Що ж таке книга?

Книга – одне з найбільших чудес, створеною людиною. З тих пір, як люди

навчилися писати, свою всю мудрість вони довірили книгам. Книги
відкривають нам світ, допомагають уявити минуле, заглянути в майбутнє,
дарують нам цілющі зерна знань та спонукають до творчого пошуку,
прекрасних знахідок і відкриттів.

Історія виникнення
Шлях розвитку книги був довгим і складним. Який тільки матеріал не
використовували люди для виготовлення книжок: глину, листя та кору
дерева, шкіру тварин, бамбук, папірус, шовк. Перші книги з'явилися в III
тисячолітті до н. е. в Стародавній Месопотамії. Обпалені глиняні таблички
складали в дерев'яні ящики, кожен з яких представляв окрему «книгу»

Книга на глині

У деяких стародавніх державах, таких як Вавилон, Ассирія, Шумер,

писали на глині. Загостреними паличками люди видавлювали на сирій
глині знаки, схожі на подовжені трикутники – клини. Тому такий лист
називається клинописом. Кожна така книга складалася з десятків або
навіть сотень глиняних «сторінок», укладених у дерев’яний ящик.

Книги з пальмового листя ( до 13-14 століття)

У давній Індії матеріалом для перших книг служило пальмове листя, яке
висушували, нарізували довгими вузькими смужками. Текст писали
тонким пензликом. Давні індійці першими здогадалися збирати написані
сторіночки в купку та прошнуровувати. Пальмове листя - матеріал
неміцний, тому прадавні індійські книги не вціліли до нашого часу.

Книги з папірусу

В Африці по берегах річок і боліт росте очерет – папірус. Він удвічі вищий
за людину, стовбур завтовшки з руку. З папірусу робили найнеобхідніші
речі: тканина для одягу, річкові човни, вітрила, споживали, писали на
ньому. Процес виготовлення папірусу був досить складним. Серцевину
очерету різали на смуги, потім накладали одна на одну, притискали вагою,
сушили на сонці. Потім отримані листки склеювали один з одним.
Виходила довга стрічка. Текст на папірусових свитках писали чорним
чорнилом вузькими стовпцями. При читанні стрічку перекочували з
одного боку на інший. Папірусові свитки (до 40 м завдовжки) намотували
на дерев’яні або кістяні стержні й ховали в шкіряні або дерев’яні футляри.
Папірус не витримував вологи, вона його руйнувала. Багато світків згоріли
під час пожеж, але більшість дійшли до нас у вигляді уривків. Зараз вони
зберігаються в музеях і великих бібліотеках світу.

Книги з воску
Разом з папірусом використовували дешевший матеріал для книг – віск.
яким заповнювали дощечки, вистругані в середині. Винайшли цю форму
ще за часів Давнього Риму. Такі дощечки скріплювали шнурками. Перша і
остання воском не заповнювалися. Такі книжечки служили дуже довго:
запис можна було стерти, а потім наново написати. На воскових дощечках
писали сталевою або кістяною паличкою – стилем.

Книги з пергаменту (Древнейшие пергаментные книги-кодексы дошли до

нас от 2 века н.э. )
Жителі Єгипту робили матеріал для листа зі шкіри тварин (телят, ягнят).
Цей матеріал стали називати пергамент. Його можна було складати,
розрізати, листи з пергаменту можна зшивати й робити палітурку. Книга
набула сучасної форми, яка називається – кодекс. На пергаменті писали
пташиним пером, найчастіше гусячим та особливим чорнилом, яке
вбиралося у шкіру дуже глибоко. Поки ними писали, вони були дуже
блідими, а з часом чорніли.

Перші паперові книги

У ІІ ст.. до н. є. в Китаї винайшли дешевший матеріал для листа – папір.
Технологію виготовлення китайські майстри довгий час тримали в секреті.
Лише в ХІІІ ст. навчилися виготовлювати паперові книги у країнах
Європи. Довгий час писали від руки. Одна книга виготовлялася 5-7 років і
коштувала дуже дорого.
У ХV ст. був винайдений спосіб друкувати книги. Перша друкована в
Україні була видана Іваном Федоровим у 1574 році у Львові. Називалась
вона “Апостол”.

Книгодрукування
Одночасно з "Апостолом" І. Федоров видає навчальні книги — граматки.
Зразком такої книги є "Буквар", надрукований у 1574 р. "Буквар" складався
з двох частин: азбуки та матеріалів для читання. Крім того, що ця книга є
одним з українських першодруків, вона ще й цінна пам'ятка шкільної
освіти.
Одним з осередків книгодрукування в Україні була Печерська Лавра.
Увесь час вона якнайбільше дбала про найкращу зовнішність своїх
книжок. Перший період лаврського друку - це період її вільного життя;
Лавра вільно друкувала всі книжки, які тільки вважала за корисні та
потрібні.
Другий період лаврського друку - це період боротьби її за права Лаври, за
її свободу друку (з 1685 до кінця XVIII століття). В цей час забороняється
видання книг українською мовою. В кінці XVI — на початку XVII ст.
українські майстри вели пошуки нових засобів і елементів в організації
друку. Відродження з творчістю українських народних майстрів, свідчать
про плідний розвиток друкарства в означений період.

Чому потрібно читати книги?

1.Читання книг стимулює розумову діяльність людини, покращує пам'ять і
підвищує творчий потенціал. Книжка може надихнути на створення
проєктів, ідей або отримання будь-якого іншого цінного досвіду.
2.Читання допомагає розширити словниковий запас і підвищити
інтелектуальний рівень. Відчуваючи себе компетентним у різних
питаннях, людина стає більш впевненою у своїх силах і підготовленою до
будь-яких життєвих викликів.
3.Читання книг розвиває соціальні навички і здатність до
співпереживання. Занурюючись в незнайомі ситуації і знайомлячись з
різними персонажами на сторінках книг, людина розширює рамки власних
поглядів і починає краще розуміти інших людей.
4.Читання – це своєрідна форма релаксації, яка допомагає боротися зі
стресом і поганим настроєм. Книга здатна одночасно і активізувати
мислення, і розслабити, відволікти від проблем. Також читання – це
прекрасний спосіб психологічного омолодження.
(Існує навіть такий різновид психологічної допомоги як книголікування
або бібліотерапія: це зняття душевного стресу і лікування людей в основі
якого лежить читання ними книжок певного змісту і тематики.)

Всесвітній день книги

Всесвітній день книги та авторського права відзначають щорічно,
починаючи з 1996 року. Одна з головних його цілей – промоція читання і
книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також
до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності.

Висновок: Тому книга – це те джерело знань, яке ніколи не зникне. Саме

вона несе нам уяву про навколишній світ. Коли читаємо книги, то стаємо
розумними, цікавими, добрими, кмітливими, душевними. Сьогодні, у час
Інтернету та різноманітних гаджетів, саме книга – великий скарб для
нашого серця та розуму. Інтернет – це теж сторінки, так би мовити,
сучасної книги, але вони мають електронний вигляд. А книга заряджає
теплом та енергія.