ВСЕУКРАЇНСЬКА СПІЛКА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ (УКРКООПСПІЛКА)

Тернопільський кооперативний фаховий коледж

Спеціальність: 022 "Дизайн" Курс I

ОПП-Графічний дизайн
ОПП-Дизайн середовища
Дисципліна: "Ландшафтний дизайн"

Тема 1. Поняття про ландшафтний дизайн як складову благоустрою території.

Тема лекції 1. Поняття про ландшафтний дизайн як складову благоустрою території

План

1. Поняття благоустрою.
2. Історія виникнення ландшафтного дизайну.
3. Стилі ландшафтного дизайну.

Технічні засоби навчання: мультимедійний проектор, персональний комп’ютер.

Наочність: тематична презентація в Power Point, конспект лекції

Міждисциплінарні зв’язки:
Забезпечувані: Рисунок, Живопис, Композицію, Кольорознавство, Креслення, Основи
проєктної графіки
Література
Основна:
1. Клюєва І.В. Ландшафтний дизайн Харків, Веста, 2010. 160 с.
2. Крижанівська Н.Я. Основи ландшафтного дизайну, Київ, Ліра-К, 2020.218 с.
3. Лисенко О. Ю. Основи дизайну предметного середовища : конспект лекцій для базового
напряму "Дизайн" Л. : , 2012. 149 c.
4. Мигаль С. П., Дида І. А., Біоніка в дизайні просторово-предметного середовища, Львів : Вид-
во Львів. політехніки, 2014. 225 c.
Додаткова:
1. Крижановська Н. Я. Світлокольоровий дизайн сучасного міста : навч. посібник, Харк.
нац. акад. міськ. госп-ва. Харків : ХНАМГ, 2013. 129 с.
2. Пасічний А. М. Образотворче мистецтво. Словник-довідник. Тернопіль: Навчальна
книга – Богдан, 2003. 216 с.
Викладач ___________ С.Т.Юречко

1.Поняття благоустрою
Для кожної людини важливим є створення навколо себе і свого житла комфортних,
естетичних умов, тобто благоустрій території.
Благоустрій - це впорядкування території. Завдання – створити гармонійний простір
на певній ділянці, поєднати всі її елементи в одному стилі.
Благоустрій складається з таких видів робіт: створення під’їзних доріг,мощення
доріжок та майданчиків, монтаж освітлення території та зеленої зони ділянки, зведення
огороджувального та внутрішніх парканчиків, будівництво сходів та інших споруд,створення
та монтаж малих архітектурних форм ( альтанок, гойдалок, барбекю та інших), гідроспоруд
(штучних водойм, фонтанів озер) тощо.
Поблизу житлових будинків і на подвір’ях благоустрій житлових територій
найчастіше здійснюють самі мешканці.
 Одним з основних елементів благоустрою території є ландшафтний дизайн –
мистецтво озеленення, облаштування території садів і парків, створення газонів та малих
архітектурних форм. Головною метою ландшафтного дизайну є досягнення естетики й
гармонії простору зеленого середовища. Професійно такими питаннями займаються
ландшафтні дизайнери.
Ландшафтний дизайнер – це фахівець садово-паркового мистецтва, який займається
художнім оформленням парків, садів і присадибних ділянок, розробляє та впроваджує заходи
з проектуванням ландшафтів.
Красиву композицію неможливо створити без розвиненої уяви, художнього смаку,
уміння малювати. Дизайнер має бути митцем, а також топографом, біологом, хіміком та
інженером в одній особі. Потрібно добре знатися на рослинах, у який грунт їх необхідно
висаджувати, як вони ростуть і квітнуть, грамотно використовувати особливості рельєфу
місцевості для створення садового пейзажу. Тому професія ландшафтного дизайнера
потребує фахового навчання та постійного вдосконалення.

2.Історія виникнення ландшафтного дизайну

Мистецтво благоустрою території сягає корінням далеко в глибину століть. Відомо,
що первісні люди, змінюючи місця стоянок, водночас облаштовували нові ділянки
відповідно до своїх потреб.
Ландшафтний дизайн також має давню історію. Садівництво як мистецтво виникло на
території найдавніших цивілізацій – Давнього Єгипту та Месопотамії – ще в Х˅ - Х ст. до
н.е.
Однією з найвідоміших пам’яток садового-паркового мистецтва є легендарні «висячі
сади» Семіраміди, які створені у Вавилоні та вважалися одним із чудес світу.
У Давньому Римі оформленню парків і садів приділяли велику увагу. Сади розбивали
на схилах, тому вони мали багатоярусну структуру. Їх прикрашали скульптурами, фонтанами
і різними архітектурними спорудами. Для озеленення широко використовували чагарники і
квіткові рослини.
За часів Середньовіччя садівництво набуло практичного змісту. У садах почали
висаджувати фруктові дерева, трави, що застосовували в медицині. Значного поширення
набуло квітникарство.
В Україні ландшафтний дизайн також має славетну історію. Багато пам’яток садово-
паркового мистецтва з’являються на нашій території ˅ІІІ столітті – це Софіївка, Олександрія,
Качанівка та інші. Цьому сприяли видатні ландшафтні архітектори-дизайнери: Діонісій
Міклер – ірландський ландшафтний архітектор і ботанік, який заклав близько 40
ландшафтних садів в Україні, заснував Кременецький ботанічний сад, Новоселицький парк (
Хмельницька область); французький ландшафтний архітектор Мюффо був автором проекту
парку Олександрія (Біла Церква); польський ландшафтний дизайнер-садівник Людвіг
Метцель – автор і керівник проекту Софіївського дендропарку (Умань).

