ДОСЛІДЖЕННЯ

ОСОБЛИВОСТЕЙ
СТРУКТУРИ МІСЦЕВИХ
ЕКОСИСТЕМ
ЯРОСЛАВ БОБИК
ІВАН ВИСОЦЬКИЙ
 У ПАРКУ МОЖНА ВИДІЛИТИ ТАКІ КОМПОНЕНТИ
ЕКОСИСТЕМИ:
БІОТИЧНІ КОМПОНЕНТИ, ДО ЯКИХ НАЛЕЖАТЬ РОСЛИНИ,
ТВАРИНИ, ГРИБИ ТА МІКРООРГАНІЗМИ, ЯКІ ІСНУЮТЬ У
ПАРКУ. ВОНИ ВЗАЄМОДІЮТЬ МІЖ СОБОЮ ЧЕРЕЗ ЛАНЦЮГ
ЖИВЛЕННЯ, КОНКУРЕНЦІЮ ЗА РЕСУРСИ ТА ІНШІ
МЕХАНІЗМИ.
АБІОТИЧНІ КОМПОНЕНТИ, ДО ЯКИХ НАЛЕЖАТЬ ГРУНТ,
ВОДА, ПОВІТРЯ, КЛІМАТ ТА ІНШІ НЕЖИВІ СКЛАДОВІ
СЕРЕДОВИЩА, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ЖИТТЯ БІОТИ В ПАРКУ.
ЛАНДШАФТНІ КОМПОНЕНТИ, ДО ЯКИХ НАЛЕЖАТЬ
ЛАНДШАФТ, ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ТА ПРИРОДНІ
УМОВИ, ЯКІ ФОРМУЮТЬ ОСОБЛИВОСТІ ЕКОСИСТЕМИ
ПАРКУ.
 У ПАРКУ, ЯК І В БУДЬ-ЯКІЙ ІНШІЙ
ЕКОСИСТЕМІ, ВЗАЄМОДІЯ
КОМПОНЕНТІВ ВИЗНАЧАЄ ЕКОЛОГІЧНУ
СТІЙКІСТЬ СИСТЕМИ, ТОБТО ЇЇ
ЗДАТНІСТЬ ПРОТИСТОЯТИ ЗМІНАМ У
СЕРЕДОВИЩІ. ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ
ЕКОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ПАРКУ
НЕОБХІДНО ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ БАЛАНС
МІЖ БІОТИЧНИМИ ТА АБІОТИЧНИМИ
КОМПОНЕНТАМИ ТА ПІДТРИМУВАТИ
БІОРІЗНОМАНІТНІСТЬ.
 ЛІС Є ПРИКЛАДОМ ЕКОСИСТЕМИ, ЯКА СКЛАДАЄТЬСЯ З ЖИВИХ ТА
НЕЖИВИХ КОМПОНЕНТІВ. У ЛІСІ МОЖНА ВИДІЛИТИ НАСТУПНІ
КОМПОНЕНТИ ЕКОСИСТЕМИ:

