Seanewdim Philology IV18 Issue 80

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996
www.seanewdim.com
Science and Education a New Dimension. Philology, IV(18), Issue: 80, 2016 www.seanewdim.com
p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996
III(18), Issue 80, 2016
SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION
Philology
www.seanewdim.com
Editorial board
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
Honorary Senior Editor:
Jenő Barkáts, Dr. habil. Nina Tarasenkova, Dr. habil.
Andriy Myachykov, PhD in Psychology, Senior Lecturer, De- Oleg Melnikov, Doctor of Science in Pedagogy, Belarusian State
partment of Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, University, Belarus
Northumbria University, Northumberland Building, Newcastle
upon Tyne, United Kingdom Riskeldy Turgunbayev, CSc in Physics and Mathematics, asso-
ciated professor, head of the Department of Mathematical Analy-
Edvard Ayvazyan, Doctor of Science in Pedagogy, National sis, Dean of the Faculty of Physics and Mathematics of the Tash-
Institute of Education, Yerevan, Armenia kent State edagogical University, Uzbekistan
Ferenc Ihász, PhD in Sport Science, Apáczai Csere János Faculty Roza Uteeva, Doctor of Science in Pedagogy, Head of the De-
of the Universityof West Hungary partment of Algebra and Geometry, Togliatti StateUniversity,
Russia
Ireneusz Pyrzyk, Doctor of Science in Pedagogy, Dean of Facul-
ty of Pedagogical Sciences, University of Humanities and Eco- Seda K. Gasparyan, Doctor of Science in Philology, Department
nomics in Włocławek, Poland of English Philology, Professor and Chair, Yerevan State Univer-
Irina Malova, Doctor of Science in Pedagogy, Head of Depart- sity, Armenia
ment of methodology of teaching mathematics andinformation Svitlana A. Zhabotynska, Doctor of Science in Philology, De-
technology, Bryansk State University named after Academician partment of English Philolgy of Bohdan Khmelnitsky National,
IG Petrovskii, Russia University of Cherkasy, Ukraine
Irina S. Shevchenko, Doctor of Science in Philology, Depart- Tatyana Prokhorova, Doctor of Science in Pedagogy, Professor
ment of ESP and Translation, V.N. Karazin Kharkiv National of Psychology, Department chair of pedagogics andsubject tech-
University, Ukraine nologies, Astrakhan state university, Russia
Kosta Garow, PhD in Pedagogy, associated professor, Plovdiv Tetiana Hranchak, Doctor of Science Social Communication,
University „Paisii Hilendarski”, Bulgaria Head of department of political analysis of the Vernadsky Natio-
nal Library of Ukraine
László Kótis, PhD in Physics, Research Centre for Natural Sci-
ences, Hungary, Budapest Valentina Orlova, Doctor of Science in Economics, Ivano-
Larysa Klymanska, Doctor of Political Sciences, associated Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ukraine
professor, Head of the Department of Sociology and Social Work, Vasil Milloushev, Doctor of Science in Pedagogy, professor of
Lviv Polytechnic National University, Ukraine Departament of Mathematics and Informatics, Plovdiv University
„Paisii Hilendarski”, Plovdiv, Bulgaria
Liudmyla Sokurianska, Doctor of Science in Sociology, Prof.
habil., Head of Department of Sociology, V.N. Karazin Kharkiv Veselin Kostov Vasilev, Doctor of Psychology, Professor
National University and Head of the department of Psychology Plovdiv University
Marian Wloshinskі, Doctor of Science in Pedagogy, Faculty of „Paisii Hilendarski”, Bulgaria
Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics Vladimir I. Karasik, Doctor of Science in Philology, Department
in Włocławek, Poland of English Philology, Professor and Chair, Volgograd State Peda-
gogical University, Russia
Melinda Nagy, PhD in Biology, associated professor, Department
of Biology, J. Selye University in Komarno, Slovakia Volodimir Lizogub, Doctor of Science in Biology, Head of the
department of anatomy and physiology of humans andanimals,
Alexander Perekhrest, Doctor of Science in History, Prof. habil.,
Bohdan Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
Bohdan Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
Zinaida A. Kharitonchik, Doctor of Science in Philology, De-
Nikolai N. Boldyrev, Doctor of Science in Philology, Professor
partment of General Linguistics, Minsk State LinguisticUniversi-
and Vice-Rector in Science, G.R. Derzhavin State University in
ty, Belarus
Tambov, Russia
Zoltán Poór, CSc in Language Pedagogy, Head of Institute of
Oleksii Marchenko, Doctor of Science in Philosophy, Head of
Pedagogy, Apáczai Csere János Faculty of the Universityof West
the Department of Philosophy and Religious Studies, Bohdan
Hungary
Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
Olga Sannikova, Doctor of Science in Psychology, professor,
Head of the department of general and differential psychology,
South Ukrainian National Pedagogical University named after
K.D. Ushynsky, Odesa, Ukraine
Managing editor:
Barkáts N.
© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
BUDAPEST, 2015
Statement:
By submitting a manuscript to this journal, each author explicitly confirms that the manuscript
meets the highest ethical standards for authors and coauthors. Each author acknowledges that fabrication
of data is an egregious departure from the expected norms of scientific conduct, as is the selective
reporting of data with the intent to mislead or deceive, as well as the theft of data or research
results from others. By acknowledging these facts each author takes personal responsibility for the
accuracy, credibility and authenticity of research results described in their manuscripts. All the articles
are published in author's edition.
The journal is listed and indexed in:

INDEX COPERNICUS: ICV 2014: 70.95
GLOBAL IMPACT FACTOR 2013: 0.545; 2014: 0.676;
2015: 0.787
INNO SPACE SCIENTIFIC JOURNAL IMPACT FACTOR: 2013: 2.642; 2014: 4,685
ISI (INTERNATIONAL SCIENTIFIC INDEXING) IMPACT FACTOR: 2013: 0.465; 2014: 1.215
DIRECTORY OF RESEARCH JOURNAL INDEXING
ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY
UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK
SCRIBD
ACADEMIA.EDU
GOOGLE SCHOLAR
CONTENT
Комплексні перекладацькі трансформації в англо-українському художньому перекладі

Ю. О. Бегма.................................................................................................................................................. 7
Фонетические особенности авестийского гимна Y 46
А. М. Бочарникова........................................................................................................................................ 11
Морфолого-стилистические и лексические особенности британских иукраинских телеинтервью:
сравнительный аспект
А. А. Борисов............................................................................................................................................... 16
Способи відтворення внутрішнього мовлення персонажів у французькій мінімалістичній прозі
кінця ХХ – початку ХХІ століть у наративному аспекті
Є. О. Дегтярьова.......................................................................................................................................... 20
Хорватське Слово про українського Генія: рецепція творчості Тараса Шевченка у Хорватії
О. М. Деркач................................................................................................................................................. 25
Linguocultural roots of comparative poetic studies: a historical perspective
E. Yu. Doubenkо............................................................................................................................................ 30
Особливості імпліцитного представлення блендового образу в науково-фантастичному тексті (на
матеріалі оповідань Р. Бредбері)
А. М. Ерліхман............................................................................................................................................. 34
Linguo-cultural approach to intertextual phraseology (through somatic code of culture)
O. M. Galynska.............................................................................................................................................. 38
Ареальная геосинонимия испанского коммуникативного пространства
З. А. Гетьман, И. Н. Моренец..................................................................................................................... 42
Ретроспектива в минуле: українська діаспора та еміграційна література
І. М. Комінярська......................................................................................................................................... 46
New England lexis and its signatures
R.Y. Kritsberh................................................................................................................................................ 50
Текстове конструювання концепту ОСТРОВИ СІЛЛІ в есе Джона Фаулза: когнітивно-
дискурсивний аналіз
Т. В. Луньова................................................................................................................................................ 54
Methods of organizing and conducting the exam in a foreign language for professionalnpurposes as a
form of final control of student achievement in tourist sphere
Yu. O. Matviyiv-Lozynska............................................................................................................................ 58
Відтворення фразеологізмів у англо-українських прозових перекладах ХІХ століття
Б. В. Мовчан................................................................................................................................................. 62
ХVІІ століття в дискурсі українського лінгвістичного джерелознавства
О. І. Ніка........................................................................................................................................................ 66
Deonymische substanitivische Komposita sportlicher Thematik
V. M. Radzion................................................................................................................................................ 70
Slavic Regional (Ukrainian-Polish) Oikonymy from the Perspective of Typological Studies in
Onomastics
Ya. Redkva..................................................................................................................................................... 73
Словотвірні типи з префіксом ви- у системі дієслівного термінотворення
А. О. Руссу.................................................................................................................................................... 78
Bilingual speech congruence: cognitive and prosodic aspects

L. Shnurovska................................................................................................................................................ 82
A Linguistics-oriented Study of the Primary Aspects of the Processes Involved in the Perception of
Graphic Images
L. L. Makaruk .............................................................................................................................................. 86
Когнітивні особливості функціонування питань-перепитів: ментальні моделі
Н. С. Стрельченко........................................................................................................................................ 90
L’analyse cognitive comparée du symbolisme maeterlinckien et kâlidasien
D. O. Tchystiak.............................................................................................................................................. 94
Дискурсивна актуалізація аксіологічного потенціалу концепту LIAR
Л. Я. Терещенко........................................................................................................................................... 98
Зображення протистояння особистості й навколишнього світу в ранніх п’єсах Петера Турріні
Л. М. Ткаченко............................................................................................................................................. 103
Лінгвопрагматична специфіка Інтернет-комунікації
Ю. В. Воробей.............................................................................................................................................. 107
Pragmatic Adaptation in Translation of Ideologically-Loaded Lexicalized Concepts
M. Vozna........................................................................................................................................................ 111
Комплексні перекладацькі трансформації в англо-українському

художньому перекладі
Ю. О. Бегма
Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка, м. Київ, Україна
*Corresponding author. E-mail: flylya@mail.ru
Paper received 31.01.16; Revised 07.02.16; Accepted for publication 20.02.16.
Анотація. Стаття присвячена розгляду комплексних перекладацьких трансформацій в англо-українському художньому

перекладі. Робиться спроба дати опис та визначення поняття комплексної перекладацької трансформації у сучасній теорії
перекладу. На основі наведених у статті прикладів висувається припущення, що вживання комплексних перекладацьких
трансформацій дозволяє максимально зберегти у перекладі ідентичність авторської думки, збільшувати діапазон
адекватного заміщення вихідного тексту перекладацьким, а також підвищувати об’єктивність процесу перекладу і
перекладацького рішення.
Ключові слова: комплексна перекладацька трансформація, еквівалентність, лексична трансформація, граматична
трансформація.
Дослідження перекладацьких трансформацій цій. Такими простими трансформаціями, наприклад,

знайшло своє висвітлення у сучасній теорії перекладу, можуть бути лексичні і граматичні трансформації.
чого не можна сказати про дослідження комплексних Комплексні перекладацькі трансформації
перекладацьких трансформацій. Відомі лише окремі складаються в систему, вони не існують окремо, а
спостереження з приводу цього питання. взаємообумовлені. Їх доводиться використовувати в
Так, у працях російських вчених Л. С. Бархударова, різних комбінаціях, а іноді й одночасно, особливо
Я. І. Рецкера, О. Д. Швейцера частково розглядається якщо мова йде про переклад художніх текстів.
питання щодо складного, комплексного характеру Проілюструємо приклади:
перекладацьких трансформацій [1, 9, 15]. If he were in a crowd nothing he said stood out [13,
Погодимось із твердженням В. Н. Комісарова, який с. 50]. – Я жодного разу не чув, щоб у товаристві
у своїй роботі “Теория перевода” називає він сказав що-небудь оригінальне [15, c. 28].
комплексними – лексико-граматичні трансформації, Даний приклад перекладу ілюструє вживання ком-
що супроводжуються спеціальними прийомами плексу лексико-граматичних трансформацій, що
перекладу (описовим перекладом, антонімічним ускладнений таким перекладацьким прийомом як
перекладом і компенсацією) [8, с. 183-186]. У свою описовим перекладом. Окрім застосування описового
чергу І. Я. Рецкер антонімічний переклад і перекладу перекладач вдається також до вживання
компенсацію відносить до простих, суто лексичних антонімізації. Так, у цільове речення вводяться повно-
трансформацій [10, с. 48 - 52]. Виходячи з цього значне речення із заперечним значенням Я жодного
прикладу, можна зробити висновок, що між різними разу не чув, а також фраза що-небудь оригінальне, яка
видами трансформацій немає чіткого експлікує імпліцитний зміст вихідного речення.
розмежовування, одні й ті самі трансформації можуть Дієслово, вживане у минулому часі stood out вилу-
відноситись до різних типів, вважатися як чається, а іменник crowd вживаний у розмовній мові
лексичними, так і граматичними, а поєднуючись між замінюється українським літературним товаристві.
собою набувають характер складних комплексних Завдяки вживанню такої глибокої модифікації
перекладацьких трансформацій. перекладачеві вдалося уникнути лакун і відтворити
Вчені по-різному класифікують перекладацькі повний зміст оригінального речення у перекладі.
трансформації, і загалом це прості трансформації, при “What nonsense you talk!” – said Lord Henry, smil-
вживанні яких тільки поверхнева структура речення ing, and taking Hallward by the arm, he almost led him
зазнає різноманітних змін. У сучасній теорії перекладу, into the house [18, с. 15]. – “Що за дурниці ти торо-
всі класифікації перекладацьких трансформацій, чиш!” - з усміхом перепинив Голварда лорд Генрі і,
представлені вченими, а також їх аналіз, мають досить взявши його під руку, трохи не силою повів до
умовний і неоднозначний характер. Щодо поняття будинку [2, с. 24].
комплексних перекладацьких трансформацій не має Цей приклад перекладу характеризується як прос-
чіткого пояснення, тому визначення поняття тими лексичними, так і граматичними трансформаці-
комплексної перекладацької трансформації є важливим ями, що утворюють комплексну перекладацьку тран-
для сучасної теорії перекладу. сформацію. До лексичних трансформацій належить
Отже, під комплексною перекладацькою заміна англійських дієслів talk і said українськими
трансформацією ми розуміємо процес переходу розмовними дієсловами торочиш і перепинив, а також
одиниць оригіналу в одиниці перекладу (можуть бути як введення словосполучення не силою у цільове речен-
слова/ словосполучення, так і речення ((оскільки ня. Нерідко в англійських художніх текстах зустріча-
основною одиницею перекладу є речення – як “слід” ються речення з формально невираженими семантич-
мовленнєвого акту, тому й розглядаються пере-творення ними компонентами слів або словосполучень. Саме
речень)), внаслідок якого відбувається часткове або ці- тому перекладач застосовує таку перекладацьку тран-
лісне перетворення речення, при цьому використовуєть- сформацію як лексичне уточнююче додавання. До
ся не менше двох простих перекладацьких трансформа- простої граматичної трансформації відноситься перес-
7
тановка англійського дієприкметника I smiling, що при характеру: прикметник companionable вважається

перекладі трансформується у словосполучення з усмі- зайвим і вилучається (трансформація лексичного
хом, яке виноситься на початок речення у перекладі. рівня); у цільовому реченні дублюється (додавання
…I have discovered an excellent preventive against лексичного рівня) іменник почуття. Таке
sea – sickness, in balancing myself [6, с. 19]. – ...то я дублювання ми називаємо лексичним
винайшов чудовий спосіб, як запобігати морській повторюванням. Фраза as if to visit an adored work of
хворобі. Треба балансувати своїм тілом у такт із art замінюється українською яке охоплює тебе перед
хитанням судна [7, с. 25]. улюбленим витвором мистецтва, і посилює
У наведеному нами прикладі описовий переклад експресивність перекладацького речення.
представляє собою експлікацію контекстуального Відтворюючи художній іншомовний текст
змісту: англійську фразу in balancing myself перекладач керується умовами міжмовної
продовжив вводячи у переклад додаткове комунікації, створюючи при цьому такий переклад,
пояснювальне речення Треба балансувати своїм який повністю відобразить літературну особливість й
тілом у такт із хитанням судна, тим самим емоційно-естетичну цінність першотвору. Відомо, що
застосувавши трансформацію членування речення. перекладач створює так звану копію вихідного тексту,
Переклад без введення такого речення призвів би до іншими словами відтворює оригінальний текст
нерозуміння читачем змісту оригінального речення. рівноцінним (еквівалентним) текстом у перекладі. У
Зазначимо також граматичну заміну прийменника зв’язку з цим, виникає питання щодо ступіню
against досить підходячим у цьому випадку рівноцінності таких текстів. Зазначимо, що у
дієсловом запобігати. Розглянемо наступні приклади перекладацькому тексті повинен відображатись
вживання конплексних перекладацьких трансфор- психологічний і естетичний ефекти вихідного тексту.
мацій ускладнених прийомом антонімізації: Для збереження вищезазначених складових
“Aren’t you working?” [13, с. 12]. – “Ти вже оригінального тексту, вживаються перекладацькі
звільнився?” [15, c. 7]. трансформації комплексного характеру.
У даному прикладі спостерігаємо вживання не Слід зазначити, що вживання комплексних
менш важливого за описовий переклад прийому перекладацьких трансформацій дозволяє
антонімізації: англійське заперечне речення Aren’t you максимально зберегти у перекладі ідентичність
working трансформується у стверджувальне Ти вже авторської думки, збільшувати діапазон адекватного
звільнився. Зазначимо, що незважаючи на таке заміщення вихідного тексту перекладацьким, а також
глибинне перетворення лексико-граматичного харак- підвищувати об’єктивність процесу перекладу і
теру зберігається логічний зв’язок між вихідним і перекладацького рішення. Розглянемо таке
цільовим реченням. Цікаво, що разом із антонімізацією твердження на прикладах:
вживається й лексична трансформація смислового “Generosity be hanged”, Sir Pitt roared out [17, с.
розвитку, при цьому дієслово working замінюється 134]. – “Чхати мені на великодушність!” [11, с. 127].
протилежним по значенню дієсловом звільнився. У цьому прикладі для досягнення еквівалентності і
Англійські речення з прислівником часу never передачі емотивної забарвленості оригінального
мають тенденцію до антонімізації у перекладі: речення вживання комплексних перекладацьких
And during all this companionable month he never трансформацій є необхідною дією. Так, дієслівна
quite lost that feeling with which he had set out on the конструкція be hanged замінюється не схожим за
first day as if to visit an adored work of art, a well – лексичним значенням розмовним дієсловом Чхати,
nigh impersonal desire [3, с. 233]. – І протягом усього що виноситься на початок речення, у той час як
цього місяця, щодня бачачись з Айріні, він ні на іменник Generosity стоїть у кінці перекладацького
мить не втрачав почуття, з яким ішов до неї першого речення. Зазначимо також трансформацію додавання
дня, – почуття, яке охоплює тебе перед улюбленим на лексичному рівні займенника мені, що виступає у
витвором мистецтва, якийсь майже абстрактний ролі уточнення.
потяг [5, с. 193]. I lay awake thinking and my mind jumping around
У цьому прикладі, завдяки вживанню досить [13, с. 35]. – Я лежав і не спав, а думки безладно
значної кількості як простих лексичних так і снувалися [15, с. 20].
граматичних трансформацій, що у своєму поєднанні Для досягнення еквівалентності між
створюють комплексні перекладацькі трансформації, представленими оригінальним і перекладацьким
вдалося точніше передати літературну особливість і реченнями, перекладач вдається до вимушених
емоціонально-естетичну інформацію вихідного трансформацій, а саме: лексичної заміни слова mind
речення. Прийом антонімізації також присутній у перекладацьким у множині думки, і фрази jumping
наведеному прикладі, а саме стверджувальна фраза he around невимушеною розмовною фразою безладно
never quite lost перекладається заперечною він ні на снувалися. Варто зазначити також прийом анто-
мить не втрачав, при цьому уточнюється німізації: вихідна стверджувальна фраза I lay awake
(конкретизується) прислівник quite фразою ні на thinking перекладається заперечною Я лежав і не спав,
мить. Окрім прийому антонімізації перекладач при цьому прикметник awake замінюється на
вживає також прийом описового перекладу, а саме, гматичному рівні дієсловом із заперечною часткою не
вводить у перекладацьке речення фразу щодня спав, а дієприкметник thinking вилучається.
бачачись з Айріні, що збільшує речення, але й Розглянемо приклади, у яких комунікативно-
водночас надає реченню розширеного змісту. функціональна рівноцінність і семантико-структурна
Зазначимо також трансформації простішого
8
відповідність досягається шляхом використання належного рівня еквівалентності вихідного речення.

трансформацій комплексного характеру: Англійська номінативна фраза reminder of her conduct
I saw that Pop was worried too, and a little nervous у перекладі вербалізується в українську Нагадати їй
[12, с. 103]. – Я помітив, що Старий, як ми прозвали про те, як вона повелася з ним, тобто іменники
Джексона, теж непокоїться і сидить як на голках reminder і conduct трансформуються у дієслова
[14, с. 139]. Нагадати і повелася. Те саме відбувається й з
У наведеному прикладі завдяки граматичній іменником visit, що у перекладі набуває форми
трансформації введення пояснювального речення як дієслова спіткає. Перехід від однієї частини мови в
ми прозвали Джексона, лексичній заміні слова Pop іншу відноситься до граматичної трансформації.
перекладацьким прізвиськом Старий та заміні фрази Вираз in the presence of her son замінюється на лексич-
and a little nervous метафоричним виразом і сидить як ному рівні сполученням при синові. Зазначимо також
на голках, досягається рівноцінність, а отже й процес антонімізації: стверджувальна конструкція
еквівалентність між вихідним і цільовим реченням. knew nothing of it трансформується у заперечну ні про
Комплексні перекладацькі трансформації завжди що не здогадується і таким чином зберігається
виконують функцію адаптуючого характеру. Під час структурна симетричність перек-ладацького речення.
перекладу оригінального тексту вони виконують Іменник finger замінюється іншим по лексичному
функцію перевираження вихідного тексту перек- значенню словом перста. Слід відмітити трансфор-
ладацькими засобами та адаптацію, а також мацію лексичного рівня – додавання іменника кара у
підведення такого тексту під еквівалентний рівень перекладацьке речення, тим самим побічно
перекладу. Наведемо приклади: пояснюючи читачеві призначення богині Немезида у
The thing was “rich”, as his father would have said, давньогрецькій міфології.
and he wouldn’t give a damn for it [4, с. 20]. – Як бачимо у наведеному прикладі, завдяки
“Кумедна штука”, сказав би його батько і не дав би широкому комплексу перекладацьких трансформації
за неї і півпенні [5, с. 353]. перекладачеві вдалося зберегти логічну послідовність
У цьому прикладі еквівалентність досягається подій, і встановити належний еквівалентний рівень
шляхом вживання як лексичних так і граматичних між представленими реченнями.
перетворень: перекладач дещо обігрує ситуацію і З вищенаведених прикладів можна зробити
замінює англійську фразу The thing was “rich”, яка висновок, що комплексні перекладацькі
номіналізується у перекладі шляхом вилучення трансформації є одним з найважливіших засобів
дієслова was і перекладається словосполученням адекватного відтворення оригінальних художніх
іншого лексичного значення “Кумедна штука”, при текстів, особливо тоді, коли відсутній прямий
цьому змінюється розташування іменника thing за відповідник того чи іншого слова, словосполучення і
правилами норм цільової мови. Такі трансформації навіть речення. Варто звернути увагу на те, що коли
відносимо до граматичних. Зазначимо також переклад не можна здійснити методом підстановок,
лексичну заміну слова damn українським непрямим комплексні перекладацькі трансформації, у такому
відповідником півпенні. Дослівне відтворення випадку, це єдиний можливий засіб перекладу. У
призвело б до абсурдного перекладу. проаналізованих нами прикладах прості лексичні і
У наступному перекладацькому прикладі, завдяки граматичні трансформації комбінуються між собою і
застосуванню комплексних перекладацьких тран- утворюють складні перетворення, що ми називаємо
сформацій спостерігається високий ступінь комплексними перекладацькими трансформаціями.
семантичної і структурної симетричності вихідного і Відомий перекладач і літературознавець Н. М. Лю-
цільового реченя: бимов пише: “Художній переклад, як поетичний, так і
A reminder of her conduct in the presence of her прозаїчний – мистецтво. Мистецтво – плід творчості.
son, who probably knew nothing of it, would be a А творчість несумісна з буквалізмом” [9, с. 16]. Під
salutary touch from the finger of that Nemesis which час перекладу художнього тексту перекладачеві весь
surely must soon or late visit her! [4, с. 21]. – Нагадати час доводиться вживати перекладацькі трансфор-
їй про те, як вона повелася з ним, при синові, який мації, у тому числі й комплексні, що нерідко
мабуть, ні про що не здогадується, - це буде наче супроводжуються вищевказаними прийомами
дотик перста Немезіди, чия кара спіткає її рано чи перекладу. Завдяки вживанню саме таких транс-
піздно! [5, с. 354]. формацій відтворюється чіткість змісту оригінального
Даний переклад англійського речення являється художнього твору, що дає можливість читачеві
яскравим прикладом досягнення еквівалентності між зрозуміти і пропустити через свою свідомість думки і
вихідним і цільовим реченнями. Саме вживання настрій автора, а також правильно сприйняти його
простих перекладацьких трансформацій, що стильову систему в усій її своєрідності.
утворюють комплексні сприяли досягненню
ЛІТЕРАТУРА
1. Бархударов Л. С. Язык и перевод. – М., 1975. – 240 с. 5. Голсуорсі Дж. Сага про Форсайтів: Трилогія: Кн. 2 /
2. Вайлд О. Портрет Доріана Ґрея: Роман, п’єси / Пер. з Пер. з англ. О. Тереха. – Харків: Фоліо, 2006. – 607 с.
англ. Р. І. Донецька. – Х.: ФОЛІО, 2006. – 398 с. 6. Джером К. Джером Трое в лодке, не считая собаки:
3. Голсуорси Дж. Сага о Форсайтах. В петле: Книга для Книга для чтения на английском языке. – Спб.:
чтения на английском языке. – СПб.: КАРО, 2009. – 480 с. Издательство «КАРО», 2007. – 256 с.
4. Голсуорси Дж. Сага о Форсайтах. Сдаётся внаём: Книга для
чтения на английском языке. – СПб.: КАРО, 2009. – 416 с.
9
7. Джером, Джером К. Троє в одному човні (як не рахувати 13. Хемингуей Э. Фиеста, и солнце восходит: Книга для
собаки); Оповідання / З англ. пер. Ю. Лісняк, Р. Доценко. – чтения на английском языке. – СПб.: Антология, КАРО,
К.: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2003. – 370 с. 2006. – 288 с.
8. Комиссаров В. Н. Теория перевода: (Лингвистические 14. Хемінгуей Е. Твори в 4-х томах. Том 2. Роман.
аспекты) – М.: Высш. шк., 1990. – 250 с. Оповідання. П’єса. – К. : Дніпро, 1980. – 694 с.
9. Любимов Н. М. Книга о переводе: Сборник – М.: Б.С.Г. – 15. Хемінгуей Е. Фиєста, По кому подзвін: Романи. / Пер. з
ПРЕСС, 2012. – 304 с. англ. М. Пінчевського. – К.: ВИЩА ШКОЛА, 1984. – 517 с.
10. Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика. 16. Швейцер А. Д. Перевод и лингвистика. – М.: Наука,
– М.: Международные отношения, 1974. – 216 с. 1973. – 280 с.
11. Теккерей В. М. Ярмарок Суєти: Роман без героя / Пер. 17. Thackeray W. Vanity Fair. – L. Penguin Books Ltd, 1994. – 672 p.
з англ. О. Сенюк. – Харків: Фоліо, 2003. – 397 с. 18. Wilde O. The Picture of Dorian Gray. – L.: Wordsworth
12. Хемингуей Э. Старик и море. Зелёные Холмы Африки: Editions, 2001. – 194 p.
Книга для чтения на английском языке. – СПб.:
Антология, КАРО, 2005. – 320 с.
REFERENCES
1. Barhydarov L. S. Language and translation. – M., 1975. – 240 p. 10. Retsker Y. I. Translation theory and translation practice. –
2. Wilde O. The Picture of Dorian Gray: Plays / Transl. from M.: International relations, 1974. – 216 p.
Eng. R. I. Donetska. – Kh.: FOLIO, 2006. – 398 p. 11. Thackeray W. Vanity Fair: Story without a hero / Transl.
3. Galsworthy J. The Forsyte Saga. In Chancery: English from Eng. O. Senyuk. - Kharkiv: FOLIO, 2003. – 397 p.
reading book. – SPb.: KARO, 2009. – 480 p. 12. Hemingway E. The Old Man and The Sea. Green hills of
4. Galsworthy J. The Forsyte Saga. To Let: English reading Africa: English reading book. SPb.: Antologiya, KARO,
book. – SPb.: KARO, 2009. – 416 p. 2005. – 320 p.
5. Galsworthy J. The Forsyte Saga. Trilogy: Book 2 / Transl. 13. Hemingway E. Fiesta and The Sun also Rises: English
from Eng. O. Tereh. – Kharkiv: FOLIO, 2006. – 607 p. reading book. SPb.: Antologiya, KARO, 2006. – 288 p.
6. Jerome K. Jerome Three Men in a Boat (to say nothing of the 14. Hemingway E. Stories in 4 volumes. Vol. 2. Novel. Story.
dog): English reading book. – SPb.: KARO, 2007. – 256 p. Play. – K.: Dnipro, 1980. – 694 p.
7. Jerome K. Jerome Three Men in a Boat (to say nothing of the 15. Hemingway E. Fiesta, For Whom the Bell Tolls: Novels. /
dog); Story / Transl. from Eng. Y. Lisnyak, R. Dotsenko. – K.: Transl. from Eng. M. Pinchevskyi. – K.: HIGH SCHOOL,
Ed. Solomiia Pavlychko “Osnovy”, 2003. – 370 p. 1984. – 517p.
8. Komissarov V. N. Theory of Translation: (Linguistic 16. Shvejtser A. D. Translation and linguistic. – M.: Science,
Aspects) – M.: High sch., 1990. -250 p. 1973. – 280 p.
9. Lyubimov N. M. The book about the translation: Collection
– M.: B.S.G. – PRESS, 2012. – 304 p.
Complex translation transformations in the English-Ukrainian literary translation.

Y.O. Behma
Abstract. The article deals with the translation of complex transformations in the English-Ukrainian literary translation. An attempt
of a description and definition of complex translation transformation in modern translation theory is given. On the basis of the
examples analyzed in the article, an assumption is made that the use of complex translation transformations allows to preserve the
author's thoughts identity in translation, to increase the range of the source text adequate substitution by the translation text, and to
enhance the objectivity of the translation process and the translation solution.
Keywords: complex translation transformation, equivalency, lexical transformation, grammatical transformation.
Комплексные переводческие трансформации в англо-украинском художественном переводе.

Ю. О. Бегма
Аннотация. Статья посвящена изучению комплексных переводческих трансформаций в англо-украинском художественном
переводе. Делается попытка дать описание и определение понятия комплексной переводческой трансформации в
современной теории перевода. На основе приведённых в статье примеров выдвигается предположение, что употребление
комплексных переводческих трансформаций позволяет максимально сохранить в переводе идентичность авторской мысли,
увеличивать диапазон адекватного замещения исходного текста переводческим, а также повышать объективность процесса
перевода и переводческого решения.
Ключевые слова: комплексные переводческие трансформация, эквивалентность, лексическая трансформация,
грамматическая трансформация.
10
Фонетические особенности авестийского гимна Y 46

А. М. Бочарникова
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
*Corresponding author. E-mail: anna7777k@ukr.net
Анотація. В статье рассмотрены особенности текста Гата № 46. Проанализировано соблюдение метрического размера по-
этического текста, семантическую завершенность ритмических групп внутри текста, проведено количественный анализ фо-
нетических средств языка. По результатам анализа обнаружены значительные отличия между двумя половинами текста, что
свидетельствует о возможности того, что эти два текстовых массива были составлены разными авторами.
Ключевые слова: Авеста, Гаты, текст, лингвистический анализ, цезура.
Как известно, Гаты являются одной из самых архаич- тельно совпадает со периодом появления текстов Риг-
ных частей Авесты, и их составление приписывают веды, до убеждения в том, что Гаты являются поздней
Зороастру. Это 17 гимнов, сгруппированных в 5 частей подделкой со стилизацией «под древность» и состав-
(Гаты Ахунаваити, Уштаваити, Спента Армаити, Воху лены во времена правления династии Ахеменидов или
Хшатра и Вахиштоишти [1, с. 58]). Некоторые ученые даже Сасанидов в Иране.
считают пять Гат изначально основным структурным Целью статьи является определение основных осо-
элементом авестийских текстов, а разделение на 17 бенностей текста Y 46 на фонологическом уровне, что
гимнов – дополнительным и произошедшим позднее позволило бы приблизиться к ответу на вопрос, явля-
[2]. Пять Гат являются частью Ясны – авестийских тек- ется ли данный текст полностью авторским, является
стов, используемых во время зороастрийских богослу- ли он цельным оригинальным текстом, не подвергав-
жений (отсюда сокращение Y в международной коди- шимся доработкам, или комбинацией двух или более
фикации структурных элементов Авесты). текстов, возможно, относящихся к разным историче-
В Западной Европе исследованиями в области Аве- ским периодам. В мировой авестологии пока не най-
сты занимались с 18 века, однако авестологи клас- ден однозначный ответ на этот вопрос.
сического периода (конец XVIII – начало XX в.), как Материалом для анализа послужил оригинал текста
правило, фокусировали свое внимание на вопросах, Y 46 на языке Авесты. Конечно, стоит отметить, что
относящихся к компетенции культурологии, истории, на сегодня ученым доступны разные рукописные об-
религиоведения. Авестологи XX и начала XXI в. под разцы данного текста, и между ними существуют не-
давлением авторитета предшественников перешли к значительные различия в отдельных употребленных
изучению отдельных аспектов и деталей, имеющих словах и словоформах. Однако, поскольку наше ис-
отношение к Авесте (вокализм, глаголы, типы слово- следование базируется на принципах методологии,
основ и т.д.) В конце XX в. самыми известными труда- принятых в лингвистике, то анализ этих разночтений,
ми в области авестологии считались публикации характерный для источниковедения как исторической
Ж. Келлена и О. Шервьо [3, с. 52]. За последние 20 лет дисциплины, выходит за рамки наших заданий. Текст,
широкую известность получили публикации, М. Швар- которым мы пользуемся, является частью единствен-
ца [4, 5] и А. Хинтце [2, 6], которые занимаются про- ного общепринятого для современного зороастрий-
блематикой Гат. В области Младшей Авесты и Неран- ского духовенства текста Авесты, использующегося в
гов основной авторитет принадлежит А. Кантера. литургии. Однако с точки зрения источниковедения
На русский язык Гаты были переведены это идеальный текст, то есть некое «среднее арифме-
И. М. Стеблин-Каменским [7]. Однако этот перевод тическое» между несколькими рукописными текста-
является художественным, а не лингвистическим, и ми, датирующимися от XII до XVIII вв. Большинство
передает в основном тематику и общее впечатление разночтений касаются альтернативных падежных
от текстов. Таким образом, его нецелесообразно ис- окончаний и графических различий в написании букв
пользовать для научного исследования. и лигатур. Есть, конечно, и пропуски отдельных слов
Среди западных иранистов, как современных, так и и строк, из-за чего использование идеального текста
классического периода, существуют серьезные проти- представляется наиболее эффективным, так как он
воречия во мнениях относительно вопроса авторства дает самый полный вариант гимна. В любом случае,
и датировки Гат. Подробно эти убеждения проанали- наиболее полное структурированное и каталогизиро-
зированы в одной из наших предыдущих статей [8]. В ванное собрание рукописных оригиналов авестийских
целом, мнения исследователей относительно авторст- текстов составлено А. Кантера и доступно онлайн [9].
ва Гат варьируются от абсолютного признания Зороа- По личному опыту автора данной статьи, даже в Цен-
стра единственным автором всех Гат (иранские уче- тральном отделе рукописей Национальной библиоте-
ные) до сомнений в его авторстве в двух последних ки Ирана все образцы рукописных текстов Авесты
Гатах (А. Хинтце) и далее до отрицания существова- имеют только внутренние номера библиотечных
ния исторического Зороастра, и, соответственно, убе- шифров, а их номера международной кодификации в
ждения в составлении Гат без его участия одним или формулярах не указаны, и их можно найти только в
несколькими авторами (Ж. Келлен). Взгляды ирани- архиве А. Кантера.
стов относительно датировки Гат также варьируются В качестве примера текста Гат возьмем текст Y 46.
от уверенности, что время их составления приблизи- Выбор именно этого гимна обусловлен тем, что
11
сторонники теории про авторское составление Гат Зо- анализа текста [10, с. 235; 11, сс. 145-147]. В поэтике
роастром аргументируют свои убеждения чрезвычайной Гат силлабическому элементу принадлежит главная
эмоциональностью высказываний в начале гимна. роль в формировании поэтического текста, а тониче-
Для определения характеристик текста Y 46, не за- скому – второстепенная. Таким образом, для того,
метных при обычном его прочтении, будет использо- чтобы доказать или опровергнуть предположение об
ван метод лингвистического анализа текста в его фо- однородности структуры текста Y 46, стоит уделить
нологической части. Проведение полного лингвисти- внимание четкости соблюдения метрики во всех
ческого анализа технически возможно только в рам- строфах гимна.
ках цикла статей. В качестве примера схемы анализа В целом, гимн Y 46 представляет собой религиоз-
воспользуемся схемой, приведенной Т. А. Ещенко ный поэтический текст силлабического типа, состоя-
[10, с. 235-238], объединивши ее с принципами про- щий из девятнадцати строф по пять строк. Строки
ведения лингвистического анализа текстов, опубли- чаще всего состоят из одиннадцати слогов с паузой
кованными И. М. Кочан [11]. (цезурой) после четвертого, причем дифтонги счита-
Исследование ритмики как в прозе, так и в поэти- ются как один слог [Г1999, с. 87].
ческом тексте, является частью лингвистического
Таблица 1. Соблюдение метрического размера в тексте Y 46

11 11 10 11 11 10 11 11 13 12
12 11 12 11 11 8 12 11 10 11
1 10 2 12 3 11 4 13 5 10 6 11 7 11 8 11 9 12 10 11
11 10 11 11 11 10 12 10 11 10
10 11 11 11 11 11 10 11 11 12
12 10 11 12 11 13 9 11 12
13 11 13 11 11 10 10 11 11
11 10 12 10 13 11 14 8 15 12 16 10 17 12 18 11 19 10
13 11 11 12 - 11 11 11 11
12 12 10 10 11 13 11 11 10
В приведенной выше таблице колонки с номерами В данном контексте имеет смысл проанализировать,
строф расположены рядом с колонками, в которые как расположились рассматриваемые явления фоноло-
вписано количество слогов в каждой из пяти строк гического уровня относительно нашего условного раз-
строфы. Верхнее число этих колонок сообщает коли- деления на два текстовых массива. Отсутствие корре-
чество слогов первой строки, и, соответственно, ниж- ляции статистических проявлений фонетических осо-
нее число обозначает количество слогов в пятой, по- бенностей с условным разделением текста будет зна-
следней строке каждой строфы. В пятнадцатой строфе чить, что текст однороден по своему составу и может
одна из строк не сохранилась [Г 1980, с. 17], ее место быть авторским. И наоборот, наличие такой корреля-
обозначено прочерком, и таким образом, суммарное ции послужит аргументом в пользу предположения о
количество строк в этом гимне – 94. неоднородности текста.
При рассмотрении этой таблицы сразу можно заме- В первой половине (по десятую строфу включи-
тить, что метрический размер, при помощи которого, тельно) найдено 28 строк с правильным размером, это
как считается, был составлен гимн Y 46 (как и вся Гата составляет 56 % содержания этой части текста. Во вто-
Уштаваити, к которой он принадлежит), выдержан рой половине 19 правильных строк, что составляет
далеко не во всех строках. Собственно, во всех стро- 43,18 % от этой несколько меньшей по объему части.
фах, кроме предпоследней, есть отклонения от силла- Кроме того, в тексте гимна можно заметить соседст-
бического размера. Правильное количество слогов в во строки с десятью слогами (на один меньше, чем
строке (11) можно обнаружить в 47-ми строках, то есть надо) и строки с двенадцатью слогами (соответствен-
в половине от общего количества строк. но, на один больше, чем надо) в окружении строк с
В наших предыдущих публикациях [8, 14] нами бы- правильной метрикой. Это может быть осознанным
ли проанализированы отличия во внутренних характе- приемом, с помощью которого автор компенсировал
ристиках текста, давшие основания для условного раз- недостатки метрического размера строк. Такие же ме-
деления текста гимна на два текстовых массива с раз- тоды известны в классической персидской поэзии, ко-
ными характеристиками: с первой по десятую строфу гда поэты компенсировали слишком короткий слог в
включительно и с одиннадцатой по девятнадцатую. строке расположенным после него слишком долгим и
Первая часть содержит внутренний монолог, вторая – наоборот. Естественно, система стихосложения в клас-
перформативный диалог; первая часть по жанру – это сической персидской поэзии кардинально отличается
молитва, вторая – проповедь. В первой части речь ве- от системы поэзии Гат, но в обоих случаях мозг автора
дется исключительно от первого лица единственного текста проводил одну и ту же логическую операцию.
числа, тогда как во второй содержатся включения речи Если предположить приемлемость для современников
от первого лица множественного числа и упоминания автора текста Гат сочетания 10+12 или 12+10 вместо
Зороастра в третьем лице. В первой части существенно 11+11 слогов, то количество метрически правильных
превалирует лексика с отрицательной эмоциональной строк в гимне увеличится. В первой половине гимна та-
окраской, а во второй части – лексика с позитивной ких сочетаний 6 (что значит дополнительно 12 правиль-
эмоциональной окраской. ных строк), а во второй половине 2 (соответственно, еще
12
4 правильных строки). Таким образом, с учетом компен- завершенность ритмических групп. И когда без каких-
сационного сочетания сверхкороткой и сверхдолгой либо дополнительных логических операций понятно,
строк, результат подсчета правильности соблюдения что границы строк в большинстве случаев совпадают с
метрического размера для первой половины гимна – 40 границами фраз, то, в свою очередь, трудно сразу оп-
правильных строк, что составляет 80 % от их общего ределить, несет ли смысловую нагрузку цезура (фик-
количества. Во второй половине текста таких только 23, сированная пауза) внутри строки. Во второй Гате Уш-
что составляет 52,27 % от всего их числа. Таким обра- таваити, частью которой является гимн Y 46, цезуру
зом, между двумя половинами текста обнаруживается отмечают после четвертого слога. Такое ее положение
существенное различие. Интересно, что единственная удивляет исследователей, не знакомых с древними
абсолютно силлабически правильная строфа (18) нахо- индоевропейскими системами метрики, поскольку рас-
дится во второй половине текста. положение паузы в строке далеко от симметричного.
В то же время единственная строфа, в которой во- Функциональное назначение цезуры – облегчить
обще отсутствуют силлабически правильные строки – процесс запоминания и дальнейшего удержания в па-
это строфа 11. Она уникальна в этом гимне также тем, мяти больших объемов текста, что было необходимо
что только в ней можно встретить сочетание двух как слушателям, так и самому автору текста в условиях
сверхдолгих строк, причем есть как сочетание 12+13, отсутствия письменности. В таком случае в тексте на
так и наоборот, 13+12. Складывается впечатление, что авестийском языке, который был бесписьменным во
автор этой строфы вообще не понимал, с помощью время составления Гат, цезура должна была бы соот-
какого стихотворного размера составлен гимн. ветствовать реальной паузе в речи, и таким образом,
Кроме того, в тексте есть три сверхкоротких строки. отрезок речи в строке до цезуры должен характеризо-
Это вторая строка шестой строфы (текст строки наво- ваться определенной смысловой завершенностью.
дит на мысль, что в ней пропущено слово, т.к. смысл И наоборот, если текст или его фрагмент был со-
строки несколько размыт). Единственная строка с де- ставлен в более поздний исторический период, когда
вятью слогами расположена в строфе 17. Вызывает уже существовала письменность, автор не нуждался в
огромный интерес строка из восьми слогов в строфе применении такого приема, как цезура, поскольку для
14. В ней неизвестный автор спрашивает: «О Зороастр, запоминания длинных строк литургического текста
кто из магов желает хорошо тебя прославить?» В сле- можно было воспользоваться его письменной копией.
дующей строке он с абсолютным нарушением метрики В связи с этим целесообразно рассмотреть правиль-
отвечает: «Это – царь Виштаспа». ность употребления цезуры и смысловую завершен-
Одной из особенностей текста, которые трудно за- ность фрагмента фразы перед ней.
метить при обычном прочтении, является смысловая
Таблица 2. Применение цезуры в тексте Y 46.

4 + 4 + 4 + 4 + 4 + 4 +
4 + 4 + 5 + 4 + 4 + 5 +
1 4 + 2 4 + 3 5 – 4 4 – 5 4 + 6 4 +
5 + 5 + 4 + 4 + 4 + 4 +
4 + 4 – 5 + 4 + 4 + 3 –
4 + 4 – 4 + 4 + 4 – 4 +
4 + 4 + 3 – 4 + 5 + 4 +
7 4 + 8 4 + 9 3 + 10 4 + 11 4 + 12 4 –
5 + 4 – 4 + 4 + 5 + 4 –
4 + 4 + 4 + 4 – 4 – 4 +
4 – 4 + 4 + 5 + 3 + 4 +
4 – 4 + 3 – 4 + 4 + 4 +
13 4 – 14 4 – 15 5 + 16 4 – 17 4 + 18 4 +
4 + 4 – - 4 – 4 + 4 +
4 + 5 – 3 – 4 – 4 + 4 –
4 –
4 +
19 4 +
4 +
4 +
В таблице указаны номера строф от первой до де- понять и истолковать по-разному, и в таких случаях мы
вятнадцатой; справа от номера каждой строфы приве- не беремся однозначно утверждать про наличие границы
дена колонка с номерами слогов, после которых рас- синтагмы на месте цезуры. В таких случаях напротив
полагается цезура в каждой из пяти строк строфы (со- номера слога проставлено сочетание плюса и минуса.
ответственно, сверху вниз с первой по пятую строку Таблица показывает, что при общем объеме в 94
строфы). В следующей колонке справа плюсом или строки в 76-ти строках цезура действительно распо-
минусом обозначен факт совпадения или несовпаде- ложена после четвертого слога, что составляет
ния цезуры с реальной паузой в речи, то есть с грани- 80,85 %. В 63,8 % строк гимна Y 46 цезура совпала с
цей синтагмы. В некоторых строках текст можно паузой в речи.
13
Теперь рассмотрим эти показатели отдельно по текста и четыре – ко второй. Все шесть обнаруженных
двум половинам текста. В первой части из 50-ти строк случаев наличия в тексте ассонанса относятся только
всего 10 содержат цезуру не после четвертого слога, к первой половине текста. Аллитерация не является
что дает статистику формально правильно употреб- частотным художественным приемом в этом гимне,
ленной для этого стихотворного размера цезуры в 80 однако три ее случая относятся к первой половине
%. В 78-ми процентах цезура совпала с границей син- текста, и только один – ко второй. Из восьми случаев
тагмы. Во второй части, общее количество строк ко- применения анафоры пять содержатся в первой поло-
торой 44, в 81,8 % формально правильно употреблена вине гимна, а три – во второй. Наиболее частотным
цезура. Однако цезура совпала с границей синтагмы фонетическим художественным приемом в гимне Y
только в 54,55 % случаев. Таким образом, при фор- 46 можно назвать эпифору. Из общего количества в
мально правильном использовании цезуры во второй 23 употребления 16 относятся к первой половине тек-
половине гимна Y 46 она далеко не всегда применена ста, и только 7 – ко второй. В целом, к первой поло-
осознанно как необходимый элемент структуры тек- вине текста относится 37 случаев применения фоне-
ста и часто служит формальным способом соблюде- тических художественных приемов, тогда как во
ния правильности метрического размера стиха. второй нами зафиксировано 15 таких случаев.
Одной из особенностей, уникальных для каждого Таким образом, проведенный анализ текста аве-
авторского текста, является художественное приме- стийского гимна Y 46 продемонстрировал отличия в
нение фонетических средств и приемов. В тексте гим- его свойствах на фонологическом уровне между пер-
на Y 46 нами были обнаружены следующие художе- вой (с первой по десятую строфу включительно) и
ственные приемы: художественные повторы (11 слу- второй (с одиннадцатой по девятнадцатую строфы)
чаев употребления), ассонанс (6 случаев), аллитера- половинами текста. Первые десять строф содержат
ция (4 случая), анафора (8 случаев) и эпифора (23 более широкий спектр использованных художествен-
случая). Также в тексте присутствуют сложные ком- ных приемов, совершеннее с точки зрения метрики, и
плексные сочетания нескольких художественных цезура в них применена осмысленно, а не просто как
приемов в пределах одной фразы: ассонанса, анафоры элемент формальной структуры поэтического текста.
и эпифоры. Кроме того, в тексте можно увидеть оди- Согласно проведенным подсчетам, правильный сил-
наковые сочетания нескольких звуков, расположен- лабический размер строки соблюден в 80 % строк
ные в тексте рядом, но выходящие за пределы слов. первой половины и в 52 % второй половины гимна.
Еще одним интересным приемом является располо- Процент наличия логически обоснованной цезуры,
жение в одной строке слов, лишенных рифмы, однако соответственно, 78 % для первой и 54,55 % для вто-
состоящих из одних и тех же звуков, переставленных рой половины Y 46. Суммарное количество употреб-
в разной последовательности. ленных фонетических художественных приемов 37 в
Если рассмотреть статистику применения художест- первой и 15 во второй половине текста, то есть вторая
венных приемов фонетического уровня отдельно по половина текста в этом смысле на 59,5 % беднее. На-
двум половинам текста, то сразу станет заметной раз- столько явные различия в характеристиках двух поло-
ница в их количестве. Из числа повторов внутри строк вин текста подкрепляют предположение, что эти два
семь случаев применения относится к первой половине текстовых массива принадлежат разным авторам.
ЛИТЕРАТУРА
1. .‫ ص‬214 ،1388 ،‫ ﺑﮭﺠﺖ‬:‫ ﺗﮭﺮان‬،‫ زﺑﺎن و ﺧﻂ اوﺳﺘﺎﯾﯽ‬.‫ﮔﻮﯾﺮی س‬ 7. Гаты Заратуштры / Пер., коммент. и прил. И.М.
2. Hintze A. On the Compositional Structure of the Avestan Gāhs Стеблин-Каменского. – СПб: Петербургское
// Religious Texts in Iranian Languages. – Kobenhaven: Det Востоковедение, 2009. – 186 с.
Kongelige Danske Videnskabernes Selskab, 2007. – pp. 29-43. 8. Бочарнікова А.М. Мовно-стилістичні особливості
3. Лелеков Л.А. Авеста в современной науке. – М.: Гос. НИИ авестійських Гатів (на матеріалі Гату № 46) / Мовні і
реставрации, 1992. – 362 с. концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. –
4. Shwartz M. Gathic Compositional History, Y29, and Bovine К., 2012. – Вип. 41. – Ч. 1. – С. 132-140.
Symbolism // Pāitimāna: Essays in Iranian, Indo-European, 9. www.ada.usal.es/pages/acantera_alberto
and Indian Studies in Honor of Hanns-Peter Schmidt. – Costa 10. Єщенко Т.А. Лінгвістичний аналіз тексту: навч. посіб. –
Mesa, 2003. – pp. 195-249. К.: ВЦ "Академія", 2009. – 264 с.
5. Schwartz M. How Zarathushtra Generated the Gathic Corpus: 11. Кочан І.М. Лінгвістичний аналіз тексту: Навч. посіб. – 2-
Inner-textual and Intertextual Composition // BAI, 2007. – ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 423 с.
pp. 53-64. 12. .‫ ص‬591 ،1378 ،‫ اﺳﺎطﯿﺮ‬:‫ ﺗﮭﺮان‬،‫ ﭘﻮرداوود‬.‫ ا‬،‫ ﮐﮭﻦ ﺗﺮﯾﻦ ﺑﺨﺶ اوﺳﺘﺎ‬:‫ﮔﺎﺗﮭﺎ‬
6. Hintze A. On the Literary Structure of the Older Avesta // 13. .‫ ص‬556 ،1359 ،‫ﻓﺮوھﺮ‬:‫ ﺗﮭﺮان‬،‫ آذرﮔﺸﺴﺐ‬.‫ ﺗﻔﺴﯿﺮ ف‬،‫ ﺳﺮودھﺎی زرﺗﺸﺖ‬:‫ﮔﺎﺗﮭﺎ‬
Bulletin of the School of Oriental and African Studies, 14. Бочарнікова А.М. Лексична структура тексту як ключ до
University of London. – Vol. 65, No 1. – 2002. – pp. 31-51. його інтерпретації (на матеріалі авестійського Гату № 46)
/ Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. – К.,
2014. – Вип. 47. – Ч. 1. – С. 153-163.
REFERENCES
1. Gaviri S. Avestan Language and Script. Tehran: Behjat 4. Shwartz M. Gathic Compositional History, Y29, and Bovine
Publications, 2009. – 214 p. Symbolism // Pāitimāna: Essays in Iranian, Indo-European,
2. Hintze A. On the Compositional Structure of the Avestan Gāhs // and Indian Studies in Honor of Hanns-Peter Schmidt. – Costa
Religious Texts in Iranian Languages. – Kobenhaven: Det Mesa, 2003. – pp. 195-249.
Kongelige Danske Videnskabernes Selskab, 2007. – pp. 29-43. 5. Schwartz M. How Zarathushtra Generated the Gathic Corpus:
3. Lelekov L.A. Avesta in Modern Science. Moscow: Inner-textual and Intertextual Composition // BAI,
Restoration Inst. Publ., 1992. – 362 p. 2007. – pp. 53-64.
14
6. Hintze A. On the Literary Structure of the Older Avesta // 10. Yeschenko T.A. Linguistic Analysis of texts: university
Bulletin of the School of Oriental and African Studies, book. – Kiev: Academia, 2009. – 264 p.
University of London. – Vol. 65, No 1. – 2002. – pp. 31-51. 11. Kochan I.M. Linguistic Analysis of texts: university book. –
7. Gathas of Zarathushtra / Translation and comments by I.M. 2nd Ed. – Kiev: Znannia, 2008. – 423 p.
Steblin-Kamensky. – Saint-Petersburg: Peterburgskoe 12. Gathas: the Most Ancient Part of Avesta / E. Poordavood. –
Vostokovedenie, 2009. – 189 p. Tehran: Asatir, 1999. – 591 p.
8. Bocharnikova A.M. Avestan Gathas’ Linguistic and Stylistic 13. Gathas: Zarathushtra’s songs / F. Azargoshasb. – Tehran:
Peculiarities (Based on Y 46) // Linguistic and Conceptual Fravahar, 1980. – 556 p.
Pictures of the World. – Vol. 41, No 1, Kiev 2012. – pp. 132- 14. Bocharnikova A.M. Lexical Structure of the Text as a Key to
140. its Understanding (Based on Y 46) // Linguistic and
9. www.ada.usal.es/pages/acantera_alberto Conceptual Pictures of the World. – Vol. 47, No 1, Kiev
2012. – pp. 153-163.
Fonetic peculiarities of Avestan Y 46

A.M. Bocharnikova
Abstract. In this article syllabic structure of Avestan hymn Y 46 has been analyzed, as well as rules of observing caesura by the au-
thor of the text. It was important to the author to determine formal usage of caesura from its usage with complete inner form. There
has been also made quantitive analysis of such artistic means as anaphora, epiphora etc. The linguistic analysis of the texts phonetic
structure resulted in revealing exact differences between two halves of the texts which somewhat proves the suggestion about these
halves probably having different authors.
Keywords: Avesta, Gathas, text, linguistic analysis, caesura
15
Морфолого-стилистические и лексические особенности британских

и украинских телеинтервью: сравнительный аспект
А. А. Борисов
Черниговский национальный педагогический университет им. Т.Г.Шевченко, г. Чернигов, Украина
*Corresponding author. E-mail: tacitus@i.ua
Аннотация. Статья посвящена выявлению изоморфных и алломорфных морфолого-стилистических и лексических особен-

ностей речи участников британского и украинского телеинтервью. Активность использования в речи журналистов и рес-
пондентов именно этих, а не других единиц, а также стилистических приемов свидетельствует о том, что именно они, по их
мнению, являются наиболее влиятельными на данном отрезке диалогического текста.
Ключевые слова: интервью, диалог, стилистическая морфология, лексика, влияние.
Интервью – одна из самых популярных, социально участников на литературные нормы языка, но и такая
организованных форм общения в современном бри- упорядоченная мена ролей коммуникантов (интер-
танском и украинском медиапространствах. Интер- вьюер и респондент), которая отражает конвенцио-
вью определяется как опрос индивида по профессио- нально согласованное форматом этого жанра право на
нальной или личностной тематике, целью чего явля- реплику [1]. Последнее проявляется в однонаправлен-
ется сообщение некоторой актуальной новости и ности действий адресанта (через вопрос получать
влияние на общественное мнение [1, с. 7; 3, с. 106; 6, информацию) и адресата (предоставлять информа-
с. 79; 7, с. 124]. Целью статьи является рассмотрение цию). Через ответы на вопросы и происходит раскры-
изоморфных и алломорфных языковых особенностей тие личности приглашённого индивида. Именно по-
речи участников британского и украинского телеин- этому интервью можно также определить как форму
тервью на уровне морфологии и лексики. Материа- (стутусно и социально-интерактивного) принуди-
лом исследования служили британские и украинские тельного получения определенной информации от
телеинтервью за период с 2000 по 2014 год, одинако- респондента с помощью ряда поставленных интер-
вые по объему, отобранные по тематическому крите- вьюером вопросов, что способствует как прояснению
рию (сферы образования, политики, финансов, эконо- определённого вопроса, так и раскрытию перед мас-
мики, масс медиа, спорта, искусства, здоровья). В совой аудиторией личности приглашённой особы. В
исследовании были использованы методы индукции, то же время, интервью присущи черты персонального
дедукции, сравнения и описания, а также метод статис- дискурса, в котором, кроме контекстуально возмож-
тики. Данное типологическое, коммуникативно ориен- ного употребления лексики сниженного регистра
тированное, исследование проводилось впервые и языка, может происходить незапланированный обмен
поэтому отличается своей актуальностью и новизной. ролями (к примеру, респондент сам инициирует во-
В британском варианте английского языка интервью прос, превращаясь в интервьюера). Кроме того, такое
представляется как a meeting (often a public one) at which общение является личностно-ориентированным, так
a journalist asks somebody questions in order to find out как партнеры, осознавая публичность интеракции, –
their opinions [14, c. 628]. В украинском языке дефи- «сверхчувствительны» друг к другу, концентрируют-
ниция интервью более развернута (детализируются ся на настроении, эмоциях, пожеланиях партнера.
семы «meeting» и «somebody»): призначена для Выбор лингвистических и нелингвистических средств
опублікування в пресі, передачі по радіо, телебаченню коммуникации обусловливается особенностями целе-
розмова журналіста з політичним, громадським або вой аудитории, на которую она рассчитана [2, с. 108].
яким-небудь іншим діячем (предназначенная для Общими чертами проанализированных телеинтер-
публикации в прессе, передачи по радио, телевидению вью являются сочетания стандарта и экспрессии
беседа журналиста с политическим, общественным или (употребление языковых средств для усиления эмо-
каким-либо другим деятелем) [5]. Таким образом, в ционального влияния). Так, в стилистическом аспекте
обоих этнических пространствах изоморфным является в телеречи британцев и украинцев на морфологиче-
понимание интервью как такого социального вза- ском уровне было выявлено употребление:
имодействия (a meeting / розмова (беседа)), в котором 1) существительных, прилагательных с суффикса-
продуцируемая в нем новость является персо- ми субъективной оценки (только в украинском диску-
нифицированной человеком (somebody / політичним, рсе – 10,7%): укр. Мустафа Найєм: … я таких місць
громадським або яким-небудь іншим діячем), мнение не знаю, в ресторанах, маленьких бариках, вже не
которого как эксперта или профессионала является курять [10], Оксана Забужко: … оця книжечка на
важным для аудитории (often a public one / для сто сторінок [12], Тарас Чорновіл: … розуміючи, що
опублікування в пресі, передачі по радіо, телебаченню). буде занадто проглядатися корупційна складова за-
Алломорфизм заключается в функционировании семы кону, зробили маленьку брехню [10];
«СМИ» в украинском определении. 2) прилагательных, относящихся к одному существи-
Диалог-интервью в средствах массовой информа- тельному для усиления качества – (преимущество бри-
ции относится к институциональному дискурсу. В танского дискурса в 1,4 раза, ср., 22,4% (73,3% использо-
частности, про официальный характер интервью вано респондентами) и 16,1% (66,6% использовано
свидетельствует не только ориентация речи его респондентами)): англ. Andrew Marr: I’ve spoken to
16
who heard it thought that this was a sort of catastrophic Устная речь британских и украинских интервьюеров
car crash radio interview [16], Clarke Carlisle: It is a и респондентов отличается активным употреблением:
long, hard and physically demanding season [11] и укр. 1) оценочных прилагательных: англ. Lord Patten:
Єгор Чечеринда: … кандидат від опозиції буде люди- …he felt he should take responsibility for the awful jour-
ною Банкової, контрольованою, кожен крок його nalism which disfigured that Newsnight programme…
контролюватимуть? [3], Оксана Забужко: Але ж є [20] и укр. Ірина Луценко: Я змогла за цих два роки
такі оці проміжні маргінальні, пливучі аномалії [12]; провести колосальну переоцінку цінностей! [9];
3) деепричастий, причастий и их оборотов (6% 2) оценочных прилагательных в других степенях
случаев в британской (50% в речи респондентов и сравнения, что отражает интенсивность признака
журналистов) и 10% в украинской речи (только рес- предмета, события и т.п.: Andrew Marr (журналіст):
пондентов)) – признак синтаксиса книжно-письмен- But the Hinckley Point investment is I think the most ex-
ного стиля речи, хотя интервью в ряде фрагментов pensive power station, conventional power station any-
принимает вид неформальной беседы: англ. Jeremy where in the world [15] и укр. Юрій Луценко: І, зви-
Vine: Point taken, you say it’s the wrong kind of growth. чайно, для Іри було величезне свято! [9];
I, just… just on another story looking on the papers at the 3) оценочных наречий: англ. Caroline Flint: an elec-
moment which is migration [17] и Тамара Шевчук: Ну, tricity pool will give actually governments of the future,
саме тоді я думала, що ні. А тепер, будучи на на- hopefully a Labour one [15] и укр. Микола Томенко: це
ступних акціях, буду готуватися до цього [3]; громадські діячі, які близькі до авторитетів мораль-
4) местоимений ми / we (us / our, нас / нам) или ис- них, на жаль, їх в Україні не так багато [5];
пользование глагола в первом лице множественного 4) наречий, отражающих высокую степень ин-
числа (в украинской речи), что указывает на единство тенсивности признака: англ. Jeremy Hunt: Absolute-
адресанта сообщения с адресатом и социумом (71,6% ly. On the substance of the issue that we need a changed
случаев (из которых 14,6% принадлежат журнали- relationship with Europe [16] и укр. Мустафа Найєм: І
стам) и 62,5% (только 8,6% принадлежит журналис- це дуже дивно [10];
там), преимущество в 1,1 раза): англ. David Cameron: Для речи украиноязычных коммуникантов харак-
We need the investment, we need the jobs [18], Boris терным есть использование русизмов или фрагментов
Johnson: … and of course improving our creaking русской речи, причинами чего являются:
transport infrastructure [19] и укр. Кость Бондаренко: 1) незнание или неиспользование правильного ва-
Зараз, фактично, ми бачили минулого тижня заяви рианта в украинском языке: Ірина Луценко: Отака
Бориса Івановича… [8], Ірина Словінська: І зараз ми з’явилася брешь, прогалина! [9]; Оксана Забужко:
поговоримо про беспрєдєл міліціонерів під час різно- Звідки воно єсть, пішло, розвивалося… [12];
манітних протестних акцій і про те, як нам далі з 2) автоматический переход за ведущим или рес-
цим усім жити [3]. пондентом на другой язык: Маргарита Січкар: И
Анализ интервью на предмет стилистически окра- знаете, на выторге это никак не отобразилось –
шенной лексики выявил их распределение по таким даже более того. Мустафа Найєм: Одно дело – сде-
языковым слоям, как литературно-книжный, с пре- лать некурящую зону, другое – вообще запрещено…
имуществом активности употребления терминологии Насправді це дуже, дійсно… [10];
(ср., 75,7% и 64,4%): англ. price freeze, wholesale costs, 3) ненужности перевода вследствие устойчивости
tax changes, share value и укр. медіалізований, апріорі, слов или фраз: Сергій Тищенко: Там було насправді
прайм-тайм, дисперсний, таблоїдизація; были найде- дуже багато вусатих, вони всі керують… Ірина
ны книжные единицы (ср., 2% и 7,4%): whilst, cun- Славінська: Їх називають «люди в разном» [3];
ning, en masse и укр. петлюрівці, штиблети, опера- 4) желание подчеркнуть мысль и осуществить
тивна нарада, соцзмагання, а также разговорно- большее влияние на собеседника, активизируя при
просторечный: разговорная лексика (ср., 21% и этом внимание журналиста и зрителей вследствие
27,1%): англ. bashing, to pick up the pieces, chunk, kick «иноязычной» свежести информационного сигнала:
out и укр. жлоб, курилка, лузер, пресувати, нижче Оксана Забужко: … як ми «дошли до жизни такой» і
плінтуса, приколізація, лупити; сленгізми (ср., 1,3% и яка далі перспектива, соціальна діагностика) [12],
1,1%): англ. toast, honcho и укр. лох, мороз. Неболь- Мирослава Барчук: … і щоразу журналіст на вас
шое количество разговорно-просторечных элементов, буде дивитися, як… [13];
сленгизмов, с отсутствием, в целом, вульгаризмов, 5) дословного цитирования: Юрій Луценко: І
свидетельствует о высоком уровне культуры гостей, більшість із них віталися не стільки як з політиком
приглашенных в студию, респондентов во время це- чи як з екс-міністром, як казали: «У вас просто обал-
ремоний, ориентирующихся на формальный стиль денная жена! Ми так гордимся вашей женой и гово-
интеракции. Исключением стал вульгаризм damned в рим нашим, что есть у кого учиться» [9].
речи лорда Паттона, появление которого объясняется Речь британских и украинских респондентов и
как преклонным возрастом лорда, так и эмоциональ- журналистов отличается употреблением, в ряде слу-
ностью его речи. При сравнении обнаружилась не- чаев – чрезмерным, вставных лексем знаменательных
большая разница в употреблении стилистически ок- и функциональных частей речи: well (22,8%), really
рашенной лексики – 1,7% в пользу украинского дис- (5,1%), hopefully (0,8%), actually (13,8%), just (9,8%),
курса (ср., 28,2% и 29,9%). По степени активности absolutely (3,9%) та отой (1%), значить (2%), скажі-
употребления лексика возвышенного тона (79,7% и мо (3,9%), ну (4,4%), взагалі (4,9%), звичайно (6,4%),
71,8%) преобладает в британской речи, в то время как ось (22,8%), зараз (9,3%), тут (9,8%), от (13,7%),
лексика сниженного – в украинской (20,3% и 28,2%). тобто (22,5%) и фраз ((what) I mean (5,5%), I think
17
(26%), you know (9,1%), let’s be clear about (8%) и clear and we raised this issue with the Home Secretary
скажімо так (1,5%), знову ж / таки (2,5%), я не знаю over eight months ago [17] и укр. Ірина Луценко: Ці
(4,4%), чесно/щиро/умовно/власне кажучи (6,4%)). моменти спілкування засуджених з родичами як у
Такие озвученные паузы хезитации, отражая оязы- СІЗО, так і в тюрмі, вони надали мені, повірте, коло-
ковленный процесс обдумывания, засоряют синтак- сального досвіду, практичного, Мирослава Барчук
сические конструкции, выступая в качестве «слов- (журналіст): Ви знаєте, моє наступне питання було
паразитов»: англ. Caroline Flint: We’re supporting the власне про оцю моральність[13].
contract because we believe in the long-run that actually Таким образом, в стилистическом аспекте на мор-
it’s important. We hope that actually this is the first of фологическом уровне было выявлено преимущество в
many new nuclear builds and actually as we go forward британском дискурсе интервью в употреблении: ат-
the costs will come down [15], Jeremy Hunt: and give рибутивной цепочки прилагательных перед сущест-
the British people a say. And actually it’s the Labour вительным, местоимений we / ми (us / our, нас / нам)
Party where people are saying to Ed Miliband how can (или использование глагола в первом лице множест-
you possibly go into the next election ignoring this issue венного числа в украинском языке). В украинской
and actually saying that the Labour Party’s going to be речи доминируют употребление деепричастий, при-
[16] и укр. Ілона Довгань (журналіст): Тут доречі є.. частий и их оборотов и существительных, прилага-
ми оголосили, що тут ми на Фейсбуці збираємо запи- тельных с суффиксами субъективной оценки. Межэт-
тання – тут навіть є і про книжки, що ви назвали, і ническое сравнение показало, что разница в употреб-
про письменників [9], Микола Томенко: От беремо лении стилистически окрашенной лексики не являет-
5% – і закрили список… Бо якщо ми скажемо, що в ся значительной (1,7% преимущество украинского
першому турі що хочете, те й робіть, а от у другому дискурса). По степени активности использования
турі ми змобілізуємося ... [4]. лексика возвышенного тона преобладает в британ-
В британской и украинской речи активными кон- ском дискурсе, в то время как лексика сниженного – в
тактоустанавливающими средствами выступают гла- украинском. Изоморфной чертой этнических дискур-
гольные лексические единицы, включая этикетные сов интервью выступает широкое использование оце-
глаголы типа англ. let (me) (22,4%) и укр. вибачте ночных прилагательных в разных степенях сравнения,
(14%), пробачте (10,5%), перепрошую (5,3%): англ. оценочных наречий и наречий, отражающих высокую
listen (3,4%), look (27,6%), know (46,6%) та укр. бачи- степень интенсивности признака.
те (3,5%), розумієте (14%), знаєте (33,3%), напр., Перспективой работы является изучение стилисти-
англ. Lord Patten: Let me make this point rather obvi- ки синтаксиса британского и украинского интервью.
ously [20], Chuka Umunna: Well, look, we were very
1. Апалат Г.П. Структура, семантика і прагматика 9. «Сьогодні про головне» [Электронный ресурс]. URL:
текстів-інтерв’ю (на матеріалі сучасної англомовної http: //tvi.ua/program/2013/04/08/
преси): автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.04 / Г.П. /sohodni_pro_holovne_vid_08042013.
Апалат; Київський національний лінгвістичний 10. «Сьогодні про головне» [Электронный ресурс]. URL:
університет. Київ, 2003. 19 с. http: //tvi.ua/new/2012/12/18/yaki_naslidky_matyme_dlya_u
2. Гапотченко Н.Є. Адресат комунікативної ситуації krayiny_zakon_pro_zaboronu_kurinnya.
інтерв’ю та його складники (на матеріалі сучасної 11. BBC News [electronic resource]. URL: http:
французької преси) // Вісник Київського національного //news.bbc.co.uk/2/hi/uk_news/politics/9727095.stm.
лінгвістичного університету. – Серія Філологія, 2004. 12. «Homo Sapiens» [Электронный ресурс]. URL: http:
Т. 7, №1., С. 106-110. //tvi.ua/program/2013/07/17/homo_sapiens_vid_17072013.
3. «Знак оклику!» [Электронный ресурс]. URL: http: // 13. «Homo Sapiens» [Электронный ресурс]. URL: http:
tvi.ua/new/2013/02/21/scho_robyty_postrazhdalym_pid_chas //tvi.ua/program/2013/07/31/homo_sapiens_vid_31072013.
_shturmu_hostynnoho_dvoru. 14. Interview //Oxford Advanced Learner’s Dictionary. – Pp. 628.
4. «Знак оклику!» [Электронный ресурс]. URL: http: // 15. «The Andrew Marr Show» [electronic resource]. URL: http:
tvi.ua/new/2013/08/05/mykola_tomenko_tymoshenko_odraz //www.bbc.co.uk/news/uk-politics-26312508.
u_vidkynula_propozyciyu_pokynuty_krayinu. 16. «The Andrew Marr Show» [electronic resource]. URL:
5. Інтерв’ю [Электронный ресурс] // Академічний словник http://www.bbc.co.uk/programmes/b01xyh0r.
сучасної української мови. URL: http: // 17. «The Andrew Marr Show» [electronic resource]. URL: http:
sum.in.ua/s/interv.ju. //www.youtube.com/watch?v=bpDvliNmQdU.
6. Лукина М.М. Технология интервью. – М.: Аспект Пресс, 18. «The Andrew Marr Show» [electronic resource]. – Режим
2003. – 191 с. доступу : http://www.youtube.com/watch?v=TX0wzOF6eec.
7. Мельник Г.С., Тепляшина А.Н. Основы творческой 19. «The Andrew Marr Show» [electronic resource]. – Режим
деятельности журналиста. – СПб.: Питер, 2008. – 272 с. доступу : http://www.youtube.com/watch?v=ysvyf52x0Lk.
8. «Окрема думка» [Электронный ресурс]. URL: http: 20. «The Telegraph» [electronic resource]. URL: http:
//tvi.ua/program/2013/08/27/okrema_dumka_vid_27082013. //www.telegraph.co.uk/culture/tvandradio/bbc/9670196/
/Wemust-get-a-grip-says-Lord-Patten-but-refuses-to-quit-
over-Newsnight-debacle.html
REFERENCES
1. Apalat G.P. The structure, semantics and pragmatics of 2. Gapotchenko N.E. The addressee of the communicative
interview-texts (on the basis of modern English press): Thesis situation of interview and its constituents (on the basis of
for Candidate of Science, Philology. 10.02.04; Kyiv National modern French press) // Kyiv National Linguistic University
Linguistic University, Kyiv, 2003. 19 p. Visnyk, 2004. Т. 7, №1. Pp. 106-110.
18
3. Interview [electronic resource] // Academic Dictionary of 11. BBC News [electronic resource]. URL: http: //
Present-day Ukrainian Language. URL: http: news.bbc.co.uk/2/hi/uk_news/politics/9727095.stm.
//sum.in.ua/s/interv.ju. 12. «Homo Sapiens» [Электронный ресурс]. URL: http: //
4. «Znak oklyku!» [electronic resource]. URL: http: // tvi.ua/program/2013/07/17/homo_sapiens_vid_17072013.
tvi.ua/new/2013/02/21/scho_robyty_postrazhdalym_pid_chas 13. «Homo Sapiens» [Электронный ресурс]. URL: http: //
_shturmu_hostynnoho_dvoru. tvi.ua/program/2013/07/31/homo_sapiens_vid_31072013.
5. «Znak oklyku!» [electronic resource]. URL: http: // 14. Interview // Oxford Advanced Learner’s Dictionary. – Pp. 628.
tvi.ua/new/2013/08/05/mykola_tomenko_tymoshenko_odraz 15. «The Andrew Marr Show» [electronic resource]. URL: http:
u_vidkynula_propozyciyu_pokynuty_krayinu. //www.bbc.co.uk/news/uk-politics-26312508.
6. Lukina М.М. Interview technology. – М.: Аspect Press, 16. «The Andrew Marr Show» [electronic resource]. URL:
2003. – 191 p. http://www.bbc.co.uk/programmes/b01xyh0r.
7. Melnik G., Теpliashina A. The grounds for a journalist’s 17. «The Andrew Marr Show» [electronic resource]. URL: http:
creative activity. – St. Petersburg: Peter, 2008. – 272 p. // www.youtube.com/watch?v=bpDvliNmQdU.
8. «Okrema dumka» [electronic resource]. URL: http: // 18. «The Andrew Marr Show» [electronic resource]. – Режим
tvi.ua/program/2013/08/27/okrema_dumka_vid_27082013. доступу : http: // www.youtube.com/watch?v=TX0wzOF6eec.
9. «Syogodni pro golovne» [electronic resource]. URL:http:// tvi.ua/ 19. «The Andrew Marr Show» [electronic resource]. – Режим
/program/2013/04/08/sohodni_pro_holovne_vid_08042013. доступу : http: // www.youtube.com/watch?v=ysvyf52x0Lk.
10. «Syogodni pro golovne» [electronic resource]. URL: http: // 20. «The Telegraph» [electronic resource]. URL: http: //
tvi.ua/new/2012/12/18/yaki_naslidky_matyme_dlya_ukrayin www.telegraph.co.uk/culture/tvandradio/bbc/9670196/
y_zakon_pro_zaboronu_kurinnya. /Wemust-get-a-grip-says-Lord-Patten-but-refuses-to-quit-
over-Newsnight-debacle.html
Morphological-stylistic and lexical peculiarities of British and Ukrainian TV interview: comparative aspect
O.O. Borisov
Abstract. The article is devoted to establishing isomorphic and allomorphic morphological-stylistic and lexical peculiarities of
speech in the British and Ukrainian TV interview. The activity of the use of these very units, means and devices by the participants
testifies to the fact of their greater influence in comparison to other potential elements within this very segment of a dialogical text.
Keywords: interview, dialogue, stylistic morphology, lexicon, influence.
19
Способи відтворення внутрішнього мовлення персонажів у французькій

