МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИ

Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського

«Харківський авіаційний інститут»

Гуманітарний факультет

Кафедра прикладної лінгвістики

КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Порівняльна лексикологія англійської та української мов»
(назва дисципліни)

на тему: Порівняльна характеристика грецьких запозичень

в англійську та українську мови

Студента ІІ курсу723л(2) групи

напряму підготовки 0203 «Філологія»
галузі знань 6.020303 «Гуманітарні науки»
Бєлозорова Д.Г.
Керівник – канд. філол. наук, доц. кафедри
прикладної лінгвістики Кудоярова О.В.

Національна шкала ______________

Кількість балів: ________Оцінка: ECTS _____

Члени комісії__________________________________________________
(підпис)(прізвище та ініціали)
_______________________________________________
(підпис)(прізвище та ініціали)
_______________________________________________
(підпис)(прізвище та ініціали)
_______________________________________________

Харків – 2013
 Зміст

Зміст________________________________________________________ 2
Розділ 1. Запозичення. Процес проникнення грецьких запозичень до
лексичних шарів мов____________________________________ 3
1.1 Поняття та види лексичних запозичень_____________________3
1.2 Характеристика грецьких запозичень ______________________7
1.3 Грецькі запозичення в англійській мові_____________________7
1.4 Грецькі запозичення в українській мові_____________________9
Висновки до першого розділу _____________________________________12
Розділ 2. Порівняльний аналіз грецьких запозичень в англійській та
українській мовах_______________________________________ 14
2.1 Формування корпусу вибірки ____________________________ 14
2.2 Аналіз грецьких запозичень за тематичними групами_________15
2.2 Діахронічний аналіз грецьких запозичень___________________ 22
Висновки до другого розділу _______________________________________25
Висновки до курсової роботи _______________________________________26
Список використаної літератури_____________________________________28
Список ілюстративного матеріалу___________________________________ 28
Summary_________________________________________________________30
Додаток 1________________________________________________________32
Додаток 2________________________________________________________32
Презентація______________________________________________________35

1
 Вступ
Актуальність дослідження цієї теми виражається у достатньо
великій кількості запозичень з грецької мови чи не у всіх більш-менш
розповсюджених мовах світу, що, зокрема породжує деяку проблематику,
пов’язану зі створенням найбільш повної картини запозичень морфем з
лексичного шару цієї мови до інших мов, що вилилося у сформування
більшої частину лексичного шару сучасних англійської та української мов.
Крім того, на цьому прикладі можна розглянути також сам процес
запозичення слів та їх асиміляції в інших мовах.
Об’єктом дослідження є порівняння та аналіз (структурний та
діахронічний) запозичень з грецької у українській та англійській мовах з
подальшими висновками.
Предметом дослідження є різноманітні лексичні одиниці грецького
походження, що стали об’єктами запозичень, входячи до складу англійської
та української мов.
Теоретична значущість дослідження полягає в обґрунтуванні
сутності поняття «запозичення», визначення його різновидностей,
поглиблення до теми «запозичення грецизмів» та до покликання студентів
спеціальності «прикладна лінгвістика» у подальшій її розробці.
Метою цієї роботи є порівняльне вивчення складу запозичень з
грецької в англійську та українську мови.
Практична значущість полягає у аналізі та розборі різноманітної
методичної літератури з послідуючим її використанням у цілях написання
цієї курсової роботи.
Методами дослідження були метод структурного та діахронічного
аналізу взятих з тлумачних словників та інших різноманітних джерел.

2
 Розділ 1. Запозичення. Процес проникнення грецьких
запозичень до лексичних шарів мов
1.1 Поняття та види лексичних запозичень

Запозичення — елемент чужої мови (слово, морфема, синтаксична

конструкція та ін.), який було перенесено з однієї мови до іншої в результаті
мовних контактів, а також сам процес переходу елементів однієї мови до
іншої. Зазвичай запозичуються слова, а рідше — синтаксичні та
фразеологічні вирази. Запозичення окремих звуків та словотворчих морфем
(суфіксів, префіксів, коренів) відбувається у процесі їхнього вторинного
виділення з більшої кількості запозичених слів. Запозичення
пристосовуються до системи мови-позичальниці, а іноді настільки нею
засвоюються, що іншомовне походження таких слів не відчувається носіями
мови та виявляється лише за допомогою етимологічного аналізу. Це
стосується, наприклад, таких запозичень з тюркських мов (тюркізмів) як
гарбуз, кавун, отара, козак.[11]
Термін "джерело запозичення" слід відрізняти від терміна "походження
запозичень". Перший повинен бути застосований до мови, з якої було
запозичене слово. А другий посилається на мову, до якої слово може бути
простежене. Таким чином, слово папери Fr. пап`э, Lat. Папірусу, Gr. Papyrus
має французькі якості джерела запозичення та грецькі як його походження.
[2;253]
Розрізняють матеріальні запозичення і калькування.
Матеріальне (лексичне) запозичення - запозичення, за якого з
іноземної в рідну мову входить лексична одиниця повністю (значення й
експонент).
Наприклад: лазер (англ. laser, що є скороченням, яке складається з
перших букв виразу "light amplication by stimulated emission of radiation
"підсилення світла за допомогою індукованого випромінювання"), мітинг
(англ. meeting), тінейджер (англ. teenager "підліток від 13 до 19 років"),

