Погоріла Олександра, ЛФ-21.

ПОРІВНЯЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА ТВОРІВ
АРІСТОФАНА ТА МЕНАНДРА

Арістофан - давньогрецький комедіограф та

драматург за яким був закреплений статус
«батька комедії».  Читача, який вперше
приступав до Арістофана, твори
стародавнього комедіографа можуть збити з
пантелику, викликати подив уже однією
своєю формою. Його комедії погано
вкладаються у звичне уявлення про даний
драматургічний жанр. У багатьох з них
сюжети ледве намічені і побудовані з
цілковитим нехтуванням зовнішньої
правдоподібності, звичної для нас логіки. В
них відсутні розвинуті і всебічно змальовані
характери. Арістофан вийшов за створені
усіма рамки та зміг перевернути уявлення
багатьох щодо комедії. В них вирує
незвичайне поєднання цирку, оперетки,
огляду, комічного балету. 
Менандр — є найвидатнішим представником
нової античної комедії. На відміну від давньої
аттичної комедії, де ставилися передовсім
політичні та філософські проблеми, у
Менандрових комедіях переважала сімейно-
побутова, любовна та моралістична
проблематика. Але доля творчого доробку
Менандра була специфічною: упродовж
багатьох століть його твори були відомі лише
за окремими цитатами або чиїмись
коментарями. У комедіях Менандра відсутні
політична злободенність і фантастичні
елементи старої комедії, а переважають теми
любові і сімейних відносин. Сучасник
Александра Македонського і тривалих воєн
його спадкоємцями, Менандр не торкається у
своїх п'єсах політичних подій епохи;
соціальні проблеми розглядаються лише з
погляду особистої і сімейної моралі.
Одноманітність фабульних елементів і
типових фігур комедії Менандр пожвавлює
поглибленою розробкою характерів, що і
обумовлюють розвиток дії, і митецькою
технікою діалогу. 
Між Арістофаном та Менандром є кілька
комедіографів, які зазвичай об'єднують під
назвою середньої комедії. 
Отже порівнюючи творчість обох
комедіографів можна зробити висновок, що
твори Менандра є більш звичними для
суспільства, в них немає штучності та
нехтування суспільними нормами. Творчість
Арістофана здавалася неприємною для
2
натовпу і нестерпний для вихованих людей.
Менандр показав, що являє собою мистецтво
мови, будучи всюди з незаперечною
переконливістю, підпорядковуючи собі всю
славу і дух грецької мови. Вже вважається,
що аристофанівська комедія надто груба,
надто близька до села, далека від
повсякденного життя, надто прямо викриває
політичні ситуації та сповнена
непристойностей.