1.

Буквальний переклад

Буквалізм є основною перешкодою в роботі перекладачів-початківців, свого роду їх

"дитячою хворобою". Слід розрізняти буквалізм етимологічний, тобто зв'язаний із
походженням слова, та буквалізм семантичний, тобто зв'язаний із його значенням.
Етимологічний буквалізм полягає у використанні при перекладі зовнішньо схожого
слова чи словосполучення, котре не відповідає за своїм значенням слову або
словосполученню оригіналу:

complexion the natural colour or appearance of the skin

комплекція будова тіла
on your face
decade a period of ten years Декада десять днів
manufacturer a company or industry that makes large мануфактурник власник
quantities of goods мануфактури
patron 2. formal someone who uses a particular shop, патрон начальник, хазяїн,
restaurant or hotel; customer покровитель
landlord 1. the man that you rent a room, building or piece
лендлорд (іст) поміщик
of land from; 2. a man who owns or is in charge of a pub

Під семантичним буквалізмом розуміють використання при перекладі загального, як

правило, найвідомішого значення слова або словосполучення замість конкретного:

Слово Загальне значення Конкретні значення

man людина мужчина, солдат, робітник і т.д.
house дім житло, приміщення, будівля і т.д.

Буквальний переклад фразеологічних одиниць призводить в кращому разі до

порушення норм української мови, а нерідко і до смислових помилок. Наприклад,
фразеологічний зворот to call names перекладається "сварити", а не "називати імена".

Тут слід зупинитися на понятті калька, яке часто плутають з буквалізмом. Калька ж
особливою формою запозичення шляхом дослівного перекладу. Це є слова або
словосполучення, які створені із мовного матеріалу мови перекладу під впливом
морфологічної структури іноземного слова чи словосполучення. Калька може
бути повною, коли відтворюються всі елементи оригіналу у відповідній формі:

a mission of good will місія доброї волі

good neighbourly relations добросусідські відносини

ammortization of debt (деколи) амортизація боргу

або частковою, коли спостерігаються деякі розходження у формі:

war effort воєнні зусилля (однина ::множина)

2. Підвиди буквального перекладу

А)Переклад на рівні слова:

Слово як лексична одиниця мови виконує роль позначувача предметів, понять, явищ,
дій, живих і неживих їстот, абстрактних понять. Воно має не тільки свою фонетичну,
але й морфологічну структуру, яка виражає його морфологічні значення (рід, число,
відмінок, особу, час, вид). Всі ці категоріальні морфологічні форми слова належить
обов,язково і відповідно відтворити (залежно від можливостей мови) при перекладі.
Тому треба розрізняти слово як одиницю мови, тобто власне словникове /номінальне
значення слова та його контекстуальне значення (у різних морфологічних формах) у
текстовому оточенні. На рівні мовної стратифікації слово береться поза контекстом, у
його лексичних значеннях. Слово ж у своєму синтаксичному /функціональному
значенні виступає тільки в конкретному контекстуальному оточенні. Саме з таким
значенням стикається кожен в процесі фахового перекладу /тлумачення. Фахового
перекладача/ тлумача слово може цікавити у звязку з його етимологією, сферою
стилістичного вживання, образністю, наявністю синонімів, антонімів, тощо та
можливі способи реалізації цих значень слова за допомогою його найточніших
відповідників у мові перекладу. Саме тоді він відшукає значення
псевдоінтернаціональних чи полісемантичних слів. До мовних одиниць лексичного
рівня належать також усталені й ідіоматичні, фразеологічні вирази різної структури та
різного значення:

іменникової природи: Hobson’s choice - жодного вибору, like father like son – яблуко
від яблуні не далеко падає, дієслівні: to sit on the fence – займати вичікувальну
позицію; мати структуру речення: look before you leap – не спитавши броду не лізь у
воду; what can Mrs.Grundy say?- що скажуть люди; Never say die – не падай духом.
Ідіоматичну природу мають деякі власні назви, значення яких закріплене /усталене:
Yankee – янкі/ американець.

