Professional Documents
Culture Documents
King. Dzheraldova Gra
King. Dzheraldova Gra
GAME
A NOVEL
ДЖЕРАЛДОВА
ГРА
РОМАН
Переклад з англійської
Володимира Куча
ХАРКІВ
2022
УДК 821.111(73)
К41
Перекладено за виданням:
King S. Gerald’s Game : A Novel / Stephen King. —
London : Hodder & Stoughton, 1992. — 400 p.
1
Переклад Марії Жук. (Тут і далі — прим. пер.)
1
Джессі чула, як від жовтневого павітру, що розноситься
навколо будинку, час від часу легенько погрюкують задні
двері. Одвірок на осінь завжди розбухає, тож щоб зачини
ти двері, ними треба добряче хряснути. Цього разу вони
про це забули. Вона подумала, чи не сказати Джералдові
сходити й нормально зачинити двері, перш ніж вони надто
захопляться, бо інакше той грюкіт винесе їй мізки. А тоді
зрозуміла, наскільки це сміховинно, зважаючи на обстави
ни. Це зіпсує всю атмосферу.
«Яку атмосферу?»
Так, хороше запитання. І коли Джералд повернув порож
нистий ключ у другому замку, коли Джессі почула цокіт
хвилинної стрілки над лівим вухом, то зрозуміла, що атмо
сферу тут берегти не обов’язково, принаймні їй. Звісно, саме
тому вона взагалі помітила ті незачинені двері. У неї сексу
альне збудження від ігор із бондажем довго не протривало.
Проте про Джералда такого не скажеш. Зараз на ньому
була лише пара сімейок «Джокі», і Джессі не було потреби
піднімати очі вище, щоб побачити, що завзяття в нього на
обличчі не послабло ні на йоту.
«Це все по-дурному», — подумала вона, але ця історія не
лише дурна. Також вона трохи страшна. Джессі не хотілося
цього визнавати, але так уже склалося.
10 СТІВЕН КІНГ
1
1 дюйм ≈ 2,5 см.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 11
«А ти впевнена?»
Так. Вона не вміла читати його, наче книжку (Джессі
припускала, що для цього потрібно набагато більше, ніж
сімнадцять років шлюбу), але вважала, що зазвичай непо
гано уявляє, що діється в його голові. Думала, що це був
би серйозний збій, якби вона помилялася.
«Якщо це правда, дівулю, як же він не “читає” тебе? Як
же не бачить, що це не просто нова сцена в старій знайо
мій секс-кумедії?»
Тепер настала її черга трішки спохмурніти. Джессі за
вжди чула голоси в голові (мабуть, усі їх чують, хоча люди
зазвичай про них не розповідають, так само як не ділять
ся особливостями роботи свого кишківника), і більшість
із них — це голоси старих друзів, приємні, наче домашні
капці. Але цей був новий… і в ньому не вчувалося нічого
приємного. Це був сильний голос, що звучав молодо й жва
во. А також нетерпляче. Тепер він заговорив знову, відпо
відаючи на власне запитання.
«Проблема не в тому, що він не може тебе “читати”. Про
сто іноді, дівулю, він цього не хоче».
— Джералде, правда, я не в настрої. Візьми ключі й віді
мкни мене. Зробимо щось інше. Якщо хочеш, я буду звер
ху. Або можеш просто лягти, завести руки за голову, а я те
бе, ну, знаєш, навпаки.
«А ти впевнена, що хочеш цього? — запитав новий го
лос. — Дійсно впевнена, що взагалі хочеш ще будь-коли
займатися хоч якимось сексом із цим чоловіком?»
Джессі заплющила очі, ніби цією дією могла якось зму
сити голос замовкнути. Коли вона знову їх розплющила,
Джералд стояв у ногах ліжка, а спереду його труси стирча
ли, ніби ніс корабля. Ну… радше, мабуть, дитячого іграш
кового човника. Посмішка ще більше розпливлася, від
криваючи з обох боків останні кілька зубів — тих, що
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 13
1
H0 — типорозмір у залізничному моделюванні, що використовує масштаб 1:87.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 15
1
Gloria Steinem — американська журналістка, феміністка та політична активістка.
У 1960-х — 1970-х роках була визнаною лідеркою американського фемініс
тичного руху.
2
Quod erat demonstrandum — що й варто було довести (лат.).
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 17
1
1 фунт ≈ 0,45 кг.
20 СТІВЕН КІНГ
1
Baby Huey — мультиплікаційний персонаж у роботах студії Paramount Pictures:
наївне каченя-переросток.
2
Згідно з відповідною теорією особистості, люди діляться на типи А і Б. Перші —
більш конкурентні, організовані, амбітні, нетерплячі, агресивні, другі — на
впаки, більш розслаблені, не такі невротичні.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 21
того дня, а в такому віці всі діти дурні. Ні, це не через дурість.
Це через її страх: якщо вона нічого не зробить із тією гидкою
зеленою піною люті й сорому, те шумовиння
(загасить сонце)
призведе до вибуху. Правда, яку вона вперше розкрила
того дня, полягала от у чому: у ній є криниця, вода в ній
отруйна, і, ляснувши Джессі, Вільям опустив туди відро,
яке потім піднялося, наповнене нечистотами й в’юнистим
гидом. Вона ненавиділа його за це й припускала, що саме
та ненависть змусила її вдарити. Та глибина налякала її.
Тепер, через стільки років, Джессі зрозуміла, що той страх
не зник… але це досі її злило.
«Ти не загасиш сонце, — подумала вона, ані найменшої
гадки не маючи, що це означає. — Здохнеш, але не загасиш».
— Я не хочу сперечатися через якісь дрібниці, Джералде.
Просто візьми ключі від цих блядських штук і відімкни мене!
А тоді він сказав дещо настільки приголомшливе, що
спершу Джессі навіть не змогла осягнути ці слова:
— А що, як я цього не зроблю?
Першою привернула увагу зміна тону. Зазвичай Джералд
говорив грубуватим, непривітним та енергійним голосом:
«Я тут керую, і з цим нам усім вельми пощастило, прав
да?» — проголошував цей тон. Але йому на зміну прийшло
низьке муркотання, якого Джессі раніше не чула. В очі по
вернулися вогники — гарячі, маленькі, що колись давно
збуджували її, наче прожектори. Розгледіти ті вогники було
важко — за оправленими золотом окулярами він звузив очі
до набряклих щілин, — але вони там були. Так, безумовно.
Ну і ще була дивна ситуація з його маленьким другом.
Дружок не поникнув навіть трішечки. Здавалося, він три
мається пряміше, ніж вона будь-коли пам’ятала… хоча це,
напевно, лише уява.
«Справді так думаєш, дівулю? А я ні».
24 СТІВЕН КІНГ
1
Harry Reasoner — американський журналіст, коментатор і ведучий програми
«60 Minutes».
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 29
1
J. W. Dant — американська марка віскі.
32 СТІВЕН КІНГ
2
Джессі була ніби в довгому холодному коридорі, наповне
ному білим туманом. Коридорі, сильно скошеному набік,
як ті, у яких опиняються люди з фільмів і телесеріалів, на
кшталт «Жахіття на вулиці В’язів» чи «Сутінкової зони».
Вона стояла гола, їй дошкуляв холод, боліли м’язи, особли
во на спині, шиї та плечах.
«Мені треба забратися звідси, бо я зараз виблюю, — по
думала Джессі. — Живіт крутить від туману й вогкості».
(Хоча вона знала, що річ не в тумані й вогкості.)
«А ще щось не так із Джералдом. Не пам’ятаю точно, що
саме, але, здається, йому погано».