3.Стилі ландшафтного дизайну

Щоб найкраще втілити в життя свої дизайнерські ідеї, дуже важливо вибрати стиль
майбутнього проекту, тобто стиль ландшафтного дизайну.
Стиль - це сукупність творчих прийомів та ідей, зумовлених єдністю художнього
змісту й теми. Тобто потрібно не тільки грамотно застосовувати прийоми планування, а й
визначитися з колірною гамою, дібрати рослини, малі архітектурні форми, садове
обладнання тощо.
Упродовж історії становлення ландшафтного дизайну в ньому виокремилося багато
різних стилів. Їх можна розділити на дві великі групи: історичні та сучасні.
Історичні стилі складалися в певні епохи, вони відображають художні цінності свого
часу, спосіб життя людей тощо. Це такі стилі, як японський, китайський,
середземноморський, англійський, мавританський, класичний, кантрі.
Сучасні стилі ландшафтного дизайну не належать до певної культури або епохи. Це
виклик традиціям, новий вид мистецтва. Особливе значення сьогодні надається
функціональності простору. До сучасних стилів належать модерн, хай-тек, мінімалізм,
постмодернізм, натургарден.
Класичний стиль передбачає геометрично правильне розміщення кущів і дерев,
чітко виражену симетричність і раціональність ландшафтної композиції. Основними
елементами класичного стилю є : геометричні форми клумб, газонів, доріжок , водойм;
фонтани й скульптури, що розташовані в центрі певної композиції; рослини, які підстрижені
в геометричні форми; натуральне каміння.
Пейзажний стиль передбачає створення простору з вільним плануванням і
розміщенням рослин, яке властиве природі. На територіях, оформлених за правилами цього
ландшафтного стилю, відсутня симетрія, прямі лінії та чіткі геометричні форми.
Додаванням до пейзажного стилю елементів тієї чи іншої країни отримують тематичні
стилі: французький, англійський тощо. Тематичний стиль це певна філософія, субкультура,
схильність до конкретного географічного місця, підкреслення певних особливостей стилю
життя. Наприклад, сад каменів у традиційному японському стилі.
Стиль кантрі за своїм змістом є сільським стилем, у якому переважають простота й
комфорт. Жодних ексклюзивних декоративних рослин, вишуканих класичних скульптур та
чіткого геометричного планування. Форми якомога простіші, а значна кількість кольорів
надає ділянці яскравості. Ландшафт у цьому стилі простий, а догляд за ним мінімальний.
Основні елементи стилю кантрі - це квітники з польових рослин, природні галявини,
невеликий ставок, вироби ручної роботи, плетені дахи з очерету, поєднання плодових рослин
і квітів в одну композицію.
Кожній країні притаманний свій сільський колорит. В Україні це дерев’яні різьблені
статуї, підкови, колеса від возів, самі вози, обставлені глиняними горщиками з рослинами-
однолітками, городні опудала, плетені огорожі, гнізда з лелеками та багато іншого.
Характерними ознаками стилю модерн є різноманітність форм і конструкцій, плавні
лінії, недотримання симетрії, застосування нових конструкційних матеріалів.
У стилі модерн рослини відіграють особливу роль. Тут це не просто частина природи,
це – важливий елемент декору. Рослини можуть утворювати різні форми , але, на відміну від
класичного ландшафту, де рослини ідеальні на вигляд, у модерні вони мають певну
зовнішню недбалість, відсутні повторення, а цінуються фактура й колір.
Стиль хай-тек – це завжди новизна, незвичайні футуристичні форми. У цьому стилі
застосовують новітні технології і матеріали, у плануванні можливі як симетрія, так і
асиметрія. Рослини зазвичай добирають з оригінальним поєднанням кольорів, незвичайних
форм. Ландшафти в стилі хай-тек завжди сучасні, виникає враження, що сад створений у
далекому майбутньому.
Питання для самоперевірки:
1. Що таке ландшафтний дизайн?
2. Визначення поняття «благоустрій»
3. Яка найвідоміша пам’ятка садово-паркового мистецтва?
4. Що таке стиль в ландшафтному дизайні?
5. Які є види стилів у ландшафтному дизайні?
6. Які найвідоміші пам’ятки садово-паркового мистецтва в Україні?
7. Які основні елементи стилю кантрі?
8. Характерними ознаками стилю модерн є…?
9. Хто є автором проекту парку Олександрія?
10. Ландшафтний дизайнер – це?
 ВСЕУКРАЇНСЬКА СПІЛКА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ (УКРКООПСПІЛКА)
Тернопільський кооперативний фаховий коледж

Спеціальність: 022 "Дизайн" Курс I

ОПП-Графічний дизайн
ОПП-Дизайн середовища
Дисципліна: "Ландшафтний дизайн"

Тема 2. Елементи ландшафтного дизайну та пошук їх вдалого композиційного

розміщення
Тема лекції 2. Елементи ландшафтного дизайну та пошук їх вдалого композиційного
розміщення

План

1. Види елементів ландшафтного дизайну. Їх умовні позначення.

2. Композиційні принципи поєднання елементів.
3. Значення кольору та освітленості в сприйнятті ландшафтного дизайну.

Технічні засоби навчання: мультимедійний проектор, персональний комп’ютер.

Наочність: тематична презентація в Power Point, конспект лекції

Міждисциплінарні зв’язки:
Забезпечувані: Рисунок, Живопис, Композицію, Кольорознавство, Креслення, Основи
проєктної графіки

Література
Основна:
5. Клюєва І.В. Ландшафтний дизайн Харків, Веста, 2010. 160 с.
6. Крижанівська Н.Я. Основи ландшафтного дизайну, Київ, Ліра-К, 2020.218 с.
7. Лисенко О. Ю. Основи дизайну предметного середовища : конспект лекцій для базового
напряму "Дизайн" Л. : , 2012. 149 c.
8. Мигаль С. П., Дида І. А., Біоніка в дизайні просторово-предметного середовища, Львів : Вид-
во Львів. політехніки, 2014. 225 c.
Додаткова:
9. Йоганес Іттен Мистецтво кольору: навч.посібник, Київ, 2022. 96 с.
10. Олєйнікова О.М. Рослини вашого саду Харків, Веста, 2010. 144 с.
11. Олєйнікова О.М. Садові декоративні рослини, Харків, Веста, 2010. 144 с.

