ПЛАВАННЯ НА МІЛКОВОДДІ І У ВУЗЬКОСТЯХ

Рух суден на мілководді і в умовах обмеженого простору (вузькості, канали,

фарватери) пов'язане зі збільшенням опору води, зміною роботи гвинто-рульового
комплексу, зміною осадки судна. Осадка судна збільшується, виникає або
збільшується дифферент на корму або на ніс, погіршується керованість судна
через мілководдя і гідродинамічної взаємодії з грунтом та іншими судами (явище
присмоктування).
Всі перераховані фактори необхідно враховувати при навігації судна на
мілководді, так як їх неврахування може призвести судно до аварійної ситуації
або закінчиться аварією (торкання грунту, посадка на мілину, зіткнення).
Зміна осадки судна (просідання) і виникання дифференту на мілководді
необхідно визначати для розрахунку прохідної осадки судна, яку повинен
визначати судноводій згідно вимог нормативних документів. Прохідна осадка
враховує запаси глибини під кілем судна в залежності від швидкості, хвилювання,
крену і виду грунту встановлюється кожним морським портом. У відповідності з
перерахованими вище факторами запасу глибини під кілем називають
швидкісним, хвильовим, креновим і мінімальним навігаційним запасом.
Прохідна осадка розраховується для певної ширини смуги безпечного руху
конкретного судна в залежності від його розмірів, швидкості і гідрометеоумов
(вітер, течія).
Розрахунок траверзної відстані для розходження суден, коли виключається
явище присмоктування носить рекомендаційний характер і служить додатковою
інформацією для безпеки плавання.

Мета практичної роботи - опанувати методику розрахунку мінімально

достатнього запасу води під кілем, виходячи з умов плавання та осадки судна
(безпечна прохідна осадка). Навчитися використовувати таблицю маневрених
елементів судна визначення поправок до осідання судна.
При плаванні на мілководді необхідно враховувати, що осідання судна може
змінюватися через:
- вітрового хвилювання;
- зміни щільності води;
- дії припливу;
- крену судна;
- швидкісного просідання.

З перелічених чинників, встановлюється мінімально достатній запас води під

кілем (прохідна осадка) (рис.1).
 Рис.1. Мінімальний навігаційний запас

1. Визначення прохідної осадки судна

Прохідна осадка судна визначається за формулою (1):

Тпр = Тф + Z0 + Z1 + Z2 + Z3 + ∆ ρ , (1)
де
Z0 - збільшення осадки від крену, м;
Z1 - мінімальний кліренс між днищем і грунтом (навігаційний запас), м;
Z2 - хвильовий запас, м;
Z3 - швидкісний запас (збільшення осадки і диффер.), м;
Тф - фактична осадка судна, м;
∆ρ - поправка запасу на щильність води.

1.1Збільшення осадки від крену судна

Збільшення осадки при невеликих кутах крену судна можна розрахувати за

формулою:

B
Z 0 = ×tgΘ
2 ; (2)
де B - ширина судна, м;
 - кут крену (сумарний - від статичного і динамічного крену), град.

Приклад. Судно має кут крену 0 = 5°, ширина судна В = 22,88 м. Визначити
збільшення осаду судна від крену.

Рішення.
B 22, 88
Z 0 =¿ tg Θ= ×tg5 0 =11, 44×0 ,0875=0 , 991
2 2 м;
 1.2 Мінімальний кліренс між днищем і грунтом (навігаційний запас)

Мінімальний запас води під кілем встановлюються відповідно СУБ компаніі

Таблиця №1
1 Відкрите море (ВМ) 50%Tф
2 Наближення до порту (НП) 15% Tф
3 Місця транзитного переходу (ТП) 20% Tф
4 При стоянці на якорі (ЯС) 10% Tф
5 При стоянці біля причалу (СП) 5% Tф

Приймаючи Tф з таблиці вхідних даних визначити значення Z1 для усіх

перелічених умов:
Z 1( ВМ )=0,5 Т ф
;
Z 1( НП )=0 ,15 Т ф
;
Z 1( ТП )=0,2 Т ф
;
Z 1( ЯС)=0,1Т ф
;
Z 1(СП )=0 , 05Т ф
.

1.3 Хвильовий запас

Енергія, витрачена освіту хвиль, не що інше, як хвильове опір, величина

якого визначається швидкістю і довжиною судна.
Характеристикою хвильового опору судна є відношення швидкості судна до
його довжини, що називається числом Фруда.

Z2 – хвильовий запас визначається по таблиці 2.

Таблиця 2 приведена в РШС - 89.

