Seanewdim Ped Psy V 53 Issue 114

www.seanewdim.
com
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, V (53), Issue: 114, 2017 www.seanewdim.com
p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996
V(53), Issue 114, 2017
SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION
Pedagogy and Psychology
www.seanewdim.com
Editorial board
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
Honorary Senior Editor:
Jenő Barkáts, Dr. habil. Nina Tarasenkova, Dr. habil.
Andriy Myachykov, PhD in Psychology, Senior Lecturer, Department of Oleg Melnikov, Doctor of Science in Pedagogy, Belarusian State
Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, Northumbria University, University, Belarus
Northumberland Building, Newcastle upon Tyne, United Kingdom Perekhrest Alexander, Doctor of Science in History, Prof. habil., Bohdan
Edvard Ayvazyan, Doctor of Science in Pedagogy, National Institute of Khmelnitsky National University in Cherkasy, Ukraine
Education, Yerevan, Armenia Riskeldy Turgunbayev, CSc in Physics and Mathematics, associated
Ferenc Ihász, PhD in Sport Science, Apáczai Csere János Faculty of the professor, head of the Department of Mathematical Analysis, Dean of the
Universityof West Hungary Faculty of Physics and Mathematics of the Tashkent State edagogical
Ireneusz Pyrzyk, Doctor of Science in Pedagogy, Dean of Faculty of University, Uzbekistan
Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics in Roza Uteeva, Doctor of Science in Pedagogy, Head of the Department of
Włocławek, Poland Algebra and Geometry, Togliatti StateUniversity, Russia
Irina Malova, Doctor of Science in Pedagogy, Head of Department of Seda K. Gasparyan, Doctor of Science in Philology, Department of
methodology of teaching mathematics andinformation technology, English Philology, Professor and Chair, Yerevan State University,
Bryansk State University named after Academician IG Petrovskii, Russia Armenia
Irina S. Shevchenko, Doctor of Science in Philology, Department of ESP Sokuriaynska Liudmyla, Doctor of sociological science. Prof. Head of
and Translation, V.N. Karazin Kharkiv National University, Ukraine Department of Sociology. V.N. Karazin Kharkiv National University,
partment of Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, Ukraine
Northumbria University, Northumberland Building, Newcastle upon Svitlana A. Zhabotynska, Doctor of Science in Philology, Department of
Tyne, United Kingdom English Philolgy of Bohdan Khmelnitsky National, University of
Kosta Garow, PhD in Pedagogy, associated professor, Plovdiv University Cherkasy, Ukraine
„Paisii Hilendarski”, Bulgaria Tatyana Prokhorova, Doctor of Science in Pedagogy, Professor of
László Kótis, PhD in Physics, Research Centre for Natural Sciences, Psychology, Department chair of pedagogics andsubject technologies,
Hungary, Budapest Astrakhan state university, Russia
Larysa Klymanska, Doctor of Political Sciences, associated professor, Tetiana Hranchak, Doctor of Science Social Communication, Head of
Head of the Department of Sociology and Social Work, Lviv Polytechnic department of political analysis of the Vernadsky National Library of
National University, Ukraine Ukraine
Liudmyla Sokurianska, Doctor of Science in Sociology, Prof. habil., Valentina Orlova, Doctor of Science in Economics, Ivano-Frankivsk
Head of Department of Sociology, V.N. Karazin Kharkiv National National Technical University of Oil and Gas, Ukraine
University Vasil Milloushev, Doctor of Science in Pedagogy, professor of
Marian Wloshinskі, Doctor of Science in Pedagogy, Faculty of Departament of Mathematics and Informatics, Plovdiv University „Paisii
Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics in Hilendarski”, Plovdiv, Bulgaria
Włocławek, Poland Veselin Kostov Vasilev, Doctor of Psychology, Professor and Head of the
Melinda Nagy, PhD in Biology, associated professor, Department of department of Psychology Plovdiv University „Paisii Hilendarski”,
Biology, J. Selye University in Komarno, Slovakia Bulgaria
Alexander Perekhrest, Doctor of Science in History, Prof. habil., Bohdan Vladimir I. Karasik, Doctor of Science in Philology, Department of
Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine English Philology, Professor and Chair, Volgograd State Pedagogical
Nikolai N. Boldyrev, Doctor of Science in Philology, Professor and Vice- University, Russia
Rector in Science, G.R. Derzhavin State University in Tambov, Russia Volodimir Lizogub, Doctor of Science in Biology, Head of the
Oleksii Marchenko, Doctor of Science in Philosophy, Head of the department of anatomy and physiology of humans andanimals, Bohdan
Department of Philosophy and Religious Studies, Bohdan Khmelnitsky Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
National University of Cherkasy, Ukraine Zinaida A. Kharitonchik, Doctor of Science in Philology, Department of
Olga Sannikova, Doctor of Science in Psychology, professor, Head of the General Linguistics, Minsk State LinguisticUniversity, Belarus
department of general and differential psychology, South Ukrainian Zoltán Poór, CSc in Language Pedagogy, Head of Institute of Pedagogy,
National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, Odesa, Apáczai Csere János Faculty of the Universityof West Hungary
Ukraine
Managing editor:
Barkáts N.
© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
BUDAPEST, 2015
Statement:
By submitting a manuscript to this journal, each author explicitly confirms that the manuscript meets the highest
ethical standards for authors and co-authors. Each author acknowledges that fabrication of data is an egregious
departure from the expected norms of scientific conduct, as is the selective reporting of data with the intent to mislead
or deceive, as well as the theft of data or research results from others. By acknowledging these facts, each author
takes personal responsibility for the accuracy, credibility and authenticity of research results described in their
manuscripts. All the articles are published in author's edition.
THE JOURNAL IS LISTED AND INDEXED IN:

INDEX COPERNICUS: ICV 2014: 70.95; ICV 2015: 80.87
GLOBAL IMPACT FACTOR (GIF): 2013: 0.545; 2014: 0.676; 2015: 0.787
INNO SPACE SCIENTIFIC JOURNAL IMPACT FACTOR: 2013: 2.642; 2014: 4,685;
2015: 5.278; 2016: 6.278
ISI (INTERNATIONAL SCIENTIFIC INDEXING) IMPACT FACTOR: 2013: 0.465; 2014: 1.215
GOOGLE SCHOLAR
DIRECTORY OF RESEARCH JOURNAL INDEXING
ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY
UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK
SCRIBD
ACADEMIA.EDU
CONTENT
PEDAGOGY……........……….……………...…...………………………………………………………... 7
Проблемы развития профессиональной компетенции воспитателя ДОУ 1в условиях реализации
ФГОС ДО в системе последипломного педагогического образования
Э. Э. Бахича……........……….……………...…...………………………………………………………..... 7
Обґрунтування структурно-функціональної моделі дидактичної системи сенсорного розвитку
молодших школярів
І. А. Барбашова……........……….……………...…...……………………………………………………... 11
Использование когнитивно-визуального подхода для формирования креативного элемента
мышления в школах Великобритании и США
И. Э. Чуричканич……........……….……………...…...…………………………………………………… 15
Практичний аспект структурування змісту підручника з мови гінді як компонента навчально-
методичного комплексу для майбутніх фахівців-сходознавців
К. В. Довбня……........……….……………...…...………………………………………………………..... 18
Innovative teaching methods and techniques of the competency-based language education
S. V. Dubrova……........……….……………...…...………………………………………………………... 22
Observation in pre-service teaching practice in TESOL programs (USA) and possible implications for
Ukraine
M. Kokor……........……….……………...…...………………………………………………………........... 26
Sand play: Speech Development of Preschool Children
Z. Matsiuk, M. Fenko……........……….……………...…...………………………………………………… 30
Socio-psychological factors of maritime English communicative competency development
N. Ye. Ohorodnyk……........……….……………...…...……………………………………………………. 32
Cross-cultural communicative model of written mediation as the basis for training future translators
T. Pasichnyk……........……….……………...…...……..…………………………………………………... 36
Особливості властивостей темпераменту студентів, що займаються в групах спортивно-
педагогічного удосконалення
С. Г. Приймак……........……….……………...…...……………………………………………………….. 40
Сучасний стан формування у дітей 6-7 року життя основ ціннісного ставлення до власного
здоров’я
Л. Є. Пєчка……........……….……………...…...………………………………………………………...... 44
Теоретичні аспекти педагогічного моделювання професійної підготовки менеджерів освіти
О. Товканець……........……….……………...…...……….………………………………………………... 49
Базові поняття інклюзивної освіти у мальтійскому науковому дискурсі
А. А. Вербенець……........……….……………...…...……………………….…………………………….. 53
До питання ефективної організації навчально-виховного процесу в сучасній загальноосвітній
школі
Л. Ю. Вовкочин……........……….……………...…...………………………….………………………….. 57
Система освіти Буковини і Хотинщини радянської доби (40-41 роки ХХ ст.)
І. В. Житарюк, Ж. І. Довгей, В. С. Лучко ……........………….….……………...…...…………………... 61
PSYCHOLOGY……........……….…………….....………………………………………………………... 65
Проблема політичної суб’єктності молоді в контексті суспільно-політичних подій
Я. Ф. Андрєєва, Н. Ф. Литовченко………....…...………………………………………………………... 65
Реалізація технології формування конфліктологічної культури майбутніх фахівців соціономічних
професій
Т. Р. Браніцька……........……….……………...…...……………………………………………………… 69
Сучасні проблеми соціально-психологічної адаптації внутрішньо переміщених осіб в Україні
А. М. Грись……........……….……………...…...………………………………………………………...... 73
Психологічні механізми розвитку самостійності майбутніх фахівців
М. М. Павлюк……........……….……………...…...……………………………………………………….. 78
Комплексная диагностика адаптивности личности
О. П. Санникова, О. В. Кузнецова……........……….………...…………………………………………… 84
Вплив психоекономічної депривації людей на їх соціальне здоров’я
Ю. М. Терлецька……........……….……………...…...……………………………………………………. 90
PEDAGOGY
Проблемы развития профессиональной компетенции воспитателя ДОУ

в условиях реализации ФГОС ДО в системе
последипломного педагогического образования
Э. Э. Бахича
ГБОУ ДПО РК «Крымский институт постдипломного педагогического образования», г. Симферополь, Республика Крым
Corresponding author. E-mail: eleonora1512@hotmail.com
Paper received 31.01.17; Revised 04.02.17; Accepted for publication 10.02.17.
Аннотация. В статье раскрываются проблемы развития профессиональной компетенции воспитателя дошкольного образо-
вательного учреждения, особенности развития приоритетных направлений последипломного образования педагогических
кадров в контексте реализации Федерального государственного стандарта дошкольного образования. Рассматриваются
организационно-педагогические условия развития профессиональной компетентности педагогов в процессе повышения их
квалификации в соответствии с требованиями реализации ФГОС ДО и профессионального стандарта . Предлагаются пути
курсов повышения квалификации, формализация которой обеспечит новое качество образовательных услуг дополнительно-
го профессионального образования и развитие профессиональной компетентности воспитателя.
Ключевые слова: компетенция, профессиональная компетенция воспитателя дошкольного образовательного учрежде-
ния, ФГОС ДО, последипломное образование, повышение квалификации
В связи с кардинальным изменением законодатель- система подготовки воспитателей дошкольных обра-

ства в сфере образования, после вступления в силу зовательных учреждений еще недостаточно ориенти-
Федерального закона «Об образовании в Российской рована на подготовку воспитателя новой формации и
Федерации», образование приобретает чрезвычайно нуждается в перестройке на принципах демократиза-
важное значение для личностного и профессиональ- ции, гуманизации, непрерывности обучения, ориента-
ного развития личности, обогащения ее творческого ции на развитие творческих способностей, органиче-
потенциала, становится средством реализации ее спо- ского единства дошкольного образовательного учре-
собностей и позволяет существенно повысить конку- ждения, педагогических учебных заведений, учре-
рентоспособность личности, образовательных инсти- ждений последипломного образования. В период
тутов и в конечном итоге экономики и государства. внедрения и реализации Федеральных государствен-
Россия, как государство гарантирует всем гражданам ных образовательных стандартов также возникает
равный доступ, как к системе базового профессио- потребность кардинальной перестройки подготовки
нального образования, так и к системе дополнитель- педагогических кадров, в том числе - и воспитателей
ного профессионального образования. Ведь именно в последипломном образовании и повышение их со-
последнее позволяет каждому человеку сохранить и циальной ответственности за профессиональную дея-
углубить профессиональные знания, умения и навы- тельность.
ки, повысить общий уровень профессиональной ком- Необходимость повышения квалификации воспи-
петентности. Обеспечение непрерывности професси- тателей в условиях модернизации системы образова-
онального образования в современных условиях – это ния России, актуализировала проблему развития их
объективная необходимость и одновременно, неотъ- профессиональной компетентности: важно, чтобы
емлемая составляющая социально-экономической специалист в области дошкольного образования знал
политики государства, его дальнейшего цивилизован- и умел реализовывать воспитательно-
ного развития. Поэтому актуальной сегодня является образовательную деятельность согласно требованиям
проблема непрерывного образования человека в тече- ФГОС ДО; ориентировался в современных научно-
ние всей жизни. Особенно возрастает значение непре- педагогических подходах, принципах, функциях по
рывного образования в наше динамичное время, когда организации образовательной деятельности в ДОУ;
общество становится более информативным, что тре- мог самостоятельно выполнять экспериментальную,
бует качества образования, а это в свою очередь спо- исследовательскую, научно-методическую работу;
собствует развитию человеческого потенциала. обеспечивал результативность процесса воспитания и
Методологию непрерывности в системе последи- обучения детей, был готов к плодотворной работе с
пломного образования обосновали такие ученые как: детьми, сделать ее эффективной, творческой, целесо-
В. Кремень, Савченко, И.Зязюн, В.Семиченко, образной. Становится очевидным, что качество педа-
В.Олейник, Н.Бибик, Н.Протасов, М.Романенко, гогической профессиональной деятельности во мно-
Т.Сорочан, которые отмечают, что до недавнего вре- гом зависит от постоянного развития профессиональ-
мени функция последипломного образования, в ос- ной компетентности воспитателя.
новном, сводилась к повышению квалификации. Во- Цель данной статьи раскрыть актуальные вопросы
просы повышения квалификации педагогов рассмат- развития профессиональной компетенции воспитате-
ривали: И. Бондарь, М. Ю. Красовицкий, А. И. Кузь- ля ДОУ в условиях реализации ФГОС ДО, в системе
минский, Ю. Н. Кулюткин, М. В. Кухарев, В. И. Мас- последипломного педагогического образования
лов, В. Г. Онушкин, А. П. Тонконог, П. В. Худомин- Федеральная целевая программа развития образо-
ский, Т. И. Шамова и др. По мнению исследователей вания на 2016 - 2020 годы, утвержденная распоряже-
теории последипломного образования, существующая нием Правительства Российской Федерации от
7
29.12.2014 года № 2765-р, признает ведущую роль Борисова, В. Демчук), самообразования (В. Нович-
дополнительного профессионального образования, ков), проводится анализ эффективности повышение
которое является важной составляющей непрерывно- квалификации учителей начальных классов (П. Дро-
го образования российских граждан, призвано мо- бязко). Впервые были научно обоснованы содержание
бильно и эффективно реагировать на новые требова- и организационные формы подготовки директоров
ния отечественной и мировой экономики, возрастаю- школ, резерва директоров и повышения квалифика-
щие запросы населения, на приобретение дополни- ции руководящих кадров (В. Бондарь, В. Маслов, М.
тельных компетенций, в первую очередь, на повыше- Красовицкий), подготовки методических работников
ние квалификации и профессиональную переподго- (Г. Штомпель). Появились работы, посвященные ис-
товку. Намеченная стратегия развития системы обра- следованию деятельности институтов усовершенство-
зования предполагает потребность в обновлении вания учителей (Л. Прокопенко), методических учре-
форм и содержания подготовки, переподготовки и ждений (Е. Софьянс, Д. Рупняк, С. Салий). [8, с.38]
повышения квалификации педагогов, а также в обес- В теории последипломного педагогического обра-
печении роста качества педагогических кадров. [1] зования заслуживают внимания взгляды
Приоритетные направления программы развития Н.Г.Протасовой о теоретическом и практическом
образования, предлагают «обеспечить растущие по- обучении как составляющие последипломного педа-
требности в постоянном повышении квалификации гогического образования. Теоретическое обучение в
или переподготовке» работников системы образова- содержании последипломного образования, по мне-
ния и создать соответствующую инфраструктуру для нию ученого, выполняет функцию ориентира в ин-
равного доступа к непрерывному профессиональному формационном потоке; обеспечивает развитие мыш-
образованию. В контексте заявленных приоритетов в ления педагога, формирование и обогащение поня-
2013 году на федеральном уровне был утвержден тийного аппарата специалиста; создает основы для
профессиональный стандарт «Педагог (педагогиче- осмысления и анализа педагогического опыта; реали-
ская зует прогностическую функцию; является основой
деятельность в сфере дошкольного, начального для принятия решений, получения нового знания. [7,
общего, основного общего, среднего общего образо- с.54]
вания) (воспитатель, учитель)», который вступил в Н.И.Клокарь считает, что последипломное педаго-
силу с января 2017 года, который усиливает потреб- гическое образование – это система, «призвана мак-
ность в педагогических кадрах, способных решать симально удовлетворить профессиональные, соци-
задачи модернизации на всех уровнях общего образо- альные и культурологические запросы педагогов-
вания (Приказ Минтруда России от 18.10.2013 № практиков, побуждать их к постоянному самосовер-
544н (с изм. от 25.12.2014) [2] шенствованию в профессиональном и в личностном
В этом документе предусматривается для воспита- измерениях» [4, с .8].
телей дошкольных образовательных учреждений По мнению Т.М.Левченко, «существенных измене-
наличие высшего профессионального образования ний требуют также формы работы со слушателями:
или среднего профессионального образования по все большее внимания привлекают тренинги, ролевые
направлениям подготовки «Образование и педагоги- и деловые игры», что, по мнению автора, способству-
ка» или в области, соответствующей преподаваемому ет мотивации педагогов «к самостоятельному поиску
предмету (с последующей профессиональной пере- знаний, развитие у них умений самоанализа, само-
подготовкой по профилю педагогической деятельно- контроля, самопознания и саморегулирования. [5, с.9]
сти), либо высшее образование или среднее профес- Последипломное образование является процессом
сиональное образование и дополнительное професси- усвоения систематизированных знаний и формирова-
ональное образование по направлению деятельности в ние на их основе мировоззрения, развития познава-
образовательной организации. Требования по указан- тельных возможностей, приобретение умений и навы-
ным направлениям подготовки закреплены в Феде- ков для практического применения профессиональ-
ральных государственных образовательных стандар- ных знаний в образовательных учреждениях
тах высшего образования, утвержденных Министер- Таким образом, повышение квалификации воспи-
ством образования и науки Российской Федерации и тателей дошкольных образовательных учреждений
введенных в действие в 2016 году. [2] В связи с этим мы будем рассматривать как педагогическую пробле-
построение системы образования в России преду- му, которая требует решения и преодоления опреде-
сматривает новый подход к профессиональной подго- ленных противоречий, к которым в системе последи-
товке воспитателей дошкольных образовательных пломного образования относятся следующие:
учреждений в системе последипломного педагогиче- - между реальными потребностями слушателей курсов и
ского образования. возможностями учреждения последипломного образования;
Долгое время проблема повышения квалификации - между фактическим уровнем профессиональных знаний,
и переподготовки воспитателей рассматривалась как умений и навыков воспитателей и социальными запросами
общества;
организационная, а, следовательно, не исследовалась - между содержанием обучения на курсах повышения ква-
в теоретическом аспекте. Только в 80-е - начале 90-х лификации воспитателей и разным уровнем теоретической
годов внимание исследователей было обращено к и практической подготовки слушателей
теоретическим основам повышения квалификации Очерчивая новый профессиональный статус воспи-
работников образования. В этот период исследуются тателя, в условиях реализации ФГОС ДО мы считаем,
научно-педагогические проблемы курсовых форм что для решения новых задач воспитательно-
совершенствования профессионального мастерства образовательной деятельности в ДОУ воспитателям
педагогов, повышение эффективности учебного про- необходимо:
цесса на факультетах повышения квалификации (Н. - обеспечивать свое постоянное развитие, включая
8
совершенствование знаний в области речевого, физи- дываем понимание «развитие» через взаимодействие
ческого, познавательного, художественно- категорий «изменение», «движение», «самодвиже-
эстетического, социально-коммуникативного и лич- ние», «саморазвитие» во взаимосвязи с категориями
ностного развития детей раннего и дошкольного воз- «форма» и «содержание», так и понимание понятия
раста и уметь планировать, реализовывать и анализи- «развитие» как процесса, обеспечивающего развитие
ровать образовательную работу с детьми раннего и профессиональной компетенции. Именно поэтому
дошкольного возраста в соответствии с ФГОС до- процесс развития профессиональной компетенции
школьного образования; воспитателя мы рассматриваем как переход от уровня
- осознавать, какие ценности и мировоззренческие установ- профессиональной подготовленности, который дей-
ки ведут к созданию здорового человеческого общества; ствует в режиме функционирования (современное
- активно участвовать в образовательном процессе детей состояние), до уровня профессионализма (Н.Л. Жма-
дошкольного возраста; кина и Е.Г. Комолова). Уровень профессионализма в
- обеспечивать эффективное управление предметно-
развивающей средой ДОУ и ее ресурсами;
педагогической деятельности воспитателя отражает
- уметь связывать основную образовательную программу реализацию собственных новых идей, разработку
дошкольного образования с индивидуальными потребно- авторских программ, учебно-методических комплек-
стями каждого ребенка; сов, разработку отдельных технологий обучения,
- обладать воспитательными способностями, умениями подготовку научных статей, написание научных ра-
общаться с отдельными детьми и управлять группой до- бот, создание новых методик обучения и воспитания,
школьников; новой технологии обучения [6 с.14]
- уметь выбирать и использовать разнообразные педагоги- Итак, если развитие - это процесс закономерных
ческие технологии; изменений, перехода от одного состояния к другому,
- разбираться в различных научно-исследовательских мето-
диках. [3]
более совершенному, переход от старого качествен-
Сегодня система последипломного образования, ного состояния к новому, от простого к сложному, от
как составная часть образовательного пространства, низшего к высшему, то процесс развития профессио-
ориентируется на принципиально новые цели и со- нальной компетентности воспитателя является его
держание научно-методической работы. Оно заклю- движение от одного способа деятельности к другому,
чается в том, чтобы воспитатель овладел новыми который воспроизводит в конечном итоге эффектив-
гуманитарными знаниями, новыми технологиями ность деятельности воспитателя, изменяет систему
воспитания и развития детей дошкольного возраста, ценностей педагога, способствует развитию его спо-
был подготовлен к выявлению индивидуальных осо- собности к саморегуляции, формированию современ-
бенностей личности дошкольников и осуществлению ного стиля мышления, готовности к принятию нова-
их социализации. Современный воспитатель должен торских идей.
уметь широко применять в своей работе современные Современная парадигма повышения квалификации
инновационные технологии, в частности здоровьесбе- воспитателей ДОУ как непрерывного процесса, ори-
регающие, игровые технологии, технологии интерак- ентирована на такое образование, результат которого
тивного образования и др., превращая, таким образом, побуждает педагогов к переосмыслению системы
традиционный учебно-воспитательный процесс в ценностей (ценностей достижения целей, ценностей
образовательную деятельность нового поколения. процесса получения продукта (знаний), ценностей
Опыт научно-методического сопровождения новых саморазвития), а преподавателей - рассматривать
педагогических технологий в системе последиплом- систему повышения квалификации как интегрирован-
ного образования дает основания утверждать, что ную целостность, основное внимание которой кон-
одним из важнейших направлений следует считать центрируется на привлечении слушателей к поиску
развитие профессиональной компетенции и подготов- средств и способов решения реальных профессио-
ку воспитателя к самоанализу собственной педагоги- нальных проблем, подводит к определению целей,
ческой деятельности в контексте конкретной техноло- функций и видов педагогической деятельности пре-
гии. подавателей и установление их взаимосвязи. Вектор
Анализ научных исследований (Н.В. Кузьмина, развития профессиональной компетентности воспита-
В.А. Сластенина, В.П. Симонова, Н.Ф. Талызина, Р.К. теля в условиях реализации ФГОС ДО можно опреде-
Шакурова, А.И. Щербакова, А.К. Марковой, Л.М. лить как путь к:
Никитина, В.И. Загвязинского, В.Н. Лебедева, Е.В. - расширению рамок традиционной системы обучения
Андриенко, О.А. Булавенко, Е.Н. Бондаренко, В.А. и воспитания детей дошкольного возраста;
Метаевой и др) дал нам основания определить про- - устранение различных ограничений, приобретение
фессиональную компетентность воспитателя как си- большей «открытости» и гибкости в воспитательно-
стему, которая имеет следующие характеристики: образовательной деятельности ДОУ;
ценностные ориентации, совокупность знаний, уме- - выбор педагогом активных форм и методов воспи-
ний, навыков, определяющих результативность педа- тания и обучения детей дошкольного возраста;
гогической деятельности, профессиональные психо- - создание таких образовательных программ, которые
логические знания, комплекс профессионально зна- ориентированы на индивидуальные особенности до-
чимых личностных качеств и свойств, единство тео- школьника и т.д.
ретической и практической готовности к профессио- Таким образом, теоретический анализ проблемы
нальной педагогической деятельности в области до- показывает, что система последипломного образова-
школьного образования. [6, с.10] ния играет важную роль в развитии профессиональ-
В основу изучения понятия «развитие профессио- ной компетенции воспитателя дошкольного образова-
нальной компетентности воспитателя ДОУ» мы вкла- тельного учреждения. Становление воспитателей как
специалистов дошкольного образования фактически
9
происходит в процессе практической деятельности, в педагогических кадров ДОУ; обеспечение опережа-

системе последипломного образования. Поэтому со- ющего характера повышения квалификации воспита-
временное содержание образования требует от инсти- телей, их способность адаптироваться к новым требо-
тутов последипломного образования дифференциро- ваниям современности, стимулирование активности
ванного подхода к работе с воспитателями: увеличе- педагогов и повышение их мотивации к всесторонне-
ние объема научно-теоретической подготовки; под- му развитию на протяжении всей профессиональной
держки профессионального уровня элитарной части жизни.
ЛИТЕРАТУРА
1. Концепция Федеральной целевой программы развития 5. Левченко Т. М. Концепция непрерывного образования в
образования на 2016 - 2020 год (утв. распоряжением Пра- мировом контексте / Т.М.Левченко // Непрерывное про-
вительства РФ от 29 декабря 2014 г. № 2765-р)// Распо- фессиональное образование: теория и практика. – 2001. –
ряжение Правительства РФ от 29 декабря 2014 г. № 2765 Выпуск III. – С. 7-12.
2. Приказ Минтруда России «Об утверждении профессио- 6. Мезенцева О.И., Кузнецова Е.В. Психолого-
нального стандарта «Педагог (педагогическая деятель- педагогические условия развития профессиональной
ность в сфере дошкольного, начального общего, основно- компетентности современного педагога: монография /
го общего, среднего общего образования) (воспитатель, О.И. Мезенцева, Е.В. Кузнецова. – Новосибирск, 2013. –
учитель)» от 18 октября 2013 г., № 544н. РФ 158 с.
3. Федеральный государственный образовательный стандарт 7. Протасова Н. Г. Последипломное образование педагогов:
дошкольного образования // утв. приказом Министерства содержание, структура, тенденции развития /
образования и науки от 17.10.2013 г. № 1155. Н.Г.Протасова. - М.: Магистр-S, 1998. - 176 с
4. Клокарь Н. И. Управление областным институтом после- 8. Титаренко И.А. Профессиональное совершенствование
дипломного педагогического образования: теория и прак- учителя в системе последипломного образования: теоре-
тика: научно-методическое пособие / Н.И.Клокарь. – К.: тический аспект / И.А.Титаренко, С.П.Архипова // Не-
Миллениум, 2004. – 218 с. прерывное профессиональное образование: теория и
практика. – 2001. – Выпуск III. – С. 37-45.
REFERENCES
1. Koncepciya Federal'noj celevoj programmy razvitiya 5. Levchenko T. M. Koncepciya nepreryvnogo obrazovaniya v
obrazovaniya na 2016 - 2020 god (utv. rasporyazheniem mirovom kontekste / T.M.Levchenko // Nepreryvnoe
Pravitel'stva RF ot 29 dekabrya 2014 g. № 2765-r)// professional'noe obrazovanie: teoriya i praktika. – 2001. –
Rasporyazhenie Pravitel'stva RF ot 29 dekabrya 2014 g. № Vypusk III. – S. 7-12.
2765 6. Mezenceva O.I., Kuznecova E.V. Psihologo-pedagogicheskie
2. Prikaz Mintruda Rossii «Ob utverzhdenii professional'nogo usloviya razvitiya professional'noj kompetentnosti
standarta «Pedagog (pedagogicheskaya deyatel'nost' v sfere sovremennogo pedagoga: monografiya / O.I. Mezenceva,
doshkol'nogo, nachal'nogo obshchego, osnovnogo obshchego, E.V. Kuznecova. – Novosibirsk, 2013. – 158 s.
srednego obshchego obrazovaniya) (vospitatel', uchitel')» ot 7. Protasova N. G. Poslediplomnoe obrazovanie pedagogov:
18 oktyabrya 2013 g., № 544n. RF soderzhanie, struktura, tendencii razvitiya / N.G.Protasova. -
3. Federal'nyj gosudarstvennyj obrazovatel'nyj standart M.: Magistr-S, 1998. - 176 s
doshkol'nogo obrazovaniya // utv. prikazom Ministerstva 8. Titarenko I.A. Professional'noe sovershenstvovanie uchitelya
obrazovaniya i nauki ot 17.10.2013 g. № 1155. v sisteme poslediplomnogo obrazovaniya: teoreticheskij
4. Klokar' N. I. Upravlenie oblastnym institutom aspekt / I.A.Titarenko, S.P.Arhipova // Nepreryvnoe profes-
poslediplomnogo pedagogicheskogo obrazovaniya: teoriya i sional'noe obrazovanie: teoriya i praktika. – 2001. – Vypusk
praktika: nauchno-metodicheskoe posobie / N.I.Klokar'. – K.: III. – S. 37-45.
Millenium, 2004. – 218 s.
The problems of the development of professional competence of preschool teachers in the conditions of the implementation of
the Federal state education standard in the system of postgraduate education
E. E. Bakhicha
Annotation. The article reveals the problems of the development of professional competence of teachers at preschool educational
institutions, the peculiarities of the priority areas development of postgraduate education teachers in the context of the implementa-
tion of the Federal state standard of preschool education. The organizational and pedagogical conditions of development of profes-
sional competence of teachers in the process of improving their skills in accordance with the requirements of the implementation of
the Federal state education standard for preschool education and professional standard are being considered. The ways for upgrading
courses are offered which will provide new quality of educational services of additional professional education and development of
professional competence of teachers.
Keywords: competence, professional competence of the teacher of preschool educational institution, Federal state education
standard , postgraduate education, training.
Проблемы развития профессиональной компетенции воспитателя ДОУ в условиях реализации ФГОС ДО в системе
последипломного педагогического образования
Э.Э. Бахича
Аннотация. В статье раскрываются проблемы развития профессиональной компетенции воспитателя дошкольного образо-
вательного учреждения, особенности развития приоритетных направлений последипломного образования педагогических
кадров в контексте реализации Федерального государственного стандарта дошкольного образования. Рассматриваются
организационно-педагогические условия развития профессиональной компетентности педагогов в процессе повышения их
квалификации в соответствии с требованиями реализации ФГОС ДО и профессионального стандарта . Предлагаются пути
курсов повышения квалификации, формализация которой обеспечит новое качество образовательных услуг дополнительно-
го профессионального образования и развитие профессиональной компетентности воспитателя.
Ключевые слова: компетенция, профессиональная компетенция воспитателя дошкольного образовательного учрежде-
ния, ФГОС ДО, последипломное образование, повышение квалификации.
10
Обґрунтування структурно-функціональної моделі

дидактичної системи сенсорного розвитку молодших школярів
І. А. Барбашова
Бердянський державний педагогічний університет, м. Бердянськ, Україна
Анотація. У статті схарактеризовано поняття дидактичної системи сенсорного розвитку молодших школярів, виявлено
структурно-функціональні особливості такої системи, розкрито зміст її провідних компонентів. Доведено, що дидактична
система сенсорного розвитку є відкритим складним динамічним утворенням, композиція якого характеризується ієрархічні-
стю, нелінійністю зв’язків і зумовлена специфікою чуттєвого відображення дійсності у свідомості учня молодшого шкіль-
ного віку.
Ключові слова: сенсорний розвиток, дидактична система, структурні компоненти, функціональні зв’язки, молодші
школярі.
Постановка проблеми. Специфічність процесів спрямована на формування і розвиток особистості [4,

сприймання, багатофакторність сенсорного розвитку с. 649–650].
особистості, складність функціонування перцептив- Цільову спрямованість на формування особистості
них дій із обстеження предметів і явищ дійсності зу- учнів дослідники вважають найхарактернішою особ-
мовлюють необхідність розробки концептуальної мо- ливістю функціонування педагогічної системи і про-
делі (абстрактного аналогу) системних педагогічних понують відобразити її специфічність формулою:
упливів на формування чуттєвої сфери учнів молод- ∑ : {{M}, {x}, F, G}, (2)
шого шкільного віку. де {M} – кількість компонентів педагогічної сис-
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз теми; {x} – множина зв’язків і відношень між ними; F
наукових джерел засвідчує багатоаспектне висвітлен- – функція системи (нова властивість); G – її системоу-
ня проблеми моделювання педагогічних систем творювальний фактор (педагогічна мета) [1].
(Г. Александров, А. Алексюк, А. Андреєв, Педагогічна система – утворення полісистемне, од-
В. Беспалько, В. Бондар, І. Васильєв, Л. Вікторова, нією з модифікацій якої є дидактична система [4,
В. Володько, І. Каньковський, Н. Кузьміна, О. Лобова, с. 649]. Їй притаманні ознаки педагогічної системи
І. Малафіїк, О. Новиков, І. Осадченко, О. Савченко, настільки, наскільки дидактика (теорія освіти і нав-
Л. Спірін, В. Ягупов та ін.), проте структура і функці- чання) є галуззю педагогіки. Тому під дидактичною
онування дидактичної системи сенсорного розвитку системою будемо розуміти впорядковану кількість
молодших школярів потребує додаткового вивчення. взаємопов’язаних дидактичних компонентів, що ут-
Мета статі полягає в уточненні поняття “дидактич- ворюють певну єдність і спрямовані на вирішення
на система сенсорного розвитку”, виявленні її компо- завдань освіти і навчання учнів. На підставі наданих
нентів і встановленні зв’язків між ними, конструю- дефініцій визначимо дидактичну систему сенсорного
ванні уявної моделі досліджуваної системи. розвитку особистості на початковому рівні шкільного
Виклад основного матеріалу. Ключовим пунктом навчання як упорядковану сукупність взаємо-
у розумінні сутності поняття “дидактична система пов’язаних дидактичних компонентів, що утворюють
сенсорного розвитку” є аналіз категорії “система” та певну єдність і спрямовані на формування в молод-
бінарних понять “педагогічна система”, “дидактична ших учнів процесів сприймання.
система”. Система (від гр. systema – ціле, що складене Подібно до раніше схарактеризованих систем, ди-
із частин) визначається як сукупність закономірно дактична система сенсорного розвитку молодших
пов’язаних елементів і відношень між ними, що утво- школярів є складаним утворенням. Її модифікації зу-
рюють цілісність, єдність. Символічне визначення мовлені складом чуттєвого відображення дійсності,
системи має такий вигляд: тому включають підсистеми зорового, слухового, до-
∑ : {{M}, {x}, F}, (1) тикового та інших видів сенсорного розвитку, кожна з
де {M} – кількість елементів системи; {x} – мно- яких має подальші розгалуження. Ці відношення мо-
жина зв’язків і відношень між ними; F – функція (но- жна, на нашу думку, відтворити умовним позначен-
ва властивість) системи, яка характеризує її інтегра- ням:
тивність і цілісність [1]. ∑с р : {{Мз (к, п) Мс (ф, м) Мд (ф-м, п)… Мі}, {х1 х2 х3… хі}, F, G}, (3)
Педагогічна система розглядається в широкому і де {Mз (к, п)} – кількість компонентів підсистеми зо-
вузькому науковому значенні. У першому випадку – рового (кольорового і просторового) сенсорного роз-
це об’єднання учасників педагогічного процесу, в витку; {Mс (ф, м)} – слухового (фонематичного і музич-
якому висувається педагогічна мета і розв’язуються ного) сенсорного розвитку; {Mд (ф-м, п)} – дотикового
педагогічні завдання. У другому – упорядкована кіль- (фізико-механічного і просторового) сенсорного роз-
кість взаємопов’язаних компонентів, що утворюють витку; {Mі} – інших підсистем; {x1},{x2}, {x3}, {xі} –
єдине ціле і підпорядковані цілям виховання та нав- множина зв’язків і відношень між тими чи іншими
чання; соціально обумовлена цілісність учасників компонентами; F – функція системи (нова власти-
педагогічного процесу з їх матеріальними і духовни- вість); G – системоутворювальний фактор (спрямова-
ми цінностями, що взаємодіють на основі співпраці ність на вдосконалення перцептивних процесів учнів).
між собою та з навколишнім середовищем, котра
11
До основних ознак дидактичної системи сенсорно- предметів, явищ, процесів дійсності та розвиток мате-
го розвитку віднесемо ряд положень, що характери- рії; системний підхід, згідно з яким перцептивні про-
зують властивості будь-яких системно-педагогічних цеси, їх одиниці, а також педагогічні впливи на розви-
об’єктів: цілісність, розмежованість цілого, склад- ток чуттєвої сфери школярів являють собою цілісні
ність міжелементних зв’язків, структурність організа- інтегровані утворення, комплекси узгоджених підсис-
ції, урегульованість. Суттєво розширюють уявлення тем, об’єднаних загальною метою, внутрішніми і зов-
про особливості дидактичної системи сенсорного роз- нішніми зв’язками; синергетичний підхід, який до-
витку молодших учнів принципи синергетики. Із по- зволяє розглядати систему сенсорного розвитку в ас-
зицій синергетичної парадигми для досліджуваної пекті її самоорганізації та відкритості. Психологічні
системи є характерними такі властивості: гомеостати- засади охоплюють, як установлено раніше [3], спільні
чність, ієрархічність, нелінійність, незамкненість, не- для різних концепцій (асоціативної, когнітивної, еко-
стійкість (біфуркаційність), динамічна ієрархічність логічної, генетичної психології; теорій біхевіоризму,
(емерджентність), спостережуваність. Аналіз психо- гештальта, формування перцептивних дій; системно-
лого-педагогічних джерел дозволяє виявити ще низку генетичного підходу) положення про сприймання як:
ознак, притаманних дидактичній системі сенсорного взаємодію суб’єкта із дійсністю, наслідком чого є
розвитку особистості, як-от: інформаційність, адапти- створення її образу; соціально детермінований процес
вність, циклічність, стабільність, ефективність, надій- переробки людиною чуттєвої інформації; систему
ність, випадковість, сумісність, стійкість тощо. орієнтовних дій, які формуються в онтогенезі, а відтак
Декомпозиція описуваних у науковій літературі – потребують спеціального навчання.
педагогічних (дидактичних) систем дозволяє конста- Дидактичними підвалинами, що є найсуттєвішими
тувати, що їх найтиповішими, наскрізними структур- для організації сенсорного розвитку молодших шко-
ними компонентами є: цільовий; суб’єктний – лярів, вважаємо: закони і закономірності навчання
суб’єктно-вчительський і суб’єктно-учнівський; зміс- (соціальна обумовленість цілей, змісту і методів нав-
товий; операційно-діяльнісний – форми, методи, чання; виховний і розвивальний характер навчання;
прийоми навчання; оцінно-результативний. Саме ці взаємозумовленість навчання і діяльності учнів; цілі-
одиниці мають, на нашу думку, складати конструкцію сність дидактичного процесу; взаємообумовленість
дидактичної системи сенсорного розвитку молодших індивідуальної та групової організації навчальної дія-
школярів. Доцільним вважаємо також включення у льності); загальнодидактичні принципи навчання (єд-
структуру досліджуваної системи методологічного, ності освітньої, розвивальної та виховної функції нав-
нормативного, підручникового компонентів і такого її чання, науковості змісту та методів навчання, систе-
складника, як навчальне середовище. матичності та послідовності навчання, міцності знань,
Цільовий компонент підпорядкований соціальному доступності навчання, свідомості й активності учнів,
замовленню суспільства, сформульованому в Консти- зв’язку навчання з практикою, індивідуалізації та ди-
туції України і Законі «Про освіту» як забезпечення ференціації навчання), особливо принцип наочності,
всебічного розвитку особистості дитини. Державне відповідно до якого ефективність навчання залежить
замовлення, поставлене перед загальною середньою від доцільного залучення органів чуттів дитини до
освітою, зокрема перед її початковою ланкою, конк- сприйняття та переробки навчального матеріалу; па-
ретизується на рівні навчального предмета, теми, уро- радигму особистісно орієнтованого навчання, що пе-
ку, окремого завдання. На цьому підґрунті загальною редбачає всебічне врахування індивідуальних потреб і
метою досліджуваної системи визначимо забезпечен- можливостей учня, ставлення до нього як до свідомо-
ня сенсорного розвитку молодшого школяра як про- го і відповідального суб’єкта навчальної взаємодії з
цесу закономірних перетворень його відчуттів, учителем і ровесниками, створення умов для індиві-
сприймань і уявлень. Відповідно до складу чуттєвої дуальної самореалізації учня, розвитку і саморозвитку
сфери особистості частковими цілями, що вирішу- його особистісних якостей; концепцію розвивального
ються на рівні навчального предмета, теми, уроку та навчання, спрямованого на досягнення найбільшої
окремого завдання, є здійснення зорового (кольорово- ефективності розвитку пізнавальних можливостей
го, просторового), слухового (фонематичного, музич- молодших учнів; діяльнісний підхід до перцептивного
ного) і дотикового (фізико-механічного і просторово- навчання як цілеспрямованої взаємодії вчителя й уч-
го) сенсорного розвитку молодших школярів. Цільо- нів, що охоплює мотивацію, визначення цілей, плану-
вий компонент вважаємо системоутворювальним фа- вання, підготовку та її здійснення, рефлексію й оці-
ктором, який спрямовує ресурси всіх інших компоне- нювання результатів; технологічний підхід, сутність
нтів на вдосконалення чуттєвої сфери учнів загально- якого полягає в організації навчального процесу з
освітніх закладів І ступеня. чіткою постановкою сенсорно-пізнавальної мети і
Реалізація зазначених цілей стає можливою лише поелементною процедурою її досягнення в умовах
на концептуальних засадах різних рівнів: філософсь- оперативного зворотного зв’язку, з гарантованим до-
кого, психологічного, дидактико-методичного. сягненням очікуваних результатів; ресурсний підхід,
Філософське підґрунтя функціонування системи тобто виявлення, використання і вдосконалення всіх
сенсорного розвитку молодших учнів закладають: ресурсів перцептивної діяльності – зовнішніх (органі-
теорія пізнання (гносеологія), яка доводить, що про- заційні умови, матеріально-технічні засоби) і внутрі-
цес відображення реальності починається із чуттєвого шніх (біогенетичні, фізіологічні, індивідуально-
контакту особистості зі світом, розгортається до абст- психологічні особливості чуттєвої сфери дитячої осо-
рактного мислення і від нього до практики; принципи бистості); компетентнісний підхід, який означає пере-
матеріалістичної діалектики про всеосяжний зв’язок
12
орієнтацію навчання сприймати із процесу на його ні ознаки організації його процесу, що зумовлюють
результат у діяльнісному вимірі. часовий режим, місце проведення, склад учнів, харак-
Суб’єктний компонент досліджуваної системи тер виявлення функцій учителя й учнів, порядок спіл-
представлений двома полярними елементами: кування суб’єктів; методи навчання перцепції – як
суб’єктно-вчительським (викладанням) і суб’єктно- упорядковані способи взаємозв’язаної діяльності вчи-
учнівським (учінням), у безпосередньому контакті теля й учнів, спрямовані на розв’язання сенсорно-
між якими власне і здійснюється перцептивно- розвивальних завдань; прийоми навчання перцепції –
дидактичний процес. Ефективність діяльності вчителя як елементи методу, разові дії у його реалізації.
ми розглядаємо у прямій залежності від усвідомлення Якість системи розвитку сприймання значною мі-
ним цілей сенсорного розвитку і тих методологічних рою визначається характером навчального середови-
засад, на яких він будується; раціонального викорис- ща – штучно створеного оточення, ресурси якого,
тання всіх організаційно-методичних ресурсів навча- включаючись у дидактичний процес, утворюють
льного процесу для вдосконалення чуттєвої сфери сприятливі умови для досягнення освітніх, розвива-
школярів; урахування особистісних інтересів і потреб льних і виховних цілей. Найвпливовішим компонен-
кожного з них. Успішність діяльності учня зумовлена том навчального середовища для формування перцеп-
не лише майстерністю вчителя, узгодженістю зовніш- тивних процесів молодших школярів є, безсумнівно,
ніх впливів на процеси сприймання дитини, а також її засоби навчання (окремі засоби, їхні комплекти, ком-
внутрішніми пізнавальними потенціями, наявним се- плекси, система), використання яких дозволяє гнучко
нсорним досвідом, намаганням його поширювати і синтезувати і динамічно змінювати навчальне середо-
поглиблювати. вище сенсорного розвитку школярів, застосовувати
Змістовий компонент моделі, що аналізується, від- різні технології в навчанні перцепції, орієнтуватися на
биває в цілому складові людської культури і поданий: наявні педагогічні можливості викладацького складу,
досвідом пізнавальної діяльності, зафіксованим у фо- ілюструвати реальні об’єкти і процеси навколишнього
рмі сенсорних еталонів, тобто знань про зовнішні вла- світу або їх модельні відбитки.
стивості предметів і явищ оточення – їх колір, форму, Оцінно-результативний компонент відображає
розмір, положення у просторі, особливості мовних і ефективність системи сенсорного розвитку молодших
музичних звуків, характер поверхні, температуру то- школярів відповідно до її загальної мети. Основним
що; досвідом здійснення відомих способів обстежен- критерієм оцінювання аналізованої системи є рівні
ня об’єктів реальності, уміннями і навичками їх спо- сенсорних умінь учнів, сформовані в умовах природ-
глядати, обводити поглядом або рукою, слухати, об- ного перебігу навчального процесу.
мацувати та ін.; досвідом творчого відтворення влас- Здійснений морфологічний аналіз досліджуваної
тивостей предметів і явищ у різноманітних видах нав- системи природно потребує з’ясування функцій кож-
чальної діяльності – малюванні, ліпленні; декламу- ного її складника. Чітке визначення функцій основних
ванні, римуванні, співах, грі на музичних інструмен- структурних компонентів – проектувальної, гностич-
тах, музично-ритмічних рухах, створенні музики, ної, зовнішньо-управлінської, внутрішньо-
конструюванні, виготовленні виробів з різних матері- управлінської, конструктивної (змістовно-
алів тощо; досвідом емоційно-ціннісного ставлення конкретизаційної та змістовно-оптимізаційної), опти-
учнів до навколишньої дійсності, який формується в мізаційної, інтенсифікаційної, діагностичної – дозво-
усіх видах навчально-перцептивної діяльності, спіл- ляє встановити стійкі базові зв’язки між ними, що
куванні вчителя й учнів, учнів між собою [2]. характеризують дидактичну систему сенсорного роз-
Оскільки зміст навчального матеріалу перцептив- витку молодших школярів у динаміці. Так, загальна
ного спрямування відображено в державних нормати- мета і часткові цілі обов’язково співвідносяться з ме-
вних документах і підручниках для загальноосвітніх тодологічними засадами; зумовлюють зміст, форми,
закладів І ступеня, логічно виокремити в межах зміс- методи, прийоми, засоби навчання перцепції; прогно-
тового ще два складники: нормативний компонент – зують його результати. Прямі та зворотні впливи
ґрунтується на вимогах Державного стандарту почат- суб’єктів навчально-перцептивної взаємодії опосере-
кової загальної освіти і чинних навчальних програм дковані дидактико-методичними компонентами сис-
до рівня сенсорної грамотності школярів як елемента теми. Зміст розвитку чуттєвої сфери особистості без-
їхньої загальноосвітньої підготовки – та супідрядний посередньо корелюється з нормативними документа-
йому підручниковий компонент – охоплює підручни- ми, підручниками і посібниками, методикою сенсор-
ки і посібники, у яких матеріал, що забезпечує фор- ного навчання; водночас, суттєвим орієнтиром у його
мування процесів сприймання, репрезентовано з ура- виборі є вікові та індивідуальні особливості процесів
хуванням специфіки навчального предмета, часу, від- сприймання учнів молодшого шкільного віку. На фу-
веденого на його вивчення, вікових особливостей уч- нкціонування процесуального компонента позитивно
нів. впливають ресурси навчального середовища; при
Операційно-діяльнісний компонент системи вклю- цьому форми, методи і прийоми сенсорного розвитку
чає форми, методи і прийоми навчання, за допомогою доповнюють матеріал підручників і посібників. Ре-
яких реалізується зміст сенсорного розвитку школя- зультативність системи залежить від узгодженої взає-
рів. Зрозуміло, що методичний інструментарій цілком модії всіх складників, утім важливе значення в досяг-
підпорядкований загальнодидактичним закономірнос- ненні її ефективності належить особистості вчителя,
тям, однак він має і певну специфічність, спричинену усвідомленню ним методологічних підходів до фор-
особливостями функціонування чуттєвої сфери учнів. мування перцептивної діяльності школярів.
Форми навчання перцепції ми розглядаємо як зовніш-
13
Звернувшись до раніше поданої формули дидакти- Висновки. Отже, дидактична система сенсорного
чної системи сенсорного розвитку (3), конкретизуємо розвитку є відкритим складним динамічним утворен-
значення її символів: ням, структурно-функціональна композиція якого
∑ср : {{Мз (к, п) Мс (ф, м) Мд (ф-м, п)… Мі}, {х1 х2 х3… хі}, F, G}, (4) характеризується ієрархічністю, нелінійністю зв’язків
де {Мз (к, п)}, {Мс (ф, м)}, {Мд (ф-м, п)}, {Мі} – мета, і зумовлена специфікою чуттєвого відображення дій-
концептуальні засади, суб’єкти, зміст, нормативне сності у свідомості молодшого школяра. Перспективи
забезпечення, підручники, методика, навчальне сере- подальших пошуків у напрямку дослідження
довище, результати сенсорного розвитку в цілому і пов’язані з характеристикою провідних організаційно-
його окремих модальностей – зорового (кольорового, методичних умов (готовність учителя до розв’язання
просторового), слухового (фонематичного, музично- завдань сенсорного розвитку школярів; урахування
го), дотикового (механічного та просторового) та ін.; індивідуально-типологічних відмінностей чуттєвих
{x1}, {x2}, {x3}, {xі} – міжкомпонентні зв’язки (проек- процесів учнів; розробка координованих стратегій,
тувальні, гностичні, зовнішньо- і внутрішньо- тактик і оперативних алгоритмів організації
управлінські, конструктивні, змістовно- суб’єктної взаємодії; періодичність моніторингу якос-
конкретизаційні та змістовно-адаптивні, оптимізацій- ті навчально-перцептивної діяльності) і етапів (моти-
ні, інтенсифікаційні, діагностичні), що реалізуються в ваційно-орієнтувальний; виконавсько-
процесі навчання школярів перцепції; F – функція перетворювальний; контрольно-коректувальний) екс-
системи (нова властивість); G – системоутворюваль- периментального впровадження досліджуваної моделі
ний фактор (цільова спрямованість на вдосконалення в навчальний процес початкової школи.
чуттєвої сфери молодших школярів).
ЛІТЕРАТУРА
[1] Александров Г. Н. Педагогические системы, педагогиче- психологія : зб. наук. пр. – Х. : Смугаста типографія,
ские процессы и педагогические технологии в современ- 2016. – Вип. 52. – С. 38–47. – doi: 105281/zenodo.47903
ном педагогическом знании / Г. Н. Александров, [3] Барбашова І. А. Наукові підходи до вивчення сенсорних
Н. И. Иванкова, Н. В. Тимошкина, Т. Л. Чшиева // Изве- процесів особистості у психології сприймання /
стия Академии педагогических и социальных наук. – І. А. Барбашова // Збірник наукових праць Бердянського
2000. – Вып. 4. – С. 51–63. державного педагогічного університету (Педагогічні нау-
[2] Барбашова І. А. Конструювання змісту навчання молод- ки). – Бердянськ : БДПУ, 2011. – № 4. – С. 10–19.
ших школярів перцепції / І. А. Барбашова // Педагогіка та [4] Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; голов.
ред. В. Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
REFERENCES
[1] Aleksandrov G. N. Pedagogical system, pedagogical pro- [3] Barbashova I. A. Scientific approaches to the study of indi-
cesses and pedagogical technologies in the modern pedagogi- vidual’s sensory processes in the psychology of perception /
cal knowledge / G. N. Aleksandrov, N. I. Ivankova , I. A. Barbashova // Zbirnyk naukovyh prac' Berdians'kogo
N. V. Timoshkina, T. L. Chshieva // Izvestija Akademii ped- derzhavnogo pedagogichnogo universytetu (Pedagogichni
agogicheskih i social'nyh nauk. – 2000. – Is. 4. – Р. 51–63. nauky). – Berdians'k : BDPU, 2011. – № 4. – P. 10–19.
[2] Barbashova I. A. The construction content of learning prima- [4] Encyclopedia of education / Pedagogical Sciences Academy
ry school children’s perception / I. А. Barbashova // Pedagog- of Ukraine; editor in chief V. G. Kremen. – Kyi'v : Jurinkom
ics and Psychology. – Kharkiv : Smugasta typografija, 2016. Inter, 2008. – 1040 p.
– Is. 52. – P. 38–47. – doi: 105281/zenodo.47903
The justification structural-functional model of didactic system touch primary school children
Barbashova I. A.
Abstract. There are determined the concept of didactic system sensory system primary school children, found structural and func-
tional features of the system, the content of its major components in the article. Proved that sensory didactic system is an open com-
plex dynamic form, the composition is characterized by hierarchical, non-linear relationships and caused by specific sensory reflec-
tion of reality in the minds of pupil elementary school.
Key words: sensory development, didactic system, the structural components, functional connections, pupils of primary school.
Обоснование структурно-функциональной модели дидактической системы сенсорного развития младших школьников

Барбашова И. А.
Аннотация. В статье охарактеризовано понятие дидактической системы сенсорного развития младших школьников, выяв-
лены структурно-функциональные особенности такой системы, раскрыто содержание ее ведущих компонентов. Установле-
но, что дидактическая система сенсорного развития является открытым сложным динамическим образованием, композиция
которого характеризуется иерархичностью, нелинейностью связей и обусловлена спецификою чувственного отражения
действительности в сознании учащегося младшего школьного возраста.
Ключевые слова: сенсорное развитие, дидактическая система, структурные компоненты, функциональные связи,
младшие школьники.
14
Использование когнитивно-визуального подхода для формирования

креативного элемента мышления в школах Великобритании и США
И. Э. Чуричканич
Сумской государственный педагогический университет имени А. С. Макаренко, г. Сумы, Украина
Corresponding author. E-mail: genchur@yandex.ua
Аннотация. В статье рассматривается понятие когнитивно-визуального подхода к обучению как принципа формирования
образовательной технологии на основе взаимосвязи и единства абстрактно-логического содержания учебного материала и
методов с наглядно-интуитивными; раскрывается влияние когнитивно-визуального подхода на развитие креативного мыш-
ления школьников на примере использования конкретных когнитивно-графических схем в школах Америки и Великобри-
тании.
Ключевые слова: когнитивная визуализация когнитивно-графический подход, тематически-ассоциативная схема, ко-
гнитивно-графическая модель; когнитивно-графическая загадка.
Введение. Формирование креативного элемента А. Г. Соболева и др., в когнитивной семантике –

мышления, способности творчески подходить к ре- К. Блаттер (K. Blutter), В. Вест (V. West), Р. Синха
шению поставленных задач, умению самостоятельно (R. Sinha) и др.
мыслить и иметь свою собственную точку зрения, Цель данной статьи – обобщить опыт использова-
является залогом успеха в усвоении изучаемого мате- ния когнитивно-визуального подхода в американских
риала. и британских школах для формирования у учащихся
Поиск наиболее эффективных подходов, влияющих креативного элемента мышления.
на повышение качества образовательного процесса, Методы исследования: теоретический анализ, син-
постоянно ведется в различных сферах педагогиче- тез, сравнение и обобщение.
ской науки, и направлен на решение наиболее акту- Результаты и их обсуждение. Несмотря на потреб-
альных педагогических задач. ность общества в личности деятельностной, активной
Одним из самых перспективных подходов к обуче- и творческой, готовой к генерации всё новых и новых
нию, способствующих формированию креативного идей, в современной образовательной системе глав-
элемента мышления, является когнитивно- ную, основоположную роль играет репродуктивное
визуальный подход. обучение. «Данному типу обучения соответствует
Прежде чем приступить к более детальному рас- технология подачи-восприятия готовых знаний, опи-
смотрению данного подхода, следует обратиться к рающихся на запоминание знания и его воспроизве-
понятию когнитивная визуализация. дение. Следствием широко распространенной репро-
«Когнитивная визуализация – визуализация, кото- дуктивной технологии нередко становится духовное
рая выполняет иллюстративную функцию и способ- потребительство, познавательное иждивенчество –
ствует естественно-интеллектуальному процессу по- «объектная» позиция пассивного наблюдателя, слу-
лучения новых знаний» [1, с. 11]. шателя и бездеятельное состояние мозга обучающего-
«Когнитивно-визуальный подход к обучению – это ся, не способного к творческому прорыву» [3, с. 5].
принцип формирования образовательной технологии Рассмотрим как когнитивно-визуальный подход
на основе взаимосвязи и единства абстрактно- влияет на развитие креативного мышления на приме-
логического содержания учебного материала и мето- ре использования конкретных когнитивно-
дов с наглядно-интуитивными. Этот подход связан с графических схем в American Heritage School в штате
использованием когнитивных (познавательно- Флорида и в школе Kaplan в городе Ливерпуль (Вели-
смысловых) возможностей визуальной информации» кобритания).
[2, с. 98]. Данный подход стимулирует широкое внед- Когнитивно-графические схемы – модели, заклю-
рение в обучение комплексных когнитивно- чающие в себе систематизированный материал, как
визуальных заданий, рисунков и графиков; способ- основной, представляющий собой ядро схемы, так и
ствует развитию обоих мозговых полушарий, насы- второстепенную, вспомогательную информацию.
щает процесс обучения эмоциональным компонентом. Когда необходимо научиться находить свой вари-
Краткий обзор публикаций по теме. Дидактиче- ант ответа, сделать индивидуальный выбор, на по-
ский материал когнитивно-визуального подхода, си- мощь приходит когнитивно-графическая схема под
стема визуального кодирования, роль когнитивной названием «Лесная избушка» (“Forest Hut”), которой
визуализации в активизации учебной деятельности, пользуются в школе Kaplan.
интенсификации обучения, мультикодовость рассмат- По центру схемы располагают домик, который
ривалась множеством выдающихся методистов и символизирует собой главную проблему. Учащимся
педагогов, таких как З. И. Ахрименко, Е. Н. Ильин, Л. предлагается разыскать в лесу тропинки, ведущие к
Я. Зорина, Н. Н. Манько, С. Мадиган. Исследования- избушке, т.е. найти свои ответы на поставленный
ми когнититивно-визуального подхода в области ма- вопрос. Иногда варианты ответов уже предложены в
тематики занимались: В. А. Долингер, перемешку с неправильными. Следует избежать опас-
С. К. Шептинский, в социальной психологии – ности заблудиться, выбрав ложную тропинку – не-
О. А. Берестнёва, О. Н. Фисоченко, А. Е. Дзюра, правильный ответ.
15
Рис. 2. Тематически-ассоциативная схема «Christmas Tree»
Здесь есть возможность для творчества, индивиду-

