стилів і жанрів;
5) усвідомлення значення всіх підсистем мови для
вироблення вмінь аналізувати мовні одиниці, визначати їх
взаємодію та характеризувати мовні явища й процеси, що їх
зумовлюють.
Успішне виконання курсової роботи забезпечує такі
програмні результати:
1) вільне спілкування з професійних питань із фахівцями
та нефахівцями державною та іноземними мовами усно й
письмово, використання їх для організації ефективної
міжкультурної комунікації;
2) ефективну роботу з інформацією: добирання
необхідної інформації із різних джерел, зокрема з фахової
літератури та електронних баз, критичний аналіз та її
інтерпретацію, впорядковування, класифікацію і
систематизацію;
3) знання принципів, технологій та прийомів створення
усних і письмових текстів різних жанрів і стилів державною та
іноземними мовами;
4) аналіз мовних одиниць, визначення їх взаємодії та
характеристику мовних явищ і процесів, що їх зумовлюють;
5) аналіз та інтерпретацію творів української та
зарубіжної художньої літератури й усної народної творчості,
визначення їх специфіки та місця в літературному процесі
(відповідно до обраної спеціалізації);
6) збирання, аналіз, систематизація та інтерпретація
фактів мови й мовлення, а також використання їх для
розв’язання складних задач і проблем у спеціалізованих сферах

8
професійної діяльності та/або навчання; набуття навичок участі
в наукових та/або прикладних дослідженнях у галузі філології.
Загальні компетентності, на формування яких спрямована
кваліфікаційна робота, передбачають здатність:
1) спілкуватися державною мовою як усно, так і
письмово;
2) до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних
джерел; до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;
3) до проведення досліджень на належному рівні;
здатність генерувати нові ідеї (креативність).
До фахових компетентностей належать:
1) уміння вільно орієнтуватися в різних лінгвістичних
напрямах і школах;
2) здатність критично осмислювати історичні надбання та
новітні досягнення філологічної науки; здійснювати науковий
аналіз і структурування мовного / мовленнєвого й літературного
матеріалу з урахуванням класичних і новітніх методологічних
принципів;
3) усвідомлення методологічного, організаційного та
правового підґрунтя, необхідного для досліджень та/або
інноваційних розробок у галузі філології, презентування їх
результатів професійній спільноті й захисту інтелектуальної
власності на результати досліджень та інновацій;
4) усвідомлення ролі експресивних, емоційних, логічних
засобів мови для досягнення запланованого прагматичного
результату.
Успішне виконання кваліфікаційної роботи забезпечує
такі програмні результати:
1) доступно й аргументовано пояснювати сутність
конкретних філологічних питань, власну точку зору на них та її
обґрунтування як фахівцям, так і широкому загалу, зокрема
особам, які навчаються;
2) обирати оптимальні дослідницькі підходи й методи
для аналізу конкретного лінгвістичного чи літературного
матеріалу;
9
 3) планувати, організовувати, здійснювати та
презентувати дослідження та/або інноваційні розробки в
конкретній філологічній галузі;
4) збирати й систематизувати мовні, літературні,
фольклорні факти, інтерпретувати й перекладати тексти різних
стилів і жанрів (залежно від обраної спеціалізації).
Курсова й кваліфікаційна роботи – це індивідуальні
дослідження навчально-дослідницького та теоретико-
прикладного характеру, що виконує студент під час фахової
підготовки. Вона є однією з форм виявлення теоретичних і
практичних знань, уміння їх застосовувати для виконання
конкретних наукових, економічних, соціальних та виробничих
завдань.
Курсова робота за освітнім ступенем «бакалавр»
передбачає написання науково-дослідної роботи з іноземної
(англійської та/або німецької) філології (з можливими
елементами порівняльного мовознавства).
Кваліфікаційна робота – це форма підготовки та
підсумкової атестації студентів за ОС «бакалавр» і «магістр».
Кваліфікаційні роботи за ОС «магістр» є синтезом
науково-дослідної роботи з теоретичного та практичного
мовознавства (філології та перекладу) з елементами методики
навчання перекладу та іноземних мов.
Виконання курсової або кваліфікаційної роботи має на
меті:
1) систематизацію, закріплення та поглиблення
теоретичних і практичних знань за відповідним напрямом
підготовки;
2) формування навичок застосування цих знань під час
розв’язання конкретних науково-методичних завдань;
3) розвиток навичок проведення самостійної науково-
дослідної роботи й оволодіння методикою теоретичних,
експериментальних та науково-практичних досліджень,
передбачених виконанням роботи;

10
 4) набуття досвіду з аналізу одержаних результатів
досліджень, формулювання нових висновків і положень, а також
їх прилюдного захисту.

1.2 Етапізація науково-дослідної роботи

Над курсовою або кваліфікаційною роботою студент

працює під контролем наукового керівника впродовж
визначеного навчальними планами терміну. Організаційно
процес написання кваліфікаційної роботи складається з
декількох етапів.
Підготовчий етап:
1) призначення наукового керівника;
2) вибір та узгодження теми дослідження з науковим
керівником;
3) попереднє планування та вироблення загальної
концепції наукової роботи (складання індивідуального графіка,
написання розгорнутого плану роботи тощо);
4) ознайомлення зі станом розроблення проблеми у
вітчизняній та зарубіжній науці в діахронії та синхронії (аналіз
історії дослідження питання та сучасного стану проблеми);
5) визначення з характером теоретичного й фактичного
матеріалу, використовуваного в дослідженні (визначення з
лінгвістичним напрямком досліджень, підходом, методикою,
типом дискурсу тощо).
Основний етап:
1) інтенсивна робота з науковою фаховою літературою
зокрема з кафедральними доробками вчених,
лексикографічними джерелами з паралельним формуванням
бази цитувань та списків використаної літератури;
2) збирання та оброблення фактичного матеріалу
(наприклад, проведення лінгвістичного та інформаційного
аналізу текстів);

11
 3) проведення експериментальних робіт (анкетування,
опитування; реалізація фрагментів уроку, розроблення планів-
конспектів та наочних матеріалів тощо);
4) організація викладення та структуризація тексту
роботи відповідно до наявних вимог до цілісності, послідовності
та логічної зв’язності;
5) формулювання висновків дослідження відповідно до
попередньо поставлених мети та завдань;
6) підготовка наукових публікацій із тематики
дослідження;
7) загальна підготовка роботи до перевірки науковим
керівником.
Підсумково-оформлювальний етап:
1) оформлення наукової роботи відповідно до технічних
та мовно-стилістичних стандартів;
2) урахування сформульованих науковим керівником
конкретних зауважень;
3) повторна перевірка роботи науковим керівником (за
погодженням);
4) оформлення супроводжувальної документації
(заповнення щоденників, одержання характеристик, відгуків та
рецензій);
5) подавання роботи та супровідної документації на
кафедру з відповідною реєстрацією в кафедральному журналі;
6) передзахист роботи на кафедрі відповідно до графіка,
визначеного кафедрою.
Завершальний етап:
1) публічний захист наукової роботи студента (виступ і
відповіді на запитання екзаменаційної комісії та аудиторії);
2) оцінювання результатів та презентації наукового
дослідження студента екзаменаційною комісією.

12
 1.3 Порядок призначення та затвердження
наукових керівників

Безпосередній контроль за виконанням кваліфікаційної

роботи здійснює науковий керівник.
Науковими керівниками курсових та кваліфікаційних
робіт призначають висококваліфікованих фахівців кафедри.
Зазвичай за взаємним погодженням із перспективним науковим
керівником студенти можуть попередньо надати свої пропозиції
щодо бажаної кандидатури наукового керівника. Залежно від
низки факторів остаточне розподілення та затвердження
наукових керівників здійснюють на початку навчального року за
рішенням кафедри.
До спектра завдань та зобов’язань керівника входять:
1) допомога студентові у визначенні напрямку та
тематики дослідження;
2) ознайомлення студента з вимогами щодо підготовки та
захисту кваліфікаційної роботи;
3) допомога в організації плану дослідження;
4) науково-методична допомога й консультування
студентів на всіх етапах самостійної роботи над науковою
проблемою (згідно із затвердженим кафедрою графіком);
5) контроль за додержанням усіх вимог до написання та
оформлення роботи студента;
6) об’єктивне відображення рівня додержання цих вимог
у відгуку;
7) попереднє звітування на засіданнях кафедри про хід
виконання науково-дослідної роботи кожного окремого
студента; внесення пропозиції щодо вживання заходів, зокрема
недопущення студентів до захисту внаслідок порушення вимог
до організації цієї роботи.

13
 1.4 Порядок визначення та затвердження
тематики курсових і кваліфікаційних робіт

За погодженням із науковим керівником тему наукової

роботи пропонує студент за умови відповідного обґрунтування
доцільності її розроблення (згідно з попередньою власною
науково-дослідницькою роботою, місцем теперішньої чи
майбутньої професійної діяльності, технічними можливостями
проведення дослідження тощо). У разі відсутності релевантних
пропозицій із боку студента тему призначає науковий керівник
або професорсько-викладацький склад кафедри. Будь-яка
довільна зміна студентом теми своєї роботи неприпустима.
Під час вибору теми важливо враховувати такі критерії:
1) актуальність, елементи новацій та перспективність
подальшого дослідження обраної теми;
2) попередній ступінь вивченості теми;
3) наявність доступної для студента й достатньої для
розкриття теми джерельної бази;
4) зв’язок теми з конкретною науково-дослідною
роботою, що здійснюють індивідуально чи колективно на
кафедрі;
5) можливість одержання від упровадження результатів
дослідження науково-освітнього ефекту;
6) особисті наукові інтереси студента.
Тема курсової або кваліфікаційної роботи повинна:
1) бути стисло сформульованою (до 10 слів);
2) бути чітко сформульованою (без штучно ускладненої
та наукоподібної термінології або розмитих узагальнень типу
«Вивчення процесу...», «Дослідження шляхів...», «До
питання...»);
3) окреслювати межі пропонованого дослідження;
4) відображати поставлену мету дослідження;
5) відповідати характеру наукової роботи (робота з
іноземної філології або перекладознавства).

14
 Тематику курсових і кваліфікаційних робіт формують на
початку навчального року (вересень), у якому заплановане
написання та захист цих робіт. Не пізніше 1 жовтня поточного
навчального року загальний список усіх кваліфікаційних робіт,
виконуваних на кафедрі, затверджують на засіданнях кафедри та
вченої ради факультету. Після офіційного затвердження зміна
або модифікація тем наукових робіт неприпустима.

1.5 Технічні вимоги до оформлення

курсових і кваліфікаційних робіт

Залежно від особливостей і змісту курсові та

кваліфікаційні роботи оформлюють у вигляді тексту, рисунків,
схем, таблиць або їх сполучень.
Науково-дослідні роботи друкують:
1) з одного боку аркуша формату А4 (210мм х 297 мм);
2) з додержанням берегів: лівий – 30 мм, верхній та
нижній – 20 мм, правий – 10 мм;
3) кеглем (шрифтом) Times New Roman, розмір кеглю –
14;
4) із нумерацією сторінок у правому верхньому кутку
сторінки в зоні колонтитулів без крапки, кегль – Times New
Roman, розмір – 14;
5) із міжрядковим інтервалом – 1,5;
6) з абзацним відступом – 1,25 мм;
7) із міжабзацним інтервалом 0 пт;

Word 2007, 2010

15
 Word 2016
Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який
зараховують до загальної нумерації сторінок роботи. На
титульному аркуші номер сторінки не ставлять.
Роботу подають до захисту в переплетеному вигляді. До
неї окремими документами додають підписані відгук наукового
керівника та рецензію (роздруковані на одному аркуші формату
А4 з двох боків), а також інші документи на вимогу кафедри.

1.6 Технічні вимоги до структурного оформлення робіт

Науково-дослідна робота в оформленому вигляді

повинна складатися з таких структурних компонентів:
1) титульного аркуша;
2) змісту;
3) переліку умовних позначень (за необхідності);
4) вступу;
5) основної частини;
6) висновків;

16
 7) списку використаних джерел зокрема списків
довідкових та ілюстративних джерел;
8) резюме (для кваліфікаційних робіт);
9) додатків (за необхідності).

1.6.1 Оформлення титульного аркуша

Титульний аркуш оформляють відповідно до

встановленого кафедрою зразка (зразки подані в додатках А, Б).
Шрифт назв курсових та кваліфікаційних робіт друкують кеглем
(шрифтом) Times New Roman, розмір кегля – 16.

1.6.2 Оформлення змісту роботи

Зміст розміщують на початку роботи. Він містить

найменування та номери початкових сторінок вступу, усіх
розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів, висновків, списку
використаних джерел, додатків (зразок подано в додатку В).

1.6.3 Оформлення переліку умовних позначень

Скорочення слів і словосполучень у курсових і

кваліфікаційних роботах виконують відповідно до чинних
стандартів із бібліотечної та видавничої справи (ДСТУ 3582-
2013. Бібліографічний опис скорочення слів і словосполучень
українською мовою. Загальні вимоги та правила).
Перелік умовних позначень, символів, одиниць,
скорочень і термінів наводять, якщо в роботі вжито специфічну
термінологію, маловідомі скорочення, незнайомі символи тощо.
Перелік друкують через 1 рядок після заголовка
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ двома колонками. Ліворуч
за алфавітом наводять скорочення, праворуч – їх детальне
розшифрування. Якщо спеціальні терміни, символи та
позначення повторюються менше 3 разів, перелік не складають,
а їх розшифрування наводять у тексті після першого згадування.
17
 1.6.4 Оформлення основної частини

Під час оформлення основного тексту роботи, в межах

кожного розділу чи підрозділу необхідно додержуватися
принципів композиційної та логічної цілісності, послідовності
та зв’язності викладення думок. Наприкінці кожного розділу та
підрозділу формулюють висновки зі стислим викладенням
наведених у розділі чи підрозділі наукових і практичних
результатів.
Текст роботи не прийнято перевантажувати маркерами,
курсивом та іншими шрифтами.
У тексті роботи, а особливо під час оформлення списку
використаних джерел, необхідно чітко розрізняти тире ( – ) та
дефіс (-), що різняться розміром та наявністю пробілів до і після
тире. Тире повинні бути однорідними по всьому тексті роботи:
або короткими ( – ), або довгими ( — ). Для введення символів у
редакторі Word рекомендовано застосовувати команди
Ctrl+«мінус» на панелі NumLock для короткого тире та
Ctrl+Alt+«мінус» на панелі NumLock – для довгого.
У роботі потрібно обов’язково використовувати опцію
«нерозривний пробіл» (команда Ctrl+Shift+пробіл) між
ініціалами та прізвищем (Т. Г. Шевченко), після географічних
скорочень (м. Київ), між знаками номера (№) і параграфа (§) та
числами, що до них належать, усередині скорочень типу і т. д., і
т. п. тощо. Для розуміння функцій цієї опції необхідно
увімкнути режим відображення недрукованих символів.

Щоб побачити та зрозуміти, наскільки правильним є

форматування документа, використовуйте режим відображення
недрукованих символів. Для цього потрібно перейти на
вкладку «Основне» групи «Абзац» та натиснути кнопку ¶, що
18
також може просто знаходитися на стандартній панелі
редактора.
Недруковані символи – це символи, що не
роздруковуються на папері, проте відображаються у
віртуальному вікні Word. У процеcі верстання та редагування
наукової роботи рекомендовано одразу починати працювати з
активованою опцією відображення недрукованих символів.
Лапки – парний розділовий знак, що вживається для
виділення прямої мови, цитат, назв книг, газет, журналів,
підприємств, а також окремих слів, якщо вони вживаються у
переносному або іронічному сенсі. Розрізняють основні та
другорядні лапки. Другорядні лапки використовуються для
виділення лапками частини тексту, який вже виділено лапками
(наприклад: Тато сказав Петрику: «Дочитуй „Кобзар“ і гайда
спати»).
Під час оформлення науково-дослідної роботи
використовують лапки відповідно до мовного оформлення
тексту:
Мова Основні Другорядні
Англійська “…” ‘…’
Іспанська, італійська «…» “…”
Німецька, польська „…“ ‚…‘
Українська, російська, «…» „…“
білоруська
Французька «…» «…» або “…”
Оформлення переліків та списків (за винятком списку
використаних джерел). Наукові тексти відзначаються великою
кількістю переліків, що складаються як із закінчених, так i
незакінчених фраз.
Перед початком відкритого переліку, що становить низку
однорідних членів речення, ставлять знак «:» (двокрапка). У разі
19
оформлення подібного переліку списком, такі члени речення є
незакінченими фразами. Їх пишуть прописними літерами й
позначають арабськими цифрами або маленькими літерами
кириличного алфавіту (для кириличних текстів) та закривають
напівкруглою дужкою.
Елементи переліків, що складаються з окремих слів (або
невеликих фраз без розділових знаків усередині), рекомендовано
оформлювати в підбір з іншим текстом і відокремлювати
комами.
Наприклад:
Типологія лінгвістичних корпусів ґрунтується на низці
критеріїв, серед яких урахуванню підлягають: 1) тип даних,
2) мова текстів, 3) «паралельність», 4) «літературність»,
5) жанр, 6) доступність, 7) призначення, 8) динамічність,
9) розмітка, 10) характер розмітки, 11) обсяг текстів,
12) хронологічний аспект, 13) «спільність», 14) структура
[8, с. 21−22].
Під час організації розгорнутих фраз у список кожну з
них як окремий елемент переліку подають прописними літерами
з абзацу; наприкінці фрази ставлять крапку з комою, а після
останнього елемента в переліку – крапку. Сам список можна
подавати в нумеральній, літерній або знаковій формі.
Наприклад:
Варіант 1
До базових ознак лінгвістичного корпусу належать:
1) репрезентативність (достатнє та пропорційне
подання в корпусі текстів різних періодів, жанрів, стилів,
авторів);
2) електронний формат;
3) анотування, або розмітку;
4) комп’ютерна підтримка (використання
комп’ютерних програм для оброблення даних);
5) розмір (кількість слів у корпусі) [6, с. 26].

20
 Варіант 2
До базових ознак лінгвістичного корпусу належать:
а) репрезентативність (достатнє та пропорційне
подання в корпусі текстів різних періодів, жанрів, стилів,
авторів);
б) електронний формат;
в) анотування, або розмітку;
г) комп’ютерна підтримка (використання
комп’ютерних програм для оброблення даних);
д) розмір (кількість слів у корпусі) [6, с. 26].
Варіант 3
До базових ознак лінгвістичного корпусу належать:
● репрезентативність (достатнє та пропорційне
подання в корпусі текстів різних періодів, жанрів, стилів,
авторів);
● електронний формат;
● анотування, або розмітка;
● комп’ютерна підтримка (використання
комп’ютерних програм для обробки даних);
● розмір (кількість слів у корпусі) [6, с. 26].
Студентові дозволено використовувати будь-які зі
стандартно використовуваних маркерів нумерації (дефіси та
тире, чорні та білі крапки, зірочки та стрілки тощо), проте в
тексті наукової роботи необхідно додержуватися єдиної
обраної системи оформлення переліків та списків. Так, до
зниження балів за технічну частину призведе використання
нумерального списку у вступі та літерного чи знакового списку
у будь-якій іншій частині науково-дослідної роботи.
Під час укладання переліку закінчених фраз їх
оформлюють з абзацного відступу, з великої літери й
відокремлюють крапками.

21
 Наприклад:
У тесті УЦОЯО до 2010 року використано лише 3 типи
тестових завдань.
1. Тести з обранням однієї правильної відповіді. Це
завдання на 1–2 логічні кроки, поєднані однією яскравою
ідеєю, за допомогою них перевіряють розуміння суто
математичних понять та тверджень, а також уміння
виконувати найпростіші («рефлекторні») математичні дії.
2. Тести з короткою відповіддю. Такі завдання
передбачають 3–4 логічні кроки. Вони розраховані на
перевірку вмінь реалізувати відомі алгоритми розв’язування
вправ i задач у стандартних ситуаціях.
3. Тести з розгорнутою відповіддю. Це багатокрокові
завдання з повним обґрунтуванням ycix логічних кроків
розв’язання. За їх допомогою перевіряють уміння
обґрунтовувати математичні твердження, проводити аналіз
існування та кількості розв’язань залежно від параметрів
умови, шукати способи розв’язування нестандартних задач.
За таким самим принципом здійснюють організацію
списку використаних джерел, про що докладніше йтиметься у
відповідному підрозділі цих методичних рекомендацій.

1.6.4.1 Оформлення вступу

Обсяг вступу має становити 2–3 повні сторінки. У вступі

подають загальну характеристику науково-дослідної роботи, що
повинна містити:
1) вступ до проблематики роботи;
2) короткий екскурс в історію дослідження питання;
3) актуальність теми;
4) об’єкт, предмет та матеріал дослідження;
5) мету й завдання дослідження;
6) використані методи дослідження;
7) практичне значення одержаних результатів;

22
 8) наукову новизну одержаних результатів (за наявності);
9) результати апробації результатів (за наявності);
10) стислу характеристику структури роботи.
Слова, що позначають початок таких структурних
фрагментів, як актуальність, об’єкт, предмет, матеріал, мета,
завдання, методи, практичне значення, наукова новизна та
результати апробації, виділяють напівжирним шрифтом.

1.6.4.2 Оформлення розділів, підрозділів, пунктів

і підпунктів тексту основної частини роботи

Текст основної частини поділяють на розділи, підрозділи,

пункти та підпункти.
Заголовки структурних частин (ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК
УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ,
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, СПИСОК
ДОВІДКОВИХ ДЖЕРЕЛ, СПИСОК ІЛЮСТРАТИВНИХ
ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ) друкують без абзацного відступу
великими літерами напівжирним шрифтом із вирівнюванням по
центру. Їх назви слугують заголовками структурних елементів і
не мають порядкового номера. Розділи, підрозділи, пункти,
підпункти нумерують арабськими цифрами.
Номер розділу ставлять після слова РОЗДІЛ; після
номера крапку не ставлять; з нового рядка без абзацного
відступу друкують заголовок розділу. Наприкінці заголовка
розділу крапку не ставлять. Якщо заголовок складається з
кількох речень, їх між собою розділяють крапкою.
Наприклад:
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФІЛЬНОГО
НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Підрозділи та підпункти повинні мати порядкову

нумерацію в межах кожного розділу та підрозділу відповідно та
23
відокремлюватися крапками. Наприкінці номера крапку не
ставлять. Заголовки підрозділів та підпунктів друкують
маленькими літерами (крім першої великої) напівжирним
шрифтом з абзацного відступу та вирівнюванням по ширині
сторінки. Відстань між заголовками розділу, підрозділу,
підпунктів та текстом повинна дорівнювати 1 абзацному
інтервалу (рядку).
Наприклад:
2.1 Корпус текстів як об’єкт вивчення корпусної
лінгвістики

2.1.1 Типологія корпусів: сучасний стан досліджень

Текст…

Кожна структурна частина роботи починається з нової

сторінки (крім назв підрозділів і пунктів у межах розділу). Не
допускається розміщення назв розділів, підрозділів, а також
пунктів і підпунктів у нижній частині сторінки, якщо після неї
міститься лише 1 рядок тексту. Обсяг кожного підрозділу
повинен становити не менше 2 повних сторінок.

1.6.4.3 Оформлення висновків

Під час оформлення висновків не можна використовувати

прямі чи опосередковані цитування, що виражають теоретичні
положення з теми науково-дослідної роботи.
Підтверджуючи ознайомлення та погодження з усіма
технічними та структурно-змістовими вимогами до
організації науково-дослідних робіт, викладеними у цьому
виданні та п. 1.6.4.4 зокрема, після висновків до своєї науково-

24
дослідної роботи студент повинен помістити такий текст через
2–3 рядки з абзацу та поставити свій підпис:

Я, ПІБ, своїм підписом засвідчую, що моя (курсова /

кваліфікаційна робота «Назва» виконана з додержанням усіх
вимог до наукової етики та поваги до інтелектуальних
надбань, самостійно та індивідуально. Під час написання
роботи я додержувався (-лася) принципів академічної
доброчесності та несу відповідальність за порушення
загальноприйнятих правил цитування.
Підпис

1.6.4.4 Правила здійснення та оформлення цитувань

у тексті

Під час написання курсової або кваліфікаційної роботи

студент повинен давати посилання на теоретичні та практичні
джерела, матеріали або окремі ідеї інших авторів. Наявність
таких посилань доводить уміння студента аналізувати наукові
джерела, синтезувати думки та теоретичні доробки вчених,
посилює фактичну теоретичну базу дослідження.
Усі слова, думки та конкретні результати
інтелектуальної діяльності, що належать іншим авторам та
використовуються студентом у науковій роботі,
супроводжуються обов’язковими цитуваннями та
посиланнями на першоджерела. Порушення цього положення
призводить до визнання роботи або її частини академічним
плагіатом і недопущення роботи до захисту, а також може бути
підставою для кримінальної, адміністративної та академічної
відповідальності згідно з нормами чинного законодавства (Закон
України «Про авторське право і суміжні права» та окремі
положення проекту закону «Про освіту» (№ 3491 від 19.11.2015
тощо).

25
 Цитуванням називають:
1) запозичення фрагмента тексту автора;
2) запозичення формул, ілюстрацій, таблиць та інших
елементів;
3) недослівне, перекладене або перефразоване (парафраз)
відтворення фрагмента тексту;
4) аналіз змісту інших публікацій у тексті роботи.
У роботі рекомендовано посилатися на сучасні доробки
вітчизняних та зарубіжних вчених (останніх – не менше 30 % у
списку використаних джерел за винятком авторів СНД) або
на нові публікації доробків попередніх років. На більш ранні
видання можна посилатися лише у тому разі, якщо вони містять
матеріал, що не входить до останнього видання.
Посилання подають у тексті роботи у квадратних дужках,
де перша цифра – номер джерела в списку використаних
джерел, друга – номер сторінки або їх діапазон:
1) у разі цитування тексту, розміщеному на одній
сторінці першоджерела – [14, с. 20];
2) у разі цитування тексту, що знаходиться на декількох
сторінках першоджерела через тире (–) – [18, c. 14–15] або в
декількох місцях першоджерела через кому – [18, c. 14–15, 77,
92–94];
3) у разі цитування декількох авторів, які мають спільні
ідеї, через крапку з комою – [9, с. 44; 11, с. 58; 14, с. 6–9];
4) у разі загальних посилань на джерело або їх сукупність
– [5] або [5; 7; 15].
Кожна сторінка суцільного тексту науково-дослідної
роботи (крім вступу та висновків) повинна містити
принаймні одне посилання на літературні джерела, за
винятком ситуацій, коли текст на сторінці є суто авторським
доробком студента.
Науковий етикет вимагає якомога точніше відтворювати
цитований текст. Розрізняють прямі та непрямі цитування.
Пряме цитування конкретного джерела не повинне
перевищувати 1 абзац (5–7 рядків). Кількість прямих цитат на
26
кожну окрему сторінку роботи не повинна перевищувати 2–3 (за
винятком фрагментів роботи, де здійснюють аналіз теоретичної
бази першоджерел). Прямі цитування:
1) починаються та закінчуються лапками відповідно до
мови цитованого тексту (див. п. 1.6.4);
2) зберігають особливості авторського написання;
3) наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не
виділяють лапками, за винятком тих, що викликали загальну
полеміку. У цьому разі використовують вираз «так званий»;
4) повинні бути змістовними, повними, без довільного
скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора;
5) не повинні бути ні надмірними, ні недостатніми;
6) допускають пропуск слів, речень та абзаців (для цього
використовують комбінацію «пробіл» + «три крапки» +
«пробіл»);
7) завершуються посиланням із додержанням
пунктуаційних норм («.....» [7, c. 54]. або «.....?» [7, c. 13] та ін.).
Наприклад:
… Утім найбільш загальне визначення корпусу, на нашу
думку, подають дослідники Е. Вільсон і Т. Макінері: «Корпус
– це тіло електронного тексту, що має визначений розмір та
відбирається для максимальної репрезентації мови» [22,
с. 197]
Вторинне цитування, тобто цитування із вторинних
джерел, а не з першоджерела, заборонено. Так, у разі
цитування О. О. Потебні посилатися необхідно на його праці, а
не на праці в яких він процитований. Це правило не
застосовують у такому разі:
1) першоджерело втрачене або не є загальнодоступним
(наприклад, знаходиться в закритих архівах або бібліотеках);
2) першоджерело написане складною для перекладу або
не відомою авторові мовою;
3) текст цитати відомий із записів слів їх автора, зі
спогадів інших осіб;

27
 4) цитату одного автора наводять для ілюстрації ходу
думок та аргументації іншого автора.

Наприклад:
Досить точною та апробованою є модель, опрацьована
С. Брінком і К. Ґадовим, а пізніше вдосконалена Ч. Рімером
[цит. за 6, с. 12].
Непрямі цитування (переказ, переклад, виклад думок
інших авторів своїми словами):
1) не беруть у лапки;
2) повинні бути повними та гранично точними у
викладенні думок автора (без перекручувань);
3) повинні бути коректними щодо оцінювання його
результатів;
4) не повинні бути ані надмірними, ані недостатніми;
5) завершуються посиланням із додержанням
пунктуаційних норм.
Наприклад:
За визначенням М. Ф. Алефіренка, образ – це первинна
форма концептного втілення у вигляді уявного предмета чи
зв’язку предмета з ідеєю, завдяки якій цей концепт стає
явищем і набуває певного оформлення [1, с. 59].
або
Аспект актуальності перевіряють кількісними методами,
а оцінність – наявністю валоративного складника в денотаті
мовної одиниці, що є іменем концепту у властивих цій
одиниці оцінних конотаціях та її сполучуваності з оцінними
епітетами [9, c. 23].
Якщо в межах цитування автор науково-дослідної роботи
бажає зробити акцент на певному слові або словосполученні, він
виділяє такі слова й наприкінці цитати робить уточнення:
(курсив наш. – Б. Б.), (підкреслено мною. – Б. Б.) або (розрядка
моя. – Б. Б.).
28
 1.6.4.5 Правила оформлення ілюстративного
матеріалу та його цитування

Для підтвердження власних аргументів та для подання

аналізованого матеріалу в практичній частині науково-дослідної
роботи потрібно наводити ілюстративний матеріал (приклади).
Під час цитування фрагментів тексту іноземних джерел
ілюстративний матеріал наводять мовою оригіналу (за
необхідності перекладають). Ілюстративний матеріал подають
курсивом, посилання на нього здійснюють у круглих дужках без
курсиву.
Наприклад:
Оскільки політичне інтерв’ю за формою є різновидом
діалогічного мовлення, для нього властиві такі моделі
взаємодії реплік у діалогічних єдностях:
1. Привітання (початок розмови) – відповідь на
привітання (підхоплення розмови):
(1) Інтерв’юер (G. Stephanopoulos): “Good morning,
everyone. This year’s race for the White House came into clear
focus this week, as… With about 70 percent of the caucus vote
counted so far, Romney’s at 48 percent, Newt Gingrich has 23
percent, and right on his heels, Texas congressman Ron Paul, and
he joins us now.”
Політик (R. Paul): “Thank you. Good to be with you”
(ABC News, 1.01.2012)
У разі цитувань логічно завершених фрагментів тексту
(речень, абзаців, параграфів) цитування нумерують та
оформлюють з абзацу. Цитування завершують посиланням. У
разі посилання на друкований твір зазначають його автора,
назву та сторінку, з якої взято текст (відповідно до видання,
зазначеного в списку використаних джерел). У разі цитування
інтернет-видання автора та назву (пряме веб-посилання на
текст публікації зазначають у відповідному бібліографічному
описі списку використаних джерел).

29
 Наприклад:
(12) I had never heard Strickland speak so much at one
time. He spoke with a passion of indignation (Maugham W. S.
The Moon and Sixpence, p. 152).
(13) Ніколи ще Стрікленд не виголошував такої
довгої тиради. В його голосі бриніла пристрасть, обурення
(Моем В. С. Місяць і мідяки, c. 154).
(14) Я никогда не слышал, чтобы Стрикленд подряд
говорил так много и с таким страстным негодованием
(Моэм В. С. Луна и грош).
У посиланні на друковане періодичне видання вказують
назву видання (не статті), дату випуску та сторінку, з якої взято
текст. У посиланні на інтернет-видання зазначають назву
видання та дату випуску статті.
Наприклад:
(4) Moscow and Tbilisi are still officially at war a year and
a half after Russian troops rolled into the breakaway Georgian
republics of South Ossetia and Abkhazia and declared them
independent (Newsweek, 26.04.2010, p. 11).
або
(8) Den ganzen Tag über gab es Gerüchte, dass die
Regierung den Maidan stürmen wolle (SPIEGEL ONLINE, 22.
Januar 2014).
Ілюстративний матеріал у формі окремих слів,
словосполучень та коротких речень подають курсивом
безпосередньо в тексті роботи без оформлення посилань (за
необхідності виділяють напівжирним шрифтом).
Наприклад:
Надситуативні безартиклеві прийменникові звороти
подають діяльність як місце у чотирьох перспективах,
відображених усіма прийменниками, крім тих, що позначають
панорамність: in/at/to church, in/at/to court, in/out of/at/to school.
30
 1.6.4.6 Оформлення ілюстрацій, таблиць і формул

На всі ілюстрації й таблиці в основній частині роботи

повинні бути відповідні посилання в тексті. Ілюстрації
(креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки,
репродукції) розміщують безпосередньо після тексту, де вони
згадані вперше, або на наступній сторінці.
Якщо ілюстрації створені не автором роботи, необхідно
зробити відповідні посилання, додержуючись вимог чинного
законодавства щодо авторських прав.
Ілюстрації повинні мати назву, розміщену
безпосередньо під зображенням. Під ілюстрацією обов’язково
розміщують пояснювальні дані (підрисунковий підпис):
1) скорочення «Рис.»;
2) порядковий номер (складається з номера розділу та
порядкового номера ілюстрації в межах цього розділу, за
винятком ілюстрацій, наведених у додатках;
3) назву ілюстрації (може починатися зі слів «Схема»,
«Графік», «Діаграма», «Креслення» тощо).
Наприклад:

Рис. 3.1 Державний прапор Швейцарської Конфедерації

або
ТОДІ

існує/є МАЙДАН діє на ВЛАДА існує/є

ТАМ через з ХТО

ІНСТРУМЕНТ МЕТОЮ

Рис. 2.2 Схема контактної взаємодії концептів МАЙДАН і

ВЛАДА: фрейм «24 листопада»
31
 Посилання на ілюстрації здійснюють або безпосередньо в
тексті роботи, або беруть у дужки.
Наприклад:
Кореляції досліджуваних функціонально-семантичних
полів зображені на рис. 2.1.
або
…, про що свідчать кореляції досліджуваних функціонально-
семантичних полів (рис. 2.1).
Таблиці. Цифровий матеріал здебільшого оформлюють у
вигляді таблиць. Таблицю потрібно розміщувати безпосередньо
після тексту, у якому її згадано вперше, або на наступній
сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті.
Наприклад:
Компонентний аналіз семантики базових вербалізаторів
концепту МАЙДАН подано в таблиці 2.1.
або
Компонентний аналіз семантики базових вербалізаторів
концепту МАЙДАН у дистантних мовах (табл. 2.1) дозволяє
констатувати спільні та відмінні елементи семантики
досліджуваних лексем.
Таблиці нумерують арабськими цифрами порядковою
нумерацією в межах розділу (за винятком додатків). Номер
таблиці складається з номера розділу й порядкового номера
таблиці, відокремлених крапкою. Наприклад: Таблиця 3.2.
Під час оформлення таблиці слово «Таблиця» друкують із
вирівнюванням по правому краю.
Нижче по центру друкують назву напівжирним шрифтом.
Якщо таблиця переходить на наступну сторінку, то назву
не повторюють, а над частинами, що переносять, пишуть
«Продовження таблиці» із зазначенням номера, наприклад
«Продовження таблиці 1.2».

32
 Текст у таблиці друкують 14-м кеглем (за необхідності
можна використати кегль 12) з одинарним міжрядковим
інтервалом.
Заголовки таблиці починають із великої літери, а
підзаголовки – з малої, якщо вони становлять одне речення із
заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення,
пишуть із великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків
таблиць крапки не ставлять. Заголовки й підзаголовки граф
(колонок) зазначають в однині.
Приклад оформлення таблиці в тексті:
Таблиця 2.1
Компонентний аналіз семантики базових вербалізаторів
концепту МАЙДАН за матеріалами дефініційних текстів

№ Дефініційний текст Семантичні

пор. компоненти
значення

1 (in South Asia1) an open2 space3 Asia, open, space =

in or near a town4, used as a ground, in/near town,
parade5 ground6 or for events7 parade, event, public,
such as public8 meetings9 meeting

2 in various parts of Asia1, an Asia, open, space =

open2 space3, as for military4 tract, military, market,
exercises, or for a market5 place; open, grassy,
an open grassy6 tract7; an esplanade
esplanade8

Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на

частини й розміщувати одну частину під іншою в межах однієї
сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат
сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці
повторюють її головку, у другому – боковик.

33
 Таблиці та рисунки, що займають більше половини
сторінки розміщують у додатках.
Формули та рівняння розміщують через 1 рядок
безпосередньо після тексту, у якому вони згадані, з
вирівнюванням по центру. Ще через 1 рядок подають
пояснення. Пояснення значень кожного символу й числового
коефіцієнта потрібно давати з нового рядка. Перший рядок
пояснень починають без абзацу словом «де» без двокрапки.
Формули та рівняння в тексті нумерують порядковою
нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння
складається з номера розділу й порядкового номера формули
(рівняння), відокремлених крапкою. Наприклад: третю формулу
першого розділу позначають як «(1.3)». Номер формули
зазначають на рівні формули в дужках у крайньому правому
положенні в рядку.
Наприклад:
Критерій Стьюдента обчислюють за формулою

(2.1)
де P1 та P2 – відсоткові характеристики зіставлюваних масивів;
Sed – дисперсія відсоткових показників порівнюваних масивів.
Посилання на формули зазначають порядковим номером
формули в дужках.
Наприклад:
Розрахунок семантичної дистанції алонімів здійснюють
за формулою (2.1).

1.6.4.7 Правила оформлення списку використаних

джерел

Список використаних джерел – це перелік

бібліографічних посилань на документи, що згадані в тексті
34
роботи. Він є важливим компонентом наукової роботи. Його
зміст дозволяє скласти уявлення про масштаб і глибину
теоретичного аналізу досліджуваної проблеми, а оформлення
демонструє загальну культуру роботи з науковим документом.
Крім того, він дозволяє авторові документально підтвердити
достовірність, точність наведених у тексті запозичень: таблиць,
ілюстрацій, формул, цитат, фактів, текстів пам’яток і
документів.
Умовно список використаних джерел можна поділити на
список джерел наукової, навчальної та методичної літератури, а
також список довідкових джерел та список джерел
ілюстративного матеріалу.
Після заголовка СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
через рядок без окремого підзаголовка розміщують перелік
наукових (монографій, статей, наукових збірників тощо),
навчальних та навчально-методичних видань (навчальних
посібників, підручників, конспектів лекцій тощо), використаних
у дослідженні.
Розміщення прізвищ авторів або заголовків у списку
здійснюють за алфавітом: спочатку – кирилицею, а потім
латиницею. Нумерацію здійснюють арабськими цифрами через
крапку. Перший рядок бібліографічного опису друкують з
абзацного відступу – 1,25 см. Інші рядки друкують без
абзацного відступу.
Через рядок після останнього запису в списку наукової
літератури розміщують заголовок СПИСОК ДОВІДКОВИХ
ДЖЕРЕЛ. Через рядок оформлюють сам список, до якого
належать словники, тезауруси, енциклопедії, довідники, атласи
тощо.
За подібним принципом оформлюють СПИСОК
ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ. До нього входять
твори художньої літератури, публіцистичні тексти, збірки
афоризмів, анекдотів, прислів’їв та приказок чи іншого
матеріалу, що ілюструє теоретичні положення наукової роботи
студента.
35
 Бібліографічний опис джерел та літератури оформлюють
у єдиному стилі та складають відповідно до чинних стандартів із
бібліотечної або видавничої справи ДСТУ 8302:2015
«Інформація та документація. Бібліографічне посилання.
Загальні положення та правила складання» (зразок подано в
додатку Г).
У курсових і кваліфікаційник роботах не практикують
унесення до списку використаних джерел тієї літератури, на
яку відсутні посилання в тексті (навіть якщо автор роботи
ознайомлений із цим джерелом і якимось чином використав
його матеріали під час підготовки роботи без оформлення
цитувань).
За алфавітної побудови списку використаних джерел
необхідно додержуватися таких правил:
1) прізвища (перших) авторів та (або) заголовків
розміщують в алфавітному порядку;
2) у разі збігу перших слів у заголовку джерела групують
за наступними словами в алфавітному порядку;
3) роботи одного автора групують за назвами в
алфавітному порядку;
4) роботи авторів з однаковими прізвищами групують за
ініціалами в алфавітному порядку;
5) роботи одного автора та його роботи зі співавторами
розміщують у списку в алфавітному порядку перших слів назв,
водночас прізвища співавторів не враховують;
6) однойменні роботи одного автора, написані у
співавторстві групи авторів, ставлять за прізвищами співавторів
в алфавітному порядку;
7) різні видання одного й того самого твору групують у
прямій або зворотній хронології років видання;
8) прізвища вітчизняних авторів, праці яких опубліковані
іноземними мовами, і прізвища зарубіжних авторів, перекладені
українською мовою, наводять у списку мовою видання, де цей
твір було опубліковано.

36
 Усі елементи в посиланнях розміщують у запропонованій
послідовності, а також супроводжують розпізнавальною
пунктуацією. Знаки пунктуації та форматування друкованого
тексту слугують своєрідним показником наступного за ним
елемента або сигналізують про початок нової зони опису. За
формою більшість цих знаків не відрізняється від звичайних
знаків пунктуації. До них належать: крапка (.), кома (,),
двокрапка (:), крапка з комою (;), круглі дужки (), квадратні
дужки [].
Використання пунктуації сприяє розпізнаванню окремих
елементів у записах різними мовами й вимагає обов’язкових
пробілів до та після кожного знака (крім крапки й коми,
коли пробіл ставлять лише після знака). Під час оформлення
бібліографічних посилань особливу увагу потрібно
приділяти розстановці пробілів, розділових знаків, а також
великих і прописних літер в елементах опису.
Наприклад, бібліографічне посилання на навчальний
посібник із трьома авторами:
25. Швачко С. О., Кобякова І. К., Анохіна Т. О. Об’єкти
перекладознавства : монографія. Суми : Сумський державний
університет, 2019. 222 с.
Схема опису документа із зазначенням автора чи
колективу авторів:
Прізвище (першого) автора – пробіл – перша літера імені
автора – крапка – пробіл – перша літера по батькові (якщо
зазначено в джерелі) – крапка – пробіл – кома – прізвище
(другого) автора – пробіл – перша літера імені автора – крапка –
пробіл – перша літера по батькові (якщо зазначено в джерелі) –
крапка – кома – пробіл – прізвище (третього) автора – пробіл –
перша літера імені автора – крапка – пробіл – перша літера по
батькові (якщо зазначено в джерелі) – крапка – пробіл – назва з
великої літери без лапок – пробіл – двокрапка – пробіл –
зазначення виду документа з маленької літери (напр., навч.
посібник або монографія) – крапка – пробіл – місто видання –

37
пробіл – двокрапка – пробіл – назва видавництва з великої літери
(без лапок) – кома – пробіл – рік видання – крапка – пробіл –
зазначення кількості сторінок – пробіл – скорочення «с» –
крапка.
Деталі оформлення бібліографічних описів найменувань
інших типів подані в додатку Г.

1.6.4.8 Правила оформлення додатків

Додатки до роботи розміщують після списку

використаних джерел у порядку появи на них посилань у тексті.
Додатки повинні мати спільну з рукописом наскрізну нумерацію
сторінок, проте фактично вони не входять до обсягів роботи.
У додатках розміщують допоміжний матеріал,
необхідний для повноти сприйняття роботи, за його
габаритності (розміром більше 1 с.) або іншої неможливості
(недоцільності) розміщення в основному тексті. До таких
матеріалів, наприклад, належать: 1) таблиці; 2) ілюстрації,
графіки, діаграми та карти; 3) текстовий матеріал (масивні
словникові статті, уривки творів, плани-конспекти уроків,
стенограми тощо); 4) великі формули та розрахунки, зразки
анкет, тестів, опитувальних листів тощо.
Кожен додаток відцентровують із нової сторінки й
позначають напівжирним шрифтом послідовно великими
літерами українського алфавіту, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї,
Й, О, Ч, Ь. Перший додаток розміщують через 1 рядок після
назви розділу ДОДАТКИ. Якщо ж у роботі передбачено лише
один додаток, його позначають по центру як Додаток А, він має
відповідне посилання в змісті.
Після цього відповідно до характеру додатка (таблиця,
рисунок тощо) оформлюють його зміст. Нумерацію здійснюють
у межах кожного додатка.

38
 Наприклад:
ДОДАТКИ
Додаток А
Таблиця А.1
Компонентний аналіз семантики лексеми quam за текстом
словникової дефініції

Посилання на додатки в тексті здійснюють за такими

зразками:
На матеріалі дефініційних статей ключових
вербалізаторів концепту МАЙДАН у дистантних мовах
проводять компонентний аналіз (додаток А).
або
Розроблення плану-конспекту уроку з використанням
засобів Web 2.0 подано в додатку Б.

1.6.4.9 Корисні онлайн-сервіси для підготовки

кваліфікаційних робіт

Важливість грамотного оформлення кваліфікаційних

робіт та супутньої документації важко переоцінити, а особливо з
боку перекладачів, які за своєю кваліфікацією мають бездоганно
володіти мовами оригіналу та перекладу (в нашій ситуації –
передусім українською). Цей підрозділ пропонує звернути увагу
на низку корисних онлайн сервісів, що допоможуть рафінувати
мову викладення кваліфікаційної роботи, а також технічно
підготувати її до захисту. Втім радимо використовувати сервіси
лише з критичним осмисленням пропонованих ними
результатів.

39
Український У ньому можна знайти відповідь на будь-
правопис яке питання щодо графіки, орфографії чи
https://2019.prav синтаксису, тож документ повинен стати
opys.net/ «настільним» для кожного філолога
(у процесі України. Чинний правопис затверджено
наповнення) Українською національною комісією з
питань правопису (протокол № 5 від 22
жовтня 2018 р.), схвалено Кабінетом
Міністрів України (Постанова № 437 від 22
травня 2019 р.) спільним рішенням Президії
Національної академії наук України
(протокол № 22/10 від 24 жовтня 2018 р.) і
Колегії Міністерства освіти і науки України
(протокол № 10/4-13 від 24 жовтня 2018 р.).
На сайті МОНу доступні дві версії
документа:
1. Повна версія чинного «Українського
правопису» (2019): https://mon.gov.ua/
storage/app/media/zagalna%20serednya/05062
019-onovl-pravo.pdf.
2. Стислий огляд основних змін у новій
редакції «Українського правопису» (2019):
https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%
20serednya/osnovni-zminy%202019.pdf
Словозміна Розділ сайту «Словники України online», що
http://lcorp.ulif.or пропонує парадигми відмінювання слів
g.ua/dictua української мови. До окремих лексем
доступна інформація про синоніми та
фразеологізми
СЛОВНИК.ua Ресурс пропонує тлумачний словник
https://slovnyk. української мови (> 130 000 тлумачень із
ua/ СУМ* та > 21 000 тлумачень, доданих
командою та користувачами СЛОВНИК.ua);
базу словоформ (орфографічний словник
української мови) для більше ніж 260 000
40
 слів; сервіс «Звертання», що містить понад
2 600 кличних форм імен та по батькові;
сервіс транслітерації, що ґрунтується на
офіційній «паспортній» (КМУ 2010)
транслітерації, а також помічника, який
допоможе уникнути суржику та підкаже
коректний варіант
Академічний Проєкт Українського мовно-інформаційного
тлумачний фонду НАН України: електронна база
словник перших 10 томів сучасного академічного
української тлумачного Словника української мови у 20
мови у 20 томах томах, що охоплює загальновживану
https://sum20ua.co лексику сучасної української літературної
m/ мови, поширені терміни, діалектизми,
(у процесі усталені словосполучення. Джерела,
доповнення) використані в Словнику, відображають
лексику текстів художньої літератури,
починаючи з кінця XVIII ст. до наших днів,
Біблії, народної творчості, публіцистики,
науково-популярних і наукових праць, мови
засобів масової інформації тощо
Словник Офіційна електронна версія першого
української великого тлумачного словника, що з
мови» (СУМ) належною повнотою охоплює лексичний і
http://www.inmo.o фразеологічний склад української
rg.ua/sum.html літературної мови від І. Котляревського до
кінця 1970-х рр
Російсько- Сервіс, що допомагає уникнути
українські російськомовних кальок та знайти питомі
словники стилістичні відповідники в українській мові.
https://r2u.org.ua/ Онлайн версія із гнучким пошуковим
інтерфейсом дає можливість
використовувати цей словник не лише для
російсько-українського перекладу, а й,
наприклад, для пошуку слів, близьких за
41
 значенням чи формою
Сервіс пошуку Ресурс «Мова – ДНК нації» пропонує сервіс
та коригування перевірки тексту на наявність стилістичних,
помилок орфографічних, технічних помилок, а
https://ukr- розділи «Блог» та «Бібліотека» містять
mova.in.ua/perevi чимало цікавої інформації про коректне
rka-tekstu слововживання
Доповнення Додаток для роботи з Google Docs у режимі
OnlineCorrector онлайн або MS Word, спрямований на
https://onlinecorr допомогу під час перевірки коректності
ector.com.ua/ тексту щодо слововживання, стилю,
граматики й пунктуації та на покращання
мовного оформлення тексту. Порада: не
приймати автоматично всі пропоновані
виправлення, а поставитися критично та
проаналізувати
Grammarly Допоміжний сервіс під час написання
https://www.gra текстів англійською мовою, що пропонує
mmarly.com/ рекомендації щодо додержання мовних
норм (орфографії, граматики, пунктуації,
підбору слів, стилістики, тону тексту тощо).
Окрім онлайн-редактора є можливість
інтегрувати інструмент для роботи з Google
Docs, MS Word та Chrome
Languagetool Багатомовна альтернатива попередньому
https://languageto сервісу, що може бути інтегрована для
ol.org/ роботи з документами MS Word,
LibreOffice, Google Docs, браузерами
Firefox та Chrome
Online Text Онлайн-помічник під час перевірки
Correction орфографії та пунктуації текстів, укладених
https://www.onlin англійською, російською, французькою,
ecorrection.com/ німецькою, іспанською, португальською,
польською та італійською мовами

42
 РОЗДІЛ 2
ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ТА СТРУКТУРИ РІЗНИХ ВИДІВ
НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОБІТ

2.1 Вимоги до структури та змісту курсової роботи

Мета курсової роботи полягає в систематизації,

закріпленні та розширенні теоретичних знань, ознайомленні з
методами, напрацьованими іншими дослідниками в певній
галузі, а також у науковому обґрунтуванні результатів власних
досліджень.
Наукову інформацію в курсових роботах рекомендовано
викладати в повному вигляді, розкриваючи процес, результати
дослідження з детальним описом методики дослідження.
Повнота одержаної наукової інформації повинна ґрунтуватися
на деталізованому фактичному матеріалі з об’єктивними
поясненнями, гіпотезами, теоретичними узагальненнями.
Під час оформлення потрібно враховувати науковий
стиль мови, головною рисою якого є об’єктивність викладу.
Необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і
результати наукових досліджень, уникати загальних слів,
бездоказових тверджень, тавтології. Головною вимогою до
викладу теоретичних положень є експланаторність, а не
констатація. Іншими словами, завдання студента – подати факти
та навести їх інтерпретацію.
Тема курсової роботи повинна:
1) відповідати характеру наукової роботи (робота з
філології);
2) окреслювати межі пропонованого дослідження;
3) відображати поставлену мету дослідження;
4) бути стисло (до 10 слів) та чітко сформульованою (без
штучно ускладненої та наукоподібної термінології або розмитих
узагальнень типу «Вивчення процесу...», «Дослідження
шляхів...», «До питання...»).

43
 Структура курсової роботи повинна мати такі
елементи:
1) титульний аркуш;
2) зміст;
3) перелік умовних позначень (за необхідності);
4) вступ;
5) основна частина;
6) висновки;
7) список використаних джерел (зокрема, список
довідкових джерел та список ілюстративних джерел);
8) додатки (за необхідності).
Обсяг курсової роботи – 1 друк. арк. (20–25 сторінок
машинописного тексту), без урахування додатків. Кількість
використаних наукових та навчально-методичних джерел – не
менше ніж 25 позицій, 30 % із яких повинні становити праці
зарубіжних авторів (крім авторів СНД). Курсову роботу
виконують державною мовою.

Титульний аркуш
Титульний аркуш до курсової роботи оформлюють
відповідно до встановленого кафедрою зразка (зразок поданий у
додатку А).

Зміст
Зміст розміщують на початку роботи. Він містить
найменування та номери початкових сторінок вступу, усіх
розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів, висновків, списку
використаних джерел, додатків (зразок поданий у додатку В).
Головною вимогою до організації змісту є схематичне та
змістовне відображення ходу здійсненого дослідження
відповідно до заявленої теми. Іншими словами, структура
основної частини роботи, відображена в змісті, повинна
повністю розкривати реалізацію завдань курсової роботи.

44
 Перелік умовних позначень
Перелік умовних позначень, символів, одиниць,
скорочень і термінів подають у курсовій роботі окремим
списком перед вступом відповідно до правил, установлених у
пункті 1.6.3.

