План роботи на тему "Мінімальна заробітна плата як державна гарантія

оплати найманої праці"

1.1 Суть Мінімальної заробітної плати
1.2 Історія введення Мінімальної заробітної плати
1.3 Сприяння соціальній справедливості та зменшенню нерівності
2.1 Функції Мінімальної заробітної плати
2.2 Ефекти Мінімальної заробітної плати на ринок праці
2.3 Ефекти Мінімальної заробітної плати на економіку загалом
3.1 МЗП в Європі
3.2 Методи визначення Мінімальної заробітної плати
3.3 Державний регулювальний вплив на МЗП.
4.1 Загальний підсумок
4.2 Список використаних джерел

1
 Мінімальна зарплата в Україні
Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір
заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може
встановлюватися оплата за виконану роботу працівником протягом місяця
(Кодекс законів про працю України, Закон України "Про оплату праці").
Згідно з п. 5 ст. 38 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної
заробітної плати встановлюється в Законі про Державний бюджет на
відповідний рік. Зараз місячна мінімальна зарплата в Україні становить 6700
грн.
1.1 Суть Мінімальної заробітної плати
Мінімальна заробітна плата є законодавчо встановленим мінімальним
рівнем оплати праці, яку працівник має отримувати за певний робочий час.
Введення та функціонування її є проявом соціальної політики держави з
метою захисту прав найманих працівників та забезпечення їхнього
мінімального економічного добробуту.
Мінімальна заробітня плата в Україні з 2000р. до 2023р.
Мінімальна зарплатня (грн)
Період
Місячна Погодинна
з 01.01.2023 6700 0 0% 40,46 0.00 0%
з 01.10.2022 до 31.12.202
6700 200 3.1% 40,46 1.20 3.1%
2
з 01.01.2022 до 30.09.202
6500 0 0% 39,26 0.14 0.4%
2
з 01.12.2021 до 31.12.202
6500 500 8.3% 39,12 3.01 8.3%
1
з 01.01.2021 до 30.11.202
6000 1000 20.0% 36,11 6.91 23.7%
1
з 01.09.2020 до 31.12.202
5000 277 5.9% 29,20 0.89 3.1%
0
з 01.01.2020 до 31.08.202
4723 550 13.2% 28,31 3.18 12.7%
0
з 01.01.2019 до 31.12.201
4173 450 12.1% 25,13 2.72 12.1%
9
з 01.01.2018
3723 523 16.3% 22,41 3.07 15.9%
до 31.12.2018
з 01.01.2017
3200 1600 100.0% 19,34 9.75 101.7%
до 31.12.2017
з 01.12.2016 до 31.12.201
1600 150 10.3% 9,59 0.90 10.4%
6
з 01.05.2016 до 30.11.201 1450 72 5.2% 8,69 0.40 4.8%