альных идей и самовыражения. Один из учащихся,
например, составил когнитивно-графическую схему,
приведенную ниже. Она представлена в виде Рожде-
Рис. 1. Когнитивно-графическая схема «Лесная избушка»
ственской елки, что соответствует изученной теме. На
После того, как мы ознакомили учеников с прави- елке каждый шар есть словом-ассоциацией, которая в
лами пользования схемами, можно предложить им целом создает картину Рождественского праздника.
сконструировать свой собственный вариант когни-
тивной модели. Самостоятельное принятие решений
относительно компоновки изученного материала,
накладывает особую ответственность, заставляет
вновь и вновь пересматривать изученный материал. Christmas Tree
Santa Claus
Освоив ту или иную тему, учащиеся изобретают свою
Christmas Carols
обобщающую схему, что стимулирует процесс твор-
Celebration
ческого мышления» [5]. Happiness
«Подобный нестандартный вид работы повышает Free time
интерес учащихся к выполнению домашних заданий и Рис. 3. Тематически-ассоциативная схема «Christmas presents»
помогает пробудить потребность в экспериментиро-
вании, творчестве. Тут-то и появляются собственные Другим примером аналогичной схемы у одного из
схемы в виде «бабочки», «гриба», «ромашки», «ба- учеников той же школы является стопка новогодних
гажного отделения» и т.д. [6]. подарков; каждая коробка – слово, символизирующее
праздник.
Рис. 4. Когнитивно-графическая загадка «Spider’s web»
16
Эффективны для стимуляции творческого начала в ние когнитивно-графических моделей на уроках само
ученике и когнитивно-графические загадки. Загадки по себе есть нестандартным явлением, что делает
такого типа рекомендованы как домашнее задание, нестандартным и сам урок. Урок, выходящий за рам-
т.к. требует определенного времени на подготовку. ки обычного, стимулирует новые, креативные идеи,
Когнитивно-графическая загадка «Сеть паука» что в конечном итоге формирует творческое мышле-
представлена ниже. В зависимости от возраста и опы- ние.
та ученика, ему предлагается либо самостоятельно Перспективы исследования видятся автору в даль-
заполнить все ячейки паутины, кроме середины (в ней нейшем изучении и практическом применении наибо-
записывается отгадка); либо верхние ячейки уже за- лее эффективных когнитивно-графических схем и
полнены и под ними следует поместить свои ответы. моделей.
Выводы. Таким образом, подводя итоги нашего
исследования, необходимо отметить, что использова-
1. Берестнева О. Г., Дзюра А. Е. Когнитивная графика в 5. Манько Н. Н. Концепция инструментального моделиро-
социально-психологических исследованиях // Современ- вания дидактических объектов на основе когнитивной
ные проблемы науки и образования. - 2012. – № 3. – С. визуализации // Развитие научных идей педагогики дет-
10–12. ства в современном образовательном пространстве :
2. Берестнева О. Г., Дубинина И. А.. Уразаев А. М. Психоло- Сборник научных статей по материалам международной
гическое тестирование. – Томск: Изд-во Томского поли- научно-практической конференции, 4–6 апреля 2007 г. –
тех. ун-та, 2005. – 139 с. СПб. : СОЮЗ, 2007. – 599 с. – С. 426–431.
3. Гурина Р. В., Соколова Е. Е. Фреймовое представление 6. Ткаченко Е. В., Манько Н. Н., Штейнберг В. Э. Дидакти-
знаний : монография. – М. : Народное образование; НИИ ческий дизайн – инструментальный подход // Образова-
школьных технологий, 2005. – 176 с. ние и наука : Известия Уральского научно-
4. Кубрякова Е. С. Краткий словарь когнитивных терминов. образовательного центра РАО. 2006. № 1 (37). С. 58-66.
– М. : Филол. ф-т МГУ им. М. З. Ломоносова, 1997. – 245 7. Bruner S. Studies in cognitive growth / S. Bruner. – Oxford :
с. Oxford University Press, 2003. – 64 p.
8. Sinha R. The methodology of polysemantic matrix / R. Sinha.
– Cambridge : Cambridge University Press, 2001. – 133 p.
REFERENCES
1. Berestneva O. G., Dzura A. E. Cognitive graphics in socio- opment of scientific ideas in pedagogy of childhood in mod-
psychological research // The modern problems of science ern educational space : The collection of scientific articles on
and education. – 2012. – № 3. – P. 10–12. the materials of international scientific-practical conference,
2. Berestneva O. G., Dubinina I. A., Urazaev A. M. Psychologi- the 4–6th of April 2007. – SP.b. : UNION, 2007. – 599 p. – P.
cal testing. – Tomsk : The scientific publisher of Tomsk poly- 426–431.
technic university, 2005. – 139 p. 6. Tkachenko E. V., Man’ko N.N., Schteinberg V. E. The di-
3. Gurina P. V., Sokolova E. E. Frame-based knowledge repre- dactic design – instrumental approach // Education and sci-
sentation : monograph. M. : Public education ; NII of school ence : The News of Ural scientific-educational centre RAO.
technology, 2005. 176 p. 2006. № 1 (37). P. 58-66.
4. Kubryakova E. S. The concise dictionary of cognitive terms. – 7. Bruner S. Studies in cognitive growth / S. Bruner. – Oxford :
M. : Philological department of M.G.U. of M. Lomonosov, Oxford University Press, 2003. – 64 p.
1997. 245 p. 8. Sinha R. The methodology of polysemantic matrix / R. Sinha.
5. Man’ko N.N. The instrumental concept of didactic objects – Cambridge : Cambridge University Press, 2001. – 133 p.
modeling on the basis of cognitive visualization // The devel-
The use of cognitive-visual approach in American and English schools for the formation of students’ creative thinking element
I. E. Churichkanich
Abstract. The article considers the essence of the concept of cognitive-visual approach to learning as a principle of formation of
educational technology on the basis of the interconnection and unity of abstract-logical content of teaching material and visually-
intuitive methods; the influence of cognitive-visual approach on the development of students’ creative thinking on the example of
specific cognitive flowcharts using in American and British schools.
Keywords: cognitive visualization, cognitive-visual approach, cognitive flowchart, cognitive-graphics riddle, thematically-
associative scheme.
17
Практичний аспект структурування змісту підручника з мови гінді

як компонента навчально-методичного комплексу для майбутніх
фахівців-сходознавців
К. В. Довбня
Інститут філології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна
Corresponding author. E-mail: _katerinadov_1908@ukr.net
Анотація. Стаття присвячена розробці практичного аспекту структурування змісту підручника з мови гінді як компонента
навчально-методичного комплексу для майбутніх фахівців-сходознавців.
Ключові слова: практичний аспект, структурування, зміст, підручник, навчально-методичний комплекс.
Вступ. Підготовка майбутніх фахівців-сходознавців в системам притаманні прагматичні характеристики

Україні тісно пов’язана з політикою держави в галузі (ставлення учасників спілкування до знакових комбі-
філологічної освіти [21]. Хоча, поряд із загальними націй, до змісту, що вони висловлюють: стосунки
тенденціями в розвитку й організації філологічної самих комунікантів) [13, с. 49].
освіти, у підготовці фахівців-сходознавців простежу- У дидактичному аспекті прагматичні характерис-
ються своєрідні особливості, пов’язані зі специфікою тики знакових систем корелюють із метою, принци-
навчальної дисципліни, її місцем у навчальній про- пами, завданнями, типологією методів діяльності
грамі, ставленням суспільства до володіння східними викладача та студентів. Щодо підручника, то ці хара-
мовами тощо. Актуальність дослідження структуру- ктеристики мають пряму відповідність з його внутрі-
вання змісту навчально-методичного комплексу шньою структурою, яка, крім того, містить типологію
(НМК) для майбутніх фахівців-сходознавців зумовле- занять [22]. «Семантичні характеристики знакового
на потребою суспільства у фахівцях з високим рівнем спілкування корелюють з змістом навчання, з видами
комунікативної компетентності та науково- змістової інформації та їхнім співвідношенням. До
теоретичного обґрунтування структурування змісту змісту підручника слід відносити, крім предметної
НМК з мови гінді для майбутніх фахівців- інформації, інформацію, що сприяє міжособистісному
сходознавців [14, с. 105–107]. контакту й навчальному співробітництву автора під-
Короткий огляд публікацій за темою. Практично ручника та студента» [23, с. 27].
доведена необхідність НМК підтверджується науко- Підручник як інтегруючий центр системи навчання
вим обґрунтуванням їхньої ролі та місця в галузі нав- виконує аналогічно іншим елементам дидактичної
чання на базі системного підходу як одного з методо- системи навчання різноманітні та складні дидактичні
логічних принципів наукового дослідження. Системне функції [24].
розуміння ролі та місця підручника / НМК склалося в Більшість дослідників виділяють п’ять дидактич-
науці пізно, але сьогодні такий підхід до підручника них функцій: інформаційну, функцію вправ,
характеризує позиції більшості дидактів (В. Безпалько пов’язаних із виробленням у студентів необхідних
[4], В. Краєвського [16, 17]) та методистів вмінь і навичок, керуючу, дослідницьку та виховну
(А. Арутюнова [1-3], І. Бім [5-9], Бориско [10], [19, с. 167–170].
М. Вятютнєва [11] та ін.). Внутрішня структура підручника знаходить своє
Мета статті. Розробити практичний аспект струк- відображення у зовнішній макроструктурі та в мікро-
турування змісту підручника з мови гінді як компоне- структурі, тобто у структурі кожного заняття або
нта навчально-методичного комплексу для майбутніх циклу. Треба визначити, які елементи містить одне
фахівців-сходознавців. заняття підручника та яка їхня черговість і розташу-
Матеріали і методи. Матеріали: психолого- вання (див. табл. 1.). Ці елементи можна назвати «фу-
педагогічна наукова література й державні документи нкціонально-структурними» [20, c. 60–66]. Основним
галузі освіти. Методи дослідження – системно- таким елементом є вправи, тому що жоден текст не
структурний аналіз, порівняння, узагальнення, систе- подається авторами до підручника без певної цілі та
матизація. супровідної вправи. Але традиційно в підручниках,
Результати та їх обговорення. Із розвитком засо- окрім вправ, виділяються такі функціонально-
бів навчання іноземної мови (ІМ) відбувається пере- структурні елементи як тексти, правила, коментарі,
хід від підручника, навчально-методичного комплекту словники й деякі інші. Функціонально-структурні
до навчально-методичного комплексу. НМК є голов- елементи подаються в підручнику окремо та
ним інструментом організації, керування та оптиміза- об’єднуються у блоки. В їхньому розмаїтті, формах
ції процесу навчання. реалізації, розташуванні та взаємозв’язках проявля-
Підручник, що вважається головним компонентом ється внутрішня структура підручника як модель
системи засобів навчання, є відображенням сучасного авторських уявлень про шляхи досягнення цілей нав-
стану і панівних тенденцій у педагогічній теорії та чання [10, с. 128].
практиці [15, с. 44–62]. Цю залежність можна продемонструвати, проаналі-
Як безпосереднє спілкування, так і спілкування че- зувавши структуру одного уроку в комунікативному
рез підручник мають знакову природу. Усім знаковим
18
підручнику НМК з мови гінді для майбутніх фахівців- дуктивного говоріння; 3) розвиток репродуктивно-
сходознавців. продуктивного говоріння та письма; 4) розвиток віль-
Підручник поділяється на великі структурні оди- ного говоріння [12, с. 3–8].
ниці, всередині яких виділяються окремі блоки, що Цим етапам відповідають певні навчальні фази, які
відповідають певним навчальним фазам. реалізуються в занятті підручника як блоки: 1) презе-
Робота з одним блоком не відповідає одному ауди- нтація нового матеріалу в тексті для читання або ау-
торному заняттю, оскільки критерієм для виділення їх діювання; 2) семантизація, пояснення та закріплення
є конкретне завдання, фаза роботи, вид домінуючої нового лексико-граматичного матеріалу; 3) вправи
мовленнєвої діяльності. Основним визначальним для тренування у використанні нових лексико-
фактором виділення блоків усередині циклу занять є граматичних засобів у всіх видах іншомовної діяльно-
модель оволодіння іншомовним спілкуванням, яка сті; 4) завдання для аналізу та систематизації грама-
складається з таких етапів: 1) забезпечення розуміння тики [18, с. 161]; 5) комунікативні вправи і завдання
у процесі читання та аудіювання; 2) розвиток репро- на творчу репродукцію та рецепцію [10, с. 130].
Таблиця 1. Структура підручника НМК з мови гінді для майбутніх фахівців-сходознавців
НМК-1 НМК-2 НМК-3 НМК-4
Оглядовий блок – більш Оглядовий блок – більш
Оглядовий блок – цілі і за- Оглядовий блок – цілі і за-
диференційовані цілі й за- диференційовані цілі
вдання циклу вдання циклу
вдання циклу й завдання циклу
Блок презентації – текст- Блок презентації – текст-
Блок презентації – тексти Блок презентації – тексти
полілог, побудований на базі полілог, побудований на базі
для читання для читання
проблемно-тематичних ком- проблемно-тематичних ком-
та аудіювання та аудіювання
плексів і ситуацій плексів і ситуацій
Блок тренування – активі- Блок тренування – активі-
Блок тренування Блок тренування зація знань із граматики, зація знань із граматики,
та практики у спілкуванні – та практики у спілкуванні – фонетики, лексики, стилісти- фонетики, лексики, стилісти-
вправи для читання вправи для читання ки ки
та аудіювання та аудіювання та вдосконалення навичок і та вдосконалення навичок
вмінь і вмінь
Блок практики у спілку- Блок практики у спілку-
Тексти різних функціона- Тексти різних функціона-
ванні – розвиток комунікати- ванні – розвиток комунікати-
льних стилів, жанрів та типів льних стилів, жанрів та типів
вно-філологічних умінь вно-філологічних умінь
Довідковий блок –коментар Довідковий блок –коментар Довідковий блок – Довідковий блок –
(лексичний, граматичний, (лексичний, граматичний, коментар (мовний, лінгвосо- коментар (мовний, лінгвосо-
фонетичний, лінгвосоціокуль- фонетичний, лінгвосоціокуль- ціокультурний професійно ціокультурний професійно
турний) турний) орієнтований) орієнтований)
Блок для самоконтролю Блок для самоконтролю Блок для самоконтролю Блок для самоконтролю
У структурі занять підручника має відстежуватися сферах спілкування. Блок 5 професійний: професійно-
реалізація принципів комунікативного навчання: за- орієнтовані завдання та вправи. Блок 6 контрольний:
безпечення експліцитності цілей і завдань заняття – тести для самоконтролю. Блок 7 довідковий: одномо-
через введення в структуру заняття оглядового блоку вний лексичний мінімум циклу та лінгвокраїнознав-
«цілі й завдання заняття / циклу заняття» і контроль- чий довідник [10, с. 133].
ного блоку тестів для самоконтролю; реалізація краї- Цикли повинні мати однаковий обсяг, граматичний
нознавчої орієнтації – через введення лінгвокраїно- матеріал циклу має бути структурованим і винесеним
знавчого довідника; забезпечення професійної спря- в оглядовий блок, лінгвосоціокультурний матеріал
мованості підручника – через введення блоку вправ і варто реалізовувати в комунікативних вправах.
завдань, пов’язаних з майбутньою професією; реалі- Висновки. Отже, підручник є основним компонен-
зація діяльнісного підходу до навчання – через вве- том НМК з мови гінді. Внутрішня структура підруч-
дення блоку вправ для опанування мовленнєвих дій та ника знаходить своє відображення у зовнішній макро-
певних типів висловлювання; втілення ідеї політема- структурі та мікроструктурі, тобто у структурі кожно-
тичного заняття – через дроблення структури заняття го заняття або циклу. Визначено «функціонально-
на частини, організовані на базі тем і проблем спілку- структурні» елементи, які містить одне заняття підру-
вання. чника та їхню черговість і розташування. Основним
Структура заняття може виглядати таким чином: таким елементом є вправи. Окрім вправ, виділяються
Блок 1 оглядовий: цілі й завдання циклу. Блок 2 по- тексти, правила, коментарі, словники й деякі інші.
вторювальний: комунікативні вправи на повторення Функціонально-структурні елементи подано в підруч-
матеріалу. Блок 3 – введення нової лексики та мовні нику окремо (об’єднуються у блоки). Підручник поді-
лексико-граматичні вправи, у тому числі й для прак- ляється на великі структурні одиниці, всередині яких
тики усного мовлення. Блок 4 – тренування: мовлен- виділяються окремі блоки, що відповідають певним
нєві вправи у всіх видах мовленнєвої діяльності на навчальним фазам.
розв’язання комунікативних завдань у відібраних
19
1. Арутюнов А.Р. Конструирование и экспертиза учебника : 14. Довбня К.В. Структурування змісту навчально-
Методические рекомендации для авторов учебников и методичного комплексу для майбутніх фахівців-
учебных пособий, составителей учебных курсов и рецен- сходознавців / К.В. Довбня // Матеріали XII Міжнарод.
зентов / А.Р. Арутюнов. – М. : Ин-т рус. яз. им. А.С. наук.-практ. конф. [«Викладання мов у вищих навчаль-
Пушкина, 1987. – 110 с. них закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні
2. Арутюнов А.Р. Теория и практика создания учебника зв’язки»] (Харків, 5–6 червня 2008 р.) – Х. : Еко-
русского языка для иностранцев / А.Р. Арутюнов. – М. : Перспектива, 2008. – С. 105–107.
Рус. яз., 1990. – 166 с. 15. Зорина Л.Я. Проблема перехода от программы к учебни-
3. Арутюнов А.Р. Многофакторный анализ учебников ку / Л.Я. Зорина // Теоретические проблемы современно-
иностранных языков / А.Р. Арутюнов, Л.Б. Трушин, го школьного учебника : сб. науч. тр. – М. : изд. АПН
П.Б. Чеботарев // Структура и содержание учебника СССР, 1989. – С. 44–62.
русского языка как иностранного / сост. Л.Б. Трушина. – 16.Краевский В.В. Проблемы научного обоснования обуче-
М. : Рус. яз., 1981. – С. 58–76. ния (Методологический анализ) / В.В. Краевский. – М.,
4. Беспалько В.П. Теория учебника : дидактический аспект / 1977. – С. 25.
В.П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1988. – 160 с. 17. Краевский В.В. Разработка теоретических основ учебни-
5. Бим И.Л. Система обучения иностранным языкам в сред- ка как часть научного обоснования обучения /
ней школе и учебник как модель ее реализации / В.В. Краевский // Проблемы школьного учебника. –
И.Л. Бим. – М. : Просвещение, 1974. – 240 с. Вып. 6. – 1978. – С. 7–17.
6. Бим И.Л. Методика обучения иностранным языкам как 18. Креч Т.В. Обучение грамматике как важнейшее средство
наука и проблемы школьного учебника (опыт системно- реализации коммуникативного метода обучения /
структурного описания) / И.Л. Бим. – М. : Рус. яз., 1977. – Т.В. Креч // Матеріали XII Міжнарод. наук.-практ. конф.
288 с. [«Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти
7. Бим И.Л. Ключевые проблемы теории учебника : структу- на сучасному етапі. Міжпредметні зв’язки»] (Харків, 5–6
ра и содержание / И.Л. Бим // Содержание и структура червня 2008 р.) – Х. : Еко-Перспектива, 2008. – С. 161.
учебника русского языка как иностранного / сост. 19. Лутаєв В.В., Сівак В.М. Розробка моделі внутрішньої
Л.Б. Трушина. – М. : Рус. яз., 1981. – С. 9–17. структури вузівського підручника зі спеціальних дисцип-
8. Бим И.Л. О функциях учебников иностранных языков лін / В.В. Лутаєв, В.М. Сівак // Проблеми підручника для
/ И.Л. Бим // Проблемы школьного учебника : сб. статей / вищої школи : зб. мат-лів наук.-метод. конф. / підгот.
[под ред. Ю.Н. Бабанского]. – М. : Просвещение, 1984. – Г.П. Котлярова та ін.; ред. Б.І. Мокін та ін. : АПН Украї-
Вып. 14. – С. 4–29. ни : у 2-х т. – Вінниця : Універсам, 2001. – Т. 2. – С. 167–
9.Бим И.Л., Афанасьева О.Л., Радченко О.А. К проблеме 170.
оценивания современного учебника иностранного языка 20. Ляшенко О.І. Вимоги до підручника та критерії його
[Електронний ресурс] / И.Л. Бим, О.Л. Афанасьева, оцінювання // Підручник ХХІ століття. – № 1–4. – 2003. –
О.А. Радченко. – М., 2003. – 245 с. – Режим доступа : С. 60–66.
rudocs. exdat. com / docs / index – 9337 – 0.html. 21. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на
10. Бориско Н.Ф. Концепция учебно-методического компле- 2012–2021 роки (2012)
кса для практической языковой подготовки учителей не- 22. Проблеми підручника для вищої школи : зб. мат-лів
мецкого языка (на материале интенсивного обучения) : наук.-метод. конф. / Г.П. Котлярова та ін. (підгот);
монография / Н.Ф. Бориско. – К. : Изд. Центр КГЛУ, Б.І. Мокін та ін. (ред.) : АПН України. – Вінниця : Уні-
1999. – 268 с. версам, 2001. – Т. 1. – 224 с.
11. Вятютнев М.Н. Теория учебника русского языка как 23. Рябоконь А.В. Сучасний підручник як матеріальне вті-
иностранного / М.Н. Вятютнев. – М. : Рус.яз., 1984. – лення гнучкої моделі опосередкованого педагогічного
С. 11–16. спілкування автора й учня / А.В. Рябоконь // Проблеми
12.Гальскова Н.Д. Межкультурное обучение : проблема шкільного підручника : зб. наук. пр. – К., 2003. – Вип. 3. –
целей и содержания обучения иностранным языкам в С. 27.
школе / Н.Д. Гальскова // Иностранные языки в школе. – 24. Учебник как основное средство обучения иностранному
2004. – № 1. – С. 3–8. языку [Електронный ресурс] – Режим доступа :
13. Гез Н.И. Учебник немецкого языка для 10 класса otherreferats. Allbest. ru / pedagogics / 00103687 – 0.html
// Иностранные языки. – 1973. – № 2.– С. 49–62.
REFERENCES
1. Arutyunov A.R. Konstruirovanie i ekspertiza uchebnika : 6. Bim I.L. Metodika obucheniya inostrannyim yazyikam kak
Metodicheskie rekomendatsii dlya avtorov uchebnikov i nauka i problemyi shkolnogo uchebnika (opyit sistemno-
uchebnyih posobiy, sostaviteley uchebnyih kursov i strukturnogo opisaniya) / I.L. Bim. – M. : Rus. yaz., 1977. –
retsenzentov / A.R. Arutyunov. – M. : In-t rus. yaz. im. A.S. 288 s.
Pushkina, 1987. – 110 s. 7. Bim I.L. Klyuchevyie problemyi teorii uchebnika : struktura i
2. Arutyunov A.R. Teoriya i praktika sozdaniya uchebnika soderzhanie / I.L. Bim // Soderzhanie i struktura uchebnika
russkogo yazyika dlya inostrantsev / A.R. Arutyunov. – M. : russkogo yazyika kak inostrannogo / sost. L.B. Trushina. –
Rus. yaz., 1990. – 166 s. M. : Rus. yaz., 1981. – S. 9–17.
3. Arutyunov A.R. Mnogofaktornyiy analiz uchebnikov 8. Bim I.L. O funktsiyah uchebnikov inostrannyih yazyikov /
inostrannyih yazyikov / A.R. Arutyunov, L.B. Trushin, P.B. I.L. Bim // Problemyi shkolnogo uchebnika : sb. statey / [pod
Chebotarev // Struktura i soderzhanie uchebnika russkogo red. Yu.N. Babanskogo]. – M. : Prosveschenie, 1984. – Vyip.
yazyika kak inostrannogo / sost. L.B. Trushina. – M. : Rus. 14. – S. 4–29.
yaz., 1981. – S. 58–76. 9. Bim I.L., Afanaseva O.L., Radchenko O.A. K probleme
4. Bespalko V.P. Teoriya uchebnika : didakticheskiy aspekt / otsenivaniya sovremennogo uchebnika inostrannogo yazyika
V.P. Bespalko. – M. : Pedagogika, 1988. – 160 s. [Elektronniy resurs] / I.L. Bim, O.L. Afanaseva, O.A.
5. Bim I.L. Sistema obucheniya inostrannyim yazyikam v Radchenko. – M., 2003. – 245 s. – Rezhim dostupa : rudocs.
sredney shkole i uchebnik kak model ee realizatsii / I.L. Bim. exdat. com / docs / index – 9337 – 0.html.
– M. : Prosveschenie, 1974. – 240 s. 10. Borisko N.F. Kontseptsiya uchebno-metodicheskogo
kompleksa dlya prakticheskoy yazyikovoy podgotovki
20
uchiteley nemetskogo yazyika (na materiale intensivnogo 18. Krech T.V. Obuchenie grammatike kak vazhneyshee
obucheniya) : monografiya / N.F. Borisko. – K. : Izd. Tsentr sredstvo realizatsii kommunikativnogo metoda obucheniya /
KGLU, 1999. – 268 s. T.V. Krech // MaterIali XII MIzhnarod. nauk.-prakt. konf.
11. Vyatyutnev M.N. Teoriya uchebnika russkogo yazyika kak [«Vikladannya mov u vischih navchalnih zakladah osvIti na
inostrannogo / M.N. Vyatyutnev. – M. : Rus.yaz., 1984. – S. suchasnomu etapI. MIzhpredmetnI zv’yazki»] (HarkIv, 5–6
11–16. chervnya 2008 r.) – H. : Eko-Perspektiva, 2008. – S. 161.
12. Galskova N.D. Mezhkulturnoe obuchenie : problema tseley i 19. LutaEv V.V., SIvak V.M. Rozrobka modelI vnutrIshnoYi
soderzhaniya obucheniya inostrannyim yazyikam v shkole / strukturi vuzIvskogo pIdruchnika zI spetsIalnih distsiplIn /
N.D. Galskova // Inostrannyie yazyiki v shkole. – 2004. – # 1. V.V. LutaEv, V.M. SIvak // Problemi pIdruchnika dlya
– S. 3–8. vischoYi shkoli : zb. mat-lIv nauk.-metod. konf. / pIdgot.
13. Gez N.I. Uchebnik nemetskogo yazyika dlya 10 klassa // G.P. Kotlyarova ta In.; red. B.I. MokIn ta In. : APN UkraYini
Inostrannyie yazyiki. – 1973. – # 2.– S. 49–62. : u 2-h t. – VInnitsya : UnIversam, 2001. – T. 2. – S. 167–
14. Dovbnya K.V. Strukturuvannya zmistu navchalno- 170.
metodychnogo kompleksu dlya maybutnih fahivtsiv- 20. Lyashenko O.I. Vimogi do pIdruchnika ta kriterIYi yogo
shodoznavtsiv / K.V. Dovbnya // MaterIaly XII Mizhnarod. otsInyuvannya // PIdruchnik HHI stolIttya. – # 1–4. – 2003. –
nauk.-prakt. konf. [«Vykladannya mov u vyschih navchalnyh S. 60–66.
zakladah osviti na suchasnomu etapi. MIzhpredmetnI 21. Natsionalna strategiya rozvytku osvity v Ukrayini na 2012–
zv’yazki»] (HarkIv, 5–6 chervnya 2008 r.) – H. : Eko- 2021 roki (2012)
Perspektiva, 2008. – S. 105–107. 22. Problemy pidrychnyka dlya vischoyi shkoly : zb. mat-lIv
15. Zorina L.Ya. Problema perehoda ot programmy k uchebniku nauk.-metod. konf. / G.P. Kotlyarova ta In. (pIdgot); B.I.
/ L.Ya. Zorina // Teoreticheskie problemy sovremennogo MokIn ta In. (red.) : APN UkraYini. – VInnitsya :
shkolnogo uchebnika : sb. nauch. tr. – M. : izd. APN SSSR, UnIversam, 2001. – T. 1. – 224 s.
1989. – S. 44–62. 23. Ryabokon A.V. Suchasniy pidruchnyk yak materIalne
16. Kraevskiy V.V. Problemyi nauchnogo obosnovaniya vtilennya gnuchkoyi modeli oposeredkovanogo
obucheniya (Metodologicheskiy analiz) / V.V. Kraevskiy. – pedagogichnogo spilkuvannya avtora y uchnya / A.V.
M., 1977. – S. 25. Ryabokon // Problemi shkilnogo pIdrychnika : zb. nauk. pr. –
17. Kraevskiy V.V. Razrabotka teoreticheskih osnov uchebnika K., 2003. – Vip. 3. – S. 27.
kak chast nauchnogo obosnovaniya obucheniya / V.V. 24. Uchebnik kak osnovnoe sredstvo obucheniya inostrannomu
Kraevskiy // Problemyi shkolnogo uchebnika. – Vyip. 6. – yazyiku [Elektronnyiy resurs] – Rezhim dostupa :
1978. – S. 7–17. otherreferats. Allbest. ru / pedagogics / 00103687 – 0.html.
The practical aspect of the structure of the Hindi Text-book’s content as a part of the Educational-methodological complex
for future specialists in oriental studies
K. V. Dovbnya
Abstract. The article introduces and deals with the innovative idea of the practical aspect of structure of Text-book’s content of
Hindi language of the educational-methodological complex for future specialists in oriental studies.
Keywords: practical aspect, structure, content, Text-book, Hindi language, the educational-methodological complex.
Практический аспект структурирования содержания учебника по языку хинди как компонента учебно-
методического комплекса для будущих специалистов-востоковедов
Е. В. Довбня
Аннотация. Статья посвящена разработке практического аспекта структурирования содержания учебника по языку хинди
как компонента учебно-методического комплекса для будущих специалистов-востоковедов.
Ключевые слова: практический аспект, структурирование, содержание, учебник, учебно-методический комплекс.
21
Innovative teaching methods and techniques of the competency-based

language education
S. V. Dubrova
SHEI «Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University», Pereiaslav-Khmelnytskyi, Ukraine
Corresponding author. E-mail: dubrova_svitlana@mail.ru
Abstract. Innovative teaching methods and techniques of professional future foreign language teachers’ preparation are analyzed in
the paper. The most effective methods are interactive, such as brainstorming, problematic tasks, co-education, discussion (aquarium
technique, dispute, debate), roundtable discussion, role games, business games, case method. We focus on the language learning
programs among innovative software, such as «Rosetta Stone», «LinguaLeo», «Livemocha», «The Sky Pronunciation Suite», «Bab-
bel», «Duolingo»; innovative hardware – multimedia projector, multi touch interactive whiteboard, Webcam, graphics tablet.
Keywords: professional future foreign language teachers’ preparation, innovative teaching methods and techniques, innovative
teaching aids.
Primary mission of Universities is preparation of competi- often produced. Each idea produced does not need to be
tive specialists, which can satisfy constantly changeable usable. Instead, initial ideas can be viewed as a starting
demands of the labor-market. Contemporary society re- point for more workable ideas. The principle of brain-
quires highly skilled specialists of new generation there- storming is that you need lots of ideas to get good ideas
fore the problem of future foreign languages teachers’ [3].
preparation is very up-to-date. Students acquire commu- The application of brainstorming method in profes-
nicative, foreign language, sociocultural and methodical sional future foreign language teachers’ preparation pro-
competencies in the learning process, professors have to motes creative thinking and coordinates actions of all
ensure success and effectiveness of this process. High members of learning group.
degree of students’ competencies is a result of the theoret- The main stages of brainstorming are:
ical and practical preparation. a) formulation and presentation of the problem;
Nowadays are increasingly used innovative teaching b) ideas generation and exposition;
techniques in higher schools, because traditional, though c) ideas discussion and its ordering;
time-tested, isn’t always effective and resultative. Innova- d) ideas reduction.
tion in higher education in effect is: 1) a change and an Brainstorming combines a relaxed, informal approach
improvement of educational content, established forms to problem solving with lateral thinking. It encourages
and methods of teaching and control; 2) an application of coming up with thoughts and ideas that can, at first, seem
progressive educational technologies; 3) a development of a bit crazy. Some of these ideas can be crafted into origi-
new teaching methods and an improvement of training nal, creative solutions to a problem, while others can
equipment; 4) an effective combination of innovative spark even more ideas [2].
teaching methods, forms and aids. The technique of problematic tasks is prompting stu-
The most popular innovative teaching methods are in- dents to independent search for solution of posed prob-
teractive methods, such as brainstorming, problematic lems. Problematic tasks offer serious potential for discus-
tasks, co-education, discussion (aquarium technique, sion and learning. Students explain their ideas, respond to
dispute, debate), roundtable discussion, role games, busi- the ideas of others, and allow their thinking to be chal-
ness games, case method. lenged for finding a right line of attack on the problem.
Interactive learning is one of the special forms of or- Professional future foreign language teachers’ prepara-
ganization of learning and cognitive activities through tion is realized by using co-education method in classes.
which all members of the educational process are in close The implementation of this method lies in the fact that the
cooperation. First future foreign languages teachers ab- teaching process is organized on the basis of an individual
sorb new theoretical knowledge, then during task perfor- approach to learning. Students master professional
mances acquiring skills of applying this knowledge prac- knowledge and practical skills during educational process
tically and afterwards the consolidation of knowledge and which fit with their individual abilities and skills. There-
improvement of practical skills follow. Students’ profes- fore, students are divided into small groups this is done to
sional competencies are formed in the course of such ensure that team members can work together effectively –
cooperation. In order to make the process of acquiring cooperative studies, considering their individual charac-
relevant competencies successful, it should take place in a teristics. This is because the success result of the task
supportive atmosphere of mutual support considering that depends on the individual work of each student and coor-
friendly atmosphere stimulates and develops students’ dinated actions with other group members, in the course
cognitive activity. of this interaction they learn to cognize, analyze and esti-
Let’s examine each of the interactive methods in more mate new for them together.
details. Discussion methods (aquarium technique, dispute, de-
Brainstorming is an activity used to generate ideas in bate) are very popular teaching methods, which are used
small groups. The purpose is to generate as many ideas as in the process of professional future foreign language
possible within a specified time-period. These ideas are teachers’ preparation.
not evaluated until the end and a wide range of ideas is
22
The discussion is a «collaborative exchange of ideas  forces the participants to consider not only the facts of
among a teacher and students or among students for the a situation, but also the implications;
purpose of furthering students thinking, learning, problem  encourages participants think critically and strategical-
solving, understanding, or literary appreciation. Partici- ly about both their own and their opponent’s position;
pants present multiple points of view, respond to the ideas  encourages engagement with and a commitment to a
of others, and reflect on their own ideas in an effort to position, by its competitive nature;
build their knowledge, understanding, or interpretation of  encourages students to engage in research;
the matter at hand. Discussions may occur among mem-  develops listening and oratory skills;
bers of a dyad, small group, or whole class and be teach-  provides a method for teachers to assess the quality of
er-led or student-led. They frequently involve discussion students’ learning [4].
of a written text, though discussion can also focus on a A debate offers an opportunity for students to move
problem, issue, or topic that has its basis in a «text» in the beyond the acquisition of basic knowledge in a subject
larger sense of the term (e.g., a discipline, the media, a matter and progress into the types of higher order critical
societal norm). Other terms for discussions used for peda- thinking skills that good debate requires. Debaters must
gogical purposes are instructional conversations and sub- analyze, synthesize and evaluate the knowledge they have
stantive conversations [13]». acquired in order to propose, oppose and make competing
The discussion goes usually through several stages: choices. Debaters apply course material through the use
a) introduction; of well-reasoned arguments that are capable of being
b) formulation of the problem; understood by not only their professor but also their peers.
c) discussion – giving a problem one’s careful considera- This process develops and improves oral communication
tion; skills, and at the same time, hones students’ listening
d) results. skills as a necessity to make effective rebuttals [9].
Teachers have to take into consideration the practical The roundtable discussion is a very effective interac-
experience and the level of general and professional prep- tive teaching method. The main point of method is that all
aration of students using the discussion methods. The participants are placed facing each other at the table, it’s
success of the discussion depends on the fixing of the creating a favorable working atmosphere where every
productive interaction and psychological contact between student is activated, interested and motivated in the dis-
its members. cussing process.
We examine an aquarium technique, a dispute and a The roundtable discussion format gives all participants
debate as types of academic discussions. The aquarium a fair chance to contribute. The format encourages spon-
technique works in practice in the following way first of taneous conversation due to minimal facilitation. When
all a teacher divides students into two or four table every participant is allowed a fair chance to contribute,
groups, seating them in the circles and gives the task. The there is a greater chance that the discussion takes into
discussion continues for 10-15 min. among the partici- consideration all the important points. Spontaneous con-
pants then the spokesperson is elected (person who de- versation encourages participants to resolve issues of
fends a common position concerning the solution of the disagreement at a convenient time. These benefits in-
problem). After that begins the active discussion between crease both the quality of decisions and the speed of the
the spokespersons. Meanwhile, the other students are process [11].
monitoring how the participants complying with the rules, The most popular gaming techniques successfully us-
without interference in the very process of the discussion. ing in educational process are the role and business
Also they can pass notes with explanations and instruc- games. These techniques activate students’ oral activity
tions and if some spokesperson requires a break for expli- and form their communicative competence. The essence
cations he gets it. The discussion ends after the adoption of the role and business games is that the teacher should
of the final version of the problem solution. create a certain situation, as close to real-speech commu-
Another type of discussion which is nearly allied to the nication in which students could demonstrate acquired
aquarium technique is the dispute. Applying this method knowledge, skills and abilities.
the teacher also puts before students a problem task that Games have a great educational value and it can be
needs a solution. The main difference from aquarium used in the classroom to make learners use the language
technique is that all students take part in the open discus- instead of just thinking about learning the correct forms.
sion. All of them are engaged in the dialogue-dispute and Games encourage learners to interact, cooperate, to be
each of the participants expresses, justifies and defends creative and spontaneous in using the language in a mean-
his point of view, proves the correctness of his judgment, ingful way. Learners want to take part in activities; to
but doesn’t impose it. play games and are generally quite competitive. In order
Besides the aquarium technique and dispute in the pro- for them to take part they must be able to understand and
cess of future foreign language teachers’ preparation is communicate in the target language. Games also encour-
used the debate. age learners to keep interested in the work and a teacher
Debating is structured way of exploring the range of can use them to create contexts in which the language is
views on an issue. It consists of a structured contest of useful [12].
argumentation, in which two opposing individuals or According to the game students «try on» the specific
teams defend and attack a given proposition. Debate en- roles and «hold» them throughout it – a situation that is
gages learners in a combination of activities that cause played. Some of the students improvises, adds something
them to interact with the curriculum. It: of one’s own, but only under the situation.
23
The process of organizing of the business game con- dents with an opportunity to work with a range of evi-
sists of following steps: dence, and improving their ability to apply the vocabu-
 game development (script writing) – the creation of lary, theory and methods they have learned in the course
professionally oriented situation; [10].
 instruction – the explanation of the purpose and gen- Besides innovative teaching methods, innovative
eral script of the game, casting among the students; teaching aids are used in professional future foreign lan-
 gaming – playing of the situation; guage teachers’ preparation. Among innovative software
 summary and analysis of the game results; we focus on the language learning programs, such as
 use of experience in future professional activity. «Rosetta Stone», «LinguaLeo», «Livemocha», «The Sky
The teacher acts as an organizer, consultant or equal Pronunciation Suite», «Babbel», «Duolingo»; innovative
participant during the business game. He gives weight to hardware – multimedia projector, multi touch interactive
the game itself – how students perform the role assigned whiteboard, Webcam, graphics tablet. The new method-
to them, how interact with each other, how use the profes- ology of educational process organization with using
sional vocabulary (independently or with help) and how innovative teaching aids increases student’s interest in
choose the solutions of the problems. learning subjects.
Teachers using gaming techniques in classes have to «Rosetta Stone» is a program that gives funny, intui-
take into consideration that: tive, immersive lessons which teach students to speak and
1. A game must be more than just fun. think in new language, naturally developing their funda-
2. A game should involve «friendly» competition. mental language skills. The software uses images, text,
3. A game should keep all of the students involved and and sound to teach words and grammar by spaced repeti-
interested. tions, without translations.
4. A game should encourage students to focus on the use Benefits of the program:
of language rather than on the language itself.  Gain practical conversational skills with lessons based
5. A game should give students a chance to learn, prac- on everyday scenarios.
tice, or review specific language material [12].  Build confidence speaking with our speech recogni-
The main purpose of realization of the case method is tion technology.
to model real situations of professional activity in which  Practice anytime, anywhere to keep your skills sharp.
students perform various production functions and make  Learn core language skills: speaking, reading, and
their own decisions. listening.
Case study promotes the actualization of professional  Start a lesson on your tablet and finish on your phone
knowledge of future foreign languages teachers. Also it or desktop.
contributes to the development of their inventive minds,  Download lessons to use offline (Coming soon for
abilities to diagnose, analyze and solve professional prob- Enterprise and Education learners).
lems.  Automatically sync your progress across all your
The case study method usually involves such stages: devices, whether mobile or desktop [6].
 organization – the case development; «LinguaLeo» is an app for practicing English. This
 instruction – the case presentation; program gives the opportunities to expand one’s vocabu-
 discussion – the case analysis; lary, learn new words, practice reading and listening, do
 evaluation of students work with «case». grammar exercises, watch TED lectures with interactive
The case method combines two elements: the case it- subtitles and read articles in English.
self and the discussion of that case. A teaching case is a Application features:
rich narrative in which individuals or groups must make a  A personal dictionary with individual associations,
decision or solve a problem. A teaching case is not a transcription and audio pronunciation for every word.
«case study» of the type used in academic research.  Thematic glossaries with visual associations.
Teaching cases provide information, but neither analysis  Effective trainings: translation of words, word builder,
nor conclusions. The analytical work of explaining the listening.
relationships among events in the case, identifying op-  The possibility to choose one of the best translations
tions, evaluating choices and predicting the effects of or to add your own English word.
actions is the work done by students during the classroom  The possibility to monitor the progress of learning
discussion [10]. English in real time.
Basic requirements for the case development:  Server synchronization and the ability to work offline.
 the credibility of the situation;  A user friendly interface and good technical support.
 the completeness of the facts which is necessary for an  The possibility to learn English for free [5].
understanding of the situation; «Livemocha» is a social networking service providing
 the minimum description and lack of superfluous language learners the opportunity to communicate with
information about the situation. native speakers (NSs) of numerous world languages while
In a case discussion, students «do» the work of the dis- promoting cross-cultural learning and sharing. Created in
cipline, rather than watch or read about how it is done by response to the expensive language learning software
others. By engaging in the case, students apply the con- currently on the market, Livemocha’s free web-based
cepts, techniques and methods of the discipline and im- language learning social network gives learners a chance
prove their ability to apply them. Case discussions bring to connect with NSs of their target language (TL) by
energy and excitement to the classroom, providing stu- allowing participation in live chats, correspondence
24
through asynchronous messaging and sharing feedback  10-15 minute bite-sized lessons fit in your schedule.
about learners’ production of the second language (L2)  Lessons covering a wide range of topics (including
[7]. travel, culture, and business).
«The Sky Pronunciation Suite» is the most comprehen-  Speech recognition technology aids pronunciation.
sive tool for improving pronunciation skills in English.  Ideal for both beginners and advanced learners.
The program is divided into different sections. These  Review Manager keeps vocabulary in your long term
include the video-based study and testing of sounds (The memory.
Phonemic Alphabet in English), the study and testing of  Learning progress synchronized across all your devic-
similar-sounding word sets (Similar Sounds), word stress es and on the web [1].
(Word and Phrasal Stress), as well as sentence stress, «Duolingo» is the one of the best free online language
rhythm and intonation (Stress and Rhythm). In the last learning program. Unique features and a clear structure
part (Rhythms from Rainland), learners can practice lis- make it a compelling platform for learning or strengthen-
tening to and repeating everyday dialogues, poems, funny ing skills in several languages.
stories, jokes, etc. [8]. The most popular innovative teaching methods and
«Babbel» is a powerful app that makes learning lan- aids which used in professional future foreign language
guages effective. teachers’ preparation are examined in the paper. These
Application features: methods and language learning programs promote the
 14 languages available (including Spanish, French, effectiveness of educational process.
Italian, and German).
REFERENCES
1. Babbel – Learn Languages [Електронний ресурс] – Режим 8. The Pronunciation Suite [Електронний ресурс] - Режим
доступу : доступу : http://langacademy.net/vb/showthread.php/12393-
https://play.google.com/store/apps/details?id=com.babbel.mo The-Pronunciation-Suite
bile.android.en&hl=ru 9. Vargo S. Р. Teaching By Debate [Електронний ресурс] /
2. Brainstorming [Електронний ресурс] – Режим доступу : Steven P. Vargo. – Режим доступу :
https://www.mindtools.com/brainstm.html http://www.usma.edu/cfe/literature/vargo_12.pdf
3. Cullen B. Brainstorming Before Speaking Tasks 10. Velenchik A. Teaching with the Case Method [Електронний
[Електронний ресурс] / Brian Cullen. – Режим доступу : ресурс] / Ann Velenchik. – Режим доступу :
http://iteslj.org/Techniques/Cullen-Brainstorming/ http://serc.carleton.edu/sp/library/cases/index.html
4. Debates [Електронний ресурс] – Режим доступу : 11. What are some pros and cons for using the roundtable dis-
https://teaching.unsw.edu.au/debates cussion format? [Електронний ресурс] – Режим доступу :
5. English with Lingualeo [Електронний ресурс] – Режим https://www.reference.com/business-finance/pros-cons-using-
доступу : http://www.apkmirror.com/apk/lingualeo- roundtable-discussion-format-394992b85150669b#
llc/english-with-lingualeo/ 12. Wi A. Using Games in the English Second or Foreign Lan-
6. Learn Languages: Rosetta Stone [Електронний ресурс] – guage classroom [Електронний ресурс] / Anne-Louise de
Режим доступу : Wi – Режим доступу :
https://play.google.com/store/apps/details?id=air.com.rosettas http://www.witslanguageschool.com/NewsRoom/ArticleVie
tone.mobile.CoursePlayer&hl=ru w/tabid/180/ArticleId/85/Teaching-Tips-Using-Games-in-
7. Livemocha [Електронний ресурс] – Режим доступу : the-English-Second-or-Foreign-Language-classroom.aspx
http://www.tesl- 13. Wilkinson I. Discussion Methods [Електронний ресурс] /
ej.org/wordpress/issues/volume15/ej59/ej59m1 Ian Wilkinson. - Режим доступу :
https://www.education.com/reference/article/discussion-
methods/
Innovative teaching methods and techniques of the competency-based language education

Dubrova S. V.
Аннотация. В статье анализируются инновационные методы и технологии профессиональной подготовки будущих учите-
лей иностранных языков. Наиболее эффективными методами являются интерактивные методы проблемного обучения.
Инновационные средства, которые используются в учебном процессе – мультимедийный проектор, интерактивная доска,
веб-камера, графический планшет, различные программы для обучения иностранным языкам с помощью компьютера
(«Rosetta Stone», «LinguaLeo», «Livemocha», «The Sky Pronunciation Suite», «Babbel», «Duolingo»).
Ключевые слова: профессиональная подготовка будущих учителей иностранных языков, инновационные методы и тех-
нологии обучения, инновационные средства обучения.
25
Observation in pre-service teaching practice in

TESOL programs (USA) and possible implications for Ukraine
M. Kokor
Ivan Franko National University of Lviv, Ukraine
Corresponding author. E-mail: mkopchak@hotmail.com
Abstract. The paper discusses teaching practice as a component in foreign language teacher preparation program in the world. By
comparing structural and organizational features of teaching practice in TESOL and Ukrainian teacher preparation programs, the
author emphasizes on the importance of observation in the process of teacher training and provides theoretical analysis of the peda-
gogical notion. Based on best TESOL practices the author presents the results of a small scale study of implementation of observa-
tion in pre-service teacher education program of Ivan Franko National University.
Keywords: pre-service teacher education, English as a foreign language, observation, teaching practice, TESOL.
Introduction. Perception of learning and teaching Eng- tics, second language acquisition theories, teaching meth-
lish as a foreign language has changed dramatically over ods and skills. However, Wallace observes that infor-
the last 40-50 years which caused major conceptual mation received during the course of study is rather pas-
changes in teacher education programs all over the world. sive than active (“received knowledge”), implying that
Ukraine, a former Soviet republic, is not an exception. practical component is crucial in teacher preparation [12].
Over the past decade it has been striving to become a part Teaching practice (TP) is an integral part of teacher
of European and World cultural, economic and political preparation process, especially in pre-service programs
community with a clear understanding of the pivotal role [2]. It can be defined as a “learning to teach” activity that
of foreign languages in the integration. Factors like com- requires organizational efforts by cooperating teachers,
pulsory foreign languages learning in secondary and university supervisors and teacher candidates themselves
higher educational establishments, rapid development of as well as it is a multidimensional activity that involves
IT and tourism industry, student/teacher exchange pro- such aspects as observing, imitating, planning, engaging,
grams (Erasmus, Fulbright, IREX) have contributed to the managing, creating, evaluating, and assessing to mention
growing popularity of foreign language learning in gen- the least [5]. During TP students have an opportunity to
eral. get hands-on experience in a professional setting, get
However, there are quite a few problems hindering acquainted with classroom culture, become aware of
successful foreign language learning. Among the major challenges and rewards of the profession.
ones is outdated teacher preparation system in Ukrainian As suggested by Barosci, any teaching practice needs
universities. First of all, the concept of teaching and learn- supervision [1] and one of the forms of supervision is
ing is predominantly based on behavioristic and structural observation. Observation is an essential tool not only in
theories where learning is basically understood as a prod- terms of seeing other practices or experiences, but also in
uct, instead of a process. This, in turn, explains the domi- stimulating critical thinking and self-evaluation. In the
nance of grammar-translation methods in the field of first place, a good observation should be well-structured
foreign languages teaching in educational settings in and purposeful. Depending on focus generally observa-
Ukraine. Secondly, teaching methods are largely neglect- tions can be of various types: peer and self-observation,
ed in teacher preparation programs; little place is given to structured/unstructured, focused/general and therefore
the development of pedagogical and methodological may employ various strategies and procedures [1, 3, 6]. In
skills. According to the recent report by the British Coun- regards to purposefulness, observation carries a twofold
cil in Ukraine (2014), teaching methods as a discipline function as of assessment (evaluative) and professional
occupy less than 7% of the total curriculum in EFL (Eng- development (developmental) [3, 4, 13]. In many teacher
lish as a foreign language) teacher preparation programs. preparation programs TP is assessed based on criteria,
Thirdly, in spite of the fact that teaching practice is man- which is of great help to observers. However, for a begin-
datory for pursuing a degree in teaching, its quality and ning teacher it is vital to be evaluated not in a summative
amount of hours in pre-service programs is insufficient to form, but rather in the form of constructive feedback, as
prepare future teachers to work in educational establish- Wyjnryb puts it, “evaluative, not judgmental assessment”
ments after graduation. [13].
Thus, the aim of this paper is to examine teaching Peer observation is one of the methods that provides an
practice in the leading teacher preparation program and opportunity for both the observer and the observee to
consider possible implications for improvement of EFL mutually enhance their teaching practices. Firstly, it is an
teacher education in Ukraine. indispensable tool in learning from others and sharing
Literature review. Teacher preparation and teaching own experience with them. While observing, the partici-
as a process has been of interest to many scholars. Teach- pants may become aware of their peers’ teaching tech-
ing itself is viewed by Strevens as “a highly complex niques, methods, and assignments that can be used in a
activity which requires knowledge, understanding, prac- classroom. Learning by sharing is especially actual now
tice and experience before it can be carried out in a fully when we all have become spontaneous participants of
professional and effective manner” [9, p. 26]. On the one socio-cultural changes in education. Following that, Ku-
hand, the task of pre-service teacher preparation programs maravadivelu states that EFL teaching and learning
is to equip students with knowledge about applied linguis- worldwide is witnessing a “postmethod era”, implying
26
that traditional teaching methods are no longer sufficient Teaching and observation are seen as two inseparable
to satisfy contemporary learners’ needs in rapidly chang- processes not only in TP, but also in everyday teaching
ing learning environments. Instead, every teacher repre- routine. Engin argues that teaching is a “sole activity”,
sents a unique method that has evolved from their person- stating that the essence of teaching lies in sharing
al and professional experiences and most likely will be knowledge, experience, emotions both with students and
changing/transforming to accommodate needs of learners peer colleagues. Although peer observation is generally
[4]. Secondly, observing peers in TP can be a powerful viewed as a method in pre-service teacher training pro-
tool in developing reflective teaching and raising aware- grams, Engin suggests that it can be as well used for the
ness of students’ role and participation in the classroom. practicing teachers [3]. There are, however, several condi-
According to research findings by Barosci, peer observations to be met – creating atmosphere of mutual support,
tion of teaching activities as well as actual learning that is collegiality, openness and readiness to improve. Trust and
happening in the classroom prove to be more effective healthy professional relations among colleagues boost
during TP for teacher students in terms of professional confidence, nurture support, creativity, personal and pro-
development [1]. The implication that arises for contem- fessional development and can become determinative for
porary EFL teacher preparation programs shows that peer future teachers on TP. Furthermore, most trainees having
observations should be well thought and planned to in- previous experience of spontaneously observing their
clude both teaching and learning perspectives. school teachers have already shaped certain views on
In terms of planning and structuring, it is important teaching. Some of them being positive, others – not, it is
that the observation process in TP includes all stages: pre- crucial to ensure that while on TP student teachers are
observation, observation and post-observation [1, 5, 14]. exposed to and observe the best teaching practices.
Pre-observation stage is often neglected in TP, however, Teaching practice in TESOL programs in USA. Ac-
if executed, can carry a lot of valuable information for the cording to AACTE 2013 PEDS Report findings, the aver-
observer and the observed. On the one hand, pre- age number of clinical (teaching) practice allocated in a
observation helps establish “psychological bridge” be- teacher preparation programs in USA ranges from 480 to
tween the observer and observee, boost confidence if 586 hours (approximately 13-15 weeks). Nevertheless,
necessary; on the other - it is an additional opportunity to the report emphasizes that it is important that the prospec-
look at the goal and objectives of the lesson planned to tive teachers are involved in getting hands-on teaching
help targeting specific concerns the teacher trainee may experience as early as possible and throughout the entire
have or raise awareness of specific aspects of teaching program [11]. TESOL teacher preparation programs in
worth focusing. As to observation itself, a wide array of the USA design their curricula in accordance with
strategies and methods can be employed in a classroom. TESOL standards [10], where TP plays a pivotal role,
In the EFL field most commonly known and used are however, TPs within the programs differ in duration,
structured and unstructured observations. Unstructured content, and organization [11].
observation do not have any specific focus, which implies In this paper we aim to describe TP in MATESOL
the observer writes their notes on what they see or what program in the University of Illinois at Chicago, depart-
they consider noteworthy. Structured observations are ment of Linguistics. TP comprises three stages – introduc-
focus specific and therefore can provide valuable data for tory, experiential and developmental. The first stage lasts
further analysis and processing. Normally, the observa- one semester and is predominantly focused on unstruc-
tion report sheets include, but are not limited to such tured and structured observation. Teacher students are
criteria as: lesson structure, classroom management, types guided through classroom experiences by cooperating
of teaching activities, teaching strategies, teacher’s use of teacher, assisting him/her with everything that is happen-
materials, teacher’s use of language, student’s use of ing in the classroom. The goal of student teachers in this
language, student interaction [6]. Like pre-observation, stage is to observe cooperating teacher in action, language
post-observation phase (or feedback) is a fundamental learners and their behavior, and teacher-student interac-
part of the observation process. Formative feedback in TP tion in a classroom. By the end of the semester teacher
helps develop skills for professional learning, thinking, candidates prepare three observation papers with detailed
and action; notice and learn from teaching experience, description and reflection on their classroom experiences.
plan effective lessons, reflect on practice to review and During introductory stage microteaching is introduced
assess his/her own practice independently. to teacher students as well. Microteaching, although simu-
Although the benefits of classroom observation are ob- lative in nature, is an essential component of any teacher
vious, we should bear in mind certain limitations it brings training program [7, 8, 10]. It is aimed at fostering collab-
along. To start with, many pre-service and long practicing orative and reflective learning, boosting confidence,
teachers do not like being observed. There are several providing support and constructive feedback to teacher
reasons to that. Firstly, anxiety and tension it can cause candidates. At first, students practice teaching with peers
for both the novice and experienced teachers. As noted by in class. Classroom experiences are focused on teaching
Richards, student or novice teachers under observation language skills, vocabulary and grammar for 10 min.,
often “overact” or “overprepare” in their strong desire to gradually increasing teaching time to 30 min. a class.
show their best. On the other hand, a candidate may feel Also, while microteaching, students are videotaped and
distracted by the presence of the observer and being then write their weekly reflections, thoughts and ideas in
aware of the fact that he or she is being assessed [6], may an online journal. This is an efficient tool in developing
fail to demonstrate teaching skills at their best. Therefore, critical thinking and objectivity of self-evaluation.
as stated by Zaare, the activity of pedagogical observation The real teaching/learning context in TESOL teaching
requires a high degree of objectivity and ethics on the part practice is provided by ELIs (English Language Institute)
of the observer [14]. and takes place in the second stage of TP. These institu-
27
tions are an integral part of US universities and their main versities in terms of their content and quality. The study
function is to teach English to foreign students (current of existing TP programs’ syllabi has revealed several
and prospective) to help them be successful in their aca- problems in teacher training in Ukraine. Firstly, although
demic programs. Experiential stage of TP (9 credit hours) all stages have well elaborated requirements of accom-
lasts one semester as well. Student teachers practice three plishment, they are too general and formal. Thus, the
times per week in an Intensive English Program (IEP). requirements for successful accomplishment of TP con-
Teaching sessions last from 45 min and up to a two-hour tain: one report about teaching practice; a lesson plan; a
class. Therefore, future teachers are gradually immersed plan of extracurricular event; psychological characteristic
into professional teaching environment and gain solid (portrait) of a learner; assessment by the school signed by
foundation through hands-on experience. This process is cooperating school teacher, homeroom teacher, and prin-
closely monitored by a counselling teacher and a cooper- cipal. These papers then are submitted to counselling
ating teacher who observe and provide formative feed- professor at the university for final assessment. It can be
back. The aim of this stage is to prepare teacher candi- referred, that such summative and formal evaluation
dates to the challenges of the profession. leaves little or no place for constructive formative feed-
To enhance TP outcomes MATESOL program in UIC back. Secondly, little attention is paid to the procedure of
has introduced Conversation Partner Program (CPP). As observation. The idea of peer observation is present (so
teacher candidates proceed to the experiential stage they called “mutual visiting of classes”), however, it is really
are partnered with ELI students. Such partnership has vague without concrete criteria for (peer and self) obser-
pedagogical and cultural benefits: student teachers can vation and necessary procedures. Lastly, Ukrainian teach-
learn to define learner’s needs, develop strategies, identify er preparation programs lack reflective practices and
learner’s weaknesses, design relevant tasks, and become critical thinking. TP being a part of the program is pre-
aware of culture influence on learning. dominantly focused on practicing teaching skills, vocabu-
Developmental stage aims to encourage candidates to lary and grammar. Since the main aim of TP is reproduc-
try and innovate, to shape their views on teaching and do tion of skills, it does not allow a teacher student to think
professional development throughout whole teaching about his/her prior learning experiences and adapt them to
career. Student teachers and a counselling teacher meet their teaching situations, generate new ideas and experi-
twice a month to discuss their concerns/problems, evalu- ment, which is crucial for teaching profession and devel-
ate and share their teaching experience. At the end of TP opment. Without discussions, conferences, journals and
students are required to submit a Statement of Teaching reflective tasks it is impossible to develop a teacher able
Philosophy - a reflective paper on where and how they to adapt to the needs of contemporary EFL learners and
see themselves now and in the nearest future. changing learning environments.
Teaching practice in EFL teaching programs in Research design and methodology. To address one of
Ukraine: rationale for the study. Like in the USA, TP is the issues discussed above, a small scale qualitative study
an essential part of the system of teacher education in was conducted in 2014-2015 academic year with 4th year
Ukrainian universities. Until recently TP in EFL teacher students of the faculty of Foreign Languages at Ivan
preparation programs took place in the 4th (4 week dura- Franko National University (Lviv). The aim of the study
tion) and 5th years of study (8 weeks duration). Specifi- was to determine what impact developed observation
cally, 4th year students have undergone teacher training in skills have on teaching practice. The nature of research
secondary schools, while 5th year students have had their defined its methodology and employed such methods as
TP in universities or tertiary level institutions. Since discussions, observations, reflections, checklists, reflec-
2016-2017 academic year the new rules and requirements tive paper. Two instruments of collecting data were used:
have come into effect for master degree students. Now, unstructured/structured observation sheets and reflective
duration of Master degree program has changed to 2 years paper.
instead of one, and therefore TP is going to be held in the The study was conducted with two foci - the first being
6th year of studying. However, since the study being concentrated on teaching observation and teaching skills
described in this paper was conducted in 2015, this factor in the course of “EFL teaching methods”, while the sec-
will not be taken into consideration. ond – on practising those skills during TP. According to
Structurally, TP on both education levels comprises 4 typical organization of a course in Ukrainian universities,
stages: preparatory, introductory, executive, and final. each week of lecture alternated with a practical class.
The goal of preparatory stage is to organize TP: establish During the course the emphasis was laid on the procedure
positive contact with the school administration, pick clas- of observation and its twofold function as a learning tool
ses and cooperating teachers for teacher students. Intro- and feedback. Observation skills were taught through
ductory phase in bachelor program lasts 1 week aiming at micro teaching, where students were delivering 20-min
familiarizing a teacher student with the school structure, classes in front of their peers. Since student teachers were
classroom documentation, participation in staff meetings, practicing in a simulative situation, we started from struc-
getting acquainted with the class, designing an individual tured observations that focused on learning materials and
TP plan and submitting it to the TP counselling teacher teaching skills. In the first 3 weeks of the course students
for final approval. During the main stage, which lasts 2 were given observation checklists with items to evaluate;
weeks, a teacher student is to plan and conduct 4 classes a in the next 4 weeks those were developed into observation
week additionally to observing 8 classes a week. The final sheets that required comments. In post observation phase,
stage (1 week) is focused on summarising teaching expe- students handed their observation feedback sheets to the
rience and submitting necessary documentation. observee and discussed the strengths and weaknesses of
Although the structure and duration of TP is defined by micro teaching and reflected on benefits they got from
the national standards, TP itself can vary within the uni- observing.
28
During TP teacher trainees were to observe not only unstructured observations stimulated more reflection.
peers, but also cooperating teachers at school. First week Additionally, bottom-up approach made it easier for stu-
unstructured observation was held in order to become dent teachers to comprehend parts of a class as an integral
aware of classroom culture. Trainees were provided with whole. Furthermore, peer observation combined with
observation sheets, where they noted everything they reflection was an effective tool in generating new tech-
experienced in the classroom. In the weeks to follow niques and experimenting, some of them being innovative
structured observations were held that targeted more and successful. As to pedagogical advantages, observa-
areas: the lesson (procedure and plan), the learner (partic- tion made students aware of a learner's role in the class-
ipation, type of grouping), the teacher (methods and tech- room and take into account learner’s needs while plan-
niques), classroom management (seating arrangement). It ning a class. Furthermore, observation of cooperating
is worth mentioning, special attention during TP was paid teachers was an excellent opportunity for student teachers
to pre- and post-observation sessions. Pre observation to explore classroom culture, specifically, the importance
meetings held with a teacher trainee, peer trainee, a coop- of creation of supportive learning atmosphere. As Engin
erating and a counselling teacher aimed at targeting antic- points out, teaching embraces both cognitive and affective
ipated problems and boosting confidence. The aim of post aspects, the latter involving a lot of emotional efforts and
observation sessions was to provide constructive feedback energy on the part of a teacher. Observing peers and co-
to the trainee, in an open and supportive atmosphere, operating teachers created favourable conditions for re-
stimulate reflection and critical thinking. flecting over the challenges of the profession and becom-
After TP was accomplished, student teachers were ing aware of “what it takes”.
asked to write a reflective paper which had to address the On the whole, the study showed that observation plays
following: feelings (most positive experiences and a pivotal role in teacher preparation programs. The out-
achievements, concerns about teaching) and vision (their comes of the research proved to have positive impact on
future profession and teaching philopshy). teacher trainees not only in terms of practising skills, but
Research findings and conclusion. The study yielded also for their professional development. Observation
several findings. First and foremost, observation skills sheets turned out crucially useful for trainees and helped
taught in the course prepared student teachers to teaching them to improve their teaching skills. Additionally, in-
practice. In terms of psychological benefits, trainees sightful observation could only be made possible using
claimed that observation was no longer an unpleasant reflection as a tool. However, although the small scale of
experience. Although the study was conducted in reverse the study does not allow us to generalize, these findings
order (first structured, later unstructured observations) might be of interest in terms of further development and
this did not pose any problems for most trainees. On the improvement of TP in EFL teacher preparation programs
contrary, structured observations taught them to be specif- in Ukraine.
ic and developed skills of attention to detail, whereas
REFERENCES
1. Barosci S. The role of observation in professional develop- 7. Savas P. Micro-teaching videos in EFL teacher education
ment in foreign language teacher education / S. Barosci // methodology courses: tools to enhance English proficiency
Working Papers in Language Pedagogy. – Vol 1. – 2007. – and teaching skills among trainees / P. Savas // Procedia - So-
P.125-140. cial and Behavioral Sciences. –- No 55. – 2012. – P. 730 –
2. Brandt C. Allowing practice; a critical issue in TESOL teacher 738.
preparation / C. Brandt // ELT Journal. –- Vol. 60. – Is. 4. – 8. Slagoski D. J. Practicum : Microteaching for Non-Native
2006. – P. 355-364. Speaking Teacher Trainees / D. Slagoski // English Teaching
3. Engin M. Observing Teaching: A Lens for Self-reflection / M. Forum. – 2007. – N. 4. – P. 32-37.
Engin, B. Priest // Journal of Perspectives in Applied Linguis- 9. Strevens P. Some basic principles of teacher training / P.
tics Practice. – 2014. – Vol 2. – No 2. – Available at : Strevens // ELTJ, 29 (1), 1974. – P. 18-27.
http://jpaap.napier.ac.uk/index.php/JPAAP/article/view/90/ht 10. TESOL Р-12 Teacher Education Program Standards. –
ml TESOL International Association : Alexandria, VA 2010. –
4. Kumaravadivelu B. Language Teacher Education for a Global 105 p.
Society: A Modular Model for Knowing? Analyzing, Recog- 11. The Changing Teacher Preparation Profession // AACTE
nizing, Doing and Seeing / B. Kumaravadivelu. – NY & Lon- PEDS Report. – NY, 2013. – 28 p.
don: Routhledge, 2012. - 148p. 12. Wallace M. J. Training foreign language teachers. Wallace
5. Merc A. Assessing the Performance in EFL Teaching Practi- M. J. Cambridge: CUP, 1991. – 188 p.
cum: Student Teacher’s Views / A. Merc //International Jour- 13. Wyjnryb R. Classroom observation tasks: a resource book
nal of Higher Education. – Vol. 4. – No. 2. – 2015. – P. 44- for language teachers and trainers / R. Wyjnryb. – Cambridge
56. : CUP, 1992. – 145 p.
6. Richards J.C. Reflective Teaching in Second Language Class- 14. Zaare M. An Investigation into the effect of classroom ob-
rooms / J.C. Richards & C. Lockhart. – Cambridge : CUP, servation on teaching methodology / M. Zaare // Procedia -
1994. –- P. 90-105. Social and Behavioral Sciences. –- No 70. – 2013. – P. 605 –
614.
29
Sand play: Speech Development of Preschool Children