(Хоча вона знала, що «погано» — не зовсім те слово.)
Проте, що дивно, якась інша частина її насправді зовсім
не хотіла покидати скошений мрячний коридор. Та части
на натякала, що їй буде набагато краще залишитися тут.
Якщо Джессі піде, то пошкодує. Тож вона ще якийсь час не
поспішала.
Зрештою рухатися її змусив собачий гавкіт. Він був украй
гидкий, низовий, але у верхніх регістрах розкришувався на
пронизливі виски. Щоразу, як він зривався з пащі тварини,
здавалося, наче вона блює жменею гострих скалок. Джессі
вже раніше чула той гавкіт, хоча було б краще — набагато
краще, правду кажучи, — якби вона могла не пригадувати,
коли саме, де саме і що в ту мить відбувалося.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 35
1
«Dear Abby» — колонка з порадами для читачів, яку в 1956 році заснувала Полін
Філліпс під псевдонімом Ебіґейл Ван Бюрен, а зараз веде її донька Джин.
38 СТІВЕН КІНГ
1
Спотворена назва популярної пісні «Someday My Prince Will Come» («Одного
дня мій принц прийде») з мультфільму «Білосніжка» студії Disney.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 41
1
Перший понеділок вересня.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 45
3
Джессі міцно склепила очі. Шість років тому в неї був не
вдалий п’ятимісячний період психіатричних сеансів, але
вона не розповідала про це Джералдові, бо знала, що він
поставиться саркастично… а ще, ймовірно, розхвилюєть
ся через те, про що вона може пробовкатися. Джессі озна
чила свою проблему як стрес, і Нора Калліґан, психоло
гиня, навчила її простої техніки розслаблення.
«Більшість людей, коли чують, що треба рахувати до деся
ти, уявляють собі якогось Дональда Дака, котрий намагається
48 СТІВЕН КІНГ
1
Mother Machree — американсько-ірландська пісня про маму. Machree — англіза
ція ірландського mo chroí, вигуку «моє серденько».
50 СТІВЕН КІНГ
1
Бог із машини (лат.) — неочікувана й штучна розв’язка подій.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 55
4
Цього разу в темряві за повіками Джессі уявила не власне
тіло, а всю цю спальню. Звісно, сама Джессі — головна
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 57
1
«Близнюче» ліжко (twin) — 191 × 99 см, «королевине» (queen) — 203 × 152 см,
«королівське» (king) — 203 × 193 см.
62 СТІВЕН КІНГ
5
Собака був не на під’їзній доріжці, а ближче. Тінь, що
простягалася на асфальті ледь не до переднього бампера
«мерседеса», означала, що тварина на задньому ґанку. Дов
га повзуча тінь виглядала так, наче належить якомусь
покрученому монструозному псу, і Джессі вона одразу
не сподобалася.
«Не будь, бляха, дурною, — вилаяла вона себе. — Тінь
лише здається такою, бо сідає сонце. А тепер, дівчино,
розтули рота й трохи покричи — зрештою, пес не обов’яз
ково бродячий».
66 СТІВЕН КІНГ
1
Submarine sandwich — популярний вид сендвіча, що складається з розрізаного
вздовж багета, між половинками якого складають начинку.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 67
1
Heather Locklear — американська акторка, відома зокрема роллю в серіалі «Динас
тія». Також зіграла в екранізації роману «Та, що породжує вогонь» Стівена Кінга.
2
Victoria Principal — американська акторка, відома, зокрема, роллю в серіалі
«Даллас».
3
Maury Povich — американський шоумен, ведучий згаданої новинної телепередачі.
68 СТІВЕН КІНГ
1
Amato’s — мережа ресторанів італійської кухні на півночі Нової Англії.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 69
6
Вона його не відлякала.
Собака боявся людей і будинків, тут Джессі не помили
лася, проте вона недооцінила безнадійний стан тварини.
Його попередня кличка — Принц — тепер здавалася мер
зенною іронією. За свій довгий голодний обхід озера Каш
вакамак цієї осені він уже стрічав незліченну кількість
сміттєвих баків, таких самих, як берлінґеймівський, тому
швидко відмахнувся від запаху салямі, сиру й оливкової
олії, що долинав конкретно з цього. Аромат дарував тан
талові муки, але гіркий досвід навчив колишнього Прин
ца, що його джерело — за межами досяжності.
Проте тут були й інші запахи. Собака зачував їх що
разу, як вітер пиняво прочиняв задні двері. Ці запахи
були слабші, ніж ті, з коробки, і їхнє джерело ховалося
всередині будинку, але вони були надто приємні, щоб іг
норувати. Собака знав, що його, найпевніше, проженуть
крикливі господарі, які кидаються різним і б’ються див
ними твердими ногами, але запах був сильніший за страх.
Перебороти жахливий голод могла єдина річ, але собака
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 71
7
Джессі почула клацання собачих кігтів і зрозуміла, що пес
справді досі в будинку й наближається до неї. Вона за
кричала. Знала, що це, мабуть, найгірше, що можна зро
бити, — всупереч усім порадам, які вона чула: ніколи не
показувати потенційно небезпечній тварині свій страх, —
але не стрималася. Джессі надто добре розуміла, що саме
притягує собаку до спальні.
Вона підтягла ноги до себе й одночасно за допомогою
наручників смикнулася до узголів’я. Очей не відривала від
дверей у коридор. Тоді почула гарчання пса. Від цього звуку
нутрощі почали здаватися розбовтаною гарячою рідотою.
Тварина спинилася біля дверей. Там уже почали збира
тися тіні, і Джессі собака здавався невиразним обрисом,
що здіймається низько над підлогою, — невеликий, але
й не пудель і не чихуахуа. Очі блискали двома помаранче
во-жовтими серпиками сонячного відображення.
— Геть! — закричала на нього Джессі. — Геть! Геть!
Ти… тобі тут не місце!
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 73
1
«Heinz 57» — метафора, що походить з історичної рекламної кампанії продукції
Heinz. Число 57 використовувалося, щоб показати широкий вибір продуктів,
хоча його взяли суто за бажанням власника компанії. З часом ця фраза стала
означати, зокрема, собаку, в якому змішано багато порід.
74 СТІВЕН КІНГ
8
«Цього не станеться, — переконувала себе Джессі. —
У жодному разі, просто розслабся».
Вона твердила це собі, аж доки передню половину тіла
собаки не прикрила ліва частина ліжка. Хвіст захитався
швидко як ніколи, а тоді з’явився звук, який вона впізна
ла, — звук, із яким собака п’є воду з калюжі в спекотну
літню пору. От тільки це було не зовсім так. Звук був якийсь
жорсткіший, пес не стільки хлебтав, скільки облизував.
Джессі вирячилася на невтомний хвіст, і раптом розум
підігнав їй картинку з тим, що через кут ліжка було при
ховано від очей. Цей бездомний приблуда з поцяткованою
реп’яхами, збитою в ковтяки шерстю й настороженими
очима облизує кров з ріденького волосся її чоловіка.
— НІ! — Джессі підняла сідниці над ліжком і хвицнула
ногами ліворуч. — ЗАБЕРИСЯ ВІД НЬОГО! ГЕТЬ!
Вона смикнулася й п’ятою провела по випуклостях со
бачого хребта. Пес одразу ж відскочив і підвів морду. Очі
були розплющені так широко, аж виднілися тоненькі кру
жальця більм. Зуби розімкнулись, і в дедалі слабшому по
полудневому світлі тонкі, наче павутина, ниточки слини,
що розтягнулися між верхніми і нижніми різцями, здавали
ся сухозлотницею. Собака кинувся на її босу ногу. Джессі
відсмикнула її й скрикнула, відчувши, як гарячий собачий
78 СТІВЕН КІНГ
9
Потяг виблювати минав повільно, проте таки минув. Джес
сі лежала на спині, міцно зімкнувши очі, і починала вже
по-справжньому відчувати болючу пульсацію в плечах.
