74  Wielokierunkowosc Jako Gwarancja Postępu Naukowego  Tom 2

.
9. Кореспондент (2008). (г. Киев, 20 декабря), № 49. К.: КП-Пабликейшнс.
10. Microsoft. Вилучено з: office.microsoft.com
11. McDonald’s. Вилучено з www.mcdonalds.com
12. Данилюк, Ю. & Сітко, А. (2018). Комунікативно-прагматичні аспекти перекладу художніх
творів для дітей. Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика: збірник
наукових праць. К.: Аграр Медіа Груп.

DOI 10.36074/21.02.2020.v2.27

ЗАСОБИ ПЕРЕДАЧІ ОНІМІВ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРУ

ДЖ. К. РОЛІНҐ «HARRY POTTER AND THE ORDER
OF THE PHOENIX»)

Чебурахіна Валерія Вадимівна

асистент кафедри англійської філології
Маріупольський державний університет
УКРАЇНА

Оніми (власні імена, власні назви) становлять чималу частину лексики

будь-якої мови, і своєрідно відображають певні історичні та культурні
особливості країни, якій належать. Тому проблема адекватної передачі цих
лексичних одиниць при перекладі з іноземних мов залишається актуальною як
серед перекладачів, так і серед лінгвістів. Особливу складність викликають
імена, що зустрічаються у художніх творах, де нерідко вони становлять один із
головних засобів характеристики персонажів і є невід’ємною частиною
авторського стилю письменника.
Метою нашої роботи є комплексний аналіз особливостей передачі з
англійської українською мовою власних назв твору Дж. К. Ролінґ «Harry Potter
and the Order of the Phoenix» [1].
У сучасній лінгвістиці можна знайти чимало визначень онімів, які
відрізняються одне від одного і об’ємом, і змістовністю. Найбільш повним
можна вважати дефініцію наданою Фоняковою О. І.: «Власна назва – це
універсальна функціонально-семантична категорія іменників, особливий тип
словесних знаків, призначених для виокремлення та ідентифікації одиничних
об’єктів, що виражають одиничні поняття і загальне уявлення про ці об’єкти в
мові, мовленні та культурі» [2].
На думку фінської лінгвістки Терхі Аініали власні імена, особливо
антропоніми, в силу своєї природи створюються для ідентифікування та
виокремлення предмета / індивіда з групи подібних. Звертаючись по імені до
людини, ви не застосовуєте додаткових описових елементів, бо і так стає
зрозумілим про кого іде мова. Більше того, якщо ц не просто ім’я, а прізвисько,
то в ньому вже закладені якійсь специфічні для певної людини характеристики
(найчастіше акцентується увага на поведінці та зовнішності) [3].
На перший погляд може здатися, що переклад власних назв – один із
найпростіших. По-перше, власні назви вирізняються універсальністю
 21 lutego 2020 rok • Warszawa, Polska  75
.
використання, і при спілкуванні іншою мовою вони зберігають свою звукову
форму, що забезпечує ефективну комунікацію. По-друге – не мають яскраво
вираженого лексичного значення, саме тому не потребують смислового
перекладу, на відміну від назв загальних: укр. Тарас – англ. Taras; укр. стіл –
англ. table.
На підставі цих особливостей, низка лінгвістів відносять власні назви до
класу безеквівалентної лексики, і розглядають їх як варіант міжмовного та
міжкультурного запозичення. Тому доречніше казати саме про засоби передачі
власних назв, а не їх перекладу. Але залишається питання – які саме засоби
передачі вважати найефективнішими? [4]
При передачі онімів використовують стандартні перекладацькі техніки, а
саме графіко-фонетичні (транскрипцію та транслітерацію), калькування,
описовий переклад та створення перекладачем власного оказіоналізму.
Звісно, що кожний з вищевказаних засобів рідко використовується в чистому
вигляді, частіше зустрічається комбінація з двох та більше технік із-за
специфіки мови оригіналу та перекладу.
Послуговуючись терміном В. В. Коптілова, можна стверджувати, що в
результаті застосування різноманітних перекладацьких трансформацій
відбувався «зсув змісту» в семантичній структурі власних імен в українських
текстах: певні компоненти значень оригіналу узагальнювались, інші
конкретизувались, а деякі були повністю змінені [4].
Вибір певної техніки залежить від того, як вдало вона збереже
експресивність значення та унікальність форми; наскільки точно відтворить
прагматичність та функції, які індивідуально-авторська одиниця виконує в
тексті [3]. Всі ці фактори мають свої наслідки, і свобода у виборі технік може
піти як на користь розкриттю художнього світу, так і може його більше
заплутати.
Серія книжок Дж. К. Ролінґ про хлопчика-чаклуна – становить яскравий
приклад жанру «фентезі». В її творах фантастичні елементи тісно
переплітаються із образами світу реального. Це проявляється не тільки в
самому сюжеті, а й в іменах, якими авторка наділила людей, створінь, явища
та предмети магічного світу.
За таким принципом можна поділити всі оніми у книзі «Гаррі Поттер і Орден
Фенікса» [5] на дві нерівні групи: реальні, ті що існують в об’єктивній реальності
(табл. 1), та фантастичні, штучно створені по аналогії із реальними (табл. 2).
Таблиця 1
Реальні імена
Імена
Harry Potter, Hermione Granger, Ron Weasley, the Weasleys.
головних героїв
Імена другорядних Mrs Figg, Fortescue, Madam Edgecombe, Mary Dorkins,
персонажів Marge, Malcolm, the Dursleys.
Астроніми Jupiter, Uranus, Orion, Io.
London, Dijon, Wimbledon, Egypt, Sweden, Clapham, Privet
Топоніми
Drive, Laburnum Park..
Назви свят Christmas, St. Valentine’s Day.
дані сформовано з [1]
Важливо зазначити, що частина антропонімів також не однорідна, і серед
них виділяються імена грецького та латинського походження. До яскравих
76  Wielokierunkowosc Jako Gwarancja Postępu Naukowego  Tom 2
.
прикладів можна віднести вчителів школи Гоґвартс Albus, Minerva, Sybill,
Severus; імена негативних персонажів: Bellatrix, Narcissa, Lucius, Augustus.