Z. Matsiuk*, M. Fenko
Lesya Ukrainka Eastern European National University in Volyn, Department of Philology and Methodology
in the Primary Education Pedagogical Institute
*Corresponding author. E-mail: zorienka@mail.ru
Abstract. The communicative capability of preschool children plays a significant role in an integrated and multifaceted educational
system of children’s development and makes a unique set of individual properties and features which are connected with the speech-
related, intellectual, emotional, and creative areas of the individual. If children are isolated from full-fledged communicative interac-
tion with others during their preschool years, it has a negative impact on their intellectual and linguistic development. Thus it is very
important to study and develop communicative and speech skills from an early age. The search for effective methods to develop
communicative competence in preschool children has led to the selection of alternative technologies, in particular the usage of sand
therapy, for working with children.
Keywords: Sand play, Children, communicative, method, preschool children, technologies.
In recent years, scientists have discovered the therapeutic It is logical to start working with sand using games
and prophylactic effectiveness of sand play technology. which develop tactile kinesthetic sensitivity and fine motor
The search for effective methods to develop communica- skills: “Fingers, palms, fists – you are my friends and
tive competence in preschool children has led to the selec- helpers.” We receive tactile and kinesthetic impressions
tion of alternative technologies, in particular the usage of through sensory receptors on the skin. They are closely
sand therapy, for working with children, because of the connected with mental operations, and with their help we
fact that working with sand makes it possible to create a obtain our perceptions of the world.
stimulating environment. In sand games preschoolers gain Transferring traditional educational and developmental
experience in resolving conflicts independently, they tasks to the sandpit brings an additional result. Motivation
overcome difficulties together, they get to know them- to attend classes is increased substantially, and there is an
selves and their peers, and they gain experience in inter- intensive and harmonious development in cognitive pro-
personal communication. cesses. In view of the fact that sand has a marvellous
One of the primary objectives of a preschool institution capacity to dissipate negative mental energy, the psycho-
is to set up an educational process which not only main- logical and emotional state of a child becomes more har-
tains a high level of intellectual performance, but which monious in the course of the educational process.
also improves the pupils' health. The teachers can introduce Educators use games and exercises in working both
a variety of therapeutic and prophylactic measures which are with individuals and with subgroups of children. The
both innovative and beneficial for the health. At the same time classes are conducted in several stages: working on the
it is important to take into account the individual traits of the chil- surface of the sand; working with the hands buried in the
dren. sand; games conducted on the surface of wet sand; and
Educators and psychologists are actively introducing creating constructions with wet sand [5, p. 207].
sand games in their work with children of various ages. It can be beneficial to suggest to the children that they
Sand therapy is a technique which had its origins in the make prints on the sand with the inside and the outside of
Jungian analytical approach, and which is based on work- their hands. They can hold their hands on the sand, press-
ing with the symbolic meaning of the unconscious as a ing downward gently and listening to their feelings. The
source of inner growth and development. teacher begins the game by saying, "It feels nice. I can
Sand play constitutes a unique means of communi- feel the coolness of the sand. When I move my hands, I
cating with both the outside world and the inner world; it can feel each grain of sand with my fingers and with the
is a way to relieve internal stress and to open new paths of palms of my hands. What do you feel?" The children
development. Sand games give children an opportunity to share their feelings and impressions one after another [1].
feel confident and capable: they are creating something Sand games give children a chance to feel confident
new, and aren't afraid of breaking things that are old, or of and capable: they are creating new things, and they aren't
changing things. In the sandpit, optimal conditions are afraid of breaking old things or of changing something.
created for developing children’s creative potential, for Ideal conditions are created for the development of child’s
activating their spatial imagination and their figurative creative potential, increasing their spatial imagination and
and logical thinking, and for honing their fine motor their figurative and logical thinking, and providing practi-
skills. During the course of group games preschoolers cal enhancement of their fine motor skills. Moreover, in
become aware of moral and ethical norms, and form a the process of group games, preschoolers become aware
harmonious picture of the world [1, p. 21]. of moral and ethical norms, and a harmonized image of
Sand is one of the first natural materials with which the world is formed in their minds [3, p. 18].
children become acquainted, and sand games are some- In terms of the implementation of innovative and
thing ordinary for any child who goes out for a walk. prophylactic technology sand play technology, research
Sand play is a universal thing, exciting and interesting for into the results of the mutual activities of teachers with
children of any age. With sand, children build an personal children demonstrate that there is a harmonious and inten-
and unique world of their own in miniature, and become sive development of tactile sensations, cognitive process-
totally involved in the game, emotionally, psychologically es, and speech and motor skills, and an increased desire to
and physically [1, p. 21] [4, p. 26–35]. learn new things.
30
Sand therapy is different from other forms of art- It is desirable to use sand games as an interactive
related therapy in terms of the simplicity of the manipula- method for developing preschoolers’ spoken language
tions, the possibility of inventing new forms, and the skills. In the sandbox, additional emphasis is directed
brevity of the existence of the images that are created. towards tactile sensitivity, and "manual intelligence" is
The possibility of easily destroying and rebuilding sand formed in children as they play in the sandpit. For this
compositions, and of developing new themes again and reason, transferring traditional learning and developmen-
again, gives the work the appearance of a certain kind of tal issues to the sandpit produces an additional effect.
ritual [4, p. 26–35]. Motivation for the lessons is increased substantially, and
For the children, one of the most effective types of its all-round development is more harmonious.
work involves drawing on sand and drawing with col- The utilization of the sandpit can thus be recognized as
oured sand. This is not just a kind of entertainment or the most effective method for working with preschool
game, or an opportunity to recreate the surrounding children. An inadequately developed verbal apparatus, an
world. Drawing contributes to the harmonious develop- insufficiency of basic conceptions or developmental delay
ment of the child and the formation of the basic personali- can make it quite difficult for children to express their real
ty traits of independence and creativity; it develops fine emotional experience, so this technology fills a useful
motor skills, and as a result there is an enhancement of place. Non-verbal expression occurring by the medium of
verbal and mental abilities. The hand movement coordina- various objects, sand, water, and construction or plastic
tion of the preschoolers is improved: the children’s fin- materials create the most natural setting for preschoolers,
gers come to have more strength, agility and dexterity. In which is especially significant when children have specif-
addition, drawing improves memory, attentiveness and ic language disabilities. Every figure they select repre-
concentration. Painting on sand is actually one of the sents a personage which is capable of interacting with
oldest methods of painting, whereas painting with sand is other characters. Children think up things that these char-
one of the newest in relative terms. It is possible to draw acters say or do; sometimes they may ask the teacher to
on sand with a stick, a stone or with any other suitable join them in the game and follow the part of some charac-
object. However, the most reasonable way is to draw with ter. In all these cases, children perceive themselves as the
the fingers. Children really enjoy lessons of this kind [2]. owner and or the stage manager of their own little world
By means of the sand games children master the norms that is located on the 'sheet' of sand. Things that have
and rules of behaviour and communication in society been hidden in the depths of the children's minds are
quickly and in an intelligent manner. A culture of inter- embodied in the characters of the game as they move and
personal communication is formed, developing a sense of express their feelings and thoughts. Playing with figures
what is delicate, polite, or sociable. Through the sand in the sand is especially effective in working with chil-
game children develop feelings of trust, acceptance and dren who are unable to express their feelings. Children
success. Playing with sand improves the children's mood, with low self-esteem or with a greater measure of anxiety
arouses joyful emotions of joy and encourages activity. or shyness are usually eager to select figures and transfer
Lessons and storytelling that take the form of a game their attention to them.
promote the formation of social skills and shape the emo- The sand-play method is an unusual technique, thanks
tional world of preschoolers. The main goal of the game to which children construct their personal miniature world
is to impart experience in problem-solving situations out of sand and tiny figures. As they play, children ex-
between fairy tales characters. Children contemplate, press in the sand something that is occurring spontaneous-
experience extensive inner development, and acquire ly in their minds. During the sand games a mysterious
positive traits; they learn how to behave and communicate universe emerges before the preschoolers, within which
properly by imitating fairy-tale and real-life heroes. they form an individual and unique world that was previ-
It is possible to act out a fairy tale in the sand. Children ously unknown to them. When this method was imple-
love unusual stories that broaden their knowledge and mented in practice, we observed that it not only contribut-
horizons, pointing to the existence of a fantasy world as ed to the effective development of the children's capacity
well as the real world. Through stories (especially folk for imagination, but that it also helped preschoolers to
tales) directed to the hearts of children and not distorted develop communication skills, to enrich their vocabulary,
by the influence of modern civilization, children gain and to develop verbal communication and creative ability
knowledge about individuals, their problems and the tools in a variety of situations.
for solving them.
REFERENCES
1. A. Grechishkina and other Sandplay – Playing with Sand: The 3. Nikanorova V. V. The Children’s Creative Abilities – on the
Program of Work with 5–7 year old children / A. Grechish- Tips of their Fingers. [Text]/V. Nikanorova, M. Ponomarenko
kina, N.Kovalenko//Teachers’ Palette. – 2010. – № 4. – P. 21. // Mentor-Methodist of Preschool Institution.–2011.–№ 2.–P. 18.
2. Karabayeva I. Sand as a Material for Development of Creativ- 4. Polovetska S. Sandpit – Our World, and Toys in it – People /
ity and Education of Children / I. Karabayeva // Master S. Polovetska //Mentor-Methodist. – 2010. – № 5. – P. 26–35.
Methodist of Preschool Institution. – 2010. – № 4. – P. 23. 5. Yurchenko N. F. Developing Games with Water and Sand /
N. F. Yurchenko. – H. "Osnova", 2010. – 207 p.
Сендплей: речевое развитие детей дошкольного возраста
З. С. Мацюк, М. Я. Фенко
Аннотация. В целостной и многогранной образовательной системе развития ребенка важную роль играет коммуникативно-
речевая компетентность дошкольника, которая составляет уникальный комплекс индивидуальных свойств и особенностей,
связанных с речевой, интеллектуальной, эмоциональной, творческой сфер личности. Если ребенок изолирован от полноцен-
ного речевого общения в дошкольные годы, это отрицательно сказывается на его дальнейшем умственном и речевом разви-
тии. Поэтому очень важно изучать и развивать коммуникативно-речевые умения с раннего возраста. Поиск эффективных
методов развития коммуникативно-речевой компетентности детей дошкольного возраста обусловил выбор нетрадиционных
технологий, в частности использование песочной терапии в работе с детьми.
Ключевые слова: сендплей, ребенок, дети дошкольного возраста, коммуникация, метод, технология.
31
Socio-psychological factors of maritime English

communicative competency development
N. Ye. Ohorodnyk
Kyiv National Linguistic University, Ukraine
Corresponding author. E-mail: neo-marine@mail.ru
Abstract. The current trends introduced in maritime education and training (MET) are analyzed. English language professionaliza-
tion process is characterized from the perspective of new educational priorities. The structure of the seafarers’ professional activity
serves as the methodological basis for the mentioned process. The specific seafarers’ working conditions affecting their communica-
tive interaction effectiveness are explored. The influence of socio-psychological factors on Maritime English communicative compe-
tency is established.
Keywords: future seafarers, socio-psychological factors, Maritime English, communicative competency development, components
of the professional activity structure.
Introduction. Globalization as a mankind civilizing aspects of foreign language acquisition by future marine
transformation with a tendency to expand the space and officers are covered by N. Bobrysheva, N. Demydenko ,
reshape long-standing relationship involves radical S. Kozak, O. Myronenko, G. Pokhodzei, M. Solnyshkina,
changes in all spheres of human life. According to many, O. Soloviova, L. Stupina, O. Strelkova, V. Tenyscheva,
among its priorities are science and education as areas O. Tyron, O. Frolova, O. Tsybul’ska, M. Shyshlo, A.
that produce and humanizes knowledge. Regarding its Bocanegra-Valle, P. Björkroth, C. Cole, R. Ellis, A. No-
educational dimension globalization has become the most ble, B. Pritchard, T. Trenkner, A. Waters, F. Weeks and
fundamental challenge faced by the tertiary school for others. Despite a significant number of studies on the
more than a thousand-year history. The leading world- specific issues of maritime education and training (MET),
wide trend in the XXI century defined by scientists is the the problem of Maritime English communicative compe-
humanization of education, its pivot to the personality and tency development within the framework of general pro-
basic human values. A new educational model for profes- fessional seafarers’ competency and from the perspective
sional training of highly skilled specialists with human- of socio-psychological aspects is still open to scientific
istic ideology and culture is defined as human-centered by study because of its fragmentary analysis and incomplete
its philosophy. The keynote of it says: “No one is for the understanding.
equipment; just the opposite, the equipment is for every- The purpose of the article is to analyze socio-
one”. psychological nature of Maritime English communicative
At the crossroads of educational paradigms and epochs competency development.
the system of maritime education and training (MET) Results and discussion. It is noteworthy that the pro-
turned out. The dynamic socio-economic transformation cess of the state MET system modernization is going on
experienced by post-industrial society affects radically the according to the world's engineering education updated
current state of the marine industry, and at the same time standards generally and marine engineers’ standards of
requires a revision of the seafarers’ professional status training specifically [2,4]. A new educational environ-
and qualities important for their successful career in the ment for future seafarers comprises several key features
global professional community. New international and of the global educational paradigm:
state standards with a high level of competency expected Knowledge as an individual capital is no longer the
from the seafarers of a current generation are being im- force which it has been declared earlier. Knowledge is
plemented to make them competitive in the world labor replaced by competencies, as noted above, what is the
market. most significant difference between the modern approach
Thus, there has been the shift from the seafarers’ quali- and traditional training. However, the competency-based
fication model to their competency model with a relevant approach does not deny the value of knowledge in itself.
change in a traditional learning outcomes assessment – It rejects the false idea, that everything that is studied and
not knowledge and skills but competencies. Competency memorized, forms professional knowledge. One should
is considered to be a "knowledge-based, intellectual and draw a distinction between the intellectual knowledge for
personal experience due to socio- professional human life someone’s intellectual curiosity satisfaction and practical
and activities" [4, p. 2], which is likely much more than knowledge used for transforming activity. The main thing
the traditional paradigm of vocational training results. The for professional knowledge as a factor and product of
current labor market requires professionals who are good social life is to be in a constant operation and production,
at doing their work than those who know the way of do- spread and consumed in everyday life. Therefore, it is this
ing it well. particular practical professional knowledge gained not
A brief review of publications on the subject. The from the knowledge representation, but through the active
fundamental issues of future seafarers’ education and learning is stressed.
training are studied by a number of state and foreign sci- For several decades such transformations are also ob-
entists: M. Babyshena, O. Bezluts’ka, G. Bokareva, M. served in a profession-oriented foreign language educa-
Bulatov, V. Cherniavsky, M. Miiusov, I. Sokol, S. Vo- tion, the main goal of which is to form foreign language
loshynov, V. Yefentiev and others. Among the experts in communicative competency, meaning the language acqui-
seafarers’ psychology are G. Kryvorot’ko, O. Istomina, V. sition as a tool of intercultural communication, and a
Kalyta, M. Korol’chuk, M. Orlova, M. Yanchuk. Some
32
foreign language skills development as a means in the teaching and learning process into an open multicompo-
dialogue of world’s cultures and civilizations. nent system with a wide range of participants and stake-
There is a general belief that the shift in emphases holders. Thus, another mover of technological develop-
means the change in principles, and the change of princi- ment and a crucial component of a new educational para-
ples is caused by the shift in approaches, that is in the digm is the need for professional interaction with a mutu-
immediate driving force for further transitions and trans- ally beneficial knowledge exchange.
formations in learning and education. So, in line with the The modern merchant marine trend to shipboard per-
competence approach a significant extension of the prac- sonnel internationalization as well as the growing im-
tical training component is assumed, that is interpreted as portance of professional interaction in multilingual and
a so-called active learning with practical orientation by multidisciplinary team actualizes the concept of foreign
the standards of the World Initiative CDIO – the interna- language professional communicative competency as a
tional educational project aimed at eliminating the contra- tool for effective problem solving at work. The effective-
diction between theory and practice through the unity of ness of professional communication is treated differently.
four engineering fundamentals: Conceiving – Designing – In particular, by the CDIO standards the effective com-
Implementing – Operating [2, p. 12]. The gain of practice- munication means the ability to obtain information and
oriented approach to the content of training is necessary share it during the active cooperation" [2, p.5]. According
to bridge the gap between professional theory and prac- to the STCW Convention (International Convention on
tice. The practice-oriented education recommended by the Standards of Training, Certification and Watchkeeping
special regulations [3,4] as a means of seafarers’ training for Seafarers), future seafarers’ communication is consid-
professionalization, creates conditions for the interpene- ered successful provided their full interaction within the
tration of academic and professional activities. The simu- multilingual crew, including both direct and indirect
lation-based learning process with solving specific profes- communication during marine equipment in-service and
sional problems lies at the heart of this approach. By operation [4, p. 160]. It is significant that similar position
simulating the future seafarers’ professional content area is shared by the methodologists, since they consider the
and thus promoting their learning activity transformation interaction productivity, i.e. the achievement of the de-
into a professional one, it thereby gives reason to be con- sired result is more likely a measure of professional
sidered as a way to achieve professional competency. communication efficiency than speaking and writing
The seafarers’ professional activity is transformed ap- skills proficiency. Besides, such interpretations correlate
propriately with the third industrial revolution start ac- fully with a current tendency to knowledge objectivation,
companied by high technologies, causing marine engi- i.e. their exteriorization or manifestation in professional
neers to transcend their specialization. Therefore, the idea activity and human relations. It is obvious that the foreign
of interdisciplinarity in professional education is also language proficiency is becoming more functional in
embodied in the process of their professional training. nature. Satisfying the most important human needs, such
The main objective of the interdisciplinary approach is to as the need for communication and knowledge, it assumes
eliminate the problems of knowledge transfer. the ability to correspond the aim, objectives and condi-
It is generally recognized that due to the lack of real tions of professional communication.
strong links between disciplines, even graduates with a The mentioned strategic priorities of future seafarers’
high achievements level are experiencing serious difficul- professionalization encourage the search for effective
ties in transferring their quite sufficient knowledge to ways of their foreign language communicative profes-
meet the challenges of a new discipline. Such willingness sionalization. Professionalization as a holistic continuous
to knowledge transfer is gained by them, according to process of professionals’ development, which starts with a
experts, for years of practice. future career choice and ends upon the completion of the
Solving the contradiction between actual knowledge active employment related to the knowledge and skills
and inability to enjoy them is achieved through large scale acquisition as well as appropriate abilities development
academic disciplines integration or interdisciplinary rela- and at last, gaining a usage experience for all of this, in
tionships. As a basis for integration, or that fertile ground fact, represents the process of forming professional com-
where the components of various disciplines "take their petency. Thus, the two concepts identity is obvious.
root" a foreign language as a multidisciplinary subject The future seafarers’ need in the English language pro-
was defined. The change of foreign language status in the ficiency at a competent user level is generally recognized,
higher education learning content is pointed by methodol- since this determines their working efficiency, career
ogists as well: "... a foreign language goes beyond the promotion, and finally, the safety of ships and cargo as
academic subject and becomes a resource for specialist well as marine environment. Therefore, the English lan-
formation" [16, p.145]. The English language formally guage communicative competency is considered to be one
approved as a working language on board a ship by the of the key factors of seafarers’ reliability, contributing to
International Maritime Organization (IMO) is recognized faultless performance of their professional duties.
as the best tool of interdisciplinary integration in MET. There are the Common European Framework of Refer-
Thanks to the so-called triad interaction between Infor- ence for Languages (CEFRL) and the National ESP Cur-
matics (as a universal integration factor), professional riculum among the regulatory documents specifying the
disciplines and the English language multidisciplinary teaching and learning process on English for specific
integrative competencies are formed, the professional purposes (ESP) in Ukraine. Both documents serve as
knowledge fragmentation is eliminated; all the subject regulators and useful resources during the course or sylla-
matter is run into one to form an "open" system of bus design and development for different maritime spe-
knowledge, which could be integrated into a new one. cialties. They provide international standards for descrip-
Engaging in a complicated system of interdisciplinary tion and evaluation of profession-oriented language com-
communication activity transforms a closed dedicated petencies, universally accepted levels of English profi-
33
ciency (CEFRL) along with adapted national parameters object or subject of work: under operation – they are tools
of English language acquisition (ESP Program); they also and instruments (equipment), under repair – the object of
form the basis for the rational combination of European work. On the other hand, required at this level human
and Ukrainian MET systems requirements with the inter- resource management skills suppose that other engine
national standards for Maritime English communicative room team members are also to be in focus for engine
competency. room officers in term of their soft and hard skills, and the
To promote the implementation of the STCW Code – level of their professional competency in whole. Being
(Seafarers’ Training, Certification and Watchkeeping supervisors for the engine room team members with re-
Code) requirements in teaching English for future seafar- gard to their skills and abilities, the engineer officers
ers a training Model Course in Maritime English 3.17 was contribute purposefully to good relations between the
developed by IMO. It contains a detailed guidance on crewmembers and promote their effective communication
course framework and outline including aims, objectives, during collective interaction in the working environment.
and a description of syllabus content, structure and meth- Commonly, work tools and instruments for marine en-
odology as well as a detailed teaching syllabus. Taking gineers include technical equipment of various kinds – for
into account the advisory nature of this document, signifi- a hand or automated work. Nevertheless, the engine-room
cantly note its vital role in achieving the target competen- team is both the subject and the object of the organiza-
cy through its evident professional orientation. tional and managerial activity for an engineer officer with
Putting the task to provide Maritime English commu- certain management functions, such as maintenance of a
nicative competency standards it is essential to identify safe engineering watch, controlling the operation of the
factors impacting their successful implementation. Given ship, ensuring safe working practices in the workshop
that Maritime English communicative competency is an environment and care for persons on board.
integral component of the seafarers’ professional compe- Professional duties or functions mean a group of tasks,
tency at large, it is appropriate to clarify the standards of duties and responsibilities carried out by specialists in
seafarers’ competency in terms of their professional func- accordance with their position. They are determined by
tions required and also some modern trends in MET re- the standard job description, and duplicated in a large
forming. Since the process of professionals’ development number of other regulatory documents. They are suffi-
aims to create conditions for mastering a future profes- ciently voluminous because cover all possible activities a
sion, a brief description of the future seafarers’ work specialist executes [4, p. 157-169, 188-198].
activity makes sense to provide insight into its basic com- Remarkable is the fact of mainstreaming the adequate
ponents, including: functions, tasks, duties and responsi- knowledge and use of English to enable the officers to
bilities, tools and equipment, working environment, or perform engineering duties and interact effectively within
working and living conditions [4]. professional and everyday communication in an interna-
Nowadays there are three levels of responsibility tional crew [4, p. 153].
agreed internationally in accordance with the level of It is obvious that a working environment for seafarers
proficiency achieved for the proper performance of func- is a ship. Equivalent by importance to vital conditions of
tions on board: work relating to the sanitary standards, safety rules, etc.,
I – management level: senior officers (master, chief mate, chief are social conditions. Social conditions present the social
engineer officer, second engineer officer); significance of a profession. They include psychological
II – operational level: junior officers (deck officers, engineer climate at workplace, corporate traditions and culture.
officers, radio operators); Basically they determine the quality of life and efficiency
III – support level: ratings, or rating crew members (able sea-
men (AB), ordinary seamen (OS), motormen, electricians, oilers,
of the ship's crew.
fitters, wipers and others) [4, p. 28-29; 80-82]. Conducted psychological studies make scientists sure
The focuses of this study are marine engineers (officers that the nature of the socio-psychological relations in
in charge of an engineering watch, duty officers, and multinational crews varies essentially depending on the
electrical officers) responsible for technical operation of type of a vessel, number of crewmembers, voyage dura-
the ship, i.e. marine engineering at the operational level. tion and geography, endurance of a ship (frequency of
According to the prescribed standards operational level contacts with the shore) [1, p. 45].
provides the performance of all functions within the des- Psychologists have concluded the special nature of sea-
ignated area of responsibility [4, p. 82]. The area of re- farers’ profession highlighting its extreme specificity that
sponsibility of these specialists is the mechanical propul- consists in a combination of professional and human
sion and the operation and maintenance of the mechanical activity within the vessel as a "stand-alone technical sys-
and electrical installations of the ship, maintenance a safe tem”, and thus incomparable with any working object
engineering watch, engine room multinational team man- except a spaceship [1].
agement, personnel and vessel safety protection. The Having three modes of operation – daily, high alert and
specified functions at the same time form an idea of the emergency modes, seafarers’ profession always belonged
final working activity results and their area of responsibil- to difficult and risky ones. Among the seafarers’ working
ity and provide a focus for professional competency de- conditions in different ways affecting the crewmembers,
velopment. psychologists point strict life regulation, ship limited
The next structure component of the professional activ- space, high responsibility, prolonged stress, physical
ity is the scope of activity – those objects that fall under inactivity, sensory deprivation, isolation from family,
the transformative professional activities. Considering the social medium etc. Equally important for majority of
marine engineers’ areas of responsibility [4, p. 149-157], crewmembers is operator’s type of activity associated
the complexity of their scope of activity becomes appar- with challenging analytico-synthetic brainwork and men-
ent. On the one hand, these are different kinds of technical tal processes high stability.
equipment, which under certain conditions act either an
34
Moreover, even under the normal working conditions The specificity of communication on board the ship
there is a variety of stress factors affecting the seafarers’ during a long passage has been described in a number of
activity including engine room officers onboard a ship. studies on seafarer’s psychology. Focusing on a high
Among them – factors related to: a) natural conditions – communication need for an effective socio-psychological
pitching and rolling, frequent weather and climate as well adaptation, i.e. joining the team organically as well as
as time zones changes; b) working conditions – noise and much more need than other personnel has in cohesion and
vibration, which, by the way, are extended not only to the harmony in work, psychologists point out that the seafar-
working but also living areas, the wave hydrodynamic ers’ work specificity on the ship definitely affects the
shock, high air and equipment temperature, electromag- communication. Given the fact that communication is a
netic radiation, petroleum vapor air pollution etc.; c) so- type of a team work, and therefore an important factor of
cio-psychological – work and life blending, a constant the team building, the scientists have chosen a number of
readiness to perform professional duties, a multinational factors affecting the process of communication on board
crew, communication difficulties, relative social isolation, that should be taken into account because of their adverse
monotony, overwork, lack of information, danger expec- impact on the efficiency of crewmembers’ interaction [1,
tations, etc. [1]. p. 45-49]. Of all the factors influencing the nature of
The analysis of the socio-psychological characteristics communication the most important are:
of the seafarers’ working environment allows for the - substantial reduction of the external contacts, i.e. a kind of
conclusion about the increased level of their work com- seafarer’s social isolation;
plexity. These conditions are complicated by the periodic - work and life blending with working and life areas proximity;
effect of extreme factors or a high probability of their - multinational (mixed) crew and foreign-language communica-
tive environment.
occurrence that makes a challenge to human reserves up
The consequences of the above factors are some diffi-
to their adaptive capability. Thus, the seafarers’ work is
culties and distortions in communication such as the syn-
determined by the scientists as a work under special con-
drome of a "forced communication", i.e. communication
ditions.
against the will or declination to talk to anyone at all,
It is clear that despite belonging to a “Man vs Machin-
insubordination during the informal communication etc..
ery” profession category, the ship engineers’ professional
Conclusions. Problems in communications create ten-
activity has the human factor as a prevailing component.
sion among the crewmembers by straining interpersonal
They perform the technical operation and maintenance of
relations, worsening the socio-psychological climate, and
ship power plants both by means of technics and person-
causing the conflict situations which are not only unwant-
nel. In the course of their activity not only the mecha-
ed, but also extremely dangerous onboard. On the authori-
nisms but the engine room crewmembers are exposed to
ty of experts, being competent in team building as well as
the transformative effect.
interpersonal interaction marine officers can adjust com-
English language proficiency is one of the working
munication conditions and prevent the conflict escalation.
functions in a mixed crew. Used in a professional and
The objective and natural influence of socio-
everyday communication it serves as a tool for effective
psychological factors, presented with current trends in the
professional interaction, providing mutual understanding
MET process generally and in a high in demand Maritime
as well as comfort and safety of the working environment,
English communicative competency development specifi-
which is a ship. In fact, it is not only a place for work but
cally, requires their constant monitoring and consideration
also the seafarers’ temporary life space.
for the preservation of the leading positions in the world
labor market.
REFERENCES
1. Истомина О.А. Методические указания к разделу «Пси- 3. Освітньо-професійна програма підготовки бакалаврів за
хология группы» курса Профессиональная психология напрямом 6.070104 «Морський та річковий транспорт».
моряка. [Електронний ресурс] – Режим доступу: [Електронний ресурс] – Режим доступу:
www.twirpx.com/file/910954/ http://www.onma.edu.ua/confer/2012/
2. Международный семинар по вопросам инноваций и ре- 4. STCW. International Convention on Standards of Training,
формированию инженерного образования «Всемирная Certification and Watchkeeping for Seafarers, 1995 (amended
инициатива CDIO»: Материалы для участников семинара in 2010). [Електронний ресурс] – Режим доступу:
– М.: Изд. Дом МИСиС, 2011. – 60 с. http://www./seaprogramms/ STCW95.pdf
REFERENCES
1. Istomina, O.A. The Guidelines to «The Group Psychology" 3. Educational and vocational training program for bachelors
course Seafarer’s Professional Psychology. [Electronic re- specialized in 6.070104 "Sea and river transport". [Electronic
source] - Access mode: www.twirpx.com/file/910954/ resource] – Access mode: http:
2. International Seminar on Innovation and Reform of Engineer- http://www.onma.edu.ua/confer /2012/
ing Education "Global Initiative CDIO»: Materials for partic-
ipants - M.: Publishing. House MISiS, 2011. - 60 p.
Социально-психологические факторы формирования англоязычной коммуникативной компетентности будущих моряков
Н. Е. Огородник
Аннотация. Процесс англоязычной профессионализации будущих моряков анализируется с позиции современных тенден-
ций в морском образовании и с учетом новых образовательных приоритетов. Методологической основой процесса форми-
рования англоязычной коммуникативной компетентности будущих моряков служит структура их профессиональной дея-
тельности в составе ее основных компонентов. Охарактеризованы особые условия труда морских инженеров машинного
отделения, оказывающие непосредственное влияние на эффективность их профессиональной и повседневной коммуника-
ции.
Ключевые слова: будущие моряки, английский язык для моряков, коммуникативная компетентность, социально-
психологические факторы.
35
Cross-cultural communicative model of written mediation as the basis for

training future translators
T. Pasichnyk
Kyiv National Linguistic University, Ukraine
Abstract. The urgency of the research is stipulated by the controversial ideas of the process of written translation. The analysis of
theoretical approaches to the process of written translation has been conducted. The cross-cultural communicative model of written
mediation has been developed. The projected model is intended for the researchers investigating and elaborating the ways to improve
the quality of teaching written translation to university students. The model may be the basis for the development of the systems of
exercises for teaching written translation of different types of texts.
Keywords: communicative equivalence, communicative intentions, communicative model, cross-cultural communication, models
of translation, teaching written mediation, written translation.
1. INTRODUCTION. In the modern world of intensive 2.2. Analysis of the situational translation model.
growth of cross-cultural communication the importance of According to the situational model lexical units reflect
translators/mediators is unquestionable. This leads to the real objects, phenomena and relations, called referents [1].
necessity of profound researches in the sphere of transla- Messages that are created through language, contain in-
tion and the methodology of teaching this kind of activity formation about any situation, i.e. about a set of referents.
in order to train professional mediators. The Ukrainian This model considers translation as a process of descrip-
system of higher education is on the way of progressive tion by means of a target language the same situation as
and innovative changes, which particularly concern train- described in an original text. [2]. The use of the situation-
ing of translators and interpreters on the basis of commu- al model is appropriate in the following cases: 1) while
nicative and integral approaches. The essence of the pro- translating words with no direct equivalents in other lan-
cess of translation is not enough studied. Partly it has guages, i.e. culture-specific vocabulary; 2) when the situa-
been investigated by Komissarov V., Latishev L., Zim- tion described in an original text definitely determines the
niaya I , Krasnikh V , Nord C. and some other scholars. choice of translation options; 3) when translating and un-
The problem of the structure of the process of translation derstanding of an original text is impossible without clari-
and its importance for elaborating methods of teaching fying the situation [3].
written and oral mediation to university students has not A common shortcoming of the situational and the
been developed yet. Therefore the objective of the article transformational semantic models is that they are limited
is to elaborate the cross-cultural model of written media- to a description of only one side of the communication,
tion as the basis for training future translators. To achieve namely the transmission of information about the sur-
this goal the following tasks have been set: 1) to study rounding world. These models do not cover the cases
and analyse the existing models of translation; 2) to when the translation process requires the replacement of
define the advantages and shortcomings of the models of the situation in order to convey the communicative intent
translation; 3) to analyse the communicative approach to of a communication. They do not take into account social
translation; 4) to suggest the cross-cultural model of and cultural differences of communicants and texts as
written translation; 5) to describe the constituents of the units of cross-cultural communication. One of the draw-
cross-cultural model of written translation; 6) to backs of both models is the fact that they do not fully re-
substantiate the further application of the cross-cultural flect the activity of a translator because they do not de-
model of written translation. scribe the mental processes that provide such activity. The
2. LITERATURE REVIEW. 2.1. Analysis of the trans- psycholinguistic model considers these processes.
formational and semantic translation model. The sup- 2.3. Analysis of the psycholinguistic translation
porters of transformational and semantic model consider model. The psycholinguistic model of written translation
written translation as a series of transformations. A trans- uses the theory of speech about the mechanism of genera-
lator uses them to turn from the language units of an orig- tion of statements, about the structure of a speech act,
inal text to the language units of a target text. He estab- about the need to take into account its objectives, about
lishes the equivalent relations between these units. The the active nature of the process of speech perception,
followers of this model accept the idea that during the about the heuristic principle of generation of statements
process of written translation the transforming of mean- [4, c. 263-265]. O. Leontiev developed and advanced the
ings of language units takes place. Thus according to this concept of the mechanism of generating speech utteranc-
model there is direct relation between grammar and lexi- es, which consists of 1) the internal programming stage
cal units of contact languages. But this model does not (shaping the content of the message) and 2) the stage of
deal with the cases when there are no transformation rela- grammatical and semantic implementation of internal
tions between grammar structures and lexical units of programs. I. Zimniaya identified three levels of message
contact languages, and the equivalence of two texts is generation: 1) motivationally incentive, 2) forming (for-
based only on a common situation. Such cases are taken mation and formulation of thoughts), 3) implementation
into consideration by the situational model of the process [5]. These stages (levels) of the process of message gen-
of translation. erating became the basis for the development of psycho-
linguistic concepts of the translation process. In psycho-
36
linguistics still there is no single understanding of the tain information, to inform him of any facts, to express
phases of written translation. C.Nord identifies the fol- claims, to encourage the recipient to perform certain ac-
lowing phases: 1) analysis of an original text (defining of tions and more. As a result, C1 generates TO1 designed
text characteristics, purposes and style); 2) preparation for the communicant C2, having formulated it according
(analysis of the semantics of a text, selection of transla- to his level of cross-cultural competence in his native lan-
tion methods); 3) implementation (search for equivalents, guage. The translator T receives TO1, analyzes it and
etc.); 4) evaluation (assessment of content and form) [6]. decodes it according to his level of cross-cultural compe-
We believe that it is logical to combine the phase of prep- tence. As a result, there is a translator‘s reaction RT to
aration with the phase of analysis. A.Shiriayev stresses TO1, stemming from an understanding of communicative
that the translation process consists of a phase of orienta- intentions of a sender. After analyzing the original text he
tion in the problem and choosing of the action plan, the translates TO1, taking into consideration I1, a communi-
implementation phase and the phase of comparison of the cative situation and the level of cross-cultural competence
result of a translation with its purpose [7]. German scien- of C2. T uses methods and techniques needed to create a
tist H.Krinhs offered his own model of written translation communicative equivalent TT1 for C2. The translator’s
that includes three phases: pre-translation analysis of an aim is to achieve a communicative effect according to the
original text, translation and post-translation text pro- communicative intent of C1. So, TT1 must be communi-
cessing, which includes proofreading and editing [6]. cative equivalent to TO1 on content, language, stylistic
Written translation reveals creativity of a translator, which and extra linguistic levels. After reading the target text C2
lies in selecting of different strategies, in establishing of has a reaction R2 to it. C2, with his own certain commu-
communicative equivalence of original and target texts, nicative intentions I2, composes TO2 that gets it back to
based on the functional, structural and content assimila- the translator, then C1 receives TT2. Thus, the cross-
tion of these texts [8]. The result of the written translation cultural communication through a translator, who does
is a verbal or non-verbal reaction of communicants [9]. written two-way translation, takes place. The task of a
2.4. Analysis of the communicative approach to translator is to fulfil written translation, oriented to main-
translation. The supporters of this branch state that trans- tain communication between the parties belonging to dif-
lation is a means of communication [10]. Translation is ferent cultural and linguistic communities. The effective-
included in the communicative process as an intermediate ness of this communication depends on how the translator
link between speech acts of individuals belonging to dif- managed to convey I1 using the language means of the
ferent cultural and linguistic communities. Therefore, in original language. During such communication the trans-
multilingual communication translation plays a mediating lator takes an intermediate (indirect) position between C1
role. The activity of a translator is called language media- and C2, as he is the first recipient of this communication
tion, and communication with his help - mediated com- act. Translator solves a difficult task to paraphrase closely
munication [11]. It follows that a written translation is a related elements of TO1 that define the content of the
written mediated cross-language communication. Transla- original information, namely denotative, connotative and
tion is distinguished from other types of linguistic media- pragmatic meaning [16].
tion, which include rendering, summarization and others. Link C2 →R2 represents exactly the extent to which
The criterion for distinguishing is the communicative text the translator managed to convey communicative inten-
value, i.e. its ability to cause a communicative effect (to tions of the sender to the recipient. This part reflects the
transfer communicative intentions of a sender to a recipi- communicative effect of communication. The level of
ent). However, some researchers consider rendering a communicative effect depends on the effectiveness of
kind of translation, calling it a brief translation [12]. language means that are selected by C1 and professional
Nowadays the indisputable fact is that during translation qualities of a translator. The translator acts in the mediat-
not only two languages correlate but also two cultures. It ed communication in a dual role – a recipient and a send-
follows that a written translation can be considered as a er. Link T → RT denotes a translator’s reactions, who
mediated written cross-cultural communication. Many acts as a receiver, to TO1, which influences his next steps
researchers determine cross-cultural communication as a connected with its translation. The essence of link T →
direct and indirect (mediated) communication of partners TT1 is that the communicative intentions of the sender C1
belonging to different cultures, during which different make that the basis on which the comparison of contact-
values, visions of language universals, norms, ways of ing languages takes place. In the original language the
behaviour, etc. are compared. As a result there is or there objectives of communication are expressed by linguistic
is no mutual understanding [13, 14]. N.Borisko distin- means inherent only to this language. One of the transla-
guishes linguistic, cultural and social aspects of a cross- tor’s tasks is to search for language equivalents that are
cultural communication [15]. Written translation takes lexical and grammatical units used in the target language
place in a cross-cultural communication, so it is a cross- to express the same intent of communication. The target
cultural written mediation. text can be considered communicatively equivalent if it
3. RESULTS. The Cross-cultural communicative reflects the communicative intent of the sender. This reac-
model of written mediation. The above analysed ap- tion of the recipient must meet the communicative inten-
proaches and provision allow us to project the cross- tions of the sender. It is shown on the diagram with the
cultural communicative model of written mediation. Let signs of equivalence (=). So, the basis for comparison of
us consider this model in details. The communicant C1 two languages in the process of written translation is the
plans an original text TO1 according to his communica- elements of the communication process: the communica-
tive intentions I1. These intentions may include his wish tive intention and communicative effect. The search for
to contact the sender, to ask the recipient to provide cer- equivalents is accompanied by various lexical and gram-
37
mar transformations i.e. the usage of lexical and grammar Translation - is not just a replacement of a language code,
means of a target language for expressing similar purpos- but the adaptation of a text through the prism of other
es of communication. The translator uses lexical items cultures. Communicants C1 and C2 represent different
and grammatical construction of an original language, cultural and linguistic communities CLCC1 and CLCC2.
which allow him to define communication intents, and They create, perceive and comprehend texts through dif-
then, to find language means necessary to express the ferent languages and different cultures. The role of a
same purpose of communication by means of a target translator is determined by his the so-called bilingual and
language. bicultural status. The shaded fragments on the diagram
show social and cultural status of the translator. The ob-
jective fact is that the translator belongs to CLCC2 that
causes a significantly higher level of this status in this
native cultural and linguistic community. Therefore, these
shaded fragments are not identical in size.
The suggested model is considered to be the most ac-
ceptable for developing methods of teaching translation
due to the following factors: 1) all advantages and short-
coming of the preceeding models have been considered;
2) it is based on the communicative approach to the pro-
cess of translation; 3) the role of a translator/mediator is
clearly demonstrated; 4) both external and internal trans-
lation activities are considered and shown; 5) the model
serves the basis for the classification of the professional
skills of a translator.
CONCLUSION. On the basis of the studying and
Fig. 1. Cross-cultural communicative model of written media- analysis of the existing approaches to the process of
tion translation, with the accent on the communicative
C1, C2 - communicants; approach, the cross-cultural communicative model of
T - translator; written mediation has been developed. The proposed
I1, I2 - communicative intentions of communicants;
model may serve the theoretical basis for the development
TO1, TO2 – original texts;
TT1, TT2 – target texts; of the pedagogical methods and techniques of teaching
R1, R2 – reactions of communicants; written bilateral translation to university students, future
RT - reaction of a translator; mediators of cross-cultural communication. The model
CLCC1 - cultural and linguistic community to which C1 be- may be the basis for the development of the systems of
longs; exercises for teaching written translation of different
CLCC2 - cultural and linguistic community to which C2 and a types of texts to university students. The projected model
translator belong; may be applicable to the development of methodological
shaded pieces – socio and cultural competence of a translator in techniques of teaching oral translation of different types
both cultural and linguistic communities;
of texts as well. The suggested cross-cultural
solid lines - translation from foreign to native language;
dotted line - translation from native to foreign language. communicative model of written mediationl may serve
the basis for the elaborating of the communicative model
The translator’s task is not only a search for language of oral translation. Considering the results of the current
equivalents, but also pragmatic adaptation of a target text, investigation our further research is aimed at developing
i.e. providing the recipient with necessary explanations, the methods of teaching written translation of commercial
when the cross-cultural differences are an obstacle to a letters to university students.
correct understanding of the purposes of communication.
LITERATURE
[
1] Гак В. Г. Теория и практика перевода: Французский язык. [9] Швейцер А. Д. Теория перевода: Статус, проблемы, ас-
– М.: Интердиалект, 2000. – 454 с. пекты. – М.: Наука, 1988. – 215 с.
[2] Красных В. В. Основы психолингвистики и теории ком- [10] Бреус Е. В. Основы теории и практики перевода с рус-
муникации. – М.: Гнозис, 2001. – 270 с. ского языка на английский. – М.: УРАО, 2000. – 207 с.
[3] Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. 2-е изд., [11] Латышев Л. К. Перевод: теория, практика и методика
испр.–М. : Р.Валент, 2011. –408с. преподавания. – М.: Академия, 2008.– 192 с.
[4] Леонтьев А. А. Основы психолингвистики. – М.: Смысл, [12] Казакова Т. А. Практические основы перевода. English-
1997. – 287 с. Russian. – СПб.: Издательство “Союз”, 2005. – 320 с.
[5] Зимняя И. А. Лингвопсихология речевой деятельности. – [13] Тер-Минасова С. Г. Война и мир языков и культур: во-
М.: МПСИ, 2001. – 429 с. просы теории и практики: учеб. пособие. – М.: АСТ: Аст-
[6] Nord C. Textanalyse und Übersetzungsauftrag. – München: рель: Хранитель, 2007. – 286 с.
Goethe Institut, 1999. – 153 s. [14] Mackenzie R. Resource research strategies: A key factor in
[7] Ширяев А. Ф. Картина речевых процессов и перевод / А. teaching translation into the non-mother tongue // Translation
Ф. Ширяев // Перевод как лингвистическая проблема. – into Non-Mother Tongues in Professional Training and Prac-
М: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 3–12. tice. – Tubingen: Stauffenburg Verlag, 2000. – P. 125–131.
[8] Комиссаров В. Н. Лингвистика перевод. – М.: URSS, [15] Бориско Н. Ф. Теоретические основы создания учебно-
2009. – 176 с. методических комплексов для языковой межкультурной
38
подготовки учителей иностранных языков (на материале [16] Пасічник Т. Д. Експериментальна перевірка ефектив-
интенсивного обучения немецкому языку): дис. … докто- ності методики навчання майбутніх перекладачів пи-
ра пед. наук: 13.00.02 / Бориско Наталия Федоровна. – семного перекладу комерційних листів // Вісник
К., 2000. – 508с. Харківського національного університету імені В.Н. Ка-
разіна. – 2010. – В. 62. С. 190 –200.
REFERENCES
[1] Gak V.G. Theory and practice of translation. – Moscow: [10] Breus Y.V. The basis of the theory and practice of transla-
Interdialect, 2000. – 454 p. tion from Russian to English. – Moscow: URAO, 2000. –
[2] Krasnikh V.V. The basis of psycholinguistics and the theory 207 p.
of communication. – Moscow: Gnosis, 2001. – 270 p. [11] Latyshev L. K. Translation: theory, practice and methodol-
[3] Komissarov V. N. The modern theory of translation. – Mos- ogy of teaching. – Moscow: Academy, 2008. – 192 p.
cow: ETC, 2011. –408p. [12] Kazakova T. A. The practical basis of English-Russian
[4] Leontiev A. A. The basis of psycholinguistics. – Moscow: translation. – St. Petersburg: Soiuz, 2005. – 320 p.
Smisl, 1997. – 287 p. [13] Ter-Minasova S. G. The war and peace of languages and
[5] Zimniaya I. Linguistic psychology of speech activity. – Mos- cultures : theory and practice. – Moscow: ACT, 2007. – 286
cow: MPSI, 2001. – 429 p. p.
[7] Shiriayev A. F. The speech processes and translation // [15] Borisko N. F. Theoretical basis for developing methodolog-
Translation as a linguistic problem . – Moscow, 1982. P. 3- ical learning complexes for language cross-cultural training
12. of foreign language teachers. – Kiev, 2000. – 508p.
[8] Komissarov V. N. Linguistics of translation. – Moscow: [16] Pasichnyk T. D. Experimental checking of the effectiveness
URSS Librocom, 2009. – 176 p. of the methodology of teaching written translation of com-
[9] Shveytzer A. D. The theory of translation. – Moscow: Nau- mercial letters to future translators. – Visnyk Kharkivs'koho
ka, 1988. – 215 p. natsional'noho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriya:
Romans'ko-hermans'ka filolohiya. Metodyka vykladannya
inozemnykh mov, 2010, Is. 62. P. 190–200.
Межкультурная коммуникативная модель письменного перевода как основа для обучения будущих переводчиков
Т. Д. Пасечник
Аннотация. Необходимость исследования обусловлена противоречивыми взглядами на процесс перевода. Проведен анализ
теоретических подходов к процессу письменного перевода. Разработана межкультурная коммуникативная модель письмен-
ного перевода. Модель предназначена для исследователей, разрабатывающих пути улучшения качества преподавания пись-
менного перевода в высших учебных заведениях. Модель может служить основой для системы упражнений по обучению
письменного перевода текстов разных функциональных стилей.
Ключевые слова: коммуникативная модель, коммуникативная эквивалентность, коммуникативные намерения, меж-
культурная коммуникация, модели перевода, обучение письменного перевода, письменный перевод.
39
Особливості властивостей темпераменту студентів, що займаються