Вона підходила повільними перистальтичними хвилями,
і Джессі з відчаєм припускала, що це лише початок.
«Я хочу заснути», — подумала вона.
То знову був дитячий голос. Тепер шокований і пере
ляканий. Його зовсім не цікавить логіка, він не терпить
жодних «можу» чи «не можу».
«Я майже заснула, коли прийшов той поганий пес, і все,
чого я тепер хочу, — заснути».
Джессі всім серцем співчувала цьому голосу. Єдина
проблема, що вона більше не відчувала сонливості. Вона
щойно спостерігала, як собака відриває шматок тіла її
чоловіка, тому жодної сонливості не залишилося.
Зате була спрага.
88 СТІВЕН КІНГ
1
Ідеться про пісню Ніка Лоу «Marie Provost», у якій описано вигадані обставини
реальної смерті канадської актриси Марі Прево, що померла від гострого алко
голізму, а її тіло знайшли лише через кілька днів, коли сусіди поскаржилися на
постійний собачий гавкіт.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 91
1
По суті (лат.).
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 95
1
Tie-dye — техніка фарбування одягу, коли його скручують у вузлик(и) й наносять
зверху барвник. Була на піку популярності в 1960-х — 1970-х роках у США.
96 СТІВЕН КІНГ
1
Learjet — канадська компанія — виробник бізнес-літаків.
2
The Four Seasons — один із найвідоміших у світі ресторанів, розташований
у Нью-Йорку.
3
Birdland — відомий джаз-клуб у Нью-Йорку.
104 СТІВЕН КІНГ
10
Джессі поставила склянку на полицю, обережно, щоб во
на звідти не перекинулася. Язик тепер здавався шматком
118 СТІВЕН КІНГ
1
«Коли я сіла за піаніно, з мене сміялися, а тоді я зіграла…» — заголовок до ре
кламного тексту Школи музики США. Його у 1925 році написав один із найвідо
міших копірайтерів Джон Кейплз. Реклама мала шалений успіх, а фразу «коли
я _____, з мене сміялися» стали використовувати як підводку в багатьох інших
рекламних кампаніях.
120 СТІВЕН КІНГ
1
Tempus fugit — час летить (лат.).
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 123
1
Florence Nightingale — британська реформаторка сестринської справи, відома як
організаторка й керівниця санітарок під час Кримської війни.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 125
1
Molson’s — канадська марка пива.
126 СТІВЕН КІНГ
11
14 серпня 1965 року — приблизно два роки від дня, коли
згасло сонце. День народження Вілла. Увесь день він хо
дить і урочисто заявляє всім навколо, що прожив по року
на кожний інінг у бейсболі. Джессі не може зрозуміти,
чому для її брата це настільки важливо, але, очевидно, так
є, і вона вирішує, що як Вілл хоче порівнювати своє жит
тя з бейсбольним матчем, це цілком нормально.
Протягом певного часу все, що відбувається на вечірці
з нагоди дня народження її молодшого брата, цілком нор
мально. Так, на електрофоні грає Марвін Ґей, але це не та
погана, небезпечна пісня. «Себе я пошаную, — співає
Марвін глумливо-погрозливо. — І від тебе почухраю…
ма-лааа». По правді, досить мила пісня, та й цей день, при
наймні поки що, навіть кращий, ніж нормальний. Слова
ми двоюрідної тітки Кетрін, «ліпшіше не буває». Навіть
тато так думає, хоча спочатку він не був у захваті від ідеї
повернутись у Фалмут на Віллів день народження, коли
йому це запропонували. Джессі почула, як він сказав:
«Думаю, зрештою, ідея виявилася непоганою» — її мамі,
а від цього стало добре їй, бо саме вона, Джессі Мейгут,
донька Тома й Саллі, сестра Вілла й Медді, мати нікого, це
запропонувала. Саме тому він тут, а не в Сансет-Трейлз.
136 СТІВЕН КІНГ
1
≈ 32 °C.
2
≈ 27 °C.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 139
1
Дивовижно (лат.).
140 СТІВЕН КІНГ
1
Змінені слова з відомої пісні Деббі Рейнолдс «Tammy», що звучала в романтичній
комедії «Tammy and the Bachelor» і збігається в назві з іменем згаданої персонажки.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 143
1
Mr. Natural — персонаж андерґраундних коміксів представника контркультури
1960-х Роберта Крамба. Містичний гуру, що сипле афоризмами.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 147
12
Колишній Принц, який раніше був гордістю й радістю
маленької Кетрін Сатлін, після свого останнього походу
в спальню просидів у сінях кухні приблизно десять хвилин.
Сидів із піднятою головою й широко розплющеними очима,
не кліпаючи. Останні два місяці він прожив на аж занадто
сухому пайку, а цього вечора добряче наївся — фактично
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 149
13
Під час літніх вакацій на озері на початку шістдесятих, до то
го як Вільям навчився робити хоч щось, окрім як бовтатися
150 СТІВЕН КІНГ
14
Через якийсь час Джессі намагалася виборсатися до тями,
усвідомлюючи лише дві речі: місяць пройшов частину
шляху й тепер заглядає у західні вікна, а також вона дуже
перелякана… чим саме, спочатку не знала. Тоді до неї ді
йшло: тато був тут, а може, й досі тут. Створіння не було
схоже на нього, так, але це лише тому, що тато вдягнув
своє обличчя з дня затемнення.
Джессі спробувала підсунутися вище, так сильно від
штовхуючись ногами, що зсунула покривало під собою.
Проте руками вона не могла допомогти собі бодай якось.
Вібруючі голочки зникли, поки вона лежала непритом
на, і руки здавалися не більше ніж парою ніжок від стіль
ця. Джессі витріщилася в куток біля комода круглими,
посрібленими місяцем очима. Вітер завмер, і тіні, принай
мні якийсь час, не рухалися. У кутку нікого не було. Тем
ний гість зник.
«А може, й ні, Джесс. Може, він просто змінив місце
перебування. Може, заховався під ліжком, чому б ні? Як
що так, він може в будь-яку мить витягнути руку й діста
ти твоє стегно».
Заворушився вітер — лише один вихорець, без шква
лів, — і слабко грюкнули задні двері. То були єдині звуки.
Собака затих, і саме це найсильніше запевнило її, що
чужинця немає. Тепер будинок належить лише їй.
Погляд Джессі опустився на велику темну купину на
підлозі.
«Перепрошую, — подумала вона. — Ще є Джералд. Не
забуваймо про нього».
Джессі відкинула голову назад і заплющила очі. Від
чувала в горлі рівну слабку пульсацію, але не бажала про
кидатися настільки, щоб та пульсація продемонструвала
168 СТІВЕН КІНГ
15
Того дня, 20 липня 1963 року, Джессі опинилася на самоті
з батьком у Сансет-Трейлз із двох причин. Одна була при
криттям для іншої. Прикриттям слугували її слова, що
вона досі трішки боїться місіс Джилетт, хоча після інци
денту з печивом та ударом по руці минуло вже як мінімум
п’ять років (а якщо точніше, то, мабуть, усі шість). Справж
ня ж причина була проста й невигадлива: саме з татусем
вона хотіла бути під час тієї особливої події, що трапля
ється раз у житті.