Б)транскрибування - передача вимови, яка не збігається з написанням:

англ. власні назви й прізвища (оніми):

Ann Енн, Asa Ейса, Diana Дайєна, Eugene Юджін, Blair Блер, Galsworthy

Голсуорсі, Maugham Моем, Thackeray Текерей.

геогр. назви:

 Blyborough Бліборо, Butley Батлі, Highdown Hill Гайдаун Гілл, Leicester Лестер,
Worchester Вустер.

c) адаптоване транскодування (перекладацька транскрипція) онімів та

інтернаціональної лексики.

Інтернаціональні лексеми дещо змінюють у мові перекладу свою

структуру/ морфологічну форму, зберігаючи ідентичне оригіналові значення
(можливе скорочення афіксальних морфем apparatus - апарат, tuberculosis -
туберкульоз,

Biologist- біолог; та доточування іншомовних лексем у мові перекладу: Beefstake -

біфштекс, pint- пінта, farm- ферма, apathy- апатія, exploit – експлуатувати).

В) транслітерація –збереження буквеної (а разом із тим і звукової) структури мовної

одиниці мови джерела у мові перекладу. Тільки транслітеруються:
багато власних імен: Adam Адам, Alfred Альфред, Adolph Адольф,
Amanda Аманда, Barbara Барбара, Debora Дебора, Chris Кріс, Emily Емі-

лі, Perry Перрі, Андрій Andriy, Микола Mykola, Модест Modest, Ніна Nina,

Павло Pavlo, Святослав Sviatoslav.


Прізвища людей:  Adams Адамс, Barker Баркер, Emerson Емерсон, Faradey
Фарадей, Kipling Кіплінг, Lincoln Лінкольн, Milton Мільтон, Richardson

Річардсон; Адаменко Adamenko, Бевзенко Bevzenko, Демчук Demchuk,

Ревенко Revenko.


географічні назви: Atlanta Атланта, Australia Австралія, Boston Бостон,
 London Лондон, Canada Канада, Karachi Карачі, Potomac Потомак (річка),

Colorado Колорадо, Полтава Poltava, Львів Lviv, Рівне Rivne, Крути Kruty.

інтернаціоналізми: atom атом, proton протон, algebra алгебра, computer
комп’ютер, electron електрон, bank банк, document документ, kilometer кілометр,
revolver револьвер.
реалії суспільно-політичного життя:

 cent цент, bucks бакси, dollar долар,

lord лорд, mister містер, miss міс, musicle мюзикл, shilling шилінг, tomahawk
томагавк, beafstake біфштекс, football футбол, гопак hopak, козак
Kozak/Cossack, гривня hryvnia, сало salo.

Г) (транскодування)– найпростіший і досить часто використовуваний на всіх рівнях

перекладацької діяльності спосіб відтворення форми та значення специфічних мовних
одиниць мови джерела засобами мови перекладу. Переважно застосовується на рівні
слова і рідше – ширших мовних одиниць. Має 2 види: транслітерація та транскрипція.

адаптоване транскодування (перекладацька транскрипція) онімів та

інтернаціональної лексики.
Інтернаціональні лексеми дещо змінюють у мові перекладу свою
структуру/ морфологічну форму, зберігаючи ідентичне оригіналові значення
(можливе скорочення афіксальних морфем apparatus - апарат, tuberculosis -
туберкульоз, Biologist- біолог; та доточування іншомовних лексем у мові перекладу:
Beefstake - біфштекс, pint- пінта, farm- ферма, apathy- апатія, exploit –
експлуатувати).
3.Достовірний /Faithful переклад мовних одиниць

Досить значна кількість синтаксичних одиниць перекладаються слово в слово, просто

трансплантуються (переносяться у своїй структурній цілісності з англійської мови в
українську, як і з української):
 1.
усі сурядні словосполучення та багато складносурядних
речень: boys and girls - хлопці й дівчата; to read and translate - читати й
перекладати; neither books nor newspapers nor magazines - ні книжок, ні
газет, ні журналів; to dance or to sing - танцювати чи
співати; young but clever – молодий, але розумний; slow but sure – повільно,
зате впевнено; so and so - так і сяк;
2.
різні прості й складні парадигматичні класи підрядних словосполучень та
складнопідрядних речень, окремі усталені словосполучення та речення –
ідіоми: He studies in Kyiv and his brother studies in Kharkiv. - Він навчається в
Києві, а його брат навчається у
Харкові.; We waited for him then but he arrived much later. - Ми очікували його
тоді, але він прибув багато пізніше.; Neither fish nor flesh - Ні риба, ні м’ясо.
3.
підрядні словосполучення різних парадигматичних /морфологічних класів, що
визначаються за підпорядковуючим словом /частиною мови:

а) іменникові (підпорядковуючий елемент – іменник): Peter’s sister – Петрова

сестра; Kyiv parks – київські парки; Orange revolution – помаранчева
революція; the holocaust of 1932/1933 in Ukraine – голодомор 1932 1933 року в
Україні; victims of communist repressions – жертви комуністичних репресій;
б) прикметникові: eager to hear - радий чути; worth knowing - варто
знати; red from anger - червоний від злості; good for all - добрий для
всіх; cleverer than she - розумніший ніж вона; в) числівникові: two of them – два з
них; the first to answer - перший відповідати; ten for the rest - десять для
решти; one from the group – один із групи; г) займенникові: they all - вони
всі; something new - щось нове; nothing interesting to say – нічого цікавого сказати;
д) дієслівні: to like reading – любити читати /читання, to know the boy – знати хлопця,
to go home – іти додому; to want to sing – хотіти співати;
е) прислівникові: very well – дуже добре; later that evening пізніше того вечора; just not
so – якраз не так;
є) слова категорії стану: afraid to answer – страшно відповідати; ashamed to ask –
соромно запитувати.

Найбідніше представлений з-поміж парадигматичних класів підрядних речень

останній, оскільки слова категорії стану англійської та української мов практично не
співпадають морфологічно та лексично.

Недостовірний переклад

Часто недосвідчений перекладач з англійської мови може спійматися на занадто

довірливому ставленні до окремих лексем, які, з першого погляду, цілком зовні схожі
(структурною формою) на справжні інтернаціоналізми. До того ж, такі слова є
запозиченими з інших мов і тому сприймаються як справжні інтернаціоналізми,
а ,отже, бувають спроби перекласти їх за допомогою транскодування (власне
транслітерації чи транскрипції). При цьому робиться велика помилка
accurate =акуратний---точний

data=дата---дані

complexion=комплекція---колір обличчя

magazine=магазин----журнал; періодичне видання; склад боєприпасів;

кіно: бобіна.

Англійська мова має ще багато таких омонімічних українським, а

насправді не інтернаціональних лексем, що здатні збити з пантелику перекладача –
почат-

ківця: replica – точна копія чогось; brazil – пірит (мінерал), сірчаний колчедан;

Crony  – вірний друг, товариш.

Поряд із такими випадковими за збігом звукової та орфографічної структури словами,

що схожі на деякі інтернаціональні слова, у мові перкладу існує велика кількість слів
ідентичної звукової та орфографічної структури, які в одних контекстуальних
оточеннях є справжніми інтернаціоналізмами, а в інших –
псевдоінтернаціоналізмами:

argument - доказ, довід, дискусія, аргумент.

Ужиті в першому значенні і без врахування саме того значення, яке такі слова мають
в конкретному тексті оригіналу, вони роблять переклад недостовірним,
фальшивим. Тому всі слова, що мають у мові оригіналу та мові перекладу однакову
звукову й орфографічну форму, але зовсім не однакове лексичне зна-

чення, називаються “хибними” чи “зрадливими друзями перекладача”:

artist – митець, художник, майстер своєї справи, артист, актор;

conductor – провідник (елект.), громовідвід, диригент, керівник, кондуктор;

engineer- машиніст, машинобудівник, сапер, конструктор, інженер;

moral – мораль, навчання, етичний, чемний, моральний;

total – загальний, сумарний, весь, сукупний, тотальний;

idea – думка, намір, план, поняття, ідея.

Інтернаціональне значення таких полісемантичних слів є далеко не завжди

найпоширенішим. Тому кожен перекладач має бути надзвичайно уважним до тексту і
контекстуального значення псевдоінтернаціональних значень слів. Тільки
розпізнання контекстуального значення слова унеможливлює буквальний,
неправильний переклад таких багатозначних лексичних одиниць, хибних друзів
перекладача.