Викладач ___________ С.Т.Юречко

1. Види елементів ландшафтного дизайну. Їх умовні позначення.

Існує багато елементів , що дозволяють прикрасити ландшафт дачі чи прибудинкову

територію, зробити її максимально функціональною і виразною.
 Будівля – це центральний елемент проектованого простору, навколо якого створюють
ландшафтну композицію.
Альтанки, тераси, перголи – це прості, але красиві споруди, які дозволяють приємно
провести час, відпочиваючи від роботи або сховавшись від пекучого сонця. Вони – ідеальне
місце для сніданку або вечері просто неба.
Популярним елементом ландшафтного дизайну є різноманітні штучні водойми. Вони
допомагають збільшити вологість повітря, що позитивно впливає на рослини. Для водойм
будь-якого виду готують основу – котлован з укріпленим дном і периметром. Форма
котлована залежить від його призначення та загального стилю дизайну території.
Улюблений багатьма дизайнерами прийом облаштування території – проектування
струмка. Особливо легко таку ідею можна реалізувати на схилах. Навіть невеликий схил
дозволить креативно використати природний рельєф. На тих ділянках, де неможливо
відтворити справжню водну композицію, доцільно спроектувати «сухий струмок», який
являє собою імітацію дна і русла.
Між спорудами і зонами відпочинку планують місця для клумб, квітників,
альпійських гірок, рокаріїв тощо. Необхідно визначити їхню форму, розміри, тип огорожі,
види рослин та схему висадки.
Клумби і квітники- поняття близькі, але клумбою називають не кожний квітник.
Основними ознаками клумби є чітка форма, переважно геометрична, зазвичай замкнутого
контуру. Для посадки на клумбах найчастіше використовують однорічні рослини, рідше –
багаторічники.
Існують різні види клумб. Для регулярних клумб характерні чіткі лінії, геометричні
форми малюнка. Важливо, щоб на такій клумбі всі рослини цвіли одночасно.
Для нерегулярних клумб характерне несиметричне висаджування квітів малими
групами, що робить їх більщ природним.
Килимова клумба являє собою живий килим із чітким малюнком, складеним із
низькорослих квітів із різнобарвним листям і одночасним періодом цвітіння.
Клумба може бути піднятою, якщо вона розміщена на підвищенні. Характерна
особливість такої клумби – бордюр заввишки від 20 см, виконаний із різних матеріалів:
дошок, цегли, бетону каменю тощо.
До квітників можна віднести міксбордери, рабатки. За певними ознаками вони схожі
на клумби.
Міксбордер – клумба змішаного типу, вільної форми. Зазвичай це заквітчана смуга
вздовж огорожі, стіни будинку або садової доріжки. Зовнішній вигляд такого квітника
змінюється протягом сезону.
Спочатку цвітуть одні рослини, потім відцвітають і змінюються іншими. Такий
квітник може складатися з багаторічних, однорічних рослин і їх комбінації.
Рабатка – це квітник у формі стрічки завширшки від 40 до 150 см. Розташовують
рабатку найчастіше вздовж доріжки в саду або парку. Її довжина обмежується довжиною цієї
доріжки.
Одним з популярних видів квітника є рокарій. Його особливість – це камені як
невід’ємна частина композиції. Рокарій може містити не тільки квіти,а й чагарники і
карликові дерева (найчастіше хвойних порід).
Альпійська гірка або альпінарій, являє собою природне або штучне підвищення землі
з каменями, на якій можуть рости як низькі чагарники, так і вічнозелені та трав’янисті
рослини.
Умовні позначення в ландшафтному дизайні існують вже протягом багатьох років.
Символіка позначає наявність на ділянці: дерев, доріжок, басейну, саду.
Ці позначення допомагають проектувальникам і дизайнерам розуміти один одного,
так як система знаків діє по всьому світу.
Знання ландшафтної термінології полегшить деталізацію і окреслення загального
пейзажу саду. Ескіз знадобиться будівельникові, підряднику і топографу. Також умовні
позначення дозволять говорити на одній мові з архітектором.
 Перед початком робіт створюється генеральний робочий план, на якому присутні
ескіз і основні деталі.
За допомогою сучасних комп'ютерних технологій створюється вид на ділянку з
різних точок. Ретельно розраховуйте масштаб території саду.
Дерева і чагарники також мають спеціальну символіку, вказують навіть центральну
точку стовбура, і ширину крони. Квіткові клумби необов'язково вносити в генеральний
план, так як цю деталь розраховують на останньому етапі формування схеми.
Основні правила ландшафтного дизайну
1) Простота і читаність. Всі умовні позначення на карті повинні бути простими у
виконанні та їх трактуванні. Символи рослин використовують для того, щоб розрізнити їх за
характером, але перш за все вони існують для точного визначення місцязнаходження на
ділянці.
Важливо відзначати центральні точки всіх дерев, по скільки вони вказують не тільки на
місце розташування, а й на відмінність дерева з кущем (наявністю стовбура).
2) Збільшення візуального ефекту планів. Чіткі лінії, використані для позначення
дерев, розширюють план, надаючи йому тривимірність. Зазвичай дерева домінують в саду, а
для того, щоб це підкреслити, їх слід малювати товстими лініями. Важливо використовувати
лінії різної товщини відповідно до розмірів і значимості зелених насаджень.
Великі дерева важливо позначати з прозорою кроною, щоб показати все, що
спроектовано під ними. Для додання планам глибини, крім пір'я різного розміру, можна
використовувати ефект світлотіні. Намагайтеся вибирати реалістичну колірну гамму.
Використовуйте земляні відтінки коричневого, сірого або зеленого чи уявіть квітучі рослини
в холодних та теплих тонах.
3) Основна мета будь-якого плану, створюваного ландшафтним дизайнером -
донесення ідей до клієнта. Специфіка планування може бути найрізноманітнішою, тому
дизайнер, як правило, розробляє свій власний стиль, який адаптує до конкретного завдання.

