Цікаві факти про зірку Сіріус

1. Зірка Сіріус – най яскравіша з усіх, що можна побачити на нічному небі Землі. Хоча насправді
вона зовсім не є рекордсменом, і її світність перевищує світність Сонця всього в 25 разів, у той
час як у Всесвіті є зірки, які мають цей параметр більше мільй онів разів. Наприклад, зірка
R136a1 яскравіша за Сонце в 10.000.000 разів! Але Сіріус розташований досить близько до
нас, тому вона і здається най яскравішою. А R136a1 з Землі розглянути неможливо, тому що
вона знаходиться у Великій Магеллановій хмарі, тобто взагалі в іншій галактиці.

2. Насправді Сіріус є не одиночною зіркою, а подвій ною зоряною системою. Але з землі видно
тільки більш яскравий її компонент, Сиріус А, тоді як компонент B може бути виявлений
тільки в телескоп. Про те, що ця система є подвій ною, астрономи дізналися ще у ХІХ столітті.
Обидві зірки обертаються навколо загального для них центру мас, роблячи один оборот
приблизно за 50 років. Таким чином, Сіріус стала першою відкритою подвій ною системою, і
це відкриття справило справжній фурор.

3. Най яскравіша зірка на небі не могла залишитися непоміченою, так що їй надавали важливого
значення у різних культурах. У Стародавньому Єгипті її вважали богинею неба та настання
нового року на ім’я Сопдет. Шумери вважали Сіріус богом грому Нінуртою, а корінні
новозеландці маорі називали й ого Рехуа, поклоняючись їй , як най мудрішому з істот у Всесвіті.

4. Астрономів і астрофізиків ставить у глухий кут те, що деякі античні вчені описували Сіріус, як
червону зірку, у той час як вона у візуальному спектрі виглядає блакитною. Чисто теоретично
колір світила може змінитися в ході еволюцій них процесів, що протікають у зоряних надрах,
але кілька тисячоліть – надто короткий термін для цього.

5. Завдяки Сіріусу з’явилося слово “канікули”. У Стародавньому Римі її називали “Canicula”, що

латиною означає “маленька собака” або “собачка”. А літні дні, коли наставала перша спека,
збігалися з періодом, коли Сіріус ставала добре помітною на небосхилі в ранковий час, тому ці
дні називали “caniculares”, тобто “собачі дні”.

6. З усіх об’єктів, видимих на земному небі, Сіріус є сьомою за яскравістю. Вона поступається
лише Сонцю, Місяцю, Міжнародній космічній станції, Венері, Юпітеру та Марсу. Принай мні,
коли ці об’єкти перебувають у позиціях для зручного спостереження.

7. Оскільки зірки не нерухомі, Сіріус теж рухається, причому у напрямку до нас. Влга
наближається до Сонячної системи зі швидкістю близько 7,6 кілометрів за секунду, і згодом її
видима яскравість зростатиме. Але оскільки вона зміщується у просторі щодо нас, приблизно
через 11.000 років її неможливо буде розглянути з Європи.

8. Це одні з небагатьох зірок, які можна побачити на небі неозброєним поглядом навіть вдень.
Але спостереження слід проводити за умов відсутності хмарності і у той час, коли Сонце
перебуває низько над горизонтом. І, звичай но, треба знати, куди саме дивитися.

9. Навколо обох компонентів системи Сіріуса не обертається жодних планет, оскільки її вік за
космічними мірками невеликий , трохи більше 250.000.000 років. Причому компонент В, той
самий , який з Землі не видно, вже віджив своє. Колись була блакитною-зіркою, але вже
спалила усе своє паливо, після чого перетворилася на білого карлика. Це один най потужніших
білих карликів, й ого маса трохи більша за масу Сонця, хоча за обсягом поступається нашому
світилу приблизно в 1.000.000 разів. Сиріус В дуже невеликий , за розмірами можна порівняти
з Землею.
10. Близько 25.700 років тому Сіріус перебувала у центрі сучасного сузір’я Єдинорога, хоча зараз
входить до складу сузір’я Великого пса. У май бутньому це сузір’я стане чудовим орієнтиром,
тому що воно зміститься у бік полюса.