ТЕСТ (теоретичні відомості)

1. Рік надрукування роману:

А) 1959
Б) 1969
В) 1979
Г) 1989
2. Тема твору:
А) незнищеність українського народу, віра в його духовну силу і могутність,
оспівування особистості з багатим духовним світом.
Б) доля Марусі на тлі історичних подій середини XVII століття.
В) доля Марусі
Г) історичні події події середини XVII століття
3. Роки, змальовані в творі:
А) початок XVII століття
Б) середина XVII століття
В) XVIIІ століття
Г) середина XVI століття
4. Всеохопний образ твору:
А) український народ
Б) визвольна війна під проводом Б. Хмельницького
В) Маруся – піснярка з Полтави
Г) історична Україна
5. Центральний розділ роману:
А) «Сповідь»
Б) «Страта»
В) «Гінець до гетьмана»
Г) «Полтавський полк виходить на зорі»
6. Історична особа, образ якої показано у розділі «Гінець до гетьмана».
А) Хмельницький
Б) Наливайко
В) Остряниця
Г) Вишневецький
7. Пора року, час фізичного і духовного згасання дівчини:
А) осінь
Б) зима
В) літо
Г) весна
8. Носієм справедливості у творі виступає …
А) Мартин Пушкар
Б) Лесько Черкес
В) Богдан Хмельницький
Г) Іван Іскра
9. Людина з роздвоєною душею:
А) Лесько Черкес
Б) Семен Горбань
В) дід Галерник
1
 Г) Гриць Бобренко
10.Справедливий, відчайдушний, хоробрий і відважний козак, шаблею
готовий захистити кохану свого друга:
А) Іван Іскра
Б) Лесько Черкес
В) Гриць Бобренко
Г) Яким Шибилист
11.Розділ роману, який немовби ілюструє одну з найвідоміших пісень
Чураївни:
А) «Полтавський полк виходить на зорі»
Б) «Сповідь»
В) «Проща»
Г) «Весна, і смерть, і світле воскресіння»
12.Розділ твору, який наче розширює просторові межі роману від Полтави
до більшої частини України:
А) «Облога Полтави»
Б) «Полтавський полк виходить на зорі»
В) «Дідова балка»
Г) «Гінець до гетьмана»

ЗАВДАННЯ
до роману «Маруся Чурай» (повне прочитання твору)

До розділу
«ЯКБИ ЗНАЙШЛАСЬ НЕОПАЛИМА КНИГА»

ТЕСТ
1. Те, чим починається роман:
А) пейзаж Полтави
Б) розповідь про пожежу міста
В) страта Марусі
Г) зустріч Марусі та Гриця
2. Дата, коли згоріла Полтава:
А) літо 1658 року
Б) весна 1648 року
В) зима 1658 року
Г) осінь 1648 року
3. Війт у Полтаві:
А) Яким Шибилист
Б) Іван Іскра
В) Семен Горбань
Г) Лесько Черкес
4. День отруєння Гриця:
А) понеділок
Б) вівторок
В) четвер
2
 Г) субота
5. Термін, який Гриць був в походах:
А) півроку
Б) півтора роки
В) три роки
Г) чотири роки
6. Гріх самогубства, який хотіла вчинити Маруся собі:
А) утопитись
Б) повіситись
В) отруїтись
Г) застрелитись
7. Річка, нас берегах якої зустрічалися Маруся і Гриць:
А) Дніпро
Б) Ворскла
В) Дністер
Г) Десна
8. Український гетьман, що НЕ згадується у розділі:
А) Кирило Розумовський
Б) Іван Виговський
В) Богдан Хмельницький
Г) Дем’ян Многогрішний
9. Він по-справжньому кохав Марусю:
А) Яким Шибилист
Б) Мартин Пушкар
В) Гриць Бобренко
Г) Іван Іскра
10.«Вони бували в битвах разом», – так авторка говорить про … .
А) Івана Іскру та Грицька Бобренка
Б) Семена Горбаня та Мартина Пушкаря
В) Леська Черкеса та Івана Іскру
Г) Мартина Пушкаря та Якима Шибилиста
11.Полковий обозний, син Остряниці Якова:
А) Гриць Бобренко
Б) Іван Іскра
В) Мартин Пушкар
Г) Лесь Черкес
12.Християнський православний празник, згаданий у розділі:
А) Петра Капустика
Б) Івана Купала
В) Григорія Богослова
Г) Іоана Предтечі

Гра «Хто ...?»