в групах спортивно-педагогічного удосконалення
С. Г. Приймак
Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, м. Чернігів, Україна
Corresponding author. E-mail: spriimak@mail.ru
Анотація. У роботі вивчались темпераментальні особливості студентів чоловічої статі у віці 17 – 23 роки, які займаються в
групах спортивно-педагогічного удосконалення з боксу, кікбоксингу, біатлону, волейболу. Виявлено, що за рівнем екстра-
версії та інтроверсії, емоційною стійкістю та нейротизмом студенти відрізняються рівнем прояву тієї або іншої риси. У
екстравертів, в порівнянні з інтровертами вище емоційна стабільність і вірогідно менше ступінь домінування процесів галь-
мування та більша швидкість розвитку збудження.
Ключові слова: освітній процес, студенти, темперамент.
Вступ. Удосконалення системи підготовки кадрів льного стану ЦНС є дієвим інструментом управління
вимагає пошук нових, сучасних підходів до навчаль- навчально-виховним та освітнім процесом і психофі-
но-виховного та освітнього процесу, що забезпечить зичним станом здоров'я учнів та студентів [5].
належний рівень оволодіння основними професійни- Короткий огляд публікацій по темі свідчить, що
ми здібностями майбутнього фахівця. Особливо акту- об'єктивними критеріями поточного функціонального
альною дана проблема є в галузі фізичного виховання стану ЦНС і темпераменту людини є показники сен-
у зв’язку з застосуванням головного засобу – фізичної сомоторних реакцій різного ступеня складності [5],
вправи, яка повинна бути суворо регламентована за співвідношення екстра-інтроверсії, сили, рухливості,
тривалістю, інтенсивністю та іншими складовими врівноваженості нервових процесів та похідних цих
дозування фізичних навантажень. Дана передумова є параметрів. Індивідуальні особливості, значною мі-
основною при підготовці фахівців, які повинні мати рою, визначають поведінку, діяльність і розвиток
високий рівень професіоналізму та компетентності в особистості, що вимагає від фахівця знань щодо ме-
своїй сфері діяльності, оскільки фізичне удоскона- ханізмів виникнення і специфіки індивідуальних від-
лення напряму пов’язано зі здоров’ям людини. мінностей, вміти виявляти їх напрямок реалізації та
Розширення і оновлення освітянського діапазону базис функціонування [4, 5].
вимагає створення нових технологій професійної Особливості типу вищої нервової діяльності (ВНД)
підготовки фахівців фізичного виховання та спорту, і властивості темпераменту давно привертають увагу
спрямованих на підвищення кваліфікації, професійної дослідників. Висунуто безліч теорій і методів вивчен-
компетентності, конкурентоспроможності відповідно ня особливостей темпераменту людини. Тим не мен-
до зростаючих умов на ринку праці [2]. ше, отримані ними дані вкрай суперечливі, напри-
На думку науковців, важливого значення набуває клад, припущення про базис темпераменту [3, 7] і
професійна підготовка майбутніх фахівців фізичного тільки глибоке вивчення цього питання дозволить
виховання та спорту саме у ВНЗ, де забезпечується виявити і правильно інтерпретувати специфіку зв'язку
спрямування навчально-виховного і освітнього про- типу ВНД та властивостей темпераменту, що забезпе-
цесів, набуття майбутніми фахівцями спеціальних чить індивідуальне раціональне співвідношення засо-
знань, умінь і навичок, розвиток професійно значу- бів і методів навчання в навчально-виховному і освіт-
щих якостей особистості майбутнього фахівця фізич- ньому процесах.
ного виховання та спорту, її інтелектуального потен- Виходячі з вищевказаного, тільки всебічне знання
ціалу, можливостей, інтересів, нахилів, мотивів і цін- особистості учнівської та студентської молоді може
нісних настанов [2, 6]. Для майбутнього фахівця з стати основою для індивідуалізації системи спортив-
фізичного виховання одним з пріоритетних напрямків но-педагогічного удосконалення [4].
підготовки є досягнення високих спортивних резуль- У зв'язку з цим, метою даного дослідження було
татів з обраного виду спортивно-педагогічної діяль- вивчення темпераментальних особливостей студентів,
ності, що дозволить досконало володіти засобами та що займаються в групах спортивно-педагогічного удо-
методами навчання при здійсненні професійної діяль- сконалення різніх спеціалізацій.
ності як в навчально-виховному так і освітньому про- Матеріали та методи. Дослідження проведені уп-
цесі. При цьому, одним з найважливіших принципів родовж грудня 2010 р - березня 2013 р на базі лабора-
побудови навчально-виховного та освітнього процесів торії психофізіології м'язової діяльності Чернігівсько-
є відповідність навантажень поточному функціональ- го національного педагогічного університету імені
ному стану і індивідуальним особливостям особис- Т.Г. Шевченка у відповідності до Зведеного плану
тості. науково-дослідної роботи на 2011-2015 рр. Міністерс-
Для оцінки функціонального стану індивідууму тва України у справах сім’ї, молоді та спорту за на-
одними з найбільш прогностичних є показники, що прямом наукових досліджень – II. «Методологічні та
характеризують функціональний стан ЦНС і які фор- організаційно-методичні основи раціональної підго-
мують темпераментальні особливості особистості. товки спортсменів». В дослідженнях брали участь
Отримані показники можуть, одночасно, бути важли- студенти чоловічої статі у віці 17 – 23 роки, які відві-
вим маркером при відборі, а визначення функціона- дують групи спортивно-педагогічного удосконалення
40
з боксу, кікбоксінгу, біатлону, волейболу. Всього які спеціалізуються у боксі, кікбоксінгу та біатлоні
обстежено 89 осіб, з яких - 38 студенти масових спор- (табл. 1).
тивних розрядів (І-ІІІ розряди), 46 кандидатів у майс-
три спорту України і майстрів спорту України, 5 За-
служених майстрів спорту України, майстрів спорту Таблиця 1. Співвідношення студентів різних груп спортив-
но-педагогічного удосконалення за типом темпераменту,
Міжнародного класу України. екстраверсією та інтроверсією, емоційною стійкістю та
Визначення екстра-інтроверсії і нейротизму як ба- нейротизмом, %
зису темпераменту проводилося за допомогою особи- Екстравер- Емоційна
стісного опитувальника Айзенка (Eysenck Personality сія- стійкість- Тип темпераменту
Inventory, або EPI) [1]. За допомогою методик Ч. Спі- інтроверсія нейротизм
Спеціалізація
лбергера [1], В.М. Русалова (ОФДВИ) [1], Я. Стреляу
Емоційна стій-
Меланхоліки
Екстраверти
Флегматики
Сангвіники
Інтроверти
[1] визначали рівень особистісної тривожності, особ-
Нейротизм
Холерики
кість
ливостей «предметно-діяльнісного» (психомоторної і
інтелектуальної сфери) і «комунікативного» аспектів
темпераменту, властивостей нервової системи: сили
процесів збудження і гальмування (КС), функціона-
льну рухливості нервових процесів (ФРНП). Біатлон 81,8 18,2 77,3 22,7 18,2 63,6 4,5 13,6
Бокс 77,3 22,7 77,3 22,7 13,6 63,6 9,1 13,6
Для оцінки функціонального стану різних ділянок Кікбоксінг 80,0 20,0 86,7 13,3 13,3 66,7 0,0 20,0
кори головного мозку використовували психомоторні Волейбол 72,0 28,0 56,0 44,0 28,0 44,0 16,0 12,0
методики. На хронорефлексометрі "Нейротест-01" М 77,78 22,23 74,33 25,68 18,28 59,48 7,40 14,80
(автор і розробник – С. Г. Приймак) реєстрували ла-
тентні періоди простих рухових реакцій на світло (ЛП За рівнем інтроверсії та нейротизму найбільшу кі-
ЗМР), а також час та реакції вибору двох із трьох лькість студентів представляють волейболісти, з яких
подразників (ЛП ЗМР2-3) для правої (ЛП ЗМР2-3 Пр) і - 28,0% є інтровертами і 44,0% мають перевагу за
лівої руки (ЛП ЗМР2-3 Лів). шкалою нейротизму.
Для визначення функціонального стану та витрива- Визначення рівня особистісної (генетичної) триво-
лості центральної нервової системи застосовувалась жності (за Ч. Спілбергером), як і нейротизму, вказує
методика Т. Д. Лоскутової з розрахунком функціона- на концентрацію студентів-волейболістів в групі з
льного рівня системи (ФРС), рівня функціональних помірною (84%) та високою тривожністю (12%), на
можливостей (РФВ), рівня реакції (РР) [5]. З метою відміну від студентів інших видів спеціалізацій, які, в
визначення врівноваженості нервових процесів засто- основному мають низькі (31,82-46,67%) та помірні
совували реакцію на рухомий об'єкт (РРО) [1]. (53,33-68,18%) значення цього рівня. При цьому, у
Статистичну обробку фактичного матеріалу здійс- волейболістів, тільки один студент має низький рівень
нювали за допомогою програми Microsoft Office генетичної тривожності (табл. 2). За типом темпера-
Excel. Для кількісних вимірів розраховувалися такі менту в групі студентів, які спеціалізуються у біатло-
статистичні характеристики, як середнє арифметичне ні, боксі та кікбоксінгу переважають сангвініки (63,6-
(М), стандартна помилка вибіркового середнього (m). 66,7%), найменша кількість представників - меланхо-
При інтерпретації матриць інтеркореляції в розраху- ліки (4,5-9,1%). При цьому, серед студентів-
нок брали достовірні коефіцієнти з діагностичною кікбоксерів меланхолічного типу темпераменту не
(r≥0,3) і прогностичної (r≥0,7) цінністю. виявлено.
Результати та їх обговорення. При вивченні тем-
Таблиця 2. Співвідношення студентів різних груп спор-
пераментальних особливостей досліджуємі були роз- тивно-педагогічного удосконалення за рівнем особистісної
ділені на дві групи в залежності від домінування екст- (генетичної) тривожності (М±m, n=84)
раверсії або інтроверсії. У кожній з цих груп було низька помірна три- висока три-
відокремлено підгрупи емоційно стабільних і емоцій- Спеціалізація тривожність вожність вожність
но нестабільних, які сформували 4 групи досліджує- К-сть % К-сть % К-сть %
мих, кожна з яких відповідає певному типу темпера- Біатлон 7 31,82 15 68,18
Рівень тривожності, не виявлено
менту: сангвініки (екстраверти) і флегматики (інтро- ум. од. 27,86±2,16 37,47±3,89
верти) – емоційно стабільні; холерики (екстраверти) і Бокс 5 22,73 15 68,18 2 9,09
меланхоліки (інтроверти) – емоційно нестабільні (рис. Рівень тривожності,
1). Виходячи з цього, за рівнем емоційної стабільності ум. од. 26,80±2,24 34,53±2,17 47,00±0,00
Кікбоксінг 7 46,67 8 53,33
досліджуємі, умовно, були розділені на дві групи, при Рівень тривожності, не виявлено
цьому екстравертів було значно більше (74,28%), на ум. од. 28,29±1,47 36,13±2,44
відміну від інтровертів (25,68%) (табл. 1.). За рівнем Волейбол 1 4,00 21 84,00 3 12,00
екстраверсії та інтроверсії, емоційною стійкістю та Рівень тривожності,
нейротизмом студенти відрізняються проявом тієї або ум. од. 28,00±0,00 37,00±3,14 49,33±3,78
іншої риси. Так, найбільша кількість досліджуємих Окрему групу складають волейболісти у яких співвід-
формується з екстравертів, загальна кількість яких ношення типів темпераменту дещо відрізняється від
складає 77,38%, яких (за шкалою «емоційна стійкість- студентів інших спеціалізацій, а саме: 28,0% волейбо-
нейротизм»), більше в групі емоційно стійких (77,3- лістів – холерики (13,3-18,2% – інші спеціалізації);
86,7%), та менша – з перевагою нейротизму (13,3- 44,0% – сангвініки (63,6-66,7% – інші спеціалізації);
22,7%). Найбільшу групу екстравертів (77,3-81,8%) та 16,0% – меланхоліки (4,5-9,1% – інші спеціалізації);
«емоційно стійких» (77,3-86,7%) формують студенти, 12% – флегматики (13,6-20,0% - інші спеціалізації).
41
Виходячи з викладеного, можна стверджувати, що Негативний характер залежності свідчить про зни-
більшість студентів мають холеричний та сангвініч- ження емоційної стійкості у інтровертів на фоні висо-
ний тип темпераменту, незважаючи на групу спорти- кої генетичної тривожності. Для тривожних осіб при-
вно-педагогічного удосконалення . таманний високий рівень емоційності, що і пояснює
Для визначення нейродинамічного базису темпе- значну кількість студентів-волейболістів, які мають
раменту, у відповідності до шкали Айзенка, нами високий рівень нейротизму, на відміну від студентів
були відокремлені дві групи студентів з вираженими інших спеціалізацій. Волейбол, як ігровий вид спорту,
властивостями інтроверсії (n = 52) та екстраверсії (n = характеризується високим рівнем емоційної напруги,
19) (табл. 3). швидкою зміною обставин і характеру взаємодії між
учасниками, що і обумовлює командний вид спортив-
Таблиця 3. Нейродинамічні показники та властивості ної діяльності, на відміну від видів спорту, де взаємо-
темпераменту у екстравертів та інтровертів
дія між учасниками є менш важливою, зокрема боксі,
Екстраверти Інтроверти ∆М,
Показники
(М±m) (М±m)
∆М
%
кікбоксінгу, біатлоні.
Емоційна стабі- Таблиця 5. Нейродинамічні показники та властивості тем-
льність- 9,201,63 10,331,68 -1,13 -12,29 пераменту у емоційно стабільних та схильних до нейротиз-
нейротизм, бали му студентів
ФРНП, мс. 217,3215,34 226,6821,34 -9,36 -5,00 емоційно емоційно
ФРС, ум. од. 5,450,18 0,11 1,98 ∆М,
5,560,19 Показники стабільні нестабільні ∆М
КС, ум. од. 1,180,09 1,110,12 0,07 5,94 %
(М±m) (М±m)
РРО, мс -16,063,72 -12,351,07 3,71 24 Екстраверсія,
9,431,42 10,501,2 1,01 10,19
ЛП ЗМР, мс 178,634,71 174,636,88 4,00 3,00 бали
ЛП ЗМР2-3, мс 323,4814,43 328,0818,60 -4,60 -1,43 Інтроверсія, бали 6,351,87 8,801,48 2,45 27,85
ЛП ЗМР2-3 Пр, мс 308,3012,68 310,8211,20 -2,52 -1,00 ФРНП, ум. од. 64,576,57 56,708,10 -7,87 -13,89
ЛП ЗМР2-3 Лів, мс 336,509,69 342,649,18 -6,14 -2,00 ФРС, ум. од. 5,510,32 5,520,38 0,01 0,20
КС, ум. од. 1,170,15 1,200,17 0,03 2,26
Виходячи з результатів власних досліджень (табл. РРО, мс -12,605,68 -14,273,61 -1,67 11,68
3), у екстравертів, при порівнянні з інтровертами ви- ЛП ЗМР, мс 178,787,77 180,706,60 1,91 1,06
ще емоційна стабільність і вірогідно менша ступінь 321,8537,5
ЛП ЗМР2-3, мс 331,0127,30 9,16 2,77
домінування процесів гальмування (за реакцією на 6
рухомий об'єкт). Латентний період зоровомоторної 305,8231,8
ЛП ЗМР2-3 Пр, мс 312,6526,73 6,83 2,19
реакції вибору для лівої руки у цієї групи коротший, 5
що з тенденцією до збільшення функціональної рух- ЛП ЗМР2-3 Лів, мс
335,1752,1
348,1145,84 12,94 3,72
ливості нервових процесів вказує на більшу швид- 9
кість розвитку збудження.
Вивчення кореляційних взаємозв’язків свідчить, У інтровертів, крім цього, спостерігаються значущі
що у всіх групах рівень екстраверсії або інтроверсії на кореляційні зв’язки між інтроверсією, рухливістю
досить високому рівні корелює з емоційною стійкістю нервових процесів (r=0,260, р<0,05) і латентним пері-
(r = -0,31, р<0,01) (табл. 4). одом реакції вибору (r=0,196, р<0,05). Такі залежності
можуть свідчити про інертність процесів збудження і
Таблиця 4. Кореляційні взаємозв’язки показників нейро- (або) гальмування у даної групи, зниженні рівня фо-
та психодинаміки студентів різних груп спортивно- нової активності і зсуві балансу в бік гальмування.
педагогічного удосконалення Крім іншого, ці процеси призводять до зниження
Показник 1 2 3 4 5 6 комунікативної активності суб'єкта [5].
Екстра-
1
інтроверсія Для вивчення нейродинамічного базису емоційної
Емоційна стабільності та нейротизму, у відповідності зі шкалою
2 стійкість- -0,310** Г. Айзенка, ми відокремили дві групи студентів: схи-
нейротизм льних до нейротизму (n=16) та емоційно стабільних
Сила проце-
3 сів збу- 0,210 -0,312**
(n=55) (табл. 5).
дження Результати власних досліджень вказують, що емо-
Сила проце- ційно стабільні студенти відрізняються більш низь-
4 сів гальму- 0,149 -0,257* 0,446*** ким рівнем інтроверсії (табл. 5), при цьому показник
вання екстраверсії не виявляє достовірних відмінностей.
Рухливість
5 нервових 0,260* -0,369*** 0,549*** 0,352** Функціональна рухливість нервової системи у них
процесів більше при меншому зрушенні балансу нервових
Особистісна - - процесів в бік гальмування, що ймовірно, на фоні
6 (генетична) -0,235 0,650*** -0,324** 0,327** 0,284** високої генетичної тривожності і обумовлює змен-
тривожність
Індекс
шення швидкості сенсомоторної реакції вибору у
загальної порівнянні з емоційно нестабільними особами (табл.
7 емоційності 5).
(за В. М. -0,334** 0,578*** -0,273* -0,215 -0,267* 0,494*** Висновки
Русаловим)
1. Найбільша кількість досліджуємих формується з
Примітка: статистична значущість коефіцієнтів кореляції
Пірсона на рівні *р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001
екстравертів, яких, за шкалою «емоційна стійкість-
нейротизм» більше в групі емоційно стійких, та мен-
42
ша – з перевагою нейротизму. При цьому, найбільшу кількість волейболістів, які мають високий рівень
групу екстравертів та «емоційно стійких» формують нейротизму, на відміну від студентів інших спеціалі-
студенти, які спеціалізуються у боксі, кікбоксінгу та зацій.
біатлоні. 3. Емоційно стабільні студенти відрізняються більш
2. У екстравертів, в порівнянні з інтровертами вище низьким рівнем інтроверсії, при цьому, показник екс-
емоційна стабільність і вірогідно менше ступінь домі- траверсії не виявляє достовірних відмінностей. Функ-
нування процесів гальмування та більша швидкість ціональна рухливість нервових процесів у них більше
розвитку збудження. Для тривожних осіб притаман- при меншому зрушенні балансу нервових процесів в
ний високий рівень емоційності, що і пояснює значну бік гальмування.
1. Ильин Е. П. Дифференциальная психофизиология / Евге- технології: підруч. для каф. фіз. вихов. та спорту ВНЗ. —
ний Павлович Ильин. - СПб.: Питер, 2001. – 464 с. - (Се- К., 2011. — С. 115-134.
рия «Учебник нового века»). 5. Романенко В. А. Психофизиологический статус студен-
2. Кульчицька Ірина. Роль та значення дисципліни «спорти- ток: [монография] / Валерий Романенко. - Донецк;
вно-педагогічне вдосконалення» в підготовці студентів Saarbrüucken: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2013.
до професійної діяльності /Ірина Кульчицька// Фізична - 192 с.
культура, спорт та здоров’я нації: зб. наук. праць / Вінни- 6. Терентьєва Н. О., Проніков О. К. Проектування підготов-
цький державний педагогічний університет імені Михай- ки фахівців за освітньо-науковими програмами (науки
ла Коцюбинського. - Вінниця : «Планер», 2015. - Вип. 1. - про освіту) / Наталія Олександрівна Терентьєва, Олек-
С. 332-335. сандр Костянтинович Проніков // Вісник Чернігівського
3. Мерлин В.С. Очерк теории темперамента / Вольф Соло- національного педагогічного університету. Серія : Педа-
монович Мерлин; Акад. педагог. наук РСФСР. - М.: Про- гогічні науки. - 2016. - Вип. 137. - С. 54-57.
свещение, 1964. - 304 с. 7. Хьелл, Ларри А. Теории личности: основные положения,
4. Носко М. О. Особливості проведення тренувального про- исследования и применение: учеб. пособие [для студ. ву-
цесу при заняттях зі студентами у групах спортивного зов, обучающихся по направлению и спец. психология]:
удосконалення: [спортивні ігри] / Микола Олексійович Пер. с англ. / Л. А. Хьелл, Д. Д. Зиглер. - СПб.: Питер;
Носко, Олександр Олександрович Данілов, Валерій Ми- М.; Нижний Новгород; Воронеж: [б.и.], 2003. - 606 с. -
колайович Маслов // Фізичне виховання і спорт у вищих (Серия "Мастера психологии").
навчальних закладах при організації кредитно-модульної
REFERENCES
1. Ilin E. P. Differentsialnaya psihofiziologiya / Evgeniy Pavlo- navchal'nyh zakladah pry organizacii' kredytno-modul'noi'
vich Ilin. - SPb.: Piter, 2001. – 464 s. - (Seriya «Uchebnik tehnologii': pidruch. dlja kaf. fiz. vyhov. ta sportu VNZ. —
novogo veka»). K., 2011. — S. 115-134.
2. Kul'chyc'ka Iryna. Rol' ta znachennja dyscypliny «sportyvno- 5. Romanenko V. Psihofiziologicheskij status studentok: [mono-
pedagogichne vdoskonalennja» v pidgotovci studentiv do grafija] / Valerij Romanenko. – Donetsk; Saarbrücken: LAP
profesijnoi' dijal'nosti /Iryna Kul'chyc'ka// Fizychna kul'tura, LAMBERT Academic Publishing, 2013. – 192 s.
sport ta zdorov’ja nacii': zb. nauk. prac' / Vinnyc'kyj 6. Terent'jeva N. O., Pronikov O. K. Proektuvannja pidgotovky
derzhavnyj pedagogichnyj universytet imeni Myhajla fahivciv za osvitn'o-naukovymy programamy (nauky pro
Kocjubyns'kogo. - Vinnycja : «Planer», 2015. - Vyp. 1. - S. osvitu) / Natalija Oleksandrivna Terent'jeva, Oleksandr Kost-
332-335. jantynovych Pronikov // Visnyk Chernigivs'kogo nacion-
3. Merlyn V.S. Ocherk teoryy temperamenta / Vol'f Solomono- al'nogo pedagogichnogo universytetu. Serija : Pedagogichni
vych Merlyn; Akad. pedagog. nauk RSFSR. - M.: Prosvesh- nauky. - 2016. - Vyp. 137. - S. 54-57.
henye, 1964. - 304 s. 7. H'ell, Larry A. Teoryy lychnosty: osnovnie polozhenyja,
4. Nosko M. O. Osoblyvosti provedennja trenuval'nogo procesu yssledovanyja y prymenenye: ucheb. posobye [dlja stud.
pry zanjattjah zi studentamy u grupah sportyvnogo vuzov, obuchajushhyhsja po napravlenyju y spec. psyholo-
udoskonalennja: [sportyvni igry] / Mykola Oleksijovych gyja]: Per. s angl. / L. A. H'ell, D. D. Zygler. - SPb.: Pyter;
Nosko, Oleksandr Oleksandrovych Danilov, Valerij Mykola- M.; Nyzhnyj Novgorod; Voronezh: [b.y.], 2003. - 606 s. -
jovych Maslov // Fizychne vyhovannja i sport u vyshhyh (Seryja "Mastera psyhologyy").
Temperament Characteristics` Features of Students Involved in the Group of Sports-Pedagogical Perfection

S. G. Priymak
Abstract. The paper studied temperamental features of male students aged 17-23 years, working in the groups of sports-pedagogical
perfection in boxing, kick boxing, biathlon, volleyball. It was found that accord the level of introversion and extraversion, emotional
stability and neuroticism students are different by the level of manifestation of a character feature. Extroverts comparing with intro-
verts have higher emotional stability and significantly less degree of dominance of inhibitory processes and higher speed of excite-
ment development.
Keywords: the educational process, students, temperament.
Особенности свойств темперамента студентов, занимающихся в групах спортивно-педагогического совершенствования

С. Г. Приймак
Аннотация. В работе изучались темпераментальные особенности студентов мужского пола в возрасте 17-23 года, занима-
ющихся в группах спортивно-педагогического совершенствования по боксу, кикбоксингу, биатлону, волейболу. Выявлено,
что по уровню экстраверсии и интроверсии, эмоциональной устойчивостью и нейротизмом студенты отличаются уровнем
проявления той или иной черты. У экстравертов, по сравнению с интровертами выше эмоциональная стабильность и досто-
верно меньше степень доминирования процессов торможения и большая скорость развития возбуждения.
Ключевые слова: образовательный процесс, студенты, темперамент.
43
Сучасний стан формування у дітей 6-7 року життя основ ціннісного

ставлення до власного здоров’я
Л. Є. Пєчка
Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ, Україна
Paper received 05.02 17; Revised 09.02.17; Accepted for publication 10.02.17.
Анотація. У статті висвітлено теоретичні аспекти сучасного стану формування ціннісного ставлення до власного здоров’я.
Проаналізовано ряд теорій вітчизняних і зарубіжних учених щодо ціннісного ставлення до здоров’я дітей старшого дошкі-
льного й молодшого шкільного віку. Зроблено спробу провести систематизацію досліджень в освітній галузі чинників, які
сприяють формуванню, збереженню й зміцненню здоров’я особистості. Розглянуто зв’язки і залежності, що існують між
станом здоров’я людини та її способом життя, рівнем знань про здоров’я, настроєм, стосунками з іншими людьми. Акцен-
товано увагу на важливому значенні ролі педагога у відновленні фізичного, психічного і соціального здоров’я дітей. Для
позначення найбільш ефективних психолого-педагогічних підходів до формування ціннісного ставлення до власного здо-
ров’я дітей 6-7 року життя узагальнено сучасні інтерпретації категорій «здоров’я», «здоровий спосіб життя», «валеологічна
освіта» в філософській, соціальній, психологічній, педагогічній літературі.
Ключові слова: здоров’я, здоровий спосіб життя, здоров’язбережувальна діяльність, діти 6-7 року життя.
Вступ. Утвердження загальнолюдських цінностей, дитинства», програмі виховання і навчання дітей

збереження здоров’я підростаючого покоління в про- віком від 2 до 7 років «Дитина», тощо. Зокрема, у
цесі навчально-виховної діяльності є винятково акту- Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні
альною проблемою в умовах розбудови та інтеграції поняття ціннісного ставлення до здоров’я трактується
Української держави до європейського простору. як вибіркове, відносно стале ставлення, зумовлене
Суттєвими змінами в усіх сферах життєдіяльності потребами та інтересами дитини, системою її цінніс-
людини, які особливо позначаються на характері й них орієнтацій і яке визначає її особистісний сенс у
структурі цінностей суспільства та окремо взятої ставленні до когось або чогось.
особистості, характеризується даний період. Сучас- Метою статті є теоретичний аналіз досліджень су-
ний стан освіти передбачає активні зміни змісту, ме- часного стану формування у дітей 6-7 року життя
тодів, засобів навчання, які сприятимуть формуванню ціннісного ставлення до власного здоров’я, позначен-
здорової дитини. Важливою складовою здорового ня окремих понять, для більш чіткого розуміння сут-
способу життя є формування основ ціннісного став- ності окресленого феномену.
лення до власного здоров’я дітей 6-7 року життя. Матеріали і методи. При дослідженні сучасного
Дитина, у якої буде сформоване сприйняття власного стану формування у дітей 6-7 року життя основ цінні-
здоров’я як особистісної цінності, намагатиметься сного ставлення до власного здоров’я, використаний
свідомо коригувати свою поведінку щодо здорового теоретико-методичний аналіз наукової літератури;
існування. Дослідження філософів, соціологів, психо- для досягнення поставленої мети – описовий, порів-
логів, педагогів, які присвячені вивченню різних няльний методи, метод узагальнення, аналогії.
складників здоров’я особистості, інформаційного Результати і їх обговорення. Сучасні дослідження
підходу до цієї категорії, сприяють цілісному, конце- визначають здоров’я особистості як складний фено-
птуальному осмисленню ціннісного ставлення до мен всеосяжного значення. Науковці трактують здо-
здоров’я. ров’я як природний стан організму, який характеризу-
Аналіз досліджень. У Державному стандарті поча- ється відсутністю любих хворобливих змін, що мають
ткової загальної освіти, Законі України «Про дошкі- біологічні та соціальні причини. Воно розглядається у
льну освіту» одним із основних завдань визначається поєднання різних категорій як цінність індивідуальна
– збереження та зміцнення фізичного, психічного й й суспільна, як явище динамічне, взаємодіюче з на-
духовного здоров’я дитини. У зв’язку з цим, умовами вколишнім середовищем, що постійно змінюється.
цілісного розвитку дитини є використання в навчаль- За визначенням Всесвітньої організації охорони
них закладах здоров’язбережувальних та здо- здоров’я (ВООЗ): «Здоров’я – це стан повного фізич-
ров’яформувальних технологій, які реалізуються ком- ного, духовного і соціального благополуччя, а не
плексно через створення безпечного розвивального лише відсутність хвороби або фізичних вад [6, с. 3-
середовища, екологічно сприятливого життєвого про- 8]». Відповідно, підкреслюється взаємозв’язок між
стору, повноцінного медичного обслуговування, хар- складовими здоров’я, що саме в їх сукупності визна-
чування, оптимізації рухового режиму, системного чають стан здоров’я людини. У Статуті записані най-
підходу до формування у дітей ціннісного ставлення важливіші постулати, рекомендовані всім країнам,
до власного здоров’я і мотивації щодо здорового спо- зокрема ті, що стосуються питань здоров’я молодого
собу життя, дотримання гармонійних, доброзичливих покоління.
взаємин між педагогом та вихованцями, самими діть- Чотири ключові зобов’язання для держав і суспіль-
ми. ства, які зазначені у керівних положеннях Бангкоксь-
Основні підходи до збереження і зміцнення здо- кої хартії, для нашого дослідження є також актуаль-
ров’я дітей визначені у Національній програмі вихо- ними:
вання дітей та учнівської молоді в Україні, Концепції – сприяння здоров’ю повинно стати центральним елемен-
загальнодержавної цільової соціальної програми том в галузі розвитку кожної країни. Для цього потрібні
«Здорова нація», «Концепції інтегративної україно- надійні міждержавні угоди для сприяння здоров’ю та колек-
знавчої валеологічної освіти в Україні», «Про охорону тивної безпеки в царині охорони здоров’я й ефективні ме-
ханізми керівництва цією роботою на глобальному рівні;
44
– сприяння здоров’ю повинно стати ключовою функцією на розвиток й оздоровлення дітей. Суть, значення,
уряду кожної країни. Тому відповідальність за вирішення завдання кожного фізкультурного заняття, на думку
проблем, що пов’язані з чинниками здоров’я, лягає на уряд автора, промовисто виражає девіз «Через рух і гру –
у цілому; до кращого життя!». О. Богініч зазначає: «…здоров’я
– сприяння здоров’ю має стати пріоритетним напрямом
роботи на рівні громад та суспільства;
та загальний фізичний стан дитини є основою для
– сприяння здоров’ю має стати обов’язковим елементом розвитку певних можливостей її організму, в тому
корпоративної практики: приватний сектор несе відповіда- числі і розумових» [1, с. 191-199].
льність за забезпечення гігієни та охорони праці на робочо- Із розумовим й емоційним благополуччям людини
му місці; за сприяння здоров’ю і зростання благополуччя пов’язують психічне здоров’я, що свідчить про стан
своїх робітників, їх сімей та громад; за внесок власного душевного благополуччя, яке «…характеризується
вкладу в зменшення впливу негативних чинників глобаль- відсутністю хворобливих психічних проявів і забезпе-
ного масштабу на здоров’я людини [24]. чує адекватну умовам навколишньої дійсності регу-
У своїй роботі ми орієнтуємось на такі положення, ляцію поведінки, діяльності» [18, с. 73].
що сформульовані в доповіді «Здоров’я молоді – тур- О. Кириченко пояснює, що психічне здоров’я пе-
бота суспільства»: редбачає здатність адаптуватися до різних соціальних
– для кожного вікового періоду характерна адаптація до структур, відповідність емоційно-вольової й когніти-
структурно-функціональних змін, які відбуваються протя-
гом статевого дозрівання дитини, та зміни в моделях пове-
вної сфер календарному віку особистості, вміння
дінки відповідно до віку; керувати своїми почуттями; можливість будувати
– відбувається поступова відмова від ранніх форм стосунків свою поведінку відповідно до умов середовища, ви-
з батьками і встановлення більш тісних контактів з одноліт- рішуваних завдань і умов середовища, що досягається
ками; на основі оптимального рівня психологічної і соціа-
– здійснюється ідентифікація себе як особистості в усіх льної адаптації [11, 237-241].
сферах суспільства; А. Ромен, М. Чистякова, Л. Картавих, Л. Борисова,
– має відбуватися застосування на практиці сукупності О. Осадчук та ін. вважають, що ефективним способом
знань і формування світогляду; регуляції психічних станів може стати оволодіння
– треба опікуватися доцільним проведенням вільного часу
учнями [9].
дітьми молодшого шкільного віку основами психоре-
У руслі розвитку сучасної науки чимало дослі- гуляції. Ефективність психорегуляції забезпечується
джень присвячено феномену поняття «здоров’я». У системністю і взаємозв’язком психічного та фізичного
своїх напрацюваннях учені розкривали суть даного рівнів здоров'я.
терміна [15, 25]. Акцентуючи на особливостях дитячої психіки,
Психолого-педагогічні наукові праці, дозволяють Т. Пироженко наголошує, що вона «…полягає в его-
стверджувати, що здоров’я дітей характеризують як центричності сприйняття світу, в тому, що дитина
стан їх життєдіяльності, який відповідає біологічному сприймає сама себе в нерозривному зв’язку з тим, що
віку, єдності розвитку фізичних та інтелектуальних її оточує, що їй повідомляють про світ [14, с. 3-4]».
характеристик, а також адекватному формуванню Більшість психологів зазначають, що в старшому
адаптаційних і компенсаторних можливостей дитячо- дошкільному і молодшому шкільному віці найбільше
го організму в процесі його росту. зростає інтенсивність спілкування дитини з близьки-
У дослідженнях I. Блюмберга зустрічаємо таке ви- ми дорослими при емоційно-позитивному ставленні
значення поняття «здоров’я» – це не тільки відсут- останніх до контактів з дитиною. Таку особливість
ність хвороб, а й сума обставин, які знаходяться в повинен використовувати педагог для моделювання
рівновазі [23, с. 229-239]. різних засобів співробітництва у різних видах діяль-
За В. Канепом, Б. Ольшанським: «…здоров’я – є ності.
однією з необхідних передумов щастя людини, її все- Психічне благополуччя дітей 6-7 року життя варто
бічного, гармонійного розвитку. Це важливий показ- розглядати як сприятливий психоемоційний стан
ник і чутливий індикатор благополуччя народу» [22, дитини, що відзначається проявом активності. Вона
424-431]. забезпечує сформованість комунікативних навиків,
Визначальними критеріями якості освітньої ланки позитивну міжособистісну взаємодію з навколишнім
дошкільний навчальний заклад – початкова школа є оточенням, розуміння дітьми емоційних станів людей,
орієнтація на формування у особистості ціннісного прояв емпатії відповідно до ситуації спілкування,
ставлення до здоров’я. Т. Овчинникова, О. Швецов впливає на розвиток пізнавальних процесів.
досліджували особливості організації здо- Усвідомлення людиною себе як особистості, взає-
ров’язберігаючої діяльності в дошкільних навчальних модію та спілкування з іншими людьми передбачає
закладах. Праці О. Аксьонової, М. Безруких, соціальне здоров’я, яке «характеризується рівнем
М. Рунової та ін. присвячено пошуку шляхів зміцнен- соціалізації особистості, ставленням до норм і правил,
ня фізичного здоров’я підростаючого покоління. Як прийнятих у суспільстві, … набутим соціальним ста-
зазначає Е. Вільчковський, «…у перші шість років тусом та прагненням до його підвищення у межах
життя фізичне виховання є основою всебічного роз- діючих законів і моральних традицій…» [15, с. 124-
витку дитини, адже у цей період закладається фунда- 132].
мент здоров’я, формується рухова підготовленість, Здоров’я людини як соціальну проблему розглядає
виховуються такі людські риси як сміливість, воля, І. Смірнов. Розкриваючи взаємозв’язок суспільства і
витривалість, уміння діяти у злагоді з товаришами [4, здоров’я людини, учений наголошує, що «…здоров’я
с. 5]». «Театр фізичного розвитку та оздоровлення – це повнокровне існування людини, у результаті
дітей» М. Єфименка [9] розрахований на дітей дошкі- якого її життя і діяльність сприймається нею як при-
льного та молодшого шкільного віку й спрямований родний саморозвиток притаманних їй істотних влас-
тивостей і якостей» [20, с. 89].
45
Формуванню соціального здоров’я сприяють виді- здібностей, що надає їх діяльності особистісно-

лені Т. Поніманською відповідних якостей: уміння значимий смисл. На третьому етапі, у процесі усвідо-
керувати своєю поведінкою і способами спілкування, млення особистої і суспільної значущості здорового
здатність вибирати адекватну альтернативу власних способу життя, учні проявляють ініціативу, визнача-
дій та вчинків, орієнтуватися в нових обставинах, ють конкретну мету, так як з’являється накопичений
відчувати своє місце серед інших людей [16, с. 3-5]. практичний досвід, збільшується рівень знань.
В. Дімов визначає сутність здоров’я як діалектичну У дослідженнях О. Абдулліної, Ю. Бабанського,
взаємодію і взаємозалежність між фізичним станом Ф. Гоноболіна, Л. Горяної, І. Зязюна, Н. Кузьміної,
індивідуума, його психічними проявами, емоційними О. Мороз, В. Семиченко, В. Сластьоніна, Т. Сущенко,
реакціями і соціальним середовищем, у якому він О. Щербакова розкрито зміст педагогічної діяльності,
живе: «…три компоненти здоров’я стосуються, з фі- яка відображає сучасні вимоги до майбутнього вчите-
зичної точки зору, структури і нормального функціо- ля щодо формування основ ціннісного ставлення до
нування організму, а з психічної і соціальної точки власного здоров’я молодших школярів на рівні запи-
зору – моделі поведінки особистості [7, с. 178]». тів суспільства відповідно до освітньо-оздоровчої
Поняття «здоров’я» з поняттям «здоровий спосіб ситуації.
життя» пов’язують науковці С. Коваленко, Роль педагога має важливе значення у формуванні
Ю. Науменко, О. Савченко, О. Скрипченко. На думку здорового способу життя дітей. Власний приклад
Т. Бойченко, Н. Колотій, «здоровий спосіб життя – це педагогів буде стимулювати батьків до активізації у
сукупність форм життєдіяльності людини, яка забез- вирішенні проблем оздоровлення дітей. Адже одним
печує її здоров’я та успішний життєвий шлях. Власне, із актуальних завдань у практиці роботи дитячих сад-
це – гармонійна життєдіяльність людини, що сприяє ків та початкової школи є забезпечення кваліфікова-
зміцненню і збереженню здоров’я» [2, с. 8]. ної допомоги у виробленні навичок збереження, зміц-
Наукові основи концепції здорового способу життя нення і відновлення фізичного, психічного і соціаль-
людини розкриті у наукових дослідженнях Д. Белла, ного здоров’я дітей, а також надання дітям знань про
П. Бергера, Н. Гейзер, А. Гелена, І. Ріхтера, основи здоров’я і формування ціннісного ставлення
А. Ізуткіна, А. Степанова. Учені стверджують, що до нього. Виходячи з цього, доцільно використовува-
здоров’я є загальнолюдською цінністю і поступово ти синергетичний підхід для вирішення означених
перетворюється на значущий показник і одночасно на питань. Необхідно викликати в дітей прагнення збері-
необхідну передумову прогресу соціальної системи гати і зміцнювати своє здоров’я, переконати в тому,
загалом і особистості зокрема. що здоров’я значною мірою залежить від способу
Т. Васильєва виділила умови, при дотриманні яких життя, сформувати поняття про те, що здоров’я –
виховання здорового способу життя молодших шко- основна цінність людини.
лярів буде значно успішнішим: «формування оптимі- Сучасна наука широко розповсюджує термін «здо-
стичної «Я-концепції» з використанням методів, що ров’язбережувальні навчальні технології».
впливають на інтелектуальну, емоційно-вольову, М. Смірнов пропонує розглянути дане поняття з двох
практично-дійову сфери особистості, усвідомлення і сторін: «як характеристику будь-якої навчальної тех-
спільна реалізація ідеї виховання здорового способу нології, її сертифікат безпечності здоров’я» і як суку-
життя педагогами і батьками [3, 420-429]». пність тих принципів, прийомів, методів педагогічної
В аспекті нашого дослідження важливими є ідеї роботи, які, доповнюючи традиційні технології нав-
А. Сєргєєва щодо емоційно-ціннісного ставлення до чання і виховання, наділяють їх ознакою здо-
здорового способу життя молодших школярів: «воно ров’язбереження [19].
орієнтує школярів на розуміння особистісного смис- Праці Н. Денисенко присвячені здо-
лу, а не тільки на засвоєння знань про здоровий спосіб ров’язбережувальній діяльності дітей дошкільного й
життя і спільних з ним способів діяльності». [17, с. молодшого шкільного віку. Дослідниця пропонує
13]. практичні рекомендації щодо формування у дітей
О. Іванашко зазначає, що одним із найважливіших знань про власне здоров’я й визначає: фізичне здо-
положень у розгляді проблеми усвідомлення здорово- ров’я – як гармонійну взаємодію всіх органів та сис-
го способу життя в дошкільному та молодшому шкі- тем, їх динамічну зрівноваженість із середовищем;
льному віці є наявність об’єктивної мотивації, завдяки психічне здоров’я – як внутрішньосистемну основу
якій дитина починає діяти, підпорядковуючи свої соціальної поведінки особистості.
безпосередні поривання опосередкованим мотивам У своїх дослідженнях науковці з’ясували чинники,
[10]. які сприяють формуванню, збереженню й зміцненню
М. Віленський розробив схему цілісного процесу здоров’я. Їх необхідно враховувати при побудові пе-
формування потреби в здоровому способі й стилі дагогічного процесу з метою навчання дітей керувати
життя школярів [5, с. 2-7]. Дана схема складається з власним здоров’ям. Проаналізовано різні підходи до
трьох етапів, що послідовно змінюють одне одного. вивчення цього питання.
На першому етапі проходить знищення негативних О. Васильєва визначає чинники, які впливають ок-
стереотипів поведінки учнів у сфері здорового спосо- ремо на кожну із виділених складових здоров’я. Сис-
бу і стилю життя з опорою на їх інтереси і потреби; теми харчування, дихання, фізичних навантажень,
підвищується емоційний фон заняття, педагогічний загартування, гігієнічних процедур автор відносить до
вплив є вражаючим, яскравим і відповідає внутріш- чинників, що сприяють формуванню фізичного здо-
ньому стану школярів; зміст діяльності сприяє усу- ров’я. На психічне здоров’я впливає ставлення люди-
нення почуття власної обмеженості і досягається аде- ни до себе, інших людей, життя в цілому; життєві цілі
кватною самооцінкою і заохоченням зусиль учнів. На й цінності. Соціальне здоров’я залежить від особисті-
другому етапі проходить розвиток виявлених в учнів
46
сного самовизначення, реалізації в соціумі, задово- формування ціннісного ставлення до власного здо-
лення сімейним і соціальним статусом та ін. [3]. ров’я, адже, на їх думку, рівень та тривалість життя
Визначаючи роль окремих чинників впливу на фо- людини визначаються моделлю поведінки, що форму-
рмування здоров’я, Н. Агаджанян, О. Омельченко, ється в дитинстві.
Н. Стефанів, R. Giere, J. Kertzer, D. Champion, Висновки. Таким чином, необхідно зауважити, що
B. Peters підкреслюють першорядну роль позитивної у значній кількості вітчизняних і зарубіжних робіт,
мотивації і наявності знань про здоров’я для його присвячених дослідженню проблем здоров’я молодо-
збереження і зміцнення. Учені стверджують, що здо- го покоління, формуванню навичок здорового спосо-
ров’я людини залежить від неї самої, від її свідомості бу життя, позитивної мотивації на здоровий спосіб
й поведінки. життя, зустрічається визначення здоров’я як стану
В. Петленко наголошує, що «обов’язковим чинни- повного фізичного, психічного і соціального благопо-
ком – є формування особливого ставлення до здо- луччя.
ров’я, яке виявляється в усвідомленні його цінності, а Результати здійсненого аналізу науково-
також позитивно-емоційному прагненні до дій з ме- методичної літератури й визначення складових здоро-
тою його зміцнення й вдосконалення» [13, с. 55]. вого способу життя дозволили констатувати, що фор-
Важливою умовою формування основ ціннісного мування у дітей 6-7 року життя основ ціннісного ста-
ставлення до власного здоров’я дітей 6-7 року життя є влення до власного здоров’я неможливе без інтегра-
збагачення їх знаннями про основи здоров’я, що за- тивного підходу до вирішення цієї проблеми. Спільна
безпечує валеологічна освіта. Висвітлення загальних взаємодія у цілеспрямованій здоров’язбережувальній
питань реалізації валеологічного підходу, обґрунту- діяльності педагогів дошкільного навчального закла-
вання його системної ролі для педагогічної теорії і ду і початкової школи, на нашу думку, значно підви-
практики прослідковується у працях Г. Нагорної, щить її ефективність. Оскільки проблема здорового
Т. Грузєва, Т. Кульчицької, С. Горчака. способу життя комплексна за своїм змістом і є пред-
У дослідженнях С. Кондратюк[12, с. 18-20], метом дослідження багатьох наук, то результативна
С. Юрочкіної [22] розкривається зміст і методика розробка педагогічного аспекту можлива на основі
валеологічного виховання дітей дошкільного віку і об’єднання теоретичних положень медико-біологічної
молодших школярів. Автори підкреслила необхід- та психолого-педагогічної наук.
ність залучення дітей до здорового способу життя,
1. Богініч О. Л. Сутність здоров’язберігаючого середовища у фізичного виховання і спорту. - Харків-Донецьк:
життєдіяльності дітей дошкільного віку / О. Л. Богініч // ХДАДМ (ХХПІ), 2007. – № 11. – С.237 - 241.
Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. Ви- 12. Кондратюк С. М. Інтегративний підхід до виховання у
пуск ХVІІ – ХVІІІ. – Івано-Франківськ. : Педагогічний молодших школярів здорового способу життя: Автореф.
інститут. ПНУ ім. В.Стефаника. – 2008. – С. 191 -199. дис... канд. пед. наук: 13.00.07 – теорія та методика вихо-
2. Бойченко Т. Основи здоров’я. Експериментальний під- вання / Інститут проблем виховання АПН України. – К.,
ручник для учнів / Тетяна Бойченко, Наталія Колотій. – 2003. – С. 18-20.
К. : Державний інститут проблем сім’ї та молоді, Україн- 13. Петленко В. П. Основные методологические проблемы
ський ін-т соціальних досліджень, 2004. – С. 8. теории медицины. – Л.: Медицина, 1982. – С. 55.
3. Васильева О. С. Валеология – актуальное направление 14. Пироженко Т. Найголовніше – гармонізувати середови-
современной психологии // Психологический вестник ще // Дошкільне виховання. – 2002. – № 11. – С. 3-4.
РГУ. – Ростов н/Д, 1997. – Вып. 3. – С. 420–429. 15. Поліщук Н. М. Характеристика змісту поняття «здоров'я
4. Вільчковський Е. Від немовляти до школяра: Концепція людини» в сучасних дослідженнях // Педагогічні науки:
фізичного виховання дошкільників // Дошкільне вихо- теорія, історія, інноваційні технології. – 2010. – №1(3). –
вання. – 1994. – № 8. – С. 5. С. 124-132.
5. Виленский М. Я. Методологический анализ общего и 16. Поніманська Т. І. Гуманність: ціннісний аспект: Сучасні
особенного в понятиях «здоровый образ жизни» и «здо- підходи до гуманістичного виховання дошкільнят // До-
ровый стиль жизни»: вопросы теории[Текст] / шкільне виховання. – 2002. – № 4. – С. 3-5.
М. Я. Виленский, С. О. Авчинникова // Теория и практика 17. Сергеев А. А. Формирование эмоционально-ценностного
физической культуры. – 2004. – № 11., С. 2-7. отношения к здоровому образу жизни у младших школь-
6. Всемирная декларация по здравоохранению ВОЗ. Копен- ников с отклоняющимся поведением: Автореф. ... канд.
гаген, 1998; Загальна декларація прав людини. – К., 1998. пед. наук: 13.00.01 / Волгоградский государственный пе-
– С. 3–8. дагогичкский университет. – Волгоград, 2002. – с.13.
7. Димов В. М. Здоровье как социальная проблема // Соци- 18. Словник основних термінів і понять з превентивного
ально-гуманитарные знания. – 1999. – № 6. – С. 178. виховання / В. М. Оржеховська, Т. Є. Федорченко,
8. Єфименко М.М. Театр фізичного виховання та оздоров- Л. І. Габора та ін.; за заг. ред. Оржеховської В. М. – Тер-
лення дошкільнят: Авторський Стиль роботи. К.: ІСДО, нопіль : Терно-граф, 2007. – С. 73.
1995. - 40 с. 19. Смирнов Н. К. Здоровьесберегающие образовательные
9. Здоровье молодежи – забота общества: доклад Исследова- технологии в современной школе. – М.: АПК и ПРО,
тельской группы ВОЗ по проблемам молодежи в свете 2002 – 121 с.
стратегии достижения здоровья для всех к 2000 году. – 20. Смирнов И. Н. Здоровье человека как философская про-
Женева: ВОЗ, 1987. – 128 с. блема // Вопросы философии. – 1985. – № 7. – С. 89.
10. Іванашко О. Є. Психологічний аналіз усвідомлення здо- 21. Солоненко Н. Удосконалення механізмів державного
рового способу життя дітьми дошкільного віку: Автореф. управління перебудовою галузі охорони здоров’я в Укра-
дис… канд. психол. наук: 19.00.07 / Рівненський держав- їні в контексті суспільних потреб / Н. Солоненко // Дер-
ний гуманітарний інститут. – Рівне, 2001. – 20 с. жавне управління в Україні: реалії та перспективи: зб.
11. Кириченко О. В. Теоретичні та методичні засади форму- наук. пр. НАДУ. – К., 2005. – С. 424-431.
вання основ культури здоров'я у дітей дошкільного віку ..
Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми
47
22. Юрочкіна С. Педагогічні основи валеологічного вихо- 24. Milestones in Health Promotion: statements from global
вання дітей старшого дошкільного віку: Автореф. дис... conferences. – Geneva: WHO, 2009. – 42 p.
канд. пед. наук: 13.00.01. – К., 1997 – 153 с. 25. Physical activity and health in Europe: evidence for action /
23. Blumberg I. Mental "health" and mental "illness" / I. Blum- Еdited by Nick Cavill, Sonja Kahlmeier and Francesca Ra-
berg // Hosp Commun. Psychiatry. – 1997. – Vol. 130, № 3. – cioppi / WHO Regional Office for Europe. – Copenhagen
P. 229-239 , р. 229-239. (Denmark). – 2006. – 55 р.
REFERENCES
1. Bohinich O. L. An essence of healthy life environment for tion and sport. – Kharkiv-Donetsk: KSADA (HHPI), 2007. –
preschool children / O. L. Bohinich // Bulletin Prikarpatsky № 11. – P.237-241.
University. Pedagogy. Volume XVII – XVIII. – Ivano- 12. Kondratiuk S. M. Integrative approach to education of chil-
Frankivsk.: Teaching Institute. CGP them. V. Stefanyk. – dren of primary school age a healthy lifestyle: Author. Thesis
2008. – P. 191-199. ... candidate. ped. Sciences: 13.00.07 – Theory and Methods
2. Boychenko T. Health Basics. Experimental textbook for stu- of Education / Institute of Educational Problems APS of
dents / Tatiana Boychenko, Natalia Kolotij. – K: State Insti- Ukraine. – K., 2003. – P. 18-20.
tute for Family and Youth, the Ukrainian Institute of Social 13. Petlenko V. P. Main methodological problems of the theory
Research, 2004. – P. 8. of medicine. – L.: Medicine, 1982. – P. 55.
3. Vasilyeva O. S. Valeologіya – Actual direction of modern 14. Pyrozhenko T. Most important thing is to harmonize the
psychology // Psychological herald RGU. – Rostov n/d, 1997. environment // Preschool Education. – 2002. – № 11. – P.3-4.
– Vol. 3. – P. 420-429. 15. Polishchuk N. M. Characteristics meaning of “health” in
4. Vilchkovskyy E. From infants to schoolchildren: Concept of contemporary studies // Pedagogical Sciences: Theory, Histo-
Physical Education // Preschool preschool education. – 1994. ry, innovative technologies. – 2010. – №1 (3). – P. 124-132.
– № 8. – P. 5. 16. Ponimanska T. I. Humanity: value aspect: Current approach-
5. Vylenskyj M. J. Methodological analysis of general and par- es to humanistic education of preschoolers // Preschool Edu-
ticular topics in terms of “healthy lifestyle” and “healthy life- cation. – 2002. – № 4. – P. 3-5.
style”: questions of the theory [Text] / M. J. Vylenskyj, 17. Sergeev A. A. Formation of emotionally-valuable relation to
S. O. Avchinnikova // Theory and Practice of Physical Cul- healthy lifestyles of children of primary school age with be-
ture. – 2004. – № 11, P. 2-7. havioral problems: Author. ... Cand. ped. Sciences: 13.00.01 /
6. The World Declaration of health-protection WHO. Copenha- Volgograd national pedagogical University. – Volgograd,
gen, 1998; Geberal Helsinki Human Rights Declaration. – K., 2002. – P.13.
1998. – P. 3-8. 18. Glossary of key terms and concepts of preventive education /
7. Dimov V. M. Health as a social problem // Socially- V. M. Orzhehovska, T. E. Fedorchenko, L. I. Gabor and oth-
humanitarian knowledge. – 1999. VM № 6. – P. 178. ers. ; for the Society. Ed. Orzhehovskoyi V. M. – Ternopil:
8. Efimenko N. N. Theatre of physical education and recreation Terno-Hraf, 2007. – P. 73.
preschoolers: Authorial style of work. – K.:ISDO, 1995.–40p. 19. Smirnov I. Human health as a philosophical problem // Prob-
9. The health of youth is a care of society: report of the WHO lems of Philosophy. – 1985. – № 7. – P. 89.
Study Group of youth issues in sense of the strategy of 20. Smirnov N. K. Health-saving educational technology in
achieving health for everybody by the year 2000. – Geneva: modern school. – M.: AIC and ABM, 2002. – 121 p.
WHO, 1987. – 128 p. 21. Solonenko N. Improving of the governance restructuring of
10. Ivanashko A. E. Psychological analysis of awareness of a the health sector in Ukraine in the context of social needs /
healthy lifestyle of preschool children: Author. Thesis ... can- A. N. Solonenko // Public administration of Ukraine: realities
didate. Psychology. Sciences: 19.00.07 / Rivne State Humani- and prospects: Coll. Science. pr. of NAPA. – K., 2005. – P.
tarian Institute. – Exactly, 2001. – 20 p. 424-431.
11. Kirichenko O. V. Theoretical and methodological founda- 22. Yurochkina S. Pedagogical bases of valeological education
tions of a culture of health of preschool children Pedagogy, of preschool children: Author. Thesis ... candidate. ped. Sci-
psychology, medical-biological problems of physical educa- ences: 13.00.01. – K., 1997 – 153 p.
Current state of formation of 6-7 year old children the basics of valuable attitude to own health
L. Ye. Pyechka
Abstract. The theoretical aspects of the current state of formation of valuable attitude to own health are considered in the article. A
number of theories of native and foreign scientists about valuable attitude to own health of children of older preschool and early
school age was analyzed. An attempt to conduct a systematization of research in education factors that contribute to the formation,
preserve and improve the health of the individual was done. Relationships and dependencies that exist between the state of health of a
person and his way of life, level of knowledge about health, mood and relationships with other people were considered. The attention
was paid to the importance of the role of the teacher in the restoration of physical, mental and social health of children. To indicate
the most effective psychological and pedagogical approaches to the formation of valuable attitude to own health of 6-7 year old
children were generalized the modern interpretations of categories of "health", "healthy lifestyle", "valeological education" in the
philosophical, social, psychological, educational literature.
Keywords: health, healthy lifestyle, health-saving activities, 6-7 year old children.
Современное состояние формирования у детей 6-7 года жизни основ ценностного отношения к собственному здоровью
Л. Е. Печка
Аннотация. В статье освещены теоретические аспекты современного состояния формирования ценностного отношения к
собственному здоровью. Проанализированы теории отечественных и зарубежных ученых по вопросу ценностного отноше-
ния к здоровью детей старшого дошкольного и младшего школьного возраста. Сделаны попытки систематизировать иссле-
дования в образовательной сфере факторов, которые способствуют формированию, сохранению и укреплению здоровья
личности. Рассмотрены связи и зависимости, существующие между состоянием и здоровьем человека и его образом жизни,
уровнем знаний о здоровье, настроением, отношением между другими людьми. Сделан акцент на значимой роли педагога в
восстановлении физического, психического и социального здоровья детей. Для обозначения наиболее эффективных психо-
лого-педагогических подходов к формированию ценностного отношения к собственному здоровью детей 6-7 года жизни
обобщены современные интерпретации категорий «здоровье», «здоровый образ жизни», «валеологическое образование» в
философской, социальной, психологической, педагогической литературе.
Ключевые слова: здоровье, здоровый образ жизни, здоровьесохраняющая деятельность, дети 6-7 года жизни.
48
Теоретичні аспекти педагогічного моделювання

професійної підготовки менеджерів освіти
О. Товканець
Кафедра психології і педагогіки, ВНЗ «Східно-європейський слов’янський університет», м. Ужгород, Україна
Анотація. В статті розглядаються теоретичні підходи до формування моделі професійної підготовки менеджерів освіти:
визначення сутності методу моделювання та освітньої моделі як логічно послідовної системи, що включає проектування
педагогічної технології та технології управління освітнім процесом. Виявлено структурні компоненти моделі професійної
підготовки менеджера освіти: змістове наповнення навчального плану, формування лідерських якостей, ціннісна орієнтація
програми на сприяння становленню управлінця як суб’єкта освітньої політики.
Ключові слова: менеджер освіти, професійна підготовка моделювання.
Вступ. Інтенсивний розвиток суспільства зумовлює постановки експериментів на цій моделі з метою зро-
постійні зміни в усіх сферах життєдіяльності людини. зуміти поведінку системи або оцінити різні стратегії,
Педагогічна ідея стає продуктивною, коли вона роз- що забезпечують функціонування даної системи [7].
гортається в перспективі, гнучко втілюючись в дина- Г. Корнетов всі реально існуючі системи, технології,
міці навчально-виховного процесу, в ступенях схо- методики навчання і виховання зводить до трьох ба-
дження до цілісного результату. У таких умовах особ- зових моделей освітнього процесу, для позначення
ливої суспільної значущості набуває здатність мене- яких використовує такі терміни: парадигми авторита-
джерів освітньої галузі правильно визначати найбільш рної педагогіки, маніпулятивної педагогіки і педагогі-
імовірний перебіг подальшого розвитку основних ки підтримки. Кожна із запропонованих типологій
педагогічних процесів і явищ, а також самих суб’єктів моделей освітнього процесу «дає одну з можливих
навчально-виховної взаємодії. Важливою професій- систем координат, яка дозволяє орієнтуватися у вели-
ною функцією стає педагогічне моделювання, а здат- чезному різноманітті педагогічних систем, техноло-
ність до його реалізації - одним з основних показників гій, методик, вловлювати їх суттєві особливості і
педагогічного і управлінського професіоналізму. Ме- родову єдність, проектувати повноцінне середовище
неджеру освіти необхідно здійснювати випереджаючі розвитку дітей» [4, с. 68].
дії, що виявляються у баченні перспективи розвитку Мета статті: обґрунтувати модель професійної
освітньої установи. підготовки менеджерів освіти як сукупність змістово-
Короткий огляд публікацій за темою. Значний го наповнення навчального плану та орієнтації про-
інтерес становлять наукові праці з питань професійної грами на сприяння становленню управлінця як суб'єк-
підготовки фахівців у контексті суспільних трансфо- та освітньої політики.
рмацій (В. Андрущенко, М. Євтух, І. Зязюн, В. Кре- Матеріали і методи. Модель - це штучно створе-
мень, Н. Ничкало та ін.), визначення засад сучасної ний об'’єкт у вигляді схеми, фізичних конструкцій,
підготовки керівників освіти в Україні (В. Пікельна, знакових форм або формул, який, будучи подібний
Є. Хриков та ін.). Методологічні й загальнотеоретичні досліджуваного об’єкта, відображає і відтворює в
основи педагогічного моделювання визначено у пра- більш простому вигляді структуру, властивості, взає-
цях І. Бестужева-Лади, Б. Гершунського. На необхід- мозв’язки і відносини між елементами цього об’єкта.
ності проведення прогнозування та здійснення педа- Безпосереднє вивчення об’єкта пов’язано з будь-
гогічного моделювання наголошували у своїх розроб- якими труднощами, наприклад, управлінського, фі-
ках педагоги О.Величко, В. Сухомлинський. Специ- нансового або технічного характеру. Модель – це «...
фічні особливості здійснення процедури педагогічно- система, яка сформована подумки або матеріально
го моделювання в системі освіти розкрито у дослі- реалізована, яка, відображаючи або відтворюючи
дженнях М. Чобітька, Л. Шиліної та ін., концепцію об’єкт дослідження, здатна замінювати так, що її ви-
методу моделювання обґрунтовано в роботах О. Аку- вчення дає нову інформацію про цей об’єкт» [7, c. 17].
лової, Н. Кузьміної, І. Новик, В.А. Штофф й ін. Суть методу моделювання полягає у встановленні
О. Акулова зазначає, що вивчення теоретичних ос- подібності явищ, адекватності одного об'єкта іншому
нов методу наукового моделювання і практичного в певних відносинах і на цій основі перетворення
його застосування на освітніх системах дає підставу простішого за структурою і змістом об’єкта в модель
стверджувати, що в цьому процесі виражений діалек- більш складного. Виявлення характерних рис, власти-
тичний шлях становлення педагогічної теорії - через востей, ознак існуючих явищ, процесів педагогічної
безліч моделей (перший етап пошуку та аналізу ана- практики, пошук їх нового компонування і поєднання
логів за критеріями подібності), що характеризують дає досліднику можливість моделювання принципово
окремі сторони освітнього процесу, до синтетичної нового стану досліджуваного. Так виникають моделі-
теорії, послідовно розкриває, в згоді з експериментом гіпотези, що мають ймовірний характер і вимагають
(другий етап створення та оперативного дослідження перевірки, моделі-концепції, що перетворюються в
моделі) сутність процесу в цілому (третій етап синте- науково обгрунтованій теорії.
зування і перенесення знань) [1]. В Штофф звертає У зв’язку підвищенням теоретичного рівня науки в
увагу на імітаційне моделювання, під яким розумієть- педагогіці моделювання набуває особливого значен-
ся процес проектування моделі реальної системи і ня, оскільки воно нерозривно пов’язане з абстрагу-
49
ванням й ідеалізацією, за допомогою яких відбуваєть- Звертаємо увагу на модель, що була запропонована
ся виділення сторін модельованих об’єктів, що відо- голландськими вченими Л. де Калуве, Е.Марксом, М.
бражаються на моделі. У процесі створення теорії Петрі [3]. Основна ідея їхнього підходу полягає у
широке застосування знаходять модельні уявлення виокремленні в кожній навчально-виховній установі
(або моделі-уявлення), які можуть бути ідеалізовани- освітньої та організаційної системи, які знаходяться у
ми об’єктами дослідження і в цій їх функції служать взаємодії. Від того, які ці системи, залежить здатність
незамінним засобом теоретичного педагогічного ана- освітньої установи досягати тих чи інших результатів
лізу. Механізм педагогічного моделювання включає освіти. Освітня та організаційна системи повинні бути
наступні операції: перехід від природного об’єкта до внутрішньо узгоджені. Якщо такого узгодження не-
моделі, побудова моделі; експериментальне дослі- має, то всередині освітньої установи буде виникати
дження моделі; перехід від моделі до природного напруження. Автори розглядають основні типи цих
об'єкту, що полягає в перенесенні результатів, отри- систем. Кожному типу освітньої системи вони став-
маних при дослідженні, на даний предмет. лять у відповідність певний тип організаційної. В
Для з’ясування теоретичних основ педагогічного результаті задаються моделі організаційно-освітніх
моделювання в системі підготовки менеджерів освіти систем, використовуючи які, можна діагностувати
нами використано методи аналізу наукової інформації стан освітньої установи і визначити напрямки її роз-
щодо концептуальних підходів до моделювання, порі- витку.
вняння та абстрагування для обґрунтування особли- Вчені описують п’ять організаційних моделей осві-
востей моделей освітньої установи, узагальнення для тньої установи: сегментна, лінійна, колегіальна, мат-
формулювання висновків. рична, модульна [3, с. 131 - 135]. Характерними озна-
Результати і їх обговорення. У професійній підго- ками сегментної організації є автономна позиція пе-
товці менеджерів освіти з метою конкретизації науко- дагогів, кожен з яких може керуватися власним сти-
вого пізнання та визначення логіки психолого- лем в рамках навчального предмета; керуючий орган
педагогічного міркування варто звернути увагу на те, виконує адміністративні функції, основною з яких є
що у педагогіці моделюють як зміст освіти, так і на- забезпечення освітньої установи всім необхідним для
вчальну діяльність. У вузько предметному сенсі бу- нормальної роботи, нагляд за станом будівель, дотри-
дують наукові моделі як апарат для викладання конк- мання законодавства тощо. Сегментна організація
ретних навчальних дисциплін. Досить широко засто- складається з секторів, слабко пов'язаних один з од-
совується моделювання навчального матеріалу для ним (відносини з навколишнім середовищем мають
його логічного упорядкування, побудови семантичних закритий характер, контакти з батьками здійснюються
схем, подання навчальної інформації в наочній формі тільки з приводу їх власних дітей). При лінійній орга-
і в розрахунку на образні асоціації за допомогою нізації, крім вертикальних освітніх секцій, існують
мнемонічних правил. горизонтальні: предметні методичні об’єднання
Для такого кола питань, як побудова навчальних обов’язково виконують консультативні функції. вчи-
планів і програм, різних способів організації діяльно- телі крім своїх основних обов’язків повинні бути
сті учнів, управління освітою, вибір критеріїв ефекти- класними керівниками, проводити позааудиторну
вності технології, видів і способів контролю, оціню- роботу, брати участь в роботі методичних об'єднань.
вання та звітності, в педагогіці застосовується термін Важливу роль відіграє менеджмент й ієрархічні зв'яз-
освітня модель, який визначається як: логічно послі- ки: заступники директора утворюють окремий рівень
довна система відповідних елементів, що включає цілі управління, їх основне призначення - координація
освіти, зміст освіти, проектування педагогічної техно- роботи самостійних підрозділів школи; директор від-
логії та технології управління освітнім процесом, повідальний за зовнішні зв’язки, фінанси і освітню
навчальних планів і програм [2]. політику школи. Для організації третього типу - коле-
Базовим положенням для побудови моделей є виді- гіальної - характерна побудова всіх або майже всіх
лення трьох основних складових - цілей, змісту і про- освітніх секцій за горизонтальним принципом: очо-
цесу освіти, організаційної структури освітньої уста- лює таку одиницю заступник директора; предметні
нови. В основі тієї чи іншої освітньої мети лежить методичні об'єднання виконують функцію вироблен-
певна філософська концепція - той чи інший погляд ня стратегії у всьому, що стосується викладання пре-
на людину і його місце в суспільстві, зв'язку освітньої дмета; вони досить автономні; рішення приймаються
установи і суспільства тощо. Відповідно до мети від- тільки за наявності консенсусу; вищим колегіальним
бувається формування змісту освіти та організаційної органом, який виробляє стратегію, є збори, в якому
структури кожної конкретної освітньої установи. беруть участь голови методичних об’єднань, директор
Найбільш ефективно освітня установа працює тоді, і його заступники. Головна риса четвертого типу ор-
коли існує узгодженість трьох складових, тобто виб- ганізації - матричної - створення двох типів підрозді-
раний зміст освіти є найбільш адекватним поставле- лів: команди педагогів та підрозділи управління уч-
ній меті, а організація побудована так, щоб максима- нями, які включають вчителів, які пройшли тренінг в
льно «підтримати» освіту. різних ролях (консультанта, наставника і ін.). Підроз-
Вивчення досвіду моделювання освітніх систем та діли управління покликані розвивати стратегію своєї
їх структурних компонентів сприятиме формуванню роботи, виходячи не тільки з навчання, а й їх особис-
ціннісних основ підготовки, що пов'язано з визначен- тісного розвитку і соціального функціонування учнів.
ням традиційних і нових цінностей освітньої установи Адміністрація освітньої установи основну увагу при-
(формування місії, визначення цілей діяльності, роз- діляє забезпеченню кооперації підрозділів школи. За
виваюча освітнє середовище тощо). модульним типом організації викладання і управління
50
учнями повністю інтегровані. Це забезпечується шля- іншої культури, що є складовими міжкультурної ком-
хом формуванням в структурі невеликих автономних петентності.
команд. У кожній модульній команді її учасники до- Для менеджерів освіти важливим є розуміння між-
тримуються спільних поглядів на освіту і на два його культурної взаємодії в освітній діяльності, яка може
аспекти - викладання і управління. Педагогічна діяль- бути відображена на двох рівнях професійної культу-
ність здійснюється з постійним складом учнів впро- ри: рівень індивідуальних професійних навичок, цін-
довж декількох років. Загалом, всередині можливого ностей, стереотипів поведінки і рівень культурного
поля розвитку освітньої установи автором виділені осмислення співтовариством цієї діяльності - усвідо-
п’ять концептуальних освітніх організаційних моде- млення основних цілей, цінностей, принципів, змісту
лей, кожна з яких складається з певного набору взає- діяльності, відповідного відбору раціональних форм і
мопов’язаних і взаємоузгоджених компонентів. Набір методів останньої. При цьому під професійною куль-
компонентів є універсальним для всіх моделей, зміст, турою найчастіше розуміється досвід професійної
або наповнення, компонентів різна для кожної моделі. діяльності, що зберігається в різних культурних фор-
Вивчення досліджень вітчизняних і зарубіжних пе- мах [6, c. 19]. Моделі професійної діяльності можна
дагогів дають змогу виявити чинники, що впливають умовно поділити на дві групи: моделі, орієнтовані
на ефективність функціонування освітньої установи в переважно на розкриття логіки діяльності (логіко-
сучасному світі. культурні) і моделі, головним завданням яких є опис
О.В.Акулова зазначає, що істотний вплив на про- тих і інших методів і процедур діяльності (соціокуль-
дуктивність діяльності освітньої установи має зміна турні) моделі. Для побудови ефективної міжкультур-
позиції вчителя, яка зумовлена включенням його в ної взаємодії фахівців в галузі управління освітою
процес прийняття управлінських рішень на рівні осві- аналіз індивідуальної професійної культури має пер-
тньої установи, що дозволяє йому здійснювати більш шорядне значення. У свою чергу моделі як частина
складну професійну діяльність, включатися в органі- професійної культури впливають на саму професійну
зацію і проведення дослідно-експериментальної робо- діяльність, а значить, на реальні професійні цінності і
ти зі зміни процесу навчання, передбачати наслідки і стереотипи. Погоджуємося з твердженням
нести відповідальність за прийняті зміни, прорахову- Л.Фішмана, що професійна культура менеджера по-
вати можливі ризики, будувати суспільні відносини винна припускати відповідні погляди і уявлення про
на основі взаєморозуміння і партнерства [1]. призначення керівника в освітній системі, про об’єкт
Вивчення наукових джерел дає підстави говорити управління і лише деякі технологічні переваги. Для
про модель «п’яти факторів» ефективної школи, яка менеджерів освіти освітою інтерес представляє кла-
включає в себе: сильне адміністративне керівництво, сифікація ділових культур голландського вченого Г.
позитивний внутрішній клімат; орієнтацію на базові Гофстеде, який виділяє чотири основних параметри
академічні навички; очікування більш високих ре- характеристики ділової культури: співвідношення
зультатів учнів з боку батьків; систему контролю за колективізму й індивідуалізму; дистанція влади; спів-
досягненнями учнів. В аналогічній моделі ЮНЕСКО відношення матеріальних і духовних орієнтирів; від-
розглядається шість чинників: орієнтація на чітко ношення до невизначеності [9].
сформульовані цілі; позитивне керівництво; стабіль- Отже, педагогічне моделювання професійної підго-
ність педагогічного колективу; чітко спланований і товки менеджерів освіти можна представити як пос-
скоординований навчальний план; залученість батьків тановку цілей підготовки через особливості розвитку
у шкільні справи; раціональне використання вільного освіти і трансформацій параметрів управлінської ку-
часу. льтурних, конструювання професійної підготовки
Аналіз літератури [4; 6; 8] показує, що керівники через підбір навчальних матеріалів, управлінських
шкіл, які домагаються високої ефективності, мають завдань, розвиток особистісної управлінської практи-
переваги в наступних чотирьох сферах діяльності: у ки через оцінку сформованості міжкультурної компе-
формулюванні місії і цілей школи; в управлінні про- тентності як структурного компоненту професійної
цесом навчання; у створенні «академічного клімату»; діяльності.
у створенні системи підтримки діяльності педагогіч- Висновки. Аналіз наукової літератури дає підстави
ного персоналу [6, c. 38]. Виділені чинники конкрети- зробити висновки, що побудова моделі професійної
зують основні характеристики сучасного виміру уп- підготовки менеджерів освіти передбачає врахування
равління і задають своєрідну «рамку аналізу» сучас- чинників, що мають істотний вплив на ефективне
ної управлінської діяльності в освітній установі функціонування освітньої установи. Структурними
В умовах інформаційного суспільства при визна- системоутворюючими компонентами сучасної моделі
ченні шляхів взаємодії різних освітніх систем необхі- професійної підготовки менеджера освіти є змістове
дно зважити ще на один чинник – міжнародне співро- наповнення скоординованого навчального плану, що
бітництво та розвиток інтеграційних процесів, орієн- спрямований на якість підготовки і формування клю-
тованих на взаємозбагачення освітніх систем і тради- чових компетентностей щодо визначення цілей, ство-
цій. Це передбачає спрямованість професійної підго- рення позитивного клімату і сприятливого освітнього
товки фахівців в галузі управління на знання європей- середовища освітньої установи; формування лідерсь-
ської управлінської культури, відкритість і гнучкість ких якостей менеджерів освіти; ціннісна орієнтація
власної інтерпретації проблем розвитку школи в кон- програми на сприяння становленню управлінця як
тексті вітчизняної управлінської культури, а також на суб'єкта освітньої політики громадянського суспільс-
розвиток ряду індивідуальних характеристик: терпи- тва.
мості, здатності до емпатії, позитивного ставлення до
51
1. Акулова О.В. Концепция системных изменений школьно- http://library.by/portalus/modules/shkola/readme.php
го процесса обучения в условиях перехода к информаци- 6. Фишман Л.И. Модель образовательного менеджмента в
онному обществу. – СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герце- России: ценности и стереотипы. – Казань –Самара:
на. – СПб. 2003. – 200 с. СИПКРО. 1997. – 304 с.
2. Дахин А.Н. Педагогическое моделирование: сущность, 7. Штофф В.А. Моделирование и философия. – М.-Л.:
эффективность и ... неопределенность // [Електронний Наука, 1966. – 303 с.
ресурс]. – Режим доступу: www.iuro.websib.ru/dakhin.htm 8. Черненко Н. М. Концептуальна модель підготовки май-
3. Калувэ де Л., Маркс Э., Петри М. Развитие школы: моде- бутніх менеджерів освіти до управління ризиками у нав-
ли и изменения / Пер. с англ. под ред. А.К.Зайцева. – Ка- чальних закладах // Збірник наукових праць «Педагогіка
луга: Калужский институт социологии, 1993. – 240 с. та психологія». – Харків, 2016. – Вип. 52. [Електронний
4. Корнетов Г.Б. Педагогика в поиске базовых моделей ресурс]. – Режим доступу:
образовательного процесса // Школьные технологии. – http://oaji.net/articles/2016/1054-1461313940.pdf
1999. – № 1–2. – С.61 – 69. 9. Hofstede, G. (2001). Culture’s Consequences: Comparing
5. Лазарев В. С. О развивающихся педагогических системах Values, Behaviors, Institutions and Organizations across
[Электронный ресурс]: – Минск: Белорусская цифровая Nations. Thousand Oaks CA: Sage.
библиотека LIBRARY.BY. – Режим доступа:
REFERENCES
1. Akulova, O.V. (2003). The concept of school education sys- http://library.by/portalus/modules/shkola/readme.php (in
tem change processes in transition to information society. Russ.)
St.Petersburg: A.I Gertsen RSPU Publ. 200p. (in Russ.) 6. Fishman, L.I. (1997). The model of educational management
2. Dakhin, A.N. Pedagogical modeling: the essence, the efficien- in Russia: values and stereotypes. Kazan -Samara: SIPKRO
cy and ... uncertainty. Available at: (Samara Regional Advanced Training Institute). 304 p. (in
www.iuro.websib.ru/dakhin.htm (in Russ.) Russ.)
3. Kaluve, de L., Marx, E., Petri, M. (1993). School develop- 7. Stoff, V.A. (1966). Modeling and philosophy. Moscow: Nau-
ment: models and changes. Kaluga: Kaluga Institute of Soci- ka, 303 p. (in Russ.)
ology. 240 p. (in Russ.) 8. Chernenko, N.M. (2016). Conceptual model of future manag-
4. Kornetov, G.B. (1999). Pedagogy in search of basic educa- ers training to risk management education in schools. Zbirnyk
tional process models. Shkolnye tekhnolohyy (School tech- naukovykh prats «Pedahohika ta psykholohiia» (Scientific
niques). V.1. P.61-69 (in Russ.) journal “Pedagogy and Psychology”), Vol. 52. Available at:
5. Lazarev, V.S. About the developing pedagogical systems. http://oaji.net/articles/2016/1054-1461313940.pdf
Minsk: Belarusian Digital Library. Available at:
Теоретические основы педагогического моделирования профессиональной подготовки менеджеров образования