2.Композиційні принципи поєднання елементів

Принцип доцільності – будь-який проект має ціль і свої робочі завдання, які
визначають подальші формальні рішення. Принцип доцільності проголошує, що в роботі
слід використовувати тільки справді необхідне для проекту, відмовляючись від усього, що
неважливо.
Принцип єдності й цілісності - цілісність композиції та єдність її елементів
проявляються в гармонії всіх учасників композиції зіі всіма їхніми внутрішніми зв’язками.
Завдяки принципу єдності система будь-якої складності має вигляд узгодженого та
співпідпорядкованого між собою цілого. Форма знаходить єдність у малому й великому, і в
цьому не хочеться нічого ні додати, ні прибрати, - усього достатньо, немає випадкових
елементів.
Принцип динамізму – рух в образотворчій площині – не реальний рух, а ілюзія руху,
тож принцип динамізму полягає в тому, щоб захопити увагу глядача. Коли хтось розглядає
композицію, певні характеристики об’єктів, як-то форма, розмір, колір, тон чи їх найбільш
динамічні зони, здатні захоплювати й утримувати увагу глядача, як і об’єкти, що його
оточують і привертають його увагу в звичайному житті. Принцип динамізму має
забезпечувати та підтримувати цей досвід візуальної й емоційної активності напруженості,
щоб людина повірила в реальність побаченого.
Принцип домінанти – домінанта в композиції – лідер, який організовує всіх
учасників композиції так, щоб глядач рухав погляд по заданій композицією траєкторії. Це
смисловий чи формальний центр, головна точка композиційного простору, із якого
починається основна дія, де зав’язуються внутрішні зв’язки макета. Домінанта в композиції
зазвичай знаходиться в центральній зоні образотворчого поля, але є й інші рішення.
Домінанта фокусує й утримує на собі погляд глядача, повідомляючи йому, що вона –
головна, центральна фігура в композиції.
Принцип рівноваги
 Рівновага – це стан композиційного рішення, за якого всі елементи збалансовані між
собою. Рівновага рівнозначна поняттю «зорова стійкість» і встановлюється в результаті
рівності зорової ваги усіх складових.
Дотримання цього принципу необхідне, інакше в глядача може виникнути
психологічний дискомфорт і відчуття, що візуальні об’єкти – випадкове хаотичне
нагромадження предметів.
Принцип пропорційності, підпорядкування, групування – для швидкого
оцінювання й зчитування інформації необхідна пропорційність і певна послідовність у
сприйнятті всіх частин композиції.
Якщо йдеться про групу об’єктів, а не окремі об’єкти, їх можна об’єднати на основі
спільності будь-яких візуальних рис, достатньо сильних відмінностей, контрастів.
Принцип гармонії
Гармонія витворює зв'язок між усіма елементами композиції, примирює можливі
суперечності та приводить усі складові до стану узгодженості. Шляхом гармонії в композиції
досягається балансу – форма виражає сенс і зміст, емоційну проявленість, а також реалізує
функціональне призначення.
Основні ознаки гармонійного цілого такі: повторюваність цілого в його частинах;
підпорядкованість і співмірність частин, урівноваженість і єдність.
Гармонія являє собою найвищий прояв композиційної синергії та синархії всіх
учасників.
3.Значення кольору та освітленості в сприйнятті ландшафтного дизайну
Важливим у дизайні садової ділянки є правильне використання та поєднання кольорів.
Колористика дозволяє візуально збільшувати або зменшувати простір, освітлювати темні
куточки, створювати цікаві акценти.
Під час вибору колірної гами ділянки необхідно враховувати всі її колірні
особливості, а також колір будинку, паркана та господарських будівель.
Загальне колірне рішення може бути створене на основі контрасту кольорів або навпаки,
поєднанням різних відтінків одного кольору. Так, на тлі темної стіни будинку доцільно
висаджувати світлі квіти зі світло- зеленим або сірим листям. Будинок білого кольору
матиме ефективніший вигляд в оточенні яскравих квітів і темно-зеленого листя. Біля
будинку із червоної або теракотової цегли рослини можуть бути холодних або нейтральних
тонів. Колористичне сприйняття одного й того самого кольору може змінитися залежно від
того, з яким кольором він сусідить. Світлі кольори будуть чудовим фоном для тінистих
ділянок.
Під час формування клумби чи квітника ураховують колірну гаму всіх квітів, що
будуть висаджені. Червоний, жовтий і помаранчевий кольори є «активною» частиною
клумби, їх ще називають теплими кольорами колірного кола. З них формують основний
малюнок клумби, який привертатиме до себе увагу. Пасивною частиною є холодні кольори,
які використовують для створення фону ( зелений, синій, фіолетовий).
Найбільш контрастними і водночас гармонійними є кольори, розташовані в колірному
колі одне навпроти одного ( червоний і зелений, помаранчевий і синій, жовтий і фіолетовий).
Такі поєднання трапляються у природі. Червоний і зелений – це троянда, а поєднання
жовтого і фіолетового нагадує братки (віола).
Питання для самоперевірки:
11. Що таке будівля?
12. Які основні правила ландшафтного дизайну?
13. Які існують види клумб?
14. Чим відрізняється клумба і квітник?
15. Які кольори є «активною частиною» клумби?
16. Міксбордер – це…?
17. Що являє собою принцип гармонії?
18. Принцип доцільності - це …?
19. Що таке «рабатка»?
 ВСЕУКРАЇНСЬКА СПІЛКА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ (УКРКООПСПІЛКА)
Тернопільський кооперативний фаховий коледж

Спеціальність: 022 "Дизайн" Курс I

ОПП-Графічний дизайн
ОПП-Дизайн середовища
Дисципліна: "Ландшафтний дизайн"

Тема 3. Системи насаджень населеного пункту та їх проєктування

Тема лекції 3. Системи насаджень населеного пункту та їх проєктування

План
1.Насадження загального, обмеженого та спеціального користування.
2.Рослини в ландшафтному дизайні.
3.Поетапність проєктування об’єктів ландшафтного дизайну.

