ІНСТРУКЦІЯ

з охорони праці №_________

первинного інструктажу співробітників кафедри

м. Кам’янське
2022
 ІНСТРУКЦІЯ
з охорони праці №_________
первинногоінструктажу співробітників кафедри

1.Загальні положення

1.1. Дійсна інструкція повністю розповсюджується на адміністративно-технічний персонал,

а її розподіли на робочих місцях усіх професій.
1.2. Положення дійсноїінструкціїі обов'язковим є відступ від нього не допускається.
1.3. В дійсній інструкції передбачені правила охорони праці по загальним питанням.
1.4. Кожний співробітник кафедри зобов'язаний терміново повідомити своєму
безпосередньому керівникові, а у випадку його відсутності вищестоящому керівникові про всі
зауваження або порушення правил ОП, про зіпсування обладнання захисних пристроїв і т. п., котрі
можуть становити небезпеку для співробітників, а також про здійснені нещасні випадки
незалежно від форми і ступеню травмування.
1.5 Адміністрація підрозділу університету не може вимагати від співробітників виконання
роботи, зв'язаної з явною небезпекою для життя або невідповідної законові про працю.
1.6 За порушення інструкціїз охорони праці винні несуть відповідальність в
дисциплінарному, адміністративному і кримінальному порядку, в залежності від характеру
порушення іїх наслідків, передбачених кодексами законів.
Первинний інструктаж проводиться:
-з групою студентів університету;
-з студентами на початку занять у кожному кабінеті, спеціалізованій комп’ютерній лабораторії,
де навчальний процес пов’язаний з небезпечними або шкідливими хімічними, фізичними,
біологічними факторами, у гуртках перед уроками трудового навчання, фізкультури, перед
спортивними змаганнями, вправами на спортивних снарядах, при проведенні заходів за межами
території університету;
- перед виконанням кожного навчального завдання, пов’язаного з використанням різних
механізмів, інструментів, матеріалів, тощо;
- на початку вивчення кожного нового предмета (розділу, теми) навчального плану (програми)
– із загальних вимог безпеки, пов’язаною з тематикою і особливостями проведення цих занять.
Тематика інструктажу та порядок його проведення визначаються відповідними
Положеннями Міністерства освіти і науки України.
Позаплановий інструктаж проводиться:
- при виявленні порушень вимог безпеки здобувачами вищої освіти під час навчально-
виховного процесу, при зміні умов виконання навчальних завдань з професії, лабораторних робіт,
інших видів занять, передбачених навчальними планами;
- з студентами – в кабінетах, спеціалізованих комп’ютерних лабораторіях, майстернях тощо
при порушеннях вимог нормативних актів з охорони праці, що можуть призвести або призвели до
травм, аварій, пожеж тощо.
Цільовий інструктаж з питань охорони праці проводять:
- з групою здобувачів вищої освіти;
- з здобувачами вищої освіти університету в разі організації масових заходів (екскурсії,
походи, спортивні заходи тощо).
Обсяг і зміст інструктажу визначаються залежно від виду масових заходів.
Облік проведення цільових інструктажів здійснюється відповідно до чинних положень
Міністерства освіти в журналах обліку теоретичного і виробничого навчання.
Первинний, позаплановий, цільовий інструктажі проводять викладачі, керівники гуртків,
тренери, інструктори, майстри виробничого навчання або завідувачі кабінетів (лабораторій) тощо
за відповідними інструкціями чи програмами.
 Відмітка про проведення первинного, позапланового та цільового інструктажів робиться в
журналі з питань охорони праці.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Навчання робітників з охорони праці

