ЖІНКИ-ЛАУРЕАТКИ

НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ З
ФІЗИКИ
Осіпов Данил 11-Б ;-)
НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ
одна з найпрестижніших міжнародних премій,
яку щорічно присуджують за видатні наукові
дослідження, революційні винаходи або значний
внесок у культуру чи розвиток суспільства. Сума
премії змінюється залежно від доходів Фундації
Нобеля.
 МАРІ́Я СКЛОДО́ВСЬКА-КЮРІ́
- польська та французька науковиця у
галузі фізики та хімії, педагог, громадська діячка.
1898 року оголосила про можливість існування нового,
сильно радіоактивного елемента в руді уранової смолки. Її
чоловік П'єр відмовився від власних досліджень, щоб допомагати Марії, і
в тому ж році вони оголосили про існування двох радіоактивних
елементів: полонію і радію. У 1902 році ними одержано один з цих
елементів — радій. Обоє науковців відмовилися взяти патент на своє
відкриття; разом їх було нагороджено медаллю Деві (1903) і
відзначено Нобелівською премією з фізики (1903) разом з Антуаном
Беккерелем. Марія Кюрі написала «Трактат про радіоактивність» (1910) і
була нагороджена Нобелівською премією з хімії 1911 року.
 МАРІЯ ГЕППЕРТ-
МАЄР
Видатна жінка-фізик, одна з небагатьох жінок-лауреаток Нобелевскої
премії з фізики (пів-премії за 1963, разом з Гансом Єнсеном «за відкриття,
що стосуються оболонкової структури ядра»; другу половину премії
отримав Юджин Вігнер «за вклад в теорію атомного ядра та елементарних
часток, особливо за допомогою відкриття та використання
фундаментальних принципів симетрії»). Незалежно від неї німецький
фізик Ганс Єнсен побудував таку ж теорію оболонкової моделі ядра.
У 1955 році вони спільно написали книгу «Елементарна теорія
оболонкової моделі ядра». Після нагородження Нобелівською премією в
1963 році Гепперт-Маєр сказала: «Зробити роботу було вдвічі цікавіше,
ніж отримати приз за неї». 1963 За відкриття, що стосуються оболонкової
структури ядра.
ДОННА СТРІКЛЕНД КАНАДСЬКА
Донна Тео Стрікленд — канадська фізикиня лазерів, нобелівська
лауреатка. Третя жінка в історії, що отримала Нобелівську премію з фізики
— за роботу, якою займалася ще в часи студентства на ступінь докторки
філософії з фізики (оптика). Техніка підсилення чирпованих імпульсів, яку
Стрікленд розробила зі своїм науковим наставником Жераром Муру,
використовується для продукування надкоротких імпульсів дуже високої
інтенсивності, що має застосування в технологіях, які використовують
лазерні промені, у хірургії, медицині та фундаментальних наукових
дослідженнях.
 АНДРЕА ҐЕЗ
Андреа Міа Ґез — американська науковиця-астрономка, докторка
філософії, професорка кафедри фізики та астрономії
у Каліфорнійському університеті. Лавреатка Нобелівської премії з
фізики 2020 року. Починаючи з 1998 року дві групи астрофізиків під
керівництвом Райнгарда Ґенцеля та Андреа Ґез, незалежно одна від
одної, проводили дослідження, застосовуючи технології, які усувають
спотворення, що вносяться атмосферою Землі, та отримали докази
того, що наша галактика має в своєму центрі надмасивну чорну діру,
яка в 4 мільйони разів масивніша за Сонце. Андреа Ґез вела
спостереження в Обсерваторії Кека, розташованій на
Гавайях, Райнгард Ґенцель — у Європейській південній обсерваторії
(ESO) Ла-Сілья у Чилі.
Андреа Ґез — професорка кафедри фізики та астрономії в
Каліфорнійському університеті. У 2004 році обрана
членкинею Національної академії наук США, того ж року, за версією
часопису «Discover», увійшла до двадцятки провідних учених США.
 ЛІЗА
МЕЙТНЕР
У 1944 році Нобелівську премію з фізики одноосібно отримав Отто Ган. Ліза Мейтнер
працювала разом із Ганом та заклала теоретичну базу для поділу ядра (саме вона
запровадила цей термін), але не отримала визнання Нобелівським комітетом. Частково —
через стать, частково — через єврейське походження, частково — через егоїстичність
Гана. Навіть через багато років, ставши провідною фігурою в післявоєнній німецькій
науці, Ган продовжував применшувати роль Лізи в спільних дослідженнях. 
Однак саме ідеї Майтнер були багато в чому визначальними для його відкриття і
пояснення ядерних процесів, що заклали початок атомної ери. Ейнштейн, даючи інтерв'ю
в 1945 році, сказав: "Я не вважаю себе творцем вивільненої атомної енергії. Я зіграв у
цьому лише другорядну роль. Вона була відкрита в Берліні Ганом, який ще й
неправильно інтерпретував своє відкриття. Правильну інтерпретацію дала Ліза
Мейтнер". 
Іменем Лізи Мейтнер назвали астероїд, кратери на Місяці і Венері. 109 елемент таблиці
Менделєєва, Мейтнерій, теж отримав назву на її честь. У Берліні є Інститут Гана-
Мейтнер, а в Мюнхені — вулиця Мейтнер. Науковий фонд і Міждержавна асоціація
післядипломної освіти Австрії заснували дослідницькі стипендії імені Лізи Майтнер, що
присуджуються за наукові дослідження в галузі атомної фізики та хімії.
ДЯКУЮ ЗА ТЕ ЩО ОЗНАЙОМИЛИСЯ З МОЄЮ
ПРЕЗЕНТАЦІЄЮ. СПОДІВАЮСЯ ВИ ДІЗНАЛИСЯ
ЩОСЬ НОВЕНЬКОГО ;-) PS” 如果你给我的作品打 12 分，我会很高
兴”