Вступ
Вступ, як і будь-який інший структурний елемент
науково-дослідної роботи, повинен становити цілісний та
логічно оформлений текстовий фрагмент. Саме тому вступ
доцільно розпочати з 1–2 абзаців, що ознайомлюють із
проблематикою науково-дослідної роботи та полегшують
подальше сприйняття інформації.
Короткий екскурс в історію дослідження наукової
проблеми передбачає висвітлення основних наукових шкіл,
індивідуальних науковців та їх доробків із тематики
дослідження.
Наприклад:
Вивчення фреймової репрезентації знань має усталені
традиції (С. А. Жаботинська, М. Мінський, Ч. Філлмор,
Р. Шенк, Р. Абельсон, Н. В. Таценко та ін.), що в поєднанні з
потужною теоретичною базою для створення та використання
лінгвістичних корпусів (Т. Макінері, Е. Вільсон, П. Бейкер,
Е. Гарді та ін.) уможливлює їх комбінування в межах вивчення
лінгвокультурного концепту МАЙДАН.
Актуальність теми роботи визначає доцільність
дослідження для розвитку відповідної галузі науки. Її
обґрунтовують методом критичного аналізу та порівняння з
відомими розв’язаннями проблеми. Висвітлення актуальності
повинне бути небагатослівним і визначати сутність наукової
проблеми.
Якщо роботу виконують у межах досліджень кафедри
(факультету, організації тощо), коротко визначають зв’язок
обраного напряму із державними темами, господарчо-

45
договірними темами, планами організації, галузевими та (або)
державними планами та програмами. Обов’язково потрібно
зазначити роль автора у виконанні цих науково-дослідних
завдань.
Об’єкт дослідження – це процес або явище, що
породжують проблемну ситуацію. Предмет дослідження
міститься в межах об’єкта та є частиною від цілого (тобто
об’єкта). Для того щоб сформулювати об’єкт і предмет своєї
роботи, студентові потрібно звернутися до кінцевого
формулювання теми своєї роботи і поставити запитання: «Що я
досліджую?» (об’єкт X) й «На предмет чого я його досліджую?»
(предмет Y, Z, ...), а також «На матеріалі чого?».
Наприклад:
Об’єктом дослідження є лінгвокультурний концепт
МАЙДАН; предметом – його структурування в єдності
понятійної, перцептивно-образної та валоративної складових на
матеріалі інтернет-ЗМІ Німеччини.
Матеріалом дослідження є корпус публіцистичних
статей британських інтернет-видань, що висвітлювали події
Євромайдану 2013–2014 рр.
Мета – це кінцевий науковий результат, якого прагне
досягти автор роботи в процесі власного дослідження.
Формулювання мети повинен відповідати на запитання «З якою
метою я досліджую об’єкт X на предмет Y?».
Наприклад:
Метою дослідження є моделювання лінгвокультурного
концепту МАЙДАН із позицій семантико-когнітивного підходу
на матеріалі дискурсу німецьких інтернет-ЗМІ із застосуванням
методів корпусної лінгвістики
Вирішення поставленої мети досягають методом
вирішення поставлених завдань.
Завдання дослідження можуть містити такі елементи:
1) вирішення певних теоретичних питань, що належать
до загальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення
46
сутності понять, явищ, процесів, подальше вдосконалення їх
вирішення, розроблення ознак, рівнів функціонування, критеріїв
ефективності, принципів та умов застосування тощо);
2) всебічне (за необхідності й експериментальне)
вивчення практики вирішення зазначеної проблеми, виявлення її
типового стану, вад і труднощів, їх причин, типових
особливостей передового досвіду;
3) обґрунтування необхідної системи заходів щодо
вирішення зазначеної проблеми;
4) експериментальна перевірка прийнятої в роботі
гіпотези;
5) розроблення методичних рекомендацій та пропозицій
щодо використання результатів дослідження в практиці роботи
відповідних установ (організацій).
Методологічна база дослідження має передбачати
залучення загальнонаукових (спостереження, індукція, дедукція,
гіпотеза, аналіз, синтез, порівняння, ідеалізація, експеримент,
формалізація, моделювання тощо), лінгвістичних (порівняльно-
історичний, типологічний, зіставний, структурний,
функціональний, конструктивний методи, дискурс-аналіз тощо)
та міждисциплінарних методів дослідження. У тексті вступу
коротко зазначають перелік використаних методів, проте під час
процедури захисту студент повинен бути готовим
аргументувати, у якій частині та для чого було використано той
чи інший метод.
Практичне значення одержаних результатів надає
відомості про використання результатів роботи або рекомендації
щодо їх використання із зазначенням певної галузі,
теоретичного або практичного навчального курсу, а також
висвітлення практичного застосування одержаних результатів
або рекомендацій щодо їх використання. За наявності в цьому
підпункті також стисло повідомляють про впровадження
результатів дослідження на конкретних підприємствах та форми
такої реалізації.

47
 Апробація результатів та публікації. Якщо автор
науково-дослідної роботи брав участь у наукових конференціях,
семінарах, засіданнях наукового гуртка з оголошенням
результатів своєї роботи та має цьому підтвердження
(опубліковані тези, статті або програму конференції за темою
роботи, у якій студент брав участь), потрібно зазначити загальну
кількість конференцій/семінарів, їх назву, рік та місце
проведення, а також зазначити кількість публікацій із цієї теми.
Вступ завершують короткою характеристикою
структурної організації курсової роботи (кількість розділів,
підрозділів, наявність додатків тощо) зі зазначенням кінцевого
обсягу сторінок без урахування додатків.

Основна частина
Основу курсової роботи становлять розділи, підрозділи,
пункти та підпункти. Курсова робота складається мінімум із 2
розділів та 2 підрозділів до кожного з них. За необхідності
ширшого розкриття теми можна додати підрозділи або третій
розділ, проте значно виходити за межі встановлених обсягів не
рекомендовано.
У розділах основної частини подають: огляд літератури
за темою та вибір напрямків досліджень, виклад загальної
методики й основних напрямів досліджень, експериментальну
частину й методику досліджень, проведені теоретичні й (або)
експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення
результатів досліджень.
У змісті першого розділу, зазвичай, подають теоретичні
засади дослідження з теми курсової роботи, викладені з
використанням літературних першоджерел. Велике значення
мають трактування понять теми, їх точність і науковість.
Використані терміни повинні бути загальновживаними або
подані з посиланням на їх автора. У розділі, зазвичай, наводять
інформацію про основні принципи та підходи до вивчення
об’єкта й предмета курсової роботи, подають базові класифікації

48
та іншу загальну інформацію, важливу для вирішення
поставлених у роботі завдань.
Наступні розділи пишуть відповідно до решти
поставлених у вступі завдань дослідження. Головні вимоги до
наукового викладу результатів – змістовність, логічність,
зв’язність, експланаторність, чіткість та стислість.
Кожний розділ починають із нової сторінки. Основному
тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким
описом обраного напрямку. Наприкінці кожного підрозділу
формулюють висновки зі стислим викладенням наведених у
підрозділі результатів.
Основні розділи повинні мати бібліографічні посилання
на літературу, що дозволяє аналізувати власні дані та
порівнювати їх із даними інших літературних джерел.

Висновки
У висновках міститься чіткий виклад найбільш значущих
результатів роботи. Вони повинні бути сформульовані у вигляді
окремих абзаців, кожен із яких відповідає окремо поставленому
на початку роботи завданню. Висновки також можна подавати
як окремі лаконічні положення чи рекомендації («створено»,
«запропоновано», «уточнено» тощо) з нумерацією.
Завершують висновки, зазвичай, пропозиціями щодо
перспектив проведення подальших досліджень за тематикою
роботи.

Список використаних джерел

Список використаних джерел до курсової роботи
повинен налічувати не менше 25 позицій на наукову та
навчально-методичну літературу, не менше 5 – на довідкові
джерела та 10 – на джерела ілюстративного матеріалу.
Оформлення здійснюють відповідно до вимог, викладених у п.
1.6.4.7.

49
 Додатки
Порядок організації та оформлення додатків до курсової
роботи регламентовано п. 1.6.4.8.

2.2 Вимоги до структури та змісту кваліфікаційної

роботи

Кваліфікаційна робота як різновид науково-дослідних

робіт визначає рівень теоретичної підготовки випускника, його
готовність до самостійної роботи за фахом, здатність до
наукових досліджень.
Кваліфікаційна робота магістра повинна містити
принципово новий матеріал або узагальнення вже відомих
положень з інших наукових позицій чи в зовсім іншому аспекті,
загальні та спеціальні методи наукового пізнання, правомірність
використання яких усебічно обґрунтована в кожній конкретній
ситуації їх використання. У роботі необхідно наводити вагомі й
переконливі докази на користь обраної концепції.
Наукову інформацію у кваліфікаційних роботах
рекомендовано викладати в повному обсязі, розкриваючи хід,
результати дослідження з детальним описом його методики.
Повнота одержаної наукової інформації повинна ґрунтуватися
на деталізованому фактичному матеріалі з об’єктивними
поясненнями, гіпотезами, теоретичними узагальненнями.
Під час оформлення потрібно враховувати науковий
стиль мови, головною рисою якого є об’єктивність викладу.
Необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і
результати наукових досліджень, уникати загальних слів,
бездоказових тверджень, тавтології. Головною вимогою до
викладу теоретичних положень є експланаторність, а не
констатація. Іншими словами, завдання студента – подати факти
та навести їх інтерпретацію.

Тема кваліфікаційної роботи повинна:

1) мати перекладознавчу спрямованість;
50
 2) відображати поставлену мету дослідження;
3) логічно окреслювати межі пропонованого
дослідження;
4) бути стисло та чітко сформульованою (до 10 слів; без
штучно ускладненої та наукоподібної термінології або розмитих
узагальнень типу «Вивчення процесу...», «Дослідження
шляхів...», «До питання...»).
У зв’язку з передбаченою навчальним планом
перекладацькою практикою та в разі наявності передбачуваного
місця майбутнього працевлаштування студента за фахом тему
кваліфікаційної роботи рекомендовано обирати відповідно до їх
специфіки.
Структура кваліфікаційної роботи повинна мати такі
елементи:
1) титульний аркуш;
2) зміст;
3) перелік умовних позначень (за необхідності);
4) вступ;
5) основну частину;
6) висновки;
7) список використаних джерел (зокрема список
довідкових джерел та список ілюстративних джерел);
8) резюме;
9) додатки (за необхідності).
Обсяг кваліфікаційної роботи за ОС «магістр»
становить 2,5–3 друк. арк. (60–80 сторінок машинописного
тексту) без урахування додатків та резюме. Кваліфікаційні
роботи виконують державною мовою.

Зміст
Зміст розміщують на початку роботи. Він містить
найменування та номери початкових сторінок вступу, усіх
розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів, висновків, списку
використаних джерел, резюме (РЕЗЮМЕ (SUMMARY) для
англійської та РЕЗЮМЕ (ZUSAMMENFASSUNG) для німецької
51
мов) і додатків. Щодо іншого зміст кваліфікаційної роботи
оформлюють за зразком курсової роботи (додаток В).
Головною вимогою до організації змісту є схематичне та
змістовне відображення процесу здійсненого дослідження
відповідно до заявленої теми. Іншими словами, структура
основної частини дослідження, відображена у змісті, повинна
повністю розкривати реалізацію завдань курсової роботи.

Перелік умовних позначень

Перелік умовних позначень, символів, одиниць,
скорочень і термінів подають у кваліфікаційній роботі окремим
списком перед вступом відповідно до правил, зазначених у
п. 1.6.3.

Титульний аркуш
Титульний аркуш оформлюється відповідно до
встановленого кафедрою зразка (додаток Б).

Вступ
Вступ, як і будь-який інший структурний елемент
науково-дослідної роботи, повинен становити цілісний та
логічно оформлений текстовий фрагмент. Саме тому вступ
доцільно розпочати з 1–2 абзаців, що ознайомлюють із
проблематикою науково-дослідної роботи та полегшують
подальше сприйняття інформації.
Короткий екскурс в історію дослідження наукової
проблеми передбачає висвітлення основних наукових шкіл,
індивідуальних науковців та їх доробків щодо тематики
дослідження.
Актуальність теми роботи визначає доцільність
дослідження для розвитку відповідної галузі науки. Її
обґрунтовують методом критичного аналізу та порівняння з
відомими способами розв’язання проблеми. Висвітлення
актуальності повинне бути стислим і визначати сутність
наукової проблеми.
52
 Якщо роботу виконують у межах досліджень кафедри
(факультету, організації тощо), коротко визначають зв’язок
обраного напряму з державними темами, господарчо-
договірними темами, планами організації, галузевими та/або
державними планами й програмами. Обов’язково потрібно
зазначити роль автора у виконанні науково-дослідних завдань.
Об’єкт дослідження – це процес або явище, що
породжує проблемну ситуацію. Предмет дослідження
знаходиться в межах об’єкта та є частиною від цілого (тобто
об’єкта). Для того, щоб сформулювати об’єкт та предмет своєї
роботи, студентові потрібно звернутися до кінцевого
формулювання теми своєї роботи й поставити запитання: «Що я
досліджую?» (об’єкт X) і «На предмет чого я його досліджую?»
(предмет Y, Z, ...), а також «На матеріалі чого?»
Наприклад:
Об’єктом дослідження є тексти англомовних
рекламних слоганів та їх україномовні відповідники як
компоненти рекламних текстів.
Предметом дослідження є правомірність застосування
стратегій перекладу та адаптації під час трансляції рекламних
гасел на матеріалі наявних перекладацьких рішень.
Матеріалом дослідження став корпус англомовних
рекламних текстів та їх іншомовних відповідників (обсягом 120
позицій) зі сторінок публіцистичних видань, глобальної мережі
Інтернет та телевізійної реклами.
Мета – це кінцевий науковий результат, якого прагне
досягти автор роботи в процесі власного дослідження.
Формулювання мети повинне відповідати на запитання «З якою
метою я досліджую об’єкт X на предмет Y?».
Наприклад:
Метою роботи є визначення та обґрунтування основних
стратегій перекладу рекламних слоганів.
Досягнення поставленої мети реалізують методом
вирішення поставлених завдань. Завдання до вирішення у
53
кваліфікаційній роботі повинні містити не лише філологічний, а
й комплексно лінгвістичний, тобто перекладацький, характер.
Завдання дослідження можуть містити такі елементи:
1) вирішення певних теоретичних питань, що входять до
загальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення сутності
понять, явищ, процесів, подальше вдосконалення їх вирішення,
розроблення ознак, рівнів функціонування, критеріїв
ефективності, принципів та умов застосування тощо);
2) всебічне (за необхідності й експериментальне)
вивчення практики вирішення зазначеної проблеми, виявлення її
типового стану, вад і труднощів, їх причин, типових
особливостей передового досвіду;
3) обґрунтування необхідної системи заходів щодо
вирішення зазначеної проблеми;
4) експериментальна перевірка прийнятої в роботі
гіпотези;
5) розроблення методичних рекомендацій та пропозицій
щодо використання результатів дослідження в практиці роботи
відповідних установ (організацій).
У тексті вступу коротко зазначають перелік
використаних методів, проте під час процедури захисту
студент повинен бути готовим аргументувати, у якій частині та
для чого було використано той чи інший метод.
Методологічна база дослідження повинна передбачати
залучення загальнонаукових (спостереження, індукція, дедукція,
гіпотеза, аналіз, синтез, порівняння, ідеалізація, експеримент,
формалізація, моделювання тощо), лінгвістичних методів
дослідження перекладу, що традиційно використовують в інших
галузях мовознавства (методи компонентного,
трансформаційного та статистичного аналізу тощо), а також
застосування модифікованих для цілей перекладацьких
досліджень методів моделювання, інтроспекції,
психолінгвістичного аналізу, опитування інформантів та ін.
Особливо чітко в роботі повинні простежуватись елементи

54
зіставного аналізу перекладів, а також зв’язок із текстологією
(контекстуальний аналіз, контент-аналіз, дискурс-аналіз тощо).
Теоретична значущість роботи – це розкриття
теоретичного значення (застосування) дослідницької роботи,
зазначення перспектив використання одержаних результатів у
тих чи інших сферах теоретичного знання. Фактично цей
елемент вступу доводить потрібність науково-дослідної роботи
зокрема та зазвичай відповідає на запитання «З якою
глобальною метою виконували подану роботу й чим вона може
бути корисною?».
Практичне значення одержаних результатів надає
відомості про використання результатів роботи або рекомендації
щодо їх використання із зазначенням певної галузі,
теоретичного чи практичного навчального курсу, а також
висвітлення практичного застосування одержаних результатів
або рекомендацій щодо їх використання. До результатів
практичного використання в галузі гуманітарних наук належать
нові методи, способи, методики, що використані або можуть
бути використані в галузі, із зазначенням ступеня готовності або
масштабів такого використання. За наявності в цьому підпункті
також стисло повідомляють про впровадження результатів
дослідження на конкретних підприємствах та форми такої
реалізації.
Для формулювання наукової новизни одержаних
результатів аргументовано, коротко та чітко викладають наукові
положення, винесені на захист, зазначають відмінність
одержаних результатів від відомих раніше та ступінь їх новизни
(наприклад: уперше одержано (встановлено), удосконалено,
набуло подальшого розвитку).
Апробація результатів та публікації. Результати наукових
досліджень студентів обов’язково оприлюднюють до захисту в
наукових статтях як одноосібно, так і в співавторстві з
науковими керівниками. За темою дипломної роботи студентам
ОС «магістр» рекомендовано опублікувати принаймні одну

55
наукову статтю у виданні, затвердженому МОН як фахове
видання з філологічних наук.
Якщо автор науково-дослідної роботи брав участь у
наукових конференціях, семінарах, засіданнях наукового гуртка
з оголошенням результатів своєї роботи та має цьому
підтвердження (опубліковані тези, статті або програму
конференції за темою роботи, у якій студент брав участь),
потрібно зазначити загальну кількість конференцій/семінарів, їх
назву, рік та місце проведення, а також зазначити кількість
публікацій із цієї теми.
Вступ завершують короткою характеристикою
структурної організації курсової роботи (кількість розділів,
підрозділів, наявність додатків тощо) із зазначенням кінцевого
обсягу сторінок без урахування додатків.