4.Жанрові підвиди перекладу дискурсивного матеріалу / тексту

Жанрово-стилістична класифікація залежно від жанрово-стилістичних особливостей

оригіналу обумовлює розрізнення двох функціональних видів перекладу:

• художнього (літературного);

• інформативного (спеціального).

Художній переклад - це переклад творів художньої літератури. Протиставлення

творів художньої літератури всім іншим мовним зразкам обумовлене домінуванням в
них однієї комунікативної функції, а саме - художньо-естетичної або поетичної.
Головна мета художнього твору - досягнення певного естетичного впливу, створення
художнього образу. Така естетична спрямованість відрізняє художнє мовлення від
решти актів мовленнєвої комунікації (зокрема від таких, для яких основна мета –
інформативність висловлювання). Ще одна риса художнього перекладу: при цьому
перекладі створюється новий текст, такий самий за своїми художніми якостями, як і
вихідний текст (текст мовою оригіналу). З метою відтворення художньо-естетичного
сенсу оригіналу можна допускати деякі відхилення від максимальної смислової
точності при перекладі, наприклад, нехтувати дослівним перекладом: The mountain
tops were hidden in a grey waste of the sky. Верхів'я гір тонули в сірому небі.
Інформативний переклад Інформативний переклад - це переклад текстів, основна
функція яких - повідомлення якоїсь інформації, а не художньо-естетичний вплив на
читача. Це - всі матеріали наукового, ділового, суспільно-політичного, побутового
характеру. Чисто інформативний опис переважає також у перекладі детективних
творів, в описах мандрівок, нарисах та ін. Поділ на художній і інформативний
переклад лише вказує на основну функцію оригіналу, що має бути відтворена у
перекладі, причому елементи обох видів перекладу можуть потрапляти відповідно до
художнього або інформативного тексту перекладу. Підвиди інформативних текстів
визначаються залежно від функціональностилістичних особливостей оригіналу:

• переклад науково-технічних матеріалів:

• офіційно-ділових;

• політико-публіцистичних;

• газетно-інформаційних,

• патентних та ін.

5.Достовірний і недостовірний переклад на рівні синтаксичних одиниць

Переклад одиниць мовлення – писемного тексту чи усного дискурсу – кардинально

відрізняється від перекладу одиниць розглянутих раніше мовних рівнів. Найперша
різниця полягає в тому, що речення – це одиниці вищого синтаксичного рівня,
одиниці комунікації/спілкування. Друга причина криється в тому, що рідко коли
окреме речення вживається ізольовано від текстового масиву – широких мовних і
мовленнєвих текстів, що також створюються і використовуються з різною метою,
зрідка для задоволення особистісних потреб, а найчастіше – для суспільних потреб чи
інтересів. Задоволення таких потреб забезпечується використанням різних жанрових
(соціально-політичний, технічний, діловий, художній і т.д.) типів тексту. Кожен із
жанрових типів тексту складається з різних типів речень – повних, неповних,
простих, складних, розповідних, заперечних і т.д., які існують у тісному логічному
поєднанні з попередніми і наступними реченнями тексту. Тож речення є ще й
текстотвірними, текстоформуючими мовними й змістотворними одиницями
синтаксичного рівня, що служать одиницями перекладу. Тому й переклад будь-якого
найкоротшого структурно/ синтаксично тексту починається завжди з першого
речення і завершується останнім його реченням.