3
кіднепінг (англ. kidnapping "викрадання дітей"), трюмо (фр. trummeau),
трюфель (нім. Trüffel), гейша (японськ. гейся "жінка, яку наймають на
прийоми, банкети для розважання гостей"), кімоно (японськ., буквально -
"одяг"). Див. ще гонг, орангутанг, какаду, які запозичені повністю (і план
вираження, і план змісту) з малайської мови.[5; 230]
Калькування (від фр. calque "копія") - копіювання іншомовного
слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу; поморфемний переклад
іншомовного слова.
За калькування переймаються лише значення іншомовного слова та
його структура, але не його матеріальний експонент. Так, наприклад, укр.
недолік є калькою рос. недочет, самовизначення - калькою самоопределение,
займенник - калькою лат., хмарочос - калькою нім. Wolkenkratzer (Wolke
"хмара", kratzen "чесати"); рос небоскреб - калькою англ. skyscraper (sky
"небо", scrâper "скребти"), рос. представлений - калькою нім. Vorstellung (vor
"перед", stellen "ставити"), нім. Selbstbildung (selbst "сам", Bildung "освіта") -
калькою рос. самообразование.
Крім кальок, існують ще напівкальки, коли одна частина слова
запозичена, а інша калькується. Наприклад: телебачення (англ. television із гр.
tele "далеко" й англ. vision "бачення"), інтербачення (англ. intervision із лат.
inter "між" і англ. vision "бачення"), антитіло (фр. anticorps із гр. anti "проти" і
фр. corps "тіло"), жовтофіоль (нім. Gelbviole із нім. gelb "жовтий" і лат. viola
"фіалка"). Як бачимо, і в тих мовах, із яких запозичено українською мовою
слова, наведені лексеми є напівкальками.
Окремими різновидами є семантичні й словотвірні запозичення.
Семантичні запозичення - такі запозичення, коли своє слово
набуває значення, яке має його іншомовний відповідник. Наприклад, слова
правий і лівий, які мали значення відповідно "розташований праворуч" і
"розташований ліворуч" під упливом фр. droit і gauche отримали значення
"консервативний" і "революційний" (на засіданнях конвенту партія
жирондистів сиділа справа, а партія монтаньярів - зліва).[5; 231]
4
 Словотвірні запозичення - такі запозичення, коли власний зміст
передається морфемами інших мов. Так, наприклад, слово телефон складене
з давньогрецьких елементів tele "далеко" і phone "звук" у США. У
давньогрецькій мові такого слова не було, як не було й таких слів, як
телеметрія, агробіологія, телетайп тощо. [5;231]
Запозичення можуть здійснюватися усним і писемним шляхом,
можуть бути прямими й опосередкованими.В усних запозиченнях слова
сильно пристосовуються до фонетики мови-запозичувачки, навіть можуть
бути перекрученими. А в писемних запозиченнях кожна буква передається
звуком навіть тоді, коли в мові-оригіналі якийсь звук не вимовляється. Саме
через те одне й те саме слово, запозичене усним і писемним шляхом, може
звучати по-різному і сприйматись як два різні слова. Наприклад, від гр.
krystalios писемним шляхом запозичені укр. кристал та рос. кристалл, а
усним - укр. кришталь (можливо, через німецьке посередництво) і рос.
хрусталь. Усними запозиченнями є всі давні тюркізми в українській мові:
базар, кавун, гарбуз, казан, карий, чумак; у запозиченому з німецької мови
тарілка (нім. Teller) відбулася перестановка звуків [р] і [л] та заміна [е] на [а].
[5;231]
 Прямі запозичення - запозичення, які безпосередньо переходять
із однієї мови до іншої. Так, зокрема, до української мови безпосередньо з
польської ввійшли слова місто, стьожка, урядник, мешканець, кпини,
кохання, мавпа, розмаїтий, збруя, підлога, посаг, шиба, з російської - мужик,
чиновник, кріпость, сарафан, самовар, нагідки, военрук, цілинник,
рубильник, духовка, з німецької - ерзац, фольксваген, рейхстаг, бундестаг.
 Опосередковані запозичення - запозичення, які проникли із однієї
мови до іншої через посередництво третьої мови (це вже запозичення
запозиченого слова). Так, зокрема, слово петрушка запозичене російською
мовою з польської (pietruszka) через українську. Слова гвинт, фартух, бляха,
крохмаль, ринок запозичені з німецької мови [Gewinde, Vortuch, Blech,
Kraftmehl, Ring) через польську (gwint, fartuch, blacha, krochmal, rynek).
5
Грецьке алмаз потрапило до української мови через арабську і турецьку.
Слово родзинки прийшло з французької мови (raisin "виноград") до
української через німецьку (Rosine) і польську (rodzynki).
Запозичення процес активний. Як бачимо з прикладів, мова, яка
запозичує слова, переробляє їх, перебудовує, підпорядковуючи своїм
внутрішнім закономірностям. Якщо цього з іншомовним словом не
відбувається, то воно залишається варваризмом, тобто іншомовним
вкрапленням, що більш-менш регулярно вживається, але зберігає своє
іноземне обличчя тобто не стає елементом мови-запозичувачки (о'кей, чао,
мерсі, капут, all right, happy end, Hände hochX).[5;232] 
До запозичень належать серед іншого інтернаціоналізми, екзотизми
та варваризми.
Інтернаціоналізми – слова, які засвоєні більшістю мов світу з мови
народу, що створив або ввів у загальний вжиток позначені ним предмети:
спорт, філософія, комбайн.[11]
Екзотизми – слова і вирази, які засвоєні з інших мов, але
позначають предмети, явища мовної дійсності, у їх семантиці відображені
поняття з життя інших народів: назви установ і організацій: сейм, меджліс;
грошових одиниць: євро, фунт стерлінгів; назви одягу: кімоно, чалма.[11]
Варваризми – іншомовні слова або вислови, які не стали
загальновживаними, і є не повністю засвоєними мовою: авеню, місіс.
Варваризми не тільки не перекладаються, а й часом зберігають на письмі
чужомовну графічну передачу: тет-а-тет і tête-a-tête, альма матер і alma
mater.[11]

6
 1.2. Характеристика грецьких запозичень

Грецизм — слово, його окреме значення, вислів, морфема тощо,

запозичені з грецької мови або утворене за її зразком. [11]
Грецька лексика носить різноманітний співвіднесений характер – від
назв повсякденних речей, до наукових термінів. Традиційно майже всі науки
називаються за допомогою грецьких лексичних елементів.
По характеру вживання слів грецького походження представляють із
собою книжкову, головним чином науково-термінологічну лексику, котра
розподіляється між трьома частинами мови: іменником, прикметником та
дієсловом.[9;6-7]
Більшість галузей науки (медицина, біологія, фармацевтика та ін.)
користуються латинською номенклатурою (наприклад, латинські назви видів
тварин та рослин). Точніше було б казати, що вони мають номенклатуру,
написану латинськими буквами. Справа в тому, що після приєднання Греції
до составу Римської Імперії латинська мова запозичила більш кількість
грецьких слів, адже грецька культура майже у всьому перевершувала
тодішню римську. Крім того, у Новітній час, коли з’являлась наукова
номенклатура, вчені європейських держав активно користувалися грецькою
лексикою для позначення нових понять, однак латинізували її, бо на сам
перед латинь була засобом міжнаціонального спілкування. [3;42]