Товканец О.
Аннотация. В статье рассматриваются теоретические подходы к формированию модели профессиональной подготовки
менеджеров образования: определение сущности метода моделирования и образовательной модели как логически последо-
вательной системы, включая проектирование педагогической технологии и технологии управления образовательным про-
цессом. Выявлены структурные компоненты модели профессиональной подготовки менеджера образования: содержатель-
ное наполнение учебного плана, формирование лидерских качеств, ценностная ориентация программы на содействие ста-
новлению управленца как субъекта образовательной политики.
Ключевые слова: менеджер образования, профессиональная підготовка, моделирование.
Theoretical principles of pedagogic modeling in the professional training of education managers

Tovkanets O.
Abstract. The article deals with theoretical approaches to the formation of vocational training model for education managers, includ-
ing the definition of the modeling method and educational model sense as a coherent system, stating the design of educational tech-
nology and educational process control technology. The structural components of the vocational training model for education manag-
ers have been identified, including: substantive content of the curriculum, the formation of leadership skills, program value orienta-
tion to encourage the development of the manager as a constituent of educational policy.
Keywords: education manager, professional training, modeling.
52
Базові поняття інклюзивної освіти у мальтійскому науковому дискурсі

А. А. Вербенець
Криворізький державний педагогічний університет, Кривий Ріг, Україна
E-mail: verbenetsanna@gmail.com
Анотація. У статті уточнено базові поняття інклюзивної освіти у мальтійському науковому дискурсі. Проаналізовано сутність
ключових термінів, котрі складають смислову структуру статті: «інклюзія», «інтеграція», «мейнстрімінг», «ізоляція», «сегре-
гація», «інклюзивна освіта», «спеціальна освіта», «учні з особливими освітніми потребами». На основі вивчення міжнародних
документів та наукових праць мальтійських учених виявлено особливості основної термінології в галузі інклюзивної освіти,
котрі актуалізують необхідність перетворень у соціальній, освітній, культурній, політичній сферах з метою задоволення різних
потреб усіх категорій учнівства, подолання дискримінаційних ставлень до дітей з особливими освітніми потребами.
Ключові слова: поняття, інклюзивна освіта, науковий дискурс, Республіка Мальта.
В умовах сьогодення актуальним є розвиток норматив- загальною термінологічною експансією англійської

но-правової бази відповідно до міжнародних докумен- мови. Проте, як зауважує вчена, ця термінологія іноді
тів у сфері прав людини та вдосконалення механізмів вживається із досить суперечливою доречністю та
запровадження інклюзивної освіти в Україні. Це пе- відповідністю [2].
редбачає впровадження інклюзивного навчання для Вважаємо за доцільне уточнити базові поняття ін-
реалізації права на освіту людей з інвалідністю. Згідно клюзивної освіти на основі аналізу наукового дискурсу
Указу Президента України «Про затвердження Націо- Республіки Мальта. У 2007 році ця країна була однією
нальної стратегії у сфері прав людини» № 501 від 25 із перших держав-членів ООН, котра підписала Конве-
серпня 2015 року необхідним є забезпечення гаранто- нцію про права інвалідів та ратифікувала її в 2013 році.
ваного доступу до якісної і конкурентоспроможної За даними звітів з інклюзивної та спеціальної освіти,
освіти, створення ефективної системи всебічного роз- підготовлених робочими групами Міністерства освіти,
витку людини відповідно до її індивідуальних здібнос- молоді та праці (Ministry of Education, Youth and
тей та потреб. В Указі Президента України «Про акти- Employment) Республіки Мальта, Європейської агенції
візацію роботи щодо забезпечення прав людей з інвалі- розвитку освіти для людей з особливими потребами
дністю» № 678 від 3 грудня 2015 року акцентовано на (The European Agency for Special Needs and Inclusive
створенні умов для навчання дітей з інвалідністю в Education) та представниками Мальтійської Асоціації
інклюзивних групах (класах) навчальних закладів. батьків учнів державних шкіл (Maltese Association of
Проте залишається актуальним питання впорядку- Parents of State School Students), Республіка Мальта має
вання термінології в галузі інклюзивної освіти. У зако- один з найбільших серед країн-членів ЄС відсоток
нах про освіту, наказах Міністерства освіти і науки з учнів з обмеженими можливостями та/або особливими
1991 по 2016 рр. послуговуються різними термінами освітніми потребами (далі – ООП), котрі відвідують
для позначення учнів і студентів з особливими потре- загальноосвітні навчальні заклади.
бами/інвалідністю, а саме: «діти з особливими освітні- Метою статті є уточнення базові поняття інклю-
ми потребами», «молодь з інвалідністю», «діти з тяж- зивної освіти з орієнтацією на мальтійський
кими порушеннями розвитку», «діти з обмеженими науково-педагогічний дискурс.
можливостями здоров’я», «діти, які потребують корек- Ключовими поняттями, котрі складають смислову
ції фізичного або розумового розвитку», «особи, які структуру статті та вживаються в мальтійському нау-
мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не ковому дискурсі є наступні: «інклюзія», «інтеграція»,
можуть навчатись у звичайних навчальних закладах». «мейнстрімінг», «ізоляція», «сегрегація», «інклюзивна
Неузгодженість відповідної термінології, неоднозначна освіта», «спеціальна освіта», «учні з особливими освіт-
інтерпретація понять утруднює реалізацію інклюзивної німи потребами». Вважаємо за необхідне розглянути
освіти в Україні. сутність кожного з них.
Теоретико-методологічні засади понятійно- Доцільно відзначити, що поняття «інклюзія», «інте-
термінологічні визначення інклюзивної освіти висвіт- грація» та «мейнстрімінг» відбивають основні підходи
лено в працях Л. Будяк, І. Білозерської, М. Захарчук, А. до залучення дітей з ООП у загальноосвітній простір. У
Колупаєвої, І. Кузави, Т. Лормана, Ю. Найди, Л. Сав- вітчизняній та зарубіжній
чук, М. Сварника, Н. Софій, О. Таранченко та інших. психолого-педагогічній літературі та міжнародних
На неузгодженість термінологічного апарату та сис- документах існує багато тлумачень концепту «інклю-
теми реалізації права на освіту дітей з особливими зія», що обумовлено комплексним характером цього
освітніми потребами вказують вітчизняні дослідники, феномену. У термінологічному словнику з інклюзивної
зокрема Т. Бондар, котра зазначає, що в кожній дефіні- освіти, укладеному робочою групою проекту «Інклю-
ції поняття інклюзії потрібно акцентувати на позитив- зивна освіта в дії» (Inclusive Education in Action) за
ному ставленні до різноманітності, урахуванні потреб підтримки ЄС [13], інклюзія інтерпретується як процес
усіх учнів, забезпеченні рівного доступу до освіти та на урахування та реагування на різноманітність потреб
заходах щодо окремих категорій дітей без їх виклю- усіх дітей, молоді та дорослих через розширення їх
чення із загального процесу навчання. За словами дос- участі в навчанні, культурному житті, зменшення та
лідниці, це забезпечить покращення якості освіти для недопущення їх ізоляції в освітньому процесі. Це зумо-
всіх учнів [1, с. 42]. А. Колупаєва стверджує, що вини- влює необхідність у змінах сутності, підходів, структур
кнення та широке використання в Україні термінологі- та стратегій освіти.
чної лексики в галузі інклюзивної освіти зумовлені У наукових дослідженнях українських та російських
53
учених, зокрема Л. Байди, В. Болдирєвої, С. Дроздов- країни є характерними два напрями – мейнстрімінг та
ського, А. Колупаєвої, М. Малофєєва, Л. Міщик, М. інклюзія. Прогресивні нововведення в цих напрямах
Семак, О. Таранченко, С. Чеба та інших інклюзія інте- постійно апробуються та впроваджуються, паралельно
рпретується як система, процес, політика (реформа), проводяться моніторингові дослідження [15].
напрям, підхід, метод, форма, засіб, потреба, здатність У термінологічному словнику з інклюзивної освіти
тощо. Доречно зауважити, що мальтійськими вченими (Inclusive Education in Action: Glossary of Terms) понят-
виявлено суб’єктивну природу інклюзії. Зокрема про- тя «мейнстрімінг» визначено як надання будь-яких
фесор факультету соціального добробуту, Університет послуг, включаючи освіту, дітям з обмеженими мож-
Мальти (Faculty of Social Well-Being, University of ливостями в середовищі з іншими дітьми на користь
Malta) П. А. Бартоло (P. A. Bartolo) наголошує, що усім [11].
інклюзія є, по-перше, основною проблемою щодо за- Як зазначають М. А. Бухаг’яр та М. Б. Танті [6],
безпечення прав людини та соціальної справедливості, провідною ідеєю мейнстрімінгу є забезпечення умов
оскільки виключення особистостей та меншин призво- для навчання учнів з особливими потребами у звичай-
дить до дискримінації. По-друге, інклюзія є потребою ному класі (на постійній основі або при частковому
розвитку людей з обмеженими можливостями, оскіль- навчанні в спеціальному (корекційному) класі). Проти-
ки в її основі лежить базове прагнення особистості – лежними поняттями до інклюзії, інтеграції та мейн-
бути прийнятою іншими, й суспільство має забезпечи- стрімінгу є «ізоляція», «ексклюзія» та «сегрегація».
ти реалізацію цієї потреби для кожної людини чи групи Терміни «ізоляція» та «ексклюзія» використовуються
[5, c. 51]. як тотожні й переважно в соціальному контексті.
Аналіз дефініції поняття “інклюзії” уможливлює ви- У звіті Європейської комісії (2005 р.), присвяченому
окремити її характеристики, а саме: акцент на необхід- аналізу національних планів дій із соціальної інклюзії в
ності розвивати в людей позитивне ставлення до різ- країнах-членах ЄС (Report on Social Inclusion 2005)
номанітності та забезпечення рівного доступу до освіти [14], ізоляцію, зокрема соціальну, визначено як процес,
для всіх й особливо для дітей з ООП без їх виключення за яким групи населення або окремі люди «виштовху-
із процесу навчання. ються» на узбіччя суспільства, не мають змоги повною
Доцільно також з’ясувати сутність поняття «інтег- мірою брати участь у суспільному житті внаслідок
рація» як іншого підходу до надання освіти дітям з таких факторів, як бідність, відсутність базових знань і
ООП. У тлумачному словнику сучасної англійської можливостей або в результаті дискримінації. Це не
мови видавництва «Макміллан» («Macmillan English дозволяє цим верствам населення працевлаштуватися,
Dictionary») знаходимо наступне його визначення: в отримати освіту тощо. Крім того, вони мають обмеже-
загальному сенсі – як процес становлення повноправ- ний доступ до органів влади та участі в розробці, обго-
ним членом групи або суспільства й повного включен- воренні та прийнятті рішень, що впливають на їх жит-
ня в їх діяльність; в контексті інклюзії – як стратегія чи тя.
процес, спрямований на досягнення інклюзії [13]. У Завідувач кафедри геронтології Університету Маль-
документі «Міжнародні консультації з питань навчання ти (Department of Gerontology, University of Malta) М.
дітей з особливими освітніми потребами» (International Формоза (M. Formosa) [10] розглядає феномен соціаль-
Consultation on Early Childhood Education and Special ної ексклюзії (від англ. exclusion «виключення»). За
Educational Needs)[12] інтеграція визначається як зу- його словами, вона виявляється в таких сферах, як
силля, спрямовані на введення дітей у регулярний осві- суспільні відносини,
тній простір, а інклюзія — це політика і процес, який культурно-дозвіллєвій, громадській, матеріально-
дає змогу всім дітям брати участь у всіх програмах. фінансовій діяльності, системі послуг та ресурсів тощо.
Узагальнюючи ці визначення, відзначимо, що по- Як стверджує автор, соціальна ексклюзія є процесом,
няття «інтеграція» відбиває процес підготовки та адап- пов’язаним з відсутністю умов для реалізації прав лю-
тації дітей з ООП до освітнього простору звичайної дей, зокрема похилого віку, інвалідів у зазначених
школи. вище сферах. Таким чином, термін «ексклюзія» відби-
На необхідності розрізняти терміни «інтеграція» та ває втрату соціально незахищеними категоріями насе-
«інклюзія» наголошують мальтійські вчені. М. А. Бу- лення зв'язку із суспільством.
хаг’яр (M. A. Buhagiar), викладач педагогічного факу- М. Формоза зауважує, що в освітньому контексті ча-
льтету, Університет Мальти (Faculty of Education, стіше використовується термін «сегрегація», подібний
University of Malta) та М. Б. Танті (M. B. Tanti), вчитель за своєю сутністю до понять «ізоляція» та «ексклюзія».
школи Святого Франциска (St Francis School) [6] акце- У загальному сенсі сегрегація – це політика невклю-
нтують на тому, що поняття «інклюзія» має застосову- чення осіб до різних груп, виокремлення. У сфері осві-
ватися у більш широкому значенні, ніж «інтеграція». ти сегрегація передбачає виключення дітей з особли-
На думку вчених, інклюзія передбачає зміни в політиці вими потребами від більшості, створення спеціальних
шкіл, методах та ставленнях для того, щоб діти з обме- навчальних закладів [10].
женими можливостями, а також інші категорії учнівст- Вивчення наукових праць дозволяє дійти висновку,
ва, котрі були історично відкинуті або маргіналізовані, що мальтійські вчені в основному ототожнюють по-
самостійно досягли інтеграції (права навчатися в зага- няття «інклюзія» та «інклюзивна освіта». Викладач
льноосвітніх закладах разом із іншими учнями). педагогічного факультету Університету Мальти
Колектив авторів на чолі з Р. Султаною (R.Sultana), (Faculty of Education, University of Malta) Ч. А. Ферран-
професором педагогічного факультету університету те (Ch. A. Ferrante) вказує, що інклюзивна освіта є і
Мальти (Faculty of Education, University of Malta), дире- попередником, і результатом інклюзивного суспільства
ктором Євросередземноморського центру досліджень в [9, с. 77].
галузі освіти (Euro-Mediterranean Centre for Educational Варто відзначити, що в тлумаченні поняття «спеціа-
Research), зауважує, для сучасної освітньої політики льна освіта» існують розбіжності у вітчизняній та зару-
54
біжних системах освіти. В Україні це система освітніх У звіті щодо впровадження освітньої політики для
послуг для дітей з особливими освітніми потребами в вирішення проблеми соціальної нерівності (Changing
інтернатних закладах. За допомогою спеціальної освіти Inclusive and Special Education, 2008 р.), підготовленого
дефектологи виокремлюють способи корекції та нама- К. Вал’єхо та М. Дулі [7], зазначається що в Республіці
гаються компенсувати відхилення таких дітей, викори- Мальта не має чіткого визначення поняття «особливі
стовуючи клінічні, фізіологічні, психологічні й педаго- освітні потреби», проте умовно можна виокремити дві
гічні підходи. категорії учнів з ООП, а саме:
Ухвалена у 1994 р. Саламанкська декларація про 1. Учні з вираженими біологічними причинами, або
принципи, політику та практичну діяльність у галузі особливостями психофізичного розвитку. Інклюзивна
освіти осіб з особливими потребами (м. Саламанка, освіта Республіки Мальта ґрунтується на соціальній
Іспанія) [3], узагальнюючи попередній позитивний моделі інвалідності. Відповідно до неї останню вважа-
досвід в освітній сфері, декларує інклюзію головним ють нормальним аспектом життя, а не відхиленням, на
напрямом розвитку освіти. Особливість інклюзії поля- противагу медичній моделі. Ваду здоров’я розуміють
гає в тому, що система освіти має гнучко пристосову- як соціальну проблему, а не як характеристику особис-
ватися до потреб кожної дитини. При цьому дана де- тості. Це не дає змогу дітям з ООП у повному обсязі
кларація не виключає, що разом із сумісним навчанням користуватися освітніми послугами, котрі надаються
з іншими учнями в загальноосвітніх школах деякі діти школами в місцевій громаді, тому такі діти потребують
можуть навчатися і поза ними. У документі наголошу- додаткової підтримки в навчанні.
ється на динамічній ролі спеціальних шкіл, котрі розг- 2. Учні із соціальними причинами: представники рі-
лядаються як цінний ресурс для розвитку інклюзивних зноманітних меншин (релігійних, лінгвістичних, етніч-
шкіл. Спеціальні школи також можуть функціонувати них) та соціально-економічні групи (діти з неповних
як навчальні та ресурсні центри для працівників зага- або малозабезпечених сімей тощо).
льноосвітніх закладів. І, нарешті, спеціальні школи або П. А. Бартоло констатує, що в той час, як діти з ООП
відділення на базі звичайних шкіл можуть продовжува- беруть участь у всіх соціальних заходах та їх проблеми
ти організацію відповідної освіти для відносно невели- широко обговорюються засобами масової інформації,
кої кількості дітей з обмеженими можливостями розви- для мальтійського суспільства характерними є прояви
тку, котрим неможливо в повному обсязі надати освітні ксенофобії до біженців-мусульман з Північної Африки.
послуги в загальноосвітньому навчальному закладі. З метою уникнення цих негативних явищ дослідник
Викладачі факультету педагогічних наук Автоном- наголошує на необхідності впровадження принципів
ного університету Барселони (Facultat de Ciències de полікультурності передусім в загальноосвітніх навча-
l’Educació, Universitat Autònoma de Barcelona) М. Дулі льних закладах. Автор наводить приклад мусульмансь-
(M. Dooly) та К. Вальєхо (C. Vallejo) [8], вивчаючи кої школи, якою керує імам, проте школярі навчаються
особливості розвитку інклюзивної освіти в Республіці за національними програмами та більшість учителів є
Мальта, відзначають, що обидві системи – і спеціальна, католиками [4, c. 170].
й інклюзивна – функціонують в країні паралельно. Таким чином, аналіз базових понять інклюзивної
Спеціальні навчальні заклади з метою підвищення освіти у мальтійському науковому дискурсі дозволяє
якості освіти надають допоміжні послуги: психологіч- дійти висновку, що зазначені вище мальтійські вчені
не, медичне та духовне консультування, супровід та акцентують на необхідності розмежовувати поняття
фінансову підтримку. «інклюзія», «інтеграція» та «мейнстрімінг», але здебі-
Суб’єктами інклюзивної освіти є учні з особливими льшого ототожнюють терміни «інклюзія» та «інклюзи-
освітніми потребами. Важливо звернути увагу на те, вна освіта». Протилежними поняттями до зазначених
що згідно Саламанкської декларації [3] до числа цих вище є «ізоляція», «ексклюзія» та «сегрегація».
учнів належать діти з вадами здоров’я, обдаровані, З’ясовано, що в Республіці Мальта виокремлено дві
безпритульні, діти, що працюють, а також ті, що нале- категорії учнів з особливими освітніми потребами: 1)
жать до мовних, етнічних чи культурних меншин, й учні з вираженими біологічними причинами, або особ-
діти з несприятливих районів чи груп населення. У ливостями психофізичного розвитку; 2) учні із соціа-
Республіці Мальта дотримуються схожої позиції, про льними причинами (представники різноманітних мен-
що свідчать законодавчі акти, документи Міністерства шин).
освіти, молоді та праці Республіки Мальта, досліджен- Перспективами подальшого дослідження є аналіз
ня мальтійських учених П. А. Бартоло [4-5], М. А. Бу- основних підходів до навчання дітей з особливими
хаг’яра [6], М. Б. Танті [6], Ч. А. Ферранте [9] та ін. потребами в історії педагогічної думки.
1. Бондар Т. І. Теоретичні засади реалізації концепції інклю- 3. Саламанкская декларация о принципах, политике и практи-
зивної освіти [Електронний ресурс] / Т. І. Бондар // Science ческой деятельности в сфере образования лиц с особыми
and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. – потребностями [Электронный ресурс]: [принята на Все-
2014. – № II (18), Issue 37. – Режим доступу: мирной конференции по образованию лиц с особыми по-
http://seanewdim.com/uploads/3/2/1/3/3213611/bondar_t.i._ требностями: доступность и качество (Саламанка, Испа-
theoreti- ния, 7-10 июня 1994 г.)]. – Режим
cal_foundations_for_inclusive_education_policy_implementati доступа:http://www.notabene.ru/down_syndrome/
on.pdf. Rus/declarat.html
2. Колупаєва А. А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи: 4. Bartolo, P. A. Meeting the Diversity of Student Needs: the
монографія [Електронний ресурс] / А. А. Колупаєва. – К.: Development of Policy and Provisions for the Education of
«Самміт-Книга», 2009. – Режим доступу: Children with Disability in Malta / P. A. Bartolo // Yesterday’s
http://npu.edu.ua/!e- Schools: Readings in Maltese Educational History / Ed. R. G.
book/book/html/D/ikpp_kkp_Inkluzivna_ocvita/. Sultana. – Malta: PEG, 2001. – P. 203-233.
55
5. Bartolo, P. A. Special Issue: International Perspectives on SEN Northumbria University. – Newcastle, 2012. – 477 p.
and Inclusion / P. A. Bartolo, C. Blake, Z. Jacova // British 10. Formosa, M. Social Exclusion in Later Life: a Maltese Case-
Journal of Support for Learning. – the UK, 2007. – N 22(2) – P. Study [Electronic resource] / Scholarly Works – FacSoWGer;
50-51. University of Malta. – 2011. – Mode of access:
6. Buhagiar M. A. Working Toward the Inclusion of Blind Stu- https://www.um.edu.mt/library/oar//handle/123456789/1849.
dents in Malta: The Case of Mathematics Classrooms [Elec- 11. Inclusive Education in Action: Glossary of Terms [Electronic
tronic resource] / M. A. Buhagiar, M. B. Tanti // Journal of resource] / IEA Project Steering Group members. – Mode of
Theory and Practice in Education. – 2011. – №7(1).– P. 59-78. access: http://www.inclusion-in-
– Mode of access: action.org/iea/dokumente/upload/e1485_glossary-en-pr.pdf.
http://eku.comu.edu.tr/index/7/1/mabuhagiar_mbtanti.pdf. 12. International Consultation on Early Childhood Education and
7. Changing Inclusive and Special Education: Malta Case Study Special Educational Needs // Brochure on Inclusive Education ;
Report 4 [Electronic resource] / M. Dooly, C. Vallejo; Univer- All-Ukrainian Step by Step foundation. – Kyiv, 2004. – P. 51-
sitat Autonoma de Barcelona Barcelona, Spain. – 2008. – Mode 74.
of access: http://www.epasi.eu/CountryReportMT.pdf. 13. Macmillan English Dictionary [Electronic resource]. – NY:
8. Country Report: Malta [Electronic resource] / C. Vallejo, M. Macmillan Publishers Limited, 2009-2015. – Mode of access:
Dooly // Educational Policies that Address Social Inequality: a http://www.macmillandictionary.com/
programme of observation, analysis and innovation supported 14. Report on Social Inclusion 2005: an Analysis of the National
by the European Commission’s department of Education & Action Plans on Social Inclusion (2004-2006) Submitted by the
Culture, SOCRATES programme 2.1.2.; Faculty of Education 10 New Member States [Electronic resource]; European Com-
Universitat Autònoma de Barcelona, Spain. – Barcelona, 2008. mission. – 2005. – Mode of access:
– 22 p. – Mode of access: http://ec.europa.eu/employment_social/social_inclusion/
http://www.epasi.eu/CountryReportMT.pdf. docs/sec256printed_en.pdf.
9. Ferrante, Ch. A. A Case Study of Inclusion and Diversity: a 15. Sultana, R. Vocational Education and Training and Employ-
Whole School Approach Using the Social Model of Disability ment Services in Malta / R. Sultana, A. Spiteri, D. Norman, et
and Beyond: a thesis submitted in partial fulfilment of the real. ; the European Training Foundation. – Luxembourg: Office
quirements of the University of Northumbria at Newcastle up- for Official Publications of the European Communities, 2002. –
on Tyne for the degree of Doctor of Philosophy / Ch. A. Fer- 86 p.
rante ; School of Health, Community and Education Studies,
REFERENCES
1. Bondar T. I. Teoretychni zasady realizatsiyi kontseptsiyi http://npu.edu.ua/!e-
inklyuzyvnoyi osvity [E. resurs] / T. I. Bondar // Science and book/book/html/D/ikpp_kkp_Inkluzivna_ocvita/.
Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. – 3. Salamankskaya deklaratsyya o pryntsypakh, polytyke y prak-
2014. – №II(18),Issue37.– tycheskoy deyatelʹnosty v sfere obra-zovanyya lyts s osobymy
Rezhymdostupu:http://seanewdim.com/uploads potrebnostyamy [Élektronnyy resurs]: [prynyata na Vsemyrnoy
/3/2/1/3/3213611/bondar_t.i._theoreti-cal_foundations_for_ in- konferentsyy po obrazovanyyu lyts s osobymy potrebnosty-
clusive_education_policy_implementation.pdf. amy: dostupnostʹ y kachestvo (Salamanka, Yspanyya, 7-10
2. Kolupayeva A. A. Inklyuzyvna osvita: realiyi ta perspektyvy: yyunya 1994 h.)]. – Rezhym dostu-
monohrafiya [Elektronnyy resurs] / A. A. Kolupayeva. – K.: pa:http://www.notabene.ru/down_syndrome/ Rus/declarat.html
«Sammit-Knyha», 2009. – Rezhym dostupu:
Basic concepts of inclusive education in Maltese scientific discourse

A. Verbenets
Abstract. In the present article the basic concepts of inclusive education in Maltese scientific discourse have been specified. The essence
of the key terms composing the semantic structure of the research has been analyzed. They include such terms as “inclusion”, “integra-
tion”, “mainstreaming”, “isolation”, “segregation”, “inclusive education”, “special education” and “pupils with special educational
needs”. The analysis of international documents and research works of Maltese scientists enables to identify the peculiarities of the basic
terminology in the field of inclusive education that actualize the need for transformations in social, educational, cultural, political spheres
aimed at satisfying various requirements of all categories of pupils and overcoming discriminatory treatment of children with special
educational needs.
Keywords: concept, inclusive education, scientific discourse, Republic of Malta.
Базовые понятия инклюзивного образования в мальтийском научном дискурсе

А. Вербенец
Аннотация. В статье уточнены основные понятия инклюзивного образования в Мальтийском научном дискурсе. Проанализи-
рована сущность ключевых терминов, составляющих смысловую структуру исследования: «инклюзия», «интеграция», «мейн-
стриминг», «изоляция», «сегрегация», «инклюзивное образование», «специальное образование», «ученики с особыми образо-
вательными потребностями». На основе изучения международных документов и научных работ мальтийских ученых выявлены
особенности основной терминологии в области инклюзивного образования, актуализирующие необходимость изменений в
социальной, образовательной, культурной, политической сферах с целью удовлетворения различных потребностей всех кате-
горий учеников, преодоления дискриминационных отношений к детям с особыми образовательными потребностями.
Ключевые слова: понятие, инклюзивное образование, научный дискурс, Республика Мальта.
56
До питання ефективної організації навчально-виховного процесу в

сучасній загальноосвітній школі
Л. Ю. Вовкочин
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Corresponding author. E-mail: milav75@mail.ru
Анотація. У статті розкриваються методи та форми організації навчально-виховного процесу в сучасній загальноосвітній
школі та особливості педагогічної діяльності О. Захаренка – видатного українського педагога, академіка НАПН України,
директора Сахнівської середньої школи Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. Його оригінальна педагогічна
система, основою якої є виховання у тісному взаємозв’язку школи, сім’ї та громадськості, у постійному створенні та онов-
ленні матеріально-технічної бази школи руками вчителів, учнів та їхніх батьків, спільному використанні результатів праці,
нині викликає значний інтерес для наукового обґрунтування новітніх педагогічних ідей. Доцільно наголосити, що основні
форми та методи формування життєвих цінностей учнів у школі О. Захаренка базувалися на самопізнанні, самовдоскона-
ленні, самоствердженні особистості в колективі, суспільстві, що є надзвичайно актуальним з погляду ефективної організації
навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи.
Ключові слова: оригінальна педагогічна система, навчально-виховний процес, талановиті педагогічні ідеї, практики пе-
дагогічної реальності, формування особистості.
Вступ. Історія педагогіки розповідає про багатьох Результати та обговорення. О. Захаренко – мис-
відомих практиків: вони успішно керують школами, литель, учений, новатор – зробив значний внесок у
проводять бездоганні уроки, здійснюють ефективний розвиток вітчизняної педагогіки, залишив класичну
виховний вплив. Однак роблять це на основі власного теоретико-педагогічну спадщину: як педагог-практик
емпіричного досвіду, часто інтуїтивно застосовуючи він дав путівку в життя сотням громадянам України,
форми, методи, засоби, не узагальнюючи свої досяг- створив унікальну, відому за межами близького та
нення. Однак деяким з них вдається піднятися до далекого зарубіжжя школу, яка впродовж 60-90 років
філософського розуміння освіти, стати теоретиком і ХХ століття була в авангарді вітчизняної педагогічної
практиком педагогічної реальності, освітнього фено- думки. Кількість лише літературних публікацій за
мену. його життя перевищує 600.
До плеяди науковців-практиків додаємо постать Сахнівську школу, створену О. Захаренком, часто
Олександра Захаренка – видатного українського педа- називають школою-толокою, школою-родиною, адже
гога, академіка НАПН України, директора Сахнівсь- збудована вона виключно руками вчителів, учнів і
кої середньої школи Корсунь-Шевченківського райо- батьків. Їхньою безкорисливою працею створена вся
ну Черкаської області. матеріально-технічна база школи.
Огляд останніх публікацій з теми. Діяльність О. Аналізуючи педагогічну систему О. Захаренка, по-
Захаренка та унікальну систему роботи Сахнівської дії, факти з життя Сахнівської середньої школи, влас-
школи досліджують українські вчені, викладачі та ний досвід спілкування, можна констатувати: з пер-
вчителі. У книзі «Слово до нащадків» (упорядник – ших років самостійної професійної діяльності спочат-
директор Черкаського обласного інституту післядип- ку як вчителя, потім директора, у нього чітко сформу-
ломної освіти педагогічних працівників Н. Чепурна) валася позиція, що стала провідним напрямом у робо-
вміщені окремі статті із книг О. Захаренка, періодич- ті очолюваного педагогічного колективу – виховання
них видань, виступи, спогади про становлення педа- молодої людини, яке має всеохоплюючий характер [3,
гогічного колективу, розбудову школи. Чільне місце с. 15]. Всеосяжність виховання виражається, насампе-
відведено порадам директора: як формувати взаємини ред, в тому, що воно несумісне з порційністю, власти-
в колективі, як підтримувати потяг до знань, як вихо- вою навчальному процесу. Виховувати окремі риси і
вувати духовність тощо [1]. У праці Л. Березівської, властивості особи у певній послідовності й черговос-
Н. Побірченко «Авторська школа О.А. Захаренка» ті, як це буває при вивченні певних порцій навчально-
зроблена спроба аналізу системи роботи Педагога [2]. го матеріалу, практично неможливо. Певне явище,
Мета статті – розкрити аспекти ефективної органі- факт, форма роботи, у тому числі й саме навчання,
зації навчально-виховного процесу загальноосвітньої всебічно впливають на особистість, позначаючись
школи через аналіз педагогічної системи О. Захарен- водночас на формуванні в неї позитивних чи негатив-
ка. них морально-етичних, естетичних і будь-яких інших
Матеріали і методи. У процесі роботи над темою властивих людині рис.
були використані методи ретроспективного та систе- Дидактичний чинник відігравав у педагогічній сис-
много аналізу педагогічних науково-практичних темі О. Захаренка велику роль, але не вирішальну.
праць та приватного архіву родини Захаренків щодо Можна стверджувати, що дидактична система його
визначення системи навчально-виховної роботи дире- авторської школи, а саме: мета та зміст навчання,
ктора школи О. Захаренка; методи співставлення і методи та форми організації навчання – була підпо-
систематизації для з’ясування ефективних форм нав- рядкована виховній меті. Проте педагог неодноразово
чання та виховання учнів у сучасній загальноосвітній наполягав на рівних можливостях у навчанні для сіль-
школі. ських і міських дітей, відстоював необхідність «під-
57
няти знання учнів на рівень світових стандартів» [4, с. враховував можливості всіх складників соціального
11]. простору: педагогічний колектив не тільки підтриму-
У Сахнівський середній школі навчально-виховний вав зв’язки з різними закладами, об’єднував їхні зу-
процес розглядався не як сума навчальних і виховних силля у вихованні учнів, а й фактично досяг того, що
зусиль, а як єдиний, нерозривний, розвивальний про- школа стала духовно-інтелектуально-культурним
цес, в якому слова «праця» і «радість», «навчання» і центром села. Зусилля вченого-практика, спрямовані
«творчість» були словами-синонімами. Акцентуючи на педагогізацію середовища, сприяли залученню
увагу на ролі вчителя, педагог створив авторську батьківської громадськості до шкільних справ і тим
педагогічну систему не лише для учнів, а й для їхніх самим забезпечували позитивний вплив не тільки на
батьків та вчителів, що забезпечило формування у школярів, а й на доросле населення села Сахнівка.
вихованців моральних якостей, самостійності у пізна- Досліджуючи діяльність Педагога, варто виокре-
вальній діяльності, працездатності, ціннісного став- мити його ставлення до організації педагогічно доці-
лення до навколишнього світу. льного учнівського самоврядування. Зрозуміло, мате-
У практичній діяльності О. Захаренко спирався на ріально-технічні і духовні надбання Сахнівської шко-
сформульовані і обґрунтовані ним концептуальні ли не змогли з’явитися зусиллями лише педагогів без
положення, що були підґрунтям вибудованої педаго- опори на учнівський колектив. Учні школи над Россю
гічної системи. Вона охоплювала освітній процес у вирішували всі важливі проблеми організації свого
всій його цілісності, інтегруючи навчальну, позана- життя і діяльності, аж до фінансових. О. Захаренко
вчальну, позашкільну діяльність школярів, співпрацю був переконаний: коли учнівському самоврядуванню
педагогів, батьків та жителів села, а також діяльність надають не фіктивні, а реальні права, тоді в школі
та спілкування між ними поза межами класу і школи. розгортається реальне управління життям дитячого
Найважливішими серед усього розмаїття засад діяль- колективу.
ності педагог-науковець вважав такі: У зв’язку із відсутністю більш-менш цілісної сис-
1. Яскраво виражена цілеспрямованість педагогічного теми орієнтацій у сучасній вітчизняній едукаційній
процесу, його неперервність, циклічність, наступ- системі нагальною є потреба в осмисленні чіткого і
ність, послідовність, взаємозв’язок мети, змісту, форм зрозумілого вектору розвитку української освіти,
і методів. який, на наше переконання, має відповідати духовним
2. Єдність школи, сім’ї, громадськості у вихованні основам слов’янського етносу. Фундаментом вектору
учнів, високий громадський авторитет школи. поступу будуть слугувати вітчизняні педагогічні сис-
3. Увага до духовного світу дитини, її здоров’я, ба- теми. До таких автори статті відносять авторську
чення в колективі однолітків, знання сім’ї школяра. педагогічну систему О. Захаренка, провідним іннова-
4. Широкий спектр видів діяльності, вибір у конкрет- ційним методом якої стала «педагогіка конкретної
ний час тих, які найбільш ефективно реалізують пос- мети».
тавлені виховні завдання, взаємозв’язок напрямів Ми виокремлюємо «педагогіку конкретної мети»
виховання; врахування можливостей і особливостей як новаторський педагогічний метод ХХ століття, що
віку показав дієвість і педагогічну доцільність.
5. Діалектичний підхід до методів виховання, їхня Педагогіка конкретної мети – це заснований на
систематизація, прагнення комплексного впливу на ідеях О. Захаренка метод педагогічного впливу, за
свідомість, вибір провідних методів, враховуючи допомогою якого підготовка дитини до участі у виро-
особливості дитини, творення нових методів і їхнє бничому, культурному і громадському житті суспіль-
доцільне поєднання. ства здійснюється шляхом спільного визначення вчи-
6. Діяльне учнівське самоврядування, постійне його тельсько-учнівських ідей-задумів та їх подальшої
вдосконалення і зростання ролі. реалізації у системі школа-учень-родина.
7. Педагогічний романтизм, натхненність, окриленість Основні завдання «Педагогіки конкретної мети»:
усіх форм, методів і засобів виховання, їхня естетиза- – виховання творчих особистостей, які не будуть гви-
ція. нтиками соціального механізму, а зростатимуть
У контексті реалізації концептуальних ідей і поло- людьми вільними, готовими і здатними докласти всіх
жень у діяльності Сахнівської середньої школи вио- зусиль для перетворення навколишнього життя на
кремлені загальні шляхи, форми, методи. краще, більш гармонійне, більш щасливе;
Суспільно корисна праця. Це праця творча, соціа- – залучення дітей до продуктивної праці на користь
льно значуща, спільна, у якій виховують і задум, і сам усієї громади не як зовнішньообов’язкової або праці
процес, і його результати, що впливають не тільки на як виду покарання, а такої, яка йде від внутрішнього
сучасне покоління, але й на наступні. О. Захаренко покликання кожної людини до творчості як основного
стверджував, що організація трудового виховання без способу самореалізації;
посильної продуктивної праці така ж сама утопія, як і – широке застосування у різних підсистемах авторсь-
навчання плаванню без води. кої педагогічної системи О. Захаренка;
Реалізація педагогічних завдань, на думку педаго- – створення колективу вільних людей з максимальним
га-новатора, здійснюється шляхом створення позити- використанням його виховних можливостей, зокрема
вного виховного середовища, усі складові якого функ- для формування таких якостей як доброта, самопоже-
ціонували заради забезпечення сприятливих умов для ртва, людяність, патріотизм, любов та інших;
розвитку дітей з урахуванням їхніх здібностей та об- – покращення матеріальних умов школи і громади.
дарувань. Намагаючись забезпечити повноцінний Одним із визначальних засобів ефективної реаліза-
виховний вплив на учнів своєї школи, О. Захаренко ції начально-виховних завдань О. Захаренко вважав
58
стимулювання, неодноразово зазначаючи: «Стимул і вості, відповідальності, справедливості, чуйності в

ще раз стимул». У школі були передбачені стипендії процесі оптимального використання виховного поте-
для відмінників та за успіхи учнів у вивченні окремих нціалу різних видів діяльності; активна участь школя-
предметів, призи за активність у шкільних справах, рів у суспільно корисній трудовій діяльності, самооб-
грамоти за успіхи в олімпіадах і, навіть, маленькі слуговуванні, праці у зведених загонах, гуртках тощо;
призи (моделі, цукерки, іграшки). організаційно-діяльнісна система взаємодії учнів із
Колектив, який очолював Олександр Антонович, членами педагогічного колективу школи, з односель-
розумів важливість врахування міри у застосуванні цями, творчого обміну думками як могутнього чин-
стимулів, бо, як каже педагогічна наука, надмірне ника, спрямованого на об’єктивне вираження особис-
заохочення має здатність інтеріоризуватися у своєрід- тісного вчинку.
ну залежність. У системі морально-духовного виховання О. Заха-
Життєвим кредо, педагогічним переконанням О. ренка ефективним шляхом формування вищих людсь-
Захаренка була думка про необхідність педагогізації ких якостей є раціональна організація самоврядуван-
батьків. За роки своєї творчої діяльності він створив ня. Воно розвиває в учнів організаторські здібності,
дієву та ефективну систему родинного виховання. почуття відповідальності, ініціативу, одночасно ви-
За переконанням педагога, успіху в родинному ви- ступаючи однією з головних умов розвитку самостій-
хованні можна досягнути за умови, коли батьки бу- ності. У школі вдалося налагодити самоврядування
дуть активно взаємодіяти зі школою: підтримувати учнів на паритетних засадах з адміністрацією, з педа-
тісний зв’язок, систематично займатися самоосвітою, гогічним колективом. При його здійсненні панувала
виконувати педагогічні рекомендації вчителів, підт- толерантність у взаємовідносинах учнів і педагогів.
римувати авторитет школи, вчителя, враховувати Учні чітко уявляли, до чого їм необхідно докласти
індивідуальні особливості своїх дітей, добровільно зусилля задля свого блага й блага колективу.
брати участь у всіх шкільних заходах, а не лише при- Невід’ємна складова життя в Сахнівці – це форму-
ходити на збори чи урочисті свята, створювати у сім’ї вання поваги вихованців до себе, їхнє прагнення до
культ Знань, Добра, Людини. самовираження. «Дух самоповаги у вихованців утвер-
Не менш дієвою показала себе в діяльності Сахнів- джується, насамперед, у тому, – говорив О. Захарен-
ської середньої школи система формування гуманіс- ко, – що зусилля педагогічного колективу спрямову-
тичних цінностей школярів. ються на прояв постійної уваги до здобутків, досяг-
Педагог доводив, що ефективність діяльності лю- нень учнів. Бути уважним до духовного життя дітей,
дини значно зростає, якщо ця діяльність є наслідком не пропустити жодної справи, жодного позитивного
захоплення і натхнення. Підкреслюючи взаємозалеж- зрушення у навчанні, поведінці, характері – таке пра-
ність емоційного піднесення і наявності творчого вило взаємин педагогів з вихованцями» [6, с. 86].
клімату у школі, він зазначав: «Досвід переконує: Педагоги Сахнівської середньої школи поділяли
коли праця захоплює, дитина, підліток йде назустріч думку директора про те, що головною, об’єднуючою
виховним впливам. Спочатку треба зацікавити дити- силою вчителів є піклування про людину, відповіда-
ну, допомогти зрозуміти суспільну значущість поста- льність один за одного перед колективом, суспільст-
вленої мети. За цієї умови надзвичайно зростає чутли- вом, державою. Тому кращі педагоги й домагалися
вість до виховних впливів, яку слід використати для того, щоб уся діяльність колективу була пройнята
формування високих гуманістичних якостей» [5, с. духом такої відповідальності й піклування. Щоб під-
19]. вищити рівень знань, виховати в них моральні якості,
Дієвим методом формування високоморальної осо- в школі практикувалося наставництво.
бистості, що сповідує загальнолюдські цінності, О. Успіх формування моральних цінностей в учнів
Захаренко вважав спрямування школярів на самови- Сахнівської школи досягався завдяки застосуванню
ховання. У цьому зв’язку важливою є проблема фор- такої форми роботи, як співпраця. Олександр Антоно-
мування позитивної мотивації до свідомої діяльності, вич сформулював й реалізував на практиці принцип
результатом якої й будуть сформовані гуманістичні педагогіки трьох: співробітництво учня, вчителя,
цінності. батьків.
О. Захаренко був упевнений, ніщо так не впливає Висновки. Обсяг статті не дає змоги розкрити усі
на формування гуманістичних переконань, як приклад аспекти ефективної організації навчально-виховного
і досвід попередніх поколінь. процесу загальноосвітньої школи через використання
У контексті формування всебічної, самодостатньої педагогічної системи О. Захаренка. Лише фрагмента-
особистості успішно педагог вирішував і проблеми рно ми зупинилися на окремих її компонентах, що, на
морального виховання. нашу думку, дають загальне уявлення про її багатове-
О. Захаренко створив власну систему морального кторність, ефективність, інноваційність. Методична
виховання особистості в нових соціально- система видатного педагога з формування молодої
економічних умовах та з урахуванням особливостей людини на основі теоретично обґрунтованих педаго-
функціонування сільської школи. гічних концептуальних ідей передбачає розробку
Як свідчать результати діяльності Сахнівської се- форм і методів виховання моральних, естетичних,
редньої школи, ефективне формування життєвих цін- екологічних, трудових, правових цінностей у сім’ї,
ностей у школярів відбувалося в результаті реалізації школі, в соціальному середовищі, у їхньому взає-
педагогічних продуктивних ідей ученого-педагога: мозв’язку. Нині ми з упевненістю можемо констату-
наявності цілеспрямованої системи спільної роботи вати: ідеї і досвід академіка О. Захаренка є надзви-
школи, сім’ї, громадськості з виховання доброзичли- чайно актуальними в сучасному освітньому просторі.
59
1. Захаренко О.А. Слово до нащадків. – К.: Спд Богданова сіб.] / О. А. Захаренко, С. О. Захаренко. – Сахнівка: б.в.,
А.М. Рікnbsp; 2006. – 216 с. 2002. – 295 с. (С.15).
2. Березівська Л.Д.. Побірченко Н.С. Авторська школа О.А. 4. Захаренко О. А. Візитна картка школи / О. А. Захаренко //
Захаренка. Березівська Л.Д.. Побірченко Н.С. [наук. ред. Шкільний світ. – 1997. – № 4. – С. 11.
О. В. Сухомлинська]; НАПН України, Голов. упр. освіти і 5. Захаренко О. А. Неопублікована стаття «Поверхи нетра-
науки Черкас. облдержадмін., Чернівец. обл. ін–т після- диційної педагогіки» / Приватний архів родини Захарен-
диплом. пед. освіти, Уман. держ. пед. ун–т ім. Павла Ти- ків. – п. 136.
чини. – Черкаси: [б. в.], 2010. – 64 с. 6. Захаренко О. А. Школа над Россю / О. А. Захаренко, С. М.
3. 210 шкільних лінійок. Загальношкільні лінійки, проведені Мазурик. – К.: Радянська школа, 1979. – 150 с.
в сільській школі протягом 1998-2000 року: [метод. по-
REFERENCES
1. Zakharenko O.A A word to the descendants. - K .: SPD Bog- 3. 210 school lines. School lines, held in the village school dur-
danova A.M Riknbsp; 2006. - 216 p. ing 1998-2000 [method. guidances.] / O.A. Zakharenko, S.
2. Berezivska L.D Pobirchenko N.S.. The author school by O.A. Zakharenko. - Sahnivka: BV, 2002. - 295 p.
Zakharenko. Berezivska L.D, Pobirchenko N.S .. [Science. 4. Zakharenko O.A. School Business Card / O. A Zakharenko //
Ed. AV Sukhomlinsky]; NAPS Ukraine head. Department of School World. - 1997. - № 4. - P. 11.
Education Cherkasy. INSETT Chernivtzy region.,Pavlo 5. Zakharenko O.A. Unposted article "The floors of unconven-
Tichyna Uman state pedagogical university. - Cherkasy: [b. tional pedagogy"/private archive of Zakharenko family.-P.
in.], 2010. - 64 p. 136.
6. Zakharenko O.A. School of Ross / O.A. Zakharenko, S.M.
Mazuryk. - K .: The Soviet school, 1979. - 150 p.
To the issue of effective organization and management of educational process in modern school
L. Y. Vovkochyn
Abstract. The history of pedagogy contains many good theorists, those who can generate ideas or those who successfully compile
the views of others. They write books, textbooks and so, take their places in the hierarchy of pedagogy. However, their main draw-
back is that they have no idea of what the contemporary school is. The history of pedagogy deals with many famous practitioners
who successfully run schools, deliver lessons effectively implementing improvements to solve educational issues. Still, they mainly
do it based on their own empirical experience, often using intuitive forms, methods and means, without reflection on what was done.
Only a few manage to deepen into the philosophical understanding of education to become both a theorist and practitioner of educa-
tional reality, and so educational phenomenon. XX century brought us many pedagogical diamonds – theoreticians and practitioners.
Their ideas promote further development teaching as a science. They are: S. Shatskiy, J. Korczak, A. Makarenko, J. Pestalozzi, S.
Rusova, G. Skovoroda, V. Sukhomlinsky, K. Ushinskiy. Famous Ukrainian teacher, academician, director of Sahnivska secondary
school, Korsun-Shevchenkivskiy region Cherkassy oblast, O. Zakharenko can easily be added to this list of outstanding persons. O.
Zakharenko is a philosopher, scientist, innovator who made a significant contribution to the educational pedagogy highlighting the
correlation between personal development and the resulting benefits to society. As a teacher-practitioner, he created new opportuni-
ties for hundreds Ukrainian citizens. He established a unique school, that is well-known around the world, and was in the center of
attention during the 60-70s of XX century. O. Zakharenko has written more than 600 publications. O. Zakharenko was a teacher and
humanist. His original educational system, based on close relationship between school, family and society, aimed to create all neces-
sary conditions and updating materials to enable productive learning and teaching. The development of mutual respect, constant
collaboration, harmonious relations are the most important factors necessary for creating the atmosphere where a child’s positive
abilities and skills can be developed. The main purpose of his life was to create the school where similar to fresh air in the field or at
the seaside, dominates the atmosphere of creativity, happiness, confidence, inner, moral and physical health. In such environment
children become healthy adults with strong psychological immunity. O. Zakharenko’s ideas and experience are valuable currently
and will be the leading in future. Life is the most convincing evidence of it, despite the remoteness in time, theoretical generalization
and practical conclusions O. Zakharenko is relevant today, as the talented pedagogue’s ideas allow us to solve problems in child’s
upbringing and improving the educational process nowadays.
Keywords: Pedagogical education of Oleksandr Zakharenko, original educational system, educational process, talented peda-
gogue’s ideas, practitioner of educational reality.
К вопросу эффективной организации учебно-воспитательного процесса в современной общеобразовательной школе

Л. Ю. Вовкочин
Аннотация. В статье раскрыт вопрос методов и форм организации учебно-воспитательного процесса в современной обще-
образовательной школе и особенностей педагогической деятельности А. Захаренко – выдающегося украинского педагога,
академика НАПН Украины, директора Сахновской средней школы Корсунь-Шевченковского района Черкасской области.
Его оригинальная педагогическая система, основой которой является воспитание в тесной взаимосвязи школы, семьи и
общественности, в постоянном создании и обновлении материально-технической базы школы руками учителей, учеников и
их родителей, общем использовании результатов труда, сейчас вызывает значительный интерес для научного обоснования
новых педагогических идей. Уместно заметить, что основные формы и методы формирования жизненных ценностей учени-
ков в школе А. Захаренко базировались на самопознании, самоусовершенствовании, самоутверждении личности в коллек-
тиве, обществе, что очень актуально с точки зрения эффективной организации учебно-воспитательного процесса в общеоб-
разовательной школе.
Ключевые слова: оригинальная педагогическая система, учебно-воспитательный процесс, талантливые педагогические
идеи, практики педагогической реальности, формирование личности.
60
Система освіти Буковини і Хотинщини радянської доби (40-41 роки ХХ ст.)