+Разом і з тим кожен текст має свої зовнішні та внутрішні характерні/ визначальні
риси. Зовнішньою формою прозовий текст будь-якого стилю відрізняється навіть від
найменшого поетичного віршового твору, що найперше завжди складається з певної
кількості рядків нерозривно пов’язаних між собою у певній кількості строф.
Тимчасом прозовий текст ніколи не буває “у стовпчик”, хоч може бути часом і
ритмічно побудованим як, наприклад, проза М.Коцюбинського, Дж. Лондона.
Віршові поетичні твори можуть часом не мати заголовка/назви. Тоді перший рядок
першої строфи служить їх заголовком. Тим часом прозові твори практично завжди
мають заголовок і чітку структуру абзаців. Зате поетичні твори мають надзвичайно
насичений змістом, музикальністю й образністю текст і тому завжди викликають
емоційну реакцію на закладене в них прагматичне авторське спрямування. Прозовий
текст будь-якого підстилю характеризується наявністю зав’язки, кульмінації та
розвязки дії, завжди включає вступ і логічний виклад чи опис теми або проблеми з
відповідною термінолексикою, формулами тощо. Переклад прозового тексту різних
стилів як і кожного поетичного тексту вірша завжди починається із заголовка, який
налаштовує читача на розгляд конкретної теми чи проблеми. Переклад власне
текстового масиву твору завжди вимагає попереднього ознайомлення зі змістом
усього тексту твору. Оскільки речення/ висловлювання в кожній підмові є носіями не
тільки змісту, але й одиницями творення структурних та стилістичних особливостей
оригіналу, його форми викладу, художніх засобів та впливу на читача/слухача, то
вони підлягають переважно відтворенню як цілісні одиниці і в перекладі. Адже саме
речення зводять у тексті воєдино всі значення слів та усталених словосполучень, слів,
ідіом як і в контекстуальному оточенні з іншими граматично і стилістично
поєднаними з ними словами в різних їх формозмінах, створюють багато ширші за
поєднані одиниці – суперсинтаксичні одиниці/єдності й абзаци. Ці суперсинтаксичні
одиниці, поєднуючи свої значення, створюють найбільшу і найширшу мовну
одиницю – дискурс, текст зі змістом складного, але разом із тим якогось конкретного
праматичного спрямування. Отже, переклад/ тлумачення будь-якого типу тексту
зводиться до повного і точного відтворення всіх його мовних одиниць, що є
одиницями перекладу з їх змістовим, структурно-стилістичним та прагматичним
навантаженням.

5.Авторизований переклад

Авторизований — це переклад твору іншою мовою, виконаний перекладачем, який

знає цю мову, але за згодою автора.
Авторський переклад не слід ототожнювати з авторизованим. Авторизація (від фр.
autorisation -- дозвіл) -- схвалення автором тексту свого твору до друку.

Це може бути рукописний (машинописний) варіант, внесені автором уточнення та

поправки до попереднього видання чи схвалення нового або ж публікація твору в
перекладі іншою мовою. Авторизований переклад передбачає, насамперед вільне
володіння мовою перекладу, властиве авторові оригіналу, ґрунтовну його орієнтацію
в іншомовній стихії -- традиціях та звичаях того народу, мовою якого твір
перекладається, і Свідченням авторизації є письмова згода митця, участь його в
підготовці видання, скажімо, читання коректури тощо.
Авторизованою може бути також інсценізація твору -- переробка епічного чи
ліричного тексту, тобто спеціально не призначеного для сцени, за законами
театрального мистецтва. Інсценізація твору виконується іншим митцем, але з дозволу
і за погодженням із автором. Пам'ятаймо, що, на
відміну від першотвору, перекладне є самостійним художнім твором і його основна
риса -- це зв'язок із оригіналом. Саме тому, що переклад розглядається в зв'язку з
оригіналом, нас так цікавить у цій галузі літератури шлях між початковим пунктом і
результатом творчого процесу. Під час вивчення курсу всесвітньої літератури учні,
певна річ, весь час мають справу з перекладними текстами, Отож кілька порад -
настанов для вчителя зарубіжної літератури, які мають допомогти йому
зорієнтуватися у формах і методах роботи з перекладним текстом, урізноманітнити її.
Починати аналіз перекладу треба не з нього самого, а з усвідомлення першотвору в
його зв'язках з життям тієї країни і тієї епохи, які в ньому відображені. Треба також
знати, яке місце посідає оригінал у творчості його автора і яку роль він відігріє у
розвитку літератури. Знання всього цього створить необхідне тло, на якому
сприймається першотвір, а також необхідні передумови для подальшого об'єктивного
судження про сам переклад.

