Практичне заняття № 2

Тема. Розрахунок чистої вантажопідйомності судна.

Мета: вивчення методів і розрахунків провізної здатності судна, також

основних параметрів рейсу (часу і кількості необхідних запасів). Розрахунок
вантажопідйомності повинен враховувати вантажну марку, діючу в портах
навантаження і при переході. Також потрібно враховувати можливість заощадити
паливо, проводячи судно економічної швидкістю.

Дидактичний матеріал: плакати, таблиця техніко-експлуатаційних

характеристик судна.
Література: 2, 3, 11, 15.
Методичні вказівки
В умовах, які забезпечують ефективну експлуатацію транспортних суден,
підвищення збереження вантажів, що перевозяться на судні, командний склад
транспортного флоту повинен бути добре знайомим з основами теорії та практики
планування рейсу з урахуванням майбутніх надходжень і витрат. Велике значення
при цьому мають такі фактори як кількість вантажу і час рейсу. Правильний і
відповідний розрахунок кількості запасів на рейс дасть можливість взяти більше
вантажу, а вибір оптимальної швидкості - заощадити паливо, таким чином
зменшити витрати.
При сталому режимі руху головний двигун працює на важкому паливі і
додатково витрачається легке паливо для роботи механізмів, забезпечення
життєдіяльності екіпажу і т.п. При маневреному режимі руху головний двигун
працює тільки на легкому паливі. Правила технічної експлуатації вимагають
додатково мати запас легкого палива на 2 ходових доби.
Для визначення кількості витратних запасів на перехід, в загальному,
необхідно знати ходовий час судна (при сталому і маневреному режимі руху) і час
на стоянці в проміжному порту під вивантаженням та навантаженням. Час судна в
дорозі складається з часу переходу в сталому режимі , часу маневрених ходових
операцій та часу затримок в руху. t x = t xч + t ман + t зп ,
Також необхідно мати так званий штормовий запас. Його розмір
визначають страхові компанії, які вимагають мати запас палива не менше 25% від
необхідного на перехід.

Приклад виконання роботи:

т / х «Новгород» виходить після навантаження з порту А і прямує до порту В,
де вивантажує частина вантажу і вантажить інший вантаж, слідує далі в порт C, де
вивантажує вантаж і отримує бункер і воду.

дано:
відстань між портами: L АВ = 1400 миль; ; L ВС = 2500 миль;
відстань руху з обмеженою швидкістю l обм = 120 миль;
час маневрування t ман = 0,5 доби;
 кількість вантажу, вивантаженого/завантаженого
в порту В - Q вив /Q нав 2500/3000 т;
норма вантажних робіт: М вив = 1200 т/добу, М нав = 950 т/добу;
час допоміжних операцій (портові формальності, тощо) t доп = 0,33 діб;
діюча вантажна марка в порту навантаження – тропічна;
відстань до входу в зону дії літньої вантажної марки L ad = 1000 миль;
Визначити чисту вантажопідйомність судна.

Рішення: Визначаємо ходовий час рейсу окремо для сталого та маневреного

руху. t x = t xч + t ман + t зп

L - L обм 1400 + 2500 - 120

ст.
t xч = ——— = ———————— = 9,26 діб
V⋅24 17 ⋅24

L обм 120
ман
t xч = —— + t ман + t зп = —— + 0,5 + 0 = 1 доба
V обм ⋅24 10⋅24

Визначимо час стоянки в проміжному порту.

Q вив Q нав 2500 3000
t ст = —— + —— + t доп = ——— + ——— + 0,33 = 5,57 діб
M вив M нав 1200 950

Переходимо до розрахунку кількості запасів.

Визначаємо штормовий запас. Ураховуємо його тільки для палива. Оскільки
запас призначається на перехід, то розраховуємо його на довший перехід. Якщо
погодні умови будуть дуже несприятливі, то ми можемо на якоїсь частині переходу
використати економічну швидкість.
L ВС 2500
t ВС = —— = ——— = 6,12 діб.
V⋅24 17 ⋅24
Визначаємо кількість важкого палива із штормовим запасом

G вп х = t x ст ⋅ q вп х + 0,25⋅ t ВС ⋅ q вп х = 9,26 ⋅ 30,0 + 0,25 ⋅6,12 ⋅ 30,0 = 323 т.