І. В. Житарюк, Ж. І. Довгей, В. С. Лучко
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича м. Чернівці, Україна
Анотація. У роботі досліджуються питання, що стосуються системи освіти Буковини та Хотинщини у перші довоєнні роки
їх входження до складу Радянської України. Акцентовано на тому, що зі входженням Буковини та Хотинщини до складу
Радянської України пов’язано зміни, обумовлені реорганiзацiєю навчання за радянською системою. Зазначено, що перебу-
вання краю у складі Радянської України ознаменувалося переходом навчання у закладах освіти на мову більшості населення
краю, що стала офіційною, з врахуванням і національних меншин; запровадженням загального обов’язкового навчання ді-
тей шкільного віку; організаційними заходами щодо ліквідації неписьменності дорослого населення.
Ключові слова: Буковина, неписьменність, Радянська Україна, система освіти, Хотинщина.
Постановка проблеми. Феномен історії освіти Буко- джували розвиток класичної освіти на західноукраїн-
вини та Хотинщини є, певною мірою, унікальним, ських землях ХІХ – першої половини ХХ ст., а І.В.
оскільки унаочнює процес розвитку і збереження са- Житарюк – розвиток математичної освіти і науки.
мобутності української національної школи, форму- Незважаючи на зазначені наукові дослідження не
вання національної свідомості буковинців і бесараб- простежується системний підхід щодо детального
ців, їхніх світоглядних засад у різні історичні етапи, дослідження системи освіти в краї у перші роки його
наприклад, за радянської доби. входження до складу Радянської України та її аналіз з
Як зазначає В. Роменець „ … у дзеркалі всесвітньої позицій сучасності.
історії людина пізнає себе, через історію іде до сучас- Метою статті є дослідження системи освіти Буко-
ного, інтенсивніше переживає свою участь у перебігу вини і Хотинщини за радянської доби.
подій сучасності. Не можна жити в сучасному, не Виклад основного матеріалу дослідження. В
спираючись на минуле і майбутнє. Без цієї умови „те- умовах Другої світової війни 28 червня 1940 р. Радян-
пер” буде порожнім. Справжня повнота змісту „те- ський уряд мирно розв’язав питання щодо передачі
пер” сягає своїм корінням вічного сучасного” [12, с. Буковини та Бесарабії Радянському Союзу. Указом
574]. Президії Верховної Ради СРСР від 7 серпня 1940 р. в
На особливу увагу заслуговує аналіз процесів, що складі Української Радянської Соціалістичної Респуб-
відбувалися у Чернівецькій області у перші довоєнні ліки було утворено Чернівецьку область із включен-
роки (40-41 роки ХХ ст.), – одному з найважливіших і ням до неї певних частин територій Чернівецького та
переломних періодів у розвитку української системи Хотинського повітів і Румунії (колишня Буковина та
освіти і математичної науки та культури краю. Крім Північна Бесарабія (Хотинський повіт)) з північних
того заслуговує уваги і перехідний етап в системі частин Буковини і Бесарабії та частини Дорохойсько-
освіти Чернівецької області, коли від європейської го повіту Старого королівства (Герцаївський район).
системи освіти румунського періоду населення пере- При встановленні державно-теротиріального розме-
ходило до здобуття освіти за радянською системою жування між Молдавською РСР і Румунією було не
навчання, що й обумовлює вибір зазначеної теми. повністю витримано принцип етнічного розселення
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У роки українців, молдованів і румунів з населенням у кіль-
комуністичної ідеології більшість інформації про роз- кості 875363 особи [1, с. 256; 3; 15, с. 193-194]. З того
виток української освіти, особливо її здобутки та дія- часу культурне будівництво в краї пішло шляхом пе-
льність відомих громадських і освітніх діячів Букови- ревиховання трудящих у дусі комунізму і залучення
ни та Північної Бесарабії, було заборонено, а доступ до радянської культури.
до неї – закрито. Незважаючи на цензуру з боку вла- Радянська влада розглядала систему освіти, науки і
ди, в 50-80-ті роки XX ст. науковцями Чернівецького культури як важливе знаряддя духовного впливу на
університету й іншими видано дослідження про істо- населення приєднаного краю, особливо на молоде
рію розвитку і соціально-економічні проблеми краю, покоління, з метою прищеплення йому комуністичної
його революційний рух та класову боротьбу, освітні ідеології, а, отже, – виховання з нього покірних гро-
процеси тощо, де вперше введено в обіг нові матеріа- мадян, лояльних до нової влади.
ли та архівні джерела. Зокрема, в дисертаційних дос- Найбільш дієвим засобом переконання населення у
лідженнях Д.М. Щербини, Р.П. Ростикуса з проблем ”перевагах” і ”демократичності” нової системи, порі-
історії освіти Буковини і західних областей України вняно з попередньою румунізаторською, мало послу-
висвітлено окремі аспекти освіти і науки австрійсько- жити переведення владних структур, закладів освіти і
го та румунського періодів, але детальніше описано культури на українську мову в місцях компактного
особливості розвитку народної (Д.М. Щербина) та проживання українців при залишенні румунської (мо-
вищої (В.К. Боролюк, Р.П. Ростикус) освіти і науки за лдавської) мови як дозволеної для використання в
радянських часів. аналогічних закладах з компактним проживанням
Вітчизняні науковці В.М. Ботушанський, О.В. До- носіїв цієї мови [1, с. 367]. Рідна мова корінних жите-
бржанський, Ю.І. Макар, О.М. Масан, Л.П. Михайли- лів краю стала знаряддям комуністичного виховання
на, І.В. Зибачинський та ін. досліджуючи історію роз- трудящих мас.
витку Буковини і Хотинщини висвітлювали й певні Проте недовгою була радість з приводу того, що
освітні аспекти. І. Курляк, Д. Пенішкевич та ін. дослі- українська мова отримала права, котрих була позбав-
61
лена румунською королівською адміністрацією. Хоча Важкою спадщиною минулого краю була непись-
мову переважної більшості населення краю було за- менність і малописьменність дорослого населення. В
проваджено і в державних установах, освіті тощо, результаті проведеного обліку письменних і малопи-
водночас було заборонено українську газету ”Час”, сьменних в області було виявлено 104,9 тис. непись-
вилучено з бібліотек україномовні твори, визнані ”бу- менних і 53,6 тис. малописьменних. Для ліквідації
ржуазно-націоналістичними”, закрито Український неписьменності і малописьменності було створено
Народний Дім у Чернівцях. Система освіти, періодич- спеціальні комісії в усіх районах області та організо-
ні видання, заклади культури було передано під жорс- вано 380 шкіл і гуртків, спрямовано понад 600 учите-
ткий контроль КПРС. лів та письменних активістів. Усіх, хто відвідував
В області було розпочато русифікацію населення, школи і гуртки для неписьменних, було забезпечено
що враховувала окремі інтереси кожної з національ- за рахунок держави підручниками, зошитами й інши-
них меншин – видавали газети як українською, так і ми навчальними посібниками. Крім шкіл і гуртків
румунською мовами. Край наповнювався радянськи- ліквідації неписьменності і малописьменності, було
ми військами, службовцями із зрусифікованої східної створено середні і неповні середні школи для дорос-
частини України та й російських областей. Після реп- лих, вечірні школи робітничої і сільської молоді. Во-
ресій проти місцевої інтелігенції в Чернівецьку об- сени 1940 р. ними було охоплено 52,8 тис. осіб, в то-
ласть було направлено кілька тисяч радянських учи- му числі 30,9 тис. неписьменних і 21,9 тис. малопись-
телів, лікарів, інженерів тощо [1, с. 257]. менних [1, с. 368; 11].
Одним з першочергових завдань було запрова- В 15 вечірніх неповносередніх і середніх школах
дження у новоствореній області загального для дорослих навчалося 1236 осіб, а 7,9 тис. – вивчали
обов’язкового навчання дітей шкільного віку, ліквіда- російську мову в створених гуртках, що сприяло за-
ція неписьменності дорослого населення (Про органі- лученню трудящих мас до культури „великого росій-
зацію навчання в школах Акермаської і Чернівецької ського народу”, вихованню їх на непорушних прин-
областей Української РСР (Інструкція народного ко- ципах пролетарського інтернаціоналізму, ленінської
місаріату освіти УРСР). – Київ, 1940. – 23 с.). ідеології дружби і братерства народів [11; 15, с. 217;
Використовуючи досвід у справі будівництва ра- 16].
дянської школи, партійні й інші організації за актив- Для підготовки кваліфікованих фахівців – будівни-
ної участі громадян здійснили реорганізацію навчаль- ків соціалізму було організовано Чернівецький дер-
них закладів. Замість румунських гімназій, училищ і жавний університет, Учительський інститут, Інститут
шкіл в області було організовано 538 радянські шко- удосконалення кваліфікації вчителів, 5 технікумів, 4
ли, з них: 371 початкових (4-річні), 142 неповносере- спеціалізованих училища, зокрема педагогічні – у
дніх (7-річні) і 25 середніх (10-річні) [7, арк. 2]. Для Чернівцях та Хотині, які готували вчителів для почат-
молоді, яка не мала раніше можливості отримати се- кових класів, і 4 сільськогосподарських школи [13, с.
редню освіту, в 1940-1941 н. р. було створено 15 вечі- 77-97]. Діти робітників, селян та інтелігенції дістали
рніх шкіл робітничої і сільської молоді, де буковинсь- можливість одержати вищу і спеціальну освіти. Так,
кі юнаки й дівчата могли без відриву від виробництва Постановою Ради Народних Комісарів СРСР від 13
отримати середню освіту. На потреби освіти радянсь- серпня 1940 р. та наказу НКО УРСР від 22 серпня
ка влада асигнувала в чотири рази більше коштів, ніж 1940 р. колишній румуномовний університет у Черні-
королівська Румунія [4]. вцях було реорганізовано в державний університет з
У 400 школах навчання вели українською мовою, українською мовою викладання у складі шести факу-
117 – молдавською (румунською), 11 – російською, 9 льтетів: історичного, філологічного (з відділеннями
– єврейською, 1 – польською, у них навчалося 107677 української, російської та західноєвропейських (анг-
учнів [1, с. 367]. лійська, німецька, французька) мов і літератур), фізи-
У школах працювало 3455 вчителів, з них 2446 – ко-математичного зі спеціальностями фізика і мате-
вихідці з місцевого населення, у тому числі 299 осіб, матика, геолого-географічного зі спеціальностями
які за румунської окупації були безробітними. У географія і геологія, біологічного зі спеціальностями
зв’язку з нестачею вчительських кадрів, на роботу в ботаніка і зоологія та хімічного зі спеціальностями
школи області було відряджено 1009 вчителів зі схід- аналітична, неорганічна та органічна хімія. На пер-
ної частини України [11; 16]. ший курс університету було прийнято 420 студентів:
Органами народної освіти було організовано під- на філологічний факультет – 180 (по 60 студентів на
вищення кваліфікації вчителів – вихідців з місцевого кожне відділення), історичний – 60, фізико-
населення, які не мали вищої освіти і не знали радян- математичний – 60 (по 30 на кожну спеціальність),
ської системи навчання, на яких отримало перепідго- геолого-географічний – 30 на спеціальність географія,
товку 1200 осіб. біологічний – 30 на спеціальність ботаніка, хімічний –
Для забезпечення роботи шкіл було підготовлено 60 (30 на спеціальність аналітична і неорганічна хімія,
програми і навчальні плани, завезено 126 тис. примір- 30 – органічна). Навчання в університеті у 1940/1941
ників радянських підручників, при школах створено н. р. розпочалося 1 жовтня 1940 р. (Наказ № 13 по
187 бібліотек з фондом понад 33 тис. книг [1, с. 367; Чернівецькому державному університету від
11]. 27.08.1940 р.). Крім того було передбачено прийом
16 вересня 1940 р. 140,9 тисячі дітей шкільного ві- 200 осіб на заочну форму навчання. Першим ректо-
ку заповнили класи радянської школи, що на 47 тисяч ром Чернівецького державного університету було
було більше, ніж навчалося у школах за румунського призначено З.П. Шульгу. У цьому ж році 15 жовтня в
періоду [11]. Чернівцях відкрито 2-річний учительський інститут у
62
складі трьох факультетів, де навчалося 263 студенти, Значну увагу було приділено науковій роботі, зок-
в основному майбутні вчителі для семирічних шкіл рема до річниці визволення краю наукові працівники
[2; 5; 13, с. 77-97]. університету підготували збірник про корисні копа-
Оскільки абсолютна більшість викладачів Черніве- лини за участю й доктора фізико-математичних наук
цького університету виїхала до Румунії, то професор- М.М. Боголюбова [13, с. 91, 94].
сько-викладацький склад формувався із фахівців, ви- У вищих навчальних закладах області почали готу-
хідців зі східної частини України та інших республік вати висококваліфіковані кадри різних галузей науки,
СРСР, і становив спочатку 59 осіб, зокрема, з Києва необхідних краю, а в технікумах, спеціальних учили-
прибули член-кореспондент Академії наук УРСР щах і школах – фахівців для текстильної, трикотаж-
М.М. Боголюбов, доцент П.П. Білик, М.В. Пасічник, ної, лісової, будівельної промисловості, торгівлі, сіль-
Л.В. Гаркуша, З.П. Шульга та ін., з Дніпропетровсь- ського господарства та інших професій. За один рік в
кого університету – доцент В.С. Ващенко, Харківсь- області відбулися значні зміни в усіх напрямках [15,
кого – доцент М.С. Лимаренко, Одеського – доцент с. 218-221].
М.Ф. Скавронський та ін., серед них було лише 16 Висновки. Зі входженням Буковини та Хотинщини
кандидатів наук, доцентів. Постала потреба підготов- до складу Радянської України пов’язано зміни, обу-
ки висококваліфікованих кадрів через аспірантуру у мовлені реорганiзацiєю навчання за радянською сис-
ВНЗ України [5, арк. 25-37]. темою, а управління системою освіти Чернівецької
Тимчасово виконував обов’язки декана фізико- області випливало з освітньої політики Радянського
математичного факультету до 1 листопада 1940 р. Союзу.
Ю.М. Мачук, а з 5 листопада 1940 р. – С.В. Трохиме- Для забезпечення кадрами народного господарства
нко ([5], Наказ по Чернівецькому державному універ- і освітньої діяльності в області було організовано ро-
ситету № 42 від 5 листопада 1940 р., § 42). боту відповідних навчальних закладів щодо їх підго-
Першим тимчасово виконуючим обов’язки завіду- товки.
вача кафедри алгебри та аналітичної геометрії з 22 Крім того значну увагу радянська влада приділяла
вересня 1940 р. було призначено Ю.О. Кікіца ([5], ліквідації неписьменності і малописьменності за до-
Наказ по Чернівецькому державному університету № помогою створених спеціальних комісій в усіх райо-
24 від 25 вересня 1940 р., § 12), а математичного ана- нах області та організацією шкіл і гуртків, до роботи
лізу – з 1 жовтня 1940 р. Л.О. Манакіна ([5], Наказ по яких залучалися вчителі та письменні активісти.
Чернівецькому державному університету № 52 від 22
листопада 1940 р., § 1).
1. Буковина : історичний нарис / [За ред. С.С. Костишина] 8. Добржанський О. Хотинщина. Історичний нарис / До-
В.М. Ботушанський (відп. ред.), О.В. Добржанський, бржанський О., Макар Ю., Масан О. – Чернівці : Моло-
Ю.І. Макар, О.М. Масан, Л.П. Михайлина. – Чернівці : дий буковинець, 2002. – 464 с.
Зелена Буковина, 1998.– 416 с. 9. Житарюк І. В. Розвиток математичної освіти і науки Бу-
2. Державний архів Чернівецької області (ДАЧО). – Ф. Р-3 : ковини та Північної Бессарабії (середина ХІХ – поч. ХХІ
Чернівецький обласний виконавчий комітет, м. Чернівці, ст.) : Дисертація на здобуття наукового ступеня д-ра іст.
1940-1941 рр. – Оп. 1. – Спр. 37 : Список районів області н.; спец. 09.00.12 – українознавство. – К., 2010. – 577 с.
з вказанням кількості населення. Направлення обласного 10. Нариси з історії Північної Буковини / Ф.П. Шевченко,
відділу кадрів на роботу працівників у райвиконкоми об- П.В. Михайлина, А.С. Романець та ін. – К. : Наукова ду-
ласті, 20.08. – 31.11.1940. – 21 арк. мка, 1980. – 339 с.
3. ДАЧО. – Ф. Р-3 : Чернівецький обласний виконавчий 11. Партійний архів Чернівецького обкому компартії Украї-
комітет, м. Чернівці, 1940-1941 рр. – Оп. 1. – Спр. 2 : По- ни (ПАЧОКПУ). – Ф. 1 : Чернівецький обком компартії
станови ЦК КП(б)У і РНК СРСР і УРСР, економічної Ра- України. – Оп. 12. – С. 12 : Звіт обласного відділу народ-
ди при РНК СРСР, 10-15.08.1940-24.02.1941. – 56 арк. ної освіти про роботу шкіл за перше півріччя 1940/1941
4. ДАЧО. – Ф. Р-7 : Фінансовий відділ Чернівецького вико- навчального року. – 18 арк.
навчого комітету, м. Чернівці, 1940-1941 рр. – Оп. 1. – 12. Роменець В.А. Історія психології ХХ століття : Навчаль-
Спр. 28 : Проект бюджету Чернівецького обласного від- ний посібник / Роменець В.А., Маноха І.П.; Вст. ст. В.О.
ділу народної освіти на 1941 рік. – 26 арк. Татенка, Т.М. Титаренко. – К. : Либідь, 1998. – 992 с.
5. ДАЧО. – Ф. Р-82 : Чернівецький державний університет, 13. Ростикус Р.П. Перші заходи Радянської влади по органі-
м. Чернівці, 1940-1941 рр. – Оп. 1. – Спр. 1 : Накази за зації вищої освіти в західних областях Радянської Украї-
1940-1941 рр. – 92 арк. ни (1939-1941 рр.) / Ростикус Р.П. // Наукові записки Че-
6. ДАЧО. – Ф. Р-82 : Чернівецький державний університет, рнівецького державного університету (шостий випуск
м. Чернівці, 1944-1958 рр. – Оп. 5. – Т. 1. – Спр. 1 : Нака- аспірантських робіт). – Т. ХХХV. – Серія історичних на-
зи і розпорядження Наркомату освіти УРСР і Управління ук. – Вип. 4. – 1959. – С. 77-97.
вищої школи при РНК УРСР щодо навчально- 14. Сірополко С. Історія освіти в Україні / С. Сірополко. –
організаційної роботи, червень 1944 р. 27.06.1945 р. – 98 К. : Наук. думка, 2001. – 912 с.
арк. 15. Ципко К.Г. Велика Жовтнева соціалістична революція і
7. ДАЧО. – Ф. Р-763 : Відділ народної освіти виконавчого боротьба трудящих Буковини за владу Рад та во-
комітету Чернівецької обласної ради депутатів трудя- зз’єднання з Радянською Україною / Ципко К.Г. – Черні-
щих. – Оп. 4. – Т. 2. – Спр. 525 : План роботи шкільного вці : Обласна друкарня управління культури Чернівець-
сектору на ІV четверть 1944/1945 навчального року. – 2 кого облвиконкому, 1958. – 224 c.
арк. 16. Щербина Д.Н. Развитие народного образования на Буко-
вине / Щербина Д.Н. – Черновцы, 1961. – 283 с.
63
REFERENCES
1. Bukovina : historical sketch / [ed. by S. S. 9. Zhitaryuk I.V. Development of mathematical education and
Kostyshin].M. Botoshansky (resp. ed.), A. V. science of Bukovina and Northern Bessarabia (the middle of
Dobzhansky, Y. I. Makarov, A. M. Masan, L. P. XIX – beg. XXI centuries) : The dissertation on competition
Mikhaylin. – Chernivtsi : Green Bukovi- na, 1998. – 416 p. of a scientific degree of Dr. ist. Sciences.; specialty 09.00.12
2. State archives of Chernivtsi region (DACO). – F. Р-3 : the – Ukrainian-knowing (historical sciences). – К., 2010. – 577
Chernivtsi regional Executive Committee, Chernivtsi, 1940- р.
1941 – Op. 1. – SPR. 37 : List of districts indicating the num- 10. Essays on the history of Northern Bukovina / F. P.
ber of the population. The direction of the regional HR De- Shevchenko, P. V. Mikhailin, A. S. Romanets, etc. – K. :
partment to the employees working in the Executive commit- Naukova Dumka, 1980. – 339 s.
tees of the region, 20.08. – 31.11.1940. – 21 ark. 11. Party archive of the Chernivtsi regional Committee of the
3. DACO. – F. Р-3 : the Chernivtsi regional Executive Commit- Communist party of Ukraine (PAKOKU). – F. 1 : Chernivtsi
tee, Chernivtsi, 1940-1941 – Op. 1. – SPR. 2 : Resolution of regional Committee of the Communist party of Ukraine. Op.
the CC CP(b)U and SNK of the USSR and RSFSR economic 12. – P. 12 : Report of the regional education Department on
Council in SNK, 10-15.08.1940-24.02.1941. – 56 ark. the work of the schools during the first half of 1940/1941
4. DACO. F. Р-7 : Financial Department of Executive Commit- school year. – 18 ark.
tee of Chernivtsi, Chernivtsi, 1940-1941 – Op. 1. – SPR. 28 : 12. Romеnets V. A. History of psychology of the twentieth cen-
the Draft budget of the Chernivtsi regional Department of ed- tury : textbook / Romеnets V. A., Manoha I. P.; Introduction
ucation in 1941. – 26 ark. V. A. Tatenko, T. M. Titarenko. – K. : Lybid, 1998. – 992 p.
5. DACO. – F. Р-82 : Chernivtsi state University, Chernivtsi, 13. Rоsticus G. P. the First actions of the Soviet government on
1940-1941 – Op. 1. – SPR. 1 : Orders for 1940-1941. – 92 the organization of higher education in the Western regions of
ark. Soviet Ukraine (1939-1941) / Rоsticus G. P. // Scientific
6. DACO. – F. Р-82 : Chernivtsi state University, Chernivtsi, notes of the Chernivtsi state University (sixth edition PhD). –
1944-1958 administration. Op. 5. – Vol. 1. – SPR. 1 : Orders T. XXXIX. – A series of historical Sciences. – Vol. 4. –
and instructions of people's Commissariat of education of the 1959. – P. 77-97.
USSR and management of higher education at SNK USSR on 14. Siropolko S. History education in Ukraine / S. Siropolko. –
educational and organizational work, June 1944. 27.06.1945 K. : Of Sciences. idea, 2001. – 912 p.
– 98 ark. 15. Tsipko K. G. the Great October socialist revolution and the
7. DACO. – F. Р-763 : Department of education of the Executive struggle of the workers of Bukovina for Soviet power and re-
Committee of the Chernivtsi regional Council of people's unification with the Soviet Ukraine / Tsipko K. G. – Cherniv-
deputies. Op. 4. – T. 2. – SPR. 525 : work Plan for the school tsi Regional printing house of the Department of culture of
sector for the fourth quarter of the 1944/1945 academic year. Chernivtsi oblast Executive Committee, 1958. – 224 р.
– 2 ark. 16. Sherbina D. N. The development of public education in Bu-
8. Dobzhansky A. Khotyn District. Historical sketch / Dobzhan- kovina / Sherbina D. N. – Chernivtsi, 1961. – 283 p.
sky A., Makar, Y., E. Masan – Chernivtsi : Young buko-
vynets, 2002. – 464 р.
The education system of Bukovyna and Khotyn district of the Soviet era (40-41 years of the ХХ century)
I. V. Zhitaryuk, Zh. I. Dovghey, V. S. Luchko
Abstract. This paper investigates the issues concerning the education system of Bukovyna and Khotyn district in the first pre-war
years of their becoming a part of Soviet Ukraine. Accented on the fact that with the entry of Bukovyna and Khotyn district in Soviet
Ukraine is connected changes due to the reorganization of training in the Soviet system. It is noted that the region stay part of the
Soviet Ukraine was marked by the transition of learning in educational institutions in the language of the majority population of the
region, became official, with and national minorities; introduction of the universal compulsory education of school-age children;
organizational arrangements for literacy of the adult population.
Keywords: Bukovina, illiteracy, the Soviet Ukraine, the education system, Khotyn district.
Система образования Буковины и Хотинщины советской эпохи (40-41 годы ХХ ст.)

И. В. Житарюк, Ж. И. Довгей, В. С. Лучко
Аннотация. В работе исследуются вопросы, касающиеся системы образования Буковины и Хотинщины в первые довоен-
ные годы их вхождения в состав Советской Украины. Акцентировано на том, что с вхождением Буковины и Хотинщины в
состав Советской Украины связано изменения, обусловленные реорганизацией обучения по советской системе. Отмечено,
что пребывание края в составе Советской Украины ознаменовалось переходом обучения в учебных заведениях на язык
большинства населения края, который стал официальным, с учетом и национальных меньшинств; введением всеобщего
обязательного обучения детей школьного возраста; организационными мерами по ликвидации безграмотности взрослого
населения.
Ключевые слова: Буковина, безграмотность, система образования, Советская Украина, Хотинщина.
64
PSYCHOLOGY
Проблема політичної суб’єктності молоді в контексті

суспільно-політичних подій
Я. Ф. Андрєєва1, Н. Ф. Литовченко2
1Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, м. Чернівці, Україна
2Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, м. Ніжин, Україна
Corresponding author: yaroslava_a@mail.ru, nina.lytovchenko@gmail.com
Анотація. У статті розглядається сутність і форми прояву феномену політичної суб’єктності української студентської мо-
лоді. У роботі представлений порівняльний аналіз результатів опитування, проведенного у НДУ імені Миколи Гоголя та
ЧНУ імені Юрія Федьковича у 2011-2016 роках. Отримані результати засвідчують динаміку змін у прояві критеріїв полі-
тичної суб’єктності студентської молоді, яка інтерпретується авторами статті. Постає проблема розробки і впровадження
програм для молоді, спрямованих на розвиток громадянської позиції і електоральної активності.
Ключові слова: політична суб’єктність, політична свідомість, політичні потреби, дії, студентська молодь.
Вступ. Характерною особливістю сучасного україн- ної реалізації політичних потреб через вплив на різні
ського суспільства є глибока криза майже в усіх його соціальні одиниці. Варто сказати, що проблема полі-
сферах. Проблема політичної суб’єктності студентсь- тичної суб’єктності стає предметом сучасних експе-
кої молоді постає тим більш актуальною, що важли- риментальних досліджень науковців-психологів. Дос-
вим є інноваційний розвиток української держави. лідники аналізують механізми впливу на процес полі-
Деякі дослідники (Капустін Б.Г. Сорба О., тичної соціалізації, створюють моделі і розробляють
Й.Шумпетер та ін.) переконані, що сучасне суспільст- психологічні технології формування мотивації і нави-
во переживає нині втрату ідейної сутності складової чок взаємодії в політичному світі ( Жадан І.В., Дідук
нації, «коли пошук ціннісних підстав вмотивованої дії І.А., Ползняк С.І., Кияшко Л.О., Баранова С.В. та
підміняється інституційно визначеною поведінкою, інш). Названі дослідження спрямовані на вирішення
яка лише відтворює узаконені в суспільстві поведін- глобального завдання, яке постає на сучасному етапі
кові зразки» [3]. Сорба О. стверджує, що такому сус- перед нашим суспільством: формування нової полі-
пільстві політика виявляється симуляцією і потребує тичної культури сучасної молоді.
симуляції соціальної комунікації. Залучення громадя- Метою статті є порівняльний аналіз психологічних
нин до політичного процесу відбувається лише номі- особливостей прояву феномену політичної
нально; залучені повинні бути неспроможні до реаль- суб’єктності українського студентства на основі ре-
ної політичної діяльності, а відтак неспроможні до зультатів, отриманих в емпіричних дослідженнях
соціально-значимої дії. Сучасні наукові дискусії то- 2011-2016 рр.
чаться навколо сутності поняття «політична Матеріали і методи. Основними методами роботи
суб’єктність» та питання колективізації суб’єктності в є теоретичний аналіз, узагальнення та синтез наукової
масовій спільноті та про можливість появу літератури, анкетування, опитування. Емпіричну ви-
суб’єктності в різних аспектах у залежності від рівня бірку склади 235 досліджуваних студентів 3-4 курсів
розвитку суспільства. Політична суб’єктність висту- ЧНУ ім. Юрія Федьковича та НДУ ім. Миколи Гого-
пає важливою передумовою формування політичної ля.
культури молодого громадянина. Результати та їх обговорення. Аналіз наукових
Короткий огляд публікацій за темою. Проблема дискусій щодо сутності та критеріїв політичної
політичної суб’єктності, а саме, механізмів форму- суб’єктності показав, що в цілому це поняття можна
вання ї розвитку, процесів впливу, активно аналізу- розглядати як здатність до усвідомленого задоволення
ється і вивчається науковцями психологами, політо- власних політичних потреб через реалізацію політич-
логами, соціологами. В соціальній психології дослі- ної активності та здійснення політичної дії. Відтак
джуваний феномен розглядається в різних контекстах, критеріями політичної суб’єктності можна вважати
назвемо деякі із них: здатність до свідомої політичної дії, її раціональність,
1. в контексті загальних теоретико-методологічних суверенність, автономність і постійність (тобто цілес-
досліджень суспільних явищ (Татенко В.О., Васютин- прямованість, продуманість та стабільність) політич-
ський В.О. та інш) них дій [4]. Хунагов Р. Д. докладно аналізує названі
2. в контексті політичної соціалізації молоді (Жадан критерії, підкреслюючи при цьому, що кожен із них
І.В. , Пірен М.І., Еткінд А.О. та інш.) логічно сполучається із іншим. Усвідомлений харак-
3. в контесті становлення і розвитку політичної акти- тер політичної діяльності виражається в тому, що
вності сучасної молоді (Кияшко Л.О., Краснякова особистість чітко розуміє заради якої цілі вона діє
А.О. та інш). політично і усвідомлює, що саме ця ціль може бути
Аналіз наукових дискусій щодо сутності та крите- досягнена через політичну дію. Раціональність, як
ріїв політичної суб’єктності показав, що в цілому це критерій політичної суб’ єктності, може розумітися
поняття можна розглядати як здатність до усвідомле- неоднозначно в політології і психології. Сучасна по-
65
літологія підкреслює егоїстичність раціональності. брати участь у політичній діяльності. Політична акти-
Політична психологія спирається таку характеристи- вність молоді сприяє розвиткові навичок самооргані-
ку, як відповіднсть політичної діяльності політичним зації, артикуляції і відстоювання власних інтересів,
цінностям і психосоціальним нормам, що може озна- підвищення політичної свідомості, формування гро-
чати, що критерієм політичної раціональності може мадянської позиції. За період після бурхливих подій
бути не тільки егоїітична, а й альтруїстична дія. Суве- 2013-2014 років відбулися деякі зміни за даним кри-
ренний, атономний характер політичних дій виража- терієм.
ється в тому, що вони мають бути чітко усвідомлені і
самостійні, як результат самостійно прийнятого осо- 45,00%
бистістю рішення, вимушеність і нав’ язаність таких 40,00%
дій перекреслють політичну суб’ єктність, як характе-
35,00%
ристику особистості. Ще однією важливою ознакою
30,00%
політичної суб’ єктності є цілеспрямованість і стабі- ЧНУ-11
25,00%
льність політичних дій, названа ознака передбачає, НДУ-11
що політичній дії є передбачуваними діями особис- 20,00%
ЧНУ-16
тості. Таким чином, політична суб’ єктність розумі- 15,00%
НДУ-16
ється як сукупний результат об’ єктивної можливості 10,00%
політично діяти і суб’ єктивної здібності і готовності 5,00%
до такої дії, а також вміння відтворити названі полі- 0,00%
тичні дії [4]. 1 2 3 4
Що стосується студентської молоді, то особливого
інтересу до виборів вона як не проявляла, так і не Рис.1. Міра особистої участі студентів у політичній дія-
проявляє. За даними опитування, проведеного у Ні- льності (2011-2016)
жинському державному університеті імені Миколи 1- не приймаю участі, але хотів би
Гоголя та Чернівецькому національному університеті 2- пирймаю активну участь
імені Юрія Федьковича, число «голосуючої» молоді 3– приймаю участь у політичних акціях за винагороду
на виборах різного рівня трохи вище за третину [1]. 4- приймаю участь у політичних акціях за переконанням
Краснякова А. визначає провідною характеристи- В 2011 році майже половина опитаних респонден-
кою політичної суб’єктності здатність до усвідомле- тів НДУ та ЧДУ зазначили, що не приймають участі у
но-відповідальної дії з метою впливати на політичні
політичному житті країни, але хотіли б цього, причо-
процеси. Науковець вибудовує структурну модель
му 17,4% респондентів ЧНУ відповіли, що хотіли б
становлення політичної суб’єктності, компонентами займатися політикою професійно (1). У 2016 році, як
якої є умови і особистісні якості людини. Становлен- видно з гістограми, кількість таких студентів в обох
ня політичної субєктності залежить від об’єктивних ВНЗ зменшилась майже вдвоє - 21,9% в НДУ та
(економічних, політичних, соціальних, інституціона- 20,4% опитаних в ЧНУ.
льних передумов) і суб’єктивних умов (політичної
Дані опитування свідчать про те, що у 2011 році
компетентності, соціальної мотивації, громадянської
40% студентів НДУ та 17,4% студентів ЧДУ не прий-
відповідальності), а також від розвинених особистіс- мали участь у різних політичних акціях, оскільки не
них якостей, таких як-от: політична компетентність, вважали це за доцільне; приймали участь у політич-
соціальна мотивація, громадянська відповідальність, них акціях за переконаннями – 0 респондентів НДУ та
здатність до самоаналізу і саморегуляції політичної ЧНУ, і, на жаль, 5% НДУ та 4,3% ЧНУ- за винагоро-
поведінки (рефлексія) [3].
ду. Дані опитування 2016 року показали позитивні
Проведені дослідження показують, що українська
зміни за цим критерієм – ніхто з опитаних студентів
молодь до подій 2013-2014 рр мало цікавилася полі- НДУ тепер не приймає участі у політичних акціях за
тикою і була слабо включена в громадське і політичне винагороду, лише за переконаннями (4.7% НДУ).
життя країни. Через кілька років ситуація не змінила- Отже, можна констатувати підвищення відповідаль-
ся: доля молоді, яка цікавиться політикою, неймовір-
ності та усвідомленості політичної активності моло-
но мала (у 2011 році - 5,8 %НДУ та 10% ЧДУ, у 2016
дих людей.
році - 7,8% респондентів НДУ і достатньо показово Для частини опитаної студентської молоді НДУ та
зріс відсоток політично активних студентів ЧНУ- ЧНУ участь у політиці суперечить моральним пере-
26,4%, що можна пояснити традиційно активнішим конанням (4,3% ЧНУ та 7 % НДУ в 2011 році). У 2016
політичним життям великого студентського центру і році частка таких молодих людей в Ніжині суттєво не
значно спокійнішим політичним життям маленького
змінилася за період дослідження, а от в Чернівцях вже
провінційного містечка). Звичайно, це не означає, що
кожний пятий пересвідчився у тому, що політика
студентство зовсім аполітичне. Після сплеску гарячої суперечить його переконанням.
участі в політичному житті країни спостерігається Найбільш чітким і показовим індикатором прояву
явний спад інтересу: студенти зазначають – «нема політичної суб’єктності населення є пряма участь у
сенсу», «нерви не витримують». Отже, за цими дис- виборах. За отриманими даними, у 2011 р. на питання
курсами приховуються негативно-емоційні конотації.
«Як часто Ви особисто берете участь у виборах»?
В середовищі студентів формується обурений, але не
респонденти від 18 до 25 років відповіли таким чи-
апатичний виборець. ном: 33% - рідко, 25% - ніколи, 20% - завжди, інші -
Одним з важливих показників політичної важко відповісти. Крім того, проведене опитування
суб’єктності молоді є готовність особисто діяти -
66
засвідчило, що кожний п’ятий молодий респондент та установок. Соціальний і правовий статус молоді
переконаний, що громадяни не можуть вплинути на отримує конкретизацію в усвідомленні соціальної
політичне становище в країні. У 2016 році вже 69% активності, і чим різноманітніші можливості для реа-
студентської молоді НДУ та 71 % ЧНУ вважають, що лізації політичної активності, тим вище роль молодих
громадяни цілком можуть і повинні впливати на полі- громадян в житті держави.
тичне становище в Україні через участь у виборах Висновки дослідження і перспективи подаль-
місцевих та центральних органів влади. Готовність ших розвідок у цьому напрямку. Сучасну молодь
приймати участь у масових акціях (демонстраціях, відрізняє зростання самостійності, практичності і
мітингах тощо) суттєво підвищилась у порівнянні з мобільності, відповідальності за свою долю, різке
2011 роком – вже у 2016 році кожний третій у Ніжині підвищення зацікавленості в здобутті якісної освіти і
та до 92% у Чернівцях. професійної підготовки, що впливає на подальше
Форми участі в суспільно-політичному житті і міра працевлаштування і кар'єру. Молоді люди прагнуть до
активності молодих громадян залежать, з одного бо- інтеграції в міжнародне молодіжне співтовариство, в
ку, від індивідуального відношення і оцінки можли- загальносвітові економічні, політичні і гуманітарні
вості реалізації власних інтересів, а з іншої - від діє- процеси. Отримані емпіричні дані свідать про інтен-
вості політичних інститутів [2]. сифікацію процесу національного самовизначення у
Показовим є готовність до участі молодих грома- молодіжному середовищі, усвідомлення студентом
дян Західної України в органах самоуправління (кож- себе як представника нації, громадянина держави.
ний третій). Студенти НДУ більш схильні до участі в Проведене дослідження та наукові дані інших авторів
діяльності політичних партій чи громадських органі- показують динаміку показників політичної свідомості
зацій (кожний четвертий) як вияву громадянської та і засвідчують зростання інтересу молоді до політич-
політичної небайдужості. До революційних подій них подій. Відтак, можна констатувати підвищення
2014 року відсоток таких молодих людей складав відповідальності та усвідомленості політичної актив-
відповідно (11% та 20%). ності молодих людей.
Вибори для молоді не є ні суворою необхідністю, Але негативні емоції, зокрема, розчарування та
ні святом, ні вираженням протесту; голосування для роздратування від псевдореформ стають на заваді
молодих людей не має того емоційного забарвлення, готовності до участі в політичному житті країни. Та-
яке характерне для старших поколінь. Але констатує- ким чином, постає нагальна потреба розробки спеціа-
мо значно вищий рівень готовності студентства захід- льних програм для молодих людей з метою форму-
ного регіону щодо особистої участі у виборах та ма- вання їх громадянської позиції і розвитку електораль-
сових політичних заходах. ної активності. Звичайно, ми припускаємо, що цей
Згідно з отриманими даними, серед української мо- процес складний і суперечливий і мета, можливо,
лоді існує стійка недовіра до інституту виборів, при- дуже глобальна. Але проблема в суспільстві є, і над
чому останніми роками вона, навіть, посилюється. нею потрібно працювати.
Вибори – найбільш популярний інститут безпосеред- По-перше, необхідно розширювати уявлення моло-
ньої демократії. В сучасних демократичних країнах ді про історію виборчого права, виборчі процедури,
вибори є формою волевиявлення людей, формою тим самим підвищуючи політичну культуру молоді.
реалізації народної суверенності. Ступінь політичної Молодь має бути політично грамотна. Формування
активності залежить і від специфіки політичної сис- активної життєвої позиції, підвищення правової куль-
теми держави, яка визначається політичним режимом тури у молоді встають в ряд з такими національними
держави, і від специфіки самої системи виборів дан- проектами, як охорона здоров'я і освіта в цілому.
ної країни. Включеність громадянина у політичну По-друге, в ході дослідження було виявлено, що
активність, на думку дослідників, може бути вертика- молодь не довіряє владі, політичним партіям. Це один
льною (тобто, коли домінує включеність, яку ініціює з головних мотивів неучасті молоді у виборах. Часто
держава: електоральна, партійна), або горизонталь- молодь використовується політичними партіями в
ною (домінує участь, яку ініціює суспільство). Аналіз корисливих цілях, потрапляючи в короткочасні маргі-
отриманих даних, які ми коментували вище, яскраво нальні структури. Молодь повинна мати можливість
свідчить про перевагу механізму горизонтального не опосередковано, а безпосередньо з'ясувати питан-
включення в політичну діяльність ( 92% ЧНУ і 31,3% ня, що цікавлять її, тим самим привертаючи увагу до
НДУ) і недовіру до політичних партій і державних проблеми політичної індиферентності молоді полі-
інститутів (15% ЧНУ, 21,9% НДУ). тичної партії і представників влади.
Краснякова А.О. стверджує, що суть політичної су- По-третє, необхідно працювати з новим електора-
б'єктності молоді полягає в рівні зрілості її соціальної том, молодими людьми, які уперше братимуть участь
позиції і міри усвідомлення себе як автора політичної у виборах.
діяльності, орієнтованого на реалізацію власних інте- Все це вимагає спеціально спланованої роботи та
ресів і досягнення мети, пов'язаної з перетворенням і узгоджених дій громадських, політичних та держав-
розвитком держави і громадянського суспільства. них структур. Успішна політична соціалізація, як
Результати проведеного дослідження демонструють процес адаптації і ітеграції в суспільний простір –
переоцінку традиційних норм життя і модифікацію необхідний процес становлення і розвитку политічної
політичних цінностей з боку як інститутів громадян- суб’єктності. Усвідомлення своєї можливості впливу
ського суспільства, так і держави, що призвели до на політичні процеси через реальний досвід, дає мож-
того, що політична свідомість сучасної молоді харак- ливість формуватись і розвиватись такій якості, як
теризується зміною нормативно-ціннісних орієнтацій політична компетентність молодої особистості.
67
1. Андрєєва Я.Ф., Литовченко Н.Ф. Політична культура 3. Сорба О. «Гра не за правилами» як утвердження політич-
сучасного українського студентства // Науковий вісник ної суб’єктності нації, яка втрачає соціальне буття // –
Миколаївського державного університету імені В.О. Су- [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу:
хомлинського: зб. наук. праць за наук. ред. / За ред. http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/natural/Nvuu/PSF/2009_12/
С.Д.Максименка, Н.О.Євдокімової. – Миколаїв, 2013. – Sorba.pdf
том 2. – Вип. 11 (99). – С.19-25. 4. Хунагов Р. Д. Политическая субъектность: философско-
2. Краснякова А.О. Політична суб єктність: умови станов- политический анализ: автореф. дис. на соискание уч. сте-
лення та ознаки // – [Електронний ресурс]. – Режим дос- пени канд. филос. наук : спец. 09.00.10 “Философия по-
тупу до ресурсу: htt: //www. lib.iitta.gov.ua/ 9168. литики” / Р. Д. Хунагов; Ростов. гос. ун-т. – Ростов-на-
Дону, 1993. – 24 с.
REFERENCES.
1. Andrjejeva Ja.F., Lytovchenko N.F. Politychna kul'tura 3. Sorba O. «Gra ne za pravylamy» jak utverdzhennja
suchasnogo ukrai'ns'kogo studentstva // Naukovyj visnyk politychnoi' sub’jektnosti nacii', jaka vtrachaje social'ne buttja
Mykolai'vs'kogo derzhavnogo universytetu imeni V.O. // – [Elektronnyj resurs]. – Rezhym dostupu do resursu:
Suhomlyns'kogo: zb. nauk. prac' za nauk. red. / Za red. http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/natural/Nvuu/PSF/2009_12/
S.D.Maksymenka, N.O.Jevdokimovoi'. – Mykolai'v, 2013. – Sorba.pdf
tom 2. – Vyp. 11 (99). – S.19-25. 4. Hunagov R. D. Polytycheskaja subъektnost': fylosofsko-
2. Krasnjakova A.O. Politychna sub jektnist': umovy polytycheskyj analyz: avtoref. dys. na soyskanye uch. stepeny
stanovlennja ta oznaky // – [Elektronnyj resurs]. – Rezhym kand. fylos. nauk : spec. 09.00.10 “Fylosofyja polytyky” / R.
dostupu do resursu: htt: //www. lib.iitta.gov.ua/ 9168. D. Hunagov; Rostov. gos. un-t. – Rostov-na-Donu, 1993. –
24 s.
The problem of youth political subjectivity in the context of social-political events

Andrieieva Y. F., Lytovchenko N. F.
Abstract. In the article the essence and manifestation forms of the ukrainian student youth political subjectivity phenomenon are
considered. The article presents comparative analysis of survey results that was conducted in Mykola Gogol Nizhyn State University
and in Yuri Fedkovich Chernivtsi National University in the years of 2011-2016. The received results certify the dynamics of display
change in criteria of the ukrainian student youth political subjectivity that is interpreted by authors of the article. There emerge the
task to create and implement the programmes for young people in order to develop their social outlook and electoral activity.
Keywords: political subjectivity, political conscience, political needs, actions, student youth.
Проблема политической субъектности молодежи в контексте социально-политических событий

Андреева Я. Ф., Литовченко Н. Ф.
Аннотация. В статье рассматривается сущность и формы проявления феномена политической субъектности украинской
студенческой молодежи. В работе представлен сравнительный анализ результатов опроса, проведенного в НГУ имени Ни-
колая Гоголя и ЧНУимени Юрия Федьковича в 2011-2016 годах. Полученные результаты свидетельтвуют о динамике изме-
нений в проявлениях критериев политической субъектности студенческой молодежи, которые интерпретируются авторами
статьи. Возникает проблема создания и внедрения программ для молодежи, направленных на развитие гражданской пози-
ции и электоральной активности.
Ключевые слова: политическая субъектность, политическое сознание, политические потребности, действия, студен-
ческая молодежь.
68
Реалізація технології формування конфліктологічної культури
майбутніх фахівців соціономічних професій
Т. Р. Браніцька
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, вул. Острозького, 32, м. Вінниця, Україна, 21100
Анотація. В статті обґрунтовано актуальність проблеми формування конфліктологічної культури майбутніх фахівців соціо-
номічних професій; висвітлено шляхи реалізації психолого-педагогічної системи технологій формування конфліктологічної
культури майбутніх фахівців соціономічних професій; розкрито значення тренінгів у розвитку та становленні особистості
майбутнього фахівця, визначенні його індивідуально-психологічних особливостей та формуванні власної стратегії поведінки
в конфліктних ситуаціях; представлено Програму соціально-психологічного тренінгу «Конфліктологічна культура майбут-
нього фахівця соціономічної сфери» яка спрямована на розвиток мотиваційно-ціннісного, когнітивного та рефлексивного
компонентів формування конфліктологічної культури майбутніх фахівців соціономічної сфери.
Ключові слова: технології, тренінг, професійна підготовка, фахівці соціномічних професій, конфліктологічна культура.
Вступ. У сучасному світі відбуваються значні зміни в Реалізуючи в навчально-пізнавальну діяльність

політичному, економічному, морально-етичному, психолого-педагогічну систему технологій форму-
світоглядному напрямках, відлуння яких впливає на вання конфліктологічної культури – особистісно оріє-
розвиток та стан суспільства, в якому спостерігаються нтоване навчання, проблемне блочно-модульне нав-
напруженість, суперечки, протистояння, загострення чання, інтерактивні розвиваючі технології, тренінгові
відносин на всіх рівнях життєдіяльності та взаємодії технології, моделювання майбутньої професійної
суб’єктів. Тому підвищеної уваги потребує проблема діяльності, технології контекстного навчання, пост-
не тільки фундаментальної професійної підготовки комунікативна рефлексія, «кейс-метод», лекційний
майбутніх фахівців всіх сфер діяльності, але й форму- матеріал будували на основі інтегративного підходу
вання та розвиток їх загальної культури. Особливо до сучасних знань про конфліктологічну культуру;
актуальною є проблема формування конфліктологіч- теоретичні заняття проводили у вигляді лекцій – бе-
ної культури майбутніх фахівців соціономічних про- сід, лекцій-діалогів із застосуванням методу проблем-
фесій, оскільки майбутнім педагогам, соціальним ного аналізу фактичного матеріалу.
працівникам, психологам суспільство ввіряє найдо- Проблемні лекції мають особливості: викладач ви-
рожчу цінність – дітей та людей різного віку, котрим світлює нові грані теми, проблеми, що вивчається,
фахівці соціономічних професій покликані допомага- внаслідок чого відбувається поглиблення знань; за-
ти долати життєві труднощі та реалізувати потенційні стосовуючи прийоми аналізу, порівняння, системати-
можливості їх всебічного розвитку. зації та узагальнення, студенти розширювали уявлен-
Огляд публікацій за темою. Проблема формуван- ня, світогляд. Таким чином, методично правильно
ня конфліктологічної культури майбутніх фахівців побудована лекція ставала більш зрозумілою та ефек-
представлена широким колом наукових публікацій тивною; систематизація та узагальнення знань, умінь
(В. Андрєєв, В.Беспалько, С. Гиренко, О. Дзяна, С. сприяли мотивації до навчально-пізнавальної діяль-
Кожушко, А.Лукашенко, Н.Підбуцька, Т. Черняєва, ності; приймаючи участь у групових формах роботи,
О. Щербакова та ін.). Зв’язок конфліктів із проблема- студенти максимально ефективно реалізовували твор-
ми професіоналізації особистості досліджували чі можливості, висловлювали власні думки, питання,
І.Ващенко, Н.Гришина, Л.Карамушка, Н. Коломінсь- тобто відбувався процес посткомунікативної рефлек-
кий, Г. Ложкін, М.Пірен, Н.Пов’якель та ін. Вибір сії.
означених технологій був здійснений з урахуванням Впроваджуючи зарубіжний досвід провідних уні-
поглядів провідних фахівців (И.Герасимова[1], верситетів Європи, США та Канади, в практику мето-
С.Гіренко[10], О.Гомонюк[2], М.Коростелін[3], дики проведення лекцій ми внесли певні зміни за
Е.Земан[9], Н.Самсонова[4], Н.Серебровська[5], рахунок надання студентам друкованих текстів цих
В.Стрельніков[6], М.Трухан [7] О.Щербакова[8] та лекцій. Це не тільки звільняє студента від ведення
ін.). конспекту та дозволяє лектору використовувати тех-
Мета статті. Висвітлити реалізацію психолого- нічні засоби навчання та коригувати змістове напов-
педагогічної системи технологій формування конфлі- нення лекції, але, що саме важливе, сприяє розвитку
ктологічної культури як цілеспрямованої, чітко орга- мотивації, активної комунікативної діяльності, вклю-
нізованої, змістовно насиченої та методично оснаще- чення кожного студента в навчальний процес, жваво-
ної системи; обгрунтувати пріоритетність інтерактив- му інтелектуальному обміну думками під час лекції.
них розвивальних технологій, зокрема тренінгових, у Методика проведення семінарських занять перед-
формуванні конфліктологічної культури майбутніх бачала обговорення підготовлених повідомлень, акту-
фахівців соціономічних професій. альних питань, виявлених під час проведених мікро-
Матеріали дослідження. Психолого-педагогічна досліджень та навчальну дискусію. Використовуючи
система технологій формування конфліктологічної прийом синергетики, метод колективної творчої дія-
культури майбутніх фахівців соціономічних професій, льності учасників спілкування, ми розвивали діалогі-
в основу якої покладені базові методологічно- чні здібності та комунікативні уміння студентів, що
концептуальні принципи та підходи теорії пізнання – сприяють формуванню конфліктологічної культури
науковість, системність, послідовність, єдність свідо- майбутніх фахівців соціономічної сфери.
мості та діяльності, теорії та практики, інтегратив- Практичні заняття були зорієнтовані на закріплен-
ність знань – являє собою цілеспрямовану, організо- ня вивченого теоретичного матеріалу, формування
вану, змістовно-насичену систему. умінь та навичок з сучасних технологій запобігання та
69
управління конфліктами шляхом усвідомлення студе- Третій блок «Конфлікти. Управління конфліктами.
нтами ролі ефективних механізмів цих технологій. Психопрофілактика конфліктів. Конфліктологічна
Одним із дієвих прийомів на практичних заняттях є культура» включає теми: «Конфлікти (поняття, при-
«не з дисципліною, що вивчається, до студентів, а зі чини виникнення, функції, динаміка). Типи конфлікт-
студентами до дисципліни, що вивчається». Для того, них особистостей. Стратегії поведінки в конфліктах.
щоб викладачу «йти зі студентами до дисципліни», Управління конфліктами» та відповідні до них впра-
заняття потрібно представити у привабливій й особи- ви, тести, техніки, рольові ігри: вправи «Складові
стісно-значущій формі, в якій за основу взято практи- конфлікту», «Внутрішньоособистісні конфлікти»,
чні завдання, що іноді не мають однозначного, зазда- «Давай домовимось», «Конструктивна критика», тех-
легідь відомого розв’язування. [2] ніка «Позитивні та негативні функції конфліктів»,
Вагомі позитивні результати з формування конфлі- рольова гра «Повітряна куля», вправа тест «Конфлік-
ктологічної культури на практичних заняттях ми до- тологічна грамотність», які спрямовані на розвиток
сягали при виконанні студентами творчих завдань, конфліктологічної грамотності, компетентності та
вправ, що моделювали ситуації професійної спрямо- формування конфліктологічної культури.
ваності; вправи потребують багаторазового повторен- Вважаємо доцільним описати вправу «Толерант-
ня дій, з’ясування суті питання, пошуку різноманіт- ність у спілкуванні», яку ми проводили з метою фор-
них шляхів і способів їх вирішення, систематизація, мування умінь толерантного ставлення до партнерів
узагальнення, закріплення матеріалу та обов’язкова конфліктної ситуації, залишаючись принциповим у
рефлексія своєї діяльності. конструктивному вирішенні її. Вправа розрахована на
Пріоритетними технологіями цієї системи є про- те, щоб продемонструвати студентам різні варіанти та
блемні інтерактивні розвивальні технології, які взає- способи виходу з конфліктних ситуацій. Викладач
мопов’язані між собою та доповнюють одна одну. пропонує студентам: пригадати конфліктні ситуації;
Доцільно зауважити, що особливу зацікавленість у створити пари та разом обговорити суть конфліктної
студентів викликали тренінгові технології, які спря- ситуації. Завдання полягає в тому, щоб, зберігаючи
мовані на розвиток особистісних якостей, комуніка- власну гідність та не принижуючи іншого, вийти з
тивних умінь, навичок міжособистісної взаємодії, що цієї конфліктної ситуації толерантно. Гідно вийти з
є ефективним засобом розвитку конфліктологічної конфліктної ситуації можна, якщо дотримуватись
культури майбутніх фахівців соціономічної сфери. певних правил толерантності: конкретно і точно опи-
Тренінг як метод психологічного впливу, що вклю- сати ситуацію, яка вас не влаштовує: «Коли Ви не
чає ряд засобів: діагностичні процедури, рольові ігри, заслужено критикували мене при всіх…»;висловити
групову дискусію, аналіз ситуацій, «мозковий почуття, яке виникало у Вас в цій ситуації у зв’язку з
штурм», рефлексію – дозволяє студентам визначити поведінкою людини по відношенню до Вас: « Ко-
свої індивідуально-психологічні особливості, уміння ли…., я відчув себе приниженим»; сказати людині, як
управляти поведінкою та формувати власну стратегію би Вам хотілося, щоб Вона вчинила, запропонувати
поводження в конфліктних ситуаціях. варіант поведінки, який би влаштовував Вас: « …тому
Результати та їх обговорення. З метою форму- я дуже прошу Вас, наступного разу…»; сказати, як Ви
вання конфліктологічної культури майбутніх фахівців будете себе вести у випадку, якщо людина змінить
соціономічної сфери нами була розроблена Програма свою поведінку.
соціально-психологічного тренінгу «Конфліктологіч- З метою формування поведінкового та когнітивно-
на культура майбутнього фахівця соціономічної сфе- го компонентів конфліктологічної культури на прак-
ри», яка складається з трьох блоків, кожен з яких тичних, семінарських та тренінгових заняттях ми
утворюється з системи вправ, технік, ігор, діагности- знайомили студентів з тактиками та прийомами пове-
чних тестів, спрямованих на засвоєння знань, розви- дінки суб’єктів конфліктної взаємодії. Нами було
ток умінь та навичок запобігання, діагностики конф- проаналізовано різні прийоми поведінки в конфлікт-
лікту; формування культури мислення, почуттів, по- них ситуаціях, які сприяють ефективності, доказовос-
ведінки, комунікативної культури; конфліктологічної ті та аргументації в дискусіях. В процесі діалогів сту-
грамотності, готовності та компетентності. денти мали змогу переконатись в тому, що існує сфе-
Перший блок «Культура мислення та спілкування» ра прийняття оптимального компромісного рішення,
включає теми: «Спілкування, комунікація. Активне яке може задовольнити інтереси обох сторін. Актуа-
слухання» та відповідні до тем вправи: «Асоціація», льною постала проблема вивчення та усвідомлення
«Діалог», «Дивимось в очі», «Наші стереотипи», «То- різних можливих стратегій поведінки в діалозі, фор-
лерантність у спілкуванні», «Активне слухання», тест мування умінь переконувати партнера у власній пра-
“Чи тактовна Ви людина?”, тест “Оцінка комунікати- воті, умінь логічно аргументувати та доводити її,
вних умінь і здібностей” та інші, які спрямовані на умінь слухати, чути, розуміти партнера для знахо-
розвиток мислення та комунікативних здібностей. дження та прийняття максимально оптимального
Другий блок «Культура почуттів та поведінки» компромісного вирішення проблеми чи конфліктної
включає теми: «Мої емоції та почуття. Саморегуляція. ситуації.
Прояв емпатії» та відповідні вправи: «Довіра», «Пе- Проаналізувавши наукові праці І.А. Герасимової,
редай емоцію», «Визначення рівня емпатії», «Ехо», щодо аргументації в діалозі, ми прийшли до висновку,
рольові ігри: «Розуміння емпатії», «Я – ідеал», «Мої що існують різні можливі стратегії поведінки, аргу-
сильні сторони», тест "Наскільки ви толерантні?" та ментації доказів, власних поглядів на конкретну ситу-
інші, спрямовані на розвиток умінь регуляції емоцій- ацію, ефективність та переконливість яких залежить
ного стану, поведінки, почуттів, емпатії, довіри.
70
не від абсолютного, об’єктивного значення чи науко- та створення в групі атмосфери доброзичливості.