Таблиця 2
Фантастичні імена
Закляття та чари Avada Kedavra, Alohomora, Polyjuice Potion.
a Bowtruckle, Crumple-Horned Snorkacks, Dementors, a
Магічні флора і фауна
Demiguise
Магічні артефакти Butterbeer, a Pensieve, a Time-Turner, Veritaserum.
Назви державних Ministry of Magic, the Department of Magical
установ та їх підрозділів Transportation, Gryffindor
the Quibbler, the Daily Prophet, the Sunday Prophet,
Друковані видання «Gilderoy Lockhart's Guide to Household Pests», The
Monster Book of Monsters.
Herbology, History of Magic, Legilimency, Magical Law,
Навчальні дисципліни та Muggle Studies, Arithmancy, Transfiguration; OWLs –
екзамени Ordinary Wizarding Levels, NEWTs – Nastily Exhausting,
Wizarding Tests.
Етноніми Mudblood, Muggles, Metamorphmagus, Squib, merpeople.
Grimmauld Place, Diagon Alley, the Come and Go Room,
Топоніми
the Triwizard maze.
Назви хвороб Scrofungulus, spattergroit, dragon pox.
Прізвиська Mad-Eye Moody, You-Know-Who.
Мови Mermish, Parseltongue.
Official Gobstones Club, SPEW – the Society for the
Об’єднання та спілки
Promotion of Elfish Welfare, the Order of the Phoenix.
дані сформовано з [1]