Основна частина
Основна частина кваліфікаційної роботи складається з
розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів. Кваліфікаційна
робота складається із 3–4 розділів та мінімум 2 підрозділів до
кожного з них. Значно виходити за межі встановлених обсягів
не рекомендовано.
У розділах основної частини подають: огляд літератури
за темою та вибір напрямків досліджень, виклад загальної
методики й основних напрямів досліджень, експериментальну
частину й методику досліджень, проведені теоретичні та (або)
експериментальні дослідження, аналіз, а також узагальнення
результатів досліджень.
Перший розділ (або перші два розділи) роботи зазвичай
мають, суто філологічне спрямування. У змісті першого розділу
подають теоретичні засади дослідження з теми кваліфікаційної
роботи, викладені з використанням літературних першоджерел.
Велике значення мають трактування понять теми, їх точність і
науковість. Використані терміни повинні бути
загальновживаними або подаватися з посиланням на їх автора. У
розділі, зазвичай, наводять інформацію про основні принципи й
56
підходи до вивчення об’єкта кваліфікаційної роботи, подають
базові класифікації та іншу загальну інформацію, важливу для
вирішення поставлених у роботі завдань та вивчення
поставленого предмета дослідження.
Наступні розділи мають прикладний характер, містять
опис виконаного власного дослідницького завдання та, за
наявності, розроблення навчально-методичних матеріалів,
використаних студентом під час наукової апробації або
навчальної, виробничої та перекладацької практики. Так, у
наступних (другому та третьому або третьому й четвертому)
розділах подають інтерпретацію перекладацьких аспектів
проблематики, обґрунтовують перспективи та способи
імплементації тематики в навчальний процес (методика
викладання перекладу).
Головні вимоги до наукового викладу результатів –
змістовність, логічність, зв’язність, експланаторність, чіткість та
стислість.
Кожний розділ починають із нової сторінки. Основному
тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким
описом обраного напрямку. У кінці кожного підрозділу
формулюють висновки зі стислим викладенням наведених у
підрозділі результатів.
Основні розділи повинні мати бібліографічні посилання
на літературу, що дозволяє аналізувати власні дані та
порівнювати їх із даними інших літературних джерел.

Висновки
У висновках міститься чіткий виклад найбільш значущих
результатів роботи. Вони повинні бути сформульовані у вигляді
окремих абзаців, кожен із яких відповідає окремо поставленому
на початку роботи завданню. Висновки також можна подавати
як окремі лаконічні положення чи рекомендації («створено»,
«запропоновано», «уточнено» тощо) з нумерацією.

57
 Завершують висновки, зазвичай, пропозиціями щодо
перспектив проведення подальших досліджень за тематикою
роботи.

Резюме
Відмінним від курсових робіт елементом кваліфікаційних
робіт є резюме (англ. SUMMARY, нім. ZUSAMMENFASSUNG).
Резюме виконують тією іноземною мовою, на матеріалі
якої написана кваліфікаційна робота. Обсяг резюме – 6 повних
сторінок. Воно завершується комплексом ключових слів і
сталих термінологічних словосполучень (у називному відмінку в
рядок через кому), що з позицій інформаційного пошуку мають
той обсяг смислового навантаження, який чітко корелюється з
основним змістом кваліфікаційної роботи. Загальна кількість
ключових слів – не більше 10. Оформлення резюме аналогічне
оформленню основного тексту роботи. Заголовок – РЕЗЮМЕ
(SUMMARY) для англійської та РЕЗЮМЕ
(ZUSAMMENFASSUNG) для німецької мов.
Резюме – це загальна характеристика кваліфікаційної
роботи й повинне досить ґрунтовно розкривати її зміст. Резюме
повинне містити: чітко окреслену мету роботи, вказівку на
об'єкт дослідження, суть залучених методів, найважливіші
результати та висновки. Не дозволено цитувати літературу,
посилатися певні таблиці та ілюстрації. Типовою помилкою є
намагання писати в резюме про те, що та як робилось, а не
констатувати конкретні результати дослідження.
Підготовка резюме іноземною мовою є важливим етапом
написання кваліфікаційної роботи. Його виконують на
завершальній стадії роботи над дослідженням. Ґрунтовне
резюме іноземною мовою передбачає використання характерних
для цього стилю лексичних одиниць та кліше.

58
 Прикладами кліше для англомовного резюме можуть
слугувати такі:
The master / graduation thesis considers / highlights / focuses
on …
The purpose (objective of the study…, research…) is to find
out reasons why…(to create / to examine / to develop / to design / to
determine /to study …)
The objectives of … are to summarise/ survey/ present/
provide an explanation (for)/ identify/ evaluate/ explore/ formulate/
outline/ discuss/ analyse/ examine/ determine/ produce/ develop ...
The research studies……..
The paper deals with………….
It gives a detailed analysis of …..
This paper proposes a new approach to…..
The objective of this paper is…….
The present paper concentrates on analyzing
The paper examines the problem…
The results of the calculation are given in the calculation and
explanatory note….
Methodological base of the paper covers …
The thesis rests on recent research in …
The process of … is considered
Previous studies by …. have indicated that…
In the empirical part of the study the main concern was
finding out the reasons why …
The … chapter adresses / touches / concernes the problems /
issues of ….
It is known / It should be noted We stress the fact that…
... analysis of … gives grounds for/to …
The properties of … have been investigated.
Special attention was paid tothe methods of … .
The … properties were described with particular attention
To sum up, …
The results of the study show….

59
 From the findings, …
Contrary to expectations, the analysis indicated….
Studying the properties of … gave the possibility of … .
A general conclusion is made concerning … .
The recommendations made as a result of this study have
been implemented …
Further study may lead to …

Список використаних джерел

Список використаних джерел до кваліфікаційної роботи
за ОС «магістр» повинен налічувати не менше ніж 50 позицій
наукової та навчально-методичної літератури, не менше ніж 10 –
довідкових джерел та 20 – джерел ілюстративного матеріалу. 30
% обсягів наукової та навчально-методичної літератури
повинні становити праці зарубіжних авторів (крім авторів
СНД). Оформлення списку здійснюють відповідно до вимог,
викладених у п. 1.6.4.7.

Додатки
Порядок організації та оформлення додатків до
кваліфікаційної роботи регламентовано п. 1.6.4.8.

60
 РОЗДІЛ 3
ПІДГОТОВКА, ПОРЯДОК ТА ПРОЦЕДУРА ЗАХИСТУ
КУРСОВИХ І КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ

3.1 Підготовка курсових і кваліфікаційних робіт до

захисту

Заздалегідь до захисту студент повинен подбати про

апробацію результатів свого дослідження. У разі захисту
курсових та кваліфікаційних робіт із філології та перекладу під
апробацією розуміють оприлюднення теоретичних положень
роботи. Теоретичною апробацією вважають участь студента в
наукових конференціях, семінарах, засіданнях наукового гуртка
з оголошенням результатів своєї роботи та публікацією тез або
наукової статті за темою роботи (одноосібно або у співавторстві
з науковим керівником). У цьому разі у вступі до роботи
потрібно зазначити загальну кількість конференцій / семінарів /
засідань, їх назву, рік та місце проведення, а також вихідні дані
публікації.
Не пізніше ніж за два тижні до захисту студент подає на
кафедру для реєстрації, одержання допуску до захисту та
проходження процедури технічного нормоконтролю:
1) повністю оформлений відповідно до чинних вимог
зброшурований примірник науково-дослідної роботи;
2) письмовий відгук наукового керівника (за
встановленою формою);
3) письмову рецензію на роботу із зазначенням оцінки,
на яку заслуговує науково-дослідна робота (за встановленою
формою).
Академічну доброчесність визначають як сукупність
етичних принципів та визначених законом правил, якими
повинні керуватися учасники освітнього процесу під час
навчання, викладання та провадження наукової (творчої)
діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання
та/або наукових (творчих) досягнень.
61
 Академічна відповідальність за порушення норм та
принципів академічної доброчесності учасниками освітнього
процесу регламентована Законом України «Про освіту», (ст. 42),
Кодексом академічної доброчесності Сумського державного
університету (п. 5) та Положенням про академічну
доброчесність та етику академічних взаємовідносин у
Сумському державному університеті (п. 4).
Для здобувачів вищої освіти визначено такі види
академічної відповідальності:
1) повторне проходження оцінювання (контрольна
робота, іспит, залік тощо);
2) повторне проходження відповідного освітнього
компонента освітньої програми;
3) відрахування із закладу освіти;
4) позбавлення академічної стипендії;
5) позбавлення наданих закладом освіти пільг щодо
оплати навчання.
У контексті роботи та оприлюднення результатів
наукової діяльності порушенням академічної доброчесності
вважають: академічний плагіат, тобто оприлюднення
(частково або повністю) наукових (творчих) результатів,
одержаних іншими особами, як результатів власного
дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих
текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без
зазначення авторства. Основні види плагіату:
1) Copy & paste plagiarism: використання тексту іншого
автора без змін, без цитування та видавання його за власну
роботу.
2) Shake & paste plagiarism: поєднання фрагментів
різних текстів або речень для формування нового тексту без
цитування, тим самим подаючи його як власні думки.
3) Idea plagiarism: подання ідей іншого автора своїми
словами, без посилання на джерело.
4) Translation plagiarism: переклад оригінального тексту
з іншої мови без посилання на джерело.
62
 Водночас плагіатом не вважають:
 загальновідомі знання та факти;
 ідіоми;
 широко відомі ідеї;
 перефразування своїми словами змісту під час
перекладу з діалекту чи іншої мови, якщо не існує широко
відомої фрази чи прийнятого офіційного перекладу;
 повідомлення про новини дня або поточні події, що
мають характер звичайної пресінформації;
 твори народної творчості (фольклору);
 видані органами державної влади офіційні документи
(закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти
тощо) та їхні офіційні переклади.
Отже, як уникнути плагіату під час написання роботи?
Зверніть увагу на такі поради:
 сконцентруйтеся на описі основних ідей;
 аналізуйте, перевіряйте інформацію, орієнтуйтеся на
першоджерела;
 узагальнюйте, систематизуйте інформацію,
користуйтеся бібліографічними менеджерами;
 синтезуйте прочитане, пов'язуйте інформацію з джерел
зі своїми ідеями та висловлюйте власні думки, будьте
самостійними та критичними;
 додержуйтеся етики посилань на чужі доробки / ідеї;
 перевіряйте текст на запозичення за допомогою
спеціальних програм.
Під час використання доробків інших осіб у процесі
написання наукової роботи МОН у своєму листі від
15.08.2018 р. № 1/11-8681 рекомендує:
1) будь-який текстовий фрагмент обсягом від речення та
більше, відтворений у тексті наукової роботи без змін, із
незначними змінами або в перекладі з іншого джерела
обов’язково потрібно супроводжувати посиланням на це
джерело. Винятки допускають лише для стандартних текстових
кліше, що не мають авторства та/чи є загальновживаними;
63
 2) якщо перефразування чи довільний переказ у тексті
наукової роботи тексту іншого автора (інших авторів) займає
більше одного абзацу, посилання (бібліографічне та/або
текстуальне) на відповідний текст та/або його автора (авторів)
має міститися щонайменше один раз у кожному абзаці наукової
роботи, крім тих, що повністю складаються з формул, а також
нумерованих та маркованих списків (в останньому разі
допускають подати одне посилання наприкінці списку);
3) якщо цитата з певного джерела наведена за
першоджерелом, у тексті наукової роботи повинне бути
наведене посилання на першоджерело. Якщо цитата наведена не
за першоджерелом, у тексті наукової роботи потрібно навести
посилання на безпосереднє джерело цитування («цитується за:
______»);
4) будь-яка наведена в тексті наукової роботи науково-
технічна інформація повинна супроводжуватися чітким
посиланням на джерело, з якого взято цю інформацію. Винятки
допустимі лише для загальновідомої інформації, визнаної всією
спільнотою фахівців відповідного профілю. У разі використання
в науковій роботі тексту нормативно-правового акту достатньо
зазначити його назву, дату ухвалення та, за наявності, дату
ухвалення останніх змін до нього або нової редакції;
5) будь-які відтворені в тексті наукової роботи
оприлюднені твори мистецтва повинні супроводжуватися
зазначенням прізвищ авторів та назви цих творів мистецтва
(якщо вони відомі). У разі використання творів виконавського
мистецтва слід зазначати також індивідуальних чи колективних
виконавців (якщо вони відомі). Якщо автори / виконавці
невідомі, необхідно зазначити, що вони невідомі. У разі
неможливості ідентифікувати автора, назву та/чи виконавців
твору потрібно обов’язково зазначити джерело, з якого взято
відтворений твір. Це положення зокрема стосується
оформлення матеріалів додатків та презентацій до курсових
та кваліфікаційних робіт: жодне відео, ілюстрація, текст

64
тощо не можуть бути використані без повного додержання
вимог авторського права та етики посилань.
Перед поданням кінцевого варіанта роботи науковому
керівникові, рецензентові та на кафедру настійно рекомендують
здійснити перевірку унікальності тексту. Унікальний текст –
це текст (або його фрагменти), що раніше не був опублікований
на жодному сайті в мережі Інтернет та/або не був
проіндексований пошуковими системами, тобто той, про
існування якого не знають пошукові системи. Унікальність
текстів вимірюють у відсотках (100 % – повна унікальність
текстового матеріалу). Мінімальний рівень унікальності тексту
для одержання допуску до захисту повинен становити 70 %.
Щоб не потрапити в ситуацію обвинувачення в
академічному плагіаті, необхідно грамотно виконувати
перевірку на унікальність статей і текстів, що подають на
перевірку науковому керівнику чи до екзаменаційної комісії.
Перевірити текст можна самостійно за допомогою
програм, доступних у мережі Інтернет. Для повної впевненості
перевіряти тексти науково-дослідної роботи краще в кількох
програмах одразу. Вони мають різні алгоритми пошуку збігів,
тож використавши принаймні дві, можна одержати більш
точний результат. Також для одержання такої послуги можна
звернутися до бібліотеки СумДУ, що здійснює перевірку
академічних текстів на виявлення текстових запозичень
засобами перевірки на плагіат StrikePlagiarism та Unicheсk.
Перевірку кваліфікаційних робіт студентів СумДУ на
наявність текстових запозичень здійснюють лише системами,
зазначеними в актуальній версії «Методичної інструкції щодо
перевірки академічних текстів на наявність текстових
запозичень» Реєстру основної нормативної бази університету.
На сьогодні такою системою є StrikePlagiarism, рекомендована
Міністерством освіти та науки України для використання в
закладах вищої освіти на основі укладеного з компанією
Plagiat.pl Меморандуму. Однією з переваг системи є
підключення до репозитаріїв її ЗВО-партнерів (понад 1 млн
65
документів), що дає можливість порівнювати документи, що
знаходяться не лише у відкритому доступі, а й в закритих базах.
За результатами перевірки тексту роботи, надісланої
науковому керівнику чи іншій відповідальній за перевірку особі,
система StrikePlagiarism видає значення 2 показників:
Коефіцієнт Подібності 1 (КП1) (згідно з методичною
інструкцією СумДУ не повинен перевищувати 30 %) і
Коефіцієнт Подібності 2 (КП2) (не повинен перевищувати 5 %).
(КП1) розраховують на підставі коротких словосполучень
(мінімум 5 слів), знайдених системою в інших документах, а
КП2 розраховують винятково на підставі довгих
словосполучень, довжина яких зазвичай становить 25 слів. КП2
є більш показовим, оскільки знайдене довге словосполучення
майже завжди вказує на цитату або плагіат, тоді як КП1 часто
знаходить словосполучення загального вжитку.
Згідно з Наказом ректора СумДУ № 0404-І
відповідальність за перевірку на наявність збігів у текстах
кваліфікаційних робіт покладають на керівників робіт. Факт
перевірки кваліфікаційної роботи на наявність збігів
засвідчують підписом керівника роботи на її титульній сторінці.
Якщо за результатами перевірки на наявність текстових
запозичень КП1 і КП2 перевищують порогові значення,
керівник уважно аналізує фактичні фрагменти роботи, які
система виокремила за ознакою плагіату, і дає компетентний
висновок у протоколі. У разі підтвердження плагіату робота
може бути спрямована на доопрацювання студентом із
подальшою повторною перевіркою на плагіат із наданням
нового звіту подібності.
Інші програми перевірки тексту на плагіт
Advego Plagiatus Програма пошуку в Інтернеті
https://advego.com/plagiatus/ часткових або повних копій
текстового документа з
інтуїтивним інтерфейсом. Вона
демонструє ступінь унікальності
тексту, джерела запозичень,
66
 відсоток збігів
Etxt Antiplagiat Сервіс перевірки тексту на
http://www.etxt.ru/antiplagiat/ унікальність онлайн. Без
реєстрації доступною є
безкоштовна перевірка тексту
обсягом до 3 000 символів; після
реєстрації – до 5 000 символів.
Також безкоштовно доступна
для завантаження десктоп-версія
AntiPlagiarism.NET AntiPlagiarism.NET –
https://antiplagiarism.net/ програмний продукт для
перевірки тексту на запозичення
з різних джерел Інтернету.
Визначає відсоток унікальності
тексту. Програма платна, проте
доступною є демоверсія на
1 день
Viper Plagiarism Checker Простий, точний та
https://www.scanmyessay.com/ безкоштовний інструмент
виявлення плагіату виключно в
англомовних текстах

3.2 Відгук наукового керівника

Перед проходженням процедури рецензування студент

повинен одержати відгук наукового керівника про курсову або
кваліфікаційну роботу. Відгук керівника має рекомендаційний
характер і повинен бути врахований під час оцінювання роботи
рецензентом.
Подібно до рецензії (див. п. 3.3) відгук наукового
керівника має табличну форму з переліком основних критеріїв
щодо оцінювання готовності роботи до захисту (додатки Ж, И).
У відгуку зазначають кількість рекомендованих балів за
виконану роботу та рекомендовану оцінку за національною
шкалою.
67
 Підпис наукового керівника супроводжується
розшифруванням його прізвища, ім’я, по батькові, зазначенням
місця роботи, посади, наукового ступеня, вченого звання.

3.3 Рецензування науково-дослідних робіт

Рецензію на курсові та кваліфікаційні роботи оформлює

рецензент за результатами ознайомлення із самою науково-
дослідною роботою студента та відгуком наукового керівника
про неї.
Рецензування повинне бути об’єктивним, відбивати як
позитивні, так і негативні сторони роботи й містити оцінку за
національною шкалою, на яку заслуговує виконання науково-
дослідної роботи.
Рецензія науково-дослідної роботи має табличну форму з
переліком основних критеріїв щодо оцінювання готовності
роботи до захисту (додатки Д, Е).
Студент має право заздалегідь ознайомитись із
результатами рецензії.

3.4 Технічний нормоконтроль

Для додержання якості технічного оформлення науково-

дослідних робіт кафедра призначає особу (групу осіб),
відповідальну за проведення процедури технічного
нормоконтролю.
Процедура технічного нормоконтролю є обов’язковою
для кваліфікаційної роботи. Це внутрішньокафедральна
процедура, що відбувається не пізніше, ніж за тиждень до дати
захисту роботи.
За результатами проведення процедури відповідальна за
нормоконтроль особа (особи) заповнює відповідний бланк та
особисто подає його до розгляду комісії в день захисту. Якщо
на день захисту (за встановленим на кафедрі графіком) робота
не пройшла процедури попереднього технічного
68
 нормоконтролю (тобто не була своєчасно здана на кафедру для
проведення цієї процедури), у бланку оцінювання (акті)
виставляють 0 балів за підписом відповідальної за
кафедральний нормоконтроль особи.
Аналіз додержання вимог до технічного оформлення
науково-дослідних робіт здійснюється за принципом
від’ємності. Будь-яке недодержання вимог до оформлення
роботи призводить до втрати балів за критеріями, визначеними
в додатку К.
Оформлення таблиць, ілюстрацій, формул та додатків
оцінюють лише в разі їх використання в роботі. Невикористання
цих елементів до зниження балів не призводить. Це є наслідком
недоцільного розміщення таблиць та ілюстрацій в основній
частині роботи замість винесення в додатки.
За окремими позиціями оцінювання здійснюють із
розрахунку суми приблизної кількості балів за кожний підпункт
позиції. В аргументованих ситуаціях тотальне недодержання
вимог до окремого підпункту/-ів в межах критерію може
призвести до зменшення максимального бала за весь критерій.

3.5 Захист курсових і кваліфікаційних робіт

Курсові та кваліфікаційні роботи допускають до захисту

виключно за умови, що їх попередня оцінка за висновками
рецензента становить не менше ніж 60 % від максимального
бала за рецензування.
На захист курсових і кваліфікаційних робіт до комісії
подають:
1) зброшурований примірник роботи за підписом
завідувача кафедри про допуск до захисту;
2) письмову рецензію на роботу із зазначенням
рекомендованої оцінки;
3) письмовий відгук керівника з характеристикою
діяльності студента під час виконання науково-дослідної
роботи;
69
 4) відгук спеціаліста з нормоконтролю, призначеного
кафедрою, з деталізацією інформації про додержання технічних
вимог до оформлення робіт;
5) друковані статті, тези, програми конференцій за темою
роботи, у яких автор брав участь (за наявності); для захисту
кваліфікаційних робіт (ОС «магістр») наявність публікацій
у фахових виданнях за темою роботи є обов’язковою.
Захист проводять на відкритому засіданні екзаменаційної
комісії за участі не менш ніж половини її складу за обов’язкової
присутності голови комісії. На ньому можуть бути присутні та
брати участь в обговоренні всі бажаючі, не порушуючи порядку
й процедури захисту, оскільки захист є прилюдним.
Вступне слово необхідно підготувати заздалегідь у формі
виступу, у якому доцільно стисло та змістовно висвітлити такі
питання: обґрунтування актуальності теми дослідження; мета,
завдання, об’єкт, предмет дослідження; що вдалося встановити,
виявити, довести; якими методами це досягнуто; елементи
новизни в теоретичних положеннях та практичних
рекомендаціях; із якими труднощами довелося зіткнутися в
процесі дослідження; які положення не знайшли підтвердження.
Доповідь студента не повинна перевищувати 10–15
хвилин. Для кращого сприймання присутніми матеріалу бажано
підготувати презентацію (PowerPoint, Prezi тощо) або
роздатковий матеріал.
Курсову роботу студенти захищають державною мовою.
Кваліфікаційну роботу за ОС «магістр» захищають державною
або іноземною мовами відповідно до поточних розпоряджень
кафедри.

3.6 Оцінювання курсових і кваліфікаційних робіт

Підсумкове оцінювання науково-дослідних робіт

здійснює екзаменаційна комісія виключно за фактом здавання
роботи на кафедру та результатами її привселюдного захисту.

70
 Із розрахунку 100 балів максимум підсумкову оцінку за
науково-дослідну роботу визначають методом сумування:
1) кількості балів за підсумками рецензування роботи
(50 % = 50 балів максимум);
2) кількості балів за підсумками проходження процедури
технічного нормоконтролю (20 % = 20 балів максимум);
3) кількості балів за результатами процедури
привселюдного захисту роботи (30 % = 30 балів максимум).
Коефіцієнти кожного з параметрів оцінювання не є
остаточними, їх визначає кафедра на початку кожного
навчального року.
Критерії оцінювання захисту курсових і кваліфікаційних
робіт подано в додатках Л, М. Перелік параметрів є умовним і за
рішенням комісії в кожній окремій ситуації може бути
розширений.
Рішення екзаменаційної комісії про оцінку роботи
ухвалюють на закритому засіданні комісії відкритим
голосуванням більшістю голосів членів комісії. За однакової
кількості голосів голос голови комісії є вирішальним.
Підсумкове оцінювання результатів захисту курсових і
кваліфікаційних робіт здійснюють за шкалою:
Визначення Національна Рейтингова бальна
п’ятибальна шкала шкала оцінювання
оцінювання

ВІДМІННО 5,0 (відмінно) 90 ≤ RD ≤ 100

ДОБРЕ 4,5 (добре) 82 ≤ RD < 89

ДОБРЕ 4,0 (добре) 74 ≤ RD < 81

ЗАДОВІЛЬНО 3,5 (задовільно) 64 ≤ RD < 73

ДОСТАТНЬО 3,0 (задовільно) 60 ≤ RD < 63

НЕЗАДОВІЛЬНО 2 (незадовільно) 35 ≤ RD < 59

НЕЗАДОВІЛЬНО 1 (незадовільно) RD < 35

71
 Рішення екзаменаційної комісії оголошує студентам і
всім присутнім її голова на відкритому засіданні. Повторний
захист кваліфікаційних робіт для підвищення оцінки не
дозволений.
Якщо захист роботи не відповідає вимогам рівня з
атестації здобувачів вищої освіти, екзаменаційна комісія
ухвалює рішення про те, що студент є неатестованим, про це
здійснюють відповідний запис у протоколі засідання комісії. У
такому разі комісія вирішує, чи може студент подати на
повторний захист роботу з доопрацюванням або опрацювати
нову тему, призначену кафедрою після першої спроби захисту.
Повторний захист кваліфікаційної роботи дозволено впродовж
дії екзаменаційної комісії (за регламентом поточних
нормативних актів СумДУ).
Студента, який одержав незадовільну оцінку за
кваліфікаційну роботу, відраховують із закладу вищої освіти.
Йому видають академічну довідку установленого зразка.

3.7 Порядок зберігання курсових і кваліфікаційних

робіт

Науково-дослідні (курсові та кваліфікаційні) роботи,

оформлені відповідно передають до фондів наукової бібліотеки
університету, про що складають відповідний акт, який
зберігають на випусковій кафедрі.

72
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Академічна доброчесність. URL : https://library.

sumdu.edu.ua/uk/doslidnyku/akademichnepysmo.html.
2. Вимоги до оформлення дисертацій та авторефератів
дисертацій (розроблено на підставі ДСТУ 3008-95 «Документи. Звіти
у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення») //
Бюлетень ВАК України. 2011. № 9–10. С. 2–10.
3. ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки i техніки.
Структура i правила оформлення. Чинний від 1996-01-01. Вид. офіц.
Київ : Держспоживстандарт України, 1996. 39 с.
4. ДСТУ 3582-2013. Бібліографічний опис скорочення слів і
словосполучень українською мовою. Загальні вимоги та правила.
Чинний від 2013-22-08. Вид. офіц. Київ : Мінекономрозвитку України,
2014. 15 с.
5. ДСТУ 8302:2015. Інформація та документація.
Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання.
Чинний від 2010-02-18. Вид. офіц. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2016. 16 с.
6. Новий український правопис. Київ : Центр навчальної
літератури, 2019. 282 с.
7. Програмне забезпечення для перевірки наукових текстів на
плагіат: інформаційний огляд / автори-укладачі: А. Р. Вергун,
Л. В. Савенкова, С. О. Чуканова ; редколегія: В. С. Пашкова,
О. В. Воскобойнікова-Гузєва, Я. Є. Сошинська; Українська
бібліотечна асоціація. Київ : УБА, 2016. Електрон. вид. 1 електрон.
опт. диск (CDROM). 36 с.
8. Рекомендації щодо запобігання академічному плагіату та
його виявлення в наукових роботах (лист МОН від 15.08.2018 р.
№ 1/11-8681). URL : https://zakon.rada.gov.ua/ rada/show/v8681729-
18#n11.
9. Шуменко О. А. Основи наукових досліджень : конспект
лекцій для студ. спец. 035 «Філологія» денної та заочної форм
навчання. Суми : СумДУ, 2020. 60 c.
10. Як підготувати і захистити дисертацію на здобуття
наукового ступеня. Методичні поради / автор-упорядник
Л. А. Пономаренко, д-р техн. наук, проф. 4-те вид. Київ : Редакція
«Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України», Видавництво
«Толока», 2010. 80 с.
73
 ДОДАТКИ

ДОДАТОК А
Зразок оформлення титульного аркуша курсової роботи
для студентів денної форми навчання

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Факультет іноземної філології та соціальних комунікацій

Кафедра германської філології

КУРСОВА РОБОТА

Спеціальність 035 «Філологія»

Спеціалізація 035.041 «Германські мови та літератури
(переклад включно), перша – англійська»

Онімний простір Інтернету

(на матеріалі англомовних сайтонімів)

Допущено до захисту «__» _____________ 20 р.

Зав. каф. германської філології ___ канд. філол. наук, проф. Кобякова І. К.

Виконала:
студ. групи ПР-71
Іванова Олена Миколаївна

Науковий керівник:
канд. філол. наук, доц.
Прокопенко Антоніна Вадимівна

Суми 2021
74
 Зразок оформлення титульного аркуша курсової роботи
для студентів заочної форми навчання
Міністерство освіти і науки України
Сумський державний університет

Центр заочної, дистанційної та вечірньої форм навчання

Кафедра германської філології

КУРСОВА РОБОТА

Спеціальність 035 «Філологія»

Спеціалізація 035.041 «Германські мови та літератури
(переклад включно), перша – англійська»

Онімний простір Інтернету

(на матеріалі англомовних сайтонімів)

Допущено до захисту «__» _____________ 20 р.

Зав. каф. германської філології ___ канд. філол. наук, проф. Кобякова І. К.

Виконала:
студ. групи ПР-71
Іванова Олена Миколаївна

Науковий керівник:
канд. філол. наук, доц.
Прокопенко Антоніна Вадимівна

Суми 2021

75
 ДОДАТОК Б
Зразок оформлення титульного аркуша кваліфікаційної
роботи для студентів денної форми навчання

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Факультет іноземної філології та соціальних комунікацій

Кафедра германської філології

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
на здобуття освітнього ступеня «магістр»

Спеціальність 035 «Філологія»

Спеціалізація 035.041 «Германські мови та літератури
(переклад включно), перша – англійська»

Перекладацькі аспекти фразеологічних одиниць

(на матеріалі англійських нумеральних
словосполучень)

Допущено до захисту «__» _____________ 20 р.

Зав. каф. германської філології ___ канд. філол. наук, проф. Кобякова І. К.

Виконала:
студ. групи ПР.м-91
Іванова Олена Миколаївна

Науковий керівник:
д-р філол. наук, проф.
Швачко Світлана Олексіївна

Суми 2021

76
 Зразок оформлення титульного аркуша кваліфікаційної
роботи для студентів заочної форми навчання

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Центр заочної, дистанційної та вечірньої форм навчання

Кафедра германської філології

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
на здобуття освітнього ступеня «магістр»

Спеціальність 035 «Філологія»

Спеціалізація 035.041 «Германські мови та літератури
(переклад включно), перша – англійська»

Перекладацькі аспекти фразеологічних одиниць

(на матеріалі англійських нумеральних
словосполучень)

Допущено до захисту «__» _____________ 20 р.

Зав. каф. германської філології ___ канд. філол. наук, проф. Кобякова І. К.

Виконала:
студ. групи ПР.мз-91
Іванова Олена Миколаївна

Науковий керівник:
д-р філол. наук, проф.
Швачко Світлана Олексіївна

Суми 2021

77
 ДОДАТОК В
Зразок оформлення змісту роботи

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………………………….. 3

ВСТУП……………………………………………………………. 4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
КОЛОРОНІМІКИ В АНГЛОМОВНОМУ НОВИННОМУ
ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРСІ……………………………………........ 6
1.1 Колороніміка сучасної англійської мови: колороніми й
колоронімні комплекси……………………………………. 6
1.2 Колороніміка в англомовному новинному інтернет-
дискурсі……………………………………………………….. 9
1.2.1 Класична риторика як підґрунтя досліджень
інтернет-дискурсу………………………………….......... 11
1.2.2 Риторична модель побудови текстів інтернет-
новин……………………………………………………… 13
РОЗДІЛ 2 СЕМАНТИЧНІ МОДЕЛІ КОЛОРОНІМІВ В
АНГЛОМОВНОМУ НОВИННОМУ ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРСІ:
КОГНІТИВНО-РИТОРИЧНИЙ АСПЕКТ…................................ 15
2.1 Семантичні моделі колоронімної апеляції до
етосу…………………………………………………………… 15
2.2 Семантичні моделі колоронімно-мотиваційної апеляції
до пафосу……………………………………………………… 18
ВИСНОВКИ………………………………………………………. 21
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………….. 23
ДОДАТКИ ……………………………………………………….. 26

78
 ДОДАТОК Г
Зразки оформлення бібліографічного опису в списку
використаних джерел

Посилання Приклад оформлення

на

книгу 1. Кобякова І. К. Навчати перекладу : навч. посіб.

(1 автор) Суми : Сумський державний університет, 2013. 159 с.
2. Таценко Н. В. Основи теорії мовного дискурсу :
навч. посіб. Суми : Сумський державний університет,
2011. 178 с.
3. Kövecses Z. Metaphor: A Practical Introduction.
Oxford, New York : Oxford University Press, 2002. xv,
285 p.
книгу 1. Швачко С. О., Шуменко О. А. У царині
(2 автори) денумеральних конструювань : навч. посіб. Суми :
Сумський державний університет, 2013. 198 с.
2. Huddleston R. A., Pullum G. K. Student's
Introduction to English Grammar. Cambridge : CUP, 2005.
320 p.
книгу 3. Кузнєцов М. А., Фоменко К. І., Кузнецов О. І.
(3 автори) Психічні стани студентів у процесі навчально-
пізнавальної діяльності : монографія. Харків : ХНПУ,
2015. 338 с.
4. Стернин И. А., Ларина Т. В., Стернина М. А.
Очерк английского коммуникативного поведения.
Воронеж : Изд-во «Истоки», 2003. 184 с.
книгу (4–5 1. Лінгвокогнітивні аспекти малих текстів :
та більше монографія / С. О. Швачко та ін. Суми : Сумський
авторів)
державний університет, 2008. 178 с.
2. Числівник англійської мови : навч. посіб. /
С. О. Швачко, С. В. Баранова, І. К. Кобякова ,
О. М. Медвідь. Суми : Сумський державний

79
 університет, 2010. 171 с.
3. A comprehensive grammar of the English
language / R. Quirk et al. – London and New York :
Longman Inc., 1985. 1779 p.
Примітка. В описі можуть наводитися дані про всіх осіб та
(або) організації, вказані в джерелі інформації. За
необхідності скорочення їх кількості вказують першого
автора з додаванням скорочення «та ін.»

книгу 1. Навчати вчитися перекладу : монографія / за заг.

(без автора, ред. д-ра філол. наук, проф. С. О. Швачко. Суми :
а також
видання Сумський державний університет, 2015. 215 с.
виключно 2. Проблеми типологічної та квантитативної
за упоряд- лексикології : зб. наук. праць / наук. ред. В. Каліущенко
ництвом) та ін. Чернівці : Рута, 2007. 310 с.
3. Methodische Anweisungen für praktische Arbeit im
Fach „Methodik des Übersetzungsunterrichts“ für die
Studenten der Fachrichtung 8.020303 „Übersetzung“
Direktstudium / Hrsg. A. D. Tschepeluk. Sumy : Staatliche
Universität Sumy, 2012. 44 S.
книгу (як 1. Енциклопедія Сучасної України / редкол.:
частину І. М. Дзюба та ін. Київ : САМ, 2016. Т. 17. 712 с.
багато-
томного 2. Історія української літератури : у 8 т. Т. 4. Кн. 2 :
документа) Література 70–90 років / О. Є. Засенко. Київ : Наук.
думка, 1969. 451 с.
3. Реабілітовані історією. Житомирська область : у
7 кн. Кн. 1 / за ред. І. М. Синявської (голова) та ін.
Житомир : Полісся, 2006. 721 с. (Реабілітовані
історією : наук.-док. серія книг : у 27 т. / редкол. :
П. Т. Тронько (голова) та ін.).
4. Talmy L. Toward a cognitive semantics. Vol. 1:
Concept Structuring Systems. Cambridge (Mass), L. :
A Bradford Book, The MIT Press, 2000. 565 p.

збірник 1. Перекладацькі інновації : матеріали V

праць Всеукраїнської студентської науково-практичної
(матеріали
конферен- конференції, Суми, 12–13 березня 2015 р. / за ред.

80
цій, з’їздів) С. О. Швачко та ін. Суми : Сумський державний
університет, 2015. 150 с.
2. Proceedings of the International Association of
Forensic Linguists' Tenth Biennial Conference / ed. by
Samuel Tomblin; Nicci MacLeod; Rui Sousa-Silva;
Malcolm Coulthard. Birmingham : Centre for Forensic
Linguistics, Aston University, 2012. 368 p.
словник, 1. Енциклопедія українознавства : Словникова
довідник, частина / ред. В. Кубійович ; Наукове товариство
енцикло-
педію ім. Т. Г. Шевченка у Львові. Львів, 1998. Т. 7. C. 2405–
2800.
2. Краткий словарь когнитивных терминов /
E. C. Кубрякова и др. Москва : Филол. ф-т МГУ
им. М. В. Ломоносова, 1997. 245 с.
3. Українсько-російсько-англійський словник для
фізиків / Юдіна С. та ін. Київ : Український мовно-
інформаційний фонд / УМІФ, 2019. 219 с.
4. Флегонтова Н. М. Словник-довідник термінів
педагогічного маркетингу / АПН України, Ін-т пед.
освіти і освіти дорослих. Київ : Освіта України, 2008.
80 c.
5. Origins. A Short Etymological Dictionary of
Modern English / ed. by Eric Partridge. London and New
York : Routledge, Taylor and Francis Group, 2006. xxvi,
4218 p.
6. Lateinisches Etymologisches Wörterbuch /
A. Walde. 2-te umgearb. Aufl. Heidelberg : Carl Winter's
Universitätsbuchhandlung, 1910. xxxi, 1044 S.

окрему один автор

частину 1. Карасик В. И. Этноспецифические концепты.
видання
(розділ Введение в когнитивную лингвистику / отв. ред.
книги, М. В. Пименова. Кемерово : Кузбассвузиздат, 2005.
статтю з С. 61–105.
періодич- 2. Мага А. В. Способи вираження гендерних
ного або
продовжу-
відмінностей в німецькій мові. Перекладацькі інновації :
ваного матеріали IX Всеукраїнської студентської науково-

81
видання) практичної конференції, м. Суми, 14–15 березня
2019 р. / редкол. : С. О. Швачко, та ін. Суми : Сумський
державний університет, 2019. С. 48–50.
3. Чуланова Г. В. Особливості перекладу
англомовних текстів-відгуків (на матеріалі книжкового
iнтернет-магазину Amazon.com). Навчати вчитися
перекладу : монографія / за заг. ред. д-ра філол. наук,
проф. С. О. Швачко. Суми : Сумський державний
університет, 2015. С. 191–196.
4. Krifka M. Fünfzig Jahre Satzsemantik – am
Beispiel der Negation. Sprachwissenchaft im Fokus.
Positionsbestimmungen und Perspektiven / Hrsg. Ludwig
Eichinger. Berlin : Walter de Gruyter, 2015. S. 247–275.
5. Langacker R.W. Cognitive Grammar. Introduction
to Concept, Image, and Symbol. Cognitive linguistics: basic
readings (Cognitive linguistics research; 34) / ed. by Dirk
Geeraerts. Berlin, New York : Mouton de Gruyter, 2006.
P. 29–67.
два і три автори
1. Швачко С. А., Кобякова И. К., Кобяков А. Н.
Языковая картина мира: модус квантитативной лексики.
Yearbook of Eastern European Studies. No. 4. Wroclaw :
Russian-Polish Institute, 2014. P. 27–43.
2. Yehorova O. I., Stepanov V. V. Analyzing the
Frame Model of MAIDAN-concept (Case Study of British
Internet-Media Corpus). Вісник Харківського
національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія
«Філологія». 2015. Вип. 73. С. 105–112.
без автора
1. Абат (Абатиса). Енциклопедія історії України : у
10 т. Київ : Наукова думка, 2003–2013. Т. 1 : А–В /
редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; НАН України.
Інститут історії України. 2003. С. 9–10.
електрон- локальний
ний ресурс 1. Філологія ХХІ століття: теорія, практика,
(загалом)
перспективи : матеріали IV Міжнар. наук.-практ.
інтернет-конф., 24 квіт. 2015 р., Одеса / Нац. ун-т «Одес.
82
 юрид. акад.», Каф. герм. та ром. мов. Текст. дані
(98 Mb). Одеса, 2015. 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
2. Merriam-Webster's 11th Collegiate Dictionary :
Incorporated Version 3.0. Merriam Webster, 2003. 1
електрон. опт. диск (CD-ROM).

1. Словник української мови. Академічний

тлумачний словник (1970–1980). Академія наук
України; Webmezha. URL : http://sum.in.ua/ (дата
звернення: 15.05.2020).
2. Толковый словарь Ушакова / Ушаков Дмитрий
Николаевич. URL : http://www.ushakovdictionary.ru/
(дата звернення: 03.08.2020).
3. Online Etymology Dictionary / ed. by Douglas
Harper, 2001–2016. URL : http://www.etymonline.com
(дата звернення: 11.08.2020).
4. Ansiedlung Schweiz. Unternehmensstandort und
Wohnsitz: Informationen für zuzugswillige Unternehmen,
Unternehmer und Privatpersonen. URL :
http://www.ansiedlung-schweiz.ch/ (дата звернення:
03.02.2020).
Примітка. Інтернет-простір відзначається мінливістю:
документи або ресурси можуть виявитися видаленими або
перенесеними, тому дату персонального звернення до
кожного електронного документа необхідно зазначати в
дужках

окрему за авторством
частину 1. Горлин А. Княжество XXI века : Специальный
віддалено-
го проект. Деловой портал BFM.RU. URL :
електрон- https://www.bfm.ru/special/liechtenstein/page/269489 (дата
ного звернення: 07.07.2016).
ресурсу 2. Кабан Л. В. Оцінювання інноваційної діяльності
(сторінку,
статтю
загальноосвітніх навчальних закладів регіону. Народна
тощо) освіта. 2007. Вип. 1. URL : http://www.
narodnaosvita.kiev.ua/Narodna_osvita/vupysku/1/statti/2ka
ban/2kaban.htm (дата звернення: 17.07.2016).
3. Kirby G. H. Austria. Encyclopædia Britannica.

83
 Encyclopædia Britannica Online. Encyclopædia Britannica
Inc., 2016. URL : https://www.britannica.com/place/Austria
(дата звернення: 01.06.2020).
без автора
1. Австрия. Энциклопедия Кругосвет :
Универсальная научно-популярная онлайн-энциклопедия.
URL : http://www.krugosvet.ru/enc/strany_mira/
AVSTRIYA.html (дата звернення: 24.07.2020).
2. Іонафан (Єлецьких). Вікіпедія. Вільна
Енциклопедія. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/
Іонафан_(Єлецьких) (дата звернення: 11.08.2020).
3. Luxemburg: Länderinfos. Länder- und
Reisemagazin Länder-Lexikon [Geschäftsführer: Thomas
Bolzen]. URL : http://www.laender-lexikon.de/Luxemburg
(дата звернення: 01.06.2020).
4. Prague school. Wikipedia. The Free Encyclopedia.
URL : http://en.wikipedia.org/wiki/Prague_school (дата
звернення: 01.08.2020).
5. President Barack Obama's Inaugural Address. The
White House Blog [posted by Macon Phillips]. 2009, Jan.
21. URL : http://www.whitehouse.gov/blog/inaugural-
address (дата звернення: 01.06.2020).
дисертацію 1. Прокопенко А. В. Інтерв’ю в передвиборчому
американському дискурсі: структурно-семантичний та
комунікативно-прагматичний аспекти : дис. … канд.
філол. наук : 10.02.04. Суми, 2013. 187 с.
2. Черник М. В. Номінативно-стилістичні та
комунікативно-дискурсивні параметри актуалізації
феномену мистецтва (на матеріалі англомовних
художніх текстів) : дис. … канд. філол. наук : 10.02.04.
Суми ; Запоріжжя, 2017. 264 с.
3. Gabriel A. M. Meaning construction in popular
science : an investigation into cognitive, digital, and
empirical approaches to discourse reification : PhD Degree
in English Language. Glasgow, 2011. 313 p.
4. Egorova O. Adverbiale Kasus des Deutschen : eine
Untersuchung der Genitive und Akkusative in adverbialer
84
 Funktion : Dissertation zur Erlangung des akademischen
Grades doctor philosophiae (Dr. phil.). Berlin, 2006. 247 S.
авто- 1. Гордун С. М. Терміносистема екомаркетингу:
реферат структурно-семантичні та функціональні параметри (на
дисертації
матеріалі англомовної публіцистики) : автореф. дис. …
канд. філол. наук : 10.02.04 «Германські мови».
Запоріжжя, 2020. 21 с.
2. Новиков А. О. Марко Кропивницький і
українська драматургія другої половини ХІХ–ХХ
століть : автореф. дис. … д-ра філол. наук : 10.01.01
«Філологія». Київ, 2007. 26 с.

законодав- 1. ДСТУ 7152:2010. Видання. Оформлення

чий / публікацій у журналах і збірниках. Чинний від 2010-02-
норматив-
ний 18. Вид. офіц. Київ, 2010. 16 с. (Інформація та
документ документація).
2. ДСТУ 3582:2013. Бібліографічний опис.
Скорочення слів і словосполучень українською мовою.
Загальні вимоги та правила (ISO 4:1984, NEQ;
ISO 832:1994, NEQ). На заміну ДСТУ3582-97; чинний
від 2013-08-22. Вид. офіц. Київ : Мінекономрозвитку
України, 2014. 15 с. (Інформація та документація).
3. Про затвердження Порядку забезпечення
доступу вищих навчальних закладів і наукових установ,
що знаходяться у сфері управління Міністерства освіти
і науки України, до електронних наукових баз даних :
наказ М-ва освіти і науки України від 2 серп. 2017 р.
№ 1110. Вища школа. 2017. № 7. С. 106–107

85
 ДОДАТОК Д
Зразок рецензії на курсову роботу

РЕЦЕНЗІЯ
на курсову роботу за спеціальністю 035 «Філологія»
спеціалізації 035.041 «Германські мови та літератури
(переклад включно), перша – англійська»
студента/ки групи ______,
П. І. П/б
«Назва»

Параметри Шкала
Критерії оцінювання Бали
оцінювання балів
1. Актуальність та Недостатньо обґрунтовані 1–2
практичне
значення роботи Обґрунтовані 3–4

2. Чіткість Загалом або значною мірою

1–2
формулювання сформульовані неправильно
об’єкта, предмета,
мети й завдань Загалом або переважно сформульовані
3
дослідження нечітко
Сформульовані переважно чітко 4
3. Відповідність Частково відповідають назві роботи,
змісту та структури визначеній меті та поставленим 1–2
роботи її темі та завданням
затвердженому
плану (Здебільшого) відповідають назві
роботи, визначеній меті та поставленим 3–4
завданням
4. Методологічний Не сформульований або
апарат сформульований не відповідно до мети 0–1
дослідження та поставлених завдань
Загалом або переважно
сформульований нечітко та/або 2–3
неаргументовано
Сформульований (переважно) чітко та 4–5

86
 аргументовано
5. Аналіз наукових Відсутній, обсяги джерел не
джерел та відповідають нормам, етика посилань 0–1
додержання етики (переважно) не додержана
посилань
Поверхневий (аналіз стану проблеми
здійснений переважно / виключно за
навчальною літературою та/або
1–2
застарілими джерелами), обсяги джерел
частково / не відповідають нормам,
етика посилань додержана частково
Достатньо всебічний (аналіз стану
проблеми здійснений за новітніми
вітчизняними та зарубіжними
3–4
джерелами різних типів), обсяги
джерел відповідають нормам, етика
посилань додержана
6. Ступінь У роботі не розкриті основні
розкриття теоретичні питання; робота ґрунтується
0–1
теоретичних на ненаукових положеннях, понятійний
аспектів проблеми апарат відсутній (сформовано нечітко)
дослідження та
коректність У роботі достатньо висвітлені окремі
використання теоретичні аспекти, аналіз проблемних
понятійного питань має дещо поверхневий характер, 2–3
апарату понятійний апарат сформовано більш-
менш чітко
У роботі ґрунтовно висвітлені всі
теоретичні аспекти, викладення
матеріалу має експланаторний 4–5
характер, використаний коректно
сформований понятійний апарат
7. Аргументованість У роботі відсутні висновки до
висновків, їх підрозділів та/або до роботи в цілому,
1–2
відповідність або вони не є конкретними й не
одержаним ґрунтуються на положеннях роботи
результатам
Кожен підрозділ і робота в цілому
містять конкретні висновки щодо 3
результатів дослідження, однак їм

87
 бракує аргументованості та/або чіткості
викладу
Висновки до кожного підрозділу
й роботи в цілому достатньо чітко
4–5
сформульовані, належно обґрунтовані,
мають науковий характер
8. Стиль, Робота написана зі значною кількістю
грамотність, орфографічних, пунктуаційних ї
логічність викладу стилістичних помилок; тексту роботи
1
бракує зв’язності та логічності;
науково-академічний стиль мовлення
не додержаний
У роботі допущені орфографічні,
пунктуаційні та стилістичні помилки;
місцями відсутні текстова зв’язність та 2–3
логічність; частково додержаний
науково-академічний стиль мовлення
Робота написана грамотною
українською літературною мовою, з
мінімальною кількістю / без очевидних
орфографічних, пунктуаційних та 4–5
стилістичних помилок, зв’язно та
логічно, з додержанням норм до
науково-академічного стилю письма
9. Ступінь Повна відсутність посилань на наукові
самостійності та навчально-методичні джерела; повна
автора роботи, невідповідність посилань списку 0
особистий внесок використаних джерел; підозра в
автора в роботу академічному плагіаті
Наявні нерегулярні посилання на
список використаних джерел; робота
1–2
має компілятивний характер, наукова
полеміка відсутня
Робота є частково самостійним
дослідженням проблеми, що
пояснюється фрагментарним 3–4
характером цитувань та наукової
полеміки
88
 Робота є самостійним дослідженням
5
актуальної мовознавчої проблеми
10. Якість Не відповідає встановленим нормам 0
технічного
оформлення Мінімально відповідає встановленим
1–2
курсової роботи нормам
Майже / повністю відповідає
3–4
встановленим нормам
11. Підготовка тез Зазначено ступінь готовності
доповіді за матеріалів до розгляду редколегією
матеріалами
курсової роботи
для участі в
0–5
студентській
кафедральній /
факультетській
конференції
СумДУ
Разом 50

Примітки:__________________________________________________
____________________________________________________________
(коментар рецензента із зазначенням відповідності вимогам та рекомендованої оцінки
за національною шкалою)

__________ ________ _____________________

(дата) (підпис) (посада, П. І. П/б рецензента)

89
 ДОДАТОК Е
Зразок рецензії на кваліфікаційну роботу

РЕЦЕНЗІЯ
на кваліфікаційну роботу за спеціальністю 035 «Філологія»
спеціалізації 035.041 «Германські мови та літератури (переклад
включно), перша – англійська»
студента/ки групи ______,
П. І. П/б
«Назва»

Параметри Шкала
Критерії оцінювання Бали
оцінювання балів
1. Актуальність, Недостатньо обґрунтовані 1–2
новизна та практичне
значення роботи Обґрунтовані 3–4

2. Чіткість Загалом або значною мірою

1–2
формулювання сформульовані неправильно
об’єкта, предмета,
мети й завдань Загалом або переважно сформульовані
3–4
дослідження нечітко
Сформульовані переважно чітко 5
3. Відповідність Частково відповідають назві роботи,
змісту та структури визначеній меті та поставленим 1–3
роботи її темі та завданням
затвердженому плану
(Здебільшого) відповідають назві
роботи, визначеній меті та 4–5
поставленим завданням
4. Методологічний Не сформульований або
апарат дослідження сформульований не відповідно до 0–1
мети та поставлених завдань
Загалом або переважно
сформульований нечітко та/або 2–3
неаргументовано
Сформульований (переважно) чітко та
4–5
аргументований
90
5. Аналіз наукових Відсутній, обсяги джерел не
джерел та відповідають нормам, етика посилань 0–1
додержання етики (переважно) не додержана
посилань
Поверхневий (аналіз стану проблеми
здійснений переважно / винятково за
навчальною літературою та/або
застарілими джерелами), обсяги 1–3
джерел частково не відповідають
нормам, етика посилань дотримана
частково
Достатньо всебічний (аналіз стану
проблеми здійснений за новітніми
вітчизняними й зарубіжними
4–5
джерелами різних типів), обсяги
джерел відповідають нормам, етика
посилань додержана
6. Ступінь розкриття У роботі не розкриті основні
теоретичних аспектів теоретичні питання; робота
проблеми ґрунтується на ненаукових 0–1
дослідження та положеннях, понятійний апарат
коректність відсутній (сформовано нечітко)
використання
понятійного апарату У роботі достатньо висвітлені окремі
теоретичні аспекти, аналіз проблемних
питань має дещо поверхневий 2–3
характер, понятійний апарат
сформовано більш-менш чітко
У роботі ґрунтовно висвітлені всі
теоретичні аспекти, виклад матеріалу
має експланаторний характер, 4–5
використовується коректно
сформований понятійний апарат
7. Аргументованість У роботі відсутні висновки до
висновків, їх підрозділів та/або до роботи в цілому,
1–2
відповідність або вони не є конкретними та не
одержаним ґрунтуються на положеннях роботи
результатам
Кожен підрозділ і робота в цілому
містять конкретні висновки щодо 3–4
результатів дослідження, однак їм
91
 бракує аргументованості та/або
чіткості викладу
Висновки до кожного підрозділу й
роботи в цілому достатньо чітко
5–6
сформульовані, належно обґрунтовані,
мають науковий характер
8. Стиль, Робота написана зі значною кількістю
грамотність, орфографічних, пунктуаційних та
логічність викладу стилістичних помилок; тексту роботи
1
бракує зв’язності й логічності;
науково-академічний стиль мовлення
не додержаний
У роботі допущено орфографічні,
пунктуаційні та стилістичні помилки;
місцями відсутні текстова зв’язність та 2–3
логічність; частково додержаний
науково-академічний стиль мовлення
Робота написана грамотною
українською літературною мовою, з
мінімальною кількістю (без
очевидних) орфографічних,
4–5
пунктуаційних і стилістичних
помилок, зв’язно та логічно, з
додержанням норм до науково-
академічного стилю письма
9. Ступінь Повна відсутність посилань на наукові
самостійності автора та навчально-методичні джерела;
роботи, особистий повна невідповідність посилань 0
внесок автора в списку використаних джерел; підозра
роботу в академічному плагіаті
Наявні нерегулярні посилання на
список використаних джерел; робота
1–2
має компілятивний характер, наукова
полеміка відсутня
Робота є частково самостійним
дослідженням проблеми, що
3–4
пояснюється фрагментарним
характером цитувань та наукової
92
 полеміки
Робота є самостійним дослідженням
5
актуальної перекладознавчої проблеми
10. Якість технічного Не відповідає встановленим нормам 0–1
оформлення
кваліфікаційної Мінімально відповідає встановленим
2–3
роботи нормам
Майже повністю відповідає
4–5
встановленим нормам
Разом 50

Примітки:_____________________________________________
_______________________________________________________
(коментар рецензента із зазначенням відповідності вимогам та рекомендованої оцінки
за національною шкалою)
__________ ________ _____________________
(дата) (підпис) (посада, П. І. П/б рецензента)

93
 ДОДАТОК Ж
Зразок відгуку на курсову роботу

ВІДГУК
на курсову роботу за спеціальністю 035 «Філологія»
спеціалізації 035.041 «Германські мови та літератури (переклад
включно), перша – англійська»
студента/ки групи ______,
П. І. П/б
«Назва»