вої істини, а від суб’єктивного змісту їх для інших[1]. Таким чином, виконання студентами цих вправ на-
Ознаки можливих стратегій поведінки партнерів у правлено на формування мотиваційно – ціннісного та
діалозі: рефлексивного компонентів конфліктологічної куль-
Мета та завдання діалогу: «Я – стратегія»: мої мі- тури.
ркування для переконання партнера у моїй правоті; З метою залучення кожного студента до творчості,
сильні аргументи на мою користь. «Ти – стратегія»: набуття умінь критичного мислення, обґрунтовувати
слухаю співрозмовника та вказую на моменти хибно- власні погляди, осмислювати позиції співрозмовників
сті його аргументів; знаходжу слабкі місця, супереч- викладачі пропонують їм виконувати та презентувати
ності в аргументації. «Ми – стратегія»: слухаю та самостійні роботи. Теми самостійних робіт: «Комуні-
намагаюсь зрозуміти мету партнера, щоб врахувати її кативна поведінка фахівця соціономічної сфери дія-
для прийняття компромісного рішення. льності», «Бар’єри професійної взаємодії», «Ефектив-
Тактика поведінки: «Я – стратегія»: логічний мо- ні моделі професійної взаємодії» та інше. Під час
нолог з переконливими доказами, висловлення влас- презентацій розгортається дискусія, як наслідок її –
них міркувань щодо завершення конфлікту. «Ти – розвиток комунікативних можливостей, вміння аргу-
стратегія»: сприйняття доказів і міркувань вибірково; ментації, відбувається процес навчання, виховання в
контраргументація, критика міркувань. «Ми – страте- колективі та через колектив. Враховуючи сучасні
гія»: активне слухання; орієнтація на інтереси спів- тенденції оновлення і модернізації змісту освіти, ми
розмовника; конструктивна критика. пропонували завдання, котрі мали варіативний та
Техніка аргументації співрозмовників: «Я – страте- різнорівневий характер, з правом вибору студентом
гія»: наполягання на власній позиції; посилання на завдання відповідно до його інтересів.
авторитети; оцінка; вигадки (інсинуації), риторичні Отже, розмаїття інтерактивних інноваційних тех-
запитання. «Ти – стратегія»: виокремлення деталей; нологій та особистісно-зорієнтована спрямованість
інверсія (перестановка слів, яка змінює акценти); навчально-пізнавального процесу дали можливість
посилання на авторитет; замовчування відповіді. «Ми кожному студенту вкладати в свою діяльність особис-
– стратегія»: виявлення спільних позицій; посилання тісний смисл, розвивати конфліктологічну культуру
на авторитет; інверсія; компромісна поетапна угода. та набувати власного досвіду щодо успішної реаліза-
Специфіка поведінки: «Я – стратегія»: нехтування ції професійної майстерності в соціономічній сфері
інтересами партнерів; відсутність зворотнього діяльності.
зв’язку; багатослівність; егоцентризм. Висновки. З усього спектру психолого-
«Ти – стратегія»: нехтування інтересами партне- педагогічної системи технологій, зорієнтованої на
рів; відсутність зворотнього зв’язку; дуалізм поведін- всебічний особистісний творчий розвиток студентів,
ки; перехід на особистість співрозмовника. ми використовували ті чи інші на заняттях, виходячи
«Ми – стратегія»: слухання та намагання зрозуміти з позицій доцільності та особливостей майбутньої
інтереси співрозмовника; існує зворотній зв’язок; професійної діяльності, спрямовуючи навчання на
вибір спільної позиції; уникнення бар’єрів у спілку- реалізацію компетентнісного, діяльнісного, системно-
ванні, негативних емоцій; знаходження компромі- го, особистісно орієнтованого, аксіологічного, акмео-
су[1]. логічного, синергетичного підходів.
Соціально-психологічна гра «Повітряна куля», Таким чином, реалізуючи на практиці цілеспрямо-
спрямована на розвиток навичок приймати спільні вану, чітко організовану, змістовно насичену психо-
рішення в екстремальних випадках, толерантності, лого-педагогічну систему технологій, ми досягли
емпатії, соціальної перцепції на профілактику внут- мети – сформованості конфліктологічної культури
рішньо-групових конфліктів. майбутніx фаxівців соціономічних професій. Пріори-
Прагнучи сформувати у студентів уміння рефлек- тетними технологіями формування конфліктологічної
сувати, аналізувати своє «Я– особистість», складати культури є тренінгові, як активні, пізнавально-
портрети особистостей, визначати стратегії поведінки розвиваючи, які сприяють мотивації студентів до
в конфлікті, ми використовували вправи: «Самот- навчально-пізнавальної діяльності, включають психо-
ність», «Відвертість». Такі вправи сприяють набуттю логічні механізми розвитку особистісних якостей
студентами досвіду самоаналізу, здійснення ефектив- студентів та їх конфліктологічної культури.
ної комунікації, довіри, зацікавленості, співтворчості
1. Герасимова И. А. Введение в теорию и практику аргумен- діяльності/ М.О. Коростелін// ISSN Online: 2312-5829.
тации : учеб. пособ. / И.А. Герасимова. – М. : Универси- Освітологічний дискурс, 2015, № 1 (9). 147
тетская книга, Логос, 2007. – 310 с. http://oaji.net/articles/2016/2923-1456738771.pdf (дата звер-
2. Гомонюк О.М. Спецкурс «Професійно-педагогічна культу- нення 15.05.2016). – Назва з екрана.
ра майбутнього соціального педагога» – складова форму- 4. Самсонова Н. В. Конфликтологическая культура специа-
вання професійно-педагогічної культури майбутніх соціа- листа и технология ее формирования в системе вузовского
льних педагогів // Наук. зап. Вінниц. держ. пед. ун-ту образования: Монография./ Н. В. Самсонова – Калинин-
ім.М.Коцюбинського. Сер.: Педагогіка, психологія: зб. на- град: Изд-во КГУ, 2002. – 308 с.
ук. пр. – Вінниця: ТОВ «Нілан ЛТД», 2012.– Вип.38.– 5. Серебровская Н. Е. Становление и развитие конфликтоло-
С.84-88. гической культуры будущего специалиста социономиче-
3. Коростелін М. О. Тренінг у формуванні конфліктологічних ской культуры будущего специалиста социономической
умінь майбутніх фахівців з товарознавства та комерційної професии в вузовский период: автореф. дис. … д-ра пси-
71
хол. наук : 19.00.07 Серебровская Н. Е. – Нижний Новго- 19.00.07 Щербакова О. И. – Москва , 2011. – 34 с.
род, 2011. – 53 с. 9. Актуальные проблемы гостинично – туристического биз-
6. Стрельніков В. Ю.Сучасні технології навчання у вищій неса и сервиса [Электронный ресурс]: Земан Е.Ю. Тре-
школі : модульний посібник для слухачів авторських кур- нинг как метод формирования конфликтологической
сів підвищення кваліфікації викладачів МІПК ПУЕТ / В. культуры студентов-менеджеров.Режим досту-
Ю. Стрельніков, І. Г. Брітченко. – Полтава : ПУЕТ, 2013. – пу:(http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/bitstream/handle/123456
309 с. 789/46443/70-Zeman.pdf?sequence=1)- Назва з екрану. –
7. Трухан М.А. Практичні підходи до організації соціально- Дата звернення: 25.04.2016.
психолого-педагогічного тренінгу як форми конфліктоло- 10. Технології формування конфліктологічної культури ви-
гічної підготовки майбутніх соціальних педагогів / кладача [Электронный ресурс]: Гіренко С.П. Педагогічні
М.А.Трухан // Наукові записки. Психологопедагогічні технології формування конфліктологічної культури кур-
науки [Электронный ресурс] : Науковий журнал. № 4 / сантів у ВНЗ МВСУкраїни.Режим досту-
Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2014. - С.183-187. пу:http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/pspo/2010_28_
8. Щербакова О. И. Психология конфликтологической куль- 1/girenko.pdf – Назва з екрану. – Дата звернення:
туры личности специалиста: формирование в контекстной 25.04.2016.
образовательной среде: автореф. дис. дра психол. наук :
REFERENCES
1. Gerasimova I.(2007). Introduction to the theory and practice of kursіv pіdvischennya kvalіfіkatsії vikladachіv MІPK PUET /
argumentation: Proc. Collec. / IA Gerasimov. - M.: University VY Strelnіkov, I. G. Brіtchenko. - Poltava: PUET.– 309.
Book, Logos. – 310. 7. Truhan M. A. (2014). Practichni pidhodu do organizatsii
2. Gomonyuk O.M. (2012). Special course "Profesіyno- sotsialno-psihologo-pedagogichnogo treningu yak formu kon-
pedagogіchna culture maybutnogo sotsіalnogo teacher" - flictologichnuchnoi pidgotovku maibutnich socialnuch peda-
warehouses formuvannya profesіyno-pedagogіchnoї culture gogiv / M.A.Truhan//Naukovi zapesku. Psuhologo-
maybutnіh sotsіalnih pedagogіv // Science. Rec. Vіnnits. pedagogichni nauku [the Electronic resource]: naukovy maga-
Keep. ped. the University іm.M.Kotsyubinskogo. Ser .: zine. № 4 / Nizhun: NDU ім. M.Gogol, – P.183-187.
pedagogy, psihologіya: ST. Sciences. Approx. - Vinnitsa: 8. Shherbakova, O. Y. (2011). Psyhologyja konflyktologycheskoj
TOV "Nіlan Ltd", –Vip.38.– S.84-88. kul'turу lychnosty specyalysta: formyrovanye v kontekstnoj
3. Korostelin M.O. (2015). Trening u formuvanni konflictolog- obrazovatel'noj srede. Moscow, 34.
ichnuch uminn maybutnich fahivtsiv z tovaroznavstva ta 9. Actual problems of the hotel - tourist business and services
komertsiynoy dijalnosti /M.O.Korostelin//ISSN Online: 2312- [electronic resource]: EJ Zeman Training as a method of
5829. osvitologichnuj duscurs, № 1 (9). 147 forming conflictological culture of students - managers.
http://oaji.net/articles/2016/2923-1456738771.pdf (data Access Mode:
zvernennaj 5/15/2016). – Nazva z ekrana. (http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/
4. Samsonova, N. V. (2002). Konfliktologicheskaja kul'tura 46443/70-Zeman.pdf?sequence=1) - Hosting Project s ekranu.
specialista i tehnologija ee formirovanija v sisteme - Zvernennya Date: 25.04.2016.
vuzovskogo obrazovanija. Kaliningrad: Izd-vo KGU, 308. 10. Tehnologії formuvannya konflіktologіchnoї culture
5. Serebrovskaja, N. E. (2011). Stanovlenie i razvitie vikladacha [electronic resource]: SP Gіrenko Pedagogіchnі
konfliktologicheskoj kul'tury budushhego specialista tehnologії formuvannya konflіktologіchnoї culture kursantіv
socionomicheskoj professii v vuzovskij period. Nizhnij at BIS MVS Ukrainy. Access mode: http:
Novgorod, 53. //www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/pspo/2010_28_1/girenk
6. Strelnіkov V.Y. (2013). Suchasnі tehnologії navchannya in o.pdf - Hosting Project s ekranu. - Zvernennya Date:
vischіy shkolі: Modular posіbnik for sluhachіv avtorskih 25.04.2016.
The realization of the technology formation of the conflictological culture of future experts of socionomic professions
T. R. Branitska
Abstract. The problem urgency of formation of the conflictological culture of future experts of socionomic professions in the article is
given; the ways of psychologic-educational system realization of the conflictological culture of future experts of socionomic profes-
sions formation are considered; the meaning of the trainings in the development and formation of a personality of the future experts is
revealed, his individual psychological characteristics and formation of own strategy of behavior in conflict situations are determined;
the Program of social-psychological training “The conflictological culture of future experts of socionomic sphere” which is aimed at
the development of value-motivational, cognitive and reflective components of the conflictological culture of future experts of socio-
nomic professions formation is presented.
Keywords: technologies, training, vocational training, experts of socionomic professions, conflictological culture.
Реализация технологии формирования конфликтологической культуры будущих специалистов социономических

профессий
Т. Р. Браницкая
Аннотация. В статье обоснована актуальность проблемы формирования конфликтологической культуры будущих специали-
стов социономических профессий; освещены пути реализации психолого-педагогической системы технологий формирования
конфликтологической культуры будущих специалистов социономических профессий; раскрыто значение тренингов в разви-
тии и становлении личности будущего специалиста, определении его индивидуально-психологических особенностей и фор-
мировании собственной стратегии поведения в конфликтных ситуациях; представлена Программа социально-
психологического тренинга «Конфликтологическая культура будущего специалиста социономической сферы», которая
направлена на развитие мотивационно-ценностного, когнитивного и рефлексивного компонентов формирования конфликто-
логической культуры будущих специалистов социономической сферы.
Ключевые слова: технологии, тренинг, профессиональная подготовка, специалисты социономических профессий, кон-
фликтологическая культура.
72
Сучасні проблеми соціально-психологічної адаптації

внутрішньо переміщених осіб в Україні
А. М. Грись
НПУ імені М. П. Драгоманова, м. Київ, Україна
Correspondingautor. E-mail: Gris1976@mail. ru
Анотація. Стаття присвячена питанням соціально-психологічної адаптації внутрішньо переміщених осіб в Україні. Розкри-
то як правові, так і психологічні аспекти пов’язані з невизначеністю статусу переселенця, а відтак розмитістю соціальної та
особистісної ідентичності, що негативно позначається на їх самопочутті та “Я-концепції”. Наведено фрагменти практичної
діяльності з переселенцями та окреслено їх типові запити до психолога. Наведено фрагменти із досвіду роботи психолога з
розвитку навичок цілепокладання та поліпшення психоемоційного стану внутрішньо переміщених осіб у нових соціокуль-
турних умовах.
Ключові слова: внутрішньо переміщені особи, соціально-психологічна адаптація, соціально-правова захищеність, ціле-
покладання, криза ідентичності.
Серед людей, які сьогодні перебувають у складних за себе і своє життя на державу. Наслідком спожива-
життєвих обставинах на першому місці нині опини- цького сприйняття "держави" стає відсутність у моло-
лися представники із числа вимушених переселенців ді ініціативи, духу підприємництва, бажання доклада-
та внутрішньо переміщених осіб із Криму та Сходу, ти зусиль до активного поліпшення якості власного
які потребують створення належних умов та надання життя. У багатьох виявляється агресивна поведінка,
можливостей для всебічної їх підтримки і соціально- вороже ставлення до оточення, пошук винних, неза-
психологічної реабілітації. За результами вивчення доволеність, образа. У таких умовах виникає необхід-
соціального становища молоді було виділено такі ність профілактики соціальної маргіналізації молоді,
ключові проблеми: житлові, соціально-правові, пси- включення їх до більш адаптивних груп з метою осво-
хологічні. єння нових моделей поведінки та формування у них
Аналіз останніх досліджень та публікацій показав, активної життєвої позиції, усвідомлення потреби до-
що в основному увага дослідників до внутрішньо пе- кладання власних зусиль для створення умов безпеч-
реміщених осіб стосується проблемних аспектів соці- ного середовища. Назріває нагальна потреба розробки
альної інтеграції і адаптації означеної категорії осіб та комплексних програм соціально-психологічної адап-
захисту їх соціально-економічних прав (О. Балакірєва, тації внутрішньо переміщених осіб та подолання різ-
М. Дем’яненко, М. Закіров та ін.). Водночас недоста- ного роду суперечностей, змістовими складовими
тньо уваги приділяється питанням саме психолого- яких мають бути найбільш актуальні проблеми сучас-
педагогічних аспектів адаптації внутрішньо перемі- ної молоді: переживання втрати соціальних зв’язків,
щених осіб та надання останнім кваліфікованої пси- розірвані родинні зв’язки, ідеологічні конфлікти, ро-
хологічної допомоги. Такі дослідження ж як “Педаго- бота з посттравматичними стресовими розладами
гічні умови формування готовності психологів до ро- (ПТСР), апатія, розчарування.
боти з сім’ями і дітьми «групи ризику» (І.Г. Яценко), Актуалізація особистісних ресурсів внутрішньо пе-
застосування тренінгових технологій у роботі з пред- реміщених осіб, розвиток соціальної мобільності, ви-
ставниками «груп соціального ризику» (Н.Ю. Макси- рішення освітніх проблем, відновлення професійної
мова) можуть слугувати орієнтирами як для психоло- діяльності (професійного навчання), правових питань
гів-науковців, так і практиків. пов’язаних із відновленням документів тощо. Розроб-
Мета статті: висвітлити сучасні проблеми соціаль- ка єдиної системи інформування внутрішньо перемі-
но-психологічної адаптації внутрішньо переміщених щених осіб про можливості, ресурси, про способи
осіб на основі досвіду практичної діяльності з ними. вирішення житлових проблем тощо.
Проблеми соціально-психологічної адаптації вини- Несприятливі умови життя в яких опинилася ця ка-
кають у місцях компактного переселення: санаторії, тегорія осіб, зумовила виникнення великої кількості
бази відпочинку, школи (поселення в межах 50 осіб). дезадаптивних груп, таких як соціальні сироти, без-
У зв’язку з тим, що ці місця знаходяться на значній притульні та ті, що мають досвід саморуйнівної пове-
відстані від інфраструктури міста у переселенців не- дінки. Необхідність розв’язання проблем, пов’язаних
має достатнього доступу до інформації, що перешко- із соціальною дезадаптацією молоді зростає в умовах
джає їх активному включенню у систему соціальних соціально-політичної та економічної кризи в Україні.
зв'язків, їх розширенню, працевлаштуванню. В умо- Серед чинників поширення злочинності серед є та-
вах закритого середовища, швидкими темпами поши- кож насиченість інформаційного простору матеріала-
рюються такі негативні явища як: алкоголізація, кри- ми, що містять елементи насильства та жорстокості
мінальна поведінка, пасивність, безпорадність, відчай, особливо в умовах збройного конфлікту в Україні
споживацька поведінка (очікування постійної допо- (примножуються випадки насильства та знищення
моги з боку держави та міжнародних організацій, гу- матеріальних цінностей, зростає кількість крадіжок
манітарної допомоги до якої звикають), внаслідок зброї та її застосування), стають популярні еталони
чого закріплюється позиція жертви та відмова від ак- цинічної поведінки, що засвоюються і привласнюють-
тивних дій. Схильність перекладати відповідальність ся так легко тому, що не сформоване уявлення про
73
себе, адекватне їхній особистості, через оцінки і цін- холога. Бо стала хвилюватися за майбутнє життя
нісні відносини оточуючих, навіювання ЗМІ моделей свого сина.
агресивної поведінки, що негативно позначається на Під час першої зустрічі з хлопцем вдалося
психоемоційному розвитку молоді та спричиняє ви- з’ясувати, що мама дуже багато працює, і майже не
кривлене сприйняття оточуючої дійсності. Відбува- приділяє йому уваги, бо треба сплачувати житло. Ба-
ється підміна цінностей з орієнтацією переважно на тько не працює. Живуть у трьохкімнатній квартирі із
матеріальні цінності. За даними Державного департа- родичами у яких нещодавно народилася маленька
менту з питань виконання покарань злочини, що ско- дівчинка. Хлопчик почувається непотрібним у своїй
юються молоддю є дедалі жорстокішими, що відпо- сім’ї, батьки часто сваряться через гроші. У процесі
відно висуває необхідність не лише пошуку адекват- розмови з психологом хлопчик відкриває одну істо-
них, науково обґрунтованих шляхів її способів подо- рію, яка ймовірно і підштовхнула йогоо до крадіжки.
лання, а й відповідну підготовку кваліфікованих фахі- Родичі дарували йому гроші – на Різдво, на імени-
вців до роботи з вище зазначеним контингентом. ни, на інші свята. Він їх все відкладав, хотів собі ку-
Зазначені вище проблеми призводять до маргіналі- пити телефона. Але одного разу Батько забрав у хло-
зації молоді, втрати ними соціальної ідентичності. пця його гроші і купив у подарунок для мами план-
Тобто для них характерними є деформації ідентично- шет. Хлопчик обурився. І зробив висновок, що раз у
сті, серед яких розпад ідентичності та загроза її фор- нього можуть відібрати гроші, без його на те згоди, то
муванню, або дифузія ідентичност, яка полягає в: не- і він так само може це зробити з іншими людьми.
здатності вироблення власних цінностей, цілей та іде- Після консультації була розмова із мамою, яка зіз-
алів, проблеми психосоціального самовизначення. налася, що дійсно мало увги приділяє сину. Після то-
Негативна ідентичність виявляється перш за все в го їй було запропоновано попрацювати із нею та її
неприйнятті всіх властивостей і ролей, які в нормі чоловком, а не з дитиною, оскільки причини дезадап-
сприяють формуванню ідентичності (сімейні ролі, тивної поведінки сина криються у їхніх стосунках із
статево-рольові стереотипи тощо). Сутність кризи чоловіком. Проте, вона відмовилася, агументуючи це
ідентичності складає серія соціальних та індивідуа- своєю зайнятістю на роботі та впевненості у відмові
льно-особистісних виборів, ідентифікацій та самовиз- чоловіка працювати із психологом. “Я думала, Ви
начень. Неспроможність розв’язати ці завдання є нас- попрацюєте із моїм сином, він може приходити до
лідком неадекватної ідентичності для якої характерні: Вас на заняття, і проблема вирішиться”!
1) уникнення психологічної інтимності, тісних міжо- Тобто як бачимо ситуація у сім’ї вкрай критична, і
собистісних стосунків, ізоляція; проблема є комплексною, тому і вирішення потребує
2) розмивання почуття часу, нездатність будувати системного на усіх рівнях. І насамперед потрібно як
життєві плани, страхи та боязнь змін у житті; бачимо здійснювати серйозну психологічну просвіту
3) розмивання продуктивних, творчих здібностей, батьків стосовно впливу їхніх відносин на особистість
невміння мобілізувати свої внутрішні ресурси та зо- дитини, стосовно култури спілкування в сім’ї, стосов-
середитися на будь-якій головній діяльності; но економічної соціалізації дитини тощо.
4) формування «негативної ідентичності», відмова від Інший приклад з приватної практики.
самовизначення та вибір негативних взірців для на- Клієнт. Д. Чоловік – 35 років. На консультацію
слідування. відправила дружина через акогольну залежність. На
Становлення ідентичності як феномена самосві- першій зустрічі з’ясувалося, що чоловік у себе на ба-
домості пов’язане із задоволенням потреби особис- тьківщині мав свій бізнес. Заробляв достатньо кош-
тості у самототожності. Реалізація цієї фундамен- тів і почувався більш-менш впевнено. До Києва приї-
тальної потреби є показником здорового існування хав, намагався кілька разів тут розпочати свою
особистості, оскільки забезпечує оволодіння індиві- справу. Але все безрезультатно. Тут велика конкуре-
дуальним та соціальним простором життєдіяльності, нція і він розчарувався, втратив надію і після кількох
підтримує переживання безперервності особистості у невдалих спроб відновити свій бізнес став безробіт-
процесі розвитку, виступає основою особистого само- нім. Дружина зараз заробляє гроші на сім’ю. Скар-
визначення та критерієм успішної соціальної адапта- житься, що їй важкоПісля першої зустрічі чоловіка
ції. було відправлено до реабілітаційного Центру залеж-
Окрім того у переселенців гостро постає проблема них осіб “СЕНС”, де з ним спочатку працювали спе-
цілепокладання у нових умовах на основі реальної ціалісти з подолання залежності, а потім свої зусил-
оцінки ситуації, що складається у тому чи іншому ля спрямовують психологи наподолання особистісної
регіоні, а також адекватної оцінки власних особистіс- безпорадності та розвиток навичок цілепокладання,
них ресурсів для успішного навчання чи працевлаш- усвідомлення і рефлексії.
тування. Тобто, бачимо прояви актуального серед переселе-
Наведемо приклад консультації 12-ти річного хло- нців феномена – вивченої безпорадності. У психоло-
пчика Н. зі Сходу України. гічних дослідженнях доведено, що безпорадність
Мати хлопчика звернулася до психолога, описуючи впливає на те, як людина сприймає навколишній світ,
наступні проблеми у поведінці сина: не хоче йти до які цілі ставить перед собою та яким чином прагне їх
школи, не може ввійти у новий колектив, спілкується досягти. Від міри сформованості безпорадності в осо-
в основному по телефону із дітьми-переселенцями. А бистості залежить не тільки успіх у житті, але й здо-
нещодавно, хлопчик вкрав мобільного телефона, і ця ров'я. М. Селігманом та його співробітниками було
ситуація сильно налякала матір. Після цього інциде- встановлено, що безпорадність впливає на здатність
нта вона вирішила звернутися за допомогою до пси-
74
організму протистояти хворобам та на активність Тобто як бачимо, для пересленців характерними є

імунної системи людини [1]. стани втоми від надмірного перевантаження на робо-
Водночас, велика кількість досліджень феномену ті. Важливо, щоб особистість була готова самостійно
завченої безпорадності демонструє, що вона має здат- приймати відповідальні рішення в ситуації вибору,
ність поширюватися на більш широкий спектр дій, прогнозуючи їх можливі наслідки та ефективно вико-
окрім тієї, яка спричинила формування безпорадності, ристовувати свій фізичний, психічний потенціал для
тобто, має здатність до генералізації (Д. Хірото, М. максимальної самореалізації. Тому як ніколи актуаль-
Селігман). Окрім цього, численні дослідження пока- ними постають питання вивчення психофізіологічних
зали, що формування безпорадності може відбуватися станів переселенців та допомога їм у самопроекту-
навіть тоді, коли людина просто спостерігає зразки ванні власного життєвого шляху. Умови, в яких опи-
безпорадної поведінки. Люди швидше здаються, коли няються переселенці - нові дефіцитарні, кризові умо-
вони бачать подібність між собою і моделлю, яка де- ви у яких надзвичайно гостро постає питання само-
монструє безпорадну поведінку, порівняно з ситуаці- проектування, передбачення себе в подальшому май-
ями, коли у них перед очима є приклад успішних дій, бутньому. Свідомо чи несвідомо особистість, здійс-
або коли модель безпорадна, але спостерігачі вважа- нює певні вибори, створюючи тим самим власну жит-
ють себе компетентнішими, ніж вона [2]. тєву історію. Успіх адаптації особистості до нових
Цікавими у контексті роботи з переселенцями є, на умов, багато в чому залежить від їх вміння продукти-
наш погляд, дослідження В. Горбунової, яка аналізує вно діяти в складних умовах, здійснювати планування
прояви завченої безпорадності в навчальній діяльнос- власного життя, мати здатність до самозмін, самовдо-
ті студентів, що постраждали від наслідків аварії на сконалюватися. Самопроектування особистості є од-
ЧАЕС [1]. нією з умов самореалізації особистості.
Результати цих досліджень свідчать, що суспільна При цьому можна визначити основні етапи особис-
опіка, яка є необхідною в плані оздоровлення, покра- тісного самопроектування:
щення харчування та побутових умов студентів- 1) вибудовування протопроекту як задуму себе бажа-
чорнобильців, певною мірою негативно впливає не ного на основі осмислення особистого досвіду та ви-
лише на успішність їх навчальної діяльності, а й на мог соціуму;
особистісний розвиток, оскільки саме їм притаманний 2) створення проекту орієнтиру, що здійснюється за-
такий симптомокомплекс завченої безпорадності як вдяки аналізу варіантів себе бажаного та відкиданню
редукція діяльнісного потенціалу, низька самокрити- альтернативних проектів;
чність, соціальна інфантильність, пасивність мораль- 3) проектування подій, які сприятимуть реалізації
нісної сфери, що знижує ймовірність соціальних та власного задуму (подієвий проект);
особистісних досягнень. 4) вибудовування сюжету майбутнього життя, який
Dиділяють два види безпорадності ситуативну та сприятиме реалізації особистого задуму (життєвий
особистісну. В основі ситуативної безпорадності ле- проект);
жить стан, який розвивається в конкретній ситуації і є 5) створення проекту реалізації життєвого проекту на
тимчасовою реакцією на травмуючі непідконтрольні основі особистісних трансформацій залежно від внут-
особистості події. рішніх та зовнішніх смислових реалій (проект зміни
Цей вид безпорадності може виникати в будь-якої особистісних характеристик) [5].
людини і залежить від інтенсивності (величини) нев- Самопроектування як вагомий чинник розвитку
дачі (або серії невдач) або негативних подій [1]. Дру- особистості передбачає звернення до власних спога-
гим фактором, який сприяє виникненню ситуативної дів, когнітивних зразків власних атрибутів та до тео-
безпорадності є адаптивність людини до невдач (поріг рій «Я» [9, с.53]. При чому останні по суті інтегрують
толерантності). Ймовірність виникнення стану безпо- попередні складові, забезпечуючи провідні особистіс-
радності з’являється при високій інтенсивності нега- ні зміни, що лежать в основі реалізації особистісного
тивної події чи невдачі, та низькій толерантності до проекту. Самопроектування вимагає від особистості
них. створення власних моделей розвитку та власних пог-
Розвитку проявів ситуативної безпорадності у лядів на динаміку змін, а не орієнтації на готові моде-
суб’єкта сприяють: атрибуції причин негативних по- лі майбутнього, які пропонує соціум.
дій, негативна оцінка власних дій і досягнутого ре- Глибоке осмислення людиною свого життєвого
зультату та прагнення до уникнення невдачі, що при- шляху, активізація у неї провідних екзистенціалів
зводить до відмови від нових спроб вирішити ситуа- буття сприяє продуктивному життєвому вибору і ус-
цію, бездіяльності і апатії. пішній самореалізації. Суб’єктивною моделлю проек-
Чимало проблем у внутрішньо переміщених осіб і з тування особистістю життєвого шляху є її життєвий
цілепокладанням. світ. Особливості життєвого світу, у тому числі - жит-
Клієнтка О. 37 років. Троє дітей. Працює у соціа- тєвого простору особистості, - відображають успіш-
льній службі. Сама заробляє собі і дітям на життя. ність проектування життєвого шляху в сьогоденні і
Скаржиться, що дуже важко. Але надіється тільки його зміст в майбутньому. Висока соціальна значу-
на себе. Важко нести цей вантаж повсякденних щість проектування особистістю свого життєвого
обов’язків.. Хоче зрозуміти, як їй далі рухатися в ро- шляху, складність і багатоаспектність цього феномена
боті, щоб більше заробляти і менше працювати. Бо в єдності ціннісних орієнтацій, життєвого світу в ці-
дуже стомлюється. Важко працює, не висипається, лому, самореалізації життєвого проекту особистості
потребує підтримки. обумовлюють необхідність і перспективи подальшого
75
вивчення цього феномену як складного системного 6. Вхід - внизу, вихід – вверху, означає, що людина
утворення у віковому аспекті [5]. йде від практики до теорії, і навпаки.
Одним із таких варіантів може бути застосована 8. Вхід зліва, вихід справа – людина доводить справу
“Карта цілей Зінкевич Євстігнеєва у модифікації Та- до кінця, хоча й хвилюється, тривожиться на початку.
раріної”. 9. Вхід-справа, вихід-зліва – розвинена інтуіція, від-
Мета: діагностика суб’єктивного сприйняття клієн- чуття нового.
том власних стратегій цілепокладання. 10. Поділіть на три частини по діагоналі і по вертика-
Завдання: лі не сторінку, а карту: ліва частина- минуле, центра-
- виявлення наявної у клієнта стратегії цілепокладан- льна частина-теперішнє, права частина – майбутнє,
ня; верхня частина – думки, центральна частина – плани,
- визначення емоційного фону, яким супроводжується нижня частина – вчинки.
просування клієнта до цілі; 11. Напишіть ессе “Ця подорож мені підказала, що....”
- прояснення у свідомості клієнта можливих варантів [4].
оптимізації стратегії вибору цілі і просування до неї із Запропонована техніка чудово підходить для акту-
збереженням ресурсу. алізації навиків планування. І роботи на результат.
Матеріали: аркуш А-4, кольорові олівці, простий Клієнти у результаті її виконання приходять до усві-
олівець, ручка. домлення власних стратегій цілепокладння та само-
Час роботи від 35 хвилин. Вік – від 8 років. проектування. Особливо ефективна у груповій роботі
Алгоритм роботи. з переселенцями, коли є можливсть не тільки обміня-
Вам пропонується дивовижна подорож по чарівній тися досвідом, повідомити про їхню біль, а й забезпе-
карті. чує відчуття приналежності до “своїх” та об’єднує,
Основна частина згуртовує людей навколо вузькогрупових цілей.
1. Позначивши контури намалюйте карту. Отже, серед пріорітетних напрямків роботи щодо
2. Заповніть поки-що пусту карту ландшафтом, тобто успішної адаптації внутрішньо переміщених осіб, є:
позначте гори, рівнини, ріки, водойми, ущілини, пус- - створення та затвердження на державному рівні про-
телі, ліси, галявини, моря, океани і т.д. грами соціально-психологічного супроводу внутріш-
3. Прапорцем укажіть Ціль, до якої Ви прагнете. ньо переміщених осіб;
4. Пунктиром позначте маршрут, який має початок і - проведення Всеукраїнських соціально-
кінець. психологічних експериментів щодо виявлення особ-
5. Пропишіть умовні позначення. ливостей адаптації внутрішньо переміщених осіб у
6. Співставте їх з емоціями. різних регіонах України;
7. Позначте буквою П-початок руху на Вашому мар- - налагодження професійної взаємодії представників
шруті. як державних, так і громадських організацій щодо
8. Позначте на якому етапі шляху ви знаходитесь за- надання допомоги зазначеній вище категорії осіб;
раз. - потужна просвітницька діяльність, у тому числі ЗМІ,
Аналіз інтернет-ресурси тощо;
1. Характер машруту свідчить про те, як людина сама - надання психологічної допомоги особистості через
ставить собі перешкоди в житті і як їх долає. активізацію потенціалу комункації між внутрішньо
2. У який ландшафт потрапив прапорець із ціллю: переміщеними особами та представниками місцевих
пустелю, водопад. Про що це для Вас? громад;
3. Якщо у своєму маршруті Людина проходить усі - вивчення програм і стратегій, реалізація проектів, у
ландшафти-це творча людина, якщо ні – Людина ви- тому числі й міжнародних, що спрямовані на допомо-
конавець гу внутрішньо переміщеним особам та мають спону-
4. Вхід і вихід співпадають – людина приходить до кати останніх до активних дій з самопроектування
того з чого починала, але уже на рівень вище. власного життєвого шляху.
5. Важливо які емоції відчувала людина, перш ніж - Використання потенціалу соціальних зв’язків у но-
досягнути цілі. вому соціальному середовищі та включеність у різні
сфери суспільного життя: професійного, дозвіллєвого.
1. Горбунова В.В. Феномен завченої безпорадності в навча- 4. Тарарина Е. Арт-кухня: волшебные рецепты / Е. Тарари-
льній діяльності студентів, що постраждали від наслідків на. - Научно-методическое пособие. – Луганск: Элтон-2, -
аварії на ЧАЕС / В.В. Горбунова // Науковий часопис 140 с.
НПУ імені М.П. Драгоманова. – Серія №12. Психологічні 5. Чепелєва Н.В. Дискурсивні засоби самопроектування
науки: зб. наукових праць. (12 (37), 2006. – С 33-37. особистості / Н.В.Чепелєва // Наукові записки. Серія
2. Ротенберг В.С. Поисковая активность и адаптация / В.С. «Психологія і педагогіка». Тематичний випуск «Актуаль-
Ротенберг, В.В. Аршавский. – М., 1984. – 192 с ні проблеми когнітивної психології». – Острог: Вид-во
3. Ромек В.Г. Теория выученной беспомощности Мартина Національного університету «Острозька академія», 2013.
Селигмана / В.Г. Ромек // Журнал практического психо- - Вип. 24. - С. 7-11.
лога, №3-4, 2000,с. 218-235.
REFERENCES
1. Horbunova V.V. Fenomen zavchenoї bezporadnostі v helplessness in the training of students affected by the Cher-
navchal'nіj dіjal'nostі studentіv, shho postrazhdali vіd nobyl accident] / V.V. Gorbunova // Naukovyi chasopys NPU
naslіdkіv avarії na ChAES [The phenomenon memorized
76
іmenі M.P. Dragomanova. – Serіja №12. Psihologіchnі 4. Tararina E. Art-kuhnja: volshebnye recepty [Art Cuisine:
nauki: zb. naukovih prac'. (12 (37), 2006. – S. 33-37. volshebnыe recepty]/ E. Tararina. - Nauchno-metodicheskoe
2. Rotenberg V.S. Poiskovaja aktivnost' i adaptacija [Search posobie. – Luhansk: Jelton-2, - 140 s.
engine activity and Adaptation] / V.S. Rotenberg, V.V. Ar- 5. Chepelieva N.V. Diskursivnі zasobi samoproektuvannja
shavskij. – M., 1984. – 192 s osobistostі [Discourse means samoproektuvannya personali-
3. Romek V.G. Teorija vyuchennoj bespomoshhnosti Martina ty] / N.V.Chepelєva // Naukovі zapiski. Serіja «Psihologіja і
Seligmana [Theory vыuchennoy bespomoschnosty Martin pedagogіka». Tematichnij vipusk «Aktual'nі problemi
Seligman] / V.G. Romek // Zhurnal prakticheskogo psiholo- kognіtivnoї psihologії». – Ostrog: Vid-vo Nacіonal'nogo
ga, №3-4, 2000, s. 218-235. unіversitetu «Ostroz'ka akademіja», 2013. - Vip. 24. - S. 7-
11.
Modern issues of social and psychological adaptation of internally displaced persons in Ukraine
A. M. Hrys
Annotation. The article is devoted to the issue of social and psychological adaptation of internally displaced persons in Ukraine. It
reveals legal as well as psychological aspects associated with uncertainty of the displaced people status, and, therefore, diffusion of
IDPs’ social and personal identity affecting their self-awareness and self-concept. Fragments of practical work with displaced people
are presented and the typical questions they address to psychologists are outlined. Proposed fragments of psychologist’s experience
show goal-setting skill development and improving of IDPs emotional state in new social and cultural conditions.
Keywords: internally displaced persons, social and psychological adaptation, social and legal security, goal-setting, crisis of
identity.
Современные проблемы социально-психологической адаптации внутренне перемещенных лиц в Украине

А. М. Грись
Аннотация. Статья посвящена вопросам социально-психологической адаптации внутренне перемещенных лиц в Украине.
Раскрыто как правовые, так и психологические аспекты связанные с неопределенностью статуса переселенца, а затем раз-
мытостью социальной и личностной идентичности, что отрицательно сказывается на их самочувствии и "Я-концепции".
Приведены фрагменты практической деятельности с переселенцами и обозначены их типичные запросы к психологу. При-
ведены фрагменты из опыта работы по развитию навыков целеполагания и улучшения психоэмоционального состояния
внутренне перемещенных лиц в новых социокультурных условиях.
Ключевые слова: внутренне перемещенные лица, социально-психологическая адаптация, социально-правовая защищен-
ность, целеполагание, кризис идентичности.
77
Психологічні механізми розвитку самостійності майбутніх фахівців

М. М. Павлюк
Міжрегіональна Академія Управління Персоналом, м. Київ, Україна
Corresponding author. E-mail: Marijapavluk@list.ru
Анотація. У статті розглянуто психологічні механізми розвитку самостійності серед яких виділено інтеріоризацію та інден-
тифікацію, як більш ранні механізми, а також рефлексію та екстеріоризацію, що формуються у процесі становлення
суб’єкта самопізнання, самовизначення та саморозвитку майбутніх фахівців. Автономізація як механізм індивідуалізації
особистості, що передбачає процеси: усвідомлення, привласнення, переосмислення, диференціацію, інтерналізацію, творчу
реалізацію та інтеграцію. Внутрішня мотивація, що забезпечується можливістю вибору та життєстійкість, яка виявляється у
системі переконань про себе, світ, відносини зі світом.
Ключові слова: психологічні механізми, ідентифікація, рефлексія, автономізація, самостійність фахівців.
У період соціально - економічної кризи суспільства касистого, О.А. Нільсона, Р.І. Іванова, Б.П. Єсипова,
життя людини характеризується духовним збідненням, Л.В. Жарової, Т.М. Пономарьової. Ними розглянуті
переорієнтацією у сфері соціальних цінностей, поси- характеристики, основні складові, рівні самостійності
ленням тенденції втрати сенсу життя. Це призводить до навчання школярів; самостійність як якість особис-
загострення суперечностей в особистісній сфері люди- тості, що формується в процесі використання само-
ни, особливо молоді: між потребою ствердити себе в стійної роботи, види самостійної роботи. Само-
навколишньому світі, реалізувати себе в суспільстві і стійність розглядається в світлі основних якостей
необхідністю соціальної адаптації та регуляції поведін- особистості - ініціативності, творчої активності - як
ки; потребою бути незалежним, самостійним і нездат- головних показників її всебічного розвитку.
ністю брати на себе відповідальність у значущих ситу- Поняття "самостійність" у психологічних дослі-
аціях; потребою бути вільним і наявністю внутрішньої дженнях розглядалася по-різному: як якість чи влас-
несвободи, нездатністю долати свої внутрішні конфлі- тивість особистості (Г. С. Костюк, О. В. Петровський,
кти, вирішувати психологічні проблеми, пом’якшувати О. Г. Ковальов), як риса характеру (К. К. Платонов),
перебіг життєвих криз. Як бачимо, йдеться про міру як тенденція (Н. Д. Левітов), як вольова властивість
залежності внутрішнього світу людини від світу зовні- особистості, як здатність систематизувати, планувати,
шнього, про локалізацію ініціативи і відповідальності в регулювати й активно здійснювати свою діяльність
особистісному просторі суб’єкта життєдіяльності. Усе без постійного керівництва і практичної допомоги
це висуває необхідність не лише зовнішніх, а й пере- ззовні (В. І. Бродовські, І. П. Патрік, Д. А. Цирінг, В.
дусім внутрішніх змін на усіх рівнях. В першу чергу Я. Яблонко), як узагальнена властивість особистості,
йдеться про особистісні зміни, які запускають динамі- що виявляється в ініціативності, критичності, адеква-
ку усіх інших трасформацій у суспільстві в цілому, та тній самооцінці й почутті власної відповідальності за
в галузі освіти зокрема. Нові орієнтири потребують свою діяльність і поведінку, активній роботі думок,
розвитку особистісної самостійності, як основи при почуттів, волі (С.Ю. Головін), що свідчить про ви-
виборі траєкторії професійного зростання та усвідом- знання стійкості самостійності як особистісного утво-
лення себе суб’єктом власного життєвого шляху. рення, яке забезпечує визначений характер і рівень
Сучасний соціально - політичний устрій суспільства, поведінки та діяльності.
як ніколи раніше, вимагає активного включення люди- Метою статті є розкриття психологічних механізмів
ни в процес власної життєтворчості, висуває вимоги до розвитку самостійності майбутніх фахівців.
неї як до активного суб’єкта власного перетворення, У психологічній науці трактування поняття «меха-
суб’єкта особистісного саморозвитку. Тому зрозуміло, нізм» неоднозначне. «Психологічний механізм» є ши-
якою гострою є потреба у психологічних дослідженнях роким поняттям й передбачає сукупність факторів,
проблем активізації внутрішніх резервів людини, особ- умов, закономірностей взаємодії людини з навколиш-
ливо юнацтва в період його особистісно - професійного ньою дійсністю, що забезпечують функціонування
становлення. З огляду на це, великої цінності набуває людини в світі. Різні автори пропонують різну інтерп-
вивчення психологічних механізмів розвитку само- ретацію, розглядаючи його як структурний або проце-
стійності особистості та пошук ефективних шляхів суальний аспект явища. Л.С. Виготський, розглядаю-
управління її саморозвитком. чи механізм психічного розвитку, відштовхувався від
Аналіз наукової літератури засвідчує, що проблема питання «Чим це викликано?» й виділяв як першоп-
психологічних механізмів розвитку самостійності ричину систему відносин між індивідом і середови-
особистості розкривається передусім у педагогічному щем [3]. На думку М.С. Яницького, в більшості ви-
(Бенера В.Є., В. А. Балюк, А. А. Вербицький, М. А. значень цього поняття виокремлюється той факт, що
Данілов, М. І. Д'яченко, Р. І. Іванов, Л. А. Кандибо- воно відображає процес особистісного розвитку сто-
вич, І. Д. Кпегеріс) та психолого - педагогічному ас- совно розвитку системи ціннісних орієнтації особис-
пектах (І. С. Кон, О. Л. Кононко, В. К. Котирло, Г. О. тості. Вчений визначає психологічний механізм як
Люблінська, Е. Ф. Мосин, С. Л. Рубінштейн, В. І. Се- компонент процесу розвитку майбутніх фахівців, «що
ліванов, Е. В. Суботський, Л. М. Якунін, Ю. В. Яно- являє собою систему засобів та умов, які забезпечу-
товська тощо). ють цей розвиток» [7, с. 60]. У зв'язку із цим найбільш
Значна кількість наукових праць присвячена фено- показовим є твердження Л.І. Анциферової, яка визна-
мену самостійності у навчальній діяльності: П.І. Під- чає психологічні механізми розвитку самостійності як
78
«функціональні способи перетворення особистості, нки – раціональної чи емоційної)» [4, с. 11].

що закріпилися в її психологічній організації, в ре- Таким чином, лише емоційно прийняті явища і ак-
зультаті чого з'являються різні новоутворення, підви- тивне, діяльне ставлення до них індивіда створюють
щується або знижується рівень організованості особи- умови для актуалізації та активізації розвитку само-
стісної системи, змінюється режим її функціонуван- стійної особистості.
ня». Надалі ми будемо виходити з цих визначень. Розвиток самостійності також здійснюється за до-
Спираючись на відомі дефініції феномену розвит- помогою механізму ідентифікації. Ідентифікація –
ку, зазначимо наступне. Оскільки процес розвитку емоційно – когнітивний процес пізнання і ототожнен-
самостійності багатоплановий, багатоаспектний, та- ня себе як суб'єкта. Поняття ідентифікації як центра-
кий, що здійснюється в різних формах, набуває різних льного механізму формування здатності Я суб'єкта до
ознак у часі, він не може бути описаний через єдиний саморозвитку використовувалося в ортодоксальному
психологічний механізм. У процесі теоретичного дос- психоаналізі. Необхідно відрізняти ідентифікацію від
лідження були визначені такі основні психологічні наслідування, оскільки це більш тонкий процес
механізми розвитку самостійності особистості: інте- сприйняття загальних зразків мислення та поведінки.
ріоризація, рефлексія, ідентифікація, екстеріоризація. Як зазначають П. Массен і співавтори, ідентифікація
Під «інтеріоризацією» прийнято розуміти форму- передбачає сильний емоційний зв'язок із людиною,
вання в ході онтогенезу внутрішніх структур психіки «роль» якої суб'єкт приймає, ставлячи себе на її місце.
людини завдяки засвоєнню зовнішніх структур міжі- В.А. Петровський визначає ідентифікацію як одну з
ндивідуальних відносин . Це формування опосередко- форм відображеної суб'єктності, «... коли в якості суб'-
вує весь процес вікового розвитку та становлення єкта ми відтворюємо в собі саме іншу людину (а не
особистості. Б.Г. Ананьєв зазначає, що «формування свої спонукання), її, а не свої цілі і ін.». В.Г. Леонтьєв
особистості шляхом інтеріоризації – привласнення зазначає, що розвиток самостійності особистості відбу-
продуктів суспільного досвіду і культури в процесі вається через специфічне наслідувальне засвоєння осо-
виховання і навчання – є разом із тим освоєнням пев- бистісних смислів, де базовим компонентом механізму
них позицій, ролей і функцій, сукупність яких харак- ідентифікації є переживання значущих для людини
теризує її соціальну структуру. Всі сфери мотивації та цінностей [5, с. 80]. При входженні особистості в групу
цінностей детерміновані саме цим соціальним станов- (в тому числі і сім'ю в перші роки життя) на фазі адап-
ленням особистості» [1, с. 248]. На нашу думку, це ще тації завдяки ідентифікації відбувається осмислене
й формування Я-концепції і концепції життя, способу прийняття «внесків» від значущих інших у групі і ото-
взаємодії із самим собою і навколишнім світом. тожнення себе з ними, а через це засвоєння прийнятих
На різних етапах вікового розвитку інтеріоризація у групі норм і цінностей. Мова йде про цінність для
може виступати як в усвідомлюваній, так і в неусві- саморозвитку зворотного зв'язку, отриманого від зна-
домлюваній формі. Останнє стосується засвоєння чущих осіб.
дітьми з ранніх років способу взаємодії дорослих із Виходячи з викладеного, ми схильні інтерпретува-
навколишнім світом, засобів саморегуляції та само- ти ідентифікацію як процес ототожнення суб'єктом
розвитку. Безсумнівно, що переведення в суб'єктивну себе з іншим індивідом або групою на підставі уста-
реальність таких складних явищ об'єктивної дійснос- леного емоційного зв'язку, включення у свій внутріш-
ті, як соціальні норми та цінності, припускає наяв- ній світ і прийняття як власних норм і цінностей ото-
ність свідомих дій і рефлексії. На думку чення.
Б.С. Круглова, інтеріоризація соціальних цінностей є Переживаючи тотожність з іншою людиною, суб'-
свідомим процесом, він припускає наявність у люди- єкт переживає її особистісні смисли як свої, що роз-
ни здатності виділити з безлічі явищ ті, які становлять ширює його внутрішній світ, сприяє формуванню діа-
для неї деяку цінність (задовольняють її потреби та логічності і діалектичності самосвідомості. Ідентифі-
інтереси), а потім перетворити їх на певну структуру кація сприяє знаходженню нових цінностей, смислів
залежно від умов існування, близьких і далеких цілей та форм діяльності (Е.О. Помиткін).
свого життя, можливостей їх реалізації тощо. Така Ідентифікація (самоідентифікація) розуміється як
здатність може здійснитися лише при досить високо- центральний момент самосвідомості, пов'язаний із
му рівні особистісного розвитку, що передбачає пев- відповіддю на запитання "хто я?", з фіксацією свого
ний ступінь сформованості вищих психічних функцій, становища в системі суспільних відносин.
свідомості, соціально - психологічної зрілості та са- За визначенням М.Й. Боришевського, самоіденти-
мостійності. фікація є соціально зумовленим процесом, сутність
Для особистісного розвитку майбутніх фахівців якого полягає в 1) самокатегоризації суб'єкта, 2) ото-
винятково важливу роль відіграє емоційне забарвлен- тожненні його з різними соціальними спільнотами,
ня того, що інтеріоризується. П. Хайду зазначає, що за соціальними цінностями. Змістом самоідентифікації є
відсутності емоційної оцінки і переживання знання, самовизначення, самоатрибуція суб'єктом певних рис,
явища, обставини людина буде приймати дійсність якостей та інтроєкти визначень суб'єкта іншими (на-
тільки на словах, на вербальному рівні. Отже, об'єкти самперед значущими іншими) [2]. Крім того, самоіде-
та явища дійсності одержують своє представництво в нтифікація невід’ємно пов’язана з уявленнями особи-
системі особистісних смислів завдяки емоційному стості про свій ідеальний образ, духовне Я
переживанню. Тільки в цьому випадку вони отриму- (В.М. Ямницький).
ють статус значущості для людини, тобто мають для Ідентичність може розглядатися як синтез іденти-
неї певний сенс. На думку Б.І. Додонова, «орієнтація фікацій суб'єкта в різних сферах життєдіяльності
людини на певні цінності може виникнути тільки в (Г.Р. Адамс, Г. Гротеван, Е. Еріксон, Дж. Марсіа та
результаті їх попереднього визнання (позитивної оці- ін.).
79
Ідентифікації суб'єкта пов'язані між собою певними розуму полягає в розумовій сприйнятливості, а не в
зв'язками, утворюють систему, в якій одні ідентифі- здатності акумулювати відомості. Те, що приходить
кації посідають центральне місце, інші – периферійне. до нас ззовні, і те, що піднімається йому назустріч
Ідентифікації можуть бути різного рівня усвідомлено- зсередини, може стати нашим надбанням у тому ви-
сті, актуальності, значущості для суб'єкта і відповідно падку, якщо ми здатні розвинути внутрішню ампліту-
до цього мати різний регулятивний вплив на поведін- ду до амплітуди вхідного змісту. Справжнє розши-
ку (М.Й. Боришевський). рення особистості означає розширення свідомості, що
Згідно з Е. Еріксоном, про почуття ідентичності бере початок у глибинних витоках особистості» [6, с.
свідчать три ознаки: 147].
- відчуття внутрішньої тотожності та інтегрованості в Рефлексія також є одним з важливих психологіч-
часі; них механізмів розвитку самостійності, оскільки вона
- відчуття внутрішньої тотожності та інтегрованості у включає в себе самопізнання суб'єктом внутрішніх
просторі; психічних актів і станів, внутрішній досвід людини. У
- ідентичність переживається серед значущих інших. процесі саморозвитку суб'єкт усвідомлює, хто він є
Таке розуміння самоідентичності робить її близькою насправді, яким він хоче стати.
до суверенності особистості, відображає побудову її Рефлексія, як процес пізнання особистісних психі-
самості. чних актів і станів, дозволяє дистанціюватися від бу-
З нашого погляду, два розглянуті механізми розви- денності (І. Д. Бех), стати на позицію «поза перебу-
тку самостійності майбутніх фахівців об’єднує меха- ванням» (М. М. Бахтін), віднайти життєві смисли,
нізм інтерналізаціі, якій відповідає організації само- сформувати цінності (Е. О. Помиткін). Рефлексія
розвитку саме як актуалізованого, усвідомленого і пов’язана з осмисленням людиною себе як цілісної,
самокерованого процесу особистісних змін. самостійної, незалежної особистості (І. С. Булах) та
У психоаналітичній традиції інтерналізація тракту- усвідомленням і оцінюванням своїх дій виходячи з
ється як процес, "за допомогою якого об'єкти зовніш- передбачення відповідних реакцій іншої людини
нього світу отримують постійне психічне представницт- (Н. І. Пов’якель).
во, тобто за допомогою якого сприйняття перетворю- Як зазначалося, особистісні зміни людини в проце-
ються в образи, що формують частину нашого психічно- сі життя відбуваються не завжди усвідомлено. Часті-
го вмісту і структуру». За своєю суттю це визначення ше це трапляється підсвідомо, як механізм захисту.
подібне до усталеного визначення інтеріоризації. Великого значення в усвідомленні психологічної реа-
На наш погляд, інтерналізація – більш складний льності людини науковці надають рефлексії як вищій
процес, що передбачає свідоме й активне сприйняття формі самосвідомості. Завдяки її дії можна виокреми-
навколишнього світу, а також активне відтворення ти дві головні функції самосвідомості (Дж. Брем,
прийнятих на певному смисловому рівні норм і цін- Р. А. Віклунд, С. Дувал, Л. С. Виготський,
ностей у своїй діяльності. Крім того, інтерналізація як В. А. Лекторський). Перша – це підтримка внутріш-
механізм осмислювання дійсності передбачає прий- ньої узгодженості і самототожності, завдяки чому
няття на себе відповідальності, інтерпретацію значу- індивід може будувати свою поведінку і ставлення до
щих подій як результат власної діяльності. тих, хто його оточує. Як правило, вона складається в
Використовуючи положення В. Груліха, реалізацію онтогенезі, реалізується в соціумі і є неодмінним ат-
окремих етапів інтерналізаціі можна інтерпретувати рибутом психологічного життя людини. І друга – це
так: пізнання себе, пошук сенсу життя, самовдосконален-
- інформація (про існування об'єкта чи явища дійснос- ня. Її можна розглядати як засіб особистісного і про-
ті та умови його реалізації); фесійного зростання. Тому вона має бути забезпечена
- трансформація («переклад» інформації на власну, і підтримана спеціально організованим психологіч-
індивідуальну мову); ним впливом, особливо в юнацькому віці і в контексті
- активна діяльність, що полягає в осмисленні (пізна- професійного становлення майбутнього фахівця.
ний об'єкт або явище дійсності приймається або від- У процесі рефлексії суб’єкт здійснює усвідомлений
кидається); аналіз способів власної діяльності та явищ свідомості,
- інклюзія (ініціювання, привласнення); в тому числі і свого Я. Рефлексія виникає тільки в
- динамізм – зміни особистості, що випливають з певних ситуаціях, коли суб’єкт стикається з необхід-
прийняття або заперечення значущості об'єкта чи ністю переглянути прийняті форми діяльності, звичні
явища. уявлення про світ і своє Я, свої настанови та системи
На думку Я. Гудечека, пропуск деяких етапів призво- цінностей. Наприклад, самоусвідомлення власних
дить до редукції інтерналізаціі і, як наслідок, до механі- уявлень про дійсність – це отримання знань про схему
чного прийняття чужих зразків і стереотипів поведінки. збирання перцептивної інформації, якою користується
Цей процес може породити зворотну інтерналізацію, суб’єкт (О.О. Аронова, В.А. Лекторський,
тобто заміну цінностей, що мають статус особистісних В.І. Моросанова). Самоусвідомлення емоцій – це ус-
смислів, предметами потреб, деградацію життєвих сми- відомлення реальної ситуації і оцінка її з точки зору
слів, деформацію самості особистості. потреб («нужд» – С.Д. Максименко) суб’єкта та сис-
Юнг застерігає від уявлення про те, що особистість теми цінностей, яку він має (М.Й. Боришевський). У
розширюється завдяки лише притоку ззовні. Він каже: сучасному розумінні рефлексія, спрямована на Я, є
«... Коли якась велика ідея, яка прийшла ззовні, ово- засобом зміни самототожності особистості. Тільки
лодіває нами, ми повинні розуміти, що це відбуваєть- усвідомлена (тобто опрацьована свідомістю) особис-
ся тільки завдяки тому, що щось у нас відповідає цій тісна риса, стан або форма поведінки може бути про-
ідеї, і виходить назовні, щоб зустріти її. Багатство аналізована і трансформована, змінена, конструктив-
80
но перебудована на користь особистості. Це умова саморегуляції особистості (М.Й. Боришевський,

особистісного зростання і розвитку самостійної осо- О.О. Конопкін, Ю.О. Миславський, Г.С. Нікіфоров,
бистості. О.К. Осницький, І.А. Трофімова, Н.Є. Шаважинська
Екстеріоризація – більш пізній і найпродуктивні- та ін.). У цьому розумінні саморегуляцію слід розгля-
ший механізм розвитку самостійності, оскільки хара- дати як функціональний засіб суб’єкта, який дозволяє
ктеризується винесенням у зовнішній світ результатів йому мобілізувати свої особистісні психологічні ре-
діяльності, що здійснюється у внутрішньому плані сурси для реалізації власної активності, з метою са-
щодо самозміни, самоперетворення та перетворення морозвитку.
зовнішнього світу. Екстеріоризація є завершальним Згідно з регуляторним підходом до дослідження ді-
етапом самотворчості, її суть полягає у створенні но- яльності і поведінки людини, процес оволодіння дові-
вих буттєвих цінностей, їх опредметнення. Людину льною діяльністю розгортається у людини як процес
рухають, як зазначав А. Маслоу, метацінності (за усвідомлення власної позиції суб’єкта діяльності
Е. Фроммом, це реалізація бажання бути), або ж нею (К.О. Абульханова-Славська, О.О. Бодальов,
керують дефіцитарні потреби (за Е. Фроммом, це реа- П.І. Зінченко, О.О. Конопкін, О.М. Леонтьєв,
лізація бажання здаватися). С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн, А.У. Хараш та
До поняття суб'єкта діяльності Б. Г. Ананьєвим ін.). У цьому процесі беруть участь усі компоненти
включений творчий аспект. Творення часто здійсню- самосвідомості. Саморегуляція виступає як безпосе-
ється при виході за межі конкретної ситуації і перехо- редній компонент цілісної системи управління пове-
дить у творчість, що сприяє розвитку самостійності дінкою особистості (М.Й. Боришевський).
особистості і набуттю нею індивідуальності. Якщо Деякі автори (О.О. Конопкін, В.І. Моросанова,
інтеріоризація та ідентифікація – ранні механізми ро- О.К. Осницький) до саморегуляції відносять процеси
звитку самостійності, що формуються на етапі стано- ініціації і висування суб’єктом цілей активності через
влення суб'єкта саморозвитку, то рефлексія і екстері- механізми рефлексії, а також управління досягненням
оризація – пізні, найбільш зрілі механізми розвитку як цих цілей. З огляду на це саморегуляцію можна розг-
актуалізованого, усвідомленого і самокерованого лядати як функціональний засіб розвитку самостійно-
процесу особистісних змін. сті майбутніх фахівців.
У роботах А. В. Брушлинського, Отже, у найбільш узагальненій формі особистісну
К. О. Абульханової - Славської, Л. І. Анциферової, саморегуляцію можна представити як свідому актив-
О. К. Осницького та ін. закладені підстави для обґру- ність індивіда, спрямовану на приведення внутрішніх
нтованого сприйняття суб'єктності як цілісної харак- резервів у відповідність до умов зовнішнього середо-
теристики активності особистості, спрямованої на вища для успішного досягнення значущої мети, в то-
оволодіння собою і світом, на перетворення себе і му числі й особистісної зміни, особистісного зростан-
світу з метою досягнення і збереження ідентичності. ня. Вищу форму саморегуляції – особистісну –
В цілому аналіз робіт з проблем відносин «особис- Л.І. Анциферова визначає як процес самотворення.
тість – середовище (об'єктивна реальність)» дозволяє Таким чином, глобальним, узагальнюючим механі-
подати процес становлення та розвитку самостійної осо- змом розвитку самостійності особистості можна вва-
бистості як процес зміни змісту даних відносин і визна- жати механізм рефлексивної саморегуляції, який поля-
чити, що зростання суб'єктності реалізується в прагненні гає в цілісній свідомій самоорганізації і самоуправ-
особистості «екстеріоризувати» себе в середовище, при- лінні особистістю своїм функціонуванням і розвит-
вносячи в нього своє, перетворюючи його відповідно до ком. Рефлексивну саморегуляцію ми визначили як
власних смислів. Для позначення цього процесу викори- зовнішній критерій особистісного розвитку майбутніх
стовується поняття «оволодіння». «Корені» даного по- фахівців.
няття містяться в роботах Л. С. Виготського. Він харак- На основі аналітичного огляду психологічної літера-
теризував «оволодіння» як процес свідомої, цілеспрямо- тури, розвиток самостійності особистості на життєвому
ваної, вибіркової активності особистості, спрямований шляху може бути представлений у такий спосіб. Зона
на зміну (з метою вдосконалення, «окультурення») на- актуального розвитку самостійності – це базовий рі-
вколишнього середовища («природи») і себе (поведінки, вень, джерело, потенціал саморозвитку. Закладається
вищих психічних функцій). У процесі оволодіння нови- він, на нашу думку, ще в пренатальний період онтоге-
ми просторами особистість розширює власні межі, пер- незу і на кожному рівні становлення особистості пос-
соналізуючись у цих просторах. тупово ускладнюється. У пренатальний період потен-
Внаслідок оволодіння людина привносить «своє», ціал розвитку самостійності створюється з накопичен-
особистісне в зовнішнє середовище (у знання, суспільні ням досвіду активності дитини та досвіду різноманіт-
уявлення, образи кумирів, професійний простір тощо) і, них емоційних переживань, які передаються від матері.
таким чином, оволодіває ним. Особистість не тільки Після народження можливості отримання досвіду ак-
звільняється від актуальної середової детермінації і де- тивності (рухової, пізнавальної та ін.) та досвіду по-
термінації організмічими станами, але, опанувавши об'є- чуттів, переживань, ставлень тільки збільшується.
ктивні простори буття, вона як суб'єкт створює і транс- У дорослої людини зона актуального розвитку са-
формує середовище свого життя, свій організм у всій мостійності (потенціал саморозвитку) характеризу-
складності його процесів, свою поведінку. ється психологічною компетентністю людини і її пси-
Якщо спрямованість розвитку самостійної особис- хологічною насиченістю: інформаційною, чуттєвою
тості в цілісному контексті життєдіяльності визнача- (ставлення, переживання – з урахуванням знака емо-
ється змістовими складовими самосвідомості (особис- ційного стану), поведінковою (комунікативні навич-
тісним смислом, цінностями, цілями, ідеалами тощо), ки, навички саморегуляції, вміння в різних сферах
то його дієвість залежить від особливостей системи життєдіяльності, в тому числі професійної) тощо.
81
Особистісну компетентність, на нашу думку, можна ність опрацьованість образу Я і самокритичність, –

ототожнити з психологічною культурою людини – її урахування людиною бачення іншими її самої і світу
ставленням до обмежень і ресурсів особистісного ро- в цілому збагатить особистість і безумовно сприятиме
звитку. особистісному розвитку.
Проте необхідною умовою для розвитку самостійнос- На нашу думку, дві зазначені умови присвоєння
ті особистості (відповідно до теорії Л.C. Виготського) є (оволодіння) нової інформації – толерантність до но-
потреба у ній. Тобто навколишній світ (зона найближчо- визни і адекватність самооцінки – відіграють важливу
го розвитку) має бути привабливим, значущим і роль у позитивному розвитку самостійності особис-
обов’язково більш складним, ніж наявні можливості тості. Очевидно, що можна стикатися з новою інфор-
(зона актуального розвитку) людини. Такий стан справ мацією, світоглядом, цінностями, індивідуальним до-
актуалізує в людині потребу в самозміні, самовдоскона- свідом інших людей – і відкидати їх. Це може відбу-
ленні, саморозвитку, що робить її самостійною. Психо- ватися з різних причини. З одного боку – це шаблон-
логічний простір зони найближчого розвитку самостій- ність, негнучкість мислення, ригідність відносин, ни-
ної особистості створює коло її інтересів, захоплень, зький рівень когнітивної складності самосвідомості,
справ, спілкування, інформаційну, емоційну насиче- спілкування зі світом на конкретно - побутовому рів-
ність, забезпечує знайомство зі світовою культурою, з ні. З іншого – сприйняттю нової інформації перешко-
новими життєвими ситуаціями, новими людьми, пізнан- джає впевненість людини у власній досконалості та
ня їх, тобто зіткнення зі світами інших людей, їх світо- непогрішності («Я завжди правий», «Я задоволений
глядом, ставленнями, поглядами (Т.М. Титаренко). Кон- тим, який Я є»). Такі переконання роблять людину
такт зі збагаченим середовищем дає інформацію для несприятливою до зворотного зв’язку, світу, що змі-
роздумів, дозволяє поглянути на світ крізь призму нюється, не дозволяють децентруватися, поглянути на
сприйняття інших людей чи інших обставин, фактів, себе ззовні, очима інших людей. Недаремно в правос-
знань, що приводить до децентрації, розширення життє- лавній культурі, у її традиціях «гординя» вважалася
вого простору індивіда, ускладнення його внутрішнього гріховною якістю, тобто такою, що не сприяє духов-
психологічного простору, посилення сфери Я. При цьо- ному вдосконаленню. Дійсно, відчуття самодостатно-
му засвоєні характеристики особистісного потенціалу сті – це зупинка в розвитку, психологічна стагнація
піднімаються на рівень вище. Це відбувається завдяки або гомеостаз. Зміни особистості повинні відбуватися,
механізму інтеріоризації – присвоєння інформації зов- оскільки існування особистості є процесом і її стабі-
нішнього світу, яка збагачує внутрішні психологічні льний стан неможливий. Немає нічого страшного у
структури, перетворюючись у власну інформацію, осо- відчутті власної недосконалості, вад, слабкості. На-
бистісне знання. проти, відчуття власної недосконалості спонукає лю-
Проте людина не посудина для накопичення знань, дину до саморозвитку за умови відсутності закладе-
переживань. Особистісні знання взагалі неможливо ного в дитинстві комплексу безпорадності і збере-
передати від однієї людини іншій, їх можна тільки ження пошукової активності як стратегії поведінки
напрацювати, знайти, усвідомити. Інформація, яку (В.С. Ротенберг).
людина отримує ззовні, повинна обов’язково підляга- Таким чином, розвиток самостійності особистості
ти рефлексії. Тільки завдяки рефлексії, роздумам, зіс- забезпечується потребою у зміні, удосконаленні, від-
тавленню нової інформації з наявним досвідом, його критістю до нового (у тому числі й зворотного
ідентифікації з власними поглядами, віруваннями, зв’язку), здатністю до неперервного самоаналізу і
переконаннями, настановами новий досвід привлас- оволодіння новими можливостями.
нюється, стає особистісним, переходить до категорії Зазначимо, що людина здатна усвідомлювати свої
«компетентність», актуального розвитку, збагачуючи недоліки, недосконалість взаємин з іншими тільки
внутрішній світ людини, тобто відбувається вихід за при належному рівні розвитку Я-концепції: самоіден-
межі існуючих особистісних можливостей, що вияв- тичності, автономності, автентичності. Особистості з
ляється в особистісному зростанні та формуванні у добре відпрацьованим образом Я, з високим рівнем
неї самостійності. самоідентичності, автономності, суверенності мають і
Значущим чинником і механізмом як функціональ- високий рівень толерантності до новизни (інформація,
ним засобом розвитку самостійності особистості, з погляди інших людей, способи дії, стратегії поведін-
нашого погляду, є чутливість до зворотнього зв’язку. ки), тобто легко сприймають мінливість життя і змі-
Зворотній зв’язок можна розглядати як нове джерело нюються самі, розвиваються, стають самостійними.
знань про себе і механізм коригування образу Я. Осо- Невідпрацьований образ Я, незріла, дифузна іден-
бистість можна розглядати тільки в системі міжосо- тичність спричиняє страх, побоювання за межі своєї
бистісних відносин, вона є продуктом цих відносин незалежності, ускладнює адаптацію до мінливих соці-
(Б.Г. Ананьєв, Г.О. Балл, С.Д. Максименко, альних умов життя та гальмує розвиток самостійності
В.М. М’ясищев, В.О. Татенко). Звідси для особистіс- майбутніх фахівців. У такому випадку особистість
ного зростання необхідне бачення себе ззовні, знання контактує із зовнішнім світом за допомогою механіз-
про те, яким бачить і яким хоче бачити тебе оточення, мів захисту. Боячись втратити Я, розчинитися, індивід
насамперед значущі особи. Необов’язково, що вся блокує самозміни, залишається вірним своїм стерео-
отримана інформація буде прийнята особистістю, типам, звичним оцінкам і формам поведінки. І не ро-
щось не узгодиться з її власними уявленнями про себе зуміє, що життя йде далі, змінюється, набуває нових
та з її ставленням до світу (світоглядом), особистіс- форм, а отже, він не просто «залишається тим самим»,
ними смислами, цінностями, цілями. Однак за сприя- він відстає, «застаріває», не відповідає сучасному,
тливих умов – толерантності до новизни і адекватної теперішньому життю. Неперервний розвиток само-
самооцінки, яка передбачає автономність, самостій- стійності не розкіш, а неодмінна умова особистісного
82
виживання – умова збереження балансу між життям і Ускладнює розвиток самостійності особистості і
людиною (два потяги йдуть в одному напрямку, з од- явище вивченої безпорадності, яка виробляється час-
нією швидкістю, при цьому не видно ні відставання, тіше за все у дитинстві як спосіб поведінки при бага-
ні обгону). Інакше у людини виникає відчуття: не ро- торазових невдачах і відсутності підтримки у нових,
зумію життя, воно стає іншим, я старію, не потрапляю складних для людини (особливо дитини) ситуаціях.
в колію. Результат – втрата контролю за ходом життя, В цьому випадку відчуття «Я не зможу» виникає
втрата самоповаги, і людина відчайдушно чіпляється кожного разу при зіткненні з новим і викликає ско-
за старий устрій, її поведінка набуває захисного хара- ріше захисну, оборонну реакцію (за типом різних
ктеру. Якщо механізми психологічного захисту не механізмів захисту), ніж реакцію пошукової актив-
спрацьовують, часто спостерігається занурення у хво- ності і розвитку самостійності. В цьому випадку
робу, різні форми ескапізму, невроз. йдеться про стратегію взаємовідносин людини з не-
Слід підкреслити, що важливою умовою особисті- освоєним, новим, частіше з важкими життєвими об-
сного розвитку самостійності є стійке, відпрацьоване ставинами: або особистісне зростання, розвиток –
уявлення індивіда про себе (самоідентичність, авто- або уникнення, блокування розвитку самостійності і
номність, суверенність), яке дозволить зберегти ядро в остаточному підсумку – особистісні кризи, психо-
особистості при змінах її оболонок, периферійних логічні та психофізіологічні (наприклад, психосома-
диспозицій. Автономізація як механізм індивідуаліза- тика) проблеми. Здатність людини сприймати життє-
ції особистості у свою чергу реалізується через усві- ві проблеми і труднощі як можливість для самороз-
домлення, привласнення, переосмислення, диференці- витку, самовдосконалення – це стратегія пошукової
ацію, інтерналізацію, творчу реалізацію та інтеграцію. активності і характеристика розвитку самостійного
Внутрішня мотивація, що забезпечується можливістю суб’єкта (Я усвідомлюю труднощі, що виникли, і
вибору та життєстійкість, яка виявляється у системі беру на себе відповідальність за їх вирішення. Я ві-
переконань про себе, світ, відносини зі світом. рю в себе і свої можливості).
1. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / 5. Леонтьев В. Г. Психологические механизмы мотивации /
Б. Г. Ананьев. − СПб. : Питер, 2001. − 288 с. В. Г. Леонтьев. – Новосибирск, НГПИ, 1992. – 216 с.
2. Боришевський М. Й. Психологічні механізми розвитку осо- 6. Юнг К. О становлении личности / К. Г. Юнг // Структура
бистості вимірах / М. Й. Боришевський // Педагогіка і пси- психики и процесс индивидуации. – М. : Наука, 1996. –
хологія. – 1996. – № 3. – С. 26–33. С. 207–219. (Памятники психологической мысли).
3. Выготский Л.С. Собрание сочинений : В 6–ти т. Т.4. Дет- 7. Яницкий М. С. Ценностные ориентации личности как
ская психология / Л. С. Выготский ; под ред. динамическая система / М. С. Яницкий. – Кемерово :
Д. Б. Эльконина. – М. : Педагогика, 1984. – 432 с. Кузбассвузиздат, 2000. – 204 с.
4. Додонов Б. И. Эмоция как ценность / Б. И. Додонов. М. :
Политиздат, 1978. – 272 с.
REFERENCES
1. Ananiev B. G. Man As the subject of cognition / B. G Politizdat, 1978. - 272 p.
Ananiev. - SPb. : Peter, 2001. - 288 p. 5. Leontiev V.G. Psychological Mechanisms motivation / V.
2. Boryshevskyy M. J. psychological mechanisms of personality Leontiev. - Novosibirsk, NHPY, 1992. - 216 p.
dimensions / M. J. Boryshevskyy // Pedagogy and Psycholo- 6. Jung K. O personality Formation / K. Jung // Structure and
gy. - 1996. - № 3. - P. 26-33. Process yndyvyduatsyy psyche. - Moscow: Science, 1996. -
3. L. S. Vыhotskyy Sobranie sochynenyy: In 6 t. T.4. Detskaya P. 207-219. (Monuments psyholohycheskoy thoughts).
Psychology / LS Vыhotskyy; ed. DB Эlkonyna. - Moscow: 7. Yanytskyy M.S. Tsennostnыe orientation personality as dy-
Pedagogika, 1984. - 432 p. namycheskaya system / M. S. Yanytskyy. - Kemerovo:
4. Dodonov B. I. As emotions values / B. I. Dodonov. MM: Kuzbassvuzyzdat, 2000. - 204 p.
Psychological mechanisms of future specialists’ self-reliance development

