Міф про Енея був розроблений римським поетом Вергілієм у його епосі

"Енеїда". У цьому творі події отримали новий літературний та естетичний вимір,

ставши національним епосом Римської імперії. Міф про Енея має свої коріння у
грецькій міфології та пов'язаний з Троянською війною. Основні події можна
описати наступним чином: Еней – троянський герой, синон Анхіза і Венери. Під
час Троянської війни виступав визначним воїном та лідером. Після зруйнування
Трої грецькими військами, отримав наказ від богів врятуватися та заснувати
нове місто. Парубок вирушив у важкі подорожі разом з батьком Анхізом, сином
Асканієм та іншими втікачами з Трої. Завітавши до Карфагенської королеви
Дідо, з якою мав романтичний зв'язок, він розставив "крапки над і" на цьому
життєвому етапі та залишив Карфаген. Під час відвідин підземного царства
герой зустрічає тіні свого батька перед ним відкриваються таємниці його
майбутнього. Згодом Еней і спутники прибувають в Італію, де, виконуючи
веління богів, була створена нова держава - майбутній Рим, проте він
стикається з іншими героями міфу, ведучи боротьбу за становлення Римської
імперії.
Однією з ключових ролей Енея в римській міфології є його статус засновника
Риму. Згідно з міфом, як було зазначено вище, Еней вирушив у подорож після
зруйнування Трої. Пригоди, пов’язані з ним, в підсумку привели його до Італії,
де він, згідно з пророцтвом, мав заснувати нове місто. Енея вважали нащадком
троянського героя Анхіза та богині Венери. Такий благородний родовід робив
його значущим в очах римлян. Також міф утверджує зв'язок між Римом та
Троєю. Вергілій у "Енеїді" намагався навіяти римському народові походження з
Трої, встановивши головного героя пращуром римлян. Парубок виступає як
герой та лідер, який переживає численні випробування на своєму життєвому
шляху. Він демонструє римлянські якості мужності, справедливості та відданості
своїй місії. З впевненістю можна сказати, що Енеїв міф став важливою частиною
римської ідентичності та легітимації влади. Його пригоди, подвиги
утверджували римлянські цінності й розповідали про велич імперії.
Аналіз епосу "Енеїда" Вергілія може розглядати різні теми та аспекти,
включаючи переосмислення міфу про Енея. "Енеїда" є одним з найвизначніших
творів світової літератури, який не лише втілює римську міфологію, але і вказує
на переосмислення політичних концепцій того часу, певних ідей. Одним із
ключових елементів епосу є думка про заснування Риму, що виникає з міфу про
його походження від троянців. Це є своєрідним переосмисленням героїчної
ідеї, де Еней стає символом національної єдності та величі Римської імперії.
Вергілій висвітлює важливі людські цінності, такі як вірність, справедливість,
любов, патріотизм тощо. Еней та інші персонажі зіштовхуються з моральними
дилемами, що додає глибини їхнім образам. "Енеїда" є частиною традиційного
епосу. Вергілій часто схиляється до гомерівських епосів, особливо "Іліади",
привносячи елементи троянської епопеї до римської літератури. Божественні
втручання у творі не лише слугують елементами міфології, але й висвітлюють
питання фатуму та волі, що виникають в контексті політичних подій того часу.
Також твір служить культурним імперативом для римського суспільства,
закликаючи до патріотизму, пошуку істини, дотримання важливих цінностей.
Міф про Енея активно використовувався римською керівництвом для
обґрунтування законності своєї влади та божественного походження Риму.
Особливо це відобразилось за часів імператора Августа. По-перше, міф про
божественне походження Енея від Венери використовувався для обґрунтування
славнозвісної природи самої династії Юліїв-Клавдіїв, до якої належав Октавіан
Август. Це підвищувало авторитет імператора. По-друге, образ Енея як
засновника Риму підкреслював особливу історичну місію міста для світового
панування. Це виправдовувало підкорення інших народів Римом. По-третє,
популяризація даного міфу посилилася за допомогою літератури та мистецтва,
що сприяло поширенню певного історичного наративу та ідеології серед
римлян. Міф про Енея активно використовувався як ідеологічне підґрунтя для
легітимізації влади та обґрунтування його "цивілізаційної місії". Даний міф
набув особливого поширення за Августа, оскільки відповідав імперським
амбіціям того часу.
Існує багато варіацій на тему переосмислення міфу про Енея сучасними
письменниками та поетами у своїй творчості. Наприклад:
1. Деконструкція образу Енея як благородного героя. Деякі автори
зображують його постать більш морально складним персонажем, який
приймає сумнівні, незважені рішення, наприклад, покидає Дідону
2. Акцент на переживаннях та долі жіночих персонажів, зокрема Дідони,
легендарної цариці Карфагену. Багато літературних доробків описують її
відчай, гнів та розчарування після вчинку Енея.
3. Переосмислення пророцтва та долі Енея. Деякі праці ставлять під сумнів
чи дійсно він виконував божественне призначення, чи просто намагався
виправдати власні амбіції
4. Зіставлення легендарного минулого та сучасності через переосмислення
образу головного героя та троянців. Існують митці, які проводять паралелі
між міфічними подіями та власним життєвим досвідом
Хочемо навести декілька конкретних прикладів творів сучасників:
  Роман "Лаврентійська версія" італійської письменниці Даци Сарду
переповідає історію Енея та Дідони з точки зору цариці. Твір повною
мірою розкриває її внутрішні переживання й розчарування після зради
Енея
 Поема "Сім розділів з пекла Дідони" української поетеси Любові Голоти
пропонує альтернативну версію історії, де правителька Карфагену
проклинає Енея та всіх чоловіків і стає символом жіночої зрадженості та
розпачу в усі часи
 Роман "Еней у Карфагені" шотландського письменника Френка
Деландзейна зображує героя більш звичайною людиною. У творі
досліджується момент переходу з легендарного героя в звичайного,
сповненого сумнівів, чоловіка
 Збірка новел "Дідона і Еней" британської письменниці Ґеральдін Маккорт
описує зустріч цих героїв у сучасному світі та їх ускладнені стосунки,
наближені до реалій
Отже, міф про Енея пройшов складний шлях від легенди про заснування Риму
до літературного та ідеологічного символу величі та місії Римської імперії і цей
образ продовжує надихати митців й дослідників.