Визначаємо кількість легкого палива, потрібного при сталому руху судна
G лт х = t x ст ⋅ q лт х + 0,25⋅ t ВС ⋅ q лп х = 9,26⋅ 2,0 + 0,25 ⋅6,12 ⋅ 2,0 = 22 т.
Визначаємо кількість легкого палива, потрібного при маневреному руху та на
стоянці.
G лт х = t xч ман ⋅ q ман х + t ст ⋅ q лт ст = 1 ⋅ 32 + 5,57 ⋅ 1,4 = 40 т.
Додатковий запас легкого палива на 2 дні 2 ⋅ 32 = 64 т.

Всього потрібно мати легкого палива G лп = 22 + 40 + 64 = 126 т.

2
 Розрахуємо потрібний запас води.
G вод = t x ⋅ q в ход + t ст ⋅ q в ст = 9,26 ⋅ 4 + 5,57 ⋅ 6 = 40 т.

Загальна кількість запасів на рейс:

G зап = G вп + G лп + G вод = 323 + 126 + 40 = 489 т.

Визначаємо осадку, на яку може завантажуватися судно. У порту

навантаження і на частині переходу (1000 миль) діє тропічна вантажна марка.

Визначимо витрати запасів до входу в зону дії літньої вантажної марки.

Час переходу до цієї точки t аd = 1000 миль /17вузл = 59 годин або 2,5 доби.
Визначаємо витрату запасів за час цього переходу
G аd = t аd ⋅ (q вп х + q лп х + q вод х )= 2,5 ⋅ (30 + 2 + 4) = 90 т.

Таким чином рейсова водотоннажність на вихід з порту А складає :

D р = D літ + G аd = 17900 + 90 = 17990 т.

Чиста вантажопідйомність т/х «Новгород» на даний перехід буде складати:

D ч = D р - D 0 - ΔD 0 - G зап = 17990 - 5400 – 100 - 489 = 11911 т.

Таблиця 1 Список варіантів роботи

№ вар. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
L АВ 1250 2650 3820 4180 5160 4250 3680 2680 2180 3162
L ВС 2180 1920 2160 2460 3220 1610 2150 3250 3620 2480
L обм 184 120 85 68 120 68 95 68 46 28
Q вив 1800 1200 1100 800 2100 1800 600 1150 2100 1800
Q нав 950 800 500 900 1800 1200 750 800 950 950
М вив 850 680 800 600 800 600 250 520 600 150
М нав 680 720 600 350 750 900 300 480 450 200
L аd 800 1100 950 1120 1800 850 1800 2050 1920 2100

Продовження таблиці 1
№ вар 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
L АВ 2865 3168 2960 2685 2215 3820 4180 5160 4250 3680
L ВС 3250 2648 3150 2458 3450 2160 2460 3220 1610 2150
L обм 36 52 115 26 48 68 46 28 36 52
Q вив 680 920 1180 2600 950 2100 1800 1600 1150 2100
Q нав 800 600 1150 950 680 1800 1200 1100 800 950
М вив 380 680 1200 600 450 1200 1150 550 850 680
М нав 400 700 900 500 400 800 680 720 600 350
L аd 1950 2180 2450 950 1950 850 1800 2050 1920 2100

№ вар 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
L АВ 2680 2180 3162 2865 3168 2960 2685 2215 3480 2860
3
L ВС 3250 3620 2480 3250 2648 3150 2458 3450 2840 3150
L обм 115 26 48 184 120 85 68 120 68 95
Q вив 680 920 1180 2600 950 1150 1190 950 860 1180
Q нав 1800 600 1150 950 680 500 650 800 1000 680
М вив 800 600 800 600 250 520 600 150 380 680
М нав 750 900 300 480 450 200 400 700 900 680
L аd 1950 2180 2450 950 1950 1800 850 1800 2050 1920

Таблиця 2 Технико-эксплуатаційні характеристики судна.