Її мама саме це й запідозрила, і її не дуже задовольнило те,
як чоловік і десятирічна донька совають нею, наче шаховою
фігурою, але на той час питання було вже fait accompli1. Спер
шу Джессі поїхала до татуся. Їй було без чотирьох місяців
одинадцять років, але це не означало, що вона нерозумна.
Підозри Саллі Мейгут були правдою: Джессі запустила
свідому й ретельно продуману кампанію, яка б дозволила
провести день затемнення з татом. Набагато пізніше Джес
сі думатиме, що це була ще одна причина не бовкати про
те, що сталося того дня. Знайшлися б ті (наприклад, мати),
які сказали б, що вона не має права скаржитися, бо фактич
но отримала приблизно те, на що й заслуговувала.
У переддень затемнення Джессі побачила, що батько
сидить на терасі назовні свого лігва й читає «Профілі від
ваги» в паперовій обкладинці, поки дружина, син і старша
донька сміються й плавають в озері внизу. Джессі сіла по
руч, він усміхнувся їй, а вона — йому. Для цього інтерв’ю
Джессі прикрасила губи помадою — «М’ятним ням-нямом»,
між іншим, подарунком на день народження від Медді.
Уперше спробувавши її, Джессі не дуже вподобала цю
1
Доконаний факт (фр.).
170 СТІВЕН КІНГ
1
Pepsodent — зубна паста з м’ятним смаком.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 171
1
Яка ти солодка. Моя маленька мадемуазель. Я тебе люблю (фр.).
2
На двох (фр.).
172 СТІВЕН КІНГ
1
Червоне вино (фр.).
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 173
1
З відзнакою (лат.).
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 177
1
Слова з англійської дитячої примовки про загадування бажань «Star Light,
Star Bright».
178 СТІВЕН КІНГ
16
День затемнення займався спекотно й задушливо, але від
носно ясно — синоптики попереджали, що побоювання
низьких хмар, які можуть затулити сонячне явище, ма
буть, будуть безпідставними, принаймні на заході Мейну.
Близько десятої Саллі, Медді й Вілл вирушили, щоб
встигнути на автобус Сонцепоклонників із Дарк-Скор
(Саллі мовчки холодно цмокнула Джессі в щоку, перш ніж
піти, і Джессі відповіла тим же), залишаючи Тома Мейгута
з дівчинкою, яку його дружина минулого вечора назвала
«скрипучим колесом».
Джессі перевдяглася з шортів і футболки «Кемп Оссіппі»
в новий сарафан, той, що гарний (це якщо вас не ображають
червоно-жовті смуги, такі яскраві, що мало не кричать), але
також надто тісний. Вона нанесла мазок Меддіного парфу
му «Май Сін», трішки скористалася материним дезодоран
том «Йодора» й наклала свіжий шар помади «М’ятний ням-
ням». І хоч вона ніколи раніше не затримувалася перед
дзеркалом, гаючись із собою (то було мамине слово, як-от
у реченні «Медді, досить вже там гаятись із собою, ходи
сюди!»), Джессі витратила час, щоб підібрати волосся, бо
тато якось зробив їй комплімент саме про цю зачіску.
Вставивши останню шпильку, вона потяглася до пере
микача світла, але спинилася. Дівчинка, що дивилася на неї
з дзеркала, вигляд мала зовсім не дівчинки, а підлітки. Річ
була не в тому, як сарафан підкреслював дрібні випуклості,
що не стануть справжніми грудьми ще рік-два, і не в по
маді, і не у волоссі, незграбно підібраному в химерно гар
ненький шиньйон. Річ була в поєднанні всього цього — тут
сума значніша, ніж поєднання всіх деталей, тому що…
чому? Джессі не знала. Мабуть, ця висока зачіска якось під
креслює форму її вилиць. Або голий вигин шиї набагато
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 183
Ґей: «Оу, хай мене всі чують, особливо, дівчата, ви, я чекаю
кохану вдома, та її ніколи нема».
Пугач знову пугукнув у лісі на північ від них. Страшний
звук, раптом зрозуміла Джессі, дуже страшний. Цього разу,
коли вона здригнулася, Том обійняв її рукою. Джессі вдяч
но відкинулася йому на груди.
— Трохи страшно, тату.
— Це не триватиме довго, золото, а інше нам, мабуть, і не
пощастить побачити. Спробуй не дуже лякатися, а насо
лоджуватися.
Джессі зазирнула в коробочку. В ній не було нічого видно.
«Я надто сильно кохаю, кажуть друзі мені…»
— Тату? Таточку? Уже нічого нема. Можна мені…
— Так. Тепер можна. Але коли я скажу, що досить, то
припини. Без коментарів, гаразд?
Так, вона все зрозуміла, гаразд. Їй думка про опіки рогів
ки — про які, очевидно, навіть не відаєш, доки не стає занад
то пізно, — здавалася набагато страшнішою, ніж пугач-гугач
у лісах. Але вона ну ніяк не могла принаймні мигцем не
зиркнути, чи воно досі там, дійсно відбувається. Ну ніяк.
«Але я вірю, — із запалом новонаверненого співав Мар
він, — так, я вірю… що лише так можна любить її…»
Том Мейгут дав їй горнешник і три кіптяві скельця, скла
дені стосиком. Він швидко дихав, і Джессі раптом стало
його шкода. Мабуть, його також злякало затемнення, але
він, звісно, дорослий і не може піддаватися такому. У бага
тьох аспектах дорослі — печальні створіння. Джессі подума
ла, чи не обернутися, щоб заспокоїти його, але вирішила, що
це, мабуть, лише погіршить ситуацію. Він по-дурному по
чуватиметься. Джессі це розуміла. Почуватися дурною їй не
подобалося найбільше з усього. Натомість дівчинка піднесла
стосик скелець собі до ока, а тоді повільно підняла голову
від коробочки-рефлектора, щоб подивитися крізь них.
192 СТІВЕН КІНГ
17
У цю мить Джессі, що прикута до ліжка в літньому будин
ку на північному березі озера Кашвакамак, Джессі, якій не
десять, а тридцять дев’ять і яка вже майже дванадцять го
дин як удова, несподівано зрозуміла дві речі: вона спить,
і вона не стільки снить про той день затемнення, як пере-
живає його. Якийсь час їй здавалося, що це таки сон, зви
чайний сон, як той, що був про Віллів день народження, на
якому більшість гостей були або мертві, або люди, з якими
вона вже роками не бачилася. Цей новий розумовий фільм
був дуже схожим на попередній, був водночас сюрреаліс
тичним і раціональним, проте це мірило ненадійне, оскіль
ки весь той день був сюрреалістичним і схожим на сон.
Спочатку затемнення, тоді її батько…
«Досить, — вирішила Джессі. — Досить, я забираюся
звідси».
Вона спробувала конвульсивно піднятися зі сну, чи то
спогаду, чи що то було. Розумове зусилля переросло в різке
смикання всього тіла, і ланцюги наручників глухо забряж
чали, коли Джессі почала нестямно смикатися врізнобіч. Їй
майже вдалося. На мить вона ледве не прокинулася. І могла б
прокинутися, точно прокинулася б, якби в останній момент
не замислилася. Зупинив її несформульований, але при
голомшливий жах постаті — якоїсь постаті, що очікує на неї
й може зробити подію того дня на терасі зовсім незнач
ною порівняно… якщо їй доведеться з нею зіткнутися тобто.
«Але, може, мені й не треба. Поки що».
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 193
18
Глянувши крізь окуляри й імпровізований фільтр, Джессі
побачила дещо настільки дивне та вражаюче, що спершу
розум відмовлявся це сприймати. У небі висіла величезна
кругла родимка, як в Енн Френсіс під кутиком рота.