мінімалістичній прозі кінця ХХ – початку ХХІ століть
у наративному аспекті
Є. О. Дегтярьова*
Київський Національний лінгвістичний університет, м. Київ, Україна
*Corresponding author. E-mail: degtereva@bigmir.net
Анотація. У статті визначено способи відтворення внутрішнього мовлення персонажів у французькій мінімалістичній прозі
кінця ХХ – початку ХХІ століть у наративному аспекті. Розглянуто наративну структуру мінімалістичних романів, установ-
лено, що її конституентами є оповідь, оповідач і фокалізація. Виокремлено типи оповіді та оповідача, представлено рівні
фокалізації в оповідному просторі французьких мінімалістичних творів. Дослідження виконано на матеріалі романів
Ф. Бона, Ж. Ешно, К. Гайї, К. Остера та Ж.-Ф. Туссена.
Ключові слова: внутрішнє мовлення, мінімалістична проза, наративна структура, оповідач, оповідь, фокалізація.
Вступ. У рамках наративного підходу твір відбиває аспект у французькій прозі кінця ХХ – початку ХХІ
розумову діяльність мовної особистості та її образ- століть актуалізувався через пріоритетність стилю над
ність, яка зумовлена здатністю людського мозку до сюжетом, адже важливим у мінімалістичних творах
проектування структур і складників фізичного, такти- стало не те, про шо розповісти, а те, як розповісти.
льного досвіду на нефізичний, візуальний або чуттє- Головними питаннями онтологічної домінанти пост-
вий; він є універсальною характеристикою культури, модернізму (до якого належать і французькі мінімалі-
яка накопичує та передає системи смислів, у тому числі стичні романи) є "як улаштований світ?" і "що це за
й авторські, за допомогою оповіді як процесу розпові- світ?" [2, с. 7]. Ставши головним, стиль почав заміню-
дання, адже оповідаючи, людина не тільки відслідковує вати сюжет. Авторська роль поступилася ролі спосте-
послідовність подій, а й інтерпретує їх [8, с. 5]. У такий рігача, якого ототожнюють з оповідачем / наратором,
спосіб стає можливим системне й різнобічне дослі- чиї функції полягають у тому, що не автор, а він від-
дження художньої семантики французьких мінімаліс- повідає за правдивість переказаної історії [1, с. 103].
тичних творів кінця ХХ – початку ХХІ століть, яке Переконатися у цьому допомагає осмислення когні-
поєднує у собі здобутки когнітивних поетики і стиліс- тивних засад проблеми "авторства" у французьких
тики та наратології. У наратології як інтегрованій дос- мінімалістичних творах крізь призму наратології. У
лідницькій технології застосовуються мовознавчі й французьких лінгвістичних студіях наратив тлума-
літературознавчі інструменти для розкриття взаємоза- читься як визначальний методологічний принцип
лежності у творі форми і змісту [10, с. 369]. Саме тому пізнання індивідуальних та соціальних практик, як
є актуальним застосування інструментарію наратології, оповідь, що містить певну подію, як послідовність
у тому числі й когнітивної, для встановлення і висвіт- реальних або вигаданих подій та як сам акт оповіді [5,
лення наративних принципів і тактик у внутрішньому с. 62–63]. Наративна структура художнього тексту
мовленні персонажів французьких мінімалістичних робить можливим виділення прототипових моделей і
романів кінця ХХ – початку ХХІ століть. схем у форматуванні наративу. Одним із головним
Короткий огляд публікацій за темою. Сучасні ві- понять наратології є наративна форма як оригінальне,
тчизняні та зарубіжні дослідження художніх творів творче виявлення текстової діяльності автора, відтво-
відрізняються інтересом до вивчення наративних реної в семантиці, наративі й прагматиці тексту [7, с.
параметрів тексту. Так, питання наративної організа- 7]. Йдеться про певний тип оповіді з власною оповід-
ції художніх творів розробляють такі науковці, як ною схемою розгортання, який має свій набір нарати-
О. А. Бабелюк, І. А. Бехта, Л. І. Бєлєхова, вних засобів моделювання дійсності, керується мов-
О. П. Воробйова, О. Н. Капленко, А. В. Корольова, ною свідомістю суб’єкта текстотворення і корелює з
В. Шмід. Наративний аспект французьких творів певним типом оповідача.
окреслюється у наукових роботах Ж.-М. Адама, Субʼєктивізація художнього дискурсу кінця ХХ –
Ж. Женетта, О. М. Кагановської, Ж. Пуйона, початку ХХІ століть [3, с. 388] привела до модифікації
А. Рабателя, І. В. Смущинської, Т. Тодорова. Внутрі- та появи нових конфігурацій традиційних і новітніх
шнє мовлення у наративному аспекті представлено у наративних форм й практик у художній манері пись-
наукових розвідках Н. Є. Буцикіної та Р. І. Савчук. менників. Зміна змісту оповіді у французьких мінімалі-
Однак, досі не розкритим залишається наративний стичних романах, зменшення ролі зовнішніх подій,
аспект способів відтворення внутрішнього мовлення зростання їх ролі у свідомості спричинили утворення
персонажів у французькій мінімалістичній прозі кінця нових форм характеристики персонажа. Засобом фік-
ХХ – початку ХХІ століть, що і обумовлює актуаль- сації мовленнєво-розумових процесів персонажів стали
ність нашого дослідження. різноманітні форми внутрішнього мовлення. На нашу
Метою статті є визначення способів відтворення вну- думку, необхідним у дослідженні внутрішнього мов-
трішнього мовлення персонажів у французькій мінімалі- лення постає наратологічний підхід, що базується на
стичній прозі кінця ХХ – початку ХХІ століть у нарати- вивченні ролі оповідача (або наратора в ширшому
вному аспекті. Матеріали та методи. Наративний значенні [9, с. 31]) і конструюванні оповідної
20
цілісності тексту. Наратологічний інструментарій свою надмірну обізнаність щодо героїні оповіді, це
застосовується для аналізу внутрішньотекстових ме- вербалізується у її невласне-прямому мовленні: схи-
ханізмів функціонування авторської свідомості, що лившись над сплячим чоловіком, вона зазначила, що
отримує вираження в основних конституентах опові- він гарний (Le trouva beau).
дного простору [8, с. 5]. Як текстовий параметр опо- У французькій мінімалістичній прозі оповідач та-
відний простір представляє оповідь, структуровану у кож часто виступає головним персонажем у творі,
часі та просторі, що уможливлює та полегшує читачу внутрішнє мовлення якого представлено внутрішнім
як адресату художньої комунікації сприйняття конце- монологом, внутрішнім діалогом, потоком свідомості
птуального простору твору, таких імпліцитних смис- тощо. Йдеться про інтрадієгетичного оповідача [18, с.
лів, які оповідач може "проявляти" в оповідному про- 252–254] який діє усередині дієгезису на одному рівні
сторі тексту за допомогою завуальованих акцентів, з персонажами. У романі К. Остера "Loin d’Odile"
алюзій, риторичних запитань тощо [9, с. 32]. інтрадієгетичний оповідач уводить читача до емоцій-
Обов’язковими елементами оповідного простору є но-перцептивної площини головного героя: Lorsque
оповідь, оповідач та фокалізація. enfin je parvins à la joindre, deux jours plus tard, elle me
У французькій наратології [5; 17; 18; 19] оповідь fixa rendez-vous et nous fîmes l’amour pour la dernière
розуміється як матеріальна форма [12, с. 391], мов- fois. Je le sus vite, car Odile dans les jours qui suivirent
лення оповідного тексту. Розрізняють обʼєктивну і manifesta le même silence, d’où je ne pus la sortir, parve-
субʼєктивну оповіді, що зумовлено ступенем віддале- nu au comble de l’épuisement et du manque, que pour lui
ності оповідача від персонажів завдяки висновкам, які dire, en devançant mon échec, que c’était fini, qu’il était
він робить на основі своєї обізнаності щодо внутріш- inutile de se revoir. Et, lorsque je l’entendis me répondre
нього стану героїв, який представлено у їхньому вну- que c’était dommage, mais qu’elle acceptait, que j’avais
трішньому мовленні. Обʼєктивна оповідь ведеться peut-être raison, du reste, je raccrochai […]. Je crus
оповідачем, що перебуває поза художньою дією [4, с. alors que réellement j’allais mourir, puisque aussi bien le
22] і максимально повно відтворює зовнішній і внут- vide qui me creusait parut prendre toute la place que
рішній світи персонажів. Субʼєктивна оповідь спира- j’occupais […] [21, с. 17]. На семантичному рівні емо-
ється на особистісний план або названу у тексті опо- ційно-перцептивна площина героя представлена та-
відну інстанцію, яка має відношення до подій / дій чи кими виразами, як parvenu au comble de l’épuisement et
одного з актантів оповіді, який виконує одночасно du manque; c’était fini, qu’il était inutile de se revoir; le
функцію персонажа і оповідача [9, с. 44]. У французь- vide qui me creusait parut prendre toute la place que
кій мінімалістичній прозі кінця ХХ – початку ХХІ j’occupais, та лексичними одиницями silence n.m. у
століть субʼєктивна оповідь відтворює внутрішній значенні "fait de se taire" [20, c. 941]; échec n.m. –
світ героя: його труднощі та суперечності, емоційні "manque de réussite; insuccès" [там само, с. 345]. Інтро-
переходи і повороти, зміну почуттів та емоційних дієгетичний оповідач має тенденцію до ретроспекти-
станів, що поглиблює психологічну перспективу вності у викладі подій. Ретроспекція як своєрідний
внутрішнього мовлення персонажів. перепочинок у бігу лінійного розгортання тексту [6,
Центром, який організовує та впорядковує оповідь, с. 284] характерна для мінімалістичних творів, вона
є оповідач як оповідна інстанція. Для французьких надає попередню змістовно концептуальну інформа-
мінімалістичних романів кінця ХХ – початку ХХІ цію і представляє у внутрішньому мовленні "сліди" з
століть характерно втручання оповідача у сюжетний минулого героїв, що лишились у свідомості та впли-
виклад, імпліцитне або експліцитне звернення до вають на їхнє теперішнє життя. Вживання у внутріш-
читача, нерозлогі філософські роздуми автора, що ньому мовленні оповідача часу Passé Simple (je
виражається у формах його мовлення, особливо у parvins; elle me fixa; nous fîmes etc.) зумовлено тим, що
внутрішньому мовленні. Аналізуючи тип оповідача у він відтворює у пам’яті події, які давно минули, але
французьких мінімалістичних творах (за класифікаці- мають значення у розкритті глибинного смислу рома-
єю Ж. Женетта [5]), виходимо з розуміння його від- ну. Спогади про болісний розрив стосунків з жінкою
ношення до дієгезису як просторово-часового універ- пояснюють теперішній важкий у моральному плані
суму, який визначається оповіддю. Термін "дієгетич- стан героя.
ний" тлумачимо як такий, що стосується оповіданої Оповідач, що відсутній як персонаж в оповіді, але
історії [18, с. 280]. Коли оповідач перебуває повністю втручається в оповідний простір тексту, є гетеродієге-
поза оповідуваними подіями, є зовнішнім по відно- тичним [18, с. 252–254]. Як, наприклад, у романі
шенню до дієгезису, йдеться про екстрадієгетичного Ж. Ешно "Un an": Sʼil nʼétait donc pas mal dʼéchapper à
оповідача [там само, с. 252–254] або неперсоніфікова- cette période, elle aurait mieux aimé que ce fût en
ного екзегетичного [7, с. 60]. Так, екстрадієгетичний dʼautres circonstances. Or nʼayant nul souvenir des
оповідач структурує оповідь у романі К. Гайї "Dernier heures qui avaient précédé la mort de Félix, elle craignait
amour": Le coeur de la nageuse sembla se bloquer. Je dis quʼon la suspectât de lʼavoir provoquée. Mais dʼabord
sembla. Ce ne fut quʼune impression. […]La brave petite. elle ne désirait pas avoir à sʼexpliquer, ensuite elle en eût
Elle a du cran. Se pencha sur Paul. Le trouva beau. Cʼest été incapable, nʼétant même pas sûre enfin de nʼy être
normal. La maladie lʼavait rendu joli [16, с. 95]. Опові- pour rien [14, с. 8]. Оповідач тут знає більше, ніж
дач утручається в оповідь (Je dis sembla), щоб проко- будь-який персонаж роману (elle aurait mieux aimé que
ментувати та висунути припущення щодо об’єкту ce fût en dʼautres circonstances; elle craignait; elle ne
нарації (Ce ne fut quʼune impression), дати оцінку пер- désirait pas avoir à sʼexpliquer, ensuite elle en eût été
сонажу (La brave petite), пояснити (La maladie lʼavait incapable). Маркером гетеродієгетичного оповідача
rendu joli). Екстрадієгетичний оповідач демонструє виступає особовий займенник 3-ої особи однини elle.
21
Уживання умовного способу Conditionnel Passé elle – фокалізація [5, с. 204]. Ж. Женетт визначає її як
aurait mieux aimé que ce fût en dʼautres circonstances обмеження зорового поля, тобто вибір наративної
демонструє обізнаність оповідача щодо життєвої си- інформації відносно того, що зазвичай називається
туації героїні та уводить читача до його модально- всезнанням [19, с. 49], та виділяє три рівня фокаліза-
оцінної площини, що вербалізується у невласне- ції: зовнішню, внутрішню, нульову [5, с. 204–209].
прямому мовленні такими лексичними одиницями: Внутрішня фокалізація [18, с. 206] має місце, коли
elle craignait (craindre v.t. – "éprouver de lʼinquiétude, історія фокалізується одночасно і оповідачем, і пер-
de la peur devant qqn, qqch; redouter" [20, c. 265]); elle сонажем. Так, у романі Ф. Бона "Autoroute" внутрішня
ne désirait pas avoir à sʼexpliquer (désirer v.t. – фокалізація вибудовує оповідь у внутрішньому моно-
"souhaiter la possession ou la réalisation" [там само, с. лозі героя: Je repris le volant, on filme la sortie
312]); elle en eût été incapable (incapable adj. – "incapa- d’autoroute, en pleine zone industrielle, avec un
ble de: qui nʼest pas capable de faire qqch, qui nʼa pas Décathlon (camion de livraison à cul sur l’arrière), le
lʼaptitude" [там само, с. 528]), nʼétant même pas sûre supermarché Continent, lampadaires encore éclairés
enfin de nʼy être pour rien (sûr adj. – qui sait dʼune dans le grand jour et des centaines de voitures garées,
manière certаine [там само, с. 976]). Дієслово craindre, sentiment soudain d’étouffement, de promiscuité,
ужите в Imparfait, заперечні форми дієслова désirer і d’immobilité confinée. On trace dans de grandes rues
виразу être sûr, словосполучення être incapable de droites avec des usines entourées de grillages réguliers
підсилюють смислове навантаження аналізованого blancs, et des entrées à barrière [11, с. 108]. Персонаж
фрагмента, демонструючи страх, небажання і неспро- перебуває у центрі фокусу нарації, бачення оповідача
можність Вероніки прояснити ситуацію та імплікують збігається з баченням персонажа. Внутрішній фокус
текстовий концепт СТРАХ. бачення демонструє дискомфорт головного актанта
Оповідач, який є персонажем оповіді, називається оповіді й атмосферу замкненості. Індустріальний
гомодієгетичним [18, с. 252–254], персоніфікованим пейзаж (zone industrielle) з супермаркетом (le
[7, с. 61]. У романі Ж.-Ф. Туссена "Fuir" гомодієгети- supermarché Continent) і сотнями припаркованих ма-
чний оповідач є героєм своєї оповіді, а не просто сві- шин (des centaines de voitures garées) викликає у героя
дком подій: Zhang Xiangzhi introduisit la carte почуття "задухи", тісноти та "замкненості у нерухо-
magnétique dans la serrure et je les vis entrer tous les мості" (sentiment soudain d’étouffement, de promiscuité,
deux dans la chambre – et ce nʼest quʼalors, pour la d’immobilité confinée). Запалені вдень ліхтарі
première fois, que me vint à lʼesprit avec indifférence (lampadaires encore éclairés dans le grand jour) підкре-
quʼils avaient pu être amants, voire quʼils lʼétaient encore слюють абсурдність буття. Широкі вулиці з заводами,
[22, с. 62]. Граматичним маркером гомодієгетичного оточеними парканами (grandes rues droites avec des
оповідача є займенник je, який демонструє, що опові- usines entourées de grillages réguliers blancs), переда-
дна інстанція є безпосереднім учасником подій. Ужи- ють відчуття відчуженості й самотності. Загорожі на
вання Passé Simple, Plus-que-Parfait та Imparfait входах до приміщень (des entrées à barrière) стають
(introduisit; vis; vint; avaient pu; étaient) зумовлює те, символом бар’єрів у спілкуванні персонажа із зовніш-
що просторово-часові межі локалізації оповідача не нім світом. Зазвичай дорога є початком руху, симво-
збігаються з моментом творення та реалізації повідо- лом змін, чогось нового, але, сідаючи за кермо (Je
млення, оповідь героя має форму спогадів. Головний repris le volant), герой відчуває себе у полоні нерухо-
персонаж веде оповідь у ракурсі свого ставлення до мості (sentiment d’immobilité confinée). У наведеному
інших дійових осіб роману, крізь призму його сприй- уривку спостерігаємо розгортання концептуального
няття подій, що відображається у внутрішньому мо- оксюморона РУХ / ВІДСУТНІСТЬ РУХУ, який спо-
нолозі: me vint à lʼesprit avec indifférence quʼils avaient лучає в одному концептуальному просторі дві сутнос-
pu être amants, йому байдуже, що його супутники ті, що суперечать одна одній. Іменник volant n.m. –
можуть бути коханцями. "organe circulaire servant à orienter les roues directrices
Отже, виходячи з класифікації Ж. Женетта [18, с. d’une automobile" [20, c. 1076] у словосполученні
229], розрізняємо чотири типи оповіді у французьких reprendre le volant символізує РУХ. У той час як
мінімалістичних романах кінця ХХ – початку ХХІ іменник immobilité n.f. – "état d’un être, d’une chose qui
століть. Коли оповідач перебуває поза подіями, але est ou paraît sans mouvement" [там само, с. 521], ужи-
має певне відношення до їх розвитку, йдеться про тий з прикметником у жіночому роді confiné adj. –
екстрагомодієгетичну оповідь. В екстрагетеродієгети- "reclus, cloîtré" [там само, с. 235], позначають скуту
чній оповіді зв’язок між оповідачем і подіями твору НЕРУХОМІСТЬ. За рахунок того, що в концептуаль-
повністю відсутній. Будучи усередині дієгезису, опо- ному просторі оповіді ці поняття не протиставляють-
відач інтрагетеродієгетичної оповіді розповідає про ся одне одному, а навмисно зіштовхуються [2, с. 42],
події, у яких не бере участі. Інтрагомодієгетичну опо- формується новий концептуальний образ, який пред-
відь структурує оповідач, що перебуває всередині ставляє у ВМг внутрішні відчуття героя: беззмістов-
описуваних подій і є їх персонажем. ність і абсурдність існування сучасної людини. Від-
У французькій мінімалістичній прозі оповідна реа- так, концептуальний оксюморон РУХ / ВІДСУТ-
льність відтворюється у вигляді наративної моделі, НІСТЬ РУХУ імплікує текстовий концепт АБСУРД-
дещо віддаленої від об’єкта нарації. Йдеться про пер- НІСТЬ БУТТЯ.
цептивну або концептуальну позицію, з якої переда- Коли оповідач знає усе щодо героїв оповіді та са-
ються події у тексті. Оскільки матеріалом нашого мої історії, йдеться про нульову фокалізацію [18, с.
дослідження слугують французькі тексти, у її позна- 207]. У романі К. Гайї "Be-Bop" оповідач обізнаний з
ченні дотримуємося терміна французької наратології усім: Il était là comme un abruti sous l’orage, […].
22
Peut-être même qu’il avait viré la fille parce qu’il pensait фокалізуються її фізичні (une grande fille), моральні
trop à la mère. Donc il court sous la pluie jusqu’à la якості (fille gaie; vraiment très gaie) та сенсорні відчут-
cabine, appelle Cécile, et tout ça, je vous le donne en тя, які вона викликає (très parfumée; vraiment trop
mille, après Beethoven, pour lui offrir quoi? Non, parfumée). Завдяки зовнішній фокалізації оповідь має
vraiment, Lorettu est lamentable [15, с. 54–55]. Ав- динамічний, прискорений ритм, що вербалізується за
торська обізнаність вербалізується у таких словоспо- допомогою повторів і градацій: gaie → vraiment très
лученнях, як comme un abruti; рeut-être même; pensait gaie; très parfumée → vraiment trop parfumée. Градація,
trop; je vous le donne en mille; non, vraiment, Lorettu est за рахунок "прирощення" смислу її складовими ком-
lamentable. Про суб’єктивність оповідача свідчать понентами, значно розширює семантичний простір
порівняльна конструкція comme un abruti (герой порі- оповіді, акцентуючи імпліцитний аспект розгортання
внюється з дурником) та вираз із запитанням je vous le концептуальних ліній твору.
donne en mille […] pour lui offrir quoi? (автор пропонує Висновки. Наратологічний інструментарій дозво-
закластися, що читач не вгадає, навіщо Базіль телефо- ляє вивчати внутрішньотекстові механізми функціо-
нує жінці). Референтами оцінної модальності оповіда- нування та прояву авторської свідомості у художньо-
ча є прислівники рeut-être adv. – "indique la doute, la му творі. Визначення основних способів відтворення
possibilité" [20, c. 768]; même adv. – "marque un внутрішнього мовлення персонажів у французькій
renforcement" [там само, с. 634]; trop adv. – "à un haut мінімалістичній прозі кінця ХХ – початку ХХІ століть
degré; très fort" [там само, с. 1037]; vraiment adv. – ґрунтується на зверненні до її наративної організації,
"d’une manière réelle, effective, et qui ne peut être mise оскільки саме оповідні конструкти впорядковують
en doute; réellement, véritablement" [там само, с. 1079]. смисловий аспект романів. Наратологічний аналіз
Оповідач виявляє власну опосередковану присутність, сприяє глибшому розумінню оповідних стратегій та
коментуючи ситуацію і називаючи героя жалюгідним способів вираження світогляду письменників-
(non, vraiment, Lorettu est lamentable). мінімалістів у внутрішньому мовленні героїв їхніх
Зовнішня фокалізація [18, с. 207] має місце, коли творів. Оповідний простір французької мінімалістич-
персонаж функціонує сам по собі, оповідь представ- ної прози кінця ХХ – початку ХХІ століть структуру-
лена у площині героя твору, але у фокусі бачення є не ється гомо- або гетеродієгетичним оповідачем, що,
внутрішній світ, а його зовнішнє оточення, коли фо- залежно від присутності або відсутності у дієгезисі,
калізованими стають слова, жести, рухи тощо. Зовні- стає інтра- чи екстрадієгетичним. У наративній манері
шня фокалізація вибудовує оповідний простір уривку письменників присутні зовнішня, внутрішня та ну-
з роману Ж. Ешно "Je m’en vais": Bérangère Eisenmann льова фокалізація, які пропускають інформацію у
est une grande fille gaie, très parfumée, vraiment très такому ракурсі, як цього вимагає специфіка організа-
gaie, vraiment trop parfumée [13, с. 69]. Оповідач роз- ції мінімалістичних романів з особливостями розгор-
повідає тільки те, що спостерігає ззовні, і не втруча- тання оповідних схем інтра- / екстрадієгетичної та
ється у внутрішній світ персонажа. Зовнішній перцеп- інтра- / екстрагомодієгетичної оповіді.
тивний модус не дає доступу до свідомості героїні,
1. Бабелюк О. А. Принципи постмодерністського монографія] / О. М. Кагановська, Г. М. Каратєєва,
текстотворення сучасної американської прози малої Р. І. Савчук. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2012. – 223 с.
форми : [монографія] / Оксана Андріївна Бабелюк. – 9. Савчук Р. І. Оповідний простір художньої прози Ф. Саган
Дрогобич : ТзОВ "Вимір", 2009. – 296 с. : лінгвокогнітивний та комунікативний аспекти : дис. …
2. Бєлєхова Л. І. Словесний поетичний образ в історико- кандидата філол. наук : 10.02.05 / Савчук Руслана
типологічній перспективі : лінгвокогнітивний аспект (на Іванівна. – К., 2009. – 295 с.
матеріалі американської поезії) : [монографія] / Лариса 10. Савчук Р. І. Художнє текстотворення з позицій
Іванівна Бєлєхова. – К. : КНЛУ, 2002. – 368 с. наратології : когнітивно-семіотичний погляд на
3. Бехта І. А. Оповідний дискурс в англомовній художній французьку прозу ХVІІІ – ХІХ ст. / Р. І. Савчук // Україна
прозі : типологія та динаміка мовленнєвих форм : дис. … і світ : діалог мов та культур : матеріали Міжнар.
доктора філол. наук : 10.02.04 / Іван Антонович Бехта. – наук.-практ. конф., (Київ, 19–21 березня 2014 р.) / М-во
Львів, 2010. – 526 с. освіти і науки України, Київ. нац. лінгв. ун-т. – К. : Вид.
4. Гончарова Е. А. Пути лингвостилистического выражения центр КНЛУ, 2014. – С. 368–370.
категорий автор-персонаж в художественном тексте / 11. Bon F. Autoroute / François Bon. – P. : Seuil, 1999. – 150 p.
Евгения Александровна Гончарова. – Томск : Изд-во 12. Dictionnaire du Littéraire / [sous la direction de P. Aron, D.
Томск. ун-та, 1984. – 149 с. Saint–Jacques, A. Viala]. – P. : PUF, 2002. – 634 p.
5. Женетт Ж. Повествовательный дискурс / Ж. Женетт // 13. Echenoz J. Je m’en vais / Jean Echenoz. – P. : Editions de
Фигуры ІІ. – Т. 2. – М. : Изд-во Сабашниковых, 1998. – С. Minuit, 2001. – 256 p.
60–278. 14. Echenoz J. Un an / Jean Echenoz. – P. : Editions de Minuit,
6. Кагановська О. М. Текстові концепти художньої прози : 1997. – 110 p.
когнітивна та комунікативна динаміка (на матеріалі 15. Gailly C. Be–Bop / Christian Gailly. – P. : Editions de
французької романістики середини ХХ сторіччя) : дис. ... Minuit, 2002. – 158 p.
доктора філол. наук : 10.02.05 / Кагановська Олена 16. Gailly C. Dernier amour / Christian Gailly. – P. : Editions de
Марківна. − К., 2003. – 502 с. Minuit, 2013. – 128 p.
7. Корольова А. В. Типологія наративних кодів інтимізації в 17. Genette G. Figures II / Gérard Genette. – P. : Seuil, Points,
художньому тексті : [монографія] / Алла Валер’янівна 1969. – 187 p.
Корольова. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2002. – 266 с. 18. Genette G. Figures III / Gérard Genette. − P. : Seuil, Points,
8. Романські студії початку ХХІ століття : текстові 1972. – 282 p.
концепти, наратив, можливі світи : [колективна
23
19. Genette G. Nouveau discours du récit / Gérard Genette. – P. : 21. Oster C. Loin d’Odile / Christian Oster. – P. : Editions de
Seuil, 1983. – 178 p. Minuit, 2001. – 144 p.
20. Le petit Larousse illustré : chronologie universelle. – P. : 22. Toussaint J.-P. Fuir / Jean-Philippe Toussaint. – P. : Editions
LAROUSSE, 2008. – 1812 p. de Minuit, 2009. – 184 p.
REFERENCES
1. Babeluk O. A. Postmodern text creation principles of small form Candidane of Philol. Sciences : 10.02.05 / Savtchuk Ruslana
of modern American prose: [monography] / Оksana Andryivna Ivanivna. − К., 2009. – 295 p.
Babeluk. – Drogobytch : TzOV “Vymir”, 2009. – 296 p. 10. Savtchuk R. I. Fiction text creation from the standpoint of
2. Belekhova L. I. Verbal poetic image in historical and narratology: a cognitive-semiotic perspective on French prose
typological perspective: linguo-cognitive aspect (on the of the XVIII – XIX centuries / R. I. Savtchuk // Ukraine and
material of American poetry) : [monography] / Larysa the world: dialog of languages and cultures: materials of
Ivanivna Belekhova. – К.: КNLU, 2002. – 368 p. Internat. scient.-pract. conf., (Kyiv, 19–21st March 2014) /
3. Bekhta I. A. Narrative discourse in English fiction prose: M-ry of Education and Science of Ukraine, Kyiv Nat. Ling.
typology and dynamics of speech forms: dis. … Doctor of Un-ty. – К. : Publ. сenter KNLU, 2014. – P. 368–370.
Philology: 10.02.04 / Ivan Antonovytch Bekhta. – Lviv, 11. Bon F. Highway / Fransois Bon. – P. : Seuil, 1999. – 150 p.
2010. – 526 p. 12. Literary dictionary / [ed. P. Aron, D. Saint–Jacques, A.
4. Gontcharova E. A. Ways of stylistic expression of the Viala]. – P. : PUF, 2002. – 634 p.
author-character categories in a literary text / Evheniia 13. Echenoz J. I’m leaving / Jean Echenoz. – P. : Editions de
Aleksandrovna Gontcharova. – Tomsk : Tomsk Un-ty Pub- Minuit, 2001. – 256 p.
lishing House, 1984. – 149 p. 14. Echenoz J. One year / Jean Echenoz. – P. : Editions de
5. Genette G. Narrative discourse / G. Genette // Figures II. – Т. 2. – Minuit, 1997. – 110 p.
М. : Sabashnikovykh Publishing House, 1998. – P. 60–278. 15. Gailly C. Be–Bop / Christian Gailly. – P. : Editions de
6. Kahanovska O. M. Text concepts of fiction prose: cognitive Minuit, 2002. – 158 p.
and communicative dynamics (in the French Romance 16. Gailly C. Last love / Christian Gailly. – P. : Editions de
philology of the mid-twentieth century) : dis. … Doctor of Minuit, 2013. – 128 p.
Philology: 10.02.05 / Kahanovska Olena Markivna. − К., 17. Genette G. Figures II / Gerard Genette. – P. : Seuil, Points,
2003. – 502 p. 1969. – 187 p.
7. Koroliova A. V. Typology of narrative codes of intimization 18. Genette G. Figures III / Gerard Genette. − P. : Seuil, Points,
in a fictional text : [monography] / Alla Valerianivna 1972. – 282 p.
Koroliova. – К.: Publ. center КNLU, 2002. – 266 p. 19. Genette G. New discourse of the story / Gerard Genette. – P.
8. Romance studios of the beginning of the twenty-first century : Seuil, 1983. – 178 р.
: text conceptes, narrative, possibles worlds : [collective 20. The illustrated litle Larousse : timeline universal. – P. :
monography] / O. M. Kahanovska, G. M. Karateeva, R. I. LARUSSE, 2008. – 1812 p.
Savtchuk – К. : Publ. сenter KNLU, 2012. – 223 p. 21. Oster C. Away from Odile / Christian Oster. – P. : Editions
9. Savtchuk R. I. Narrative space of F. Sagan fiction: de Minuit, 2001. – 144 p.
lingvocognitive and communicative aspects: dis. … 22. Toussaint J.-P. Run away / Jean-Philippe Toussaint. – P. :
Editions de Minuit, 2009. – 184 p.
Reproduction ways of inner speech of the characters in the French minimalist prose of the late XX - early XXI century in
narrative aspect
Y.O. Dehtiarova
Summary. The article outlines the ways of inner speech reproduction of the characters in the French minimalist prose of the late XX
- early XXI centuries in the narrative aspect. The narrative structure of the minimalist novels is considered. It is established that its
constituents are the narrative, the narrator and focalization. The types of a narrative and narrators are determined; the levels of focali-
zation in the narrative space in the French minimalist works are idenified. The research is conducted based on F. Bon, J.
Echenoz, C. Gailly, C. Oster, and J.-P. Toussaint novels.
Keywords: inner speech, minimalist prose, narrative, narrative structure, narrator, focalization.
Способы воспроизведения внутренней речи персонажей во французской минималистической прозе конца ХХ – на-
чала ХХІ веков в наративном аспекте
Е.А. Дегтярёва
Аннотация. В статье определены способы воспроизведения внутренней речи персонажей во французской минималистиче-
ской прозе конца ХХ – начала ХХІ веков в наративном аспекте. Рассмотрено наративную структуру минималистических
романов, установлено, что её составляющими являются повествование, повествователь и фокализация. Установлено типы
повествования и повествователя, представлено уровни фокализации в повествовательном пространстве французских мини-
малистических произведений. Исследование проведено на материале романов Ф. Бона, Ж. Эшно, К. Гайи, К. Остера и
Ж.-Ф. Туссена.
Ключевые слова: внутренняя речь, минималистическая проза, наративная структура, повествование, повествователь,
фокализация.
24
Хорватське Слово про українського Генія: рецепція творчості

Тараса Шевченка у Хорватії
О. М. Деркач*
Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
*Corresponding author. E-mail: jelena-tk@ukr.net
Анотація. Стаття присвячена дослідженню рецепції творчості Тараса Шевенка у хорватській літературі й літературознавстві.
Розглянуто магістральні напрями освоєння творчого доробку українського письменника. Окрему увагу приділено сприйнят-
тю хорватським літературний процесом творів Т. Шевченка посередництвом перекладів А. Шеноа, А. Харамбашича й
А. Менац та концептуальним особливостям підходів до теоретичної інтерпрeтації творчості Тараса Шевченка від ХІХ
століття до сучасного етапу хорватського шеченкознавства.
Ключові слова: Тарас Шевченко, рецепція, теоретична інтерпретація, поезія, переклад, література.
Творчість Тараса Григоровича Шевченка становить напередодні загального знайомства хорватського чи-
собою не лише культурне надбання окремої країни у тача з творами поета, переклад яких інтенсифікувався
окремий період її життя, але й позачасове та поза- у 60-х роках. Відтак, саме у цей період покладено по-
географічне явище набагато ширшого масштабу. Фе- чаток сприйняттю та осмимленню творчості
номен Тараса Шевченка полягає у тому, що його тво- Т. Шевченка хорвастькою літератрою, а також теоре-
рчість не перетворилася на раритетне явище історії тичній інтерпертації художнього доробку митця у
літератури і водночас не втратила актуальність, наскі- літературній критиці та літературознавстві. Ці проце-
льки б віддаленою від часу настання не ставала. Оче- си не могли лишитися поза увагою українських дослі-
видно, саме у цьому є розгадка Генія поета – у поза- дників. Так, зокрема, такі аспекти проблеми освоєння
часовій актуальності поставлених питань, відповідь хорватською культурою спадщини Т. Г. Шевченка у
на які шукає кожне покоління, а надто сьогоднішнє. ХІХ столітті, як переклади творів українського поета
Одним з таких онтологічних питань у Шевченка є А. Харамбашичем, вплив Шевченка на оригінальну
візія України, що покликана здійснити свою найго- творчість Харамбашича, а також типологічно спорід-
ловнішу місію – національного розквіту. нені риси у поезії Шевченка та С. С. Краньчевича,
Неабияке зацікавлення творами Т. Шевченка та йо- висвітлені у працях І. П. Ющука; загальнос-
го світове визнання прийшли ще у ХІХ столітті. Вла- лов’янський контекст вивчення творчості Т.Шевченка
сне, творчість поета ознаменувала собою новий етап знаходимо у працях Є. П. Кирилюка; аналіз причин і
української літератури, яка у 50-х – 60-х роках ХІХ наслідків осовоєння у Хорватії спадщини
століття виходить на загальнослов’янський простір. Т. Г. Шевченка, розгляд перекладів його поезій хор-
Цей процес визначився далеко не географічним кри- ватською мовою, дослідження текстуальних, образ-
терієм, що поєднував слов’янські землі, натомість них, композиційних та жанрових аналогій поезій Ше-
вирішальними чиниками цього було ідейне та худож- вченка та хорватських поетів-сучасників, а також роз-
нє новаторство українського поета. Т. Шевченко «вві- гляд перших статей про Шевченка, що поклали поча-
брав» в себе найпередовіші ідеї часу, синтезував їх і ток теоретичній інтерпретаціїї його творчості у Хор-
висловив засобами поетичного слова з геніальною ватії, опиняються у центрі дослідницької уваги у мо-
силою протесту й гніву [6, с.31]. Найбільш актуаль- нографії П. М. Рудякова «Українсько-хорватські літе-
ним для слов’янських народів на той час було питан- ратурні взаємини в ХІХ – ХХ ст.» (Київ, 1987). Знач-
ня національної незалежності, розуміння якого спів- ною активізацією дослідницького інтересу до творчо-
відносилося із ідеєю слов’янської єдності. У тракту- сті Т. Шевченка та її реінтепретацією позначається
вання цієї єдності Шевченко, на відміну від більшості сучасний етап літературознавчої думки в Україні. Зо-
сучасників, вкладав дещо ширший зміст. Поет не про- крема, з нагоди 200-річного ювілею від Дня наро-
сто закликав до об’єднання слов’ян, але і поставив це дження поета побачила світ монографія «Шевченко-
об’єднання у залежність від звільнення поневолених знавство в сучасному світі» (Київ, 2014).
верств усіх слов’янських народів [6, с. 32]. Таким чи- Разом з тим, стверджувати повноту картини, прис-
ном, Шевченко висловив ідею ствердження України вяченої вивченню рецепції творчого доробку Шевче-
як національно незалежної. нка у Хорватії, ми не маємо змоги, в першу чергу, з
Серед загальнослов’янського контексту саме хор- огляду на її фрагментарність. Маємо на увазі, насам-
ватський культурний та літературний дискурс через перед, комплексний аналітичний підхід, а також ви-
об’єктивні причини не лише внутрішнього, культур- вчення сучасного етапу означених процесів. Тому
ного, але й зовнішнььго, суспільно-політичного, хара- метою нашої статті є висвітлення основних чинників і
ктеру виявився найбільш плідним грунтом для сприй- вузлових моментів формування, розвитку, порівнево-
няття ідей українського поета. Про це свідчить хоча б го становлення та сучасної концепції трактування
той чинник, що перші переклади поезій Т.Шевченка ролі творчої постаті Тараса Шевченка у спектрі
з’явилися саме у Хорватії [3, с. 294]. Відомим є той хорватської літератури й культури.
факт, що оригінали деяких творів Тараса Шевченка, а Матеріалом дослідження послугували переклади
саме – «Гамалія», «Тризна», та «Гайдамаки», потра- поезій Т. Шевченка хорвастькою мовою, здійснені
пили до Хорватії ще у 40-х роках ХІХ століття, А. Шеноа, А. Харамбашичем, А. Менац, окрім цього
25
розглянуто науково-критичні статті Ч. Брагалі, Мовою оригіналу Шевченко в Хорватії був доступний
Й. Бадалича, М. Поповича, І. Козарчанина, одиницям. Деякою мірою сприяли його популяризації
Б. Крмпотича, С. Гашпаровича, А. Флакера, несистематичні журнальні публікації. З появою книги
Є. Пашченка, що становлять собою зразки літературо- Харамбашича широкі читацькі кола одержали можли-
знавчої рецепції та теоретичної інтерпретації творчос- вість познайомитися рідною мовою зі значною кількістю
ті українського поета у хорватській науці про літера- творів класика української літератури До збірки ввійш-
туру. У роботі використано культурно-історичний, ли переклади восьми поем: «Začarana» («Причинна»),
аналітично-описовий, типологічний, контекстуальний «Topola» («Тополя»), «Katarina» («Катерина»),
методи наукового аналізу. «Služanka» («Наймичка»), «Nevolnik» («Невільник»),
Початок «хорватської шевченкіани» (термін, за- «Petrica» («Петрусь»), «Neofiti» («Неофіти»), «Hajduci»
пропонований Є. Пащенком) [16, с.5] позначився іме- («Гайдамаки»).
нем Августа Шеноа (1838 – 1881), одного з найвидат- Вступне слово поета-перекладача під назвою
ніших представників національної літератури ХІХ «Taras Ševčenko. Njegov život i književni rad» («Тарас
століття, «Батька хорватського роману», поета і дра- Шевченко. Його життя та літературна діяльність»)
матурга. У 1863-му році він переклав вірш поклало початок теоретичній інтепретації творчості
Т. Шевченка «Розрита могила», чим поклав початок Т. Шевченка. Воно вміщувало шевченківську «Авто-
традиції перекладу творів українського поета не лише біографію» і розповідь про життя поета. Визначаючи
у Хорватії, але й на південнослов’янському просторі місце поета у слов`янській і світовій літературі, він
загалом. Молодий хорватський письменник обрав поставив його в один ряд з Пушкіним і Міцкевичем,
поезію, яка алегорично представляла Україну як наці- підкресливши, що Шевченко зумів піднятися до вер-
ональну трагедію, втілену у метафоричному образі шин поетичної майстерності й підняти українську
розритої чужинцями могили. народну пісню на рівень сучасної художньої творчос-
Окрім «Розритої могили» у 1871-му році хорватсь- ті, зберігши й розвинувши її кращі якості. [6, с.33].
кою мовою з’явилася друком поезія Шевченка «Нащо А. Харамбашича як дослідника творчої постаті Шев-
мені женитися», під назвою «Козацьке щастя», однак ченка цікавить драматичний перебіг життєвих подій
без підпису перекладача [11, с.45]. Переклад надруко- українського поета, його тернистий життєвий шлях.
вано у журналі «Vijenac», редактором якого на той Цим Харамбашич покладає початок проблемі трагіч-
час, аж до 1881 року, був А. Шеноа. Це дало змогу ної долі Т.Шевченка, яка тривалий час формує підхід
деяким сучасним дослідникам надати авторство пе- до вивчення творчої постаті митця у хорватській літе-
рекладу саме А. Шеноа. ратурній критиці. Найголовніше, на чому наголошує
Продовження переклалацької традиції, а також по- А. Харамбашич, є те, що він характеризує Шевченка
чаток хорватської критичної думки про Шевченка як «народного» поета, який переживає трагедію
пов’язані з ім’ям Августа Харамбашича. А. Харамба- власного народу.
шич народився в м. Доні Михоляц у Словенії 14 лип- Збірник був схвально зустрінутий хорватською лі-
ня 1861 року, тобто в рік смерті Шевченка, і помер 16 тературною громадськістю. Журнал «Viјenac» вмістив
липня 1911р. З 1879 року він навчався на юридичному рецензію на нього, у якій відзначалося, що Шевченко
факультеті Загребського університету, звідки у 1881 своїми творами викликає інтерес не тільки до себе і
році був виключений за участь у протиавстрійській до своєї поезії, але й до свого народу [6, с.34].
антиурядовій демонстрації. Як зауважує Є. П. Ки- Згодом, в період з 1988-го по 1899-й рік вийшли
рилюк, А. Харамбашич рано почав писати вірші і вже друком чергові Харамбашичеві переклади творів Ше-
у 1883 році вийшла перша збірка його політичної пое- вченка: поеми «Княжна», «Відьма», «Варнак», «Ма-
зії «Slobodarkа» («Свободарка»), а ще через рік – нова рина», а також ще 12 ліричних поезій Шевченка. Нові
збірка «Sitne pjesme» («Дрібні пісні») [1, с.70]. переклади – вірші «Марку Вовчку» та «Сон» –
Перекладацька діяльність А. Харамбашича була А. Харамбашич публікує у вступі до перекладених
надзвичайно активною. Завдяки йому хорватський ним вісімнадцяти оповідань Марка Вовчка, які
читач ознайомився з творами У. Шекспіра, М. Гоголя, вийшли друком у 1899-му році.
Л. Толстого, П. Славейкова, Л. Каравелова, Наприкінці ХІХ століття хорватська славістика, а у
Г. Сенкевича, О. Дюма та ін.. З української мови, її межах і україністика, характеризуються значною
окрім пезій Т. Шевченка, він перекладав твори Марка активізацією саме у питанні рецепції української літе-
Вовчка (Marko Vovčok, Pučke pripovijesti, Preveo i ратури. І знову у центрі дослідницької уваги опиня-
uvodom popratio d-r August Harambašic, Zagreb, ється постать Тараса Шевченка. Своєрідним продов-
Naklada «Matice Hrvatske», 1899). женням концепціії вивчення творчості Т. Шевченка,
Можна припустити, що з творчістю Шевченка Ха- запропонованої А. Харамбашичем, можемо вважати
рамбашич міг ознайомитися в Загребі, але більш ймо- іетерпретаційний підхід, представлений у статті Чіре
вірно, що це відбулося під час його навчання у Відні, Брагалі «Taras Grigorović Ševčenko», що побачила світ
де на той час було багато української молоді з Гали- 1894-го року. Намагаючись створити літературний
чини та Буковини [13, с.34]. 1887-го року з’являється портрет митця, дослідник наводить схожі з поперед-
збірка поем Шевченка у перекладі А. Харамбашича. ником епізоди з життя поета, намагається інсценізуа-
Ця збірка була видана у «Хорватській матиці» під ти їх і таким чином сформувати для себе та читацької
заголовком : «Taras Ševčenko. Pjesničke pripovijesti, Sa аудиторії бачення України. Окрім того, Ч. Брагаля
slikom pjesnika, U Zagrebu, Naklada «Matice Hrvatske», створює культурний контекст, ставлячи собі за мету
1887 (Тарас Шевченко. Поеми, З портретом поета, розтлумачити певні важливі для його розуміння по-
Загреб, видавництво «Хорватська матиця», 1887). няття, як, наприклад, «кобзар», «козацтво» та інші.
26
Показовим є те, що автор не вдається до глибокого монійну цілісність, чим досягається неперевершений
літературознавчого аналізу творів та свідомої конкре- ефект твору [16, с.59]. Окрім згаданих вище, автор гов-
тизації явищ. Натомість демонструє щире співпере- рить ще про такі твори Т. Шевченка, як «Розрита моги-
живання з трагізмом долі поета, захоплення його осо- ла», «Іван Підкова», «Сон», «Кавказ», «Неофіти», «Пе-
бистістю та поетичими творами. Як зауважує ребендя», «Тризна», «Слепая», приділяє увагу також і
П .М. Рудяков, Ч. Брагаля не ставив перед собою за- прозовому доробку митця.
вдання дати докладний аналіз творчості Шевченка, Наступним етапом у освоєнні творчості
або ж викласти біографію поета. Він намагався виді- Т. Шевченка є період початку ХХ століття. Цей хро-
лити головне в поезії Шевченка, осмислити її у нологічний зріз позначений обставинами, насамперед,
зв’язку з історією українського народу [6, с.34]. Така політичного характеру. Маємо на увазі Першу світову
авторова позиція засвідчує не лише індивідуальний під- війну, під час якої утворюється Галицький фронт.
хід в освоєнні творчості українського Генія, але й реф- Таким чином, хорватська громадськість стає більш
лектує з певною, вже сформованою у хорватському се- обізнаною в українських реаліях, більшою мірою зна-
редовищі, тенденцією до вираження духовної близькості йомиться із самою Україною. Цьому безпосередньо
й спорідненості з Україною. Окрім цього, вартує уваги і сприяє той факт, що з 1920-х років на хорватських
той факт, що саме Ч. Брагаля вперше у хорватському землях опиняється значна кількість української еміг-
шевченкознастві вживає власне українське по батькові рації. Відбувається консолідація української інтеліге-
Т. Шевченка – Григорович (Grigorović) – замість узвича- нції та її зближення з хорватською громадськістю, що
єного до того моменту російського варіанту безпосередньо відобразилося і на рецепції Шевченка.
(Grigorjević). Кульмінаційним моментом у інтерпретаційній картині
До того ж самого хронологічного періоду належить цього періоду стає збірка «Великому слов’янину», що
розвідка Мілана Поповича «Taras Grigorijević побачила світ з нагоди 60-х роковин смерті поета у
Ševčenko», що з’явилася 1895-го року. Судячи з під- 1922-му році. Збірка презентує низку авторів, серед
пису самого автора, вона була написана у Відні. Як яких чільне місце посідадає Йосип Бадалич. Його
заувжує Є. Пащенко, стаття постала з грунтовного стаття має назву «Ševčenkovo doba i Južni Slaveni»
вивчення автором літератури не лише російської та («Шевченкова доба та південні слов’яни»).
російськомовної, але й текстів авторів із західної Й. Бадалич вдається до компаративного методу у ви-
України, а також досягнень німецької славістики [16, вченні творчості Шевченка, чим покладає початок
с.9]. У розмові про творчість Шевченка для компаративному підходу у хорватській шевченкіані
М. Поповича так само важливим є відтворення кон- загалом. Бадалич говорить про розквіт національного
тексту, а надто політичного. У цьому ключі він наго- відродежння у хорватів, про спільні світоглядні пози-
лошує на проблемі заборон та обмежень українства, а ції Шевченка та діячів хорватського «preporoda», зок-
також насилля як норми ставлення російського цари- рема порівнює українського поета зі С. Вразом, а та-
зму. Будучи обізнаним у історичних та політичних кож говорить про Шевченка й Враза у контексті мір-
питаннях українського контексту, дослідник все ж не кувань про ідейні переконання Колара й Шафарика.
зовсім коректний у вживанні термінології, зокрема, Найбільш актуальною у цьому сенсі Бадаличу вида-
для нього ідентичними є назви «Rusija» (Росія) та ється ідея українського поета про боротьбу проти ро-
«Русь». Ця плутанина ще досить довгий час буде ха- сійського централізму. У контексті розгляду власне
рактерною для понятійного апарату хорватської укра- творчої концепції Шевченка, дослідник наголошує на
їністики. Разом з тим, розвідка М. Поповича являє важливості його ідей про самодостатність націоніль-
собою значний крок, насамперед, у тлумаченні твор- ної літератури.
чого доробку Шевченка та глибокому аналізі його Наприкінці 30-х – на початку 40-х років ХХ сто-
творів. Автор приділяє дослідницьку увагу багатьом ліття хорватська україністика, а разом з нею і шевчен-
творам поета. Спершу він говорить про балади «При- кознавство, переживають період динамічного розвит-
чинна» (у оригіналі тексту Поповича – «Причина»), ку. На користь цього свідчать і численні публікації,
«Утоплена» і «Тополя», характеризуючи романтист- присвячені рецепції творчості Т. Шевченка. У такому
ський період творчості поета. Дослідник детально контексті варто згадати розвідки Б. Крмпотича й
аналізує сюжетні лінії творів, образність, художню І. Козарчанина. Бранко Крмпотич у 1938-му році про-
форму, а також говорить про народну традицію, у понує громадськості текст під назвою «Utjecaj
річищі якої ці твори написані. Знакове місце у твор- Ševčenka na Harambašića» («Вплив Шевченка на Ха-
чому доробку Шевчена М. Попович надає «Катерині», рамбашича»). Вже з самого заголовка ми бачимо те,
стверджуючи те, що саме цим твором поет здобуває що розвідка має новаторську площину, з огляду на
собі славу не лише у межах своєї батьківщини Украї- спробу осягнути не лише творчість українського пое-
ни, але і за її межами. Це, за твердженням автора, по- та, але й характер впливу її концептуальних засад на
ема-алегорія, у якій постає трагічна доля України [16, оригінальні твори хорватського поета-перекладача.
с. 56]. Найбільше заціквлення, а відтак і досить дета- Власне, творчість А. Харамбашича чи не найбільше
льний аналіз присвячений у розвідці поемі «Гайдама- цікавить дослідника. Він стверджує ідею про актуалі-
ки». Автор детально описує структуру твору, розгля- зацію питання нового осмислення творів Харамбаши-
дає кожну складову частину поеми окремо. Попович ча, вважаючи одним з аспектів дослідження його твор-
зауважує, що предмет, зображений Шевченком, спра- чості саме вписування в українсько-хорвастький кон-
вді жахливий, але поетові вдається пом’якшити його текст. І найосновнішим ключем до розуміння й тракту-
дивовижними ідилічними картинами та рефлексіями. вання творчості хорвастького поета є саме художній
Саме цей контраст світлого й темного зливається у гар- спадок Шевченка. Стаття Б. Крмпотича є однією з
27
перших праць у хорватській літературно-критичній Олійника, Івана Драча, Василя Стуса, Дмитра Пав-
думці, у якій звертається увага на необхідність порів- личка та ін..
няння двох літератур, у першу чергу – на прикладі Саття академіка О. Флакера «Tаras Ševčenko –
компаративного вивчення творчості двох письменни- borac i revolucionar» («Тарас Шевченко – борець і ре-
ків. Цікаво, що у самому тексті статті Б. Крмпотич волюціонер») є грунтовним дослідженням творчої
спирається на розвідку українського дослідника Луки індивідуальності українського поета. Цей текст, так
Луціва «Август Харамбашич і Тарас Шевченко», що само, як і розвідка С. Гашпаровича, тривалий час був
вийшла друком у «Записках наукового товариства ім. поза увагою радянської літературної критики через
Шевченка» 1937-го року. Саме його аналіз вивчення авторські концептуальні засади, що трактували твор-
творчих досягнень хорватського поета спонукає чість Шевченка кріз призму домінантної ідеї націона-
Крмпотича заповнити прогалину у вивченні творів льної незалежності і звільнення від інонаціонального
А. Харамбашича на бітьківщині. гніту, гніту, як говорить сам О. Флакер, «володарюю-
Напередодні Другої світової війни хорватське Сло- чої нації» [16, с. 168]. Як зауважує Є. Пащенко, текст
во про Шевченка отримує свій подальший розвиток. О. Флакера про Шевченка, борця і революціонера, є
Одним з авторів цього Слова є Іво Козарчанин. У сво- глибоко символічним як своєю назвою, так і датою
їй статті 1939-го року «Djelo Tarasa Ševčenka» виходу. Назва, на перший погляд, перегукується зі
(«Творчість Тараса Шевченка») він стверджує, що схожою термінологію тодішньої радянської історії
постать і творчість Тараса Шевченка піднімає питан- літератури, у якій Шевченко був інтепретований у
ня нової добірки та перекладу його балад, оскільки дусі соцреалістичних догм [16, с.12]. Здійснюючи
стара збірка давно розпродана, та й вже не відповідає розгляд найбільш показових, на думку дослідника,
художнім вимогам та потребам часу [16, с. 149]. творів, Флакер наголошує на основних мотивах, сим-
У роки Другої світової війни тема Шевченка набу- волах, проблемах, що формують ядро художньої сис-
ває нової актуальності. У зв’язку з цим необхідно зга- теми та магістральну поетову ідею. Серед них окреме
дати розвідку Станка Гашпаровича, що вийшла дру- місце посідає ідилічне зображення сільського життя,
ком у 1942-му році. С. Гашпарович, знаний хорватсь- дім як ідеалізоване втілення «тихого раю», разом з
кий інтелектуал воєнної доби, демонструє себе ком- тим, автор наголошує на зверненні Шевченка до істо-
петентним знавцем предмету дослідження. Його текст ричної долі власного народу, до героїчного, трагічно-
можна віднести до найвищих досягнень хорватської го, національного, а також не лишає поза дослідниць-
україністики у сенсі осмислення творчої постаті кою увагою надзвичайно потужний мотив боротьби з
Т. Шевченка [16, с.12]. Гашпарович у інтепретатив- царизмом як системою, що перегукується з глибоко
ному інструментарії дослідження творів українського гуманістичною, непатетичною любов’ю до власного
поета найголовнішу роль надає ідейно-мотивному народу.
комплексу. Автор виокремлює національну ідею як Значення діяльності цих відомих хорватських сла-
сутнісно-твірну характеристику Шевченкової поезії, а вістів важко переоцінити. Завдяки їхнім зусиллям
також визначає батьківщину та її долю єдиним і всео- українська мова та література почали викладатися у
хоплюючим мотивом не лише творів, але й цілого Загребському університеті ще з 1964-го року. Окрім
поетового життя й діяльності. Аналізуючи його «Гай- їхніх імен період другої половини ХХ століття та су-
дамаків», «Кавказ», «Чигирин», «Минають дні», часний етап розвитку хорватської україністики нероз-
С. Гашпарович невтомно говорить про роль українсь- ривно пов’язаний з іменами Раїси Тростинської, Мі-
кої минувщини, про моральний капітал, що закладе- ленка Поповича, Євгена Пащенка, Тетяни Фудерер. І
ний у героїчному минулому народу та є неосяжним, і знову ми маємо необхідність говорити про Загребсь-
саме Шевченку долею судилося видобути його з гли- кий університет як один з найважливіших осередків
бин народної свідомості. Дослідник, таким чином, україністики у Хорватії. Значний внесок у розвиток
виводить квінтесенцію поетичної сутності україн- сучасного шевченкознавства зроблений саме Євгеном
ського митця. Пащенком, українським літературознавцем і фольк-
Новий етап у хорватській шевченкіані та україніс- лористом, професором Загребського університету,
тиці загалом започатковують видатні славісти Олек- одним із фундаторів створення кафедри української
сандр Флакер та Антиця Менац. Обидва вони мови у цьому університеті, її завідувачем. Він дослі-
з’являються на україністичній арені у 1950-му році. джував роль творчості Тараса Шевченка в українсь-
Кожен в окремій з двох провідних галузей освоєння кому літературному, культурному й націєтворчому
творчого спадку Шевченка. А. Менац – у переклада- процесі, а також в аспекті впливу творчості ураїнсь-
цькій, а А. Флакер – у інтепретативній. Член Хорват- кого поета на хорватський літературний та культур-
ської Академії наук і Мистецтв Антиця Менац (1922 ний дискурс. У своїй саттті «Fenomen Tarasa
р.н.) 1950-го року переклала вірш Т. Шевченка «Запо- Ševčenka» («Феномен Тараса Шевченка»), що вийшла
віт», чим розпочала роботу над перекладом поетичних друком 2007-го року, дослідник присвячує увагу най-
творів української літератури. Згодом перекладачка важливішим віхам поетового життєвого й творчого
продовжила свою діяльність на ниві української пое- шляху, пропонує власну візію художнього світу Шев-
зії. Так, 1998-го року у Загребі з’явилася друком збір- ченка, аналізує образ Шевченкової України, розглядає
ка перекладів під назвою «Українська лірика». Книга питання мови Шевченкових творів у контексті про-
розпочалася поезією Тараса Шевченка. Також до неї блеми літературної мови, а також говорить про перек-
увійшли твори Івана Франка, Лесі Українки, Павла лад і дослідження творчості видатного українського
Тичини, Максима Рильського, Ліни Костенко, Бориса поета на хорватських теренах.
28
Отже, освоєння творчості Тараса Шевченка набуло ладачем поезій Шевченка у ХІХ столітті, та А. Менац
неабиякого значення у хорватському літературному й його поезії стали широко відомі у Хорватії. Ці твори
літературознавчому дискурсі. Переклади хорватською були оцінені хорватськими літературними діячами як
мовою поезій Т. Г. Шевченка у ХІХ та ХХ столітті визначні досягнення світової літератури, про що свід-
значною мірою сприяли поширенню і популяризіції чать роботи, присвячені теоретичній інтерпретації
творів видатного українського поета. Завдяки перек- творчості Шевченка у Хорватії – статті Ч. Брагалі,
ладацькій діяльності А. Шеноа, А. Харамбашича, Й. Бадалича, М. Поповича, І. Козарчанина, Б. Крмпо-
який був найбільш плідним серед югослов’ян перек- тича, С. Гашпаровича, А. Флакера, Є. Пашченка.
1. Кирилюк Є.П. Шевченкознавчі та славістичні 8. Українська література в загальнослов`янському і
дослідження. – К.,1977. світовому літературному контексті. Т.1. Українська
2. Кирилюк Є., Якубець М. Тарас Шевченко і слов’янські дожовтнева література і слов`янський світ. – К., 1987.
літератури // Українська література в 9. Флакер А. Українська література в Хорватії. Записки до
загальнослов’янському і світовому літературному матеріалів з ХІХ століття // Хорватія/Україна. Культурні
контексті: У 5 т. – Т.1. – К., 1987. зв`язки від Адріатики до Дніпра. – Загреб, 1996.
3. Кравцов Н.И. Т.Г.Шевченко в югославской литературе и 10. Шевченко і світова культура. – К., 1964.
критике // Кравцов Н.И. Проблемы сравнительного 11. Шевченко и мировая культура: к 150-летию со дня
изучения славянских литератур. – М., 1973. рождения. – М., 1964.
4. Пащенко Є.М. Т.Г.Шевченко в югославських літературах 12. Шевченкознавство в сучасному світі. – К., 2014.
// Т.Г.Шевченко в інтернаціональних літературах 13. Ющук І.П. Т.Г.Шевченко в перекладах А.Харамбашича
зв`язках. – К.,1981. // Міжслов`янські літературні взаємини. – К., 1961. –
5. Рачкий Ф. Із статті «Дорожні спогади про Росію» // Вип.2.
Світова велич Шевченка. Т.3. Т.Г. Шевченко в 14. Ющук І.П. Т.Г.Шевченко і С.С.Краньчевич (до питання
зарубіжному літературознавстві. – К., 1964. про поширення поезії Т.Г.Шевченка в Югославії 80-х –
6. Рудяков П.М. Українсько-хорватські літературні взаємини 90-х років ХІХ ст.) // Міжслов`янські літературні
в ХІХ – ХХ ст. – К., 1987. взаємини. – К., 1961. – Вип.2.
7. Т.Г.Шевченко і слов`янські народи. – К., 1964. 15. Barac A. Jugoslovenska književnost. – Zagreb, 1954.
16. Hrvatska ševčenkiana. Priredio Jevgenij Paščenko. –
Zagreb, 2011.
REFERENCES
1. Kirilyuk E.P. Researches of Shevchenko and slavic studies. – 9. Flaker A. Ukrainian literature in Croatia. Messages to
K.,1977. materials from 19th age // Croatia/Ukraine. Cultural copulas
2. Kirilyuk E., Yakubec' M. Taras Shevchenko and slavonic are from Adriatic to Dnipro. – Zagreb, 1996.
literatures // Ukrainian literature in slavonic and world 10. Shevchenko and world culture. – K., 1964.
literary context: In 5 Vol. – Vol.1. – K., 1987. 11. Shevchenko and world culture: to the 150years from the day
3. Kravcov N.I. T.G.Shevchenko in Yugoslavian literature and of birth. – M., 1964.
critic // Kravcov N.I. Problems of comparative study of 12. Science is about Shevchenko is in the modern world. –
slavonic literatures. – M., 1973. K., 2014.
4. Paschenko E.M. T.G. Shevchenko in Yugoslavian literatures // 13. Yuschuk I.P. T.G.Shevchenko in translations of
T.G. Shevchenko in international literatures copulas. – A.Kharambashich // The Interslavonic literary relations. – K.,
K.,1981. 1961. – Is.2.
5. Rachkiy F. From the article «Travelling flashbacks are about 14. Yuschuk I.P. T.G.Shevchenko and S.S.Kran'chevich (to the
Russia» // The world grandeur of Shevchenko. Vol.3. T.G. question about distribution of poetry of T.G.Shevchenko in
Shevchenko is in foreign literary criticism. – K., 1964. Yugoslavia of 80th – 90th of 19th st.) // The Interslavonic
6. Rudyakov P.M. Ukrainian-Croatian literary copulas in 19th – literary relations. – K., 1961. – Is.2.
20th st. – K., 1987. 15. Barac A. Yugoslavian literature. - Zagreb, 1954.
7. T.G.Shevchenko and slavonic people. – K., 1964. 16. Croatian ševčenkiana. By Yevgeny Paščenko. -
8. Ukrainian literature is in a slavonic and world literary Zagreb, 2011.
context. Vol.1. Ukrainian pre-october literature and slavonic
world. – K., 1987.
Croatian Word about Ukrainian Genius: a reception of creation of Taras Shevchenko in Croatia
O.M. Derkach
Abstract. The article investigates the reception of creation of Taras Shevenko in Croatian literature and literary criticism. Main
directions of mastering of creative work of the Ukrainian writer are considered. Separate attention is paid to the perception by
Croatian literary process of works of T. Shevchenko by mediation of translations of A.Shenoa, A.Kharambashich and A.Menac and
to the conceptual features of going near theoretical interpertation creation of Taras Shevchenko from 19th age to the modern stage of
Croatian stadies about T.Shevchenko.
Keywords: Taras Shevchenko, reception, theoretical interpretation, poetry, translation, literature
Деркач Е.М. Хорватское Слово об украинском Гении: рецепция творчества Тараса Шевченко в Хорватии
Аннотация. Статья посвящена исследованию рецепции творчества Тараса Шевченко в хорватской литературе и литерату-
роведении. Рассмотрено магистральные направления освоения творческого наследия украинского писателя. Отдельное
внимание уделено восприятию хорватским литературным процессом произведений Т.Шевченко посредством переводов
А.Шеноа, А.Харамбашича, А.Менац и концептуальным особенностям подходов к теоретической интерпретации творчества
Тараса Шевченко с ХІХ века до современного этапа хорватского шевченковедения.
Ключевые слова: Тарас Шевченко, рецепция, теоретическая интерпретация, поэзия, перевод, литература
29
Linguocultural roots of comparative poetic studies: a historical perspective

E. Yu. Doubenkо
Elena Doubenko, PhD in Philology, Associate Professor, Department of theory and practice of translation from English,
Institute of Philology, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
Abstract. The article delineates the sources of theoretical fundamentals of such an integrated field of study as comparative poetics
that has emerged on the basis of advancements in two philological domains: comparative stylistics and comparative literary studies.
It aims to reveal that overall interest to the cultural specificity of analyzed poetic material which has always been a distinguishing
feature of both donor disciplines of comparative poetics.
Keywords: comparative poetics, comparative stylistics, comparative literature, idiomatology.
Аннотация. В статье описаны истоки теоретических основ такой интегрированной области исследований как
сравнительная поэтика, которая возникла на базе достижений в двух сферах филологических изысканий: сравнительной
стилистики и литературной компаративистики. Она раскрывает сравнительно-стилистические и сравнительно-
литературоведческие первоисточники свойственной сравнительно-поэтическому исследованию ориентированности на
лингвокультурные аспекты анализируемого поэтического текста.
Ключевые слова: сравнительная поэтика, сравнительная стилистика, литературная компаративистика, идиоматология.
Modern understanding of poetics is firmly attached to the correlation between the stylistic properties of a literary
notion of cognitive poetics – the discipline that lately text and the psyche of the author. The term “style” is
attracts more and more attention of both foreign and considered here in its aesthetic, not functional sense and
domestic scholars [ 3, 6, 7, 8, 14, 15 ]. However, this the stylistics literary (belle-lettre) text (also “philological
undoubtedly promising sphere of research deals with stylistics”, “literary stylistics”, ‘the theory of creative
predominantly those unique aspects of poetic texts which literature” (V. V. Vinogradov’s term), “linguopoetics”
represent the individual world perception of the author (V. P. Grigoriev’s term) is delineated as an
without considering the cultural-cognitive underpinnings interdisciplinary field of study on the border of linguistics
of the choices made by the creators of poetic works. This and literary criticism which foregrounds the notions of
lacuna can be successfully covered in comparative poetic individual artistic style, the image of the author, the
research that has been always oriented to revealing certain aesthetic value of language and speech units. In its turn
ethnopoetic features of literary texts under consideration. this kind of stylistics has fallen into three types: genetic
Comparative poetics is an integrated interdisciplinary stylistics (aimed at revealing the author’s intention
formation which draws its theoretical and methodological through the analysis of not only the literary text but also
instruments from comparative stylistics and comparative extratextual reality – the author’s biography, his or her
literary studies. Although comparative stylistics is world view); stylistics of perception (which seeks to
traditionally categorized as a linguistic discipline, it had establish those elements of the literary text that are most
initially much wider tasks and applications than those of relevant for the reader and to identify the reason of this
linguistics. This circumstance can be accounted for by a relevance; represented by linguistic analysis by Lev
special status of stylistics among many other disciplines Tscherba, stylistic analysis by Michael Riffater, stylistics of
of linguistic cycle due to its only relative correlation with decoding by I. V. Arnold); immanent stylistics (which
language science categories. disengages itself from both: possible intentions of the author
Firstly, the very term “stylistics” has acquired two and the reader’s perception; it was conceived in the literary
equal in rights readings. At the dawn of its existence (the and linguistic theory known as Russian formalism and later
end of the 19th and the beginning of the 20th century) developed in the works of “New Critics” in England and the
modern stylistics was developed to counterbalance the USA, by French structuralists) [5, с.10-23].
treatment of style as the art of writing well, often Accordingly, there formed two kinds of stylistics:
illustrated by examples drawn from classical works (this linguostylistics and stylistics of literary texts. Later,
didactic approach that addresses the problems of largely in consequence of this dichotomy, a twofold
normative literary speech continues to exist nowadays treatment of stylistic studies took shape in scholarly
under the name of orthology). The first work of literature, it consists in a narrow and wide understanding
innovative kind (“Stylistique’ 1905) was written by of stylistics. According to the former, stylistics is viewed
French linguist Charles Bally (1865-1947), a disciple of as a part of general linguistics, that is a discipline that is
Ferdinand de Saussure. The novelty of Ch. Bally’s narrower than linguistics, and style is represented as a
doctrine can be reduced to two crucial points: 1) his work descriptive, differentiating, classifying category with a
was descriptive, not normative; 2) the author made an place on the periphery of linguistics. The latter approach
attempt to elaborate a stylistics of the language, not of describes stylistics as a discipline that has wider than
literary works that is why he did not deal with literature. linguistics scope of scholarly interest. Such wide
Charles Bally saw the proper object of stylistics in the understanding of stylistics is reinforced in semiotics
expression of thoughts and feelings provided by the where style and stylistics are not restricted to language
language and sought to establish the stylistic system of a and literature for style is viewed as a pansemiotic
language. Another founder of modern stylistics Austrian phenomenon that depends upon the code (for example,
philologist Leo Spitzer set the aim of revealing a the code of music, painting, architecture, ballet, fashion
30
and so on). It is also found in cognitive stylistics that studying national styles. It offered contrastive analysis of
deals with the generation and perception of text as a different languages and explained specific characteristics
constructive activity of a person performed on the basis of a certain language by historical, ethnic and social
of his or her knowledge of those forms and means in factors [14, с. 14-21]. Later scholarly works written in an
which human subjectivity is expressed in certain systems idiomatological perspective (it is first of all the book by
of values. W. Wundt “Sprachgeschichte und Sprachpsychologie”,
Secondly, the central notion of stylistics “style” is L., 1901) constituted basis for the theory of “external”
deprived of clear-cut morphological characteristics stylistics elaborated by Ch. Bally which became a
because the nature of individual-situational semantics precursor to modern comparative stylistics.
which it implies cannot be explained solely within the According to Ch. Bally the subject of stylistics lies in
framework of general linguistics. That is why, despite a those characteristics (caractères) of language that reflect
long-standing tradition of studying style, nowadays there psychic specificity of a certain language collective. His
exists no generally recognized, exhaustive definition of idea of “European stylistics” presupposes such description
this interdisciplinary concept. The only opinion about the of “European psychic make-up” which is expected to
essence of style which seems to be shared by a vast reveal both homologous elements and discriminants in
majority of scholars is that style represents first and expressive systems of European languages [2, с. 41]. This
foremost a certain integrity and that it is connected with angle of approach was designated external
the usage of language (its function) and its specific (= comparative) stylistics because those characteristics of
content. The basis of this integrity is found, however, in language which it studies become especially conspicuous
extralinguistic factors, it may the form of vision (Velflin), if you look upon the language from outside (if you are a
artistic will (E. Riezel), psychology of personality foreigner) as native speakers find them absolutely natural
(Fossler, L. Spitzer), psychoideology of certain social and thus non-specific.
groups (Schücking, Friche). Finally, according to some These theoretical statements found their illustration in
authors, style and stylistics bear no relation to language Ch. Bally’s analysis of German-French material where
and belong, for instance, to the study of human nature language form serves a point of departure for conclusions
(Ullmann) [4, с.8-10]. Due to its complexity and about psychological properties of a corresponding
multifarious character style is considered not only in those language collective [2]. Thus Ch. Bally claims that
fields of research which are directly connected with German is more abstract than French because German
linguistics (rhetoric, the philosophy of language) but also abstract nouns are expressed in French in a more natural
gets different treatments in a rather wide spectrum of the and simple way by means of verbs (comp. die Trennung
humanities: psychology, culturology, philosophy, (рarting) versus séparer, а не la séparation). By analogy
sociology, social philosophy, philosophy of culture, art the conclusion about the German tendency to a more
criticism [16 ]. detailed and complete transmission of information in
Thirdly, any other linguistic sphere deals with a set of contrast to the French tendency to expressing only the
stable language structures marked by morphological essential is illustrated by an array of German verbs to denote
definiteness. Thus, for instance, phonology studies different kinds of erroneous actions sich versprechen (to
vowel/consonant phonemes, syllables and syllable make a mistake in speech), sich verschreiben (to make a
division, intonation patterns, word stress; grammar – mistake in writing), sich versingen (to make a mistake in
morphemes, part-of-speech categorization and sentences – singing), all of which are encompassed by the French verb
their structural parts, communicative types and so on; se tromper (to make a mistake).
lexicology – means of word-building, words (their Among the most fundamental grammatical-
denotative and connotative meaning, synonyms, idiomatological studies one should mention the book by
antonyms, paronyms, homonyms). These linguistic the German philologist M.Deutschbein “Neuenglische
disciplines use substance-oriented and structure-oriented Stilistik” (L., 1932) in which the author delineates the
approaches to the object of research studying quite style of English language collective. He states that the key
definite language units and relations between them, while distinguishing characteristic of English national style is
stylistics resorts basically to the functional approach to expressivity which includes energy, economy, laconism
the units of all the language levels (from phonological to and variety. This idea is substantiated by numerous
textual) dealing with the vertical cross-section through the specific features of English such as: 1) denominative or
whole system of language. converted verbs (cook (n)– to cook (v) , father (n) – to
The nature of stylistics as a sphere of research which father (v) and so on) that testify to language economy; 2)
presupposes surpassing the borders of pure linguistics has phrasal verbs in which the stress laid on the last element
found its unambiguous expression in comparative studies. makes the action more dynamic (to pull through “ to gain
The idea about comparative study of languages dates back one’s end, to have one’s way”, “to overcome the
to the early years of the 19 th century, the period of difficulties”; to put up one’s umbrella “to open one’s
romanticism which was characterized by a keen interest umbrella”); 3) predominance of monosyllabic words
for history, literature, aesthetics as well as for the issues especially of German origin – polysyllabism, according to
of historical and national specificity. In the domain of M. Deutschbein, is felt in English as “an antistylistic
linguistics such attitude to the uniqueness of national phenomenon” (comp.: house – residence, harm – injury,
character realized in Wilhelm von Humboldt’s doctrine upper – superior, to hand – to deliver, to hide – to
about the inner form as manifestation of national outlook. conceal, to find – to discover); 4) disuse of adjectives,
In the course of time there appeared a separate field of additional words of clichéd or embellishing character –
research called idiomatology which was aimed at the specific feature that gives a special “force of style” to
31
the English language. This limited use of adjectives is tendencies existing in French and English. Thus, 1)
compensated by means of such grammatical forms as a) French is more nominal in its nature, English is more
substantivated superlative degree with the genitive case verbal (comp.: to resign – donner sa demission ); 2) word
(“the hottest of seasons”, “the last of his money”); b) order in English presents real location of objects more
genetivus definitivus (“your fool of a husband”, “the clearly than word order in French – which entails
devil of a toothache”); c) hendiadys which combines two transpositions while translating (comp.: He gazed out of
nouns and makes the use of adjectives unnecessary the open door into the garden . Il a regarde dans le jardin
(Goblets and Gold = «golden goblets», sanity and reason par la parte ouverte .–- means vs result); 3) English is
= «to be in one’s right mind»); d) abstract nouns in the more elliptical than French that is why link words are
function of governing words (the softness of her hair = frequently substituted by meaning-bearing words
«her soft hair»; e) аbstract noun in the genitive case as a .Analyzing the correlation of word order in the original
determining element (air of importance = «an important and target text the authors reveal differences in the
air»); 5) synecdoche (heavens – expresses space and disposition of ideas within the framework of the
extent, revenges – expresses intensity of the feeling); 6) utterance. According J.- P. Vinay and J. Darbelnet it
disuse of adverbs compensated by the verb which denotes shows specific psychological features of two nations, for
some specific characteristics of the action (to knock softly example, the tendency of English to animism, subjective
– to tap, to knock hard – to pound, to ask humbly – to beg, reflection of a situation.
to ask emphatically – to demand, to ask authoritatively – In conclusion, it should be mentioned that although the
to require and so on) [12, с. 37-52]. second, linguistic-typological trend of comparative stylis-
The first major scholarly work under the title tics is focused predominantly on a unidisciplinary (linguistic
“Comparative stylistics” by Canadian linguists Jean- Paul proper) approach to the analyzed texts, an idiomatological
Vinay and Jean Darbelnet (1958, Paris) [18] which was tendency has developed here as well, in consequence to the
also one of the first fundamental studies in linguistic postulates of Charles Bally’s school [13].
theory of translation, ushered in the tradition of Speaking of the theoretical framework of comparative
identifying comparative stylistics with translatology. It is literature that generated comparative poetic research, one
obvious already from the subtitle of the book that its should mention that although the term “comparative
subject matter is treated per se as the theory of translation poetics” was offered by Martin Haupt in the middle of the
called “comparative stylistics” – Stylistique comparée du 19th century, it obtains its full value only during the
français et l’anglais. Methode de traduction. second period in the development of comparative
In their book J.- P. Vinay and J. Darbelnet challenge the literature when the so-called historical-genetic
treatment of translation as a special art which presupposes comparative studies gave way to aesthetic-theoretical,
that it has inevitably be performed by intuition. They insist formal or poetical comparative literature. At this stage the
on the necessity to reveal the reasons of conscious and analysis of documented literary contacts is substituted by
unconscious choices made by the translator and believe that the study of typological analogies or correspondences in
such research should be conducted on the basis of modern the movement of national literatures [11, с .20 ]. The
achievements in the realm of linguistic science. Among the initial establishment of comparative poetics as a part of
underlying scholarly doctrines of this study one should the general apparatus of philological categories is
mention Ch. Bally’s theory about internal and external connected with the name of Alexander Veselovsky, who
stylistics as well as idiomatological works. According to in 1887 put forward his vision of comparative literary
Bally internal stylistics deals with cognitive (= intellectual) studies which should be not only a comparative history of
and affective (= emotive) elements of language whereas literatures but also a comparative poetics i.e. a
external (= comparative) stylistics studies expressive means comparative theory of literatures. Such a seamless unity
of two or more languages in a comparative perspective. of the history of literature and poetics was called
The authors analyze the correlations of French and English historical poetics whose subject, according to A.
which constitute the basis of the process of translation. Veselovsky, consists in studying the evolution of the
They consider three aspects of comparative analysis: 1) ways and means of artistic expression and their socio-
analysis of lexical units; 2) analysis of the order of lexical historical functioning [17].
units (= syntactical structures); 3) analysis of semantic Simultaneously with A. Veselovsky these issues were
organization of two texts in the compared languages (their being considered by A. Potebnya, the latter, however, was
tonality, the development of thought, the structure of guided by the principles of psychological approach to the
paragraphs and so on). problem. In contrast to Veselovsky, he did not pay so
J.- P. Vinay and J. Darbelnet maintain that the basic much attention to the genesis of poetic genres, plot
difference between French and English lies in the fact that motives and the characters of personages, but strived to
English words more often reflect the plane of reality reveal the specificity of national-historical interpretation
(these are concrete and motivated words-images) while given to the most widespread poetic images.
French words tend to reflect a conceptual aspect (they can Consequently, it is possible to state, that the main task of
be described as abstract and non-motivated words-signs). A. Potebnya’s works on comparative poetics consisted in
Hence many differences follow: for instance, differences investigating the so-called ethnopoetic and, as a matter of
in the volume of meaning (which cause the necessity of fact, cultural aspect of a literary inage [1, с.7 ].
concretization or generalization while translating) and Later the integration of comparative studies with the
differences in affective meanings (intensity, ease, history of literature conditioned by an active and fruitful
refinement and so on). Transpositions or substitutions of development of Anglo-American school of “new
parts of speech while translating are caused by dissimilar criticism”, as well as structural-semiotic methods, made it
32
possible to view comparative literary studies as and poetics . The same lack of certainty characterizes the
comparative poetics – the study of poetic forms, genres definition of the term “poetic form” which is traditionally
and styles in their development . He same idea is used to denote the sum total of formal modalities that
supported by one of the leaders of reception aesthetics influence the reader and that can be both unique and
school G.-R. Jauss who empathizes the necessity to work recurrent, individual and categorical. However, irrespective
out the theory of comparative poetics, rhetoric and of approaches applied by scholars, on the one hand,
aesthetics. At Budapest conference on comparative comparative poetics remains an integral part of
studies in 1962 the subject of comparative poetics was comparative literature, while, on the other hand, a
defined as interpreting the theory of genres, stylistics, comparative analysis of identical expressive means used in
metrics and comparative translation [9]. different languages has to be inevitably “doubled” within
The above-described reference of comparative poetic the framework of comparative stylistics [10, с. 57].
research to a rather wide field of philological studies Thus, it seems logical to conclude that linguistic and
makes it hard to give a satisfactory, clear-cut definition to cultural issues have always been considered an essential
the term “comparative poetics” whereas nowadays there part of comparative stylistic studies as well as of a
exist numerous spheres that may fall under the category theoretic-aesthetical (poetical or formal) trend in
of comparative poetic analysis. Thus, the notion comparative literature, and, accordingly, they appear to
“comparative poetics” tend to encompass comparative play a significant role in comparative poetic research.
stylistics, comparative literature, the theory of poetic style
REFERENCES
1. Alexandrova H.A. O. Potebnya and the problems of 9. Jauß H.R. Der Leser als Instanz einer neuen Geschichte der
comparative study of literatures / Hanna A. Alexandrova // Literatur / H.R. Jauß // Poetica. – 1975. – № 7. – S. 325-345.
Literary studies / Taras Shevchenko National University of 10. Marino A. Comparative studies and the theory of literature.
Kyiv. Іnstitute of Philology. – Кyiv, 2011. – Issue. 31. – P.3-9. Poetics of comparative literature // Slovo i chas:
2. Bally, Charles. French linguistics. / Charles Bally. – Scientific-theoretical journal / National Academy of Sciences
Мoscow: Izdatelstvo inostrannoj literatury, 1961. – 394 p. of Ukraine; Taras Shevchenko Institute of Literature. – Кyiv,
3. Belekhova L.I. Verbal poetic image in a historical-typological 2007. – № 6. – P.46-58.
perspective: linguistic aspect (based on the texts of American 11. Nalyvajko, Dmytro. Modern comparative literature studies
poetry) . Monography / Larisa Ivanovna Belekhova. – as the third stage of scholarly comparative literature /
Kherson: Ipant Publishers , 2002. – 368 с. Dmytro Nalyvajko / / Literaturna komparatyvistyka. – Issue
4. Brandes M.P. Stylistics of text. A theoretical course. 3rd ІІІ. – Part І. – Kyiv, 2008. – P. 5-24.
edition / Margarita P. Brandes. – Мoscow: Progress – 12. Natadze M. Issues of theoretical stylistics / Majya Natadze. –
Tradiziya; INFRA, 2004. – 416 p. Тbilisi: Publishing House of Tbilisi University, 1989. – 218 p.
5. Doubenko O.Yu. Comparative poetics: typological and 13. Stepanov Yu.S. French stylistics / Yurij S. Stepanov. – М.:
translatological aspects. Monography / Olena Yu. Doubenko. Vysshaja shkola, 1965. – 355 p.
– Кyiv: Dmytro Burago Publishing House, 2015. – 532 p. 14. Stockwell P. Cognitive Poetics: An Introduction / Peter
6. Freeman M.H. Minding: feeling, form, and meaning in the Stockwell. – London – New York: Routledge, 2002. – 194 p.
creation of poetic iconicity / Margaret H. Freeman // 15. Tsur R. Toward a Theory of Cognitive Poetics / Reuven Tsur.
Cognitive Poetics: Goals, Gains and Gaps / Ed. Geert Brone – Amsterdam: Elsevier Science Publishers, 1992. – 214 p.
and Jeroen Vandaele. – Berlin – New York: Mouton de 16. Ustyugova E.N. Style and culture: General theory of style.
Gruyter, 2009. – P. 169 – 196. 2nd edition./ Elena N. Ustyugova. – Sankt-Petersburg: Sankt-
7. Freeman M.H. Poetry and the Scope of Metaphor: Towards a Petersburg University Publishers, 2006. – 260 p.
Cognitive Theory of Literature / Margaret H. Freeman // 17. Veselovsky A.N. Historical poetics / Alexandr N.
Metaphor and Metonymy at the Crossroads. A Cognitive Veselovsky. – Мoscow: Vysshaja shkola, 1989. – 406 p.
Perspective. – Berlin, New-York: Mouton de Gruyter, 2000. 18. Vinay J.-P., Darbelnet J. Stylistique comparée du français et
– P. 253-283. de l’anglais / J.-P. Vinay, J. Darbelnet J – P.: Didier et
8. Gavins J. Cognitive Poetics in Practice / Joanna Gavins, Montréal, Beauchemin, 1958. – 331 p.
Gerard Steen (eds.) – London and New York: Routledge,
2003. – 208 p
33
Особливості імпліцитного представлення блендового образу у науково-