1. Співала, наче голосила,
на себе кари божої просила.
Співала так, як лиш вона уміла!
3
 А потім враз – неначе заніміла. (Маруся)
2. Уміє перекинутись в сороку,
А то виходить з комина, як дим. (Маруся)
3. Був на Пилявах, і на Жовтих Водах,
І скрізь, де полк Полтавський воював. (Гриць)
4. А це улітку повернусь додому. (Гриць)
5. Вона у нього розум відіймала,
але було це не тепер, колись. (Маруся)
6. А він такий, що він брехати не буде.
Був чесний, не якийсь бабій. (Гриць)
7. В ту ніч сама його до себе,
Розпутниця, обманом затягла. (Маруся)
8. Перестав ходить на вечорниці,
не зачіпав дівчат і молодиць.
А все ходив до тої чарівниці. (Гриць)
9. Вона ж свою дитину годувала
Та вже й сусідську бавила, чужу. (Чураїха)
10. То те дитя й на ноги зіп’ялося
І розуму дійшло у Чураїв. (Гриць)
11. Так його чекала,
такі літа одна перебула!
Нікому ні руки не шлюбувала,
ані на кого й оком повела. (Маруся)
12. Він міряв не тією міркою.
В житті шукав дорогу не пряму.
Він народився під такою зіркою,
Що щось в душі двоїлося йому. (Гриць)
13. Любив же він Марусю, не дай Боже!
Тепер сидить, лиця на нім нема. (Іван Іскра)
14. Канцілюги, у чорнилі пальці,
Бума жне кодло, воло набивне,
Хватальники, в походах небувальці… (судейські)
15. Ще не старий. І славу мав, і силу.
(Про нього потім думу іскладуть.
Мине сім літ – і голову цю сиву
Виговському на спису подадуть.) (Мартин Пушкар)
16. Вона ж була як голос України
Що клекотів у наших корогвах! (Маруся)

Гра «Чиї слова?»

1. Отож, кажу, недавнечко, о півнях,
коли я вийшла глянути знадвору,
бо щось мені ускочило в димар, –
дивлюсь: Грицько вертається додому. (Параска Демиха)
2. Ми іншу розглядаєм справу –
Не як топилась, а труїла як. (суддя)
4
3. У домі в нас він був уже, як свій.
Оце увосени мали ми побратись. (Галя Вишняківна)
4. Чого ж тоді він в ніч своєї смерті
таки у неї був, а не у вас? (суддя)
Якесь чар-зілля або привороти,
і він не зміг його перебороти.
Тому й зайшов од Галі до Марусі,
улігши тій диявольській спокусі. (Горбань)
5. Якби я вам про неї розказала,
що говорив про неї хто кому!
Вона в Полтаві світу зав’язала
хіба Грицькові тільки одному? (Бобренчиха)
6. Не хто ж, а він звів дівчину з пуття.
І то була любов, а не розпуста. (Мартин Пушкар, полковник)
7. Коли ж вона його причарувала,
він як сказився, геть одбивсь од рук. (Бобренчиха)
8. Якраз перед походом
Не спалося мені, як нас біду.
Грицько устав та шась поза городом.
А я тихенько назирці іду. (Бобренчиха)
9. Чужа душа – то тихе море сліз.
Плювати в неї – гріх тяжкий, не можна. (Чураїха)
10.За крок до смерті, перед вічним сном,
одного прошу: у мою дитину
не кидайте словами, як багном! (Чураїха)
11.Марусю знаю ще із немовляти
і Гриця знаю ще у сповитку. (Шибилист Яким)
12.Від того кидавсь берега до того.
Любив достаток і любив пісні.
Це як, скажімо, вірувати в Бога
і продавати душу сатані. (Шибилист Яким)
13.У мене, пане, слово не куповане,
і я його не продаю. (Мартин Пушкар)
14.Погиб? Козак? То що у вас в Полтаві?
Облога? Зрада? Засідка? Бої? (посланець)
15.Ця дівчина… Обличчя, як з ікон.
І ви її збираєтесь карати?!
А що, як інший вибрати закон, –
Не з боку вбивства, а із боку зради? (посланець-козак)
16.Що ж виходить? Зрадити в житті
Державу – злочин, а людину – можна? (посланець-козак)
17.Доля – не черінь.
Любов – це, люди, діло неосудне.
По всі віки. Вовік віків. Амінь. (Ящиха Балаклійська Кошова)
18.Що як платити злочином за злочин,
То як же й жити, люди, на землі? (Мартин Пушкар)
5
19.Такого ще не бачила Полтава.
І суд такого ще не примічав,
щоб той, кого потягнемо до права,
зневажив право та отак мовчав. (Горбань)
20.Панове, це жорстоко.
І Божі сльози не падуть з ікон?
То де ж воно, всевидящеє око?!
Це ж глухо гаспидський закон! (Іван Іскра)
21.Закон є суть., тверда його основа.
Для того він і звелений судам.
Але оце як хочете, панове,
а на тортури згоди я не дам! (Мартин Пушкар)
22.Ця дівчина не просто так, Маруся.
Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа. (Іван Іскра)
23.Людей такого рідкісного дару
Хоч трохи, люди, треба берегти! (Іван Іскра)

ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛУ «СПОВІДЬ»