1.3 Грецькі запозичення в англійській мові

Роль запозичень (borrowings, loan-words) в різних мовах неоднакова і

залежить від конкретно-історичних умов розвитку кожної мови. В
англійській мові відсоток запозичень значно вище, ніж у багатьох інших
мовах, тому що в силу історичних причин він виявився, на противагу,
наприклад, ісландському, дуже проникним. Англійська мова більше ніж
який-небудь інший мова мала можливість запозичувати іноземні слова в

7
умовах прямого безпосереднього контакту: спочатку в середні століття від
змінювали один одного на Британських островах іноземних загарбників, а
пізніше в умовах торговельної експансії та колонізаторської активності
самих англійців. Підраховано, що число споконвічних слів в англійському
словнику складає всього близько 30%. [10;13]
Етимологічна структура англійського словника ділиться на місцевий
та запозичний элемент.
Місцевий (свій) елемент :
 індоєвропейський елемент
 німецький елемент
 англійський елемент
Запозичений елемент:
 кельтський (V-VIв. н.е.)
 латинська (I група - Iв до н.е , II група - VIIв н.е. , III група
- епоха Відродження)
 скандинавський (VIII-XIв н.е.)
 французький (норманські запозичення (XI-XIIIв
н.е.) ,паризькі запозичення (Відродження)
 грецький (Відродження)
 італійський (Відродження і пізнє Відродження)
 іспанська (Відродження і пізнє Відродження
 німецький
 індійський
 російська
і деякі інші групи.
Також цю таблицю можливо знайти у додатках.
Слова, що входять у цей шар, були запозичені ще здалеку. Але за
своїм характером це все побутові слова, запозичені в розмовній формі.[1]

8
 Греко-латинські елементи є у любому хронологічному слові
латиського запозичення в англійській мові, наприклад : idea<грец.
idea«образ», «представлення»; epic<лат. epicus«епічний» < грец.еpikos
отepos «мовлення»; lyre< лат. lyra< грец. lyra «лютня», «ліра»; scene< лат.
scena< грец. skene «підмостки» , «навіс»; zephyr< лат. zephyrus «західний
вітер» < грец. zephyros «західний вітер» від zophos «захід» і т. д.[7; 29]
Більша кількість термінів грецького походження відноситься до
різноманітних областей науки (напр., у ботаниці – botany , protoplasm, spora,
petal, cryptogram, chlorophyl, parasite, heliotropism). [7;30]
Невелика частина ранніх запозичень древнєгрецького походження
отримала поширення у побутовому діалекті із латині Середньовіччя та інших
джерел ( напр., fancy, idea, ecstasy,pathos, sympathy).[6;27]
З грецької мови походить частина європейських власних імен -
Alexander, Andrew, Basil, Cyrill, George, Eugene, Helene, Peter, Sophie,
Nicholas, Theodor та інші.[11]
Грецькими за походженням є головні терміни мово- і
літературознавства, наприклад: diphthong, grammar, metaphore, monophthong.
Внаслідок тривалого процесу запозичень грецьких елементів в
англійській мові з'явилися слова, що в грецькій мові не існували, наприклад:
geochemistry, geochronology, geodesy, geography, geology, geometry,
geomorphology, geophysics. Елементи подібного виду можуть, як правило,
сполучуватися з морфемами, запозиченими з інших мов. Це такі морфеми, як
auto, grapho, logos, photo та інші.

1.4 Грецькі запозичення в українській мові

Лексичний склад української мови формувався і нагромаджувався

протягом віків, удосконалюючись у всіх своїх компонентах. Лексика
сучасної української мови неоднорідна за своїм походженням. Вона
складається не тільки з українських слів, але й із слів, запозичених з інших
мов. Іншомовні джерела збагачували українську мову на протязі всього
9
процессуїї історичного розвитку. Одні запозичення були зроблені ще у
давнину, інші зовсім недавно. З приводу використання іншомовних слів
висловлювалися визначні вчені, письменники, політичні діячі (О.Сумароков.
В.Даль, В.Бєлінський, П.Житецький). Питанням запозичень всучасній
українській мові займаються Г.Вознюк, Н. Непийвода, О.Кочерга,
А.Медведєва, Л.Козак, Р.Вовченко та інші.
До найдавніших грецизмів належать безпосередні запозичення,
засвоєні мовою Київської Русі ще до прийняття християнства внаслідок
торгово-економічних зв'язків з Грецією та її колоніями в Північному
Причорномор'ї і Надазов'ї (корабель, парус, левада, лиман, палата, вапно,
корал, канат, миска, кедр, вишня, огірок, лавр, мак, м 'ята, мигдаль, кит,
крокодил. тощо).
Велика кількість грецизмів прийшла в українську мову після
прийняття християнства через старослов'янські переклади релігійної
літератури (ангел, Біблія, коливо, монастир, псалом), а також через власні
імена (Андрій, Арсен, Василь, Євген, Микола, Олександр, Олена, Софія, Федір
та ін.).[11]
Крім лексичних грецизмів, в українській мові виникли кальки
грецьких лексем, зокрема складних (благовісний, благодатний, благородний,
благословенний, благовіст, благословляти), серед них і власні імена, що
співіснують з грецькими зразками (Богдан — Федот, Богодар — Федір) або
вживаються тільки в українському калькованому варіанті (Віра, Любов, На-
дія).
Є також фразеологізми з різних грецьких джерел, відтворені
засобами української мови (пізнай самого себе; яблуко розбрату; або зі
щитом, або на щиті).
Протягом наступних століть з'явилося багато наукових термінів
грецького походження як запозичених з грецької мови, так і утворених на
основі грецьких морфем. Переважна більшість грецизмів (85%) у сучасній
українській мові належить до інтернаціоналізмів (апсида, економія, історія,
10
мелодія, метагалактика, музика, строфа, філософія та ін.) — в основному
це термінологічна лексика.
Серед інших слів грецького походження вирізняються
загальнослов'янські, східнослов'янські грецизми і такі, що вживаються лише
в українській мові (в інших слов'ян, мовах їх або немає, або вони запозичені
з української). Специфічно українськими грецизмами є: атерина, левада,
лиман, спудей (учень духовного навчального закладу), троянда, халепа та ін.
[11]
Наступна хвиля грецизмів спостерігається у зв'язку з вивченням в
українських школах у XVI—XVII ст. грецької мови. У цей час в українську
мову входять в основному шкільні терміни: граматика, логіка, історія,
філософія, етика, морфологія, синтаксис, і т. д.
Пізніші запозичення з грецької мови пов'язані з розвитком різних галузей
науки, з політичним життям. До них належать такі слова, як біологія,
бактерія, мікроб, гормони, азот, барій, бром, гелій, йод, галактика, клімат,
паралель, полюс, гіпотенуза, катет, призма, теорема, дифтонг, фонема,
морфема, схема, фантазія, автономія, економія, анархізм. Крім того, з
грецької мови запозичено чимало словотвірних елементів: авто-, анти-,
мікро-, макро-, аеро-, хроно-, фото-, топо-, сферо-, агро-, архі-, ізо-, пан-,-
філ,-фоб. Для грецизмів характерні початкові голосні а, є, і, приголосний ф,
звукосполучення кс, пс, суфікси -ік(а), -ад(а), -ид(а), -ід(а) тощо: архів, автор,
економія, етика, ідея, фантазія, лексика, психіка, олімпіада, панахида,
піраміда.(суч.словник). Ще на світанку історичного життя українського
народу нав’язались у нього зносини з південними сусідами (близькими чи
дальшими), зокрема з греками, з грецькою тоді дуже високою культурою.
Почасти безпосередньо, через північне узбережжя Чорного моря, де сиділи
грецькі колонії ще до зародження українського народу, а також і в наслідок
жвавих торговельних зносин старої України-Руси з Греччиною пізніше,
почасти і головним чином через південних слов’ян до українців доходили
здобутки грецької культури, а разом із тим грецькі слова, поволі
11
прищіпаючись до української мови, вростаючи в неї. Із Греччини до нас, як
відомо, перейшла нова релігія на зміну старої поганської, як також і
письменність (через Болгарію). Це в мові, між іншим, позначилося тим, що в
нас ще й дотепер сила власних назв людей грецького походження: всі оті
Петро, Пилип, Олекса, Гапка, Олена, Варвара і т. ін. це грецькі назви, власне