фантастичному тексті (на матеріалі оповідань Р. Бредбері)
А. М. Ерліхман
Міжнародний гуманітарний університет, м. Одеса, Україна
*Corresponding author. E-mail: erlikhman@mail.ru
Анотація. У статті розглядаються проблеми формування блендового образу у науково фантастичному тексті. Досліджують-
ся особливості науково-фантастичного тексту та апріорність виникнення блендового образу. Проводиться аналіз способів
реалізації блендових образів та їх комнонентів.
Ключові слова: науково-фантастичний текст, блендовий образ, імпліцитність, імпліцитний смисл.
Алегоричність та висока метафоричність наукової У науково-фантастичному тексті образи можуть хара-

фантастики − можливість різних прочитань та комбі- ктеризуваться гетерогенною структурою, тобто місти-
націй – виступає джерелом імпліцитності. Архетипне ти у собі ще декілька явищ. Такі образи є блендові –
і сучасне уявлення людини вступає у взаємодію, та- образи, що інтегрують декілька явищ.
ким чином зумовлюючи різну інтерпретацію та поро- О. Єрмакова вважає, що блендовий образ є поєднан-
джуючи імпліцитний смисл. Звертаючись до особли- ням двох парадигм – досвіду сучасної людини та ар-
востей жанру саме наукової фантастики варто зазна- хаїчних представлень давньої людини. Працюючи над
чити, що багато образів будуються саме на науковому текстами фантастичного реалізму, під архаїчністю
припущенні і можуть імплікувати нові значення. дослідниця розуміє міфопоетичність образів [3,
Науково-фантастичний текст трактують як «щось c. 147]. Слід за цим, під блендовим образом розуміємо
видумане, нереальне, пов'язане з фантазією, фантас- поєднання двох або декількох явищ в одному образі.
тика в науково-фантастичному творі повинна бути Блендовий образ реалізується імпліцитно коли
здійсненною, корисною, а не безглуздою, непотріб- один з компонентів образу представлений імпліцитно.
ною нам» [5, c. 561]. Науково-фантастичний текст є Якщо ж два, або більше компоненти отримують пря-
жанровим різновидом фантастичного, який виникає ме лексичне вираження, такі блендові образи є екс-
тоді, коли в знайомому нам світі відбувається щось, пліцитними. Об’єктом нашого дослідження є імпліци-
що неможливо пояснити з точки зору знайомого нам тні блендові образи, а також експліцитні, які, незва-
світу, пояснити раціонально. Ц. Тодоров зазначає, що жаючи на пряме предметне вираження компонентів
«фантастичне існує доки існує сумнів: чи фантастич- образу, реалізують імпліцитний смисл.
на подія дійсно відбулась, чи вона – ілюзія. Як тільки В оповіданнях Р. Бредбері виокремлено наступні
ми приймаємо ту чи іншу відповідь, ми попадаємо в брендові образи:
сферу сусідніх жанрів – жанру чудесного (наприклад, 1) Океан – космос
наукову-фантастику)» [6, c. 11]. Також, на думку дос- 2) Океан – жива істота
лідника, якщо фантастичне пояснюється просто як 3) Океан – нежива істота
метафора чи алегорія деяких реалій, значить воно вже 4) Небо – океан/море
не фантастичне. К. Фрумкін дотримується іншої точ- 5) Космічний корабель – жива істота
ки зору і вважає, що алегорію можна розглядати як 6) Космічний корабель – міфічна істота
фантастичний сюжет. Вчений стверджує, що дуже 7) Космічний корабель – божественна істота
часто фантастичні твори інтерпретуються як складні 8) Річ – божественна істота
метафори дійсності, хоча цей підхід рідко застосову- 9) Річ – міфічна істота
ється до наукової фантастики [7, c. 5]. 10) Людина – теологічна істота
Науково-фантастичний текст являє собою цілісну 11) Людина – привид
семіотичну систему, у якій поєднується як фантасти- 12) Людина – птах
чне, так і наукове, співіснує казкове та раціональне, 13) Ліс – чужий оживлений простір
фантастичні події отримують наукове обґрунтування. 14) Планета – жива істота
Аналізуючи ознаки науково-фантастичного тексту, Н. 15) Коса (знаряддя праці) – коса (знаряддя Смерті)
П. Вільховченко виокремлює три: художність (емоти- Представлені вище блендові образи являються дво-
вність, образність та антропоцентричність), художня хкомпонентними. Імпліцитна реалізація цих образів
імітація науковості (гіпотетичність, аргументованість може відбуватись по-різному, акцент робиться на реа-
та раціональність) та фантастичність (неможливе, лізацію окремих компонентів образу:
дивовижне та мисленнєвий експеримент) [2].  один компонент образу може реалізуватись імплі-
Науково-фантастичний образ є поєднанням «немо- цитно, конструюючи блендовий образ із певним
жливого реального», фантастичного та «неможливого імпліцитним смислом;
технічного», тому блендові образи тексту цього жан-  один з компонентів блендового образу може отри-
ру характеризуються троїстою природою та виступа- мувати як імпліцитне так і експліцитне вираження.
ють поєднанням фольклорно-казкового, фантастич- Імпліцитна реалізація одного компоненту блен-
ного та наукового. дового образу. В одному блендовому образі можуть
Під поняттям образ розуміють «будь-яке явище, переплітатись дані способи реалізації задля
творче відтворене у художньому творі» [1, c. 257].
34
підкреслення самого образу або ж його функцій в У цьому уривку можна вивести такий імпліцитний
даному контексті. смисл – космос – чужий, небезпечний для героїв простір.
Відродження особливостей архетипних образів, які В іншому оповіданні “Kaleidoscope” космос-океан
притаманні науково-фантастичному тексті найпоміт- набуває такого ж значення, всепоглинаючого та хао-
ніше відбувається саме в структурі наскрізних, «віч- тичного, а люди в ньому беззахисні та безпомічні. Їх
них» образів дороги, лісу, океану, які з одного боку, охоплює почуття страху, вираженого такими мовними
звернені в минуле і пояснюються минулим, будучи одиницями як roars, terrors, scream. Після нещасного
продуктом історичного розвитку того чи іншого жан- випадку, а саме вибуху ракети, декільком космонав-
ру, а з іншого боку, звернені в майбутнє, так як на їх там вдалось вижити. Їх розкидало по космосу і кожен
основі може виникати нова традиція. рухався у невагомості в своєму напрямі, очікуючи
Водна стихія – одна з головних складових світобу- фатального кінця. Опис космосу в даному випадку
дови з незапам'ятних часів, що займає в житті людини зіставляється із жахливими переживаннями героїв, що
дуже важливе місце. Це відбилося в міфопоетичній ще більше акцентує увагу на безвиході. Другий імплі-
традиції, де світовий океан трактувався як першоосно- цитно виражений компонент блендового образу well
ва, з якого виникли космос, небо, земля і все суще. підсилюється за допомогою означення black, що несе
Океан, як першооснова, що хаотично рухається пред- в собі негативну конотацію, а саме проводить парале-
ставлявся безмежним, аморфним, неорганізованим і лі з чимось невідомим, непізнаним, жахаючим:
небезпечним за своєю суттю. Подальшу долю образу The men were thrown into space like a dozen wriggling
зумовили головні міфологічні трактування океану, які silverfish. They were scattered into a dark sea; and the
реалізуються в двох тотожностях: океан - світ, Всесвіт ship, in a million pieces, went on, a meteor swarm seeking
і океан - жива істота. Розуміння всього світу як океа- a lost sun. [11, c. 32]
ну ґрунтувалося на уявленні давніх людей про те, що Компонент блендового образу океан імпліцитно
весь світовий простір спочатку було заповнено нескін- представлений такими лексемами як wriggling silverfish
ченним океаном. Тотожність океан – жива істота ви- (автор порівнює космонавтів з рибою, яка вимушена
никла на підставі того, що в багатьох космогоніях оке- підкоритись цій величавій стихії та імплікує їх безпомі-
ан персоніфікувався, зв'язувався з живою істотою. чність). В наступному реченні дана лексема семантично
Свою міфологічну природу образ океану зберігає і в співвідноситься із лексемою dark sea, що підтверджує
жанрах фольклору. Фольклорне трактування образу в конструювання зазначеного вище образу. (Імпліцитний
класичній чарівній казці стає домінуючою. Образ океа- смисл – людина є безпомічною в стихії космосу.)
ну як живий Всесвіт вже у казці несе в собі можливість Варто зазначити, що компонент блендового образу,
метафоричного вживання, яке згодом реалізується в який може виражатись імпліцитно, в макроконтексті
літературі і науковій фантастиці [4, c. 2]. допомагає реалізувати імпліцитний смисл за допомо-
В оповіданнях Рея Бредбері реалізується блендовий гою експліцитних засобів. Розглянемо це явище на
образ океан – космос, який представлений у наступ- прикладі космічний корабель – міфічна істота.
ному прикладі: В даному уривку образ Ікара переплітається з
“Sixty million miles.” She moved at last to the window космічною ракетою. Зліт ракети уподібнюється поль-
as if it were a deep well. “I can’t believe that men on Mars, оту Ікара. Компоненти образу в даному випадку
tonight, are building towns, waiting for us.” [10, c. 3] представлені невербально і тільки назва оповідання,
Жінки вирушають у космічній ракеті до Марсу, до що виражена експліцитно наводить на пошук
своїх чоловіків, які освоюють незаселені землі нової, імпліцитного смислу:
незвіданої планети. В даному контексті, одна із геро- Stand cool in the shadow of the warm balloon. Stand
їнь виглянула у вікно космічного корабля, роздумую- whipped by tidal sands drummed over Kitty Hawk. And
чи над своїм майбутнім, та переживаннями, намагаю- sheathe his boy's wrists, arms, hands, fingers with golden
чись приборкати страх перед невідомим. Засобом реа- wings in golden wax. And touch for a final time the cap-
лізації імпліцитності тут виступає компонент значен- tured breath of man, the warm gasp of awe and wonder
ня лексеми well (a deep hole in the ground from which siphoned and sewn to lift their dreams. And spark the gaso-
people take water) [13, c. 1990], який можна асоціатив- line engine. And take his father's hand and wish him well
но співвіднести із лексемою ocean (the great mass of with his own wings, flexed and ready, here on the preci-
salt water that covers most of the Earth’s surface) [13, c. pice. Then whirl and jump. Then cut the cords to free the
1204], опираючись на ідейний зв'язок між ними. От- great balloon. Then rev the motor, prop the plane on air.
же, другий компонент образу океан виражений імплі- And crack the switch, to fire the rocket fuse. [9, c. 197]
цитно.(Імпліцитний смисл – космос є неосвоєню, Словосполучення у даному прикладі набувають
непідвладною людям стихією) значення контекстуальних синонімів у художному
Імпліцитний компонент блендового образу океан описі зльоту ракети. Фрази fingers with golden wings in
може отримувати у тексті негативне емотивно-оцінне golden wax, cut the cords to free the great balloon, rev
забарвлення. Лексеми black, roars, terrors створюють the motor, crack the switch вибудовують синонімічний
нові конотації, які стають невід’ємними для обра- ряд. ‘Fingers with golden wings in golden wax’ є
зотворення космосу: імпліцитним вираженням самого міфічного героя –
Space was a black mossed well where life drowned its Ікара, а місцезнаходження цього словосполучення
roars and terrors. Scream a big scream, but space snuffed наряду із тими, що уособлюють механічну сторону
it out before it was half up your throat. зльоту ракети, допомагає конструювати даний
( R. Bradbury: R is for блендовий образ. (Імпліцитний смисл – зліт космічно-
Rocket, R is for Rocket, p. 33) го корабля є величною місією)
35
Імпліцитна та експліцитна реалізація одного із та титани. (Імпліцитний смисл – ліс є небезпечний для
компонентів блендового образу. Імпліцитне уявлен- героя простір).
ня наших предків про ірраціональне збереглося і до Науково-фантастичний текст виступає джерелом ім-
наших часів. А саме те, що не підлягає науковому пліцитності завдяки високій алегоричності та можли-
обґрунтуванню часто міфологізувалось, набувало вості різних комбінацій образів. Оскільки блендові
надприродніх сил. Таким чином, можна вивести бле- образи можуть містити в собі різну ступінь інтерпрета-
ндовий образ річ – божественна істота: ції, важливо зазначити особливості імпліцитного пред-
But think how the tower must look to them, standing ставлення блендового образу, що може впливати на
seventy feet above the water, the God-light flashing out емоційну насиченість образу та його функцію в тексті.
from it, and the tower declaring itself with a monster voice. Таким чином, нами виділено три типи представлення
They never came back, those fish, but don't you think for a блендового образу, базуючись на реалізації його ком-
while they thought they were in the Presence?" [8, c. 34] понентів. Виходячи з цього, один компонент блендово-
В даному уривку маяк реалізується в першому го образу може отримувати імпліцитну реалізацію, два
компоненті блендового образу річ. Інший його ком- компоненти блендового образу можуть виражатись
понент – божественна істота, реалізується як імплі- експліцитно, формуючи при цьому імпліцитний смисл
цитно, так і експліцитно. Словосполучення the God та один із компонентів блендового образу може отри-
flashing є експліцитно вираженим компонентом, за мувати як імпліцитне так і експліцитне вираження.
допомогою означення god. Цей компонент імпліцитно Основним критерієм у виділенні типів блендових
реалізується також за допомогою лексеми presence, образів виступила жанрова співвіднесеність. Фольк-
яка графічно представлена з великої літери імплікую- лорна поетика є одним із найважливіших джерел імп-
чи творця. (Імпліцитний смисл – незрозуміле людям ліцитності блендового образу, виступаючи також од-
явище набуває рис божества) ним із явищ гетерогенної структури науково-
Розглянемо також вище згаданий блендовий образ фантастичного образу. Такі блендові образи, окрім
ліс – чужий неосвоєний простір. Інший (чужий) світ за наукової фантастики притаманні різним жанрам фан-
лісом представляється негативно, туманом, темнотою, тастичного. Для науково-фантастичного тексту харак-
пустотою. А ліс служить стіною, перепоною, яка відді- терна художня імітація науковості, що дає змогу виді-
ляє знайомий світ героя від чужого та непізнаного ха- лити другий тип блендових образів разом із фантас-
осу, який може в будь-який момент зруйнувати все: тичним домислом автора. Такі образи притаманні
"I know you will," she said, but she turned to gaze at тільки жанру науково-фантастичному, оскільки є пре-
the pattern of trees, as if any moment the chaos out there тензія на науковий винахід. В ході нашого досліджен-
might smash the forest with a blow and stamp its Titan's ня ми виявили третю групу блендових образів, які
foot down and grind them to dust. [12, c. 231] характерні для сфери ірреального, проте не несуть
Компонент образу «іншого» світу, як чужого пред- чіткої жанрової та компонентної диференціації. Да-
ставлений двома способами: експліцитно та імпліцит- ний тип містить у собі комбінування неспоріднених
но. У першому випадку лексемою chaos, а у другому художніх образів, які у своєму поєднанні конститую-
словосполученням Titan’s foot, яке дає відсилання до ють фантастичний блендовий образ.
міфології, коли до створення світу існував тільки хаос
1. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского 5. Словник української мови: в 11 томах. – Том 10 / під ред.
языка / Шарль Балли ; [пер. с третьего фран. изд. Е. В. И А. А. Бурячка, Г. М. Гнатюка. – Київ: «Наукова думка»,
Т. В. Вентцель ; ред., вступ. ст. и примечание Р. А. 1979. – 657 с.
Будагова]. – М. : Изд-во иностранной лит., 1955. – 416 с. 6. Тодоров Ц. Введение в фантастическую литературу /
2. Вільховченко Н. П. Лінгвальні особливості науково- Цветан Тодоров. – М. – 1997. – 211 с.
фантастичного тексту [Електронний ресурс] / Н. П. 7. Фрумкин К. Г. Философия и психология фантастики / К.
Вільховченко // Филологические науки : електронне Г. Фрумкин. – М.: УРСС, 2004. − 79 с.
наукове фахове видання. – Електронні дані. – [Москва, 8. Bradbury R. R is for Rocket / Ray Bradbury. – New York :
2014]. - №10. – Режим доступу: Bantam books, 1962. – 184 p.
http://www.rusnauka.com/34_NNM_2014/Philologia/2_1792 9. Bradbury R. S Is For Space / Ray Bradbury. – New York :
81.doc.htm – Назва з екрана. Bantam Books, 1970. – 211 p.
3. Ермакова Е. В. Имплицитность в художественном тексте 10.Bradbury R. The Golden Apples of the Sun / Ray Bradbury. –
(на материале англоязычной и русскоязычной прозы New York : Harper Voyager, 1993. – 224 p.
психологического и фантастического реализма) / Елена 11.Bradbury R. The Illustrated Man / Ray Bradbury. – Harper
Валентиновна Ермакова. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, Voyager : New Ed edition, 2008. – 309 p.
2010. – 200 с. 12.Bradbury R. The October Country / Ray Bradbury. – New
4. Кибалка Е. Образ океана в волшебной сказке и научной York : Ballantine Books Inc, 1993. – 276 p.
фантастике / Елена Кибалка // Літературознавчі обрії. – 13.Longman Dictionary of Contemporary English / [director,
Измаил, 2010. – Вип. 17. – С. 31 – 37. Della Summers]. – [4th ed.]. – Edinburg : Pearson Education
Limited, 2003. – 1950 p.
REFERENCES.
1. Bally Ch. General Linguistics and Some Questions of the 2. Vilkhovchenko N. P. Linguistic Peculiarities of Science-
French Language / Charles Bally (trans. from 3rd ed. by E. V. Fiction Texts / [internet source] / N. P. Vilkhovchenko //
and T. V. Ventzel; editor, introd. art. and comment by R. A. Philological Sciences: internet scientific edition. – Internet
Budagova). – M. : Foreign Literature Press, 1955. – 416 p. data. – [Moscow, 2014]. - № 10. -
36
http://www.rusnauka.com/34_NNM_2014/Philologia/2_1792 7. Frumkin K. G. Philosophy and Psychology of Fantasy / K. G.

81.doc.htm. Frumkin. – Moscow: URSS, 2004. – 79 p.
3. Ermakova E. V. Implicitness in Fiction (Case Study of 8. Bradbury R. R is for Rocket / Ray Bradbury. – New York :
English and Russian Prose of Psychological and Fantastic Bantam books, 1962. – 184 p.
Realism) / Elena Valentinivna Ermakova. – Saratov: Saratov 9. Bradbury R. S Is For Space / Ray Bradbury. – New York :
University Press, 2010. – 100 p. Bantam Books, 1970. – 211 p.
4. Kibalka E. Ocean Image in a Fairy Tale and Science Fiction / 10.Bradbury R. The Golden Apples of the Sun / Ray Bradbury. –
Elena Kibalka. – Literary Horizons. – Izmaiil, 2010. – Ed. 17. New York : Harper Voyager, 1993. – 224 p.
– P. 31–37. 11.Bradbury R. The Illustrated Man / Ray Bradbury. – Harper
5. Dictionary of Ukrainian Language: in 11 volumes. – V. 10 / Voyager : New Ed edition, 2008. – 309 p.
edited by A. A. Buriachok, G. M. Gnatjuk. – Kyiv: Scientific 12.Bradbury R. The October Country / Ray Bradbury. – New
Opinion, 1979. – 657 p. York : Ballantine Books Inc, 1993. – 276 p.
6. Todorov Ts. Introduction to Fantastic Literature / Tsvetan 13.Longman Dictionary of Contemporary English / [director,
Todorov. – Moscow, 1997. – 211 p. Della Summers]. – [4th ed.]. – Edinburg : Pearson Education
Limited, 2003. – 1950 p.
Implicit Presentation of Blended Images in Science-Fiction (Case Study of R. Bradbury’s Short Stories)
A.М. Erlikhman
Abstract. The article describes the problems of the formation of blended images in science-fiction. It focuses on the peculiarities of
science-fiction texts and obligatory emergence of blended images. Science-fiction text as a semiotic system, types of blended images
and their nature are analyzed. Different means of implicit realization of blended images have been studied. Implicit presentation of
blended images is possible when at least one of their components is implicit or carries implicit meaning. Thus, two types of implicit
representation of blended images have been singled out: when one of the components is implicit carrying implicit meaning; when one
of the components can be realized both implicitly and explicitly.
Keywords: science-fiction text, blended image, implicitness, implicit meaning.
Особенности имплицитной презентации блендовых образов в научно-фантастическом тексте (на материале

рассказов Р. Брэдбери)
А. М. Эрлихман
Аннотация. В статье описана проблема формирования блендовых образов в тексте научной фантастики. Исследуются осо-
бенности научно-фантастических текстов и априорность блендовых образов. Анализируются научно-фантастический текст
как семиотическая система, типы блендовых образов и их природа. Разные средства имплицитной реализации блендовых
образов стали объектом этого научного исследования. Имплицитная презентация возможна когда хотя бы один из компо-
нентов есть имплицитным и выражает имплицитный смысл. Таким образом, было выделено два типа имплицитного пред-
ставления блендовых образов: один из компонентов реализуется имплицитно и образует блендовый образ с определенным
имплицитным смыслом; один из компонентов реализуется как имплицитно так и имплицитно.
Ключевые слова: научная фантастика, блендовый образ, имплицитность, имплицитный смысл
37
Linguo-cultural approach to intertextual phraseology

(through somatic code of culture)
O. M. Galynska*
National University of Food Technologies, Kyiv, Ukraine
*Corresponding author. E-mail: galinskaa@yahoo.com
Abstract. The paper considers intertextuality and intertext as linguo-cultural phenomena. Intertextuality makes it possible to find out
in a new light how the national spirit is manifested and a national specific is expressed in intertextual phraseological units through
somatic code of culture. The main sources of linguo-cultural information of English and Ukrainian phraseological units have been
reconstructed; similarities and differences in beliefs and stereotypes of the British and Ukrainian nations have been determined.
Keywords: intertextuality, intertext, linguo-cultural, intertextual phraseological unit, somatic code of culture
Introduction. Phrasicon is predominantly the subject- The goal of the study is to describe the fragment of
matter of many linguo-cultural researches. The study of somatic code of culture in English and Ukrainian intertex-
phraseology by V. Teliya resulted into separation of lin- tual phraseology presented by phraseological units with
guoculturology as a new perspective to study the language somatic components with encoded cultural information; to
through the prism of culture. She was one of the first define the main sources of linguo-cultural information in
scientists to start the development of theoretical principles English and Ukrainian intertextual phraseological units.
in the research of a phraseological sign from such a per- Materials and methods. English and Ukrainian inter-
spective: different layers of culture are present in the textual phraseological units with somatic component
nature of the phraseological sign. “Culture is a specific served the material for the research. With the help of
sign system being a product of the centuries-long, multi- comparative-historical method the main sources of lin-
layer and constantly developing activity depending on the guo-cultural information of the analyzed units were re-
forms of the world perception by the individual” [10, p. constructed. Etymological analysis helped to find out
776]. Teliya defined the following layers of culture that primary meaning of the components of intertextual phra-
had left imprints in the form of the corresponding cultural seological units in both languages.
meaning or cultural information in figurative content of Results and discussion. The simplest interpretation of
the phraseological units: intertextuality presents the idea that any text is a cloth
1. archetypical layer; with woven fragments from other texts, and these ele-
2. mythological layer (which includes ritual); ments are loaded with cultural meaning. The most perfect
3. biblical layer; examples of intertextuality could be citation, allusion,
4. folkloristic layer; circumlocution, parody, etc. According to R. Bart : “Eve-
5. ethnographic sources and historical artifacts; ry text is a new cloth of the former citations, fragments of
6. literary-publicistic; cultural codes, formula, social idioms, etc.; and every-
7. symbolarium of culture [10, p. 781]. thing is absorbed by the text and mixed, as before the text
A brief review of publications on the subject. One of and around it there is the language” [2]. Thus, such an
Teliya’s ideas was the phenomenon of intertextuality. The approach shows specific features of intertext as the result
term of intertextuality, introduced by M. Bachtin [1] and of interrelation of different linguo-cultural codes. And
developed by Y. Kristeva [7], is widely used in modern codes perform their functions in culture.
linguistics. Intertextuality is interpreted in different ways, We understand intertexts as the key signs of culture
thereby causing debates between the scientists and en- which reflect national mentality. It is well-known that
couraging introduction of new approaches. Y. Kristeva culture manifests itself through different culture-specific
pointed out that any text is a mosaic of citations and concepts (realii) personified in material form by artefacts
product of absorption and transformation of the other text. (house, bench; піч, хата), natural culture-specific con-
Under this term the researcher understood the interaction cepts (sun, heaven, earth; сонце, небо, земля, свічка),
of different codes, discourses or voices that are inter- mentofacts (goodness, evil; добро, зло). And this study
twined in the text [7]. Some representatives of the western we consider phraseological units as microtexts with en-
philological school (H. Plett, R. Bart, M. Riffaterre, coded information about culture, traditions, stereotypes,
G. Zhenett) focused their attention on such aspects of symbolics, etc.
intertextuality as the problem of text understanding and The principle of anthropometry of the language phra-
text interpretation, functions and types of intertextual seology and anthropomorphism of analogizing of the
elements, the role of the author, correlation between the artificial world in the human consciousness determines
text and works of predecessors. specific meaning in naming processes of the signs of the
Intertextuality as linguo-cultural category creates verti- human body’s parts – somatisms. They are representatives
cal (with texts of the previous periods) and horizontal of patronymic relations of the concept HUMAN BEING.
(with texts from other cultures) contexts. Thus, the text is One can suppose that natural phenomena and human body
considered as a dialogue between different cultural con- were one of the first culture-specific concepts perceived
texts, not only as a dialogue between the author and the by people.
reader [15]. In opinion of R. Weintraub, somatic code of culture is
one of the biggest taxonomic families of words of interlin-
38
guistic phraseology, because phraseological units with (from) hand to mouth; to let one’s hair down; hand over
somatic components make 30% of a language’s phrasicon fist; to win hands down; to pull someone’s leg [DIO, p.
[14, p. 157–162]. And this is naturally because human body 243; 43; 148; 146; 147; 184]; in Ukrainian: знімати
unites two powerful forces: nature and culture. полуду з очей; хоч обіддя гни; клепати язиком;
Phraseological units with somatisms are presented by милити шию (голову) (кому); без клепки в голові; губи
V. Uzhchenko and D. Uzhchenko in a tabulated form for як вареники; язик як лопатень (лопата, помело, млин)
“Dictionary of phraseologisms of Ukrainian language” [СФУМ, p. 270; 150; 301; 387; 301; 786].
(2003) (Slovnyk frazeologizmiv ukrajinskoi movy). The 4) sources of Greek, Roman and modern literature (in
biggest part of phraseological units with somatisms pre- English: to go in one ear and out the other (compare with
sent the unis with component “Eye”, “Heart”, “Head” and Ukrainian: пропускати повз вуха); to have / take the bit
“Hand”. The least part present the units with components between one’s teeth; to put one’s best foot forward; the
“Hair”, “Knee”, “Stomach”. In general, somatisms were face that launched a thousand ships; to wear one’s heart
the subject-matter of the profound researches done by I. on one’s sleeve; а King Charles’s head [DIO, p. 110; 36;
Hosudarska, V. Sheveliuk, D. Gudkov, M. Kovshova [4; 128; 116; 273; АУФС, p. 383]; in Ukrainian: Синя
12;5]. Accordingly, we are not aimed at describing inter- Борода; синій птах [11].
textual phraseologisms with all the somatisms. We choose 5) myths, legends (in English: Achilles’ heel / the heel of
those having “encoded” information about folkways, folk Achilles [АУФС, p. 15]; in Ukrainian: ахіллесова п’ята;
beliefs, traditions and way of life. Every somatism, every всевидюще око [СФУМ, p. 589; 463]; лежати в богів
organ of the body relates with the corresponding pieces of на колінах [11].
the Universe, i.e. they symbolize something, for instance: As we can see from analysis of the somatic code of
bones – earth, heart – mind, hand – power, head – heaven, culture, in both languages the main sources of linguo-
blood – water etc. cultural information are the Bible and Christianity, folk
In the result of analysis we can find out the main beliefs, superstitious beliefs, folkways and traditions,
sources of linguo-cultural information of intertextual historical and social life, partly literature and mythology.
phraseological units with somatisms. Thus, these sources For example, a biblical expression feet of clay “a
are the following: weakness perceived in someone held in high regars”
1) the Bible (in English: to turn the other cheek; by the comes from a story in the Book of Daniel. After spending
skin of one’s teeth; feet of clay; by the skin of one’s teeth; the night in prayer, Daniel was the only person in Nebu-
finger on the wall; to see a mote in one’s eye [DIO, p. 72; chadnezzar’s kingdom able to interpret the king’s trouble-
271; 119; АУФС, p. 185; 334; 842]; in Ukrainian: some dream. Nebuchadnezzar had seen a huge statue of a
адамове реберце; око за око, зуб за зуб (expression man, dazzling in appearance, made of several different
from the Old Testament; in the New Testament Jesus metals, starting with gold at the head down to iron on the
Christ in one of his sermons says: “Forgive your ene- legs. The statute’s feet were part iron and part clay. In the
mies”); живий труп; у поті чола; відкривати / interpretation, Daniel says that, by God’s will, he is the
відкрити очі; і волосина не спаде з голови (чиєї, у golden head but other inferior kingdoms will succeed
кого); посипати голову попелом; кістки та шкіра; не him, ending with a divided kingdom represented by feet
мати де голову (голови) прихилити; язик приріс до of iron and clay. The mighty statue was not as strong as it
піднебіння (у кого, чий); умивати руки [6, p. 20; 73; appeared, its greatest weakness being its feet of clay.
271; 24; СФУМ, p. 103; 123; 547; 297; 379; 786; 6, p. Even the greatest and perfect may have hidden flaws
283]; He was a dream come true for most women: a faith- [DIO, p. 119-120].
ful, loving, hard-working man. Suzi Godson laments an The origin of Ukrainian intertextual phraseological unit
idol with feet of clay [DIO, p. 120]. кістки та шкіра (English: skin and bones) is concerned
2) folk beliefs, folkways, superstitious beliefs and tradi- with the Old Testament, where too exhausted and thin
tions (in English: to get / set off on the right foot; one’s people were mentioned, so the hyperbole “their skin stuck
ears are burning; to offer one’s hand and heart; to win to the bones” was used. Job the Just Man (Pravednyi Iov)
one’s hand; to have one’s heart in one’s mouth [DIO, p. who suffered a lot physically and morally, said: “My
128; 111; АУФС, p. 712; 1012; 474]; from the bottom of bones stuck to my body” [Bible, Job, 19: 20] (У
one’s heart; to pour out one’s heart [LDI, p. 157; 158]; in Надьчиної Вірусі – шкіра та кості і то не першої
Ukrainian: дух у п’яти ховається; душа в п’яти тікає свіжості, тоді ж як моя Ольга – пишечка здобна)
(чия, у кого); зав’язати косу; покривати голову; [Чм, p. 40]. In this example we can see the phraseologism
просити руки (в кого, кого, чиєї); світити волоссям; as Biblical allusion that in its semantic-syntactic structure
винести ногами вперед; встати на ліву ногу [СФУМ, has the words-components of Biblical origin, but not a
p. 224; 226; 240; 536; 579; 634; 78; 132] (And indeed, Biblical citation formed as a phraseologism in the Bible’s
under the surface there is, apparently, a simmering un- texts.
dercurrent of rivalry. As one would expect, it is Victoria The body of the human being is considered by the eth-
Beckham, wife of the English captain, whose ears are nos as a form of the individual existence, as the soul’s
burning the most) [DIO, p. 111]; (To win her hand and container. In opinion of the Russian scientist A.
all the rest of her he had to be a proper man) [Shar, p. Shmeliov, correlations between the soul and the body are
141]; (– А Боже! – жахалась моя бідна душечка, complex enough. The soul, from one hand, stands against
намалювавши собі Бога страшним дядьком із ножем, і, the body as material to non-material. From another hand,
скрутившись їжачком, ховалася в п’яти) [Тар, p. 64]. the soul is like the body’s part. The soul is perceived as
3) social and historical life and human activity (in Eng- certain “container” of inner state of the person. Thus, the
lish: to rack one’s brains; to turn a blind eye; living human exists in the unity between the body and the soul
39
(in English: body and soul; in Ukrainian: душею і тілом) Common for both linguocultures is the expression my
[АУФС, p. 150; СФУМ, p. 230]. And accordingly, the ears are burning –“вуха горять” (або щоки) “a remark
person’s death means the breakage of this unity (in made by those who think they are being talked about”.
Ukrainian: душа вилітає (відлітає, тікає) / вилетіла з The origin of this belief goes back to Roman times. Pliny,
тіла, душа прощається з тілом, погубити душу [з the Roman historian and writer, for instance, wrote: It is
тілом]) [СФУМ, p. 226; 227; 528] (І справа не в тому, acknowledged that the absent feel a presentiment of re-
що голова похнюплена, руки звішені. Справа в тому, marks about themselves by the ringing of their ears (Nat-
що душа відлітає) [Кост, p. 176]. Negative symbolic of uralis Historia, AD 77) [DIO, p. 111]. The ancient belief
black colour determines the meaning of Ukrainian phra- that the left signified ‘evil’ and the right ‘good’ applies
seological unit тримати в чорному тілі [СФУМ, p. here also. Both Plautus, the ancient Roman writer, and
192]: Ні, цю банду нахлібників треба розігнати! А Pliny hold that if a person’s right ear burns then he is
Боса послати к чорту і самій, самій крутити… А то being praised but a burning left ear indicates that he is the
роз’ївся, а мене в чорнім тілі тримає, як Ізауру яку subject of evil intent. Accordingly to ancient belief, other
[Мт, p. 138]. unexpected bodily twitches and sensations also serve as
In British beliefs heart is emotional center of human warnings, among them those in eye and the thumb. A
body, the container of various emotions. The person can flickering right eye indicates that a friend will visit or that
be in good heart, light at heart, heavy at heart, to have something longed for will soon be seen, and a pricking in
one’s heart in the right. Compare with Ukrainian: з one’s left thumb warns of an evil event [DIO, p. 111]. Let
важким серцем, серце як не вискочить, гаряче серце us compare with Ukrainian proverb: Праве око свербить
(у кого) [СФУМ, p. 643; 642; 639] and others. The Bible – радіти, ліве – на сльозу.
mentions the human heart about 800 times. In essence, The British phrase to get / set off on the right foot “to
this is what it says: the heart is that spiritual part of us begin something well / badly” originated in some sort of
where our emotions and desires dwell. Drawing on the superstitious belief. And according to Ukrainian belief, if
texts of the Bible, I. Ohijenko suggests his own view on you want to be lucky, get up in the morning on the right
the meaning of the word “heart”, i.e, heart is the center of foot. Thus it follows a superstitious belief встати на ліву
human’s mind, human mental activity. And the first ногу [СФУМ, p. 133]. Besides, we bless ourselves with
meaning of the Hebrew lev or levar was “mind” the right hand and disown the devil with right. So, in
[ЕССУМ, p. 247–249]. As the linguist believes, the Bible mentality of Ukrainians the right and the left sides are
is full of the places, where the word “heart” should be similarly connected with good and bad.
understood and translated as “mind”. For example, “man To keep a stiff upper lip “to remain calm and self-
of heart” (Job 34:10, 34) means “wise man” (English reliant in the face of problems or danger; to be in control
intertextual phraseologism a man after his own heart) of one’s emotions” is a particularly British characteristic.
[DIO, p. 271]. I. Ohijenko adds: “Such an interpretation Strange, then, that the earliest references are found in
of the heart moved from the Bible to life, as well as it was American works such as John Neal’s The Down-Easters
used in the science up to XIX century. Among the people (1833), William Thompson’s Chronicles of Pineville
this understanding exists nowadays: heart is the center of (1845), Harriet Beecher Stowe’s Uncle Tom’s Cabin
the will, wish and mind [ЕССУМ, p. 249] (1852) and Canadian author Thomas Chandler Halibur-
Analysis of the intertextual phraseologisms with the so- ton’s The Clockmaker (1837–8) [DIO, p. 281] (Keeping a
matism heart illustrates that semantics of destructive physi- stiff upper lip and martyrishly not wanting to make a fuss
cal act is connected to the component heart denoting: about yourself is an extremely British and peculiar way of
a) semantics of “grief” as negative emotions: to eat / tear dealing with things).
one’s heart, to lose one’s heart [LDEI, p. 157; 158]; The expression to rack one’s brains (in Ukrainian
серце болить, щемить серце [СФУМ, p. 640; 642]; крутити мізками) dates from the second half of the
Every heart has its own bitterness; Every heart has a pain seventeenth century. The rack was an instrument of tor-
[АУФС, p. 308]. Compare with Ukrainian: У кожного ture. It consisted of a frame with a roller at each end. The
серця свій біль; victim was strapped to these and would endure agony as
b) negative scurvy actions with core verbal semantical they were turned little by little, stretching the joints of his
component of destruction (semantics of “wound, cutting”: arms and legs. From the sixteenth century onwards the
різати серце, роздирати серце [на шматки], рвати rack was a favourite figure for expressing something that
серце [СФУМ, p. 312; 608]; one’s heart is breaking or caused intense suffering [DIO, p. 243].
one’s heart bleeds [АУФС, p. 483]. The phrase to live from hand to mouth dates from the
Some characteristics attributed to the heart in British sixteenth century when the problem of vagabondage and
lingoculture, determine its parameters, i.e. content – the poverty became urgent. The poor were described as living
heart can be golden, stony (metaphorical meaning); size – from hand to mouth as their hunger was such that they
it can be big, light; temperature feeling – (mainly the were forced to consume the alms put into their hands
warmth); quality characteristics (full – unfilled). Com- immediately, with no thought for the next day [DIO, p.
pare in Ukrainian: the heart can be big, golden, stony, 148]. In contrast, in Ukrainian culture poverty is associat-
soft; the feeling of the warmth and cold; full – unfilled; it ed with bread and salt as the poorest food –
can be squeezed. Metaphorical oxymoron image of the перебиватися з хліба на воду.
cold hands and warm heart is presented in English cold Besides, trades and the old Ukrainian way of life were
hand, warm heart [АУФС, p. 223]. In Ukrainian we have the basis for the birth of new phraseological units: tinplat-
the similar image and coding: Холодні руки – гаряче серце. ing (лудити очі; полуда на очі впала; знімати з очей
полуду), cooper’s craft (без клепки в голові; не вистачає
40
однієї (третьої, десятої) клепки в голові), blacksmith’s reconstructing the main sources of linguo-cultural infor-
craft (клепати язиком, клепаний на язик, fisher’s mation in English and Ukrainian intertextual phraseologi-
(клювати носом), hairdresser’s (милити шию (голову). cal units, i.e. the Bible, folk beliefs, superstitious beliefs,
Conclusions. In the “body” of phraseological sign folkways and traditions, historical and social life, partially
penetrate the codes of culture which serve as the means of literature and mythology. The study of intertextual phra-
reconstruction of the folk memory of native speakers seological units of English and Ukrainian has revealed
about reflected national mentality. Comparative analysis some similarities and differences in perception of two
of the somatic code of culture in both languages allowed remote cognates.
REFERENCES
1. Bachtin, M. (1986). Esthetics of Written Word, Isskustvo, 13. Shmelev, A. (2002). Russian language pattern of the world:
Moscow. material for the dictionary, Yazyki slavianskoi kultury, Moscow.
2. Bart, R. (1989). The Selection of Works: Semiotics. Poetics, 14. Weintraub, R. (1975). Experience of Comparison of Somatic
Progress, Moscow. Phraseology in Slavonic Languages. Writings of Samarkand
3. Bible, (1992). The Bible or the Books of Holy Scripture of University. Is. 288, no. 9, pp. 157-162.
Old and New Testament. Ukrainian Biblical Assosiation. 15. Zverkova, S. (2004). Intertextual connections and their
4. Hosudarska, O. (2011). Somatisms as means of expression of specificity in works by Angela Carter, PhD thesis,
naïve and scientific world view (a case study of the languages Novosibirsk.
of Romanic and Slavonic groups, PhD thesis, Kyiv. 16. АУФС (EUPD) – English-Ukrainian Phraseological
5. Hudkov, D., Kovshova, M. (2007). Somatic code of culture: Dictionary. (2005). Znannia, Kyiv.
material for the dictionary, Gnosis, Moscow. 17. ЕССУМ (ЕSUD) – Etymological Semantical Ukrainian
6. Koval , V. (1975). Colourful Expressions in Ukrainian Dictionary. (1995). V. 4, Vinnipeg, Canada.
Literary Language, Vyshcha shkola, Kyiv. 18. СФУМ (DPU) – Dictionary of Phraseologisms in Ukrainian.
7. Kristeva, Y. (1995). Word, dialogue and novel, Moscow (2008), (ed. By Bilonozhko), Naukova dumka, Kyiv.
university reporter, no. 1, Is “Philology”, pp. 97-124.
19. DIO – Dictionary of Idioms and Their Origins (2006), (ed.
8. Ohijenko, I. (2001). History of Ukrainian literary language,
Nasha kultura i nauka. – URL: http://litopys.org.ua/ohukr/ вy Linda & Roger Flavell), Kyle Cathie Limited, London.
/ohu.19htm 20. LDEI – Longman Dictionary of Idioms. (1979), Longman
9. Teliya, V. (1996). Russian phraseology. Semantic, pragmatic Group Limited.
and linguocultural aspects, Yazyki russkoy kultury, Moscow. 21. Кос – Kostenko, L. (2011). Zapysky ukrainskogo samashed-
10. Teliya, V. (2006). Introduction / Big Phraseological Russian shego, A-BA-BA-GA-LA-MA-GA, Kyiv.
Dictionary. Meaning. Usage. Cultural comments. Yazyki 22. Мт – Matios, M. (2002) Furshet, Kalvaria, Lviv.
russkoy kultury, Moscow, P. 6–14. 23. Тар – Tarasiuk, G. (2006). Yanhol z Ukrainy, Lybid, Kyiv.
11. Phraseologisms. – URL: http://supermif.com/frazeologizm/ 24. Чм – Chemerys, V. (2007). Tajemnych pryhoda na Orili,
/ukr1/ukr_s_fraz.html
Ukrfitosotsiotsentr, Kyiv.
12. Sheveliuk, V. (2009). Contrastive semantics of phraseologi-
cal units with somatic component: linguo-cultural approach 25. Shar – Sharpe, T. (1996). Grantchester Grind. A Porterhouse
(case study of Spanish and Ukrainian), PhD thesis, Kyiv. Chronicle, Pan Books, London.
Линвокультурологический подход к интертекстуальной фразеологии (на примере соматического кода культуры)

Е. Н. Галинская
Аннотация. В предлагаемой статье интертекстуальность и интертекст рассматриваются как лингвокультурологические
явления. Интертекстуальность дает возможность по-новому увидеть, как проявляется дух народа и выражается специфика
во фразеологических единицах на примере соматического кода культуры. Реконструированы основные источники
лингвокультурологической информации английских и украинских фразеологических единиц; установлены общие черты и
различия в верованиях и стереотипах британского и украинского этносов.
Keywords: интертекстуальность, интертекст, лингвокультурологический, интертекстуальная фразеологическая
единица, соматический код культуры
41
Ареальная геосинонимия испанского коммуникативного пространства

З. А. Гетьман, И. Н. Моренец
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко,
Шевченк , г. Киев, Украина
Paper received 28.01.16;

28.01.16 Revised 03.02.16; Accepted for publication 18.02.16
18.02.16.
Аннотация. В статье рассматривается явление геосинонимии в рамках пиренейского и латинолатиноамериканских вариантов

испанского языка, соотносимоее с ареальной ограниченностью употребления лексической единицы, что приводит к расш
расши-
рению синонимического ряда. В зависимости от территориальной дифференциации испанского
панского языка меняется доминанта
синонимического ряда. Историческая доминанта уступает свою позицию ареальной. Геосинонимические ряды расширяются
также за счет заимствованных корней из английского языка.
Ключевые слова: геосинонимия, синонимический ряд, национальный вариант, диалект, регионоолект, локализм.
М. Л. Регейро Родригес справедливо указывает на Геосинонимия охватывает корпус языковых

сложность такого частотного в языках явления, как средств равнозначной семантики и и, как правило,
синонимия: “En la comprensión de la sinonimia han de равноценной экспрессивности.
ивности. Геосинонимы, кроме
tenerse en cuenta muy diversos aspectos de su двух основных характеристик синонимов:
complejidad léxico-semántica
semántica con sus múltiples “а) принадлежат к одной и той же части речи и
relaciones – significado/ referencia, denotación/ б) настолько близки по значению, что их правильное
connotación, sistema/ uso, monosemia/ polisemia, употребление в речи требует точного знани
знания разли-
solidaridades léxicas/ semánticas, variación diatópica/ чающих их семантических оттенков и стилистических
diastrática/ diafásica, etc. ...” [4]. свойств” [1, c. 407] – характеризуются обязательным
Геосинонимия – явление многогранное. Оно харак- хара территориальным узусом и должны иметь схожую
терно как для мононационального, так и полинацио-
полинаци дистрибуцию. А именно они должны удовлетворять
нального языка, поскольку существуютсуществу территори- следующим условиям: иметь территориальное огра-
альные разновидности и общенародного языка в гра- ничение, постоянность употребления на данной те тер-
ницах государства, где он является официальным.
официальным ритории; для лексических геосинонимов обязательны
Полинациональный язык функционирует также в реализация словообразовательны
словообразовательных возможностей
национальных географических разновидностях, лексемы, семантическое функци
функционирование (для лек-
функциональных национальных вариантах. сических геосинонимов – формирование лексико-
Под геосинонимией следует понимать такое лин- ли семантической группы), дифференциация оттенков
гвистическое явление, как наличие ие в языке регио-
реги значений и специализация геосинонимов по реги регио-
нальных синонимов наряду с синонимами, регули- регул нальному принципу, степень употребительности и
руемыми литературной нормой. В отличие от послед- после стилистическая прикрепленность
прикрепленность. Поскольку язык
них, геосинонимы имеют географически ограничен- ограниче можно считать наиболее аутентичным регистром
ный ареал употребления [3, c. 135-140]. 140]. традиций на конкретной территории в конкретном
ареале, то геосинонимы подвержены значительному
историческому влиянию.
Предлагаем дифференцировать геосинонимы по их
отношению к социальной и территориальной разн разно-
видности конкретного,
ого, в данном случае испанского
языка. Ареальные геосинонимы ограничены рамками
национальных вариантовнтов испанского языка; реги
регио-
нальные геосинонимы – рамками отдельных историч
историче-
ских и административных образований, а именно огр
огра-
ничены диалектами, регионолектами общенародного
языка; локальные геосинонимы
имы – рамками определен-
ной местности; профессиональные геосинонимы –
определенной профессиональной группой лиц в рамках
национальных вариантов и диалектных разновидн
разновидно-
стей языка; социальные геосинонимы ф функционируют
в речи разных социальных групп в рамках национал
националь-
ных вариантов языка.
Геосинонимия прослеживается на всех уровнях
системы испанского языка и распространяется на все
его национальные варианты. Безусловно, геосинон
геосинони-
мия наиболее распространена на лексическом уровне,
включая фразеологию и словообразование, что объя
объяс-
няется закрытостью грамматической системы и оот-
крытостью лексической. Кроме того, следует
отметить, что геосинонимия
нонимия грамматического уровня, в
Рис. 1. Данные поо [7] основном, есть результат исторических процессов в
42
развитии самого исторического языка и в ряде случаев ской системы исторического (литературного) испан-
ее корни следует искать в недрах праязыка, то есть в ского языка, например: alarde, jactancia, gala,
латыни, как классической, так и народной. Лексическая ostentación.
геосинонимия более прозрачна и чаще всего анализи- Пиренейский испанский язык (el castellano) квали-
руется в синхронии. фицируется как исторический относительно его на-
Исторический испанский язык имеет единую лек- циональных вариантов, которые представляют собой
сическую систему; его национальные варианты обяза- функциональные разновидности испанского языка.
тельно расширяют её за счет собственных ресурсов Все разнообразие геосинонимов формирует синони-
(влияние субстрата, изменение семантического объе- мические ряды, в инварианте которых доминанта
ма лексемы, например), но исторический язык остает- принадлежит историческому языку и является
ся ядром лексических систем функциональных вари- ключом к пониманию этого ряда.
антов (языков по терминологии Г. Сальвадора [6]). Именно это и сближает исторический язык с его на-
Исторический язык предусматривает единство по- циональными вариантами. Историческая доминанта, как
следних за счет синонимических рядов, точнее одной правило, наиболее употребительна по сравнению с
или нескольких синонимических единиц, которые и функциональными членами геосинонимического ряда.
связывают все системы. По результатам исследования Грегорио Сальвадора,
Лексические синонимы в рамках исторического историческая доминанта адекватно воспринимается
языка возникают как равнозначные слова, нередко не лицами, которые употребляют тот или иной функцио-
имеют ни семантических оттенков, ни стилистическо- нальный геосиноним [6, c. 62]. Последний может при-
го варьирования, то есть они нейтральны контексту- надлежать, как и другие члены геосинонимического
ально и интенционально. Синонимы в рамках нацио- ряда, историческому языку, при этом некоторые консти-
нального (функционального) варианта, диалекта при туенты этого ряда понятны практически всем носителям
тех же условиях ограничены территориальными рам- языка, но они не рекуррентны. Геосинонимический ряд
ками. Синонимический ряд в рамках исторического не постоянен касательно его членов и может варьиро-
языка определяет доминанту и членов этого ряда как ваться от одного национального варианта к другому.
такие, которые являются единицами единой лексиче-
Таблица 1
Данные по [8]
ARGENTINA CHILE ESPAÑA MÉXICO VENEZUELA
aeromoza azafata azafata aeromoza aeromoza

azafata
changa. changuita pololo trabajo temporal tempora, rebusque, tigre
trabajo transitorial
desocupado, cesante parado, desempleado desempleado desempleado
desempleado (más formal)
estar sin un mango, estar pato estar sin blanco, no estar sin un quinto, no estar en la lona
sin cinco tener ni cinco tener un quinto
hombre orquesta maestro chasquilla manitas mil usos todero
mozo garzón camarero mesero mesonero
planilla, formulario, impreso, formulario forma, formulario,

formulario forma formulario planilla
plata, plata, dinero, dinero, plata,
dinero dinero pasta (col.) billete, dinero,
luz (col.) real, sencillo
plomero gásfiter fontanero plomero plomero
vocero, portavoz portavoz, vocero, portavoz vocero, portavoz, portavoz, vocero

relacionador público publirrelacionista
Место доминанты также может занимать один из данном синонимическом ряду, что регулируется на-
членов синонимического ряда в зависимости от на- циональной нормой конкретного националього вари-
ционального варианта испанского языка: например, анта испанского языка. Вместе с тем историческая
синонимический ряд с доминантой piso, согласно доминанта из-за смещений во внутренней структуре
словарю Ф. С. Саинса де Роблеса [5] habitación, слова может структурировать другой синонимический
cuarto, casa, domicilio, morada, vivienda, residencia, ряд в том или ином национальном варианте. Так,
hogar, может иметь другой геосиноним в позиции историческая лексема piso благодаря своей внутрен-
доминанты, например, в Аргентине и Мексике ней семантической структуре в некоторых нацио-
departamento, в некоторых латиноамериканских стра- нальных вариантах формирует синонимический ряд с
нах apartamento и даже apartamiento. Историческая архисемой “этаж” и, занимая позицию доминанты,
доминанта при этом занимает иную позицию в входит в соответствующий синонимический ряд (для
43
исторического языка в таком синонимическом ряду Структурируя синонимический ряд, следует иметь
позицию доминанты занимает лексема planta). в виду, что исконно испанские (исторические) лексе-
Синонимический ряд структурируют лексические мы входят в синонимический ряд лишь в одном из
единицы разной степени рекуррентности, что связано своих значений; отдельное значение многозначного
с их местом в активном или пассивном вокабуляре слова может структурировать свой собственный
носителей языка. Меру активности или пассивности синонимический ряд.
геосинонимов, и не только, определяет национальный В рамках геосинонимии фразеологические едини-
вариант, диалект, региолект, идиолект как разновид- цы отличаются семантическими (оттеночными), лек-
ности национального языка. Прежде всего она связана сическими, морфологическими, синтаксическими и
с исключительными семантическими сдвигами в компонентными вариантами. В геосинонимических
структуре слова. Изменения в семантической струк- фразеологизмах компоненты могут семантически
туре слова могут быть как частичными, так и полны- коррелировать в узусе; находиться в отношениях
ми. Например, исконно испанская (историческая) синонимии; семантическая корреляция может отсут-
лексема vereda (узенькая дорожка, тропинка, просека) ствовать. Например: истор. beber (apurar) de un trago
в национальных вариантах Южной Америки употреб- и латиноамер. beber tucún tucún, при этом ключевое
ляется в значении “тротуар”, то есть acera в истори- слово, как правило, остается неизменным. При нали-
ческом языке, в то время как в Аргентине и Уругвае чии образных элементов в структуре фразеологизма и
acera – это “тропинка, дорожка”. Или глагол saber, при наявности вариантов одного и того же фразеоло-
согласно словарю Ф. С. Саинса де Роблеса [5] является гизма формируется геосино-нимический ряд: el tiempo
доминантой синонимического ряда conocer, (los tiempos) de doña Urraca (de Maricastaña, de Mari
comprender, entender, advertir, observar, percatarse, Castaña, de la Nana, de la Nanita, del rey Perico, del rey
dominar, enterarse, echar de ver, estar al tanto, estar al que rabió). Лексические сдвиги в образности, которые
corriente, estar al cabo de la calle, estar fuerte en, saber al характерны для разных национальных норм в рамках
dedillo, no pecar de ignorancia, pasarse de listo, saber de метафоризации отдельных элементов фразеологиче-
buena tinta, ponerse al cabo, saber más que Lepe. Этот ской единицы, влекут за собой появление пар геосино-
синонимический ряд является рекуррентным также и в нимов, например: истор. estar a dos velas и Перу, Пуэр-
национальных вариантах испанского языка. Вместе с то-Рико estar en las tablas (сидеть без гроша в кармане).
тем глагол saber расширяет семантический объем и Геосинонимический ряд может формироваться за
принимает сему “иметь обыкновение”, то есть уже счет словообразовательного потенцила современного
формирует новый синонимический ряд с глаголом испанского языка. Наглядным тому подтверждением
soler: Sabia venir por acá a hacer la tarde (R. Güiraldes) является параллельное использование глагольных
наряду с синонимическим рядом исторического языка: суффиксов -ar и -ear: telefonear и telefonar, при этом в
soler, frecuentar, acostumbrar, menudear, abundar, bullir, национальных латиноамериканских вариантах испан-
repetirse, chorrear, ser el pan nuestro de cada día, trillar, ского языка суффикс -ar преобладает. Он является
cursar, traquear, tomar por oficio [5]. частотным при образовании новых геосинонимов,
Синонимический ряд могут формировать геосино- например: archiquitar (истор. achicar), aluzar (истор.
нимы разного происхождения, например, синоними- alumbrar), añonar (истор. mimar). Наблюдается и об-
ческий ряд carro, vehículo, vagón, auto, automóvil, ратное явление: субституция глагольных суффиксов –
carroza, carricoche, biga, при этом лексикографиче- замена суффикса -ar суффиксом -ear: истор. trotar –
ские источники сопровождают каждую из этих лексем латиноамер. trotear, истор. campar – латиноамер.
пометками: auto имеет пометку разговор.; carroza в campear; и наоборот, глагольные новообразования с
Аргентине и Перу, кроме значения “парадная карета”, помощью суффикса -ear в латиноамериканских вари-
имеет значение “катафалк”; carro имеет пометку антах: secretar (истор. cuchichear), tironear (истор. dar
“американизм” и на Кубе обозначает “легковой авто- tirones).
мобиль”; carricoche употребляется в пейоративном Следует констатировать образование геосинони-
значении и означает “драндулет” (интерпретация мических пар – отглагольных имен: истор. paro
значений лексем [2]). В случае заимствования в сино- (parados) и латиноамер. desempleo < empleo
нимической паре важную роль играет калькирование (desempleados).
или расширение семантического объема историче- Заимствования расширяют геосинонимические ряды
ской лексемы, например: истор. pantalón vaquero и за счет исконно испанских и заимствованных корней,
латиноамер. варианты bluyin; и наоборот, истор. как в рамках исторического языка, так и в рамках на-
grabadora и латиноамер. radio casset. Геосинонимиче- циональных вариантов испанского языка: истор.
ский ряд может формироваться на основе националь- estacionar el automóvil и латиноамер. aparcar/ parquear el
ных традиций, что означает соответствующую корре- carro (под влиянием American English) estacionamiento,
ляцию лексических единиц в историческом языке и parqueo, parking (parquing), и соответственно появляется
его вариантах. Сравните пиренейский вариант испан- геосинонимический ряд в пиринейском (историческом)
ского языка и колумбийский вариант: merienda, comida варианте испанского языка.
(2 p.m.), cena (9 p.m.) и las once, almuerzo, comida. Лек- В серии геосинонимов морфологического уровня
сическая синонимия в своем большинстве охватывает историческая доминанта может вытесниться функ-
лексемы, которые означают реалии повседневной жиз- циональной. Например, во всех вариантах испанского
ни, что подтверждается и синонимическими словосоче- языка для образования абсолютной формы прилага-
таниями, например, café negro, café puro, café solo, café тельных является суффикс -ísimo, который в некото-
tinto. рых национальных вариантах имеет редуцированную
44
форму -ismo: истор. buenísimo или bonísimo и латино- Таким образом, явление геосинонимии возникает в
амер. buenismo; качественная интенсивность порож- связи с изменениями семантического объема лексемы
дает приоритетное употребление дублированных под влиянием исторического, ассоциативного, соци-
образований на -ísimo: истор. riquísimo и латиноамер. ального факторов. Кроме прямой номинации, непря-
riquisísimo, истор. guapísimo и латиноамер. guapi- мые номинации, а именно метафора, метонимия, эв-
sísimo, истор. pequeñísimo и латиноамер. pequeñi- фемизмы, могут служить основой формирования гео-
sísimo. Дифференциация в употреблении и значении синонимического ряда, но при этом вступают в дей-
регулируется речевой и литературной нормами, на- ствие объективные и субъективные факторы.Степень
пример, слов, оформленных суффиксами – абсолютности геосинонимов чрезвычайно велика.
azo и -ísimo: guapísimo и guapazo, superiorísimo и
superiorazo, buenísimo и buenazo, malísimo и malazo.
[1] Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / [4] Regueiro Rodrígez M. L. La sinonimia / Luisa María
Ольга Сергеевна Ахманова. – [2-е изд.]. – М.: Советская Regueiro Rodrígez. – Madrid: Arco Libros, 2010. – 96 p.
энциклопедия, 1969. – 608 c. [5] Sainz de Robles F.C. Diccionario español de sinónimos y
[2] Нарумов Б.П. Большой испанско-русский словарь / [Б.П. antónimos / F.C. Sainz de Robles. –
Нарумов, Н.В. Загорская, Н.Н. Курчаткина, Н.Н. Madrid: Aguilar, 1989.
Сердюкова, А.В. Супрун, М. Таленс Хисберт., [6] Salvador G. Semántica y lexicología del español. Colección
Е.С.Якучанис] / под ред. Нарумова Б.П. – [3-е изд.]. – filológica / Gregorio Salvador Caja. – Madrid: Paraninfo,
М.: Русский язык, 1999. – 832 с. 1985. – P. 62.
[3] Салеева М.В. Итальянский язык и диалект: современное [7] http://vk.com/wall-48913452?q=%23
состояние / Салеева М.В. // Веснік Мазырскага [8] https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/hphotos-
дзяржаўнага педагагічнага ўніверситэта імя xpa1/t31.08/fr/cp0/e15/q65/893838_10151672771107175_69
І.П.Шамякіна. – Выпуск №2 (46), 2015. 6723091_o.png.jpg?efg=eyJpIjoidCJ9
– С. 135-140.
REFERENCES
[1] Ahmanova O.S. Dictionary of linguistic terms / Ol'ga [4] Regueiro Rodrígez M. L. La sinonimia / Luisa María
Sergeevna Ahmanova. – [2-d ed.]. – M.: Soviet Regueiro Rodrígez. – Madrid: Arco Libros, 2010. – 96 p.
encyclopaedia, 1969. – 608 p. [5] Sainz de Robles F.C. Diccionario español de sinónimos y
[2] Narumov B.P. Big Spanish-Russian dictionary / [B.P. antónimos / F.C. Sainz de Robles. –
Narumov, N.V. Zagorskaja, N.N. Kurchatkina, N.N. Madrid: Aguilar, 1989.
Serdjukova, A.V. Suprun, M. Talens Hisbert., [6] Salvador G. Semántica y lexicología del español. Colección
E.S.Jakuchanis] / ed. Narumov B.P. – [3-d ed]. – M.: filológica / Gregorio Salvador Caja. – Madrid: Paraninfo,
Russian language, 1999. – 832 p. 1985. – P. 62.
[3] Sаleeva M.V. The Italian language and dialect: modern [7] http://vk.com/wall-48913452?q=%23
situation/ Sаleeva M.V. // Reporter of Mozirskiy State [8] https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/hphotos-
Pedagogical University named after I.P.Shamjakin. – Number xpa1/t31.08/fr/cp0/e15/q65/893838_10151672771107175_69
2 (46), 2015. – P. 135-140. 6723091_o.png.jpg?efg=eyJpIjoidCJ9
Area Synonymy of Spanish Communicative Space

Z.A. Getman, I. N. Morenets
Abstract. The article deals with the phenomenon of synonymous correlation between lexical units belonging to the Iberian and Latin
American varieties of the Spanish language. The dominant lexical unit of the synonymous series is dependent on the territorial
variety of the language and changes correspondingly. The historically dominant lexical unit is substituted by the area dominant one.
The synonymous series are expanded by means of borrowings from foreign languages, English in particular.
Keywords: synonymy, synonymous series, dominant lexical unit, national variant, dialect, regional variant, localism.
45
Ретроспектива в минуле: українська діаспора та еміграційна література
І.М. Комінярська*
Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Т. Г. Шевченка, м. Кременець, Україна

*Corresponding author. E-mail: kominyarska@meta.ua
Анотація. У статті висвітлено формування української діаспори та центрів еміграційного літературознавства. Автор
характеризує чотири хвилі української еміграції, їх хронологічні межі. Проаналізовано чотири періоди української
еміграційної літератури. Окрему увагу приділено українській літературі в Канаді.
Ключові слова: ретроспектива, українська діаспора, еміграційна література, чотири хвилі еміграції, Канада.
Постановка проблеми. В умовах глобалізаційних Мета статті – з’ясувати ретроспективний зв’язок

