Тема 2.

Сутність самоменеджменту
менеджера
 План
1. Процес самоменеджменту як послідовність
виконання конкретних функцій.
2. Параметри індивідуального стилю роботи.
3. Постановка мети як вихідна фаза
самоменеджменту.
4. Визначення життєвих пріоритетів і постановка
задач.
5. Стадії ділового життя менеджера
• Мистецтво керувати собою, своїм часом, своєю
життєдіяльністю, керувати плином свого життя,
розвиватися й удосконалюватися – неповний
перелік задач, які розглядає самоменеджмент.

• Самоменеджмент – це послідовне і
цілеспрямоване використання випробуваних
методів роботи в повсякденній практиці, для того,
щоб оптимально і зі змістом використовувати свій
час.
постановка цілі – аналіз і формування особистих цілей;

планування – розробка планів і альтернативних варіантів

своєї діяльності;

організація і реалізація – складання розпорядку дня й

організація особистого трудового процесу з метою
реалізації поставлених задач;

контроль – самоконтроль і контроль підсумків (у разі

потреби – коректування цілей);

інформація і комунікації – фаза, властива у визначеній ступені

усім функціям, тому що і комунікації, і обмін інформацією
необхідні на усіх фазах самоменеджменту.

Рис. 1. Процес самоменеджменту в аспекті послідовності

виконання конкретних функцій
• Метод «Альпи» містить у собі п'ять стадій:
1. Складання завдань дня.
2. Оцінка тривалості акцій.
3. Резервування часу «про запас» (60:40).
4. Прийняття рішень по пріоритетам і делегуванні.
5. Наступний контроль – перенесення незробленого .
• Ведення щоденника часу, який являє собою
одночасно календар-пам'ятку, особистий
щоденник, записну книжку, інструмент
планування, довідник, абонементну книжку,
картотеку ідей і інструмент контролю.
найважливіші задачі (категорія А)
менш важливі і несуттєві задачі
складають приблизно 15 %
(категорія В) складає, навпроти,
кількості всіх задач і справ, якими
65 % загального числа задач, але
зайнятий керівник. Власна
мають незначну частку – близько
значимість цих задач (у змісті
15 % у загальній «вартості» усіх
внеску в досягнення мети)
справ, які потрібно виконати.
складає, однак, приблизно 65 %;

на важливі задачі (категорія Б)

припадає в середньому 20 %
загального числа і також 20 %
значимості задач і справ
керівника;

Рис. 2. Три закономірності встановлення пріоритетів за допомогою

аналізу АБВ
• Застосування принципу Паретто (співвідношення
80:20) полягає в тому, що коли всі робочі функції
розглядати з погляду їх ефективності, то виявиться, що
80 % кінцевих результатів досягається тільки за 20 %
витраченого часу, тоді як інші 20 % підсумку
«поглинають» 80 % робочого часу.
 Термінові / важливі справи. За них варто
прийматися негайно і самому їх виконувати.

Термінові / менш важливі справи.

Менш термінові / важливі задачі. Їх не треба

виконувати терміново. Але потрібно
проконтролювати, щоб вони не перейшли в
розряд термінових справ.

Менш термінові / менш важливі задачі.

Рис. 3. Аналіз за принципом Ейзенхауера

У житті кожної людини присутні і впливають три
різні потоки енергії:

• фізичний ритм (впливає на фізичну силу і на силу

волі);
• психічний ритм (обумовлює динаміку почуттів,
настроїв, творчих сил);
• інтелектуальний ритм (впливає на розумові
здібності).
• Постановка цілей у самоменеджменті означає
погляд у майбутнє, орієнтацію і концентрацію
власних зусиль і активності на тому, що повинно
бути досягнуто; у такий спосіб мета описує
кінцевий результат. Доти, поки людина цього не
зробить, вона не може бути впевненою, що її
зусилля спрямовано у правильному напрямку.
 Ціль – це значення певного
показника, якого прагнуть досягти
в певний момент у майбутньому.
Правильно сформульовані цілі мають відповідати наступним
вимогам:

 цілі мають бути конкретними та вимірюваними;

 цілі мають бути зорієнтованими у часі;

 цілі мають бути реалістичними, досяжними, такими, що не

перевищують можливостей організації;

 цілі мають бути не суперечливими, узгодженими,

взаємопов’язаними;

 цілі мають бути сформульованими письмово.