2.2.1 Навчання співробітників по охороні праці необхідно проводити не пізніше 1-го
місяця з дня вступу співробітника по затвердженій ректором програмі, незалежно від
професійного навчання.
2.2.2 Результати перевірки знань оформлюються протоколом, після чого співробітникові
видається посвідчення про закінчення навчання з ОП, записи в якому дійсні 1 рік. Витяг з
протоколу повинен зберігатися в особовій справі співробітника.
Повторне навчання правилам ОП по професії співробітників може не проводитись, але їх
знання з ОП необхідно проводити щорічно з оформленням результатів перевірки в протоколі і
посвідченні як по основній, так і по додатковим професіям.
2.2.3 Співробітникам, які одержали при здачі екзамену незадовільну оцінку, надається
право здати екзамен удруге у місячний строк.
Співробітники, які одержали незадовільну оцінку при повторному екзамені, або не
пройшли перевірку знань з ОП відстороняються від виконуваної роботи з переводом на менш
відповідальну.
2.2.4 Керівники і інженерно-технічні співробітники щорічно проходять перевірку знань
правил, норм і інструкцій по ОП.
2.2.5 При виявленні комісією у співробітників незадовільних знань, правил і норм по
охороні праці, керівники підрозділів університету повинні відсторонити цих осіб з
безпосереднього керівництва роботами до повторної перевірки.
2.2. Обов’язки співробітників
2.2.1. Кожний співробітник, який поступив на роботу до університету повинен пройти
первинний інструктаж з ОП на робочому місці. Повний інструктаж проводиться не менше одного
разу на шість місяців.
2.2.2. Кожний співробітник повинен бути атестований зі знань норм, правил та інструкцій з
техніки безпеки і мати при собі посвідчення, яке підтверджує здачу іспитів з ОП.
Якщоспівробітник пов'язаний з роботою в електроустановках чи їх обслуговуванням, то він
повинен мати відповідну кваліфікаційну групу.
2.2.3. Не можна приступати до роботи без попереднього інструктажубезпосередньо на
робочому місці.
2.2.4. Крім інструктажів професорів, доцентів, старших викладачів, завідувачів
лабораторії, інженерів, математиків, старшого лаборанта та операторів, завідувач кафедри
проводить черговий інструктаж перед початком робочого дня і в процесі роботи індивідуально або
з групою співробітників, під час зміни умов роботи або під час порушення робочих правил техніки
безпеки.
2.2.5. У тих випадках, коли співробітники порушують правила ОП або коли через
недостатній інструктаж робітникам проводиться позачерговий інструктаж, про що робиться запис
в тому ж журналі (в картках), що і інструктаж на робочому місці.
2.3. Забороняється:
2.3.1. Забороняється заходити на інші кафедри та у лабораторії безслужбової необхідності.
2.3.2. Забороняється зупинятись без необхідності біля працюючих механізмів, верстатів та
агрегатів, щоб уникнути травм від стружки, що відлітає, від окалини, металу, шлаку та ін.
2.3.3. Не можна проходити, а також стояти на близькій відстані відмісць, де проводиться
зварювання та різання металів, щоб уникнути опіківта запалення очей.
2.3.4. При усіх роботах, що супроводжуються відлітанням осколків, стружки, іскор,
пилюки та бризок /на заточних станах, при вирубці, обрубці, при розливі кислот та лугів, також на
металорізальних верстатах/ необхідно користуватись індивідуальними засобами захисту/
спецодяг, рукавиці, щитки, екрани, стінки та ін..
2.3.5. Не можна виконувати роботи при недостатньому освітленні.
2.3.6. Категорично забороняється приступати до роботи на неполагодженому
устаткуванні, з неполагодженим інструментом, присутності огорожі та захисних пристосувань.
Використання саморобних інструментів тапристроїв забороняється.
2.3.7. Забороняється заходити за огорожу рухомих частин механізмівпід час їх роботи.
2.3.8. Не можна спиратися на устаткування та верстати, які працюють, вимірювати
оброблені вироби, прибирати стружку руками. Забороняється працювати у рукавицях, з
пов'язками на руках та пальцях, доторкуватись головою, руками, ногами, або одягом до частин
верстатів, механізмів, агрегатів, що крутяться чи рухаються.
2.3.9. Забороняється залучати до роботи механізми чи устаткування,не впевнившись, що
усі люди виведені з небезпечної зони їх дії,та пускустановки чи механізму нікому не загрожує.
2.3.10. Забороняється допускати до роботи на механізмах та установкахосіб, які не
пов'язані з їх обслуговуванням, передаватисвою роботу іншому.
2.3.11. Не можна допускати неузгоджених дій при роботі вдвох чи бригадою, якщо
товаришу по роботі загрожує небезпека, то треба попередити його про це.
2.3.12. Забороняється залишати своє робоче місце без дозволу майстра, завідуючого
лабораторією, ходити без діла, відривати від роботи інших, необхідно суворо дотримуватись
правил трудової дисципліни.
2.3.13.Категорично забороняється виготовляти чи ремонтувати для особистої мети
інструменти та інші пристрої /ножі, сокири, молотки та устаткування як у робочий час, так і в не
робочий час.
2.3.14. Необхідно дотримуватись чистоти на своєму робочому місці.
2.3.15. Закінчивши роботу, треба вимкнути всі верстати, механізми та установки,
перевірити, щоб вікна та кватирки були зачинені 7вимкнуто світло, а ключ від лабораторії та
аудиторій здати черговому.
2.4.Організація робочого місця
2.4.1 До самостійного виконання робіт допускаються співробітники, які пройшли і успішно
склали іспити з правил техніки безпеки.
2.4.2. Приступати до роботи без інструктажу з ОП на робочому місці забороняється.
2.4.3. Робоче місце повинно утримуватись в чистотіі порядку. Не дозволяється
загороджувати робоче місце і проходи сторонніми предметами.
2.4.4 Перед початком роботи необхідно перевірити:
- справність лабораторних установок та іншого обладнання;
- наявність і справність захисних огороджень небезпечних місць (електроустановки, вимикачі,
розетки і т.п.);
- наявність надійного заземлення всіх обладнання, а також труб з котрими замкнена
електрична проводка.
2.4.5. Після закінчення роботи, необхідно прибрати своє робоче місце.
3.Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1.Охорона праці на виробничій території