процесів сучасної цивілізації та зміни етнічних української діаспори та літератури українського
ідентичностей проблема формування еміграції у зарубіжжя.
соціально-політичному та історико-літературному Виклад основного матеріалу. Українська діаспора
осмисленні набуває особливої актуальності. Вона – українська національна спільнота, що проживає
полягає в необхідності визначення та пояснення поза межами українських земель. Вона послужила
цілого ряду складних процесів еміграційного важливу роль у підтримці української культури, а
характеру. особливо літератури.
Сьогодні у світі від 150 до175 млн. осіб Про українську діаспору Олесь Гончар писав, що
проживають за межами країн свого етнічного треба віддати належне українській діаспорі, її
походження. Участь українців у глобальних історичним заслугам. Адже в складні суспільно-
міграційних процесах становить понад 45%. Серед 65 політичні часи для нашої культури та мови діаспора
млн. українців світу понад 30% живуть поза межами створювала наукові центри, видавала енциклопедії,
України як закордонні українці. Вони є громадянами рятувала від забуття твори наших письменників. Як
інших держав та інтегровані в їхній соціум. Новітні зазаначав Ф. Погребенник [5, с.22], еміграції всіх
українські емігранти становлять близько 9 млн. осіб, а часів і народів супроводжувалися народженням і
це 10% від загальної кількості мігрантів у світі. У розвитком громадсько-політичної й літературно-
зв’язку з цим постає проблема дослідження естетичної думки, що відображала історичну долю
української діаспори, її значення, наслідків та народу.
еміграційної літератури як художньо-естетичного Цілим рядом об’єктивних та суб’єктивних причин
явища в літературному процесі ХХ – ХХІ століть. визначено виникнення української діаспори, яка
Стислий огляд публікацій з теми. Проблема поділяється на західну і східну. Процес її створення
формування діаспори в її історичному та соціальному обумовлений в основному соціально-економічними та
розумінні отримала в науці достатньо широке політичними факторами і розподіляється на чотири
тлумачення. Дослідники розглядають її в хвилі переселенського руху [4].
історичному, економічному, політичному, Перша хвиля за історичними доведеннями є
психологічному, етнічному, гендерному, культурному трудовою еміграцією українців, яка тривала з кінця
та літературознавчому аспектах. ХVІІІ століття до 1914 року. Особливо багато
В останні роки феномен української діаспори українців виїжджало на заробітки до США, Канади,
досліджували такі науковці, як: С. Вдовенко, В. Бразилії, Румунії, Болгарії та інших країн перед
Губарець, В. Євтух , Т. Коломієць, Ю. Лагутов, Т. Першою світовою війною.
Лупул, М. Пірен, А. Попок, В. Трощинський, К. Друга хвиля (1914–1941) умовно називається
Чернова та інші. міжвоєнною, інтелектуальною. Виїжджали українці
Літературна спадщина діаспори ХХ ст. стала до Чехо-Словаччини, Польщі, Німеччини, Австрії,
предметом пильної уваги українських Болгарії, Франції, США та Канади.
літературознавців: О. Астаф’єва, Р. Гром’яка, Третя хвиля охоплює період з 1941 року і до кінця
В. Гуменюка, В. Дончика, М. Жулинського, ХХ століття. Серед українців, які емігрували під час
Л. Залеської-Онишкевич, М. Зубрицької, Другої світової війни та в післявоєнний період, була
М. Ільницького, Г. Костюка, М. Ласло-Куцюк, велика кількість інтелігенції та науковців. Вони
Н. Малютіної, А. Матющенко, Н. Мафтин, Р. Мовчан, сприяли розквіту українського політичного,
В. Моренця, Л. Мороз, І. Набитовича, Д. Нитченка, громадського, культурного та релігійного життя у
В. Панченка, Ф. Погребенника, Р. Радишевського, діаспорі. Після Другої світової війни на території
Т. Салиги, Л. Скорини, А. Ткаченка, С. Хороба та ін. Німеччини та Австрії перебувало багато біженців і
Однак, попри зростання кількості публікацій, в’язнів з різних країн. Серед них було чимало
потенціал ретспективного погляду в минуле українців, особливо так званих «переміщених осіб»,
української діаспори та еміграційної літератури ще не які з різних причин не могли повернутися на
був предметом спеціального наукового розгляду. Батьківщину і знайшли притулок у спеціальних
таборах. У таких таборах перебували письменники
Іван Багряний, Василь Барка, Дмитро Нитченко, Улас
46
Самчук та інші. У 1945 році при ООН було створено духом, а сповнені сили й рішучости нести далі
агентство допомоги та реабілітації, яке займалося світильник української правди — наше слово, то це
долею так званих «переміщених осіб». Завдяки цьому свідчить, що нема такої сили, щоб зупинила наш рух
здійснено їх переселення в місця постійного до вершин вселюдської, а значить — української
проживання до США, Канади, Австралії, Бельгії, правди. Нема такої сили, щоб викреслила нас «із
Бразилії, Великобританії, Парагваю, Нової Зеландії, рубрики» » [3, с.38].
Уругваю, Венесуели та інших країн. Для більш глибокого розуміння значення
На фоні економічної та політичної нестабільності, позаматерикової і материкової літературної спадщини
якими супроводжується сучасний етап становлення української літератури скористаймося періодизацією
української держави, виникла четверта хвиля Григорія Костюка, запропонованою у праці «З
еміграції. Вона охоплює кінець ХХ – початок ХХІ літопису літературного життя в діаспорі» (1971).
століть. За своїм складом четверта хвиля еміграції – Український вчений-літературознавець і критик
це переважно українська інтелігенція: вчителі, лікарі, поділив українську еміграційну літературу на чотири
інженери, актори, музиканти, співаки, науковці, періоди.
висококваліфіковані спеціалісти робочих, аграрних, Перший період охоплює 1921 – 1940 роки.
будівельних та технологічних професій. Сфера Центрами письменницької еміграції були Львів,
активності нової еміграції з України в основному Прага, Париж, Варшава. Високо естетичні художні
направлена на фінансове забезпечення та моральну твори письменників української діаспоріани
підтримку рідних в Україні. Четверта хвиля розсіяла друкувалися у Відні «Нова доба» (1920 – 1921) та
українців по 37 країнах світу. Її ще називають «Воля» (1920 – 1923); у Каліші (Польша) (1922 –
фаховою з найбільшою часткою українців з вищою 1923); у Празі «Нова Україна» (1922 – 1928); у Львові
освітою. «Літературно-Науковий Вісник» (1922 – 1932) та
Серед усіх чотирьох хвиль на особливу увагу «Вісник» (1933 – 1939); у Парижі «Тризуб» (1926 –
заслуговують друга та третя хвилі еміграції, адже 1939); у Варшаві «Ми» (1933 – 1939).
саме вони були дуже потужними. Ми не знайдемо у Літературне життя другого періоду еміграційної
світі жодної країни, яка б поза своїм материком мала літератури умовно окреслює 1941 –1945 роки.
стількох визначних представників літератури, як У цей період на території окупованої фашистами
Україна. Письменники підрадянської України в України виникають літературні друковані органи:
умовах тоталітарної системи не могли повністю Київ «Літаври» (1941); Харків, Київ та
реалізувати свої таланти та знання, адже їх знищували Єлисаветград (тепер Кіровоград) «Український засів»
або фізично (Є. Плужник, Д. Фальківський, Г. (1942 – 1943); Львів «Наші дні» (1941 – 1944). Окрім
Косинка, В. Підмогильний, М. Зеров, В. Стус та ін.), цього, література письменників-емігрантів
або морально (М. Рильський, П. Тичина, В. Сосюра, представлена в тижневиках і щоденниках Кракова
А. Малишко, М. Бажан та ін.). «Краківські вісті», Києва «Українське слово», Рівного
Явище еміграції відбилося як в зарубіжній, так і в «Волинь» (гол. ред. Улас Самчук), Харкова «Нова
українській літературі. Наприклад, І. Франко Україна», Львова «Львівські вісті». Існувало також
репрезентував у збірці «Мій Ізмарагд» цикл «До літературне життя і в таких еміграційних центрах:
Бразилії» (1898), В. Стефаник порушив тему «Пробоєм» (Прага), «Український вісник» та «Голос»
заробітчанства та заокеанської еміграції в творах (Берлін).
«Синя книжечка» (1899) та «Камінний хрест» (1899). Третій період – це створення Мистецького
Мотиви еміграції присутні у творчості М. українського руху (1945 – 1954), першого повоєнного
Черемшини, А. Тесленка, С. Васильченка (новела «На літературного об’єднання письменників в еміграції.
чужину») та інших. Григорій Костюк третій період називає європейською
У свою чергу письменники-емігранти презентують добою еміграції та добою Ді-Пі таборів, адже в той
зразки емігрантського життя в ліриці, прозі та драмі. час розпочали своє існування літературні центри в
Наприклад, США – Ю. Чупка, Н. Дмитрів, А. Макар Німеччині, Франції та Австрії: Мюнхен, Авґсбурґ,
(драма «Американський шляхтич»), З. Бичинський Штутгардт, Новий Ульм, Париж, Зальцбург, Інсбрук.
(повість «Емігранти»); Канада – Т. Федик (збірки Яскравим свідчення друкованої продукції емігрантів
поезій «Пісні про Старий край і Канаду», О. Івах є: збірники літературно-мистецької проблематики
(повість «Голос землі»), І. Киріяк (роман «Сини «МУР» та альманах «МУР»; місячник літератури,
землі»). Англійською мовою порушували тему мистецтва, критики «Арка» (1947); збірник красного
еміграції В. Палюк «Сanadian Cosaks», В. Лисенко письменства, критики і перекладів «Хорс»;
«Men in Sheepskin Coats», а в Бразилії – П. літературний журнал «Заграва»; журнал літератури,
Карманський «Емігранти». мистецтва і критики «Звено».
Григорій Костюк – літописець літературно- Четвертий період еміграційної літератури
мистецького життя української еміграції та діаспори. розпочинається від 1954 року і до 1997 року. Було
У листопаді 1970 року в Нью-Йорку відбувся створено організацію Об’єднання українських
четвертий з’їзд організації українських письменників письменників «Слово», керівниками якої були
«Слово», на якому він наголосив, що «…український літературознавці Г. Костюк, Ю. Лавріненко, Ю.
літературний процес поза межами рідного краю – Шевельов, І. Качуровський. До 1975 року «Слово»
факт реально існуючий», «І в цьому є своя проречиста очолював Г. Костюк.
символіка: коли ми переступили вже п’ятдесяти У 50-ті роки центр українського еміграційного
річний шлях свого еміграційного буття і не занепали літературознавства перемістився до Америки, куди
47
перебралася значна частина МУРівців, де виникли тематиці Онуфрія Івахи (вірш «Марш на Варшаву»,
наукові та літературні осередки. До 1956 року в 1930); на патріотичних акцентах поезії Василя
Гарварді (США) працює Д. Чижевський. Саме цього Тулевітра (вірш «Моя любов»,1935); на
року в Нью-Йорку виходить його фундаментальна історіософській поемі «Дух нації» (1940) Тимоша
праця «Історія української літератури». Павличенка; на соціальній тематиці Мирослава
Український та американський літературознавець Ічнянського (вірш «Анюта», 1925); на патріотизмі та
Григорій Грабович стверджує, що «…українська любові до України Микити Мандрика (збірка «Мій
еміграційна література…розпочинається лише після сад», 1941) та ін. Дослідник розглядає українську
Другої світової війни…в 1945-1950 р.» [1, с.389]. поезію в стилі «одержимості українськістю».
Вчений-енциклопедист Федір Погребенник довів, що Відзначаючи досягнення письменників-емігрантів,
саме дві хвилі увійшли в історію літератури: дослідник В. Полковський називає діаспорну
пожовтнева та повоєнна [5,с. 24]. Професор Роман канадську прозу та драматургію. Наприклад, в
Гром’як підкреслював, що «з розширенням історичній повісті «За волю України (Віра Бабенко)
політичної еміграції (особливо після першої і другої (Вінніпег,1939) Олександр Луговий зображує як
світових воєн) український літературний процес народжується українська держава, а в драмі
роздвоївся, став двоколійним, а фактор еміграції став «Дванадцять» Мирослава Ірчана (Вінніпег,1923)
однією з найвагоміших причин гетерогенічності показано боротьбу червоних повстанців з поляками.
української літератури. Не була наша література тут «…проза, на думку В. Полковського, – це тяжіння до
винятком, бо цей процес потужно відбився і в епосу, яке особливо помітне в тридцятих роках, коли
літературах інших народів, зокрема сусідів українців ( твориться своєрідний жанр архетипної іміграційної
російській, польській, литовській, білоруській, повісті» [2, с. 462].
словацькій тощо) » [7, с.93]. «Драматургія в еміграції, – на думку Костюка, –
Література українського зарубіжжя або еміграційна найупосліджений жанр. У нас було донедавна тільки
література – це літературна творчість письменників, три письменника, що вперто і послідовно пробували
які виїхали з політичних, економічних, релігійних творити драму. Це покійна Людмила Коваленко
причин на чужину для постійного чи тривалого (»Домаха», «Людина помирає в першім акті»), а з
проживання. Об’єктом дослідження є результати живих і творчо діючих – Ігор Костецький (збірка
літературної творчості емігрантів. Найпоказовішим «Театр перед твоїм порогом») та Богдан Бойчук (дві
зразком таких праць є дослідження українського драми: «Голод», «Приречені» [3, с.65].
поета, перекладача, професора Альбертського Серед видатних канадців українського походження
університету Яра Славутича «Українська література в окреме місце займає Валеріан Ревуцький – видатний
Канаді» (Едмонтон, 1992), де зібрано інформацію про український театрознавець, публіцист та талановитий
літераторів-емігрантів. Автор зауважив, що «услід за педагог. Поряд з цим мала місце надзвичайно плідна
хліборобами їхали на Захід українські письменники та наукова діяльність, зокрема, монографічні праці
інші літератори, священики та громадські вченого: «П’ять великих акторів української сцени»
представники. Спільними зусиллями вони будували (1955), «Нескорені березільці: Йосип Гірняк і Олімпія
церкви, народні доми, читальні, засновували Добровольська» (1985), «В орбіті світового театру»
часописи, друкували книжки. Так виникло українське (1995), «Віра Левицька: життя і сцена» (1998), «По
письменство на американському континенті» [6, с.5]. обрію життя: спогади» (1998), «Заграва: кілька слів
Українські канадці – це вагома частка канадського про театр» (2000). У статті «Семен Ковбель як
суспільства. Створення української громади драматург і діяч театру» Валеріан Ревуцький
супроводила значна культурно-просвітницька робота занотовує: «Вражає різноманітність їх за жанрами –
емігрантів, які прагнули зберегти українську історію, класичні драми етнографічно-побутового театру,
культуру, мову та літературу. Останнім часом в трагедії з історії та сучасности, алегорії, скетчі-драми,
українському літературному дискурсі посилилась навіть радіограми» [2,с. 462].
увага до проблем та здобутків сучасної української Відомим українським перекладачем та поетом
діаспорної літератури як минулого, так і сьогодення. сьогодні в Канаді є Леонід Коровник. Він видав дві
Належним чином висвітлюється літературний процес збірки поезій: перша «Струмені в пустелі: поезії»
еміграції як найцікавіший період в українській (1991 – 2002) вийшла друком у видавництві «Дорога
літературній канадіані. На сьогодні ґрунтовним правди» (Канада), а друга «Росинки живої води»
дослідженням в Україні, на нашу думку, є науково- (2012) – в Луцьку. Лірика Леоніда Коровника – це
дослідницька праця про діаспорну літературу філософсько-релігійний роздум про чистоту душі,
Наукового товариства імені Шевченка в Канаді, штрихи думок про сенс людського життя, про красу
зокрема західноканадські збірники №5 (2008р.), №6 природи, про голодомор українців, про безмежну
(2012р.), №7 (2014р.) за редакцією В. Полковського та любов до України, про важливе значення рідної
М. Сороки [2]. української мови для збереження української
Особливий інтерес становить наукова розвідка ідентичності тощо. Кожна поезія митця наповнюється
доктора філософії, директора Центру канадознавства потужним духовним струменем ліричності,
Національного університету «Острозька академія» надзвичайної легкості та філософічності життя.
Валерія Полковського про українську діаспорну Висновки. В геополітичному аспекті українську
довоєнну літературу в Канаді. Автор акцентує нашу діаспору можна розглядати як своєрідну форму
увагу на романтичній ліриці Івана Данильчука (збірка соціуму. Проживаючи за кордоном, мільйони наших
«Світає день», Вінніпег, 1929); на філософській земляків та їх нащадки в багатьох країнах світу
48
зберегли в своєму середовищі національну культуру, окремішності за обставин чужоземного оточення,

мову, звичаї, українську самобутність і створили фактором осмислення еміграційного дискурсу. Як ми
власну художньо-вартісну літературу. Українська бачимо, проблема взаємоперехрещення літератури й
діаспора як історичне, соціальне, політичне та еміграції є дуже цікавою. З огляду підвищеного
культурологічне явище характеризується не інтересу до української діаспори та літературної
односторонньо. Вона існувала та існує в тісному спадщини українського зарубіжжя у глобалізованому
взаємозв’язку з культурою, мовою та літературою. світі, глибоке дослідження відкриває перспективу
Діаспорна література стала одним із найактивніших системного бачення цього феномену в його
виявів духовного життя української спільноти, художньому осмисленні.
джерелом її згуртування та збереження своєї
1. Грабович Г. До історії української літератури: 4. Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України.
дослідження, есе, полеміка / Г. Грабович. – Київ: Основи Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – Київ:
– 1997. – 604 с. Довіра: Генеза, 1996. – 942 с.
2. Західноканадський збірник / за ред. В. Полковського, М. 5. Погребенник Ф. Еміграція і література / Ф. Погребенник //
Сороки. – Едмонтон – Острог: Видавництво Слово і час. – 1991. – № 10. – С.22-28.
національного унівеситету «Острозька академія», 2014. – 6. Славутич Яр. Українська література в Канаді. Вибрані
Том XLIV. – Частина п’ята. – 585 с. дослідження, статті й есеї / Яр Славутич. – Едмонтон:
3. Костюк Григорій. З літопису літературного життя в Славута, 1992. – 336 с.
діаспорі (І). До 15-річчя діяльности об’єднання 7. Українська еміграція в історії та літературі: матеріали
українських письменників «Слово»: 1954-1969 // Міжнародн. наук. конф. (18-20 вересня 1996 р.) / упор. та
Сучасність. – 1971. – № 9. – С.37-63. наук. ред. Р. Гром’як, Б. Лановик. – Тернопіль,
Тернопільський приладобудівний інститут ім. Івана
Пулюя, 1996. – 180 с.
REFERENCES
1. Toward a History of Ukrainian Literature : articles, essays, Right of Ukraine named after V. M. Koretskyi. – Kyiv:
polemics / George G. Grabowicz. - 1997. – 608 p. Dovira: Geneza, 1996. – 942 p.
2. West Canadian collection / za red. V. Polkovskogo, M. 5. Pogrebennyk F. Emigration and literature / F. Pogrebennyk //
Soroky. – Edmonton – Ostroh: Vydavnytstvo nacionalnogo Slovo i chas. – 1991. - № 10. – P. 22-28.
universytetu “Ostrozka Akademia”, 2014. – Tom XLIV. – 6. Slavutych Yar. Ukrainian literature in Canada. The chosen
Chastyna piata. – 585 p. investigations, articles and essays / Yar Slavutych. –
3. Kostuyk Grygoriy. From the chronicle of the literary life in Edmonton: Slavuta, 1992. – 336 p.
diaspora (I). To the 15th anniversary of the functioning of 7. Ukrainian emigration in history and in literature: the materials
Ukrainian writer’s uniting “Word”: 1954-1969 // Suchasnist’. of the international scientific conference (18-20 September
– 1971 - № 9. – P. 37-63. 1996) / upor. ta red. R. Gromiak, B. Lanovyk. – Ternopil,
4. The small encyclopedia of ethnic and state studies / Ukrainian Ternopil technological institute named after Ivan Poluyi,
National Academy of Science. The Institute of State and 1996. – 180 p.
Retrospective in the past: Ukrainian diaspora and literature in emigration

Iryna Kominiarska
Abstract. The article is about the peculiarities of the creation of Ukrainian diaspora and the centres of the emigrant literary studies.
The author characterized four waves of emigration, their chronological borders. It was analyzed four periods of Ukrainian literature
in emigration. The separate attention is paid to Ukrainian literature in Canada.
Keywords: retrospective, Ukrainian diaspora, literature in emigration, four waves of emigration, Canada.
Ретроспектива в прошлое: украинская диаспора и эмиграционная литература

Ирина Коминярская
Аннотация. Статья посвящена формированию украинской диаспоры и центров украинского литературоведения. Автор
характеризует четыре волны украинской эмиграции, ее хронологические рамки. Проанализированы четыре периода
украинской эмиграционной литературы. Отдельное внимание уделено украинской литературе в Канаде.
Ключевые слова: ретроспектива, украинская диаспора, эмиграционная литература, четыре волны эмиграции, Канада.
49
New England lexis and its signatures

R.Y. Kritsberh*
State Pedagogical University, Kriviy Rih, Ukraine
*Corresponding author. E-mail: roman.kritsberh@fulbrightmail.org
Abstract: New England lexis is of insular character, having little in common with other regions. The contribution of Northern and
Western British donor dialect areas is prevailing, not Eastern and Southern, as supposed. NE vocabulary is mainly the product of the
19 and 20th cc. migration and social mobility of the population. Etymologically, the main sources are compounding, combinations
and phrases, along with semantic changes based on metaphor. Semantically, household items, those related to professional spheres –
hunting, fishing, lumberjacking, names of animals and plants are conspicuous; the bulk of the material show variation – multiple
names for the same object
Keywords: dialect areas, distribution, etymological sources, lexis, semantic topics.
Introduction. There have been a number of different – 6, e.g. dish kettle ‘large heavy pot’; NE + Midland – 5,
approaches to hot-button issues in American dialectology, e.g. angry ‘of wound: inflamed’; North, esp. NE – 5, e.g.
still open to discussion. Among them are the classification buttery ‘pantry’; NE + South Atlantic – 4, e.g. biddy
of dialect areas and dynamics of interaction between ‘mature chicken’; chiefly North East, esp. NE – 3, e.g.
them, futile attempts to reconcile the phonological and
lexical principles of such classification, contribution of black ice ‘smooth layer of ice on still water’, etc. As it is
British dialect zones to American regions, consistency or seen, New England lexis is of insular character without
its lack in relation between external history and language sharing it with other dialect areas. Even accounting both
features, to name only but few. North East and North regions (170 and 240 units), which
Survey of publications. If phonology of American include NE as their original source (not object of present
dialects is well studied in seminal works of the field, such study), the uniqueness of NE vocabulary is striking.
as W. Labov [6], W. Wolfram [8], E. Schneider [5], etc., Grammatically, the bulk of the material are nouns –
their complex lexis signatures are less fortunate to be 69%, as dooryard call ‘neighborly visit’, hasty pudding
revealed. Mostly, the latter are limited to a list of words ‘cornmeal mush’; followed by verbs (12%), as to beau
used in an area [1, p. 268], while crucial questions remain
unanswered. One of those is whether British dialect ‘escort, date’, to dickey up ‘dress up’. Then go adjectives
features in American regional vocabulary reflect the (6%), as frowy ‘rancid, spoiled’, budge ‘intimate,
history of settlement in a direct, ‘no-frills’ way, as given familiar’; followed by phrases and word combinations
in R. Hickey’s work [4], or present-day reality has more (5%), as hell to pay and no pitch hot ‘predicament’, to
intricate character that defies such simplistic approach. hook Jack ‘skip school’, as:
Objective, material, methodology. The lexis of New “I was familiar in my boyhood with the expressions to
England (NE) is a topical object for such study. Being the play hookey and hook Jack” [3, p. 1086].
cradle of American language in the 17th c., this region is a The rest is shared by adverbs, as fortino ‘as far as I
case in point of sweeping historical changes reflected in know’; adjectives and adverbs, as chockablock ‘very full’;
its speech. The objective of the paper is to bring to light interjections, as Godfrey! ‘God!’; and prepositions, as
complex language characteristics of NE lexis both in beaft ‘behind’. The prevalence of nouns is somewhat
synchrony and diachrony. NE vocabulary thoroughly determined by DARE’s text of questionnaire where the
gleaned from two volumes of Dictionary of American informants are often asked to fill notional gaps, better
Regional English (DARE) [2], [3] serves as the material suited by nouns. Still, the relative high frequency of
for the study. Its methodology includes methods of phrases and word combinations is worth attention.
comparative and descriptive analysis. British origin of the New England lexis is of vital
Results and discussion. First, the material has been importance for the study. Some 12% of the items have
studied after its regional and areal labels. Of roughly 525 their sources in British dialects. The problem dealt with in
items under consideration, major part 75% (390) refers this part of the research refers to tracing the British input
exclusively to NE area. In this group, most of the items or antecedents in American dialect areas, i.e. finding out
(337) are used in NE with no restriction whatsoever; 73 the relative importance of British dialect donor areas in
lexemes with 59 labels show the restricted distribution American regions. One more crucial issue in the field is to
within NE area, from 1 through 4 units each, e.g. cannikin check if present-day lexical signatures of American areas
‘wooden storage container’ (south-eastern NE), bung up still bear the footprints of external immigration and
and bilge free ‘in good order’ (coastal NE), cleanser ‘dry settlement history, or the former are blurred by social
cleaner’ (eastern NE, esp. Boston), honey pot ‘quagmire’ mobility of the population.
(esp. ME), election cake ‘rich fruit cake’ (esp. MA), etc. The units with their traces in British dialects were
The second group with 135 lexemes and 45 labels checked on English Dialect Dictionary (EDD) [9], [10],
reveals joint distribution, e.g. NE & New York, NE & [11] and Oxford English Dictionary (OED) [7] to find out
North Central, etc. The most numerous combinations are: their distribution in the English shires, Scotland, Ireland,
NE + Great Lakes – 33, e.g. hogback ‘sharp rise or ridge’; and Wales and establish the contribution of British dialect
chiefly North, esp. NE – 15, e.g. fodder corn ‘corn grown areas to NE lexis. It is especially worthy of note here that
as fodder’; NE + South – 7, e.g. to cut one’s comb many British dialect lexemes are not restricted to some
‘humble someone’; NE + Great Lakes + Pacific counties or even areas but reveal complex distribution
Northwest – 6, e.g. crumb chaser ‘cook’s helper’; NE + breaking the boundaries of dialect zones. Thus NE to
South Midland – 6, e.g. to admire ‘like, enjoy’; NE + NY gaum ‘move awkwardly or clumsily’ goes back to the
50
British dialectism to gaum ‘stare idly, gape, be stupid’ moved to Massachusetts Bay when the New England
which is used in Scotland, Ireland, Cumberland (North colonies were founded. It formed the basis of the
West of England), Westmorland (North West), Lancashire Northern dialect area in AE [1, pp. 7-10]. Then, gentry
(North West), Cheshire (North West), Yorkshire (North), and their servants from southern England migrated to
Derbyshire (East Midlands), Nottinghamshire (East Virginia in 1642-75, followed by Quakers from North
Midlands), Rutland (East Midlands), Lincolnshire (East), Midlands and Wales to the Delaware Valley (1675-1725),
Leicestershire (Midlands), Herefordshire (West and people from the North of England, Ireland, and
Midlands), Essex & Surrey (both – South East) [3, p. Scotland to the Appalachians in 1717-75 [ibid.]. From
577]. Therefore, to get a clear picture of British dialect 1629 through 1640, from 14,000 to 21,000 people left
input in NE lexis, all Scottish, Irish, and English England for New England, and most of them came from
distributions were counted in a grand total. five eastern counties – Lincolnshire, Norfolk, Suffolk,
The study yields the following results. The Welsh area Cambidgeshire, and Essex [4, p. 123]. But the total
has only one count: booby-hut ‘sleigh with an enclosed contribution of those counties is only 31 counts, less than
carriage body’; the Irish one numbers 11 counts, as galoot 10% of all.
‘male, person’; the Scottish region has 24 counts By the 1640s, there were some 40,000 settlers in the
(bannock ‘thin bread made of cornmeal’). The English area [ibid., p. 126], by the end of the 17th c. the number of
dialect regions reveal the following: shires of South West settlers is believed to have more than doubled [ibid.]. By
have 67 counts, including Devonshire – 16 (angledog 1675, the main emigrant areas in England still were as
‘earthworm for fishing’), Somersetshire – 16 (granther mentioned five eastern counties [ibid., p. 127]. The
‘grandfather’), Gloucestershire – 11 (daddock ‘rotten secondary emigrant areas then included the territory
wood’), Cornwall – 9 (drisk ‘drizzle’), Wiltshire – 9 between Wallingford (Oxfordshire), Windsor (Berkshire),
(drail ‘fishhook with a weighted shank for trolling’), Northampon, Warwick, and Derby, along with Surrey,
Dorset – 6 (effet ‘newt, lizard’). Southampton, Kent, Hampshire, London, parts of Devon
Shires of South East of England have 39 counts, with and Somerset [ibid.]. Even including the secondary
Sussex – 9 (hovel ‘separate shed of a barn, shelter for emigrant areas, the two groups give 126 counts, some
chickens or cows’), Oxfordshire – 6 (hard pushed ‘hard- 38% of all. Other or tertiary emigrant areas are not
pressed’), Surrey – 6 (dish-kettle ‘large pot for cooking’), considered there, since the number of settlers at that time
Essex – 6 (hearth brush ‘broom for sweeping a hearth’), was small.
Kent – 5 (to forelay ‘ambush’). Berkshire – 5 (gooney In the map of ‘The English origin of the Puritans 1620-
‘stupid person’), London – 2 (duff ‘flour pudding’). Shires 1675’ [ibid.], it is eastern and southern areas of England
of North West of England number 37 counts, with that were the main donors to NE lexis. In our study, the
Cheshire – 15 (cleverly ‘entirely’), Cumberland – 9 (ding- weight is cardinally shifted to West and North: western
toed ‘stumbling’), Lancashire – 7 (humbug ‘taffy with shires and Ireland have 148 counts against 98 in the East,
peppermint’), Westmorland – 6 (to admire ‘like, enjoy’). while northern ones and Scotland have 196 counts against
West Midlands shires are mentioned 33 times: 135 in the South. In other words, vocabulary of New
Warwickshire – 10 (gawky ‘awkward’), Worcestershire – England has not been a product of the 17 th c. from East
9 (to duff ‘work energetically’), Herefordshire – 6 and South East of England, but developed later, due to
(gauming ‘stupid’), Shrophshire – 5 (gambrel roof ‘roof subsequent waves of migration from North West, South
with two slopes on each side’), Staffordshire – 3 West, North Midlands, West Midlands, Scotland, and
(eenamost ‘almost’). East Midlands shires contributed 27 social mobility of the American population.
counts, as Northamptonshire – 10 (to empt ‘empty’), The most current etymological sources of the corpus
Derbyshire – 8 (to gaum ‘move clumsily’), are compounding (175) and word combination and
Nottinghamshire – 6 (gaum ‘clumsy person’), Rutland – 3 phrases (46), in total – 41%. In the first group, 125 items
(gaumy ‘inept’). are two-stem nouns, made on the pattern n1+n2, as apple
Northern shires have 20 counts and Southern 19 John ‘apple brandy’, blanket chest ‘large chest for
counts, correspondingly: Yorkshire – 19 (door stone bedding and linen’, Hapmton boat ‘sailboat for fishing’,
‘large stone used as doorstep’), Humber – 1 (hooley ‘loud etc. Ten more nouns consist of 3 stems, as Abe Lincoln
party’) and Hampshire – 11 (cow slip ‘marsh marigold’), War ‘The Civil War’. Some 25 compounds are made on
Hertfordshire – 4 (honeysuckle ‘white Dutch clover’), Isle the pattern adj. (Participle) + n, as balanced wall ’stone
of Wight – 4 (eaceworm ‘earthworm’). East of England wall’, high beam ‘hayloft’. The rest are single cases of
has 18 counts, with Lincolnshire – 15 (brewis ‘pudding- patterns other than mentioned above, as feather white
like dish’) and Bedfordshire – 3 (flummery ‘sweet cold ‘quickly.’ Words combinations and phrases are relatively
fruit pudding’). Midlands and East Anglia have 10 counts numerous and reveal varied structures: as n’s + n
each, correspondingly: Leicestershire – 10 (to flax ‘beat, (captain’s walk ‘small platform for walk on the roof of a
thrash’) and Cambridgeshire, Norfolk, Suffolk, as gallus house’), n+and+n (devil and Tom Walker ‘the Devil’),
‘suspender’. North East shires with 4 counts – Durham – adjectival idioms (happy as a clam ‘very content’), verbal
2 (‘angry ‘of wound: inflamed’) and Northumberland – 2 idioms (to hook Jack ‘play truant’), adverbial ones (as the
(ex ‘axle’) – close the list. In grand total, there are 320 fellers say ‘as known’), nominal idioms (hell to pay and
counts. no pitch hot ‘predicament’, all talk and no cider ‘action,
The analysis of these figures against a background of substance’), as:
external history yields quite important fruits of the study. “The people… seem to be somewhat conscious of this
It is known that the first wave of migration took place in propensity to talk, by which they are characterized, and
1629-41: more than 20,000 Puritans from eastern England have favorite proverb on the subject… ‘all talk and no
cider’” [2, p. 666].
51
Change of meaning as a source ranks next after 1764; bush ‘piece of land covered by shrubbery’, 1779;
compounding – 150 items (28%). Here, most of the NE fish warden ‘officer to enforce fishing regulations’, 1790;
lexemes show the change from neutral, informal, general, hard head ‘menhaden’, 1792. The 19th c. added 268
or special slang senses. E.g. cold deck is “stacked pack of items, by decades: 12, 20, 26, 39, 33, 31, 18, 21, 31, 37,
playing cards to deceive’ in informal English, in NE – ‘in e.g.: hen clam ‘surf clam’, 1802; hard hack ‘shrub Spirea’
logging: a pile of logs held in reserve for later shipping’; 1814; dry bridge ‘overpass’ 1821; boodle ‘collection,
family in NE ‘a group of Shakers’; to belay in sailor’s crowd’, 1833; back kitchen ‘summer kitchen’, 1849; flake
slang ‘stop!’, in NE ‘cancel, disregard’; driver ‘one who yard ‘area with containers with cold water’ , 1856; to
guides logs down a river’; fiddlehead from ‘the scroll of a browse ‘beat’, 1869; Copenhagen ‘children’s kissing
violin’ (informal) to NE ‘uncoiling frond of fern’; game’, 1873; belly-bump ‘belly-flop’, 1888; Hannah
flaggins from hobo slang ‘meal’ to ‘dinner toted out to the Cook ‘unimportance’, 1895.
woods on a sled’. In the 20th c., from 1901 through 1980, 163 more
Some semantic formations come from regional senses lexemes are dated, by decades: 31, 17, 11, 27, 25, 10, 40,
other than NE. Thus fool killer in Blackwater Chronicle of 2, e.g.: gimp ‘courage’, 1901; greasy luck ‘bon voyage!’
West Virginia is “mythical character whose business is to 1916; to burn ‘of fog: lift’, 1926; fly camp ‘temp camp’,
kill fools’ (1853), later, in 1947, in NE in became ‘thing 1939; ant heap ‘abscess’, 1943; daisy ham ‘cured pork
or situation that is dangerous to the foolish or unwary’. Or shoulder butt’, 1959; Finn ‘Finnish language’, 1968;
feeder ‘animal fattened for market’ originated in Montana barge ‘receptacle for clams’ , 1979. It is seen, that the
in 1880, in NE (1969), it is ‘man who cares for horses and bulk of the material is traced in the 19th and 20th cc., with
stables’. Grinder originated in Pennsylvania in 1904 as the most productive period from 1820 through 1910. It
‘frog’, in NE (1954) it became ‘sub sandwich’, etc. means that NE lexis is mainly the product of that time.
As for the mechanism of semantic changes within this As for semantic categories, DARE’s 41 topics [2, pp.
group, it is often metaphor that makes the difference, less Ixii-Ixxxv] have been changed to 20 in our research.
often metonymy and narrowing of notions. E.g. hogback Some of them contain just a few words, some were
‘sharply rising hill or ridge’, essence peddler from combined into one, as household topic which includes
‘peddler of medicinal extracts’ to ‘skunk’, barber pole houses, furniture, utensils, dishes, foods, clothing,
from ‘candy stick’ to ‘sawed tree fallen on another’ (all – tobacco, liquor (all separate categories in DARE), nature
metaphors); dough god from ‘bread, cooked over open which includes time, nature, and topography, or
fire’ to ‘doughnut’ (metonymy); animal ‘bull’ professional spheres, as fishing, hunting, lumberjacking,
(narrowing). Less productive ways of formation NE lexis etc. The most numerous semantic categories in our study
include affixation, with the suffixes –y and –ize the most are, as follows.
current, as buttery ‘pantry’, to cruelize ‘treat brutally’; Household, as mentioned above, leads the list with 105
corruption of a lexeme and appearance of a new sense, as units (20%). Within this group, names of foods, dishes,
hurrup (from hurry up) ‘command to a horse or cow to and drinks are prevailing, as anadama bread ‘loaf bread
move faster’, to bange (from to bang ‘go without definite made from corn meal, flour, and molasses’, chicken coffee
purpose’) ‘idle about’; conversion, as to beau (from beau ‘weak coffee with chicory root’, dough dish ‘wooden
‘sweetheart’) ‘date, escort’; borrowing from Dutch, trough for raising and kneading bread dough’. They are
French, and Indian languages, as hooker ‘boat for fishing’ followed by those of parts of the house, utensils, furniture,
(Dutch hoekboot), cahot ‘depression in a road’ (from clothing, as chamber ‘upper room or floor of a house used
Canadian French); chogset ‘perchlike saltwater fish’(from as bedroom’, burgoo ‘thick soup or stew’, fry kettle ‘large
Algonquian); words of unknown origin, as calibogus kettle for deep-fat frying’, boiled collar ‘boiled shirt’,
‘drink made of rum, beer, and molasses’; phrasal verbs, as chimney shelf ‘shelf over fireplace, etc.’ The category of
to dicky up ‘dress up in fine clothes’; echoic words harry professional spheres follows the lead (53 items, 10%), as
wicket ‘woodpecker’, etc. chaining ‘skidding logs with horses and chains’, fare
The study of first dating in DARE is important to trace ‘catch of fish of commercial fishing boat’, barroom
the formation of NE vocabulary. Although such first dates ‘logging camp’, flue pan ‘in the maple sugar industry: pan
always lag behind actual oral usage, still they give below the main part of the evaporator’, etc. Then goes the
relatively clear picture of the diachrony of the process. group of people’s status and their characteristics (52,
Almost all items have dating. Its analysis yields the 10%), as aunt ‘elderly woman, term of respectful
following results. In the 17th c., 32 lexemes originated, by address’, country gawk ‘rustic’, down Easter ‘person from
decades: 1, 0, 0, 10, 6, 4, 2, 3, 1, 4, e.g.: ground nut ‘plant the Northeastern USA’, herring choker ‘French
of the genus Apios’, 1602 (the first dating); flake ‘rack for Canadian’, happy as a clam ‘very happy’, etc.
drying fish’, 1635; green corn ‘corn plants cut green for Group related to animals, including farm animals,
fodder’, 1645; dace ‘freshwater fish’, 1654; to flow fishes, and birds, is roughly the same (51), as coon cat
‘flood’, 1664; cunner ‘perchlike saltwater fish’, 1672; five ‘large, long-haired domestic cat’, to foal ‘of ewe: give
fingers ‘plant cinquefoil’, 1683; corn-house ‘corncrib’, birth’, hawk and chickens ‘hen with her chickens’,
1696. carpenter ‘woodpecker’, etc. Notions related to plants –
In the 18th c., 68 more items originated, by decades: 4, vegetables, fruits, wildflowers, weeds – lag behind with
5, 2, 2, 11, 6, 6, 13, 15, 4, e.g.: dreadful ‘extremely’, 8% of the stock: beach plum ‘seacoast shrub Prunus
1704; bateau ‘large flat-bottomed boat’, 1711; brief ‘of maritima’, English bean ‘broad bean’, Adam’s cup ‘side-
disease: wide-spread’, 1722; drag ‘sledge for hauling saddle flower’. The topic of relationship among people,
heavy loads’, 1731; beat out ‘tired’ 1746; clever their manner of action counts 40 items (7.5%), as to
‘pleasant’, 1758; dooryard ‘grounds around a house’,
52
ballyhack ‘confuse’, to hang by one’s eyelids ‘be left sugar, flour’ (cannikin tub, canna pail, canny pail, can
suspended’, to cut one’s comb ‘humiliate’. pail). Eight items have 3 counterparts, e.g., hulled horn
Groups of nature (time, weather, topography), ‘dried flint corn with the hulls removed’ (hull horn, flint
emotional state (exclamations and attitudes), corn, hominy); Baptist cake ‘raised bread-dough fried in
transportation, and farming have correspondingly 24, 20, deep fat’ (fried bread, holy poke, huffjuff); booby hut
15, and 13 units, as capful of wind ‘light breeze’, ‘small clumsy cart or carriage’ (booby, booby hack, booby
chowder! ‘exclamation of mild oath’, double ripper hutch), etc. More 31 items have 2 synonyms each, as
‘double sleds joined for coasting’, beef creature ‘full- election cake ‘rich fruit cake served on election day’
grown bull, source of beef’. Less numerous groups (March meeting cake, town meeting); choke rag ‘necktie’
comprise commands, amusements, history and customs, (choke strap, choker); Cape Cod turkey ‘cod’ (Albany
parts of human body and health, religion, abstract notions, beef, Arkansas chicken), etc. The rest of items have one
and those related to mental activities and physical actions, equivalent each.
e.g. coaf! ‘come! to summons cows’, belly-butting Semantically, three major groups tend to have different
‘coasting on a sled face down’, eighteen-hundred-and- names for the same objects: animals, plants, and foods, as
froze-to-death ‘the period of unusual cold weather in checkered adder (chequered snake, coral snake), coon cat
1816-17’, to craunch ‘chew noisily’, to deacon ‘lead (coony cat, coon), fresh water clam (fresh water mussel),
congregation in singing’, crowner ‘climax’, to calculate cowberry (mountain cranberry), flipper (flapjack),
‘reckon’. cymbal (fried cake). Less numerous groups include
Stylistically, there have been found 23 labels with 279 transportation, entertainment, utensils, and parts of the
items. The most numerous are ‘chiefly NE’, 107 (ginger house, as devil’s fiddle ‘homemade noisemaker, one made
water ‘drink of water, molasses, and ginger’); ‘especially with waxed or rosined string and tin can’ (dumb bull),
NE’, 41 (glade ‘smooth ice’); ‘lumberjack lingo’, 34 handsled (handsleigh), hod ‘coal scuttle’ (coal hod, coal
(heifer dust ‘nonsense’); ‘old-fashioned’, 32 (bigness bucket, hod pail), dirt cellar (earth cellar).
‘size’); ‘somewhat old-fashioned’, 16 (awful ‘ugly’); Summary. New England lexis has somewhat insular
‘chiefly NE, old-fashioned’, 13 (forehanded ‘prudent, character, standing up per se, with relatively little shared
frugal’); ‘historical’, 5 (election day ‘inauguration day’); distribution with other regions, even those it belongs to by
‘obsolete’, 4 (harness cask ‘cask for storing salt meat’); phonological classification (North and North East);
‘archaic’, 3 (forthputting ‘forwardness, presumption’); etymologically, compounding, word combinations and
‘jocular’, 3 (gap-and-swallow ‘cornmeal mush or other phrases, along with semantic changes based on metaphor
unsubstantial food’), etc. As one can see, in some cases are the main sources of the vocabulary; the contribution
NE lexis overlaps with outdated, archaic, or old-fashioned of North and West British donor dialect areas is
vocabulary. prevailing, not East and South as expected, New England
The variation of the material is last but not least object vocabulary is mainly the product of the nineteenth and
of the study. Of the whole, 330 items have another name twentieth centuries, due to migration from North West,
(or more) for the same object, some 63%. Thus dace South West, North Midlands, West Midlands, Scotland
‘freshwater fish Cyprinidae’ has 19 equivalents, including and social mobility of the American population; among
chubsucker, fallfish, golden shiner, horned dace, etc; the semantic categories, household items, those related to
apple pandowdy ‘deep-dish apple desert’ has 6, as apple professional spheres – hunting, fishing, lumberjacking,
grunt, apple John, bald-headed pie, deep dish pie, etc. and names of animals and plants are conspicuous; the
Four items have 4 variants: apple bee ‘social gathering at bulk of the material show variation – other names for the
which apples are prepared for drying’ – apple cut frolic, same object. The prospects of further study lie in
apple paring, apple peeling, schnitz-in; bag leaves ‘plant expanding the material for research, including other US
Orpine’ (bag plant, frog plant, pudding bag, witches’ dialect areas – South, Midland, North, and Northeast – to
moneybags); cannikin ‘wooden storage container for reveal differences in their corresponding characteristics.
REFERENCES
1. Algeo J. (ed.). The Cambridge History of the English 6. Labov W., Ash Sh., Boberg Ch. (eds.). The Atlas of North
Language, Vol. 6 English in North America / J. Algeo. – American English: Phonetics, Phonology and Sound Change /
Cambridge : University Press, 2005. – 567 p. W. Labov, Sh. Ash, Ch. Boberg. – NY : Mouton de Gruyter,
2. Cassidy F. (ed.). Dictionary of American Regional English, 2006. – 318 p.
Vol. 1 A-C / F. Cassidy. – London, Cambridge : The Belknap 7. Simpson J., Weiner T. (eds.). The Compact Oxford English
Press, 1985. – 903 p. Dictionary / J. Simpson, T. Weiner. – Oxford : Clarendon
3. Cassidy F. (ed.). Dictionary of American Regional English, Press, 1994. – 2371 p.
Vol. 2 D-H / F. Cassidy. – London, Cambridge : The Belknap 8. Wolfram W., Ward B. American Voices / W. Wolfram, B.
Press, 1991. – 1175 p. Ward. – Oxford : Blackwell, 2006. – 269 p.
4. Hickey R. (ed.). Legacies of Colonial English / R. Hickey. – 9. Wright J. (ed.). The English Dialect Dictionary, Vol.1 / J.
Cambridge : Cambridge University Press, 2005. – 713 p. Wright. – NY : G.P. Putnams’s Sons, 1898. – 864 p.
5. Kortmann B., Schneider E. (eds.). A Handbook of Varieties of 10. Wright J. (ed.). The English Dialect Dictionary, Vol.2 / J.
English, Vol.1-2 / B. Kortmann, E. Schneider. – NY : Wright. – NY : G.P. Putnams’s Sons, 1898. – 772 p.
Mouton de Gruyter, 2004. – 1226 p. 11. Wright J. (ed.). The English Dialect Dictionary, Vol.3 / J.
Wright. – NY : Henry Frowde, 1905. – 698 p.
Лексика Новой Англии и её особенности
Р.Я. Крицберг
Аннотация. Лексика Новой Англии достаточно изолирована от других регионов. В ней преобладает вклад северных и
западных британских диалектных зон, а не восточных и южных, как считалось ранее. Этот словарный состав – результат
миграции и социальной мобильности населения 19 и 20 вв. Этимологически главные источники – словосложения,
словосочетания, идиомы и семантический сдвиг, основанный на метафоре. Семантически наиболее многочисленные группы
– предметы обихода, профессиональные сферы охоты, рыбной ловли, лесоповала, названия животных и растений. Большая
часть корпуса обнаруживает вариативность – разные обозначения для того же референта.
Ключевые слова: диалектные зоны, дистрибуция, этимологические источники, лексический состав, семантические
группы.
53
Текстове конструювання концепту ОСТРОВИ СІЛЛІ в есе Джона Фаулза:

когнітивно-дискурсивний аналіз
Т. В. Луньова*
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, м. Полтава, Україна
*Corresponding author. E-mail: lunyovat@yahoo.com
Анотація. У статті здійснено аналіз текстового конструювання концепту ОСТРОВИ СІЛЛІ в есе Джона Фаулза “Острови”
на основі методологічних засад когнітивно-дискурсивної парадигми. Визначено лінгвокогнітивні засоби формування озна-
ченого концепту та комунікативні стратегії взаємодії з читачем під час цього процесу. Запропоновано опис концепту як
сукупності виділюваних із цілісного тексту тематично відмінних міні-текстів, котрі вербалізують певні ментальні оповіді.
Ключові слова: концепт, текст, конструювання, лінгвокогнітивний засіб, комунікативна стратегія.
Здатність концептів вербалізуватися не лише окреми- статті є з’ясувати, завдяки яким лінгвокогнітивним
ми лексемами чи словосполученнями, а й цілими тек- засобам і комунікативним стратегіям відбувається
стами була визначена ще на етапі становлення конце- виформовування концепту ОСТРОВИ СІЛЛІ у тексті
птології як окремої дослідницької галузі. Так, репре- вказаного есе.
зентація за допомогою тексту чи сукупності текстів Есе Джона Фаулза “Острови” було написане як пе-
включена до переліку мовних засобів об’єктивації редмова до альбому фотографій островів Сіллі, зроб-
концептів [6, с. 15], котрий став хрестоматійним. У лених відомим британським фотографом Фей Годвін.
контексті інтенсивного розвитку когнітивно- У своїй взаємодії текст і фотографії створили своєрід-
дискурсивної парадигми сучасної лінгвістики, орієн- ний інтерсеміотичний дискурс про острови Сіллі. Од-
тованої на “конвергентне вивчення когнітивних і ко- ним з основних комунікативних завдань есе-
мунікативних аспектів людської діяльності” [7, с. 5], передмови було зацікавити читача, залучити його до
дослідження механізмів текстової репрезентації кон- вищеозначеного дискурсу. На реалізацію цього за-
цептів набуває особливої актуальності. Когнітивно- вдання спрямовані перші рядки тексту есе, у яких
дискурсивна лінгвістика розглядає мову не як “ін- йдеться про людину, яка мандрує на острови Сіллі:
струмент комунікації-обміну готовим знанням, “The wise visitor to the Scillies does not drive straight to
об’єктивованим в мовних знаках”, а пропонує “альте- Penzance and board a helicopter or a ship […]” [9,
рнативне її тлумачення як комунікативної взаємодії с. 333]. Читач має змогу ідентифікуватися з таким
суб’єктів, змістом якої є вироблення спільної системи мандрівником. Джон Фаулз допомагає читачеві це
орієнтації у життєвому просторі на основі формуван- зробити, беручи на себе роль гіда, який показує ост-
ня мовних знаків” [3, с. 4]. Саме тому перспективою рови і розповідає про них. Так, Фаулз яскраво описує,
розвитку концептології визнається не подальше “на- як виглядають острови: “The effect is best later in the
копичення даних про окремі концепти”, а “концепто- day, when they lie in the westering sun’s path, more like
логічні студії міждисциплінарного характеру, орієн- optical illusions, mirages, than a certain reality. I say
товані на вивчення динаміки концептів та концепто- ‘they’, but the appearance at this range is of one island
систем, специфіки їхньої взаємодії, у тому числі і в […]” [9, с. 333], і тут же надає наукову інформацію
інтерсеміотичному ракурсі, механізмів формування про минуле цих островів: “[…] in remote antiquity all
(включаючи нейролінгвістичні) у синхронії та діахро- the larger islands except St Agnes very probably were
нії, тексто- й дискурсотвірної ролі, енергетики впли- conjoined” [9, с. 333]. У такий спосіб концепт ОСТ-
ву, в тому числі сугестивного, у різних дискурсних РОВИ СІЛЛІ конструюється в тексті як репрезентант
середовищах” [1, с. 10-11]. Як бачимо, на зміну тради- реально існуючого у фізичній дійсності об’єкта з
ційній схемі, за якою концептологічні дослідження характерним зовнішнім виглядом і власною історією.
зосереджувалися на з’ясуванні складників певного Поєднання лінгвокогнітивних засобів наочного
концепту (цей підхід зреалізовано, зокрема у таких опису й експлікації застосовується в тексті есе і в
роботах [2; 4; 5]), приходить новий підхід, за яким у подальшому. Так, письменник засобами мови зобра-
центрі уваги є не вичерпна інвентаризація жає сліди життя первісних людей на островах Сіллі:
об’єктивованих концептуальних складників, а вивчен- “Their [much earlier humankind’s] menhirs and quoits
ня особливостей функціонування певного концепту в and stone lines brood on the moors and in the granite-
тексті та дискурсі в аспекті конструювання комунікан- walled fields […]” [9, с. 333]; “Their [much earlier hu-
тами релевантних смислів. Таким чином, дослідниць- mankind’s] burial places are scattered all over the pre-
кий інтерес становить не стільки “застиглий” у мові чи sent islands […]” [9, с. 333] і науково обґрунтовано
текстах концепт, скільки динаміка конструювання кон- пояснює причину великої кількості поховань на цих
цепту при розгортанні певного тексту чи дискурсу. островах: “[…] Scillies must have been the ultimate For-
Зважаючи на вищевикладене, актуальними поста- est Lawn of megalithic Britain, though interment there
ють дослідження механізмів конструювання концеп- would have been an ambition not only of the dying: the
тів у текстах різних жанрів і стилів. Саме розробці spirits of the dead could not cross water, and the living
цього напрямку присвячена дана розвідка, об’єктом may well have cherished that thirty-mile cordon sanitaire
аналізу якої є динаміка концепту ОСТРОВИ СІЛЛІ в between themselves and their ancestors.” [9, с. 333].
тексті есе Джона Фаулза “Острови” [9]. Метою даної
54
Також письменник описує фізичне середовище: ва- and think a little: why am I here, what am I about, what is
луни на островах, – і тут же пояснює, як вони виникли it all about, what has gone wrong?” [9, с. 380];
та яке враження справляли на перших поселенців: “сутнісне, однак приховане і неочевидне” – “оче-
“Some of the great boulders (naturally carved by Atlantic видне, наявне на поверхні і тому поверхове”: “It is the
wind and rain, split and isolated by the Ice Age) that the boundedness of the smaller island, encompassable in a
earliest settlers found there would have profoundly glance, walkable in one day, that relates it more closely to
impressed, and baffled, them.” [9, с. 334]. the human body than any other geographical confor-
Завдяки застосуванню лінгвокогнітивних засобів mation of land. It is also the contrast between what can
наочного опису й експлікації концепт ОСТРОВИ be seen at once and what remains, beyond the shore that
СІЛЛІ конструюється в тексті як складне ментальне faces us, hidden. Even to ourselves we are the same, half
утворення, яке має образні й логічні складники, поєд- superficial and obvious, and half concealed, labyrinthine,
нані в тематичні (“внутрішні” щодо цілісного тексту fascinating to explore.” [9, с. 337].
есе) міні-тексти: “як виглядають острови”, “їхня при- Ці опозиції є ціннісно й емоційно марковані: “муд-
родна історія”, “їхня культурна історія”. При цьому ці рість”, “здатність глибоко і творчо мислити”, “ сутні-
міні-тексти не є суцільними утвореннями на власне сне, однак приховане і неочевидне” подаються в текс-
вербальному рівні, а вичленовуються як кореляти ці- ті есе як позитивні і бажані цінності.
лісних ментальних оповідей, об’єктивованих у ряді Ще одним лінгвокогнітивним засобом конструю-
окремих текстових фрагментів. вання концепту ОСТРОВИ СІЛЛІ в тексті досліджу-
Інтерес читача до розгортання концепту ОСТРОВИ ваного есе є аналіз легенд, пов’язаних з островами
СІЛЛІ підтримується завдяки застосуванню комуні- Сіллі [9, с. 334-336], який спирається на цитування
кативної стратегії кооперації, яка втілюється в есе історичних джерел [9, с. 335]. Джон Фаулз описує
як залучення читача до спільної (уявної) мандрівки на зміст легенд та визначає вірогідні історичні події, ко-
острови Сіллі і вивчення їхньої географії та історії. трі були в подальшому міфологізовані жителями ост-
Окрім наочного опису та експлікації, для констру- ровів, які на той час не могли їх раціонально поясни-
ювання концепту ОСТРОВИ СІЛЛІ в тексті есе засто- ти. Також письменник вдається до етимологічного
совано такий лінгвокогнітивний засіб як концепту- аналізу назвисьок жителів різних островів Сіллі:
альну метафору. Острови Сіллі метафорично пред- “In the old days there were different nicknames for the
ставлені як кораблі: “And there they [the Scillies] float, men of each island. […] St Martin’s men were Ginnicks,
an eternal stone armada of over hundred ships, aloofly a word whose meaning R. L. Bowley says is lost, though I
anchored off England […]” [9, с. 333], як кафедра про- see Joseph Wright has it down […] as a synonym for
повідника: “Like all good islands, the Scillies can play ‘neat’. On St Agnes you were a Turk because you looked
their own pulpit” [9, с. 382] і як японські дзен-сади Spanish […]” [9, с. 337]. Ці два лінгвокогнітивні засо-
каміння: “Our century has rightly learned to admire the би сприяють виформовуванню науково-аналітичних
Zen gardens of Japan for their simplicity; and most of складників концепту ОСТРОВИ СІЛЛІ.
Scilly remains one huge Zen garden of the Atlantic” [9, c. Комунікативна стратегії кооперації, зреалізована
382]. Завдяки цим концептуальним метафорам образні на початку есе як заохочення читача до спільної (уяв-
уявлення про острові Сіллі, комуніковані читачам ної) мандрівки на острови Сіллі, у подальшому тексті
автором есе, деталізуються, збагачуються поетичними втілюється як залучення читача до мандрівки (подум-
елементами і насичуються позитивно забарвленими ки) художніми текстами про острови: значна части-
оцінними складниками. на есе присвячена аналізу ряду художніх книг, у яких
Також конструювання смислів-складників концеп- описувалися реальні чи вигадані острови. Джон Фаулз
ту ОСТРОВИ СІЛЛІ відбувається завдяки викорис- переказує сюжети, цитує тексти, аналізує та вислов-
танню концептуальних опозицій. Серед них найваж- лює власне ставлення до образів і символів, утілених
ливішими є такі: у цих книгах, а також спонукає читача до співрозду-
“мудрість” – “нездатність зрозуміти мудрість”: на мів, висловлюючи полемічні думки. Зокрема, пись-
початку есе йдеться про мудрого мандрівника, який менник висловлює й обґрунтовує думку про те, що
знає, як і коли найкраще наблизитися до островів Сіл- зовсім не випадково роман, який вважається одним із
лі, щоб побачити всю їхню красу (“The wise visitor to перших англійських романів (“Робінзон Крузо” Дані-
the Scillies does not drive straight to Penzance and board еля Дефо), присвячений подіям, котрі відбуваються на
a helicopter or a ship, but instead finds time, so long as острові. За Фаулзом, острів символізує раціонально
the weather is clear and the visibility good, to go out fist невмотивоване, але палко бажане осягнення істини:
to Land’s End.” [9, с. 333]), а наприкінці есе розпові- “This capacity to enisle is one I always look for in other
дається притча про учня-новачка, який не зміг збагну- novelists; or perhaps I should say that none I admire
ти мудрість Будди і був за це покараний мудрим вчи- lacks it. It is a capacity that lies quite literally at the heart
телем (“My sincere hope is that the slap the novice re- of what has often been called the first modern novel, De-
ceived was freighted with every ounce of force still lying foe’s Robinson Crusoe; and it lies equally at the heart of
in the sage’s arm” [9, с. 382]); the very first novel of all. The island remains where the
“здатність глибоко і творчо мислити” – “нездат- magic (one’s arrival at some truth or development one
ність мислити по-справжньому”: “More and more we could not logically have predicted or expected) takes
lose the ability to think as poets think, across frontiers place; and it rises strangely, out of nothingness, out of the
and consecrated limits. […] One reason I love islands so onward dogwatches, mere journeying transit, in the
much is that of their nature they question such lack of writing” [9, с. 347].
imagination; that properly experienced, they make us stop
55
Найдетальніший аналіз Джон Фаулз присвятив туальних опозицій, аналізові легенд та антропонімів.
“Одіссеї” Гомера і “Бурі” Шекспіра. Підсумовуючи Змоделювати концептуальні складники концепту ОС-
розгляд історичних джерел “Бурі” (розповідей про ТРОВИ СІЛЛІ, комуніковані читачеві есе, можна в
реальні пригоди на островах, оприлюднених у часи сукупності таких абстрагованих із цілісного тексту
Шекспіра), Джон Фаулз натякає на потенційно мож- есе тематично відмінних між собою міні-текстів: “фі-
ливий зв’язок остовів Сіллі та острова, описаного в зичні характеристики островів”, “їхня природна істо-
“Бурі”: “Any specific and realistic shape the island loca- рія”, “їхня культурна історія”. Комунікація смислів,
tion took in Shakespeare’s consciousness must have de- які складають концепт ОСТРОВИ СІЛЛІ, здійснюєть-
rived from his knowledge of the Strachey, Jourdain, and ся в тексті есе на основі послідовної реалізації кому-
other, associated pamphlets, and I a not for a moment нікативної стратегії кооперації, реалізованої як заохо-
proposing the Scillies as an alternative; yet they were far чення читача до спільної (уявної) мандрівки на остро-
more on Elizabethan and Jacobean minds than they are ви Сіллі і як залучення до (мисленної) подорожі
on ours today.” [9, с. 369]. Питання залишається відк- художніми текстами про острови.
ритим, і читач може сформувати власну думку. Як бачимо, когнітивно-дискурсивний аналіз текс-
Цікавим прийомом конструювання концепту ОСТ- тового конструювання концепту дозволяє представи-
РОВИ СІЛЛІ в есе Джона Фаулза є композиційна по- ти його як сукупність текстів (оповідей), радше ніж
будова тексту, у якому поєднано два тематичні блоки: упорядкований у певний спосіб перелік окремих
контексти, де йдеться власне про острови Сіллі, й складників. Зважаючи на те, що людині властиво ми-
контексти, у яких острови аналізуються в цілому, уза- слити оповідями [8], видається доречним припустити,
гальнено. Другі контексти за обсягом переважають що оповідна модель концепту має потужний евристи-
перші. Завдяки цьому текст власне про острови Сіллі чний потенціал і дозволяє запропонувати такий нау-
ніби перебуває в морі тексту про острови в цілому, що ковий опис концепту, який безпосередньо корелює з
додатково актуалізує уявлення про відокремленість певним ментальним утворенням.
островів Сіллі як складник відповідного концепту. Безумовно, методика дослідження механізмів конс-
Проведене дослідження дозволило з’ясувати, кон- труювання концептів у різних за своїми характерис-
цепт ОСТРОВИ СІЛЛІ виформовується в тексті есе тиками і спрямованістю текстах потребує подальшої
Джона Фаулза “Острови” завдяки сукупності таких розробки та уточнення, що й вбачається перспекти-
лінгвокогнітивних засобів: наочного опису, експліка- вою дослідження.
ції, використанню концептуальної метафори, концеп-
1. Воробьёва О.П. Концептология в Украине: обзор аспекти: Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.04 /
проблематики // Лингвоконцептология: перспективные Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. – К., 2005. – 17 с.
направления: монография / авт. кол.: А.Э. Левицкий, С.И. 5. Пальчевська О.С. Концепт ШЛЯХ в англійській,
Потапенко, О.П. Воробьёва и др.; под ред. А.Э. французькій та українській мовах: лінгвокогнітивний та
Левицкого, С.И. Потапенко, И.В. Нейдановой. – Луганск етнолінгвістичний ракурси: Автореф. дис. … канд. філол.
: Изд-во ГУ ЛНПУ имени Тараса Шевченко, 2013. – С. наук: 10.02.15 / Донецьк. нац. ун-т. – Донецьк,
10-37. 2006. – 20 с.
2. Карпенко У.О. Концептний зміст фрейму “Збройне 6. Попова З.Д., Стернин И.А. Язык и национальная картина
протистояння” у російській культурно-мовній традиції: мира. – Воронеж : Истоки, 2003. – 58 с.
Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.02 / Київ. нац. 7. Приходько А. М. Концепти і концептосистеми в
ун-т імені Тараса Шевченка. – К., 2006. – 14 с. когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики. –
3. Мартинюк А. П. Словник основних термінів когнітивно- Запоріжжя : Прем’єр, 2008. – 332 с.
дискурсивної лінгвістики. – Х. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 8. Turner M. The Literary Mind. The Origins of Thought and
2011. – 196 с. Language. – NY., Oxford : Oxford University Press,
4. Огаркова Г.А. Вербалізація концепту КОХАННЯ в 1996. – 187 p.
сучасній англійській мові: когнітивний та дискурсивний
ДЖЕРЕЛО ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

9. Fowles J. Islands // Fowles J. Wormholes. – L. : Vintage,
1999. – P. 333-382.
REFERENCES
1. Vorobyova O.P. Conceptology in Ukraine: an Overview of the National University named after V.N. Karazin Publishing,
Key Issues // Linguo-conceptology: Promising Approaches / 2011. – 196 s.
A.E. Levitskiy, S.I. Potapenko, O.P. Vorobyova & al.; Ed. by 4. Ogarkova A.A. Verbalization of the Concept of LOVE in
A.E. Levitskiy, S.I. Potapenko, I.V. Neydanova. – Lugansk : Modern English: Cognitive and Discourse aspects. –
Lugansk National University named after Taras Shevchenko Manuscript. Thesis for the degree of Candidate of Philology.
Publishing, 2013. – S. 10-37. Speciality 10.02.04 – Germanic Languages. – Kyiv National
2. Karpenko U.A. Concept content of the Frame “Armed Taras Shevchenko University. – Kyiv, 2005. – 17 p.
conflict” in Russian linguistic and cultural tradition. – 5. Palchevska O.S. Concept of Road in the English, French and
Manuscript. Thesis of the candidate degree in Philology, Ukrainian Languages: Lingvocognitive and Ethnolinguistic
specialty 10.02.02 – Russian Language. – Taras Shevchenko Aspects. – Manuscript. Thesis for a Candidate Degree in
Kiev National University. – Kyiv, 2005. – 14 p. Philology, speciality 10.02.15 – General Linguistics. –
3. Martinyuk A.P. Dictionnary of the Key Terms of Donetsk, 2006. – 20 c.
Cognitive-discursive Linguistics. – Kharkiv : Kharkiv 6. Popova Z.D., Sternin I.A. Language and National World
Image. – Voronezh : Istoki Publishing, 2003. – 58 p.
56
7. Prykhodko A.M. Concepts and Conceptual Systems in the 8. Turner M. The Literary Mind. The Origins of Thought and
Cognitive-Discursive Linguistic Paradigm. – Zaporizhzhya : Language. – NY., Oxford : Oxford University Press,
Premier, 2008. – 332 s. 1996. – 187 p.
9. Fowles J. Islands // Fowles J. Wormholes. – L. : Vintage,
1999. – P. 333-382.
The Concept THE ISLES OF SCILLY in John Fowles’s Essay as a Textual Construal: Cognitive and Communicative
Analysis
T.V. Lunyova
Abstract. The article focuses on the cognitive and communicative analysis of the dynamic process of construing the concept THE
ISLES OF SCILLY in John Fowles’s Essay “Islands”. The linguo-cognitive means of the textual construction of this concept are
discussed and communicative strategies of the author are revealed. It is suggested that the concept can be described as a constellation
of mini-texts which are singled out from the original text of the essay based on their topical/ thematic peculiarities that are deter-
mined by the content of the mental units with which they correspond.
Keywords: concept, text, construal, linguo-cognitive means, communicative strategy.
Текстовое конструирование концепта ОСТРОВА СИЛЛИ в эссе Джона Фаулза: когнитивно-дискурсивный анализ
Т.В. Лунёва
Аннотация. В статье на основе методологических принципов когнитивно-дискурсивной парадигмы проанализировано тек-
стовое конструирование концепта ОСТРОВА СИЛЛИ в эссе Джона Фаулза “Острова”. Выделены лингвокогнитивные сред-
ства формирования указанного концепта и коммуникативные стратегии взаимодействия с читателем во время этого процес-
са. Предложено описание концепта как совокупности тематически специфичных мини-текстов, выделяемых из целостного
текста и коррелирующих с определенными ментальными образованиями.
Ключевые слова: концепт, текст, конструирование, лингвокогнитивное средство, коммуникативная стратегия.
57
Methods of organizing and conducting the exam in a foreign language for

professional purposes as a form of final control of student achievement
in tourist sphere
Yu. O. Matviyiv-Lozynska*
Lviv Institute of Economics and Tourism
*E-mail: lozynskajuliya@yahoo.com
Abstract. The article considers the problem of organization and conducting of the exam in a foreign language to show students’ true
level of the knowledge obtained. The notion of final exam of the course was considered to be one of the most important parts of the
training process to reveal the result of studying. The article shows that exam in a foreign languages has its own peculiarities. The
stress is given to the oral form of conducting the exam. The advantages and disadvantages of the exam in foreign languages are
shown. The author gives the criteria concerning evaluation of the students’ knowledge.
Keywords: method, exam, foreign language for professional purposes, final control, student, tourist sphere.
Introduction. Integration into European and world com- aspect of the sphere. Summative assessment show the
munity is connected with a focus on social dialogue of final level of knowledge obtained. It can be done at the
cultures. The expansion of international contacts dwells end of the training course or studying year to see the real
upon the formation of a specialist who is able to talk to achievement of students.
representatives of other nationalities not only in everyday The aim of the article. The aim of the given article is
life but also in careers. This primarily concerns specialists’ to show an opinion how to organize the process of the
occupations in which there is intercultural communication. exam in a foreign language and to take into consideration
Teaching of discipline "Foreign Language for specific the criteria of the assessment of students’ knowledge. We
purposes" in high school is focused mainly on professional also want to exchange our ideas concerning the improve-
communication skills within the cultural approach master- ment of the exam organizing and conducting.
ing by future specialist to the study of a foreign language. Materials and methods. During the research were
Formation of communicative competence of the students is used the following methods: analysis of the pedagogical
a priority of a foreign language teacher. Student audience and philological literature, comparing, systematization
must be constantly encouraged to express their views on and generalization of the information, studying of the
this or that issue, adds reply to colleagues, give examples of documents and results of current studying.
situations, and discuss their position and so on. Results and their discussing. To teach and to study
The assessment of students’ knowledge was very hard must have a result (positive or negative). It depends upon
but important in education. There are different kinds to the level of teaching and studying correspondingly. The
assess the knowledge obtained. One of the forms of such best way to assess knowledge is to conduct the exam. It
assessment is an exam. It is the final stage of training can be oral or in written form. As for foreign language as
process. All courses tend to finish and have some certain a subject, it is recommended to have an oral exam be-
result (positive or negative). The characteristic of any cause the real level of knowledge can be seen at once,
result is the extension of certain knowledge obtained by a without wasting much time on extra checking. In our
student during studying some particular subject. Foreign opinion, the best alternative to only oral exam is to organ-
language is an obligatory subject in the curriculum of any ize it in two parts: in the form of tests or some other kind
higher educational establishment because now it is neces- of writing and another part of obligatory speaking on
sary to know foreign language not only for everyday some topics suggested.
communication but also for professional purposes. To We suggest the idea of the exam with four questions.
assess knowledge of students in foreign language is not a We must give students opportunities to show their
new approach in education but to know how to do it in an knowledge and skills. We suggest the following structure
appropriate way is a must. of the examination card: the first task must include trans-
Short review of the related publications. Many au- lation of five sentences from native language into English
thors, in particular: W. Badders, S. Brown, C. Rust, using special terms particular for the very sphere because
G. Gibbs and others, used the topic of assessment of stu- we take into consideration foreign language for specific
dents’ achievement in their researches but they paid atten- purposes, the second task is a situational task on the sug-
tion not only to the notion of an exam but to types of gested in native language professional situation. Students
assessment in general. For example, W. Badders re- should present in this task not only their language master-
searched the nature, purpose and tools of the assessment. ing but also being aware in professional situations,
The scientists from Australia distinguished diagnostic, knowledge of profession. The third task reflects students’
formative and summative assessment. The idea of diag- competence in business language, in particular: language
nostic assessment is to understand the level of students at for negotiations, presentations, meetings, etc. They should
the beginning of the course, so called background complete business letter of the given in the examination
knowledge. Formative assessment allows showing step by card topic. This task is not very simple for students be-
step obtaining of knowledge during the training process. cause they think business English is very different from
The teacher can see the progress from lesson to lesson and everyday English and needs a lot of time to learn it per-
can help students who are not good at one or another fectly. But, honestly speaking, business correspondence is
58
based on some kind of algorithm of completing and spe-  Одномісний

cial set of expressions and cliché for the following kind of  Харчування: сніданок (6 у.о.)
writing. The fourth task we suggest is an oral one. The  Екскурсія: піша, 2 год.
topics should be familiar to students. They can reflect cur- Here we give possible answer to the above mentioned
rent situation in the country or in the world, or they must situational task. Of course, it is not the only one answer to
encourage students to speak on the given topic. Of course, the given task. You can change the answer up to you.
the volume of speaking is of great importance. Sentences I am an employee of a tourist firm “Suputnyk”. I have
must be grammatically and lexically correct. Approximate a group of 12 tourists from Island planning a trip to Lviv.
number of sentences must be minimum 12-15 sentences. Our tourist firm can offer them a three day excursion
Fluent and correct speaking on the topic is appreciated. tour. Hotel “Zhorzh” will offer them double or single
The aim of the given exam is to show the ability of rooms depending on their preferences. Their arrival is
students to demonstrate their knowledge of professional planned for the 21st of June 11 a.m. After a couple of
disciplines by means of foreign language of professional tiring days on a bus from Reykjavik to Lviv they will
approach. It is not language for everyday communication; have to take rest in rooms in the first part of the day.
it is language for specific purpose that is to meet needs in On the arrival day a visit to Opera and Ballet Theatre is
professional environment. Nowadays professionals with planned for the group of tourists. The performance starts
knowledge of foreign language are of great demand at the at 7 p.m.
labour market. They require higher salary but they do On the second day of their stay they may have a
their job in a qualitative way. walking tour around Lviv. They will spend time visiting
We want to give examples of four tasks for exam in museums and galleries, taking pictures of the downtown
English for specific purposes for specialists according to of Lviv. They may visit Lviv State Art Gallery, Royal
the specialty “International tourism”. Arsenal, Historical Museum and Pharmacy Museum. Also
The first task can include the sentences like that: they can go to the High Castle, from where they can see
1. Власники готельно-ресторанних комплексів the whole city panorama, and a lot of other places.
використовують послуги таємних споживачів, щоб On the third day our guide will take them to Lviv ancient
зібрати інформацію про якість обслуговування. churches and monasteries and tell them their stories. They
2. Перевагами спеціально збудованого курорту є may visit church of Castelites, Dominican Cathedral,
тисячі робочих місць, розвиток туристичної St. George’s Cathedral and Bernadine Monastery.
інфраструктури та економіки країни. Later on they will have time to buy presents and
3. Державні фонди були використані для купівлі souvenirs for their friends and relatives.
землі. The third task contains the information concerning
4. Пакетний тур включає харчування, проживання business correspondence, in particular theme for business
та перевезення. letter. For example:
5. Готель пропонує безкоштовну розважальну До вас звернулися зі скаргою щодо поганої
вечірню програму з музикою. організації відпустки: віддаленість готелю від
Of course, in our research we give variants of correct основних пляжів та відсутність цікавих розваг.
answer that is correct translation of the given sentences: Напишіть листа-відповідь на скаргу. Запропонуйте
1. Owners of hotel and restaurant complexes use ser- клієнту компенсацію у вигляді знижки на вартість
vices of mystery shoppers to collect the information about наступного замовлення.
the quality of service. The answer to the following topic of business letter can
2. The advantages of the purpose-built resort there are be the following:
thousands of jobs, development of tourist infrastructure William Taylor
and economy of the country. Park Avenue 35 St.
3. Public funds were used to buy land. London
4. Package tour includes meals, accommodation and Great Britain
transportation. 81124
5. The hotel offers free evening entertainment program
with music. Dear Mr. Taylor,
The second task is a creative one. Students must give From your letter of complain we understand that you
their own solution to the given problem. For example: had bad vacation. We have carefully studied your claims
Підготуйте коротку інформацію згідно поданого and admit, that our worker didn’t inform you in details
ситуативного завдання: Ви – працівник туристської about the trip.
фірми “Супутник”. Для розрахунку туру ісландська We apologize for this mistake of our young staff and
фірма звернулась до Вас з проханням скласти enclosed a voucher for free FB – full board meal in our
програму перебування в м. Львові. Подайте hotel for one person for one week. Our priority is the
інформацію іноземною мовою. Вихідні дані: satisfaction of your wishes.
 Мета туру: екскурсійний We look forward to hearing from you!
 Учасники туру: 12 чол.
 Туристський маршрут: Рейк’явік-Львів- Рейк’явік Sincerely yours
 Перелік перебування: 3 дні – з 21.06 (09.00) по The fourth question of the examination card is oral
23.06 (21.00) topic on the following theme. The topics are of different
 Проживання: готель “Жорж”***. Розміщення – kinds, they reflect social and economic themes. The last
стандарт question must be of great importance because it shows the
59
students’ knowledge of the language on the spot. When spondence and business talks in a foreign language and
student speaks fluently, is able to answer the questions of logical use of professional vocabulary of business com-
members of examination board, can easily translate some munication. They know how to discuss topical issues
additional sentences, not from the examination card, it clearly in socio-economic, political, historical, cultural
means that he knows the language properly and to speak and professional life.
on one of the given topics is not a problem for him or her. The evaluation "good" is assigned if the student trans-
Of course, to prepare for this part of an exam extra time is lates the sentence to the normal degree of accuracy, can
not allowed, just to collect brains and to start speaking. read and translate authentic texts and articles using a dic-
We would like to present one of the topics given in the tionary, finds and analyzes the necessary information. He
programme of preparation for the exam. expresses his opinions on a range of issues using various
Ваш семінар був присвячений розділу „туристична linguistic means (in his speech may be minor errors), is
індустрія”. Проінформуйте учасників семінару про able to write a resume and compose a business letter on the
історію туризму. given topic, and also shows good knowledge of vocabulary
As an example of the answer to the given above ques- for everyday communication, professional vocabulary,
tion can be any of the texts on the following topic or sug- rules of business correspondence and business negotiations.
gested below that shows the full and exact information on Assessment "satisfactory" is prepared for students who
the topic. translate the sentence with a low degree of accuracy, read
Travel as activities away from home began around 8000 with understanding the given text, which may contain a
BC (after the Agricultural Revolution) when human beings number of unknown words. Weak student can make a
became settled farmers and built their permanent homes. short message to tasks using simple sentences; in his
In the ancient world people traveled for various speech there are mistakes. He is not able to use the
purposes, such as pleasure, trade, scientific exploration, learned words in everyday and professional communica-
and religious pilgrimage. The ancient Romans and Greeks tion. Student makes significant grammatical errors.
were considered to be the most famous ancient pleasure An "unsatisfactory" is prepared for students who are
seekers. Travel in Europe during Roman times was fast, not able to translate a sentence at a sufficient level, who
easy, and safe, because Romans introduced a network of could not provide specific information on the given prob-
well-maintained stone-paved and metalled roads that lems even with a dictionary, can not properly formulate
facilitated leisure travel in the Roman Empire. questions and answers on everyday topics, have signifi-
After the decline of the Roman Empire, during the so- cant grammatical errors in communication. They have
called dark Ages travel became difficult and dangerous low level of vocabulary for everyday communication and
because of the deterioration of the roads and bandits’ do not have professional vocabulary at all.
attacks on travelers. People traveled mainly for religious So, taking into consideration the following criteria of
pilgrimage in the medieval Europe. the students’ achievement we can understand what should
In the epoch of Renaissance (14th – 17th centuries) art, be stressed on during the preparation and conducting of
literature, philosophy, and scientific ideas became very the exam in foreign language of specific purposes. We
important. People wanted to explore, discover, and recommend students and teachers before an exam to read
understand other places. The sailing of Christopher these criteria to know what to expect after the exam. As it
Columbus in 1492 started the great age of exploration and is known, after the exam there can be some students’
the advent of capitalism. This period was characterized as complaints towards the examination board concerning the
the opening of sea travel. results of the assessment. In our opinion, it is very good
In the 17th – 18th centuries it was fashionable for the idea to have the programme of the exam prepared and
upper classes to visit the European cultural, artistic, given to students in advance to be aware of the exam
musical, and government centers to increase knowledge requirements and criteria of assessment.
of the world. This was the so-called Grand Tour of The notion of final assessment is necessary not only for
Europe. When Thomas Cook organized his first excursion students but also for their teachers. Both categories are
from Leicester to Loughborough in 1841, he probably interested in positive results of the educational process.
didn’t know that he was starting mass tourism. Students want to become competitive at the labour market
Nowadays tourism is one of the biggest industries in and be good at speaking with foreigners in future. Teach-
the world. ers would like to see result of their work. If students are
Given above examples can be varied in different situa- successful using their knowledge, the teacher is also a
tions. They are an example of exam in foreign language successful person because he/she could give their knowl-
of specific purposes for the tourist sphere. edge to somebody else to use it in further professional and
In our research we suggest below the following criteria everyday life.
to assess the students’ achievement. Conclusions. In conclusion, assessment is vital espe-
The evaluation "excellent" are students who translated cially in the educational process. When the teacher sets
the sentence with a high degree of accuracy, combined some tasks for students they must be checked and as-
with a clear logical discourse. They analyze information sessed by the teachers in order to encourage further pro-
from the text and make their own conclusions, basing on gress in studying as well as to determine the level of the
the heard or seen, expressing their own attitude to the obtained knowledge in students. The assessment can be of
subject of speech (in speech there can be mistakes that do different kinds but one of the most popular and known in
not hinder communication) and show a profound knowl- education is an exam. Although they are of different kinds
edge of vocabulary necessary for everyday communica- they are chosen by the examiners taking into considera-
tion in professional situations, the rules of business corre- tion the specificity of certain subjects. Foreign language
60
for specific purposes is a specific subject because written the exam in foreign language for specific purposes. We
form of the exam must be combined with the oral speak- suppose that some teachers can discuss the structure and
ing as language is a means of communication. The given materials used but we specified that such things can be
article suggests an example of organizing and conducting changed up to their topics, specialties, needs and wants.
REFERENCES
1. Badders W. Methods of Assessment [Electronic resource] / 2. Biggs, J. (1999). Teaching for Quality Learning at University.
W. Badders. Regime of access: http://www.eduplace.com/ Buckingham, 1999: Society for Research into Higher
/science/profdev/articles/badders.html Education and the Open University Press.
3. Brown, S. Rust, C. & Gibbs, G. (1994). Strategies for
Diversifying Assessment. Oxford: OCSD.
Методика организации и проведения экзамена по иностранному языку профессионального направления как формы
заключительного контроля успеваемости студентов в туристической сфере
Ю.А. Матвиив-Лозинская
Аннотация. В статье рассматривается проблема организации и проведения экзамена по иностранному языку, чтобы
показать истинный уровень студентов из полученных знаний. Понятие выпускного экзамена курса считается одной из
самых важных частей учебного процесса, чтобы выявить результат изучения. В статье показано, что экзамен по
иностранному языку имеет свои особенности. Стресс уделяется устной форме проведения экзамена. Ппредставлены
преимущества и недостатки экзамена по иностранному языку. Автор дает критерии, касающиеся оценки знаний студентов.
Ключевые слова: метод, экзамен, иностранный язык для профессиональных целей, итоговый контроль, студент,
туристическая сфера.
61
Відтворення фразеологізмів у англо-українських прозових перекладах