Тест
1. Розділ починається … .
А) прощанням Полтави з козаками
Б) монологом-роздумом Марусі
В) діалогом Марусі та Гриця
Г) зустріччю Марусі з матір’ю
2. Скільки днів було дано Марусі на розмисли?
А) один
Б) два
В) три
Г) чотири
3. Свято, яке згадалося Марусі:
А) Івана Купала
Б) Великдень
В) Різдво
Г) Трійця
4. Старовинний ударний музичний інструмент, згаданий у розділі:
А) тарілки
Б) бубон
В) тулумбас
Г) підкова
5. Ігри, у які бавилися у дитинстві Маруся і Гриць:
А) цурний квач, хрещик
Б) піжмурки, латки
В) хрещик, крем’яхи
Г) гилка, цурний квач
6. Діти робили м’яч із … .
6
 А) гусячого пір’я і пуху
Б) конячого шерсті
В) козиної шерсті
Г) овечої шерсті
7. Іграшки, які дід Галерник робив дітям:
А) човники
Б) шаблі
В) брязкальця
Г) крашанки
8. Колядка, яку в дитинстві співала Маруся:
А) «Ой чи є, чи нема пан-господар вдома?»
Б) «Коляд, коляд, колядниця, добра з медом паляниця…»
В) «Ой на річці, на Йордані, там Пречиста ризи прала…»
Г) «Нова радість стала»
9. Яке свято згадує Маруся словами: «На Ворсклі хрест вирубують
опішнями. // Заллють водою, уморозять в лід»?
А) Миколая
Б) Меланки
В) Різдво
Г) Водохреще
10.Про Гордія Чурая народ склав … .
А) легенду
Б) думу
В) переказ
Г) історичну пісню
11.«Удатний був на вроду. // А що вже сильний, то, мабуть, найдужчий» -
це характеристика … .
А) Леська
Б) Івана
В) Гордія
Г) Гриця
12.Містечко на Черкащині, звідки була родом мати Марусі:
А) Чигирин
Б) Умань
В) Золотоноша
Г) Корсунь
13.Християнський православний празник, на який біля церкви Маруся
зустрілася з Галею:
А) Маковія
Б) Вербна неділя
В) Покрова
Г) Стрітення
14.Пісня, яку Маруся співала, сумуючи, чекаючи Гриця:
А) «Болить моя головонька від самого чола»
Б) «Засвіт встали козаченьки»
В) «Повій, вітре буйнесенький, звідкіль тебе прошу»
7
 Г) «Нащо мені чорні брови»
15.«Та ще й в очах таке щось незбагненне, // що в мене часом думка
промайне: // чи, може, він щось має проти мене, // чи, може, він
ненавидить мене?» – такими словами Маруся говорить про … .
А) Гриця Бобренка
Б) Івана Іскру
В) Семена Горбаня
Г) Мартина Пушкаря
16.Казковий герой, що згадався Марусі:
А) Іван-Царевич
Б) Юрза-Мурза
В) Котигорошко
Г) Хо
17.Гостинці, які передала мати Марусі у в’язницю:
А) горішки, грушки
Б) яблука, пиріжки
В) медяники
Г) коржі з маком
18.Назва села Марусі:
А) Нетудихатки
Б) Криволапки
В) Кривохатки
Г) Маліхатки
19.Батько Галі … .
А) утопився в річці
Б) загинув під Берестечком
В) був посаджений турками на палю
Г) засуджений за зраду
20.Про який етап весілля йдеться у рядках: «… А ті свати лопочуть про
куницю, / а та дурепа колупає піч!»
А) розглядини
Б) заручити
В) сватання
Г) дівич-вечір
21.День тижня, коли судили Марусю:
А) середа
Б) п’ятниця
В) субота
Г) неділя
22.Він приходив до Марусі у в’язницю:
А) Семен Горбань
Б) Мартин Пушкар
В) Іван Іскра
Г) священик
23.Йому Маруся розказала всю правду:
А) священик
8
 Б) сон
В) сонце
Г) Хо
24.Трави, з яких Маруся наварила отрути:
А) дурман, звіробій
Б) м’ята, драголюб
В) блекота, деревій
Г) сон-трава, м’ята
25.У вузлику, який тюремник передав Марусі в переддень страти, було … .
А) намисто, сорочка, чоботи, плахта, крайка
Б) сорочка, чоботи, плахта
В) намисто, сорочка, спідниця
Г) плахта, крайка, намисто

Гра «Чиї слова?»