3.1.1. Кожний працюючий на кафедрі повинен знати і виконувати «Правила внутрішнього
трудового розпорядку» для співробітників.
3.1.2. Під час переміщень в кабінетах, де знаходиться обладнання а також в коридорах
необхідно бути уважним.
3.1.3. Щоб уникнути простудних захворювань необхідно слідкувати, щоб одяг та взуття не
промокали, уникати протягів і вимагати від адміністрації усунення їх, не переохолоджувати і не
перегрівати тіло, особливо ноги.
3.1.4. Працювати необхідно, по можливості, сидячи на регульованому за зростом сидінні.
Під час роботи стоячи, приймати міри, щоб працювати не згинаючись.
3.1.5. Не рекомендується пити дуже холодну або гарячу воду. Температура води повинна
бути в межах від +15 до +20 0С. Пити воду необхідно із добре вимитого посуду.
3.1.6. Під час роботи необхідно користуватися спецодягомі захисними пристосуваннями,
що охороняють організм, працюючого від різних шкідливих і небезпечних впливів.
3.1.7. Особистий одяг, а також спецодяг потрібно утримувати в відведеному місці (в шафі
для одягу).
 3.1.8. Виконувати слід тільки ту роботу, котра доручена керівником і при умові, що
безпечні способи її виконання відомі.
3.1.9. Працювати необхідно тільки тим прийомом і способом, котрий вказаний керівником.
3.1.10. Одержавши травму на робочому місці, співробітники зобов'язані терміново
повідомити про це керівника і звернутись в медпункт, незалежно від ступеню травмування.
3.1.11. Помітивши порушення ОПіншим співробітником, або небезпеку для оточуючих
необхідно попередити співробітника і оточуючих про небезпеку, а при невиконанні попереджень
доповісти безпосередньому керівникові для прийняття мір, гарантуючих небезпеку.
3.1.12. Забороняється:
- знаходитись в небезпечній зоні (біля оголених проводів, розеток і т.п.);
- виконувати розпорядження, якщо вони суперечать правилам техніки безпеки і якщо їх
виконання може привести до нещасного випадку;
- переходити на інше робоче місце, включати і працювати на сторонньому обладнанні без
дозволу керівника;
- виконувати роботу для особистих цілей, займатися сторонніми справами.
3.2.Охорона праці при роботі в спеціалізованих комп’ютерних лабораторіях кафедри
3.2.1. Приступаючи до обслуговування обладнання необхідно вивчити інструкцію по його
експлуатації, інструкціїз ОП цієї роботи.
3.2.2. Перед включенням обладнання слід переконатися в його справностіі в тому, що його
пуск нікому не загрожує небезпекою.
3.2.3.. Вологе прибирання здійснювати тільки при вимкненому обладнанні.
3.2.4. Виявивши під час огляду які-небудь несправності в обладнанні або його запобіжних
пристроях, слід повідомити про це керівництво і до усунення їх до роботи не приступати.
3.2.5. Забороняється працювати без наявності видимого захисного заземлення.
3.2.6. Усіспеціалізовані комп’ютерні лабораторії кафедри повинні мати устаткування,
виконане у строгій відповідності з правилами експлуатації та пожежної безпеки.
3.2.7 У кожній спеціалізованій комп’ютерній лабораторії повинен бути співробітник,
відповідальний за виконання правил безпеки та пожежної безпеки, призначений керівником
(завідуючим) лабораторії.
3.3. Електробезпека
3.3.1. Щоб уникнути нещасних випадків при роботі у спеціалізованих
комп’ютернилабораторіях,співробітники повинні виконувати такі правила безпеки:
3.3.2. Категорично забороняється виконувати самому будь-які роботита операції у
електроустановках. Роботи на електроустановках повинні виконуватись тільки особами з числа
електротехнічного персоналу, котрі мають кваліфікаційну групу, яка відповідає характеру роботи,
що виконується.
3.3.3. Забороняється вішати одяг та інші предмети на проводи, ізолятори, вимикачі та інше
устаткування, а також розміщувати їх у пусковихшафах, збірках та ін.
3.3.4. Забороняється торкатися до електрообладнання(чи заходити за огорожу
електрустановок.
3.3.5. Усі струмоведучі частини електроустаткування повинні бути надійно огороджені
захисними кожухами.
3.3.6. Забороняється опиратися чи переступати через електричні машини, трансформатори
та інше устаткування.
3.3.7. Забороняється приступати до експлуатації незаземленого та неогородженого
електроустаткування.
3.3.8. Дія електричного струму на людину носить різноманітний характер. Проходячи через
організм людини, електричний струм викликає термічну, електролітичну, а також біологічну дію.
Термічна дія струму проявляється в опіках деяких окремих ділянок тіла, нагріванні кровоносних
судин, нервів, крові тощо. Електролітична дія струму проявляється у розкладі крові та інших
органічних рідин організму і викликає значні порушення фізико-хімічного складу. Біологічна дія
струму проявляється як подразнення та збудження живих тканин організму, що супроводжується
мимовільними судомними скороченнями м’язів, у тому числі легенів та серця. В результаті
можуть виникнути різні порушення і навіть повне припинення діяльності органів кровообігу та
дихання. Ця різноманітність дій електричного струму може призвести до двох видів ураження: до
електричних травм та електричних ударів. Електричні травми являють собою чітко виражені
місцеві пошкодження тканин організму, викликані дією електричного струму або електричної
дуги. У більшості випадків електротравми виліковні, але іноді при важких опіках травми можуть
призвести до загибелі людини. Розрізняють такі електричні травми: електричніопіки, електричні
знаки.
3.3.9. Основні причини ураження електричним струмом:
- випадкове доторкання до струмоведучих частин, що перебувають під напругою у результаті:
помилкових дій під час проведення робіт; несправності захисних засобів, якими потерпілий
торкався струмоведучих частин тощо;
- поява напруги на металевих конструктивних частинах електрообладнання в результаті:
пошкодження ізоляції струмоведучих частин; замикання фази мережі на землю; падіння проводу
(що перебувають під напругою) на конструктивні частини електрообладнання та ін.;
- поява напруги на відімкнених струмоведучих частинах в результаті: помилкового
увімкнення вимкненої установки; замикання між струмоведучими частинами, що включені або
знаходяться під напругою; розряду блискавки в електроустановку тощо;
- виникнення напруги кроку на ділянці землі, де перебуває людина, в результаті: замикання
фази на землю; виносу потенціалу видовженим струмопровідним предметом (трубопроводом,
залізничними рейками); несправності у обладнанні захисного заземлення тощо. Напругою кроку
(кроковою напругою) називається напруга між точками землі, обумовлена стіканням струму
замикання на землю при одночасному контакті з ними ніг людини. Найбільший електричний
потенціал буде у місці контакту провідника з землею. В міру віддалення від цього місця потенціал
поверхні грунту зменшується, оскільки переріз провідника (грунту) збільшується пропорційно
квадрату радіуса, і на відстані приблизно 20 м, може вважатися таким, що дорівнює нулю.
Ураження при кроковій напрузі посилюється тому, що через судомні скорочення м’язів ніг
людина може впасти, після чого коло струму замикається на тілі крізь життєво важливі органи.
Крім того, зріст людини обумовлює більшу різницю потенціалів, прикладених до її тіла.
3.3.10. Для забезпечення електробезпеки застосовують окремо або у поєднанні один з
іншим наступні технічні способи та засоби: захисне заземлення, занулення, захисне вимкнення,
вирівнювання потенціалів, мала напруга, ізоляція струмоведучих частин; електричне розділення
мереж, обладнання огородження, блокування, попереджувальна сигналізація, знаки безпеки,
попереджувальні плакати; електрозахисні засоби. Захисним заземленням називається навмисний
електричний контакт із землею або її еквівалентом металевих неструмоведучих частин, які
можуть опинитися під напругою при замиканні на корпус та через інші причини. Завдання
захисного заземлення − усунення небезпеки ураження струмом у випадку доторкання до корпусу
та інших струмоведучих металевих частин електроустановки, що опинилися під напругою.
Захисне заземлення застосовують у трифазних мережах з ізольованою нейтралю. Принцип дії
захисного заземлення – зменшення напруги між корпусом, що опинився під напругою, та землею
до безпечного значення. У якості провідників заземлення дозволяється використовувати різні
металеві конструкції: ферми, шахти ліфтів, підйомників, сталеві труби електропроводок, відкрито
прокладені стаціонарні трубопроводи різного призначення (крім трубопроводів горючих та
вибухонебезпечних газів, каналізації і центрального опалення). Зануленням називається навмисне
електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих неструмоведучих частин, які
можуть опинитися під напругою внаслідок замикання - 137 - на корпус та через інші причини.
Завдання занулення – усунення небезпеки ураження струмом у випадку контакту з корпусом та
іншими неструмоведучими металевими частинами електроустановки, що опинилися під напругою
внаслідок замикання на корпус. Вирішується це завдання швидким вимкненням пошкодженої
електроустановки із мережі. Принцип дії занулення – перетворення замикання на корпус в
однофазне коротке замикання (тобто замикання між фазними та нульовими проводами) з метою
викликати більший струм, здатний забезпечити спрацьовування захисту і цим самим автоматично
вимкнути пошкоджену установку із мережі живлення. Таким захистом можуть бути плавкі
запобіжники, магнітні пускачі з тепловим захистом, контактори у поєднанні з тепловими реле,
автомати, що здійснюють захист одночасно від струмів короткого замикання та від
перевантаження. Захисне вимкнення – швидкодіючий захист, що забезпечує автоматичне
вимкнення електроустановки при виникненні у ній небезпеки ураження струмом. При
застосуванні цього виду захисту безпека забезпечується швидкодіючим (0,1−0,2 с) вимкнення
аварійної ділянки або мереж у однофазному замиканні на землю або на елементи
електрообладнання, нормально ізольовані від землі, а також при доторканні людини до частин, що
перебувають під напругою. Захисне вимкнення може слугувати доповненням до систем
заземлення та занулення, а також у якості єдиного та основного заходу захисту. Мала напруга – це
нормальна напруга не більша 42 В, що застосовується у електричних колах для зменшення
небезпеки ураження електричним струмом. Застосування малих напруг сприяє різкому
зменшенню небезпеки ураження, особливо під час роботи у приміщеннях із підвищеною
небезпекою, особливо небезпечних та на зовнішніх установках. Однак електроустановки з такою
напругою являють небезпеку при двофазному контакті. Малі напруги використовують для
живлення електроінструменту, світильників стаціонарного освітлення, переносних ламп у
приміщеннях із підвищеною небезпекою або особливо небезпечних та в інших випадках.
Джерелами малої напруги можуть бути спеціальні знижувальні трансформатори із вторинним
напруженням 12–14 В. Використання малих напруг − ефективний захід захисту, однак область
його застосування невелика.

