1

Задача 4
1. Визначити опорні реакції
2. Побудувати епюри М та Q.
3. З умови міцності підібрати переріз у вигляді двотавра.
4. Перевірити балку на міцність за нормальними та дотичними
напруженнями.

Рис. 4.1
Табл. 4.1
а, F, q, M, [Ϭ]p, [Ϭ]ст, [Ϭ]зм [τ],
м кН кН/м кН‧ МПа МПа МПа МПа
м
2,0 100 12 16 160 100 320 130

1. Розрахункова схема навантаженої балки

2. Опорні реакції
∑ Y =R A −q ∙ 6 a−F+ RC =0
∑ M ( A)=M −q ∙ 6 a ∙ 3 a−F ∙3 a+ R C ∙ 6 a=0
2
q ∙ 6 a ∙ 3 a+ F ∙ 3 a−M 12 ∙18 ∙ 2 + 100∙ 3 ∙2−16
RC = =
6a 6∙2
 2

RC =120 ,67 кН
R A =q ∙ 6 a+ F−R C =12∙ 6 ∙ 2+100−120 , 67=123 , 33 кН

3. Епюри М та Q
Епюра Q
В точці А
Q(x )=R A =123 , 33 кН
В точці В
Q(x )=R A −q ∙ 3 a−F=123 ,33−12∙ 3 ∙2−100=−48 , 67 кН
В точці С
Q(x )=R A −q ∙ 6 a−F+ R C =123 , 33−12 ∙6 ∙ 2−100+ 120 ,67=0

Епюра М
В точці А
M (x)=−M =−16 кНм
В точці В
3a
M ( x ) =−M + q ∙ 3 a∙ −R A ∙ 3 a=¿
2
9 2
¿−16−12 ∙ ∙2 +123 , 33 ∙3 ∙ 2=−507 ,98 кНм
2
В точці C
6a
M ( x ) =−M + q ∙ 6 a ∙ −R A ∙6 a+ F ∙ 3 a
2
2
M ( x ) =−16+12 ∙18 ∙ 2 −123 , 33∙ 6 ∙ 2+100∙ 3 ∙ 2≈ 0
Побудуємо епюри М та Q.

4. Підбір двутавра
Момент спротиву перерізу двутавра при згинанні
M max 507980 3 3
W X= = 6
=0,003 м =3000 см
σp 160∙ 10
Вибираємо посилений двутавр сортаменту НЕМ з
2 3
S=240 см ; W X =3535 см
 3

5. Перевірка
M max 507980 6 Н
σ= = =143 ,7 ∙ 10 2 =143 , 7 МПа<160 МПа
W X 0,003535 м
Q max 123330 6 Н
τ= = −4
=5 ,14 ∙10 2 =5 , 14 МПа<130 МПа
S 240∙ 10 м

Посилений двутавр сортаменту НЕМ

2 3
S=240 см ; W X =3535 см

Задача 5
1. Побудувати епюри М та Q.
 4

2. Підібрати круглий поперечний переріз , якщо[Ϭ] = 8 МПа.

3. Визначити прогин та кут повороту в точці В методом початкових
параметрів.
4. Перевірити балку на жорсткість.

Рис. 5.1
Табл. 5.1
а, F, q, M, [Ϭ]p, [Ϭ]ст, [Ϭ]зм [τ],
м кН кН/м кН‧ МПа МПа МПа МПа
м
2,0 100 12 16 160 100 320 130

1. Розрахункова схема балки

2. Епюри M i Q
∑ Y =R A −q ∙ 2 a+ F 1=0 ;
∑ M ( A)=M A + F1 ∙ a−q ∙2 a ∙ a=0

q ∙ 2 a−F 1=R A
R A =12 ∙2 ∙2−16=32кН
 5

M A =−M + q ∙ 2a ∙ a−F1 ∙ a
2
M A =−16+12 ∙2 ∙ 2 −10 ∙2=60 кНм
Епюра Q
В точці С
Q ( C ) =0
В точці B (справа)
Q ( B )=−q ∙ a=−12 ∙2=−24 кН
В точці B (зліва)
Q ( B )=−q ∙ a+ F 1=−24 +10=−14 кН