1. А що в житті потрібно ще мені?
Одбути всі ці клопоти земні. (Маруся)
2. Це вперше, Грицю, це уперше, Грицю,
Що я тебе в похід не проведу! (Маруся)
3. Я – дитя любові.
Мені без неї білий світ глевкий. (Маруся)
4. З’єднаєм що, нестатки до нестатків?..
… А як землі нам мати не одпише?
А ще ж стягтися треба на коня.
Подбати мушу про якусь копійку. (Гриць)
5. Як будеш так розношувати душу,
Вона, гляди, із совісті спаде. (мати Марусі)
6. А я такий, я матір поважаю.
Я впоперек їй слова не скажу. (Гриць)
7. Якби ти добре в Бога попросила,
то мали б ми ще й радість на віку:
твоя пішла б за гетьманського сина,
а мій хазяйську сватав би дочку. (Бобренчиха)
8. Наш батько – з тих, хто умирали перші.
А Гриць Бобренко – з тих, що хочуть жить. (мати Марусі)
9. Я схилилась, бо хотіла пити,
бо така задуха звідусіль!
Я ж хотіла не себе втопити,
я ж хотіла утопити біль! (Маруся)
10.В нас на кутку його не люблять наші.
Шляхетний дуже і чолом не б’є.
Він гордий. З ним не зввариш каші.
Він і мовчить, бо дума щось своє. (Іван Іскра)
11.Которий рік, а я усе в походах.
А ти все ждеш, біднесенька, все ждеш. (Гриць)
12.Чого сидиш? Одвик хазяйнувати.
9
 Мені б оце невістку молоду.
А то все мати, мати, мати, мати!
Чи я коли хоч помочі діжду? (Бобренчиха)
13.Живу, роблю, гарую цілий вік.
Та все одна. Тягну, як шкапиняка…
…Ми працею вкладалися в гпунти,
ставком себе примноживши і садом.
А чим примножив по хазяйству ти? (Бобренчиха)
14.Під Берестечком бився ти сміливо.
Під Зборовом також і над Пилявою
своє ім’я ти не покрив неславою.
І тільки у домашньому бою
сміливість раптом втратив ти свою. (Маруся)
15.Не так ті кулі козаку страшні,
як це щоденне пекло метушні. (Гриць)
16.Ярами йшов, схищався десь у кручіїв ягоди і гриз гірку кору.
Води набралось в чоботи хлипучі.
Не раз вже думав –ляжу та й умру. (Гриць)
17.Хіба то дівка? То ж таки ледащо.
Усе б співала. Боже упаси! (Бобренчиха)
18. Чи нам за це віддячиться в раю?
Чи, може, ще одне життя – розкішне –
доточить Бог за праведність твою? (Бобренчиха)
19.Які я муки пережив пекельні!
Од крику серця як я не оглух!
Шкварчала совість, наче на пательні,
і одганялась од зелених мух. (Гриць)
20.А заспіває – хиже та дрібне, –
Мов по тарелі ложкою шкребне! (Галя)
21.Покаялась. Прощення попрохала
за те, що дуже грішною була:
одного разу матері збрехала,
одній сусідці сіль не віддала. (Маруся)
22.Я прийшов навіки.
Я на коліна стану, ти простиш? (Гриць)
23.Не дивись вороже.
Мені ті дні повік не одболять.
Тут двоє матерів, твоя та Божа.
Хай нас на шлюб вони благословлять.
24.Зрада – діло темне і брудне. (Гриць)
25.Життя – така велика ковзаниця.
Кому вдавалось, не падавши, пройти? (Гриць)

Гра «Про кого (про що) це сказано?»