Технічні засоби навчання: мультимедійний проектор, персональний комп’ютер.

Наочність: тематична презентація в Power Point, конспект лекції

Міждисциплінарні зв’язки:
Забезпечувані: Рисунок, Живопис, Композицію, Кольорознавство, Креслення, Основи
проєктної графіки
Література
Основна:
12. Клюєва І.В. Ландшафтний дизайн Харків, Веста, 2010. 160 с.
13. Крижанівська Н.Я. Основи ландшафтного дизайну, Київ, Ліра-К, 2020.218 с.
14. Лисенко О. Ю. Основи дизайну предметного середовища : конспект лекцій для базового
напряму "Дизайн" Л. : , 2012. 149 c.
15. Мигаль С. П., Дида І. А., Біоніка в дизайні просторово-предметного середовища, Львів : Вид-
во Львів. політехніки, 2014. 225 c.
Додаткова:
16. Бондар О. І. Пилипенко Ю. В. Ландшафтна екологія : навч. посіб. К., 2011. 176 c.
17. Олєйнікова О.М. Рослини вашого саду Харків, Веста, 2010. 144 с.
18. Олєйнікова О.М. Садові декоративні рослини, Харків, Веста, 2010. 144 с.

Викладач ___________ С.Т.Юречко

1.Насадження загального, обмеженого та спеціального користування.
Озеленення населених місць – це комплекс робіт із створення і використання
зелених насаджень у населених пунктах, або ж, інакше, система зелених насаджень
населених пунктів.
Складовою частиною озеленення великого міста є насадження приміської зони, які
створюють умови для масового відпочинку населення серед природного оточення і
оздоровлюють повітряний басейн: ліси і лісопарки, плодово-ягідні,сади, поля і луки.
Насадження загального користування
Парки – це земельні ділянки з природною або спеціально висадженою
рослинністю, з дорогами, алеями, водоймами, призначеними для прогулянок,
відпочинку, ігор. За своїми планувальними принципами парки бувають: регулярні, пейзажні
Міські парки поділяють на напівфункціональні і спеціалізовані.
До напівфункціональних відносять парк культури і відпочинку. Його головним завданням є
організація культурного відпочинку населення і проведення багатогранної культурно-
освітньої і фізкультурно-оздоровчої роботи серед дорослих і дітей. В цих парках
організовують різноманітні культурні
заходи, розваги, видовища, спортивні змагання.
Спеціалізовані парки призначені переважно для одного виду відпочинку: спортивні,
виставкові, дитячі, етнографічні, меморіальні та ін. Парки атракціонів і розваг призначені
для активного відпочинку різних вікових груп.
Міський сад – структурний елемент системи озеленення міста – призначений для
короткочасного відпочинку населення. Обмежена площа (від 2 до 6 ra).
Сквери — це зелені насадження на площі чи вулиці, які відіграють архітектурно-
декоративну роль і використовуються для короткотривалого
відпочинку.
Бульваром називають озеленену смугу вздовж транспортної магістралі
використовують для пішохідного руху і короткотривалого відпочинку. В сучасному
озелененні бульвари відіграють роль зелених артерій, якими в місто надходить свіже повітря
від приміського лісопаркового поясу.

Насадження житлових районів і мікрорайонів є найпоширенішим типом

насаджень обмеженого користування житлового району є двори-сади або двори-сквери, які
за плануванням фактично мало чим відрізняються від внутрішньо-квартальних скверів старої
забудови.
Виходячи із структури зонування житлового району, до насаджень обмеженого
користування належать прибудинкові смуги і насадження довкола
господарських площадок, які відіграють важливу санітарно-гігієнічну роль, ізолюючи житло
від проїздів, пішохідних шляхів і господарських будівель. Це своєрідні зелені коридори, які
об’єднують в одне ціле двори-сади, насадження шкіл і дошкільних установ, об’єктів
культурно-побутового і комунального призначення.
За функціональним призначенням і структурою складових елементів насадження
обмеженого користування мікрорайонів і кварталів поділяють на:
декоративні; розмежувальні; маскувальні.
При їх створенні використовують практично всі елементи садово-паркового
будівництва: солітери, алеї, нестрижені живоплоти, стрижені бордюри, вертикальне
озеленення, газони і квітники, сади на дахах.

Вуличні насадження спеціального призначення. Вулиці озеленюють в єдиному

комплексі із забудовою, підземними і надземними вуличними спорудами з урахуванням
санітарно-гігієнічних, транспортних та інших вимог. Беручи до уваги постійно зростаючий
потік транспорту, збільшення загазованості і запиленості повітря, підвищення шумового
забруднення, вуличне озеленення з кожним роком стає все більше необхідним. Виділяють
такі найтиповіші елементи вуличного озеленення: рядові посадки дерев на тротуарах,
висаджені в лунки; рядові посадки дерев у смутах газонів чи квітників; зелені смуги перед
будинками.

