Погоріла Олександра ЛФ-21.

Семінар 8

ПОНЯТТЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ.
Фразеологізм — це фіксований багатослівний вираз (фраза, приказка,
група слів), що використовується умовно і наділена традиційним для
носіїв мови переносним значенням, яке неможливо зрозуміти зі значень
окремих компонентів або буквального значення складових частин.
Простими словами - стійка комбінація слів, що наділене переносним або
метафоричним значенням. 

Фразеологія — розділ мовознавства, в якому вивчають фразеологічний

склад мови — фразеологічні одиниці (їхні ознаки, закономірності
функціонування в мовленні та процес утворення).

Кожна мова має свій унікальний набір фразеологізмів. Наприклад, за

оцінками лінгвістів, в англійській мові налічується не менше 25 000
ідіоматичних виразів.
 
Українські фразеологізми відрізняються від іспанських або французьких і
т.д. Ці вирази відіграють важливу роль у людському спілкуванні, оскільки
їх емоційні та культурні конотації
сприяють вираженню сенсу як на лінгвістичному, так і на культурному
рівнях. Існують також фразеологізми, загальні для багатьох мов. Вони
запозичені з:
 Давньогрецької міфології (Ахіллесова п’ята, нитка Аріадни);
 Біблії (Адамове яблуко, Вавилонське стовпотворіння);
 Світової літератури (Собака на сіні, Ромео і Джульєтта).

Джерелами української фразеології є:

 побутова мова (з молоком матері, свій брат, з одного тіста, як
горохом об стіну);
 крилаті вислови видатних людей (пропаща сила, лебедина пісня,
скупий рицар, лихо з розуму);
 Біблія (випити гірку чашу, закопати талант у землю, блудний син,
земний рай, проспати царство небесне, пройти через пекло,
пекельні муки, як з хреста знятий, шлях на Голгофу, віддати Богові
душу, дзвонити в усі дзвони, на ладан дихати);
 антична міфологія і література (танталові муки, лабіринт
Мінотавра, олімпійський спокій);
 українські звичаї, обряди, вірування, забобони (годувати злидні,
горобина ніч, цвіт папороті, дістати гарбуза, на рушник стати, зв
'язати руки, як засватаний, пускати ману, зуби заговорювати,
вставати на ліву ногу, виносити сміття з хати, з легкої руки, дорогу
перейти);
  переклади іншомовних висловів (бути не у своїй тарілці; шукайте
жінку; пам’ятати про смерть; прийшов, побачив, переміг; гроші не
пахнуть);
 каламбури, анекдоти, жарти (ростуть на вербі груші; на городі
бузина, а в Києві дядько);
 народна творчість (своя сорочка ближча до тіла, як постелиш, так і
спатимеш);
 звороти науково-термінологічного характеру (броунівський рух,
нейтральна реакція, поставити діагноз).

Що належить до фразеологізмів?
 
Крім стійких словосполучень типу «ведмежа послуга» або «не у своїй
тарілці», багато лінгвістів до фразеологізмів відносять також наступні
підтипи:
 Прислів’я (дидактичні, метафоричні рекомендаційні вислови):
дружба дружбою, а тютюнець — нарізно.
 Приказки (неформальні, короткі спостереження): час летить
непомітно, любов зла, полюбиш і козла.
 Catchphrases (короткі, часто повторювані слогани, часто з
кінофільмів): I’ll be back.
 Кліше (книжкові фразеологізми): животрепетне питання.
 Інтернет-абревіатури, які увійшли в щоденний вжиток: LOL
(сміюся дуже голосно).

Функції фразеологізмів у мовленні:

 Увиразнення думки.
 Оцінювання, ставлення.
 Емоційно-експресивна.
 Створення гумору, сатири.
 Відтворення внутрішнього стану.
 Портретної характеристики.

Ідіома — стійкий неподільний зворот мови, що передає єдине поняття,

зміст якого не визначається змістом його складових елементів, наприклад:
байдики бити, на руку ковінька, впадати в око.