«Навіть балакаю вві сні… малу весь тиждень я не ба-
чив, ні…»
Саме в цю мить Джессі вперше відчула батькову долоню
на випуклості правої груді. Пальці на мить ніжно стисну
ли її, переповзли до лівої, тоді повернулися до правої,
ніби порівнюючи розмір. Тато дихав уже дуже швидко,
його подих у її правому вусі скидався на роботу парового
двигуна, і Джессі знову звернула увагу на ту тверду річ,
що впиралася їй у сідниці.
«Чи хоч хтось посвідчить? — викрикував Марвін Ґей,
цей аукціоніст соулу. — Посвідчіть, прошу вас».
— Тату? З тобою все добре?
Джессі знову делікатно защипало в грудях — приємність
і біль, печена індичка з глазур’ю з «нігай»1 і шоколадною
1
Nehi — марка фруктової газованої води.
194 СТІВЕН КІНГ
1
Гримаса (фр.).
202 СТІВЕН КІНГ
19
Джессі прокинулася в лагідній молочній заграві світанку,
а в голові тримався той бентежний зловісний спогад про
жінку — жінку, сивувате волосся якої було стягнуте в ту
гу сільську ґульку, жінку, що стояла навколішках у гущави
ні ожини, а поруч лежала комбінація, жінку, що вдивляла
ся крізь поламані дошки й відчувала той жахливий слабкий
запах. Джессі не згадувала про ту жінку роками, і тепер,
щойно прокинувшись зі сну про 1963 рік, який був насправ
ді не сном, а спогадом, вона подумала, що змогла побачи
ти певне надзвичайне видіння того дня, видіння, спричи
нене, мабуть, стресом і з тієї ж причини знову втрачене.
Але це не важило — ні це, ні те, що сталося з її батьком
на терасі, ні те, що сталося потім, коли вона обернулася
й побачила його у дверях ванної. Усе це було давно, а сто
совно того, що відбувається зараз…
«Я в біді. Думаю, я в дуже великій біді».
Джессі відкинулася на подушки й поглянула на звислі
руки. Вона почувалася причмеленою, безпорадною, наче
отруєна комаха в павучій сітці, і не хотіла нічого, крім як
знову заснути — цього разу без сновидінь, якщо можна, —
а закоцюблі руки й суха горлянка нехай залишаються в ін
шому всесвіті.
Але з цим їй не пощастить.
Звідкись неподалік доносилося повільне сонливе дзиж
чання. Першою її думкою було «будильник». Другою,
після кількох хвилин дрімоти з розплющеними очи
ма, — «датчик диму». Ця думка спричинила короткий
безпідставний спалах надії, що допоміг їй трішки проки
нутися по-справжньому. Джессі усвідомила, що насправ
ді чує звук, зовсім не схожий на датчик диму. Він звучав
наче… ну… наче…
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 209
1
The Boys of Summer — прізвисько американської бейсбольної команди Brook
lyn Dodgers.
210 СТІВЕН КІНГ
20
Коли найгірші спазми минули — принаймні вона сподіва-
лася, що то були найгірші, — Джессі припинила свою ак
тивність і сперлася на планки махагонієвого узголів’я. Вона
заплющила очі, а дихання поступово уповільнювалося —
спочатку рухалося ривками, тоді підтюпцем і зрештою про
сто пішло. Хоч і спрагла, вона почувалася навдивовижу
добре. Джессі припускала, що частково це можна поясни
ти старим жартом, що закінчується «Так приємно, коли
припиняю»1. Але і дівчиною, і жінкою вона була спортив
ною, ще років п’ять (ну гаразд, мабуть, радше десять) тому,
і досі могла розпізнати прилив ендорфінів. Це, звісно,
абсурд, зважаючи на ситуацію, але водночас дуже приємно.
«А може, й не абсурд, Джесс. Може, це корисно. Ті ен
дорфіни очищують розум, і саме тому людям після фізич
них вправ краще працюється».
І її розум дійсно очистився. Найгіршу паніку знесло,
наче промисловий смог сильним вітром, і Джессі почува
лася раціональною як ніколи, а ще цілком психічно здо
ровою. Джессі нізащо б не повірила, що це можливо, і цей
доказ невгамовної здатності мозку до адаптації та майже
комашиної рішучості виживати здавався їй трішки мото
рошним. «Стільки всього, а я навіть ранкової кави не ви
пила», — подумала вона.
Від образу кави — чорної, в її улюбленому горнятку
з синіми квіточками, що оперізують його посередині, —
Джессі облизала губи. Також вона одразу подумала про
програму «Сьогодні». Якщо її внутрішній годинник не по
миляється, зараз почнеться «Сьогодні». Чоловіки й жінки
1
Заходить чоловік у кімнату й бачить свого знайомого, що б’є собі по пальцях
молотком. Він запитує, навіщо той це робить, на що отримує відповідь: «Знаєш,
так приємно, коли припиняю!»
216 СТІВЕН КІНГ
21
Коли Джессі підняла очі й побачила батька у дверях спаль
ні, то першим інстинктивним рухом було прикрити рука
ми груди. Тоді Джессі побачила сумний винуватий вираз
у нього на обличчі й опустила їх, хоч і відчувала, як шарі
ються щоки, і знала, що обличчя набирає неприємної
плямистої барви — її версії соромливого рум’янцю. Джес
сі не було чим там світити (ну майже), але все одно вона
почувалася голішою ніж гола, а також настільки ніяково,
що заледве шкіра на ній не шкварчала. Дівчинка подумала:
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 221
— Татку?
Він глянув на неї понад рушником. Сльози з очей зник
ли. Якби вона про них не знала, то поклялася б, що їх там
і не було взагалі.
Запитання майже застрягло в горлі, але його потрібно
було поставити. Необхідно.
— А ми… а ми розповімо про це мамі?
Батько довго й тремтливо зітхнув. Джессі чекала, від
чуваючи серцебиття в самому роті, а коли він відповів:
«Думаю, ми мусимо, правда?» — серце провалилося до
самих п’ят.
Вона рушила до нього, перетинаючи кімнату, трішки
похитуючись — здавалося, вона взагалі не відчуває влас
них ніг, — і обвила його руками.
— Будь ласка, тату. Не кажи. Будь ласка, не розказуй.
Будь ласка, не треба. Будь ласка…
Голос розмився, зійшов на самі схлипи, і Джессі при
тиснулась обличчям до його голих грудей.
За мить він також обійняв її, цього разу по-старому,
по-батьківськи.
— Мені зовсім не хочеться, — сказав він, — тому що
останнім часом, доню, стосунки між нами були досить
напружені. Я б здивувався, якби ти сказала, що не знаєш
про це. Така річ може все дуже погіршити. Останнім часом
вона була… ну, була не надто любляча, і здебільшого саме
через це виникла сьогоднішня проблема. Чоловіки ма
ють… певні потреби. Колись ти зроз…
— Але якщо вона дізнається, то скаже, що це я винна!
— Ой, та ні. Я так не думаю, — сказав Том, але його тон
був здивований, ніби в роздумах… і для Джессі він звучав
лиховісно, наче смертний вирок. — Ну ні-і-і-і… я впевне
ний… Ну майже впевнений… що вона…
Джессi підняла на нього заплакані червоні очі.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 223
22
Джессі трішки посунулася. Ланцюги забряжчали, самі на
ручники застукотіли об стовпці. Світло наразі струменіло
крізь східні вікна.
— Бо ти б не втримала це в таємниці, — похмуро про
мовила вона. — Тому що, Джессі, якщо це випливе, нам
обом буде краще, щоб випливло зараз, а не через тиждень,
місяць чи рік. Навіть якщо через десять років.
