128 │ Інноваційний розвиток науки нового тисячоліття

Бондаренко М.В.
студентка,
Науковий керівник: Новікова І.М.
викладач,
кафедра медичної фізики та інформаційних технологій,
Донецький національний медичний університет МОЗ України

НАНОТЕХНОЛОГІЇ У СУЧАСНІЙ МЕДИЦИНІ

Медицина завжди йде у крок з науковими відкриттями.

Нанотехнології – це новий етап для людства і також важливий момент для
медицини. Впровадження новітніх технологій збагачує медицину можливістю
вирішити проблеми багатьох захворювань, подовжити життя людини,
удосконалити медичну практику, створити умови для якісного життя людей.
Проаналізувати та систематизувати сучасні досягнення у світі
використання нанотехнологій. Ознайомитись із перспективними ідеями та
можливостями нанотехнологій у різних галузях медицини. З’ясувати переваги
та недоліки використання нанотехнологій. Представити сучасні напрямки
використання нанотехнологій у медичній практиці.
У роботі проведено теоретичний аналіз проблеми в науковій літературі.
Аналіз теоретичних джерел [1-5] показав, що на сьогодні вже існують
певні досягнення і напрацювання у напрямку наномедицини. Вперше про
використання нанотехнологій у медицині почали говорити ще у 20-му столітті.
У 1967 р. американський біохімік Айзенко Азимов сформував ідею викорис-
тання нанотехнологій на основі молекул нуклеїнових кислот та ензимів. А вже
у 1972 науковець Єттінгер висунув ідею про використання біороботів для
«ремонту» людського організму [7]. Втілення у життя ідей про нанотехнології
зумовлені винаходом фулерену – зв’язуючого ланцюжка між органічною і
неорганічною речовиною – у 1985 році [6]. В Україні наномедицина є
перспективним напрямком і, при достатній увазі науковців, має великі шанси
швидкого розвитку та подальшого впровадження у медичну практику.
Досягнення наномедицини умовно поділемо на дві частини: розробки, які
вже мають практичне використання, і розроблені нанотехнології, котрі на
сьогодні проходять експерементальні дослідження.
У сучасному світі медицина вже має досвід практичного використання
нанотехнологій. Більш ретельний аналіз наукової літератури щодо цього
питання наданий у Таблиці 1.
Крім нанотехнологій, які вже знайшли практичне застосування у медицині,
існують розробки, які на сьогодні знаходяться у стані експериментальних
досліджень. Серед них:
 респіроцити – модельне з’єднання гемоглобіну (Hb) – штучні носії
кисню та двоокису вуглецю. Винайдений респіроцит є мікрокапсулою простої
конструкції, яка набагато ефективніше виконує «доставку» кисню до клітин
організму, ніж еритроцити [1].
 м. Хмельницький, 22-23 грудня 2017 р.│ 129