2
6
з 01.01.2016 до 30.04.201
1378 0 0% 8,29 0.00 0%
6
з 01.09.2015 до 31.12.201
1378 160 13.1% 8,29 1.00 13.7%
5
з 01.01.2015 до 31.08.201
1218 0 0% 7,29 -0.01 -0.1%
5
з 01.01.2014 до 31.12.201
1218 0 0% 7,30 0.00 0%
4
з 01.12.2013 до 31.12.201
1218 71 6.2% 7,30 0.42 6.1%
3
з 01.01.2013 до 30.11.201
1147 13 1.1% 6,88 0.08 1.2%
3
з 01.12.2012 до 31.12.201
1134 16 1.4% 6,80 0.10 1.5%
2
з 01.10.2012 до 30.11.201
1118 16 1.5% 6,70 0.09 1.4%
2
з 01.07.2012 до 30.09.201
1102 8 0.7% 6,61 0.05 0.8%
2
з 01.04.2012 до 30.06.201
1094 21 2.0% 6,56 0.13 2.0%
2
з 01.01.2012 до 31.03.201
1073 69 6.9% 6,43 0.39 6.5%
2
з 01.12.2011 до 31.12.201
1004 19 1.9% 6,04 0.12 2.0%
1
з 01.10.2011 до 30.11.201
985 25 2.6% 5,92 0.15 2.6%
1
з 01.04.2011 до 30.09.201
960 19 2.0% 5,77 0.11 1.9%
1
з 01.01.2011 до 31.03.201
941 19 2.1% 5,66 0.14 2.5%
1
з 01.12.2010 до 31.12.201
922 15 1.7% 5,52 0.09 1.7%
0
з 01.10.2010 до 30.11.201
907 19 2.1% 5,43 0.11 2.1%
0
з 01.07.2010 до 30.09.201
888 4 0.5% 5,32 0.03 0.6%
0
з 01.04.2010 до 30.06.201
884 15 1.7% 5,29 0.09 1.7%
0
з 01.01.2010 до 31.03.201
869 125 16.8% 5,20
0
з 01.11.2009 до 31.12.200
744 94 14.5%
9
з 01.10.2009 до 31.10.200 650 20 3.2%
3
9
з 01.07.2009 до 30.09.200
630 5 0.8%
9
з 01.04.2009 до 30.06.200
625 20 3.3%
9
з 01.12.2008 до 31.03.200
605 60 11.0%
9
з 01.10.2008 до 30.11.200
545 20 3.8%
8
з 01.04.2008 до 30.09.200
525 10 1.9%
8
з 01.01.2008 до 31.03.200
515 55 12.0%
8
з 01.10.2007 до 31.12.200
460 20 4.5%
7
з 01.07.2007 до 30.09.200
440 20 4.8%
7
з 01.04.2007 до 30.06.200
420 20 5.0%
7
з 01.12.2006 до 31.03.200
400 25 6.7%
7
з 01.07.2006 до 30.11.200
375 25 7.1%
6
з 01.01.2006 до 30.06.200
350 18 5.4%
6
з 01.09.2005 до 31.12.200
332 22 7.1%
5
з 01.07.2005 до 31.08.200
310 20 6.9%
5
з 01.04.2005 до 30.06.200
290 28 10.7%
5
з 01.01.2005 до 31.03.200
262 25 10.5%
5
з 01.09.2004 до 31.12.200
237 32 15.6%
4
з 01.12.2003 до 31.08.200
205 20 10.8%
4
з 01.01.2003
185 20 12.1%
до 30.11.2003
з 01.07.2002 до 31.12.200
165 25 17.9%
2
з 01.01.2002 до 30.06.200
140 22 18.6%
2
з 01.07.2000 до 31.12.200 118 28 31.1%
4
 1
з 01.04.2000 до 30.06.200
90
0
Дані з сайту МінФіну

1.2 Історія введення Мінімальної заробітної плати

Історія Мінімальної заробітної плати сягає своїми коріннями до
раннього індустріального періоду. Перші спроби встановлення мінімальної
оплати праці були пов'язані з рухом за права працівників, який виник у XIX
столітті внаслідок індустріалізації та інтенсивного зростання фабрик і
підприємств. З часом різні країни впроваджували закони про Мінімальну
заробітну плату для захисту працівників від експлуатації та бідності.

Перші спроби встановлення МЗП в Україні були спрямовані на

визначення мінімальної заробітної плати в галузях з важкими умовами праці
та шкідливими виробництвами. Закон "Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань" був прийнятий у 1997 році.

Поступове підвищення рівня МЗП: з часом рівень МЗП в Україні

підвищувався завдяки законодавчим змінам і урядовим рішенням. Це
робилося з метою поліпшення соціального захисту працівників і
забезпечення їхнього мінімального рівня доходу.

Введення регулярного перегляду МЗП: законодавство України

передбачає регулярний перегляд рівня МЗП. Це означає, що уряд і соціальні
партнери (представники роботодавців і профспілок) розглядають можливість
підвищення МЗП на основі певних економічних та соціальних показників.

Закон "Про Мінімальну Заробітну Плату": Україна прийняла цей

закон у 2010 році, який закріплює правові норми щодо МЗП, встановлює
процедуру перегляду та механізми контролю за дотриманням мінімальної
заробітньої плати.

Динаміка зростання МЗП: протягом останніх років мінімальна

заробітна плата в Україні різко зросла і продовжує підвищуватися до 2023

5
року. Це пов'язано з бажанням забезпечити більш гідний рівень життя для
працівників і зменшити рівень бідності, але почалась війна.
1.3 Сприяння соціальній справедливості та зменшенню нерівності

Мінімальна заробітна плата відіграє важливу роль у забезпеченні

соціальної справедливості та зменшенні нерівності в суспільстві.

Захист прав працівників: МЗП гарантує, що наймані працівники отримують

мінімально прийнятний рівень оплати за свою працю, що є основою їхнього
соціального захисту та гідного життя.