Наскільки ж вправно він нею зманіпулював — спочатку
вибачення, тоді сльози і нарешті хід конем: перетворив свою
проблему на її. Роби що хочеш, братіку, тільки не кидай
мене в оті колючі кущі шипшини1. Доки вона зрештою не
присяглася йому, що триматиме цю таємницю вічно, що
кати нічого з неї не витягнуть, хоч щипцями, хоч вугіллям.
Джессі дійсно пам’ятала, як крізь потік гарячих пере
ляканих сліз обіцяла йому щось подібне. Зрештою він
припинив хитати головою й лише дивився в інший бік
кімнати, звузивши очі й міцно стиснувши губи, — це вона
бачила в дзеркало і була майже певна, що він про це знає.
— Ти нікому про це не розповіси, — зрештою сказав він.
Джессі пам’ятала млосне полегшення, коли почула ті сло
ва. Те, що він сказав, було не таке важливе, як тон, яким він
1
Цитата з «Казок дядечка Римуса» Джоеля Чандлера Гарріса. Подано в перекладі
Павла Шарандака.
224 СТІВЕН КІНГ
23
«Джесс, якщо ти збираєшся в цій ситуації вижити, то
я тобі раджу припинити порпатися в минулому й почати
думати, що робити з майбутнім… починаючи з наступних
десяти хвилин. Не думаю, що вмерти від спраги тут, на
ліжку, — дуже приємна історія, а ти?»
Ні, не дуже приємна… і ще Джессі подумала, що спра
га — далеко не найгірша частина. Відколи вона прокину
лася, їй з голови не йшла думка про розп’яття, яка тонула
й випливала на поверхню розуму, наче огидний потопель
ник, занадто розкислий, щоб повністю піднятися на по
верхню. Вона читала статтю про цей старий і прекрасний
метод тортур і страти для заняття з історії в коледжі й із
подивом відкрила для себе, що стара добра ідея з цвяха
ми в долонях і стопах — лише початок. Як і передплати
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 233
1
≈ 136 кг.
236 СТІВЕН КІНГ
24
У Нью-Йорку постійні працівники програми «Сьогодні»
завершили трансляцію до наступного дня. На дочірньому
каналі NBC, що обслуговував південь і захід Мейну, їм на
зміну прийшло місцеве ток-шоу (дебела «мамочка» в бавов
няному фартуху в клітинку показувала, наскільки легко
тушкувати боби у вашому «крок-поті»), а тоді телевіктори
на, де знаменитості пороли жарти, а учасники видавали
гучні оргазмічні верески, виграючи автомобілі, човни та
яскраво-червоні порохотяги «Дерт Девіл». У домі Берлін
ґеймів на мальовничому озері Кашвакамак новоспечена
вдова неспокійно закуняла в кайданках, і їй знову приснив
ся сон. То був кошмар, який через те, що його учасниця
спала неглибоко, набрав реалістичності й переконливості.
У сні Джессі знову лежала в темній кімнаті, і навпроти
в кутку знову стояв якийсь чоловік чи то чоловікоподібне
створіння. То був не її батько, не її чоловік. То був чужи
нець. Той самий чужинець, що переслідує всіх нас у най
параноїдальніших фантазіях і найглибших страхах. То було
обличчя створіння, яке Нора Калліґан, якими б добрими
не були її поради та якою б милою й практичною не була її
натура, ніколи не брала до уваги. Це чорне єство неможли
во було прогнати нічим із коренем «логія». То була косміч
на непередбачуваність.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 241
25
Зрештою Джессі почала потроху брати себе в руки. Вда
лося їй це, хоч як це абсурдно, за допомогою мантри Нори
Калліґан.
— Один — мої ступні, — промовила вона голосом, що
тріскотів і тремтів у порожній спальні, — пальців десяток,
гарненький рядок маленьких пацяток. Два — ноги мої,
чудові та довгі. Три — моя вульва, де все дуже вбоге.
Джессі сунула вперед, не спиняючись, декламуючи ку
плети, які пам’ятала, пропускаючи ті, що забула, не роз
плющуючи очей. Вона проговорила всю мантру кілька
разів. Усвідомлювала, як сповільнюється серцебиття і від
літають найгірші страхи, але не мала свідомого розуміння
радикальної зміни, яку вона внесла принаймні в один
Норин дзвінкий куплетик.
Повторивши віршик ушосте, Джессі розплющила очі
й роздивилася кімнату, ніби щойно прокинулася з короткої
спокійної дрімоти. Проте кут біля комода вона поглядом
248 СТІВЕН КІНГ
1
W. S. Gilbert, Arthur Sullivan — драматург та композитор, театральні партнери
вікторіанської епохи, що спільно створили чотирнадцять опер.
2
Men’s adventure — жанр журналів, що публікувалися в США в 1940-х — 1970-х
роках. Здебільшого були спрямовані на чоловічу авдиторію, містили фото мо
делей «пін-ап», а також пригодницькі оповідання, повні жорстокості й сексу.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 255
1
Paul Bunyan — герой американського й канадського фольклору, гігантський лісоруб.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 257
26
Джессі знову почала від’їжджати, попри дедалі гострішу
спрагу й пульсування в руках. Вона знала, що засинати не
безпечно, — поки спить, то втрачає сили, — але, по правді,
яка різниця? Вона дослідила всі можливі варіанти, та все
одно зберігає титул Міс Прикутість Америки. Крім того, їй
258 СТІВЕН КІНГ
27
Наступні чотири години були найгіршими в житті Джес
сі Берлінґейм. Спазми м’язів ставали дедалі частішими
й сильнішими, але не через внутрішньом’язовий біль час
між одинадцятою і третьою годинами був настільки жах
ливий. Це було через уперту мерзенну відмову розуму
припинити триматися за свідомість і відправитися в тем
ряву. У школі вона читала «Серце виказало» По, але тіль
ки тепер усвідомила справжній жах вступних рядків:
«Я справді дуже-дуже нервовий, страх який нервовий
і таким був завжди, але навіщо ви мені твердите, ніби
я божевільний?»1
1
Переклад Віктора Шовкуна.
266 СТІВЕН КІНГ
«Справді? Я не впевнена».
«Ти що, здуріла? Думаєш, я хочу бути тут, прикутою,
коли…»
Очі Джессі — які після стількох років досі намагалися
бути блакитними, і досі їм це не зовсім вдавалося — повіль
но розплющилися. Вони роззирнулися кімнатою з виразом
переляканої серйозності. Побачили її чоловіка, що тепер
лежав у неймовірно викрученій позі, втупившись у стелю.
— Я не хочу бути тут прикутою, коли стемніє і повер
неться бабайко, — сказала вона порожній кімнаті.
«Заплющ очі, Джессі».
Вона заплющила. Періжечок стояла у старій фланелевій
нічнушці, спокійно дивилася на неї, і Джессі тепер бачила
й іншу дівчину — товсту, з прищавою шкірою. Другій не
так пощастило, як Періжечку. Їй утекти не вдалося, якщо
смерть у певних випадках не вважати способом утечі (що
Джессі з певною охотою була готова прийняти). Товста дів
чина або задушилась, або в неї сталася якась судома. Її
обличчя набуло фіолетово-чорного кольору літнього гро
зового фронту. Одне око вибалушилося з очниці, друге
вибухнуло, наче розчавлена виноградина. Язик, кривавий
від численних укусів, здійснених в останні хвилини життя,
випинався поміж губ.
Джессі, здригнувшись, обернулася до Періжечка.