2.Рослини в ландшафтному дизайні

Рослини є найважливішою частиною дизайну земельної ділянки. Вдало дібрані
дерева, чагарники, квіти й трави можуть кардинально змінити будь-який ландшафт. По
обидва боки від доріжок зазвичай розплановують клумби. Вони можуть бути різними за
формою, симетричними чи асиметричними.
На терасі, в альтанці, біля басейну чудовий вигляд мають вазони та горщики з
квітами. Альтанку прикрасять ліани та кашпо з ампельними рослинами. Ампельні рослини –
це ті, що мають довге та гнучке стебло. Таке стебло не в змозі підтримувати себе, тому
потребує опори або звішується вниз.
Для посадки на клумби використовують однорічні та багаторічні, квітучі або не
квітучі рослини.
Однорічні рослини висаджують насінням, вони ростуть протягом лише одного сезону.
Це дзвіночки , волошки, дельфініуми, календула, адоніс, соняшник, чорнобривці, крокуси
тощо.
Багаторічні квітучі рослини мають тривалий термін зростання. Такі рослини можуть
формувати клумбу впродовж декількох років, при цьому не потрібно виконувати пересадку
або додатковий посів. До багаторічних квітучих рослин належать анемони, астильби, айстри,
гіацинти, гладіолуси, дицентри, конвалії, примули, нарциси тощо.
Найкращим варіантом вважають клумби змішаного типу. Це поєднання квітучих
рослин із декоративно-листяними, наприклад хостою чи декоративною капустою.
Хоста – вічнозелена рослина. Вона не потребує особливого догляду, необхідні лише
своєчасний полив, прополювання та сезонне внесення добрив.
Головні переваги цієї рослини – морозостійкість і тінелюбність.
Декоративна капуста гармоніює з помаранчевими, жовтими квітами, такими як
чорнобривці, настурція, фізаліс. Також вона органічно поєднується з амарантами, віолою,
айстрами, жоржинами.
Усі рослини на клумбах потребують певного догляду. Щоб рослини краще
приживалися, цвіли й розвивалися, їх необхідно поливати й підживлювати спеціальними
добривами. Одним із заходів догляду є мульчування ґрунту.

3.Поетапність проєктування об’єктів ландшафтного дизайну

Розробка ландшафтного дизайну ділянки вимагає від дизайнера талановитих ідей,
практичних знань і достатньої кількості часу. Починається все з пошуку концепту в дизайні
саду. Для створення самого правильного варіанту планування саду дизайнер може зробити
пару начерків - ескізів, щоб наочніше показати замовнику можливості ділянки, і визначитись
з деталями ландшафтного проекту.
Візуалізація дозволяє замовнику більш реально для себе побачити майбутній сад,
оцінити його стилістику і зрозуміти задум дизайнера. 2D візуалізація - це колаж із
реалістичних зображень певних ділянок проектованого саду. 3D візуалізація - це віртуальна
відеопрогулянка по майбутньому саду. По суті, дизайнер будує в програмі тривимірне
зображення будинку, а також всієї ділянки (або певний її фрагмент) з усіма будівлями і
елементами, що знаходяться на ній. Тут же він розміщує заплановані деталі озеленення,
майбутні доріжки, всі передбачувані зони: спорт майданчик, дитячий майданчик, зону
вогнища, альтанку, город, теплицю, басейн і т.д. При перегляді такого відеоролика,
складається повне відчуття присутності на території ландшафтної ділянки. Замовник може
оцінити і зрозуміти, чи підходять йому місця розташування всіх зон, чи достатньо кількості
рослин, як будуть виглядати композиції та озеленення з різних ракурсів. На цьому етапі
вносяться остаточні коригування для подальшої розробки всієї технічної документації
об'єкта.
Генеральний план – це головне креслення ландшафтного проекту. Він складається на
основі візуалізації. На генплані чітко поєднуються усі характеристики території, її розміри у
масштабі. Представлені всі вже наявні на ділянці об'єкти, а також усі заплановані
архітектурно-планувальні рішення, зелені насадження, тощо. До нього додаються такі
технічні показники:
- таблиця умовних позначень;
- таблиця балансутерриторії;
- експлікація нанесених об'єктів;
- орієнтація ділянки по сторонах світу;
- маштаб креслення.
Дендроплан вносить уточнення в позиції генплану конкретно по створенню зон
озеленення на ділянці. На даному плані є спеціальні умовні позначення, що вказують на весь
посадковий матеріал: від дерев великого розміру до дрібних чагарників і навіть квітів. Ці
позначення розміщенні навпроти композицій з рослинами і прив'язані до них за допомогою
виносних ліній. Значення вказаних в них показників такі: в чисельнику - номер рослини в
асортиментній відомості, в знаменнику- скільки всього (кількість) рослин в певній групі,
ряду, масиві. До денроплану додається таблиця з умовними позначеннями і асортиментна
відомість всіх рослин, в яку внесена загальна кількість використовуваного посадкового
матеріалу.
Розбивочне креслення являє собою план ландшафтного об'єкту або якогось окремого
його сектора. На цьому плані вказані розміри всіх будівель, садових доріжок, майданчиків,
квітників, а також основних рослинних композицій. На ньому проектовані елементи саду
прив'язуються до вже існуючих на ділянці об'єктів. Саме за допомогою цих креслень, і
зазначених на них розмірів, робочі переносять проект саду з паперу на реальну ділянку.
Посадкові креслення в даному кресленні дизайнер вказує де розміщувати посадковий
матеріал на ділянці. Тут нанесені всі посадкові ями під дерева, а також траншеї під посадку
другорядних рослин. Біля вказаних посадкових місць прописують назви і кількість рослин,
які заплановані до посадки в цих місцях. Далі фахівці з ландшафтного озеленення виконують
посадку композиції на ділянці, керуючись посадковим кресленням.
Робочі креслення, які вносять уточнення для окремих видів робіт. Наприклад, це:
картограма земляних робіт (якщо буде проводитися вибірка або підсипка землі); вертикальне
планування ділянки; креслення малих архітектурних форм, таких як - альтанка, пергола,
садові лавочки. Також розробляються робочі креслення на такі елементи благоустрою
як: альпінарій, рокарій, квітники. Сюди ж відносяться: план-схема системи автоматичного
поливу, схема розміщення освітлювальних приладів.

Питання для самоперевірки:

20. Що таке парк?
21. Ампельні рослини – це …?
22. Визначення поняття «сквер»
23. Генеральний план у проекті – це …?
24. Яка різниця між однорічними та багаторічними рослинами?
25. Які ви знаєте багаторічні рослини?
26. Які ви знаєте однорічні рослини?
27. Які є особливості дендроплану?
28. Що належить до насаджень обмеженого користування?
29. Що належить до насаджень спеціального призначення?
 ВСЕУКРАЇНСЬКА СПІЛКА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ (УКРКООПСПІЛКА)
Тернопільський кооперативний фаховий коледж

Спеціальність: 022 "Дизайн" Курс I

ОПП-Графічний дизайн
ОПП-Дизайн середовища
Дисципліна: "Ландшафтний дизайн"

Тема 4. Фіто модулі для естетичного збагачення інтер’єрного середовища

Тема лекції 4. Фіто модулі для естетичного збагачення інтер’єрного середовища

План
1. Фітодизайн в інтер’єрі та основні його завдання.
2. Популярні напрямки у фітодизайні.
3. Композиції із сукулентів.