 нанофагоцити (d 3-4 мкм) – пристрій сфероїдальної форми, створений

для перетравлення патогенних мікроорганізмів. На його поверхні розташовані
спеціальні «приєднувальні гнізда», до яких притягуються мікроби, всередині
розташовані 2 резервуара, де мікроби перетравлюються за допомогою
спеціальних ферментів [1].
 дендримери (d–5 нм) – сферичні резервуари (наносенсори), створені з
синтезованих каскадних полімерів, які нагадують за будовою структуру
коралів. Вчені використовуюють наносенсори для створенням мікродатчиків з
метою виявлення ракових клітин і подальшою боротьбою з цією хворобою [4].
 наносфери – сфери з впорядковано розташованими на їх поверхні
хімічними групами, з якими можуть зв’язуватися певні речовини. Використо-
вуватися така розробка може в діагностиці, як контрастна речовина [5].
 наноматеріал імітуючий кісткову тканину – створений шляхом
трьохмірної зборки волокон (близько d-8 нм), які подібні волокнам колагену.
Людські кісткові клітини легко приєднуються до такої штучно створеної
тканини, що свідчить про можливість практичного використання даного
наноматеріалу [4].
 ін’єкційний мозковій наноімплантат – електронний пристрій, що
складається з каркаса (сітки) і транзисторів (наноелектродів). Наноімплантант
дозволяє стежити за нейронною активністю мозку, стимулює роботу певних
тканин, прискорює регенерацію нейронів. Пристрій на сьогодні проходить
тестування з безпеки використання (2015р.) [1].
 наноемульсіі – (NB-201) – ефективні протимікробні засоби, які вже
випробувані в моделях миші та свині. Наноемульсія значно зменшує
бактеріальне навантаження, не чинить токсичного впливу на здорові тканини
шкіри, пригнічує епідермальне і глибоке шкірне запалення, має антимікробну
дію, ефективно вбиває золотистий стафілокок (2017 р.) [3].
 «Лабораторія на чіпі» – платівка, поверхня котрої має впорядковано
розміщені рецептори до різних речовин. Пристрій здатний виявляти окремі
молекули і може бути використаний при виявлення збудників інфекційних
захворювань, токсичних речовин [3].
 нанороботи – роботи, деталі яких складаються з цинку. В середині
організму людини цинк вступає у реакцію з кислотно-лужним середовищем, що
сприяє просуванню нанороботів всередині за рахунок виникання бульбашок.
Після виконання завдання наноботи розчиняються у кислотній середі шлунка.
Тестування таких нанороботів провели у 2015 р. всередині живої миші [1].
Окрім розроблених винаходів у науковій літературі можна зустріти
відомості про перспективні ідеї такі, як роботи-віруси, біороботи-бактерії та
нанороботи на основі клітин організму людини – першими для цього
розглядаються фібробласти та лімфоцити.
130 │ Інноваційний розвиток науки нового тисячоліття

Таблиця 1
Нанотехнології, які використовуються у медичній практиці
Назва Характеристики нанотехнологій
винаходу та приклади її застосування у медицині
Наночастинки (від 3 до 16 нм) сферичної форми, які мають
антибактеріальні властивості, застосовуються у комплексі
Наночастинки
«наночастинка-органічна речовина» або «наночастинка-антибіотик».
срібла
Використовуються при лікуванні трофічної язви, гнійного
остеомієліту, бактеріального вагінозу, є інгібіторами ВІЧ [7].
Капсули (~ 1 мк) з нанопорами (6 нм), що мають захист від впливу
Нанокапсули iмунної системи організму, можуть ефективно доставляти лікарські
Винахід засоби у необхідне місце організму.
2000 р. Подібні мiкрокапсули використовуються для доставки інсуліну при
діабеті 1-го типу [5].
Нанокристали (2-100 нм), які мають ядро оточене оболонкою з
Квантові біосумісним шаром. Збудження світлом змушує такі нанокристали
точки надавати палітру чітких кольорів.
Винахід Використовують у випадках маркування клітин та тканин, для
2002 р. отримання параметрів активних біологічних сполук, для експрес-
визначення активності ферментів, рецепторів та антигенів та ін. [5].
Пристрій, що складається з кремнієвого чипа, на якому розміщені
Наноцитометр
штучні нанопори.
Винахід
Використовується наноцитометр для діагностики захворювань
2007 р.
(тестує краплю крові і визначає хворобу) [1].
Джерело: розроблено автором за даними [1; 4; 5]

Провівши теоретичний аналіз наукової літератури, з’ясували, що сучасній

медицині притаманне використання нанотехнологій. На сьогодні наномедицина
може проводити діагностику різних хвороб, поставляти ліки у необхідні частини
організму людини та ін. Вона стає перспективним напрямком у медичній
практиці, оскільки велика кількість нанотехнологій знаходиться у стані експери-
ментальних досліджень або ще не має широкого використання. Наномедицина
надає людству нові можливості вирішення таких проблем, як подовження життя,
подолання хвороб, покращення життя людей з вадами здоров’я. Подальший
науковий прогрес зумовить значні зміни у медицині та утілить у життя
перспективні ідеї, що стануть для людства світлим променем у майбутнє.