Параметри Шкала
Критерії оцінювання Бали
оцінювання балів
1. Актуальність та Недостатньо обґрунтовані 1–2
практичне
значення роботи Обґрунтовані 3–4

2. Чіткість Загалом або здебільшого

1–2
формулювання сформульовані неправильно
об’єкта, предмета,
мети й завдань Загалом або переважно сформульовані
3
дослідження нечітко
Сформульовані переважно чітко 4
3. Відповідність Частково відповідають назві роботи,
змісту й структури визначеній меті та поставленим 1–2
роботи її темі та завданням
затвердженому
плану (Здебільшого) відповідають назві
роботи, визначеній меті та поставленим 3–4
завданням
4. Методологічний Не сформульований або
апарат сформульований не відповідно до мети 0–1
дослідження та поставлених завдань
Загалом або переважно сформульований
2–3
нечітко та/або неаргументовано
Сформульований (переважно) чітко й
4
аргументовано

94
5. Аналіз наукових Відсутній, обсяги джерел не
джерел та відповідають нормам, етика посилань 0–1
додержання етики (переважно) не додержана
посилань
Поверхневий (аналіз стану проблеми
здійснений переважно / виключно за
навчальною літературою та/або
1–2
застарілими джерелами), обсяги джерел
здебільшого / не відповідають нормам,
етика посилань додержана частково
Достатньо всебічний (аналіз стану
проблеми здійснений за новітніми
вітчизняними й зарубіжними
3–4
джерелами різних типів), обсяги
джерел відповідають нормам, етика
посилань додержана
6. Ступінь У роботі не розкриті основні
розкриття теоретичні питання; робота ґрунтується
0–1
теоретичних на ненаукових положеннях, понятійний
аспектів проблеми апарат відсутній (сформований нечітко)
дослідження та
коректність У роботі достатньо висвітлені окремі
використання теоретичні аспекти, аналіз проблемних
понятійного питань має дещо поверхневий характер, 2–3
апарату понятійний апарат сформовані більш-
менш чітко
У роботі ґрунтовно висвітлені всі
теоретичні аспекти, виклад матеріалу
має експланаторний характер, 4
використаний коректно сформований
понятійний апарат
7. Аргументованість У роботі відсутні висновки до
висновків, їх підрозділів та/або до роботи в цілому,
1–2
відповідність або вони не є конкретними та не
одержаним ґрунтуються на положеннях роботи
результатам
Кожен підрозділ і робота в цілому
містять конкретні висновки щодо
результатів дослідження, однак їм 3
бракує аргументованості та/або чіткості
викладу
95
 Висновки до кожного підрозділу й
роботи в цілому достатньо чітко
4
сформульовані, належно обґрунтовані,
мають науковий характер
8. Стиль, Робота написана зі значною кількістю
грамотність, орфографічних, пунктуаційних та
логічність викладу стилістичних помилок; тексту роботи
1
бракує зв’язності й логічності; науково-
академічний стиль мовлення не
додержаний
У роботі допущено орфографічні,
пунктуаційні та стилістичні помилки;
місцями відсутні текстова зв’язність та 2–3
логічність; частково додержаний
науково-академічний стиль мовлення
Робота написана грамотною
українською літературною мовою, з
мінімальною кількістю / без очевидних
орфографічних, пунктуаційних та 4
стилістичних помилок, зв’язно й
логічно, з додержанням норм до
науково-академічного стилю письма
9. Ступінь Повна відсутність посилань на наукові
самостійності та навчально-методичні джерела; повна
автора роботи, невідповідність посилань списку 0
особистий внесок використаних джерел; підозра в
автора в роботу академічному плагіаті
Наявні нерегулярні посилання на
список використаних джерел; робота
1–2
має компілятивний характер, наукова
полеміка відсутня
Робота є частково самостійним
дослідженням проблеми, що
пояснюється фрагментарним 3–4
характером цитувань та наукової
полеміки
Робота є самостійним дослідженням
5
актуальної мовознавчої проблеми
96
10. Якість Не відповідає встановленим нормам 0
технічного
оформлення Мінімально відповідає встановленим
1–2
курсової роботи нормам
Майже / повністю відповідає
3–4
встановленим нормам
11. Співпраця з Робота підготовлена без погодження
науковим або за частковим погодженням із 0–2
керівником під час науковим керівником
підготовки роботи
Робота підготовлена за погодженням із
науковим керівником, проте без
3
урахування окремих важливих
зауважень до неї
На всіх етапах підготовки роботи
студент виконував завдання за
погодженням із науковим керівником,
4
(переважно) додержувався плану та
термінів подання матеріалів на
перевірку
12. Підготовка тез Зазначений ступінь готовності
доповіді за матеріалів до розгляду редколегією
матеріалами
курсової роботи
для участі в
0–5
студентській
кафедральній /
факультетській
конференції
СумДУ
Разом 50

Примітки:__________________________________________________
____________________________________________________________
(коментар наукового керівника із зазначенням відповідності вимогам та рекомендованої
оцінки за національною шкалою)

__________ ________ _____________________

(дата) (підпис) (посада, П. І. П/б наукового керівника)

97
 ДОДАТОК И
Зразок відгуку на кваліфікаційну роботу

ВІДГУК
на кваліфікаційну роботу за спеціальністю 035 «Філологія»
спеціалізації 035.041 «Германські мови та літератури (переклад
включно), перша – англійська»
студента/ки групи ______,
П. І. П/б
«Назва»

Параметри Шкала
Критерії оцінювання Бали
оцінювання балів
1. Актуальність, Недостатньо обґрунтовані 1–2
новизна та
практичне значення Обґрунтовані 3–4
роботи
2. Чіткість Загалом або значною мірою
1–2
формулювання сформульовані неправильно
об’єкта, предмета,
мети й завдань Загалом або здебільшого
3
дослідження сформульовані нечітко
Сформульовані переважно чітко 4
3. Відповідність Частково відповідають назві роботи,
змісту й структури визначеній меті й поставленим 1–2
роботи її темі та завданням
затвердженому
плану (Здебільшого) відповідають назві
роботи, визначеній меті та поставленим 3–4
завданням
4. Методологічний Не сформульований або
апарат дослідження сформульований не відповідно до мети 0–1
й поставлених завдань
Загалом або переважно
сформульований нечітко та/або 2–3
неаргументовано
Сформульований (переважно) чітко та 4
98
 аргументований
5. Аналіз наукових Відсутній, обсяги джерел не
джерел і відповідають нормам, етика посилань 0–1
додержання етики (переважно) не додержана
посилань
Поверхневий (аналіз стану проблеми
здійснений переважно/виключно за
навчальною літературою та/або
1–2
застарілими джерелами), обсяги джерел
частково не відповідають нормам, етика
посилань додержана частково
Достатньо всебічний (аналіз стану
проблеми здійснений за новітніми
вітчизняними й зарубіжними
3–4
джерелами різних типів), обсяги джерел
відповідають нормам, етика посилань
дотримана
6. Ступінь У роботі не розкриті основні теоретичні
розкриття питання; робота ґрунтується на
теоретичних ненаукових положеннях, понятійний 0–1
аспектів проблеми апарат відсутній (сформульований
дослідження й нечітко)
коректність
використання У роботі достатньо висвітлені окремі
понятійного теоретичні аспекти, аналіз проблемних
апарату питань має дещо поверхневий характер, 2–3
понятійний апарат сформовано більш-
менш чітко
У роботі ґрунтовно висвітлені всі
теоретичні аспекти, виклад матеріалу
носить експланаторний характер, 4–5
використано коректно сформований
понятійний апарат
7. Аргументованість У роботі відсутні висновки до
висновків, їх підрозділів та/або до роботи в цілому,
1–2
відповідність або вони не є конкретними й не
одержаним ґрунтуються на положеннях роботи
результатам
Кожен підрозділ і робота в цілому
3
містять конкретні висновки щодо

99
 результатів дослідження, однак їм
бракує аргументованості та/або чіткості
викладу
Висновки до кожного підрозділу та
роботи в цілому достатньо чітко
4–5
сформульовані, належно обґрунтовані,
мають науковий характер
8. Стиль, Робота написана зі значною кількістю
грамотність, орфографічних, пунктуаційних і
логічність викладу стилістичних помилок; тексту роботи
1
бракує зв’язності й логічності; науково-
академічний стиль мовлення не
додержаний
У роботі допущені орфографічні,
пунктуаційні та стилістичні помилки;
місцями відсутні текстова зв’язність і 2–3
логічність; частково додержаний
науково-академічний стиль мовлення
Робота написана грамотною
українською літературною мовою, з
мінімальною кількістю (без очевидних)
орфографічних, пунктуаційних і 4–5
стилістичних помилок, зв’язно і
логічно, з додержанням норм науково-
академічного стилю письма

9. Ступінь Повна відсутність посилань на наукові

самостійності й навчально-методичні джерела; повна
автора роботи, невідповідність посилань списку 0
особистий внесок використаних джерел; підозра в
автора в роботу академічному плагіаті
Наявні нерегулярні посилання на
список використаних джерел; робота
1–2
має компілятивний характер, наукова
полеміка відсутня
Робота є частково самостійним
дослідженням проблеми, що 3–4
пояснюється фрагментарним

100
 характером цитувань та наукової
полеміки
Робота є самостійним дослідженням
5
актуальної перекладознавчої проблеми
10. Якість Не відповідає встановленим нормам 0–1
технічного
оформлення Мінімально відповідає встановленим
2–3
кваліфікаційної нормам
роботи Майже повністю відповідає
4–5
встановленим нормам
11. Співпраця з Робота підготовлена без погодження
науковим або за частковим погодженням із 0–2
керівником під час науковим керівником
підготовки роботи
Робота підготовлена за погодженням із
науковим керівником, проте без
3
урахування окремих важливих
зауважень до неї
На всіх етапах підготовки роботи
студент виконував завдання за
погодженням із науковим керівником, 4–5
додержувався плану й термінів подання
матеріалів на перевірку
Разом 50
Примітки:__________________________________________________
____________________________________________________________
(коментар наукового керівника із зазначенням відповідності вимогам та рекомендованої
оцінки за національною шкалою)

__________ ________ _____________________

(дата) (підпис) (посада, П. І. П/б наукового керівника)

101
 ДОДАТОК К
АКТ
про додержання вимог до технічного оформлення
____________ роботи студента/-ки гр. ПР-__
П. І. П/б
«Назва»

№ Загальна характеристика недоліків Макс. Від’єм-

від’єм- ний бал
ний бал студ.

1 Загальні недбалості в оформленні:

друкарські помилки та описки;
зайві пробіли, міжрядкові та міжабзацні інтервали;
нестандартні поля;
недодержання абзацних відступів;
використання нестандартних шрифтів (тип, розмір, 2
форма);
недодержання правил оформлення розділів /
підрозділів / пунктів / підпунктів (нумерація, шрифт,
пунктуація);
невикористання опції «нерозривний пробіл» у разі їх
облігаторності

2 Недодержання загальної структурності роботи та її

окремих частин (напр., відсутність структурних
«підрозділів» списку використаних джерел, елементів 2
вступу, відсутність / нестача підрозділів у межах розділу
тощо)

3 Недодержання правил пунктуації в межах тексту:

лапки;
1,5
оформлення списків;
відсутність диференціації тире та дефісів

4 Невідповідність оформлення списку використаних джерел

4
до стандарту ДСТУ:

102
 невідповідність структури оформлення джерела
(недостатність елементів опису);
невідповідність пунктуації;
невідповідність нумерування та збереження абзацних
відступів

5 Невідповідність оформлення цитувань та посилань у

тексті роботи:
відсутність лапок під час прямого цитування /
використання лапок під час непрямого цитування
(«перекручування цитати»);
зайві / недостатні елементи оформлення (курсив,
інші типи та розміри шрифту тощо, напр. [13, 156]);
використання інших форматів посилань (напр.,
2,5
Попова 2007: 146);
недостатність елементів посилань у разі їх
облігаторності (напр., відсутність вказівок на сторінки
друкованого тексту);
недостатня / надмірна кількість цитувань на
1 сторінку (за винятком аргументованих випадків);
відсутність посилання під час прямого цитування
(усіх типів джерел)

6 Невідповідності між цитуваннями, посиланнями та

2
бібліографічними записами до них

7 Недодержання норм щодо обсягів

роботи загалом;
окремих частин роботи (вступу, висновків, зокрема 4
невідповідність розділів/підрозділів);
списку використаних джерел різного типу

8 Порушення вимог до оформлення додатків, таблиць,

ілюстрацій (графіків, рисунків, діаграм тощо), формул
1
та/або відсутність назв, посилань на них у тексті.*
* – за відсутності ставлять прочерк

103
 9 Невідповідність / недоліки в оформленні титульного
аркуша:
використання відмінного від стандарту 0,5
форматування (шрифти, розміри, поля, відступи тощо);
відсутність необхідних/наявність зайвих елементів

10 Недоліки в оформленні змісту та переліку умовних

позначень (або його відсутності в разі облігаторності) 0,5

Разом 20

Примітки:
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________

__________ ________ ___________________________

(дата) (підпис) (посада, П. І. П/б відповідального за нормоконтроль)

104
 ДОДАТОК Л
Критерії оцінювання захисту курсової роботи

Макс. Бал
Параметри
Критерії оцінювання к-сть члена
оцінювання
балів комісії
1. Своєчасність За два тижні до захисту курсових
реєстрації роботи на робіт 0–5
кафедрі
2. Уміння грамотно й Студент демонструє недостатній
чітко презентувати рівень обізнаності щодо тематики
1–2
роботу в процесі роботи, а поданню її результатів
захисту бракує чіткості
Студент демонструє достатній
рівень обізнаності щодо тематики
роботи, але нечітко викладає зміст 3
основних етапів та результатів
дослідження
Студент достатньо чітко та
змістовно викладає інформацію
4
щодо основних етапів та
результатів роботи
3. Використання Студент демонструє недостатнє
спеціалізованої володіння спецтермінологією та
1–2
термінології понятійним апаратом; зазнає
труднощів із наданням визначень
Студент демонструє достатній
рівень володіння
спецтермінологією та понятійним 3–4
апаратом; може надати базові
визначення
4. Повнота, глибина, Студент не може чітко відповісти
обґрунтованість на поставлені запитання,
0–1
відповідей на неспроможний аргументувати
запитання положення роботи
Студент намагається дати
2–3
відповідь на поставлені запитання
105
 та робить спроби аргументувати
положення роботи
Студент дає (переважно) правильні
глибокі відповіді на всі запитання,
4
(більш-менш) чітко аргументує
власну позицію
5. Використання та Доповідь не супроводжена
0
якість наочних наочним матеріалом
матеріалів
(роздаткового Наочний матеріал не демонструє
1–2
ілюстративного достатньої валідності
матеріалу, презентації Доповідь супроводжена достатньо
тощо) 3
валідним наочним матеріалом
6. Наявність апробації Відсутність апробації 0
результатів
дослідження автором Усний виступ на науковій
(зокрема враховуються конференції, семінарі, симпозіумі
3
зі статусом «подано до без публікації; публікація тез
друку»)* доповіді
------------ Публікація статті в нефаховому
* студентська та 5
вітчизняному виданні
факультетська
конференції СумДУ не Публікація статті в зарубіжному
враховуються реферованому виданні або у 10
фаховому виданні України
Разом 30

106
 ДОДАТОК М
Критерії оцінювання захисту кваліфікаційної роботи

Макс. Бал
Параметри
Критерії оцінювання к-сть члена
оцінювання
балів комісії
1. Своєчасність За два тижні до захисту
реєстрації роботи на кваліфікаційних робіт 0–4
кафедрі
2. Уміння грамотно та Студент демонструє недостатній
чітко презентувати рівень обізнаності щодо тематики
1–2
роботу в процесі роботи, а поданню її результатів
захисту бракує чіткості
Студент демонструє достатній
рівень обізнаності щодо тематики
роботи, але не чітко викладає зміст 3
основних етапів та результатів
дослідження
Студент достатньо чітко та
змістовно викладає інформацію
4
щодо основних етапів і результатів
роботи
3. Використання Студент демонструє недостатнє
спеціалізованої володіння спецтермінологією та
1–2
термінології понятійним апаратом; зазнає
труднощів із наданням визначень
Студент демонструє достатній
рівень володіння
спецтермінологією та понятійним 3–4
апаратом; може надати основні
визначення
4. Повнота, глибина, Студент не може чітко відповісти
обґрунтованість на поставлені запитання,
0–1
відповідей на неспроможний аргументувати
запитання положення роботи
Студент намагається дати відповідь
2–3
на поставлені запитання та робить
107
 спроби аргументувати положення
роботи
Студент дає (переважно) правильні
глибокі відповіді на всі запитання,
4
(більш-менш) чітко аргументує
власну позицію
5. Використання та Доповідь не супроводжена наочним
0
якість наочних матеріалом
матеріалів
(роздаткового Наочний матеріал не демонструє
1–2
ілюстративного достатньої валідності
матеріалу, презентації Доповідь супроводжена достатньо
тощо) 3-4
валідним наочним матеріалом
6. Наявність Відсутність додаткової апробації 0
апробації результатів
дослідження автором Усний виступ на науковій
(зокрема конференції, семінарі, симпозіумі
3
враховуються зі без публікації; публікація тез
статусом «подано до доповіді
друку») Публікація статті в нефаховому
вітчизняному виданні; призове
місце на олімпіаді з перекладу чи
5
конкурсі перекладацької
майстерності всеукраїнського й
міжнародного рівнів
Публікація статті в зарубіжному
реферованому виданні або у
фаховому виданні України; призове
місце за результатами 10
міжнародних або всеукраїнських
конкурсів наукових робіт за
спеціальністю
Разом 30

108
 Навчальне видання

Методичні вказівки
до оформлення курсових і кваліфікаційних робіт
для студентів спеціальності 035 «Філологія»
денної та заочної форм навчання

Відповідальний за випуск І. К. Кобякова

Редактор О. Ф. Дубровіна
Комп’ютерне верстання О. І. Єгорової, А. В. Прокопенко

Підписано до друку 03.09.2021, поз. 112.

Формат 60×84/16. Ум. друк. арк. 6,39. Обл.-вид. арк. 5,84. Тираж 5 пр. Зам. №

Видавець і виготовлювач
Сумський державний університет,
вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007.
109