Технічні засоби навчання: мультимедійний проектор, персональний комп’ютер.

Наочність: тематична презентація в Power Point, конспект лекції

Міждисциплінарні зв’язки:
Забезпечувані: Рисунок, Живопис, Композицію, Кольорознавство, Креслення, Основи
проєктної графіки
 Конспект лекції

Міждисциплінарні зв’язки:
Забезпечувані: Рисунок, Живопис, Композицію, Кольорознавство, Креслення, Основи
проєктної графіки
Література
Основна:
19. Клюєва І.В. Ландшафтний дизайн Харків, Веста, 2010. 160 с.
20. Крижанівська Н.Я. Основи ландшафтного дизайну, Київ, Ліра-К, 2020.218 с.
21. Кріс Янг RHS Encyclopedia of Garden Design, DK (Dorling Kindersley), 2017
22. Лисенко О. Ю. Основи дизайну предметного середовища : конспект лекцій для базового
напряму "Дизайн" Л. : , 2012. 149 c.
Додаткова:
23. Крижановська Н. Я. Світлокольоровий дизайн сучасного міста : навч. посібник, Харк.
нац. акад. міськ. госп-ва. Харків : ХНАМГ, 2013. 129 с.
24. Олєйнікова О.М. Рослини вашого саду Харків, Веста, 2010. 144 с.
25. Олєйнікова О.М. Садові декоративні рослини, Харків, Веста, 2010. 144 с.

Викладач ___________ С.Т.Юречко

1.Фітодизайн в інтер’єрі та основні його завдання.

Фітодизайн – це сучасний та популярний напрямок у класичному дизайні, який

використовує в роботі живі та інші рослини для оформлення житлового простору та
приміщень.
Цей термін став відомим ще в XIX столітті, проте тенденція до прикрашання своїх
будинків рослинами прийшла до нас ще з давнього світу. А все тому, що такий вид
оформлення дозволяє задовольнити головну потребу людини в комфорті, пише
buduemo.com.
 Завдання озеленення приміщень були сформовані ще в 1983 році академіком О. М.
Гродзінським і досі залишаються незмінними:
 Естетичний та психологічний вплив за допомогою рослин, їх краси та форми на людину;
 Поліпшення повітря через його очищення, відбір пилу та хімічних елементів, надання
природного запаху;
 Очищення навколишнього середовища, його оздоровлення;
 Зниження рівня шуму;
І, звичайно ж, основним завданням є вивчення рослин в інтер'єрі для правильного підбору
найбільш ефективних та відповідних сортів та видів.
Види рослинного дизайну – до них належать такі типи озеленення:
 Використання одиночних рослин для інтер'єру – у вазонах, горщиках та інше;
 Вертикальне озеленення інтер'єру за допомогою перегородок та кучерявих сортів квітів;
 Створення фітостін, а також панно та картин з рослин;
 Створення рутаріїв – композицій з деревного коріння та квітів;
 Оформлення приміщень точковими та локальними квітковими композиціями;
 Планування внутрішнього міні-саду – як окремих зелених зон, так і кількох великих вазонів.
До фітодизайну не належать зимові сади та оранжереї, оскільки вони не підходять під
основну функцію цього виду дизайну, а саме – прикраса саме житлових приміщень.
Фітокомпозиції в інтер'єрі виглядають стильно і незвично, і до того ж дуже сучасно.
Однак, щоб вони чудово вписувалися і не викликали відчуття, що вони там зайві,
необхідно пам'ятати про кілька основних правил:
 Гра на контрасті: чим простіша рослина – тим яскравішим і незвичайнішим повинен бути її
горщик;
 Підбір квітів: варто обов'язково звернути увагу на розмір, колір та частоту цвітіння
рослини;
 Очікування та реальність: важливо правильно оцінювати простір кімнати та заповнювати
її квітами за розміром;
 Догляд: всі живі рослини потребують догляду, особливих умов і поливу, і важливо не
забувати про це;
 Стиль інтер'єру: не варто ігнорувати існуючий стиль, під який варто підібрати відповідні
зелені насадження.
Серед базових параметрів, які враховуються при виборі рослин в інтер'єр, варто зазначити
такі: необхідний рівень вологості, пропорційність, декоративність та естетичність, текстуру
листя та їх форму, швидкість росту, сумісність та багато іншого.
Важливо підбирати ті рослини, які підходять під колір шпалер або підлоги, а також
можна відштовхуватися від існуючих меблів. У світлих інтер'єрах краще виглядають великі
рослини, а в темних і яскравих – із дрібним листям. Під час утворення композицій, варто
враховувати, що квітучі рослини повинні бути попереду, а великі – позаду та ближче до стін.

2. Популярні напрямки у фітодизайні.

