Л О Г І Ч НІ П Р О Б Л Е М И

ЕКО
О Ї Е Л Е КТ Р О Е Н Е Р Г І Ї
А Т ОМ Н
ВИКОНАЛА:
УЧЕНИЦЯ 9-А КЛАСУ
СЗШ №32 М. ЛЬВОВА
ПРИГОДА НАДІЯ
 Споживання енергії пов’язане з усіма видами господарської діяльності людини: з опаленням будинків, приготуванням
їжі, рухом транспортних засобів, промисловістю, сільськогосподарським виробництвом.

З початком ядерної енергетики (кінця 1960 х років) вважалося, що енергетичні ядерні реактори достатньо безпечні,
а системи стеження і контролю, захисні екрани і навчений персонал гарантують їх безаварійну роботу, а також
вважалося, що ядерна енергетика є «екологічно чистою», оскільки забезпечує зниження викиду парникових газів
при заміщенні енергетичних установок, що працюють на викопному паливі.
Часто у медіа та прихильники атомної енергетики пишуть, що атомна енергетика – «чиста» чи
“екологічна” енергетика, бо атомні станції не викидають чи майже не викидають СО2 та інші
парникові гази. Але таке твердження не бере до уваги інші забруднюючі речовини, що викидаються
у повітря та водне середовище атомними станціями під час їх роботи,на етапі видобутку та
переробки уранової руди, фабрикації палива та його транспортування. Також не враховуються
катастрофічні наслідки, до яких здатні призводити аварії на атомних електростанціях.
Ілюзія про безпеку ядерної енергетики була зруйнована після декількох великих аварій у Великобританії,
США і СРСР, апофеозом яких стала катастрофа на чорнобильській АЕС.
Атомна енергетика є потенційно небезпечною через:
1. Можливі аварії на енергоустановках, що супроводжуються викидом у довкілля радіоактивних матеріалів;
2. Викиди близько 250 радіоактивних ізотопів в навколишнє середовище в результаті роботи ядерних реакторів.
Ці радіоактивні частинки разом з водою, пилом, їжею і повітрям потрапляють в організми людей, тварин,
викликаючи ракові захворювання, дефекти при народженні, зниження рівня імунної системи і збільшують
загальну захворюваність населення, що проживає навколо ядерних установок.
3. Викиди криптону 85 бета-випромінювач (тип інертного газу), який змінює електропровідність атмосфери.
Кількість криптону 85 в атмосфері (в основному за рахунок роботи АЕС) збільшується на 5 % у рік, і зараз
його кількість в атмосфері в мільйони разів (!) вище, ніж до початку атомної ери. Цей газ в атмосфері
поводиться як тепличний газ, вносячи тим самим внесок до антропогенної зміни клімату Землі;
3. Забруднення біосфери плутонієм. Зараз глобальне забруднення плутонієм приймає катастрофічні розміри:
атомні реактори світу провели вже багато сотень тонн плутонію (в 1941 році його було не більше 50 кг) –
кількість більш ніж достатня для смертельного отруєння всіх людей, що живуть на планеті;
4. Радіоактивні відходи – найважливіша причина екологічної небезпеки, яка так і залишається невирішеною.
На 424 цивільних ядерних енергетичних реакторах, що працюють у всьому світі, щорічно утворюється велика
кількість низко-, середньо- і високорадіоактивних відходів.
Сьогодні атомна енергетика за економічними показниками програє новим відновлюваним
джерелам енергії. В той час як вартість будівництва нових АЕС зростає (через необхідність
забезпечити підвищені стандарти безпеки після аварії на Фукусіма Дайічі та різного роду
скандали, як зі сфальшованими документами та неналежної якості деталями на французькому
заводі Клюзо), вартість вітрової та сонячної генерації стабільно падає завдяки швидкому
розвитку цих технологій.
Атомні реактори не можуть працювати без ядерного палива. Тому атомна енергетика більше схожа на викопні
палива, які добуваються з землі, ніж на відновлювані джерела, які виробляють електрику із енергії вітру та сонячних
променів.
Видобування уранової руди, її переробка, збагачення та виготовлення уранових паливних «брикетів» із
газоподібного збагаченого урану є дуже вуглецевоємною (СО2-intensive) та брудною справою на кожній із
стадій цього процесу. Одним із найбрудніших ланок цього довгого процесу є видобуток та подрібнення
уранової руди, який, як і видобуток вугілля, лишає за собою велику кількість «хвостів» у вигляді териконів,
або як шлак у «хвостосховищах». Це становить серйозну загрозу для шахтарів, місцевих громад та для
довкілля в цілому. Після того, як паливо відпрацює свій термін у реакторі, воно перетворюється на 20-30 тон
високорадіоактивного відпрацьованого ядерного палива, що містить плутоній, радіоактивний цезій, стронцій та
йод. Ці та інші радіонукліди роблять відпрацьоване паливо в тисячі разів більш небезпечним, ніж свіже паливо до
його загрузки у реактор. Для відпрацьованого ядерного палива ще не винайдено постійного безпечного сховища
(ізоляції) від навколишнього середовища на весь час, поки воно залишатиметься небезпечним. Існуючі сховища
забезпечують лише тимчасове його зберігання, зокрема заплановане централізоване сховище для
відпрацьованого палива для українських АЕС (ЦСВЯП), спроектоване на зберігання у ньому палива протягом лише
100 років
Висновки:
Атомні електростанції викидають радіонукліди, які мають канцерогенний ефект (викликають рак),
включаючи тритій, стронцій-90, цезій-137, плутоній-239 та десятки інших. Для цього не потрібно, щоб
відбулася аварія – атомні станції викидають ці речовини у процесі щоденної роботи. Через такі будівлі
утилізовуються радіоактивні відходи, є велика кількість теплових забруднень, розповсюджується та
виробляється ядерні зброї
Атомна енергетика є потенційно небезпечною через: можливі аварії на енергоустановках, що
супроводжуються викидом у довкілля радіоактивних матеріалів; викиди близько 250 радіоактивних ізотопів
у навколишнє середовище внаслідок роботи ядерних реакторів
Радіоактивне забруднення супроводжує всі ланки складного господарства ядерної енергетики: видобуток і переробку
урану, роботу АЕС, зберігання і регенерацію палива. Це робить атомну енергетику екологічно безнадійно брудною. З
кожним десятиліттям відкриваються все нові небезпеки, пов’язані з роботою АЕС. Є всі підстави вважати, що і далі
виявлятимуться нові дані про небезпеки від АЕС.