Таким чином можна сказати, що у творі представлений досить велика

кількість онімів, які можуть бути передані при перекладі різними засобами.
У перекладі п’ятої книги Дж. К. Ролінґ «Harry Potter and the Order of the
Phoenix» дуже важко знайти певний єдиний підхід до передачі власних назв.
Транслітерація та транскрибування застосовувались у випадках, коли в
тексті оригіналу ім’я утворене запозиченням з мертвих або екзотичних мов, а
його сутність розкривається лише через пояснення персонажів чи контекст,
тим самим зберігаючи таємничість для юного читача: Kneazle – кнізл, Doxy –
доксі, Muggles – магли, Squib – сквіб, Gryffindor – Ґрифіндор.
Графіко-фонетичне відтворення слів також стає в нагоді, коли в ЛО
оригіналу невідома етимологія або внутрішня форма слова не була настільки
важливою (ці техніки найчастіше використовувалися при передачі імен
головних та більшості другорядних героїв): Harry Potter – Гаррі Поттер,
Hermione – Герміона, Dumbledore – Дамблдор, Hagrid – Геґрід.
Чимало було випадків використання калькування, особливо при передачі
власних імен, що утворені словоскладанням та семантика яких легко
прочитується носіями мови оригіналу: Crookshanks – Криволапик; the Dark Lord
–Темний Лорд, You-Know-Who – Відомо-Хто; Slughorn – Слизорог; Acanthia
Way – алея Акацій; the Chamber of Secrets – Таємна кімната, the Death Chamber
– зала Смерті; the Daily Prophet – «Щоденний віщун»; Department of Magical
Accident and Catastrophies – відділ магічних нещасних випадків і катастроф.
 21 lutego 2020 rok • Warszawa, Polska  77
.
У ситуаціях, коли не співпадали особливості словотвору в мовах оригіналу
та перекладу застосовувався описовий переклад. Таким чином, перекладач
акцентував увагу на передачі значення, жертвуючи образністю та структурною
незвичністю оказіоналізму: Scrofungulus – грибок сріблотухи; Come and Go
Room – непостійна кімната; Self-defensive Spellwork – «Довідник з
самозахисту»; the Floo Network – мережа порошку флу, Pensieve – сито
спогадів; Put-outer – вимикач.
До утворення власного оказіоналізму, як однієї із найвіртуозніших
перекладацьких технік, перекладач звертається у випадку високої
експресивності новотвору оригіналу або неможливості зберегти його структуру
через специфіку української мови. Перекладацький новотвір можна
розглядати як спробу мінімізувати втрати з усіх фронтів: зберегти стилістику,
семантику, образність тощо: O.W.Ls (Ordinary Wizarding Levels) – СОВи
(Середні Оцінки Взірцевих учнів); Crumple-Horned Snorkacks – зім’яторогі
хропачі; Mirror of Erised – дзеркало Яцрес; Nosebleed Nougat – пампушечки-
зносаюшечки, Puking Pastilles – батончики-блювончики.
Висновки. Власна назва – це слово, словосполучення або речення, що
служить для виокремлення позначеного ним об’єкта із низки подібних, таким
чином індивідуалізуючи та ідентифікуючи цей об’єкт; власна назва також
виступає універсальним носієм загальних уявлень про ці об’єкти в мові,
мовленні та культурі.
Завдяки низці особливостей оніми становлять чималий інтерес і в сфері
перекладу. З одного боку, вони мають сталу форму, завдяки чому відбувається
повноцінне спілкування між представниками різних культур. Проте, ця сталість
носить умовний характер, якщо мова йде про імена у художніх творах, де вони
стають носіями певної інформації про персонажів чи предмети.
Власні назви у творі Дж. К. Ролінґ «Harry Potter and the Order of the Phoenix»,
як яскравому прикладі жанру фентезі, вирізняються тематичною
різноманітністю, а їх переклад – креативним підходом у збереженні
експресивності лексики оригіналу та збереженні стилістичної цілісності твору.

Список використаних джерел:

1. Rowling, J. K. (2003). Harry Potter and the Order of the Phoenix. London: Bloomsbury Publishing.
2. Флейшер, Е. А. (2014). Основы прецедентности имени собственного (дис. канд. фил. Наук)
Санкт-Петербургский государственный университет. Санкт-Петербург, Российская
Федерация. Вилучено з https://disser.spbu.ru/disser2/disser/Fleysher.pdf
3. Terhi Ainiala, Minna Saarelma, & Paula Sjöblom. (2012). Names in focus: an introduction to
Finnish onomastics. Helsinki: Studia Fennica. Retrieved from
https://www.oapen.org/download?type=document&docid=617174
4. Клименко, О. Л. (2012). Авторські новотвори як проблема перекладу. Нова філологія, (50),
146–149. Вилучено з http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-
bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR
=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Novfil_20
12_50_44
5. Ролінґ, Дж. К. (2003). Гаррі Поттер і Орден Фенікса. (В. Морозов, пер. з англ.). Київ : А-БА-
БА-ГА-ЛА-МА-ГА.