1. Навпомацки з підлоги підвелася.
Не розчесавши коси, заплелася. (Маруся)
10
2. А ти лежиш на цвинтарі старому,
де ще ніхто з козацтва не поліг. (Гриць)
3. Таке було гарнесеньке хлоп’ятко.
Цікаве. А ласкаве, як телятко.
Хороший хлопчик, трохи шали ган,
усе збивав шоломи шелюгам. (Гриць)
4. Усе, було, ми разом, все ми разом –
Пірнаєм в річку і по кручах лазим.
Шукаєм глоду, пасемо корову… (дитинство Марусі й Гриця)
5. Він там живе в степу за вітряками,
Один-один, одвик і говорить.
Лише димок із довжика роками
Курить собі у небо та й курить. (дід Галерник)
6. А сам він дід старезний, полотняний.
А в нього сива борода, як дим.
Розказує про Кафу, полонянок,
про те, в які походи він ходив. (дід Галерник)
7. У нього там і зарості ожини,
і таємнича ниточка стежини,
і вулики, і в жолобі водичка,
і вплетений у верби живопліт,
і хата, як старенька рукавичка…(дід Галерник)
8. Облитий буряковим квасом,
під білим сонцем дивно мерехтить. (хрест на Водохреще)
9. Летять згори санки і ґринджолята,
в очах мигтять занесені тини…
… Аж білий вихор здійметься довкола,
Як нас по схилу сани розтрясуть… (святкування Водохреща)
10.Козацька школа, крита очеретом,
Благенькі стіни, плетені з лози,
На пів вікна заплющена заметом,
Три лави, стіл, псалтир і образи. (наука Марусі)
11.Тепер він з нами в радості і в сумі.
Збагнуло серце вражене моє:
пішов у смерть – і повернувся в думі,
і вже тепер ніхто його не вб’є. (батько Марусі)
12.Було, сльозами набрякають очі,
вона сміється кутиками вуст. (мати Марусі)
13.… теж удатний був на вроду.
А що вже сильний, то, мабуть, найдужчий. (батько Марусі)
14.Звела їх доля, наче в нагороду
за те, що мали незглибимі душі. (батьки Марусі)
15.А він тоді прийшов з-під Берестечка.
Страшна поразка душі всім пекла.
Дражливий став. Ледь що, вже й суперечка.
Гіркі думки не сходили з чола. (Гриць)
11
16.Біднесенький, намучився зі мною.
Веселий був, а я була сумною.
Ласкавий був, розгублений і добрий.
Зайшов за мене, як за чорний обрій. (Гриць)
17.Приходив рідко, лагідний не дуже.
Все курить, курить, люлька на губі.
Такий зробивсь, не прозирнеш у душу.
Якийсь чужий, – мені чи вже й собі? (Гриць)
18.… прогіркла й перестояна,
вже скоро душу випалить мені. (любов)
19.Як він уміє красно говорить!
Які у нього займища і луки!
вся Україна полум’ям горить,
Він і на цьому теж нагріє руки. (Вишняк, батько Галі)
20.Вони жили далеко, за Розкатом.
Од нас іти проз Задихальний Яр.
У них криниця під дашком лускатим
і добра хата вікнами в базар. (Вишняки)
21.Ото як вийде, як заграє брівками,
Очима стрельне і туди, й сюди,
У чобітках із мідними підківками,
зелений верх, козлові переди. (Галя)
22.Воно ж дівча. Нагуляна теличка. (Галя)
23.… почалося з пісні.
Могло урватись тільки, як струна. (кохання)
24.То в монастир з полковником проїде,
то в хату зайде, поспита води.
А то колись провідала я діда
Галерника, – і він прийшов туди. (Іван Іскра)
25.Посидів трохи та й пішов так, мовчки.
Такий суворий, очі крижані.
Грицько був красень, очі – як терночки.
А цей мовчить і блідне при мені. (Іван Іскра)
26.Таке було мишастеньке, пикате,
А от дивися – вже на виданні. (Галя)
27.Прив’язала баклагу йому до сідла.
Недалеко, лише до воріт, провела. (Маруся)
28.А ще чогось жаліла за дощами,
за цвітом яблуневим, за хрущами,
за сонцем і за квітами в траві…(Маруся)
29.Як там вона? І як їй буде жити?..
…І серед того всього буйноцвіту –
вона одна, зоключена, стара. (мати Марусі)
30.Та й виріс він над Ворсклою на скелі,
три шапки бань на свіжих бервенах.
Та й мружить очі монастирських келій
12
 на Кривохатки наші в бур’янах. (монастир)
31.… ті не бідували.
Вони в аренду землю віддавали. (Бобренки)
32.Душили копійчину.
У дві душі робили без спочину. (Бобренки)
33.У нього кров козацька закипала,
і стугоніли в пам’яті шаблі.
Вона ж його як в землю закопала,
і він притих, заборсався в землі.
Та й став домашніх хоругов хорунжим.
Не піднімав очей на Чурая.
Пішовби з військом у похід, –
Так грунт же.
Струснув би з себе той хомут, – сім’я. (Бобренко-батько)
34.Погладшав, запузатів, постачечнів
І втратив серце до козацьких справ..
А якось їхав через Ворсклу возом,
чи задрімав, чи так не додививсь,
і в Іордань, затягнену морозом,
вночі з конем і возом проваливсь… (Бобренко-батько)
35.Було, не вип’є, бідна. І не з’їсть, –
Уся ішла в роботу і у злість.
Така уже зробилась, як Яга.
Все на курей накрикує: «Гай-га!»
36.Мені таку невістку ані на оч,
ні на оч, сину, поки я жива! (Маруся)
37.Пісні у неї – то велика туга,
а серце в неї горде і трудне. (Маруся)
38.Та й те сказати, – що вона співає?
Сама собі видумує слова. (Маруся)
39.А в неї ж, знає, не язик – жало. (Бобренчиха)
40.Там поля шмат, там хата закаблуком,
Там ступа, винокурня й два млини. (багатство Вишняка)
41.Вона словами виплітала ятір. (Бобренчиха)
42.Зробилась тиха, все мовчала,
Сорочку шила все собі на смерть. (Бобренчиха)
43.Воно ж, товкуще, навіть не завважить, –
пече, скубе, затовкує та смажить.
Б’є в килими, неначе в тулумбаси,
Та промиває кишки на ковбаси. (Галя)
44.У неї котик був, як чортеня,
І чорна доля з чорними очима.
Цілюще зілля, отруї, дання –
все знала… . І мене навчила. (баба Марусі)
45.Десь перебув, десь нишком пересидів
на пасіці чи, може, лободі.
13
 Ніхто його в походах і не видів,
Оце аж зараз виліз на суді. (Ромашко Струк, друг Гриця)
46.Якийсь чудний, запалені повіки,
пригасли очі, під очима бриж. (Гриць)
47.Діло темне і брудне. (зрада)
48.Ти і в стражданні гарна. (Маруся)

ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛІВ
«Проща», «Дідова балка», «Облога Полтави»,
«Весна, і смерть, і світле воскресіння»