Умовні Одиниця Значення Найменування параметру

позначен виміру
ня
1 2 3 4
V внт вузол 17,0 Швидкість судна в вантажу.
V обм 10,0 Швидкість судна в каналах.
(Обмежена швидкість)

Do тонна 5400 Водотоннажність судна порожнем

ΔD o Запаси мастильних олив, продовольство
тонна 100
та різні не ураховані запаси.
D літ тонна 17900 Водотоннажність судна у вантажу по
літню вантажну марку.
D трп тонна 18330 Водотоннажність судна у вантажу по
тропічну вантажну марку.
Т метр 9,00 Заглиблення судна по літню вантажну
марку в морській воді
х
q вп тонна 30 Добова норма витрати важкого палива
при сталому режимі руху.
х
q лп тонна 2 Добова норма витрати легкого палива
при сталому режимі руху.
Продовження таблиці 2
1 2 3 4
х
q ман тонна 32 Добова норма витрати легкого палива
при маневреному режимі руху.
ст
q лт тонна 1,4 Добова норма витрати легкого палива
при стоянці в порту.
х/ст
qв тонна 4/6 Добова норма витрати води на ходу та
при стоянці в порту.

4
 Контрольні питання
1. Ходовий час і його види.
2. Стояночний час судна і його розрахунок.
3. Ходовий час судна і його розрахунок.
4. Розрахунок запасів на рейс.
5. Види і причини простоїв судна в порту.
6. Зона і сезонний район дії вантажний марки.
7. Вантажна марка.
8. Фактори, що впливають на швидкість судна.
9. Питома вантажомісткість судна і її розрахунок.
10. Вантажомісткість судна.
11. Розрахунок штормового запасу на рейс.
12. Швидкість ходу судна.
13. Допоміжні операції при стоянці судна в порту.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Model Course 7.01 Master and chief mate. IMO., 4 Albert Embankment, London
SE1 7SR. Revised edition 2000. p. 318.

2. Аксютин Л.Р. Грузовой план судна. - Одесса, ЛАТСТАР, 2005, - 138 с.

3. Бекенский Г.В. Практические расчеты мореходных качеств судов.

Транспорт. 1974г. 271 стр

4. Ефимов С.Л. Морское страхование. Теория и практика. Учеб. — М.:

РосКонсульт, 2001.-488 с.

5. Лимонов Э.Л. Внешнеторговые операции морского транспорта и

мультимодальные перевозки. — СПб.: Информационный центр «Выбор», 2000. —
411 с.
6. Николаева Л.Л. Коммерческая експлуатация судна. Учебник. Одесса,
«Фенікс», 2006, 746 с.

7. Михайленко Ю.Н., Торский В.Г., Конвенція ПДНВ 1978 года. Манильские

поправки. Одесса. Астропринт. 2011. 256 с.

8. Основний курс по перевезенню вантажів L.G.Taylor. Cargo Work. Glasgow.

Brown, son & Ferguson, ltd. 1992. р. 539.

9. Оберг P.P., Фафурин Н.А. Коммерческая практика заграничного

плавания. — М.: Транспорт, 1973. - 280 с.

5
 10. Снопков В.И. Технология перевозки грузов морем. Учебник - Санкт-
Петербург,: НПО «Профессионал», 2006. - 558 с.

11. Снопков В.И. Эксплуатация специализированных судов. М. Транспорт,

1987. 288 с.

12. Bes’ Chartering and Shipping terms. Eleventh edition by Norman J.Lopez.
London, Barker & Howard Ltd, 1992.-

13. Hopkins M.R. Business And Law For The Shipmasters. 7th ed 1993, ., 900 p.
Brown, Son and Ferguson Ltd, Glasgow, -.

14. David J. House. Cargo Work for Maritime Operations. 7th ed. 2005.-323 р.

15. Maclachan M..The shipmaster’s business companion. London, Nautical Institute.

2004,- 810 p.

16. Tallack R.B. Commercial Management for Shipmasters. A practical Guide.

London: Nautical Institute, 1996.- 287 p.

17. William V. Packard. Voyage Estimating. London , Fairplay Tramp Ship Series.
1998. - 78 p.