ХІХ століття
Б. В. Мовчан
Київський національний університет імені Тараса Шевченка м. Київ , Україна
*Corresponding author. E-mail: bmovchan@gmail.com
Анотація. У статі розглянуто принципи та методи відтворення фразеології в українському перекладі англомовної художньої
прози у ХІХ столітті та особливості їх реалізації в практиці перекладу. Виявлено мовні та позамовні фактори, що впливали
на вибір тих чи інших стратегій і тактик перекладу. Проаналізовано роль перекладу фразеології в рамках точного відтво-
рення ідіостилю оригіналу, передачі образів персонажів, досягнення функціонально-стилістичної адекватності перекладу.
Визначено вплив переважання стратегії одомашнення в аналізований часовий період на переклад етнокультурних фразеоло-
гізмів.
Ключові слова: переклад, фразеологія, ідіоми, ідіостиль, стратегія одомашнення, проза ХІХ ст.
Вступ. Фразеологізми (фразеологічні одиниці, ФО) поетичних перекладів були Тарас Шевченко, Михай-
відіграють важливу роль у структурі художнього ло Максимович, Пантелеймон Куліш. Однак, далеко
тексту завдяки своїй багатоплановості та здатності не всі перекладачі цього періоду добре відомі сьогод-
нести великий обсяг інформації у стислій формі (сти- ні. Багато постатей «малопомітні (як той же
льові та експресивні відтінки, етнокультурні компо- С. Карпенко) або ж досить відомі свого часу, але нині
ненти тощо). Деякі дослідники наголошують на про- забуті або напівзабуті. Тим більше, що за відомих
відній ролі фразеологізмів у системі мовних засобів та умов імперських утисків та переслідувань далеко не
вважають, що саме вони формують стиль. всі літературні твори, зокрема й перекладні, виходили
Хоча тема фразеології та її перекладу досліджуєть- друком і ставали набутком читачів, далеко не все, що
ся достатньо давно (праці Ш. Балі, В. Виноградова, публікувалося за кордоном, потрапляло до “підросій-
О. Куніна, Р. Зорівчак, С. Кузьміна, Ф. Боерса, ської” України» [2, с. 161].
Ж. Колсона, П. Пітерса, Е. Пііраінен, Я. Рецкера, Загалом більша увага в ХІХ столітті приділялася
С. Влахова та C. Флоріна та ін.), вона не втрачає акту- німецькій, французькій, слов’янським мовам. Одним
альності. Мало уваги приділяється діахронічному із перших виданих перекладів англомовної прози
вивченню специфіки відтворення образної фразеології українською стала повість Ч. Діккенса «Різдвяна піс-
у перекладі. Існують дослідження, що зосереджують- ня» (в перекладі – «Святий вечір»). Підготував її до
ся на еволюції різноманітних аспектів перекладу (ро- видання Євген Олесницький у 1886 році.
боти Л. Коломієць, А. Здражко та ін.), однак нам неві- У цей же період з’являються й інші переклади анг-
дома жодна наукова розвідка про відтворення фразео- ломовних авторів: твори Джерома К. Джерома,
логії у перекладі прози ХІХ століття. Брак уваги до Р. Кіплінга, Марка Твена, перекладені Іваном Петру-
даної теми є невиправданим, адже саме цей період є шевичем, повісті Френсіса Брета Гарта та оповідання
відправною точкою подальшої еволюції як принципів Марка Твена, перекладені Іваном Франком.
відтворення фразеології, так і українського художньо- Переклади цього періоду виконувалися в умовах ві-
го перекладу загалом. дсутності розроблених лексикографічних джерел. Як
Отже, мета статті – дослідити становлення прин- правило це були перші переклади, тексти-оригінали
ципів та методів відтворення образної фразеології у були мало відомі і не досліджені, перекладачам дово-
прозових перекладах англо-українського напряму, дилось вперше відтворювати українською мовою скла-
створених у ХІХ столітті. дні з лексичної та стилістичної точки зору фрагменти.
Матеріалом дослідження слугують фразеологізми, Теоретична та методологічна база для практики пе-
відібрані з роману «Американський претендент» Ма- рекладу також ще не була накопичена, адже перекла-
рка Твена. Вибір саме цього художнього твору не дознавство як наука сформується лише більше ніж
випадковий, адже він є одним із перших прозових через півстоліття.
перекладів з англійської мови. Під час дослідження Унаслідок описаних чинників переклади цього пе-
ми використовували загальнонаукові методи, а також ріоду мають низку яскраво виражених особливостей,
спеціальні методи зіставного лінгвостилістичного та у тому числі й на фразеологічному рівні.
перекладознавчого аналізу, компонентний аналіз, У перекладі роману «Американський претендент»
структурно-семантичний та дескриптивний методи. Марка Твена, виконаному Іваном Петрушевичем у
Використовувався й контекстуальний аналіз. 1898 році й опублікованому в кількох випусках жур-
Результати. налу «Літературно-Науковий Вістник», звертає на
Протягом ХІХ століття з’являються одні з перших себе увагу ряд семантичних деформацій змісту фразе-
видань перекладів українською мовою, які викону- ологічних одиниць унаслідок їх нерозпізнання в текс-
ються у досить складних умовах, прокладають шлях ті оригіналу, а також їх вилучення в перекладі, спри-
для подальшого розвитку перекладу в ХХ столітті. чинене, вочевидь, неможливістю перекладача впевне-
У перших двох третинах ХІХ століття перекладачі но декодувати семантику та стилістичні відтінки ори-
переважно звертаються до релігійних текстів, антич- гіналу для адекватного їх відтворення в перекладі.
ної поетичної класики, поезії сучасників. Авторами
62
«The colonel bent a look of reproach upon Tracy, al- Для перекладів кінця ХІХ ст. характерне порушен-
lowed it to sink home, then resumed as if there had been ня авторського ідіостилю в частині зміни фразеологі-
no interruption: чної насиченості. Перекладачі часто збагачують текст
“This del Sarto is perhaps the only original of that звичною для себе фразеологією, намагаючись зробити
sublime master in our country. […] [5, с. 159]». його більш яскравим, і, вочевидь, не усвідомлюючи,
«Полковник глянув з глубоким докором на Трасі, що це деформує враження, що справляється на читача
потім звернув знову очи на образ і сказав буцїм-то не від цілісного тексту, спотворює ідіолект персонажів, а
замічаючи, що той йому перебив: відповідно і змінює їх образи.
– Отсей del Sarto, то може один одинокий оригі- 1) «Sure as you’re born. Keep perfectly still. I’ll apply
нальний твір того знаменитого майстра в нашім the influence – I’ll turn on all my force. I’ve brought It thus
краю [3, с. 120]» (переклад І. Петрушевича). far – I’ll fetch It right into the house. You’ll see [5, с. 156]».
У наведеному фрагменті опущено вираз «to sink «Як мене живим бачиш, так воно. Стій анї вусом
home». Хоча він і не зафіксований у такому вигляді у не моргай. Хочу ужити впливу цїлої моєї сили. Коли
фразеологічних словниках, він має ознаки образного підійшло вже так близько, я приваблю його і до хати.
фразеологізму, який є модифікованою формою фразо- Побачиш [3, с. 118]».
вого дієслова «sink in», яке, згідно зі словником 2) «“There! Look at that. I’ve made It smile! See?”
«McGraw-Hill Dictionary of American Idioms and Phras- Quite true. Tracy, out for an afternoon stroll, had
al Verbs», має таке образне значення: «2. Fig. [for come unexpectantly upon his family arms displayed upon
knowledge] to be understood», тобто «бути зрозумілим, this shabby house-front. The hatchments made him smile;
повністю усвідомленим». which was nothing, they had made the neighborhood cats
У пізніших перекладах ФО вже перекладено, хоч і do that [5, с. 156]».
без збереження фразеологічної форми та образності, «Се була щира правда. Трасі, вийшовши по обідї на
зокрема в російськомовному виданні 1984 року, в прохід, подибав неждано своєї родинні відзнаки на
перекладі Т. Кудрявцевої: отсїм обдертім домі. Що усьміхнув ся, бачучи ті
«Полковник укоризненно поглядел на Трейси, дал гербові відзнаки, нїчого дивного. З них сміяли ся і су-
ему время осознать свою бестактность и продол- сідні коти [3, с. 118]».
жал с таким видом, будто никто и не прерывал его 3) «It’s true; it certainly is true, but I never thought of
[4, с. 307]». it before [5, с. 154]».
У подальшому фрагменті здійснено спробу відтво- «Правда, сьвята правда, однак менї се нїколи пе-
рити фразеологізм «helter-skelter business», однак ред тим не прийшло на гадку [3, с. 116]».
певні відтінки змісту, на нашу думку, спотворено: 4) «“Nobody ever thinks of it. [...]No, the despotism
«All right, then. That’s disposed of. Everything in its has no use for it; you would lose money.” [5, с. 154]»
turn. We old operators go by order and system – no helter- « – Про се нїкому й не снить ся. [...] Ні, деспоти-
skelter business with us. What’s the next thing on the dock- змові такі люде непридатні; се був би викинений
et? The carrying on of the materialization – the bringing it гріш. [3, с. 116]».
down to date. I will begin on that at once [5, с. 165]». У всіх чотирьох наведених вище фрагментах спо-
«Отже все в порядку. Ся справа полагоджена. На стерігається невиправдане підвищення фразеологічної
все прийде своя черга. Ми старі підприїмцї робимо насиченості.
після пляну і системи; у нас в дїловодстві нїяке безго- Не завжди в перекладі досягається функціонально-
ловє неможливе. Що йде з черги? Доповнєнє матери- стилістична адекватність. У численних прикладах
ялїзациї, доведенє її до нинїшнього дня. Зараз возьму можна говорити про зміну мовного регістру:
ся до того [3, с. 125]». «“Great guns!”
Словник «Cambridge Idioms Dictionary, 2nd ed» подає “Why, what makes you jump like that?”
таке його визначення «if you do something helter-skelter, “Dear me, when you are going to drop a remark under
you do it very quickly and without organization», тобто a man’s chair that is likely to blow him out through the
основна семантика зводиться до певних поспішних, roof, why don’t you put some expression, some force,
неорганізованих дій. На нашу думку «no helter-skelter some noise into it that will prepare him?” [5, с. 153]»
business with us» можна було би передати як «поспіх в « – До чорта!
нашій справі неприпустимий / ми звикли все добре об- – Що ж тут такого дивного?
мірковувати». Можна було б зберегти і фразеологічну – Але-ж мій любий! Коли маєш кинути кому під
форму: «у нашій справі поспішиш – людей насмішиш». крісло слово, що готове висадити його під саму сте-
Подібне перекладацьке рішення прийнято в пізні- лю, чому-ж не додаш якого виразу, сили, шуму, щоб
шому російському перекладі: його на те приготовити? [3, с. 115]».
«Вот и прекрасно. Значит договорились. Всему свой Вираз «great guns» є фразеологічним інтенсифіка-
черед. Мы старые биржевики, во всем любим порядок тором, що вжитий у контексті цього фрагменту на
и систему, не действуем с кондачка [4, с. 311]». позначення здивування, він не є ані грубим, ані таким,
Вжитий відповідник «с кондачка» має значення не що належить до знижених регістрів мовлення. У пе-
вникнувши в суть справи: ( напр. «Нет, вопрос о вос- рекладі з’являється відповідник «до чорта!», який, на
произведении на родном языке чужих жаргонов, диа- нашу думку, неточно передає тональність мовлення і
лектов, арго ― вопрос очень трудный и сложный, и его навіть призводить до незначної семантичної дефор-
не решить с кондачка, как хотелось бы моему оппо- мації. Також привертає до себе увагу нерозпізнання
ненту». К. И. Чуковский, «Высокое искусство», 1968). виразу «dear me». За словником «McGraw-Hill Dic-
tionary of American Idioms and Phrasal Verbs» він має
63
таке значення: «an expression of mild dismay or regret», ської мови в 11 томах так: «діал. Перебільшення».
тобто є виразником тривоги або жалю. Вжитий у пе- Отже це словосполучення скоріше не фразеологічне
рекладі варіант «Але-ж мій любий» не точно передає зрощення, а фразеологічне сполучення, кліше, штамп
цю семантику. іншомовного походження, що вживався в місцевому
«“Honestly, I don’t know, Hawkins, I don’t really діалекті на території, з якої походить перекладач Іван
know. It is very confusing and awful.” [5, с. 160]». Петрушевич. Таким чином бачимо черговий приклад
«– Слово чести, що сам не знаю. Дійсно, не знаю. одомашнення в ранніх перекладах прози.
Тут можна здуріти; то щось страшного [3, с. 121]». «Of course every day that the cablegram didn’t come
Тут уживання фразеологічного сполучення «слово made Tracy all of twenty-four hours more ashamed of him-
чести», на нашу думку, призводить до невиправдано- self than he was the day before, and made Sally fully twenty-
го підвищення регістру, привнесення певного відтінку four hours more certain than ever that he not only hadn’t
урочистості, який відсутній в оригіналі, де вжита even a confederate – and so it followed that he was a dou-
нейтральна лексема «honestly». ble-dyed humbug, and couldn’t be otherwise [5, с. 209]».
Досить частими є також випадки одомашнення, «Зовсім природно, що, коли тєлєграма не надходи-
привнесення місцевого колориту цільової культури в ла, з кожним днем ставало Трасі о двайцять чотири
мовлення персонажів. У наступному прикладі годин більшої певности, що у него не було не то нїя-
спостерігається заміна відтінків значення засобів кого батька, але і спільника – отже виходило, що він
створення образності та виразності на такі, що просто фарбований лис тай годї [3, с. 353]».
характерні для мови перекладу. У перекладі з’являється ідіома «фарбований лис»,
«“Lord bless me, that’s just what he is!” said Sellers, авторство якої належить І. Франку. В свою чергу тво-
with something like a groan; “it’s exactly what he is; ри І. Франка, де вона вживається, є вільним переспі-
there’s a contribution in him from every ancestor he ever вом німецького фольклору. «Так, поема-казка “Лис
had. In him there’s atoms of priests, soldiers, crusaders, Микита” є авторською переробкою за мотивами німе-
poets, and sweet and gracioius women – all kinds and con- цької казки “Reinecke Fuchs”, хоч автор сам не вказує
ditions of folk who trod this earth in old, old centuries, and цього джерела». [1]. Тим не менше, незважаючи на
vanished out of it ages ago, and now by act of ours they are походження, вираз є авторським фразеологізмом,
summoned from their holy peace to answer for gutting a вкоріненим у місцеву культуру цільової мови перек-
one-horse bank away out on the borders of Cherokee Strip, ладу. Тому можна стверджувати, що вживання фразе-
and it’s just a howling outrage!” [5, с. 162]». ологізму «фарбований лис» для відтворення оригіна-
«Господи, будь милостив моїй душі грішній! – ска- льного виразу «double-dyed humbug» є водночас яск-
зав Сельлєрс, зітхнувши глубоко. – Се як раз так і є. На равим прикладом як фразеологізації, так і одомаш-
него склали ся всї предки, яких лише мав коли небудь. Є нення в перекладі.
в нїм атоми сьвящеників, жовнярів, хрестоносцїв, пое- Висновки. Перші прозові переклади англо-
тів, солодких і гарних жінок, – всї роди і верстви лю- українського напрямку, виконані у ХІХ столітті, за-
дей, що ходили на сїй земли в давні-предавні часи і від надто нечисленні, щоб говорити про наявність спіль-
віків померли. І тепер то за нашою справою треба їм них принципів відтворення фразеології, характерних
було покинути сьвяті місця вічного спочинку, щоби для цього періоду (низки домінуючих стратегій та
відповідати за рабунок невеличкого банку в Чірокі- тактик відтворення усіх рівнів та відтінків комплекс-
Стріп. Се кривда до неба вопіюча [3, с. 122]». ного фразеологічного значення, що безпосередньо
Так, у наведеному фрагменті двічі з’являються ста- проявляються у практиці перекладу). Як продемонст-
лі фрази, в яких прослідковується церковне похо- ровано на прикладі українського перекладу «Амери-
дження – «Господи, будь милостив моїй душі гріш- канського претендента» Марка Твена, типовими для
ній!», «кривда до неба вопіюча». В першому випадку перекладу цього періоду є: високий рівень семантич-
таке кліше є просто значно розлогішим за відповідник них деформацій та вилучення ФО, порушення функ-
оригіналу, а в другому використовується для ціонально-стилістичної адекватності, одомашнення.
відтворення вільного словосполучення. Цей час можна назвати перідом пошуків та початку
«Come, that sounds like exaggeration. формування принципів перекладу фразеології. Цей
“Well, It’s what they say anyway. But I think, myself, період характеризується, зокрема, недостатньою
it’s a lie. […]” [5, с. 155]». компетецією перекладачів та відсутністю достатньої
«– Се закравує на пересаду. та широкої практики і критики перекладів.
– Принайменше вони самі так кажуть. Все-ж та- Наступним знаковим етапом в історії українського
ки я в се не вірю [3, с. 117]». перекладу буде початок ХХ століття. На території
У наведеному прикладі звертає на себе увагу ціка- підросійської України 17 жовтня 1905 року втратив
вий переклад словосполучення «sounds like exaggera- чинність Емський указ, який, серед іншого, забороняв
tion». Варіант «закравує на пересаду» має ознаки видавати українською мовою оригінальні твори і
фразеологічного зрощення місцевого діалектного робити переклади з іноземних мов. Пізніше, у період
характеру, адже його цілісне значення зі значень «українізації» за державними програмами почали
складових частин вивести неможливо. Однак при масово виходити друком численні переклади класики
подальшому аналізі з’ясовується, що складові частини світової літератури українською мовою, були перег-
розшифрувати все-таки можливо. Так, «закравувати» лянуті правописи та мовна політика на рівні, який
має значення «скидатися, бути подібним» (з польсь- стосувався і питань лексики, термінології і в тому
кої). «Пересада» ж тлумачиться словником україн- числі, частково, і фразеології.
64
1. Максимів Г. Казкова спадщина І. Франка в контексті 3. Твен, Марк. Американський претендент [пер. з англ. І.
перекладної літератури США (перекладознавчий аспект) Петрушевича]. // ЛНВ, 1898 №4 С. 113–127, 230–253,
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : 344–372.
http://www.proz.com/doc/3200 4. Твен, Марк. Американский претендент: Роман; Рассказы и
2. Москаленко М. Нариси з історії українського перекладу. очерки; Публицистика. [пер. с. Англ А. Кривицкого]. –
Частина 3. // Всесвіт, 2006 №3-4, вип. 1 – 208, С. 154-172. М.: Худож. Лит., 1984. – 367 с.
5. Twain, Mark. The American Claimant. – New York: Harper
& Brothers Publishers, 1899. – 300 p.
REFERENCES
1. Maksymiv H. Fairy-tale heritage of I. Franko in the 3. Twain, Mark. The American Claimant. [translation from Engl.
framework of translated American literature (translation by I. Petrushevych]. // LNV, 1898 №4 P. 113-127, 230-253,
studies perspective) [e-resource]. – Link: 344-372.
http://www.proz.com/doc/3200 4. Twain, Mark. The American Claimant: novel; short stories
2. Moskalenko M. Studies of the Ukrainian translation history. and essays; publicism. [translation from Engl. by A.
Part 3. // Vsesvit, 2006 №3-4, Is. 1 – 208, p. 154-172. Krivitski]. – Moscow: Hudozh. Lit., 1984. – 367 p.
5. Twain, Mark. The American Claimant. – New York: Harper
& Brothers Publishers, 1899. – 300 p.
Rendering of idioms in the English-Ukrainian prose translation of the 19th century

B.V. Movchan
Abstract. The article aims to research the methods and principles of rendering idioms in the Ukrainian translations of English fiction
in the 19th century. In this paper we identified such aspects as linguistic and extralinguistic factors influencing the selection of various
translation strategies and tactics. We analyzed the importance of idioms translation from the standpoint of precise and faithful
rendering of original’s idiostyle and achieving functional and stylistic equivalence.
Keywords: translation, idioms, idiostyle, domestication strategy, 19th century prose.
Воспроизведение фразеологизмов в англо-украинском переводе прозы XIX века.

Мовчан Б.В.
Аннотация. В статье рассматриваются принципы и методы воспроизведения фразеологии в украинском переводе англо-
язычной художественной прозы в ХІХ веке и особенности их реализации в практике перевода. Идентифицированы лингвис-
тические и экстралингвистические факторы, которые влияли на выбор тех или иных стратегий и тактик перевода. Проана-
лизирована роль перевода фразеологии в рамках точного воссоздания идиостиля оригинала, достижения функционально-
стилистической адекватности перевода. Определено влияние преобладания стратегии доместикации в проанализированном
временном периоде на перевод фразеологизмов.
Ключевые слова: перевод, фразеология, идиомы, идиостиль, стратегия доместикации, проза ХІХ века.
65
ХVІІ століття в дискурсі українського лінгвістичного джерелознавства

О. І. Ніка
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна
*Corresponding author. E-mail: nika_oksana@meta.ua
Анотація. У статті аналізуються принципи лінгвістичного вивчення та публікації писемних памʼяток і розвиток українсько-
го лінгвістичного джерелознавства, зокрема визначаються ступінь і перспективи дослідження писемних артефактів ХVІІ ст.
в українській історичній лінгвістиці.
Ключові слова: українська історична лінгвістика, лінгвістичне джерелознавство, ХVІІ ст., лінгвістична інформативність
писемних памʼяток.
ХVІІ ст. – вершинна доба в історії української мови, (духовної ñ в тому числі художньої літератури й мис-
дослідження якої об’єктивується збереженими чис- тецтва) та матеріальної. За терміном археографія до-
ленними писемними пам’ятками як свідченнями ви- цільно залишити значення, близьке до первісного –
сокого рівня книжної культури, інтелектуального наука (дисципліна), об’єктом якої є теорія й практика
розвитку і барокового концептизму. Охопити навіть дослідження та публікації різноманітних стародавніх
одне століття, ХVІІ, за науковими досягненнями лінг- джерел історіографії, історії мови, науки та культури
вістів у його студіюванні, у тому числі і за публікаці- взагалі (духовної та матеріальної)» [6, с. 5-6]. У цьому
ями писемних пам’яток, виявляється настільки масш- разі вмотивовується відмежування джерелознавства від
табним завданням, що потребує окремого (і не одно- археографії, розрізнення археографії та кайнографії
го) монографічного опрацювання. У межах статті ж (новографії), акцентується увага на традиціях археог-
логічно актуалізувати найважливіші здобутки, здійс- рафічної практики та її лінгвістичному підґрунті.
нені у царині лінгвістичної атрибуції та видання пи- Підхід до опрацювання і публікації давніх пам’яток
семних артефактів цього періоду, для їх активізації в веде свій відлік ще з ХІХ ст. У цьому контексті варто
сучасному науковому дискурсі. назвати цикли видань писемних пам’яток, що стали
У різні періоди розвитку українського мовознавства початковим етапом їх пізнання відповідно до науко-
давній текст перебував і перебуває в центрі філологіч- вих ритмів свого часу: «Архів Південно-Західної Русі,
них студій, бо саме на основі конкретних фактів вибу- що видавався тимчасовою комісією для розбору дав-
довуються наукові теорії, їх аргументація, і позбавлені ніх актів» (К., 1859-1911); «Акти, що відносяться до
такого надійного опертя інтерпретації залишаються історії Південної і Західної Русі, зібрані та видані Ар-
позаісторичними «мовними іграми». Розуміння того, хеографічною комісією» (СПБ, 1863-1892); «Росій-
що для історика мови фактологія є основним аргумен- ський історичний збірник» (М., 1837-1844), «Читання в
том для наукових спостережень і висновків, спонукало Історичному товаристві Нестора-літописця» (К., 1879-
до детального вивчення і публікації писемних 1914), джерелознавчі студії Наукового товариства імені
пам’яток, розвитку лінгвістичного джерелознавства. Тараса Шевченка у Львові (з 1873).
Видані у серії «Пам’ятки української мови» тексти, Класичними для кожного дослідника, який ціка-
передані відповідно до встановлених правил, часто виться історією, стали видання давніх текстів у поєд-
вперше вводились у широкий науковий обіг, а еди- нанні з розлогими історико-культурними, палеографі-
ційні дослідження узагальнювали інформацію про їх чними, філологічними коментарями, прикладом чого
мовну і жанрово-стильову специфіку. Значна кіль- слугують праці М. Карпинського, П. Владимирова,
кість виданих у цій серії писемних пам’яток відобра- С. Голубєва, М. Петрова, А. Попова, М. Марков-
жає саме ХVІІ ст. ського, І. Малишевського, Ю. Карського та ін. У них
Сьогодні актуально уточнюється предметність дос- уперше було представлено давні тексти в тогочасному
лідження окремих наук (дисциплін): джерелознавства, науковому висвітленні. Важливо підкреслити, що в
текстології та археографії, як і встановлюєтьcя науко- цей час активно «відкриваються» пам’ятки, а їх атри-
ва доцільність їх взаємозвʼязку з мовознавством. Лін- буція неодмінно передбачала цілісну і комплексну
гвістичні параметри текстів акцентуються в нормати- оцінку пам’ятки, що увиразнювала основні мовні і
вному, жанровому, хронологічному, територіальному жанрово-стильові особливості опрацьованого тексту.
аспектах, що дає підстави визначати окремо лінгвіс- У тогочасних публікаціях не передавалися всі графіч-
тичне джерелознавство з погляду лінгвістичної інфо- ні знаки оригіналів, але для сучасного історика мови
рмативності писемних памʼяток. ці видання мають значення як масштабна й система-
В. Німчук звертав увагу на потребу чіткого розме- тизована праця над вивченням і підготовкою текстів.
жування археографії та джерелознавства, їх сучасне У другій половині ХІХ ст. П. Житецький закценту-
розуміння як окремих дисциплін (а не допоміжних вав специфіку лінгвістичної сфери історичного дослі-
історичних): «За терміном джерелознавство треба дження. Його «Опис Пересопницького рукопису
закріпити семантику: наука, що вивчає теоретичні та ХVІ століття з додатком тексту Євангелія від Луки,
практичні проблеми, пов’язані з уведенням у науко- уривків з інших євангелістів і 4-х сторінок фотокопій»
вий обіг різних рядів матеріалів – візуальних…, ауді- (К., 1876), наступний за часом «Нарис літературної
альних… та аудіовізуальних… для досліджень із історії української мови в ХVІІ в.» увиразнили знако-
історіографії, мовознавства, історії науки та культури вий текст із Пересопниці в історії культури і літерату-
66
рної мови українців. Перспектива дослідження перек- і в опублікованому українсько-російському словнику

ладів сакрального тексту та його повного видання початку ХVІІ ст. (Вінніпег, 1951).
знайшла продовження у відомих працях І. Чепіги. Відзначимо, що дослідження (разом з їх публікаці-
Активні процеси в літературній мові, її лексиког- єю) реформаційних перекладів дали підстави І. Огі-
рафічна кодифікація репрезентовані П. Житецьким у єнку ініціювати нову українську літературну мову з
коментарях до публікації «Словника книжної україн- другої половини ХVІ ст.
ської мови за рукописом ХVІІ ст.» (1888), відомого в Функціональне розширення літературної мови
історичній лінгвістиці як «Синоніма словеноросская». представив в українській діаспорі О. Горбач, який
За міркуваннями П. Житецького, добір абстрактних перевидав словник А. Корецького-Сатановського,
слів мав на меті «витіснити… польські слова синоні- Адельфотес, граматику М. Смотрицького та Крем’я-
мічними слов’янськими словами» [3, с. 5]. Як може- нецьку граматику, а також Требник П. Могили і Но-
мо пересвідчитися, формат лінгвістичного коменту- моканон. Це добре відомі тексти для кожного істори-
вання тексту віддзеркалював інноваційність процесів, ка мови, що демонструють розвиток літературної
прочитаних крізь призму взаємодії мови з мисленням, мови, особливо першої половини ХVІІ ст.
соціумом, культурою. Системне вивчення писемних пам’яток і підготовка
Зазначимо, що у другій половині ХІХ – на початку їх до видання активізується з 50-х рр. ХХ ст. в Украї-
ХХ ст. особлива увага була приділена публікаціям ні, з ініціативи створення наукової серії «Пам’ятки
полемічних пам’яток. Давніший етап розвитку поле- української мови». Значна кількість виданих у цій
міки, що стосувався викладу подій Флорентійської серії давніх текстів відображає саме ХVІІ ст. Серед
унії, відображений у публікаціях О. Павлова («Крити- них найбільш репрезентовані: серія актових докумен-
чні досліди з історії давнішої греко-руської полеміки тів і грамот, серія наукової літератури, словників, що
проти латинів» (СПб., 1878). Оновленню мовно- актуалізують відповідні стилі і жанри тогочасної
культурного простору наприкінці ХVІ – у першій літературної мови.
половині ХVІІ ст. сприяли полемічні тексти (і не ли- Завдяки цим публікаціям у науковий обіг вводили-
ше православні), що систематизовані у тритомних ся знакові оригінали з їх лінгвістичною атрибуцією,
«Пам’ятках полемічної літератури в Західній Русі» що формувало цілісні уявлення про текст чи сукуп-
(СПб., 1878-1903). ність текстів, віддалених у часі від дослідника-
У свій час до цієї теми активно зверталися І. Фран- інтерпретатора. Підготовлений мовознавцями текст
ко, К. Студинський, М. Возняк у плані наукового робив доступнішою раритетну базу історико-
студіювання полемічних текстів: публікації і дослі- лінгвістичного дослідження, слугував надійною осно-
дження. У доробку К. Студинського – «Пересторога» вою для узагальнень і наступних студій, у тому числі
(1895), «Пам’ятки полемічного письменства кінця з інших галузей знання.
XVI і початку XVII в.» (1900), «Антіґрафе, полеміч- Традиційно в кожному виданні дотримувались
ний твір М. Смотрицького» (1925) та ін., у М. Возняка обов’язкові складники: археографічний і лінгвістич-
– «Історія о єдномъ папh римском» (ЗНТШ, Львів, ний опис, словнички, покажчики, списки скорочень і
1914, т. СХVІІ і СХVІІІ). літератури. У лінгвістичному плані акцентовано на
Історичне мовознавство і джерелознавство 20-х рр. відображених у текстах явищах, засвідчених на усіх
ХХ ст. репрезентоване також публікаціями житійно- рівнях – фонетичному, морфологічному, синтаксич-
повістевої (Бугославський С. Україно-руські пам’ятки ному, лексичному. Одне з важливих завдань лінгвіста
ХІ – ХVІІІ вв. про князів Бориса і Гліба, К., 1928), дра- – передати взаємодію книжної мови з живою народ-
матичної літератури (Рєзанов В. Драма українська, ною, тому залежно від жанрово-стильової специфіки
К., 1926), передмов до стародруків (Тітов Хв. Матеріали пам’ятки уточнювався і додатково розписувався (осо-
для історії книжної справи на Вкраїні в ХVІ – ХVІІІ вв. бливо для ділових документів) живомовний вплив,
Всезбірка передмов до українських стародруків, передусім на фонетичному рівні. Зверталась увага на
К.,1924), що підкреслювало увагу наукової громад- залежність від книжної традиції, увиразнювалися
ськості до української історичної спадщини. запозичення з інших мов, що широко ілюструвалося
Окремим етапом у розвитку лінгвістичного джере- прикладами з текстів.
лознавства варто вважати публікації, здійснені І. Огі- Із погляду історії української літературної мови
єнком. Із його іменем пов’язане введення в науковий встановлювалась жанрово-стильова зумовленість
обіг низки українських текстів ХVІ – ХVІІ ст., лінгві- текстів у діахронічному і синхронічному вимірах, їх
стична атрибуція яких повно представлена дослідни- позамовна мотивація, залежність від автора (його
ком. Це не тільки опис пам’ятки, аналіз мови і слов- освіти, світогляду, території).
ник, але ширша мотивація писемної пам’ятки в украї- В основному, мова виданих пам’яток ХVІІ ст. –
нському мовно-культурному просторі. Так, Житомир- староукраїнська, церковнослов’янську мову переваж-
ське Євангеліє 1571 р., Крехівський Апостол 1560-х но обмежено граматичними працями, латинська – в
рр. демонструють реформаційні тенденції і стають рукописній граматиці І. Ужевича.
релевантними для загальної картини розвитку україн- До публікованих текстів ХVІІ ст. входили старод-
ської літературної мови в ХVІ ст. («Українська літе- руки і рукописи, що часто, але не завжди визначало і
ратурна мова ХVІ ст. і Крехівський Апостол 1560-х спосіб відтворення давніх манускриптів – факсиміле,
рр.» (Варшава, 1930); «Українська Житомирська репринт чи метаграфія. Зі зрозумілих причин наукове
Євангелія 1571 р. Опис пам’ятки, аналіз мови і слов- опрацювання тексту спрямоване на максимальне
ник: нарис з історії, культурного життя Волині» (Він- відтворення оригіналу.
ніпег, 1948). Активні процеси в мові прокоментовано
67
Метаграфовані видання є способом наукового опра- (К., 1973). Із них Лексис Лаврентія Зиза-нія належить
цювання тексту, частіше рукописних матеріалів. У до кінця ХVІ ст. (1596).
такий спосіб представлено значну частину опублікова- У розвитку наукового стилю окремо зупинимося на
них текстів у серії «Пам’ятки української мови» (це є лінгвістичних працях, оскільки вони засвідчують не
обов’язковою умовою для ділових документів, що збе- тільки аспект систематики жанрів і стилів цього
реглися в рукописах). За цими правилами також пере- періоду, але й стан опрацювання мови. Розвиток
дається цитування з оригіналів у наукових працях. лінгвістичної думки кінця ХVІ – першої половини
Уперше правила видання писемних пам’яток сфо- ХVІІ ст. визначався удосконаленням граматичної
рмулювали М. Пещак і В. Русанівський [7]. У них теорії, становленням лексикографічного методу, що
з’ясовано особливості передачі літер, діакритичних детально висвітлюється в монографіях В. Німчука
позначок, розділових знаків, а також регламентована «Староукраїнська лексикографія в її зв’язках з росій-
додана дослідником манускрипту інформація (віднов- ською та білоруською» (К., 1980), «Мовознавство на
лення окремих погано збережених чи особливих із Україні в ХІV – ХVІІ ст.» (К., 1985). Вони засвідчили
лінгвістичного погляду написань). Відповідно до становлення лексикографічного методу, загальну
специфіки досліджуваних текстів практично в кож- диференціацію й певне нормування лексичного
ному виданні серії «Пам’ятки української мови» уто- складу, проілюстрували синонімію, розрізнення
чнювалися едиційні правила, проте їх загальна регла- значеннєвих і стилістичних особливостей лексем, як і
ментація відсилала до цих встановлених принципів. систематизацію, опрацювання слова у функ-
Запропоновані В. Німчуком [6] правила видання ціональному, зіставному, етимологічному аспектах,
писемних пам’яток, писаних українською мовою та лінгвістичну інформацію про слово.
церковнослов’янською української редакції, скориго- Разом із тим відзначимо увагу до історичної лекси-
вані щодо їх наукового чи популярного класу, методу кографії, прикладом чого є видання «Матеріалів до
передавання давнього тексту . У них диференційовано словника писемної та книжної української мови XV –
способи передачі оригіналу залежно від обраного XVIII ст.» Є. Тимченка, що репрезентує зріз розвитку
дослідником методу, що вмотивовує абсолютно точне лексичної системи на матеріалі текстів значного за
чи спрощене відтворення усіх чи основної частини обсягом періоду. У серії «Пам’ятки української мови»
графічних знаків оригіналу залежно від поставленої підготовку до друку, упорядкування і редагування
дослідником мети та орієнтування на користувачів. цього словника здійснив В. Німчук разом із Г. Лисою
За понад півстоліття в серії «Пам’ятки української [8]. Принагідно відзначимо, що лексичний зріз вужчо-
мови» з ХVІІ ст. була опублікована низка текстів різ- го періоду повно відображає «Словник української
них жанрів і стилів, серед яких: мови ХVІ ст. – першої половини ХVІІ ст.».
 граматики і словники. Граматики ХVІІ ст. були – ділові документи: Ділова мова Волині і
підготовлені до друку та опубліковані у 70-80-х рр. Наддніпрянщини ХVІІ ст. / Зб. актових документів
ХХ ст.: Граматика слов’янська І. Ужевича (підгот. (К., 1981); Лохвицька ратушна книга другої половини
І. К. Білодід, Є. М. Кудрицький (1970); Смотрицький XVII ст. (Упоряд. О. М. Маштабей, В. Г. Самійленко,
Мелетій. Грамматїки славенскї# правилное сvнтаґма. Б. А. Шарпило, К., 1986); Книга Київського підкомор-
Єв’є, 1619 (К., 1979). Близька до них за часом праця ського суду: 1588 – 1644 рр. (підгот. Г. В. Боряк,
Лаврентія Зизанія «Граматика словенська» (К., 1980) Т. Ю. Люта, Л. З. Гісцова, 1991); Актова книга Жито-
належить до останніх років ХVІ ст. (1596). мирського гродського уряду 1611 р. (підгот.
Публікація цих текстів тим важливіша, що відпові- А. М. Матвієнко, В. М. Мойсієнко, 2002): Акти Жи-
дно до тогочасних уявлень граматика посідала томирського гродського уряду: 1590 р., 1635 р.
центральне місце в системі освіти і духовної культу- (підгот. В. М. Мойсієнко, 2004).
ри, була основою для оволодіння іншими науками. На основі документів північноукраїнського ареалу
Лаврентій Зизаній і Мелетій Смотрицький здійснили було зроблено висновок, що в період із ХІV по ХVІІ
науково-теоретичне опрацювання церковно- ст. функціонував поліський варіант української літе-
слов’янської мови української редакції, звернули ратурної мови [2, с. 18]. У подальшому цю ідею роз-
увагу на прагматичні аспекти її вивчення та винув В. Мойсієнко на матеріалі актових книг із Жи-
викладання. В історичній лінгвістиці були поціновані томирщини кінця ХVІ і початку ХVІІ ст.: «Лінгвальні
їх досягнення: уточнення характерних для цієї особливості пам’ятки на всіх рівнях мовної системи
редакції мови специфічних ознак, удосконалення відображають риси, характерні для північних україн-
лінгвістичної термінології, увиразнення зіставного ських говорів» [5, c. 7]. Це характерний приклад того,
аспекту дослідження. як теоретичні висновки обґрунтовуються на емпі-
Лінгвістичний інтерес до цих граматик залишається ричних даних.
відкритим: у 2000-му році видрукувані дві граматики з Писемні памʼятки інших жанрів і стилів ХVІІ ст.
коментарями О. Кузьмінової та М. Ремньової. опубліковано меншою мірою: Зіновіїв Климентій.
Лексикографічні праці були підготовлені до друку Вірші. Приповісті посполиті (підгот. тексту І. П. Чепі-
у 60-х і на початку 70-х рр. ХХ ст. вийшли трьома ги, В.П. Колосової (1971); Галятовський І. Ключ
книгами: Лексис Лаврентія Зизанія. Синоніма слове- розуміння (підгот. І. П. Чепіга (1985).
норосcкая (К., 1964); Лексиконъ славенороський На сьогодні продовжується робота лінгвістів над
Памви Беринди, 1627 (К., 1961); Лексикон латин- виданнями і дослідженнями писемних пам’яток із
ський Є. Славинецького. Лексикон словено-латинський ХVІІ ст., що поглиблюють пізнання «періоду розквіту
Є. Славинецького та А. Сатановського-Корецького староукраїнської літературної мови».
68
Звернемо увагу на ступінь вивчення і представлен- робота над окремими жанрами і стилями, які розши-
ня джерел цього часу в нових виданнях писемних рюють наукове пізнання цього періоду в історії літе-
памʼяток. Так, комплексність вивчення учительних ратурної мови. Найбільшою мірою репрезентоване
Євангелій поєднує дослідження, каталоги та описи, ХVІІ ст. у серії «Пам’ятки української мови», яка вже
що репрезентувала Г. Чуба в новому виданні [9]. Пуб- понад півстоліття демонструє роботу істориків мови в
лікації каталогів разом із текстами ХVІ – ХVІІ ст. науковій площині дослідження і публікації давніх
відкривають нові сторінки цього вершинного в історії текстів. Видані в цій серії писемні пам’ятки вже стали
української мови періоду в петербурзьких зібраннях класичними, вони широко використовуються в науко-
[10], девоційного віршування з бібліотеки Москов- вому і навчальному процесі, становлять евристичну
ського державного університету [1]. Лінгвістичний цінність.
складник в інтердисциплінарному осмисленні тексту Перспективи розвитку українського лінгвістичного
відкрила публікація латинcько- та українськомовного джерелознавства полягають у тому, щоб систематизу-
доробку Інокентія Ґізеля [4]. Окремий том із тритом- вати дослідження лінгвістичної інформативності пи-
ного видання його творів – дослідження з різних галу- семних памʼяток, розширювати аспекти вивчення їх
зей гуманітарного знання – істориків, філософів, тео- лінгвістичного складника, використовувати сучасні
логів, літературознавців і мовознавців, що доповню- методи роботи з електронними ресурсами, корпусами
ють реконструкцію дискурсу. (у цьому разі йдеться про створення Історичного
Перелік досліджених/публікованих текстів ХVІІ ст. корпусу текстів української мови).
залишається відкритим, оскільки продовжується
1. Девоційне віршування рубежу ХVI – ХVII ст. / Підгот. редакції : проект / В.В. Німчук. – К., 1995. – Ч. 1. – 54 с.
В. Зема. – К., 2008. – 60 с. – (Серія «Джерела»). 7. Пещак М.М. Правила видання пам’яток української мови
2. Ділова мова Волині і Наддніпрянщини ХVІІ ст. / Зб. актових ХІV – ХVІІІ ст. / М.М. Пещак, В.М. Русанівський. – К. :
документів / Підгот. В.В. Німчук, В.М. Русанівський та ін. – Вид-во АН УРСР, 1961. – 84 с.
К. : Наукова думка, 1981. – 316 с. 8. Тимченко Є. Матеріали до словника писемної та книжної
3. Житецкий П.И. Словарь книжной малорусской речи по української мови XV – XVIII ст.: У 2 кн. / Підгот. до
рукописи ХVІІ века / П.И. Житецкий. – Киев, 1888. – 104 с. видання В.В. Німчук та Г.І. Лиса. – К.; Нью-Йорк, 2002. –
4. Інокентій Гізель. Вибрані твори : у 3-х т. / ред.-упор. (Пам’ятки української мови. Серія словників).
Лариса Довга. – Київ-Львів, 2010. 9. Чуба Г. Українські рукописні учительні Євангелія :
5. Мойсієнко В.М. Актова книга Житомирського гродського дослідження, каталоги, описи. – К. ; Л. : Свічадо,
уряду 1611 року // Актова книга Житомирського 2011. – 223 с.
гродського уряду 1611 р. / Підгот. А.М. Матвієнко, 10. Metropolis Kijoviensis [Текст] : каталоги і тексти
В.М. Мойсієнко. – Житомир, 2002. – C. 5- 27. петербурзьких зібрань / Підгот. В. Зема [та ін.]. – К.,
6. Німчук В.В. Правила видання пам’яток, писаних 2010. – ХХХVIII, 216 с.
українською мовою та церковнослов’янською української
REFERENCES
1. Devotive poetry at the border of the ХVI – ХVII cent. / Edit. written in Ukrainian and Old Church Slavic of Ukrainian
by V. Zema. – К., 2008. – 60 p. – (The series "Sources"). edition : project / V.V. Nimchuk. – К., 1995. – Part 1. – 54 p.
2. Business Language of Volyn and over-Dnipro area of the 7. Peschak M.M. Regulations of edition of the monuments of
ХVII cent. / Collection of Act documents / Edit. by Ukrainian Language of the ХIV – ХVIII cent. /
V.V. Nimchuk, V.M. Rusanivskyy etc. – К. : Scientific М.М. Peschak, V.M. Rusanivskyy. – К. : Academy of
thought, 1981. – 316 p. Sciences of the USSR, 1961. – 84 p.
3. Zhitetsky P.I. Dictionary of Literary Malorus Language based 8. Timchenko E. Materials to Dictionary of written and literary
on manuscript of the ХVII century / P.I. Zhitetsky. – Kiev, Ukrainian language of the XV - XVIII cent.: In 2 vol. /
1888. – 104 p. Prepared for publication by V.V. Nimchuk and G.I. Lysa. –
4. Innocent Gisel. Selected Works : In 3 vol. / Editor-compiler К. ; New York, 2002. – (Monuments of Ukrainian language.
Larysa Dovga. – Kyiv-Lviv, 2010. Series dictionary).
5. Moysiyenko V.M. Book of Act documents of Zhytomyr city 9. Chuba G. Ukrainian edifying handwritten Gospels : research,
government 1611 // Book of Act documents of Zhytomyr city catalogs, descriptions. – К. ; L. : Svichado, 2011. – 223 p.
government 1611 / Edit. by A.M. Matviyenko, 10. Metropolis Kijoviensis [Text] : catalogs and texts of
V.M. Moysiyenko. – Zhytomyr, 2002. – Pp. 5- 27. Petersburg collections / Edit. by V. Zema. – К.,
6. Nimchuk V.V. Regulations of edition of the monuments, 2010. – ХХХVIII, 216 p.
XVII century in the Discourse of Ukrainian Linguistic Source Study

O.I. Nika
Abstract. This article analyzes the principles of Linguistic study, publishing of written monuments and the development of
Ukrainian linguistic Source Study, in particular the author determines degree and research prospects of written artifacts of the
XVII cent. in Ukrainian historical Linguistics.
Keywords: Ukrainian historical Linguistics, Linguistic Source Study, XVII cent., linguistic informativeness of written monuments
69
Deonymische substanitivische Komposita sportlicher Thematik

V. M. Radzion*
Nationale Linguistische Universität Kiew
*Corresponding author. E-mail: radzion@mail.ru
Paper received 2016.01.12.; Revised 2016.01.20; Accepted for publication 2016.01.10.
Resümee. Im Artikel handelt es sich um zusammengesetzte Substantive, deren Komponente Eigennamen sind. Die Beispiele sind
den Artikeln sportlicher Thematik der modernen deutschen Publizistik entnommen. Hier sind die strukturellen Besonderheiten, die
Schreibweise und die lexikalisch-thematischen Gruppen von den Komposita beschrieben. Im Artikel wurden auch die produktivsten
Typen der erwähnten Wörter festgestellt.
Schlüsselwörter: deonymisches Kompositum, Eigenname, Athroponym, Sportpressesprache, Produktivität, Schreibweise.
Eigennamen sind individuelle Namen, die ein Objekt aus 2. (A + B) + C: Bundesliga-Spieler, Ryder-Cup-
der typengleichen Reihe aussondert. Sie gehören zu den Geschichte, Manchester-United-Legende.
Sprachuniversalien, aber in jeder einzelnen Sprache ver- 3. (A + B) + (C + D): Bundesliga-Gründungsmitglied,
fügen sie über spezifische Merkmale [1, S. 314]. Obwohl Skisprung-Olympiasiegerin, Olympia-Team-
der Wortschatz beliebiger Sprache überwiegend aus den Goldmedaille.
Gattungsnamen besteht, sind die Eigennamen sein Pflicht- 4. A + (B + C + D): Fußball-Bundesligaverein, Re-
Element. Der wesentliche Unterschied zwischen den kord-Europapokalsieger, Hertha-Siegertorschütze.
beiden Substantivklassen liegt in ihren Funktionen – die 5. (A + B) + (C + D + E): Basketball-
Gattungsnamen erfüllen die generalisierende Funktion Europapokalspiel.
(Team), und die Eigennamen – die Differenz-Funktion 6. (А + В + С) + (D + E): Eiskunstlauf-
(Bundesliga-Team). Europameisterschaft.
Die Onomastik hat immer die Sprachwissenschaftler 7. (А + В + С) + (D + E + F): Frauenfußball-
interessiert (Ju. O. Karpenko, W. D. Poznanska). Eigen- Bundesligamatsch, Frauenvolleyball-Bundesligateam.
name als Komponenten der Wörter in verschiedenen 8. (А + В + С + D) + (E + F): Rollstuhl-Basketball-
Terminologien wurden in Arbeiten von K. L. Dolbina und Bundesliga.
O. P. Karabuta (Tierwesen), S. O. Kuptschynska (Sied- 9. (A + B) + (C + D) + (E + F): Fußball-Regionalliga-
lungsnamen), M. L. Hudasch (Kozaknamen), Südwest.
T. M. Mischenina (Flora und Fauna), R. B. Mykultschyk Neben strukturellnormalen Substantiven sondern wir
(Physik) untersucht. Beispiele, die okkasionell erscheinen Ex-Alba-Trainer,
Das Ziel der Arbeit liegt in der Forschung von struktu- Ex-Red-Bull-Pilot, Ex-Bayern-Stürmer, Anti-Evra-
rellen Besonderheiten der deonymischen substantivischen Stimmung, "Lewis! Lewis! Lewis!"-Sprechchöre, Durch-
Komposita der modernen deutschen Sportpressesprache und-durch-Löwen.
und in der Feststellung ihrer thematischen Gruppen. Nach der in der Wissenschaft anerkannten Klassifika-
Das Material der Untersuchung bilden deonymische tion der Eigennamen können auch die für diese Untersu-
Komposita, also Komposita, deren Komponente Eigen- chung ausgesonderten Komposita geteilt werden:
namen sind (Red-Bull-Besitzer, Melbourne-Titel, Fecht- 1. Personennamen (Anthroponyme) als UK.
Olympiasiegerin, Nibali-Team, Bundesliga-Stadium) [3, 1.1. Familienname als UK: Götze-Schuss, Klitschko-
с. 130]. Dabei sind einige Eigennamen allen Menschen Clаn, Löw-Platz, Schürrle-Transfer, Mourinho-Team,
bekannt, sogar denen, die mit Sport nicht zu tun haben Junuzovic-Hammer, Guardiola-Projekt, Nowitzki-Pleite.
(Wolfsburg, Red Bull, Michael Schumacher). Die anderen 1.2. Vor- und Familienname als UK: Oliver-Kahn-Typ,
Wörter könne dagegen nur Sportfreaks verstehen (Lotus, Michael-Schumacher-Spur, Lance-Armstrong-Skandal,
Ryder Cup, Mirko Slomka). Muhammad-Ali-Manager, Fernando-Alonso-Fan.
In den meisten Fällen ist der Eigenname die erste 1.3. Vorname als UK: "Sebastian"-Jubelchor, Vedad-
Komponente eines zusammengesetzten Substantivs, Plakat, Neymar-Transfer, "Lewis! Lewis! Lewis"-
manchmal kommen aber auch die Beispiele mit Eigenna- Sprechchöre.
men an der letzten Position vor (Rest-Bundesliga, Fuß- 1.4. Spitzname als UK: Pep-System, Lenz-Lager, Ma-
ball-Deutschland, Rekord-Ribery, Krisen-Lakers, Mara- rathon-Petko, Schumi-Junior.
thon-Petko). 2. Ortsnamen (Toponyme) als UK.
Was die Zahl der unmittelbaren Konstituenten (UK) in 2.1. Landesname als UK: Italien-Länderspiel,
erforschten Komposita betrifft, schwankt sie von 2 bis 6: Deutschlandspiel, Fußball-Deutschland.
Schaaf-Schütze, Mercedes-Star, Austria-Sportvorstand, 2.2. Erdteil als UK: Box-Europameister, Junioren-
Hermann-Löns-Stadion. Vierschanzenturnee-Grand-Slam, Europameister, Rekords-Europameister.
Frauen-Volleyball-Bundesligateam, Fußball-Zweitliga- 2.3. Städtename als UK: Frankfurt-Marathon, Zürich-
Aufsteiger, Rekord-Grand-Slam-Turnier-Sieger. Spiel.
Die Struktur der mehrgliedrigen deonymischen Sub- 2.4. Bundesland- oder Gebietsname als UK: Nieder-
stantive entspricht folgenden Modellen: sachsen-Duell, Niedersachsen-Derby, Rheіn-Main-Derby.
1. A + (B + C): Formel-1-Strategie-Kommission, Be- 2.5. Himmelsrichtung als UK: Nord-Derby, Süd-
netton-Teamchef, Meyer-Doppelpack. Derby, Ostfußball.
2.6. Anderes Toponym als UK: Gibraltar-Spiel.
70
3. Wettbewerbs-, Mannschafts- und Liganamen als UK. 3.5. Mannschaften, Wettbewerbsmitglieder: Premier-
Mannschaftsnamen als UK: Sauber-Rennstall, Silber- League-Konkurrent, Hessenliga-Spieler, Europa-League-
pfeil-Pilot, Edel-Fan, Skyliners-Cheftrainer, Eisbären- Teilnehmer, Champions-League-Gegner, Champions-
Kapitän, Schalke-Verteidiger, Hertha-Mitglied. League-Gewinner, Champion-League-Finalist, Champi-
Zu den Besonderheiten des Gebrauchs solchen Wör- on-League-Absteiger, Champion-League-Achtelfinalist,
tern in der Pressesprache zählen wir Folgendes: Bundesliga-Team, Real-Mannschaft.
 da die Sportteams in ihren Benennungen nicht sel- 3.6. Anhänger: Gladbach-Fan, Tawrija-Ultra, Hertha-
ten ihre Heimatstadtnamen haben, sind folgende Wörter Anhänger, Eintracht-Publikum, Borussia-Sympathisant,
als Bespiele der Komposita mit Mannschaftsnamen be- Ajax-Hooligan, Ferrari-Liebhaber, Formel-1-Besucher.
trachtet: Aachen-Trainer (Alemannia Aachen), Dort- 4. Der Eigentum der ersten UK: Werder-Trikot, Skyli-
mund-Vertrag (Borussia Dortmund), Gladbach-Fan ners-Kabine, Red-Bull-Bolide, Eintracht-Dress, Ferrari-
(Borussia Mönchengladbach), Paderborn-Wahnsinn Garage.
(SC Paderborn 07), Wolfsburg-Spiel (VFL Wolfsburg). 5. Die Tat, die Sache, die Entscheidung, die die erste
 die vollen Namen der Mannschaften kommen in UK betreffen: Champions-League-Recht, Bundesliga-
der Publizistik seltener vor (Bayern-München-Spieler, Standard, Bundesliga-Scorerliste, Bundesliga-Rekord,
Real-Madrid-Stürmer, Manchester-United-Legende, Bundesliga-Jubiläum, Bundesliga-Entscheidung.
Manchseter-City-Begegnung vs. Bayern-Defensive, 6. Das Spiel, die Etappe der ersten UK: Europa-
Bayern-Kader, Bayern-Tag, Real-Spieler, Real-Ikone, League-Gruppenphase, Europa-League-Finale, Champi-
Real-Umfeld, Manchester-Klub, United-Besitzer, Uni- ons-League-Vorspiel, Champions-League-Viertelfinale,
ted-Fan, City-Trainer). Champions-League-Finalrückspiel, Bundesliga-
 die Jargonbezeichnungen der Mannschaften können Saisonspiel, Bundesliga-Auswärtsspiel, Bundesliga-
auch als Komponenten der Komposita dienen: Borussen- Abstiegskampf, Eintracht-Heimspiel, Eintracht-Gastspiel.
Trainer (Borussia Dortmund), Barca-Mittelfeld (FC Die Extraklassifikation erfordert die Komposita mit
Barcelona), Juve-Tor (Juventus Football Club S.p.A.), Komponenten-Personennamen:
Mavs-Stammkräfte (Dallas Mavericks), Cavs-Guard 1. Die Tat der ersten UK: Bolts-Powerplay, Calhano-
(Cleveland Cavaliers), Lilien-Mitarbeiter (SV Darmstadt glu-Freistoß, Götze-Schuß, Lasogga-Kopfball, Müller-
98), Löwen-Bettwäsche (TSV 1860 München). Tor, Subotic-Comeback.
3.1. Wettbewerbsname als UK: Tour-de-France- 2. Die Tat, die Sache, die Entscheidung, die die erste
Teilnahme, Grand-Prix-Wochenende, Wimbledon-Sieger, UK betreffen: Pechstein-Urteil, Klitschko-Plakat, Pep-
Fed-Cup-Triumph, Davis-Cup-Finale, French-Open- Problem, Reus-Verpflichtung, Schumacher-Homepage,
Favoritin, Ryder-Cup-Held. Schumacher-Liga.
3.2. Liganame als UK: Basketball-Bundesligapartie, 3. Etwas, was mit der ersten UK gemacht wurde: Bee-
Bundesliga-Aufsteiger, Erstliga-Debütant, Fußball- rens-Einschuss, Bianchi-Unfall, Calhanoglu-Einsatz,
Zweitligaklub, Hessenliga-Spieler, World-League- Götze-Transfer, Ibisevis-Ersatz, Peterson-Sperre.
Finalturnier, Zweitligaspieltag. 4. Die Unterordneten der ersten UK: Ancelotti-Truppe,
4. Zeitung- und Zeitschriftnamen als UK: "Auto, Motor Ballack-Lager, Brunel-Crew, Budenholzer-Truppe, Gua-
und Sport"-Reporter, "Sky Italia"-Journalist, Kicker-Note. rdiola-Assistent, Klopp-Kicker, Mourinho-Team.
Nach der letzten Komponente ordnen wir die beschrie- 5. Die Menschen, die irgendwelche Beziehungen zu
benen Komposita solchen Gruppen zu [4, S. 118]: der ersten UK haben: Büskens-Nachfolger, Fangio-
1. Der Ort der ersten UK: Champions-League-Platz, Nachfolge, Ecclestone-Kenner, Klitschko-Gegner, Le-
Bundesliga-Stadt, Bundesliga-Stadium, Olympia-Halle. wandowski-Konkurrenz.
2. Die Zeit der ersten UK: Bundesliga-Spieltag, Bun- Das Problem solcher Klassifikationen besteht darin, dass
desliga-Minute, Bundesliga-Jahr, Formel-1-Saision, man ohne Kontext die zusammengesetzten Substantive
Formel-1-Winterpause, Grand-Prix-Wochenende. nicht richtig verstehen kann. Spiel Ødegaard im Ødegaard-
3. Die Funktionäre der ersten UK (Bayern- Besuch eine Subjekt- oder eine Objekt-Rolle? Aus dem
Vorstandsmitglied) werden geteilt in: Satz Bayern-Boss Karl-Heinz Rummenigge hatte sich nach
3.1. Besitzer und Leiter: Bundesliga- dem Ødegaard-Besuch in München optimistisch gezeigt:…
Gründungsmitglied, Werder-Chef, Schalke-Boss, Red- (in "Bayern-Wunschspieler Ødegaard besucht Arsenal" aus
Bull-Teamchef, Red-Bull-Motorsportboss, Maveriks- sportbild.bild.de vom 16.12.2014) sieht man, dass der jun-
Besitzer, Lotus-Miteigentümer, Lilien-Präsidium, Hertha- ge Fußballer eine Mannschaft besucht.
Präsident, Formel-1-Rechtebesitzer, Fed-Cup-Chefin. Was die Produktivität der Eigennamen als UK anbe-
3.2. Mitarbeiter: Bundesliga-Manager, Hertha- trifft, kann Folgendes festgestellt werden: die am häufigs-
Mitglieder, Füchse-Geschäftsführer, Formel-1- ten benutzen Eigennamen in moderner deustceh Sport-
Aerodynamilspezialist, Formel-1-Strategie-Kommission, publizistik sind:
Honda-Ingenieur.  bundesliga: Bundesliga-Aufsteiger, Bundesliga-
3.3. Trainer: Augsburg-Coach, Milan-Trainer, Skyli- Dame, Bundesliga-Heimniederlage.
ners-Cheftrainer, Löwen-Chefcoach.  bayern: Bayern-Flügel, Bayern-Gelegenheit, Bay-
3.4. Sportler, Spieler: Hoffenheim-Verteidiger, Titan- ern-Schicksal.
Quaterback, Budesligatorwart, Bundesliga-  formel 1: Formel-1-Industrie, Formel-1-Marke,
Torschützenkönig, Werder-Ikone, Skyliners-Werfer, San- Formel-1-Vermarktung.
tos-Superstar, Red-Bull-Pilot, Real-Außenverteidiger, Die Analyse des empirischen Materials spricht für
Real-Angreifer, Marussia-Fahrer, Grizzlies-Spielmacher, Bindestrich-Schreibung der deonymischen substantivi-
Eisbären-Kapitän, Bayer-Freistoßspezialist. schen Komposita Stanley-Cup-Sieger, Champions-
71
League-Spieler, Formel-1-Strategie-Kommission, Ein- satz; Weltcupsieg und Weltcup-Sieg, Bundesligageschich-

tracht-Veranstaltungsleiter [2, S. 87–89]. Die Wörter, die te und Bundesliga-Geschichte, Europapokalplatz und
zusammen geschrieben sind, sind selten zu treffen (Zweit- Europapokal-Platz).
ligaklub, Davispokalmannschaft, Gesamtweltcupsiege- Zum Schluss der Untersuchung soll gesagt werden,
rin). Da es in der deutschen Sprache keine strickte Regel dass die Eigennamen als produktive UK der zusammen-
für die Schreibung der Komposita gibt, haben manche gesetzten Substantive in der modernen deutschen Sport-
Zusammensetzungen verschiede Schreibweisen (Olym- pressesprache dienen. Die mit ihnen gebildeten Komposi-
pia-Plan aber Olympiaprogramm, Weltcup-Sprint aber ta bilden zahlreiche thematische Gruppen.
Weltcupzyklus, Bundesliga-Blamage aber Bundesligaein-
LITERATUR
1. Карпенко Ю. О. Власні назви / Юрій Олександрович 4. Richter Ch. Wortneubildungen in der Werbung. Eine kontext-
Карпенко // Українська енциклопедія / В. М. orientierte semantische und funktionale Analyse von Wort-
Русанівський, О. О. Тараненко (співголови) та ін. – [2-е neubildungen in Werbeanzeigen / Charlotte Richter. – Wien,
вид., випр. і доп.] – К., 2004. – 824 с. 2008. – 199 c.
2. Duden Band 1. Die deutsche Rechtschreibung – [völlig neu 5. http://sportbild.bild.de/
bearb.und erw. Aufl.] Mannheim : Dudenverlag, 2006. – 1216 S. 6. http://www.faz.net/aktuell/sport/
3. Fleischer W. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache / 7. http://www.kicker.de/
Wolfgang Fleischer, Irmgrid Bartz. – [3., unveränd. Aufl.]. –
Tübingen : Niemeyer Verlag, 2007. – 382 S.
REFERENCES
1. Karpenko Yu. O. Proper Names / Yurij Olexandrovych Kar- 4. Richter Ch. New Word-formation in Advertising. The Contex-
penko // Ukrainska Enzyklopedija / V. M. Rusanivskij, O. O. tual-sematical and Funktional Analysis of New Word-
Taranenko et al. – [2 nd ed] – K., 2004. – 824 p. formation in Advertising / Charlotte Richter. – Wien, 2008. –
2. Duden Volume 1. German Spelling –Mannheim : Duden 199 c.
Publishing House, 2006. – 1216 p. 5. http://sportbild.bild.de/
3. Fleischer W. Word-Formation in Present-day German / Wolf- 6. http://www.faz.net/aktuell/sport/
gang Fleischer, Irmgrid Bartz. – [3 ed]. – Tübingen : Nie- 7. http://www.kicker.de
meyer Verlag, 2007. – 382 S.
Deonomastic Noun Composites in Sports Subject Areas

V.M. Radzion
Abstract. The article deals with the study of compound nouns with proper names being their component parts (deonomastic compo-
sites) extracted from the articles in sports subject area of modern German journalism. The structural peculiarities of this type of
nouns are analyzed, the ways of their writing and their lexical-grammatical groups are indicated. The most productive types of com-
pound deonomastic nouns are defined.
Keywords: deonomastic composite, proper name, anthroponym, the language of sports media, productivity, spelling.
Деономатсические именные композиты спортивной тематики

В. М. Радзион
Аннотация. Статья посвящена исследованию сложных существительных с компонентами-именами собственными
(деономастические композиты), выбранных из статей спортивной тематики современной немецкой публицистики. В статье
проанализированы структурные особенности сложных существительных такого типа, описаны способы их написания и их
лексико-тематические группы. Определению подлежали также наиболее продуктивные типы сложных деономастических
существительных.
Ключевые слова: деономасnический композит, имя собственное, антропоним, язык спортивных СМИ, продуктивность,
способ написания.
72
Slavic Regional (Ukrainian-Polish) Oikonymy from the Perspective

of Typological Studies in Onomastics
Ya. Redkva*
Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University
*Corresponding author. E-mail: y.redkva@chnu.edu.ua
Abstract. In the present study the author proposes new theoretical and methodological approaches to study of Western Ukrainian and
Eastern Polish oikonymic systems. The author proposes three major onomastic methods: comparative-typological, comparative-
historical, and descriptive. Specific derivational types of place names of the area in the specified time span are analysed in the paper.
Important conclusions about cultural-historical, ethno-linguistic, and physical-geographical realia that had an impact on the evolution
of the Ukrainian and Polish peoples, common territory of their living are drawn in the study.
Keywords: place name, toponym, oikonym, typological onomastics, oikonymic system, Slavic onomastics, historical onomastics.
At present we have analyses about productive develop- about realia of separate countries and epochs, about types
ment of comparative typological studies of non-cognate of landscape, and the social significance of notions re-
language toponymic systems, in particular Ukrainian and flected in lexical stems of the names. The linguistic char-
American, German, French [1], [2], Ukrainian and Ger- acter of the typological study of oikonymic systems ex-
man [3], and Ukrainian and Rumanian [4], [5]. trapolates into a wide circle of extralinguistic ties, pro-
But, alas, at present there are practically no monographic moting and singling out onymic systems from common
typological studies of cognate toponymical systems, such linguistic ones, and uniting oikonymic vocabulary on the
as toponymical systems of Ukrainian and Polish Lan- basis of its extralinguistic focus. Analysed typology of the
guages. It is extremely important to fill in such a gap in systems is determined by its connection with the objects
Slavic linguistics. When we analyse similar and different they signify, their landscape characteristics, and different
characteristics in the structure and semantics of Ukrainian anthropogenic, social, and legal factors. As the same
and Polish oikonyms, we can draw important conclusions place names stems are repeated in the names of Ukrainian
about cultural, historical, ethnolinguistic and geographical and Polish locales, we can speak about onym clusters that
and physical realia that objectively formed potential moti- have their own forms, and regularities of formation and
vational basis for coining this class of names. development that are changeable in time structurally,
The logic of modern onomastic science development spatially, and functionally. Thus, the place name Судова
(particularly its interdisciplinary character), accumulated Вишня Sudova Vyshnia [Court Cherry], situated in Lviv
material, and theoretical and lexicographical works in the Oblast, played different role in the Ukrainian and Polish
world of toponymics urges us to transfer from descriptive toponymical systems having live lexical ties with differ-
and comparative historical study of toponymic (in particu- ent place names and appellatives, and comprised a differ-
lar oikonymic) systems within cognate and non-cognate ent critical mass in the systems.
languages, and to their further typological interlingual Thus, in the Middle Ages, when the area belonged to
analysis, to the establishment of similarities and differ- the Polish state, congresses of Polish kings took place in
ences at different structural levels that have significance this locale, as did court sessions. In the new times, the
both for national and general linguistics. Ukrainian population associated the place with the tree
Typological study of oikonyms opens up wide vistas, name (< appellative вишня vyshnia cherry), losing the
specifically in the direction of comparing cognate topo- collective memory of the semantics of the adjectival com-
nymic systems in cognate (Slavic) languages. It requires ponent судова “appointed for court” as unimportant real-
from onomasts a deep knowledge of the regularities of ia. The specific character of these separate oikonymic
oikonym coinage in each of the compared languages, clusters is designated by specific stages of historical and
perfect knowledge of typological methods, and – when cultural development of the Ukrainian and Polish peoples.
needed – application of comparative historical and histor- As a result of comparative study of the oikonymic sys-
ical typological methods. tems of both peoples and their functioning in different life
We believe that the proposed study is stipulated by the situations, we shall get additional evidence about the
very character of Ukrainian and Polish oikonyms that national character of Ukrainian and Polish Languages.
affects the linguistic practice of both peoples (Ukrainian The topicality of comparative typological analysis of
and Polish) and accompanies it in all spheres of life. Such oikonymy enables us to deeper understand the regularities
disciplines as linguistic geography, areal linguistics, of the toponymical system of a native language and its
dialectology, history of linguistic contacts, history of specific character compared with other languages. Typo-
settlement of territories, history, geography, literary stud- logical study of oikonyms will lead the present study
ies, and sociology, cannot do without toponymic studies beyond traditional stereotypes (outdated methodology of
results, i.e. the information that a place name carries studies, understanding nomination processes of cognate
through time and place of its creation, about the people oikonymic systems etc.), i.e. it will be of enormous signif-
who coined it, and the surrounding physical and geo- icance for further theoretical and practical studies in Slav-
graphical realia. ic and world onomastics as a whole.
On the other hand, the data of the above mentioned Therefore, typological comparison of oikonyms of
sciences provide the necessary information for onomastics Western Ukraine and Eastern Poland (synchronic and
73
diachronic aspects) will widen general onomastic theory with the dominance of the village population in them,
and the general typology of language concerning its spe- which did not encourage the founding of villages on that
cific branch, and comparative typological analyses of land. The positive trend for village foundation was the
onyms (in our case – place names/onyms) will enable us formation of new folwark serf economic relations. Ac-
to speak about “onym universals” that vouches for com- cording to modern administrative division, our research
mon trends in human thinking in the sphere of place focuses on Lviv, Ternopil, and Ivano-Frankivsk Oblasts
names nominations, and about anthropological peculiar- of Western Ukraine and the territory of Podkarpackie (20
ities of people, geographical environment, historical, districts) and Liublin Voivodeships of Eastern Poland.
social, economic and other factors. The common and Contradictory etymologies of place names suggested
stereotypical character of these factors for both peoples by Polish and Ukrainian scholars will be solved by ana-
stipulates the availability in the Ukrainian and Polish lysing linguistic material of the same type from the above
Languages certain universal features. Due to the estab- mentioned Slavic lands. We shall work out criteria to
lishment of the typology of Ukrainian Polish oikonymic differentiate place names derived from anthroponyms and
systems of Western Ukraine and Eastern Poland, and the appellatives. According to derivational structure and se-
substantiation of the character of genetic relations among mantics of basic appellatives, Western Ukrainian and
them, we can validate a number of oikonymic regularities. Eastern Polish oikonymy of the region will be divided
The topicality of comparative typological analysis of into place names of oikonymic and pre-oikonymic level
oikonymy enables us to deeper understand the regularities of derivation. Among oikonymic place names we can
of the toponymical system of a native language and its hypothetically single out oikonyms derived from an-
specific character compared with other languages. Typo- throponyms ending in Ukr. -ychi / Pol. -ice, Ukr. -ivtsi /
logical study of oikonyms will lead the present study Pol. -owce,Ukr. -yntsi, Pol. -yńce Ukr. -any(-yany) / Pol. -
beyond traditional stereotypes (outdated methodology of any, those ending in -y/-i, formed from ethnic, generic,
studies, understanding nomination processes of cognate official names; and those derived from appellatives with
oikonymic systems etc.), i.e. it will be of enormous signif- suffixes *-jь, *-je, *-ja; those derived from hydronyms
icance for further theoretical and practical studies in Slav- ending in -ets, possessives ending in Ukr. -iv (-ova, -ovo, -
ic and world onomastics as a whole. ove)/ Pol. ów(-owa, -owo), oikonyms with suffix Ukr. -
Therefore, typological comparison of oikonyms of ivka / Pol. -ówka; composite oikonyms and oikonyms-
Western Ukraine and Eastern Poland (synchronic and phrases. From the point of view of comparative analysis
diachronic aspects) will widen general onomastic theory in old Ukrainian and old Polish period we can single out
and the general typology of language concerning its spe- such oikonyms: those, mentioned in written records in the
cific branch, and comparative typological analyses of twelfth to fourteenth centuries and those – mentioned
onyms (in our case – place names/onyms) will enable us after fourteenth century (the latter belong to Ukrainian
to speak about “onym universals” that vouches for com- and Polish or ancient Ukrainian according to their suffixes
mon trends in human thinking in the sphere of place and stems). Names in *-jь, *-ychi /-ice, -*ivtsi /-owce , -
names nominations, and about anthropological peculiar- *yntsi / -yńce, -*any / -any, *-iv / ów, *-yn / -yn is to
ities of people, geographical environment, historical, demonstrate that the Western Ukrainian and Eastern
social, economic and other factors. The common and Polish oikonymic systems was formed. Productivity of
stereotypical character of these factors for both peoples different toponymic models will be shown from twelfth to
stipulates the availability in the Ukrainian and Polish fourteenth to twenty-first centuries (from *-jь to *-ivka / -
Languages certain universal features. Due to the estab- ówka model). We shall trace the names changes on mor-
lishment of the typology of Ukrainian Polish oikonymic phological, semantic, structural, typological-etymological,
systems of Western Ukraine and Eastern Poland, and the social-functional, and psychological-cognitive levels,
substantiation of the character of genetic relations among reasons why some ancient place names should be restored
them, we can validate a number of oikonymic regularities. will be justified. Typological analysis of place names in
Calculations allow us to state that: territorially, Galicia the dictionary entries listed alphabetically in the part of
and Lviv Lands had an area of 28171 km2 (51,72%); Typological Etymologico-Motivational Dictionary of
Sianotska, Belzka, and Peremyshlianska – 26291 km2 Oikonyms of Western Ukraine and Eastern Poland will
(48,27%); 2) and from the point of view of existing settle- enable to establish common Slavic (Ukrainian and Polish)
ments, the ratio of Galicia and Lviv Lands (Western linguistic peculiarities reflected in anthroponymic and
Ukraine) to Sianotska, Peremyshlianska, and Belzka (East- appellative stems. Historically it can be explained by the
ern Poland) – comprises respectively – 44.05% : 55.95%. fact that this area belonged to Polish state in the four-
We can draw preliminary conclusions from the above teenth to eighteenth centuries with constant contacts be-
mentioned information that in the period (when almost on tween the two peoples.
all territories the appearance of new lands was almost But only typological analysis of the two oikonymic
completed), e.g. Galicia, having larger area, was less systems can provide the answer to the question stated in
densely populated than other three lands of Ruske Voi- the objective and task of the proposed study.
vodeship. The explanation of that fact (taking into ac- The proposed study should be based on a comparative
count comparatively later commencement to settle Galicia and typological synchronic and diachronic study of the
Lands with village density 1:3.5 compared with Sianotska structural and functional peculiarities of the Ukrainian
Land, and 0.57% higher than on average in Ruske and and Polish oikonymic system of Western Ukraine and
Belzke Voivodeship) can be attributed to the frequent Eastern Poland and the establishment of the character of
plunders of these lands by Tartar hordes (1605-1633). genetic relations between them.
This led to the founding of towns of a defensive character Based on the objective, we address the following tasks:
74
1. to establish the essence of names and appellatives derivational) and second (lexico-semantic aspects) ways
and their differentiation against the background of a wide have intralingual character, then the social, functional,
typological onomastic space, the basis of which is made psychological, and cognitive aspects aim at creating an
up by the Oikonymic Systems of the Western Ukraine and ontological picture of analysed oikonymy as a social
Eastern Poland in synchronic and diachronic aspects; phenomenon. Here we plan to study the problem of
2. to establish the typological peculiarities of the struc- okonym motivation in Polish and Ukrainian linguistic
tural and derivational composition, and the classification environments, and to analyse the cognitive reaction of the
of oikonyms of Western Ukraine and Eastern Poland; societies to them, i.e., a typological study of oikonyms
3. to establish the semantic structure and lexico- taking into account extralinguistic realia on a wide ex-
semantic background in the place names of separate tralinguistic background basis. To be more precise, as-
oikonymic systems of Western Ukraine and Eastern Po- pects 1 and 2 envisage the analysis with common typolog-
land; ical inventory, and the third one envisages taking into
4. to establish the motivation for oikonyms and to ana- account and the understanding of “the conditions of ono-
lyze the cognitive reaction of society in Ukrainian and mastic thinking, onomastic traditions and tastes, onomas-
Polish language communities in social, functional, psy- tic ideas that are implemented, reflected in the toponymy
chological and cognitive aspects. by similar or different means”.
The research is based on the following hypothesis: 1) The typological aspect of studies of closely related on-
repetition of the same oikonymic stems in Ukrainian and omastic systems plays an important role for theoretical
Polish place names enables us to single out whole onomastics; for probability material check it plays an
oikonymic layers that have their own forms, regular struc- important role in historical onomastics; for principles of
ture and development, and are not changeable in time in nomination production it plays an important role in ap-
their structure, volume and functionally; 2) typological plied onomastics. The typological aspect of onomastic
analysis of oikonymy leads to establishing regularities of research is based on the commonality of people’s psy-
toponymic system within Ukrainian language and shows chology of a certain epoch and culture. Due to this fact,
its specific features in comparison with Polish one (and under certain conditions, heterogeneous multi-language
vice versa); 3) comparative-typological analysis of inhabitants may produce mono-typical toponyms (with
oikonyms establishes “language universals” as an evi- similar semantic structure and derivational pattern), in
dence of commonality of mechanisms of thinking and particular, oikonyms. The topological approach stipulates
mental features of Ukrainian and Polish ethnoses in the a demonstration of similar onomastic phenomena in
sphere of place name nominations. closely related languages for their toponymic (oikonymic)
We propose the following methodology of the re- classification. Manifestation and comparison of similar
search: lingual and extra-lingual categories in oikonyms of simi-
1. Separate typological comparison of oikonymic sys- lar or different languages produces material which identi-
tems of Western Ukraine and Eastern Poland on the fies their place in the onomastic system, as well as their
structural and derivational level, taking into account the classification and universals identification.
Polish Language as Western Slavic and the Ukrainian We believe that it would be expedient to apply three
Language as East Slavic: a) structural derivational analy- onomastic methods and a number of methodological ap-
sis of oikonyms of Western Ukraine; b) structural deriva- proaches: comparative-typological, comparative-
tional analysis of oikonyms of Eastern Poland. Previous historical, and descriptive. These three methods have
analysis of the systems should be homogenous, not due to their own concrete application and implementation ap-
some similarity of the material, but due to the same se- proaches, in particular: 1. Material inventory (national
quence of analysis with application of the same theoreti- Western Ukrainian and Eastern Polish oikonymikons)
cal tenets. As a basis for typological structural derivation- aimed at detecting a typology of concrete semantic fields
al comparison we put the idea of invariantness where the and hierarchical relations, and dependent micro-fields. 2.
language that is a standard is an invariant. A number of Oikonyms classification. Application of a classical clas-
structural models, common for the oikonymy of the lan- sification by W. Taszycki, and S. Rospond, using the
guages under study are used for structural derivational following principles: typological, chronological, and
level. genetic similarity of oikonyms, establishing the character
2. Typological comparison of the oikonymic systems of oikonymic lexical stems, and singling out of formal
of Western Ukraine and Eastern Poland in lexico- indicators. 3. Stratigraphic analysis. Research that is
semantic aspect: conducting analysis of the semantics of aimed at identification of oikonymic systems from the
words comprising the basis for oikonyms, and the seman- twelfth to the twenty-first centuries by means of compari-
tics of place names, that will enable the tracing of the son of separate stages of their development and compari-
development of semantic structures. We can trace the son of the oikonymic state during different periods. Also
lexical semantic background of Ukrainian and Polish establishing the primary reference to an oikonym (“the
place names which is very important for ethnological and method of small types”). 4. Differential and genetic
cultural planes, as a language is a phenomenon of the analysis. Classification of related Ukrainian-Polish
ethnos, people, nation, and genetic code of a national oikonymic material and the differentiation of heterogene-
culture. Linguistics of the ethnos is impossible without ous material (especially during archival sources searches).
the sphere of proper names, in particular place names. 5. Reconstruction of primary form of oikonyms. A
3. Typological comparison of oikonymic systems of morphological reconstruction of a primary form of an
Western Ukraine and Eastern Poland in functional, psy- oikonym (forms of nominative case), taking into account
chological and cognitive aspects. If the first (structural extra-lingual information (refers to anthroponymic
75
oikonyms). 6. Etymological analysis. Authenticating tion, and single approaches of an evolution of such
etymology of a basic appellative that was the stem for the oikonymic systems. 11. Probabilistic audit (self-audit).
oikonym and substantiating the logic of oikonymic moti- The analysis of material from the perspective of a reality
vation while naming the settlement (we take into account match. Consideration of different explications of analysed
not only separate oikonyms, but parallel sets to identify oikonyms on the basis of different languages (Ukrainian or
derivational and pragmatic ties). Total analysis of the Polish) and diverse structural models of the same language.
derivation process of oikonyms that belong to certain Specification of facts concerning a certain language is
models will enable the author to conduct a proper division indispensable to the comparison of components of a certain
into morphemes, and single out stem and formants as oikonym, as well as to identify its level of reliability and
“transparent” and “vague” names. 7. Derivational analy- analysis on the basis of the Ukrainian and Polish languages
sis (considering onomastic etymologization). Research on a certain territory and their cultural environment.
of Western Ukrainian and Eastern Polish oikonymic sys- Hence, taking into account the above mentioned meth-
tems implies uniting geographical territory with the avail- ods and approaches that are indispensable to identify the
able Ukrainian-Polish substrate. Oikonymic derivational typology of an Oikonymic System of Western Ukraine
forms a sub-system within the derivational system of a and Eastern Poland in the synchronic and diachronic
dominating language at the specific period (Ukrainian or aspects, the author may draw the following conclusions:
Polish), while borrowed oikonyms, as a rule, are adapted. 1. establishment of a connection of a settlement name
8. Structural analysis. Establishing oikonymic models with a named object; 2. establishment of nomination mo-
(stems and affixes that are part of the models) and taking tives; 3. establishment of ways to transform toponyms
into account stem redistribution during appellatives top- into other onyms; and 4. establishment of typological
onymization (considering loss of ties of an oikonym with similarity of structural and semantic models to facilitate
the appellative from which it was formed, which allows a the coining of oikonyms of separate types.
understanding of cultural and historical facts). 9. Statisti- The analysis is conducted with the author’s awareness
cal analysis. Statistical count of the structure and types of of the natural or artificial formation of an oikonymic
oikonyms, as well as certain onym components within system of Western Ukraine and Eastern Poland, taking
concrete Western Ukrainian and Eastern Polish oikonym- into account the natural and cognizant development of
ic systems (contemporary and historical). Calculation of a onym space.
percentile correlation of separate types of oikonyms dur- Therefore, monographic typological research of cog-
ing different periods (the twelfth to twenty-first centuries) nate oikonymic systems of Western Ukraine and Eastsern
to trace the evolution tendency of the named systems. Poland will enable to start a new trend in typological
Statistical analysis contributes to inventory (see. 1) of an linguistics – typological onomastics of close cognate
oikonymic material allowing the author to demonstrate its toponymic (oikonymic) systems. Typological analysis of
sufficient completeness (calculations of different selec- the oikonymic systems revealed the regularities of their
tions of analogous material produce identical results) as formation within separate Ukrainian and Polish lan-
well as indicating resettlement of Ukrainian and Polish guages, and will reveal their common and specific fea-
ethnoses during a certain epoch and within a certain terri- tures in oikonymy nomination. Application of new meth-
tory. Hence, the author can demonstrate a percentile cor- odological principles compared with stereotypical will be
relation of Ukrainian and Polish oikonyms that comprise a considerable theoretical and practical substantiation for
the particular regional onomastic system or a percentile typological Slavic and world onomastics. Establishing
correlation of oikonyms separately coined in the Polish and comparing linguistic and extralinguistic categories in
and Ukrainian languages that contain miscellaneous deri- oikonyms of Ukrainian or Polish languages will enable to
vational elements. 10. Authenticating onomastic uni- establish the place of oikonyms in onomastic system,
versals. Comparison of Ukrainian and Polish oikonymy clearly classify them and substantiate onomastic univer-
during different historical periods on the territory of sals. Based on the conducted analyses we shall be able to
Western Ukraine and Eastern Poland should reveal the reach important conclusions about cultural-historical,
fact that along with specific features, the author may ethno-linguistic, and physical-geographical realia that had
single out a number of universal inherent characteristics an impact on the evolution of the Ukrainian and Polish
(onomastic universals). This is a clear indicator of a hu- peoples, common territory of their living.
man mental commonality, common principles of nomina-
1. Скляренко О.М., Скляренко О.М. Типологічна землях, “Науковий вісник Чернівецького університету:
ономастика: в 5 кн. Одеса, 2012. 416 c. (By the way, the Збірник наукових праць. Германська філологія”,
first monographic study of typological character in which Випуск 267. Чернівці, 2005. С. 3-19.
similar and specific features were analysed in the structure 4. Редьква Я.П. . Історико-етимологічна інтерпретація
and semantics of Ukrainian and American, German, French ойконімів Північної Буковини, “Studia linguistica et juridi-
etc. place names in connection with cultural, historical, ethno- ca”. Кіровоград, 2010. С. 145-154.
linguistic, and physical and geographical realia). 5. Редьква Я., Лопуляк Л. Сліди слов’яно-романської
2. Redkva Yaroslav. Typology of global toponymic systems in взаємодії в ойконімії Буковини, “Науковий вісник
western Ukraine and USA, Annual meeting, 21 International Чернівецького університету: Збірник наукових праць.
Congress of Onomastic Sciences. Uppsala, 2002. P. 89. Слов’янська філологія”, Випуск 354-355. Чернівці, 2007.
3. Редьква Я., Кантемір С. Локальні німецькомовні назви С. 62-66.
поселень (колоній) у колишніх Львівській та Галицькій
76
REFERENCES
1. Sklyarenko Oleksii, Sklyarenko Olga. Typological onomas- 4. Redkva Y.P. Historical-etymological interpretation of oy-
tics. Vol. I (in V vol.). Odessa, 2012. 416 p. konyms of Northern Bukovyna // Studia linguistica et
2. Redkva Y. Typology of global toponymic systems in western juridica: Reports of Intercollege scientific-practical confer-
Ukraine and USA, Annual meeting, 21 International ence “Contemporary issues of the history of law: history and
Congress of Onomastic Sciences. Uppsala 2002. P. 89. present-time”, dedicated to issues of linguistics and law. Ki-
3. Redkva Y. and Kantemir S. Local German names of settlings rovograd: KirYI KhNUVS, 2010. P. 145-154.
(colonies) in former Lviv and Galych lands. Chernivtsi uni- 5. Redkva Y. and Lupuliak L. Traces of Slavic-Roman interac-
versity scientific bulletin. German philology, 267. P. 3-19. tion in oykonimy of Bukovyna. Chernivtsi University scien-
tific bulletin. Slavic philology, 354-355. P. 62-66.
Славянская региональная (украинско-польская) ойконимия с перспективы типологических исследований