ТЕСТ
1. Історична особа, про яку розповідав Марусі дяк:
А) Наливайко
Б) Остряниця
В) Мазепа
Г) Хмельницький
2. «Тримав усе оружною рукою.// Був кам’яніший од своїх твердинь. //
Горіли села, кров лилась рікою, // коли тікав степами на Волинь», – так
авторка говорить про …
А) Януша Радзивілла
Б) Івана Брюховецького
В) Єремію Вишневецького
Г) Стефана Потоцького
3. Село, у якому подорожні зупинилися на перепочинок:
А) Панфилівка
Б) Семенівка
В) Григорівка
Г) Остапівка
4. Заняття діда Галерника:
А) гутництво
Б) стельмахування
В) бондарство
Г) різьбярство
5. З ким жив дід Галерник?
А) домовиком, котом
Б) внучкою
В) сестрою
Г) сином
6. Хвороба Марусі:
А) пропасниця
Б) сухоти
В) білокрівці
Г) чорна віспа
7. Термін облоги Полтави:
А) чотири тижні
14
 Б) чотири дні
В) чотири місяці
Г) чотирнадцять днів і ночей
8. Велике християнське свято, до якого тривала облога Полтави:
А) Водохреще
Б) Великдень
В) Різдво
Г) Воскресіння
9. Із чого на Паску полтавчани спекли хліб?
А) висівок
Б) кори
В) листя
Г) лободи
10.Пора року, коли померла Маруся:
А) зима
Б) весна
В) літо
Г) осінь
11.Від чого здригнулася душа Марусі?
А) спогадів
Б) пісні
В) страху
Г) самотності
12.Пісня, яку співали дівчата:
А) «Засвіт встали козаченьки»
Б) «В кінці греблі шумлять верби»
В) «Зелененький барвіночку»
Г) «Ой не ходи, Грицю»

Гра «Чиї слова?»

1. Куди не глянеш в даль оцю окрестну –
тут споконвіку скрізь лилася кров. (дяк)
2. Бувають, може, й другі голоси,
але т а к о г о другого немає! (дяк)
3. Історії ж бо пишуть на столі.
Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.
Ми мешем плугом, шаблею, мечем,
Піснями і невільницьким плачем.
Могилами у полі без імен,
Дорогою до Києва з Лубен. (дяк)
4. Не хочу людям завдавать мороки,
сидіти сидьма на чужій печі.
У мене хата тут своя, нівроку,
свій домовик, свої он рогачі. (дід Галерник)
5. Котору зиму я вже перечовгав.
І домовик зі мною домував.
15
 Оце сидів на припічку учора, –
Сміявся, плакав, руку подавав. (дід Галерник)
6. Отак і я привикну, якось житиму.
Ніхто і не побачить, як тужитиму. (Маруся)
7. Так і живу. Минаю, наче хмарка.
Вся облітаю, як осінній лист. (Маруся)
8. Ходім зі мною, доленько, ходім.
Якби мені ти стала за дружину,
яка б то радість увійшла в мій дім! (Іван)
9. У церкву підем. Піп нас обвінчає.
Весілля справим. Пушкаря позвем.
Як не полюбиш, в мене вистачає
на двох любові. Якось проживем. (Іван)
10.Моє життя – руйновище любові,
Де вже ніякий цвіт про процвіте. (Маруся)
11.От тільки шкода, – що не заспіваю.
Город глушіє, – вже не прополю. (Маруся)
12.Дівчаточка, дівчатонька, дівчата!
Цю ж не співайте, я ж іще жива. (Маруся)

Гра «Про кого (про що) це сказано?»