4.Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Після закінчення роботи, необхідно прибрати своє робоче місце.

4.2.Вимкнути принтер, інші периферійні пристрої, ПК. Вимкнути стабілізатор, якщо
комп'ютерпідключений до мережі через нього. Штепсельні вилки витягнути з розеток.
4.4. Вимкнути кондиціонер, освітлення і загальне електроживлення підрозділу.
4.3.Ретельно вимити руки теплою водою з милом.
4.5.Закінчивши роботу, необхідно старанно оглянути приміщення, закрити вікна, включити
сигналізацію тазакрити приміщення на ключ, який здати на зберігання черговому на вахту.
4.6.Вимоги безпеки в дорозі з роботи та на роботу:
- на дорозі необхідно бути уважним, дотримуватись правил дорожнього руху, дивитись під
ноги, щобзапобігти падінню. На дорозі можуть бути відкриті люки, оголені проводи тощо;
- під час проїзду в громадському транспорті необхідно дотримуватись правил поведінки на
зупинках та в салонах транспортного засобу;
- при нещасному випадку по дорозі на роботу або з роботи якнайшвидше повідомити
керівника підрозділу.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Кожний робітник відділу (підрозділу) зобов'язаний терміново повідомити своєму

безпосередньомукерівникові, а у випадку його відсутності вищестоячому керівникові про всі
зауваження або порушенняправил з ОП, котрі можуть становити небезпеку для робітників, а
також про здійснені нещасні випадкинезалежно від форми і ступеню травмування.
5.2. Кожен співробітник університету повинен вміти надати першу долікарську допомогу
потерпілому притаких випадках:
- допомога при кровотечі;
- при опіках та інших випадках;
- при травмуванні та пораненні;
- при поразці електричним струмом.
Головними умовами успіху допомоги являються швидкість дій, винахідливість та вміння
надавати допомогу. Порятунок потерпілого в більшості випадків залежить від того, коли його
буде звільнено від струму і наскільки швидко і правильно буде надано першу допомогу. Гаяння і
довгі збори можуть спричинити за собою загибель потерпілого. Ніколи не слід відказуватися від
допомоги потерпілому і вважати його мертвим тільки за відсутності ознак життя: дихання,
серцебиття, пульсу.
- перша допомога при кровотечі
Зовнішня кровотечі може бути артеріальною і венозною. При артеріальній кровотечі кров
яскраво-червоного кольору і витікає пульсуючим струменем, при венозній - кров темного кольору
і витікає безперервно.
Найнебезпечніша артеріальна кровотеча. Для надання першої допомоги потерпілому
необхідно підняти поранену кінцівку, закрити рану перев'язочним матеріалом і притиснути
зверху; у такому положенні, не відпускаючі, тримати протягом 4-5 хвилин, якщо кровотеча
припиниться, то, не знімаючі накладеного матеріалу, поверх нього накласти вату і забинтувати
поранене місце. Якщо кровотеча не припиниться пов'язкою, треба стиснути кровоносні судини,
згинанням кінцівки у суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою.
- перша допомога при опіках
Опіки можуть бути у наслідку впливу тепла або хімічних речовин - кислот, лугу. Ступені
опіків:
- перша ступінь - характеризується почервонінням, великим болем і пухлинами;
- друга ступінь - характеризується такими самими явищами, але з більш виявленою
запальноюреакцією, яка проявляється утворенням пухирів;
- третя ступінь - ті ж явища, але з наявністю відмирання шкіри;
- четверта ступень - обвуглення м'язів, нервів, судин.
Для надання допомоги одяг та взуття на потерпілому треба розрізати і обережно зняти.
Обпечену поверхню слід перев'язати так само, як будь-яку рану, покрити стерильним матеріалом
або чистою тканиною, а зверху покласти шар вати і все закріпити бинтом. При опіках не можна
торкатися обпеченої ділянки руками, змазувати мазями, відривати обгорілі, присталі до рани
клаптики одягу
Всі міри лікування надає тільки медперсонал. Застосовувати будь-які інші методи, посипати
содою і т. п. не можна.
- перша допомога при обмороженнях
Розтирати снігом замерзлі частини тіла не рекомендується, бо дрібні крижинки можуть
пошкодити обморожену шкіру і спричинити нагноювання. Для розтирання замерзлих частин тіла
застосовують сухі теплі рукавички. У приміщенні обморожену кінцівку можна занурити в таз чи
відро з водою кімнатної температури. Поступово слід замінювати теплішою, доводячи її до
температури тіла (37С). Після того, як обморожене тіло почервоніє, його потрібно змазати жиром
(маслом, салом, борною маззю) Кзав'язати теплою пов'язкою. Після перев'язки обморожену руку
чи ногу слід тримати припіднятою, що полегшує біль і запобігає ускладненням.