ономастики
Аннотация: В этой статье автор предлагает новые теоретические и методологические подходы к исследованию западно-
украинской и восточно-польской ойконимических систем с использованием трех основных ономастических методов:
сравнительно-типологического, сравнительно-исторического и дескриптивного. В работе представлена попытка анализа
конкретных словообразовательных типов топонимов указанной территории в определенный временной период. На
основании исследования могут быть сделаны важные выводы о культурно-исторических, этнолингвистических и физико-
географических реалиях, которые повлияли на эволюцию украинского и польского народов, общую территорию их
проживания.
Ключевые слова: ойконим, топоним, типологическая ономастика, ойконимическая система, славянская ономастика,
историческая ономастика.
77
Словотвірні типи з префіксом ви- у системі дієслівного термінотворення

А. О. Руссу
Національний технічній університет України «Київський політехнічний інститут», м. Київ, Україна
*Corresponding author. E-mail: anna.roussu@gmail.com
Анотація. На матеріалі словників кін. ХІХ – поч. ХХІ ст. описано типи видотворення й словотворення дієслівних термінів з
префіксом ви-. Виявлено, що власне-видову функцію префікс виконує переважно в дієслівних термінах чужомовного поход-
ження, натомість у питомих словах він зазвичай виступає як словотворчий засіб. Також зауважено, що під впливом мовної
політики Радянського Союзу невиправдано звузилась продуктивність низки словотвірних типів з префіксом ви- і їх засту-
пили аналоги з морфемою від-.
Ключові слова: термін, дієслово, тип словотворення, тип видотворення, префікс ви-.
Значне місце в сучасному термінознавстві посідає Мета нашої розвідки – на матеріалі російсько-
питання про засади морфологічного словотворення українських загальномовних і термінологічних словни-
термінологічних одиниць, адже афікси мають важли- ків кін. ХІХ – поч. ХХІ ст. проаналізувати тенденції
ве значення для створення зрозумілої внутрішньої використання типів дієслівного термінотворення з
форми терміна та є засобом його професійної орієнта- префіксом ви-. Матеріал вивчаємо у межах трьох осно-
ції. Оскільки семантика похідного слова, утвореного вних періодів термінознавства: 1) кін. ХІХ – 20-і рр.
за певним словотвірним типом, має не випадковий, а ХХ ст., протягом якого відбувається становлення укра-
модельовний характер, що забезпечує можливість їнської термінології, а перевагу надають внутрішньо-
творення нових назв за готовим зразком, перспектив- мовним ресурсам, тобто творення термінів відбуваєть-
ною видається ідея на рівні термінотворення запрова- ся з урахуванням мовно-національних особливостей;
дити словотворчі морфеми, які б для кожної галузі те- 2) 30-і – 80-ті рр. ХХ ст., який пов’язано з пануванням
рмінології виражали конкретне значення й виконували на землях України радянської влади та впливом панів-
класифікаційну функцію [6, с. 63–66; 10, с. 14–15; 12, ної для цього часу російської мови на українську, зок-
с. 2–6; 19, с. 21–25]. рема в словотворенні; 3) 90-ті рр. ХХ ст. – поч.
Більшість праць, що стосуються особливостей тво- ХХІ ст. – сучасний період розвитку термінознавства в
рення термінологічної лексики, ґрунтується на ви- незалежній Україні, коли науковці намагаються осмис-
вченні термінів-іменників чи термінологічних субста- лити спадщину попередніх періодів та віднайти найв-
нтивних терміносполук. Лише в окремих досліджен- даліші шляхи термінологічної номінації.
нях увагу зосереджено на дієслівних термінологічних Досягнення мети потребує розв’язати такі основні
одиницях, як-от у працях О. Андрусишин, І. Бори- завдання: 1) проаналізувати формальні й семантичні
сюка, М. Гінзбурга, В. Даниленко, С. Левіної, В. Піле- властивості префікса ви- у дієслівних термінах;
цького, Р. Рожанківського, Л. Хасіної [1; 3; 4; 5; 11; 2) описати типи словотворення й видотворення з від-
13; 15; 23]. Погоджуємося з Л. Хасіною, що недостат- повідною словотворчою морфемою; 3) простежити
нє опрацювання характеру використання різних час- зміни у термінотворенні дієслів з префіксом ви- про-
тин мови в терміносистемах збіднює теорію терміна тягом кін. ХІХ – поч. ХХІ ст.
та звужує уявлення про термінологізацію окремих Загальною особливістю префіксів порівняно з ін-
груп слів [23, с. 3]. З огляду на це місце й роль дієслів шими словотворчими засобами є здатність одночасно
у науково-технічній термінології потребують подаль- змінювати вид похідного дієслова із недоконаного на
шого докладного вивчення. доконаний. У деяких випадках префіксальні морфеми
Наразі мало опрацьованим залишається афіксальне можуть не долучати до дієслова жодного словотвір-
творення дієслівних термінів. У цьому аспекті особ- ного значення та утворювати лише видову форму діє-
ливо актуальним є вивчення впливу мовної політики слова. Такі одиниці називаємо власне-видовими пре-
Радянського Союзу на дієслівне термінотворення. фіксами. Погоджуємося з О. Бондарко, що формуван-
Так, Є. Карпіловська, О. Кочерга, Є. Мейнарович у ня префіксальних видових пар – це лише одна зі сто-
спільній статті аналізують засоби перекладу російсь- рін ширшого процесу, скерованого, насамперед, на
кого префікса от- українською та доводять, що під творення нових слів [2, с. 90-99]. Слушною видається
впливом російської мови відбулася деформація їхньої й заувага С. Соколової про те, що відмежовування
семантики [8, с. 3–6]. Про негативні наслідки русифі- видового значення від словотвірного є певною мірою
каторської політики тоталітарної держави йдеться в штучним. [22, с. 66]. Таким чином, префіксальні діє-
праці О. Кочерги та Г. Ракшанової, які на прикладі слова потребують комплексного дослідження, в якому
термінів з префіксами від-, роз- визначили невиправ- словотвірні й аспектуальні елементи значення дієсло-
дані словотвірні кальки російської мови, вживані в ва варто аналізувати невідривно один від одного в
сучасному науковому мовленні [9, с. 23–26]. Попри їхній взаємодії. Саме тому в нашій праці зосередимо
важливі здобутки названих досліджень подальшого увагу на дієслівних типах видотворення й словотво-
аналізу потребують закономірності творення термінів рення з префіксом ви-.
за допомогою інших префіксів з урахуванням внутрі- Матеріал зі словників кін. ХІХ – поч. ХХІ ст. засві-
шніх і зовнішніх чинників, що впливали на мову. дчив, що префікс ви- малопродуктивний для творення
форм доконаного виду. У цій функції він виступає
78
переважно в дієсловах чужомовного походження, що їх Значення, подібне до попереднього прикладу, ма-

об’єднуємо навколо типу з таким тлумаченням: ють слова, які об’єднали навколо малопродуктивного
«суб’єкт розклав суміш на окремі речовини»: виелюю- словотвірного типу, що позначає таку дію: «суб’єкт
вати, виелімінувати, виекстрагувати, виежектувати. повністю використав певну речовину»: викрасити,
Видові кореляти з префіксом ви-, утворені від діє- висинити, висвітити. Відповідні дієслова зафіксова-
слів питомого походження, є досить поширеними в но переважно в «Російсько-українському словнику»
словниках кін. ХІХ – 20-х рр. ХХ ст. Особливо проду- (1924 – 1933) без уточнення сфери застосування. Інші
ктивна ця морфема в словах із семантикою впливу на словники їх майже не фіксують, а в «Російсько-
поверхню, а тип видотворення охоплює лексеми зі українському словнику» (1969) та «Російсько-
значенням: «суб’єкт скерував дію на поверхню українському словнику» (2003) поряд з такими лексе-
об’єкта, надавши їй певного вигляду»: вигалити, ви- мами зазвичай вказано ремарку «розмовне». Хоча
гемблювати, виґлянсувати, вигранкувати, викаляру- дієслова з префіксом ви- дають змогу зекономити мо-
вати, виклесувати, виритувати, вигравірувати, ви- вні засоби та на позначення дії «повністю використа-
тушувати, вичорнити, вичервонити. У словниках ти що-небудь» уникнути описової конструкції, біль-
інших періодів продуктивність відповідного типу шість з них є багатозначними, тому, на нашу думку, в
знижується, й на сучасному етапі префікс у лексемах термінотворенні цей тип не став продуктивним. Пор.:
з просторовим значенням виправдано тлумачать як слово висвітити в «Російсько-українському словни-
словотворчий, який указує на інтенсивність виконан- ку» (1924 – 1933) вказано як синонім до словосполуки
ня дії [22, с. 202]. витратити на світло. Натомість у «Словнику приро-
У словотворенні дієслівних термінів морфему ви- дничої термінології» (1928) міститься уточнення, що
представлено досить широко. Найчастіше цей афікс лексема висвітити стосується речовини, тобто йдеть-
ужито на позначення дії, скерованої на поверхню ся про «позбавлення кольору».
об’єкта. У межах дієслів з цим значенням виокремле- Зниження продуктивності описаного вище словот-
но кілька словотвірних типів. Перший охоплює тер- вірного типу пояснюємо внутрішньомовними чинни-
міни, що позначають таку дію: «суб’єкт покриває/ ками, а саме багатозначністю, що для термінології є
покрив поверхню об’єкта певним матеріалом»: вибру- небажаним явищем. Натомість низка змін, що сталася
ковувати/ вибрукувати, виклеювати/ виклеїти, ви- в межах словотвірних типів з префіксом ви-, відбула-
шпакльовувати / вишпаклювати. Другий тип стосу- ся під впливом позамовних факторів, зокрема русифі-
ється дієслів зі значенням «суб’єкт утворює/ утворив каторської мовної політики Радянського Союзу. За
що-небудь на поверхні»: вижолоблювати/ вижоло- результатами «Робочого семінару з проблем специфі-
бити, викарбовувати/ викарбувати, випунктовувати, ки семантичної навантаги елементів словотвору в на-
вистебновувати/ вистебнути, вистьобувати/ ви- уковій мові» (м. Харків, 2011 р.) виявлено, що в де-
стьобати, виштапувати. В обох словотвірних типах яких випадках префікс від- невиправдано заступив
префікс ви- позначає «інтенсивну, ретельно здійсню- низку словотворчих афіксів, зокрема й морфему ви-
вану дію» [22, с. 254; 21, с. 202]. Саме тому їх доціль- [9, с. 10–13]. Наші спостереження підтверджують й
но вивчати в межах словотворення. уточнюють ці дані.
Іще один словотвірний тип, де префікс ви- має таку Порівнявши продуктивність ви- та від- у дієсловах,
ж семантику, стосується термінів, що мають тлума- які мають значення «надати об’єкту певних властиво-
чення «суб’єкт виготовляє/ виготовив об’єкт»: виби- стей», зауважили, що в лексикографії кін. ХІХ ст. –
вати/ вибити монету, вибондарювати, вибудовувати/ 20-х рр. ХХ ст. для перекладу російських термінів
вибудувати, виготувати до друку, видимати скло вжито переважно відповідники з ви-. Пор.: вибілюва-
пляшки, видруковувати/ видрукувати, виковувати/ ти/ вибілити (російський відповідник – отбеливать/
викувати, виливати/ вилити, виліпити статую (по- отбелить), вигранкувати (російський відповідник –
добу), вимуровувати/ вимурувати, витворювати/ отгранивать/ отгранить), вилощити та виполірувати
витворити, витесати. (російський відповідник – отполировывать/ отполи-
Досить продуктивним префікс ви- виявися в слово- ровать). Лексикографічні праці 30-х – 80-х рр. ХХ ст.
твірному типі, що об’єднує дієслова зі значенням та багато сучасних там, де для перекладу російського
«суб’єкт скеровує/ скерував об’єкт за межі певного слова з префіксом от- перевагу надавали терміну,
простору», у якому твірна морфема описує «рух назо- утвореному за допомогою ви-, часто вказують тільки
вні». Наприклад: вибивати/ вибити клин, вивантажу- одне слово з префіксом від-, попри те, що ви- в цій
вати/ вивантажити, вивірчувати/ вивертіти, виґвин- функції продуктивніший. З’являються також лексичні
чувати/ виґвинтити, вигнічувати/ вигнітити, видав- кільки російської мови, яких не було в словниках
лювати/ видавити, видушувати/ видушити, викручу- 20-х рр.: відутюживати/ відутюжити (російський
вати/ викрутити. Значення дієслів «рух назовні» мо- відповідник – отутюживать/ отутюжить), відгра-
же трансформуватися й набувати споріднених значень нювати/ відгранити (російський відповідник – отгра-
[7, с. 32]. Так, лексеми вивласнювати/ вивласнити, нивать/ отгранить).
випозивати не мають семантики руху. У цьому випа- Аналогічні зміни спостережено щодо продуктивно-
дку йдеться про перехід прав власності від однієї осо- сті словотвірних типів з префіксами ви- та від- на по-
би до іншої. Сему руху не достатньо виражено також значення дії, скерованої на виготовлення чого-небудь.
в дієслові виморожувати/ виморозити, одне зі зна- У словниках кін. ХІХ – 20-х рр. ХХ ст. переважають
чень якого «видержувати що-небудь на морозі для дієслова, утворені за допомогою префікса ви-: вили-
видалення вологи, часточок води» [21, І, с. 435]. вати/ вилити з металу (російський відповідник – от-
ливать/ отлить), викарбовувати/ викарбувати
79
(російський відповідник – отчеканиват / отчека- сучасному етапі, для якого в термінотворенні прита-
нить), а кількість дієслів з відповідною морфемою, манно повернення до властивостей національної мо-
порівняно з тими, що їх утворено за допомогою від-, ви, продуктивність від- дещо знизилась.
становить 97%. У 30-х – 80-х рр. ХХ ст. формант ви- у Отже, в термінології префікс ви- поширений на-
цій функції залишається продуктивнішим, але кіль- самперед як словотворчий засіб, рідше його викорис-
кість слів з префіксом від- більшає (78% і 22 % відпо- товують як власне-видовий. Зауважили, що протягом
відно). Крім того, виявили низку лексичних кальок кін. ХІХ – поч. ХХІ ст. продуктивність окремих типів
російської мови, непритаманних попередньому періо- словотворення й видотворення знизилась під впливом
ду: відчеканювати/ відчеканити (російський відпові- і мовних, і позамовних чинників. Помітним виявися
дник – отчеканивать/ отчеканить), відстрочувати/ вплив російської мови, внаслідок якого зросла кіль-
відстрочити (російський відповідник – отстрачи- кість небажаних лексичних і словотвірних кальок, що
вать/ отстрачить). Дієслова, утворені за допомогою часто спотворюють значення термінів і порушують
префікса від-, зафіксовано в сучасних словниках. Їхня системність української мови. З огляду на це актуаль-
кількість дещо знизилась та становить близько 20%. ними залишаються подальші дослідження засад мор-
Як бачимо, починаючи з 30-х рр., коли відбулося зго- фологічного термінотворення в діахронії, що дасть
ртання українізації й посилився русифікаторський змогу окреслити словотвірні типи, накинуті нашій
вплив, функції деяких словотвірних типів з від-, що мові штучно, й сформувати рекомендації до форму-
калькують засоби словотворення російської мови, вання галузевих терміносистем, враховуючи тенденції
розширилися, й вони заступили продуктивні в україн- національної мови.
ській мові типи з префіксом ви-. Показово, що на
1. Андрусишин О. Дієприкметники в українській 12. Лейчик В. Терминоведение. Предмет, мытоды,
науково-технічній термінології // Вісник Нац. ун-ту структура. – [3-е изд.]. – М.: Изд-во ЛКИ, 2007. – 256 с.
«Львівська політехніка». Серія «Проблеми української 13. Пілецький В. Деякі лінгвістичні проблеми українського
термінології». – 2011. – № 709. – С. 31–34. термінознавства // Український правопис і наукова
2. Бондарко А. Теория морфологических категорий – термінологія: проблеми норми та сучасність: [матер.
Ленинград: Наука, 1976. – 254 с. засідань Мовознавчої комісії і Комісії всесвітньої
3. Борисюк І. Українське термінознавче сьогодення // літератури НТШ у Львові 1996–1997 р.] / [відпов. ред.
Проблеми утвердження і функціонування державної мови О. Купчинський]. – Львів: Наукове товариство ім.
в Україні: [матер. міжнар. наук. конф. 28–29 листопада Шевченка у Львові, 1997. – С. 115–118.
1996 р.] / [упоряд. В. Житник]. – К.: KM Academia, 14. Полонський Х. Словник природничої термінології
1998. – С. 193–195. (проєкт). – К.: Державне вид-во України, 1928. – 262 с.
4. Гінзбург М. Проблема двовидових дієслів у фахових 15. Рожанківський Р. Видові перфективи двовидових
текстах та шляхи її розв’язання // Українська безпрефіксних дієслів чужомовного походження на -
термінологія і сучасність: [збірка наукових праць] – К: ува(ти) // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка».
КНЕУ, 2009. – Вип. VIII – С. 290–294. Серія «Проблеми української термінології» – 2007. –
5. Даниленко В Терминологизация разных частей речи № 593. – С. 22–24.
(термины – глаголы) // Проблемы языка науки и техники. 16. Російсько-український словник: у 4 т. / [ред.
Логические, лингвистические, историко-научные аспекты А. Кримський, С. Єфремов] [Електронний ресурс]:
терминологии. – М.: Наука, 1970. – С. 40–52. Електронна версія російсько-українського словника А-
6. Даниленко В Русская терминология: опыт П / [підг. О. Телемко]. – К.: Червоний шлях, 1924–1933. –
лингвистического описания. – М.: Наука, 1977. – 245 с. Режим доступу до словника: http://www.r2u.org.ua .
7. Ільїн В. Префікси в сучасній українській мові. – К.: 17. Російсько-український словник: у 3 т. / [ред.
Вид-во Академії Наук УРСР, 1953. – 164 с. С. Головащук]. – К.: Наукова думка, 1969.
8. Карпіловська Є., Кочерга О., Мейнарович Є Семантична 18. Російсько-український словник / [ред. В Жайворонок]. –
дивергенція українських термінотворчих моделей у К.: Абрис, 2003. – 1424 с.
природничих науках // Вісник Нац. ун-ту «Львівська 19. Симоненко Л. Лінгвістична проблема унормування
політехніка». Серія: «Проблеми української наукової термінології // Українська термінологія і
термінології». – 2006. – № 559 – С. 3–6. сучасність. – К.: КНЕУ, 2007 – Вип.VII. – С. 21–25.
9. Кочерга О., Ракшанова Г. Префікси зі значенням 20. Словник української мови: в 11 т. / [ред. І. Білодід та
завершеності дії в процесових термінах // Вісник Нац. ін.]. – К.: Наукова думка, 1970–1980.
ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми 21. Словотвір сучасної української літературної мови / [відп.
української термінології» – 2011. – № 709. – С. 10–13. ред. М. Жовтобрюх]. – К.: Наукова думка, 1979. – 405 с.
10. Кубрякова Е. Что такое словообразование. – М.: Наука, 22. Соколова С. Префіксальний словотвір дієслів у сучасній
1965. –78 с. українській мові. – К.: Наукова думка, 2003. – 283 с.
11. Левіна С. Моделювання дієслів і віддієслівних іменників від 23. Хасина Л. Место и специфика глагольных лексем и
абстрактних іменників іншомовного походження на –ці(я) // словосочетаний в отраслевой терминосистеме: на
Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія материале русской и английской юридической
«Проблеми української термінології». – 2006. – № 559 – терминологии: Автореферат дис. на соискание уч.
С. 14–18. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 «Теория
языка». – Саратов, 2003. – 22 с.
REFERENCES
1. Andrusyshyn O. Participles in Ukrainian scientific and 2. Bondarko A. Theory of morphological categories –
technical terminology // Bulletin of National University “Lviv Leningrad: Nauka, 1976. – 254 p.
Polytechnic”. Ser. “Problems of Ukrainian terminology” – 3. Borysiuk І. Ukrainian modern science of terminology //
2011. – № 709. – P. 31–34. Problems of strengthening, and functioning of the state
80
language in Ukraine: [Materials of International Scientific problems of standard and the present time: [materials of the
Conference, 28th-29th of November 1996] / [Ed. meetings of the Linguistic Comission and Comission of
V. Zhytnik]. – Kyiv: KM Academia, 1998. – P. 193–195. World Literature of Shevchenko Scientific Society in Lviv,
4. Ginzburg М. The problem of biaspectual verbs in specialized 1996-1997] / [Ed. A. Kupchinsky]. – Lviv: Shevchenko
texts and ways of its solution // Ukrainian terminology and Scientific Society in Lviv, 1997. – P. 115–118.
the present time: [collection of scientific articles] – Кyiv: 14. Polonsky F. Dictionary of natural terminology (project). –
КNЕU, 2009. – Vol. VIII – P. 290–294. K.: State publishing house of Ukraine, 1928. – 262 p.
5. Danylenko V Term formation of different parts of speech 15. Rozhankivsky R. Aspectual prefix perfective verbs of
(terms – verbs) // Problems of science and technology two-aspectual prefix-free foreign-origin verbs with suffix -
language. Logical, linguistic, historical and science aspects of ува(ти) // Bulletin of National University “Lviv Polytechnic”.
terminology. – Мoscow: Nauka, 1970. – P. 40–52. Ser. “Problems of Ukrainian terminology”. – 2007. –
6. Danylenko V Russian terminology: The experience of № 593. – С. 22–24.
linguistic description. – Мoscow: Nauka, 1977. – 245 p. 16. Russian-Ukrainian Dictionary: in 4 vol. / [Ed. A. Krimsky,
7. Ilin V. Prefixes in the modern Ukrainian language. – Кyiv: S. Yefremov] [Electronic resource]: The electronic version of
Publishing house of Academy of Sciences URSR, the Russian-Ukrainian dictionary A-П / [Ed. A. Telemko]. –
1953. – 164 p. Kyiv: Chervony Shliah, 1924–1933. – Access mode to the
8. Karpilovska E., Кocherga О., Мeinarovych E. Semantic dictionary: http://www.r2u.org.ua.
divergence of Ukrainian terms-formative patterns in natural 17. Russian-Ukrainian Dictionary: in 3 vol. / [Ed.
sciences // Bulletin of National University “Lviv S. Holovaschuk].– Кyiv: Naukova Dumka, 1969.
Polytechnic”. Ser. “Problems of Ukrainian terminology”. – 18. Russian-Ukrainian Dictionary / [Ed. V. Zhaivoronok]. –
2006. – № 559 – P. 3–6. Кyiv: Аbrys, 2003. – 1424 p.
9. Коcherga О., Rakshanova H. Prefixes that means perfective 19. Symonenko L. The linguistic problem of scientific
aspect in the actional terms. // Bulletin of National University terminology normalization // Ukrainian terminology and the
“Lviv Polytechnic”. Ser. “Problems of Ukrainian present time: [collection of scientific articles] – Кyiv: КNЕU,
terminology” – 2011. – № 709. – P. 10–13. 2007 – Vol.VII. – P. 21–25.
10. Kubriakova Е. What is a word formation. – Мoscow: Nauka, 20. Russian-Ukrainian Dictionary: in 11 vol. / [Ed. І. Bilodid]. –
1965. –78 p. Кyiv: Naukova Dymka, 1970–1980.
11. Levina S. Modelling of foreign verbs and verbal abstract nouns 21. Word-formation of modern Ukrainian standart language /
with suffix –ці(я) // Bulletin of National University “Lviv [Ed. М. Zhowtobriuh]. – Кyiv: Naukova Dymka,
Polytechnic”. Ser. “Problems of Ukrainian terminology”. – 1979. – 405 p.
2006. – № 559 – P. 14–18. 22. Sokolova S. Prefixal word-formation of verbs in modern
12. Leichyk V. Science of terminology. Object, methods, Ukrainian language. – Кyiv: Naukova Dymka, 2003. – 283 с.
structure. – [3rd ed.]. – Мoscow: Publishing house of LKI, 23. Hasina L. Place and specificity of verbs and verbal
2007. – 256 p. expressions in terminology: based on Russian and English
13. Piletsky V. Some linguistic problems of science of legal terms: author’s abstract of candidate’s thesis: speciality
terminology // Ukrainian spelling and scientific terminology: 10.02.19 “Theory of language”. – Saratov, 2003. – 22 p.
Word-formative patterns with prefix ви- in the system of verbal term-formation

A.O. Russu
Abstract. Based on the dictionaries of the 19th– beginning of the 21st century, the aspect-formative and word-formative patterns of
verbal terms with prefix ви- are described. This prefix has aspectual function mainly in the foreign origin terms, whereas it is the
word-formative morpheme in the native words. It is also showed that productivity of word-formative patterns of verbal terms with
prefix ви- brings down unjustifiably under the influence of Soviet Union language politics and they have been substituted by the
patterns with prefix від-.
Keywords: term, verb, word-formative pattern, aspect-formative pattern, prefix ви-.
Словообразовательные типы с префиксом ви- в системе глагольного терминообразования

А. А. Руссу
Аннотация. На материале словарей кон. ХІХ – нач. ХХІ вв. описаны словообразовательные и формообразовательные типы
глагольных терминов с префиксом ви-. Обнаружено, что собственно-видовую функцию префикс исполняет преимущест-
венно в заимствованных глагольных терминах, тем временем в исконных словах он обычно является словообразовательным
средством. Также отмечается, что под влиянием языковой политики Советского Союза неоправданно сузилась продуктив-
ность ряда словообразовательных типов с префиксом ви- и их заменили аналоги с морфемой від-.
Ключевые слова: термин, глагол, словообразовательный тип, тип образования видовых форм, префикс ви-.
81
Bilingual speech congruence: cognitive and prosodic aspects

L. Shnurovska*
Kyiv National Linguistic University, Kyiv, Ukraine
*Shnurovska Lyubov. E-mail: shnyrovska@ukr.net
Abstract: In the article, we considered the intersection of language, communicative and sociocultural proficiencies as determinants
of the bilingual speech congruence. We described the cognitive mechanisms of L2 processing, namely implicit and explicit memory,
language ability, priming etc. We characterized the specificity of the bilingual’s prosodic competence maintaining and systematized
the main manifestations of the prosodic interference by the example of the Ukrainians’ English speech.
Keywords: prosodic interference, bilingualism, congruence, priming.
Foreign language acquisition (FLA) relates to the L2 The proficiencies mentioned above can maintain due to
sociocultural immersion and necessitates the maintaining of the basic types of the human language capacity (motor,
multiple L2 proficiencies. Therefore, the accuracy of the sensory, dynamic, and semantic). Firstly, the motor
perceived and the relevance of the produced L2 speech capacity is the ability to express thoughts orally due to the
equally depend on the level of communicative, language motor strip. Secondly, the sensory capacity infers the
and sociocultural proficiencies and their overall ability to perceive the stimuli transmitted via sensory
congruence and compatibility in the bilingual speech and modalities. Thirdly, the dynamic capacity implies the
cognition. In this dimension, recent researchers connected speech ability associated with the work of the
(M.T. Banich, R.J. Compton, A.E. Hernandez, K.H.S. Kim, left hemisphere. Finally, the semantic capacity consists in
N.R. Relkin, K.M. Lee, J. Hirsch, J.C.L. Ingram, the ability to match the language means and the stimuli
D. Larsen-Freeman, L. Cameron, N. Raz, J.F. Werker, resulting into their congruence and compatibility.
R.C. Tees, etc.) view the L2 acquisition and production as Along with described above L2 proficiencies, in each
cognitive and psychological processing as well as of bilingual’s contacting languages, neuroimaging studies
sociocultural immersions. [6; 7] have also focused on the age of the first L2
Synthesising the current neurolinguistic studies [1; 2; 3; exposure both serving as the entrance into the bilingual
4; 6; 7], enabled us to scrutinize in the article the brain organization and processing. Accordingly, in our
neurocognitive mechanisms of L2 processing, namely study we observed that predominantly in the adult’s mind
priming and interference overlapping the L2 prosody the L2 nominations become compatible with visual or
acquisition and production. Basing on the complexity auditory stimuli via L1 linguistic primes because of the
paradigm [5], we also aimed to define the ways late L2 exposure. In the child’s mind, various stimuli are
L2 proficiencies enable bilingual congruence referring to congruous with the multitude L1 and L2 responses where
the overlap between stimuli as well as compatibility the latter perform as a set of optional language means to
concerning the overlap between stimulus and response convey the former and serve various communicative
elements in L2 processing. Hence, our experimental corpus needs irrelevant of the number of languages the child is
consisted of 348 utterances produced by 16 English native acquiring. The same scheme is relevant not only to the
speakers (etalon realizations) and 92 Ukrainian bilinguals age of L2 exposure but also to the degree of L2 fluency.
(their L2 proficiency graduated from low to high level). The researches [1, p. 250] defined that the mother
The research implied the comparative analyses of the tongues are used implicitly, i.e., according to automatic
English native and interfered prosodic realizations; to rules that are largely impervious to consciousness. By
process the empirical data we employed discourse, contrast, a second language, particularly if learned in
semantic, auditory, acoustic, oscillographic, comparative adulthood, is probably learned and used explicitly, i.e.,
and descriptive analyses. mainly by consciously applying rules. Moreover, some
As regards the key mechanism enabling the L2 people are exposed to two languages from birth, whereas
processing, we start with the multitude of the maintained others learn L1 from birth but acquire L2 at a later age.
L2 proficiencies. In our opinion, here the prime constituent Later-acquired languages are often learned through a
is the language competence, which we define as the different method, such as explicit schooling, rather than
awareness about the L2 means and their variant and being learned implicitly from immersion within a specific
invariant speech modifications. In turn, the communicative language environment.
proficiency implies the bilingual’s ability to implement Current clinical and neuroimaging studies [1; 4]
acquired knowledge of L2 means in particular interactions. suggest that implicit and explicit memory systems do rely
This type of L2 competence enables the doubletongued to upon different neural structures. Bilateral language
communicate and perceive various propositional representation deeply intersects with working memory
meanings in the diverse communicative contexts. involved in the temporary processing and storage of
L2 communicative and language competences are both information. Working memory consists of a ‘central
maintained within a particular non-native sociocultural executive’, which controls how information is passed
environment resulting into L2 socially and culturally around the system and of visual and phonological ‘slave
marked communicative modes constituting the systems’ which temporarily process and retain the
sociocultural competence. information appropriate to their two modes. In particular,
82
a phonological system has a phonological store, which higher levels of productivity in bilingual children rather
can hold information, and a phonological loop recycling then monolingual probably reflects their ability to focus
information back through the store to extend its life. on the necessary information and inhibit the unnecessary.
In general, there is no evidence that radically different This ability can be explained by enhanced selective
brain regions are used for L2 than for L1. However, the attention as the ability to focus on specific aspects and
degree to which those regions are recruited during inhibit insignificant or wrong information. On the other
language processing may vary for monolinguals hand, this age dependant model predicts that brain
compared to bilinguals, and it may vary depending on age mechanisms responsible for keeping attention in bilingual
of acquisition of the second language. Importantly, the case on particular language is more vulnerable in
acquisition of the phonological system by infants has been childhood and in old age. One of these mechanisms is the
well documented [7] for the case of monolingual integrated functioning of the frontal lobe, because it
acquisition. Infants can detect the contrasts that define the slowly develops in childhood and is one of the first
phonological system for all human languages almost from regions in the brain, which reduces efficiency in the
birth. Still, their ability to perceive these contrasts in elderly [6, p. 68]. N. Raz also insisted on the correlation
languages that are not heard in their native environment between age and linguistic environment that mediates the
begins to decline at about 6 months of age. Until about 6 lateralization of brain functions and mental redistribution
months old, there is no detectable difference in the of responsibilities between the right and left hemispheres
perception of phonetic contrasts by infants in monolingual during L1 and L2 processing [6, p. 86].
and bilingual environments. Diverging patterns appear as A. Hernandez [2] examined bilinguals’ sentence
bilingual babies maintain the categorical distinctions for processing that offered that language comprehension is a
the phonetic system in both languages and monolingual process during which a set of linguistic forms competes to
infants lose the ability to detect contrasts that are not part yield a particular interpretation. The researcher suggested
of the language they are about to learn. By about 14 that bilingual adults predominantly use an amalgamation
months old, infants being raised in bilingual environments strategy of combining morphosyntactic forms taken from
have established a clearly demarcated phonological the two languages, rather than a differentiation strategy of
representation for both languages. Therefore, bilingual using language-specific forms for each of their languages.
infants develop the phonological basis for both languages Another suggestion is that bilinguals might be capable of
on roughly the same schedule as monolingual children do processing two languages independently, yet in parallel.
for their only language. It may be that it is this very early Thus, lively debate continues as to whether adult
experience that leaves its lifelong trace as a foreign accent bilinguals fully differentiate their linguistic systems and
when childhood monolinguals attempt to learn new can ever achieve monolingual-like language competence
languages later in life. in two systems.
Interestingly, the results [2, p. 100] reveal that the Consequently, speakers exhibit substantial individual
basic speech recognition mechanism is formed very early differences in L2 proficiencies. Learners’ age of
in life and does not change substantially across age when immersion is known to influence their ultimate level of
a person is only exposed to one language. The pattern of L2 ability, but even when this factor is taken into account,
results showed interesting similarities and differences in striking individual differences still exist, especially
the bilingual group. The youngest group of bilinguals among those speakers who started acquiring an L2 after
showed increased activity in the superior temporal gyrus, childhood. Although some adult L2 learners attain near-
a pattern similar to that seen in monolingual children. native proficiency, others speak with strong foreign
However, by age eight, bilinguals began to differ from accents and frequent grammatical errors long after their
both the younger bilingual group and monolinguals. In immersion in the L2.
this case, there was increased activity in speech areas but In our research, we studied the prosodic alignment of
also in the prefrontal cortex and the inferior parietal areas the natives’ and bilinguals’ English speech processing.
of the brain both on the left and right. This pattern We observed that the differences in prosodic systems of
changed again in adulthood. Bilingual adults with a languages in contact cause significant prosodic
similar learning history did not show this increased interference or priming effects for second language
activity in nonspeech areas. Hence, recruitment of areas in learners, reducing intelligibility for English listeners and
the frontal and parietal cortex was most likely due to the inducing considerable foreign accent. J. Ingram [3, p. 26]
need for additional cognitive resources when learning the defines the altered prosody as a prominent characteristic
speech sounds of the second language. Taken together of the rare neurological speech disorder known as ‘foreign
these results suggest that learning a second language language syndrome’ as far as prosodic dysfluency
during childhood results in an adjustment process. considerably impairs speech production and perception.
Specifically, the brain of children must recruit areas To carry out the phonetic survey on bilinguals’ L2
involved in working memory and cognitive control to prosodic congruence and compatibility, we primarily
understand L2 speech. As time passes and bilinguals differentiated the basic type of L2 immersion (natural,
transition to higher proficiency in adulthood, these synthetic and combined). The natural L2 immersion
differences largely vanish. consists in L2 acquisition aligning with native speakers
The above suggests that still one of the most important only. The bilingual speaker comes with the advanced
factors in the activation of linguistic resources in bilingual competence because of the years of bilingual practice in L2
brain is the ability to respond to various communicative local communities honed through actual exposures. This
stimuli based on a level of L2 proficiencies. In this development is mainly not marked by miscommunication
dimension, a lot of evidence favour the assumption that or deficient usage. The synthetic L2 immersion implies L2
83
acquisition apart from its native social and cultural context. levels are typical of the late or short-term bilingualism
Here, the main L2 intermediary is the L2 teacher, a non- whereas the latter level is characteristic of the early or long-
native speaker who may even intensify the L1 priming term L2 immersion.
effect. Finally, complex L2 immersion infers either the L1 Our considerations substantiate the results [2, p. 93-94]
environment and the exposure with L2 native speakers or that revealed differences between high and low
the L2 native environment along with the L1 speakers proficiency of late bilinguals. Interestingly, both groups
(usually immigrants aligning with their family, friends, showed increased activity in areas involved in cognitive
etc.). Here we stick to the point that acquisition does not control. The main distinguishing factor was that the high
involve a linear progression from L1 to L2, with the first proficiency late bilinguals demonstrated relatively more
language influencing the second, or one placed on top of activity in the right fusiform gyrus involved in the
the other without implications for either. We are now open processing of visual information. Furthermore, lower
to the possibility of recursive language acquisition, where proficiency bilinguals showed increased activity in the
the language acquired later shapes the proficiency of the superior part of Broca’s area involved in the motor
earlier languages, and both mutually influence each other to planning of verbal responses.
move in new hybrid directions. Here adopting the Finally, we defined that the L1 prosodic priming
complexity theory, we can understand how localized deeply inhibits the bilingual L2 speech processing having
changes in acquisition can have far-reaching implications approached the priming as the unconscious activation of
for competence. Evidently, in durable L2 immersion unlike certain associations, thus predisposing the bilingual’s
in short-term contact, bilinguals are not trying to imitate perception, memory, or response. Accordingly, we
native speakers. Their identities relate to their own determined that the proactive interference causes the
communities appropriating L2 to suit their own values disruptive effect of prior L1 prosodic learning on the
and interests. Furthermore, multilinguals relate to all the recall of the new prosodic information whereas the
languages in their repertoire as part of an integrated retroactive interference disrupts the new L2 prosodic
hybrid continuum and socialize into all their languages learning on the recall of the old L1 information. The most
equally that they will not be able to consider one language inhibited L2 prosodic areas we detected were the
as coming first in terms of time of acquisition, sequence distribution and intensity of the utterance stress, the
of acquisition, or level of proficiency. variation of the pitch range, the syntagmatic division, the
As for the bilinguals’ prosodic competence, we vowel reduction in unstressed syllables, the production of
gradually distinguish imitative, reproductive and strong and weak forms, the variation of tempo and
productive types. At the early or short-term L2 immersion, loudness on the communicative centres, etc. Lastly,
a doubletongued is usually incompetent of semantic and grounding on the complexity theory, we concluded that
pragmatic synergy of the L2 prosodic means and merely the prosodic interference in the L2 speech processing has
mimic L2 prosodic patterns. By no means it must be a multiplex physiological, psychological, linguistic and
confused with the subconscious prosodic performance sociocultural nature occurring in bilingual’s mind and
which is defined as the innate native tongue capacity, a speech resulting from the overlapping of native
prime element of the congruent speech processing of the (Ukrainian) and foreign (English) languages.
native speaker requiring no conscious verification or Accordingly, we defined that intensity of the prosodic
mental monitoring. In turn, the reproductive prosodic interference depends on the homogeneity and congruency
competence is characterized by conscious verification and of both prosodies in contact. The greater priming effect is
monitoring of L2 prosody use though accurate almost evolved by the subconscious emotional attachment to the
native-like speech processing. Whereas the productive native tongue as well as its inertial and stereotyping use
prosodic performance consists in subconscious native or considerably inhibiting the bilingual’s cognitive
native-like prosodic fluency and congruency relevant to flexibility and compatibility in the L2 immersion.
various pragmatic needs. We concluded that two former
REFERENCES
1. Banich, M.T. Cognitive Neuroscience // Marie T. Banich, 5. Larsen-Freeman, D., Cameron, L. Complex Systems and
Rebecca J. Compton. – Belmont: Wadsworth Publishing, Applied Linguistics // Diane Larsen-Freeman, Lynne
2010. – 620 p. Cameron. – Oxford: Oxford University Press. 2012. – 287 p.
2. Hernandez, A.E. The Bilingual Brain / Arturo E. Hernandez. – 6. Raz, N. Aging of the brain and its impact on cognitive
NY: Oxford University Press. 2013. – 206 p. performance: Integration of structural and functional
3. Ingram, J.C.L. Neurolinguistics. An introduction to spoken findings / N. Raz // Handbook of Aging and Cognition / [eds.
language processing and its disorders / John C.L. Ingram. – F.I.M. Craik, T.A. Salthouse]. – New Jersey: Erlbaum,
NY: Cambridge University Press, 2007. – 420 p. 2000. – P. 1-90.
4. Kim, K.H.S. Distinct Cortical Areas Associated with Native 7. Werker, J.F. Developmental changes across childhood in the
and Second Languages / K.H.S. Kim, N.R. Relkin, perception of non-native speech sounds / Janet F. Werker,
K.M. Lee, J. Hirsch // Nature. – Oxford: Blackwell Richard C. Tees // Canadian Journal of Psychology,
Publishing 1997. – P. 171-174. Vol 37(2), 1983. – P. 278-286.
Конгруентність мовлення білінгва: когнітивний і просодичний аспекти

Л. Шнуровська
Анотація: У статті розглянуто взаємозв’язок мовної, комунікативної та соціокультурної компетенцій як факторів
конгруентності іншомовного мовлення білінгва. Описано когнітивні механізми мовлення білінгва, а саме функціонування
імпліцитної та експліцитної пам’яті, мовної здатності, праймингу тощо. Охарактеризовано специфіку формування
84
просодичної компетенції білінгва та систематизовано основні прояви просодичної інтерференції на прикладі англійського
мовлення українців.
Ключові слова: просодична інтерференція, білінгвізм, конгруентність, прайминг.
Конгруэнтность речи билингва: когнитивный и просодический аспекты

Л. Шнуровская
Аннотация: В статье рассмотрена взаимосвязь языковой, коммуникативной и социокультурной компетенций как факторов
конгруэнтности иноязычной речи билингва. Описаны когнитивные механизмы речи билингва, а именно функционирование
имплицитной и эксплицитной памяти, языковой способности, прайминга и т.п. Охарактеризована специфика формирования
просодической компетенции билингва и систематизированы основные проявления просодической интерференции на
примере английской речи украинцев.
Ключевые слова: просодическая интерференция, билингвизм, конгруэнтность, прайминг.
85
A Linguistics-oriented Study of the Primary Aspects of the Processes Involved

in the Perception of Graphic Images
L. L. Makaruk
Ph.D. in Philology, Assistant Professor in the Applied Linguistics Department of the Institute of Foreign Philology
Lesya Ukrainka Eastern European National University Lutsk, Ukraine
Abstract: This article describes a study which has been carried out with a focus on the physiological and cognitive processes in-
volved in the perception of graphic images. The point is presented that in recent decades, there has been a major rethinking of the
role of the image in an overall sense, and it has come to be regarded as a key aspect in many philology-related disciplines of study. A
classification of non-verbal means which can be found in the English-language media, including the Internet, is presented in this
article. A detailed physiological description of the eye has been made, and some of the peculiarities of image perception have been
analyzed. In this article it has also been demonstrated that a clear distinction must be made between the perception of images and
other graphic devices of a non-verbal character, and the perception of verbal features; and the concept is explored with regard to the
manner in which the brain reacts differently to verbal and non-verbal input.
Keywords: non-verbal means, verbal devices, image, eye, perception, brain.
Images occupy a key position in visual and textual com- The roster of research areas which we observed in the
munication in the present era. It is possible to discern a previous paragraph points to the fact that many fields are
constant increase in their value and in the role which they involved in the area of multimodal communication stud-
play, a process which is intriguing both to observe and to ies, and the pattern is constantly accelerating; this con-
analyse. In view of this, it is not surprising that contempo- trasts strongly with the situation in previous centuries,
rary linguistic scholars are devoting a great deal more when the research areas themselves, and sometimes the
attention to this topic than was evident in earlier periods. material which is available for study, was almost totally
In this era of digitization which affects all spheres of life, absent. The fact that so many branches have sprung into
the visual or non-verbal mode of representing meaning existence which are absolutely new in linguistics has
has become a highly significant component in texts of created certain problems, and sometimes has caused the
various natures and thematic orientations. We might go so very research process to be more complex than is evident
far as to say that images rule the world of communication at first sight. Scholars in their various respective fields
now. If this seems like a startling and almost a radical were preoccupied with devising systems of terminology
notion, we need to recall the fact that images were actu- and methods of research, but one consequence was that
ally the predecessors of syllabic or alphabetic writing many terms have come to be used in referring to one
systems. It could be said that we in our generation are single idea, such as semiotic resources, signs, modes, and
witnessing a return to a system of representing reality devices. One more aspect which can be rather problematic
which is graphic and multimodal in nature—the forms is the subject and the object of the research of these fields
which were predominant long ago when written commu- of study, which are very often overlapping, apart from a
nication was just beginning to develop. few rather narrow aspects.
Images and other graphic devices of non-verbal nature It is precisely with the thought of seeking to work to-
besides symbols, which are used, for letter symbols are ward a resolution of some of the problems mentioned in
now the central issue of many linguistic schools. Scholars the paragraph above that we feel that the study presented
are engaged in the study of non-verbal means from vari- in this article has current scientific value, and that there is
ous perspectives and in a number of different newly- some intrinsic benefit connected with the investigation of
created field, including Susan B. Barnes [1] (visual com- graphic images and other devices of a non-verbal nature
munication, visual linguistics), Gunter Kress [11], Theo which are employed in modern English communication.
van Leeuwen [12], Kay O’Halloran [13], and Carey Jewitt We consider it advisable to consider various approaches to
[10] (multimodal linguistics, multimodal communication, this material, involving inductive and deductive methods,
social semiotics, cognitive semiotics). Other fields such as analysis and synthesis; the methods of semiotic, functional
graphic linguistics, palalinguistics, and linguistics of text and componential analysis; the discourse approach; and
which have been established earlier, are also developing contextual and descriptive patterns of analysis.
further. Such branches as computer paralinguistics and It is interesting to consider the fact that the importance
cognitive semiotics have been established as a result of of this research is in a sense illustrated and confirmed in
the development of branches which already existed bean article headlined “Words fail us: Why the word of the year
fore. Media linguistics (Norman Fairclough [7]) and isn’t even a word”, which was published in the November
Internet linguistics (David Crystal [5]) are also new areas. 15, 2015 issue of the Canadian newspaper “The Globe
They are connected with each other but they also have and Mail” [16]. This very development may well have the
some distinctive aspects. John A. Bateman’s [3] study effect of stimulating research in this area, and producing
also deserves respect and particular attention. It’s worth greater depth in its scope. One interestingly point was
mentioning there the existence of the variety of philologi- made in the article just referred to: “Oxford Dictionaries,
cally-related branches doesn’t mean that there is no prob- bastion of the language and publisher of the definitive
lems concerning the study of images and any other Oxford English Dictionary, has named an emoji as its
graphic devices at all. word of the year” [16]. It stressed the fact that it concerns
86
“Not the word “emoji” – an actual emoji”. The Oxford graphic and subsidiary signs which include other ele-
Dictionary defines the emoji is a “small digital image or ments; figures (numbers), mathematical symbols, formu-
icon used to express an idea or emotion in electronic las, text language abbreviations which contain additional
communication. The emoji in question, a little yellow non-verbal means.
laughing face with big tears coming out of the eyes, refers One other group, which we have termed “iconic lan-
to something so funny, you laugh until you cry… Be- guage elements ((images)” consists of pictures of varying
cause, what is language if not a rigid series of symbols natures (still lifes, landscapes, paintings, and any draw-
that, when placed in a codified sequence, convey a fixed ings created with a pencil or paints or produced using
meaning to the viewer that cannot be misinterpreted? computer software); cartoons, comics and any other non-
Because no one ever misinterprets words, right, or ex- photographic illustrations; pictograms (iconic, abstract,
presses an idea by using words that signify the opposite of logotypic) logotypes or emblems, maps, photos, and
the intended meaning? [16]”. The author explains this to smiley-faces. The group called “other non-verbal means”
be a reason for the development of language. In this includes graphs (bar graphs, line graphs, pie graphs and
sense, it has been modified intentionally or unintention- scatter plots), and tables. The typology of graphic means
ally in a scarcely credible way. Who could have predicted which is proposed may be improved further in the process
that in this millennium with all its advances, we would of investigation if some more new components are created
very often change words into images or some other or identified which do not currently belong to any of the
graphic modes in order to convey an idea? groups given above.
Donis A. Dondis, in his book entitled “A Primer of Image perception is beyond doubt one of the most
Visual Literacy” states that “In print, language is the complicated processes, and differs from the perception of
primary element, while visual factors such as physical verbal means. Arthur A. Berger states that “Seeing is a
setting or design format and illustration, are secondary or complicated phenomenon. When we see an image, our
supportive. In the modern media just the reverse is true. brain breaks the image down into various components and
The visual dominates, the verbal augments. Print is not processes them separately, before reconstituting these
dead yet, nor will it ever be, but nevertheless, our lan- parts as an image. For example, the brain processes prop-
guage-dominated culture has moved perceptibly toward erties such as colors, textures, the edges of objects, light
the iconic. Most of what we know and learn, what we buy and shadow, and motion separately and then brings them
and believe, what we recognize and desire, is determined together into an image (how it does this still is something
by the domination of the human psyche by the photograph of a mystery)” [4, p.19]. Other researchers also say that
and it will be more so in the future” [6, p. 6 – 7]. Donis A. “people only remember 10% of what they hear and 20%
Dondis foresaw the future. And this trend is being devel- of what they read, but about 80 percent of what they see
oped at hyper-speed, much more rapidly than different and do” [15].
writing systems changed one another. The language of verbal means is different from the lan-
Nowadays, images can be combined with letters for guage of images, which might be said to have greater ca-
conveying information. In this sense they can form words, pacity. Thanks to the physical structure of the eye, which is
word-combinations, sentences and even texts. Quite often, special but at the same time natural, we can simultaneously
the images are interspersed with letter symbols. There are perceive many things around us at one time. In fact, it is
also other types of non-verbal devices which are often almost unfathomable how many objects and activities a
meaningful and are able to convey information, and human eye can perceive within the space of a few sec-
which are at the same time context-dependent. In our onds—but human beings a born with the ability to process
investigation we have already identified several groups of large amounts of information. This capacity varies from
non-verbal means—segmentation and other graphic ef- one individual to another, and depends upon many factors.
fects; font and color; non-pictorial and non-photographic The processes of seeing and perceiving are also different
graphic textual elements; iconic language elements (im- from each other. We can see a great deal in different di-
ages); and other non-verbal means. mensions but how much of that we perceive and process
By the term of the first group, “segmentation and other successfully depends on the individual, as well as on so-
graphic effects”, we refer to the location of text on the ciocultural and extralinguistic factors.
page, line spacing, page orientation, margins, text width, The eye is an extremely complicated organ [8; 14; 15],
text positioning/orientation (vertical, horizontal, diagonal, and one which has enormous value to the individual. The
situational (arbitrary)), corrections, underlining, inser- various “responsibilities” which each constituent part of a
tions, strikeout text, highlighting, and non-standard juxta- human eye fulfils enables it to take in light and to per-
position of words without intermediate spacing. The sec- ceive the things within view, distinguishing their colour,
ond one, “font and colour”, includes italicization, capitali- shape, and capacity, as well as various other details the
zation, boldface accentuation (partial or full), highlight- individual might wish to focus on. If all the parts of the
ing, and unusual patterns of writing words by manipulat- eye function properly, a person can receive an overall
ing fonts. The group “non-pictorial and non-photographic understanding of everything that is around him.
graphic textual elements” comprises punctuation marks The eye and the nervous systems are closely intercon-
(full stops/periods, commas, semicolons, exclamation nected and interdependent. The brain receives information
marks, question marks, colons, dashes, single and double from the eyes and the individual is able to react appropri-
quotation marks, round brackets (parentheses) and square ately to the data they provide. If there are any problems
brackets, double dashes, apostrophes, hyphens), diacriti- with the nerves the brain receives an incorrect message, so
cal marks (acute accents, grave accents, circumflexes, the process of perception may be incomplete or inaccurate
diaereses, tittles, macrons, breves, cedillas, tildes), typo- if the input of relevant information is insufficient. Apart
87
from our consideration of the contribution that the eye another. Considering some of the observations and inves-
makes to the process of perception, we consider it of value tigations that have been made, David Crystal states that “
to provide an overview of the eye's actual structure. …on the basis of various kinds of experimental and clini-
The internal structure of the eye [8; 14; 15] is quite cal evidence, some generalizations have been made. With
complex, but in this study we give particular attention to right-handed people, the left hemisphere is found to be
those parts which are directly connected with the process dominant in such activities as analytical tasks, categoriza-
of seeing and perceiving images. The cornea is rather like tion, calculation, local organization, information sequenc-
a transparent window that permits the transmission of ing, complex motor function and language. The right it is
light and images, and facilitates focusing on specific ob- said to be dominant for the perception and matching of
jects. In the center of the front of the eye is the pupil, global patterns, part-whole relationships, spatial orienta-
which facilitates concentration on that which is directly in tion, creative sensibility, musical patterns, and emotional
front of us. The coloured disk which surrounds the pupil expression or recognition” [5, p. 269]. It is interesting to
is called the iris; its function is to control the amount of note that he also expresses the opinion that “These identi-
light that enters the eye. The pupil dilates or constricts in fications must be made cautiously, avoiding an overesti-
a manner similar to the aperture of a camera lens, in re- mated contrast – such as is found when people talk about
sponse to changes in the amount of light to which the eye the left hemisphere as the “Analytical” or “intellectual”
is exposed. Thus it allows more light into the eye when part of the brain, and the left hemisphere can handle cer-
the environment is dark, and less when it is bright. The tain non-verbal tasks that require intellectual capacity …
size of the pupil is controlled by the action of the pupil- and that there is a limited capability for auditory analysis
lary sphincter and dilator muscles. and compensation”. The scholar also stresses that “there
Situated behind the iris is the lens, which is able to are several activities that usually involve both hemispheres
change shape in order to focus images onto the retina. The (such as face recognition, and the factors involved in atten-
action of small muscles called the ciliary muscles makes tion and fatigue) – a fact that is currently attracting a great
the lens thicker, for focusing on nearby objects or thinner, deal of scholars focus on the brain’s integrating (rather than
for focusing on more distant objects. At the back of the the lateralized) abilities [5, p. 269]”.
eye is the retina, the part of the eye which reacts to light For our research the following statement suggested by
and receives the image in such a way that it can be re- David Crystal is relevant: “The area at the back of the
transmitted: the retina is is connected to the optic nerves occipital lobe is used mainly for the processing of visual
that transmit the images the eye sees to the brain so that input [5, p. 271]” All of this illustrates the point that there
they can be interpreted. In the centre of the retina is the is no a unanimous approach in terms of describing the
macula, with a central zone called the fova, which enables process of the brain's reaction to images, whether both of
sharp images to be discerned for processing by the brain. the hemispheres are employed, or only the right hemi-
James Garrity mentions that “The retina contains the sphere. However, it is possible to go so far as to postulate
cells that sense light (photoreceptors)… The most sensitive that since multimodal texts include different modes (both
part of the retina is a small area called the macula, which verbal and non-verbal) both hemispheres are involved in
has millions of tightly packed photoreceptors (the type the process of perceiving them. The scholars are also in
called cones). The high density of cones in the macula general agreement that images constitute the more power-
makes the visual image detailed, just as a high-resolution ful component in multimodal texts in most cases, regard-
digital camera has more megapixels… The photoreceptors less of the structure or the topic involved.
in the retina convert the image into electrical signals, which Ann Marie and Seward Barry state that “The power of
are carried to the brain by the optic nerve. There are two each image, whether produced in art, photography or in
main types of photoreceptors: cones and rods. Cones are the mind’s eye, may be seen as composed of a number of
responsible for sharp, detailed central vision and color physiological implications related to various content fac-
vision and are clustered mainly in the macula. The rods are tors–colour, lighting, angle, focus, size, distance, shape,
responsible for night and peripheral (side) vision. Rods are texture, and tone. Each separate element has its own im-
more numerous than cones and much more sensitive to pact, and in combination, these factors ultimately create a
light, but they do not register color or contribute to detailed whole mindset that effects each part, just as each part
central vision as the cones do [8].” affects the whole. Selective perception, past experience,
All the parts of the eye are required for accurately de- personal and cultural attitudes and values–all these com-
riving verbal and non-verbal information that is displayed bine in a variety of ways to interpret and fill in perceptual
in a visible manner; each part functions independently, in stimuli ti build a rationally and emotionally meaningful
a sense, and yet all are interdependent in the processing of communication” [2, p. 139 – 140].
enabling the individual to see. Most people are scarcely With respect to the hemispheres, Harry Jamielson ex-
aware of the vital function performed by their eyes, and of pressed the concept that “The right mode is employed to
all the component parts that play a role in that process, describe so-called visualisers, people strong on spatial,
functioning and carrying out their separate responsibilities non-verbal modes of thought; the left mode is reserved as
in effective harmony. a category to describe verbalisers, people whose thought
It is also known that the human brain consists of sev- is considered to be mainly linear, sequential and analyti-
eral different regions, each of which performs different cal [9, p.19]” Specifically with regard to viewing images,
(specialized) functions as well. There are still some unre- speed of reception is not the only factor to consider; atten-
solved issues regarding the responsibilities of different tion must be given to aspects of relationships and form.
parts of the brain, and the opinions of specialists do not The capacity to take in various types of inputs without a
fully coincide, sometimes even being contradictory to one predictable structure or nature means that non-logical
88
thought-processing patterns are possible, sometimes in the other graphic devices of a non-verbal nature is relatively
direction of ambiguity, intuition or paradox. This type of new and there are in reality more questions in this field of
aspect favours individuality. However, the serial, left- science than there are suggested solutions. There is no
brain patterns cannot be discarded completely in most question but that in this approaching era of total digitiza-
situations, because some left-mode sequential reasoning tion, this area of research will prove to be one of the most
needs to be employed to arrive at a valid conclusion or promising and fruitful. Future research will no doubt be
resolution. However, it is valid to speak of 'visual think- focused more on issues which still seem to be incomplete
ing' that doesn't actually have a verbal component, and at the present time. These involve the classification of non-
which is evident in creative thinking in art and science. verbal means and the peculiarities involved in perceiving
Thus, the research which has been carried out clearly and recognizing them. Particular attention will be devoted
demonstrates that there are still questions which need to to the images as well as to visual or multimodal literacy,
be studied in greater depth. The study of images and any which are emerging fields of contemporary studies.
REFERENCES
1. Barnes B. S. An Introduction to Visual Communication: from 9. Jamielson G. H. Visual Communication: More than Meets an
Cave Art to Second Life / Susan B. Barnes. – New York : Pe- Eye / Harry G. Jamielson. – Bristol UK ; Chicago USA : In-
ter Lang Publishing Inc., 2011. – 273 p. tellect, 2007. – 132 p.
2. Barry A. M. S. Visual Intelligence Perception, Image, and 10. Jewitt C. The Routledge Handbook of Multimodal Analysis /
Manipulation / Ann Marie Seward Barry. – State University C. Jewitt. – London : Routledge, 2009. – 340 p.
of New York Press, Albany, 2007. – 425 p. 11. Kress G. Multimodality: A Social Semiotic Approach to
3. Bateman John A. Text and Image: a Critical Introduction to Contemporary Communication / G. Kress. – 1st ed. – London
the Visual/Verbal Divine / John A. Bateman. – London ; New : Routledge. – 2009. – 236 p.
York : Routledge, 2014. – 276 p. 12. Leeuwen V. T. Multimodality / Theo Van Leeuwen // The
4. Berger A. A. Seeing is Believing. An Introduction to Visual Handbook of Discourse Analysis / edited by T. Deborah, H.
Communication / Arthur Asa Berger. – New York : E. Heidi, S. Deborah. – 2015. – Vol. 2. – P. 447–465.
McGrawHill, Learning Solutions, 2008. 13. O’Halloran K. L. Multimodal Discourse Analysis / Kay L.
5. Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of Language [Elec- O’Halloran. – London & New York : Continuum, 2011.
tronic resource] / Davis Crystal. – London ; New York ; Syd- 14. Parts of the Eye and Their Functions [Electronic resourse] //
ney ; Toronto : BCA, 2010. – Mode of access : MDhealth.com. – Access mode : http://www.md-
http://ru.scribd.com/doc/77462665/The-Cambridge- health.com/Parts-Of-The-Eye-And-Its-Function.html
Encyclopedia-of-the-English-Language#scribd. 15. The Power of Visual Communication [Electronic resource].
6. Dondis D. A. A Primer of Visual Literacy / Donis A. Dondis. – 2013. – Mode of access : [http://www.hp.com/large/
– Cambridge, MA: The MIT Press, 1998. – 194 p. /ipg/assets/bus-solutions/power-of-visual-
7. Fairclough N. Media Discourse / Norman Fairclough. – Lon- communication.pdf].
don: Bloomsbury Academy, 2011. – 214 p. 16. Words fail us: Why the word of the year isn’t even a word [Electron-
8. Garrity J. Structure and Function of the Eyes [Electronic ic resourse] // The Globe and Mail. – 2015. – November 18. – Ac-
resource] / James Garrity // Consumer Version. Merck Ma- cess mode : [http://www.theglobeandmail.com/
nuel. – 2015. – Web. 31 May. – Mode of access : /opinion/editorials/words-fail-us-why-the-word-of-the-year-
[http://www.merckmanuals.com/home/eye-disorders/biology- isnt-even-a-word/article27324615/]
of-the-eyes/structure-and-function-of-the-eyes].
Лингвистически-ориентированное исследование базовых аспектов восприятия графических изображений.