1. Сидить і палку мені струже.
Такий старий, небритий, як будяк. (дяк)
2. Шаблі там не ржавіють у коморах
і кінську збрую миші не гризуть.
А що вже порох, – добрий роблять порох,
в бочки засипають, гетьману везуть. (полтавчани)
3. Був молодий і гарний був на вроду.
І жив, і вмер, як личить козаку.
За те, що він боровся за свободу,
його спалили в мідному бику! (Наливайко)
4. Син Раїни, страшний руйнатор України. (Ярема Вишневецький)
5. Бенкетував, сідав на шию хлопу,
пускав дівчат по світу без коси.
Стріляв козуль, возив пшоно в Європу
і на поташ випалював ліси. (Ярема Вишневецький)
6. І моторошно, й дивно.
Не гавкне пес, ні корби не скриплять.
Хати – як скирти поночі, ні блимне.
Невже так рано люди уже сплять? (село Семенівка)
7. Возсіяв хрестами.
Пригаслий зір красою полонив.
Тут сам Господь безсмертними перстами
оці священні гори осінив. (Київ)
8. Найславетніший з дідів.
Лишив нащадкам працю свою горду,
16
 бо він писав і келії сидів… (Нестор Літописець)
9. Зминули дні. Ти старшала роками.
Ішла у небо і вростала в ґрунт.
Тебе обняв залізними руками
Чужий король, неситий Сигізмунд. (Полтава)
10.Невмрущий дід, самітник і химерник,
що, років двадцять бувши у неволі,
уже ж коли вернувся, а й тепер
що не різьбить, – то у нього мимоволі
побідне до манесеньких галер. (дід Галерник)
11.Ніде й душі уже на виднокрузі,
І тільки з Балки Дідової – дим.
Це ж, певно, він у тій своїй ярузі
на цілий степ залишився один. (дід Галерник)
12.Там тепло. Пахне деревиною.
Коріння повно, всякої різьби.
Під сволоком, між маком і калиною,
шматки сухої липи і верби. (хата діда Галерника)
13.В ній наче щось навіки проминуло.
Прийшла із прощі дивна і гірка. (Маруся)
14.Усе одна. Нічого їй не треба.
Все їй чуже. Здоров’я теж нема. (Маруся)
15.Не дай Бог, може, в неї і сухоти.
Я все боюся – рине горлом кров.
А не приймає жодної турботи,
а в хаті ж так – ні хліба, ані дров. (Маруся)
16.Душа у тебе має бути крицею.
Так плакати не гідно козака.
Твій батько був … (Іване) Острянице, –
Наступний гетьман після Павлюка.
Ти ж син його! Душі не занехаєш.
Не маєш права, ти ж таки не Гриць. (Іван Іскра)
17.Вона мовчить і думає піснями.
І не минають лиш її пісні. (Маруся)
18.І довго-довго буде наслухати
оту раптову тишу хуторів.
Жар вигребе із печі, щоб до хати
На цей димок чужий хто не забрів. (дід Галерник)
19.Хоч би десь вийшла в церкву, поміж люди,
О тож одна, ніколи і нікуди.
Сухотний кашель надриває груди. (Маруся)
20.А чоловік же не вернувся з війська,
Живе ж вона, нічого, не вмира. (Ящика Балаклійська)
21.Біда йому для смутку не причина.
Бо як приніс на світ його бузько,
то так і виріс наймитом хлопчина. (Лесько)
17
22.Його спіймав хазяїн у степу.
З чужою в суд привезений конякою,
він пояснив, що квапиться в похід,
отож не встиг чмиру сказати «дякую». (Лесько)
23.А на святвечір, як вона сиділа,
То вже од неї тіні не було. (Маруся)
24.Приходив. Так, посидів мовчки.
Устав, пішов, оглянувся з воріт. (Іван)

Літературний диктант (за всіма розділами)

1. Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це – голос наш. Це – …(пісня). Це – … (душа).
2. Що нам потрібно на війні?
Шаблі, знамена і її … (пісні).
3. Вона піснями виспівала душу.
Вона пісні ці залишає … (нам).
4. Підсудна слізьми очі не зросила.
І милосердя в права … (не просила).
5. Уже стоять вози під яворами.
Полтавський полк готовий у … (похід).
6. Самотній вершник зникне за туманом.
Сторожа вслід подивиться йому.
Той вершник зветься … (Іскрою Іваном)
Йому сьогодні тяжче, ніж кому.
7. Полтаво! Засвіт встануть козаченьки.
Ти припадеш їм знову до стремен.
Так само засвіт встануть з полуночі.
А ти за них, Полтаво, помолись.
Лиш не заплаче свої карі очі
Та … (Марусенька), як було колись…
8. Прощайте, хлопці. Бийтесь до ладу.
А я вже вам і пісні … (не складу).
9. Душа летить в … (дитинство), у вирій,
Бо їй на світі тепло тільки там.
10.Я не забуду, тату, вас ніколи.
Хоч як було, і голод, і зима, –
Спасибі вам, дали мене … (до школи)…
11.Здушили сльози – не виходь на … (люди).
Болить душа – не виявляй на вид.
12.Моя любов … (чолом сягала неба),
а Гриць ходив ногами по землі.
13.Нерівня душ – це гірше, ніж … (майна).
14.Десь, може, там зустрінемося ми.
Не буде рук – обнімемось … (крильми).
15.Нелегко, кажуть, жити на дві хати.
18
 А ще нелегше – жить на … (дві душі).
16. Було б одразу присудить до страти.
Найтяжча кара звалася … (життям).
17.Аякже, смерть усе-таки це празник
Який буває … (тільки раз в житті).
18.І одридали в небі журавлі
Мені людину в світі найдорожчу.
Отой горбочок свіжої землі
Поцілувала. Та й пішла на … (прощу).
19.… оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься … (Україна).
20.Хотіла жити, а життя не вийшло.
Хотіла вмерти – … (люди не дали).
21.В життя приходиш чистий і красивий.
З життя ідеш … (заморений і сивий…)
22.І з тих усіх дякових балачок
усе частіше згадую єдину, –
ту найсумнішу втіху, далебі:
… (комусь на світі гірше, як тобі).
23.В житті найперше – це притомність духа,
Тоді і вихід знайдеться з … (нещасть).
24.Самотнім добре – … (жодної розлуки).