 Процес управління за цілями
Етапи процесу управління
1. Встановлення цілей
2. Планування дій
3. Самоконтроль
4. Періодична звітність
Таблиця 1
Кроки по кожному етапу
1.1. Формування довгострокових
цілей, стратегії організації
1.2. Розробка конкретних
загальноорганізаційних цілей
2.1. Делегування повноважень та
визначення відповідальності за
виконання дій
2.2. Визначення часу,
необхідного для виконання дій
2.3. Визначення ресурсів,
необхідних для виконання дій
3.1. Систематичне відстеження
та оцінка ходу досягнення цілей
самими виконавцями без
зовнішнього втручання
4.1. Оцінка прогресу досягнення
цілей керівником
 Оцінка особистої діяльності.
Насамперед, варто відверто і чесно відповісти
на питання:
– які мої найбільші успіхи і невдачі?
– які мої сильні і слабкі сторони характеру?
– чи є в мене друзі, і хто вони?
– чи є в мене вороги, і хто вони?
– які можливі труднощі, небезпеки і
проблеми?
– яких запобіжних заходів необхідно вжити?
– чого чекає від мене моє найближче
оточення?
Формулювання цілей – “до чого я конкретно приступаю?”
Кожна мета має сенс тільки в тому випадку, коли встановлені
терміни її втілення і сформульовані бажані результати: – у
який часовий проміжок я хочу домогтися бажаного? – як
я довідаюся, що отримав бажане? – яким буде результат?
Стадії ділового життя менеджера
• виявлення власних обмежень;
• оцінка й обговорення своїх обмежень з фахівцями,
а також колегами, друзями, родичами;
• послідовне подолання виявлених обмежень;
• набуття необхідних умінь і навичок;
• впровадження в практику освоєних навичок і
умінь;
• аналіз результатів: повторне тестування і
порівняння його з попередніми результатами
• Система планування часу. Як і будь-яке планування,
планування часу орієнтується на відповідні
довгострокові цілі, що, у свою чергу, розбиваються на
оперативні часткові цілі. Планування припускає
поступове просування вперед, розкладання загальної
задачі на частки, для того щоб різні дії можна було
розподілити в часі.
 • виконання роботи з меншими витратами часу,
краща організація праці;
* • менше поспіху і стресів;

• більше задоволення від роботи;

• активна мотивація праці;
*
• ріст кваліфікації; зниження завантаженості
роботою;
* • скорочення помилок при виконанні своїх функцій;

Рис. 4.Переваги оволодіння мистецтвом самоменеджменту

 Десять золотих правил для керівників, виконання яких допоможе
домогтися економії часу:

• Формуйте робочі блоки, у які Ви будете включати виконання великих

чи схожих по характеру завдань.
• Неодмінно усамітнюйтеся і влаштовуйте неприйомні години.
• При проведенні переговорів установлюйте регламент, а також
визначайте необхідні витрати часу для виконання визначених завдань.
• Дотримуйтеся принципу встановлення пріоритетів при виконанні усіх
видів робіт.
• По можливості виконуйте тільки дійсно важливі справи (Принцип
Паретто).
• Повною мірою використовуйте делегування (передоручення).
• Великі завдання виконувати невеликими частинами (тактика
"нарізування салямі").
• Установлюйте для самого себе терміни виконання справ з категорії "А"
(і т. д.).
• Головні задачі виконуйте рано ранком (відчуття успіху).
 • працювати тільки над дійсно важливими і необхідними
завданнями;
- • вирішувати питання відповідно до їхньої невідкладності;

• концентруватися на виконанні тільки однієї задачі;

• укладатися у встановлений термін;
-
• виключити справи, що можуть бути виконані іншими;
• одержати більше задоволення від робочого дня і
- результатів роботи;

Рис. 5. Основні критерії роботи за функціями самоменеджменту

• Планування покликане забезпечити раціональне
використання самого коштовного ресурсу – часу. Чим
краще розподілений (тобто спланований) час, тим краще
він може бути використаний в особистих і професійних
інтересах керівника. Планування як складова частина
завдань і правил самоменеджменту означає підготовку до
реалізації цілей і структурування часу.
• Щоб правильно виконувати свої функції і досягти свої
цілей, щоб передоручати менш важливі справи,
зменшувати їх число або відсувати на більш пізні терміни,
менеджер повинен ясно уявляти свій часовий бюджет і
сукупність задач. Планування являє собою проект
процесів праці на майбутній часовий період.
• Прийняття рішень припускає вибір першочергових
завдань і справ. Прийняти рішення – значить установити
пріоритетність.
 Список використаних джерел:
• Добротворский И.Л. Самоменеджмент : Практ.
руководство для решения повседневных проблем :
Эффективные технологии / И.Л. Добротворский . ─ М. :
Приор-издат, 2013 . ─ 267 с.
• Лукашевич Н.П. Теорія й практика самоменеджменту:
навчальний посібник / Н.П. Лукашевич. - 2-е вид., випр. -
Киев : МАУП, 2012. - 360 с.
• Хроленко А. Т. Самоменеджмент :Для тех, кому от 16 до
20 / А.Т. Хроленко. - М. : Экономика, 2012. - 139 с.
• Карпичев В. Самоменеджмент: Введение в проблему //
Проблемы теории и практики управления. — 2014. — № 3.
— С. 103—106.
Дякую, за увагу!