Л. Л. Макарук
Аннотация. Статья посвящена изучению физиологических и когнитивных процессов, связанных с восприятием
графических изображений. В работе обращено внимание на то, что в последние десятилетия значительно изменились
подходы ученых к роли и функциям изображений. Как результат, они стали одним из центральных аспектов исследования в
разных филологических дисциплинах. В статье предложена классификация письменных невербальных единиц,
функционирующих в средствах массовой коммуникации. В этом исследовании детально описано физиологические
особенности глаза человека, проанализировано отдельные аспекты восприятия. Отмечено, что существуют определенные
различия в процессах восприятия изображений и других графических вербальных и невербальных средств. Рассмотрено
также специфику человеческого мозга с учетом его реакции на вербальные и невербальные средства.
Ключевые слова: невербальные средства, вербальные средства, изображение, глаз, восприятие, мозг.
89
Когнітивні особливості функціонування питань-перепитів:

ментальні моделі
Н. С. Стрельченко
Київський національний лінгвістичний університет, м. Київ, Україна
*Corresponding author. E-mail: eglantine@ukr.net
Анотація. Статтю присвячено аналізу когнітивних особливостей функціонування питань-перепитів у діалогічному дискурсі
на основі теорії ментальних моделей. Розглянуто компоненти й типи ментальних моделей. Встановлено, що питання-
перепити є вербальним засобом побудови моделей контексту комунікативної події, а також моделей ситуацій минулих
подій. Визначено співвідношення моделей контексту й моделей ситуацій та інвентар їх складових на матеріалі сучасних
англомовних художніх кінофільмів та прози.
Ключові слова: питання-перепит, ментальна модель, модель контексту, модель ситуації, діалогічний дискурс.
Питання-перепит – це “реактивно-ініціативне питаль- ють п’ять вимірів ситуацій: час, простір, каузацію,
не висловлення раціонально-логічного чи емоційного інтенційність та учасника/дійову особу (protagonist)
характеру, яке може повністю або частково повторю- [19, с. 167]. Каузація охоплює причинно-наслідкові
вати попередню репліку в дослівному чи перефразо- зв'язки між подіями, умовиводи та припущення
ваному вигляді й пов'язане з нею семантично та/або (backward/causal and predictive/elaborative inferences)
структурно” [1, с. 246]. Частота вживання питань- [19, с. 171–172], а інтенційність – цілі та плани дійо-
перепитів у діалогічному дискурсі [3, с. 199], а також вих осіб [19, с. 172–173]. До аспектів вивчення кате-
необхідність поєднання когнітивного та комунікативно- горії дійових осіб та предметів (protagonists and ob-
го аспекту в мовознавчих студіях зумовлює актуаль- jects) відносять розв’язання анафори, тобто поєднання
ність даної статті. Метою дослідження є аналіз пи- нової інформації (у т. ч. стереотипів) з тим, що читачі
тань-перепитів як когнітивно-дискурсивного явища, знають про дійових осіб, їхні риси характеру; а також
що передбачає з’ясування їх ролі в процесах пізнання конкретизацію предметів (інструментів), що викорис-
та обробки інформації в комунікації з використанням товуються для виконання певної дії, але не назива-
методів когнітивного, контекстуального та дискурс- ються [19, c. 173–175]. Розвиток подій у тексті спону-
аналізу на матеріалі англомовної художньої прози кає читача постійно оновлювати його ментальну ре-
ХХ–ХХІ ст., а також англомовних кінофільмів та презентацію [20, с. 283]. Структура моделі ситуації,
серіалів. на думку Т. ван Дейка, принаймні частково ізоморфна
Аналіз наукових досліджень з теми. На думку значенню речення (наприклад, дійова особа – агенс)
Т. ван Дейка, ключову роль при розумінні та пород- [7, с. 53].
женні мовлення відіграють ментальні моделі – Важливу роль в експлікації зв'язку між ментальни-
суб’єктивні репрезентації подій чи ситуацій, у яких ми моделями подій та дискурсом про них відіграють
людина бере участь у певний момент часу в певному моделі контексту [7, с. 59], які характеризуються як
місці з іншими учасниками (зі змінами ідентичності “суб’єктивні конструкти” мовців, що “представляють
та соціальних ролей), виконуючи певну дію та маючи релевантні характеристики комунікативного середо-
певні цілі [6, с. 588]. вища (а також вербальної взаємодії [7, с. 25]) в епізо-
Об’єктом ментальної моделі може бути як особис- дичній (автобіографічній) пам'яті та постійно контро-
тий досвід мовця, так і дискурс (наприклад, розповідь люють процеси продукування та розуміння мовлення
чи новини). Окрім того, важливу роль у створенні (discourse production and comprehension)” [5, с. 16].
ментальної моделі відіграють більш загальні знання На відміну від комунікативних моделей ситуацій,
та переконання, належні членам певної лінгвокуль- які можуть містити деталі, що не є комунікативно
турної спільноти, що уможливлюють взаєморозумін- значущими в моделях контексту (наприклад, зовніш-
ня. Отже, ментальна модель поєднує експліцитно ність комунікантів), модель контексту характеризу-
виражену вербальну інформацію та умовиводи [19, ється “особливим відбором чи реконструкцією моделі
с. 163]. У процесі сприйняття мовлення, мовець Б ситуації” [5, с. 24].
реконструює ментальну модель дискурсу (чи інтен- Моделі контексту забезпечують прагматичну доре-
цій) мовця А. У свою чергу, “планування дискурсу чність мовлення (дискурсу) через його відповідність
або дії передбачає створення ментальної моделі для комунікативній ситуації і, як правило, включають
даної комунікативної вербальної дії” [6, с. 588–589]. інформацію про мовців відповідно до комунікативних
Характеризуючи типи ментальних моделей, Т. ван ролей (мовець, реципієнт, автор тощо), соціальних
Дейк розрізняє семантичну модель ситуації (situation ролей чи ідентичності (вчитель, кореспондент), соці-
model), яка репрезентує ситуацію чи події, про які альних категорій (гендер, клас, вік тощо), стосунків
йдеться в дискурсі, і динамічну прагматичну модель (дружніх, ворожих), цілей, інтенцій, знань комунікан-
контексту комунікативної ситуації, у якій мовці тів на кожному етапі спілкування [6, с. 589]. Моделі
беруть безпосередню участь [6, с. 588–589]. контексту також можуть характеризувати ситуацію
Узагальнюючи результати експериментальних дос- спілкування в аспектах часу, місця, обставин; подій;
ліджень пам'яті та розуміння тексту в когнітивній мовленнєвих дій, жанрів; когніції в раціональному та
психології, Р. А. Зван та Г. А. Радванскі виокремлю- емоційному аспектах [4, с. 131]. Т. ван Дейк зазначає,
90
що вплив моделей контексту на перебіг спілкування, and we looked up to find a queer little old man, jerking
як правило, є прихованим і маніфестується лише у and twitching in the doorway. [...] “Who are you, sir,
випадку комунікативних збоїв [5, с. 19]. and by what right do you touch this gentleman’s pa-
Результати та їх обговорення. Як показує аналіз pers?” he asked. “I am a private detective, and I am en-
ілюстративного матеріалу, питання-перепити в діало- deavouring to explain his disappearance.” “Oh, you are,
гічному дискурсі (окрім випадків неуспішної комуні- are you? And who instructed you, eh?” “This gentle-
кації) також можуть вживатися для оновлен- man, Mr. Staunton’s friend, was referred to me by Scot-
ня/побудови моделей контексту, які впливають на land Yard” [10, с. 270].
перебіг власне комунікативної події, та моделей ситу- У ситуації (4) питання-перепити Лорда Маунт-
ацій минулих подій, про які йдеться в розмові, через Джеймса є реакцією на поведінку Шерлока Холмса,
запит повторення (пояснення/уточнення) відповідних яка видається йому неправомірною, і засобом долу-
елементів попереднього висловлення або дискурсу. чення до розмови для з'ясування особи детектива,
Крім того, питання-перепити функціонують як верба- його права виконувати певні дії та замовника, який
лізатори імпліцитної інформації, виступаючи у формі надав право діяти в його інтересах.
умовиводів та припущень, що висловлюються мовцем Соціальний статус актуалізується за допомогою
Б (продуцентом питання-перепиту) при створенні питань-перепитів у випадках невідповідності поведін-
ментальної моделі (ситуації/контексту). ки співрозмовника очікуванням мовця (“But how come
При побудові моделі контексту питання-перепити you into this matter, Miss Burnet?” asked Holmes. “How
використовуються для уточнення компонентів кому- can an English lady join in such a murderous affair?”
нікативної ситуації, таких як особа співрозмовника, [9, с. 762]) або конвенціям/ступеню офіційності спіл-
його статус і роль, предмет розмови/тематика спілку- кування між представниками різного статусу:
вання, знання, переконання, очікування, наміри, ба- (5) Bobby Jones: Well, look, there's a lot I have to tell
жання, плани, ставлення, емоції. Визначення особи you, but it isn't safe to go on talking here. And besides,
співрозмовника, як правило, відбувається на початку you've got to meet Frankie. Moira Nicholson: Lady Fran-
розмови, при цьому увага звертається на ім’я, профе- ces Derwent? I thought you were her chauffeur. The land-
сійну діяльність: lord said you– Bobby Jones: Now, trust me. I'll explain
(1) Makinson: Yes, a man with the most individual about that too. But we've got to find some place to talk
imagination. Is there some way I can help you, gentle- where there's no danger of being overheard [18].
men? My name is Makinson. Poirot: Peter Makinson? Боббі Джоунз представляється особистим водієм
The agent of Henry Gascoigne? Makinson: Yes, what a Леді Францес на час розслідування вбивства, а на-
tragic loss! [12]. справді є її другом дитинства, про що не знає Мойра
У фрагменті (2) з’ясовуються справжні родинні Ніколсон. У ситуації (6) предметом уточнення є уяв-
стосунки, адже Міс Блеклок вважає, що Патрік і Джу- лення Пуаро про роль Джулії та Ізабел Тріпп (свідки
лія лише прикидаються її племінниками задля отри- чи підозрювані), що впливатиме на подальше спілку-
мання спадщини: вання з ними.
(2) Patrick Simmons: Well, the fact of the matter is, Aunt (6) Poirot: Then, both of these deaths have in common
Lettie, it seemed like a bit of a lark. Miss Blacklock: Just a the same three people: Wilhemina Lawson and your-
minute! You called me “Aunt”? Does that mean you selves? Julia: You think we had something to do with it,
really are Patrick Simmons? Patrick Simmons: Oh, yes, I Mr Poirot? Isabel: You mean we are suspects? Oh, how
really am Patrick, it's only Julia who-who isn't Julia [2]. thrilling! Julia: Go on, question us, Mr Poirot. Just like
Важливим фактором у спілкуванні є також ступінь you would normal people! Poirot: I will, Mesdames. But
знайомства з мовцем, який має долучитися до розмови: not today [11].
(3) Miss Lemon: A Mr Gordon Halliday is here to see Релевантними аспектами запиту знань є їх наяв-
you, Mr Poirot. Hercule Poirot: M. Gordon Halliday? ність у співрозмовника (що визначає необхідність
Show him in by all means, Miss Lemon. Captain Hastings: повідомлення йому додаткової інформації):
Is that the Australian Gordon Halliday? Hercule Poirot: (7) Myrna Harris: My mum said that I'd be an-an ac-
Mais oui. The self-made millionaire par excellence [16]. cessory before the fact. Inspector Craddock: Do you know
Секретарка Пуаро представляє Гордона Халлідея what that means? Myrna Harris shakes her head: It
як незнайомця (що маркується неозначеним артик- sounded horrible [2].
лем), питання-перепит M. Gordon Halliday? вказує, що Питання-перепити також використовуються для
Пуаро знає, про кого йдеться, і пізніше характеризує з’ясування необхідності надання інформації (Do you
Халлідея на основі фонових знань. У той же час, для really want to know? [11]), джерела її отримання (How
капітана Гастингса релевантною ознакою для його did you know? [18], How did you hear about it? [18]) і
ідентифікації є географічне походження. його надійності (Is Miss Bunner a reliable witness? [2]),
Ступінь знайомства мовців і знання один про одно- а також для визначення психічного стану співрозмов-
го загалом є необхідною умовою для здійснення про- ника, який впливає на ступінь достовірності його
фесійної діяльності (наприклад, знання детектива про повідомлення (I suppose the whole thing is not a vision
особу замовника його послуг і навпаки): and a touch of nerves? [9, с. 753]).
(4) “Perhaps he was not so strong as you suppose. I У діалогічному дискурсі переконання мовців сто-
should think he may have had some secret trouble. With суються наявного стану речей (“And you think you
your assent, I will put one or two of these papers in my have evidence that he murdered his late master?” [9,
pocket, in case they should bear upon our future inquiry.” с. 758]), минулої події (Why, did you think the murderer
“One moment – one moment!” cried a querulous voice, was returning to the scene of the crime? [14]), а також
91
майбутньої дії співрозмовника/іншої людини (“What особу, яка виконала певну дію (And there's no indica-
effect do you think it will have upon his plans now that he tion as to who it was? [2]), її ім'я, статус:
knows you are here?” [10, с. 97]). (12) “I saw her in conversation with her maid.” “And
Оцінка переконань співрозмовника вербалізується who is her maid?” “Alice is her name. She is an Ameri-
у формі питань-перепитів як вираження ставлення: can and came from California with her.” “A confidential
(8) Inspector Sullivan: Believe it or not, strawberry servant?” “A little too much so. It seemed to me that her
theft is not my greatest priority. Mrs McCarthy: Now see mistress allowed her to take great liberties. Still, of
here, young man! Oh, I see, our concerns are beneath course, in America they look upon these things in a differ-
you, are they? Big city boy! Inspector Sullivan: That's not ent way” [8, с. 125].
what I meant. Mrs McCarthy: I'll have you know, my У фрагменті дискурсу (12) питання-перепит стосу-
award-winning strawberry scones put Kembleford on the ється як постійних характеристик покоївки (імені,
map. At least Inspector Valentine took his responsibilities походження), так і змінних (зокрема, особливостей її
seriously. You're not even listening! [15]. стосунків з дружиною мовця).
У фрагменті дискурсу (8) поєднується умовивід Діяльнісний аспект моделі ситуації включає репре-
Місіс МакКарті щодо оцінки її проблеми (крадіжка зентацію мовленнєвих дій (Why didn’t you report it?
полуниць) як другорядної та спроба змінити ставлен- [2]) та поведінки. Так, питання-перепит стосується
ня новопризначеного інспектора поліції зі столиці деталей попередньої розмови одного з мовців:
через порівняння з попередником на посаді. (13) Gordon Halliday: She was going away for the
Окрім раціонального аспекту спілкування важливу weekend. Her maid's just called from Bristol station. They
роль для подальшої комунікації відіграє розуміння were supposed to change there, only, apparently, Flor-
емоційного стану співрозмовника та його причин, а ence stayed on the train. Said she had some business
також відносин з іншими: further on. Hercule Poirot: Now, did she specify what
(9) Poirot: Please do calm yourself and sit down. Ara- business? Gordon Halliday: No, no, she just said that
bella: Thank you. That fall was no accident, Mr Poirot. she'd get the first train back to Bristol and then they'd go
She was pushed by one of them. I know it! But if my hus- on together [16].
band knew that I am accusing them, he-he'd – Poirot: You У ситуації (14) також актуалізується мовленнєва
fear him, Madame? Arabella: No, no, forgive me. I am поведінка (факт спілкування з підозрюваним) і спосіб
safe here, at least [11]. отримання знань про неї співрозмовником (інспекто-
Одним із засобів погодження спільних майбутніх ром поліції):
дій (у випадку кооперації) або планування/ко- (14) Phillipa Haymes: I'm happy to verify a statement if
регування власної діяльності (у тому числі комуніка- it means I can stand up straight. Inspector Craddock: The
тивної) є запит планів співрозмовника (And how long dead man, Rudi Scherz, you told me he was a stranger to
are you proposing to be away? [18]), його намірів чи you. Phillipa Haymes: Yes? Inspector Craddock: Did you
бажань: at any time have a conversation with him in the sum-
(10) Hercule Poirot: Hastings, I must reserve for myself merhouse at Little Paddocks? Phillipa Haymes: In the
immediately for tomorrow night a table at le Jardin des summerhouse? It's absurd. Who told you that? Inspector
Cygnes. Captain Hastings: You want to look at the killer, Craddock: The statement was made to me that you were
eh? Hercule Poirot: It is exactly that, Hastings. Twice it is seen speaking to him [2].
arranged: the dinner, the restaurant, the guests. And Окрім дій, питання-перепити є запитом ставлення
tomorrow night, I must be there. To prevent a second (You were bored by the whole thing? [2]), бажань (So
death [17]. what did Crotchet want? [13], мотивів (What are you
Погодження своїх дій зі співрозмовником включає saying? Why should I've wanted to kill Pauline? [17]). У
запит інструкцій: той же час, минулу дію мовця можна розглядати як
(11) Inspector Craddock: And if you were planning a керовану певною прагматичною моделлю контексту,
murder? Julia Simmons: I'm a dispenser. I'd mix a lethal що мотивує діяльність/вербальні дії мовця:
potion. Quick and clean, and quiet. Inspector Craddock: (15) Hercule Poirot: And that was the end of it. I was
Ah. Should I make a note of that? Julia Simmons: Better taken to a ship and deported on the same day. In a cabin
not, in case anyone else pops off in suspicious circum- of the third class! Captain Hastings: So, that's why you
stances [2]. never came. But why on earth didn't you tell me?
Співвідношення моделей контексту і моделей си- Hercule Poirot: Hercule Poirot arrested and deported
туацій минулих подій, на нашу думку, можна розгля- like a common criminal? It was something that I pre-
дати як включення: модель ситуації, що репрезентує ferred not to describe [17].
минулу подію з власного досвіду та/або розповідь про Пуаро приховує факт своєї депортації з Аргентини
неї, входить до компоненту моделі контексту (знань). (через спробу розслідувати вбивство) і таким чином
Зафіксовані аспекти моделі ситуації включають впливає на знання та ставлення капітана Гастингса до
час/період, коли відбувалася дія (Was this in the olden себе як шанованої людини, а не звичайного право-
days? [2], On Saturday? Are you sure? [2]), опис того, порушника
що сталося (“Were you with him? Can you tell us what Висновки. Отже, розгляд когнітивного аспекту
has happened?” [9, с. 1084]), характериза- функціонування питань-перепитів у діалогічному
цію/категоризацію минулої події (Didn't turn out to be дискурсі можливий через їх аналіз із застосуванням
suicide or anything, did it? [18]), місце дії (Was that in a поняття ментальної моделі. Питання-перепити є засо-
place called Marchbolt? [18]), місце перебування мо- бом оновлення моделі контексту комунікативної
вця в певний час у минулому (Where was I? [12]), ситуації (за їх допомогою визначається особа
92
співрозмовника, його статус і роль, предмет розмо- Модель ситуації, що містить інформацію про минулі
ви/тематика спілкування, знання, переконання, очіку- події чи попередні розмови комунікантів, входить до
вання, наміри, бажання, плани, ставлення, емоції), а моделі контексту у формі знань, у той же час, минулі
також моделі ситуації минулої події (уточнюється дії мовців (їхні мотиви) визначаються моделями кон-
час, місце дій/подій, особи, їхні характеристики та тексту в минулому.
поведінка, ставлення, бажання й мотиви).
1. Стрельченко Н. С. Питання-перепити у термінологічному 10. Doyle A. C. The Return of Sherlock Holmes / Arthur Conan
аспекті / Н. С. Стрельченко // Наукові записки Doyle. – Ware : Wordsworth Editions Limited, 1995. – 309 p.
Кіровоградського державного педагогічного 11. Dumb Witness [movie] / directed by Edward Bennett. –
університету. Серія: Філологічні науки (мовознавство). – Carnival Film & Television, 1996. – 103 min.
2015. – Вип. 138. – С. 243–248. 12. Four and Twenty Blackbirds [movie] / directed by Renny
2. A Murder is Announced : [movie] / directed by David Giles. – Rye. – Picture Partnership Productions, 1989. –50 min.
BBC, 1985. – 153 min. 13. The Adventure of the Clapham Cook [movie] / directed by
3. Carter R. Cambridge grammar of English / R. Carter, M. Edward Bennett. – London Weekend Television /
McCarthy. – Cambridge : Cambridge University Press, Independent Television, 1989. – 51 min.
2006. – 973 p. 14. The Hollow : [movie] / directed by Simon Langton. –
4. Dijk T. A. van Context Models in Discourse Processing / Granada Television, 2004. – 93 min.
Teun A. van Dijk // The Construction of Mental 15. The Maddest of All : [movie] / directed by Matt Carter. –
Representations During Reading / [edited by H. van BBC, 2014. – 44 min.
Oostendorp, S. R. Goldman]. – Mahwah, NJ : Lawrence 16. The Plymouth Express : [movie] / directed by Andrew
Erlbaum Associates, 1999. – P. 123–148. Piddington. – Picture Partnership Productions,
5. Dijk T. A. van Discourse and Context: A sociocognitive 1991. – 50 min.
approach / Teun A. van Dijk. – New York : Cambridge 17. The Yellow Iris : [movie] / directed by Peter Barber-
University Press, 2008. – 267 p. Fleming. – Picture Partnership Productions, 1993. – 50 min.
6. Dijk T. A. van Discourse and knowledge / Teun A. van Dijk // 18. Why didn't they ask Evans? : [movie] / directed by John
The Routledge Handbook of Discourse Analysis / [edited by Davies, Tony Wharmby. – London Weekend Television,
J. P. Gee, M. Handford]. – London : Routledge, 2012. – P. 1980. – 180 min.
587–603. 19. Zwaan R. A. Situation Models in Language Comprehension
7. Dijk T. A. van Discourse and Knowledge: A Sociocognitive and Memory / Rolf A. Zwaan, Gabriel A. Radvansky //
Approach / Teun A. van Dijk. – Cambridge : Cambridge Psychological Bulletin. – 1998. – Vol. 123, No. 2. – P.
University Press, 2014. – 400 p. 162–185.
8. Doyle A. C. The Adventures of Sherlock Holmes / Arthur 20. Zwaan R. A. Updating situation models / R. A. Zwaan, C. J.
Conan Doyle. – 158 p. – URL: https://sherlock-holm.es/ Madden // Journal of Experimental Psychology: Learning,
/stories/pdf/letter/2-sided/advs.pdf Memory, and Cognition. – 2004. – Vol. 30. – P. 283–288.
9. Doyle A. C. The Case-Book of Sherlock Holmes / Arthur
Conan Doyle. – Ware : Wordsworth Editions Limited,
1993. – 1126 p.
REFERENCES
1. Strelchenko N. S. Echo questions from the terminological Kirovograd State Pedagogical University. Series: Philology
point of view / N. S. Strelchenko // Scientific papers of (Linguistics). – 2015. – Issue 138. – P. 243–248.
Cognitive peculiarities of echo questions' functioning: mental models

N.S. Strelchenko
Abstract. Based on the mental model theory, the article analyzes cognitive peculiarities of echo questions' functioning in conversa-
tional discourse. It also examines the components and types of mental models, suggesting that echo questions may be viewed as a
verbal means of building context models of the communicative situation and situation models of past events. Furthermore, it shows
the relationship between context models and situation models and provides the inventory of their constituents drawing on the data
from contemporary English films and fiction.
Keywords: echo question, mental model, context model, situation model, conversational discourse.
Когнитивные особенности функционирования вопросов-переспросов: ментальные модели

Н. С. Стрельченко
Аннотация. Статья посвящена анализу когнитивных особенностей функционирования вопросов-переспросов в диалогиче-
ском дискурсе на основе теории ментальных моделей. Рассмотрены компоненты и типы ментальных моделей. Вопросы-
переспросы изучаются как вербальное средство построения моделей контекста коммуникативного события и моделей си-
туаций прошлых событий. Определяется соотношение моделей контекста и моделей ситуаций, а также инвентарь их сос-
тавляющих на материале современных англоязычных кинофильмов и прозы.
Ключевые слова: вопрос-переспрос, ментальная модель, модель контекста, модель ситуации, диалогический дискурс.
93
L’analyse cognitive comparée du symbolisme maeterlinckien et kâlidasien

D. O. Tchystiak*
Université nationale Taras Chevtchenko de Kyiv, Kyiv, Ukraine
*Corresponding author. E-mail: dmytro.tchystiak@gmail.com
Résumé. L’article entreprend une analyse cognitive comparée des structures symboliques dans le théâtre de Maurice Maeterlinck
(son drame «Pelléas et Mélisande») et celui de Kâlidasa (sa pièce «Çakuntalã»). Il est démontré que les similitudes textuelles se
retrouvent aussi bien dans les isotopies des images que dans les structures narratives diverses ce qui atteste une forte symbolisation et
une suggestion de l’imagerie individuelle des auteurs.
Mots clés: symbolisme, concept, image, modèle actantiel, narration.
Dans les écrits de Maurice Maeterlinck, la conception du Nymphe pour le personnage de Mélisande), de Sylvie
mythe est étroitement liée à celle du symbole, et acquiert Sauvage [25] (figures de l’Ange, de Fée chez Mélisande,
une place d’exception pour la compréhension du figure de l’Ogre chez Golaud) et surtout de Christian
fonctionnement des structures sémantiques profondes qui Lutaud (mythèmes de l’Agneau, de Lazare, de Marie-
génèrent l’imaginaire de l’auteur. Voici ce qu’il en dit Madeleine) [14], qui a notamment révélé le mythe
dans la réponse à l’Enquête sur l’Evolution littéraire de maeterlinckien de l’anneau d’or englouti [15] tout en
Jules Huret (1891), bien connue de tout maeterlinckien : présentant d’admirables travaux sur l’imaginaire
«L’autre espèce de symbole serait plutôt inconscient, maeterlinckien [16]. On ajoutera également les noms de
aurait lieu à l’insu du poète, souvent malgré lui, et irait, Delphine Cantoni [4] (symbolisme du végétal), de
presque toujours au-delà de la pensée» [18, p. 586], ce Christian Berg [3] (thèmes expiatoires chrétiens) et de
n’est plus le poète qui crée, mais «l’ordre mystérieux et Michael Wood [27] (symbolisme de la chevelure). On
éternel et la force occulte des choses», c’est «l’Eternité» tâchera d’explorer ici plus en détail la piste, relevée par
qui «appuie ses paroles» [18, p. 587]. À partir des notes Christian Lutaud. L’observation que «le thème littéraire
maeterlinckiennes sur le symbole, on peut supposer que traditionnel de la répudiation cruelle de la femme
ce drenier, chez Maeterlinck, a au moins trois acceptions: soupçonnée à tort d’infidélité qui efface de sa mémoire
1. le symbole a priori qui «part de l’abstraction et tâche l’objet de son amour (...) atteste son double emprunt à la
de revêtir d’humanité ces abstractions» [18, p. 586] (une Légende de Geneviève de Brabant d’une part, à l’Anneau
allégorie au niveau de l’œuvre entière); 2. le symbole de Sakountalâ d’autre part» [15] nous a incité à
«inconscient» au niveau de l’œuvre entière ; 3. enfin, le considérer plus en détail les rapports intertextuels entre
symbole textuel, une image «qui obéit aux lois de l’intertexte mythologique de Çakuntalã de Kâlidasa et son
l’Univers» [18, p. 588]. Ainsi, le symbole maeterlinckien hypertexte, Pelléas et Mélisande de M.Maeterlinck. Il est
est aussi loin du signe conventionnel de Charles Sanders opportun de souligner que la notion de l’intertexte
Pierce, que du «contexte sémiotique» de Iouri Lotman. mythologique n’est pas bien définie dans les théories de
Arnaud Rykner souligne avec désarroi : «Il (le symbole) l’intertextualité. Ainsi, pour M.-C, Huet-Brichard, à partir
tient ensemble et simultanément la multiplicité des de la fameuse classification des types de transtextualité de
signifiés qui en viennent du coup à s’annuler Gérard Genette [9, p. 11], le mythe est un hypotexte aux
mutuellement dans leur façon de désigner une place fonctions référentielle, transformationnelle, descriptive et
unique au réel» [24, p. 31]. Le symbole maeterlinckien parodique [12, p. 87]. Cependant, pour Nathalie Piégay-
serait-il indéchiffrable ? Certes, le symbole en tant que Gros, «le mythe est un substrat commun pour un réseau
mare tenebrarum de l’inconscient ou «la loi de l’Univers» des textes» [21, p. 89]. Pourtant il est impossible de
est une notion trop vague pour l’étude linguistique ou détecter l’hypotexte qui aurait été la première version
littéraire. Mais l’auteur nous a laissé d’autres répères. écrite du mythe. On ne dispose que de «textes-
Dans le même Cahier bleu, on lit: «L’emploi du symbole interprétants» [23], variantes de réécriture d’un mythe
est sans doute la marque de toute littérature ou art primitif donné. Ainsi, le mythe devient un ensemble d’intertextes-
et de toute renaissance» [17, p. 130]. Le substrat mythique interprétants et passe dans la catégorie de l’hypertexte
(«primitif») aurait donc une influence primordiale sur le d’après G. Genette. Donc, en analysant les liens
symbolisme maeterlinckien. Le symbole maeterlinckien intertextuels entre Çakuntalã de Kâlidasa et Pelléas et
rejoint les conceptions modernes de grands théoriciens de Mélisande de M. Maeterlinck on observe la relation du
la culture soviétique Alexeï Losév («le symbole est une type un texte-interprétant de l’hypotexte (un ensemble
construction imagée qui peut suggérer toutes les sphères d’intertextes) vs l’hypertexte.
de l’existence et de l’au-delà» [2, p. 349]) et Sergueï L’analyse cognitive comparée des fables des deux
Avérintsév («signe, doté de toute la polyvalence du mythe œuvres montre plusieurs affinités entre leurs narrations.
et de la signification infinie de l’image» [1, p. 156]). La Dans Çakuntalã de Kâlidasa, le roi Dushyanta chasse
sémantique mythique serait alors le substrat d’une dans la forêt avec son serviteur et rencontre l’Anachorète
poétique de l’inconscient, donc, du symbolisme. qui leur demande d’arrêter la poursuite des animaux dans
Il existe quelques études consacrées à la recherche des un lieu sacré. Alors le Roi décide de faire une promenade
mythes maeterlinckiens dans le texte de Pelléas et et rencontre les vierges aux arrosoirs qui ont consacré leur
Mélisande. On doit citer les travaux de Michèle Couvreur vie au service des Dieux. Le Roi aperçoit Çakuntalã,
[6] (thèmes mythiques de l’Ondine, de Sirène et de «l’éclat tremblant de la lumière» [13, p. 41], la fille du
94
sage Kauçika et d’apsarâ («apsarâ» en sanscrit signifie retourne au roi par l’intermédiaire du Poisson (il est
«issue de l’eau») Menakâ, il s’en éprend et lui offre un opportun de souligner que le Poisson était l’avatar du dieu
anneau en signe de fidélité. Le sentiment est partagé, la des eaux Varuna et de Vishnu et acquiert la fonction du
jeune fille tombe enceinte. Mais l’irascible ermite messager des Dieux; on se souviendra qu’il est un acteur
Durvâsas a jeté un sort sur Çakuntalã qui n’a pas su dans le mythe de Polycrate cher à Maeterlinck).
l’accueillir comme il se devait: ainsi, Dushyanta oublie sa Cependant le Roi Dushyanta n’est pas digne encore de la
bien-aimée, la mémoire ne lui reviendra qu’après la révélation divine, il doit attester son amour pour
reconnaissance de l’anneau. Mais Çakuntalã a perdu Çakuntalã et son courage dans la bataille avec les démons
l’anneau lors de ses ablutions à Çâkravatâra, et l’époux ne «géants», les açouras et ce n’est qu’après qu’on le juge
la reconnaît plus. Enfin, après de longues épreuves le décent d’être réuni à sa bien-aimée. Le Roi, descendant
couple est réuni autour de leur enfant, le futur roi Bharata, du dieu Soma, «qui contient le breuvage de l’immortalité»
et les Dieux leur accordent un brillant avenir. Dans [7, p. 590], représente la dynastie Lunaire et symbolise
Pelléas et Mélisande de Maeterlinck, le prince ainsi la fertilité qui engendre l’avatar des eaux
d’Allemonde Golaud offre à Mélisande, une jeune fille primordiales, Çakuntalã. Leur fils, Bharata, «tel un lotus
aux cheveux d’or, trouvée au bord d’une source, un du jour, dont les pétales ne se voyaient pas, et qui
anneau d’or et la prend pour épouse. Mais celle-ci perd s’entr’ouvre, aux premières lueurs de l’aurore nouvelle»
l’anneau dans la Fontaine des Aveugles en compagnie de [13, p. 87], acquiert la symbolique solaire de
Pelléas, le frère cadet de Golaud. Celui-ci tombe à cet l’intelligence cosmique, celle du «cœur du monde» [7, p.
instant même de son cheval de chasse dans la forêt. 893], une variante de mythème du Siècle d’Or.
Mélisande prétend avoir perdu l’anneau dans la grotte Le symbolisme mythique de l’actant Golaud ne montre
près de la mer. Plus tard Golaud l’accuse d’adultère, la pas de caractéristiques de Roi. Par contre il est représenté
surprend dans les bras de Pelléas, le tue, et la blesse à par la symbolique du Cavalier et du Prince. Le cavalier,
mort. À la fin Mélisande meurt, après avoir mis au monde d’après C.G. Jung, exprime «une peur torturante et un
«une toute petite fille (...) qui est venue beaucoup trop certain désespoir, une panique devant les forces dont la
tôt» [19, p. 440]. conscience aurait perdu le contrôle» [7, p. 179] ou, pour
La première ligne de Bénédiction (l’avant-prologue) de le dire plutôt à la façon de Maeterlinck, «d’énormes
Çakuntalã est révélatrice : «Que la première création du puissances, invisibles et fatales, dont nul ne sait les
créateur (l’eau, attribut de Çiva) vous protège!» [13, p. intentions» [19, p. 496] qui gouvernent le monde et sont
31]. Ainsi, toute l’intrigue se déroulera sous le signe de représentées par l’actant Quelqu’un. Le Prince «fait plus
l’eau. Il en va de même pour Pelléas et Mélisande: la figure de héros que de sage» [7, p. 785], le héros de la
pièce commence par l’ouverture de la Grande Porte sur la chasse, avec les chiens, personnages du monde du dessous
Mer où le soleil se lève et par l’invitation à laver la porte (et notamment ceux de Hécate) suggèrant les associations
[19, p. 374]. Le mythème de l’eau sacrée est représenté avec le serviteur d’un autre Prince – celui des Ténèbres.
par l’image de la Mer, «lieu des naissances, des Dans ce contexte, l’Anneau, en tant qu’attribut du Prince
transformations et des renaissances» [7, p. 623] et génère Golaud, implique non pas le symbole chrétien «de
le fonctionnement du modèle actantiel. On voit bien dans l’attachement fidèle, librement accepté au temps et au
les fables des deux textes juxtaposés que le schéma cosmos» [7, p. 51], mais «la relation dialectique maître-
actantiel entre les actants Dushyanta-Çakuntalã-Durvâsas- esclave» [7, p. 49]. Ainsi, l’anneau tombé dans l’eau
Dieux et Golaud-Mélisande-Pelléas montrent les relations mettra fin à l’esclavage d’Allemonde, la sortie du monde
parallèles du type : Perte-Retrouvailles/Perte définitive de du Temps, dans le Chaos «d’énormes puissances», mais
l’Anneau et le motif de la Naissance de l’Enfant Royal. aussi dans le hors-temps de l’Amour et de la Mort, dans
Le symbolisme de l’actant Dushyanta se caractérise par le un jardin-Eden qui voit s’unir Pelléas et Mélisande
mythème du Roi, chakravartî, «qui fait tourner la roue à (devenant la transformation du mythème des Premiers
huit rayons (la mandala), le monarque universel» [8, p. Hommes) pour l’éternité. Cependant la sémantique
819], le représentant des Dieux sur la Terre, assurant mythique du roi Dushyanta se transforme dans la
l’harmonie universelle. Dushyanta est aussi Chasseur en sémantique de l’actant Pelléas. Pour Golaud, le mythème
«quête spirituelle» [7, p. 213] et trouve le sacré dans la du Chasseur change de signification: la quête du spirituel
Forêt (parmi «les bienfaits du Ciel», les arbres et les se change en quête profane de sens et de sensualité, tandis
herbes, les «intermédiaires entre la terre et la voûte du que chez Pelléas nous observons bien l’aspiration à la
ciel» [7, p. 455], dont Liane, l’attribut de Çakuntalã). Le Beauté Divine, symbolisée par Mélisande. Pour Pelléas,
sacré est personnifié par Çakuntalã – la fille de la Sagesse Mélisande est l’essence de la Beauté : «Je n’avais jamais
(son père est le sage Kauçika) et de l’Eau Supérieure rien vu d’aussi beau, avant toi… J’étais inquiet, je
(apsarâ Menakâ). Le Roi d’ailleurs identifie sa bien- cherchais partout(…) Et je ne trouvais pas la beauté… Et
aimée : «aurait-elle été créée d’abord en son esprit (du maintenant je l’ai trouvée!..» [19, p. 431]. Ainsi, tout
Créateur) en assemblant toutes les belles formes?» [13, p. comme Çakuntalã, Mélisande «rassemble toutes les belles
48]. Ainsi, on caractérisera Çakuntalã, la Vierge à formes». On peut aussi faire la supposition que le
l’Arrosoir, par le mythème de la Fille du Roi, un avatar de mythème de la Lune de chez Dushyanta est retrouvé
l’élément aquatique, « la face propice de l’eau » [7, p. également chez Pelléas comme son attribut, dans
444] (on voit que les attributs de l’actant – la Source, l’épisode de la descente dans les grottes.
l’Arrosoir, le Lac sacré des Apsarâs le soulignent bien à Le symbolisme mythique de Mélisande est lié à ses
propos). L’Eau du Ciel symbolise l’inconscient caractéristiques textuelles, attestant sa nature divine, tout
individuel, une partie de l’inconscient collectif, représenté comme chez la fille d’apsarâ Menakâ. On la compare à
par les Dieux. L’Eau Supérieure enlève l’anneau et le l’Ange et à l’Oiseau, ses attributs mythiques sont les
95
Colombes– symboles de la Pureté, de l’Âme et d’Éros mythème de Fille du Roi, «femme-enfant», «l’eau
[7, p. 289], sa provenance n’est pas indiquée, mais on la supérieure», une partie de l’inconscient collectif. Cette
devine royale (son attribut, la Couronne, atteste une disproportion entre les mariés atteste l’impossibilté d’unir
nature solaire et la présence Divine [7, p. 306]). Tout la Conscience et l’Inconscient, le Sage et le Divin. Ainsi,
comme Çakuntalã, Mélisande est liée au mythème de le Mythe de l’Enfant royal propre à Kâlidasa subit une
l’Eau. On notera également les attributs mythiques du curieuse transformation. Mélisande, étant solaire de
thème de la Fille du Roi, relevées par M. Piettre [22, p. nature («la lumière» de sa chevelure «cache» la lumière
31]: 1.Victime propitiatoire ; 2.Victime exemplaire ; du ciel [19, p. 407], elle aspire à voir le ciel clair» [19, p.
3.Ministre de la protection divine. La fable d’une Fille du 394], elle regarde la lumière avec Pelléas [19, p. 421], elle
Roi sacrifiée à l’Océan, très répandue dans la mythologie préfère la lumière à l’ombre [19, p. 429] etc.) et
grecque, est présente également dans Pelléas et Mélisande ensemence l’eau seule, sans Golaud, par la Couronne,
de Maeterlinck. Golaud la rencontre au bord de la Source l’Anneau, la Chevelure d’Or, enfin, elle s’associe avec le
(le sang divin, la semence du ciel, la maternité, image de Soleil Couchant sur la Mer et s’y dissout. Ce Déluge,
l’âme, symbole de l’origine [7, p. 904]), elle s’éprend de auquel fait référence l’exposition du drame, assure la
Pelléas et perd l’anneau dans la Fontaine des Aveugles, présence de Mélisande dans le temps cyclique (le Soleil
elle entraînera son bien-aimé dans une Grotte et enfin – se lève tous les jours), tandis que la naissance d’une
au fond de la Fontaine. Mélisande arrive à Allemonde par «toute petite figure de cire qui doit vivre dans la laine
la Mer (un topos intermédiaire entre les mondes), sur un d’agneau» [19, p. 440] qui «va pleurer aussi» [19, p. 449]
Navire à grandes voiles, elle pleure souvent sans raison et la perpétue en Allemonde. La cire de cette petite fille
meurt un soir lorque le Soleil est couché sur la Mer; sa implique les connotations mythiques de la création de
voix est «plus fraîche que l’eau», elle passe «sur la mer au l’espèce humaine par l’eau et la cire dans les Eddas, et en
printemps» [19, p. 431], dans ses yeux «les anges du ciel particlier, dans Völuspá (Prophétie de la voyante). Ainsi,
s’y baignent tout le jour dans l’eau claire des montagnes» la dissolution de Mélisande implique la fin d’un cycle
[19, p. 426], sa chevelure «inonde» [19, p. 407], etc. Tout vital et le début du nouveau, qui n’a rien du Siècle d’Or
comme Çakuntalã, Mélisande est liée au monde végétal. de Bharata.
Elle est venue de la Forêt (symbole de l’inconscient, La transformation de l’intertexte mythologique d’après
médiateur entre terre et ciel), elle a de longs cheveux le texte-interprétant a donc lieu par allusion (seule une
dénoués (signe solaire, végétal, image de Marie partie du texte mythique est retenue dans l’hypertexte). On
Madeleine, signe «d’abandon à Dieu» [7, p. 236]), elle peut relever les schémas actantiels de l’Anneau d’or perdu
s’unit aux branches du saule (signe de la Vierge Marie, de (retrouvé ou non) et de la Naissance d’Enfant Royal. Par
la Mort et de la Résurrection [7, p. 849]). On citera à ailleurs, il y a une transformation au niveau thématique:
propos la remarque de Delphine Cantoni sur l’aspiration dans Çakuntalã on glorifie l’harmonie entre le monde divin
«à s’unir avec les forces vitales de la nature (...) un désir et humain, dans Pelléas et Mélisande, en revanche, le
de fusion et de communion universel» [5, p. 146]. rapport entre les personnages et le personnage sublime est
Si Dushyanta et Çakuntalã sont tous deux d’origine ambivalent: la Mort est secondée par la dissolution dans la
divine, le mariage de Golaud et de Mélisande est une symbolique aquatique; ainsi, le symbole de l’Eau suggère
mésalliance entre le sacré et le profane. L’auteur non seulement le Mythe du Déluge, mais également le
caractérise le très grand Golaud par le mythème du Géant, Mythe de la Re-création du Monde. N’est-ce pas là l’un des
être chtonien qui est «la banalité magnifiée» [7, p. 474]. secrets maeterlinckiens qui rêvait de «donner une
Mélisande, quant à elle, peut être caractérisée par le impression d’éternité» [26, p. 37].
LITTÉRATURE
1. Аверинцев С. С. София-Логос: Словарь / Сергей 10. Gorceix P. Symbolisation, suggestion et ambiguïté / Paul
Сергеевич Аверинцев. – К.: Дух и Литера, 2000. – 912 с. Gorceix // Les Lettres Romanes. – 1986. – N° 3–4. – P.
2. Лосев А. Ф. Знак. Символ. Миф / Алексей Федорович 211–226.
Лосев. – М.: Издательство Московского университета, 11. Greimas A. J. Sémantique structurale / Algirdas Julien
1982. – 480 с. Greimas. – Paris: PUF, 2002. – 264 р.
3. Berg Ch. Les larmes et le sang: thématiques sacrificielles et 12. Huet-Brichard M.-C. Littérature et Mythe / Marie-Catherine
expiatoires chez Maeterlinck, Virrès, Davignon et Demade / Huet-Brichard. – Paris: Hachette Livre, 2001. – 175 р.
Christian Berg // Les relations littéraires franco-belges de 13. Kâlidasa. Çakuntalã / Kâlidasa / Traduit du sanscrit et annoté
1890 à 1914. – Bruxelles: Ed. de l’Université de Bruxelles, par Frans de Ville. – Bruxelles: Office de publicité,
1984. – P.13–31. 1948. – 296 р.
4. Cantoni D. La picturalité du premier théâtre de Maeterlinck / 14. Lutaud Ch. Maeterlinck et la Bible / Christian Lutaud //
Delphine Cantoni // Annales Fondation Maurice Maeterlinck Annales Fondation Maurice Maeterlinck / sous la dir. de
/ sous la direction de Christian Angelet et Christian Berg, – Robert O. J. Van Nuffel. – Gand, 1971. – Tome XVI. –
Gand, 1999. – Tome XXXI. – P.121–158; P.39–124.
5. Cantoni D. Le premier théâtre de Maeterlinck: du segment au 15. Lutaud Ch. Le Mythe maeterlinckien de l’anneau d’or
liant / Delphine Cantoni // Nord’. – Décembre 1995. – N° 26. englouti / Christian Lutaud // Annales Fondation Maurice
– P.19–33. Maeterlinck / Sous la dir. de Robert O. J. Van Nuffel. – Gand,
6. Couvreur M. Le thème mythique de l’ondine dans le théâtre Tome XXIV, 1978. – P. 57–119.
de Maeterlinck / Michèle Couvreur // Textyles. – 1997. – N° 16. Lutaud Ch. L’émerveillment aquatique dans l’imaginaire
1–4. – P. 45–50. maeterlinckien // Christian Lutaud // Annales Fondation
7. Dictionnaire des symboles / Établi par J.Chevalier, Maeterlinck / Sous la dir.de E. Capiau-Laureys. – Tome
A.Gheerbrant. – Paris: Ed. Robert Laffont, 1992. – 1062 р. XXVI, Gand, 1980. – P.101-118.
8. Durand G. Les structures anthropologiques de l’imaginaire / 17. Maeterlinck M. Cahier bleu / Maurice Maeterlinck // Annales
Gilbert Durand. – Paris, DUNOD, 1992. – 536 р. Fondation Maurice Maeterlinck. – Gand, Tome XXII,
9. Genette G. Palimpsestes / Gérard Genette. – Paris: Le Seuil, 1976. – P. 7–184.
1982 – 576 р.
96
18. Maeterlinck M. Œuvres. T. 1. Le réveil de l’âme: Poésie et 24. Rykner A. Contre la musique – tout contre Maeterlinck et la
essais / Maurice Maeterlinck. – Bruxelles, Ed. Complexe, quête du hors-sens / Arnaud Rykner // Textyles. – 2005. – N °
1999. – 748 p. 26–27. – P. 30–35.
19. Maeterlinck M. Œuvres. T. 2. Théâtre I / Maurice 25. Sauvage S. Le mythe féminin chez Maeterlinck et Alain-
Maeterlinck / Ed. établie, commentée et précédée d’un Essai Fournier. De Mélisande à Yvonne de Galais / Sylvie Sauvage
par P. Gorceix. – Bruxelles: Ed. Complexe, 1999. – 656 р. // Annales Fondation Maeterlinck / sous la dir. de Ch.
20. Maurice Maeterlinck. 1862–1962 / Sous la dir. de J. Hanse, Angelet. – Gand, Tome XXIX, 1992. – P. 119–171.
R.Vivier. – Bruxelles: La Renaissance du Livre, 1962. – 549 р. 26. Van de Kerckhove F. Les yeux de Mélisande. Echos de
21. Piégay-Gros N. Introduction à l’Intertextualité / Nathalie Schopenhauer et d’Emerson dans Pelléas et Mélisande /
Piégay-Gros. – Paris: DUNOD, 1996. – 186 р. Fabrice Van de Kerckhove // Textyles. – 2004. – N ° 24. – P.
22. Piettre M. Au commencement était le mythe / Monique 23–37.
Piettre. – Bruges: Desclée de Brouwer, 1968. – 272 p. 27. Wood M. Les cheveux de Mélisande / Michael Wood //
23. Riffaterre M. Sémiotique intertextuelle: l'interprétant // Annales Fondation Maurice Maeterlinck / sous la dir. de
Michael Riffaterre. // Revue d'esthétique. – 1979. – N° 1–2. – Robert O. J. Van Nuffel. – Gand, Tome IV, 1958. – P. 5–14.
P. 128–150.
REFERENCES
1. Averintsev S.S. Sophia–Logos: Dictionary / Sergey Ser- Maeterlinck / Sous la dir. de Robert O. J. Van Nuffel. – Gand,
geyevich Averintsev. – Kiev: Dukh i Litera, 2000. – 912 р. Tome XXIV, 1978. – P. 57–119.
2. Losev A.F. Sign. Symbol. Myth / Alexey Fiodorovich Losev. 16. Lutaud Ch. L’émerveillment aquatique dans l’imaginaire
– Moscow: National Moscow university, 1982. – 480 р. maeterlinckien // Christian Lutaud // Annales Fondation
3. Berg Ch. Les larmes et le sang: thématiques sacrificielles et Maeterlinck / Sous la dir.de E. Capiau-Laureys. – Tome
expiatoires chez Maeterlinck, Virrès, Davignon et Demade / XXVI, Gand, 1980. – P.101-118.
Christian Berg // Les relations littéraires franco-belges de 17. Maeterlinck M. Cahier bleu / Maurice Maeterlinck // Annales
1890 à 1914. – Bruxelles: Ed. de l’Université de Bruxelles, Fondation Maurice Maeterlinck. – Gand, Tome XXII, 1976. –
1984. – P.13–31. P. 7–184.
4. Cantoni D. La picturalité du premier théâtre de Maeterlinck / 18. Maeterlinck M. Œuvres. T. 1. Le réveil de l’âme: Poésie et
Delphine Cantoni // Annales Fondation Maurice Maeterlinck essais / Maurice Maeterlinck. – Bruxelles, Ed. Complexe,
/ sous la direction de Christian Angelet et Christian Berg, – 1999. – 748 p.
Gand, 1999. – Tome XXXI. – P.121–158; 19. Maeterlinck M. Œuvres. T. 2. Théâtre I / Maurice
5. Cantoni D. Le premier théâtre de Maeterlinck: du segment au Maeterlinck / Ed. établie, commentée et précédée d’un Essai
liant / Delphine Cantoni // Nord’. – Décembre 1995. – N° 26. par P. Gorceix. – Bruxelles: Ed. Complexe, 1999. – 656 р.
– P.19–33. 20. Maurice Maeterlinck. 1862–1962 / Sous la dir. de J. Hanse,
6. Couvreur M. Le thème mythique de l’ondine dans le théâtre R.Vivier. – Bruxelles: La Renaissance du Livre, 1962. – 549 р.
de Maeterlinck / Michèle Couvreur // Textyles. – 1997. – N° 21. Piégay-Gros N. Introduction à l’Intertextualité / Nathalie
1–4. – P. 45–50. Piégay-Gros. – Paris: DUNOD, 1996. – 186 р.
7. Dictionnaire des symboles / Établi par J.Chevalier, 22. Piettre M. Au commencement était le mythe / Monique
A.Gheerbrant. – Paris: Ed. Robert Laffont, 1992. – 1062 р. Piettre. – Bruges: Desclée de Brouwer, 1968. – 272 p.
8. Durand G. Les structures anthropologiques de l’imaginaire / 23. Riffaterre M. Sémiotique intertextuelle: l'interprétant //
Gilbert Durand. – Paris, DUNOD, 1992. – 536 р. Michael Riffaterre. // Revue d'esthétique. – 1979. – N° 1–2. –
[9] Genette G. Palimpsestes / Gérard Genette. – Paris: Le Seuil, P. 128–150.
1982 – 576 р. 24. Rykner A. Contre la musique – tout contre Maeterlinck et la
10. Gorceix P. Symbolisation, suggestion et ambiguïté / Paul quête du hors-sens / Arnaud Rykner // Textyles. – 2005. – N °
Gorceix // Les Lettres Romanes. – 1986. – N° 3–4. – P. 211–226. 26–27. – P. 30–35.
11. Greimas A. J. Sémantique structurale / Algirdas Julien 25. Sauvage S. Le mythe féminin chez Maeterlinck et Alain-
Greimas. – Paris: PUF, 2002. – 264 р. Fournier. De Mélisande à Yvonne de Galais / Sylvie Sauvage
12. Huet-Brichard M.-C. Littérature et Mythe / Marie-Catherine // Annales Fondation Maeterlinck / sous la dir. de Ch.
Huet-Brichard. – Paris: Hachette Livre, 2001. – 175 р. Angelet. – Gand, Tome XXIX, 1992. – P. 119–171.
13. Kâlidasa. Çakuntalã / Kâlidasa / Traduit du sanscrit et annoté 26. Van de Kerckhove F. Les yeux de Mélisande. Echos de
par Frans de Ville. – Bruxelles: Office de publicité, Schopenhauer et d’Emerson dans Pelléas et Mélisande /
1948. – 296 р. Fabrice Van de Kerckhove // Textyles. – 2004. – N ° 24. – P.
14. Lutaud Ch. Maeterlinck et la Bible / Christian Lutaud // 23–37.
Annales Fondation Maurice Maeterlinck / sous la dir. de Robert 27. Wood M. Les cheveux de Mélisande / Michael Wood //
O. J. Van Nuffel. – Gand, 1971. – Tome XVI. – P.39–124. Annales Fondation Maurice Maeterlinck / sous la dir. de
15. Lutaud Ch. Le Mythe maeterlinckien de l’anneau d’or Robert O. J. Van Nuffel. – Gand, Tome IV, 1958. – P. 5–14.
englouti / Christian Lutaud // Annales Fondation Maurice
Comparative cognitive analysis of the symbolization in the texts of Maurice Maeterlinck and Kālidāsa
D. O. Chystiak
Abstract. The article deals with the comparative cognitive analysis of the symbolist structures in the texts of theatre of Maurice
Maeterlinck (his drama “Pelleas and Melisande”) and of Kālidāsa’s play “Abhijñānaśākuntalam”. It is attested that textual similari-
ties are shown not only on the level of the isotopy of imagery but also on the level of different narrative structures that generate a
powerful symbolization and the suggestive potential of traditional and individual worldview of these authors.
Keywords: symbolism, concept, image, actant model, narration.
Сравнительный когнитивный анализ символики в текстах М. Метерлинка и Калидасы

Д. А. Чистяк
Аннотация. В статье проведен компаративный когнитивный анализ символических структур в текстах М. Метерлинка
(«Пелеас и Мелисанда») и Калидасы («Шакунтала»). Выделяются основные текстовые связи, как на образно-символическом
уровне, так и на уровне композиционных структур, что свидетельствует о широкой концентрации символических и
суггестивных элементов в авторских картинах мира писателей.
Ключевые слова: символизм, концепт, образ, актантная модель, композиция.
97
Дискурсивна актуалізація аксіологічного потенціалу концепту LIAR

Л. Я. Терещенко*
Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, м. Вінниця, Україна
*Corresponding author. E-mail: tereshchenko_l@yahoo.com
Анотація. У статті піднімається питання дослідження аксіологічного потенціалу концепту LIAR. Аналіз дискурсивної
актуалізації лексеми liar, а також рефлексії носіїв мови щодо цього, виявив аксіологічні характеристики концепту LIAR у
трьох площинах, що характеризують вектор, ступінь вираження та конвенційність оцінки. Ці характеристики є лабільними в
сучасному англомовному публіцистичному дискурсі, оскільки визначаються властивостями суб’єктів рефлексії, чия оцінка
актуалізується під одночасним впливом різнонаправлених етичних та етикетних норм.
Ключові слова: концепт LIAR, когнітивно-дискурсивний підхід, аксіологічний потенціал, вектор оцінки, ступінь вира-
ження та конвенційність оцінки.
Вступ. Концепт LIAR відноситься до значущих ак- суб’єктивного, в якому переломлюється суспільне
сіологічно маркованих концептів, у дослідженні яких бачення, і навпаки. Зокрема, цей підхід застосовано у
важливо виявити не лише його понятійну та перцепти- вивченні концепту НАПРАВДА, а також аксіологічно-
вно-образну складові, але й оцінність, яка глибоко го змісту концептів МАСКУЛІННІСТЬ та ФЕМІНІН-
пов’язана з провідними світоглядними настановами НІСТЬ [4; 8]. Аксіологічним характеристикам концепту
певного народу. Актуальність цього дослідження зу- LIAR до сьогодні дослідники приділяли лише побіжну
мовлена формуванням в англомовному світі нового увагу, розглядаючи їх у зв’язку з концептом НЕПРАВ-
стилю суспільно-політичних відносин (“політики бру- ДА [4; 5]. Вплив культурних та ментальних трансфор-
тальних слів” – politics of four-letter words, politics of мацій сучасного англійського суспільства на ціннісні
insult [12; 13; 16]), а також змінами у мовленні публі- характеристики концепту LIAR донині не досліджено.
цистів внаслідок потужного впливу електронних засо- Особливості мовної категорії оцінності і структура
бів масової інформації та комунікації, що сприяли пе- оцінки описані досить чітко у лінгвістичній літературі
регляду відношення англомовного суспільства до фун- [1]. Погоджуючись з думкою Н. В. Вишиваної, заува-
кціонування лексем певного типу, зокрема і номінації жимо, що «відправною точкою» при дослідженні оці-
liar. Існування концептуальних структур, які характе- нки слід обрати суб’єкта оцінки, адже оцінна структу-
ризуються вираженою оцінкою, вимагає розробки ме- ра характеризує саме його ставлення до об’єкта оцін-
тодології дослідження саме цієї характеристики конце- ки згідно різних підстав, на основі особистого тракту-
пту, котра і є ключем до розуміння, за яких умов мож- вання стереотипів, здійснюючи при цьому не лише
лива вербалізація концепту LIAR і якими саме експресивну, але й орієнтувальну та регуляторну фу-
мовними засобами. нкцію. А. М. Приходько наголошує, що фігура творця
Метою нашого дослідження є виявлення форм і й користувача мови є одночасно і фігурою спостері-
особливостей дискурсивної реалізації аксіологічного гача [7, с. 45], тобто суб’єкт оцінки водночас виступає
потенціалу концепту LIAR. Зауважимо, що ми визна- у ролі суб’єкта рефлексії, оцінюючи не лише предмет
чаємо концепт LIAR / БРЕХУН як квант структурова- обговорення, але й влучність обраних ним засобів для
ного знання, що перейшов із розряду індивідуально- вираження бажаного концептуального змісту. Оскіль-
особистісного смислу на рівень семантичного утворен- ки суб’єкти рефлексії здійснюють оцінювання на під-
ня, наділеного лінгвокультурною специфікою й емо- ставі власних аксіологічних орієнтирів, що можуть не
ційно-оцінним ореолом, що відображає сукупне світо- співпадати із соціокультурними, оцінний знак мовних
бачення носіїв англійської мови, фіксує знання, уяв- виразів може визначається ними незалежно від їх
лення, асоціації, образи й оцінки мовця, і який: конвенціонального змісту [8]. Саме тому ми вважаємо
(1) свідомо вербалізує інформацію, зміст якої не відпо- доречним залучення до методів нашого дослідження
відає його знанню про предмет розмови, (2) з метою аналізу рефлексивних висловлень мовців про своє
формування у співбесідника хибного уявлення про ставлення до можливості вживання лексеми liar.
предмет, (3) за умов, коли адресатові невідомо про мо- Матеріали і методи дослідження. Провідними ме-
жливість порушення мовцем умов істинності та тодами нашого дослідження є: 1) семантичний аналіз
щирості у висловлюванні. імені концепту – лексеми liar, 2) дослідження додат-
Короткий огляд публікацій за темою. На сьо- кового змісту лексеми liar в атрибутивних словоспо-
годні вже сформувалась досить чітка методологія до- лученнях, 3) інтерпретативний аналіз змісту паремій;
слідження концептуальних структур, представлена у 4) дослідження особливостей актуалізації лексеми liar
роботах В. І. Карасика, О. І. Морозової, М. В. Піме- у публіцистичному дискурсі й аналіз результатів реф-
нової, А. М. Приходька, І. А. Стерніна тощо [3; 4; 7]. лексії носіїв англійської мови щодо особливостей
Як зауважує О. П. Воробйова, при цьому важливо вживання та емотивних характеристик лексеми liar і
відійти від статичного погляду на предмет досліджень самого концепту LIAR. Ціннісні характеристики кон-
і осмислити ті зміни, які відбулись і відбуваються з цепту LIAR були розглянуті у трьох площинах – з
нашими уявленнями про картину світу [2]. Таке дос- точки зору вектору, конвенційності і ступеня
лідження може бути здійснене на основі когнітивно- вираження оцінки.
дискурсивної методології, яка дозволяє розглянути
ціннісні характеристики концептів через призму
98
Результати та їх обговорення. Ми розглядаємо еліптичне речення (Liar!) має виражену негативну

аксіологічний потенціал концепту LIAR як потен- оцінку, а словосполучення first-class liar, good liar,
ційно закладену в ньому здатність викликати певні accomplished liar, expert liar набувають позитивної
оціночні судження або емоційні реакції у носіїв мови оцінки модифікаторів.
в процесі його актуалізації в мовленні. Цей потенціал З аналізу лексикографічних джерел і дискурсивних
представляє собою сукупність усіх можливих реакцій, контекстів слідує, що лексема liar має широкий
що містять емотивно-оцінний компонент. В ході дис- спектр сполучень Adj.+liar, які ми поділяємо на ква-
курсної актуалізації лексеми, яка вербалізує концепт, ліфікативні, що фіксують додаткові риси брехуна,
реалізується лише обмежений набір оцінок, що виділені на основі інформації раціонально-логічного
пов’язано із залученням у кожній окремій ситуації характеру, та дескриптивні, які виражають емоційно-
конкретних цінностей, переконань і установок, емоцій оцінне ставлення суб'єкта рефлексії до брехуна. Ква-
та почуттів учасників. Тобто, в актуалізованому в ліфікативні атрибутивні словосполучення з іменни-
дискурсі концепті колективне знання переломлюється ком liar відображають зміст наївної картини світу, не
через особистий досвід і особисте емоційно-оцінне утворюючи єдиної системи, а лише вказують на типи
переживання мовців, відображає бачення фрагменту брехунів, закріплені у колективній концептосфері
дійсності з індивідуальних і загальних суспільних англійців як найбільш розповсюджені й значимі, як то
позицій [4]. тип мовців, для яких неправда перейшла в шкідливу
Вектор оцінки представляє тяжіння ціннісних хара- звичку (a chronic liar, а habitual liar, an inveterate liar,
ктеристик концепту до одного з полюсів “позитивна an incorrigible liar) аж до патологічного стану
оцінка” – “негативна оцінка”, яка є не абсолютною, а (а pathological liar, a compulsory liar, a psychopathic
градуальною, тобто розташованою у певному місці на liar) або інший тип – брехуна-професіонала, майстер-
шкалі між цими крайніми точками. Міра наближення ність якого може викликати захоплення (а professional
оцінки до крайнього позитивного чи негативного мак- liar, a plausible liar, an accomplished liar, a world class
симуму визначає ступінь вираження оцінки. Конкре- liar, a first class liar, а master liar).
тний концепт може бути охарактеризований, напри- Зміст атрибутивних словосполучень зазнає певних
клад, у термінах “вираженої негативної оцінки” або модифікацій у процесі концептуального осмислення і
“скоріш позитивної, аніж негативної оцінки”. Конвен- оцінки різних номінацій брехунів окремими носіями
ційність оцінки, як з погляду її вектору, так і ступеня англійської мови. Зокрема, деякі ознаки можуть набу-
вираження, є властивістю концепту зберігати певні вати суб’єктивної градації: <…> it can be surmised that
ціннісні характеристики протягом тривалого проміжку he rejected habitual, inveterate and chronic as too mild,
часу, а також у більшості випадків дискурсної bald-faced as too trite and pathological as too severe [17]
актуалізації концепту. – на думку автора, назвати когось “закоренілим бреху-
Більшість дослідників спільні в думці про те, що ном” означає виразитись занадто делікатно про його
концепту LIAR властива негативна оцінність, тоді як схильність до неправди, а “патологічним брехуном” –
для концепту LIE / НЕПРАВДА характерні флуктуації занадто нетерпимо.
оцінки залежно від контексту, ціннісної орієнтації мов- Дескриптивні словосполучення з іменником liar
ця, його емпатії [4]. Неправда розглядається як окрема передають емоційне відношення до конкретного
дія, наслідки якої не обов'язково будуть негативними, а суб’єкта неправдивого мовлення, а також оцінку його
брехун представляє у колективній свідомості фігуру, моральних якостей та дій. Зокрема, такі словосполу-
яка несе потенційну загрозу через свою здатність поро- чення як а dirty liar, а bloody liar, the slickest liar, a big
дити безмежну кількість неправдивих висловлень. fat liar, аn abject liar, а calculating liar, damnable liar
Іменник liar (провідний засіб вербалізації концепту не лише інтенсифікують негативну оцінність номіна-
LIAR) відносять до особливого типу номінацій із сема- ції, але й пресупонують образу й звинувачення. Дода-
нтикою оцінки. В ньому одночасно сполучаються: тковим семантичним компонентом оцінки може ви-
1) назва об’єкта оцінки, б) ознака, яка мотивує оцінку, ступити осуд: I was such a moral coward, such a
3) вираження суб’єктивного ставлення мовця до sickening liar.
об’єкта оцінки. Про негативну оцінку лексеми liar сві- Вирази з іменником liar, семантичним компонен-
дчить той факт, що вона довгий час була майже табу- том яких виступає “схвальне ставлення”, не чисельні
йованою в сучасному англомовному політичному дис- й часто стають елементом іронічно-сатиричних ви-
курсі (а four-letter word, “L” word) [9] й часто заміщу- словлень, на зразок: It is always good policy to tell the
ється евфемізмами (economical with truth, a stranger to truth unless of course you are an exceptionally good liar
the truth, penchant for dishonesty) [9; 10]. У випадку ви- (Jerome K. Jerome). Більш поширеними є випадки ви-
словлення обурення поведінкою людини, чию неправ- раження модифікатором додаткового схвальної оцінки
ду запідозрили або викрили, вигук Liar! характеризу- певних рис брехуна, наприклад: а sweet-talking liar –
ється більшим афективним впливом порівняно з пре- схвально оцінюється манера висловлюватись; Clever
дикативними структурами (порів. You are lying). liars give details, but the cleverest don't – схвалюються
З приводу зауважень Н. М. Панченко, що слово інтелектуальні здібності брехуна.
liar є нейтральною одиницею номінації суб’єкта об- Дескриптивні словосполучення можуть містити
манної дії, яка може отримувати позитивну чи нега- не лише етичну оцінку, але й вказувати на успішність,
тивну оцінку в залежності від модифікатора [5], за- майстерність людини казати неправду. У цьому випа-
значимо наступний аргумент: оскільки конкретні ви- дку оцінка набуває градуального характеру і вказує не
падки первинні щодо загальних, при конфлікті оцінок на позитивність / негативність обраної характеристи-
перемагає семантика модифікатора [4], тобто ки, а на міру її прояву. Вміння людини майстерно
99
брехати оцінюється від дуже низького рівня (lousy liar, ють Вашингтону. Наприклад, стаття про Б. Обаму по-
poor liar) – до посереднього оволодіння навичками чинається з провокаційного питання: George Washing-
(a good liar) – і зрештою до найвищого рівня майстер- ton could not tell a lie. Can our current president tell the
ності у брехні: the champion liar; the best liar in the truth? [14]. На карикатурі в одному з журналів зобра-
world; a very skilful liar; damn good liar; expert liar. жено Білла Клінтона, який розмовляє з
Як відомо, базова аксіоматика національної мовної Дж. Вашингтоном. Останній каже: “I cannot tell a lie”,
свідомості зосереджена в паремійних пластах. Анг- на що Клінтон відповідає (репліка являє собою цитату,
лійські паремії надають брехуну почасти протилежну яку приписують Б. Клінтону): “If everyone’s on record
оцінку. В деяких – брехун, його наміри і діяльність denying it you’ve got no problem” [10]. Таким чином,
засуджуються, на зразок, Show me a liar, and I will відбувається зсув із царини епічного до царини коміч-
show you a thief; і є такі, в яких нещирий мовець і його ного. За іронією долі, сама історія про Дж. Вашингто-
наміри частково або повністю виправдовуються, на- на, що покликана служити прикладом правдивості,
приклад: A good lawyer must be a great liar; A well- виявилась вигаданою.
intentioned lie is better than a mischief-making truth. Не- Особливий інтерес становлять випадки, коли лек-
однозначний зміст афористичного висловлювання сема liar з’являється у мовленні політиків і журналіс-
Telling lies is a fault in a boy, an art in a lover, an тів. Більшість таких випадків представляють усне мо-
accomplishment in a bachelor, and second nature in a влення, наприклад вигуки “Liar!” або “You lie!” на
married woman представляє специфічне відношення адресу американського президента Б. Обами, як це
англійців до неправди, залежно від того, хто виступає сталося 9 вересня 2009 року в Конгресі США, або
її суб’єктом. Утім зауважимо, що в пареміях негатив- форуми і статті на сайтах, де користувачі вільно ви-
на оцінка суб'єкта неправдивого мовлення превалює. словлюють думку щодо політичних опонентів [12]. У
Антиномічний характер англійських паремій свід- таких формах оцінка проявляється з найбільшою ін-
чить про конфлікт соціальних і утилітарних ціннос- тенсивністю через мовну гру, коли мовці вигадують
тей, що керують життєвим вибором членів англійсь- нові слова: liar in chief (по аналогії з commander in
кого суспільства. Дослідження аксіологічних домі- chief), liarcracker, liarhead (два останніх відносять до
нант англійської та американської культур показали, вульгаризмів), liarholic, liarocracy (liar+democracy),
що чесність є універсальною цінністю, соціокультур- lieberalism (lie+ liberalism) [14; 20].
ним регулятивом, який складає тверде підґрунтя для Крім того, усе більше публіцистів та інтернет-
засудження неправди і її творців [3;6]. Водночас ети- болгерів беруться коментувати допустимість або на-
кет приписує мовцям уникати прямого засудження віть необхідність уживання слова liar. Аргументація
неправдивого мовця, шляхом прямої його номінації – варіюється від негативної оцінки вибору цієї лексеми,
We think it wrong for people to use strong language, es- яка нібито більш характерна для мовлення дітей у
pecially language that directly attacks the character of садочка (kindergarten epithets [15] за аналогією з дитя-
someone else [19]. Таким чином, виникає когнітивний чим віршиком Liar, liar! Pants on fire! ) або для вулич-
дисонанс, суть якого можна звести до наступної тези: ної бійки (street in-fighting [16]) до виправдання такого
«Чесність вважається суспільною цінністю, але у ви- мовлення на засадах активної громадської позиції (a
падку контакту з нечесною людиною етикетні прави- passionate and engaged citizenry [12]) і навіть вказувань
ла входять в суперечність з нормами моралі і не до- на особливу значимість цього слова для підтримання
зволяють активізувати концепт LIAR конвенційними порядку, суспільної моралі і поваги до усіх учасників
мовними засобами, призводячи до абсурдної ситуації, комунікації (No other word is as useful in dispelling the
коли брехуна неможливо чесно і прямо назвати бре- defamatory accusations as the word liar. The use of the
хуном». Тим часом здоровий глузд підказує, що праг- word liar is important for civility itself. I will continue to
матичні цінності у сучасному світі є не менш важливи- use my favorite offensive four-letter word when it is
ми, ніж екзистенційні – Lying is a survival skill [11]; I needed [19]).
like liars. They always keep you guessing [20]; <…> to
most of us, honesty often means cruelty [9]. Висновки. Аксіологічні характеристики концепту
Скептичне ставлення носіїв англомовної культури LIAR відображено у семантиці засобів номінації й
до пропагованих високих моральних принципів у що- дескрипції суб'єкта неправдивого мовлення, дескрип-
денному житті, прослідковується у трансформаціях, тивних словосполученнях, а також пареміях. У ре-
яких зазнав хрестоматійний приклад чесності Дж. зультаті аналізу дискурсивної актуалізації лексеми
Вашингтона. Історія про сказані Дж. Вашингтоном у liar, а також рефлексії носіїв мови щодо цього, було
дитинстві слова “I can’t tell a lie Pa; you know I can’t виявлено такі аксіологічні характеристики концепту
tell a lie. I did cut it with my hatchet.” [18, с. 264] у від- LIAR, як її вектор, ступінь вираження та конвенцій-
повідь на справедливе звинувачення батька стали ос- ність оцінки, є лабільними в сучасному англомовному
новою багатьох ремінісценцій, в кожній з яких висмі- публіцистичному дискурсі, оскільки визначаються
юється нездатність казати неправду, наприклад: I am властивостями суб’єктів рефлексії, чия оцінка актуа-
different from Washington. I have a higher and grander лізується під одночасним впливом різнонаправлених
stand of principle. Washington could not lie. I can lie but етичних та етикетних норм.
I won’t. (Mark Twain) [ibid.]. У новітній історії
американських президентів послідовно протиставля-
100
1. Вишивана Н. Особливості мовної категорії оцінності та http://www.blogher.com/least-used-expression-business-
структура оцінки // Науковий вісник Чернівецького politics-and-media-youre-lying .
університету. Германська філологія. Вип. 188-189. – 10. Coulson S. Conceptual blending in thought, rhetoric, and
Чернівці: “Рута”, 2004. – С. 73-79. ideology / Seane Coulson // Cognitive Linguistics : Current
2. Воробьёва О.П. Концептология в Украине: обзор Applications and Future Perspectives / eds. Gitte Kristiansen,
проблематики // Лингвоконцептология: перспективные René Dirven et al – Amsterdam : John H. Benjamins
направления: монография / авт. кол.: А.Э. Левицкий, С.И. Publishing Company, 2006. – P. 187-210.
Потапенко, О.П. Воробьёва и др.; под ред. А.Э. 11. Fitzgerald J. The Liar's Guide to Getting Ahead. – LU-
Левицкого, С.И. Потапенко, И.В. Недайновой. − Луганск: LU.COM, 2008. – 56p.
Изд-во ГУ "ЛНПУ имени Тараса Шевченко", 2013. − 12. Hoffman K. S. Comment forum speech as a mirror of
С.10−37. mainstream discourse // Controlling the Message: New Media
3. Карасик В.И., Ярмахова Е.А. Лингвокультурный типаж in American Political Campaigns / eds. Farrar-Myers V.A.,
«английский чудак» / В. И. Карасик, Е.А. Ярмахова. – М. Vaughn J. S. – New York : New York University Press,
: Гнозис, 2006. – 240с. 2015. – 316p.
4. Морозова О.І. Лінгвальні аспекти неправди як 13. Jackson P. Liar a four-letter word in campaigns for
когнітивно-комунікативного утворення (на матеріалі governor’s office // Bangor Daily News – July 16, 1990 /
сучасної англійської мови) : дис. ... док. філол. наук : URL: http://archive.bangordailynews.com/1990/07/16/liar-a-
10.02.04. / О. І. Морозова. – Київ, 2008. – 491с. four-letter-word-in-campaigns-for-governors-office/ .
5. Панченко Н.Н. Средства объективации концепта «обман» 14. Kelly J. President Obama, liar in chief // Pittsburgh
(на материале английского и русского языков) : автореф. Post-Gazette – July 22, 2012 / URL: http://www.post-
дис. … канд. филол. наук: 10.02.20 – сравнительно- gazette.com/opinion/jack-kelly/2012/07/22/President-Obama-
историческое, типологическое и сопоставительное liar-in-chief/stories/201207220203 .
языкознание / Надежда Николаевна Панченко. – 15. Kristof N. D. Calling Bush A Liar // The New York Times –
Волгоград, 1999. – 20 с. JUNE 30, 2004 / URL: http://www.nytimes.com/2004/
6. Привалова И.В. Интеркультура и вербальный знак /06/30/opinion/calling-bush-a-liar.html?_r=0 .
(лингвоконитивные основы межкультурной 16. Lasky M. J. The Language of Journalism: Newspaper cul-
коммуникации): монография / И.В. Привалова. – М. : ture. Volume one. – Somerset, NJ: Transaction Publishers,
Гнозис, 2005. – 472с. 2000. – 478p.
7. Приходько А.М. Концепти і концептосистеми в 17. Safire W. On Language; Congenital, Liar, Punch // The New
когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики / York Times – February 4, 1996 / URL:
Анатолій Миколайович Приходько. – Запоріжжя : http://www.nytimes.com/1996/02/04/magazine/on-language-
Прем’єр, 2008. – 332с. congenital-liar-punch.html .
8. Яценко М. О. Актуалізація аксіологічного змісту 18. The Oxford Dictionary of Phrase, Saying and Quotation / еd.
концептів МАСКУЛІННІСТЬ та ФЕМІНІННІСТЬ у Susan Redcliffe. – [2nd edition]. – Oxford: OUP,
сучасному англомовному художньому дискурсі : 2002. – 696p.
автореф. дис... канд. філол. наук : 10.02.04 / М. О. 19. Tibbs, S. The most offensive four-letter word in our culture /
Яценко; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Х., URL: http://www.conservatibbs.com/2015/05/the-most-
2008. – 20 c. offensive-four-letter-word-in.html .
9. Centor E. The Least Used Expressions in Business, Politics 20. Urban Dictionary of Slang / URL::
and The Media: “You’re lying” / URL: http://www.urbandictionary.com/ – Заголовок з екрану.
REFERENCES
1. Vyshyvana, N. Peculiarities of evaluation as a language English literary discourse: abstr. dis. cand. fílol. sc. 10.02.04
category and its structure // Scientific Bulletin of Chernivtsi – Germanic Languages. – Kharkiv, 2008. – 22 p.
University. German Philology, 2004, Is. 188-189. P. 73-79. 9. Centor, E. The Least Used Expressions in Business, Politics
2. Vorobyova, O.P. Conceptology in Ukraine: an overview of the and The Media: “You’re lying”– URL:
key issues // Lingvokontseptologiya: promising areas: http://www.blogher.com/least-used-expression-business-
monograph / A.E. Levitskiy, S.I. Potapenko, O.P. Vorobyova politics-and-media-youre-lying .
et al; eds. A.E. Levitskiy, S.I. Potapenko, I.V. Nedaynova, 10. Coulson, S. Conceptual blending in thought, rhetoric, and
2013. P. 10-37. ideology / Seane Coulson // Cognitive Linguistics : Current
3. Karasik V.I., Yarmakhova Ye. A. Linguocultural character Applications and Future Perspectives / eds. Gitte Kristiansen,
“the English eccentric”– Moscow: Gnosis, 2006. – 240p. René Dirven et. al – Amsterdam : John H. Benjamins
4. Morozova, O.I. Linguistic aspects of lying as a cognitive and Publishing Company, 2006. – P. 187-210.
communicative formation in modern English : abstr. dis. dr. 11. Fitzgerald, J. The Liar's Guide to Getting Ahead. – LU-
filol. sc. 10.02.04. – Germanic Languages. – Kyiv, LU.COM, 2008. – 56 p.
2008. – 34 p. 12. Hoffman, K. S. Comment forum speech as a mirror of
5. Panchenko, N.N. Means of presentation of the concept mainstream discourse // Controlling the Message: New Media
DECEPTION in English and Russian languages: abstr. dis. in American Political Campaigns / eds. Farrar-Myers V.A.,
cand. fílol. sc. 10.02.20 – Volgograd, 1999.– 20 p. Vaughn J. S. – New York : New York University Press,
6. Privalova, I.V. Interculture and verbal sign (lingvocognitive 2015. – 316 p.
foundations of intercultural communication): monograph. – 13. Jackson, P. Liar a four-letter word in campaigns for
Moscow: Gnosis, 2005. – 472p. governor’s office // Bangor Daily News – July 16, 1990 /
7. Prykhodko, A.M. Concepts and conceptual systems in URL:http://archive.bangordailynews.com/1990/07/16/liar-a-
cognitive and discursive paradigm of linguistics: monograph. four-letter-word-in-campaigns-for-governors-office/
– Zaporizhzhia: Premier Publishers, 2008. – 332p. 14. Kelly, J. President Obama, liar in chief // Pittsburgh Post-
8. Iatsenko, M.O. Actualisation of the concepts MASCULINITY Gazette – July 22, 2012 / URL: http://www.post-
and FEMININITY evaluative content in contemporary gazette.com/opinion/jack-kelly/2012/07/22/President-Obama-
liar-in-chief/stories/201207220203 .
101
15. Kristof, N. D. Calling Bush A Liar // The New York Times – http://www.nytimes.com/1996/02/04/magazine/on-language-
JUNE 30, 2004 / URL: congenital-liar-punch.html .
http://www.nytimes.com/2004/06/30/opinion/calling-bush-a- 18. The Oxford Dictionary of Phrase, Saying and Quotation / еd.
liar.html?_r=0 . Susan Redcliffe. 2nd ed. – Oxford: OUP, 2002. – 696 p.
16. Lasky, M. J. The Language of Journalism: Newspaper 19. Tibbs, S. The most offensive four-letter word in our culture /
culture. Volume one. – Somerset, NJ: Transaction Publish- URL: http://www.conservatibbs.com/2015/05/the-most-
ers, 2000. – 478p. offensive-four-letter-word-in.html
17. Safire, W. On Language; Congenital, Liar, Punch // The New 20. Urban Dictionary of Slang / URL:
York Times – February 4, 1996 / URL: http://www.urbandictionary.com/ .
Discourse actualisation of the concept LIAR axiological potential

L.Y. Tereshchenko
Abstract. The article deals with estimation of the concept LIAR axiological potential. The analysis of discourse actualisation of the
lexeme liar and the speakers’ reflections on this fact presents three aspects of the axiological characteristics of the concept LIAR: vector,
force, and conventionality of the evaluation. These characteristics are labile in the modern English publicistic discourse due to their direct
correlation to the subjects of reflection whose evaluation is influenced simultaneously by opposing ethical and etiquette norms.
Keywords: concept LIAR, cognitive-discursive approach, axiological potential, vector, force, and conventionality of the evaluation.
Дискурсивная актуализация аксиологического потенциала концепта LIAR

Л. Я. Терещенко
Аннотация. В статье рассматривается проблема исследования аксиологического потенциала концепта LIAR. В результате
анализа дискурсивной актуализации лексемы liar, а также рефлексии носителей языка по этому поводу, определены аксио-
логические характеристики концепта LIAR в трех измерениях: вектор, интенсивность и конвенциональность оценки. Дан-
ные характеристики лабильны в современном английском публицистическом дискурсе, поскольку определяются особен-
ностями субъектов рефлексии, чья оценка актуализируется под одновременным влиянием разнонаправленных этических и
этикетных норм.
Ключевые слова: концепт LIAR, когнитивно-дискурсивный подход, аксиологический потенциал, вектор, интенсивность
и конвенциональность оценки.
102
Зображення протистояння особистості й навколишнього світу