грецькі слова, бо в грецькій мові вони звичайно щось визначали, напр., оте
слово що з нього вийшло наше Петро, значило "скеля", Гапка "гарна", Софія
"мудрість", Ониська "корисна" і т. ін.[8]

Висновки до першого розділу

1. Запозичення  - це елемент чужої мови, який може вступати у ролі слова,
морфеми, синтаксична конструкції та ін. ,який було перенесено з однієї мови
до іншої в результаті мовних контактів, а також сам процес переходу
елементів між мовами. Запозичення пристосовуються до системи мови-
позичальниці, а іноді настільки нею засвоюються, що іншомовне
походження таких слів не відчувається носіями мови та виявляється лише за
допомогою етимологічного аналізу.
2. Грецизм - це слово, його окреме значення, вислів, морфема тощо,
запозичене з грецької мови або утворене за її зразком. Традиційно майже всі
науки називаються за допомогою грецьких лексичних елементів. Так
наприклад більшість галузей науки користуються латинською
номенклатурою. На протязі усієї історії вчені європейських держав активно
користувалися грецькою лексикою для того, щоб позначати нові поняття,
але не забувши о латині, бо саме вона була інтернаціональною.
3. Роль запозичень в різних мовах неоднакова і залежить від конкретно-
історичних умов розвитку. Англійська мова більше ніж який-небудь інша
мала можливість запозичувати іноземні слова в умовах прямого контакту.
Внаслідок тривалого процесу запозичень грецьких елементів в англійській
мові з'явилися слова, що в грецькій мові не існували.

12
 4. Грецизми збагачували українську мову на протязі всього процесу її
розвитку. Питанням запозичень в українській мові займаються Г.Вознюк, Н.
Непийвода, О.Кочерган, А.Медведєва, Л.Козак, Р.Вовченко, та інші. До
найдавніших грецизмів належать безпосередні запозичення, засвоєні мовою
ще до прийняття християнства на Київській Русі. Це відбулося внаслідок
безпосередніх контактів між носіями обох мов. Греки, як відомо, довгий час
мали свої поселення в Північному Причорномор'ї, у Криму, торгували з
русичами. Пізніше виникло багато наукових термінів грецького походження.
Переважна більшість грецизмів (85%) у сучасній українській мові належить
до інтернаціоналізмів.

13
 Розділ 2. Порівняльний аналіз грецьких запозичень в
англійській та українській мовах

2.1 Формування корпусу вибірки

Практична частина проведеного під час написання роботи

дослідження складається з двох видів аналізів: діахронічного аналізу та
аналізу за тематичними групами. Насамперед було проведено аналіз за
тематичними групами.
Був сформований корпус вибірки, з яким і велася подальша
робота. Для її виконання із етимологічних та тлумачних словників: «Новий
український тлумачний словник», «English Etymology Dictionary» було
відібрано 100 слів: 50 – з англійської мови та 50 – з української. Усі ці слова
були підібрані у випадковому порядку, проте під час відбору також
зверталась увага на їх походження, оскільки для дослідження були необхідні
виключно ті слова, що мали грецьке походження і були запозиченнями з
грецької. Увесь корпус вибірки, який було відібрано для роботи також
представлений нижче у вигляді двох списків, де представлений у
алфавітному порядку.
Грецькі запозичення в англійській мові: academia, amnesia,
analytic, anarchy, angel, bible, butter, carrot, demon, dolphin, grammar, hero,
ideography, idiot, irony, kinematic, lexicon, logic, mathematics, melody, monk,
monarchy, museum, music, mythology, neurology, nostalgia, ocean, octopus,
organism, oxymoron, phobia, rhythm, school, skeleton, stadium, symbol, synonym,
talent, theatre, theory, thesis, threnody, topic, tune, type, urethra, xylophone,
zealotry, zoology.
Грецькі запозичення в українській мові: абетка, автаркія,
агіографія, аденоїд, Андрій, апостол, Арсен, бандура, бібліотека, біном,
14
Галина, ганглій, грамофон, демократія, догма, Євангеліє, єпископ,
Ізмарагди, ікона, Ірина,історія, Катерина, кипарис, коливо, лиман, метр,
нектар, нефелін, нефрит, океан, оксамит, онікс, параномія, пасха,
протагоніст, психіатр, семантика, талій, телеграф, телекінез, теріологія,
топологія, уретра, фаланга, філантроп, харизма, хітин, циклон, цинізм, ямб.

2.2 Аналіз грецьких запозичень за тематичними групами

Метою цього аналізу є виявлення основних тематичних груп серед
грецьких запозичень.
Під час аналізу виявлено тематичні групи із котрих були:
біологічні та медичні назви, музичні, лінгвістичні, релігійні, літературні,
філософські, політичні, назви продуктів харчування, імена, мінерали,
математика, тварини, культура, освіта та інші.
Таким чином, у ході досліджень , було встановлено, що у даному
корпусі вибірки, що представлений англомовними словами, які також є
грецькими запозиченнями, наявні наступні тематичні області:
 Біологічні та медичні назви – 10, що складає 20% (amnesia, idiot,
neurology, ocean, organism, phobia, skeleton, type, urethra, zoology)
 Музичні назви – 6, що складає 12%
(melody,music,rhythm,threnody,tune, xylophone)
 Лінгвістичні назви – 6, що складає 12% (grammar,
ideography,lexicon,symbol, synonym, thesis,)
 Релігійні назви – 5, що складає 10% (angel, bible, demon, monk,
zealotry)
 Літературні назви – 5, що складає 10% (hero,
irony,oxymoron,talent,topic)
 Філософські назви – 4, що складає 8% (analytic,logic, nostalgia,
theory)
 Політичні назви – 2, що складає 4% (anarchy,monarchy)

15
  Їжа – 2, що складає 4% (butter, carrot);
 Тварини – 2, що складає 4% (dolphin,octopus)
 Культура – 2, що складає 4% (museum,theatre)
 Освіта – 2, що складає 4% (academia,school)
 Інше – 4, що складає 8% (kinematic, mathematics, mythology,
stadium,)

Як можна побачити з приведеної вище інформації, найбільшу

кількість запозичень з даного корпусу вибірки становлять терміни, що мають
пряме відношення до медицини або біології. Це можна легко зрозуміти на
фоні того факту, що у час виникнення цих запозичень майже вся наукова
термінологія, так, чи інакше складалася з грецьких, або латинських слів,
багато з яких пізніше увійшли до шару загальновживаної лексики. Так, після
введення християнства до Англії у 597 р. н.е. з’явилися нові поняття, а з
ними і нові слова, оскільки проповідницька діяльність велася виключно
латиною. Така ситуація привела до запозиченню значної кількості
іншомовних елементів з латинської, а разом з нею – і з грецької мови,
запозичення з якої були широко розповсюджені в латині. І, хоча це
стосується далеко не усіх запозичених слів, ( так, наприклад, слово angel
стало запозиченим в англійській мові ще до введення християнства) великий
шар запозиченої лексики англійська мова набула саме після початку
християнської проповідницької діяльності у шостому-сьомому столітті.
Також різні військові союзи та культурні контакти призвели до
того, що у побуті жителів Англії почали пристосовуватися різноманітні
слова пов’язані з освітою, будівництвом певних споруджень, назвами тварин
та продуктів харчування, тощо. Через декілька століть, із наступом епохи
Ренесансу у європейських мовах почалось ще більш значне поширення
грецизмів політичного та наукового характеру. Цей період у історії
характерний тим, що у той час у країнах західної та центральної Європи

16
почався стрімкий розвиток у науці та техніці, що супроводжувався
неочікуваним розквітом літератури, філософії, мистецтві, тощо. Також, як і в
епоху Середньовіччя, у той час все більш і більш поширеною набувала ідея
про те, що антична Греція була такою собі «криницею мудрості», тому
різноманітні дослідження грецьких вчених завжди приводилися в приклад
тогочасним, проте, на відміну від Середньовіччя, коли науково-технічний
прогрес буквально стояв на місці, запозичуючи майже всі знання з робіт
грецьких та римських вчених, відродження також характерне його
розвитком і не тільки запозиченням старого, а і розвитком нових галузей
науки.
Нижче можна побачити графік розповсюдження грецьких
запозичень серед англійських слів за тематичними групами (Мал. 1).

Мал. 1

Далі аналогічний аналіз був проведений над корпусом вибірки в

українській мові, до якого виявилися наявні такі області:

17
  Біологічні та медичні назви – 12, що складає 24% (аденоїд,
ганглій, кипарис, лиман, нектар, океан, психіатр, теріологія,
уретра, фаланга, хітин, циклон)
 Релігійні – 9, що складає 18% (агіографія, апостол, догма,
Євангеліє, єпископ, Ізмарагди, ікона, коливо, пасха)
 Імена – 5, що складає 10% (Андрій, Арсен, Галина, Ірина,
Катерина)
 Література – 3, що складає 6% (параномія, протагоніст, ямб)
 Філософія – 3, що складає 6% (філантроп, харизма, цинізм)
 Мінерали – 3, що складає 6% (нефелін, нефрит, онікс)
 Математика – 3, що складає 6% (біном, метр, топологія)
 Музичні назви – 2, що складає 4% (бандура, грамофон)
 Лінгвістика – 2, що складає 4% (абетка, семантика)
 Інші – 8, що складає 16% (автаркія, бібліотека, демократія,
історія, талій, телеграф, телекінез, оксамит)

Розглянувши приведену вище схему, ми чітко бачимо, що серед

запозичень в українській мові, як і у аналогічному випадку з аналізом
схожих запозичень з англійської мови, відбиває той факт, що більш усього
слів, які мають відношення до біології або медицини. Це, також, як вже
зазначалося вище, насамперед зумовлено більш, ніж поширеним вживанням
греко-латинської термінології у цих галузях науки. Інша велика частка
запозичень припадає на слова релігійного характеру, що знову ж таки має
схоже до описаного вище історичне підґрунтя. Після того, як князь
Володимир Святославович у 988 році вирішив зміцнити свої зв’язки з
Візантією і водночас зміцнити єдність своїх земель, об’єднавши їх спільною
релігією, охрестив киян та жителів інших міст, і тим самим ввів
християнство у Київської Русі, через ведення церковних служб на мовах,
відмінних від давньоруської, велика кількість релігійних термінів

18
пристосувалися в старослов’янській мові, що пізніше еволюціонувала в мови
східних слов’ян, зокрема і в українську мову також.
На протязі всього існування Київської Русі, на цих землях
простягався розвинений і важливий для економіки Русі торгівельний шлях
«Від варягів до греків». Таким чином, грецькі купці, приїжджаючи цим
шляхом, задля продажу або обміну своїх товарів, так, чи інакше вносили до
лексики населення Русі значну кількість грецьких слів повсякденного
вживання, назви продуктів харчування, посуду, різноманітних матеріалів,
одягу, музичних інструментів, тощо. Також серед міських та сільських сімей
зростала популярність називати свою дитину певними грецькими іменами.
Пізніше, із впровадженням шкіл, починають з’являтися і грецизми
освітнього характеру. В більш сучасний період, із стрімким розвитку у науці
та техніці, також почали виникати і наукові запозичення.

