Особливості

структури
місцевих
екосистем
Автор: Почапський Максим (11-А)
Структура є найважливішою властивістю будь-якої екосистеми.
Структуру розуміють як внутрішню будову системи і певні зв'язки між
її складниками. Загалом в екології розрізняють просторову і
функціональну структуру екосистем.
Просторова, або морфологічна, структура відображає склад,
структурні співвідношення та просторове розташування структурних
елементів чи блоків екосистеми, які визначають особливості її
функціонування в певних умовах середовища.
Функціональна структура відображає особливості
функціонування структурних компонентів екосистеми. Вона
характеризує темпи, обсяги та наслідки речовинно-
енергетичного обміну, стійкість і стабільність, продуктивність
та інші важливі функції екосистем.
Характеризуючи функціональну структуру екосистем, слід звернути увагу на такі їх функціональні ознаки:
- засвоєння і трансформація енергії;
- продукування органічної маси;
- переміщення речовинно-енергетичних ресурсів уздовж трофічних (харчових) ланцюгів;
- деструкція мертвої органіки і біотичний кругообіг (біогеохімічні цикли);
- постійна динаміка, розвиток та еволюція;
- саморегуляція, стійкість і стабільність.
Кожна екосистема має два основні компоненти: організми з
одного боку та фактори навколишнього для них середовища - з
іншого. Вся сукупність організмів - це біота екосистеми. Шляхи
взаємодії різних категорій організмів - це біотична структура
екосистеми.
Незважаючи на велику різноманітність екосистем, їм усім
властива приблизно однакова біотична структура,
оскільки вони містять одні й ті самі категорії організмів:
продуценти, консументи, детритофаги та редуценти.
Висновок: структура екологічної екосистеми складається як з
складників екосистеми, так і з шляхів їх взаємодії живої та неживої
природи, утворюючи стабільний ланцюг живлення, який і утримує
стійку екосистему.

Використані джерела:
https://pidru4niki.com/1319042037918/ekologiya/struktura_ekosistem