Зменшення бідності: Встановлення мінімальної оплати праці допомагає

боротьбі з бідністю, оскільки навіть найменш оплачувана робота гарантує
певний мінімум для забезпечення життєвих потреб.

Стимулювання підвищення рівня оплати праці: МЗП може впливати на

підвищення рівня оплати праці загалом, оскільки роботодавці, щоб
привернути та утримати кваліфікованих працівників, можуть вирішити
виплачувати оплату вищу за мінімальну.

Підвищення рівня життя: МЗП сприяє підвищенню рівня життя

населення, оскільки забезпечує базові умови для задоволення основних
потреб працівників та їхніх сімей.
2.1 Функції Мінімальної заробітної плати
Мінімальна заробітна плата виконує ряд важливих функцій в
регулюванні оплати праці:

 Функція соціального захисту: МЗП гарантує найманим працівникам

мінімальний рівень доходу, необхідний для їхнього гідного життя.
Вона забезпечує соціальний захист і допомагає запобігти експлуатації
та бідності серед працівників.

 Регулююча функція: МЗП визначає нижню межу оплати праці і

впливає на формування мінімальних тарифних ставок (окладів) для
найманих працівників. Вона є основою для всієї системи оплати праці.

6
  Сприяння соціальній справедливості: встановлення соціально
обґрунтованого рівня МЗП допомагає зменшити рівень нерівності в
оплаті праці, оскільки гарантує мінімальний рівень доходу для всіх
працівників.

 Стимулювання підвищення рівня оплати праці: МЗП може

стимулювати роботодавців виплачувати більше, ніж мінімальний
рівень, щоб залучити та утримати кваліфікованих працівників. Це
сприяє підвищенню рівня оплати праці загалом.

 Соціально-економічний вплив: встановлення рівня МЗП відображає

соціальні та економічні цінності суспільства. Він сприяє соціально
справедливому розподілу доходів і встановленню стандартів життя для
працівників та їхніх сімей.

 Регулярний перегляд: законодавство передбачає регулярний перегляд

рівня МЗП, що дозволяє адаптувати її до змін в економіці та
суспільстві.

Ці функції Мінімальної заробітної плати сприяють створенню більш

справедливого та рівноправного суспільства, де працівники мають
гарантований мінімальний рівень соціального й економічного захисту.
2.2 Ефекти Мінімальної заробітної плати на ринок праці
Мінімальна заробітна плата (МЗП) має значний вплив на ринок праці,
який може бути досить складним і суперечливим. Важливо враховувати, що
ефекти МЗП можуть різнитися в залежності від рівня МЗП, економічного
контексту та інших факторів.
Інформація про ефекти Мінімальної заробітної плати на ринок праці:
 Захист прав працівників: одним з головних функціональних аспектів
МЗП є захист прав найманих працівників, особливо тих, які працюють
в низькорівневих робочих умовах. МЗП надає гарантії мінімального
рівня оплати праці, що може зменшити ризик експлуатації працівників
і покращити їхні трудові умови.

 Стимулювання праці: встановлення МЗП може стимулювати працю,

оскільки вона надає людям інсентив для участі в робочому процесі.

7
 Вищий рівень МЗП може зробити працю більш привабливою для
безробітних або тих, хто знаходиться на межі бідності.

 Підвищення рівня життя: МЗП впливає на підвищення рівня життя

найменших заробітків. Вона допомагає забезпечити працівникам
достатній дохід для задоволення базових потреб, таких як харчування,
житло і медична допомога.

 Збільшення витрат для роботодавців: роботодавці, зазвичай,

змушені виплачувати більше грошей своїм працівникам, якщо МЗП
підвищується. Це може призвести до збільшення витрат на зарплати та
вплинути на фінансовий стан підприємств.

 Можливе збільшення безробіття: однією з головних критик МЗП є

те, що вона може призвести до збільшення безробіття, особливо серед
найменш кваліфікованих працівників. Роботодавці можуть бути
змушені зменшувати кількість робочих місць, оскільки не можуть собі
дозволити виплачувати вищю заробітну плату.

 Підвищення цін на товари та послуги: для компенсації витрат на

виплату вищих зарплат, деякі роботодавці можуть підвищити ціни на
свої товари та послуги. Це може призвести до інфляції і підвищення
вартості життя для всього населення.