M. M. Pavliuk
Abstract. The article describes the psychological mechanisms of self-reliance development, including internalization and identifica-
tion as earlier mechanisms and reflection and externalization that are formed when future professionals become agents having self-
awareness, self-determination and self-development. Increasing of an autonomy level as a mechanism of personal individualization
involves such processes as awareness, appropriation, rethinking, differentiation, internalization, creative implementation and integra-
tion. Internal motivation is provided by choice opportunities and vitality is revealed through a system of believes about self, the
world, relations with the world.
Keyword: psychological mechanisms, identification, reflection, autonomy, specialists’ self-reliance.
Психологические механизмы развития будущих специалистов

М. М. Павлюк
Аннотация. В статье рассмотрены психологические механизмы развития самостоятельности среди которых выделено инте-
риоризации и индентификации, как более ранние механизмы, а также рефлексию и экстериоризации, которые формируются
в процессе становления субъекта самопознания, самоопределения и саморазвития будущих специалистов. Автономизация
как механизм индивидуализации личности, предусматривает процессы: осознание, присвоение, переосмысления, диффе-
ренциацию, интернализацию, творческую реализацию и интеграцию. Внутренняя мотивация, обеспечивается возможностью
выбора и жизнестойкость, которое проявляется в системе убеждений о себе, мир, отношения с миром.
Ключевые слова: психологические механизмы, идентификация, рефлексия, автономизация, самостоятельность
специалистов.
83
Комплексная диагностика адаптивности личности

О. П. Санникова, О. В. Кузнецова
Южноукраинский национальный педагогический университет имени К. Д. Ушинского
Corresponding author. E-mail: osanniland@gmail.com; o.v.kuznetsova@mail.ru
Аннотация. Статья посвящена презентации комплекса методик, диагностирующих широких спектр разноуровневых пока-
зателей адаптивности. Представлена теоретическая модель компонентно-уровневой структуры данного свойства личности.
Описана процедура разработки и результаты стандартизации методики диагностики личностной адаптивности, приведены
результаты проверки ее надежности, валидности и дискриминативности. Результаты апробации показали, что созданная
методика соответствует психометрическим требованиям и может быть рекомендована к использованию в психодиагности-
ческой практике.
Ключевые слова: адаптивность личности, континуально-иерархическая модель личности, многоуровневая структура
адаптивности, методики диагностики адаптивности.
Введение. На современном этапе украинское общество преобразованиям, перестройкам, направленным на со-

переживает глубокие потрясения, связанные с корен- хранение или восстановление равновесных взаимоот-
ными изменениями действительности, протекающими ношений личности с микро- и макросоциальной средой
как на уровне макросоциальных систем, включая при изменениях в ее характеристиках [11].
структурные институциональные перестройки в самых Функционально адаптивность проявляется в регуля-
разных сферах, так и на уровне повседневной жизни ции динамики, качества, содержания и результативно-
отдельного человека. Все эти изменения многоплановы сти адаптационного процесса в любых условиях, ситу-
и включают широкий спектр процессов: от фундамен- ациях взаимодействия человека со средой (прежде все-
тальных ценностно-смысловых трансформаций, раз- го социальной). Многогранность и многоплановость
рушения социальных стереотипов и появления новых такого функционирования требует системного взгляда
моделей социальной успешности до технологических на структуру данного свойства, учитывая его неодно-
нововведений и реорганизации деятельности. мерность, сложность и целостность, и создания моде-
В таких условиях перед психологической наукой ли, исчерпывающе представляющей внутреннюю ор-
стоит задача глубокого исследования разных граней ганизацию адаптивности.
адаптивности, позволяющей личности успешно при- Теоретической основой для разработки такой моде-
спосабливаться к столь масштабным переменам и дей- ли выступает континуально-иерархическая концепция
ствовать эффективно в высокодинамичной среде. Это- личности, разработанная Санниковой О. П. (1996). Со-
му сопутствует также и необходимость разработки со- гласно ее положениям, личность рассматривается как
ответствующего диагностического инструментария, макросистема, состоящая из разноуровневых подси-
предназначенного для дифференцированной оценки стем, обладающих специфическими характеристиками.
выявленных психологических качеств. В качестве уровней данной системы выделены: 1) фор-
Краткий обзор публикаций по теме. Основная мально-динамический; 2) содержательно-личностный;
часть работ, посвященных исследованию личностных 3) социально-императивный. К первому уровню автор
факторов адаптации, адаптационных способностей, относит совокупность всех свойств, отражающих ди-
связана с описанием адаптивной функции различных намику протекания психических явлений и индивид-
свойств личности. Список этих свойств варьируется в ные свойства конституционального характера. Второй
зависимости от объекта адаптации (различные условия уровень включает собственно личностные свойства:
жизнедеятельности) и от особенностей субъекта адап- направленность, потребностно-мотивационную сферу,
тации (представители многообразных социальных, интересы. Третий уровень включает тот класс характе-
профессиональных, возрастных групп). ристик, которые отражают и имеющиеся у личности
Нам близок другой подход, который основывается представления об обществе, морали, нормах, культуре,
на выделении и исследовании адаптивности как устой- знаниях и т.п., и саму мораль личности. Границы меж-
чивого, целостного и самостоятельного свойства лич- ду уровнями условны, переходы от одного к другому
ности. С этих позиций адаптивность характеризуют как образуют некое пограничное пространство, объединя-
полисистемное, функционально-структурное свойство ющее черты, принадлежащие к двум соседним уров-
интегральной индивидуальности, определяющееся со- ням. Эти переходы имеют свое специфическое содер-
вокупностью ее разноуровневых индивидных свойств жание. Зона пересечения формально-динамического
(индивидных, личностных, субъектных), проявляю- (первый уровень) и содержательно-личностного (вто-
щихся в результативности деятельности и «цене» адап- рой) уровней содержит общий для обоих класс харак-
тации [7]. теристик, которые однозначно невозможно отнести
Опираясь на ряд работ (Акофф Р. и Эмери Ф., Ано- только к одному из них. Здесь выделяют качественные
хин П. К., Либин А.В., Маклаков А. Г., Налчаджян особенности психологических составляющих темпера-
А.А., Очеретянный В. В., Петровский В. А., Прохоров мента и личности. Пограничная зона между вторым и
А. О., Розов В.И., Селье Г., Х.Хартманн и др.), под третьим уровнями представляется как принадлежащее
адаптивностью в данной работе понимается свойство к обоим уровням свойство, обеспечивающее пережи-
личности, характеризующее ее способность к внутрен- вание, переработку информации, знаний, вообще лю-
ним (внутриличностным) и внешним (поведенческим) бых целенаправленных воздействий внешнего мира –
84
индивидуальный опыт, сознание, самосознание. Рас- ный тест предназначен для диагностики формально-
смотренные уровни взаимосвязаны между собой, взаи- динамических и качественных показателей адаптив-
мопроникают и взаимовлияют друг на друга. Именно ности, выраженность которых указывает на природ-
это объясняет развитие отдельных психических ную силу адаптивности, ее «базис». Тест-опросник
свойств, пронизывающих личность от низших уровней является оригинальной разработкой, соответствует
до высших [9]. авторскому теоретически обоснованному и эмпириче-
Адаптивность как одно из фундаментальных ски подтвержденному конструкту, о чем свидетель-
свойств личности проявляет себя на всех ее уровнях. В ствует регистрация авторского права (А. с. № 8824;
соответствии с указанными выше положениями в заяв. 30.09.2003; регестрац. 24.11.2003). Результаты
структуре адаптивности мы выделяем такие уровни: 1) апробации методики показали ее надежность и валид-
формально-динамический; 2) содержательно- ность, что подтвердилось также дальнейшей практикой
личностный; 3) социально-императивный. Каждый из широкого использования как в научных, так и в прак-
них является относительно автономным образованием, тических целях.
характеризующимся специфическим содержанием и Остановимся подробнее на описании вновь разрабо-
функциями, обеспечивающими вместе с тем за счет танной методики диагностики личностной адаптивно-
внутрисистемного взаимодействия целостное проявле- сти. Ее появление стало логическим продолжением
ние адаптивности в реальном жизненном контексте. многолетней работы по исследованию формально-
Содержательные аспекты раскрываются в составе ком- динамического и качественного уровней адаптивности
понентов, отражающих психологическую сущность личности, что позволило перейти к более глубокому
явлений, принадлежащих той или иной ступени иерар- изучению высших уровней – содержательно-
хии, и их проекцию в адаптивности. На рис.1 представ- личностного и социально-императивного.
лена модель компонентно-уровневой структуры адап- На основании уточнения психологической сущно-
тивности. сти адаптивности, представленной на этих уровнях,
Изложенные теоретические положения о сущности нами эксплицированы их признаки и описан компо-
адаптивности и ее многоуровневой структуре стали нентный состав, что стало основой определения диа-
основой для разработки комплекса психодиагностиче- гностируемых показателей. Их перечень включает:
ских методик, предназначенных для изучения как ко- установочный компонент (мотивационная установка
личественных характеристик адаптивности, отражаю- на адаптивность) (АдУ), ценностный компонент
щих степень ее интенсивности, насыщенности, так и (АдЦ), контрольно-регулятивный компонент (АдКР),
качественных особенностей, выражающих своеобраз- рефлексивный компонент (АдР), субъективно-
ную комбинацию различных элементов данного свой- нормативный компонент (АдСН), апостериорно–
ства. Данная разработка является попыткой преодолеть регулятивный (АдАР), императивно-
достаточно односторонний подход к диагностике адап- ориентировочный компонент (АдИО), идейно-
тивности, в котором выражен акцент на определение трансформационный компонент (АдИТ). Каждый из
уровня развития данного свойства, т.е. дифференциа- указанных показателей адаптивности является бипо-
ции испытуемых по шкале «низкоадаптивный- лярным континуумом, на одном из полюсов которого
высокоадаптивный» [4, 6, 8]. Так выявляется сугубо содержатся черты, характеризующие яркую выражен-
количественный параметр адаптивности, выражающий ность качества, на другом – его отсутствие или проти-
силу данного свойства как предиктора легко- воположное проявление.
сти/трудности адаптации. Значения указанных показателей отражается в об-
Наша же цель заключается в разработке и апробации щем показателе личностной адаптивности (ОПЛА),
психодиагностического инструментария, позволяюще- который является обобщенной (среднеарифметиче-
го получать достоверные сведения о качественных ской) оценкой выраженности личностно выработан-
особенностях адаптивности, широком разнообразии ее ных, усвоенных и сознательно сформированных ас-
проявлений, степени сбалансированности внутренних пектов адаптивности (индивидуальная мера выражен-
аспектов и, в целом, зрелости. Это дает возможность ности адаптивности).
создавать индивидуальные профили адаптивности, Рассмотренные компоненты (признаки) либо помо-
выявлять «сильные» и «уязвимые» ее стороны и на гают максимально развернуться естественному адап-
этой основе осуществлять развернутый прогноз адап- тивному потенциалу (формально-динамический и
тации личности в новых условиях, планировать целе- качественный уровень), часто компенсируя его недо-
направленную работу по активизации адаптационного статок, либо подавляют и блокируют его проявления.
потенциала и психологическому сопровождению адап- Совокупность этих качеств адаптивности определяет
танта. возможность формирования определенной личност-
Материалы и методы. Представленная модель ной «технологии» по решению адаптационной задачи
многоуровневой структуры адаптивности стала теоре- (освоение в новых, кардинально изменившихся усло-
тическим конструктом разработанного нами комплекса виях социальной действительности). Именно эти све-
психодиагностических методик: «Тест-опросник соци- дения позволяют максимально эффективно разраба-
альной адаптивности»; «Методика диагностики лич- тывать подходы к психологической помощи лично-
ностной адаптивности» и процедура «Оценка направ- сти, переживающей трудности на этапе адаптации,
ленности адаптивности». осуществлять пропедевтическую работу в период
Ранее был опубликован подробный материал о раз- подготовки личности к изменениям в жизни.
работке и результатах апробации авторской методики Следующим этапом работы над методикой стала
«Тест-опросник социальной адаптивности» [10]. Дан- разработка стимульного материала, отбор утвержде-
85
ний, релевантных теоретическому описанию пред- рианте 80 утверждений) и проверка лицевой (содер-
ставленных показателей. На этом этапе группой экс- жательной) валидности методики. Также была опре-
пертов (30 человек) была произведена оценка степени делена процедура тестирования и обработки данных.
ясности формулировок заданий (в окончательном ва-
На завершающем этапе проведена апробация раз- ных этапах создания методики участвовали более 500
работанной методики, т.е. проверка основных психо- человек. Последняя выборка стандартизации состави-
метрических параметров. В данной статье приводятся ла 310 человек, в проверке тест-ретеста участвовало
окончательные данные, полученные в ходе проверки 160 человек. Выборку стандартизации составили
методики на надежность, валидность и дискримина- слушатели факультета последипломного образования
тивность. В качестве выборки стандартизации на раз- по специальности «Психология», студенты Южно-
86
украинского национального педагогического универ- компонент), АдР (рефлексивный компонент), АдСН

ситета имени К. Д. Ушинского, Одесского высшего (субъективно-нормативный), АдАР (апостериорно-
профессионального училища морского туристическо- регулятивный), АдИТ (идейно-трансформационный)
го сервиса. и на 5% уровне в шкалах: АдУ (установочный), АдЦ
Результаты и их обсуждение. Для определения (ценностный), АдИО (императивно-
диагностической ценности созданной методики мы ориентировочный). Данные результаты говорят о до-
проверяли: во-первых, надежность частей теста с це- статочной мере внутренней согласованности методи-
лью установления меры внутренней согласованности ки, что является одним из доказательств ее надежно-
содержания теста; во-вторых, тест-ретестовую надеж- сти. Также проведен корреляционный анализ показа-
ность для выявления устойчивости результатов теста телей по каждой шкале методики с суммарным пока-
во времени; в-третьих, надежность параллельных зателем личностной адаптивности (ОПЛА) (N = 310).
форм с целью проверки согласованности ответов ис- Получены коэффициенты корреляций достаточно вы-
пытуемых на различные выборки заданий [1; 2; 5]. сокие и статистически значимые на 1% уровне, что
Произведена оценка конструктной (факторной) ва- является показателем меры однородности методики и
лидности методики для проверки ее соответствия из- вместе с тем доказывает ее конструктную валидность.
начально сформулированному теоретическому обос- Проверка тест-ретестовой надежности оригиналь-
нованию. Также нами рассчитывалась дискримина- ного тест-опросника включала проведение повторно-
тивность заданий для оценки способности теста диф- го теста через 5-6 месяцев в тех же подвыборках. Как
ференцировать испытуемых относительно «макси- видно из таблицы, величина коэффициентов корреля-
мального» и «минимального» результата [3]. ции статистически значима на 1% уровне во всех
Вычисления производились с помощью компью- шкалах, что свидетельствует об устойчивости резуль-
терной программы статистической обработки SPSS татов теста к действию временного фактора.
17.0. Результаты проверки надежности и валидности Для проверки надежности методом параллельных
представлены в табл. 1. форм нами проведен корреляционный анализ показа-
Проверка надежности частей теста проводилась телей проверяемой методики и результатов «Тест-
путем механического деления каждой шкалы методи- опросника социальной адаптивности»
ки пополам и сопоставления результатов корреляци- (О. П. Санникова, О. В. Кузнецова) [10; 11] и Много-
онным методом по формуле Пирсона. Как видно из уровневого личностного опросника (МЛО) «Адаптив-
таблицы, величина коэффициентов корреляции пока- ность» (А. Г. Маклаков, С. В. Чермянин) [4; 6]. В
зателей частей теста статистически значима на 1% табл. 1 отражены результаты корреляции с общими
уровне в шкалах: АдКР (контрольно-регулятивный показателями данных тестов.
Таблица 1. Значения коэффициентов корреляции, полученных при проверке надежности и валидности «Методика диагно-
стики личностной адаптивности»
Способы проверки надежности и валидности психодиагностической
Шкалы методики
разработанной Надежность Тест- Надежность параллельных
методики эквивалентных ретестовая форм (n=310)
половин теста надежность Социальная Личностный
(x I – xII) (n=310) (yI – yII) адаптивность адаптационный
(n=160) (ОПА) потенциал (ЛАП)
АдУ 130* 524** 191*
АдЦ 132* 408**
АдКР 313** 615** 447** 458**
АдР 466** 496** 244** 185*
АдСН 265** 533** 292** 221**
АдАР 424** 468** 454** 447**
АдИО 149* 488** 245**
АдИТ 216** 353** 169**
ОПЛА 446** 257**
Примечание: 1. Обозначение xI – xII указывает на значения корреляции между двумя частями одноименных показателей
теста. 2. Обозначение yI – yII указывает на значения корреляции между результатами первого и повторного тестирования. 3.
Нули и запятые опущены. 4.  - ≤ 0.05;  - ≤ 0.01.
Данные таблицы показывают, что большинство по- личностной адаптивности (ОПЛА). Также получены
казателей, диагностируемых проверяемой методикой, данные о связи определенных показателей личност-
имеют положительные значимые связи с общим пока- ной адаптивности с общим показателем личностного
зателем тест-опросника социальной адаптивности адаптационного потенциала (ЛАП), измеряемого
(ОПА). На высоком 1% уровне значимости наблюда- Многоуровневым личностным опросником (МЛО)
ются связи с такими параметрами методики: АдКР «Адаптивность». Такие корреляции продемонстриро-
(контрольно-регулятивный компонент), АдР (рефлек- вали АдКР (контрольно-регулятивный компонент),
сивный компонент), АдСН (субъективно- АдСН (субъективно-нормативный), АдАР (апостери-
нормативный), АдАР (апостериорно-регулятивный), орно-регулятивный), ОПЛА (общий показатель лич-
АдИО (императивно-ориентировочный), АдИТ ностной адаптивности) (≤ 0.01); АдУ (установочный
(идейно-трансформационный), общий показатель компонент), АдР (рефлексивный компонент) (≤
87
0.05). Кроме того, получено множество статистически диагностическую ценность – он дает возможность
значимых (≤ 0.01, ≤ 0.05) корреляционных связей дифференцированно оценить показатели различных
показателей личностной адаптивности с первичными компонентов адаптивности, проявляющихся в созна-
шкалами параллельных тестов. Эти сведения позво- тельной регуляции взаимодействия личности со сре-
ляют судить о достаточной мере согласованности от- дой в период адаптации. Вместе с тем важным явля-
ветов испытуемых на разные выборки заданий, что ется также выявление интегральных характеристик
доказывает надежность и валидность представляемой адаптивности при сопоставлении данных по «Тест-
методики. опроснику социальной адаптивности» и «Методике
Одним из способов проверки конструктной валид- диагностики личностной адаптивности». К числу та-
ности опросника стал факторный анализ его первич- ких характеристик можно отнести внутреннюю согла-
ных индикаторов, позволивший установить логико- сованность адаптивности и ее зрелость.
структурные связи, организующие созданное призна- Частью комплексной диагностики адаптивности
ковое пространство. В результате оценки полученной также является процедура «Оценка направленности
(с помощью Varimax˗вращения) 8-факторной модели адаптивности». Она предназначена для выявления
установлено объединение признаков в следующие устойчивых предпочтений в выборе сфер жизнедея-
факторы. В первом факторе сгруппировались все тельности, к изменениям в которых возникает жела-
признаки контрольно-регулятивного компонента ние адаптироваться, достигать комфорта, намерение
(АдКР), а также с достаточно высоким факторным актуализировать собственную адаптивность. В список
весом признаки апостериорно-регулятивного компо- основных сфер могут быть включены: семья; круг
нента (АдАР). Второй фактор объединил абсолют- друзей; коллектив (трудовой, учебный); профессия
ное большинство признаков ценностного компонента (производственные процессы); окружающая среда
адаптивности (АдЦ). С наибольшим факторным весом (природа или цивилизация), общество (политическая
в третий фактор вошли показатели рефлексивного ситуация, общественные институты) , закрытые со-
компонента (АдР). Четвертый фактор собрал прак- общества (религиозные общины, различные группи-
тически все признаки установочного компонента ровки, сообщества), культура (нормы, ценности, куль-
(АдУ). Пятый фактор можно обозначить как область турные образцы) и тому подобное. Оценивается при-
признаков идейно-трансформационного компонента оритетность данных сфер с точки зрения важности
(АдИТ). Шестой фактор презентует индикаторы проявлений адаптивности, широта/узость спектра
императивно-ориентировочного компонента (АдИО). этих сфер, легкость приспособления к переменам в
Седьмой фактор объединил признаки субъективно- них. Полученные сведения позволяют существенно
нормативного компонента (АдСН). Восьмой фактор уточнить прогноз эффективности адаптации лично-
частично содержит признаки апостериорно- сти.
регулятивного компонента (АдАР), однако не имею- Выводы
щие высокого факторного веса, а также отдельные 1. На основе положений континуально-иерархической
признаки других компонентов. Полученный результат концепции разработана модель целостной и много-
указывает на близость контрольно-регулятивного уровневой структуры адаптивности как устойчивого
(АдКР) и апостериорно-регулятивного компонентов свойства личности. В данной структуре рассматрива-
(АдАР), что закономерно. Вместе с тем, данная 8- ются признаки адаптивности, представляющие фор-
факторная модель демонстрирует распределение мально-динамический, качественный, содержательно-
эмпирических показателей, максимально приближен- личностный уровни, уровень индивидуального опыта,
ное к теоретическому конструкту, что позволяет нам а также социально-императивный уровень. Уточнен
считать его подтвержденным и высоко оценить конс- компонентный состав показателей данных уровней
труктную валидность теста. адаптивности.
Дополнительно нами была проверена дискримина- 2. Презентован комплекс авторских психодиагности-
тивность заданий теста. Основной показатель коэф- ческих методик, предназначенных для диагностики
фициента дискриминативности,  Фергюсона мы рас- показателей всех ее уровней. В него вошли: «Тест-
считывали отдельно для каждой шкалы теста. Резуль- опросник социальной адаптивности, «Методика диа-
таты представлены в табл. 2. гностики личностной адаптивности», процедура
«Оценка направленности адаптивности».
Таблица 2. Показатели коэффициента дискриминативности
3. Проведена стандартизация вновь разработанной
шкал «Методики диагностики личностной адаптивности»
АдУ АдЦ АдКР АдР АдСН АдАР АдИО АдИТ
методики диагностики личностной адаптивности,
1,03 1,02 1,03 1,02 1,02 1,03 1,01 1,01 проверка ее надежности, валидности и дискримина-
тивности. Результаты апробации показали, что со-
Как видно из таблицы, показатели дискриминатив- зданная методика соответствует психометрическим
ности во всех шкалах методики свидетельствуют о требованиям и может быть рекомендована к исполь-
достаточной способности заданий теста дифференци- зованию в психодиагностической практике.
ровать испытуемых по данному качеству. 4. Комплексная диагностика адаптивности открывает
Итак, в результате всех проведенных процедур новые возможности в изучении данного свойства,
можно сделать вывод о том, что предлагаемая мето- постановке психологического диагноза в ситуации
дика является надежным и валидным психодиагно- оценки адаптивного потенциала личности и разработ-
стическим средством, разработанным с учетом пси- ке на этой основе научно обоснованных мер психоло-
хометрических требований. гической помощи.
Разработанный опросник имеет самостоятельную
88
1. Анастази А. Психологическое тестирование / А. Анастази, льних умовах : автореф. дис. на здобуття .наук. ступеня
С. Урбина. – СПб. : Питер, 2001. – 688с. канд.психол.наук : спец. 19.00.01 «Загальна психологія,
2. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике історія психології» / В. І. Розов. – К., 1993. – 21 с.
/ Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. – СПб. : Питер, 2000. – 8. Розов В. И. Психология экстремальных ситуацій: адапти-
462 с. вность к стрессу и психологическое обеспечение : науч-
3. Клайн П. Справочник по конструированию тестов / но-практическое пособие / В. И. Розов. – К. : КНТ; Са-
П. Клайн. – К., 1994. – 283 с. ммит-Книга, 2012. – 480 с.
4. Маклаков А. Г. Личностный адаптационный потенциал: 9. Санникова О. П. Эмоциональность в структуре личности /
его мобилизация и прогнозирование в экстремальных О. П. Санникова. – Одесса : Хорс, 1995. – 334 с.
условиях / А. Г. Маклаков // Психол. журнал. – 2001. – 10. Санникова О. П. Результаты апробации оригинального
Т. 22. – № 1. – С. 16-24. тест-опросника социальной адаптивности /
5. Общая психодиагностика / [под ред. А. А. Бодалева, В. В. О. П. Санникова, О. В. Кузнецова // Вісник Харківського
Столина]. – М. Изд-во Моск. ун-та, 1987. – 303 с. університету. Серія «Психологія». – 2002. – № 550. – Ч. 1.
6. Практическая психодиагностика. Методики и тесты : - С. 211-214.
учебное пособие / [ред.-сост. Д. Я. Райгородский]. – Са- 11. Санникова О. П. Адаптивность личности : монография /
мара : Изд. Дом «БАХРАХ», 1998 – 672 с. О. П. Санникова, О. В. Кузнецова. – Одесса : Издатель
7. Розов В. І. Психологічний аналіз адаптивності в екстрема- Н. П. Черкасов, 2009. – 258 с.
REFERENCES
1. Anastazi A., Urbina S. Psychological testing. S.-Peterburg, 7. Rozov V. I. Psychological analysis of adaptability in extreme
2001. 688 p. conditions. Kyiv, 1993. 21 p.
2. Burlashuk L. F., Morozov S.M. Directory of psychodiagnos- 8. Rozov V. I. Psychology of extreme situations: adaptability to
tics. S.-Peterburg, 2000. 462 p. stress and psychological support. Kyiv, 2012. 480 p.
3. Klayn P. Directory of test’s designing. Kyiv, 1994. 283 p. 9.Sannikova O. P. Emotionality in the structure of personality.
4. Maklakov A. G. Personal adaptation potential: its mobilization Odessa, 1995. 334 p.
and forecasting in extreme conditions // Psychological jour- 10. Sannikova O. P., Kuznetsova O. V. The results of testing of
nal, 2001, T. 22. P. 16–24. the original test questionnaire social adaptability // Visnyk of
5. General psychodiagnostics / [ed. Bodalyov A. A., Stolin Harkiv’s university, 2002, № 550, Vol. 1. P. 211–214.
V. V.]. Moskow, 1987. 303 p. 11. Sannikova O. P., Kuznetsova O. V. Adaptability personality.
6. Practical psychodiagnostics. Procedures and tests /[ed. Raygo- Odessa, 2009. 258 p.
rodsky D. Y.]. Samara, 1998. 672 p.
Complex diagnosis of personality adaptability

O. P. Sannikova, O. V. Kuznietsova
Abstract. The article is devoted to the presentation of complex techniques, diagnosing a wide range of multi-level indicators of
adaptability. The theoretical model of component-level structure of personality traits. The procedure of the development and stand-
ardization of methods of diagnostics of personality adaptability, the results verify its reliability, validity and discriminative. testing
results showed that the established procedure meets psychometric requirements and can be recommended for use in psychodiagnostic
practice.
Keywords: adaptability of the individual, continual-hierarchical model of personality, adaptability multilevel structure, diagnos-
tic techniques adaptability.
89
Вплив психоекономічної депривації людей на їх соціальне здоров’я

Ю. М. Терлецька
Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів, Україна
Corresponding author. E-mail: yulianysya@i.ua
Paper received 13.02.17; Revised 16.0217; Accepted for publication 18.02.17.
Анотація. Розглядається психоекономічна депривація людини, як зміна дієспроможності психіки внаслідок

незадоволення нею матеріальних потреб і/чи економічним становищем для бажаної чи реальної нормальної
життєдіяльності й розвитку, та її вплив на соціальне здоров’я, котре являє собою інтегроване поєднання її
фізичного, економічного, екологічного, професійного, духовного, морального, соціального та психічного
благополуччя, що дозволяє ефективно взаємодіяти зі соціальним середовищем, розвиватися в ньому і
самореалізуватися.
Ключові слова: психоекономічна депривація, базова психоекономічна депривація, нормативна психоекономічна депривація,
відносна психоекономічна депривація, соціальне здоров’я людей, складові соціального здоров’я людей.
Вступ. У цей час Україна переживає затяжну здатність людини контактувати з соціумом» [10].
соціально-економічну кризу. Йде війна. Темпи росту Польські дослідники ведуть мову про публічне
економіки значно сповільнилися, не подолана здоров’я, під яким розуміють достатній рівень
корупція, гальмується судова реформа та ін. При розвитку права, економіки, медицини, медичної
незначному зростанні зарплати ростуть ціни як на політики держав Європейського Союзу ЄС, а також
товари першої необхідності, так і на комунальні промоції здоров’я і под. щодо охорони здоров’я
послуги та ін. При цьому ціни на комунальні послуги людини в суспільстві [11].
не співвідносяться з доходами значної частини Частина дослідників у площині соціального
громадян, що відкидає їх до межі бідності, злиденного здоров’я веде мову по вплив на здоров’я людини
життя. Частина громадян переживає різні види чинників навколишнього середовища та рівень його
депривації, в тому числі й психоекономічну. Разом з охорони в суспільстві [1; 9].
цим у суспільстві наявні несправедливість, Однак, питання впливу психоекономічної
беззаконня, свавілля так званих олігархів, високий депривації людей на їх соціальне здоров’я у прямій
рінь злочинності й безробіття та ін. Все це спричиняє постановці залишаються не дослідженими.
невдоволення владою, негативні емоції та почуття, Тому мета нашого наукового пошуку: визначити
соціальний страх, нездоровий соціально- вплив психоекономічної депривації людей сучасного
психологічний і морально-психологічний клімат у інформаційного суспільства під час системної
суспільстві, що знижує рівень соціального здоров’я соціально-економічної кризи на їх на соціальне здоров’я.
громадян. Матеріали і методи. Ми спираємося на проведені
Тому дослідження впливу психоекономічної нами дослідження економічної та психоекономічної
депривації людей на їх соціальне здоров’я є депривації, а також їхнього впливу на поведінку і
актуальним. діяльність людей [5; 12; 13; 14]. Оскільки
Короткий огляд публікацій за темою. Аналіз психоекономічна депривація є видом психічної
праць з проблем депривації, психічної депривації та депривації, то вона відображає її головну сутність.
економічної депривації свідчить, що дослідження цих Нами доведено, що психоекономічна депривація
питань знаходиться на початковому етапі. Стосовно людини – це затримка, або/і недорозвинення, або/і
психоекономічної депривації та її впливу на соціальне несформованість, або/і викривлення, або/і руйнування
здоров’я людей, то таких досліджень у прямій відповідних параметрів складових її психіки, внаслідок
постановці не проводилося. незадоволення нею матеріальних потреб і/чи
Загалом, у науці відносно недавно появилося економічним становищем для бажаної чи реальної
поняття «економічна депривація» [2; 4; 5; 8 та ін.] та нормальної життєдіяльності та розвитку.
поняття «психоекономічна депривація» [13]. Під Під потребами для реальної нормальної
економічною депривацією, як правило, розуміють життєдіяльності ми розуміємо такі, задоволення яких
незадоволення людиною матеріальних потреб. забезпечує функціонування людини, тобто підтримання
Дослідження нами психоекономічної депривації умов, необхідних для продовження життєдіяльності
ведеться з 2007 року. За цей час ми ґрунтовно (власної і/або інших людей), для здійснення діяльності
вивчили сутність і зміст, які вкладені в поняття та поведінки (власної і/або інших людей), для збереження
«економічна депривація», і прийшли до нового поняття всього наявного і досягнутого.
– «психоекономічна депривація», котре, на нашу Економічні потреби для бажаної життєдіяльності – це
думку, більшою мірою відповідає психологічній такі, які б задовольнили бажаний для людини рівень
сутності депривації. життя.
Щодо сутності й змісту поняття «соціальне Психоекономічну депривацію з позицій психології ми
здоров’я», то воно на цей час також залишається поділяємо на такі підвиди: базову, нормативну і
недостатньо дослідженим. Його тлумачать і відносну.
розуміють по-різному [1; 3; 9; 10], наприклад, так: Базова психоекономічна депривація полягає у реальній
«Соціальне здоров'я – стан організму, що визначає відсутності або обмеженні можливості задоволення
90
базових потреб (їжі, тепла, гігієни тіла) внаслідок про добро та зло, справедливість і несправедливість,
відсутності певного набору продуктів харчування, одягу, чесність і порядність та ін., які регулюють її
житла, побутових умов та ін. поведінку і визначають ставлення до суспільства,
Нормативна психоекономічна депривація – це людей, праці, обов’язку і впливають на духовне,
відсутність або обмеження можливості задоволення психічне, соціальне і професійне благополуччя.
потреб в освіті, медицині, здоров’ї, екології, технічних і Тому для виявлення рівня соціального здоров’я
транспортних засобах та ін. людей ми застосували: 1) методику діагностики рівня
Відносна психоекономічна депривація виявляється у соціальної фрустрованості Л.І. Вассермана – для визначення
неможливості задоволення матеріальних потреб, котрих соціальної фрустрованості; 2) методику визначення
бажає і на котрі претендує людина або в силу свого «синдрому вигоряння» К. Маслач, і С. Джексон – для
соціального статусу, або внаслідок порівняння себе з визначення емоційного вигоряння (емоційного
іншими, більш багатими членами суспільства. виснаження, деперсоналізації, редукції особистісних
Психоекономічна депривація людини визначається за досягнень) [6]; 3) багаторівневий особистісний
апробованою й стандартизованою авторською методикою опитувальник «Адаптивність» (МЛО-АМ) А.Г.
(«Методика визначення психоекономічної депривації Маклакова і С.В. Чермяніна – для визначення
та її підвидів у дорослих», яка розроблена нами на адаптованості людини в суспільстві, її нервово-
основі визначення критеріїв і чинників, що психічної стійкості й моральної нормативності.
характеризують прояв психоекономічної депривації При цьому рівень соціального здоров’я людини
[14]. визначається через коефіцієнт соціального здоров’я (Ксз).
Поза соціальним середовищем людина не може Математично цей коефіцієнт доцільно обчислити через
задовольнити свої потреби. Вона залучена у світ визначення середнього геометричного, яке, в порівнянні зі
людей як особистість, як член макро- і мікросоціуму. середнім арифметичним, дає більш точну картину
Тому соціальна, економічна, екологічна, політична, прояву взаємодії змінних соціального здоров’я. Тоді
духовна, моральна і соціально-психолологічна коефіцієнт соціального здоров’я (Ксз) обчислюється за
дійсність впливають на соціальне здоров'я людей. формулою:
Очевидно, що критерії соціального
здоров’я/нездоров’я людини насамперед можна Ксз = (1)
визначити за критеріями всіх його складових. Проте це де
дуже складна процедура. На нашу думку, загальними Ксз – коефіцієнт розвитку соціального здоров’я людини;
інтегрованими критеріями соціального Ксф – обернений коефіцієнт розвитку в людини
здоров’я/нездоров’я людини є рівень її адаптованості, соціальної фрустрованості;
соціальної фрустрованості, емоційного вигоряння, Ка – коефіцієнт розвитку в людини адаптованості до
нервово-психічної стійкості та морального стану. соціального середовища;
Адаптованість людини до соціального середовища Кнпс – коефіцієнт розвитку в людини нервово-
відображає ступінь засвоєння нею соціокультурних психічної стійкості;
норм, правил поведінки, її включення в суспільні Кев2 – обернений коефіцієнт розвитку в людини
процеси та громадське життя, а також здатність до емоційного вигоряння;
перебудови, корегування процесів своєї поведінки і Кнм – коефіцієнт розвитку в людини нормативної
соціальної активності відповідно до актуальних умов, моральності.
змін соціального середовища. Для визначення впливу психоекономічної
Соціальна фрустрованість розкриває ступінь депривації людей на їх соціальне здоров’я ми провели
незадоволення людиною своїми соціальним емпіричне дослідження у м. Львові (Україна).
досягненнями в основних аспектах життєдіяльності: Для отримання більш точних результатів рівні
взаємовідносинами, професійною діяльністю, розвитку і психоекономічної депривації людей, і їх
матеріальним і соціальним становищем, житлово- соціального здоров’я ми визначили за семирівневою
побутовими умовами, відносинами з членами сім’ї, шкалою, виділивши в ній такі: дуже високий,
сферою медичного обслуговування та ін. високий, вище середнього, середній, нижче
Емоційне вигоряння достатнім чином відображає середнього, низький і дуже низький.
утрату чи зниження в людини і психічного здоров’я, і Ми висунули гіпотезу, що психоекономічна
соціального оптимізму (утрата чи зниження соціального депривація людини спричиняє зниження рівня її
благополуччя), і матеріального благополуччя, і соціального здоров’я.
професійного благополуччя, і духовного здоров’я. Далі за методикою визначення психоекономічної
Нервово-психічна стійкість відображає здатність депривації та її підвидів у дорослих ми відібрали 125
людини протистояти деструктивним негативно осіб, у котрих була наявна психоекономічна депривація в
забарвленим соціальним, економічним, екологічним, межах нижче середнього, середнього, вище середнього,
моральним, політичним та ін. процесам в умовах високого і дуже високого рівнів її вираження (і сформували
адекватного функціонування у різних сферах суспіль- контрольну депривовану групу (КДГ)), і 125 осіб, у котрих
ного життя, не піддаватися впливу негативних емоцій психоекономічна депривація була на дуже низькому або
і почуттів, зберігати упевненість і твердість у низькому рівнях, що може вважатися нормою, тобто
суспільному житті. Нервово-психічна стійкість відсутністю її впливу на їх соціальне здоров’я (і
безпосередньо впливає на психічне здоров’я людини. сформували контрольну групу (КГ)).
Моральний стан людини відображає переживання У дослідженні також застосовані методи аналізу,
нею моральних цінностей ідеалів, переконань, уявлень синтезу, порівняння, абстрагування й групування, а
91
також кореляційного та багатофакторного економічним становищем держави, екологічне

регресивного аналізу. благополуччя – задоволення станом навколишньої
Результати та їх обговорення. Виявлено, що в екосистеми, професійне благополуччя – задоволення
сучасному українському суспільстві частина людей професією і професійною діяльністю, соціальне
переживає психоекономічну депривацію внаслідок благополуччя – задоволення взаємовідносинами і
незадоволення матеріальних потреб і/чи економічним станом суспільного життя, психічне благополуччя –
становищем держави, родини для бажаної чи реальної психічного здоров’я.
нормальної життєдіяльності та розвитку. Під час дослідження ми встановили, що соціальне
В Україні еквівалентом багатства, матеріальної здоров’я людини являє собою інтегровану єдність її
забезпеченості людини виступають гроші, готівкою адаптованості до соціального середовища, соціальної
чи у формі рухомого й нерухомого майна, фрустрованості, емоційного вигоряння, нервово-
коштовностей тощо і, навіть, посад. На нашу думку, психічної стійкості та моральної нормативності.
сама бідність автоматично не спричиняє Застосувавши методику діагностики рівня соціальної
психоекономічну депривацію людини. Це фрустрованості Л.І. Вассермана, ми виявли рівні вираження
відбувається лише тоді, коли людина усвідомлює фрустрованості осіб КДГ і КГ.
неможливість задовольнити свої матеріальні потреби, За допомогою методики визначення «синдрому
глибоко переживає це і на цьому підґрунті в її психіці вигоряння» К. Маслач і С. Джексон, ми виявили
відбуваються зміни в інтелектуальній, емоційній, наявність в осіб КГ і КДГ емоційного втгоряння
мотиваційній та вольовій сферах. (емоційного виснаження, деперсоналізації та редукції
Разом з цим, психоекономічна депривація людини особистісних досягнень.
також залежить і від її ставлення до економічного За допомогою багаторівневого особистісного
становища держави і/чи економічного (матеріального) опитувальника «Адаптивність» (МЛО-АМ) А.Г.
становища інших людей та свого власного. Маклакова і С.В. Чермяніна ми визначили
Отже, критеріями психоекономічної депривації адаптованість, нервово-психічну стійкість і моральну
особистості є також і незадоволеність економічною нормативність осіб КДГ і КГ.
сферою держави, і суб’єктивна незадоволеність Далі за формулою 1 ми визначили рівні
власним економічним (матеріальним) становищем, і соціального здоров’я в осіб КДГ і КГ. Аналіз
неусвідомлена нестача матеріальних засобів, яка результатів свідчить, що рівень соціального здоров’я
впливає на параметри складових психіки та її значно вищий в осіб КГ, в яких відсутня
функціонування. психоекономічна депривація, і значно нижчий в осіб
Результати емпіричного дослідження засвідчили, що КДГ. Так, в осіб КГ воно виявляється на дуже
досліджувані громадяни українського суспільства КДГ високому рівні розвитку в 8 (6,4%) осіб; високому
психоекономічну депривацію переживають на: дуже рівні – в 22 (17,6%) осіб; вище середнього рівні – в 37
високому рівні вираження – 15 (12,0%) осіб, високому – 22 (29,6%) осіб; середньому рівні – в 47 (37,6%) осіб;
(17,6%) осіб, вище середнього – 44 (35,2%) осіб, нижче середнього рівні –11 (8,8%) осіб. У цей самий
середньому – 32(25,6%) осіб і нижче середнього – 12 час в осіб КДГ соціальне здоров’я виявляється на
(9,6%) осіб. високому рівні розвитку в 7 (5,6%) осіб; вище
Найбільш виражено особи КДГ переживають середнього рівні – в 15 (12,0%) осіб; середньому рівні
нормативну психоекономічну депривацію, другою за – в 33 (26,4%) осіб; нижче середнього рівні – 46
величиною вираження є відносна психоекономічна (36,8%) осіб; низькому рівні – в 22 (17,6%) осіб; дуже
депривація і третьою – базова психоекономічна депривація. низькому рівні – 2 (1,6%) осіб.
Загалом це означає, що особи, які входять до КДГ, не Отже, в осіб КДГ рівень соціального здоров’я
можуть повністю задовольнити потреби першої значно нижчий, ніж в осіб КГ, в яких психоекономічна
необхідності, тобто в їжі, одязі, теплі, гігієні тіла та ін.; в депривація відсутня.
освіті, медичному обслуговуванні, збереженні фізичного Далі нами здійснено кореляційний аналіз. Він
здоров’я, технічних і транспортних засобах та ін.; в бажаних показав, що в цілому між психоекономічною
матеріальних благах, що є в інших людей – більш багатих. депривацією і соціальним здоров’ям наявний
Все це є ґрунтом для розвитку в цих людей позитивний помірний зв’язок (rs=0,626, ρ≤0,01). Це
соціальної фрустрованості, дезадаптованості, означає, що із підвищенням рівня психоекономічної
нервово-психічного напруження, внутрішнього депривації людей значно знижується рівень їх
морального конфлікту та емоційного вигоряння. соціального здоров’я.
Під час дослідження ми встановили, що соціальне Проте наявність кореляційного зв’язку між
здоров'я людини – це інтегроване поєднання її психоекономічною депривацією людей і їх соціальним
фізичного, економічного, екологічного, професійного, здоров’я є недостатнім доказом того, що саме
духовного, морального, соціального та психічного психоекономічна депривація негативно впливає на
благополуччя, що дозволяє ефективно взаємодіяти зі нього. Для того, щоб перевірити, чи впливає
соціальним середовищем, розвиватися в ньому і психоекономічна депривація на соціальне здоров’я
самореалізуватися. людей, нами здійснений багатофакторний
Фізичне благополуччя можливе при наявності регресивний аналіз. Обчислено коефіцієнти
фізичного здоров’я, духовне благополуччя – багатофакторної кореляції (КБК) між факторами
духовного здоров’я, моральне благополуччя – психоекономічної депривації людей і їх соціальним
морального здоров’я, економічне благополуччя – здоров’ям з достовірністю (ρ≤0,05), які вказують на
задоволення своїм матеріальним становищем та залежність соціального здоров’я людей від факторів
92
психоекономічної депривації на 37,4%. Така відсоткова ефективно взаємодіяти зі соціальним середовищем,

вага свідчить про те, що психоекономічна депривація розвиватися в ньому і самореалізуватися.
людей чинить суттєвий негативний вплив на їх Підтвердилася наша гіпотеза, що психоекономічна
соціальне здоров’я. депривація людини сучасного українського
Висновки. Психоекономічна депривація людини – суспільства негативно впливає на його соціальне
це затримка, або/і недорозвинення, або/і здоров’я.
несформованість, або/і викривлення, або/і руйнування Подальших розвідок у даному напрямі потребують
відповідних параметрів складових її психіки, питання впливу психоекономічної депривації людей на
внаслідок незадоволення нею матеріальних потреб різні складові їх соціального здоров’я, тобто на фізичне,
економічним становищем для бажаної чи реальної духовне, моральне і психічне здоров’я, матеріальне,
нормальної життєдіяльності та розвитку. екологічне і соціальне благополуччя залежно від віку,
Соціальне здоров'я людини являє собою стажу роботи, професії, статі, індивідуально-
інтегроване поєднання її фізичного, економічного, психологічних якостей, рівня розвитку в них
екологічного, професійного, духовного, морального, емоційного та соціального інтелекту, в період
соціального та психічного благополуччя, що дозволяє життєвих криз тощо.
1. Баранов А. В. О социальной парадигме здоровья // 10. Поняття про соціальне здоров’я – Режим доступу:
Петербургская социология. – 1997. – № 1. – C. 8 – 18. http://medbib.in.ua/ponyatie-sotsialnom-zdorove.html
2. Бартол К. Психология криминального поведения / Курт 11. Публічне здоров’я – Режим доступу:
Бартол. – СПб. : Прайм–ЕВРОЗНАК, 2004. – 352 с. http://ukr.wssp.edu.pl/%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%
3. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / Пер. B4%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82/%D0%BF%D1%
с нем. – М. : Про гресс-Традиция, 2000. – 383 с. 83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%
4. Варій М.Й. Психологія особистості : підручник / М.Й. B5-
Варій. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, %D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2
2016. – 608 с. %D1%8F/
5. Варій Ю.М. Вплив економічної депривації на поведінку 12. Терлецька Ю.М. Вплив економічної депривації на
молоді // Науковий вісник Львівського державного професійно-педагогічну діяльність науково-педагогічних
університету внутрішніх справ. Серія психологічна. працівників / Ю.М. Терлецька // Актуальні проблеми
Збірник наукових праць / Головний редактор В.Л. психології: зб. наук. пр. Інституту психології імені Г.С.
Ортинський. – Львів : ЛьвДУВС, 2009. – Вип. 2. – С. 18– Костюка НАПН України. – Том. Х. Психологія навчання.
31. Генетична психологія. Медична психологія. – Вип. 22. –
6. Диагностика профессионального «выгорания» (К. Маслач, К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2012. – С.
С. Джексон) / Н.П. Фетискин, В.В. Козлов, Г.М. 826–835.
Мануйлов // Социально-психологическая диагностика 13. Терлецька Ю.М. Вплив психоекономічної депривації
развития личности и малых групп. – М., 2002. – С. 360– викладачів вищої школи на їх емоційне вигоряння / Ю.М.
362. Терлецька // Science and Education a New Dimension:
7. Дмитриева Е. В. Социология здоровья: Методологические Humanities and Social Sciences. Pedagogy and Psychology,
подходы и коммуникационные программы. – М. : Центр, IV (44), Issue: 92, 2016. – С.77–82.
2002. – 224 с. 14. Терлецька Ю.М. Вплив соціальної та економічної
8. Кияшко Л.А. Психологічні аспекти соціальної інерції в депривації науково-педагогічних працівників на їх
умовах економічної депривації / Л.А. Кияшко, Н.А. професійну діяльність: дис. …канд. психол. наук: спец.
Полєтаєва // Проблеми загальної та педагогічної 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Юліана
психології : зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С. Миронівна Терлецька; Національний університет
Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. – К. : «Острозька академія». – Острог, 2014. – 356 с.
2003, Т.ІY, ч.5. – С. 124–130. 15. Энциклопедия психодиагностики. Психодиагностика
9. Основи валеології: підручник – Режим доступу: взрослых. – Самара: Издательский дом «Бахрах-М», 2009.
http://subject.com.ua/valeology/valecka/10.html – 704 с.
REFERENCES
1. Baranow A. W. On the social health paradigm // Petersburg 7. Dmitrieva Y. W. Sociology of health: Methodic approaches
sociology. – 1997. – № 1. – p. 8–18. and communication programs. – M. : Tsentr, 2002. – 224 p.
2. Bartol K. Psychology of Criminal Behavior / Curt Bartol. – St. 8. Kyiashko L.A. Psychological aspects of social inertia in the
Petersburg : Prime-EUROSIGN, 2004. – 352 p. economic deprivation / L.A. Kyiashko, N.A. Poletaieva //
3. Beck U. Risk society. Towards a new modernity / Transl. Problems of general and educational psychology : collection
from German. — M. : Progress-Tradition, 2000. – 383 p. of scientific works of G.S. Kostyuk Institute of Psychology of
4. Varyj Y.M. Personality psychology : textbook / M.Y. Varyj. – the NAPS of Ukraine / Edited by S. D. Maximenko. – K. :
Lviv : Publishing House of Lviv Polytechnic, 2016. – 608 p. 2003, Vol.ІY, part 5. – P. 124–130.
5. Varyj Y.M. Influence of economic deprivation on the
behavior of young people // Scientific journal of Lviv State 10. The concept of social health – Access mode:
University of Internal Affairs. Psychological series. http://medbib.in.ua/ponyatie-sotsialnom-zdorove.html
Collection of scientific works / Chief editor V.L. Ortynskyj. – 9. Foundations of valeology : textbook – Access mode:
Lviv : Lviv State University of Internal Affairs, 2009. – Issue. http://subject.com.ua/valeology/valecka/10.html
2. – P. 18–31. 11. Public health – Access mode:
6. Diagnosis of professional burnout (Κ. Maslach, S. Jackson) / http://ukr.wssp.edu.pl/%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%
N.P. Fetiskin, V.V. Kozlov, G.M. Manuilow // Socio- B4%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82/%D0%BF%D1%
psychological diagnosis of personality and small groups 83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%
development. – M., 2002. – p. 360–362. B5-
93
%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2 Dimension: Humanities and Social Sciences. Pedagogy and

%D1%8F/ Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016. – С.77–82.
12. Terletska Y.M. The impact of economic deprivation on 14. Terletska Yu.M. The impact of social and economic
professional teaching career of scientific teaching stuff / Y.M. deprivation of scientific and teaching staff on their
Terletska // Actual problems of psychology : collection of professional activity : dissertation … of a candidate of
scientific works of G.S. Kostyuk Institute of Psychology of psychological sciences: spec. 19.00.07 “Educational and
the NAPS of Ukraine. – Vol. Х. Psychology of learning. developmental Psychology” / Yuliana Myronivna Terletska;
Genetic Psychology. Medical Psychology. – Issue. 22. – K.: National University “Ostroh Academy”. – Ostroh, 2014. –
SOE “Information and analytical agency”, 2012. – P. 826– 356 p.
835. 15. Encyclopedia of psychodiagnostics. Psychodiagnostics of
13. Terletska Y.M. The impact of psychological and economic adults. – Samara: Publishing House «Bakhrakh-M», 2009. –
deprivation of high school lecturers on their emotional 704 p.
burnout / Y. M. Terletska // Science and Education a New
The impact of psychologic and economic deprivation people’s on the social health
Y. M. Terletska.
Abstract. The article deals with psychologic and economic person’s deprivation, as the change of the capacity of the psyche because of its
dissatisfaction with economic conditions and/or material requirements for the optative or real normal life activity and development, and its
influence on the social health, which is the integrated combination of its physical, economic, ecologic, professional, spiritual, moral, social and
psychological well-being, that allows to interact effectively with the social environment, to develop and fulfil yourself.
Key words: psychological and economic deprivation, basic psychological and economic deprivation, normative psychological and
economic deprivation, relative psychological and economic deprivation, social people’s health, components of social people’s health.
Влияние психоэкономической депривации людей на их социальное здоровье

Ю. М. Терлецкая
Аннотация. Рассматривается психоэкономическая депривация человека, как изменение возможностей психики в результате его
неудовлетворенности материальными потребностями и/или экономическим положением для желаемой или фактической
нормальной жизнедеятельности и развития, и ее влияние на социальное здоровье, которое является интегрированной комбинацией
его физического, экономическогох, экологического, профессионального, духовного, нравственного, социального и психического
благополучия, что позволяет эффективно взаимодействовать с социальной средой, развиватся в нем и самореализоваться.
Ключевые слова: психоэкономическая депривация,, базовая психоэкономическая депривация,нормативная психоэкономическая
депривация, относительная психоэкономическая депривация, социальное здоровья, компоненти социального здоровья.
94
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
The journal is published by the support of

Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
Készült a Rózsadomb Contact Kft nyomdájában.

1022 Budapest, Balogvár u. 1.
www.rcontact.hu
95

Seanewdim Ped Psy V 53 Issue 114

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Seanewdim Ped Psy V 53 Issue 114

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

www.seanewdim.

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996

V(53), Issue 114, 2017

SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

Pedagogy and Psychology

© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

THE JOURNAL IS LISTED AND INDEXED IN:

DIRECTORY OF RESEARCH JOURNAL INDEXING

ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY

UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK

Проблемы развития профессиональной компетенции воспитателя ДОУ

В связи с кардинальным изменением законодатель- система подготовки воспитателей дошкольных обра-

происходит в процессе практической деятельности, в педагогических кадров ДОУ; обеспечение опережа-

Обґрунтування структурно-функціональної моделі

Постановка проблеми. Специфічність процесів спрямована на формування і розвиток особистості [4,

Обоснование структурно-функциональной модели дидактической системы сенсорного развития младших школьников

Использование когнитивно-визуального подхода для формирования

Paper received 28.01.17; Revised 04.02.17; Accepted for publication 10.02.17.

Введение. Формирование креативного элемента А. Г. Соболева и др., в когнитивной семантике –

Рис. 2. Тематически-ассоциативная схема «Christmas Tree»

Здесь есть возможность для творчества, индивиду-

Рис. 4. Когнитивно-графическая загадка «Spider’s web»

Практичний аспект структурування змісту підручника з мови гінді

Paper received 16.01.16; Revised 20.01.16; Accepted for publication 25.01.16.

Вступ. Підготовка майбутніх фахівців-сходознавців в системам притаманні прагматичні характеристики

Innovative teaching methods and techniques of the competency-based

Paper received 26.01.17; Revised 30.01.17; Accepted for publication 05.02.17.

Innovative teaching methods and techniques of the competency-based language education

Observation in pre-service teaching practice in

Paper received 28.01.17; Revised 02.02.17; Accepted for publication 05.02.17.

Sand play: Speech Development of Preschool Children

Socio-psychological factors of maritime English

Cross-cultural communicative model of written mediation as the basis for

Paper received 23.01.17; Revised 28.01.17; Accepted for publication 30.01.17.

Особливості властивостей темпераменту студентів, що займаються

Paper received 15.02.17; Revised 18.02.17; Accepted for publication 20.02.17.

Temperament Characteristics` Features of Students Involved in the Group of Sports-Pedagogical Perfection

Особенности свойств темперамента студентов, занимающихся в групах спортивно-педагогического совершенствования

Сучасний стан формування у дітей 6-7 року життя основ ціннісного

Вступ. Утвердження загальнолюдських цінностей, дитинства», програмі виховання і навчання дітей

Формуванню соціального здоров’я сприяють виді- здібностей, що надає їх діяльності особистісно-

Теоретичні аспекти педагогічного моделювання

Paper received 27.01.17; Revised 08.02.17; Accepted for publication 10.02.17.

Теоретические основы педагогического моделирования профессиональной подготовки менеджеров образования

Theoretical principles of pedagogic modeling in the professional training of education managers

Базові поняття інклюзивної освіти у мальтійскому науковому дискурсі

В умовах сьогодення актуальним є розвиток норматив- загальною термінологічною експансією англійської

Basic concepts of inclusive education in Maltese scientific discourse

Базовые понятия инклюзивного образования в мальтийском научном дискурсе

До питання ефективної організації навчально-виховного процесу в

Paper received 27.01.17; Revised 03.02.17; Accepted for publication 05.02.17.

стимулювання, неодноразово зазначаючи: «Стимул і вості, відповідальності, справедливості, чуйності в

К вопросу эффективной организации учебно-воспитательного процесса в современной общеобразовательной школе

Система освіти Буковини і Хотинщини радянської доби (40-41 роки ХХ ст.)

Paper received 15.02.17; Revised 18.02.17; Accepted for publication 20.02.17.

Система образования Буковины и Хотинщины советской эпохи (40-41 годы ХХ ст.)

Проблема політичної суб’єктності молоді в контексті

Paper received 09.02.17; Revised 13.02.17; Accepted for publication 15.02.17.

The problem of youth political subjectivity in the context of social-political events

Проблема политической субъектности молодежи в контексте социально-политических событий

Paper received 28.01.17; Revised 03.02.17; Accepted for publication 05.02.17.

Вступ. У сучасному світі відбуваються значні зміни в Реалізуючи в навчально-пізнавальну діяльність

не від абсолютного, об’єктивного значення чи науко- та створення в групі атмосфери доброзичливості.

Реализация технологии формирования конфликтологической культуры будущих специалистов социономических