БІОТИЧНІ КОМПОНЕНТИ, ДО ЯКИХ НАЛЕЖАТЬ РОСЛИНИ (ДЕРЕВА,

ЧАГАРНИКИ, ТРАВИ, КУЩІ), ТВАРИНИ (ДИКИЙ ЗВІР, ПТАХИ, КОМАХИ ТА ІН.),
ГРИБИ ТА МІКРООРГАНІЗМИ. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ВИДІВ ТА ЇХ ВЗАЄМОДІЯ
МІЖ СОБОЮ ТА З НЕЖИВИМ СЕРЕДОВИЩЕМ УТВОРЮЮТЬ СКЛАДНУ
СИСТЕМУ ЖИТТЯ У ЛІСІ.
АБІОТИЧНІ КОМПОНЕНТИ, ДО ЯКИХ НАЛЕЖАТЬ ГРУНТ, ВОДА, ПОВІТРЯ,
КЛІМАТ ТА ІНШІ НЕЖИВІ СКЛАДОВІ СЕРЕДОВИЩА, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА
ЖИТТЯ БІОТИ В ЛІСІ.
ЛАНДШАФТНІ КОМПОНЕНТИ, ДО ЯКИХ НАЛЕЖАТЬ ЛАНДШАФТ,
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ТА ПРИРОДНІ УМОВИ, ЯКІ ФОРМУЮТЬ
ОСОБЛИВОСТІ ЕКОСИСТЕМИ ЛІСУ.
 У ЛІСІ ВЗАЄМОДІЯ КОМПОНЕНТІВ ВИЗНАЧАЄ СТІЙКІСТЬ
СИСТЕМИ ТА ЇЇ ЗДАТНІСТЬ ПРОТИСТОЯТИ ЗМІНАМ У
СЕРЕДОВИЩІ. ЛІС Є ВАЖЛИВОЮ СКЛАДОВОЮ БІОСФЕРИ
ТА МАЄ ВЕЛИКЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ
БІОРІЗНОМАНІТНОСТІ ТА РЕГУЛЮВАННЯ КЛІМАТУ. ЛІСИ Є
ТАКОЖ ВАЖЛИВИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА
ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ, ТОМУ ЇХ ОХОРОНА ТА
УПРАВЛІННЯ МАЄ ВЕЛИКЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ СТАЛОГО
РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА.
 ПОРІВННЯ ЛІСУ ТА ПАРКУ
ПАРК ТА ЛІС Є ДВОМА РІЗНИМИ ТИПАМИ ЕКОСИСТЕМ ЗІ СВОЇМИ
ВЛАСТИВОСТЯМИ ТА ХАРАКТЕРИСТИКАМИ.

ОДИН З ОСНОВНИХ ВІДМІННОСТЕЙ МІЖ ПАРКОМ ТА ЛІСОМ ПОЛЯГАЄ У

ЇХНЬОМУ СТРУКТУРНОМУ СКЛАДІ. ПАРК СКЛАДАЄТЬСЯ З РОСЛИН, ЯКІ
ВИСАДЖУЮТЬСЯ З МЕТОЮ ДЕКОРАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ ТА ДЛЯ ЗАДОВОЛЕННЯ
РЕКРЕАЦІЙНИХ ПОТРЕБ ЛЮДЕЙ. ХОЧА У ПАРКАХ МОЖУТЬ ЗУСТРІЧАТИСЯ ДЕЯКІ
ВИДИ ДИКИХ ТВАРИН, ЇХ КІЛЬКІСТЬ ЗАЗВИЧАЙ ЗНАЧНО МЕНШЕ, НІЖ У ЛІСАХ,
ДЕ ДИКА ПРИРОДА ПРОЖИВАЄ У СВОЄМУ ПРИРОДНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ.

У ЛІСІ РОСЛИНИ, ТВАРИНИ ТА ГРИБИ УТВОРЮЮТЬ СКЛАДНУ ТА БАГАТУ

СИСТЕМУ, ЯКА Є ЧАСТИНОЮ ПРИРОДИ. ЛІСИ МОЖУТЬ БУТИ ДИКІ АБО
КУЛЬТУРНІ, АЛЕ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ЦЬОГО ВОНИ МАЮТЬ ВЕЛИКУ
БІОРІЗНОМАНІТНІСТЬ ТА ВИКОНУЮТЬ ВАЖЛИВІ ЕКОЛОГІЧНІ ТА КЛІМАТИЧНІ
ФУНКЦІЇ. ЛІСИ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ РЕГУЛЮВАННЯ КЛІМАТУ, ЗБЕРІГАЮТЬ ҐРУНТИ ТА
ВОДНІ РЕСУРСИ, А ТАКОЖ СЛУЖАТЬ ВАЖЛИВИМ ДЖЕРЕЛОМ ПРОДУКТИВНОСТІ
ТА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ.