Марона - національна епічна поема Італії, обґрунтування римської імперії
ЄДНІСТЬ МІФІЧНОЇ І РЕАЛЬНОЇ
ІСТОРІЇ “Енеїда” Вергілія – це давньоримська епопея, героїчний твір, класичний античний оригінал, що уславляє абсолютизм і доводить божественне походження римських імператорів. Поема Вергілія має дванадцять частин і написана гекзаметром. Це твір класицизму. За Вергілісм, все підвладне волі богів- вершителів, а людина – це пасивна іграшка в руках богів.
Як відомо, Вергілій написав свою славнозвісну “Енеїду” за
ініціативою Августа. Він бажав у найурочистішій формі прославити імперію Августа, бо був її щирим прибічником. Грандіозне зростання Римської імперії потребувало для себе як історичного, так і ідеологічного підгрунтя. Але самих історичних фактів у подібних випадках буває замало. Тут завжди на допомогу приходить міфологія, роль якої в тому й полягає, щоб звичайну історію перетворити на диво. Таким міфологічним обгрунтуванням усієї римської історії й є та концепція, яку використав Вергілій у своїй поемі. Він не був її винахідником, а лише свого роду реформатором, а головне – її талановитим виразником.
Першу половину “Енеїди” цілком можна назвати наслідуванням
“Одіссеї”, другу ж – “Іліади”. Звернемося до головного героя поеми – Енея. Уже в “Іліаді” Гомера, а також в його гімнах до Афродіти Еней – виходець однієї з гілок троянського роду й найвідважніший воїн після Гектора, син троянця Анфіса й Венери (Афродіти). Міф про Енея був відомий римлянам вже близько 500 р. до Р. Х. від етрусків. У V ст. він згадується в грецькій літературі як засновник Риму. Пізніше, виходячи з хронології, між діяннями Енея та заснуванням Риму було включено період правління династії албанських царів. Еней вважався міфічним родоначальником римлян, які у зв’язку з цим іноді звалися енеадами, зокрема, рід Юліїв, що бере свою назву від імені сина Енея Юла.
“Енеїда” в урочистому й піднесеному тоні розповідає про
доблесть і мужність Енея – предка роду Юліїв, прославляє політику Риму. В основі сюжету – відомий античний міф: на десятий рік війни між троянцями та греками за чарівну Єлену греки зруйнували Трою, а Еней із рештою троянців за велінням богів поплив до Латинської землі, щоб там заснувати нове царство. Мандри Енея описав Вергілій.