ТЕСТ
на встановлення відповідності

1. 1 Установи відповідність між характеристикою (портретом) і персонажем:

(2,5б)
А) Він потім стане побратимом Разіна… 1. Іван Іскра
Загине на Дону. 2. Гордій Чурай
Б) Загине теж, в бою заживши слави, 3. Дід Галерник
в недовгім часі після Пушкаря, 4. Мартин Пушкар
вертаючи до попелу Полтави 5. Лесько Черкес
з посольства до московського царя. 6. Гриць Бобренко
В) Ще не старий. І славу мав, і силу.
(Про нього потім думу іскладуть.
Мине сім літ – і голову цю сиву
Виговському на списі подадуть.)
Г) А сам він дід старезний, полотняний.
А в нього сива борода, як дим.
Розказує про Кафу, полонянок,
про те, в які походи він ходив.
Ґ) Він гордий був, він так і звався.
19
 Він лицар був, дарма що постоли.
Стояв на смерть. Ніколи не здавався.
Йому крутили руки і здали.

А–5Б –1В–4 Г–3Ґ–2

1. 2 Установи відповідність між характеристикою (портретом) і персонажем:

(2,5б)
А) Таке обличчя чи така вже звичка, 1. Вишняк
А голосочок! – чистий, мов кришталь. 2. Гриць Бобренко
Така була красива молодичка, 3. Іван Іскра
Вуста сміються, а в очах печаль. 4. Галя
Б) Йому добро саме іде у двір. 5. Мати Марусі
І сад рясний, і нива хлібодарна. 6. Маруся
Він не якийсь визискувач чи звір,
він просто вміє взяти запівдарма.
В) Такі пухкі у неї рученята,
коса білява, куца і товста.
Як реп’яшки, зелені оченята
і пишно закопилені вуста.
Глуха до пісні, завжди щось спотворить.
Все вишиває прошви подушок.
Ще як мовчить, – нічого. Заговорить, –
Гостренькі зуби – чисто ховрашок.
Г) А слово скаже – з пам’яті не викинеш.
більш мовчить, не щедрий на слова.
Таке обличчя, зразу і не звикнеш, –
різке, як меч. Тонке, як тятива.
Ґ) … був красень, очі – як терночки…
Щирими очима він дивився приязно на світ!

А–5Б –1В–4 Г–3Ґ–2

1. 3 Установи відповідність між характеристикою (портретом) і персонажем:

(2б)
А) … все їй не так, і чоловік, і хата. 1. Маруся
Все щось болить, то груди, то живіт. 2. Галя
Така була висока і цибата, 3. Дяк
як чапля з Перещепинських боліт. 4. Ярема Вишневецький
Все скаржилась, ходила якось боком. 5. Бобренчиха
Кляла Бобренка на усі лади.
А ненаситна! – що нагледить оком,
то дзьобом так і вихопить з води.
Б) На матір схожа, тільки трохи вища.
Ті ж самі очі і така коса.
В) А очі в нього тихі та ласкаві.
20
 А так і видно – добрий чоловік.
Г) Упир з холодними очима,
пихатий словом і чолом,
душа підступна і злочинна,
закута в панцир і шолом.
Уламок лицарського роду,
мучитель власного народу,
кривавий кат з-під темної зорі, –
отам він жив на Замковій горі.

А–5Б –1В–3 Г–4

1. 4 Установи відповідність між характеристикою (портретом) і персонажем:

(2,5б)
А) Він міряв не тією міркою. 1. Дяк
В житті шукав дорогу не пряму. 2. Ящика Балаклійська
Він народився під такою зіркою, 3. Лесько
Що щось в душі двоїлося йому. 4. Наливайко
Б) Сидить і палку мені струже. 5. Гриць
Такий старий, небритий, як будяк. 6. Мати Марусі
В) Був молодий і гарний був на вроду.
І жив, і вмер, як личить козаку.
За те, що він боровся за свободу,
його спалили в мідному бику!
Г) Біда йому для смутку не причина.
Бо як приніс на світ його бузько,
то так і виріс наймитом хлопчина.
Ґ) А чоловік же не вернувся з війська,
Живе ж вона, нічого, не вмира.

А–5Б –1В–4 Г–3Ґ–2

2. Установи відповідність між реплікою і персонажем: (2,5б)

А) Прости мені, земле, простіть мені, трави! 1. Отаман Гук
Не дбав я про славу, не дбав про майно, – 2. Мандрівний дяк
Я мущу вернутись живий до Полтави, 3. Маруся
А там хоч і вмерти, мені все одно. 4. Б. Хмельницький
Б) Та краще вже самому задавитись, 5. Іван Іскра
Ніж дівчину побачити в петлі! 6. Гриць Бобренко
В) Її пісні – як перло многоцінне,
як дивен скарб серед земних марнот.
Тим паче зараз, як така розруха.
Тим паче зараз, три такій війн, –
що помагає не вгашати духа,
як не співцями створені пісні?
Про наші битви – на папері голо.
21
 Лише в піснях вогонь отой пашить.
Таку співачку покарать на горло, –
Та це ж не що, а пісню задушить!
Г) Іду. Бреду. Захочу, то спочину.
Розбиті ноги остужу в росі.
Ніхто мені не дивиться у спину.
Я йду. Людина. Я така, як всі.
Ґ) Моя ти голубичко!
Страданіє, як кажуть возвиша.
От я й дивлюсь, що в тебе ж таке личко,
Що в ньому наскрізь світиться душа.

А–5Б –1В–4 Г–3Ґ–2

22