Список використаних джерел:

1. Наномедицина: досягнення та перспективи розвитку новітніх технологій у
діагностиці та лікуванні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://labprice.ua/statti/
nanomeditsina-dosyagnennya-ta-perspektivi-rozvitku-novitnih-tehnologiy-v-diagnostitsi-ta-
likuvanni/. Заголовок з екрану.
2. Nanoemulsion is an effective antimicrobial for methicillin-resistant Staphylococcus aureus
in infected wounds [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.futuremedicine.com/
doi/10.2217/nnm-2017-0025/. Заголовок з екрану.
3. Л.Ф. Абаева Наночастицы и нанотехнологии в медицине сегодня и завтра /
Л.Ф. Абаева, В.И Шумский Д.А. Рогаткин, П.Н. Любченко Е.Н. Петрицкая // Альманах
клинической медицины № 22, 2010. – С 11-12.
 м. Хмельницький, 22-23 грудня 2017 р.│ 131

4. Сысуев Б.Б. Современные аспекты применения нанотехнологий при разработке

лекарственных форм нового поколения (обзор) / Б.Б. Сысуев, Н.М. Ахмедов, Е.А. Самошина,
Д.С. Залеских, М.А. Иванилова, А.А. Самарская, О.С. Барбарош // Разработка и регистрация
лекарственных средств 2015 No2 (11). – С 89-91.
5. Русанова Т. Ю Золь-гель материалы с наночастицами серебра для одновременного
концентрирования и определения веществ методом гигантского комбинационного рассеяния
света / Т. Ю. Русанова, А. В. Маркин, Н. С. Юрова, Н. П. Бесараб, Д. А. Горин // Известия
Саратовского ун-та. Новая серия. Сер. Химия. Биология. Экология. 2013. Т. 13, Вып. 4 – С 1-2.
6. Гунчак В.М. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної
медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького / В.М. Гунчак, Я.І. Кирилів, Б.В.Гутий //
Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького Том 12 № 3(45) Частина 1, 2010. – С. 297.
7. Наночастицы и нанотехнологии в биологии и медицине [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://www.nanonewsnet.ru/blog/nikst/nanochastitsy-nanotekhnologii-v-meditsine/.
Заголовок з екрану.

Власенко Т.Г.
студентка,
Науковий керівник: Новікова І.М.
викладач,
Донецький національний медичний університет МОЗ України

СУЧАСНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ

З ВИКОРИСТАННЯМ УЛЬТРАЗВУКОВИХ ХВИЛЬ

Ультразвукові (УЗ) хвилі добре поширюються в м’яких тканинах людини,

відносно нешкідливі та прості у використанні, тому широко застосовується для
візуалізації стану внутрішніх органів людини. УЗ хвилі актуальні в сучасній
медицині у постановці вірного діагнозу та лікуванні
Проаналізувати сучасні методи діагностики та лікування з використанням
ультразвукових хвиль.
Матеріал і методи. Теоретичні аналіз наукових джерел.
Аналіз теоретичних джерел [1-8] показав, що ультразвукові хвилі засто-
совуються як в діагностиці, так і в лікувальній практиці. На сьогодні це
найбільш безпечний метод, характеризується достатньою чутливістю і точністю
при обстеженні м’яких тканин і органів, які насичені рідиною. Використовують
серед УЗ хвиль: хвилі низької, середньої та високої інтенсивності.
У різних галузях медицини з метою діагностики широке застосування
знайшли УЗ сканери. Вони використовуються для візуалізації внутрішніх
структур і органів, отримання даних про їх розташування, форми, лінійні
розміри. Ретельний аналіз використання УЗ хвиль у медицині наданий у
Таблиці 1. УЗ обстеження допомагає виявленню: пухлин (причому вони можуть
бути диференційовані); дифузних змін у тканинах підшлункової залози,
печінки, нирок; конкрементів в нирках і жовчному міхурі; структурних
аномалій внутрішніх органів.