ГОЛОДОМОР

1932-1933 РР.
Геноцид – дії, що чиняться з
метою знищити яку-небудь
національну, етнічну, расову бо
релігійну групу шляхом вбивств
членів такої групи, навмисного
створення для неї таких умов, що
розраховані на цілковите або
часткове фізичне знищення
(голод, розстріл)
2
Голодомор – це
організований радянською
владою 1932-1933 роках
штучний голод, який призвів до
смерті мільйонів українців і є
геноцидом українського народу.
Українська державність – загроза
комуністичному режиму
За даними істориків, на початку 30-х років ХХ-го
століття основним центром опору більшовицькій
політиці колективізації та форсованої індустріалізації
було українське село.
Не бажаючи втрачати Україну, радянський режим
вибудував план винищення частини української нації,
що був замаскований під плани здачі хліба державі.
Йшлося про повне вилучення всіх запасів зерна, а потім
конфіскацію інших продуктів харчування та майна в
якості штрафів за невиконання плану здачі хліба.
Перетворивши Україну на територію масового
голоду, режим перекрив всі шляхи до порятунку.

3
 ПРИЧИНИ ГОЛОДОМОРУ

• Насильницька колективізація
• Непосильні для селян хлібозаготівлі

• Насильницьке вилучення хліба і продовольчих запасів у селян

• Низький ентузіазм селян працювати в колгоспах

• Масовий терор проти селянства

• Денаціоналізація і геноцид

4
 ХЛІБОЗАГОТІВЛІ

Хлібозаготівлі, які розпочалися у Примусове

січні 1928 р. досягли свого
злочинного апогею у 1932-1933 рр.
вилучення зерна
В одноосібних і колективних в селян за
господарствах забирали не лише низькими цінами
зерно, а й худобу, квасолю, буряки,
картоплю й інші продукти
харчування.

5
 ІНІЦІАТОРИ ГОЛОДОМОРУ

ЙОСИП СТАЛІН ВСЕВОЛОД БАЛИЦЬКИЙ ВЯЧЕСЛАВ МОЛОТОВ

СТАНІСЛАВ КОСІОР
ЛАЗАР КАГАНОВИЧ

6
РЕАЛІЗАЦІЯ ГЕНОЦИДУ В УКРАЇНІ

Нереальний план хлібозаготівлі, насильне вилучення

зернових культур

Репресії та ізоляція сіл, занесення їх на «чорні дошки»

Впровадження натуральних штрафів за невиконання

плану хлібозаготівлі

7
 ЗАКОН ПРО «П'ЯТЬ КОЛОСКІВ»

Він передбачав за розкрадання

колгоспного майна (а таким вважалися
навіть кілька колосків, які перезимували
під снігом на полі) розстріл на місці та
конфіскацію майна.

За інформацією, оприлюдненою в 1988

році радянською газетою «Правда», за
неповні п’ять місяців після прийняття
Закону «про п’ять колосків», за його
статтями було засуджено 54 645 осіб. З
них 2110 – до страти.

8
 Найвище керівництво країни знало про голод в
ГОЛОДОМОР Україні, але замовчувало цей факт. Допомоги
надано не було. Більше того, в Україну для
виконання плану хлібозаготівлі було направлено
комісію на чолі з В. Молотовим. Дії комісії були
твердими: села заносилися на «чорні дошки»; у
них конфісковували продовольчі й навіть посівні
фонди; проводилися масові репресії;
припинялося постачання товарів.

9
Голодомор став національною катастрофою.
Селяни, позбавлені продуктів харчування,
були приречені на мученицьку смерть.
Голодомор 1932— 1933 pp. викликав
величезну смертність населення, особливо
дітей і старих. За різними підрахунками під
час голодомору загинули від 3,5 до 9 млн
осіб.

10
 Прямі втрати від викликаної
голодом надсмертності у 1932–1934
роках демографи оцінили у майже
4 мільйони населення – 3,94
мільйона.
Разом з ненародженими в ці
роки дітьми – 600 тисяч – це 4,5
мільйони. 11
Загалом, по Хмельницькій
області встановлено 34 тисячі
347 осіб, які померли від
Голодомору 1932-33 років. З них
понад 17 тисяч – за
результатами опитування в
населених пунктах (а такі тоді
проводилися) і понад 16 тисяч
по книгах смертей.

12
Спогади очевидців, жителів
села Лісоводи 13
 ВШАНУВАННЯ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ

Пам'ять про Голодомор стала невід’ємною частиною

національної пам’яті українського народу. Щороку в четверту
суботу листопада українці запалюють свічки як символ
пам’яті про вбитих голодом.

У понад 40 містах 15 країн світу споруджені пам’ятники чи

встановлені інші пам’ятні знаки на вшанування пам’яті жертв
Голодомору.

14