 Вплив на ринкову конкурентоспроможність: Вищий рівень МЗП

може впливати на конкурентоспроможність країни в міжнародному
ринку. Якщо МЗП висока, це може призвести до зростання витрат для
підприємств і зменшити їхню конкурентоспроможність на світовому
ринку.
2.3 Ефекти Мінімальної заробітної плати на економіку загалом
Вплив Мінімальної заробітної плати (МЗП) на економіку загалом може
бути складним і суперечливим. Ось докладніше про ефекти МЗП на
економіку:

1. Підвищення споживчого попиту:

Одним з потенційних позитивних ефектів МЗП є підвищення
споживчого попиту. Коли наймані працівники отримують більше
грошей, вони мають здатність витрачати більше на товари та послуги.

8
 Це може сприяти зростанню обсягів продажів, що в свою чергу може
стимулювати економічний розвиток.

2. Збільшення доходів для найменших заробітків:

МЗП забезпечує мінімальний рівень доходів для найменших заробітків.
Це сприяє зменшенню бідності та покращенню якості життя найманих
працівників.

3. Підвищення продуктивності та лояльності працівників:

Вищий рівень оплати праці може підвищити мотивацію та лояльність
працівників, що може призвести до підвищення продуктивності.
Продуктивні працівники створюють більше вартості для компаній і, в
результаті, для економіки загалом.

4. Збільшення витрат для бізнесів:

Однак вищий рівень МЗП може збільшити витрати для підприємств,
особливо для малих бізнесів і галузей з високою інтенсивністю
низькокваліфікованої праці. Це може призвести до збільшення вартості
виробництва і зниження прибутковості для підприємств.

5. Можливе збільшення безробіття:

Однією з основних критик МЗП є той факт, що вона може призвести до
збільшення безробіття. Якщо роботодавці не можуть собі дозволити
виплачувати вищий рівень зарплати, вони можуть зменшувати
кількість робочих місць або знижувати рівень найманих працівників.

6. Збільшення цін на товари та послуги:

Деякі підприємства можуть відшкодовувати зростання витрат на
зарплати шляхом підвищення цін на свої товари та послуги. Це може
вплинути на інфляцію та збільшити вартість життя для всього
населення.

7. Вплив на конкурентоспроможність країни:

Високий рівень МЗП може впливати на конкурентоспроможність
країни на міжнародному ринку. Якщо МЗП висока, це може призвести
до збільшення витрат для підприємств і зниження їхньої
конкурентоспроможності. Високі витрати на зарплати можуть змусити
підприємства змінювати стратегії, наприклад, переносити виробництво
в країни з більш низькими рівнями МЗП або автоматизувати
виробництво, щоб знизити залежність від ручної праці. Це може
вплинути на зайнятість та економічну діяльність у країні.

9
 8. Зменшення нерівності у доходах:
Вищий рівень МЗП може призвести до зменшення нерівності у
доходах, оскільки найменший рівень оплати праці зростає. Це може
бути соціально-справедливим заходом для покращення соціальної
справедливості.

9. Споживча інфляція:
Підвищення МЗП може призвести до споживчої інфляції, оскільки
підприємства можуть передавати зростання витрат на ціни. Це може
вплинути на купівельну спроможність громадян і загальний рівень цін.

10. Соціальні вигоди і допомога:

Вищий рівень МЗП може зменшити потребу у соціальних вигодах і
допомозі від держави, оскільки працівники зможуть забезпечити собі
мінімальний рівень доходу без додаткової підтримки.
3.1 Порівняння мінімальної заробітної плати в Європі
Мінімальна заробітна плата в Європі - неоднозначне питання, що
постійно змінюється. Вона варіюється від країни до країни: у деяких
державах встановлено мінімальну зарплату, а в інших вона залишена на
розсуд окремих роботодавців та профспілок. Оглядаємо відмінності
мінімальної заробітньої плати в ЄС і де європейці одержують більше.

Статистичні дані про мінімальний заробіток в

Європі публікує Євростат. У документі відомства йдеться саме про
національну мінімальну зарплатню, яка застосовується до всіх працівників
або принаймні до переважної більшості в різних країнах.

Станом на 1 січня 2023 року мінімальну заробітну плату мали 22 із 27

країн-членів Європейського союзу. При цьому країнами ЄС без національної
мінімальної зарплати були: Данія, Італія, Австрія, Фінляндія та Швеція - там
рівень винагороди визначається роботодавцем і профспілкою.

Країни ЄС, у яких мінімальна зарплата вища і де її платять менше

Місячна мінімальна заробітна плата сильно відрізняється в країнах-
членах: від 399 євро в Болгарії до 2 387 євро в Люксембурзі.

10
 Для визначення рівня з/п країни поділили на 3 групи: до 1-ї групи
увійшли країни, де щомісячний заробіток становить від 399 до 840 євро, 2-ї
групи - країни з з/п від 887 до 1304 євро та до 3-ї групи – країни з
мінімальною зарплатою від 1700 євро на місяць.

Хто входить до І групи:

Болгарія – 399 євро;

Угорщина – 579 євро;
Румунія – 606 євро;
Латвія – 620 євро;
Хорватія – 700 євро;
Словаччина – 700 євро;
Чехія – 717 євро;
Естонія – 725 євро;
Польща – 746 євро;
Мальта – 835 євро;
Литва – 840 євро.

ІІ група:

Португалія – 887 євро;

Іспанія – 1167 євро;
Словенія – 1304 євро.

ІІІ група:

Франція – 1709 євро;

Ірландія – 1910 євро;
Нідерланди – 1934 євро;
Бельгія – 1955 євро;
Німеччина – 1981 євро;

11
Люксембург – 2387 євро.

Щодо України, - мінімальну заробітну плату з 1 січня 2023 року

встановлено на рівні 6700 гривень, що дорівнює близько 168 євро.
3.2 Методи визначення Мінімальної заробітної плати

Визначення рівня Мінімальної заробітної плати (МЗП) може

відрізнятися в різних країнах та залежить від політичних, економічних і
соціальних умов.

Методи визначення МЗП:

 Історичний метод:

Деякі країни визначають МЗП на основі історичних підходів, які

враховують зростання інфляції та інші економічні чинники протягом
певного періоду часу. Наприклад, МЗП може бути визначена як певний
відсоток від середньомісячної заробітної плати в попередньому році.

 Економічний метод:

Країни можуть використовувати економічні моделі та аналіз для

визначення МЗП. Цей підхід враховує вартість життя, інфляцію, рівень
безробіття та інші економічні параметри. Моделі можуть
розраховувати оптимальний рівень МЗП, який забезпечує гармонію
між захистом прав працівників і конкурентоспроможністю
підприємств.

 Порівняльний метод:

Використання порівняльного підходу, де МЗП визначається на основі

аналізу та порівняння з рівнями МЗП в інших країнах. Цей метод може
враховувати економічну ситуацію на міжнародному ринку праці та
може служити як джерело вдоцільнення для встановлення
відповідності рівня Мінімальної заробітної плати (МЗП) національним
інтересам та міжнародним стандартам. Порівняльний метод аналізує,
як рівень МЗП у країні відноситься до рівнів МЗП в інших країнах, щоб
визначити, чи належить він до нижчого або вищого спектра.

 Соціально-партнерський метод:

В багатьох країнах МЗП визначається в результаті угод між урядом,

роботодавцями та профспілками. Цей спосіб передбачає участь різних

12
 зацікавлених сторін у визначенні рівня МЗП. У таких випадках МЗП
може бути результатом компромісу між різними інтересами.

 Експертний метод:

Експертні оцінки використовуються для визначення МЗП. Економісти,

соціологи та інші фахівці можуть аналізувати соціальні та економічні
фактори, щоб визначити рівень МЗП, який враховує потреби
працівників та можливості підприємств.

 Легіслативний метод:

В деяких країнах МЗП встановлюється законодавчим шляхом. Уряд

може визначати як рівень МЗП, так і процедури її регулярного
оновлення. В цьому випадку МЗП стає законом та обов'язково
виконується.

 Комбінований метод:

Часто країни використовують комбінацію різних методів для

визначення МЗП. Наприклад, вони можуть враховувати історичні дані,
економічний аналіз та соціально-партнерські угоди для встановлення
оптимального рівня МЗП.

3.3 Державний регулювальний вплив на МЗП.

Державний регулювальний вплив на Мінімальну заробітну плату

(МЗП) в Україні базується на законодавстві та регуляторних актах, які
визначають рівень, правила визначення та регулярний перегляд МЗП.
Важливі закони та положення, що регулюють МЗП в Україні, включають:

 Закон "Про забезпечення соціальних гарантій громадян, які

працюють та виробляють продукцію і здійснюють роботи, які не
дозволяють одержувати доходи, достатні для забезпечення себе і
сім'ї, та призвело до відмови від іншої праці."

Цей закон встановлює загальний принцип гарантування громадянам

мінімального рівня доходу.

 Закон "Про загальнодержавне обов'язкове державне соціальне

страхування" визначає порядок розрахунку та перегляду МЗП.
Зазвичай, МЗП змінюється на початку кожного року на підставі
інфляції та соціально-економічних показників.

13
 Даний закон також встановлює мінімальний розмір страхового стажу
для отримання соціальних виплат, які можуть бути пов'язані з рівнем
МЗП.

 Закон "Про оплату праці" визначає загальні принципи оплати праці та

встановлює правила щодо розміру МЗП.

 Закон "Про зайнятість населення" містить положення про

регулювання ринку праці, включаючи правила визначення МЗП для
різних категорій працівників.

Рішення Кабінету Міністрів України зазвичай є тим актом, який

встановлює конкретний розмір МЗП на рік. Це рішення приймається на
підставі аналізу соціально-економічних показників і звіту Головного
управління статистики в Україні.

Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту

прав людини виконує контроль за встановленням та зміною МЗП, і може
вносити пропозиції щодо його підвищення чи зменшення.

4.1 Загальний підсумок дослідження полягає в наступному:

Мінімальна заробітна плата (МЗП) є важливою складовою економічної

та соціальної політики в багатьох країнах світу. Вона служить державною
гарантією оплати найманої праці та має на меті захистити права найманих
працівників, зокрема тих, хто має низькі кваліфікації і обмежені можливості
на ринку праці.

МЗП визначається різними методами, включаючи історичний,

економічний, порівняльний, соціально-партнерський, експертний,
легіслятивний та комбінований. Вибір методу залежить від політичних,
економічних і соціальних умов країни.

МЗП відрізняється значно від країни до країни. У Європейському

Союзі станом на 2023 рік більшість країн-членів мають національну
мінімальну зарплату і її рівень коливається від 399 євро в Болгарії, до 2,387
євро в Люксембурзі.

14
 МЗП впливає на економіку та суспільство. Вона може підвищувати
споживчий попит, зменшувати нерівність у прибутках, підвищувати
продуктивність працівників і забезпечувати соціальну справедливість. Проте
вона також може збільшувати витрати для бізнесів, призводити до
збільшення цін на товари та послуги, а також спричиняти збільшення
безробіття.

Україна також має МЗП, яка становить 6,700 гривень на місяць, що

дорівнює приблизно 168 євро.

Розуміння важливості й впливу МЗП допомагає країнам розробляти

ефективну політику, яка балансує інтереси найманих працівників і
підприємств, сприяє економічній стабільності та покращенню якості життя
громадян.

4.2 Список використаних джерел

1) І.І. Бідна, ст. гр.УП-10, Т.П. Мірзак, викл. Кіровоградський національний
технічний університет Мінімальна заробітна плата в Україні: механізм її
функціонування та регулювання

2) https://index.minfin.com.ua/labour/wagemin/

3) О. К. Чуднова, ассистент кафедри обліку в бюджетних і кредитних

установах та економічного аналізу КНЕУ

4) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text

5) https://minjust.gov.ua/m/str_17831

6) https://lv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/626319.html

7) https://ips.ligazakon.net/document/T002017?an=166

15
ЗМІСТ
1.1 Суть Мінімальної заробітної плати……………………...…………….ст. 2-3
1.2 Історія введення Мінімальної заробітної плати……………………....ст. 3-4
1.3 Сприяння соціальній справедливості та зменшенню нерівності…….ст. 4-5
2.1 Функції Мінімальної заробітної плати………………………………...ст. 5-6
2.2 Ефекти Мінімальної заробітної плати на ринок праці………………..ст. 6-7
2.3 Ефекти Мінімальної заробітної плати на економіку загалом……..…ст. 7-9
3.1 МЗП в Європі………………………………………………………….ст. 9-10
3.2 Методи визначення Мінімальної заробітної плати…………….…..ст. 10-12
3.3 Державний регулювальний вплив на МЗП……...………………….ст. 12-13
4.1 Загальний підсумок…………………………………………………..ст. 13-14
4.2 Список використаних джерел…………………………………...………ст. 14

16