Нижче можна побачити графік розповсюдження грецьких

запозичень серед українських слів за тематичними групами (Мал. 2).

Мал. 2

Далі було проведено додатковий аналіз, у якому розглядалося

порівняння корпусів вибірки щодо кількості грецьких запозичень
19
різноманітного тематичного характеру в українській та англійській мовах.
Результат можна побачити нижче (Мал. 3)

Мал. 3

Цей аналіз дає підстави виділити з усіх представлених у

дослідженні основні, найбільш поширені тематичні групи, опис яких
поданий нижче:

1. Біологічні та медичні назви. Це – досить велика

група слів, до якої належать такі терміни, як:

Англ. amnesia,idiot,neurology,ocean, organism,phobia,

skeleton,type,urethra, zoology.

Укр. аденоїд, ганглій, кипарис, лиман, нектар, океан,

психіатр, теріологія, уретра, фаланга, хітин, циклон.

2. Релігійні назви та терміни. Оскільки

старослов’янська мова була під значно більшим впливом від
грецької, то в українській мові таких запозичень значно більше. Це –
трохи менша група слів, до якої належать наступні запозичення:
20
 Англ. angel, bible, demon, monk, zealotry

Укр. агіографія, апостол, догма, Євангеліє, єпископ,

Ізмарагди, ікона, коливо, пасха

3. Музичні терміни та назви, що зазвичай є

спільними для обох з мов, проте через випадковість вибірки
англійських запозичень виявилось дещо більше:

Англ. melody,music,rhythm,threnody,tune, xylophone

Укр. бандура, грамофон

4. Лінгвістичні терміни, з якими постає ситуація,

схожа до попереднього пункту, тому англомовних термінів знову
більшість:

Англ. grammar, ideography, lexicon, symbol, synonym,

thesis

Укр. абетка, семантика

5. Філософські назви і терміни, що також зазвичай є

спільними для обох з розглядуваних мов, проте зазвичай
запозичувалися в українську мову не безпосередньо з грецької, а з
інших, що самі використовували грецькі слова як матеріал для
запозичення:

Англ. analytic, logic, nostalgia, theory

Укр. філантроп , харизма, цинізм

Отже, як було визначено у проведеній роботі, протягом останніх

двох тисячоліть, у абсолютній більшості наукових, близьких до наукових, а
також релігійних галузях і соціальних інститутах широко вживали саме
греко-латинську термінологію. Фактично, ще з середніх віків, навчання
будь-якій науці, будь то біологія, теологія, медицина, або філософія, в усіх

21
європейських університетах було виключно на латинській мові, яка, як
відомо, містить в собі безліч різноманітних грецизмів та кальок з цієї мови. І
хоча через декілька століть, навчання почало вестись і на національних
мовах, залежно від країни, назви та терміни у науках, що почали свій
розвиток ще в ті часи, зовсім не змінилися та є вживаними і по сей день.
Разом з науковими запозиченнями широко поширені і релігійні. Це можна
пояснити приблизно тими ж причинами, оскільки у той час майже всі
університети чи школи були так, чи інакше пов’язані з церквою. Інші ж
групи запозичень з приведених у ході дослідження слів є не настільки масово
поширеними в сучасній лексиці, незважаючи на те, що досить велика їх
кількість вже давно стала загальновживаними у сучасній культурі.

2.2 Діахронічний аналіз грецьких запозичень

Наступним важливим кроком у проведеному аналізі запозичень є

також дослідження стосовно того, у який часовий відрізок те, чи інше
слово стало постійною і невід’ємною частиною, що входить до лексичного
шару мови, а саме, у якому столітті ця подія мала місце. При цьому слід
зазначити той факт, що вистежити хронологічну послідовність щодо
приєднання грецизмів до складу української мови в край важко, що
насамперед пов’язано з тим, що більшість доступних на теперішній час
джерел дають в край неточну, а іноді навіть і невірну інформацію, тому
часові рамки у даному конкретному випадку виходять доволі розмивчасті.
Проте, навіть з настільки недостовірних джерел також можна зробити
певні висновки, що і представлені у цій роботі.
Матеріалом для проведеного в ході досліджень і аналізу слугував
корпус вибірки з 50 слів грецького, що мали грецьке походження. Подані
слова були знайдені у декількох тлумачних словниках англійської мови, з
використанням джерел, що містили у собі також і приблизну інформацію
про хронологічну послідовність переходу цих слів із грецької мови до
інших. Не зважаючи на деяку погрішність, оскільки, як вже було зазначено
22
вище, не існує достовірних джерел з інформацією стосовно цієї тематики, і
вона і досі є об’єктом певних дискусій і суперечок, проведений аналіз є
настільки точним, наскільки це дозволили можливості під час його
проведення.
У додатку до курсової роботи також можна знайти більш
детальну інформацію стосовно розбору приведених у дослідженні
англомовних термінів у вигляді зручної та компактної таблиці, що містить
у собі як не посередньо терміни, так і їх переклад з приблизним часом
запозичення.
Можна чітко побачити наступні факти: відносно більша частина
грецизмів приходила з грецької до англійської мови на протязі певних
доволі тривалих часових проміжків, а саме:
 До 10 – пізнє 13 століття – 7, що складає 14% angel, butter,
monk, music, ocean, talent;
 Раннє 14 – пізнє 16 століття – 26, що складає 52%
academia, amnesia, analytic, anarchy, bible, carrot, demon, dolphin, grammar,
hero, idiot, irony, logic, mathematics, monarchy, mythology, rhythm, school,
skeleton, stadium, symbol, synonym, theatre, theory, thesis, tune, type;
 Раннє 17 - Середина 19 століття – 17, що складає 34%
amnesia, ideography, kinematic, lexicon, museum, neurology, nostalgia,
octopus, organism, oxymoron, phobia, threnody, topic, urethra, xylophone,
zealotry, zoology;
Наведені результати свідчать, зокрема, про певні історичні події,
що і стали причинами для застосування грецьких слів в багатьох інших
мовах загалом, і в англійській конкретно. Так, наприклад, 14 століття крім
всього іншого відомо тим, що саме у ньому грецька мова набула деякого
поширення внаслідок деякої культурної експансії Візантійської Імперії, що
на невеликий час відновила свій вплив після взяття Константинополя
Олексієм Стратигопулом, проте через деякий час була змушена
переживати постійні ворожі напади і вести нескінченні війни, заключаючи
23
союзи то з одними , то з іншими державами що призвело у тому числі до
певного впливу грецької на інші мови. Також з наведених дат можна
зробити висновок і про те, що у 17 столітті, під час пізньої епохи
Відродження, коли різноманітні науки набували все більшого розвитку,
для нових слів і термінів починали широко використовуватися латинські
чи грецькі слова-запозичення, що було викликано надзвичайно поширеним
у той час захопленням вчених та митців античною культурою та наукою.
Як також можна побачити, більш ранні запозичення стосуються
більш нейтральних і повсякденних речей, у той час, як більш пізні часто
мають певний зв'язок з науками, або навіть є науковими термінами, що
також підтверджує приведені теорії стосовно причин виникнення самих
фактів запозичень з грецької у англійській мові.
Нижче можна побачити графік розповсюдження грецьких
запозичень серед англійських слів за діахронічним аналізом