Ландшафтний фітодизайн - це різновид ландшафтного дизайну (ландшафтного

проектування), що полягає в зміненні навколишнього ландшафтного середовища переважно
з допомогою рослин та їх штучно створених угруповань, а також інших видів організмів, що
перебувають із рослинами в різних консортивних (функціональних) зв’язках.
Головне завдання ландшафтного фітодизайну - створення гармонії, краси з
урахуванням зручності використання будівель, зі зменшенням конфліктності між
урбанізованими формами антропогенного середовища та природою.
Як правило, фітодизайн застосовується для оформлення: фітодизайн у кафе; офісів та
бізнес-центрів; розважальних та торгових комплексів; готелів та мотелів; ресторанів, барів та
кафе; спортивних клубів; СПА-салонів; приватної нерухомості; квартир та будинків.
Розміщення фітомодулів різних видів несе певне значення. Наприклад, вертикальне
озеленення офісу справлятиме приємне враження на клієнтів та партнерів компанії.
Говорити про високий статус фірми та підкреслювати її імідж.
 Рослини – універсальний інструмент в оформленні заміських будинків та котеджів,
офісів та банків, кафе та ресторанів. Фітодизайн інтер’єру дозволяє суттєво скрасити або
повністю перетворити обстановку будь-якого приміщення.
Найперспективнішими в останні роки є такі види фітодизайну:
Фітокартини – компактна та практична конструкція з кількох видів живих насаджень.
Фітодизайнер може скласти будь-яку композицію на стіні з рослинності, яка відмінно
гармонуватиме з конкретним стилем і відтінками інтер’єру. Як правило, фіто стіна не
вимагає ретельного догляду і здатна тішити око красивим кольором протягом 4-5 років.
Флораріуми. Розсада розміщується під повністю прозорим герметичним куполом.
Усередині створюється штучний мікроклімат з певною вологістю та температурою. Даний
фітодизайн дозволяє прикрасити приміщення навіть найвибагливішими тропічними
рослинами з віддалених куточків планети.
Кокедами – класика японського садівництва. Це декоративні саджанці, які обгорнуті у
земляну кулю з покриттям із моху. Фітодизайн з кокедамами використовуються вже не
тільки в японському, а й у будь-якому іншому стилі.
Зимові сади. Складаються з безлічі фітомодулів і нерідко є повноцінними
ландшафтними проектами. Як правило, для створення зимового саду використовується
окреме приміщення чи кімната. Сьогодні можна реалізувати такий фітодизайн на терасі чи
даху. Створити його мініатюрну копію прямо на балконі чи лоджії у квартирі.
Основна мета, переслідувана озелененням домашніх інтер’єрів, - це додання житлу
максимального затишку, створення зелених оазисів, на яких можуть «відпочити очі».

3.Композиції із сукулентів
Термін «сукулентність» з’явилася в науковій термінології як опис представників
флори з волого накопичувальними властивостями тканин в кінці 19 століття, коли набирали
силу новаторські дослідження взаємодії рослин з водою, газообміну і фотосинтезу.
Рослини, що входять до умовно об’єднаної групи «сукуленти», не пов’язані між
собою загальним походженням, їх об’єднує властивість накопичувати вологу викликані
подібними умовами проживання.
Ареали проживання цих вологозберігаючих культур часто знаходяться в районах з
високими температурами і низьким рівнем опадів. Сукуленти мають здатність рости в місцях
з обмеженими джерелами води, таких як туман і роса, що дозволяє їм виживати в екосистемі,
що містить мізерні джерела вологи.
Деякі квіткові культури (геофіти) можуть накопичувати вологу в коренях. Їх також
можна умовно розглядати як сукуленти.
Сукуле́нти (від лат. succulentus — «соковитий») — рослини, що мають спеціальні
тканини для запасу води.
Сукулентні рослини в останній час дуже популярні і цьому є пояснення. Вони прості в
догляді, займають мало місця, яскраві, їх цікаво розводити, реалізуючи вирощену продукцію
можна отримати додаткові прибутки. Сукуленти беруть своє походження із дуже засушливих
регіонів пустель. Саме тому вони запасають воду в м’ясистих листках.
Любителі флористики по достоїнству оцінили сукуленти, для них це один з
улюблених матеріалів створення оригінальних композицій для інтер’єру будинку. Вони
невибагливі в догляді. Їх не потрібно часто поливати 2-3 рази на місяць. У прозорих
ємностях, наприклад, в склянках, акваріумах, колбах відмінно виглядають три або чотири
види сукулентів.
Однією із найважливіших властивостей усіх живих організмів, в тому числі і рослин, є
адаптація – процес пристосування до певних умов зовнішнього середовища.
Сукуленти в інтер’єрі – це оригінальний тренд декору, який останнім часом набув
значної популярності й не збирається здавати своїх позицій.
Розрізняють стеблові та листяні сукуленти.
У підгрупу «Стеблові сукуленти» входить безліч рослин з абсолютно різних сімейств.
Найбільш яскравим і характерним представником є кактуси. Абсолютно всі різновиди і
сорти цього сімейства відносяться до стеблових сукулентів.
 Стеблові сукуленти: зберігають вологу в потовщеному, часто ребристому, стеблі.
Листя, як правило, дрібне або редуковане в колючки. Серед стеблових сукулентів можна
виділити підгрупу, звану каудексоформною . Ці рослини запасають вологу в дуже
потовщеній частині стебла або кореня — каудексі .
Листяні сукуленти: зберігають вологу в товстому листі.
Приклади: ечеверія, літопс, алое, агава, хавортія, пахіфітум, товстянка.
Листові пластинки дуже маленькі і невиразні або скорочені в голки. Вони не беруть
участі у фотосинтезі, всі необхідні процеси проходять в стеблі. Освіта органічних сполук
відбувається вночі при більш високій вологості повітря і низькою температурою. Стеблові
сукуленти можна назвати нічними рослинами, які вднень «сплять», а вночі активно
функціонують, відкриваючи дихальні продихи.
Сукуленти в інтер’єрі – це оригінальний тренд декору, який останнім часом набув
значної популярності й не збирається здавати своїх позицій. Флористичні композиції з цими
рослинами мають стильний вигляд, а завдяки їх невибагливості вони ще й надзвичайно
довговічні. А ще сукуленти несуть велику користь у ваш дім, адже вони очищують простір
від шкідливих випромінювань комп’ютера та вміють «гасити» гнів і негативну енергетику.
Питання для самоперевірки:
1. Що таке «сукуленти»?
2. Дайте визначення поняття «фітодизайн»?
3. Кокедами – це …?
4. Які є види «фітодизайну»?
5. Фітокартини – це …?
6. Особливості листяних сукулентів
7. Особливості стеблових сукулентів
8. Рутарії – це …?
9. Ким і коли були сформовані завдання озеленення приміщень?
10. Які є типи озеленення?