в ранніх п’єсах Петера Турріні
Л. М. Ткаченко
Черкаський державний технологічний університет, м. Черкаси, Україна
*Corresponding author. E-mail: tkatschenko@ukr.net
Анотація. Стаття присвячена творчості австрійського драматурга Петера Турріні, а саме його раннім п’єсам. Зроблено
спробу проаналізувати його художнє новаторство та дослідити проблематику й композиційні особливості драм першого
періоду творчості письменника. Акцентується також увага на трансформації людини в оточуючому середовищі.
Ключові слова: народна п’єса, шокуюча драматургія, споживацьке суспільство, аутсайдер, авангардистські принципи.
Впродовж літературного становлення Петера Турріні подібністю побудови, якими б реалістичними та нату-
змінювалися форма та стиль його творів, погляди авто- ралістичними вони не здавалися, сприймаються зде-
ра стосовно способів висвітлення суспільних проблем, більшого як притчі, а не як відтворення конкретної
але підхід до зображення дійсності завжди був послі- дійсності. Петер Турріні зображує ворожий людині
довним. Мова його героїв близька до народної, а голо- світ, у якому відбуваються вбивства і який веде люди-
вні персонажі – здебільшого представники простого ну до самознищення. Драматург рішуче засуджує таке
люду, адже недаремно драматурга в Австрії називають споживацьке суспільство, він прагне бачити людей
народним письменником. Більшість дійових осіб його незалежними, хоче бути вільним у своїй творчості.
творів шукає вихід зі споживацького суспільства, але Драматург своїми силами домігся успіху в цьому сус-
їхні наполегливі спроби покінчити з лицемірним штуч- пільстві та виборов власну свободу, тому він і намага-
ним життям наштовхуються на перешкоди, і тоді герої ється своїми авангардистськими принципами показати
вдаються до мовчанки. Подібний підхід бачимо й у іншим шлях для досягнення поставленої мети.
п’єсі Петера Гандке «Каспар», головний герой якої У сучасній літературі Петер Турріні вирізняється
вважає мову суспільною формою поневолення людини. своєю оригінальністю, ґрунтованій на нероздільній
Петер Турріні стверджує, що система насильства та єдності письменника з його дійовими особами. У
диктату руйнує людську індивідуальність та гуманіс- своїх творах письменник намагається звільнитися від
тичний зміст життя. Щоб вирватися з цього оточення й гнітючого почуття аутсайдерства, яке переслідує його
відчути свободу, людям не залишається нічого іншого, з дитинства. Багатьом його персонажам притаманні
як відмовитися від спілкування. озлобленість та розчарування, у більшості творів ба-
П’єси австрійського драматурга лише акцентують чимо брутальність, сцени жорстокості, насильства.
увагу на суспільних проблемах, вони не дають яки- Персонажі П. Турріні часом нагадують тварин, які
хось готових відповідей стосовно їх вирішення. Автор намагаються вибратися з такого стану, проте, зреш-
порушує ці питання з надією на те, що в такий спосіб тою, самі стають жертвами суспільства. На передній
зможе підштовхнути громадян до їх розв’язання. Ко- план творів драматурга виходить зображення непри-
ли П. Турріні наголошує, що проблеми можуть бути стойності, агресія й порнографія («Зайві», «Полюван-
усунені лише колективно, він поділяє думку Фрідріха ня на щурів», «Битва під Віднем», «Смерть та дия-
Дюрренматта про те, що «все, що стосується всіх нас, вол»). Цей новий стиль у творчості письменників мо-
повинно вирішуватися всіма нами» [11]. Отже, на на- жна було б назвати літературою екскрементів. Поча-
шу думку, П. Турріні вже дещо відходить від позицій ток такому стильовому напряму поклав Вернер Шваб
А. Штіфтера, який у своїх творах зображує усамітне- у співпраці з театром, яким керував Вольфганг Бауер.
ну, ізольовану від суспільства людину. Між персонажами В. Шваба, В. Бауера та П. Турріні
Усі драматичні твори П. Турріні, крім п’єси «Йозеф існує суттєва відмінність: герої В. Шваба насамперед
і Марія» та «Альпійське сяйво», мають трагічний фі- не належать до нижчих прошарків населення, це, за-
нал. Автор не коментує вчинки героїв, навіть якщо звичай, ті, хто вдається до насильства та вирізняється
вони призводять до самогубства чи до кривавої розп- вульгарністю поведінки лише з нудьги й фрустрації.
рави. П. Турріні змальовує такі персонажі, які допо- В. Бауер показує крах цього альтернативного способу
магають йому виокремити характерні риси спожива- життя, а не викриває суспільні відносини. Натомість
цького суспільства перших десятиріч після Другої П. Турріні, намагаючись захистити індивідів, водно-
світової війни. Унаслідок того, що персонажі його час змушує конкретних персонажів шукати інший
творів забувають мову, зникає і їхня гуманна особис- спосіб життя. Драматург наголошує, що суспільство,
тість, душа, власне характер. А те, що залишається, – у якому багато вбивств, самогубств, саме швидко пе-
це лише тваринне бурмотіння. На нашу думку, така ретворюється на звалище. Він усвідомлює, що це сво-
свобода задовольняє небагатьох. єрідне перебільшення, але змушений вдаватися до
Мета запропонованої статті полягає у спробі дослі- дієвих ефектів, щоб привернути увагу загалу до про-
дити та проаналізувати п’єси драматурга, що відно- блеми. Його п’єси вирізняються тим, що він не нама-
сяться до першого періоду його творчості гається переконувати логікою, як це робили поперед-
(1967 – 1973 рр.). ники, а заворожує публіку емоційно.
Слід сказати, що п’єси австрійського драматурга зі Першим твором, який вийшов із-під пера
своєю алегоричністю, повчальністю та зовнішньою П. Турріні, була п’єса «Полювання на щурів»,
103
написана 1967 року каринтським діалектом. Діалектні каже один із тих, хто стріляв. «Люди мов щурі, щурі
форми мовлення та жаргонізми допомагають пись- мов люди», – відповідає інший.
менникові більш адекватно відтворити реальну дійс- Молоді люди гинуть від пострілів двох мисливців,
ність; П. Турріні пише діалектом не для того, щоб які полюють на щурів. Як чергові шукачі пригод, во-
зробити свої твори доступними певному колу читачів, ни не змогли розгледіти в них людей.
соціальному прошарку людей, а для того, щоб загост- Молода пара не здобула ні свободи, ні душевного
рити увагу на суперечностях австрійської реальності. спокою, вони відчули одне одного тільки на рівні тва-
Фабульна основа драми – історія незвичайних лю- ринного існування. Їхні розмови, як і вміст гаманця,
бовних стосунків двох персонажів, що вибудувані ав- свідчать про порожнечу людського буття. Незважаю-
тором на основі їхньої моралі та психоаналізу душі. чи на рудиментарні почуття, юнак не в змозі зав’язати
Цей твір можна назвати еротичною трагікомедією, з стосунки з ким-небудь з осіб протилежної статі. Лише
іншого боку, це своєрідна балада про кохання, яка пе- після того, як дівчину застрелили і хлопець також сам
ретворює цинічних людей на сором’язливих, наївних опинився на межі смерті, він згадав, що навіть не
закоханих, на Ромео та Джульєтту кінця ХХ століття. знає, як її звати. Петер Турріні наголошує, що «чудо-
Драматург веде розповідь від третьої особи, герої твору вий був би кінець, якби вирішилися питання віднов-
– Він і Вона, віком 25 – 30 років, страждають від без- лення взаємозв’язку між людьми і суспільством» [5].
духовності, недосконалості суспільства, в якому їм В аналізованому контексті щурами вважають людей,
доводиться жити, насамперед від соціальної несправе- які турбуються лише про своє фізіологічне існування.
дливості, що їх оточує. Займенники Він і Вона є абсо- Вони є продуктом того суспільства, яке їх породило, а
лютно незалежними, тобто в п’єсі немає жодного пер- потім викинуло, як непотріб. Того, хто шукає незале-
сонажа, який би мав своє ім’я. Для семантики цих за- жності й хоче вирватися з одноманітності життя, уби-
йменників характерне надзвичайне узагальнення. вають і перетворюють на непотріб. Слова в драмі «по-
Дія твору відбувається на міському сміттєзвалищі, любимо щура в собі» [9, с. 16] стали гірким символом
де молодий автомеханік та його подруга прагнуть людства, яке на очах у драматурга бенкетує на смітни-
усамітнитися, щоб побути поодалік від людей. ку, а потім перетворюється на відходи. П. Турріні пока-
П. Турріні вдається до метафоричності в зображенні зує агресивні дії проти людей, що стали об’єктами жо-
звалища, що натомість спонукає читача замислитися рстокого ставлення з боку суспільства.
над такими проблемами, як падіння рівня людської Описана агресія і є основним принципом шокуючої
культури та знецінення власне життя, відчуження лю- драматургії Петера Турріні. «Ще ніколи так агресивно
дини в тогочасному суспільстві. Несподівано дівчина не було продемонстровано, що цивілізація існує в
помічає щура – хлопець дістає рушницю і вбиває гри- зростаючому споживанні» [6]. Автор не лише нехтує
зуна. Він робить це лише для того, щоб звільнитися всіма табу на сцені, але й «водночас змушує публіку
від фрустрації, позбутися негативних гнітючих на- засумніватися в істинності свого існування» [4]. Діа-
строїв, при цьому немовби демонструє свою фізичну лект, яким написаний твір, – це мова простого люду. З
силу. Героїня вважає поведінку хлопця невмотивова- одного боку, письменник підтверджує цим свою солі-
ною, однак юнак продовжує свою гру, адже для нього дарність із простими людьми, а з іншого – він засуд-
це єдиний спосіб звільнитися від агресії, бо стріляти в жує вживання нецензурної лексики.
людей він не може. Перед героєм постає вибір: або Уже через рік після п’єси «Полювання на щурів»
постріляти щурів для самоствердження, або мати сек- вийшла у світ його нова драма «Забій свиней»,
суальні стосунки з дівчиною для задоволення… Ав- прем’єра якої відбулася 15 січня 1972 року в камер-
тор наголошує на абсурдності поведінки героя, лише ному театрі Мюнхена. На публіку вистава справила
в такий спосіб парубок може протистояти ворожому негативне враження, багато глядачів покинули зал ще
суспільству. Дівчина погоджується з хлопцем і сама до її закінчення.
намагається вбити кілька щурів. Героєві несподівано Незвична авторська манера вразила публіку,
спадає на думку те, що вони ніскілечки не кращі від П. Турріні продемонстрував жорстокість життя селян,
тих гризунів, у яких вони щойно стріляли. використав непристойну та брутальну лексику не ли-
Драматург звертає увагу на знецінення шляхетних ше в мові простих трудівників, але й сільської знаті, і
людських манер та пропонує «власну форму захисту» при цьому немовби інкрустував свій показ жартівли-
[7]. Герої твору звільняються від усього поганого, що вими елементами. «Цей Турріні – найбільший талант
нагромадилось у них за роки їхнього життя. Переро- серед всіх молодих театралів...» – зауважив австрійсь-
дження героїв супроводжується гімном «Хай довго кий критик К. Фішер [2]. Проаналізувавши вистави
живе Австрія». Зміна Його та Її відбувається безпосе- шокового театру, можна дійти висновку, що саме в
редньо на очах у читачів. Лише любов та кохання мо- драмі «Забій свиней» досягнуто найбільш яскравого
жуть надати нового змісту абсурдному життю. За сло- шокуючого ефекту.
вами письменника, «кожне індивідуальне прагнення П’єса П. Турріні вирізняється своєрідною компози-
свободи доходить до тієї межі, коли воно (прагнення ційною побудовою: ситуація репрезентована в діало-
Т. Л.) починає загрожувати можновладцям у цьому гічній формі шляхом пропорційно спланованого заго-
суспільстві» [5, с. 72]. У момент найбільшого вияву стрення конфлікту з його кульмінацією у фіналі та
почуттів лунають постріли, і як це часто трапляється в драматичною розв’язкою в кінці. Усе це разом ство-
житті, протест закінчується трагічно. Їхні душі вже рює сильний шокуючий ефект, який забезпечує три-
майже відірвались від землі, кохання вже відкрилося вале враження від драми.
їм, але тут... гримлять постріли. Мисливці сприйняли Фабульну основу драми становить життя юнака,
Його та Її за щурів. «У них було щось людське», – який має вади мовлення. Саме ця обставина заважає
104
йому нормально жити серед односельців. У п’єсі «За- дінка яких суперечить тому, що вони виголошують.
бій свиней» П. Турріні показує, як «нормальні» люди, Щоб ще більше посилити іронію, П. Турріні зображує
які носять у собі величезний потенціал агресії, вда- поруч із родиною представників вищих прошарків, а
ються до жорстоких дій, щоб знищити кожного, хто саме: учителя, лікаря, адвоката та священика. Як і в
не такий, як вони самі. Отже, зневажена середовищем, першому творі, так і в цій п’єсі головний герой перет-
замкнута в собі людина перетворюється в прямому ворюється на тварину і його заколюють, мов свиню.
розумінні на свиню. Події, що розгортаються в п’єсі, Створюється враження, що вся ця родина складається
– це послідовно продумана модель витіснення одина- зі звірів, які тільки виступають у ролі людей. Варто
ка із суспільства [1]. наголосити, що Валентин є єдиним створінням, яке
Твір починається з опису селянського помешкання: ще зберегло якусь людяність, хоч цей персонаж також
«Ошатна кімната селянина. Типово селянська декора- скочується до рівня тваринного існування.
ція, яка, щоправда, відповідає не так дійсності, як У «Забої свиней» П. Турріні акцентує на тому, що
традиціям цього жанру» [10, с. 88]. Надалі така експо- мова людини в сучасному середовищі – найголовніша
зиція не відіграє якоїсь суттєвої ролі, місцем дії пос- ознака. В аналізованому аспекті показовим вважаємо
тає подвір’я. Автор не випадково починає зображення протиставлення мовлення двох братів: Франц – зведе-
з опису «затишної кімнати» селянина, драматург вда- ний брат Вольте, позашлюбний син селянки, батько
ється до такого засобу, щоб підтвердити побутування Франца – росіянин, тому оточення сприймає його як
розмовної мови й засвідчити дотримання атрибутики «брудного виродка більшовика». Натомість Франц
народної п’єси. Поступово драматург переносить чи- володіє німецькою мовою та співає вголос гімн Авст-
тача із сільських реалій у гротескову ситуацію абсур- рії, тому він солідаризується з іншими, зокрема і з
ду, вдаючись при цьому до іронічної травестії. Такий вітчимом. Тоді всі гуртом спрямовують наростаючу
прийом поступової трансформації дії є однією з най- агресію на Валентина, який від того ще більше зами-
більш характерних ознак новаторства досліджуваного кається в собі, із його вуст чути лише стогін, адже
автора. П. Турріні зображує суспільство, де доміну- знущання переходять будь-які межі. Садисти припі-
ють чоловіки, жіночі ж персонажі перебувають у їхній кають свічкою ступні юнака, висипають йому на го-
владі. Дружини фактично позбавлені навіть права лову свинячі помиї, змушують їсти з помийного від-
голосу, їм відведена роль беззастережного прислужу- ра... Відповідь на те, звідки виникає такий мовний
вання своїм чоловікам. Найважливіше для жінки в терор, стає зрозумілою в заключних сценах п’єси,
такому середовищі – це вміння накривати на стіл. коли з’являються священик, лікар та вчитель і підтве-
Тема селянського середовища – це лише тло п’єси, рджують своєю владою право на евтаназію. П. Турріні
основну ж увагу автор твору приділяє показові веге- наголошує на тому, що можновладці чинять беззакон-
тативних сторін існування персонажів, поміж іншого, ня. Коли священик підтримує пропозицію вбити Воль-
сценам поглинання їжі. Смажена свинина існує для те, він зачитує цитату з Біблії: «Нехай земля буде пу-
того, щоб її «наминати», служниця – для того, щоб її хом…» [11, с. 118]. Учитель виправдовує злочин цита-
ґвалтувати, батьківщина – для того, щоб її любити. тою класика: «За свої слова потрібно відповідати» [3]. І
Дванадцять ударів годинника кличуть селянську саме ці «стовпи суспільства», які втілюють владу й
родину до обіднього столу. По черзі з’являються пер- силу, стають диригентами смерті людини.
сонажі п’єси: спочатку дружина, чоловік, слуга Зепп, Незважаючи на те, що п’єса приголомшує читачів
служниця Ресль, потім старший син Валентин, якого своїми жахливими сценами, вона водночас виводить
всі називають Вольте, та молодший син Франц. Мов- людей зі стану апатії, не дозволяє їм залишатися бай-
лення Валентина нагадує свиняче хрюкання, тільки в дужими. «Забій свиней» – це історія, яка демонструє
такий спосіб парубок вміє висловити свої міркування. послідовне знищення людини, що позбавлена здатно-
Оскільки він позбавлений здатності нормально роз- сті комунікативного спілкування. Твір породжує жах
мовляти, бути таким, як усі, то, звичайно, у нього роз- та відразу, однак водночас драма змушує читачів ак-
вивається комплекс неповноцінності, він навіть вва- тивізувати свої зусилля перед жорстокою та жахли-
жає себе зайвим у цій громаді. Таку думку нав’язали вою агресивністю суспільства, щоб і самим не стати
йому батько з молодшим братом, та ще й слуга, а та- об’єктом знущань, оскільки в такому існуванні немає
кож представники сільської знаті. Намагання героя жодного сенсу.
вирватися зі свого оточення, тобто спроба втечі із су- «Забій свиней» належить до жанру народної п’єси,
спільного середовища через свої вади з мовленням], що символізує позицію драматурга, який поруч із
виявляється шляхом пасивних, безмовних страждань, В. Бауером, К. Іннерхофером, Г. Йонке висловлював-
які спричиняють кати-можновладці. Хрюкання, що ся проти жорстокості, прихованої під фальшивою ма-
лунає з вуст Вольте, дратує односельчан. Кумедна скою справедливості. Твори цих письменників у той
ситуація з хрюканням стає причиною садистського час вважали антисуспільними, адже вони викривали
ритуалу знищення людини, упродовж якого сміх пуб- проблеми та вади тодішнього ладу. Зазначимо, що в
ліки переростає в жах. «Забої свиней», зображуючи соціалізацію мови,
П’єса «Забій свиней» висвітлює деталі тих ганеб- П. Турріні йде іншим шляхом, ніж П. Гандке у п’єсі
них манер поведінки, свідком яких був сам драматург, «Каспар», де на героя впливали корумпованість і про-
коли він ріс у селі серед фашистів та лицемірів. У йо- дажність можновладців, мову яких герой засвоїв.
го драмі всі члени селянської родини вдають із себе П. Турріні ж показує індивідуума, який, як і Він у
святенників, а насправді живуть за кодексом, що від- «Полюванні на щурів», намагається ізолюватися від
повідає законам джунглів. Вони маскуються під прис- антигуманного суспільства, відмовляючись вести з
тойних, побожних громадян, але є покидьками, пове- ним будь-яку розмову.
105
П. Турріні знову наголошує, як і в попередній п’єсі світ жити, а мене кричати... Я можу бачити. Я можу
«Полювання на щурів», що в цьому суспільстві той, відчувати. Я можу говорити. Я можу чути. Я можу
хто шукає справжнє життя, мусить загинути. У тако- сміятися» [8, с. 155].
му середовищі ні Валентин, ні його хвора подруга не До молодої жінки знову повернулася жага життя,
мають шансів на існування, оскільки вони не сприй- вона перестала пристосовуватися до інших, виконую-
мають антигуманних законів суспільства. Із цього чи неухильно їхні бажання. Суддя не може навіть час-
можна зробити висновок, що весь цей провінційний тково визначити з психологічного погляду привід,
світ уособлює державну владу, промови представни- який спонукав матір убити своє немовля. Героїню
ків муніципалітету підтверджують, що фашистська засуджують – такою високою виявилася плата за те,
ментальність усе ще живе в них. щоб знову знайти себе як особистість. У попередніх
У своїх подальших творах драматург продовжує п’єсах головні персонажі гинули, так і не відчувши
викривати жахливі знущання над людьми. Його неве- душевної свободи. Відмінність цієї драми від попере-
лика п’єса «Вбивство дитини» (1973) є продовженням дніх ще й у тому, що головна дійова особа не втрачає
твору Г. Гауптмана «Роза Бернд». П. Турріні зобра- мовлення. Вона навіть змогла розповісти про той
жує молоду жінку, яка через суспільні умови змушена страшний біль, який сама витерпіла, і про тиск на неї,
вбити власну дитину, бо не в змозі справитися з тими що призвів до вбивства дитини. Перевага героїні в
обставинами, у яких їй доводиться жити. Жінці зда- тому, що вона досягла своєї мети, відчувши особисте
ється, що її життя матиме сенс лише тоді, коли вона «Я» (але ж якою ціною було за все це заплачено!).
стане такою, якою її хотіли б бачити і якою її сприй- У тому, що героїня готова відповідати за скоєне й праг-
мали б коханці. Адже світ – це той простір, у якому не змінити своє життя, письменник вбачає надію на ду-
панує сильна стать: «Чим же є, власне кажучи, жінка? ховне оздоровлення. Чи підтримає глядач автора – питан-
Усе, що створене світом, належить чоловікам, нас ня сумнівне, оскільки дуже важко визнати у вбивстві ма-
ніколи не вчили, як бути жінкою... Я намагатимуся... лої дитини продуктивний підхід до самовизначення.
бути такою, як він цього хоче. Чоловіки бачать у нас Отже, П. Турріні одним із перших письменників
те, що вони хочуть бачити» [8, с. 152]. Австрії почав критикувати соціально-економічну по-
Трагедія героїні полягає в тому, що вона не тільки літику держави, запропонувавши у своїх творах не-
не володіє власним життям і власними почуттями, але стандартне самоочищення «жертв суспільства». Дра-
й не може ставитися до себе як до особистості, зреш- матург часто наголошує на антигуманності суспільст-
тою, справа доходить до вбивства немовляти. Жінка ва, у багатьох п’єсах акцентує увагу на емансипації
не впала у відчай від того, що загубила свою честь, як жінки, що породжена внутрішнім дискомфортом,
це мало місце у випадку з Розою Бернд. Шок, який який виявляється в нових пошуках своєї особистості.
охопив її після смерті дитини, допоміг героїні усвідо- Проте, порушуючи питання суспільних проблем, дра-
мити свою особистість: «Я мушу зробити щось таке, матург не дає жодних відповідей щодо їх вирішення,
чого я ще ніколи не робила. Це повинно бути щось він впливає на читача/глядача лише емоційно.
неповторне, вольове й прекрасне. Це повинно змусити
1. Colberg K. Hinrichtung eines Eizelgängers – Peter Turrinis 6. Turrini Peter. Brief an den Verlag // Turrini Lesebuch eins. –
Sauschlachten Werkraumtheater der Münchner Berlin : Henschelverlag, 1990. – S. 68.
Kammerspiele / K. Colberg // Mannheimer Morgen, 7. Turrini Peter. Im Gespräch mit Brigitte Hofer, “Peter Turrini,
Mannheim. – 18. Jänner 1972. Schriftsteller”, in Antworten: Gespräche mit Wiener
2. Fischer K. Die Passion eines Grunzers. Nicht nur ein Thea- Künstlern. – Wien : Edition Tusch, 1980. – 148 S.
terskandal: Peter Turrinis Sauschlachten im Münchner Werk- 8. Turrini Peter. Kindsmord // Turrini Lesebuch: Stücke,
raumtheater / K. Fischer // Zweibrücken. – 19. Jänner 1972. Pamphlete, Filme, Reaktionen etc. / ausgewählt und
3. Landa J. Bürgerliches Schocktheater, Entwicklungen im bearbeitet von U. Birbaumer. – Wien ; Zürich, 1989. – S.
österreichischen Drama der sechziger und siebziger Jahre / J. 139–155.
Landa. – Frankfurt am Main : Athenäum Verlag GmbH, 9. Turrini Peter. Rozznjogd / P. Turrini. – Wollerau :
1988. – 198 S. Lentz, 1973.
4. Spiel H. Zweimal Rattenjagd – Uhraufführung von Turrinis 10. Turrini Peter. Rozznjogd/ Rattenjagd, ein Stück / P. Turrini.
rozznjogd in Wien / H. Spiel // Frankfurter Allgemeine – Darmstadt : Luchterhand Literaturverlag, 1988. – 79 S.
Zeitung. – 1. Februar 1971. – S. 73. 11. Turrini Peter. Turrini Lesebuch eins / Hrsg. von S. Hassler,
5. Turrini Peter. Aktueller Nachsatz // Turrini Lesebuch. – Wien, K. Siblewski. – München : Luchterhand, 1999. – 428 S.
1978. – S.71–72.
Representation confrontation between the individual and the world in the early plays Peter Turrini
L. Tkachenko
Abstract. The article deals with the works of the Austrian playwright Peter Turrini, his early plays namely. It analyzes his artistic
innovation and explores the issues and compositional features of the plays written within the first period of his writing. The article
also covers the transformation of human beings in their environment.
Keywords: folk play, shocking drama, consumerist society, outsider, avant-gardist principles.
Аннотация. Статья посвящена творчеству австрийского драматурга Перета Туррини, а именно его ранним пьесам. Сде-
лано попытку проанализировать его художественное новаторство и исследовать проблематику и композиционные особен-
ности драм первого периода творчества писателя. Также акцентируется внимание на трансформации человека в окружаю-
щей среде.
Ключевые слова: народная пьеса, шокирующая драматургия, потребительское общество, аутсайдер, авангардистсие принципи.
106
Лінгвопрагматична специфіка Інтернет-комунікації

Ю. В. Воробей
Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна
*Corresponding author. E-mail: iuliia_vorobei@ukr.net
Анотація. У статті розглянуто проблематику комунікації в Інтернет-просторі. Охарактеризовано поняття Інтернет-

комунікації, визначено її параметри, з’ясовано особливості Інтернет-мови та Інтернет-тексту, окреслено роль Інтернету в
життєдіяльності сучасного соціуму та розвитку його лінгвосистеми.
Ключові слова: лінгвосистема, Інтернет-комунікація, Інтернет-простір, Інтернет-мова, Інтернет-текст, адресат.
Вступ. Поява і розвиток інформаційно-комунікатив- О. Максимова (досліджувалися соціальні аспекти Ін-

них технологій, що охоплюють усі сфери життєдіяль- тернет-комунікації на рівні взаємодії Інтернет-співто-
ності людини, суцільна інформатизація соціуму, шви- вариства та комунікативної особистості), А. Палкова
дке розширення потенціалу технологічного забезпе- (описувалася гіпермедійність електронної комуніка-
чення процесів комунікації, що відбуваються протя- ції), Є. Нікіфорова (вивчалася аргументація у форум-
гом останніх десятиліть, різко змінюють узвичаєний ній комунікації (на матеріалі англомовних Інтернет-
спосіб існування сучасної людини. Мислителі й нау- форумів), Г. Чучкова (розглядалася проблема спілку-
ковці констатують входження людства в історичну вання у віртуальному комунікативному середовищі),
фазу еволюції нашої цивілізації [15, с. 117]. Згадані В. Хайдарова (вивчалося становлення лексико-
зміни в житті людства породили й трансформацію в фразеологічного корпусу Інтернет-мови як синерге-
сучасній лінгвістиці. Розширюється коло проблем, на тичний процес) тощо. Проте є низка наукових проб-
які вона звертає увагу. Насамперед це явища, лем, які потребують невідкладної уваги.
пов’язані з процесами передавання та сприйняття ін- Мета нашої статті – охарактеризувати комунікацію
формації. Особливої ваги набрали питання, що сто- в Інтернет-просторі крізь призму її лінгвопрагматич-
суються проблематики всебічного вивчення мовної ної специфіки.
системи у багатстві й різноманітності її взаємодії з Матеріали і методи. Матеріалами для підготовки
іншими семіотичними системами. Такий синтез був даної роботи стали актуальні розробки дослідників з
неминучим, оскільки звернення мовознавства до про- різних галузей наукового знання, а також власні спо-
блем комунікації в повному обсязі неможливе без стереження автора за комунікативними процесами у
урахування зв’язку мовних засобів комунікації з по- всесвітній павутині. У процесі підготовки матеріалу
замовними, без вивчення їхньої організації в єдиному використані аналіз і синтез, індукція та дедукція, ме-
процесі, без дослідження тексту як результату цього тод абстрагування, метод спостереження.
процесу [6]. Результати і їх обговорення. Наша сучасність
Короткий огляд публікацій із теми. Коло про- становить епоху нової інформаційної (комунікатив-
блем, пов’язаних із особливостями Інтернет- ної) культури. Це зумовлено згаданим високим рівнем
комунікації, знаходиться в центрі уваги у працях та- технологізації комунікативних процесів. Із появою
ких науковців, як А. Аврамова (досліджувалися лінг- комп’ютера та інших технічних посередників, що
вістичні особливості електронного спілкування на спростили процес комунікації, людство одержало
матеріалі французької, англійської та російської мов), змогу значно оперативніше одержувати й зберігати
Л. Александрова (характеризувалася культура віртуа- інформацію та обмінюватися нею, ознайомлюватися з
льної комунікації), Н. Асмус (описувалися лінгвісти- нескінченними віртуальними світами інших та ство-
чні особливості віртуального комунікативного прос- рювати свої. Усе це пов’язується із суспільним фено-
тору), Т. Бальжирова (Інтернет розглядався як засіб меном, який має назву «комунікація». Поняття «ко-
соціальної комунікації в умовах формування інфор- мунікація» (лат. сommunicatio, від communico – роблю
маційного суспільства), О. Буторіна (Інтернет вивчав- спільним, пов’язую, спілкуюся), під яким розуміють
ся як лінгвістичний феномен), О. Горошко (характе- «спілкування, обмін думками, відомостями, ідеями», є
ризувалося формування дисциплінарної парадигми «специфічною формою взаємодії людей у процесі
лінгвістики Інтернету), А. Жичкіна (описувалися со- їхньої пізнавально-трудової діяльності» [12, с. 233].
ціально-психологічні аспекти спілкування в Інтерне- Революційні зміни в комунікативній сфері почали
ті), М. Касумова (досліджувався комп’ютерний дис- відбуватися із появою «мережі мереж» – глобальної
курс як новий вид комунікації), Л. Капанадзе (харак- комп’ютерної мережі, яка охоплює весь світ [5].
теризувалася структура і тенденції розвитку елект- Інтернет кваліфікують як мегафактор соціалізації,
ронних жанрів), Н. Королева (вивчався вплив комуні- культурний феномен, наділений семіотичними, пси-
кації в мережі Інтернет на особистісну специфіку ко- хологічними та соціально-педагогічними особливос-
ристувачів), Ю. Краснокутська (Інтернет описувався тями. Ресурси «всесвітньої павутини» виступають
як засіб комунікації крізь призму теоретико- новими культурними засобами. Ці засоби «опосеред-
методологічного аналізу), О. Лутовинова (вивчалися ковують життєдіяльність людини і здатні впливати не
лінгвокультурологічні характеристики віртуального тільки на формування особистості, а й на її вищі пси-
дискурсу), І. Медведєва (характеризувалися способи хічні функції» [13, с. 151]. Інтернет виступає не лише
створення образу «я» у віртуальному дискурсі), засобом, але також і специфічним комунікаційним
107
середовищем. Із його допомогою здійснюється пере- яка утворена фонетичними, лексико-фразеологічними

творення оцінок і думок на відповідні соціальні дії та граматичними засобами, параметри яких детермі-
окремих індивідів та груп [16]. Інтернет-користувачі нуються факторами, характерними для Інтернету
здійснюють у кіберпросторі кілька видів діяльності: [17, с. 7]. Інтернет-простір виступає багатоаспектною
пізнавальну, ігрову та комунікативну [2]. Будучи «від- галуззю, де функціонує природна людська мова. Спо-
критою спільнотою», Інтернет є специфічною сферою стереження за процесами такого використання лінг-
спілкування. З одного боку, він виступає віртуальною восистеми дає підстави для констатації ряду її вираз-
комунікацією, а з іншого – продовженням світу реа- них особливостей, детермінованих функціональною
льного. Віртуальна комунікація є комунікативною динамічністю, низкою нових тенденцій, що діють у її
взаємодією суб’єктів, що відбувається з викорстанням комунікативно-прагматичній організації. В англомов-
комп’ютера, у результаті чого виникає специфічна ній науковій традиції Інтернет-мову називають «e-
модель реальності, яка «характеризується ефектом language», «E-talk», «wired-style», «geekspeak»,
присутності людини в ній та дозволяє діяти з уявними «netspeak», «Internet language». Наявність варіативних
й реальними об’єктами» [8]. Цей якісно новий вид назв засвідчує процеси становлення самого об’єкта
«комунікативної взаємодії суб’єктів» демонструє сер- дослідження і його терміносистеми. У плані лінгвіс-
йозні відмінності з комунікацією міжособистісною та тичних досліджень Інтернет розгортає широкі перс-
масовою. Він виник, функціонує та здійснюється у пективи для розгляду мови в її комунікативному
віртуальному середовищі. Через це однією з найваж- аспекті [11].
ливіших характеристик віртуальної комунікації ви- Зазвичай основним носієм інформації під час ме-
ступає діадичне (двонаправлене) одночасне спілку- режевої комунікації виступає писемний текст (в Ін-
вання з великою кількістю учасників. Цей факт дете- стаграмі, наприклад, основне навантаження покладе-
рмінується перманентними процесами зростання но на фотографію). Писемний Інтернет-текст має кре-
швидкості та обсягів передаваної інформації, що дає олізований характер (семіотично ускладнений), оскі-
змогу комунікаторам підходити до процесу з більшою льки він (вербальне утворення) супроводжується ря-
вибірковістю. Водночас відбувається трансформація дом додаткових компонентів образотворчого плану
способів та методів, залучених до комунікації. Мовні (візуального чи аудіального формату), що дають змо-
засоби зазнають значного спрощення. З’являються гу повніше виразити думку відправника інформації,
усічені варіанти слів. Не так суворо дотримуються подати її в якомога повнішій гамі емоцій і почуттів.
мовних норм. З одного боку, згадані явища сприяють Зростання частки візуалізації тексту детерміноване
прискоренню процесів взаємодії. З іншого ж – вони потребами сучасної комунікації. Ілюстрації сьогодні
детермінують певні проблеми, пов’язані з коректніс- все частіше використовуються як елемент тексто-
тю сприйняття такої інформації усіма комунікантами творення [4, с. 162].
[7, с. 10]. Певною мірою комп’ютерна комунікація Гіпертекстуальність Інтернет-тексту – це одна з йо-
позначена: а) відсутністю візуального контакту; го диференційних ознак. Несучи в собі гіперпосилан-
б) високим рівнем анонімності; в) слабкою соціаль- ня, Інтернет-текст, з одного боку, гарантує мобіль-
ною регламентованістю вербальної поведінки, знят- ність у зверненні до асоціативно пов’язаного іншого
тям жорстких, соціальних конвенцій і культурних тексту, розташованого в іншому місці в кіберпросто-
меж; г) ускладненістю емоційного компонента спіл- рі, а з іншого, – перетворює його на глобальний гіпер-
кування в поєднанні зі стійким намаганням емоційно текст, своєрідну інтегровану мережу. Інтерактивність
наповнити текст [9]. ком’ютерного тексту випливає з можливості коменту-
Інтернет-комунікація є новою мовною формацією, вати його, знайомитися з коментарями інших та реа-
що бурхливо розвивається. Цей розвиток відбувається гувати на них «візуально» чи вербально, «лайкати»
в напрямку інтенсивності та урізноманітнення спосо- (виражаючи схвальну оцінку).
бів і форм. Інтернет-комунікація характеризується Зміст і мовне оформлення Інтернет-комунікації (лек-
низкою ознак (комунікативне різноманіття, поліфунк- сичне наповнення, структура речень, графічні скорочен-
ціональність, динамізм) і сьогодні за силою впливу на ня тощо) детермінуються тими стосунками, в яких пере-
інші сфери комунікації, найімовірніше, переважає бувають комуніканти, тими ролями, які вони виконують.
решту. Через це опис специфіки Інтернет-комунікації Інтернет-комунікація відбувається як на рівні кон-
та комп’ютерно-опосередкованого дискурсу дає змогу кретного адресата, так і на рівні адресата загального.
зробити вичерпну характеристику специфічних рис До вибору слова тут варто підходити обережно. Біль-
сучасного мовного існування [10, с. 5]. На сучасному шою мірою це стосується тих випадків, коли повідом-
етапі розвитку наукової думки інтерес до різноплано- лення адресоване загальному адресату. За такої умови
вих аспектів вивчення комп’ютерної лінгвістики та людина не уявляє свого адресата, не знає його рівня
Інтернет-комуникацій зростає [14]. комунікативної компетентності. У такому разі слід
Кіберпростір виступає місцем специфічної реаліза- забезпечити максимально комфортні умови для
ції мовної системи. Поява високих технологій дає під- сприйняття інформації. Особливо ретельно треба під-
стави для твердження про виникнення особливого ходити до передачі інформації непрямими способами,
функціонального типу мови – мови, що забезпечує що потребує відповідної підготовленості адресата,
потреби спілкування у сфері електронних засобів ко- перебування з ним у одному культурному просторі,
мунікації [18 с. 95]. Мова Інтернету (Інтернет-мова) – відповідного рівня фонових знань. Адже комуніканти
це різновид національної мови. Він використовується не знайомі з актуальною когнітивною моделлю інших
у специфічному Інтернет-середовищі і є складною, комунікантів.
відкритою, нелінійною самоорганізованою системою,
108
М. Б. Бергельсон стверджує, що комунікація з не- індивідів і їхнього спілкування в цілому шляхом гру-
знайомим адресатом має психотерапевтичний харак- пової підтримки та соціалізації. Інтернет дає нам змо-
тер. Це дає змогу виговоритися, зробити акт самороз- гу підсилювати й урізноманітнювати сприйняття та
криття. Причому це може й не бути процесом вияву уяву, розвивати творчі здібності. Будучи новою сфе-
особистості відправника повідомлення. У такому спі- рою реалізації мови та особливим комунікативним
лкуванні відбувається «не тільки конструювання оде- середовищем, Інтернет приніс передумови для появи
ржувача, але й конструювання відправника повідом- нових способів спілкування, стереотипи мовної пове-
лення, тобто когнітивне самоконструювання» [3]. дінки, нові форми існування лінгвосистеми [9].
У плані нормативності мовлення в Інтернет- Висновки. Отже, поява і розвиток Інтернет-
співтовариствах характеризується варіативністю та технологій забезпечує входження людства в історич-
функціональною динамічністю. «Нормативне закріп- ну фазу еволюції нашої цивілізації. На порядок ден-
лення ряду структур, символів, слів, формул, мовних ний сучасного мовознавства вийшли питання всебіч-
зразків у віртуальному дискурсі; ускладнення прагма- ного аналізу мовної системи у різноманітності її взає-
тики на тлі спрощення засобів виразу; апробація різних модії з семіосистемами інших типів. Одним із таких
комунікативних стратегій і тактик – усе це зумовлює актуальних питань виступає Інтернет-комунікація –
значні узуальні накопичення, критична маса яких, зре- нова мовна формація, що демонструє значну динамі-
штою, може призвести до якісних змін норми» [11]. ку. Виникнення Інтернет-мови – різновиду національ-
Для Інтернет-спілкування характерний гібридний ної мови, що використовується у специфічному Інтер-
характер використання лінгвосистеми. Тут витворю- нет-середовищі, – детерміноване специфікою Інтер-
ється особливий різновид – «письмова розмовна спон- нет-комунікації. Основним носієм інформації у мере-
танна мова». Ці різножанрові спонтанні тексти висту- жевій комунікації виступає писемний текст (Інтернет-
пають реалізацією мовної особистості в Інтернет- текст), що має креолізований характер. Наукові по-
просторі. Інтернет-простір детермінує та окреслює шуки в напрямку подальшого вивчення Інтернет-
комунікативний процес, зосереджує увагу на його комунікації мають значні дослідницькі перспективи,
параметрах, створює передумови для збагачення осо- зважаючи на її розвиток та залучення усе більшої
бистості, продукує нові способи вираження та кількості індивідів до цього типу спілкування.
поширення знання. Тут відбувається збагачення
1. Арестова О. Н., Бабанин Л.Н., Войскунский А.Е. колл. монография / науч. ред. Т.Н. Колокольцева, О.В.
Коммуникация в компьютерных сетях: психологические Лутовинова. – М. : ФЛИНТА : Наука, 2012. – С. 5-8.
детерминанты и последствия // Вестн. МГУ. – 1996. – № 11. Компанцева Л. Ф. Інтернет-комунікація: когнітивно-
4. – С. 14–20. прагматичний та лінгвокультурологічний аспекти:
2. Бабаева Ю. Д., Войскунский А. Е., Смыслова О. В. автореф. дис. … д-ра філол. наук : спец. 10.02.02
Интернет: воздействие на личность // Гуманитарные «Російська мова» / Л. Ф. Компанцева. – К., 2007. – 36 с.
исследования в Интернете / Под ред. А.Е. Войскунского. 12. Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред.
– М.: Можайск-Терра, 2000. – С. 11–39. В.Н. Ярцева. – 2-е изд., доп. – М. : Большая рос. энцикл.,
3. Бергельсон М. Б. Языковые аспекты виртуальной 2002. – 709 с.
коммуникации // Вестник МГУ. Серия 19. Лингвистика и 13. Матвієнко О. В. Комунікативна діяльність у мережі
межкультурная коммуникация. – М., 2002. – № 1. – С. Інтернет: теоретико-методологічні підходи до аналізу
55–67. соціалізації студентської молоді / О. В. Матвієнко, Г. І.
4. Березин В. М. Массовая коммуникация: сущность, Остапенко // Вісник ХДАК. – 2013. – Вип. 41. – С.
каналы, действия / Березин В. М. – М.: РИП-холдинг, 151–158.
2003. – 174 с. 14. Орлов Е.А. Профессиональный компьютерный дискурс
5. Боярова К. В. Інтернет як засіб комунікації людей / как особая сфера общения специалистов / Е.А. Орлов //
Боярова К. В. // Материалы IV Международной «Гуманитарный вестник» МГТУ им. Н.Э. Баумана. –
научно-практической Интернет-конференции «АЛЬЯНС 2013. – № 3(5).
НАУК: УЧЕНЫЙ – УЧЕНОМУ». – Режим доступу: 15. Плешаков В. А. Интернет как фактор киберсоциализации
http://www.confcontact.com/2009_03_18/pe6_boyarova.php молодежи / В. А. Плешаков, Н. В. Угольков // Вестник
6. Ворошилова М. Б. Креолизованный текст: аспекты КГУ им. Н.А. Некрасова: Педагогика. Психология.
изучения / М. Б. Ворошилова // Политическая Социальная работа. Ювенология. Социокинетика. – 2013.
лингвистика. – 2006. – Вып. 20. – С. 180–189. – № 3. – С. 117–120.
7. Дзьобань О.П., Жданенко С.Б. Віртуальні комунікації: 16. Сидоров М. Інтернет як засіб соціальної комунікації та
роль й місце у сучасному світі // / О.П. Дзьобань, С.Б. соціального впливу / М. Сидоров, Д. Табаков //
Жданенко // Правова інформатика. – 2015. – № 2 (46). – Політичний менеджмент. – 2008. – № 4 (31). – С.
С. 9–16. 119–125.
8. Зайцева С. В. Інтернет-спілкування як нова форма 17. Хайдарова В. Ф. Становление лексико-
міжособистісної комунікації / С. В. Зайцева. – Режим фразеологического корпуса интернет-языка как
доступу: http://ukrmova.com.ua/zmist-zhurnalu/vipusk- синергетический процесс: автореферат дис. . канд.
11/internet-spilkuvannya-yak-nova-forma- филолог. наук : 10.02.01 «Русский язык» : / В. Ф.
mizhosobistisno%D1%97-komunikaci%D1%97/ Хайдарова. – Челябинск, 2011. – 18 с.
9. Иванова Т. С. Речевое поведение интернет-общения / Т. 18. Шестак Л. А. Компьютерная лингвистика: теоретические
С. Иванова // Вестник АГУ. Серия 2: Филология и и прикладные аспекты / Л. А. Шестак // Интернет-
искусствоведение. – 2011. – № 3. коммуникация как новая речевая формация: колл.
10. Колокольцева Т. Н. Предисловие / Т.Н. Колокольцева // монография / науч. ред. Т.Н. Колокольцева, О.В.
Интернет-коммуникация как новая речевая формация: Лутовинова. – М. : ФЛИНТА : Наука, 2012. – С. 87–109.
109
REFERENCES
1. Arestova О. N., Babanin L.N., Voiskunskii А.I. monograph / Scientific edition T.N.Коlokoltseva, О.V.
Communication it social networks: psychological Lutovinova. – M. : FLINTA : Nauka, 2012. – P. 5-8.
determinants and consequences // Vestnik MGU. – 1996. – № 11. Kompantseva L.F. Internet communication: cognitive –
4. – P. 14–20. pragmatic, linguistic and cultural aspects: dissertation of the
2. Babaieva I. D., Voiskunskii А.I., Smyslova О. V. Internet: candidate of sociological sciences. Specialty 10.02.02
impact on individual // Humanities research on the Internet / "Russian language" / L.F. Kompantseva. - K., 2007. - 36 p.
Edition Voiskunskii А.I – M.: Мozhaisk-Terra, 2000. – P. 12. Linguistic Encyclopedic Dictionary / Chief editor V.N.
11–39. Iartseva. – 2nd edition. – M. : Big Rus. encyclop.,
3. Bergelson M.B. Linguistic aspects of virtual communication // 2002. – 709 p.
Vestnik MGU. Series 19. Linguistics and intercultural 13. Matviienko O.V. Communicative activity in the Internet:
communication. - M., 2002. - № 1. - P. 55-67. theoretical and metodological approaches to the analysis of
4. Berezin V. M. Mass communication : the essence, channels, students' socialization / O.V. Matviienko, G.I. Ostapenko //
actions / Berezin V. М. – М.: RIP-holding, 2003. – 174 p. Vestnik of HDAK. - 2013 - Vol. 41. - P. 151-158.
5. Boiarova К. V. Internet as a means of people communication / 14. Оrlov I.А. Professional computer discourse as a special
Boiarova К. V. Materials of the IV International scientific sphere of professionals communication / I.А. Оrlov //
and practical Internet - conference " Alliance of science : « Humanitarian Vestnik » MGTU named after N.E.
Scientist – to Scientists». – Access: Bauman. – 2013. – № 3(5).
http://www.confcontact.com/2009_03_18/pe6_boyarova.php 15. Pleshakov V. А. Internet as a factor of youth socialization/
6. Voroshilova M. B. Creolized Text: Aspects of the study / М. V. А. Pleshakov, N. V. Ugolkov // Vestnik KGU named after
B. Voroshilova // Political linguistics. – 2006. – №. 20. – P. N.А. Nekrasov: Pedagogy. Psychology. Social work.
180–189. Juvenology. Sociocinetics. – 2013. – № 3. – P. 117–120.
7. Dzioban O.P., Zhdanenko S.B. Virtual communications: role 16. Sydorov M. Internet as a means of social communication and
and place in the modern world // О.P. Dzioban, S.B. social impact / M. Sydorov, D. Tabakov // Political
Zhdanenko // Legal Informatics. – 2015. – № 2 (46). – P. management. - 2008. - № 4 (31). - P. 119-125.
9–16. 17. Khaidarova V. P. Formation of lexical and idiomatic corpus
8. Zaitseva S. V. Internet communication as a new form of of Internet language as a synergetic process
interpersonal communication / Zaitseva S. V . – Access: : abstract for Dissertation of candidate of philological
http://ukrmova.com.ua/zmist-zhurnalu/vipusk-11/internet- sciences: 10.02.01 «Russian language» : / V. P. Khaidarova.
spilkuvannya-yak-nova-forma-mizhosobistisno%D1%97- – Cheliabinsk, 2011. – 18 p.
komunikaci%D1%97/ 18. Shestak L. А. Computer linguistics: theoretical and applied
9. Ivanova T.S. Speech behavior of Internet communication / T. аspects / L. А. Shestak // Internet communication as a new
S. Ivanova // Vestnik of AGU. Series 2: Literature and art language formation: group monograph / Scientific edition
history. - 2011. - № 3. N.Коlokoltseva, О.V. Lutovinova. – M.: FLINTA : Nauka,
10. Коlokoltseva Т. N. Foreword / Т.N. Кolokoltseva // Internet 2012– P. 87–109.
communication as a new language formation: group
Linguapragmatic specific of Internet communication

Iu. Vorobei
Abstract. The article deals with the problems of communication in the Internet space. The concept of Internet communication and its
parameters were characterized. Internet language and Internet text features were emphasized. Role of the Internet in the life of
modern society and the development of its linguistic system were outlined.
Keywords: linguistic syste , Internet communication, Internet space , Internet language, Internet text, addressee.
Лингвопрагматическая специфика Интернет-коммуникации

Ю. В. Воробей
Аннотация. В статье рассмотрена проблематика коммуникации в Интернет-пространстве. Охарактеризовано понятие
Интернет-коммуникации, определены ее параметры, выяснены особенности Интернет-языка и Интернет-текста, определена
роль Интернета в жизнедеятельности современного социума и развития его лингвосистемы.
Ключевые слова: лингвосистема, Интернет-коммуникация, Интернет-пространство, Интернет-язык, Интернет-
текст, адресат.
110
Pragmatic Adaptation in Translation of Ideologically-Loaded

Lexicalized Concepts
M. Vozna
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
Abstract: This article considers certain issues relating to pragmatic adaptation of apparent lexical and semantic equivalence in order
to ameliorate the “foreign accent” in the target text when translating a particular group of lexicalized concepts, specifically those
related to ideology and politics. The article looks at the task of a translator in tackling the issues of cultural determinism.
Keywords: ideologeme, lexicalized concept, cultural determinism, pragmatic meaning, pragmatic adaptation, target text
Introduction. In recent years it has become universally actions and is the source of the dangerous intellectual
accepted that a translator should not only know the lan- acrobatics indulged in by official journalists and states-
guage from which they translate, i.e. the source language, men” [3, p. 281].
and into which they translate, i.e. the target language, but Our cognitive formulation of the language (in terms of
also have broad background knowledge or otherwise the lexicon) under different circumstances has resulted in
cultural competence - the knowledge of the foreign cul- two substantially different perceptions of ideologically-
ture to which the source language belongs. The purely loaded terms – those of political theory and doctrine in the
linguistic focus in translation studies which for a long West and the resultant cultural determinism and those of
time has prevailed, seemed “to come into conflict with the the Soviet ideology that governed Ukraine for a long time
understanding of translation problems offered by literary and its resulting legacy in the social consciousness.
studies, philosophical and culture studies [1, p. 16]. A Trying to prioritize an individual’s mentality compo-
new paradigm is being formed as we shall see, with much nents, we cannot but agree with Professor Taras Kiyak
of its focus on philosophy and culture, which has ex- who states that “as a mentality is formed at a group level,
panded the role of pragmatics in translation. national (ethnic) specifics will come to the forefront” [4,
For the purposes of translation, culture must be under- p. 22]. Hence, social and ideological views, preferences,
stood broadly, in terms of history, politics, ideology, and moods of ethnic or national communities will always
customs and tradition, including political tradition, men- have a national “colouring” related to its history, tradition
tality and social values pertaining to a particular people. and, broadly, culture. A good translator should keep this
Social consciousness and prevailing ideology as part of an mentality in mind when they are set to tackle any particu-
individual’s mentality is reflected in their language. This lar text.
is examined in more detail when assessing cultural deter- In this article we research certain social and ideological
minism, which states that common patterns of behaviour, concepts which form an individual’s mentality in their
attitudes, and values which persist for generations are the lexicalized form. We aim to demonstrate that understand-
result of cultural factors rather than biological or other ing the nature of such concepts in the source language
factors [2]. An individual’s mentality also includes an eth- underlies the practical task of overcoming certain hurdles
nic component, a gender component, an age component as in translation, specifically those that are related to social
well as others, all of which also find their reflection in thinking and ideology.
language. In this article we will look at the ideological The link between a lexicalized concept and the social
effects on semantic and pragmatic meanings of words and cultural situation in which it is used, otherwise called
which are driven by politics, the legacy of which creates a a context, is often referred to in linguistics as a pragmatic
significant area of difficulty for translators today. meaning. The study of such pragmatic meanings must
Short review of publications. The influence of poli- include concept analysis, which by many researchers is
tics and the State on social conscience was described in regarded as an extension of lexical and semantic analysis.
philosophy and political studies by Jaques Ellul in the Thus, for instance, discourse researcher Yelena Sergeyeva
following way: writes the following:
“Political doctrine, since about 1914, works in this “Without any doubt, the study of concepts requires a
way: the state is forced by the operation of its own proper method, which is appropriate for the subject and broadens
techniques to form its doctrine of government on the basis the borders of research beyond the boundaries of lexical
of technical necessities. These necessities compel action analysis as such, requiring the use of the methods of cog-
in the same way that techniques permit it. Political theory nitive semantics, since cognitive studies pay special
comes along to explain action in its ideological aspect and attention to the mental representation of language phe-
in its practical aspect (frequently without indicating its nomena and to the influence of culture on the language of
purely technical motives). Finally, political doctrine inter- an individual. Contemporary linguists not only study
venes to justify action and to show that it corresponds to language and mental activity in general, but its implemen-
ideals and to moral principles. The man of the present tation in verbal units and worldview categories of native
feels a great need for justification. He needs the convic- speakers, defining the link between such units and catego-
tion that his government is not only efficient but just. ries to the world perception” [5, p. 3].
Unfortunately, efficiency is a fact and justice a slogan. Hence, concept analysis, together with lexical and se-
We conclude that the political doctrine of today is a ra- mantic analysis, must be a mandatory tool for translators
tionalizing mechanism for justifying the state and its
111
in overcoming problems related to the rendering of such may help to overcome the subjectivity of a reader of a
pragmatic meanings of lexicalised concepts. given text. The contextual study of the use of the lexical-
Translation problems arise not only in situations where ised concept “the State” in contemporary English, and
a source language concept is missing in the target lan- specifically in journalistic discourse, tells us of the overtly
guage altogether, but also where the pragmatic component negative attitude of native speakers to the concept signified
in the meaning of a language unit becomes so significant by the word “State”. Much of this attitude may have
that it competes with its semantic meaning or even domi- emerged from the sociological equivalence of the State and
nates it. This phenomenon can be observed at all language the State Apparatus as described by Louis Althusser in his
levels, in particular at the lexical one. Lexical units of this essay “Ideology and Ideological State Apparatuses”:
type have already drawn the attention of linguists, in “... the Marxist-Leninist “theory” of the State has its
particular those focusing on translation studies. Thus, finger on the essential point, and not for one moment can
Iryna Malinovska suggests differentiating between ethni- there be any question of rejecting the fact that this really
cally coloured lexical units and ideologically coloured is the essential point. The State Apparatus, which defines
lexical units, which she calls ideologemes [6]. The author the State as a force of repressive execution and interven-
further gives some examples of such units: tion “in the interests of the ruling classes” in the class
“Ideologemes include, for instance, such lexical- struggle conducted by the bourgeoisie and its allies
ized/verbal political and philosophical concepts as indi- against the proletariat, is quite certainly the State,
vidual, civic state, human rights, citizenship, power, so- and quite certainly defines its basic “function”. [10, p. 6]
cial institute, democracy and others” [7, p. 156]. In the USA especially, this results in a dichotomy
All these units have appeared in European languages in where very many terms using “State” are seen as limiting
the process of understanding the relationships between an freedom, restricting choice and affecting the principles of
individual and society, an individual and the State. They the “market economy”, while on the other hand, the For-
are at the same time both terms central to politics and eign Ministry of the USA is called by tradition “The De-
philosophy, while also units in general use by a wide partment of State”, often referred to simply as “State”
circle of those who use a particular language. (where the word is used without an article). We can ob-
The results of the research. Our practical translation serve how frequently careful avoidance is made of the
experience tells us that one such concept difficult for ade- term in a neutral or positive context. In other words, the
quate rendering is undoubtedly the State, which can easily term “State” is rigorously avoided in the contemporary
wrongly be translated as “держава”. Below we will try to lexicon and retained only in traditional contexts such as to
show that the pragmatic meaning of this particular lexical signify the US ‘Ministry of Foreign Affairs’ and in the
unit is such that it becomes an ideologeme, an ideologically- context of, for instance, criminal trials under Federal Law,
loaded lexical unit, the translation of which into Ukrainian where the following set phrase may be heard: “The State
in many contexts will require extension of the translation versus Defendant”.
options beyond the equivalents offered by dictionaries. Below follow examples of the contemporary use of the
To begin with, let us consider the components of the word “State” in the BBC news service. For instance, a
lexical and semantic meaning of the English word State as rather typical attack by a right-wing politician David
given by the Shorter Oxford English Dictionary. In addi- Cameron, Leader of the UK right-wing Conservative
tion to the meaning of an administrative federal territory Party and later Prime Minister, on the left-wing UK La-
in such countries as, for instance, the USA, which tradi- bour Party in Government on 25 June 2009 during a
tionally translates as “штат” in Ukrainian, other meanings speech at London University produced such quotes as:
of “state” and their translations in bilingual dictionaries “Labour's belief in the state led them to increase state
include: 1) a legal sovereign entity (сувереннє політичне power and thereby diminish personal freedom”.
утворення, держава), 2) the political organization or “This is progressive Conservatism in action, a tradi-
management which forms the government of a country or tional suspicion of state power combined with a clear
nation (державний апарат), 3) the ruling power of a grasp of the modern world”.
country, which forms its supreme political administration “And the tentacles of the state can even rifle through
(державна влада) [8, p. 3008]. From this we can see that your bins for juicy information”.
the only translation equivalent offered by bilingual dic- “How have we got ourselves into the position where
tionaries for “state” is the word “держава” and its deriva- there is such a marked imbalance of power between the
tive “державний” [8]. citizen and the state?”
“The Big Dictionary of the Ukrainian Language” “But stopping the state from exerting too much power
specifies that the word “держава” in the above defini- over us demands another big change.
tions is mostly used in the second meaning, in certain “This Government is running not just a control state,
contexts - in the first one and does not even have the third but a surveillance state”. [11]
meaning, which tells us that the semantic volume of Such rhetoric capitalises on the negative associations in
“держава” is narrower in Ukrainian [9, p.215]. The stylis- the public mind and even uses a dramatic oxymoron in
tic marking for this word in Ukrainian is neutral, which this speech (“progressive Conservatism”) to appeal to
coincides with our own observations as for the use of the voters and claim that the right-wing political party is
word in different contexts. supporting the interests of the “people” in fighting the
It is extremely difficult to quantify scientifically State. Of course, Labour politicians and voters see exactly
whether and how much in the way of negative pragmatic the opposite, where the Tories are seen as the drivers of
meaning in English a term may carry, where only a con- the machine of the State.
textual analysis of statistically significant amount of texts
112
This may be contrasted with the introductory sentence these examples, “Nation” historically has always carried a
to the mission statement of the US Department of State higher societal value than the “State”.
that defines the reason for its existence: Given the negative pragmatic meaning of the English
“Create a more secure, democratic, and prosperous word “State” will its translation by the words “держава”
world for the benefit of the American people and the or “державний” as suggested by bilingual dictionaries be
international community” [12]. in fact equivalent? Tetyana Krylova writes in this respect:
Although this is a highly positive definition, the term “Taking into account social and cultural factors means in
“The State”does not appear once in the US Strategic Plan itself a wider interpretation of equivalency where transla-
manuals site other than in the title of the Secretary in tion options may vary to a different degree” [14, p. 221].
order to avoid any negative pragmatic meaning. The ori- In translation practice, especially when journalistic texts
gins of the contemporary negative pragmatic meaning of need to be translated, the focus is always on the target
the lexicalized concept “the State” in English can to a culture rather than the source culture. Such translation
significant degree be explained by history. strategy requires that the translator uses “such translation
Britain was invaded many times until 1066, since when methods as naturalisation and adaptation to avoid the so-
there has been unbroken tradition, in terms of major influ- called discourse ‘accent’ ”[ibid]. To render the same
ence from any external country, race or culture. The first pragmatic meaning a translator must go beyond the
parliament was formed in 1266, although there was a equivalents offered by dictionaries.
monarch, and it was only when Charles I decided that he We will often find that the target language reader’s per-
should rule instead of Parliament that he was executed ception and understanding require the use of “диктатура
and replaced by a Lord Protector in 1653. Later, it was держави” (state dictatorship) or “державний/бю-
agreed that a monarch should be reinstated as a Head of рократичний апарат” (state/bureaucratic apparatus) or
State, as a symbol of the State in addition to government some such similar word combinations to reflect “the
by the People and as a formal, if token, control over the State’s” negative pragmatic meaning in English.
power of parliament. All the above considerations are especially important
The USA achieved independence from Britain and the when we translate from Ukrainian into English where we
language employed at the time referred to the People that should in most cases try to avoid the use of the word
were superior to the State. Unlike the UK, the USA has “State” altogether. The most common options for transla-
never had its own monarch, therefore its attitude to poli- tion are the words “national”, “government”, and “public”.
tics and government is based upon a Constitution, while We can readily see that in our target language, a
the UK has never had such a document. The USA Consti- “державний гімн” is always “a national anthem”,
tution refers to the people, and not the State. “державний прапор” is a “national flag”, “державні
Today’s term “The Body Politic” has an identical стандарти” are “national standards”, “державний
meaning both sides of the Atlantic, originally taken from комітет” is “a national committee” or “government
Thomas Hobbes’ book of 1651 [13], that of a State, al- committee”, “державний бюджет” is a “national budget”
though previously it tended to mean the physical body of or “government budget” , “державні закупівлі” are better
a monarch. So before the middle of the 17th century, when translated as “public procurement”, “державна політика”
Charles I of England was executed, the State and the as “public policy”, “державна служба” as “public ser-
government were embodied in a monarch, since then the vice”, “державне управління” as “public administration”
body has been perceived as a fundamentally democratic and others. A term that has frequently been shown to
entity, comprising the People where, in theory, the power throw translators off-balance is that commonly used in
actually lies. In the USA and the UK we may take a sim- Governmental bulletins and legalese – “державне
plistic view that “The People” is good, i.e. a positive замовлення” which actually has the semantic and prag-
pragmatic meaning, whereas “The State” is bad, i.e. a matic value of “public spending” rather than its literal
negative pragmatic meaning. (dictionary) translation of “State Order”.
The situation was fundamentally different in the As can be seen above, another conceptually tricky
Ukraine, where after 1917 the ruling ideology has been word for translators is “public”, since as a generalization,
such where the State was considered to be comprised of in Ukrainian “громадський” (public) is used as an anto-
workers and peasants, which meant that the State was us, nym of “державний” (State), while in English “public”,
the fabric of society, and not its enemy. This gave an as seen above, is a synonym of “State”( державний) ,
ideological legacy of the State being the People, at least while at the same time being an antonym of “private”
in ideological theory, and hence these two words had to (приватний). This is a core dichotomy that we have been
be treated as synonyms for ideological reasons. bequeathed from the respective ideological apparatuses of
This legacy can be demonstrated by the abundant use East and West. The early communists coined the slogan
of the word “державний” in different collocations, in “Property is theft” but later property became the owner-
particular, in the names of different departments, estab- ship of the State. This often meant that what should have
lishments, committees, commissions etc. After Ukraine been “public property” was not allowed to be accessed or
became independent, the word “державний” was in many used by the public.
instances replaced by the word “національний” (na- It must be noted that the Ukrainian terminological lexi-
tional), for instance in the names of many universities. As con divisions systems (such as law, land use, and urban
the formation of an independent nation was taking place, development) have only started to introduce the concept
we could observe that the concept “nation” has been gain- of “публічний” (public) used as an adjective, as there has
ing more weight for Ukrainian speakers as compared with historically never been the necessity to involve the con-
the “State”. But in Western societies, as we may see from cept in the past, due to the State policy of paternalism
113
intrinsic to a Communist State, where society on the which are new terms related to public space. “Публічний
whole, and local communities in particular, as part of об’єкт” cannot be readily translated into English, and a
communist ideology, could not have been: self-sufficient, descriptive translation of “a public building or any other
could not self-administer in a decentralised manner, self- property” can resolve the issue. “Публічний сервітут”
organise in a manner described by the word “community” (lit. “public servitude”), which denotes the permission of
in the target language, could not be defined in law as use of public land by the general public, corresponds to
entities, but had everything decided by, and implemented the English “public right of way”, but in Ukrainian it is
by, the State. strictly a land use term unknown to the general public. If
There is a term with no direct equivalent in English to the target audience is not comprised of experts well-
describe the policy of “роздержавлення” which could versed in disciplines related to land use, etc. then only
only be translated with true adequacy by a created term descriptive translation may be offered, such as “право
such as “De-State-ification”, as it differs from проходу через чужу територію”(lit.“the right to go
“децентралізація” which is mirrored by its translation of through somebody else’s territory”).
“decentralization”. The latter is that of the devolution of At the same time the commonly-used English lexical-
centralised State authority and power back to the local ized concept “Public Footpath” also does not have any
communities, i.e. the public sector, while the former is a readily available translation, as this concept was obvi-
re-orientation of absolute control. ously not relevant or important for communist ideology,
This has brought to active use the lexicalized concept and societies dominated by it, where everything was at
of “публічний” in contemporary Ukrainian, and in par- least in theory commonly owned and used. A descriptive
ticular, in specialist terminology. A review of a whole translation of “стежка загального користування” (lit.
number of academic works shows that many word combi- “common use path”) would be appropriate in most non-
nations that include “публічний” are now finding their specialised contexts. Even the simplest concept of “public
way into the terminology systems of different sciences, land” should be translated descriptively as “землі
for instance sociology, political science, culturology, land спільного/загального користування” (lit. “land of
use and urban development and others. For instance, the joint/common use”).
concept of public space (публічний простір) is now The recent societal changes in Ukraine also brought to
being discussed by experts in various areas in order to life new Ukrainian lexicalised concepts of “цивільний
define the volume of its semantic meaning, whereas some службовець” (lit. “civil servant”) [18] or “публічний
ten years ago the same or similar concept would have службовець” (lit.”public servant”) [19], which are used
been described using other words such as in many areas of knowledge as well as by general public,
“суспільний”(meaning literally ‘societal’) or and are in fact loanwords from English that correspond to
“громадський”(meaning ‘community’ or ‘communal’). the US term Public Servant or the UK term Civil Servant.
Thus, the architect Maksym Kotsyuba defines “public These two terminological combinations seem to replace
space” as “community space that is open and easily ac- the older traditional term of “державний службовець”
cessible for everybody. It may exist in the form of pave- (lit. “State Servant”).
ments, squares, public gardens, parks, beaches, areas Another specialist area where the meaning of “public”
adjacent to apartment blocks and others” [15, p.50]. But is being rethought and reassessed is law. In spite of the
immediately in the next paragraph he uses the word existence since 2011 of a dedicated academic journal
“громадський” as its complete synonym, which tell us called “Публічне право” (Public Law) in Ukrainian aca-
that the word combination is not a strict term yet [Ibid]. demia, the contents and the volume of the term
This quite loose interpretation of the concept was also “публічний”(lit. “public”) in such terminological word
described by sociologists Olena Zhylkevska and Maria combinations as “публічне право” (public law),
Hryschenko: “публічне адміністрування” (public administration) and
“As for “cуспільний” (societal) urban space it must be others, remain debatable and the terms themselves are
noted that our national academic tradition does not relatively new. There are still many lawyers and academ-
have a fixed term to denote this special concept. In West- ics who will use “державний” (state) and “публічний”
ern tradition the term “public space” is commonly used (public) as completely synonymous and interchangeable
whereas our Ukrainian sociologists use a whole row in such terminological combinations as
of terms:суспільний простір” (societal space), “державне/публічне управ-ління” (lit. “State/Public
“публічний простір” (public space), management”) and “державне/публічне
“громадський простір” (community or communal адміністрування” (lit. “State/Public Administration”).
space) or even “соціальний простір”(social space)” [16, p. But at the same time there are academics that are now
62]. starting to differentiate between them. For instance,
The same thought is repeated by a political scientist Kateryna Kolesnikova in her article “The Correlation of
Oleksandr Kotukov who says: State Management and Public Administration in the Pro-
“In our academic literature the concepts of State are being cess of Societal Transformation” writes:
replaced by that of public, more and more. But the concept “Let us consider the etymology and analyze such word
of ‘public space’ or ‘public political space’ have not yet be- pairs as “державний – публічний” (State - Public) and
come common in academic use. Hence the necessity of “управління – адміністрування” (management – admi-
academic research into the essence and specifics of ‘public nistration). Undoubtedly, the notion “публічний” (Public)
space’ and ‘public political space’” [17, p. 65]. is broader than “державний” and includes not only the
Architects and urban development experts also use the definition “державний” (State), but also such definitions as
terms “публічний об’єкт” and “публічний сервітут”, social, people’s, common, generally accessible, communal,
114
open, and transparent. Thus, when we use “public” we division of law into private and public was brought back
mean everything that belongs to the bodies of executive to life [21].
power, administrative structures, local authorities, every- A different way to demonstrate the complexity of
thing under common ownership, or nationalised.” translating “public” into Ukrainian, in addition to the
The key elements of State Management are the State above described cases of “публічний”, is to consider how
and State Power, while for Public Administration it is many options in Ukrainian exist to render this concept. To
society and the power of the public. In State Administra- give a number of examples: public figure – громадський
tion the subject of administration is the State, and in Pub- діяч, public protest – громадянський протест, public
lic Administration the subject of administration is society. holidays – загальнонаціональні свята, public law –
State Management is characterized by authoritarianism, цивільне право, public sale – відкриті або публічні
Public Administration by democracy. Thus, Public Ad- торги, public mind – cуспільна свідомість, public lim-
ministration introduces democratic values and promotes a ited company – відкрите акціонерне товариство, or
steady development of our nation in the process of socie- public utilities - комунальні послуги.
tal transformation” [20]. Conclusions. As we can see, pragmatic adaptation of
Wikipedia explains the current changes in the semantic ideologically-loaded lexicalized concepts requires far
volume of the discussed lexicalised concept “public” by more from a translator than the use of dictionary equiva-
the post-Soviet legacy: lents. Lexical and semantic analysis of such concepts
When the Soviet State existed the official legal science must be enhanced by the study of the pragmatic meanings
had a negative attitude to the division of law into public and inherent in the public mind of the target language audi-
private. Such approach was conditioned by the Marxist- ence, and the linguistic and cultural context, in which
Leninist ideology. Lenin used to say: “We do not acknowl- such concepts are used. Methods of translation, in addi-
edge anything “private”, for us everything in the area of tion to translation by equivalents, may also include loan-
national economy is legally “public”, and not “Private”. words, description, contextual translation and others. An
Now when private property is legally acknowledged, ideologically-loaded lexicon must be defined by a transla-
post-Soviet states build their economies on market princi- tor as incorporating culturally sensitive terms and often
ples. Hence, the legalization of private law and its areas is requiring pragmatic adaptation. Neglecting such factors
quite necessary for the formation of a civic society, stimu- may lead to inadequate literal translations evoking wrong
lating entrepreneurship. Thus, it only follows that the concepts in the minds of the target language readers.
REFERENCES
1. Некряч Т.Є, Довганчина Р.Г. Айсберг в океані перекладу: 11. http://news.bbc.co.uk/2/hi/uk_news/politics/8119047.stm
Відтворення ідіостилю Ернеста Гемінгвея в перекладах 12. Hobbes, Thomas. Philosophical Rudiments concerning Gov-
українською та російською мовами. Монографія . - Київ: ernment and Society. -Dodo Press, 2009.
Ліра-К, 2014. – 220c. 13. http://www.state.gov/s/d/rm/index.htm#mission
2. http:// www.oxfordreference. com 14. Крилова Т. Культурно-прагматична натуралізація
3. Ellul Jaques. The Technological Society. - Vintage Books, перекладу // Соціокультурні та етнолінгвістичні
1964. проблеми галузевого перекладу в парадигмі
4. Кияк Т.Р., Огуй О.Д., Науменко А.М. Теорія та практика євроінтеграції: матеріали ІІІ Міжнародної науково-
перекладу (німецька мова). Підручник для вищих практичної конференції 2-3 квітня 2010 р. / за заг.ред.
навчальних закладів. - Вінниця: Нова книга, 2006 – 592с. А.Д. Гудманяна, С.І. Сидоренка. – К., 2010. – С. 220-224.
5. Сергеева Е. С. Русский религиозный философский дискурс 15. Коцюба М. Публічний простір міста//Ландшафт і
«школы всеединства»: лексический аспект. Автореф. дис. архітектура. - N10. – Київ, 2014. - С.50-55.
... док. филол. наук. - Санкт-Петербург, 2002.- 34с. 16. Жулькевська О., Грищенко М. Суспільний простір міста
6. Малиновська І.В. Ідеологема як категорія дискурсології // як об’єкт соціологічного вивчення та емпіричний
Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових референт соціальних змін//Соціальні студії . - N10. - Київ,
праць / Ред. О.І. Чередниченко. - Вип. 10. - Київ: Вид-во 2012. – С.60-65.
Київ. нац. університету ім. Т. Шевченка, 2002. – С.83-88. 17. Котуков О. Теоретичні засади формування публічного та
7. Малиновська І.В., Трусов С.С. Світоформуючий дискурс публічно-політичного просторів// Eфективність
в аспекті інтердискурсивності // Лінгвістика XXI державного управління” – Вип. 43. - Харків, 2015. - С.65-
століття: нові дослідження і перспективи / НАН України: 70.
Голов. ред. А.Д. Белова. - Київ: Логос, 2010. - С.154-166. 18. ABBYY LingvoX5 Electronic Dictionary (definition of
8. ABBYY LingvoX5 Electronic Dictionary (definition of ‘public servant’)
“state”). 19. http://mego.info/матеріал/13-публічний-службовець-
9. Великий тлумачний словник сучасної української мови поняття-види-особливочті-правового-статусу?page=2
[уклад. В.Т. Бусел]. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. – 20. http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/putp/2013-
1440с. 3/doc/1/06.pdf
10. Althusser Louis. Ideology and Ideological State Apparatuses: 21. https://uk.wikipedia.org/wiki/Публічне право
Notes towards an Investigation // Lenin and Philosophy and
Other Essays. - Monthly Review Press, 1971.
115
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
The journal is published by the support of

Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
Készült a Rózsadomb Contact Kft nyomdájában.

1022 Budapest, Balogvár u. 1.
www.rcontact.hu
116

Seanewdim Philology IV18 Issue 80

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Seanewdim Philology IV18 Issue 80

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996

III(18), Issue 80, 2016

SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

The journal is listed and indexed in:

Комплексні перекладацькі трансформації в англо-українському художньому перекладі

Bilingual speech congruence: cognitive and prosodic aspects

Комплексні перекладацькі трансформації в англо-українському

Paper received 31.01.16; Revised 07.02.16; Accepted for publication 20.02.16.

Анотація. Стаття присвячена розгляду комплексних перекладацьких трансформацій в англо-українському художньому

Дослідження перекладацьких трансформацій цій. Такими простими трансформаціями, наприклад,

тановка англійського дієприкметника I smiling, що при характеру: прикметник companionable вважається

відповідність досягається шляхом використання належного рівня еквівалентності вихідного речення.

Complex translation transformations in the English-Ukrainian literary translation.

Комплексные переводческие трансформации в англо-украинском художественном переводе.

Фонетические особенности авестийского гимна Y 46

Paper received 29.01.16; Revised 04.02.16; Accepted for publication 15.02.16.

Таблица 1. Соблюдение метрического размера в тексте Y 46

Таблица 2. Применение цезуры в тексте Y 46.

Fonetic peculiarities of Avestan Y 46

Морфолого-стилистические и лексические особенности британских

Paper received 29.01.16; Revised 06.02.16; Accepted for publication 21.02.16.

Аннотация. Статья посвящена выявлению изоморфных и алломорфных морфолого-стилистических и лексических особен-

Способи відтворення внутрішнього мовлення персонажів у французькій

Paper received 28.01.16; Revised 05.02.16; Accepted for publication 15.02.16.

Хорватське Слово про українського Генія: рецепція творчості

Paper received 30.01.16; Revised 07.02.16; Accepted for publication 20.02.16.

Linguocultural roots of comparative poetic studies: a historical perspective

Paper received 25.01.16; Revised 29.01.16; Accepted for publication 20.02.16.

Особливості імпліцитного представлення блендового образу у науково-

Paper received 28.01.16; Revised 04.02.16; Accepted for publication 20.02.16.

Алегоричність та висока метафоричність наукової У науково-фантастичному тексті образи можуть хара-

http://www.rusnauka.com/34_NNM_2014/Philologia/2_1792 7. Frumkin K. G. Philosophy and Psychology of Fantasy / K. G.

Особенности имплицитной презентации блендовых образов в научно-фантастическом тексте (на материале

Linguo-cultural approach to intertextual phraseology

Paper received 06.02.2016; Revised 10.02.2016; Accepted for publication 22.02.2016.

Линвокультурологический подход к интертекстуальной фразеологии (на примере соматического кода культуры)

Ареальная геосинонимия испанского коммуникативного пространства

Paper received 28.01.16;

Аннотация. В статье рассматривается явление геосинонимии в рамках пиренейского и латинолатиноамериканских вариантов

М. Л. Регейро Родригес справедливо указывает на Геосинонимия охватывает корпус языковых

ARGENTINA CHILE ESPAÑA MÉXICO VENEZUELA

aeromoza azafata azafata aeromoza aeromoza

mozo garzón camarero mesero mesonero

planilla, formulario, impreso, formulario forma, formulario,

vocero, portavoz portavoz, vocero, portavoz vocero, portavoz, portavoz, vocero

Area Synonymy of Spanish Communicative Space

Ретроспектива в минуле: українська діаспора та еміграційна література

Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Т. Г. Шевченка, м. Кременець, Україна

Paper received 29.01.2016; Revised 04.01.2016; Accepted for publication 20.01.2016.

Постановка проблеми. В умовах глобалізаційних Мета статті – з’ясувати ретроспективний зв’язок

зберегли в своєму середовищі національну культуру, окремішності за обставин чужоземного оточення,

Retrospective in the past: Ukrainian diaspora and literature in emigration

Ретроспектива в прошлое: украинская диаспора и эмиграционная литература

New England lexis and its signatures

Текстове конструювання концепту ОСТРОВИ СІЛЛІ в есе Джона Фаулза:

Paper received 30.01.16; Revised 07.02.16; Accepted for publication 20.02.16.

ДЖЕРЕЛО ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

Methods of organizing and conducting the exam in a foreign language for

Paper received 30.01.2016; Revised 06.02.2016; Accepted for publication 19.02.2016.

based on some kind of algorithm of completing and spe-  Одномісний

Відтворення фразеологізмів у англо-українських прозових перекладах

Paper received 29.01.16; Revised 05.02.16; Accepted for publication 20.02.16.