Мал. 4

24
 Висновки до другого розділу

Ретельно розглянувши та проаналізувавши приведені у цій курсовій

роботі терміни-запозичення з двох мов, можна зробити наступні висновки
щодо них:
Представлені у ході роботи англійські слова трохи менш, ніж на
чверть складаються з запозичених грецизмів, пов’язаних з біологією та
медициною. Крім того, серед цих слів переважну кількість складають в
основному запозичення, що належать до різноманітних груп повсякденного
характеру. Це легко пояснюється певними періодами історії Англії, які буди
наведені у тексті практичної половини роботи, так само, як і вірогідні
причини самих фактів запозичень.
В українській мові спостерігається дещо схожа ситуація, проте
більшість грецьких наукових термінів у ній прийшло не з грецької мови, а з
інших мов, що перейняли ці слова раніше. Також дещо більш поширеними
серед грецьких запозичень в українській мові є терміни релігійного
характеру, що кількісно переважають аналогічну групу слів в англійській
мові через значно більший вплив Візантії на релігійне життя Київської Русі.
Також слід зазначити, що незважаючи на деяку погрішність через
довільний підбір слів для дослідження, майже всі грецькі запозичення з
філософської та лінгвістичної груп є спільними для обох з розглядуваних
мов, незважаючи на їх очевидну асиміляцію як в українській, так і в
англійській мовах.

З усіх цих фактів можна зробити висновок про те, що грецька мова
відігравала і продовжує відігравати величезну роль у становленні як певних
наук, так і цілого пласту мов. Майже всі широковживані наукові терміни так,
25
чи інакше пов’язані з грецькою мовою та запозиченнями з неї, що мали місце
у минулому.

Загальні висновки

1. Запозичення — це певний елемент чужої мови, який було

перенесено з однієї мови до іншої в результаті мовних контактів, а також
сам безпосередньо процес переходу конкретних елементів однієї мови до
іншої.
Запозичення розділяють за такими групами, як:
 Прямі;
 опосередковані запозичення (калька);
 власні запозичення
До запозичень також належать такі елементи мови, як
інтернаціоналізми, екзотизми та варваризми.

2. Грецька лексика носить різноманітний характер – від назв

повсякденних речей, до наукових термінів. Традиційно майже всі науки та
їх галузі називаються за допомогою грецьких лексичних елементів.
Більша кількість термінів грецького походження відноситься до
певних областей науки, наприклад, у ботаніці, медицині, хімії, філософії,
лінгвістиці, фізиці, математиці, тощо. Цей факт має певне історичне
підґрунтя, яке розглядалося у другому розділі цієї роботи.
З грецької мови походить значна частина європейських власних
імен, як, наприклад:
Alexander, Andrew, George, Eugene, Peter, Sophie, Nicholas, Theodor
та інші.
Крім того, з грецької мови запозичене чимало словотвірних
елементів:
26
 авто-, анти-, мікро-, макро-, аеро-, хроно-, фото-, топо-, сферо-,
агро-, архі-, ізо-, пан-, -філ, -фоб.
Пізніші запозичення з грецької мови пов’язані з розвитком різних
галузей науки, а також з політичним життям.

3. У лексиці кожної достатньо розвиненої мови є питомі

(успадковані) та запозичені слова. За збагачування словникового складу
певної мови відповідає так званий засіб запозичення з інших мов.
Англійська і українська мови протягом багатьох століть збагачувалися
різноманітними запозиченнями з інших мов, серед яких також
виокремлюються запозичення і грецького походження.
При цьому, грецькі запозичення з’явилися у складі української та
англійської  мов  під впливом найрізноманітніших етимологічних та
історичних причин, що відбивалися на культурі і повсякденному
лексиконі народу-носія мови.

4. Грецькі запозичення приживалися в українській та англійській

мові протягом багатьох століть і пов’язані насамперед з приходом
християнства, а надалі – з тим фактом, що у часи Середньовіччя та
раннього Відродження майже вся наукова діяльність в цілому та конкретно
навчальні заклади були тісно пов’язані з церквою.
Також істотну роль відігравало те, що у ці часи грецька та римська
культури вважалися за орієнтири під час усіх наукових досліджень, а
пізніше – і у мистецтві.
Проте, слід також зазначити, що просто велетенська кількість
грецьких запозичень є інтернаціоналізмами і широко використовуються як
в українській та англійській, так і у багатьох інших мовах, оскільки грецька
мова та культура вплинули не лише на певні країни, а, буквально на всю
європейську культуру і сформували її сучасний вигляд.

27
 Список використаної літератури

1. Аракін В.Д. Нариси з історії англійської мови. - М.: Просвещение, 1985.

