Актуальність використання розумних будинків в Україні.

Мантур В. А.
Науковий керівник – к.т.н., доцент Яшина О. М.
Хмельницький національний університет

Вступ

З розвитком науки, і відповідно технологій, наше повсякденне життя

стало наповненим різними гаджетами. Майже у кожному будинку є пральні
машини, телевізори, Wi-Fi-модулі та інша техніка. Усі це, що люди
використовують, призначене для спрощення життя, методом пришвидшення
та автоматизації процесів. Ідея розумних будинків полягає у створенні ще
більшого комфорту при взаємодії людини та техніки, а також має
призначення забезпечити безпеку для життєдіяльності людини.
Одне з визначень терміну “розумний будинок”, яке також відоме, під
назвою smart-будинок, було запропоноване у праці[1] Балта-Озкан, Ботелер і
Амерігі, і звучить воно наступним чином: “Розумний дім — це житло,
обладнане мережею зв’язку, датчиками зв’язку, побутовою технікою та
пристроями, за якими можна дистанційно спостерігати, отримати доступ або
керувати, і яке надає послуги, які відповідають потребам його мешканців”.
Спроби створювати та використовувати smart-будинки були уже у 20
сторіччі. Один з таких випадків, був описаний у журналі “Amateur Computer
Society Newsletter” у 1968 році, в одній з статей якого описувався комп’ютер
під назвою “ECHO IV”[2], що вмів керувати електронними годинниками в
домі, телевізором, кондиціонером, освітленням та міг аналізувати погоду. В
продовж наступних декількох десятиліть, з розвитком бездротової технології
передачі інформації та появи інтернету речей, все більше людей почало
цікавитись можливістю впроваджувати подібні можливості у власні оселі.
Користуючись статистикою[3] зібраною Джеремією Ласкеті-Рейес за
2022 рік, у даний період часу, розумні будинки найактивніше
використовують у Західній частині Європи, Північній Америці та Східній
Азії. У інших частинах світу, як і в Україні, поняття smart-будинків
маловідоме, а також хибно вважається дороговартісним та непотрібним
вкладенням.
Метою даної роботи є проаналізувати позитивні сторони використання
розумних будинків та можливі причини малої частки користування ними в
Україні, а також запропонувати деякі варіанти вирішення даних проблем.
Більшість приладів, які можна класифікувати до частин розумних
будинків є автономними і не потребують обов’язкового підключення до
різних модулів управління, хоча їх використання дозволяє створювати
сценарії автоматизації роботи різних приладів. Це означає, що оснащення
власного smart-будинку може відбуватись поступово, по мірі того, якими
коштами в певний період часу буде оперувати людина.
 Також, більшість розумних речей мають гарантійний термін, який
значно перевищує їх звичайні аналоги. Для прикладу можна взяти освітлення
оселі. На даний момент цінова категорія на українському ринку на смарт
лампи, з гарантією до 10 років, варіюється приблизно від 200 до 2000
гривень, при цьому звичайні лампи, з часом використання від виробників до
2 років, мають ціну лише в декілька разів меншу. На основі цього, можна
зробити висновки, що при створенні мінімально-технологічного розумного
будинку, витрати на покупку товарів можуть буди окуплені часом їх роботи,
але при цьому будуть надані додаткові можливості, в залежності від
продукту.
Варто зауважити, що якщо не враховувати додатковий функціонал
приладів, не всі товари можуть бути раціональними в покупці. Наприклад,
цінова категорія на розумні замки, опалення та двері, можуть бути набагато
дорожчими за звичайні їх варіації. Хоча дані види товарів створюють
комфорт при використанні, враховуючи їх вартість, ними можна знехтувати
при створенні smart-будинків.
При збільшені використання електронних приладів у побуті, а також
при заміні їх на більш енергозатратні, що часто буває при використанні
smart-приладів, відповідно збільшується споживання енергії. Саме тому,
користувачі розумних будинків часто встановлюють власті джерела
альтернативної енергії на своїй території. Зазвичай, встановлення таких
систем видобування електроенергії коштує великої кількості грошей, які
значно перевищують суму, яку може бути витрачено на витрати за
споживання електроенергії smart-приладами за час експлуатації засобів
добування електроенергії.
Якщо людина, яка зібралась обладнувати власний будинок smart-
приладами, правильно налаштує сценарії їх роботи, то можливо
мінімалізувати витрати електроенергії. Наприклад, розумні будинки часто
оснащують датчиками руху, які вмикають світло в кімнатах чи коридорах, які
найрідше використовуються, при цьому користувач таких приладів може не
боятись забути вимкнути світло. Також, існують smart-розетки, які в певний
період часу можуть відключати прилади. Часто налаштовують і лампи, які
здатні міняти яскравість освітлення в залежності від часу дня. Іноді
застосовуються розумні котли, які здатні включати опалення, в залежності
від температури в кімнатах.
Окрім цього, починаючи з 2019 року, в Україні почали активніше
сприяти добування енергії з природніх джерел. Наприклад, в законі України
про альтернативні джерела енергії[4], сказано, що населення може
використовувати такі станції з потужністю до 30 кіловат на годину, при
цьому, надлишкову енергію можна продавати країні за зеленим тарифом, що
дозволяє економити на електроенергії, при певних початкових вкладах, що в
свою чергу дозволяє вирішити проблему високого енергоспоживання
розумними будинками.
 Також, ще однією з причин, через що в Україні мала частка
використання розумних будинків – це низький рівень усвідомленості користі
таких осель. Smart-будинки можуть забезпечити не тільки комфортніше
виконання звичних речей, а також дозволяють збільшити безпеку будинку, а
також захистити життя власників.
Розумні оселі можуть містити велику кількість датчиків, які при
потребі зможуть інформувати не лише власників, а при потребі і спеціальні
служби. Наприклад, встановлення портативних датчиків температури та
диму, може вберегти людину від пожежі. Даний тип приладів існує у
незалежній від розетки формі, що дозволяє його розмістити у будь-якому
зручному місці, з потребою до підзарядки раз у пів року.
Також, є можливість встановлювати датчики рівня води, які
контролюватимуть, чи не починається затоплення оселі. Можна
встановлювати і датчики якості повітря, що нагадуватимуть користувачам,
про необхідність провітрювання, що сприяє здоров’ю. Існують і датчики
витоку газу, які будуть корисні в будинках, де використовується природній
газ.
Для забезпечення захисту від злодіїв, існують різні варіації smart-
приладів, від камер, з доступом до їх перегляду у прямому ефірі, до
сигналізацій, що здатні повідомити власника будинка про несанкціоноване
вторгнення, або навіть поліцію.
Як висновок, можна виділити те, що використання ідеї розумних
будинків в Україні в даний час не актуально через малий рівень
проінформованості населення, що спричиняє хибне уявлення про даний
феномен. Але більша частина проблематики smart-осель може бути
вирішеною різними способами.