- перша допомога при переломах
Ознаки перелому - різкий біль при натисканні в тій чи іншій точці пошкодженої кінцівки,
ненормальна рухомість та зміна форми пошкодженої частини тіла на місці перелому,
неможливість рухати пошкодженою кінцівкою. При переломі ребер - біль при глибокому вдиху і
покашлюванні.
Переломи підрозділяються на відкриті і закриті. При відкритому переломі шкіру навкруг
рани змастити настойкою йоду, а на рану накласти стерильну ватно-марлеву пов'язку.
Забороняється самостійно пробувати вправляти переломи.
При переломах основним завданням першої допомоги є забезпечення спокійного
положення для пошкодженої кінцівки, що досягається певною її нерухомістю. Це правило є
обов'язковим не тільки для усунення больових почуттів, а й для запобігання додатковим
пошкодженням навколишніх тканин клітками з середини.
На уражене місце накладають шину (фанеру, палицю, картон) так, щоб вона з обох боків
охопила суглоби. Шину прив'язують до кінцівки. При переломі верхньої кінцівки рекомендується
підвісити руки на косинці. При впевненості, що потерпілий дістав тільки удар, а не перелом, до
забитого місця слід покласти холодний предмет (сніг, лід, тканину, змочену холодною водою) і
щільно забинтувати забите місце.
- перша допомога при розтягненні зв'язок
При підвертанні ноги або стопи, ознакою чого є різкий біль у суглобі і припухлість, перша
допомога полягає у прикладанні холодного предмета, тугому бинтуванні і забезпеченні спокою.
- перша допомога при непритомності
Непритомний стан характеризується запамороченням, нудотою, стисненням в грудях,
потемнінням в очах. Потерпілого треба покласти опустивши голову і припіднявши ноги, дати
випити холодної води і понюхати вату, змочену нашатирним спиртом. Класти на голову примочки
і лід не слід.
- перша допомога при тепловому ударі
Якщо людина працює в жаркому приміщенні або в душну безвітряну погоду і відчуває
слабість, головний біль, вона повинна негайно залишити роботу і вийти на свіже повітря або в
тінь. В цьому випадку добре допомагають холодні примочки на голову та на груди.
- перша допомога при сонячному удар
При дії прямого сонячного проміння на голову може виникнути головний біль, слабість,
головокружіння, нудота. При появі різких ознак нездужання (частий слабкий пульс, непритомний
стан, поверхневе, слабке дихання, судороги) необхідно відвести потерпілого в тінь, покласти,
роздягти, охолодити тіло, змочити голову і груди водою.
- перша допомога при отруєнні
Якщо людина отруїлась хімічними сполуками при вдиханні їх, потерпілого відносять з
отруйної зони на свіже повітря і негайно викликати лікаря. Якщо отрута потрапила на шкіру, її
змивають водою або знімають ватним тампоном, не розмазуючи по поверхні шкіри.
Якщо отрута потрапила до шлунку, слід негайно провести тривале промивання шлунку
водою або розчином 1:1000 марганцевокислого калію. Бажано визвати блювоту і негайно
викликати лікаря.
- перша допомога при потраплянні сторонніх тіл
При потраплянні стороннього тіла під шкіру або ніготь видалити його можна лише в тому
разі, коли є впевненість, що це буде зроблено легко і повністю. Після видалення стороннього тіла
необхідно змазати місце поранення йодною настойкою та накласти пов'язку. Сторонні тіла, що
потрапили в очі, найкраще видаляти струменем розчину борної кислоти або чистою водою,
спрямовуючі його зовнішнього кута ока до внутрішнього (носа). Терти око не слід.
- перша допомога потерпілому при отруєнні газом
Якщо особа, яка перебуває в приміщенні, де можуть виділятися отруйні гази, почуватиме
себе погано бо в неї з'являються ознаки отруєння газом (збуджений стан, слабість, запаморочення,
нудота тощо), її слід негайно вивести або винести з цього приміщення.
Негайно розстібнути його одяг, що стискує або утруднює дихання, розстібнути комір,
послабити пояс. У несприятливих умовах навколишнього середовища (дощ, сніг, вітер) не можна
залишати потерпілого на відкритому повітрі, якого треба негайно відвести до теплого приміщення
з чистим повітрям.
Після того, як потерпілий був виведений з небезпечної зони і опритомнів, його треба
доставити до лікарні. Якщо ж потерпілий після виведення його з отруйної зони продовжує
перебувати у непритомному стані або в нього слабке і нерівне дихання, слабкий пульс тощо, не
дочікуючись лікаря негайно розпочати йому штучнедихання. Одночасно, не припиняючи
штучного дихання, треба терміново викликати лікаря. Штучне дихання роблять безперервно до
прибуття лікаря. Якщо в потерпілого відновиться дихання самостійне, штучне дихання слід
припинити.