Приклад: Для варіанту задачі №1 вхідними даними є L=230; висота хвилі

hв = 2,0 м. Використовуючи Таблицю 2, для довжини судна 230м беремо значення
більше т.т 250м та висоту хвилі 2,0м отримуємо хвильовий запас Z2 = 0,3

Таблиця 2
Довжина Величина хвильового запасу, (м) при висоті хвилі, м
судна L, м 1,0 2,0 3,0 4,0
75 0,2 0,7 1,2 2,0
100 0,2 0,6 1,1 1,7
150 0,1 0,4 0,8 1,3
200 0,1 0,3 0,7 1,1
250 - 0,3 0,6 1,0
300 - 0,2 0,5 0,8
 1.4 Швидкісний запас (збільшення осадки і диффер.)
Для розрахункив швидкісного запасу визначаємо співвідношення глибини
Н
місця знаходження та осадки судна де
Т ф   – відношення глибини моря до
Н 2
V ×Cв
>2 Z3=
Т
фактичної осадки. Якщо ф використовується формула 100 ;
Н V 2 ×Cв
<2 Z 3=
Та якщо
Тф використовується формула 50 . (значення Св
приймаємо з таблиці 3).

1.5 Вплив зміни щільності води на осадку судна може бути враховано за
таким виразом:
ρ1− ρ2 Св
Δρ= × ×Т ф
ρ2 α ;

Приклад. Визначити зміну осадки (у разі збільшення) під час переходу з

океану ( ρ1 = 1025 кг/м3), у гирлі річки (прісна вода, ρ2 = 1000 кг/м3) для судна,
що має осадку Тф =10 ,73м, Св = 0,797 та α = 0,869.

Рішення.
ρ1− ρ2 Св 1025−1000 0 , 797
Δρ= × ×Т ф = × ×10 , 73=0 ,24
ρ2 α 1000 0 , 869 м.

Вхідні дані для завдання 2.

Визначити збільшення осадки під час переходу судна із солоної води у
прісну ( ρ2 = 1000 кг/м3). Таблиця №3

Таблиця №3
Номер ρ1 , кг/м3 Св α
варіанту
1 1030 0,760 0,839
2 1025 0,675 0,778
3 1017 0,645 0,732
4 1010 0.712 0,803
5 1032 0,698 0,793
6 1 025 0.651 0,770
7 1015 0,656 0,792
8 1020 0,653 0,781
 9 1035 0,681 0,795
10 1030 0,663 0,785

Таблиця 4_Початкові дані для виконання роботи

Варіант V,вуз Тф,м Н,м L B  hв Vв

1 14,5 12,5 20,0 230 31 2 2,0 10
2 14,5 16,0 28,0 260 41 2 2,0 15
3 17,0 10,0 36,0 190 23 4 1,5 20
4 15,5 17,0 28,0 280 45 2 2,0 18
5 17,5 10,5 18,0 195 27 4 1,5 16
6 15,5 11,0 20,0 160 26 8 0,5 14
7 13,0 8,5 14,0 145 19 8 0,5 18
8 15,0 9,5 16,0 190 23 4 1,0 12
9 18,0 4,5 10,0 70 11 8 1,5 10
10 17,0 10,0 18,0 170 26 4 1,0 8

У таблиці 4 прийняті наступні умовні позначення.

hв – висота хвилі , м;
V – швидкість судна, вузли;
L – довжина судна, м;
H – глибина місця знаходження судна;
В – ширина судна;
Ѳ – кут крену;
Тф – фактична осадка судна.

Контрольні питання
1. Перелічити причини зміни осадки судна під час плавання на мілководді.
2. Що необхідно враховувати щодо величини необхідного запасу води під
кілем?

ЛІТЕРАТУРА
1. Довідник капітана далекого плавання (Л.Р.Аксютін, В.М.Бондарев,
Г.Г.Ермолаев і ін.). - М .: Транспорт, 1988. -249 с.
2. Керівництво для оперативного визначення прохідного просідання
суден на підхідних каналах до морських портів (РД 3163.01-83). - М .: В / о
«Мортехінформреклама», 1983. -28 с.
3. Рекомендації по організації штурманської служби на суднах
Мінморфлоту СРСР (РШС-89). - М .: В / о «Мортехінформреклама», 1990. -64 с.
4. Погосов С.Г. Плавання суден у портових водах. - М .: «Транспорт»,
1978. -108 с.
 5. Управління судном. Підручник (С.І.Демін, Е.І.Жуков, Н.А.Кубачев і
ін.). / Під ред. Снопкова В.І. - М .: «Транспорт», 1991. -354 с.