Для того, щоб зробити правильний висновок про відповідність інтерпретації

оригіналові, необхідно точно встановити, з якого саме тексту перекладав
інтерпретатор. При
оцінці творчого внеску перекладача важливо знати також його зв'язок із попередніми
версіями перекладів даного твору, якою мірою інтерпретатор спирався на колишні
переклади або які рішення запропонував сам. Після того, як
учень виявить джерела перекладу, він може приступити до головної мети свого
дослідження: до аналізу основних принципів самого творчого процесу, тобто
перекладацького методу та перекладацької концепції. Інакше кажучи, будь-який
переклад складається з певної кількості, залежно від його точності, більшої чи
меншої, -- якісних відмінностей, яких надав текстові перекладач. Саме відмінності від
оригіналу найкраще демонструють метод перекладача та його погляди на відтворення
цього оригіналу рідною мовою. А тому аналіз переїзду треба починати із зіставлення
його з першотвором і чи не статистичних підра-хунків виявлених відмінностей.
+Проте одразу треба застерегти учнів від спокуси без-посереднього зіставлення слів,
синтаксичних конструкцій чи асонансів оригіналу з відповідними еквівалентами
тексту перекладу (чи навпаки). Запам'ятаймо, перекладаються не елементи тексту: в
художньому перекладі відтворюється функція того чи іншого елемента в естетичній
цільності оригіналу.

7.Підрядковий переклад
 Підрядковим перекладом (interliniar translation), або підрядником, називається такий
вид перекладу, при якому повністю і точно відтворюється значення і зміст рядків (у
віршованому творі) або речень (у прозовому творі) оригіналу у перекладі. При
підрядковому перекладі, як правило, порушується мелодика й ритміка оригіналу, а
строфіка - зберігається.

У наш час підрядковий переклад використовується не часто, наприклад при перекладі

наукових або технічних творів, що містять know how (наприклад, у роботі
конструкторських бюро, науково-дослідних інститутів т. ін. з метою ознайомлення ?
фахівців та науковців з новими для даної країни винаходами, теоріями, відкриттями
та ін. (такі переклади існують лише для внутрішнього користування, не для видання),
а також при перекладі з давніх чи рідкісних мов, таких, як телугу, малаялам, орія,
урду, суахілі та ін. Підрядником як навчальним методом користуються при вивченні
іноземних мов.

+У XIX столітті підрядковий переклад використовувався набагато частіше, оскільки

знавців мов, як і глибоко професійних перекладачів, було мало. Так, П. Грабовський
перекладав десятки творів західноєвропейських поетів тільки на основі підрядника.

8. ???

9. Реферативний переклад і способи його виконання

Реферативний переклад замовляють, як правило для перекладу наукових статей,

навчальних матеріалів, матеріалів новин у форматі статей, відео та аудіо.
Реферативний переклад – це переклад, який має на увазі стиснення вихідного
матеріалу за допомогою трансдукції. Це мовна трансформація тексту, яка має на увазі
перекодування тексту вихідного документа і створення скороченого варіанту тексту з
використанням засобу іншої мови.
В результаті інформація готового перекладеного тексту за значенням повинна
збігатися з вихідним, але бути набагато менше за обсягом. На виконання
реферативного перекладу вимагається більше часу ніж для звичайного, хоч в
результаті і виходить скорочений варіант вихідного тексту.

Основні етапи такого перекладу:

1. Виділити ключову інформацію;
2. Перефразовування основних фрагментів;
3. Узагальнення частин, які несуть смислове навантаження;
4. Трансдукція смислових частин на мову перекладу;
5. Структурований виклад отриманого тексту.
Ось кілька вказівок, які допоможуть отримати ідеальний реферативний переклад:

 Текст написано власними словами письменника.

 Переклад значно коротший за оригінал (часто в кілька разів).
 Текст зрозумілий, стислий, послідовний і точний.
 Містить усі основні моменти, тон автора, факти, думки й основну ідею оригінального
уривка.
 Текст зв’язний і має логічний порядок.
 Немає деталей, відсутніх в оригінальному уривку.
 Текст гарно структурований, не має мовних помилок і містить завершену думку.
Отже, суть полягає в передаванні «тону автора, фактів, думок і головної ідеї».