«Я не хочу так закінчувати. Що б зле зі мною не було, не
хочу закінчувати отак. А як вибралася ти?»
«Вислизнула, — одразу ж відповіла Періжечок. — Ви
слизнула з чортової хватки й просочилася на Землю Обі
товану».
Попри виснаження, Джессі відчула пульсацію гніву.
«Ти хоч слово почула з того, що я сказала? У мене впала
та їбана баночка “нівеї”! Собака прийшов, налякав мене,
і я впустила її! Як мені…»
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 273
1
Peyton Place — вигадане містечко в Новій Англії, де відбуваються події одно
йменного роману Ґрейс Металіус та знятої за ним мильної опери. Називаючи
щось цим словом, американці мають на увазі групу людей, у яких складні сто
сунки й купа таємниць одне від одного.
2
«Tobacco Road» — роман американського письменника Ерскіна Колдвелла. Цією
назвою стали називати бідні й злиденні сільські місцевості та спільноти.
276 СТІВЕН КІНГ
28
— Періжечку? Все добре?
— Так, але… трохи страшно, правда?
Тепер їй уже не доводиться заглядати в рефлекторну
коробочку, щоб зрозуміти: щось відбувається. День по
чинає темніти, ніби сонце заступає хмара. Але це не хма
ра. Темрява розпростерлась, а хмари лежать десь дале
ко на сході.
— Так, — каже він, і коли вона дивиться на нього, то з не
абияким полегшенням бачить, що він серйозно. — Хочеш
сісти мені на коліна, Джесс?
— Можна?
— Звичайно.
Вона так і робить, тішачись його близькістю, теплом
і солодким запахом — татусевим запахом, — а день на
вколо далі темнішає. Тішиться здебільшого тому, що їй
дійсно трохи страшно, страшніше, ніж вона уявляла. Най
більше її лякає те, як на терасі блякнуть тіні. Вона ще ні
коли не бачила, щоб тіні блякли саме так, і майже певна,
що ніколи вже не побачить. Мені це цілком нормаль
но, думає вона й умощується ближче, рада, що знову
278 СТІВЕН КІНГ
29
— …це щоб мама приїхала додому й застала тут лише за
писку…
Очі Джессі спалахнули, розкрившись, коли вона промо
вила ці слова в порожню кімнату, і перше, що вона побачи
ла, — це порожня склянка: Джералдова склянка для води
досі стояла на полиці. Стояла біля наручника, що кріпив її
зап’ясток до стовпчика ліжка. Не лівий зап’ясток, а правий.
— …записку, де я кажу, що повіз тебе у відділення невід
кладної допомоги «Оксфорд-Гіллз» зашивати пальчики.
Тепер Джессі зрозуміла мету цього старого болючого
спогаду. Зрозуміла, щó від початку їй намагалася сказати
Періжечок. Відповідь не стосувалася ветхого Адама чи
слабкого мінерального запаху з мокрої плями на старих
бавовняних трусах. Вона стосувалася насамперед кількох
скелець, акуратно вирізаних із вкритого потрісканою мас
тикою старого вікна в сараї. Джессі втратила крем «Ні
вея», але залишилося ще принаймні одне джерело змащу
вання, правда ж? Ще один спосіб просочитися на Землю
Обітовану. Кров. Доки вона не загусне, кров майже така ж
слизька, як олія.
«Болітиме що пиздець, Джессі».
Так, звичайно, болітиме що пиздець. Але вона згадала,
як чула або читала десь, що в зап’ястках менше нервів, ніж
280 СТІВЕН КІНГ
30
Нульнуль-нульнуль-нульнуль, блимав годинник, і котра б
година не була зараз, час настав.
«Ще одне, перш ніж почнеш. Ти вже набралася макси
мальної сміливості, і це добре, але не втрачай зосередже
ності. Якщо все почнеться з того, що ти впустиш ту срану
склянку на підлогу, тобі дійсно пиздець буде».
— Пес, не підходь! — пронизливо вереснула Джессі, по
няття не маючи, що пес кілька хвилин тому відступив
у гущавину за гілкою траси.
Вона трохи повагалася, роздумуючи, чи не помолити
ся ще раз, а тоді вирішила, що всі потрібні молитви вже
промовила. Тепер вона розраховуватиме на свої голоси…
і на себе.
Правою рукою Джессі потяглася до склянки, рухаючись
уже без попередньої непевної обережності. Частина її —
мабуть, та частина, яка так любила Рут Нірі й захоплюва
лася нею, — розуміла, що в цьому останньому завданні
головне не обережність, а вміння рішуче стукнути молот
ком, і стукнути сильно.
«Я тепер як самурайка», — подумала Джессі й усміх
нулася.
Вона зімкнула пальці на склянці, яку з такими трудно
щами перед тим узагалі дістала, трішки подивилася на неї
з цікавістю садівниці, що роздивляється якийсь неочіку
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 283
31
Було важливо, щоб вона бачила, що робить, бо спершу не
відчула майже нічого. Джессі могла порізати зап’ястки на
криваві клапті й не відчути нічого, крім віддалених тиску
й тепла. Джессі зі значним полегшенням зрозуміла, що
з цим проблеми не буде: вона розбила склянку в хорошій
точці («Прорив, хоч десь!» — саркастично втішилася час
тина розуму), і огляду майже нічого не перешкоджало.
Загнувши долоню назад, Джессі занурила внутрішню час
тину зап’ястка — ту, що містить лінії, яку хіроманти назива
ють «браслетами фортуни», — на дугу скла. Вона вражено
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 287
1
«Firing Line» — американське політичне ток-шоу.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 293
1
Louisville Slugger — американська марка бейсбольних биток та інших спортивних
товарів.
294 СТІВЕН КІНГ
1
Arsenio Hall — американський актор, комедіант, ведучий вечірнього ток-шоу
свого імені.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 297
32
Найбільше Джессі боялася, що ноги ліжка зачепляться чи
то за двері ванної, чи то за дальній кут кімнати, від чого
доведеться возитися вперед-назад, ніби вона намагається
ввіпхнути велику машину в замале місце для паркування.
У результаті ж правобічна дуга, яку ліжко описало по кім
наті, була майже ідеальна. Довелося лише трішки скори
гувати рух на середині шляху, потягти свій кінець ліжка
трішки далі ліворуч, щоб переконатися, що інший кінець
прочистить шлях до комода. Саме коли вона це робила —
опустивши голову, вистромивши сідниці та обома руками
міцно тримаючись за стовпці, — Джессі відчула перший
напад запаморочення… але, лежачи, обіпершись усією ва
гою на стовпець, наче жінка, настільки втомлена й п’яна,
298 СТІВЕН КІНГ
33
Вода чарівним чином повернула її до тями, і коли Джессі
востаннє закрутила кран і глянула в дзеркало, то відчула
себе терпимим факсиміле людини — слабкої, стражденної
й на непевних ногах… але все одно живої та свідомої. Вона
подумала, що більше ніколи не відчує чогось настільки до
дрожу приємного, як ті перші кілька ковтків холодної води
з потужного струменя крана, і за все її життя лише перший
оргазм міг дорівнятися до цієї миті. В обох випадках вона
кілька коротких секунд була цілком підвладна клітинам
і тканинам свого фізичного буття, свідомі думки стерто (але
не саму свідомість), а результатом став екстаз. «Я цього
ніколи не забуду», — подумала Джессі, знаючи, що вже
забула, так само як забула чудовий медовий укол того
першого оргазму, як тільки припинили іскрити нерви. Так,
наче тіло зневажало пам’ять… або відмовилося від відпо
відальності за неї.
«Не зважай на це, Джессі, — мусиш спішити!»