В точці А
Q ( А )=−q ∙2 a+ F 1=−12 ∙ 2∙ 2+10=−38 кН

Епюра М
В точці С
M (C )=−M =−16 кНм
В точці В
a
M ( B ) =−M + q ∙ a ∙ =−16 +12∙ 2 ∙1=8 кНм
2
В точці A
M ( A )=M −q ∙2 a ∙ a−F 1 ∙ a
2
M ( A )=−16+ 12∙ 2∙ 2 −10 ∙ 2=+60 кНм
Побудуємо епюри силових факторів
 6

М
60 кНм

8 кНм

-16 кНм

3. Підбір діаметру перерізу балки

Нормальні напруження від згинаючого моменту
M max M max
σ= =
W y 0 ,1 ‧ d 3
Для круглого поперечного перерізу
3
π ∙d
Wy = = 0,1d3
32
Mmax = 60 кНм – найбільше за абсолютною величиною значення згинаючого
моменту, яке визначається із епюри М.
Тоді діаметр балки:

d=
√
3 M max
0 , 1∙ σ p √
=3
60000
0 , 1∙ 8 ∙10
6
=0,422 м=422 мм

4. Прогин та кут повороту в точці В

Прогин в довільній точці при заданій схемі завантаження балки.
х – відстань між точкою А і довільною точкою, l = 2a.

( ) ( )
2 2 3 2 2 2 4
−M ∙ x l∙x x l ∙ x l∙ x x
EJ ∙ y= −F ∙ − +q∙ − +
l∙ 2 2 6 2 3 12
Для точки В х = а = 2 м. Підставляємо відомі величини в рівняння
 7

2 2
M ∙ x −8000 ∙ 2
= =4000
l∙ 2 2∙ 2 ∙2

( ) ( )
2 3 2 3
l∙ x x 2 ∙2 ∙ 2 2
−F 1 ∙ − =−10000 ∙ − =−66700
2 6 2 6

( ) ( )
2 2 2 4 4 2 4
l ∙ x l∙x x 4 ∙ 2 2∙ 2∙ 2 2
q∙ − + =12000∙ − + =¿
2 3 12 2 3 12
¿ 80040
EJ ∙ y=4000−66700+80040=17340
17340 −4
y= 11
=0 , 52 ∙10 м=0,052 мм
2 ∙10 ∙ 0,001665
Кут повороту в довільній точці при заданій схемі завантаження балки

( ) ( )
2 3
x x q 2 2 x
EJ ∙θ=−M ∙ −F 1 ∙ l ∙ x− + ∙ l ∙ x −l∙ x +
l 2 2 3
x
−M ∙ =−16000∙ 0 , 5=−8000
l

( ( ) )
2
x 4
−F 1 ∙ l ∙ x− =−10000 ∙ 4 ∙ 2− =−60000
2 2

2 (
∙ l ∙ x−l∙ x + )=
2 (
∙ 4 ∙ 4 ∙ 2−4 ∙ 4 + )=¿
3
q 2 x 12000 2 8
3 2
¿ 96000
EJ ∙θ=−8000−60000+ 96000=28000
28000 −4 −2
θ= 11
=−0 , 84 ∙10 рад=0 ,84 ∙ 10 град
2 ∙ 10 ∙0,001665
5. Перевірка балки на жорсткість
Балка відповідає умовам жорсткості при заданій схемі навантаження, якщо
максимальний прогин
y max ≤ ( 0,001 … 0,003 ) ∙l
y max =0,052 мм <0,003 ∙ 4000=12 мм

Балка відповідає умовам жорсткості.

 8

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Піскунов В.Г., Присяжнюк В.К. Опір матеріалів з основами теорії

пружності й пластичності: У 2ч., 5кн. - Ч.1, кн.1. Загальні основи курсу:
Підручник.– К.: Вища школа, 1994. - 206 с.
2. Піскунов В.Г., Федоренко Ю.М., Шевченко В.Д. та ін. Опір матеріалів з
основами теорії пружності й пластичності: У 2ч., 5кн. - Ч.1, кн.2. Опір бруса:
Підручник. – К.: Вища школа, 1994. - 335 с.