- надання першої допомоги при ураженні електричним струмом

Врятувати потерпілого від дії електричного струму в більшості випадків залежить від
швидкості та правильності надання першої допомоги. Зволікання і тривала підготовка можуть
призвести до "загибелі потерпілого. Ніколи не слід відмовлятися від подання допомоги
потерпілому і вважати його мертвим, коли немає дихання, серцебиття, пульсу.
Весь персонал, який обслуговує електроустановки, повинен періодично проходити
інструктаж про небезпеку ураження електричним струмом і способи надання першої допомоги
потерпілим. Доторкання до струмопровідних частин, що перебувають під напругою, спричиняє в
більшості випадків мимовільне судорожне скорочення м'язів. Внаслідок цього пальці, якщо
потерпілий тримає провід руками, можуть так сильно стиснутись, що вивільнити провід з його рук
неможливо.
Якщо потерпілий і далі доторкається струмопровідних частин, необхідно перш за все
швидко звільнити його від дії електричного струму. При цьому слід мати на увазі, що торкатися
людини, яка перебуває під струмом, без застосування належних заходів безпеки, небезпечно для
життя того, хто надає допомогу. Тому першою дією людини, яка надає допомогу, має бути швидке
вимкнення тієї установки, якої торкається потерпілий.
Звільнення від дії електричного струму при низькій напрузі.
Для звільнення потерпілого від струмопровідних частин або проводу низької напруги (до
400В) можна скористатися сухим одягом, канатом, палицею або будь-яким іншим сухим
предметом, що не проводить електричний струм.
Використовувати для цього металеві або мокрі предмети не дозволяється. Можна також
взятись за його одяг (якщо він сухий і відстає від тіла потерпілого), наприклад, за поли піджака
або пальта, уникаючи при цьому доторкання до навколишніх металевих предметів і частин тіла, не
вкритих одягом.
Відтягуючи потерпілого за ноги, не слід торкатись його взуття або одягу, якщо особа, що
надає допомогу, не має індивідуальних засобів захисту рук.
Для ізоляції рук треба надіти діелектричні рукавички або обмотати руку шарфом, надіти на
руку суконний кашкет, опустити рукава піджака чи пальто, використати прогумовану (плащ) або
просто суху тканину. Можна також ізолювати себе, ставши на суху дошку чи будь-яку іншу
струмонепровідну підстілку, згорток одягу тощо.
Під час звільнення потерпілого від струмопровідних частин рекомендується діяти по
можливості однією рукою.
Якщо такі заходи не дійові, слід перерубати або перерізати проводи сокирою з сухим
дерев'яним топорищем чи іншими відповідно ізольованими інструментами. Робити це треба
обережно, не торкаючись проводів і перерізати кожний провід окремо, надівши діелектричні
рукавички і калоші. 3вільнення від дії електричного струму при високій напрузі.
Для звільнення потерпілого від струмопровідних частин, слід надіти діелектричні
рукавички і боти та діяти штангою або обценькою, розрахованими на напругу даної установки.
На лініях електропередачі, коли звільнити потерпілого від струму одним з названих вище
способів неможливо, необхідно зробити коротке замикання (накинути на проводи гнучкий
ізольований провід, попередньо заземливши його).
Перша допомога потерпілому від дії електричного струму.
Заходи першої допомоги залежать від стану, в якому перебуває потерпілий після звільнення
його від дії електричного струму.
Для визначення цього стану необхідно негайно покласти потерпілого на тверду поверхню,
перевірити наявність дихання та пульсу, з'ясувати стан зіниці (вузька чи широка, широка зіниця
свідчить про швидке погіршення кровопостачання мозку).
В усіх випадках ураження електричним струмом виклик лікаря обов'язковий незалежно від
стану потерпілого.
Коли потерпілий перебуває в непритомному стані, але зберігається стійке дихання і пульс,
його слід покласти у зручне положення, розстібнути одяг, забезпечити прилив свіжого повітря,
піднести до носа ватку, змочену нашатирним спиртом, обприскати його водою, якщо потерпілий