- 256 стр.
2. Арнольд І.В. Лексикологія сучасної англійської мови. - Издательство
литературы на иностранных языках, Москва,1959. 351 с.
3. Быков А.А. Удивительное языкознание - О чем умолчали ученики –
ЭНАС, Москва, 2011., 208 с.
4. Єлисеєва В.В. Лексикологія англійської мови. -СПб:СПбГУ,2003., 144 с.
5. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства : Підручник для студентів
філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.:
Видавничик центр «Академія» , 2001. – 368 с. (Альма-матер)
6. Кунин А.С. Курс фразеологии современного английский языка
Издательство «Высшая школа», Москва, 2001. – 200 с.
7. Секирин В.П. Запозичення щодо англійської мови – Видавництво
Київського Університету, 1964. – 152 с.
8. Синявський О.Н. Норми української літературної мови – Х.–К., 1931,
367с.
9. Шахрай О. Б. Греческий элемент в лексике английского языка. Очерк
истории слов греческого просхождения и их оформление в английском
языке. Диссертация., 1963.
10. NikolenkoA.G. EnglishLexilogy – TheoryandPractice –
Vinnytsya :NovaKnyha, 2007. – 528 p.

Список джерел ілюстративного матеріалу

11. Вільна енциклопедія - http://uk.wikipedia.org

28
12. Каращук П. М. Словотворення англійської мови – Вища школа, 1977. –
304 с.
13. Новий український тлумачний словник. Близько 20 000 слів і
словосполучень / укл. Н.Д. Кусайкіна, Ю.С. Цибульник; за заг. ред. д-
ра філол. наук , проф. В.В. Дубічинського – Книжковий Клуб «Клуб
Сімейного Дозвілля», 2008. – 608 с.

29
 Summary
Actual value of this research is the fact that many wide-spread modern
languages use Greek borrowings, that causes some minor problems and demands
the creation of a full scheme of these borrowings that have become parts of plenty
of languages that has entire parts which were somewhat formed of borrowings
from the Greek language. Except this, Greek is a good example of borrowing from
one language to another itself.
The object of the research is comparison and analysis (systematical and
diachronical) of Greek borrowings in English and Ukrainian.
The subject of the research is various lexical unities of Greek origin which
adapted to the Ukrainian and English languages
The theoretical value of the research is in explanation content of the
conception «borrowings», definition its varieties, in deepening to the conception
«Greek borrowings» and in calling to students of specialty «applied linguistics»
into next develop.

The aim of this research is the analysis of composition of Greek borrowings in

English and in Ukrainian.
The practical value is in analysis and working with various methodical
literature and using it in writing of this course project.
The methods of there search were structural and diachronical methods with
supporting of explanatory dictionary and other different sources.

1. Loanword — is a word borrowed from a donor language and

incorporated into a recipient language.

Loanwords can be:

 Direct;
 Loan translations (or calque);
30
  Loan rendering

Loanwords can also be internatiolisms, exotisms and barbarisms.

2. Greek lexis has different type of personality – from common titles to

scientific terms. Traditionally, almost all the sciences call with help of Greek
elements.
Major part of terms from Greek origin refers to fields of science (e. q.,
in botany, medicine, chemistry, philosophy, linguistics, physics,
mathimatics,etc).
Some of the later Greek borrowings often refer to sciences because of
a huge jump of scientific progress during the age of Renaissance.
Later Greek loanwords relate with evolution of different fields of
science, with political life.

3. There is a big part of Europian proper names descended from Greek

language - Alexander, Andrew, George, Eugene, Peter, Sophie, Nicholas,
Theodor,etc.

4. All of Greek borrowings are divided into certain groups according to

their inherited(local) elements and loaned ones.
Local (inherited) elements:
- Indo-European
- German
- English

There are specific(inherited) and borrowed words in lexis of each

language. There is method of borrowing from other languages for enrichment of

31
 vocabulary in language. English and Ukrainian were being enriched by
borrowings of other languages during many centuries among which is Greek
origin. Greek borrowings were appeared in Ukrainian and English languages in
influence of etymological and historical reasons.
4. As investigation shows, majority of Greek words in English and
Ukrainian are internationalisms. Except this, the majority of these words are
connected to biology and medicine that can be easily explained by some
historical facts, like the acceptance of Christianity as a religion and the following
borrowing of religion-themed words from Greek and Latin that was followed by
the fact that all education at that time was mainly provided in various religious
institutions that somewhat affected the following development of many sciences.

Додаток 1
Етимологічна структура англійського словника

Місцевий (свій) елемент Запозиченийелемент

1. індоєвропейський елемент 1. кельтський (V-VIв. н.е.)

2. латинська

2. німецький елемент I група - Iв до н.е.

IIгрупа-VIIвн.е.
III група - епохаВідродження
3. англійський елемент
3. скандинавський (VIII-XIв н.е.)
4. французький

1. норманські запозичення (XI-XIIIв н.е.)

2. паризькі запозичення (Відродження)

5. грецький (Відродження)
6. італійський (Відродження і пізнє Відродження)

32
 7. іспанська (Відродження і пізнє Відродження)

8. німецький

9. індійський

10. російська

і деякі інші групи.

Додаток 2
Таблиця хронології грецьких запозичень англійської мови

Слово Століття Переклад

academia late 15 академія
Amnesia late 17 амнезія
Analytic late 16 аналітічний
Anarchy mid 16 анархія
Angel before 11 ангел
Bible early 14 Біблія
Butter before 11 масло
Carrot mid 16 морква
Demon mid 14 демон
Dolphin mid 14 дельфін
Grammar early 14 граматика
Hero late 14 герой
Ideography mid 19 ідеографія
Idiot early 14 ідіот
Irony early 16 ірония
Kinematic mid 19 кінематика
Lexicon early 17 лексикон
Logic mid 14 логіка
Mathematics mid 14 математика
Melody late 13 мелодія
Monk before 10 монах
Monarchy mid 14 монархія
Museum early 17 музей
Music mid 13 музика
Mythology early 15 міфологія
neurology late 17 неврологія
Nostalgia late 18 ностальгія
33
Ocean late 13 океан
Octopus mid 18 осміног
Organism mid 17 організм
Oxymoron mid 17 оксиморон
Phobia late 18 фобія
Rhythm mid 16 ритм
School early 14 школа
Skeleton late 16 скелет
Stadium late 14 стадіон
Symbol early 15 символ
Synonym early 15 синонім
Talent late 13 талант
Theatre late 14 театр
Theory late 16 теорія
Thesis late 14 тэзіс
Threnody mid 17 похоронний спів
Topic mid 17 тема
Tune late 14 мелодія
Type late 15 тип
Urethra mid 17 уретра
Xylophone mid 19 ксілофон
Zealotry mid 17 фанатизм
Zoology mid 17 зоологія

34
Презентація

35
36