«Може, вже досить джвиндіти на мене?» — відрізала
Джессі.
З пораненого зап’ястка кров уже не те щоб юшила, але й не
просто текла, а ліжко, яке вона побачила у дзеркалі ванної,
було просто страшним — просочений кров’ю матрац і ви
мащене нею ж узголів’я. Джессі якось читала, що людина
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 307
34
Першою думкою після повернення було те, що темрява
означає смерть.
Другою — що якби вона померла, то права рука не бо
ліла б так, наче її запалили напалмом, а тоді оббілували
лезами. Третім прийшло розпачливе усвідомлення, що,
оскільки навколо темно, а очі в неї розплющені — при
наймні так здавалося, — напевно, сонце вже зайшло. Від
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 317
1
Eames — марка дорогих дизайнерських крісел.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 323
1
My dog has fleas — мнемонічна фраза для налаштування укулеле.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 329
1
Так, мій фюрере (нім.).
332 СТІВЕН КІНГ
35
Увесь ранок сніжило — похмура погода, проте гарна для
писання листів, — тож коли промінь сонця впав на клаві
атуру «мака», Джессі здивовано підняла погляд, відірвав
шись від думок. Те, що вона побачила у вікні, не просто
зачарувало — воно наповнило її емоцією, якої Джессі дав
но не переживала, та й уже не очікувала пережити най
ближчим часом чи взагалі коли-небудь. То була радість,
глибока й складна, яку вона нізащо не могла б пояснити.
Снігопад не припинився, принаймні не повністю, але
крізь навислі хмари пробилося яскраве лютневе сонце
й перетворило свіжий шестидюймовий покрив на землі
та сніжинки в повітрі на блискучу алмазну білість. Вікно
дарувало широкий погляд на портлендську Східну набе
режну, цей краєвид заспокоював і заворожував у будь-яку
пору й погоду, але саме таким Джессі його ще ніколи не
бачила: поєднання снігу і сонця перетворило сіре повітря
над затокою Каско на казкову коштовну скриньку, повну
переплетених веселок.
«Якби в тих скляних кульках зі снігом, у яких можна на
трусити хуртовину, коли захочеш, жили люди, вони б таку
погоду постійно бачили», — подумала Джессі й засміялася.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 337
1
El Producto — марка сигар.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 341
36
Від цього мені стало трохи легше на душі, але потім я подумала:
«Може, він заповз униз, так, що його не видно в дзеркалі». Тож
я спромоглася обернутися, хоча й зараз мені заледве в це вірить-
ся, зважаючи на те, яка я була виснажена. Навіть від найменшого
руху рука боліла так, наче хтось штрикав її розпеченою до черво-
ного кочергою. Звісно ж, нікого там не було, тому я спробувала
переконати себе, що коли бачила його востаннє, то були просто
тіні… тіні й перепрацьований розум мій.
Але, Рут, я не могла до кінця в це повірити: навіть коли за-
йшло сонце, я була не в наручниках, не в будинку, а замкнута
1
Dondi — персонаж однойменного коміксу, дитина війни з великими чорни
ми очима.
350 СТІВЕН КІНГ
1
Midol — марка болегамівних препаратів від менструального болю.
2
Little Nell — персонажка роману «Крамниця старожитностей» Чарльза Дікенса.
Її смерть вважається однією з найтрагічніших історій в англійській літературі,
хоча дехто стверджує, що вона сумна настільки, аж здається дурною й надмір
но емоційною.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 355
1
Man bites dog — коротка версія журналістського афоризму, суть якого в тому,
що про незвичну й рідкісну подію напишуть з більшою ймовірністю, ніж про
звичну й поширену.
358 СТІВЕН КІНГ
1
Dutch Uncle — неформальний вислів, що означає людину, яка підбадьорює й на
ставляє інших через щирі й різкі аргументи та критику.
2
Miranda warning — правило Міранди, обов’язкове у США, відповідно до якого
під час затримання людині мають повідомити її права, а вона — відповісти,
що розуміє їх.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 361
1
Mister Rogers — американський телеведучий і автор програми Mister Rogers’
Neighborhood — популярної освітньої передачі для дітей від 2 до 5 років.
366 СТІВЕН КІНГ
37
Настав час поговорити про Реймонда Ендрю Жубера. Це буде
нелегко, але я постараюся якнайкраще. Тому, дорогенька, зроби
собі ще одну чашку кави, і якщо маєш під рукою пляшечку брен-
ді, можеш ту каву трохи присмачити собі. Увага, Частина третя.
Біля мене на столі лежать газетні вирізки, але статті й новини не
розповідають усього, що я знаю, не кажучи вже взагалі про все, що
було, — я взагалі сумніваюся, що хоч хтось припускає собі все, що
Жубер вчинив (включно з самим Жубером, на мою думку), і, мож-
ливо, це на краще. Ті речі, на які в газетах лише натякнули або які
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 371
1
Метод дії (лат.).
374 СТІВЕН КІНГ
1
Заспокійливі препарати.
ДЖЕРАЛДОВА ГРА 375
1
Rudolph Valentino — американський актор італійського походження.
2
Людиноподібний демон у доісламських арабських віруваннях.
376 СТІВЕН КІНГ
1
John Wayne — американський актор, відомий ролями ковбоїв.
384 СТІВЕН КІНГ
38
Судову залу освітлюють такі висячі скляні кулі, які в Джес
сі асоціюються з дешевими універмагами з її молодості,
і тут сонно, наче в класній кімнаті в середній школі під кі
нець зимового дня. Ідучи вперед проходом, Джессі відчуває
дві речі: Брендонову долоню, що досі торкається вигину її
талії, а також вуаль, яка, наче павутина, лоскоче їй щоки.
Від цього всього вона почувається дивно, ніби наречена.
Перед суддівською ложею стоять двоє адвокатів. Суддя
нахилився вперед, дивиться на їхні повернуті вгору обличчя,
усі троє про щось перешіптуються, у них якась технічна роз
мова. Джессі вони здаються якимсь відтворенням ескізу
Боза з роману Чарльза Дікенса в реальному житті. Ліворуч,
біля американського прапора, стоїть судовий пристав. Сте
нографістка біля нього чекає завершення поточної правової
дискусії, з якої її, видно, зовсім виключили. А за довгим
столом у дальньому кінці поруччя, що ділить кімнату на по
ловину, відведену для глядачів, і половину, що належить
сторонам конфлікту, сидить кощава, неймовірно висока фі
гура, вбрана в яскраво-помаранчеву тюремну робу. Поруч із
ним — чоловік у костюмі, певно, ще один адвокат. Чоловік
у робі схилений над жовтим записником, видно, щось пише.
390 СТІВЕН КІНГ
39
Джессі потяглася по цигарку, але спромоглася лише пере
кинути пачку на підлогу. Вона повернулася до клавіатури
й термінала, навіть не намагаючись підняти її.
40
А тепер Джессі раптом відхилилася в кріслі назад, при
крила очі руками й розплакалась. Вона схлипувала майже
десять хвилин — гучними потужними риданнями, від
яких аж трусилася, порушуючи тишу безлюдного будин
ку, — а тоді знов узялася за текст. Часто зупинялася, щоб
провести рукою по мокрих очах, очистити розмитий зір.
Потроху Джессі впоралася зі сльозами.
КІНГ Стівен
Джералдова гра
Роман
к н и ж к о в и х
e-mail: trade@ksd.ua
Запрошуємо до співпраці авторів
e-mail: publish@ksd.ua
Кінг С.
К41 Джералдова гра : роман / Стівен Кінг ; пер. з англ. В. Куча. —
Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2022. —
400 с.