погано дихає, йому слід робити штучне дихання і масаж серця.
Якщо в потерпілого немає ознак життя (дихання і пульсу) не можна вважати його мертвим.
Потерпілому повинна бути надана перша допомога у вигляді штучного дихання і зовнішнього
масажу серця.
Основні правила проведення штучного дихання.
Штучне дихання слід проводити тільки у випадку, коли потерпілий не дихає, або дихає
дуже погано (рідко, судорожно), а також, якщо дихання потерпілого різко погіршується.
Під час проведення штучного дихання необхідно уважно спостерігати за обличчям
потерпілого. Якщо він поворушить губами або повіками чи зробить ковтальний рух гортанню,
треба перевірити, чи не робить вінсамостійного вдиху. Якщо це так, продовжувати штучне
дихання не слід. Якщо після кількох секунд очікування виявиться, що потерпілий не дихає,
проведення штучного дихання слід негайно відновити. Перед тим, як приступити до штучного
дихання, необхідно: швидко звільнити потерпілого від одягу, який утруднює дихання, розстібнути
комір, розв'язати галстук або шарф, звільнити рот потерпілого від сторонніх предметів, якщо він
міцно стиснутий, розкрити його висунувши нижню щелепу. Для цього треба чотири пальця обох
рук поставити позаду кутів нижньої щелепи і, впираючись великими пальцями в її край, висувати
вперед так, щоб нижні зуби були спереду верхніх. Якщо таким образом розкрити рот не вдається,
слід біля кута рота, між задніми корінними зубами, обережно вставити дощечку, ручку або інший
інструмент і за їх допомогою розтиснути зуби. Під час проведення штучного дихання треба
закинути голову потерпілому і відтягнути нижню щелепу. Після цього той, хто надає допомогу
робить глибокий вдих і з силою видихує повітря в рот потерпілому. Під час вдування повітря той,
хто надає допомогу щільно притискує свій рот до обличчя потерпілого так, щоб по можливості
обхопити своїм ротом весь рот потерпілого, а своїм обличчям закрити йому ніс. Після цього
рятівник відкидається назад і робить новийвдих. У цей період грудна клітка потерпілого
опускається і він довільно робить пасивний видих. При неможливості повного охоплення рота
потерпілого, вдувати повітря в його легені можна через ніс, закривши при цьому рот потерпілого.
Вдування потерпілого треба робити через марлю, стежачи за тим, щоб під час кожного вдування
достатньо розширювалась грудна клітка потерпілого. Швидкість видихів приблизно 10-12 видихів
за хвилину. 5.16 Основні правила проведення зовнішнього масажу серця
Коли у потерпілого немає пульсу, одночасно з штучним диханням необхідно робити
зовнішній масаж серця. Для цього ритмічно натискають на нижню частину грудини, позаду якої
розміщене серце. Повторюючи натискання з частотою60-70 разів на хвилину, можна забезпечити
достатній кровообіг в організмі.
Для проведення штучного масажу серця потерпілого треба покласти спиною на тверду
поверхню, оголити його грудну клітку, зняти пояс. Визначивши положення нижньої треті
грудини, особа, що надає допомогу, має покласти на неї долоню правої руки і натискати на грудну
клітку потерпілого, трохи допомагаючи при цьому нахилом свого корпусу. Натискувати слід
швидким поштовхом так, щоб посунути нижню частину грудини вниз у бік хребта на 3-4 см.
Зусилля під час натискання треба концентрувати на нижню частину грудини.
Надавлювання на грудину слід повторювати раз у секунду.
Коли не працює серце, слід одночасно з масажем серця проводити і штучне дихання.
Якщо одна особа надає допомогу, слід чергувати ці операції у такій послідовності: після 3-
4 глибоких вдувань необхідно зробити 4-6 натисків на грудну клітку і т.д.
Коли правильно проводиться та масаж серця у потерпілого з’являються ознаки оживлення:
поліпшується колір обличчя, з'являються самостійні дихальні рухи, пульс, звуження зіниць.

УЗГОДЖЕНО:
Завідувач кафедри __________________________

Начальник відділу
охорони праці __________________________ Я.В. Морозова-Лисяна